виплату матеріального забезпечення та надання соціальних послуг;

відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб;

фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції та її робочих органів, управління, розвиток його матеріальної та інформаційної бази;

створення резерву коштів.

Згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають:

- застраховані особи;

- незастраховані особи - військовослужбовці Збройних сил України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до Законів України, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ України, звільнені з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію;

- особи, які вперше шукають роботу,

- інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття в країні, в якій вони перебувають, мають право на матеріальне забезпечення за умови сплати страховику страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Особи, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичні особи -- суб'єкти підприємницької діяльності, особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами, мають право на матеріальне забезпечення за умови сплати страховику страхових внесків.

Видами матеріального забезпечення є:

допомога у зв'язку з безробіттям, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

допомога у зв'язку з частковим безробіттям;

матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

матеріальна допомога у зв'язку з безробіттям,

одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;

допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Видами соціальних послуг є:

професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;

пошук відповідної роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;

інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

5.3.2 Допомога у зв'язку з безробіттям: умови, розмір і тривалість виплати

Згідно з порядком надання допомоги у зв'язку з безробіттям, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, допомога у зв'язку з безробіттям призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції ФСС ВБ, за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу у зв'язку з безробіттям залежно від страхового стажу.

Право на допомогу у зв'язку з безробіттям зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалася в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна.

Поважними причинами є:

навчання в професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

строкова військова служба;

здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом І групи або дитиною інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду, а також за літнім, який досяг 80-річного віку;

здійснення догляду непрацюючою працездатною особою (мати, батько, опікун) за трьома та більше дітьми віком до 16 років;

період проживання разом з чоловіком (дружиною) військовослужбовцем, крім військовослужбовців строкової служби, у місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років;

інші поважні причини, передбачені законодавством України.

Особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, мають право на допомогу у зв'язку з безробіттям без урахування страхового стажу.

Допомога у зв'язку з безробіттям виплачується особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займалися підприємницькою діяльністю не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески до ФСС ВБ.

Застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визначені у встановленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, допомога у зв'язку з безробіттям визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу:

до 2 років - 50%;

від 2 до 6 років - 55%;

від 6 до 10 років - 60%;

понад 10 років - 70%.

Залежно від тривалості безробіття допомога у зв'язку з безробіттям зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру:

перші 90 календарних днів - 100%;

протягом наступних 90 календарних днів - 80%;

у подальшому - 70%.

Особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески, виплата допомоги у зв'язку з безробіттям у перші 90 календарних днів не здійснюється.

Виплата допомоги починається з 91-го календарного дня у розмірі 80% до визначеного розміру.

Особам, визнаним в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, допомога у зв'язку з безробіттям визначається у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Одноразова виплата допомоги у зв'язку з безробіттям для організації безробітними підприємницької діяльності здійснюється у розмірі допомоги у зв'язку з безробіттям у розрахунку на рік.

У середньомісячну заробітну плату (доход) для обчислення допомоги у зв'язку з безробіттям враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески.

Допомога у зв'язку з безробіттям не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за встановлений прожитковий мінімум.

Порядок надання допомоги у зв'язку з безробіттям, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням із правлінням ФСС ВБ.

Допомога у зв'язку з безробіттям виплачується з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Загальна тривалість виплати допомоги у зв'язку з безробіттям не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Для осіб передпенсійного віку (за два роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги у зв'язку з безробіттям не може перевищувати 720 календарних днів.

Допомога у зв'язку з безробіттям може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітним, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці відповідної роботи. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 років, за їх бажанням.

Одноразова виплата допомоги у зв'язку з безробіттям здійснюється у розмірі річної суми допомоги у зв'язку з безробіттям, визначеної конкретному безробітному.

Рішення про одноразову виплату допомоги у зв'язку з безробіттям приймається директором центру зайнятості на підставі висновку комісії з питань одноразової виплати допомоги у зв'язку з безробіттям для організації підприємницької діяльності, створеної центром зайнятості, щодо здатності безробітного до підприємницької діяльності.

5.3.3 Допомога із часткового безробіття: умови надання, розмір та тривалість виплати

Допомога у зв'язку з частковим безробіттям надається застрахованим особам у разі втрати частини заробітної плати внаслідок вимушеного тимчасового скорочення нормальної чи встановленої на підприємстві відповідно до законодавства України тривалості робочого часу або перерви в отриманні заробітної плати чи скороченні її розмірів у зв'язку з тимчасовим припиненням виробництва без переривання трудових відносин з причин економічного, технологічного та структурного характеру.

Право на допомогу у зв'язку з частковим безробіттям мають застраховані особи, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почався простій, працювали не менше 26 календарних тижнів, сплачували страхові внески та в яких ці простої становлять 20% і більше робочого часу.

