Основною парадигмою діяльності держави щодо захисту і власної безпеки та безпеки громадян, і прав та інтересів користувачів має стати відкрита і доступна співпраця з суспільством - його спеціалізованими інститутами та окремими громадянами. Адже такий підхід, поза всім іншим, знімає напруженість стосунків “верхівка-загал” та сприяє швидшому і природнішому прийняттю суспільством нових норм і правил.

Цей аспект варто розглянути детальніше разом з науковим співробітником Інституту економіки перехідного періоду Артемом Шадріним координатором Російської мережі інформаційного суспільства.

Наявність обов'язкової загальної середньої освіти стала передумовою працездатності виборчої системи, основаної на загальному виборчому праві. Розширення ж групи осіб, що мають вищу освіту, дозволяє говорити про можливе збільшення кількості питань, ухвалюваних прямим голосуванням.

Подальша інформатизація безумовно підвищить освіченість громадян, навіть якщо це перестане називатися “здобуттям вищої освіти”. Тож середній освітній рівень суспільства максимально наблизиться (за виключенням спеціальних знань і навичок) до рівня “вибраних”, яким делеговано право вирішувати долю суспільства і держави.

Таким чином, безпосередня участь будь-якої великої кількості громадян у керівництві державою вже не загрожуватиме обернутися охлократією, владою натовпу. Це можна буде назвати “громадянським семінаром”, під час якого шляхом дискусії достатньо обізнаних осіб буде з'ясовуватись якщо не остаточне рішення, то основні тенденції, які має це рішення охопити.

Нові інформаційні технології вперше в історії індустріальних суспільств з ліберальними режимами уможливили відтворення досконалої інформаційної сфери, Агори Давньої Греції, місця зустрічі, де громадяни могли здобути повну інформацію та безпосередньо брати участь в управлінні полісом. 119

Коли ж освічені громадяни все ж гостро відчувають неможливість чинити вплив на курс проваджуваної державою чи місцевою владою політики, значно підвищується рівень напруженості у суспільстві. Більше того, коли право градуювати проблеми за ступенем важливості й нагальності цілковито делеговане знеособленим “державним апаратам”, це відсуває глобальні проблеми, що ними переймається кожна жива людина, проте які є не надто важливими для “апарату”, на задвірки політики, місцевої чи міжнародної.

Зниження ж видатків комунікації, викликане поширенням електронних засобів зв'язку, створює передумови стрімкого розширення кількості й впливу транснаціональних некомерційних організацій на зразок ґрінпіс чи Урґевальд (німецька організація з охорони довкілля).

Саме вони, ймовірно, будуть здатні взяти на себе багато глобальних проблем, розв'язання яких на міжурядовому рівні стримується внаслідок особливостей політичної системи національних держав.

Зокрема, міжнародні неурядові організації зможуть виступати як надзвичайно ефективний суспільний інститут. Створювані людьми, що об'єднані однією метою, такі міжнародні організації виявляються значно більш ефективними виразниками інтересів людей у сфері вирішення глобальних проблем, ніж існуючі національні урядові, дії яких багато в чому детермінуються короткостроковими інтересами політичного циклу.

Розвиток електронних комунікацій дозволяє говорити не лише про перспективи подальшої демократизації політичної системи національних держав, але й про створення працездатних, альтернативних державним механізмів вирішення глобальних проблем.

До останнього часу першість у “соціальній інженерії” зі створення різноманітних соціальних інститутів та організацій належала бізнес-корпораціям та державі, які мали можливість оплачувати видатки з їх формування та комунікаційного забезпечення.

Завдяки зниженню видатків комунікації, з розвитком електронних технологій можливості деміургів соціальних інститутів в практичній площині потенційно переходять до всіх, підключених до Інтернету. 120

Зміни внаслідок впровадження глобальної інформатизації, як бачимо, вражаючі. Але Україна має подбати про комплексний, продуманий підхід до цього процесу, аби очікувані вигоди Інформаційного суспільства змінили на краще життя її громадян - і буття держави в цілому.

