Главная
Коллекция "Otherreferats"
Банковское, биржевое дело и страхование
Соціальне пенсійне страхування робітників і службовців
Соціальне пенсійне страхування робітників і службовців
Теоретичні основи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Розвиток медичного страхування в Україні. Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань. Фінансовий механізм регулювання соціального страхування.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | курс лекций |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.01.2012 |
| Размер файла | 235,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
До страхових випадків з соціального страхування належать:
тимчасова непрацездатність;
вагітність і пологи, догляд за малолітньою дитиною;
інвалідність;
хвороба;
досягнення пенсійного віку;
смерть годувальника;
безробіття;
соціальні послуги та інші матеріальні витрати, пов'язані з певними обставинами;
нещасний випадок на виробництві;
професійне захворювання.
Основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців та застрахованих осіб.
Розміри внесків з кожного виду страхування визначаються виходячи з того, що вони повинні забезпечувати:
надання особам матеріального забезпечення та соціальних послуг;
фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків;
створення резерву коштів для забезпечення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам;
покриття витрат страховика, пов'язаних із здійсненням страхування.
Розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежно від його виду щорічно встановлюються Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб водночас із затвердженням державного бюджету, якщо інше не передбачено законодавством.
Страхові внески залежно від виду встановлюються на календарний рік у відсотках:
для роботодавців - до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам;
для фізичних осіб - до сум оподатковуваного доходу (прибутку).
За загальнообов'язковим соціальним страхуванням надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:
1) пенсійне страхування:
пенсії за віком, за інвалідністю внаслідок загального захворювання;
пенсії у зв'язку із втратою годувальника;
медичні профілактико-реабілітаційні заходи;
допомога на поховання пенсіонерів;
2) медичне страхування:
діагностика та амбулаторне лікування;
стаціонарне лікування;
надання готових лікарських засобів та виробів медичного призначення;
--профілактичні та освітні заходи;
--забезпечення медичної реабілітації осіб, які перенесли особливо тяжкі операції або мають хронічні захворювання;
3) страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням:
допомога з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;
допомога при народженні дитини та на догляд за нею;
допомога на поховання;
забезпечення оздоровчих заходів;
4) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання:
профілактичні заходи щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;
відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;
допомога із тимчасової непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;
відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаних з виконанням ним своїх трудових обов'язків;
пенсія за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
5) страхування від безробіття:
допомога у зв'язку з безробіттям;
відшкодування витрат, пов'язаних із професійною підготовкою або перепідготовкою та профорієнтацією;
матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї;
дотація роботодавцю для створення робочих місць;
допомога на поховання безробітного.
Управління соціальним страхуванням містить такі види діяльності: планування, акумуляцію та облік коштів, нарахування та виплату матеріального забезпечення, звітність, контроль, розгляд спірних питань.
Управлінню соціальним страхуванням властиві загальні риси та принципи, які характерні для управління в цілому.
Управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюють страхові фонди.
Ці органи проводять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування соціальних виплат та здійснюють інші функції згідно із затвердженими статутами. Страхові фонди є некомерційними самоврядними організаціями. Вони не можуть займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої вони створені.
Управління страховими фондами здійснюється на паритетній основі державою та представниками суб'єктів соціального страхування.
Це означає, що застраховані особи і роботодавці як учасники системи несуть відповідальність за управління страховим фондом. Сутність самоврядування в системі соціального страхування полягає у виділенні органів управління цієї системи із органів безпосереднього державного управління. Органи соціального страхування мають юридичну самостійність, але держава несе відповідальність за цю сферу суспільної діяльності. Вона створює правову основу шляхом прийняття законодавчих та нормативних актів, здійснює нагляд і контроль, беручи участь на засадах партнерства в управлінні фондами соціального страхування.
Управління фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюють правління та виконавчі дирекції страхових фондів.
