Діагностика і корекція подолання конфліктності у підлітків
Психологічна проблема конфліктності підлітків як предмет наукового аналізу. Прояви конфліктності у характері взаємин поколінь. Методологічний аналіз діагностики конфліктної взаємодії у дітей підлітковому віці. Психологічна корекція та її види.
| Рубрика | Психология |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.01.2019 |
| Размер файла | 337,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Вправа 13. «Хто передає діамант».
Група в центрі кола утворює хаотичний рух: учасники групи пересуваються, різко змінюючи напрямок, стикаючись і розходячись. При цьому вони непомітно передають один одному маленький предмет, який собою символізує діамант. Ведучий має вгадати, в кого «дорогоцінний камінь».
Вправа 14. «Донеси воду».
Учасники сідають в коло спиною до центру і заплющують очі. Тренер «запускає» по колу тарілку, наповнену водою. Задача гравців обережно, не розхлюпавши води, і при цьому без слів і не встаючи з місця, передавати один одному тарілку.
Вправа 15. «Подарунки».
Тренер дає інструкцію і створює певний настрій: «У вас зараз появиться можливість дарувати і отримувати подарунки. У мене в руках чарівна паличка, яка може реалізувати бажання на грані між чудесами і реальністю. З її допомогою те, про що ви мріяли і що здавалось нереальним, реалізується. Тому загадайте три бажання, близькі до реальності, особисто для себе. Це можуть бути матеріальні речі (наприклад, 1000000$), і зовсім нематеріальні (наприклад, повна душевна гармонія із світом). У вас буде хвилина тиші, подумайте про те, що могло б вас зробити щасливим, підійміть руку...
Дякую. Більшість визначились. А тепер заплющить очі, я вмикаю музику, і ви спробуйте уявити, що ці подарунки вже ваші. Намагайтесь їх побачити. Щось вам важко відчути, уявити, а щось - вдасться. Отже, це вже з вами. Ти любиш дарувати - роби це, даруй собі! Ти любиш отримувати - отримуй, тому що дарують тобі!...
Дякую. А зараз даруємо один одному. Намагайтесь вгадати бажання. Той, кому дарують, може і не прийняти подарунок, але вчиться бути щирим і вдячним. Навчіться зігрівати всіх, особливо тих, хто сам прохолодний. Ваш подарунок може бути будь-який, в тому числі ви можете просто говорити один про одного добрі слова. Ви зустрічаєтесь, і один з вас каже іншому: «Я хочу подарувати тобі... « У відповідь на це інший, мабуть, скаже: «Дякую! Твій подарунок мені дуже подобається (Або: «Ні, дякую, мені цього не потрібно»). А я хочу подарувати тобі... «
Стаємо один перед одним. Один з пари кладе (той, хто дарує) іншому руки на плечі і дарує чудові речі, дарує іншому щастя!»
Кожна зустріч із контактом рук триває 5-6 хвилин, перед контактом тренер дає відповідний психологічний настрій.
4. Рефлексія.
Проводиться після кожної вправи і в кінці заняття. Учасники аналізують:
а) свій стан на початку і в кінці вправи;
б) що хотілось сказати чи зробити:
в) які думки приходили в момент розглядання іншої людини;
г) про що, здавалось, думав партнер;
д) кому вдалось розслабитись, зняти зажими;
є) хто довірився учасникам гри (партнеру) ;
є) оцінити рівень своєї довіри за 5-бальною системою;
ж) яка вправа запам'яталась найбільше і т. п.
5. Ритуал прощання.
III день занять
Комунікація, активне слухання, невербальне і вербальне спілкування, партнерство.
Мета. Виявлення стилю спілкування - свого і партнера; найбільш ефективних способів початку спілкування і його підтримування; з'ясування власних можливостей у збільшенні тривалості контакту; оволодіння навиками активного слухання, співвідношення характеру зворотного зв'язку із змістом спілкування; розширення знань про невербальне спілкування; розвиток вербального і невербального способів спілкувань: осмислення взаємодії з позицій партнерства.
1. Рефлексія, оцінка готовності до роботи.
2. Слово тренера (висвітлення найважливіших теоретичних положень стосовно комунікації, знання яких необхідне для подальшої роботи групи).
3. Навики ефективної комунікації.
Вправа 1. «Дистанція».
Група ділиться на пари. Партнери наближаються і віддаляються, підходять один до одного з боку, зі спини. При цьому пробують аналізувати свої відчуття при наближенні - при віддаленні. Намагаються знайти оптимальну комфортну дистанцію.
Вправа 2. «Спілкування в парі у різних позиціях». Група ділиться на пари, які будуть спілкуватись на задану тренером тему. Протягом перших 5 хвилин партнери ведуть розмову, сидячи один до одного спиною. Наступні 5 хвилин розмова ведеться в ситуації, коли один партнер сидить, а інший стоїть. Через декілька хвилин слід помінятись позиціями, щоб кожний випробував відчуття «зверху» і «знизу». Останній етап спілкування - розмова в парі, коли партнери сидять напроти і дивляться один одному в очі. По закінченні вправи учасники аналізують свої відчуття.
Вправа 3. «Жестові етюди».
Один учасник групи показує жестами закінчену ситуацію і залучає до неї інших членів групи (наприклад, відкручує кран, миє руки, вмивається, набирає води в долоні й передає її по колу, закручує кран, струшує руки). Останній учасник логічно завершує ситуацію, наприклад, ховаючи кудись предмет.
Тому, хто бажає розпочати дію, передається записка з ключовими словами. Це можуть бути: футбольний м'яч, запалена свічка, банка варення, кошеня, букет квітів, відерце з водою та ін.
Вправа 4. «Листочок за спиною».
На спину ведучому, яким добровільно стає хтось з учасників групи, чіпляється чистий листок паперу. На ньому учасники групи, порадившись, записують слово, яке може означати предмет живої чи неживої природи, казкового чи літературного героя, історичну особу, тощо. Завдання ведучого - вгадати написане слово за жестовим показом (пантомімою) обраного ним члена групи. Якщо одного показу замало, ведучий може попросити зобразити написане слово іншого учасника. Можливий груповий показ заданого слова.
Вправа 5. «Подарунок - жестом». По колу учасники групи один одному роблять подарунки. Але подарунки робляться на невербальному рівні - жестами показують що саме хочуть подарувати. По закінченні вправи обговорення - уточнення, що саме подаровано.
Вправа 6. «Початок спілкування».
Має 2 варіанти:
а) Учасники діляться на дві групи. Кожний член першої групи придумує собі роль - ім'я, образ, «легенду», адресу, телефон. У другій групі всі залишаються самі собою. Члени другої групи повинні познайомитись з кимось з першої групи учасників, які ведуть себе як «важкі» (не бажають відкриватись, категоричні і т. д.). Обговорюється ситуація знайомства (транспорт, вулиця, школа, пляж, якесь місто і ін.). Після програвання ситуацій групи міняються ролями.