Ми вітаємо політику, проваджувану нашою державою досі: закони, нормативні акти та документи, ухвалювані протягом останніх років, здійснюють планомірну розмітку шляху подальшого розвитку інформаційно-телекомунікаційної галузі та запровадження інформаційних технологій у найважливіших сферах життєдіяльності суспільства. Без надмірного поспіху, не втрачаючи зв'язку зі стратегічною лінією формування Інформаційного суспільства в Україні, урядові та парламентські структури сприяють поступу цифрової доби на українських теренах.

Звичайно, поки тільки намічено контур, позитивний ефект інформатизації лише починає відчуватись. Але за невпинних зусиль державних, громадських та підприємницьких структур процес, що його вже зрушено, охопить все суспільство, здійснить в ньому якісні перетворення.

Ще раз наголошуємо: роль держави - у сприянні розвитку суспільства, у розчищенні плацдарму, на якому творчий потенціал громадян зможе працювати достатньо плідно, аби результати з'явились швидко і були вигідними для суспільства в цілому.

Останній приклад щодо наслідків продуманої економічної політики для суспільного добробуту. На “Interactive 97” відзначалося, що в Естонії завдяки лібералізації телекомунікаційної галузі того року було більше користувачів Інтернету, ніж у більшості країн Африки, разом узятих.

Найвища ж питома вага використання Інтернету в сучасному світі - у Фінляндії, що багато в чому пояснюється тим, що там створено умови, коли боротьбу за залучення користувачів Інтернету - а значить, за створення для них найкращих умов, - ведуть між собою 47 телефонних компаній. У цьому зв'язку звичайно відзначають, що широке впровадження Інтернету у будь-якій країні світу, мабуть, як раз і передбачає таку конкуренцію. 121

Наведемо деякі показники розвитку українського сегменту Інтернету. Кількість українських користувачів Мережі протягом останніх двох років збільшилась втричі і на кінець 2000 року складала, за різними оцінками, від 320 до 370 тисяч постійних користувачів (що, однак, становить менш як 1% дорослого населення України) і близько 300 тисяч користувачів, що використовували Мережу час від часу. Середньомісячне зростання кількості користувачів в Україні, за оцінками експертів, складає 4%.

Значно збільшився обсяг інформаційних ресурсів, доступних в Інтернеті. Якщо на початок 1999 року такі ресурси розміщувались на 1 400 веб-серверах, то на кінець 2000 року - вже на 9 268 серверах. Урізноманітнилось інформаційне наповнення серверів: за кількістю хостів Україна посідає вже 28 місце в Європі і 45 - у світі. Але з огляду на вітчизняний науковий, технічний та виробничий потенціал ці досягнення все ж є доволі скромними.

Так само далеко не оптимальною, але дуже перспективною є ситуація з провайдерами Інтернет-послуг: станом на грудень 2000 року доступ користувачам надавали більш як 260 операторів. Проте ринок Інтернет в Україні й досі практично зосереджений у великих промислових центрах: Києві (76%), Одесі (більше 5%), Дніпропетровську (біля 5%), Донецьку (біля 3%), Львові (більше 2%), Запоріжжі (більше 1%) і Полтаві (біля 1%). Решта областей дають разом 9%.

Позитивну динаміку зростання Інтернету в Україні підтверджують дані зростання трафіку: якщо 1999 року трафік зріс на 4%, то 2000 року - вже на 9%. Загальна пропускна здатність зовнішніх каналів, використовуваних українськими операторами для доступу до зарубіжних інформаційних ресурсів, перевищила 90 Мбіт/с. 122

Але, як ми вже зазначали, жодні цифри не є приводом для зменшення зусиль. Те, що виглядає як значний прогрес відносно початкового періоду розвитку Інтернету в Україні, відносно європейських чи світових показників - а особливо показників, які може й повинна мати Україна, - виглядають дуже й дуже скромно.

Тож завдань для українських органів влади всіх рівнів і спеціалізацій вистачить на всіх і кожного фахівця, що вже є в їхньому розпорядженні чи котрі матимуть бажання набути відповідних знань. Технарі й гуманітарії можуть розбирати собі, кому яке завдання до вподоби - і ще залишиться.