Допомога у зв'язку з частковим безробіттям не надається

у разі, якщо працівник:

відмовився від відповідної роботи на цьому або іншому підприємстві з повним робочим днем (тижнем);

працює на даному підприємстві за сумісництвом;

--проходить альтернативну (невійськову службу).

Умовами надання допомоги у зв'язку з частковим безробіттям є:

1) простій на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва, що має невідворотний та тимчасовий характер, який триває не менше одного місяця, не перевищує шеcти місяців і не залежить від працівника та роботодавця;

2) простій протягом 1 місяця, що охопив не менше 30% чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, в яких простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу.

Про можливий простій роботодавець зобов'язаний повідомити державну службу зайнятості.

У разі, якщо простій має сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин, а також у разі можливості працевлаштування працівників на інших дільницях, у цехах, на підприємствах, допомога у зв'язку з частковим безробіттям не надається.

Перелік причин тимчасового припинення виробництва встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням із правлінням ФСС ВБ.

Допомога у зв'язку з частковим безробіттям працівнику встановлюється за кожну годину простою із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу) встановленого працівникові розряду, і її розмір не може перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Допомога у зв'язку з частковим безробіттям надається з першого дня простою, тривалість її виплати не може перевищувати 180 календарних днів протягом року.

Виплата працівникам допомоги у зв'язку з частковим безробіттям здійснюється підприємством за рахунок коштів ФСС ВБ.

Порядок фінансування виплат у зв'язку з частковим безробіттям та надання допомоги у зв'язку з частковим безробіттям встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та погодженням із правлінням ФСС ВБ.

5.3.4 Матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного

Згідно з Порядком надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 308, матеріальна допомога надається у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного застрахованим та незастрахованим особам, визнаним відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» безробітними, які за направленням державної служби зайнятості проходять професійне навчання у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та їх підпорядкування, та оплачується вартість проїзду безробітного до місця проведення професійного навчання, якщо воно здійснюється в іншій місцевості, та у зворотному напрямку, а також проживання в період професійного навчання.

Матеріальна допомога у період професійного навчання не надається:

особам, які не мають статусу безробітного;

безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги у зв'язку з безробіттям;

громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, що працювали за межами України й не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття в країні, у якій вони перебували, у разі відсутності раніше набутого трудового, що прирівнюється до страхового, або страхового стажу;

особам, які забезпечували себе роботою самостійно, фізичним особам, які були суб'єктами підприємницької діяльності або виконували роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами і не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, у разі відсутності раніше набутого трудового, що прирівнюється до страхового, або страхового стажу.

Матеріальна допомога у період професійного навчання встановлюється відповідно до умов надання допомоги у зв'язку з безробіттям у розмірі допомоги у зв'язку з безробіттям, визначеному для відповідної категорії безробітних.

Матеріальна допомога у період професійного навчання встановлюється залежно від страхового стажу у відсотках до розміру середньої заробітної плати (доходу):

1) застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески;

2) військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію, а також звільненим за станом здоров'я, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості як безробітних протягом місяця з дня взяття на облік у військовому комісаріаті;

3) особам, які проходили державну службу в підрозділах міліції та були звільнені у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, а також звільненим за станом здоров'я, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості як безробітних протягом місяця з дня звільнення;

4) особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески.

Виплата цієї допомоги у перші 90 календарних днів зазначеним особам не здійснюється. Виплата починається з 91-го календарного дня у розмірі 80% до визначеного розміру.

Без урахування страхового стажу визначається матеріальна допомога у період професійного навчання для таких категорій безробітних:

-- особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів;

особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви;

особам, які шукають роботу вперше, у тому числі випускникам загальноосвітніх шкіл, а також особам, які закінчили навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах або звільнилися зі строкової військової служби і не мали страхового стажу;

особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займалися підприємницькою діяльністю і сплачували страхові внески менше 26 календарних тижнів;

військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, а також звільненим за станом здоров'я, у разі порушення строку реєстрації в державній службі зайнятості як безробітних.

Розмір матеріальної допомоги у період професійного навчання не може бути вищим за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, та нижчим за рівень, встановлений законодавством.

Тривалість виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання скорочується на строк до 90 календарних днів у таких випадках:

1) приховування відомостей про влаштування на тимчасову роботу в період одержання матеріальної допомоги у період професійного навчання - на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи;

2) порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного -- на строк не менше 30 календарних днів;

3) недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», які надані безробітному в письмовій формі, -- на строк не менше 15 календарних днів;

4) пропусків занять більше трьох годин протягом навчального дня без поважних причин -- на строк не менше 30 календарних днів.

