Соціальне пенсійне страхування робітників і службовців

Теоретичні основи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Розвиток медичного страхування в Україні. Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань. Фінансовий механізм регулювання соціального страхування.

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид курс лекций
Язык украинский
Дата добавления 28.01.2012
Размер файла 235,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Для призначення страхових виплат при нещасному випадку на виробництві працівнику необхідно пройти обстеження в МСЕК, яка має право встановити ступінь втрати працездатності.

У роботі МСЕК беруть участь представники ФСС НВВ, що дозволяє найбільш об'єктивно оцінити ситуацію при кожному нещасному випадку та уникнути розбіжностей при призначенні страхових виплат.

Направляють хворого на огляд МСЕК лікарсько-консультаційні комісії відповідної лікувально-профілактичної установи за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я (ф. 88-у), після клінічних досліджень, що підтверджують стійкий або безповоротний характер захворювання, а також у тому випадку, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців з дня тимчасової втрати працездатності або протягом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням за останні дванадцять місяців, а хворий на туберкульоз -- протягом десяти місяців із дня втрати працездатності.

Огляд потерпілого від нещасного випадку проводиться МСЕК за наявності:

акту про нещасний випадок на виробництві або професійного захворювання (ф. Н-1, ф. Н-5, ф. П-4);

висновку спеціалізованого медичного закладу про професійний характер захворювання;

направлення власника (керівника) або профспілкового органу підприємства, установи, організації, на якому потерпілий одержав травму;

вироку, рішення суду, постанови або направлення прокурора, слідчого органу дізнання.

МСЕК оглядає хворого і робить висновок:

про ступінь обмеження життєдіяльності людини, стан працездатності, групу інвалідності, причину і час настання інвалідності внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва або професійного захворювання;

про ступінь втрати працездатності (у відсотках);

про необхідність додаткових видів відшкодування потерпілому (догляд, харчування, протезування, санаторно-курортне лікування);

про медичні показання на право одержання інвалідами автомобілів з ручним керуванням і протипоказання до керування ними;

--про причинний зв'язок смерті інвалідів з наслідками раніше одержаного каліцтва або професійним захворюванням.

МСЕК встановлює дату, з якої ФСС НВВ повинен почати страхові виплати. По закінченні обстеження МСЕК робить висновок.

ФСС НВВ зобов'язаний прийняти рішення про призначення страхових виплат у десятиденний строк із дня подання документів, не враховуючи дня, коли ці документи надійшли.

ФСС НВВ може відмовити у страховій виплаті застрахованому, якщо мали місце:

-- навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку, якщо це встановлено комісією з розслідування страхового випадку;

-- подання роботодавцем або потерпілим свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;

— вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

Страхова виплата може бути припинена:

на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, у разі неподання ним щороку в грудні документів, якими засвідчується факт перебування в живих;

на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;

якщо з'ясувалося, що виплати призначено на основі неправдивих відомостей;

якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;

якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку тощо.

У разі настання страхового випадку ФСС НВВ зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право:

1) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого;

3) щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

4) грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;

5) виплату потерпілому в розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на більш легку роботу;

6) виплату потерпілому під час його професійної реабілітації;

7) одноразову допомогу в разі смерті потерпілого;

8) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;

9) витрати на поховання потерпілого.

ФСС НВВ також фінансуються пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначаються та виплачуються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ.

4.4.2 Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю

У разі настання страхового випадку застрахованій особі виплачується допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Підставою для виплати допомоги є виданий в установленому порядку листок непрацездатності, в якому повинна бути позначка зв'язку хвороби із страховим випадком, та наявність акта про нещасний випадок або акта розслідування професійного захворювання за встановленою формою.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пов'язаних з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, призначається і виплачується за місцем роботи застрахованої особи, на якому стався страховий випадок, у розмірі 100% втраченої середньої заробітної плати за робочі дні (години) згідно із графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.

Якщо застрахована особа працює за сумісництвом, допомога призначається і виплачується страхувальником за місцем роботи, де стався страховий випадок.