Саме тут незайве буде нагадати, що держава - це ми. І коли завдання стоїть перед державою - тим більше завдання, що стосується нашого життя, добробуту, роботи, навчання й відпочинку на найближчі півсторіччя як мінімум, - це значить що таке саме, маленьке чи велике, але, зрештою, посильне завдання стоїть перед кожним з нас.

Хто не вміє - навчитись використовувати інформаційні технології. Хто вміє - вдосконалювати знання. Хто знає досконально - створювати нові самому... І так - до нескінченності. До Глобального Інформаційного Суспільства.

Розділ шостий, завершальний. Інформаційне суспільство: глобальне, європейське, українське

Що ж, ми завершуємо розгляд проблеми побудови Інформаційного суспільства в Україні. Ти, шановний читачу, познайомився із загальними положеннями, походженням і термінами теорії Інформаційного суспільства, розібрав разом з нами питання функціонування цифрової економіки, розвитку інформаційних технологій і роботи над нормативним забезпеченням інформатизації, з'ясував роль держави щодо кожного з цих аспектів, а також дізнався, чому і яким чином слід працювати над адаптацією людей до нового світу.

Ми до певної міри (адже огляд справді вийшов доволі побіжний) вдоволені проробленою роботою. Й, узагальнюючи все вищесказане, ми повертаємось до початкової теми: яке саме місце України у цьому новому світі, який шлях варто обрати нам і нашій державі, аби досягти мети?

Найперше, маємо констатувати неприємний факт для тих, хто волів би зачекати з будь-якими рішучими кроками. Двополюсний геополітичний світ розпався, поступившись місцем новому, динамічному й постійно змінюваному глобальному середовищу. І тепер ніхто не матиме можливості сховатися за спину якогось політичного блоку, залишаючись анонімним у своїх діях чи бездіяльності.

Україна мусить, так само, як і в інших аспектах своєї діяльності, сформувати власне, українське обличчя державної інформатизаційної політики, обрати власні тактику і стратегію. Світ сприймає Україну крізь призму рішень саме її уряду, глобальної активності саме її економіки та науки, цінностей саме її культури. Тож кожен наш крок або нашкодить нам, або наблизить до авангарду нового суспільства, але ні в якому випадку не залишиться непоміченим.

Коли людство можна було порівняти з родиною, членами якої були раси й нації - тоді можна було припустити, що решта не помітить, коли в когось одного “муляє черевик” економіки, освіти чи будь-чого ще. Сьогодні людство - єдиний організм. І коли вже десь свербить - чухатись буде ціла планета.

Інформаційна цивілізація, як вже було сказано, - доба знань. А знання не бувають вітчизняними чи зарубіжними. Коли вони перетворюються на головний ресурс - економіка, політика, та й практично всі інші суспільні інститути можуть бути тільки світовими. На шляху до такої повної глобалізації взаємозалежність країн багаторазово зростає.

Проте в жодному випадку Україні не слід непокоїтись через можливу втрату національної самобутності у наднаціональному і наддержавному гіперпросторі. В тім-то й справа, що втрата ця неможлива, у ХХІ сторіччі нереальний космополітизм сторіччя ХІХ. Навпаки, Інтернет надає можливість збільшити культурне розмаїття, котре є однією з властивостей - і переваг - Інформаційного суспільства, посилити культурний обмін між країнами світу. ¹²³

На Україну чекає інформаційний світ. Та ближчою метою є Європейський інформаційний простір. В цьому нам так само готові надати всю можливу допомогу. Ми маємо на увазі, зокрема, Європейську інформаційну мережу з міжнародних стосунків та регіональних досліджень. Стратегічною метою цієї міжнародної системи і є реалізація одного з найефективніших шляхів інтеграції країн Західної та Східної Європи, а саме - інтеграції у сфері інформатизації. ¹²⁴

Для України інформатизація - шлях не лише до європейської інтеграції, але й до економічного добробуту. Доказом цьому є досвід Франції, нашого традиційного партнера, з яким Україна завжди мала надзвичайно дружні стосунки. Тож коли французький уряд зіткнувся з нагальною необхідністю розбудови інформаційно-телекомунікаційної галузі, коли перед французькою економікою постала реальна загроза бути буквально задушеною навалою зарубіжних продуктів та технологій, - тоді уряд на чолі з Ліонелем Жоспеном ухвалив національну програму розвитку галузі. Це було 1997 року. За два роки компанії інформаційно-телекомунікаційної галузі Франції вийшли на четверте місце у світі.