б) Учасники діляться на 3 групи. Дві групи отримують завдання з першого варіанту, третя група - спостерігачі. Програються ситуації, подібні до тих, які вказані попередньо.
Вправа 7. «Нагромадження згоди».
Тренер дає інструкцію: «Коли ми говоримо «так», все наше тіло теж говорить «так» і розслабляється. Відповівши декілька разів підряд «так», наш співрозмовник реально відчуває більшу симпатію і прихильність до нас. легкість і невимушеність у спілкуванні, бажання продовжити бесіду.
Повчимося нагромаджувати згоду співбесідника, задаючи йому по черзі запитання, на яке він напевно відповість «так». Група працює в колі. Кожен учасник по черзі відповідає «так» на запитання членів групи. Запитання слід ставити таким чином, щоб відповідь була однозначно позитивною.
Вправа 8. Вміння слухати».
а) Ведучий говорить будь-яку фразу (про погоду, школу, політику. самопочуття та ін.) і кожному учаснику пропонує розповісти, що він почув і сприйняв. У результаті висловлювань стають очевидними деякі розходження в розумінні цієї фрази. Група аналізує цей феномен.
б) Декілька чоловік виходить з кімнати. Заходить перший учасник, ведучий говорить йому невеличку фразу (можна зачитати речення з книг, газети, підручника). Заходить другий учасник, перший повідомляє йому почуту фразу. І так кожний, заходячи, вислуховує фразу, яку йому повідомляє попередній учасник, і передає наступному. Останній повідомляє всім почуту фразу. Ті, хто знаходяться в кімнаті, не повинні допомагати чи виражати емоції з приводу почутого.
в) Та ж процедура, тільки замість фрази використовується малюнок. Перший учасник його розглядає і словесно описує другому, той третьому і т. д., поки останній учасник не опише його
групі.
Вправа 9. «Ефективне слухання».
Тренер знайомить групу з теоретичною інформацією по ефективному слуханню, після чого учасники по черзі звертаються до тренера за якою-небудь інформацією, тренер відповідно реагує, застосовуючи певні види ефективного слухання. Той, хто запитував, аналізує, які види слухання використав тренер. Те ж саме виконують учасники групи. Вони діляться на пари. Протягом двох хвилин один з партнерів веде мову на задану тренером тему, а інший проявляє активне слухання. Після цього міняються ролями, щоб кожний отримав навик ефективного слухання.
Вправа 10. «Запитання на розуміння».
а) Учасникам пропонується переказати те, що розповів співрозмовник. Це може бути якась подія із життя, прочитана книга, стаття, переглянутий кінофільм.
б) Виконання вправи те ж саме, але перед тим, як переказати почуте, потрібно уточнити деякі деталі, перевірити, чи вірно сприйнята інформація. Питання слід починати словами: «Якщо я вірно зрозумів... «, «Чи вірно я зрозумів... «. Порівнюється результативність, якість відтворення інформації після виконання обох варіантів вправи за запитаннями: У якому випадку переказ точніший? Яким чином допомагають запитання на розуміння? Які почуття виникли у того, хто розповідав?
Вправа 11. «Місце зустрічі».
Ведучий пропонує учасникам домовитись про зустріч.
а) Один учасник описує місце в приміщенні, куди потрібно прийти. У другого учасника очі закриті. Потім другий учасник повинен знайти те місце, де назначена зустріч.
б) Один учасник описує місце в місті, а інший - повинен здогадатись, де воно знаходиться.
Вправа 12. «Невдале спілкування».
Кожному учаснику пропонується пригадати ситуацію, спілкування в якій для нього було невдалим, і описати групі. Із запропонованого меню ситуацій група вибирає одну і розігрує її в ролях. Після цього відбувається груповий аналіз ситуації.
Вправа 13. «Вихід із спілкування».
а) Ведучий пропонує учасникам групи поділитися один з одним досвідом завершення розмови. Потім він пропонує пригадати конкретні ситуації, коли розмова затягувалась, і висловити свою думку з приводу причин, які ускладнювали завершення взаємодії.
б) Група розбивається на пари. Кожен учасник обирає собі роль казкового чи літературного героя і грає від його імені. У парі один учасник наполегливо проявляє знаки уваги щодо іншого, але іншому цього не потрібно. Як вийти з цієї ситуації, кожен вирішує сам, без сторонньої допомоги.
Пари обговорюють ситуацію і розігрують її перед групою.
Вправа 14. «Заборона «ні».
Один з учасників задає іншому запитання, на яке не можна відповісти ствердно, чи дає явно неможливе для виконання завдання. Інший повинен висловити свою незгоду таким чином, щоб не застосувати «ні» чи «не» (наприклад: «Чи не міг би ти закласти ноги на стіл?» - «Боюсь, що це шокує присутніх»). Ця вправа може виконуватись по колу або в парах. Можна пропонувати декілька варіантів відмови.
Вправа 15. «Чарівність».
а) Обговорення в групі впливу особистої чарівності, шарму на тривалість і ефективність спілкування.
б) Учасникам пропонується написати таємну записку кожному члену групи, в якій виділяються «риси чарівності». Обов'язково слід написати ім'я адресата. Записки складаються спочатку разом, а потім кожний шукає «послання» для себе.
4. Релаксаційний комплекс. «Значимий інший».
Сядьте зручно. Заплющить очі. Виберіть Значимого Іншого. Це може бути хтось з ваших батьків, кохана людина, колега, брат, дитина, подруга... Це може бути будь-яка значима для вас в цю хвилину людина. Кого ви зараз згадали першим? Якщо ж ви вирішили не вибирати його для виконання цієї вправи, то спробуйте розповісти чому. Подумки посадіть обраного вами Значимого Іншого перед собою. Уявіть його позу, одяг, вираз обличчя. Поговоріть з цією Людиною, розкажіть їй як високо ви її цінуєте. Не обмежуючись одним-двома реченнями, постарайтесь більш повно виразити свої думки, пояснюючи їй. чому вона відіграє суттєву роль у вашому житті Тепер розкажіть їй за що ви на неї ображаєтесь. І тут не обмежуйтесь кількома фразами, викладіть всі свої образи, особливо приховані. Скажіть їй, чого ви чекаєте, що хочете від неї. Тепер уявіть, що пройшло 5 років. Розкажіть їй, якими ви уявляєте свої стосунки з нею... Як ви ставитесь один до одного. Яка в цілому ситуація склалась у ваших стосунках».
Рефлексія.
Ритуал прощання.