Правління страхового фонду:
затверджує документи, що регламентують внутрішню діяльність фонду, у тому числі виконавчої дирекції;
подає у встановленому порядку пропозиції щодо встановлення розмірів внесків для забезпечення відповідного виду соціального страхування;
затверджує проекти річних бюджетів фонду та звіти про їх виконання, порядок використання коштів бюджету фонду;
створює резерви коштів для забезпечення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам;
спрямовує та контролює діяльність виконавчої дирекції фонду та її робочих органів тощо.
Виконавча дирекція страхового фонду є виконавчим органом правління фонду. Робочими органами виконавчої дирекції є її відділення, страхові каси.
Нагляд за діяльністю фондів здійснює Наглядова рада, до складу якої входять у рівній кількості представники від застрахованих громадян, роботодавців та держави. Рада здійснює контроль за виконанням статутних завдань та цільовим використанням коштів відповідним фондом із загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Державний нагляд здійснює уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади. Держава здійснює контроль за дотриманням страхувальниками та страховиками законів України, інших нормативно-правових актів.
2.3 Контрольні запитання
1 Що таке фінансовий механізм регулювання соціального страхування?
2 Які складові фінансових методів?
3 У чому виражається правове, нормативне та інформаційне забезпечення регулювання?
4 Яка правова база соціального страхування в Україні?
5 Що таке загальнообов'язкове державне соціальне страхування?
6 Які види державного соціального страхування виділяють залежно від страхового випадку?
7 Назвіть принципи організації загальнообов'язкового державного соціального страхування.
8 Які є суб'єкти та об'єкти державного соціального страхування?
9 Перелічіть основні категорії соціального страхування.
10 Які види матеріального забезпечення та соціальних послуг надаються за державним соціальним страхуванням?
Тема 3. Соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності
3.1 Теоретико-організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням
Правові, організаційні та фінансові засади соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001р. №2240-111.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку із втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФСС ТВП).
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюється за такими принципами:
законодавчого визначення умов і порядку здійснення цього виду страхування;
обов'язковості страхування осіб, які підлягають цьому виду страхування згідно із законом, та добровільності страхування інших осіб;
3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;
обов'язковості фінансування ФСС ТВП витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг;
формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування;
цільового використання коштів;
паритетності в управлінні ФСС ТВП представників держави, застрахованих осіб та роботодавців;
відповідальності роботодавців та ФСС ТВП за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги.
Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, виступають застрахована особа, страхувальник та страховик.
Застрахована особа -- це найманий працівник, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Представниками застрахованих осіб є профспілки (їх об'єднання) чи інші уповноважені найманими працівниками органи.
Страхувальник - це:
роботодавець для осіб, які працюють на умовах трудового договору на підприємствах або у фізичних осіб;
особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та інші особи відповідно до чинного законодавства.
Страховик - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Роботодавцем виступає власник підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників. Найманим працівником є фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації.
У даній сфері соціального страхування використовуються такі терміни, як:
страховий ризик -- це обставина, внаслідок якої застрахована особа або члени її сім'ї можуть втратити тимчасово засоби існування та потребувати матеріального забезпечення або надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
страховий випадок -- подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за рахунок коштів ФСС ТВП;
страховий стаж -- період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і за який сплачено страхові внески. До страхового стажу зараховуються періоди тимчасової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та час перебування застрахованої особи у відпустці на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також періоди одержання виплат за окремими видами державного страхування, крім пенсій усіх видів.
До страхового стажу зараховується загальний трудовий стаж особи до введення в дію Закону України з 1 січня 2001 р. № 2240-III.
Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні. Це право виникає, коли трапляється страховий випадок у період роботи, якщо інше не передбачено законодавством.
Загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають:
особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;
члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.
Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до ФСС ТВП відповідно до діючого законодавства.
Особи, які не підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до ФСС ТВП.
3.2 Доходи бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
3.2.1 Джерела формування бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є:
1) страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законом;
суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до актів законодавства;
благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;
асигнування із Державного бюджету України;
інші надходження відповідно до законодавства.
Кошти ФСС ТВП не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням. При їх невикористанні у поточному році вони переходять на наступний фінансовий рік.
Для забезпечення фінансової стабільності ФСС ТВП утворюється резерв страхових коштів у сумі, необхідній для фінансування всіх видів матеріального забезпечення в розрахунку на місяць.