Це четверте місце означає справді серйозний вклад у французьку економіку, значне збільшення бюджетних надходжень і додаткові успіхи у боротьбі з безробіттям у країні. Адже 1999 року сектор інформаційно-телекомунікаційних технологій складав вже 5% глобального інформаційного продукту - більше, ніж індустрія туризму або ж автомобілебудування разом з енергетикою. ¹²⁵

З нашим науковим, кадровим, технологічним потенціалом долучитися до вигод, що їх мають розвинені країни від галузі інформаційно-телекомунікаційних технологій - справа кількох років цілеспрямованих системних зусиль.

Міжнародна економічна кон'юнктура сприяє саме такому розвиткові подій: більшість економістів очікує, що стимульоване технологіями найвище зростання (економіки, зайнятості) відбудеться саме у країнах, що розвиваються, протягом наступного десятиріччя. ¹²⁶

Власне українська стратегія інформатизації нині розробляється за участі вітчизняних економістів, правників, урядовців, наукових робітників інформаційно-телекомунікаційної галузі, а також підприємців, журналістів, фахівців з ІТ, активістів громадських організацій найрізноманітнішого спрямування, робітників освітянської сфери і просто небайдужих користувачів Мережі. Суспільно значуща робота справді виконується всім суспільством.

Вироблення дієвої, ефективної національної стратегії розвитку Інформаційного суспільства - найважливіше завдання, що має бути виконане негайно, бо від нього залежать всі наступні, великі й малі, кроки на шляху до Глобального Інформаційного Суспільства.

Не вдаючись до імперативів чи єдино правильних рецептів, ми наведемо просто перелік вже існуючих моделей розвитку Інформаційного суспільства, який склала Ольга Вершинська, заступник директора Інституту народонаселення Російської академії наук.

Загалом у світі існує дві моделі інформатизації: західна та азіатська. Західною моделлю інформатизації називають шлях, котрим йдуть індустріально розвинені країни. Розглянемо, яка саме роль відводиться державі у деяких з національних інтерпретацій західної моделі.

У шведському урядовому звіті 1994 року щодо розвитку інформаційних технологій “Крила людським можливостям” було запропоновано введення перехідного періоду, під час якого уряд бере керівництво на себе і є гарантом інтересів не лише ринку, але й індивідуумів.

Провідну роль уряду закладено і у французькому звіті. Відділ телекомунікацій іспанського уряду дотримується схожої позиції, вважаючи, що роль уряду полягає у забезпеченні переходу від послуг для еліти до послуг для всіх, перш за все в галузях телеосвіти й телемедицини.

В той же час Євросоюз сьогодні робить значний наголос на необхідності лібералізації й приватизації виробництва інформаційно-телекомунікаційних технологій, особливо у сфері телекомунікацій. Цей підхід особливо чітко прозвучав у звіті Євросоюзу 1994 року, підготованому під керівництвом М.Бангеманна, де вказано, що роль держави - у захисті сил конкуренції й гарантуванні політичного схвалення Інформаційного суспільства.

В цілому європейський підхід до інформатизації орієнтований на функціональне й практичне інформування мешканців, а не на розваги, як в США. Однак тут необхідно відзначити, що сама ініціатива інформатизації домогосподарств не має в Європі такого великого розмаху, як в США.

Ідеологічно модель успіху країн Азії базується на запереченні західних норм, на ствердженні власних ціннісних орієнтацій та прагненні розробити новий підхід до індустріалізації і соціального розвитку.

В основі цієї моделі - співпраця держави і ринку, спроба встановити зв'язок між культурними цінностями, властивими конфуціанству (робітнича дисципліна, наголос на освіті, ощадливість, родинні цінності - відданість, довіра й взаємодопомога на базі визнання авторитету), та соціальними трансформаціями.

