Дослідження особливостей вербалізації концепту genius в англійській мові, розгляд афоризмів із компонентом. Концепт як базова одиниця ментального коду людини, яка має внутрішню структуру, що складається із концептуальних ознак та поняттєвої інформації.
Специфіка вербалізації концепту genius в англійській мові, розгляд афоризмів із компонентом genius. Виокремлення декількох структурних концептуальних метафор. Мовні одиниці, які репрезентують концепт, інтерпретація їх словникових, мовленнєвих контекстів.
Дослідження особливостей становлення видатного українського майстра слова другої половини ХХ століття Ю.М. Мушкетика. Розгляд фреймів, які формують архетипний концепт тінь у його творі, окреслення лінгвопоетичних засобів, що становлять ці фрейми.
Співвідношення бажальності та спонукальності як двох самостійних типів ірреальної модальності. Характеристика системи засобів експлікації бажального значення. Особливості впливу оптативного модального модифікатора на значення основного предиката речення.
Виявлення вербалізаторів риторичних стратегій та тактик, якими послуговується Володимир Зеленський для досягнення комунікативної мети. Взаємодія таких постулатів риторики, як пафос, етос та логос, що допомагає президенту донести свої ідеї до реципієнтів.
Семантична характеристика англійськомовних фразеологічних одиниць з гендерним компонентом, їх класифікація на фразеотематичні групи, на позначення сфер людської діяльності. Гендерні стереотипи в англійськомовній картині світу у фразеологічному корпусі.
Аналіз специфіки мовного вираження концептів чоловік та жінка у народних соціально-побутових казках України та Великобританії. Особливості гендерних номінацій героїв. Стереотипні лінгвокультурні асоціації, пов’язані з маскулінністю та фемінністю.
Вивчення особливостей функціонування графічних засобів у тексті роману Поли Гоукінз "The Girl on the Train". Роль та значення графічних засобів у художній канві роману. Дослідження складності трактування поняття "графон" в українському мовознавстві.
Дослідження етапів розвитку ґендерної та феміністської лінгвістики. Визначення понять "стать" і "ґендер". Аналіз факторів впливу на схему жіночої вербальної ідентифікації і характер мовленнєвої поведінки жінок у рамках англомовного он-лайн інтерв’ю.
Лінгвістичні особливості мовлення реципієнтів англомовного онлайн-інтерв'ю в залежності від їх ґендерної приналежності. Етапи та причини розвитку ґендерної та феміністської лінгвістики. Фактори, що мають вплив на схему жіночої вербальної ідентифікації.
Доведення положення, що для образного змалювання природи, позбавленої життя автор використовує синтаксичні елементи, які ускладнюють речення, але надає перевагу однорідним членам (присудкам, відокремленим обставинам) вираженим порівняльними зворотами.
Дослідження засобів вербалізації екзистенційного феномену простір в англомовних ірландських поетичних текстах ХХ ст. за авторством В.Б Єйтса, П. Каванаха, Ш. Хіні. Розподіл системи просторових координат С. Левінсона, сутність езистенційного феномену.
Аналіз ролі гіпертекстів, які тематизують аспекти екобезпеки та особливості їхнього перекладу на основі перекладацьких прийомів та проблем їхнього застосування. Розвиток онлайн-просування брендів у Німеччині, застосовування авторами прийомів копірайтингу.
Комплексний аналіз особливостей вербалізації економічної кризи як медіаподії в англомовних текстах Інтернет-новин. Номінативно-референційні одиниці, утворені за ситуативною моделлю, як засоби актуалізації досліджуваного явища в новинних статтях.
Аналіз гендерного аспекту експресивного компоненту емоції, що репрезентується невербальними засобами комунікації, омовленими фразеологічними одиницями та іншими мовними елементами. Аналіз емоційного компоненту в процесі формування апостеріорних смислів.
Результати дослідження гендерного аспекту експресивного компоненту емоції, що репрезентується невербальними засобами комунікації, омовленими фразеологічними одиницями та іншими мовними елементами, функціонуючими в тексті. Формування апостеріорних смислів.