3.2.2 Платники страхових внесків та їх реєстрація
Платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності є страхувальники та застраховані особи.
До страхувальників належать:
підприємства, установи, організації, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи і організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, в особі власника або уповноваженого ним органу;
філії, відділення та інші відокремлені підрозділи страхувальників, що не мають статусу юридичної особи і самостійно проводять розрахунки з оплати праці, інші суб'єкти господарської діяльності, що використовують працю найманих працівників і не мають статусу юридичної особи;
фізичні особи, які використовують працю найманих працівників;
розташовані в Україні іноземні підприємства, установи, організації, філії та представництва, які використовують працю найманих працівників;
на добровільних засадах брати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні можуть:
а) громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають;
б)особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок);
в) фізичні особи, які виконують роботи згідно з цивільно-правовими угодами.
Реєстрація страхувальників провадиться за їх місцезнаходженням (юридичною адресою), а стосовно фізичних осіб -- за місцем їх проживання у робочих органах відділень ФСС ТВП у районах та містах республіканського (АР Крим) та обласного значення.
Страхувальники -- юридичні та фізичні особи -- набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації в органах ФСС ТВП. Страхувальники, які підлягають обов'язковій реєстрації, повинні зареєструватися у десятиденний строк з дня:
отримання свідоцтва про державну реєстрацію;
прийняття рішення про створення установи, організації, філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу, якщо відповідно до законодавства України державна реєстрація таких страхувальників не проводиться;
укладання трудового договору з першим найманим працівником (для страхувальника -- фізичної особи, що використовує найману працю);
-- зміни місцезнаходження (юридичної адреси) страхувальника.
Страхувальники - юридичні особи, зазначені в пунктах 1, 2 і 4, подають:
· заяву;
· завірені відповідальною особою органу ФСС ТВП копії таких документів:
- свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;
- довідки органу статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або довідки органу Державної податкової адміністрації України (ДПА) про включення страхувальника до Тимчасового реєстру платників податків.
Страхувальники - фізичні особи, зазначені в пунктах 3 і 5, показують паспорт і подають:
· заяву;
· завірені відповідальною особою органу ФСС ТВП копії таких документів:
- довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
- свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або документа, що підтверджує роботу особи в країні, де вона перебуває, та що вона не застрахована в системі соціального страхування з тимчасової непрацездатності цієї країни (для страхувальників, зазначених у пункті 5а) або копії цивільно-правових угод (для страхувальників, зазначених у пункті 5в).
На підставі отриманих документів щодо кожного страхувальника робляться записи в журналах обліку страхувальників, а подані документи підшиваються до персональної справи страхувальника, на якій проставляється його реєстраційний номер. Після реєстрації страхувальнику видається повідомлення.
За порушення строку реєстрації страхувальника на нього накладається штраф у розмірі 50% від суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися, а також можуть бути накладені адміністративні стягнення.
3.2.3 Розмір страхових внесків, порядок їх нарахування та строки сплати
Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України для роботодавців і застрахованих осіб.
Розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності складає:
- для роботодавців - 1,4% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, а на підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, нараховується на суми фактичних витрат на оплату праці - 0,7% - за найманих працівників-інвалідів, 1,4% - за інших працівників.
- для найманих працівників - 1%, якщо заробітна плата вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи, та 0,5%, якщо заробітна плата нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;
- для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах - 3,4% від суми оподатковуваного доходу.
Страхові внески на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України в розрахунку на кожну застраховану особу і складає 10035 грн.
Страхувальники-роботодавці щомісячно нараховують страхові внески у встановлених розмірах. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Нарахування здійснюються без зменшення заробітної плати на суму податків та обов'язкових платежів.
Страхові внески нараховуються на суми оплати праці всіх категорій найманих працівників, у тому числі позаштатних, сезонних, тимчасових і тих, хто виконує роботу за сумісництвом.
У разі одержання від підприємств доходів у натуральній формі (продукцією власного виробництва) розмір доходу працівника обчислюється за середньою відпускною ціною продукції стороннім споживачам у тому поточному місяці, в якому проведено нарахування доходів.