Філософські принципи співіснування і співпроцвітання, розділеної всіма радості зростання, поруч зі здатністю уряду сприяти інституціоналізації цих принципів на рівні окремої організації - ось, на думку азіатських вчених, основа успіху.

Головним пріоритетом стає власне виробництво нового знання, нових технологій, нових продуктів. Важливі не лише революційні відкриття на цьому шляху - важливий пошук нових застосувань відомих знань і технологій. В центрі уваги - нові ідеї, точки зору й не поціновувана раніше оригінальність. Триває пошук інституціонального способу заохочення такого роду діяльності й людей, що володіють піонерським, підприємницьким духом.

Оригінальність, різноманітність, відмінність від інших починають поціновуватись значно вище типовості і конформізму.

Роль держави - створювати сприятливі умови для творчості у сфері інформаційного розвитку, зменшувати ризик підприємців, що діють у пріоритетних галузях. Японський уряд зрозумів, що для стимуляції творчої діяльності інтелектуальний капітал нації має стати набутком усіх, бо це - суспільне благо, котрим не можна володіти індивідуально у загальноприйнятому сенсі. Японія дотримується тієї точки зору, що у розвиненому Інформаційному суспільстві потрібна державна підтримка інтелектуальної діяльності.

Що стосується країн, що розвиваються, то для них чітко вирізняються дві принципово різні стратегії: приватизація і лібералізація. Приватизація - це передача державних підприємств і видів діяльності у повне або часткове приватне володіння чи контроль. Лібералізація - це зниження бар'єрів для входження до ринку чи його частини за допомогою дозволу третім сторонам конкурувати з відомими, зазвичай монопольними виробниками товарів і послуг.

Досвід показав, що ті країни, котрі намагалися одночасно проводити приватизацію і лібералізацію, зазнали невдачі і розтягли досягнення цих цілей у часі.

Причому азіатська модель реформи характеризується тим, що реформа починається із запровадження конкуренції, залишаючи будь-яку серйозну приватизацію на потім, проте зрештою повної приватизації так і не відбувається.

Латиноамериканська ж модель починається з приватизації, покликаної швидко покращити якість комунікаційних послуг ціною затримки введення на ринок конкуренції. Ця модель є швидшою та сміливішою.

Але, скажімо, Індія не обрала ані шляху повної приватизації, ані шляху м'якої лібералізації. Її шлях можна назвати проміжним. ¹²⁷ Що не завадило їй стати найбільшим експортером віртуальних робітників у галузі інформаційно-телекомунікаційних технологій та одним з найбільших виробників програмного забезпечення, кількаразово збільшивши за рахунок технопарків обсяг національного доходу за мінімальних видатків. І це не враховуючи потік інвестицій від найбільших корпорацій світу.

Інформатизація дозволила Індії віднайти кошти на розвиток соціальної сфери, взятися до підйому інших галузей, занепалих чи слабко розвинених. Загалом перспективи країни значно покращилися, і результати такого продуманого і швидкого розвитку позитивно позначаться на житті кожного громадянина вже за кілька років. Хто насмілився б прогнозувати таке для понад мільярдної, голої й босої Індії ще десять років тому?

Системність, цілеспрямованість, продумана, чітка стратегія розвитку, і головне - свідоме конструктивне бажання змін на краще - і Українське інформаційне диво стане реальністю.

Примітки

1. Речь г-на Рона Зоммера, председателя Совета директоров компании Дойче Tелеком АГ на открытии выставки CeBIT 2000 в Ганновере.

2. Бачило И.Л. Потенциал законодательства в процессах становления информационного общества // http://www.iis.ru/infosoc/emag.nsf/BPA/42a20a4e51c46860c32568c40043ef9f

3. Дрожжинов В., Широков Ф. Европейский путь построения информационного общества // http://pcweek.ru/year1998/n47/cp1251/reviews/chapt1.htm

4. Тапскотт, Дон. Электронно-цифровое общество. - К., 1999. - С. 4.

