Ослабление религиозной коннотации библеизмов и фразеологизмов как предпосылка развития их языковой неоднозначности. Анализ дискурсивной секуляризации словосочетаний из религиозного дискурса, результатом которой является формирование фразеологизмов.

Интерпретация личных местоимений (я, ты, мы) в русле грамматики дискурса, ориентирующей на включение дискурсивного парадигмального компонента в квалификационные характеристики частей речи. Связь их когнитивно-перцептивных свойств и типа дискурса.

Исследование лингвистической составляющей дискурса предвыборных теледебатов. Характеристика фрагментов предвыборной полемики 1974 г. во Франции и 1976 г. в США. Сопоставление общих и специфических параметров предвыборного дискурса в двух странах.

Физическое и социо-психо-эмоциональное пространство Я-адресанта и Я-адресата угрозы. Система интерактивных координат партнеров по общению, которая определяет топоному как коммуникативно значимое местоположение, ее коммуникативно-прагматическая функция.

Анализ особенностей функционирования частицы "как раз" в современном русском языке. Сопоставление понятий "дискурсивные слова" и "частицы". Выбор термина "дискурсивные частицы" применительно к частицам, выполняющим функции обеспечения связности дискурса.

Розгляд текстів англомовних туристичних путівників по Україні з точки зору дискурсивного дослідження. Вивчення електронних англомовних туристичних путівників по Україні. Використання лінгвістичних структур для пробудження в уяві специфічних образів.

Особливості конструювання мовної особистості афроамериканця в дискурсі американській кінокомедії, що тлумачиться дослідниками як нео-менестрельний виступ. Значення мовної пародії, що залучає процеси деаутентифікації інтертекстуальних відмінностей.

Вивчення динаміки ціннісних орієнтацій - цілей в професійній життєдіяльності, задоволення самореалізацією педагогів як показників смислового відношення до процесу розвитку професійного досвіду і ідентифікації себе з успішними працівниками в сфері освіти.

Лінгвокогнітивний аналіз концепту "любов" у поетичних творах Т. Шевченка. Розгляд дискурсивного розгортання концепту "любов" у текстах поета. Виділено основні семантичні ознаки образу "любов". Аналіз епітетів, порівняльних та метафоричних конструкцій.

Дослідження явища дискурсивного спотворення інформації в англомовному медійному дискурсі. Аналіз лінгвістичних та дискурсивних особливостей дискурсивного явища спотворення інформації. Характеристика різножанрових текстів англомовного медійного дискурсу.

Перехід до складних форм суспільної діяльності. Комплексне дослідження сутності "прагматичного перевороту", який привів до вирішального переміщення дослідницьких інтересів від питань внутрішньотекстової організації до процесів тексто- і смислопобудови.

Розгляд особливостей вироблення державної політики, що характеризується інтерактивністю і територіальною орієнтацією у порівнянні з той, що заснована на класично-модерністських концепціях. Виявлення особливостей дискурсивного аналізу державної політики.

Визначення ролі дискурсивних практик в існуванні соціальних інститутів, особливо в умовах демократичного урядування. Розгляд теоретичної модернізації інституційного підходу в аналізі соціальних явищ - залучення поняття дискурсу в структуру цього підходу.

Стаття присвячена психолінгвістичній проблематиці: сфері психологічної діяльності, що має переважно дискурсивний характер і побудована на використанні різних способів мовленнєвого впливу. Конструювання дискурсів як реалізації прикладних потреб психолога.

Аналіз моделі гендерної ідентичності та процесуальності гендерних ідентифікацій. Вивчення їх симулятивно-конотативної перспективи. Розгляд поняття квазі-статі — конструкту соціокультурного порядку, який відображає споживацьке відношення до сексуальності.

Евристичний потенціал дискурсивного підходу до формування гендерної ідентичності у просторі телесеріалів. Моделі гендерної ідентичності та процесуальність постмодерних гендерних ідентифікацій. Споживацьке відношення до сексуальності сучасної людини.

Поняття терміну "еквівалентність", розгляд його характеристик. Сприятливість сучасної розвиненої літературної мови для запозичення комунікативних дериватів, словотвірних композицій та цілих термінологічних речень, поданих в одному структурному вираженні.

Проблема співвідношення концепту і дискурсу. Обґрунтування дискурсо- і концептоцентричного дослідницьких напрямів. Дискурсивна профілізація концепту, багатогранність його образних, ціннісних параметрів. Її переосмислення в різних комунікативних практиках.

Аналіз різних підходів до визначення понять "політична боротьба", "ненасильницька боротьба". Дослідження політичної боротьби в процесі демократизації та практики застосування ненасильницької боротьби. Вивчення досвіду ведення ненасильницької боротьби.

Поняття "дискурс" і "дискурсивний бар’єр". Роль мови і мовлення у подоланні недемократичного політичного дискурсу. Риси європейського феномену. Дискурсивна практика запровадження радянських норм життя і поведінки. Подолання суспільного атомізму і хаосу.

Розкриття специфіки реалізації мовленнєвого акту натякання шляхом встановлення його когнітивно-семантичних та прагма-дискурсивних особливостей. Вивчення засобів об’єктивації концепту натяк у німецькій мові. Роль вербальних і невербальних індикаторів.

Поняття та класифікація категорій дискурсу. Дослідження таксономії дискурсивних категорій та основні категорії дипломатичного дискурсу. Засоби, які слугують для вираження категорій, що становлять осердя таксономії категорій дипломатичного дискурсу.

Дослідження особливостей впливу соціокультурних дискурсів на розвиток життєвої компетентності української молоді під час війни. Розв’язання особистістю власних життєвих задач в кризових умовах, пов’язаних з російським воєнним вторгненням в Україну.

Функціональні особливості дискурсивних маркерів uh, um, you know, like, oh та well як засобів подолання комунікативних збоїв. Характеристика їх прототипових значень та встановлені стереотипні моделі вживання в англомовному діалогічному дискурсі.

З’ясування ролі дискурсивних маркерів у навчальних англомовних текстах для навчання та інформації/аргументації в підручнику англійської мови для 11 класу автора О.Б. Карпюк. Слова і вирази, які забезпечують конструювання дискурсу та зв’язність тексту.

Дослідження дискурсивних маркерів згоди в ситуації перебивання в сучасному англомовному діалогічному дискурсі. Ситуації розуміння або нерозуміння адресата мовлення, що слугують засобом передачі реагування на висловлення. Сигнали в процесі комунікації.

Дискурсивні маркери як носії процедурного значення та сигнали стратегій когерентності англомовного діалогічного тексту. Позначення локальних або глобальних відношень між сегментами діалогу. Вивчення основних засобів тематичної організації розмови.

Специфіка мовної особистості Гром’яка в українському науковому просторі. Аналіз вставних одиниць у публіцистичній спадщині вченого в аспекті реалізації суб’єктивно-модального в тексті, з позиції комунікативної прагматики. Групи дискурсивів-регулятивів.

Дослідження головних дискурсивних особливостей англомовних гороскопів як різновиду астрологічного дискурсу. Розгляд основних характерних рис гороскопів, особливості їхнього лексичного наповнення, композиційної структури та прагматичного навантаження.

Астрологічний дискурс як невід'ємна частина сучасного мас-медійного простору. Огляд дискурсивних особливостей англомовних гороскопів як різновиду астрологічного дискурсу на прикладі текстів, представлених у інтернеті: їх структура, зміст, характеристики.