Допомога добровільно застрахованій особі призначається відділенням, у якому вона зареєстрована, з шостого дня тимчасової непрацездатності, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

Допомога призначається, якщо застрахована особа звернулася за нею не пізніше 6 місяців з дня відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

При зверненні за допомогою після шести місяців вона може бути надана лише у виняткових випадках з поважних причин за рішенням постійної комісії правління ФСС НВВ з питань страхових виплат, соціальних послуг потерпілим та їх реабілітації.

4.4.3 Одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого

Одноразова допомога потерпілому призначається при встановленні йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Для розгляду справи про призначення одноразової допомоги до відділення ФСС НВВ подаються: заява потерпілого, акт про нещасний випадок за формою Н-1 (Н-5, П-4), рішення суду про встановлення факту нещасного випадку (якщо було засідання суду), висновок МСЕК про ступінь втрати працездатності, довідка про середню заробітну плату потерпілого, копія трудової книжки, завірена страхувальником.

ФСС НВВ проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньої заробітної плати (доходу) потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески на дату настання права потерпілого на призначення одноразової допомоги:

П = З К

де П - сума допомоги;

З - середньоденна заробітна плата особи;

К - кількість відсотків втрати потерпілим професійної працездатності.

Коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь стійкої втрати професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, йому проводиться одноразова виплата, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК. При цьому розмір одноразової допомоги також не може перевищувати чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески.

При повторному ушкодженні здоров'я працівника з вини іншого роботодавця страхова виплата проводиться на загальних підставах.

Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більше ніж на 50%.

ФСС НВВ одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності в день, установлений постановою відділення.

4.4.4 Щомісячна страхова виплата

Щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого, призначається при встановленні йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Для розгляду справи про призначення виплати до відділення ФСС НВВ подають: заяву потерпілого; акт за формою Н-1 (Н-5, П-4); рішення суду про встановлення факту випадку; висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності; довідку про середню заробітну плату; копію трудової книжки; довідку про розмір пенсії за інвалідністю тощо.

Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію за інвалідністю у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток (доход), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Якщо сума щомісячної страхової виплати та пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання перевищує середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, то зменшенню підлягає сума щомісячної страхової виплати.

Перерахування розміру щомісячних страхових виплат проводиться у випадках:

зміни ступеня втрати професійної працездатності;

зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування проводиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати не зменшується.

При проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески. Сума перерахованої виплати та пенсії за інвалідністю обмежуються відкоригованим середньомісячним заробітком.

Щомісячна страхова виплата виплачується щомісячно з наступного місяця після місяця, в якому вона призначена, в дні, установлені постановами відділень.

Страхові виплати проводяться протягом строку, на який встановлено МСЕК стійку втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком.

4.4.5 Виплата грошової суми за моральну (немайнову) шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому

Моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується ФСС НВВ за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших страхових виплат.

Для розгляду справ про страхові виплати до відділення подаються: заява потерпілого, рішення суду про відшкодування моральної шкоди, висновок медичних органів.

Сума виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається у судовому порядку. При цьому сума цієї виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.

4.4.6 Страхова виплата потерпілому при тимчасовому переведенні його на більш легку роботу

За потерпілим, тимчасово переведеним на більш легку нижчеоплачувану роботу, зберігається його середньомісячний заробіток на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.

Необхідність переведення потерпілого на іншу роботу, її тривалість та характер встановлюються ЛКК або МСЕК.

За згодою потерпілого роботодавець зобов'язаний надати рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу.

Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК строк роботодавець не забезпечує потерпілого відповідною роботою, ФСС НВВ сплачує потерпілому страхову виплату в розмірі його середньомісячного заробітку.

Якщо працівника за станом здоров'я відповідно до висновку ЛКК або МСЕК переведено на більш легку нижчеоплачувану роботу, то роботодавець згідно зі ст. 170 Кодексу законів про працю України зберігає за ним попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення за рахунок коштів підприємства, організації, установи.