IV день занять. Спілкування а конфлікті, в екстремальній ситуації.
Мета. Дати визначення конфлікту; проаналізувати конфлікт з точки зору позитивного і негативного впливу на міжособистісні стосунки і на ставлення до самого себе; проаналізувати типові причини виникнення конфліктів, сформувати поняття про вид поведінки в конфлікті; навчати впізнавати і свідомо вибирати певний стиль поведінки у конфлікті у відповідності до ситуації; тренувати орієнтацію на збіг інтересів конфліктуючих сторін, вміння залагоджувати конфлікти; виробляти навики ефективної поведінки для досягнення згоди при вирішенні групової задачі; актуалізація конструктивних засобів взаємодії; тренування здатності переживання невдач, втрат; стимулювання процесу саморозвитку.
1. Рефлексія, оцінка готовності до роботи.
Слово тренера (теоретичний вступ).
Діагностика конфлікту.
Вправа 1. «Що таке конфлікт?»
а) Група працює над визначенням терміну конфлікт». На дошці записані слова «Конфлікт - це... «, і кожен учасник дописує визначення своїми словами. Розмежовуються поняття «конфлікт» і «сварка». Обговорюється конфлікт інтересів.
б) Після обговорення учасники діляться на групи по 3 чоловіки, і кожна отримує завдання підготувати невелику сценку на 3-5 хвилин, яка доповнить «колективний» портрет конфлікту. Для обговорення завдання, вибору теми, складання сценарію і репетиції відводиться 5-7 хвилин. Після розігрування сценок - рефлексія.
в) Учасники сидять у колі і по черзі розповідають, описують свої асоціації, образи, почуття щодо слова «конфлікт». Можливі запитання тренера:
Якщо конфлікт - це меблі, то які?...
Якщо конфлікт - це посуд, то який?
Якщо це одяг (техніка, страва, дерево і т. п.), то який?
Вправа 2. «Добудовування конфлікту».
Учасники діляться на підгрупи по 2-3 людини. їм пропонується опис складної ситуації - взаємодії вчителя з учнем. За цим описом потрібно розробити версії причин конфлікту. Чому ситуація склалася саме так? Які хвилювання, очікування, почуття можуть бути у кожної із сторін? Що це за конфлікт? Яким може бути вихід з нього?
Вправа 3. «Стратегії».
а) Група ділиться на пари. Один із партнерів сідає на крісло, інший стає перед ним. Вони складають долоні рук один з одним. їх задача - зафіксувати свій внутрішній стан під час вправи. Той, що стоїть, тисне на долоні партнера, а інший чинить опір. На виконання - ЗО сек., після чого міняються місцями і повторюють вправу. Обговорення по закінченні. Тренер знайомить учасників із полем стратегій поведінки в конфлікті.
Конкуренція Співробітництво
Компроміс Уникання Пристосування
Якщо перед організацією тренінгу проводилась попередня діагностика і застосовувався тест Томаса-Кілмена на стратегію поведінки в конфлікті, то тренер може ознайомити учасників з їх результатами і їх обговорити.
б.) Ведучий ділить групу на 4 підгрупи. Кожна з них вибирає одну з назвою одного із основних стилів поведінки в конфлікті і відповідним девізом. Зміст текстів на картках:
Конкуренція. «Щоб я переміг, ти повинен програти».
Пристосування. «Щоб ти виграв, я повинен програти».
Компроміс. «Щоб кожен з нас щось виграв, кожен з нас повинен щось програти».
4. Співробітництво. «Щоб виграв я, ти повинен теж виграти». Протягом 15 хвилин кожна підгрупа повинна обговорити і підготувати в театралізованій формі конфліктну ситуацію, в якій демонструється даний вид поведінки. Через 15-20 хвилин підгрупи демонструють свої результати. Вони називають «девіз», отриманий в якості завдання. Після кожної показаної сцени вся група обговорює її з точки зору відповідності девізу і заявленому стилю. З'ясовується найбільш конструктивний стиль взаємодії людей
4. Тренування оптимальної поведінки у конфлікті.
Вправа 1. «Випускний вечір».
а) Учасники діляться на підгрупи по 3-5 чоловік.
Інструкція тренера: «Завтра відбудеться зустріч орггрупи по підготовці випускного вечора для старшокласників. Там будуть члени батьківського комітету класу, класний керівник, вчителі і працівники школи, які беруть участь у підготовці свята. Запрошені і самі старшокласники, точніше, їх представники. Природна відмінність інтересів сторін (наприклад, щодо тривалості вечора) може привести до конфлікту.
Отже, ми маємо 3 підгрупи, кожна з яких виступає відповідно від імені батьків, вчителів, учнів. Ваша задача: з'ясувати в обговоренні, а потім записати в три колонки таблиці інтереси, проблеми і пропозиції тієї групи учасників зустрічі, яких ви представляєте. Запис у колонці «Інтереси» відповідає на запитання «Чому?», «Проблеми» - «Що?», «Пропозиції» - «Як?».
Після обговорення тренер повинен перевірити, чи обрано представника для висвітлення результатів. На дошці тренер фіксує результати роботи груп по двох запитаннях: в чому полягають інтереси? які проблеми будуть обговорюватись. Пропозиції зачитуються, фіксуються на дошці. Потрібно звернути увагу на ті інтереси і проблеми, які у різних сторін співпадають. Наприклад:
гарантувати безпеку;
забезпечити хороший настрій. Доречними тут будуть запитання:
Які проблеми буде вирішувати найлегше? Які - найважче? З чим це пов'язано?
б) Група поділяється на 3 підгрупи: «вчителі», «батьки», «учні». Кожна готується до переговорів по організації випускного вечора, які розпочнуться через 15 хвилин. Задача підгрупи на цьому етапі формулюється так: «Знайти спільні інтереси сторін. Підготувати пропозиції». Після підготовки ведучий роздає учасникам карточки із завданнями, попереджуючи, що завдання слід тримати в таємниці до кінця гри. Зміст карток:
Твоя задача - з'ясувати точку зору того, хто говорить, щоб краще зрозуміти його (2 шт.).
Твоя задача - виділити проблему і повертати хід обговорення до неї (2 шт.).
Твоя задача - в будь-якій ситуації намагатися захопити ініціативу в розмові (1 шт.).
Твоя задача - знаходити спільне в точках зору сторін і показувати це спільне всім учасникам переговорів (2 шт.).
Твоя задача - переводити розмову на зовсім сторонню тему, яка не стосується проблеми, яка обговорюється (1 шт.).
Твоя задача - підкреслювати спільні інтереси сторін в переговорах (1 шт.).
Твоя задача - вибрати незвичайний для тебе стиль спілкування і дотримуватись його (2 шт.).
