Бінокулярний зір

Размещено на http://allbest.ru

Размещено на http://allbest.ru

Бінокулярний зір

Бінокулярний зір - зір двома очима, при якому формується єдиний зоровий об'ємний образ, одержуваний при злитті в одне ціле зображень від обох очей.

Бінокулярний зір дає можливість повноцінного сприйняття навколишньої дійсності, стереоскопічного зору, тобто здатності визначати відстані між предметами.

Монокулярний зір (зір одним оком) може дати уявлення про форму предмета, його висоту і ширину, але не дозволить визначитися з взаємним просторовим розташуванням предметів.

Бінокулярний зір - дуже важлива зорова функція. Її відсутність робить неможливим якісне виконання роботи льотчика, монтажника, хірурга і т. д.

Формується бінокулярний зір до 7-15 років. Проте у дитини у віці 6-8 тижнів виявляється здатність фіксувати об'єкт обома очима і стежити за ним, а в 3-4-місячного - досить стійка бінокулярна фіксація. До 5-6 міс формується основний рефлекторний механізм бінокулярного зору - фузійний рефлекс - здатність до злиття в корі великого мозку двох зображень від обох сітківок в єдину стереоскопічну картину. Якщо у 3-4-місячної дитини все ще зберігаються диссоційовані рухи очей, слід проконсультуватися у офтальмолога.

Бінокулярний зір до 3-4 років вважається сформованим, а встановлюється остаточно до 6-7 років. Саме дошкільний вік є найбільш небезпечним для порушення бінокулярного зору і формування такої патології, як косоокість.

Щоб бінокулярний зір здійснювався, необхідні наступні умови:

- острота зору не нижче 0,3-0,4 для кожного ока

- при погляді вдалину паралельне положення очних яблук

- правильні об'єднані рухи очей в напрямку об'єкта

- відповідна конвергенція (зближення) при погляді поблизу

- прозорість оптичних середовищ (кришталика, рогівки, склоподібного тіла), відсутність -змін в зоровому нерві, сітківці, більш високих відділах зорового аналізатора, аж до кори великих півкуль.

- здатність до біфовеального злиття (фузії).

Бінокулярний зір можна розглядати, як замкнуту динамічну систему зв'язку між чутливими елементами сітківки, підкорковими центрами та корою головного мозку (сенсорика), а також 12 окорухових м'язів (моторика). Щоб був бінокулярний зір, необхідно ряд умов: гострота зору (не нижче 0,3-0,4), паралельне положення очей при погляді вдалину, відповідна конвергенція при погляді зблизька, правильні ассоційовані рухи очей в напрямку предмета, який розглядається, здатність до біфовеального злиття (фузії).

Бінокулярний зір правильно формується при наявності:

- доброго оптичного апарата (прозоре середовище, промені світла повинні збиратися на сітківці)

- доброго світлосприймаючого апарату

- доброго м'язового апарата

Принцип дії бінокулярного зору

Бінокулярний зір використовує для своєї дії наступні механізми:

- Пам'ять - запам'ятовування величини предметів.

- Лінійну перспективу - чим далі розташовані предмети, тим менше його розміри.

- Повітряну перспективу - чим більше відстань до предмета, тим розпливчастіші він виглядає.

- Кутову швидкість - наприклад, якщо їхати на поїзді і дивитися у вікно, то близькі предмети будуть швидко проноситися, а дальні - повільно пропливати.

- Повільне розпізнавання близьких предметів.

- Розподіл тіні і світла (сприйняття глибини) - увігнуті частини виглядають темніше, опуклі - світліше.

- Обчислення відстані з першого погляду.

При погляді вдалину відбувається дивергенція ( розведення зорових осей ), а при погляді зблизька - конвергенція ( зведення зорових осей ). Кора головного мозку пригнічує фізіологічне двоїння при переведенні погляду на предмети, які знаходяться поблизу, і навпаки.

Будь-який розлад бінокулярного зору призводить до співдружньої косоокості. По наявності або відсутності бінокулярного зору можна відрізнити дійсну косоокість від уявної, вдаваної, та від прихованої - гетерофонії.

Методики оцінки бінокулярного зору

бінокулярний зір кольоротест стереоскоп

Дослідження бінокулярного зору проводиться за допомогою спеціальних приладів і безаппаратними методами. Існують наступні показання до оцінки бінокулярного зору:

* Професійний відбір (льотні професії, прецизійні роботи, водіння транспортних засобів та ін.);

* Планові профілактичні обстеження дітей і підлітків до школи і під час навчання;

* Патологія окорухового апарату (косоокість, ністагм), астенопія, професійна офтальмопатія.

1. Досвід Соколова полягає в тому, що до ока досліджуваного приставлена трубка (наприклад, згорнутий аркуш паперу), через яку він дивиться вдалину. З боку відкритого ока до кінця трубки досліджуваний приставляє свою долоню. У разі нормального бінокулярного зору за рахунок накладення зображень створюється враження наявності в центрі долоні отвору, через який проглядається картина, видима, насправді, через трубку.

2. Спосіб Кальфа або проба з промахуванням - досліджують бінокулярну функцію за допомогою двох спиць (олівців тощо) Досліджуваний тримає спицю горизонтально у витягнутій руці і намагається потрапити нею у кінчик другої спиці, яка знаходиться у вертикальному положенні. При наявності бінокулярного зору завдання легко здійсненити. При його відсутності відбувається промах, в чому можна легко переконатися, провівши досвід з одним закритим оком.

3. Читання з олівцем - в декількох сантиметрах від носа досліджуваного розміщують олівець, що закриває частину букв. Але при наявності бінокулярного зору за рахунок накладення зображень від двох очей можна читати, незважаючи на перешкоду, не змінюючи положення голови - букви, закриті олівцем для одного ока, видно іншим і навпаки.

4. Кольоротест Білостоцького-Фрідмана. Тест грунтується на принципі розподілу полів зору обох очей за допомогою фільтрів червоного і зеленого кольору.

На передній поверхні приладу є кілька отворів з червоним і зеленим світлофільтрами, а один отвір прикрито матовим склом. Зсередини прилад висвітлюється лампою. Обстежуваний одягає окуляри з червоно-зеленими фільтрами. Око, перед яким стоїть червоне скло бачить тільки червоні об'єкти, інший - зелені.

При нормальному бінокулярний зір видно червоні й зелені об'єкти, а безбарвний здається забарвленим в червоно-зелений колір, тому сприймається і правим, і лівим оком.

Якщо є виражене ведуче око , то безбарвний кружок забарвиться в колір скла, поставленого перед ведучим оком. При одночасному зорі обстежуваний бачить 5 кружків.

При монокулярному зорі, залежно від того, яке око бере участь в зорі (припустимо ліве, перед яким стоїть зелене скло), побачить зелені об'єкти і пофарбований в колір безбарвний об'єкт.

Для дослідження бінокулярного зору у дітей 3-4 років колірним тестам додана форма предметів, добре знайомих дітям (ялиночка, зірка, автомашина, гриб).

Цветотест ЦТ-1 - прилад для дослідження бінокулярного зору. 3 - зелений; К - червоний; Б - білий.

5. Стереоскоп. В стереоскоп дивляться обома очима на подвійний малюнок. На одній половині, наприклад, зображений циферблат, на іншій - стрілки. Обстежуваний, у якого нормальний бінокулярний зір, скаже, що зображено циферблат годинника і стрілки показують такий-то час.

Хворий, у якого зір порушено, буде бачити окремо циферблат і окремо стрілки. Стереоскоп використовують також як вправи для осіб з порушеним бінокулярним зором.

Размещено на Allbest.ru