Нараховані страхові внески за відрахуванням суми витрат, здійснених страхувальниками за рахунок коштів ФСС ТВП, сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на рахунок ФСС ТВП.
Перерахування коштів на рахунок ФСС ТВП страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці.
У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця нараховані страхові внески повинні бути перераховані до ФСС ТВП не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця.
Суми інших платежів перераховуються на рахунок ФСС ТВП у день, установлений для виплати заробітної плати за той місяць, в якому ці платежі нараховані або внесені до каси страхувальника. Не сплачені в строк кошти вважаються недоїмкою.
Страхувальники, які здійснюють виплату заробітної плати своїм працівникам на поточні рахунки в установах банків, провадять відповідні платежі до ФСС ТВП у день перерахування коштів на їх особові рахунки.
Страхувальники, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, нараховують страхові внески з дня прийняття рішення про таку участь, але не пізніше дня реєстрації в органі ФСС ТВП у розмірі, встановленому чинним законодавством. Перерахування страхових внесків здійснюється щомісяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому був отриманий дохід.
Сплата страхових внесків провадиться за безготівковими розрахунками або готівкою через установи банків, а у випадку відсутності рахунків в установах банків -- поштовими переказами через підприємства зв'язку на рахунок ФСС ТВП.
Страхові внески на суму оплати праці, що нарахована в іноземній валюті, обчислюються і сплачуються в національній валюті України. Для нарахування страхових внесків доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються у національну грошову одиницю за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків.
3.2.4 Права, обов'язки та відповідальність страхувальників
Страхувальник має право:
- брати участь в управлінні ФСС ТВП через своїх представників у складі правління та правлінь його відділень;
- брати участь у підготовці пропозицій щодо визначення розміру страхових внесків;
- отримувати в органах управління ФСС ТВП інформацію про порядок і умови сплати страхових внесків та використання коштів;
- на отримання інформації про результати проведення перевірки використання коштів ФСС ТВП;
- на додаткове фінансування з коштів ФСС ТВП у разі перевищення суми фактичних витрат за страхуванням з тимчасової втрати працездатності над сумою нарахованих страхових внесків;
- на судовий захист своїх прав.
Страхувальник зобов'язаний:
зареєструватися у виконавчій дирекції відділення ФСС ТВП як платник страхових внесків у десятиденний строк з дня: отримання свідоцтва про державну реєстрацію, прийняття рішення про створення установи, зміни юридичного статусу (адреси), укладання трудового договору з найманим працівником;
нараховувати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески;
надавати та оплачувати застрахованим особам у разі виникнення страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг;
вести облік коштів і своєчасно надавати органам ФСС ТВП встановлену звітність щодо цих коштів;
допускати посадових осіб органів ФСС ТВП, органу державного нагляду, інших органів контролю до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, використання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення;
вести облік заробітної плати застрахованої особи та надавати на її вимоги відповідні відомості.
Страхувальник - роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, а також за порушення порядку використання страхових коштів.
У разі несвоєчасної або неповної сплати страхувальником внесків він сплачує суму донарахованих страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Строк давності при стягненні страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується. Право встановлення фінансових санкцій мають керівники виконавчої дирекції, робочих органів відділень ФСС ТВП та їх заступники.
Уся сума заборгованості за коштами ФСС ТВП, штрафів та пені зараховується на його рахунки.
Якщо заробітна плата не виплачувалася за відсутністю коштів на рахунку підприємства, то пеня за несвоєчасне перерахування платежів до ФСС ТВП не стягується.
Нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, що настав після дня одержання заробітної плати. Закінчення строків нарахування пені настає в день прийняття банком, який обслуговує страхувальника, платіжного доручення на сплату платежу. Пеня на пеню не нараховується.