Виплата матеріальної допомоги у період професійного навчання припиняється у разі:

працевлаштування безробітного (із дня працевлаштування);

поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (із дня поновлення на роботі);

вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва (із дня зарахування до навчального закладу);

призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу (із дня початку проходження служби);

набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування (із дня набрання законної сили вироком суду або рішення суду);

призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (із дня встановлення порушення);

отримання права на пенсію відповідно до законодавства України (із дня настання такого права);

подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості (із дня подання заяви або з дати, зазначеної у заяві);

призначення безробітній жінці допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами (на період призначення цієї допомоги);

подання безробітним письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку (із дня подання заяви або з дати, зазначеної у заяві);

переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість (з наступного дня після виписування);

відрахування з навчального закладу (із дня відрахування);

закінчення строку її виплати (із наступного дня після закінчення строку виплати);

смерті безробітного (із дня смерті).

Виплата матеріальної допомоги у період професійного навчання здійснюється з першого дня професійного навчання.

Виплата матеріальної допомоги у період професійного навчання, оплата проїзду до місця професійного навчання та у зворотному напрямку, проживання здійснюються за рахунок коштів ФСС ВБ.

Матеріальна допомога у період професійного навчання призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції ФСС ВБ, за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць у встановленому порядку через банківські установи.

5.3.5 Матеріальна допомога у зв'язку з безробіттям

Матеріальна допомога у зв'язку з безробіттям надається безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги у зв'язку з безробіттям, за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї не перевищує розміру, установленого законодавством, що дає право на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

Тривалість виплати матеріальної допомоги у зв'язку з безробіттям скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:

1) відмови безробітного від двох пропозицій відповідної роботи - на строк не менше 60 календарних днів;

2) відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості - на строк не менше 60 календарних днів;

припинення без поважних причин професійної підготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості - на строк не менше 60 календарних днів;

приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання матеріальної допомоги у зв'язку з безробіттям - на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи;

порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного на строк не менше 30 календарних днів;

недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», які надані безробітному в письмовій формі, - на строк не менше 15 календарних днів.

Виплата матеріальної допомоги у зв'язку з безробіттям припиняється у разі:

працевлаштування безробітного (із дня працевлаштування);

поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (із дня поновлення);

вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва (із дня зарахування);

призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу (із дня проходження служби);

набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування (із дня набрання законної сили вироку суду або рішення суду);

отримання права на пенсію відповідно до законодавства України (із дня настання такого права);

призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (із дня встановлення порушення);

подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку (із дня подання заяви або з дати, зазначеної у заяві);

подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості (із дня подання заяви або з дати, зазначеної у заяві);

переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість;

закінчення строку її виплат (із наступного дня після закінчення строку виплати);

зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів (із наступного дня після останнього відвідування безробітним центру зайнятості);

смерті безробітного (із дня смерті).

Матеріальна допомога у зв'язку з безробіттям виплачується один раз на місяць.

5.3.6 Одноразова матеріальна допомога

Безробітним, у яких закінчився строк виплати матеріальної допомоги у зв'язку з безробіттям, або непрацездатним особам, які перебувають на їх утриманні, може надаватися одноразова матеріальна допомога (у розмірі 50% прожиткового мінімуму, встановленого законодавством) за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї не перевищує розміру, встановленого законодавством, що дає право на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

До непрацездатних осіб, які перебувають на утриманні безробітного, належать:

діти, які не досягли 18 років, учні та студенти (курсанти, слухачі, стажисти) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення ними 23 років;

непрацюючий член сім'ї, який доглядає дитину до досягнення нею трирічного або шестирічного віку (за медичним висновком);

непрацюючі матері (батьки, опікуни), які мають трьох і більше дітей до 16 років і доглядають їх;

непрацюючі працездатні особи, які доглядають інваліда І групи або дитину-інваліда віком до 16 років, пенсіонера, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду, а також літнього, який досяг 80-річного віку;

неповнолітні діти, на утримання яких безробітний виплачує або зобов'язаний виплачувати аліменти.

Одноразова матеріальна допомога надається у розмірі, визначеному законодавством, і виплачується на кожну особу один раз на рік.

За одержанням цієї допомоги непрацездатна особа може звернутися протягом усього періоду перебування на обліку в центрі зайнятості, а безробітний - після закінчення періоду одержання матеріальної допомоги у зв'язку з безробіттям.

5.3.7 Допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні

У разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, допомога на поховання виплачується особам, які здійснили поховання, у розмірі, встановленому законодавством.

Допомога на поховання виплачується на підставі заяви та документів, які:

підтверджують факт смерті безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні (довідка про смерть);

засвідчують факт перебування особи на утриманні безробітного;

засвідчують особу, яка здійснила поховання (паспорт або інший документ, що засвідчує особу).

Останнім днем періоду, за який нараховується матеріальне забезпечення, у разі збереження права на його отримання є останній день перебування безробітного на обліку в центрі зайнятості.

Допомога на поховання та недоодержана сума матеріального забезпечення на випадок безробіття у разі смерті безробітного виплачуються, якщо звернення щодо їх отримання надійшло не пізніше шести місяців після смерті безробітного.

5.4 Забезпечення незастрахованих осіб