Твоя задача - уважно слухати того, хто говорить, і повторювати його головну думку своїми словами так, як її зрозумів (3 шт.).
Група протягом 25-30 хвилин веде переговори по підготовці вечора, дотримуючись своїх ролей. Після переговорів учасники намагаються відгадати «таємні завдання» інших. Обговорюється: Що допомогло досягти домовленості? Що заважало досягти домовленості з цього питання? Кожен оцінює ефективність переговорів по суті і рівень свого психологічного задоволення ходом переговорів за 5-бальною шкалою. Результати порівнюються, «таємні завдання» розкриваються, обговорюються.
Вправа 2. «Конфлікт в транспорті».
У класі поряд ставляться 2 крісла, імітуючи парні сидіння в автобусі, а одне крісло ставиться попереду. Двоє учасників виходять за двері і отримують інструкцію: «Зараз ви зайдете в автобус, вам необхідно поговорити.
Постарайтесь сісти разом». Третій учасник займає одне із спарених місць, отримавши від ведучого інструкцію: «Ти звільниш це місце, коли відчуєш, що хочеться це зробити. Орієнтуйся на власний внутрішній стан». Решта учасників мають спостерігати за подіями і зробити аналіз того, що відбулось.
Спочатку аналіз роблять учасники гри, а потім - глядачі. Запитання для аналізу: Чому місцем поступились?
Опишіть свої почуття?
Чий спосіб вирішення задачі був найбільш успішним.
Що саме було причиною успіху?
Вправа 3. «Прибудова зверху і прибудова знизу».
Тренер знайомить учасників з прийомами «прибудова зверху» і «прибудова знизу». Члени групи розбиваються на пари. Один із партнерів має попросити про щось свого співрозмовника. Але зробити це двічі. Перший раз при допомозі прибудови зверху, другий - прибудови знизу. Після спроб першого свої сили пробує другий учасник пари.
У кінці гри підводяться підсумки і проводиться рефлексія.
Вправа 4. «Грабіжник».
Інструкція тренера: «Уявіть собі, що на вас нападає грабіжник, але єдина ваша зброя - це слово. Що ви можете
так, відразу, протиставити йому? Адже в такій ситуації, екстремальній, неординарній, мабуть, і слово не кожне допоможе. Вирішення цієї ситуації вимагає неординарного підходу. Грабіжник, як правило, користується несподіванкою. Можливо, цим найкраще і відповісти. А чим його здивувати? Тут допоможе тільки видумка, фантазія і винахідливість. Отже, розбиваємось на пари і - розігруємо таку ситуацію. Один в парі - грабіжник, а інший - жертва. У вас часу декілька секунд. Почали!... Небезпека минула. Хто яке рішення прийняв в цій ситуації?»
Обговорюються і демонструються результати.
Вправа 5. «Незручна ситуація».
Одному з учасників пропонується знайти вихід із заданої досить складної життєвої ситуації. Наприклад: він, майже без одягу, входить в автобус. Решта учасників допомагають йому, виконуючи роль пасажирів автобуса. Його найближча задача очевидна - добути одяг. Або ж він знаходиться на вокзалі без копійки грошей, не маючи знайомих у цьому місті. Перед ним задача - добути грошей на квиток або влаштуватись на ночівлю.
Розігрується мініатюра.
Вправа 6. «Корабельна катастрофа».
Опис вправи знаходиться на с. З18 книги К. Рудестама «Групова психотерапія».
Обговорення гри.
- Якою була атмосфера в групі? (чи всі змогли висловити свою думку, якими способами добивались того, щоб прийняли їх точку зору, чи був лідер в обговоренні, якщо ні, то як це вплинуло на обговорення).
Які стилі поведінки в конфлікті використовувалися учасниками гри?
Якими були індивідуальні стилі спілкування?
Для чого потрібно було проводити цю гру?
Що вона вам дала?
Вправа 7. «Безлюдний острів».
Ця гра може бути продовженням попередньої. Інструкція тренера: «Вас викинуло на безлюдний острів у тропіках. У найближчі 20 років вам не судилось зустрітись з іншими людьми і покинути острів».
Учасники гри отримують великий листок паперу і коробку пластиліну. Потрібно намалювати місце, куди хвилі принесли човен, виліпити «себе» з пластиліну і знайти собі місце на відміченому просторі острова. Група має організувати життя на цьому острові, організувати побут, господарство, управління, розподілити ролі. Ведучий виступає «володарем часу» і оголошує: пройшов день, тиждень, місяць, рік і т. д., а також доповнює життя поселенців екстремальними подіями: злива знищила..., почались хвороби..., почалось виверження вулкану... і т. п. Гра до кінця не програється, оскільки завершення не потребує.
5. Релаксаційний комплекс «Конфлікт». «Сядьте зручно. Уявіть вигаптовану важку театральну завісу. Вона повільно підіймається. Ви знаєте, що це п'єса з вашого життя. На сцені ви бачите знайомих людей в конфліктній ситуації. Ви дивитеся цю п'єсу із глядацької зали, а серед людей на сцені впізнаєте себе. Ви чуєте голоси... Про що говорять ці люди? Ви розглядаєте їх одяг. Він вам не подобається, ви вирішуєте переодягти всіх в костюми іншої епохи. Це п'єса вашого життя, і ви - її режисер, ви - її головний герой. Ви переносите цю сцену на екран телевізора. Спробуйте уявити її в чорно-білому зображенні... Тепер - в кольоровому зображенні. Спробуйте вимкнути звук. Тепер учасники вашої п'єси жестикулюють в повному мовчанні. Через деякий час ви включите звук, щоб почути слова головного героя - себе. Ви вмикаєте звук і чуєте ці слова. Про що ви говорите? Уявіть екран у вигляді шахової дошки. Над нею підіймаються об'ємні фігурки. Ви бачите на цій шаховій дошці учасників вашого конфлікту і себе. Де ваше місце на цій дошці? Уявіть, як ви переставляєте фігурки з однієї клітинки на іншу і вишиковуєте їх в один ряд. Зараз ви прибираєте їх з дошки і кладете в коробку. Вона зачиняється, ви накидаєте на неї гачок і обережно ставите на місце. Ваше поле внутрішнього зору починає затягуватись важкою театральною завісою. Ви пригадуєте, що все відбувалось на телевізійному екрані, і повертаєте вимикач. Екран гасне. Деякий час на ньому залишається світла крапка Потім зникає і вона».
Рефлексія.
Ритуал прощання.
V день занять. Вираження емоцій, саморегуляція, терапія обіймами.
Мета. Актуалізація досвіду і знань із сфери емоцій, тренування вміння виражати свій емоційний стан, усвідомлення і вербалізація почуттів; виявлення двоїстості почуттів; вироблення навиків досягнення рівноваги.