Починаючи з п'ятнадцятого дня переведення потерпілого на більш легку роботу, доплату потерпілому до середнього заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я, провадить підприємство за рахунок страхових внесків до ФСС НВВ на строк, встановлений ЛКК або МСЕК.

4.4.7 Страхова виплата потерпілому під час його професійної реабілітації

Потерпілому, який проходить професійне навчання або перекваліфікацію за індивідуальною програмою реабілітації (якщо з часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності минуло не більше одного року), ФСС НВВ провадить щомісячні страхові виплати у розмірі середньомісячного заробітку протягом строку, визначеного програмою реабілітації.

4.4.8 Виплата одноразової допомоги у разі смерті потерпілого

У разі смерті потерпілого право на одержання одноразової допомоги має його сім'я та особи, які перебували на його утриманні, а також його дитина, яка народилася протягом не більше ніж десятимісячного строку після його смерті.

Право на отримання страхової допомоги настає з дня смерті годувальника, але не раніше дня виникнення права на страхові виплати.

Особи, які перебували на утриманні потерпілого:

1)діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ними 23 років;

2)жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;

непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один із батьків померлого, або інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Відділення приймає рішення про призначення виплати у разі втрати годувальника за умови подання відповідних документів.

Розмір одноразової допомоги сім'ї потерпілого повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого, і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більше ніж десятимісячного строку після смерті потерпілого.

Розмір одноразової допомоги сім'ї потерпілого не залежить від наявності та кількості в сім'ї осіб, які перебували на його утриманні. Розмір допомоги кожній особі, яка перебувала на утриманні потерпілого, не залежить від розміру одноразової допомоги сім'ї потерпілого.

Розмір одноразової допомоги не обмежується і не підлягає зменшенню з підстави, що комісією з розслідування нещасного випадку було встановлено ушкодження здоров'я не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці.

Одноразова допомога сім'ї та особам, які мають на це право, у разі смерті потерпілого виплачується у місячний строк з дня смерті застрахованої особи в день, установлений постановою відділення.

4.4.9 Щомісячні страхові виплати особам, які мають на це право у разі втрати годувальника

У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більше ніж десятимісячного строку після його смерті.

Особам, які мають право на виплату в зв'язку із смертю годувальника, страхові виплати провадяться з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Відділення розглядає справи про призначення виплат у разі втрати годувальника за умови подання законодавчо визначених документів у триденний строк з моменту звернення заявника.

Суми страхових виплат особам визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.

Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право, визначається шляхом ділення частини заробітку потерпілого, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.

Страхові виплати особам, які втратили годувальника, провадяться в повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії у разі втрати годувальника та інших доходів.

Якщо потерпілий одержував страхові виплати і не працював, то розмір відшкодування шкоди у разі його смерті визначається на основі суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат.

Страхові виплати провадяться щомісячно з наступного місяця після місяця, в якому вони призначені, в дні, установлені постановами відділень.

4.4.10 Відшкодування витрат на поховання потерпілого

При настанні страхового випадку ФСС НВВ зобов'язаний у встановленому законодавством порядку організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Витрати на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги провадяться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» від 11 липня 2001р. № 826 та Постанови правління ФСС НВВ «Про витрати на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» від 15 серпня 2001р. № 22 і Постанови правління ФСС НВВ «Про внесення доповнення до постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 15 серпня 2001р. № 22» від 1 листопада 2001р. №39.

4.4.11 Інші види матеріального забезпечення та соціальні послуги

ФСС НВВ повинен виплачувати допомогу дитині у випадку завдання шкоди зародку внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності.

ФСС НВВ надає щомісячну допомогу такій дитині як інваліду дитинства до 16 років або до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

Після досягнення зазначеними особами 16 років ФСС НВВ зобов'язаний проводити їм виплати у розмірі середньомісячного заробітку, що склався на території області (міста), в якій вони проживають, але не менше середньомісячного заробітку в країні на день виплати.

ФСС НВВ зобов'язаний сприяти створенню умов для надання допомоги при настанні нещасного випадку, організовувати лікування потерпілих, вживати заходів для підтримання і відновлення їх працездатності.

