Виявлення особливостей вербалізації концепту тхеквондо в текстовій площині англомовного спортивного дискурсу. Національно марковані лексичні одиниці, які в результаті освоєння перейшли з корейської мови у спортивну термінологію англомовної спільноти.
Особливості поглядів на концепт у різних галузях сучасної лінгвістики та визначення суті концепту. Вивчення вербалізації концепту Vereintes Europa на сторінках німецьких газет Frankfurter Allgemeine Zeitung, Wiesbadener Kurier і Welt am Sonntag.
Дослідження вербалізації концепту Батьківщина у ліричній творчості Мехмета Акіфа Ерсоя, творця турецького державного гімну. Дослідження збірки поезій "Safahat". Виокремлення вербальних репрезентацій концепту Батьківщина, виділення його ядра та периферії.
Порівняння синонімічних рядів лексеми Бог. Аналіз поняттєвого, образного, ціннісного компонентів досліджуваного концепту, що представлені в лексичних і паремійних одиницях співставлюваних мов. Визначення універсальних і культурно-специфічних рис концепту.
Дослідження ієрархії репрезентантів концепту війна у промовах політиків, відтворення їхнього сприйняття подій та виявлення певних специфічних ознак кожного народу. Необхідність систематизації вербалізаторів концепту війна у сучасному політичному дискурсі.
Сутність вербалізації. Поняття "концепт", його структура та методика описання. Життєвий і творчий шлях романіста. Роман "Європа 45" як відблиск подій Великої Вітчизняної Війни. Мовні засоби презентації концепту "війна" в романі П. Загребельного.
Важливі вербалізатори концепту ДОМІВКА в говірках Куп’янщини та Бойківщини - "хата", "дім", "родина", "рід", "краса". Символічного значення концепту. Комплекс уявлень українців про хату. Ключова роль номінації "батьківщина" у західноукраїнських наративах.
Дослідження спільного та відмінного в мовному вираженні етнокультурного концепту "домівка" в говірках Куп’янщини та Бойківщини. Лексеми-номінативіи, що характеризують архетипне уявлення українців про оселю: "батьківська хата", "оберіг", "родина", "рід".
Класифікація внутрішніх та соціальних характеристик людини. Формування антропоцентричної парадигми, звернення лінгвістичної проблематики до місця людини в культурі. Соціально-економічні фактори, що обумовлюють універсальні характеристики концепту жінка.
Дослідження концепту катастрофа/catastrophe, його базові вербалізатори, наповнення, структура, інваріантні та відмінні риси. Ядра та периферія номінативного поля концепту, лінгвокогнітивні особливості вербалізації в англо- та україномовному дискурсах.
Категорія духовної цінності любов/кохання як складника поетичної мовної картини світу В. Бойка. Контексти, у яких есплікується це поняття, сфери кохання й любові. Специфіка образно-метафоричного мовлення поета, що визначає його творчу індивідуальність.
Розглянуто фразеологічну антропосемічну номінаці. Аналіз фразеологізмів з антропним компонентом, які вербалізують концепт людина в російській, українській, німецькій та англійській мовах, з метою показати ізоморфні та аломорфні риси в лінгвокультурах.
У поезіїі Олексія Довгого концепт НАРОД - один із найбільш яскраво представлених концептів. Лінгвістичні одиниці, які беруть участь у мовній репрезентації, сприяють розгортанню в тексті ряду художніх образів народу, від позитивно до негативно конотованих.
Вербалізація і семантичне наповнення концепту НАРОД, виявлення структурних складових і дискурсивної конфігурації концепту. Репрезентація складників у навчальній програмі для загальноосвітніх навчальних закладів. Національно-культурна специфіка концепту.
Дослідження польової структури концепту небо у складі однієї з фразеологічних одиниць китайської мови - чен’юй. Словникові дефініції лексичних одиниць. Визначення якісних і кількісних показників концепту небо у колективній свідомості китайського етносу.
Дослідження проблеми інтерпретації поняття концепт у лінгвістиці. Характеристика поглядів вчених на з'ясування природи когнітивної одиниці в турецькій мовній картині світу. Аналіз концепту праця на прикладі фразеологічних одиниць турецької мови.
Комплексний аналіз особливостей лінгвальної експлікації концепту природа в мові поезії Довгого. Створення панорамних перспектив, героїчного минулого, трагічної пам’яті. Поєднання в межах одного контексту лексем на позначення різнопланових характеристик.
Визначення наповнення лексико-семантичної групи сім’я, як засобу вираження відповідного етнокультурного концепту в українській мові. Розгляд особливостей мовного прояву інноваційної ідеї в художній літературі кінця XVIII – першій половині ХІХ століття.
Засоби вербалізації одного з базових концептів в індивідуально-авторській концептуальній картині світу М. Дочинця - концепту слово. Складники ядерної, приядерної та периферійної зон концептополя, що актуалізують компоненти в структурі концепту слово.
Вербалізація концепту тероризм із використанням методики вільного асоціативного експерименту, аналіз вербальних реакцій. Вивчення структури асоціативних полів слів-стимулів в українській мові, частотність реакцій, семантику слів-стимулів та слів-реакцій.
Зростання сучасного наукового інтересу в лінгвістиці до концепту Україна. Особливості політичного дискурсу, до якого належать президентські промови, запропонування визначення концепту з погляду лінгвокогнітивного та лінгвокультурологічного підходів.
Огляд семантичного наповнення фреймової мережі концепту УКРАЇНА на базі текстів промов українських президентів (В. Януковича, П. Порошенка, В. Зеленського). Структура фреймової мережи концепту, його репрезентанти, семантичні особливості лексичних одиниць.
Риси семантичного наповнення фреймової мережі концепту УКРАЇНА на базі оголошених до Дня Незалежності текстів промов українських президентів В. Януковича, П. Порошенка, В. Зеленського. Структурування фреймової мережи концепту, його репрезентанти.
Комплексна характеристика засобів мовної репрезентації концепту український народ у французькому медіадискурсі. Розгляд когнітивних структур моделювання сучасної української суспільно-політичної тематики і стереотипів її сприйняття французьким адресатом.
Огляд жанру історичного роману. Історико-політичні і суспільно-економічні події, описані в творі "Вогнем і мечем", що демонструють реалії відображеної епохи, ввібрали в себе ознаки романтизму й реалізму. Постать козацького гетьмана Б. Хмельницького.
Наукове дослідження індивідуального стилю польського письменника Г. Сенкевича на основі концептуального аналізу вербалізації лексеми "людина" в мовному просторі роману. Особливості жанру історичного роману, специфіка побудови аналогічних художніх творів.
Функціонування лексичного регулятиву Німеччина як домінувального елемента в системі етнічних стереотипів епістолярних текстів Лесі Українки. Словесні засоби актуалізації номінативного поля. Ядерні та периферійні одиниці, які створюють образ країни.
Гендер як невід’ємний компонент мовленнєвої поведінки людини. Особливості використання інфінітиву, герундію та дієприкметників особами чоловічої та жіночої статі. Результати дослідження специфіки вербалізації лекційного дискурсу на граматичному рівні.
Дослідження феномену досконалість і аспектів його трактування у різних областях знання. Розгляд загальних та національно-специфічних особливостей та механізмів вербалізації лінгвокультурного концепту perfeccion/ досконалість в двох споріднених культурах.
Стереотип як форма обробки інформації. Вербалізація маскулінних гендерних стереотипів на матеріалі китайських фразеологізмів. Гендерно нейтральні, забарвлені фразеологізми. Роль жінки у китайському суспільстві. Протиставлення "маскулінного" і "фемінного".