1. Рефлексія, оцінка готовності до роботи.
Слово тренера (роль емоцій у спілкуванні).
Розпізнання емоцій і їх вираження.
Вправа 1. «Імена почуттів».
Кожний учасник записує стільки «імен» почуттів, скільки зможе.
Учасник, який записав найбільшу кількість, зачитує, а тренер фіксує слова на дошці. Потім підраховується кількість збігів слів в інших учасників.
Актуалізуються найбільш відомі емоції і емоційні стани, пояснюється різниця емоції і емоційного стану.
Учасники заповнюють таблицю почуттів, які характерні для них взагалі, і тих. які вони переживають сьогодні. В першій колонці записуються «імена» почуттів. Потім вибирається клітинка (чи клітинки), яка відповідає місцю, де це почуття виникає, в клітинки ставляться хрестики
Можна за 5-10 бальною системою оцінити інтенсивність почуття.
5. Учасникам пропонується з'ясувати, як оточуючі розуміють наші почуття.
Таблиця 1
Аналіз почуттів підлітків при аналізі конфліктів
|
Почуття |
Місця, де я найчастіше переживаю ці почуття |
||||||
|
Вдома |
На вулиці |
У школі |
У новому товаристві |
Серед друзів |
В інших місцях |
||
|
1. Звичайно 1. Злість. 2. Радість 3. Нудьга і т. п.... |
|||||||
|
II. Сьогодні 1. Нудьга 2. Страх 3. Захоплення і т. п.... |
Вправа 2. : «Дзеркало».
Одна людина показує якусь гримасу сусіду. Той в свою чергу «передражнює» його як можна точніше і передає далі - своєму сусіду. «Гримаса» передається по колу. Вправа закінчується, коли вона повертається до першого учасника.
Так само «передається» ще декілька емоцій.
Вправа 3. «Актори».
Учасники діляться на дві групи: перша - актори, друга - глядачі. Керівник пропонує акторам теми інсценувань:
а) йти проти вітру; туди, куди не хочеться;
так, щоб когось не розбудити;
б) йти з тим, хто найвеселіший;
з тим, хто нагадує когось із життя знайомих;
з симпатичною для тебе людиною в цій групі;
з тим, хто викликає настороженість;
з тим, кого б ти хотів змінити.
Група глядачів повинна зрозуміти, кого показують актори. Потім групи міняються ролями, і пропонуються наступні теми: ми кудись йдемо, і раптом... (зустріч з несподіванкою)
... розуміємо, що щось забули;
... бракує грошей (нема жетона для телефону) ;
... бачимо людину, яка нам дуже подобається;
... бачимо людину, якій хочемо сподобатись;
... дізнаємось, що на панчохах (рукаві і т. д.) дірка.
Обговорення.
Що допомагає усвідомити, виразити почуття?
Що допомагає нам зрозуміти, що відчуває інша людина?
Вправа 4. «Скульптура».
Розподілитись на пари. Один партнер грає роль «скульптора», інший - «матеріалу».
а) «Скульптор» має «виліпити» будь-який предмет чи іграшку. Він не має права давати команди «матеріалу», користується в роботі тільки руками (нахиляє, підіймає, згинає і т. д.). Потім партнери міняються ролями і вправа повторюється.
Обговорення.
Яким «матеріалом» себе відчував? З якого «матеріалу» ліпив? Які почуття виникають, якщо «матеріал» і дії «скульптора» збігаються (не збігаються)? Як ці почуття впливають на подальшу взаємодію?
б) Один з учасників створює «скульптуру» будь-якого почуття використовуючи групу учасників. «Скульптура» (вустами учасників) розповідає про те, що позитивне і негативне вона несе своєму господарю. На завершення «скульптор» висловлює свою думку з приводу почутого.
Вправа виконується стільки разів, скільки пропозицій надходить від учасників.
Вправа 5. «Вираження емоцій».
Заборону на вираження емоцій можна проілюструвати таким чином - зв'язати всі канали відтворення (зав'язати хустками, шарфами, стрічками, шнурками). Зав'язати:
вуста - щоб не сварилися і не кричали,
очі - щоб не бачили негідника, не випромінювали ненависть;
вуха - щоб не чули зайвого;
руки - щоб не билися;
ноги - щоб не копалися, не носили господаря в погане товариство;
душу - щоб не страждала.
Після цього тренер звертається до учасників із запитаннями:
- Що може така людина? Виражати свою думку? -вуста скуті! Спостерігати, виділяти прекрасне, відгукуватись? - знижена можливість реагувати!
Творити прекрасне, обіймати? - руки зв'язані!
Йти стежкою життя? - страх, скованість рухів!
Співчувати, радіти, довірятися - душа «мовчить», скована.
Обговорення.
Вправа 6. «Терапевтичні обійми».
Теоретичний вступ тренера: «Дотик сам по собі не лише приємний, а й просто необхідний. Наукове дослідження підтверджує теорію, що стимуляція дотиком абсолютно необхідна, як для нашого фізичного, так і для емоційного благополуччя. Обійми:
приносять приємні відчуття:
розсіюють самотність:
долають страх:
відкривають двері до почуттів;
зміцнюють самоповагу:
виховують альтруїзм;
допомагають зберегти молодість; а також:
послаблюють напругу;
переборюють безсоння;
- пропонують здорову альтернативу випадковим знайомствам, зловживанню алкоголем і наркотичними речовинами;
- зміцнюють загальний фізичний стан організму;
- дають емоційну підтримку тим. хто цього потребує.
Обійми повинні бути продуманими, вивіреними та сповненими поваги.
Ось правила поведінки Терапевта обіймами:
1. Оскільки терапія обіймами завжди носить несексуальний характер, тому будьте впевнені в тім, що ваші обійми співчутливі, а не пристрасні! Турботливі, заспокійливі або напівжартівливі обійми відрізняються від обіймів закоханого. З партнером ви можете прямо поговорити про важливість саме дружніх обійм у ваших відносинах.
Перед тим, як обіймати когось, будьте впевнені, що маєте дозвіл на це. Можливо, ваш друг радий приймати ваші обійми в будь-який час, але все ж слід зважити на потребу іншого у самотності та дистанції. Деколи ви можете отримати невербальний дозвіл на обійми, в іншому випадку можна підготувати грунт для обіймів простим зауваженням: «Я хотів би обійняти тебе».
Не бійтеся запитати дозволу, коли вам необхідні обійми. Той, хто обіймає, сам потребує обіймів. Коли відчуваєте потребу в них, скажіть: «Я б хотів (хотіла), щоб ти мене обійняв (обняла) якщо ти не проти» або « Не міг би ти міцно обійняти мене зараз?». Після того, як ви отримаєте бажані обійми, дуже важливо подякувати за них. Ваша подяка - важливе визнання чиєїсь допомоги та підтримки.