Таблиця 3.1 - Відповідальність платників страхових зборів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
|
Пор. ном. |
Вид санкції |
Хто несе відпові-дальність |
Розмір санкції |
Хто накладає санкцію |
На основі чого платять збір |
Термін сплати санкції |
Нормативний документ |
|
|
1 |
Ухилення від реєстрації або порушення терміну реєстрації як платника страхових внесків |
|||||||
|
Штраф |
Страхувальник (роботодавець, юридична особа або фізична - СПД) |
50% від суми належних до сплати внесків за весь період з дня, коли платник повинен був зареєструватися |
Керівники виконавчої дирекції ФСС ТВП, робочих органів ФСС ТВП і їх заступники |
Рішення |
У 10-денний термін з дня отримання рішення |
Ст. 30 Закону №2240, пп. 2.9 і 5.1 Інструкції №16 |
||
|
2 |
Несплата або неповна сплата внесків |
|||||||
|
Штраф |
Страхувальник |
У розмірі прихованої (заниженої) суми зарплати, на яку нараховують страхові внески, при повторному порушенні протягом року - в триразовому розмірі цієї суми |
Керівники виконавчої дирекції ФСС ТВП, робочих органів ФСС ТВП і їх заступники |
Рішення |
У 10-денний термін з дня отримання рішення |
Ст. 30 Закону №2240, п.5.2 Інструкції №16, Інструкція №38 |
||
|
3 |
Порушення терміну сплати внесків |
|||||||
|
Пеня (на повну суму недоїмки за весь її термін без урахування штрафних санкцій) |
Страхувальник |
120% ставки НБУ, яка діяла на момент страхових внесків |
Керівники виконавчої дирекції ФСС ТВП, робочих органів ФСС ТВП і їх заступники |
Рішення |
У 10-денний термін з дня отримання рішення |
Ст. 30 Закону №2240, п.5.2 Інструкції №16, Інструкція №38 |
||
|
4 |
Порушення порядку використання страхових коштів |
|||||||
|
Штраф |
Страхувальник |
50% від суми належних до сплати внесків |
Керівники виконавчої дирекції ФСС ТВП, робочих органів ФСС ТВП і їх заступники |
Рішення |
У 10-денний термін з дня отримання рішення |
Ст. 30 Закону №2240, п.5.2 Інструкції №16, Інструкція №38 |
3.2.5 Контроль за надходженням коштів до ФСС ТВП
Контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування й надходження страхових внесків та інших платежів до ФСС ТВП здійснюють страхувальники, виборні органи профспілок на підприємстві, в установі, організації, комісії із соціального страхування на підприємстві та центральні й територіальні органи фонду.
Органи ФСС ТВП проводять ревізії та перевірки на підприємствах, в організаціях. Перевірці підлягають бухгалтерські документи щодо повноти нарахування страхових внесків на оплату праці найманих працівників, платіжні доручення про перерахування сум страхових внесків та інших платежів на рахунок ФСС ТВП, касові документи про сплату (часткової) повної вартості путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення, оплачених за рахунок коштів ФСС ТВП, видаткові документи на проведені виплати і перерахування, акти розслідування нещасних випадків невиробничого характеру, відповідність даних фінансових звітів за коштами ФСС ТВП балансовим рахункам «За соціальним страхуванням».
Перевірці підлягають документи за поточний і попередній роки, а в разі виявлення порушень або зловживань -- за більш ранні періоди.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, та керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один із примірників акта передається під розписку керівникові або головному бухгалтеру страхувальника.
В акті зазначається: за який період проведено перевірку, які виявлено порушення в нарахуванні та сплаті страхових внесків і пені, обчисленні та виплаті допомоги; відображаються суми додатково нарахованих страхових внесків і пені. Зміст порушення викладається в акті із зазначенням порушених нормативно-правових актів.
Суми донарахованих платежів і фінансових санкцій сплачуються страхувальниками на рахунок ФСС ТВП у десятиденний термін із дня складання акта ревізії чи перевірки окремим платіжним дорученням.
У разі відмови керівника чи головного бухгалтера підприємства або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності від підписання акта перевірки посадовою особою органу ФСС ТВП складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови. При цьому в акті слід зазначити про ознайомлення керівника і головного бухгалтера підприємства, фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності із змістом акта перевірки та нормативно-правовими актами.