5. Див. Nicholas Negroponte. Being digital. - N.Y., 1995.

6. Тоффлер Э., Тоффлер Х. Создание новой цивилизации. Политика третьей волны. За: Alvin and Heidi Toffler. Creating a New Civilization. The Politics of the Third Wave. - Atlanta, 1995 // http://www.freenet.bishkek.su/jornal/n5/JRNAL511.htm

7. Тапскотт, Дон. Электронно-цифровое общество. - К., 1999. - С. 11.

8. Петров С.Т. Информационное Общество: На пути к информационному государству //

http://www.iis.ru/infosoc/emag.nsf/BPA/4b29b07b0987dfbdc32568f6002d5ab2

9. Там само.

10. Тоффлер Э., Тоффлер Х. Вказана праця.

11. Тапскотт, Дон. Вказана праця. - С. 11.

12. Тоффлер Э., Тоффлер Х. Вказана праця.

13. Алексеева И.Ю. Возникновение идеологии информационного общества. http://www.iis.ru/events/19981130/alexeeva.ru.html

14. Див.: Bell D. The Сoming of Post-industrial Society. A Venture in Social Forecasting. - N.Y., 1973.

15. Информационное Общество: На пути к информационному государству // http://www.iis.ru/infosoc/emag.nsf/BPA/4b29b07b0987dfbdc32568f6002d5ab2

16. Тоффлер Э., Тоффлер Х. Вказана праця.

17. Тапскотт, Дон. Вказана праця. - С. ХVIІ.

18. Машлыкин В.Г. Европейское информационное пространство, М., 1999. - С. 5.

19. Тапскотт, Дон. Вказана праця. - С. 6

20. Там само. - С. XVI

21. Uimonen, Paula. Geneva, 4th November 1996 // http://www.connected.org/is/isBuild.html

22. Паринов С.И., Яковлева Т.И. Экономика 21 века на базе Интернет-технологий // http://econom.nsc.ru/ieie/main.htm

23. Ноув А., Какой должна быть экономическая теория переходного периода, Вопросы экономики, 3, 1993. - С. 13. Цит. за: Паринов С.И., Яковлева Т.И. Вказана праця.

24. Паринов С.И., Яковлева Т.И. Вказана праця.

25. Status Report on European Telework: Telework 1997, European Commission Report, 1997 // http://www.eto.org.uk/twork/tw97eto/

26. Recommendations to the European Council. Europe and the global information society // http://www.ispo.cec.be/infosoc/backg/bangeman.html

27. Cerf, Vint, Founder and former Chairman of the Board of the Internet Society. Interview by Alan McCluskey // http://www.ru.infowin.org/ACTS/IENM/NEWSCLIPS/nc9721of.htm

28. Тоффлер Э., Тоффлер Х. Вказана праця.

29. Там само.

30. Recommendations to the European Council. Europe and the global information society // http://www.ispo.cec.be/infosoc/backg/bangeman.html

31. Тапскотт, Дон. Вказана праця. - С. 242, 363

32. Тоффлер Э., Тоффлер Х. Вказана праця.

33. Див: Drucker, Peter . F. Post Capitalist Society. - N.Y., 1993.

34. Тапскотт, Дон. Вказана праця. - С. 73

35. Keyworth, G. A., II. People and Society in Cyberspace. The Shape of Things: Exploring the Evolving Transformations in American life // http://pff.org/tsot-1.html

36. Тапскотт, Дон. Вказана праця. - С. 83

37. Там само. - С. 356

38. Тоффлер Э., Тоффлер Х. Вказана праця.

39. Речь г-на Рона Зоммера, председателя Совета директоров компании Дойче Tелеком АГ на открытии выставки CeBIT 2000 в Ганновере.

40. Encyclopaedia of the New Economy, WIRED May, 1998, раздел "Productivity paradox" // http://www.hotwired.com/special/ene/

41. Brynjolfsson, Erik, Yang, Shinkyu. Information Technology and Productivity: A Review of the Literature, February 1996, MIT Sloan School of Management, Cambridge, Massachusetts // http://ccs.mit.edu/CCSWP202/index.html

42. Паринов С.И., Яковлева Т.И. Вказана праця.