Сюди можна віднести, наприклад, надання потерпілим, які стали інвалідами, безоплатно путівок на санаторно-курортне лікування і компенсацію їх вартості у встановленому розмірі, якщо потерпілий самостійно придбав таку путівку.

Надають путівки інвалідам за висновком МСЕК не частіше одного разу на три роки, а інвалідам І групи - щорічно.

Потерпілому, який став інвалідом, компенсуються також витрати на проїзд до місця лікування і назад. Особі, яка супроводжує потерпілого, компенсуються витрати на проїзд і житло згідно із законодавством про службові відрядження.

Потерпілому, який став інвалідом і використав щорічну відпустку до одержання путівки в санаторно-курортний заклад, роботодавець надає додаткову відпустку для лікування (включаючи час проїзду) зі збереженням на цей час середньомісячного заробітку, який він мав до пошкодження здоров'я, або заробітку, що склався перед відпусткою (за вибором потерпілого).

За наявності у потерпілого відповідно до висновків МСЕК медичних показань для одержання автомобіля ФСС НВВ компенсує вартість придбання автомобіля з ручним керуванням, запасних частин до нього, ремонту і технічного обслуговування.

ФСС НВВ фінансує інші витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, лікування, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.

Сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від характеру цього догляду, встановленого МСЕК, і не може бути меншою на місяць від:

розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, на спеціальний медичний догляд;

половини розміру мінімальної заробітної плати - на постійний сторонній догляд;

чверті розміру мінімальної заробітної плати - на побутове обслуговування.

4.5 Контрольні запитання

1 Які завдання страхування від нещасного випадку на виробництві?

2 На яких принципах ґрунтується соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві?

3 Хто підлягає обов'язковому страхуванню від нещасного випадку на виробництві?

4 Які джерела формування доходів ФСС НВВ?

5 Кого відносять до платників страхових внесків?

6 Який порядок реєстрації платників страхових внесків?

7 Яким чином розраховуються страхові внески платників?

8 Що таке страхові тарифи і як вони застосовуються?

9 Які строки та порядок сплати страхових внесків?

10 Які обов'язки та відповідальність платників страхових внесків?

11 Як здійснюється контроль за надходженням коштів?

12 Що зобов'язаний здійснити ФСС НВВ у разі настання страхового випадку?

13 Які умови для призначення страхових виплат потерпілому при нещасному випадку на виробництві або професійному захворюванні?

14 Який порядок розрахунку середньої заробітної плати при визначенні розміру страхових виплат?

15 У яких випадках страхова виплата буде припинена або не буде надаватися?

16 Які види страхових виплат у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання можуть призначатися потерпілому?

17 Який порядок призначення допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності?

18 Як призначається одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності?

19 Які умови і порядок призначення щомісячної грошової суми в разі втрати працездатності?

20 Який розрахунок грошової суми за моральну (немайнову) шкоду?

21 Як визначити виплату потерпілому при тимчасовому переведенні його на більш легку роботу?

22 Чи здійснюються виплати потерпілому під час його професійної реабілітації?

23 Який механізм визначення щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого?

24 Як визначити одноразову допомогу у разі смерті потерпілого?

25 Чи обмежуються витрати на поховання потерпілого?

26 Яким чином здійснюється управління соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання?

Тема 5 Соціальне страхування на випадок безробіття

5.1 Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: необхідність, економічний зміст та основні поняття

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття -- система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг.

Перехід економіки України до ринкових умов господарювання зумовлює необхідність створення адекватної їм моделі соціального захисту населення.

Кожна працююча людина має подбати про свій захист від тих негативних соціальних наслідків, що супроводжують структурну перебудову економіки, приватизацію підприємств, упровадження нових форм організації виробництва і праці.

Досягненню цієї мети найбільше відповідає, як свідчить і міжнародний досвід, солідарна самозабезпечувальна система обов'язкового соціального страхування на випадок безробіття, яка спроможна забезпечити ефективний соціальний захист.

Саме така модель і дає можливість уникнути зрівнялівки, утриманських настроїв, не послаблювати дієвості мотивів і стимулів до праці.