Посадові особи страхувальників, винні у порушенні встановленого порядку реєстрації платників страхових внесків, сплати платежів до ФСС ТВП, у неподанні звітності залежно від обставин справи притягуються до матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності.
Органи ФСС ТВП надсилають матеріали, що підтверджують факти порушень, до органів прокуратури, суду чи іншого визначеного законом органу.
3.3 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням
Даний порядок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266.
Для розрахунку соціальних виплат визначається середня заробітна плата. Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.
Розрахунковим періодом для застрахованих осіб є останні 6 календарних місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувались страхові внески менш ніж 6 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці, за які сплачено страхові внески.
Середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється, виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами.
Середній дохід добровільно застрахованої особи обчислюється, виходячи із суми оподатковуваного доходу (прибутку), з якого сплачувалися страхові внески.
До середньої заробітної плати (доходу) включається заробітна плата у межах максимальної величини заробітної плати та оподатковуваного доходу, з якого сплачуються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Якщо перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається, виходячи із місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент виникнення страхового випадку.
Середньоденна заробітна плата (доход) обчислюється шляхом розподілу нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески:
- на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:
за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими народженням і похованням;
за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні (крім розрахунку страхових виплат добровільно застрахованим особам), і для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;
- на кількість календарних днів за розрахунковий період (без обліку святкових і неробочих днів, установлених законодавством):
за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття - для осіб, робочий час яких у зв'язку з особливостями умов праці не піддається точному обліку, для осіб, які робочий час розподіляють на свій розсуд (робота вдома, страховий агент й ін.), і для добровільно застрахованих осіб за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Нормативними документами визначено, що особам, які працюють за сумісництвом, середній заробіток для надання допомоги на період тимчасової непрацездатності обчислюється окремо за основним місцем роботи і окремо -- за сумісництвом. При цьому допомога за основним місцем роботи надається на підставі самого оригіналу листка непрацездатності, а на роботі за сумісництвом -- на підставі копії листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи, і довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.
Середній заробіток для надання допомоги з тимчасової непрацездатності за сумісництвом визначається за той самий розрахунковий період, що й за основним місцем роботи.
При цьому сумарний розмір заробітної плати, з якої обчислюється допомога на період тимчасової непрацездатності, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної заробітної плати, з якої сплачуються внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
3.4 Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням з тимчасової втрати працездатності
3.4.1 Загальні положення
За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:
допомога з тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
допомога з вагітності та пологів;
допомога при народженні дитини;
допомога на період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);
забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їхніх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми).
Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору, та членам кооперативів призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених ними страхових внесків.
У випадку ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які трапилися до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а в разі відсутності правонаступника -- виконавчою дирекцією відділення ФСС ТВП за місцем реєстрації ліквідованого підприємства як страхувальника.
Застрахованим особам, які забезпечують себе роботою самостійно, та тим, які працюють за межами території України, призначення та виплата матеріального забезпечення, а також надання соціальних послуг здійснюються виконавчою дирекцією відділення ФСС ТВП за місцем реєстрації їх як страхувальників.
Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства та застрахованих осіб.
Комісія із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення, розглядає правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Документи про призначення допомоги з тимчасової непрацездатності, з вагітності та пологів, на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку розглядаються не пізніше 10 днів з дня їх надходження.
Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п'яти днів після винесення відповідного рішення.
Призначене, але не одержане у зв'язку із смертю застрахованої особи матеріальне забезпечення виплачується членам сім'ї, які проживали разом з нею, або спадкоємцям. Не одержане застрахованою особою своєчасно матеріальне забезпечення виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком у розмірі, встановленому на час виникнення страхового випадку.
Витрати на матеріальне забезпечення та соціальні послуги страхувальники-роботодавці здійснюють за рахунок коштів ФСС ТВП з відповідним урахуванням проведених витрат при сплаті страхових внесків на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності.
Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами застрахованим особам виплачується у найближчий після призначення допомоги строк, встановлений для виплати заробітної плати, допомога на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісячно у строк, встановлений для виплати заробітної плати.
Добровільно застрахованим особам така допомога надається не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
Допомога при народженні дитини та на поховання виплачується не пізніше наступного дня за днем звернення.
