Опис синтаксичних умов, за яких дуплексивні структури набувають ознак експресивності, стають елементами системи образно-виражальних засобів і виконують прагматичну функцію впливу на адресата. Інтелектуальний та емоційний плани мови взаємопов’язані.

Аналіз теоретичних та практичних засад вивчення явища мовної експресивності. Використання при аналізі художніх структур експресивної єдності. Закономірності функціонування конкретних виражальних засобів експресивної єдності в сучасному прозовому тексті.

Розгляд експресивно-емоційної лексики у творах класика української літератури І. Нечуя-Левицького, визначення її функційної ролі, аналіз особливостей семантики експресивних лексичних одиниць, засобів їх вираження. Просторічні елементи у творах митця.

Дослідження апелятивно-антропонімних та власне антропонімних найменувань. Представництво апелятивних "прозваній" в експресивному фонді антропонімікону запорозького козацтва. Творення експресивних "прозваній", основним серед яких був лексико-семантичний.

Проаналізовано мовностилістичні особливості публікацій та експресивні засоби лексико-семантичного рівня інформаційних текстів провідних політичних журналістів Запоріжжя. Комплексно досліджено семантичне наповнення й прагматику політичного дискурсу.

Аналіз поезії Г Гейне "Enfant perdu" та її переклади, які виконала Леся Українка. Твір німецького поета є одним із ключових та знакових у його творчості. В ньому найвищою мірою сконцентровано всі емоції автора, які той переживав у період написання поезії.

Характеристика займенників в ораторському дискурсі Давньої Греції, простеження їхніх експресивних і стилістичних функцій. Специфіка семантики займенників, основне функціональне призначення займенників. Вживання означальних та вказівних займенників.

Аналіз ролі заперечення в поетичних творах французьких поетів кінця ХІХ століття. Найчастотніші типи заперечних конструкцій у французькій поезії. Аналіз різних функцій заперечення, завдяки яким створюється його експресивний і оціночний потенціал.

Дослідження заперечних конструкцій, які входять до спектра потужних виражальних засобів мови і виконують низку функцій на матеріалі твору Аґати Крісті "Чалий кінь". Аналіз впливу заперечення на посилення текстової динаміки, увиразнення сюжетних колізій.

Аналіз лексичних засобів мови у текстах промов республіканської доби Риму з емоційно-оцінним значенням. Сутність категорії емотивності, комунікативні стратегії, що реалізуються за допомогою емоційно-оцінної лексики у текстах ораторського дискурсу.

Аналіз лексичних засобів мови у текстах промов республіканської доби з емоційно-оцінним значенням. Сутність категорії емотивності. Виділення комунікативних стратегій, що реалізуються за допомогою емоційно-оцінної лексики у текстах ораторського дискурсу.

Аналіз закономірностей передачі прихованих значень у кожній з мов і можливості й умови їх збереження: номінативні речення англійської та української мов, їх інгерентно експресивна синтаксична сутність; форма і стилістична семантика; структурні схеми НР.

Огляд домінантних стилістичних ознак текстів анонсів ток-шоу. Аналіз способів реалізації експресивності та підвищення прагматичності цих текстів за допомогою стилістичних засобів. Розгляд модальності як складової експресивності у текстуальному вимірі.

Аналізується експресивність текстів юридичних документів. Обґрунтовується, що загальноприйнята теза про нейтральність та рівний, спокійний тон викладення змісту юридичних документів потребує певного корегування. Операційне розуміння експресивності.

Підходи до тлумачення категорії експресивності через поняття виразності, конотації, ненейтральності, прагматично орієнтованої категорії. Механізми її функціонування в мові та мовленні. Існування експресивності в мові в емотивно-конотативному аспекті.

Проблема адекватного сприйняття у дослідженні щоденникових текстів. Аналіз факторів, які зумовлюють емоційно-ефективну комунікацію. Проблема розмежування категорій емоційності, оцінності, експресивності. Категорія оцінки в щоденникових текстах.

Прагматичні засади мистецького синтезу в поезії ХХ століття. Мовні та позамовні засоби виражальності лексики української та французької поезії. Міжмовні типологічні ознаки синтаксису. Причини та засоби перенесення в поезію ефектів музики та живопису.

Спроба дослідити експресивно-стилістичний потенціал вставлень та з’ясування засобів реалізації експресивності в цих компонентах на матеріалі газети "Літературна Україна". Граматична категорія, що репрезентується субкатегоріями образності, емоційності.

Дослідження стилетворчих засобів поетичного мовлення творів Яра Славутича. Розкриття особливостей функціонування двох груп експресивних слів: ті, що виражають поняття та емоції одночасно; такі, що не мають понятійної основи, а виражають лише емоції.

Особливості взаємин ідеології та мистецтва тоталітарних режимів СРСР і Німеччини, на ключових аспектах дискусії Геббельса і Розенберга щодо модерного мистецтва. Мистецтво як складний суспільний феномен, універсальна форма відображення людського буття.

Експресіоністична поезія Гейма. Властивість поезії раннього експресіонізму. Його зв'язок з психоаналізом. Серія робіт "Маски смерті" Райнера. Теоретична програма сюрреалізму Фрейда. Відокремлення сюрреалізму від дадаїзму. Складові частини неодадаїзму.

Основний творчий принцип експресіонізму. Коротка біографічна довідка з життя Егона Шиле. Отто Дікс, життя під час Другої Світової війни. Хайм Сутін, перші ознаки визнання. Головні особливості живопису Франца Марка. Характерні риси стилю Едварда Мунка.

Розгляд метафізичного горизонту буття людини у зв’язку з поетикою експресіонізму у новелістиці М. Черемшини. Дослідження екзистенційних станів, хронотопу, художніх деталей в їхньому відношенні до експресіонізму та метафізичної природи людського буття.

Розгляд роману "День гніву" Ю. Косача в аспекті стильової домінанти експресіонізму. Визначення місця твору в художньому доробку письменника й у літературному процесі середини ХХ ст. Описання функцій прийому психологізму та поетичної техніки роману.

Дослідження автобіографічних творів О. Довженка та В. Сосюри крізь призму художньої виразності авторського самовираження у нефікційній прозі. Виявлення естетичних характеристик та експресіоністичних особливостей оповідей українських авторів-нараторів.

Портрети персонажів новел Василя Стефаника. Ілюстрація мовою малярства вербальних описів героїв творів письменника, їх візуалізація із строгим дотриманням авторського тексту. Вияв експресіоністичної з елементами авангардизму манеру письма В. Стефаника.

Основні причини інтеграції позафахової інформації в текст літературознавчого призначення. Терміни на позначення жанрових утворень - ключові літературознавчі архетипи, які формують множинність понять та забезпечують інструментарієм сферу рецепторики.

Побудова на виразно християнських знаках і символах - особливість поетичного світу Ґ. Тракля. Наявність виразних ознак модерністської експресіоністської манери письма, якій притаманні есхатологічні, апокаліптичні манери - риса творчості цього поета.

Дослідження вуглеводних детермінант мембран лейкемічних лімфоцитів за допомогою лектинів основних груп вуглеводної специфічності у хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію. Визначення взаємозв’язку між рівнем експресії рецепторів лектинів і CD38 антигену.

Виникнення пухлин внаслідок пролонгованого впливу бактеріальної інфекції. Експресія гена в пухлинних клітинах епітеліального походження. Індукція в епітелії вульви та шийки матки. Вивчення експресії генів дефенсинів в клітинах злоякісних пухлин людини.