- 5027. Вербалізація емотивної та афективно-екзальтованої акцентуації у поетичному дискурсі Т. Шевченка
Декодування художнього тексту на предмет виявлення у ньому індивідуального психологічного змісту. Відображення емотивної і афектино-екзальтованої акцентуації творів Шевченка у високій частотності емотивів сльози, плач та повторюваності словесних формул.
Використання одиниць лексичного й синтаксичного рівнів мови для створення емоційного впливу на читача та виклику в нього емоційних переживань. Комплексний аналіз особливостей вербалізації емоції "збентеження" в тексті роману К. Вудінга "Отрута".
Окреслено емоцію страху у біблійному дискурсі у профанному вияві на основі методу словникової дефініції, етимологічного, контекстуального та концептуального аналізів, комплексного підходу, а також із урахуванням психологічних характеристик емоції страху.
Пояснення емоційного стану відрази крізь призму феноменів смаку, запаху, зору, слуху й дотику. Формування гедоністичної оцінки запаху, визначення його впливу на людину. Вербалізація пізнавально-перцептивної діяльності людині в художній літературі.
Аналіз конфліктних ситуацій представників різних поколінь. Два напрями відображення емоційного світу людини мовними способами та засобами мовлення. Аналіз конфліктних ситуацій спілкування. Засоби вербалізації емоцій у дискурсі поколінь; базові емоції.
Дослідження змісту поняття етнічного стереотипу. Аналіз лексичних засобів його вираження для відображення стереотипних рис індійців у комедійних шоу. Огляд стратегій, що використовуються у шоу Расселом Пітерзом для вербалізації стереотипних рис індійців.
Лінгвостилістичний аналіз мовних одиниць поемі П. Куліша "Маруся Богуславка". Виявлення специфіки вживання словообразів в семантичному, корелятивному та культурологічному напрямках. Вербалізація об’єктів матеріальної та духовної культури українців.
- 5034. Вербалізація етнопсихічного архетипу "віра" в романі О. Ільченка "Козацькому роду нема переводу..."
Розгляд прояву віри як провідної риси етнічного характеру у житті українців на матеріалі роману О. Ільченка "Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа молодиця". Здійснення лексико-семантичного аналізу мовних одиниць на позначення релігійності.
- 5035. Вербалізація етнопсихічного архетипу "Віра" в романі О. Ільченка "Козацькому роду нема переводу..."
Здійснення лексико-семантичний аналіз мовних одиниць, позначення релігійності з урахуванням позитивної і негативної конотації. Характеристика психічних основ українців в романі О. Ільченка. Мовностильові засоби вираження національного характеру українців.
Формування за допомогою англомовних інтернет-новин ефекту об’єктивності тактиками однозначності й параметризації, які виокремлюють одних учасників подій на тлі інших або деталізують їх характеристики. Текстова реалізація стратегії створення даного ефекту.
Розгляд творчості М. Вороного, вивчення творів збірки "В сяйві мрій". Аналіз засобів вербалізації жіночих персонажів, розгляд їх як частини загального мовного образу жінки в поетиці М. Вороного. Опис основних типологічних особливостей фемінних образів.
Специфіка гендерної вербалізації ольфакторної інформації на матеріалі української прози. Засоби опису ольфакторія українськими письменниками та письменницями. Порівняння жіночого та чоловічого опису категорії запаху як вербалізації об’єктивної реальності.
Вивчення лінгвальних засобів, що використовуються для зображення збройних конфліктів та їх учасників у британських новинних статтях у мережі Інтернет. Виявлення характеристик суб'єктів конфлікту, кількості суб'єктів конфлікту, місця дислокації суб'єктів.
Дослідження проблеми вербалізації збройної агресії Російської Федерації проти України на матеріалі англомовних статей американського журналіста Нолана Петерсона. Особливості вербалізації органів управління на тимчасово окупованих територіях України.