Страхова система передбачає залежність отримання допомоги у зв'язку з безробіттям від вкладу застрахованої осо би, а саме від сплати страхових внесків та наявності страхового стажу.

Для управління соціальним страхуванням на випадок безробіття, збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, здійснення виплат матеріального забезпечення та надання соціальних послуг з 1 січня 2001 р. запроваджена система загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, почав функціонувати Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ФСС ВБ).

Основними напрямами діяльності ФСС ВБ є управління соціальним страхуванням на випадок безробіття, збір і акумуляція страхових внесків, контроль за використанням коштів, виплата матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, виконання інших функцій згідно із статутом.

Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг.

Управління ФСС ВБ здійснюється його правлінням, виконавчою дирекцією та її робочими органами. Функції виконавчої дирекції покладаються на Державний центр зайнятості, а її робочих органів - на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міжрайонні, міські та районні в містах центри зайнятості.

Законодавство про страхування на випадок безробіття включає:

· основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

· Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття);

· Закон України «Про зайнятість населення» та інші нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами:

надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільності такого страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності;

цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;

солідарності та субсидування;

обов'язковості фінансування витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг;

паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців;

диференціації розмірів виплати допомоги у зв'язку з безробіттям залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;

надання на рівні не нижче за прожитковий мінімум, встановлений законом, допомоги у зв'язку з безробіттям та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;

-- законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.

Особи, які підлягають страхуванню на випадок безробіття

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють в умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору.

Роботодавець набуває статусу платника страхових внесків до ФСС ВБ із дня реєстрації (роботодавець зобов'язаний зареєструватися у виконавчій дирекції за місцем свого знаходження як платник страхових внесків у 10-денний строк із дня отримання ним свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або з дня укладання трудового договору з найманим працівником).

Особам, які підлягають страхуванню на випадок безробіття, видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів соціального страхування.

Порядок видачі та зразок свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особи, які не підлягають страхуванню на випадок безробіття:

працюючі пенсіонери та особи, в яких відповідно до законодавства України виникло право на пенсію;

іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У даному виді страхування використовуються спеціальні поняття.

Суб'єкти страхування на випадок безробіття:

застраховані особи;

страхувальники;

страховик.

Застраховані особи -- наймані працівники, а у випадках, передбачених Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Представниками застрахованих осіб є профспілки, їх об'єднання чи інші уповноважені найманими працівниками органи (представники).

Страхувальники -- роботодавці та застраховані особи, які відповідно до Закону сплачують страхові внески.

Страховик -- Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Об'єкт страхування на випадок безробіття -- страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Часткове безробіття -- вимушене тимчасове скорочення нормальної або встановленої законодавством України тривалості робочого часу, перерва в одержанні заробітку або скорочення його розміру через тимчасове припинення виробництва без припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного характеру.

Страховий випадок -- це подія, через яку:

--застраховані особи втратили заробітну плату або інші, передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, готові та здатні розпочати відповідну роботу і дійсно шукають роботу;

--застраховані особи опинилися у стані часткового безробіття;

--втрата роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин;

--припинення трудового договору відповідно до ст. 36 (п. 1, 2, 3), ст. 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору), ст. 39, ст. 40 (п. 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України.

Роботодавець:

— власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган та фізичні особи, які використовують найману працю;

— власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії або представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Представниками роботодавців є об'єднання та спілки роботодавців чи інші уповноважені роботодавцями органи (представники).

Найманий працівник -- фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.

Страховий стаж - період (строк),протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески (нею, роботодавцем).

5.2 Доходи бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

5.2.1 Джерела формування доходів бюджету ФСС ВБ

Згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» джерелами формування коштів ФСС ВБ є:

страхові внески страхувальників -- роботодавців, застрахованих осіб, що сплачують на умовах і в порядку, передбачених законодавчими актами;

асигнування Державного бюджету України;

суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закону України «Про зайнятість населення», інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів ФСС ВБ, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених на посадових осіб та громадян за такі порушення;

дохід, одержаний від тимчасово вільних коштів ФСС ВБ, у тому числі резерву коштів, на депозитному рахунку;

благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

інші надходження відповідно до законодавства України.