43. Kelly, Kevin. New Rules for the New Economy // WIRED. - September, 1997 // http://www.wired.com/wired/5.09/newrules.html

44. Тапскотт, Дон. Вказана праця. - С. 371

45. Long, J. Bradford De, Froomkin, A. Michael. The Next Economy. April 1997 // http://www.law.miami.edu/~froomkin/articles/newecon.htm

46. Тапскотт, Дон. Вказана праця. - С. 13

47. Там само. - С. 31

48. Cerf, Vint. Вказане інтерв'ю.

49. Всемирная торговая организация // http://www.wto.org/

50. Зарубежный опыт развития отраслей информационных технологий. Фонд “Бюро экономического анализа”, Информационно-аналитический бюллетень, № 26, август 2000 // http://www.beafnd.org

51. Тапскотт, Дон. Вказана праця. - С. 124

52. Recommendations to the European Council. Europe and the global information society // http://www.ispo.cec.be/infosoc/backg/bangeman.html

53. Патаракин Е.Д. Интернет и экология. Виртуальная Пустынь // http://www.welcome.ru.html

54. Патаракин Е.Д. Вказана праця.

55. Kay, Alan. From the speech given to the Superhighway Summit at the University of California at Los Angeles, 1994. As cited in WIRED , May 1994, p. 76. Цит. за: Тапскотт, Дон. Вказана праця.

56. Маклуэн М. С появлением Спутника планета стала глобальным театром.” - Кентавр, 1994, №1, с.21. Перевод В. Терина. Цит. за: Терин В.П. Информационное и коммуникационное воздействие в условиях глобализации. // http://www.pr.ru/media; http://www.isn.ru/info/seminar-doc/inf.doc

57. Cerf, Vint. Вказане інтерв'ю.

58. Тапскотт, Дон. Вказана праця. - С. 94

59. Там само. - С. 63

60. Там само. - С. 159

61. Autonomous Agents // http://www.isi.edu/isd/AA97/related-sites.html

62. Телеработа и Теледоступ: Общие понятия и определения, ETO, 1997 // http://ieie.nsc.ru/~eto/faq/faq02-r.htm

63. З дискусій в електронному форумі ЕТО. Див. Discussions, European Telework Online // http://www.eto.org.uk/discuss/discuss.htm

64. Паринов С.И., Яковлева Т.И. Вказана праця.

65. Keyworth, G. A., II. People and Society in Cyberspace. The Shape of Things: Exploring the Evolving Transformations in American life // http://pff.org/tsot-1.html

66. Кузнецов М.М. Философия Маршалла Маклюэна и коммуникативные стратегии Интернета // http://www.isn.ru/info/seminar-doc/Mclw.doc

67. Джонстон, Питер, руководитель подразделения “B” XIII Директората Европейской Комиссии. Международный симпозиум "Глобальное Информационное Общество: Деятели и Жертвы". Технологические аспекты развития глобального Информационного Общества // http://europa.eu.int/redirect/dg13.htm

68. Standardization and the global information society, Brussels, 24 july 1996. Communication from the commission to the council and the parliament. On "standardization and the global information society: The european approach" // http://www.ispo.cec.be/infosoc/legreg/docs/96359.html

69. Recommendations to the European Council. Europe and the global information society // http://www.ispo.cec.be/infosoc/backg/bangeman.html

70. Программа ЕС "Технологии Информационного общества". © 1998, Институт операционных систем // http://www.iopsys.ru/inventory/istinfo.htm

71. Liikanen, Erkki, Member of the European Commission responsible for Enterprise and the Information Society. eEurope: Evolution or Revolution? Jacques Delors Foundation, Lisbon, 13 April 2000 // http://www.ispo.cec.be/docs/services/docs/2000/April/speech_00_151_en.doc

72. Liikanen, Erkki, Member of the European Commission responsible for Enterprise and the Information Society. Construction Industry in the Information Society. 2nd International Symposium on Prefabrication, Helsinki, 19 May 2000 // http://www.ispo.cec.be/docs/services/docs/2000/May/speech_00_184_en.doc

73. Standardization and the global information society, Brussels, 24 july 1996. Communication from the commission to the council and the parliament. On "standardization and the global information society: The european approach" // http://www.ispo.cec.be/infosoc/legreg/docs/96359.html

74. The information society //

http://europa.eu.int/en/comm/dg10/infcom/euromove/info-soc/en/infosoc.htm#ch9

75. Петров С.Т. Вказана праця.