Дехто має природний інстинкт відчувати потреби іншого. Але для більшості з нас, особливо коли ми зайняті турботами про своє власне непевне становище, необхідне прямо виражене повідомлення про бажані обійми. Необхідно сказати, що ми хочемо: більше обіймів, менше обіймів, десятисекундні чи двохвилинні обійми. Але ми повинні бути готовими до компромісу, так само, як і до того, що не завжди будемо отримувати те, що хочемо.
Випробуємо всі типи обіймів:
1. Ведмежі обійми. У цих обіймах один із партнерів вищий і міцніший, але це не обов'язково, щоб підкріплювати емоційну якість ведмежих обіймів. Вищий обіймач трішки нахиляється над нижчим і руками міцно охоплює його плечі. Нижчий також міцно охоплює вищого десь на рівні талії чи грудей. Потиск триває 5-10 секунд або і більше. При ведмежих обіймах виражаються теплі почуття підтримки та надійності.
2. А-подібні обійми. Партнери стоять обличчям один до одного, охоплюють плечі один одного, голови притулені скронями, тіла нахилені вперед і торкаються лише на рівні плечей. Ось це і є А-подібні обійми. Вони звичайно короткі, так як використовуються при короткому вітанні або прощанні. Почуття, що є основою цих обіймів - ввічливе піклування чи неупереджена теплота. Через їх відносну безпечність, такі обійми звичайно зручні для сором'язливих та недосвідчених обіймачів.
3. Обійми «щока - до щоки» (мал. З). Це дуже ласкаві ніжні обійми, яким часто притаманний духовний характер. Для цих обіймів повний контакт тіл не обов'язковий, тому вони зручні для тих. хто сидить, стоїть,
або навіть коли один сидить, а інший стоїть. Партнери торкаються один одного скронями, щока до щоки. Одна рука може бути на спині партнера, інша - на потилиці, допомагаючи нейтралізувати тиск вашої щоки. Дихайте повільно, глибоко, і за декілька секунд відчуєте себе розслаблено. Ці обійми збуджують найкращі почуття, особливо, коли обіймаються близькі друзі.
4. Обійми «бутерброд»
Це обійми для трьох: добрих друзів, для пари, яка хоче захистити когось третього, для батьків і їх дитини. Двоє знаходяться обличчям один до одного, третій - між ними, повернувшись обличчям до будь-кого. Кожен з двох, що розташовані напроти, обіймає іншого в ділянці талії або за плечі, і всі троє схиляють голови разом. Тіла щільно дотикаються. Тому, хто знаходиться посередині, обійми «бутерброд» приносять особливе почуття безпеки, що дуже допомагає, якщо він переживає важкий період свого життя і потребує особливої підтримки.
5. Швидкий дружній тиск
Такі обійми б'ють рекорди короткотривалості. Один з тих, хто обіймає, швидко підбігає з протягнутими руками, швидко стискає партнера в обіймах і відпускає його. Зі свого боку партнер повинен бути готовим міцно обійняти свого знайомого, щоб отримати максимальне задоволення від таких обіймів. Але будьте обережні: уникайте зіткнень!
6. Групові обійми.
Дуже популярні серед добрих друзів, які беруть участь у спільній діяльності: груп росту, підтримки, однокласників, членів однієї команди, працелюбних колективів. Група утворює коло: учасники стоять пліч-о-пліч, руки на плечах або талії партнерів і стискують друзів. Крім почуття підтримки, безпеки і любові, групові обійми часто виражають почуття єднання та універсальної приналежності.
7. Обійми «пліч-о-пліч».
Їх зручно використовувати тоді, коли ви просто прогулюєтесь з кимось вдвох. Коли йдете пліч-о-пліч, то ваша рука обіймає партнера за талію або за плечі, час від часу стискаючи у цих обіймах.
8. Обійми зі спини.
В таких обіймах один з партнерів підходить до іншого зі спини і ніжно обіймає його руками за талію. Ці обійми - відмінний спосіб дотику до того, хто чистить картоплю, робить щось на кухні чи займається іншою домашньою роботою. Обійми зі спини в більшості випадків приймаються як короткий грайливий жест, викликають почуття щастя та підтримки
9. Обійми «серце до серця».
Це найвища форма обіймів, і Терапевти обіймами погоджуються з тим. що вони справді належать до сильнодіючих.
Обійми «серце до серця» починаються з прямого зорового контакту, коли обоє стоять обличчям один до одного. Потім руками обіймаються плечі чи спина. Голови - разом, тіла зливаються у повному контакті. Ці обійми міцні і водночас ніжні. Коли обоє дихають повільно і в такт, вони сконцентровують увагу на тому, як співчуття передається з одного серця в інше. Для таких обіймів обмежень в часі не існує. Вони затяжні, дбайливі, ніжні, відкриті, щирі, підтримуючи і сильні.
10. Обійми за індивідуальним замовленням.
Найефективніші обійми для вас - це ті обійми, які ви відчуваєте доречними, враховуючи оточення, ситуацію, бажання того, хто знаходиться біля вас, і ваші власні потреби, задоволення яких ви чокаєте під обіймів (любов, сила і підтримка, підтвердження дружніх відносин, розслаблення, будь-яке інше приємне почуття, яке можуть викликати обійми).
4. Саморегуляція. Інформація про аутотренінг, медитацію. Релаксаційний комплекс «Дім моєї душі!»
«Сядьте зручно, заплющить очі. Відчуйте ваші руки - вони відразу стають теплі, великі, м'які. Вільні плечі, чи дійсно вони вільні. Скиньте напругу з обличчя. Скиньте напругу з обличчя, в голові появляється легкий туман, м'яка, спокійна пустота. М'яке дихання... Хто хоче може вдихнути сильно - і видихнути. І відчути повітря, яке вдихається - трохи прохолодне і видихається - таке ж тепле, як і ви. І світ стає чарівним і легкий туман навколо вас. Коли виникає розслаблення, коли виникає туман, ви перестаєте розуміти, де межі вашого тіла. Ви ніби тут, і ви ніде. Уявіть, як блакитний щільний туман, як тепла вода, стелиться біля ваших ніг. Ви розчиняєтесь у ньому, він підіймається все вище і вище... Немає тіла, немає меж. Ви зникли повністю, і тільки сонячні зайчики на поверхні - там, де тільки що були ви. І ви відчуваєте, що душа ваша звільнилась і полетіла над поверхнею цього блакитного океану в легкому повітрі - в небо, високо, в блакить. Ви розкинули руки, летите і дихаєте на повні груди. Як гарно навколо: горизонт, далекі гори, зелений ліс, величезний синій океан, який під вами - під тобою... Можна піднятися до хмар, вище них, розслабитись, лягти на хмаринку, відпочити. Можна літати або лежати, насолоджуючись свободою. Можна підлетіти до землі, пролетіти над нею. Знайдіть на землі місце, де вам добре. Ваше улюблене місце на землі... де воно буде? Я не знаю, це вибираєте ви. Для кого це лісова річка, поляна, де ростуть квіти. Хтось опиниться високо в горах, де прохолодний туман, де самотньо, де чисте і холодне повітря, де можуть бути чудеса. А можливо, ти будеш на скелі, з якої відкривається вид на море. Я не знаю, де будеш ти, але я знаю, що в цьому світі, в твоєму світі і на твоєму місці - можливі чудеса.