Рішення про перерахування тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів ФСС ВБ, на депозитний рахунок приймає правління.

Порядок розміщення зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України, а умови, порядок обслуговування та збереження цих коштів визначаються договором між банком і виконавчою дирекцією ФСС ВБ за погодженням із правлінням.

Дохід, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів на депозитному рахунку, використовується в порядку, визначеному правлінням.

5.2.2 Платники страхових внесків, порядок їх реєстрації та обліку

Згідно з Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття» від 18 грудня 2000 р. № 339 платниками страхових внесків є:

роботодавці;

наймані працівники;

у разі взяття участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах:

особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок);

фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують найману працю;

фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами;

громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття в країні, у якій вони перебувають, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Від сплати страхових внесків звільняються застраховані особи на період відпустки на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки на догляд за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком; застраховані особи в частині отримання допомоги із часткового безробіття.

Не є платниками страхових внесків особи, які не підлягають страхуванню на випадок безробіття:

- працюючі пенсіонери та особи, в яких відповідно до законодавства України виникло право на пенсію;

- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Роботодавці -- юридичні особи зобов'язані зареєструватися в центрах зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції

ФСС ВБ за місцем знаходження як платники страхових внесків у 10-денний строк із дня отримання ними свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

Роботодавці -- фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані зареєструватися в центрах зайнятості за місцем свого проживання з дня укладання трудового договору з найманим працівником.

Роботодавці подають до центру зайнятості заяву за відповідною формою та завірені відповідальною особою центру зайнятості копії таких документів:

свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

довідки органу статистики про внесення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України;

довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб -- платників податків та інших обов'язкових платежів.

Платники страхових внесків, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, подають до центру зайнятості заяву за формою та завірені відповідальною особою центру зайнятості копії таких документів:

свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (посвідчення підприємця, що проводить свою діяльність без створення юридичної особи);

довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття у країні, в якій вони перебувають, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, подають до центру зайнятості заяву за формою та завірені відповідальною особою центру зайнятості копії таких документів:

документ, що підтверджує роботу особи в країні, де він перебуває, та що він не застрахований в системі соціального страхування цієї країни на випадок безробіття;

довідку про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб -- платників податків та інших обов'язкових платежів.

5.2.3 Розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

Розміри страхових внесків визначаються виходячи з того, що вони повинні забезпечувати:

виплату застрахованим особам забезпечення та надання соціальних послуг;

створення резерву коштів ФСС ВБ;

покриття витрат ФСС ВБ у зв'язку з:

відшкодуванням Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб;

фінансуванням витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції ФСС ВБ та її робочих органів, управління ФСС ВБ, розвиток його матеріальної та інформаційної бази.

Розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік.

Встановлено такі розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття:

-- для роботодавців - 1,6% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці»;

-- для найманих працівників - 0,6% від суми оплати праці, що включає основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі);

-- для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, осіб, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами, а також громадян України, які працюють за межами України та не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування країни, в якій вони перебувають - 2,2% від суми оподатковуваного доходу (прибутку), обчисленого відповідно до чинного законодавства України.

5.2.4 Порядок обчислення і строки сплати страхових внесків

Обчислення страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб здійснюється щомісячно.

Обчислення страхових внесків осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, здійснюється у строки, передбачені для сплати цими особами податків.

Страхові внески нараховуються на фактичні виплати (доходи), що не перевищують визначеної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, з якої справляються внески до ФСС ВБ.

Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття» встановлено такі строки сплати страхових внесків:

роботодавець починає сплачувати страхові внески з дня його реєстрації як платника страхових внесків;

фізична особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору з роботодавцем (з цього дня починається сплата страхових внесків). Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору;

із дня реєстрації як платника внесків починають сплачувати страхові внески особи, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах.

