Розгляд проблеми специфіки художнього значення та функцій історичних поетонімів у постмодерністському романі. Характристика античних історичних постатей Сократа, Аристотеля, Овідія. Дослідження функції епістем художньої свідомості "перехідної доби".

Логіка обґрунтування моральних норм на базі апарату теорії еволюції. Реконструкція ходу антропогенезу, моделювання наслідків прийняття певного припису в якості норми з прогнозом її прийнятності для певної спільноти. Пошук універсального морального закону.

Суть моральних норм на основі апарату теорії еволюції, реконструкції ходу антропогенезу та розгляд наслідків прийняття певного припису в якості норми з прогнозом її прийнятності для спільноти. Розгляд моральної норми з боку процесу вироблення рішення.

Теорія - підсумок логіко-методологічного наукового аналізу. Епістемологія - світоглядний конструкт, через ідеї якого формуються методологічні побудови пізнання економічної дійсності. Рефлексія - форма вираження змісту мислення у сутнісних вимірах.

Розуміння природи епістемології економічної науки як особливого типу рефлексії, метою якої є забезпечення істинності результатів наукових досліджень. Вартісні оцінки в економіці. Перспективі еволюції ортодоксального неокласичного мейнстріму у XXI ст.

Соціокультурні особливості вікторіанської епохи та їхнє відображення у романі Ч. Діккенса, ідейна направленість твору та моральний конфлікт у романі. Визначення поняття моральності як вродженого чи набутого чинника на основі образу головного героя.

Аналіз зародження і розвиток наративної філософії історії. Характеристика епістемних позицій радикально та помірковано налаштованих наративістів. Визначення епістемологічних засад наративного підходу (у його поміркованому варіанті) в історії педагогіки.

Засади появи наративного підходу в історичній та історико-педагогічній науках. Риси класичної епістемології: критицизм, фундаменталізм і нормативність, суб’єкто- та наукоцентризм. Епістемологічні засади наративного підходу у його поміркованому варіанті.

Аналіз питання пізнання науки через раціонально-рефлексивну розумову діяльність, яка спрямована на вивчення способів перетворення людиною та виконання раціональних дій для вирішення певної задачі. Підходи щодо розуміння науки, починаючи із XVII століття.

Розгляд науки епістології як частини теорії та практики музично-історичного процесу. Головні чинники її формування в Україні. Дослідження маловідомих джерельних пам’яток історії української музичної культури ХХ століття та введення їх до наукового обігу.

Характеристика феномену епістолярію. Аналіз міждисциплінарного потенціалу листа З. Фрейда А. Ейнштейнові, відомого під назвою "Чи неминуча війна?". Проект "Відкриті листи" – відображення воєнної небезпеки, що вирувала у повітрі і на соціальному рівні.

Характеристика феномену епістолярію. Аналіз міждисциплінарного потенціалу листа З. Фрейда А. Ейнштейнові, відомого під назвою "Чи неминуча війна?". Проект "Відкриті листи" – відображення воєнної небезпеки, що вирувала у повітрі і на соціальному рівні.

Семантико-структурний аналіз фразеологізмів, зафіксованих у листах Лазаря Барановича. Фонетичні і морфологічні особливості староукраїнської та церковнослов’янської мов. Трактування семантики висловів в українських та російських фразеографічних працях.

Роль українського релігійного письменства у розвитку української літературної мови та її жанрів вказаного періоду. Семантико-структурний аналіз фразеологізмів, зафіксованих у листах відомого релігійного діяча Л. Барановича, визначення їх прикметних ознак.

Репрезентування фрагменту творчості чернігівського архієпископа Л. Барановича. Демонстрація уміння церковника залежно від кінцевого адресата обирати не тільки мову листування, але й стійкі сполучення слів, що додають листам експресії та індивідуальності.

Особливості листа як мемуарного жанру. Вивчення еволюції світогляду Лесі Українки з урахуванням контекстів доби. Розкриття зародження задумів художніх творів письменниці, її ставлення до національно-культурних запитів епохи на основі листування.

Особистість Лесі Українки в епістолярному жанрі. Історія збирання і публікації її листів з науковими коментарями, поясненнями, примітками. Образи митців, культурних і громадських діячів перед читачем у природному, невимушеному стані у її творах.

Аналіз особливостей науково-методичного дослідження епістолярної спадщини Л. Українки у навчальній текстотеці початкової школи на уроках мовно-літературної освітньої галузі. Наголошено, що читання рідною мовою є потужним засобом у формуванні особистості.

Особливості листа як мемуарного жанру; еволюція світогляду Лесі Українки з урахуванням контекстів доби, взаємозв’язку епістолярію з художньою літературою. Зародження задумів художніх творів, шляхи їх реалізації, Феномен мистецької лабораторії поетеси.

У статті йдеться про необхідність розглядати епістолярну та літературно-критичну творчість Лесі Українки як паралітературну, з’єднану з мистецькою в органічну цілість. Епістолярій письменниці - її стиль, жанровий експеримент, прояв психології творчості.

Досліджено етепістолярну спадщину Лесі Українки. Визначено, що більшість тем, розглянутих Лесею Українкою у листах, спонукали адресатів до роздумів, активації знань, переконань, дій, а також збуджували до міркувань про національну ідентичність українців.

Осмислення приватного листування письменників української діаспори. Ознайомлення з глибинним пластом епістолярію митців: самоаналізом, розкриттям потаємних механізмів особистої вдачі, зародженням творчих задумів, перевтіленням зовнішніх вражень.

Особливості конотації при з’ясуванні місця й значення епістолярію М.М. Коцюбинського в його житті й творчості. Культурні конотації ідеологічності й патріархальності. Конотативні властивості лексико-фразеологічного та граматичного рівнів епістолярію.

Опрацювання та систематизація епістолярію наддніпрянських діячів з бібліотеки Національного інституту ім. Оссолінських у Вроцлаві, а також з’ясування його інформативного потенціалу для вивчення польсько-українських взаємин ХІХ-першої половини ХХ ст.

Особливості листа як мемуарного жанру сучасної літератури, історія розвитку. Еволюція світогляду письменника з урахуванням контекстів доби та взаємозв'язок епістолярію митця з його художньою та мемуарною літературою, складники художньої майстерності.

Особливості листа як мемуарного жанру суччасної літератури, історія його розвитку. Головні етапи життя й творчості Олеся Гончара, формування життєвого кредо через вивчення його епістолярію. Еволюція світогляду письменника з урахуванням контекстів доби.

Напрями розвитку електронних ресурсів бібліотек України Характеристика наявних джерел та проєктів оцифрування й віртуалізації епістолярної спадщини П. Куліша на вебсайтах Національної бібліотеки для збереження історико-культурної спадщини України.

Розглянуто епістолярій П. Куліша як жанроутворюючий чинник у романах І. Корсака "Перстень Ганни Барвінок", В. Петрова "Романи Куліша". Роль епістолярію у творах, присвячених життєвому шляху П. Куліша та Г. Барвінок, їх вплив на жанрову природу творів.

Головні особливості мистецької психології Проспера Меріме. Основне дослідження листування видатних людей як невіддільної частини їхньої духовної спадщини, що відображає громадські інтереси й ідеали, обставини особистого життя, умови праці й творчості.

Систематизація листів українських інтелектуалів до польських колег, що зберігаються в бібліотеці Національного інституту ім. Оссолінських. Визначення їх інформативного потенціалу для вивчення польсько-українських взаємин ХІХ - першої половини ХХ ст.