І на цьому місці, яке вибрав ти, ти збудуєш дім. Поки що дім існує в твоїй уяві. Його ще нема. Але контури його ти вже бачиш. Який він буде: великий, високий чи маленький, акуратний. Які будуть стіни твого дому?... Підвал? Що в ньому буде? Ти починаєш споруджувати стіни. Які вікна будуть у твоєму домі - великі, легкі вікна, чи це будуть гарні вузькі бійниці, чи маленькі, акуратні віконця. Яким буде вхід, двері? Чи будуть на них замки? Яка кімната найулюбленіша в твоєму домі? Спробуй зараз її побачити. Оглянься, відчуй. У цій кімнаті ти проводиш багато годин свого життя. Підійди до вікна: яке це вікно? Велике, просторе? Чи є завіси? Що стоїть у цій кімнаті, які меблі, де твій робочий стіл? Яке місце в кімнаті найзатишніше: там, де працюєш, чи там, де відпочиваєш? Старий диван чи легке ліжко? Чи багато книг в твоїй кімнаті, «речей»? Чи гарна вона? Які почуття в тебе до всього, що навколо тебе? Прислухайся до звуків, які наповнюють кімнату. Чи гостинна вона?
Який пейзаж навколо дому? Ліси, гори, море? Трава. Квіти. Вони посаджені тобою чи є частиною «дикої» природи? Глянь навкруги, глянь на свій дім: подобається він тобі? Збережи його в пам'яті: іноді він буде тобі здаватись іншим, він може змінювати свої обриси. Пам'ятай його і свої почуття до нього, це важливо для тебе. Запам'ятай цей світ, це місце і, якщо це хороші почуття, знай, що б не відбувалося навколо тебе, у тебе завжди на землі є місце, куди ти можеш прийти, де тобі завжди буде добре... Ти побачиш те, що ти так любиш бачити, і тут будуть ті речі, які так дорогі тобі, і сюди приходять люди, які близькі тобі. Тут віє вітер, який тішить тебе. Це твій світ, ніхто не може забрати його в тебе. Ти володар цього світу, ти гість цього світу, ти центр цього світу, світ твій - і ти частина цього світу.
А зараз постарайтеся не забути нічого з того, що ви бачили, і повільно повертайтеся сюди...
Персональні подяки учасників тренінгу один одному. Члени групи на окремих листочках пишуть подяки один одному, вказують, кому подяка призначена, і прикріплюють їх на дошці або на дверях. Після цього адресати забирають подяки, призначені їм.
Рефлексія, підсумковий (письмовий) аналіз тренінгу.
Прощання.
Як показує досвід, використання даної програми або її елементів у роботі практичного психолога з педагогічним колективом допомагає вчителям краще адаптуватись до умов праці, бути більш підготовленими до різноманітних життєвих ситуацій, змінити ставлення до себе і оточуючих, стати більш удачливим у спілкуванні.
|
3. 3 Порівняльний аналіз результатів корекції конфліктності підлітків Для вивчення ефективності програми проводився порівняльний аналіз рівня конфліктності підлітків за діагностичною програмою контролюючого експерименту. Так за результатами методики Експрес діагностика вивчення конфліктів; Отримані результати показали що в експериментальній групі домінував низький рівень вираженої конфліктності, якій вказував на потребу в конфліктів, проявах імпульсивності, в спалахах гніву, низькому рівні самоконтролю в перепалках з дорослими - якій склав 79% якій після корекційної програми становив всіх учнів - 85%, 2% мають високий рівень конфліктності, який характеризується пошуком мотивів для розгорнутого конфлікту, неадекватним реакціям при ситуаціях можливо уникнути конфлікту, 12% учнів характеризуються середнім рівнем конфліктостійкості, на рисунку представлений аналіз результатів за методикою «Експрес діагностики конфліктів». А- результати експрес діагностики конфліктів до корекції Б - результати експрес діагностики конфліктів після корекції Рис 8. Порівняльний аналіз результатів експрес діагностики конфліктів підлітків. З метою підтвердження порівняння глибини конфлікту до та після корекції була друга впроваджені друга методика діагностики конфліктності у підлітків. Тест експрес оцінка глибини конфлікту розробниками якого є О. М. Бандурка, С. І. Бочарова, О. В. Земянська; представлені рівні відношення до конфліктної ситуації. Метою даної діагностичної методики було визначення кожного діагностичного фактору за 5 бальною системою вимірів. Так 67% учнів набрали в середньому по 35-40 балів після корекції даний показник 45%, що засвідчує про зниження рівня жорсткої конфронтації між суб'єктами конфлікту, в нашому випадку це підліток та дорослий. До корекції 24% учнів набрали 25- 34 балів, що вказує на стійке ситуативне відношення до конфлікту, та можливі як позитивні так і негативні зміни у конфліктуючих сторін, після корекції даний показник становив 16%. Остання група склала 9% загальної експериментальної вибірки, учні набрали менше ніж 25 балів, що вказувала на низький рівень конфронтаційних реакцій після корекційної програми даний показник становив 39%. Прояви конфліктності даної групи характеризуються ситуативним відношенням до конфлікту. Детально результати порівняльний аналіз даної методики діагностики конфлікту представлено на рис 9. Рис. 4 Аналіз експрес оцінка глибини конфлікту підлітків (О. М. Бандурка, С. І. Бочарова, О. В. Земянська) Для збору контрольної інформації після корекції учням запропонували провести аналіз «Чому я конфліктую з дорослим». В наслідок контрольної діагностичної бесіди були отримані такі дані так частоту конфліктів з дорослими високою зазначили 17%, після корекційної програми 45% експериментальної групи вказали на зменшення рівня конфліктів з дорослими, вказали що стали конфліктувати конфліктують не часто 38%. Результати даного показника представлені на рис 10. Рис. 10 Частота конфліктів підлітків з дорослими після корекційної роботи психолога Отриманий аналіз вказує що загальний показник частоти конфліктів змінився став нижчий що вказує на загальну позитивну динаміку. Наступним контрольним показником стало вивчення тривалості конфлікту підлітків так після корекції зазначити що більшість конфліктів згасають швидко, ці особливість зазначили -82% коли до корекції цей показник складав 60%, довго концентрують увагу на конфліктній ситуації - 11% при первинній діагностики цей показник складав 21%, не забувають про конфлікти - 1 %. Рис. 7 Тривалість конфліктів до корекційної програми та після корекції Отже отримані результати порівняльної діагностика підлітків на визначення конфліктної взаємодії підлітків та дорослих вказує на можливість позитивного психологічного впливу на конфліктну ситуацію підлітків та дорослого і забезпечення