У разі порушення установленого строку сплати страхових внесків за звітний період та несплати їх протягом наступного звітного періоду ці особи знімаються з обліку як платники страхових внесків з першого дня, за який страхові внески не сплачено.

Страхові внески сплачуються один раз на місяць у день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Фізичні особи, які використовують працю найманих працівників, сплачують страхові внески щомісяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який сплачена заробітна плата.

Вказана сплата страхових внесків проводиться за безготівковими розрахунками або готівкою через установи банків; у разі відсутності рахунків в установах банків -- поштовими переказами через підприємства зв'язку на рахунок ФСС ВБ.

5.2.5 Звітність платників страхових внесків

Роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до ФСС ВБ.

Один екземпляр подається до центру зайнятості за місцем реєстрації платника в такі строки: 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 15 січня.

Усі примірники розрахункової відомості підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства або організації, виконавцем та завіряються печаткою. Другий примірник звіту, завірений центром зайнятості, залишається в бухгалтерії платника страхових внесків.

5.2.6 Контроль за сплатою страхових внесків

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків здійснюється центрами зайнятості шляхом проведення планових перевірок.

Позапланові перевірки здійснюються у разі реорганізації, зміни місцезнаходження або ліквідації підприємства, установи, організації.

Контроль на підприємствах, в установах, організаціях проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, повноти нарахування страхових внесків, платіжних документів про перерахування сум страхових внесків на рахунок, розрахункових документів, касових документів.

Перевірці підлягають документи за поточний і минулі роки без застосування строку давності.

Платники страхових внесків зобов'язані беззаперечно подавати посадовим чи уповноваженим особам центру зайнятості, які проводять перевірку, необхідні документи, що стосуються фонду оплати праці та інших виплат, нарахування страхових внесків, та платіжні документи з перерахування страхових внесків. За необхідності керівники і відповідальні службові особи під час перевірки надають письмові пояснення з питань, що перевіряються, виконують вимоги осіб, які проводять перевірку щодо усунення виявлених порушень.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один примірник акта передається під розписку керівникові або головному бухгалтеру страхувальника, інший залишається в центрі зайнятості, який проводив перевірку.

В акті зазначається: за який період проведено перевірку, які виявлено порушення при нарахуванні і сплаті страхових внесків.

На виявлені під час перевірки суми коштів, на які платником не нараховано страхові внески, за актом перевірки страхові внески донараховуються із сумою пені та штрафу, а до винних посадових осіб застосовуються санкції відповідно до чинного законодавства.

За наявності заперечень чи зауважень щодо змісту акта перевірки з боку страхувальника його керівник або головний бухгалтер підписують акт із зауваженнями у письмовій формі, що подається центру зайнятості, який проводив перевірку.

Зауваження до акта перевірки розглядаються центрами зайнятості вищого рівня.

5.2.7 Відповідальність платників страхових внесків

Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих органом контролю страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення -- у трикратному розмірі зазначеної суми.

За порушення строку реєстрації як платника страхових внесків накладається штраф у розмірі 50% від суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який пройшов із дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися.

Пеня обчислюється, виходячи з 120% облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Пеня на пеню не нараховується.

При надходженні документів із сплати недоїмки, пені та штрафу в першу чергу погашається недоїмка, а потім - пеня та штраф.

Якщо за платниками до наступного чергового строку сплати страхових внесків є недоїмка, то вона сплачується у такому порядку: спочатку сплачується недоїмка минулих років, потім послідовно: пеня за цю недоїмку, недоїмка за перший строк платежу поточного року, пеня за цю недоїмку тощо.

При стягненні недоїмки за рішенням суду в першу чергу покриваються судові витрати на її стягнення.

Днем сплати страхових внесків та пені вважаються:

а) при перерахуванні платежу з рахунку платника - день списання установою банку суми платежу;

б) при внесенні готівкою - день внесення готівки у банківську установу чи підприємство зв'язку.

Нарахування пені проводиться, починаючи з наступного дня після настання строку сплати страхових внесків, до дня сплати включно.

Якщо строк сплати збігається з вихідним (святковим) днем, то пеня нараховується, починаючи з наступного робочого дня після вихідного (святкового) дня.