76. Тапскотт, Дон. Вказана праця. - С. 73

77. Гейтс, Билл. Чайникам обо всем. Технологии для государства XXI века. Мандат на 2001 год 1998 года. Вступление

78. Тапскотт, Дон. Вказана праця. - С. 240-246

79. Там само. - С. 241

80. Див: Davis, Stan, Botkin, Jim. The Monster under the Bed: How Business Is Mastering the Opportunity of Knowledge for Profit. - N.Y.,1994.

81. Tapskott, Don. Keynote address to the Canadian Association of Broadcasters Annual Conference, October 1994, New Paradigm Learning Corporation, Toronto, 1994. - р. 364.

82. Andersen Consulting Report on Canadian consumers interest in the information highwey, Andersen Consulting, Toronto, 1994. Цит. за: Тапскотт, Дон. Вказана праця.

83. Кочетов А.Н. Влияние Интернета на развитие общества. Цит за: “Министерство торговли США сообщает”// Мир Internet, 1998, № 6. // http://www.iis.ru/infosoc/emag.nsf/

84. Вартанова Е. Информационное общество в стратегии Европейского Союза. Информационное общество: необходимость государственного подхода // http://internews.ras.ru/ZiP/43/europe.html

85. Шадрин А. Трансформация экономических и социально-политических институтов в условиях перехода к информационному обществу // http://www.ieie.nsc.ru/parinov/artem1.htm

86. Див: Скитовски Т. Суверенитет и рациональность потребителя // Теория потребительского поведения и спроса. - С-Пб., 1993 // http://internews.ras.ru/ZiP/43/europe.html

87. Recommendations to the European Council. Europe and the global information society // http://www.ispo.cec.be/infosoc/backg/bangeman.html

88. France in the Information Society. Newsletter of the French Government - February 1999 - Special edition // http://www.internet.gouv.fr/english/textesref/letter.htm

89. Liikanen, Erkki, Member of the European Commission responsible for Enterprise and the Information Society. eEurope: Evolution or Revolution? Jacques Delors Foundation, Lisbon, 13 April 2000 // http://www.ispo.cec.be/docs/services/docs/2000/April/speech_00_151_en.doc

90. Гейтс, Билл. Чайникам обо всем. Технологии для государства XXI века. Мандат на 2001 год 1998 года. Вступление

91. Речь г-на Рона Зоммера, председателя Совета директоров компании Дойче Tелеком АГ на открытии выставки CeBIT 2000 в Ганновере.

92. Предпосылки развития философии нового века // http://cad.ntu-kpi.kiev.ua/~demch/naph/naphr-1.html

93. Liikanen, Erkki, Member of the European Commission for Enterprise and Information Society. “Towards an Inclusive Information Society”. Information Society Forum Plenary Session, Helsinki, 23 November 1999 // http://www.ispo.cec.be/docs/services/docs/speech_99_176_en.doc

94. Игнатьев М.Б., Пятлина Е.О., Шейнин Ю.Е. Информационное общество - парадигмы и базовые технологии // http://kim.ruxy.org.ru/~kir/IOL1999/SECT_E/E26.html

95. Вершинская О.Н. Адаптация общества к новым информационным технологиям: новые возможности и новое социальное неравенство. // http://www.iis.ru/infosoc/emag.nsf/BPA/1ad9e6b1dce54387c32568b0003ebadc

96. Liikanen, Erkki, Member of the European Commission responsible for Enterprise and the Information Society. eEurope: Evolution or Revolution? Jacques Delors Foundation, Lisbon, 13 April 2000 // http://www.ispo.cec.be/docs/services/docs/2000/April/speech_00_151_en.doc