Механізми формування та методики оцінки бінокулярного зору, принципи дії приладів для його дослідження. Використання стереоскопу для лікування зору. Аналіз досвіду Соколова. Спосіб Кальфа або проба з промахуванням. Кольоротест Білостоцького-Фрідмана.

Біоадаптивне управління - метод нефармакологічного лікування хворих за допомогою спеціального обладнання для реєстрації, посилення та повернення пацієнту фізіологічної інформації. Специфічні особливості проведення температурно-міографічного тренінгу.

Статтю присвячено розкриттю важливості та можливостей формування гуманістично-орієнтованих якостей на основі реалізації нових підходів в освіті, саме з погляду ноосферної концепції – формування в людини цілісної ноосферної свідомості (цілісного мислення).

Визначення стійкості клітин зелених водоростей до іонів міді. Аналіз здатності мідєрезистентного та мідєчутливого штаму Dunaliella viridis до накопичення мікроелементів. Дослідження морфологічної та функціональної гетерогенності клітин роду Dunaliella.

Фармацевтична біотехнологія як науковий та практичний спосіб використання біологічного потенціалу біологічних агентів найбільш ефективно реалізується у виробництві біологічних лікарських засобів. Дослідження складова фармацевтичного інжинірингу.

Діяльність заслуженого працівника вищої школи України, доктора технічних наук, професора, ректора Українського заочного політехнічного інституту з 1964 по 1978 рр. Андреєва Г. Вивчення його монографії, навчальні посібники, автореферати дисертацій, статті.

Розгляд теорії трьох ступенів дитячого розвитку К. Бюлера. Вивчення концепції рекапітуляції С. Холу. Розгляд фаз у психічному розвитку дітей. Створення дитячої психології, поєднавши вимоги педагогічної практики з досягненнями біології та психології.

Аналіз впливу пектиновмісного препарату на концентрацію сполук ртуті в органах і тканинах продуктивної птиці. Особливості збільшення показників яйценоскості курей-несучок та біологічної цінності м’яса. Підвищення морфологічного складу отриманих яєць.

Рівень сполук загальної ртуті у компонентах біосфери – ґрунті, воді, кормах в умовах господарств різних районів Криму. Сумарне надходження ртуті з водою і кормами в розрахунку на одну тварину. Гігієнічна оцінка застосуванню пектиновмісного препарату.

Створення концепції ґрунтозахисної біогенної системи землеробства. Комплекс агротехнічних, меліоративних і організаційних заходів щодо підвищення родючості ґрунту та захисту культурних рослин. Боротьба зі шкідниками на високопродуктивних парцелах.

Науково-методичні основи формування високопродуктивної біогенної системи землеробства. Формування конструкції агробіогеоценозів для промислового регіону. Визначення біогенних засобів виробництва в умовах становлення біогенної системи землеробства.

Загальна характеристика урану - радіоактивного хімічного елементу III групи періодичної системи елементів Менделєєва, що відноситься до актиноїдів. Резервуари урану та родовища, колообіг в результаті руйнування гранітних порід. Уран в організмах.

Біообростання штучних рифів прикріпленими безхребетними, швидкість споживання кисню та бікарбонатів. Біогеохімічній підхід у вивченні закономірностей впливу геометричних характеристик фізичних моделей живих об'єктів на інтенсивність їх взаємодії з водою.

Дослідження біогеохімічного циклу кальцію у полярних широтах, у контексті ацидифікації вод Світового океану. Аналіз можливого впливу типових представників орнітофауни Аргентинських островів на процеси ґрунтоутворення. Лабільна органічна речовина ґрунту.

Компоненти біогеоценозу: біотоп, простір та біоценоз. Видове різноманіття показників структури біоценозу. Біохімічні цикли, кругообіг поживних речовин у екосистемі за участю живих і неживих компонентів. Відмінність понять екосистема та біогеоценоз.

Дослідження вільхових лісів південного сходу України. Визначення рівнів залягання ґрунтових вод різних типів ольсів та їх хімізм. Наведення даних щодо макро- та мікроморфологічних, водно-фізичних і фізико-хімічних властивостей досліджених вільшаників.

Аналіз стану видового різноманіття рукокрилих Півдня центрального Лісостепу з використанням кількісних оцінок рясності видів. Вивчення топічних зв’язків популяцій рукокрилих, оцінка ступені стено- та еврибіонтності видів рукокрилих у виборі сховищ.

Стислі біографічні довідки про життя та творчість видатних українських письменників: І. Вишенського, Г. Сковороди, І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, І. Нечуй-Левицького, Лесі Українки, О. Кобилянської, Остапа Вишні та багатьох інших.

Публікації, присвячені художникам-плакатистам в "Українській радянській енциклопедії". Визначення ключових логічних позицій та структурної репрезентації біографії й творів митців. Використання плакатних аркушів як ілюстрацій енциклопедичних статей.

Ознайомлення з біографіями вихідців з Чернігівщини, котрі навчались у Київському комерційному інституті. Виявлення міграції євреїв між сусідніми білоруськими землями і Чернігівщиною. Розгляд осіб, причетних до Новозибківського та Чернігівського земляцтв.

Просторові координати художнього простору - невід’ємний елемент літературного твору, що відповідає реально існуючим географічним місцям. Ретроспективність, що виступає в якості принципу організації наративного простору - характерна риса мемуаристики.

Дослідження особливості біографічного дискурсу в літературній творчості О.П. Чугуя. Драматургічний портрет засновника Харківського університету Василя Каразіна (створеного письменником у п’єІ "Зрадлива доля"). Сюжетно-композиційна особливість п’єси.

Дослідження біографічного дискурсу в традиції українського історіописання крізь оптику маркерів доби романтизму, якими визначено "невловимість", "мінливість", "калейдоскопічність". Риси, що утворюють певний біографічний канон романтичного наративу.

Аналіз біографічного дискурсу у творах Т. Шевченка, написаних в період заслання. Доведення психологічних рефлексій. Внутрішній монолог, який прочитується у формі розмови поета з самим собою, що є типовим для жанру медитативно-рефлективної лірики.

Рецепція реального факту суду римського сенату часів правління диктатора Тиберія над істориком Кремуцієм Кордом у драмі Миколи Костомарова. Специфіка взаємодії історичної та художньої правди в тексті. Риси індивідуально-авторського творення сюжету.

Аналіз ролі і значення біографічного методу як провідного інструменту вивчення творчої біографії особистості в історії педагогіки. Узагальнення особливостей біографічного методу в історико-педагогічному дослідженні, аналіз сукупності принципів пізнання.

Аналітичне осмислення біографічного методу як провідного інструменту вивчення творчої біографії особистості в історії педагогіки. Дослідження специфіки та характеристика сукупності наукових принципів пізнання, які забезпечують ефективну реалізацію методу.

Система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур. Збір первинної соціологічної інформації. Підготовка зібраної в ході соціологічного дослідження інформації до обробки, складання програми обробки й сама обробка.

Розгляд питань статистичного способу мислення та знань основ математики при використанні його в педагогічній біографістиці. Виокремлення методики економістів, які напрацювали методологію застосування кількісних методів в історичних дослідженнях.

Жанрові особливості щоденників Д. Туптала і Т. Шевченка. Особливості авторських наративних стратегій у текстах, орієнтація на реципієнта. Інтерпретація фактів біографії у житійному ключі. Спільні моменти в біографічних наративах обох письменників.