Страхувальники-роботодавці не мають права припиняти виплату допомоги у випадках, коли сума нарахованих страхових внесків та інших платежів до ФСС ТВП не покриває фактичних витрат з виплати допомоги.
Якщо витрати, проведені страхувальником, за звітний квартал перевищують нараховану суму страхових внесків та інших платежів, то різниця між сумою витрат і сумою страхових внесків зараховується за рахунок сплати наступного кварталу.
Якщо ж витрати не можуть бути покриті страховими внесками і у наступному кварталі, то сума перевищення, з урахуванням очікуваного результату в наступному кварталі, відшкодовується страхувальнику -- роботодавцю органом реєстрації після одержання від нього звіту за формою № 4 ФСС ТВП за минулий квартал.
Відшкодування здійснюються органом реєстрації шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок страхувальника.
Усі розрахунки за коштами ФСС ТВП між органом реєстрації та страхувальником проводяться за безготівковими розрахунками.
3.4.2 Допомога на період тимчасової непрацездатності
Допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі виникнення у неї одного з таких страхових випадків:
- тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;
- необхідності догляду за хворою дитиною;
- необхідності догляду за хворим членом сім'ї;
- догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
- карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
- тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на більш легку, нижчеоплачувану роботу;
- протезування з перебуванням у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства;
- санаторно-курортного лікування.
Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш ніж на 75 календарних днів протягом календарного року.
Допомога на період тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам ФСС ТВП, починаючи з шостого дня непрацездатності, за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи у період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми оплачуються власником чи уповноваженим органом за рахунок коштів підприємства, організації за основним місцем роботи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Допомога з тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина - за висновком лікаря - потребує догляду, але не більш ніж за 14 календарних днів. Допомога із тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом із хворою дитиною.
Допомога з тимчасової непрацездатності по догляду за хворим членом сім'ї (крім хворої дитини віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більше ніж за 3 календарні дні, а у виняткових випадках з урахуванням тяжкості хвороби члена сім'ї та побутових обставин -- не більш ніж за 7 календарних днів.
Допомога з тимчасової непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та встановлених розмірах.
Допомога з тимчасової непрацездатності із догляду за хворою дитиною віком до 14 років, з догляду за хворим членом сім'ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала в цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або творчій відпустці.
Допомога з тимчасової непрацездатності, якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.
Допомога з тимчасової непрацездатності у разі тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижче- оплачувану роботу цій особі, надається з першого дня за час такої роботи, але не більше ніж на два місяці. Ця допомога обчислюється за загальними правилами, але надається у розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення.
Допомога з тимчасової непрацездатності в разі здійснення протезування за медичними показаннями у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування на цьому підприємстві з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного підприємства та назад.
Допомога з тимчасової непрацездатності в разі здійснення санаторно-курортного лікування надається застрахованій особі, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування і проїзду до санаторно-курортного закладу та назад.
Допомога з тимчасової непрацездатності застрахованій особі, яка направляється на санаторно-курортне лікування після перенесених захворювань і травм безпосередньо із стаціонару лікувального закладу за рахунок страхових коштів ФСС ТВП, надається лише за час проїзду до санаторно-курортного закладу та назад. Якщо таке лікування здійснювалося за рахунок власних коштів застрахованої особи або інших джерел, допомога з тимчасової непрацездатності надається за весь період перебування у санаторії з урахуванням часу на проїзд у порядку та встановлених розмірах.
Допомога з тимчасової непрацездатності застрахованій особі, яка виховує дитину-інваліда віком до 16 років, надається за весь період санаторно-курортного лікування дитини-інваліда (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу та назад) за наявності єдиного висновку про необхідність стороннього догляду за нею.
Допомога з тимчасової непрацездатності не надається:
- у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;
- у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи, тих чи інших обов'язків або симуляції хвороби;
- за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
- за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
- у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних із таким сп'янінням;
- за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.
Застраховані особи, які в період отримання допомоги з тимчасової непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи МСЕК, втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу з тимчасової непрацездатності.
Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу у таких розмірах:
60% середньої заробітної плати (доходу) -- застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;
80% середньої заробітної плати (доходу) -- застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;
100% середньої заробітної плати (доходу) -- застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
100% середньої заробітної плати (доходу) -- застрахованим особам, віднесеним до І - IV категорій осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Отже, розмір допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від трьох показників:
- середньої заробітної плати;
- страхового стажу;
- кількості днів непрацездатності:
П = З Д К
де П-- сума допомоги ;
З -- середньоденна заробітна плата особи;
Д-- кількість робочих днів непрацездатності, що припадають на період відпустки;
К - коефіцієнт страхового стажу ( 60 % , 80 % , 100 % ).
Страховий стаж визначається як період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню з тимчасової втрати працездатності і сплачує або за неї сплачуються страхові внески до ФСС ТВП.
До страхового стажу зараховуються періоди:
- тимчасової втрати працездатності;
- перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
- перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів.
До страхового стажу зараховується загальний трудовий стаж особи до набрання чинності Законом України від 18 січня 2001 р. №2240-111.
Особливістю допомоги з тимчасової непрацездатності є порядок оплати перших п'яти днів.
Згідно із Законом України від 11 січня 2001 р. № 2213-ІІІ перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, організації за основним місцем роботи.
Оплата днів тимчасової непрацездатності особі проводиться у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні відповідно до графіка роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.
Вихідні, святкові та неробочі дні тимчасової непрацездатності не оплачуються.
3.4.3 Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами
Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнення пологів або народження двох чи більше дітей -- 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до І - IV категорій осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 -- до пологів та 90 -- після пологів).
Подобные документы
Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Обов’язкове державне пенсійне страхування. Механізм визначення суми витрат на соціальні заходи. Страхування на випадок безробіття.
курсовая работа [128,5 K], добавлен 10.05.2015Правові основи, призначення обов'язкового і добровільного медичного страхування в Україні. Індивідуальне і колективне страхування, їх призначення. Поняття страхового випадку. Визначення страхової суми і тарифу. Страхування витрат на лікування.
реферат [533,8 K], добавлен 12.01.2011Сутність соціального страхування як фінансової категорії. Організація, функції соціального страхування та механізм їх реалізації в Україні. Форма руху грошових коштів. Збалансованість та чотири цільові фонди системи державного соціального страхування.
реферат [78,3 K], добавлен 04.02.2011Економічне призначення пенсійного страхування та видів пенсій. Структура системи пенсійного страхування в Україні. Платники внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Організація сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
дипломная работа [142,5 K], добавлен 05.02.2012Необхідність, зміст та значення соціального страхування. Види соціального страхування. Особисте страхування та його зв'язок із соціальним страхуванням. Страхування життя, страхування додаткової пенсії. Стан розвитку особистого страхування в Україні.
реферат [22,0 K], добавлен 11.05.2010Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків та на випадок безробіття. Аналіз фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. Методика формування консолідованого страхового внеску.
курсовая работа [55,2 K], добавлен 02.11.2014Короткий екскурс в історію виникнення медичного страхування в Україні, етапи його розвитку. Особливості світового досвіду медичного страхування, аналіз сучасного стану і перспектив впровадження обов’язкового державного медичного страхування в Україні.
реферат [33,4 K], добавлен 05.02.2010Страхування майна, страхування відповідальності та індивідуальне страхування. Договір страхування. Об'єкти страхування підприємницьких ризиків. Загальні основи і принципи класифікації по об'єктах. Принципи обов'язкового і добровільного страхування.
реферат [18,9 K], добавлен 22.01.2009Історія розвитку соціального страхування, його сутність і види. Формування бюджетів фондів загальнообов’язкового соціального страхування від тимчасової непрацездатності, на випадок безробіття, від нещасних випадків. Удосконалення страхування в Україні.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 13.05.2011Соціальне страхування з тимчасової втрати прецездатності, на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань. Щомісячна страхова виплата. Єдиний соціальний внесок. Оплата лікарняного листка тимчасової непрацездатності.
практическая работа [15,1 K], добавлен 17.11.2011