Розміри фінансових санкцій та строки їх сплати наведені в таблиці 5.1.

Право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи від імені ФСС ВБ мають директор Державного центру зайнятості, його заступники, директор центру зайнятості АР Крим, директори обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості та їх заступники.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в доход ФСС ВБ із страхувальника у беззаперечному порядку незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності на підставі акта ненормативного характеру (розпорядження) директора Державного центру зайнятості або його заступників, директора центру зайнятості АР Крим, директорів обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості та їх заступників.

Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується.

Суми коштів, безпідставно стягнені зі страхувальників, підлягають поверненню у триденний строк з дня вступу у законну силу рішення суду про безпідставність стягнення цих виплат з відшкодуванням судових витрат.

пенсійний страхування медичний соціальний

Таблиця 5.1 - Відповідальність платників страхових внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття

Пор. ном.

Вид санкції

Хто несе відповідальність

Розмір санкції

Хто накладає санкцію

На підставі чого сплачують

Строк сплати санкції

Нормативний документ

1

Порушення строку реєстрації як платника страхових внесків

Штраф

Страхувальник (роботодавець - юр. особа або ф із. особа -СПД)

50% від суми належних до сплати внесків за весь період з дня, коли платник повинен був зареєструватися

Директор Державного центру зайнятості, його заступники, директори обласних центрів зайнятості, директор центру зайнятості АРК у містах Києві і Севастополі та їх заступники


Подобные документы

  • Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Обов’язкове державне пенсійне страхування. Механізм визначення суми витрат на соціальні заходи. Страхування на випадок безробіття.

    курсовая работа [128,5 K], добавлен 10.05.2015

  • Правові основи, призначення обов'язкового і добровільного медичного страхування в Україні. Індивідуальне і колективне страхування, їх призначення. Поняття страхового випадку. Визначення страхової суми і тарифу. Страхування витрат на лікування.

    реферат [533,8 K], добавлен 12.01.2011

  • Сутність соціального страхування як фінансової категорії. Організація, функції соціального страхування та механізм їх реалізації в Україні. Форма руху грошових коштів. Збалансованість та чотири цільові фонди системи державного соціального страхування.

    реферат [78,3 K], добавлен 04.02.2011

  • Економічне призначення пенсійного страхування та видів пенсій. Структура системи пенсійного страхування в Україні. Платники внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Організація сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

    дипломная работа [142,5 K], добавлен 05.02.2012

  • Необхідність, зміст та значення соціального страхування. Види соціального страхування. Особисте страхування та його зв'язок із соціальним страхуванням. Страхування життя, страхування додаткової пенсії. Стан розвитку особистого страхування в Україні.

    реферат [22,0 K], добавлен 11.05.2010

  • Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків та на випадок безробіття. Аналіз фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. Методика формування консолідованого страхового внеску.

    курсовая работа [55,2 K], добавлен 02.11.2014

  • Короткий екскурс в історію виникнення медичного страхування в Україні, етапи його розвитку. Особливості світового досвіду медичного страхування, аналіз сучасного стану і перспектив впровадження обов’язкового державного медичного страхування в Україні.

    реферат [33,4 K], добавлен 05.02.2010

  • Страхування майна, страхування відповідальності та індивідуальне страхування. Договір страхування. Об'єкти страхування підприємницьких ризиків. Загальні основи і принципи класифікації по об'єктах. Принципи обов'язкового і добровільного страхування.

    реферат [18,9 K], добавлен 22.01.2009

  • Історія розвитку соціального страхування, його сутність і види. Формування бюджетів фондів загальнообов’язкового соціального страхування від тимчасової непрацездатності, на випадок безробіття, від нещасних випадків. Удосконалення страхування в Україні.

    курсовая работа [3,1 M], добавлен 13.05.2011

  • Соціальне страхування з тимчасової втрати прецездатності, на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань. Щомісячна страхова виплата. Єдиний соціальний внесок. Оплата лікарняного листка тимчасової непрацездатності.

    практическая работа [15,1 K], добавлен 17.11.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.