Особливість дослідження епістолярної спадщини Уласа Самчука в аспекті комунікативних стратегій майстра художнього слова і як характеристика його "поведінкового тексту". Дослідження кореспонденцій письменника, що уміщують різні критичні судження.

Комплексне вивчення своєрідності ідейно-художніх пошуків А. Чехова крізь призму жанрово-стильових особливостей його епістолярної прози. Сутність і процес формування світоглядно-естетичних поглядів А. Чехова в дискурсі його приватних кореспонденцій.

Дослідження та характеристика особливостей епістолярної спадщини М. Холодного воєнної доби, а також останніх років життя вченого. Окреслення кола адресатів і кореспондентів науковця. Визначення та аналіз основних тем і сюжетних ліній його листування.

Окреслення кола адресатів і кореспондентів Миколи Холодного, визначення основних тем та сюжетних ліній його листування. Дослідження діяльності і наукової творчості М. Холодного, комплексу світоглядних ідей, діапазону мислення та громадянської позиції.

Аналіз епістолярної творчості В. Винниченко як видатного українського прозаїка XX століття. Теоретичне дослідження листування автора "Сонячної машини", специфіка його письменницького епістолярія і змісту його функцій в українському літературному процесі.

Аналіз приватної кореспонденції В. Винниченка крізь призму епістолярної літературної критики. Розкриття ролі його листування в літературному процесі першої половини ХХ ст. Розширення уявлення про формування та функції жанру відкритого листування.

Дослідження видового складу та інформативного потенціалу епістолярію Є.К. Лазаренка з метою виокремлення напрямів, завдань, змісту, кількості й географічних меж наукового спілкування вченого. Вивчення його творчої діяльності й професійних контактів.

Аналіз частини епістолярної спадщини гетьмана І. Мазепи. Головні тенденції, напрями та методи в його взаєминах з Православною церквою на території Гетьманщини. Дослідження ідеї Мазепи зробити Православну церкву своїм союзником і опорою гетьманської влади.

Осмислення листування Г. Сковороди крізь призму європейської епістолярної традиції. Вплив попередньої літературної традиції на функціональне навантаження кореспонденцій. Діалогічні зв’язки листів письменника з Біблією та творчістю античних майстрів слова.

Визначення та характеристика специфіки епістолярію як форми художнього вираження авторської позиції І. Карпенка-Карого. Розгляд особливостей приватних листів письменника до різних кореспондентів. Виявлення й згруповання авторських точок зору на світ.

Сторінки біографії, особистого життя, родинних відносини, любові до рідної України, її мови, культури чеського археолога, українця за походженням І. Борковського. Збір листів і документів до музею його імені в селі Чортовець Городенківського району.

Дослідження історії збирання і публікацій листів Лесі Українки. Систематизація та історико-літературне коментування виявлених купюр, друкарських та редакторських огріхів у наукових виданнях епістолярної спадщини письменниці у 50–70-х роках ХХ століття.

Аналіз комплексу неопублікованого листування М. Обідного з "Празької колекції" та архівних фондів України й реконструкція на матеріалах його епістолярної спадщини кола спілкування діячів української міжвоєнної еміграції в Польщі та Чехословаччині.

Оцінка ролі О. Теліги в боротьбі за становлення української державності. Виокремлення головних комунікативних візій та ідей української письменниці. Дослідження епістолярної спадщини авторки у контексті історичного дискурсу та соціальних комунікацій.

Аналіз епістолярної спадщини Олени Теліги. Уривки з її листування, які свідчать про становлення геніальної творчої особистості та про надзвичайно велику її роль в боротьбі за становлення української державності. Головні комунікативні візії та ідеї.

Викладення уривків з листування О. Теліги, які свідчать про становлення геніальної творчої особистості та про її роль в боротьбі за становлення української державності. Головні події в особистому житті авторки на тлі загального історичного дискурсу.

Аналіз епістолярної спадщини Олени Теліги у контексті соціальних комунікацій. Уривки з листування, які свідчать про становлення творчої особистості на тлі загального історичного дискурсу. Роль Теліги в боротьбі за становлення української державності.

Зміст і джерельне значення листів українського етнографа, мистецтвознавця і фольклориста П.Я. Литвинової-Бартош, що зберігаються в Інституті рукопису. Аналіз листів, адресованих письменникам і громадським діячам (Біляшівському, Грінченку, Бережкову).

Комплексний аналіз епістолярної спадщини Панаса Мирного з метою висвітлення сутності, особливостей ідейно-естетичних поглядів письменника у контексті доби. Проблемно-тематичні домінанти епістол автора. Епістолярні літературно-критичні оцінки П. Мирного.

Аналіз кореспонденції класика літератури XX ст. В. Набокова і американського критика Е. Вілсона. Огляд статей письменника, уміщених у виданні "Міцні переконання" (1973), у перспективі імагології. Зміна уявлення про країну упродовж життя В. Набокова у США.

Віртуальний епістолярний дискурс - нова глобальна соціально-комунікативна практика. Дослідження лінгвістичних традицій вивчення епістолярію. Визначення когнітивно-прагматичного потенціалу епістолярного дискурсу для можливих модифікацій у блогосфері.

Епістолярій двох учених - Ю. Сіцінського і М. Петрова осмислення періоду у їхніх біографіях, аналіз історії їх співпраці, опис основних подій наукового життя, довкола яких оберталися листовні розмови, виникали зацікавлення, захоплення чи занепокоєння.

Вивчення листування Михайла Косача і Лесі Українки як органічної складової національної публіцистики зламу століть у напрямку обговорення шляхів формування української політичної нації. З’ясування настроїв тогочасної свідомо національної інтелігенції.

Вивчення ролі української прогресивної еліти - Лесі Українки, - у збереженні національного мовного коду та утвердженні статусу цієї мови. Дослідження епістолярного та науково-публіцистичного доробку письменниці у контексті розкриття цієї проблеми.

Розгляд домінувальних розрізнювальних ознак родинної комунікації Косачів на матеріалі епістолярних текстів, аналіз особливої стильової тональності їхнього листування. Особливості мотивації, функціонування, типові контексти вживання лексеми уліта.

Дослідження та аналіз романтичних взаємин української письменниці Христі Алчевської з викладачем Харківського університету Олександром Покровським. Визначення та характеристика місця постаті Христі Олексіївни Алчевської у вітчизняному літературознавстві.

Поняття "епістолярної літератури" як різножанрових творів, у яких використовується форма листа або послання. Одиниця епістолярної літератури (лист). Поняття - "епістолярна критика" та "епістолографія". Місце епістолярію в розвитку української літератури.

Реалізація необхідності висловлювати свої думки, пропагуваня та обстоювання ідей за допомогою листування. Лист як окремий завершений акт комунікації в епістолярному стилі. Оригінальне обрамлення початку і кінця листа, відтворене типовим етикетним виразом.

Висвітлення, на основі листів В. Винниченка, В. Левинського, Лесі Українки, Ю. Тищенка, Л. Юркевича, процесу заснування та діяльності видавництва "Дзвін" у 1907-1916 рр. Уточнення хронології та імен фундаторів на різних етапах становлення видавництва.

Аналіз епістолярних діалогів Миколи Зерова з Миколою Хвильовим упродовж 1923–1926 років. Висвітлення зразків епістолярної літературної критики, вміщених в приватних кореспонденціях митців, їхніх поглядів стосовно літературної дискусії 1925–1928 років.