своєчасної психологічної корекції та проведення інформаційної роз'яснювальної роботи із батьками є важливий процес психокорекції сімейних та навчальних взаємодій з підлітками. Висновки по третьому розділу Підводячи підсумки корекційного блоку експериментального дослідження необхідно зазначити певні методологічні аспекти вивчення корекції конфліктів дорослих і підлітків. Сьогодні психологічна корекція широко використовується в системі психологічної допомоги дітям і підліткам. Незважаючи на широкий спектр застосування поняття психологічної корекції, існують розбіжності відносно її використання. Наприклад, деякі автори розглядають психологічну корекцію як спосіб профілактики нервово-психічних порушень в дітей (А. С. Співаковська, 1988). Інші розуміють її як метод психологічного впливу, спрямований на створення оптимальних можливостей і умов розвитку особистісного та інтелектуального потенціалу дитини (Г. В. Бурменска, О. А. Караванова, А. Г. Лидерс, 1990, чи як сукупність прийомів, які використовує психолог для виправлення психіки чи поведінки психічно здорової людини (Р. С. Немов, 1993). В експерименті були використані такі особливості корекції. 1. По характеру спрямованості - симптоматичну - каузальну. Симптоматична корекція передбачає короткотривалий вплив з метою зняття гострих симтомів відхилень у розвитку, які заважають перейти до корекції каузального типу. Каузальна (причинна) корекція спрямована на джерела і причини відхилень. Цей тип корекції більш тривалий у часі, вимагає значних зусиль, але є більш ефективним. 2. По змісту розрізняють корекцію: - пізнавальної сфери; - особистості; - афективно-вольової сфери; - поведінкових аспектів; - між особистісних відносин; - внутрішньо групових взаємовідносин (сімейних, подружніх, колективних) ; - дитячо-батьківських відносин. В практиці психологічної допомоги дітям і підліткам з проблемами у розвитку розрізняють наступні блоки психологічної корекції: - корекція емоційного розвитку дитини; - корекція сенсорно-перцептивної та інтелектуальної діяльності; - психологічна корекція поведінки дітей і підлітків; - корекція розвитку особистості. Загальна передбачає заходи загальнокорекційного порядку, що нормалізують спеціальне мікросередовище клієнта, які регулюють психофізичне, емоційне навантаження у відповідності з віковими та індивідуальними можливостями. Спеціальна - комплекс прийомів, методик і організаційних форм роботи з клієнтом чи групою клієнтів, які є найбільш ефективними для досягнення конкретних задач формування особистості, окремих її властивостей чи психічних функцій, що проявляються у девіантній поведінці і ускладненій адаптації (невпевненість, агресивність, тривожність, аутичність, схильність до стереотипів, конфліктність). Спеціальна корекція справляє наслідки неправильного виховання, що порушило гармонійний розвиток, соціалізацію особистості. Клієнт - це нормальна, фізично і психічно здорова людина, в якої в житті виникли проблеми психологічного чи поведінкового характеру. Психокорекційна ситуація включає 5 основних елементівПринципи побудови корекційних програм визначають стратегію, тактику їхньої розробки, тобто визначають цілі, задачі корекції, методи і засоби психологічного впливу. Складаючи різного роду корекційні програми, необхідно спиратися на принципи: - системності корекційних, профілактичних і розвивальних задач; - єдності діагностики і корекції; - пріоритетності корекції причинного типу; - діяльнісний принцип корекції; - урахування вікових, психологічних й індивідуальних особливостей дитини; - комплексності методів психологічного впливу; - активного залучення соціального оточення до участі в корекційній програмі; - опори на різні рівні організації психічних процесів; програмованого навчання; - зростання складності; - урахування обсягу і ступеня різноманітності матеріалу. Для проведення справжнього тренінгу керівнику потрібні глибокі знання з психології і психотерапії, оскільки в тренінгах вирішуються гострі індивідуальні проблеми кожного учасника. Неграмотне використання знань із психології може призвести не до вирішення, а до поглиблення ситуації. Практичний психолог системи освіти - та людина, яка має необхідний багаж знань, досвід, що дозволяє їй проводити тренінгові заняття з учителями, учнями та батьками. Саме на шкільного психолога, як тренера групи розрахована запропонована нами програма тренінгу по подоланню конфліктності і розвитку комунікативних вмінь у вчителів. Перед проведенням тренінгу бажано провести у педагогічному колективі діагностику певних особистісних характеристик учителів, зокрема рівня конфліктності, агресивності, самооцінки, тривожності та вибору стратегії поведінки у конфліктній ситуації. За даними тестування створюється корекційна група. Обов'язково має бути збережений принцип добровільності участі в тренінгових заняттях. Формуванню додаткового мотиву у вчителів сприяє узгодження проведення тренінгу із адміністрацією освітнього закладу, річним планом роботи школи. Кількість учасників - 7-15 чоловік. Такий склад дає можливість створити атмосферу довір'я, інтимності, камерності взаємодії у групі. Оптимальним часом для занять є канікули. Курс розрахований на ЗО годин, тобто 5 занять тривалістю по б годин. Основні ідеї, на яких будується програма подолання конфліктності: цілісність системи занять; послідовність і наступність у підборі вправ; головний фактор впливу - сама атмосфера групи; знання повинне бути пережитим на власному досвіді; показувати, але не нав'язувати шляхи виходу із складних ситуацій Як показує досвід, використання даної програми або її елементів у роботі практичного психолога з педагогічним колективом допомагає вчителям краще адаптуватись до умов праці, бути більш підготовленими до різноманітних життєвих ситуацій, змінити ставлення до себе і оточуючих, стати більш удачливим у спілкуванні. Для вивчення ефективності програми проводився порівняльний аналіз рівня конфліктності підлітків за діагностичною програмою контролюючого експерименту. Так за результатами методики Експрес діагностика вивчення конфліктів; Отримані результати показали що в експериментальній групі домінував низький рівень вираженої конфліктності, якій вказував на потребу в конфліктів, проявах імпульсивності, в спалахах гніву, низькому рівні самоконтролю в перепалках з дорослими - якій склав 79% якій після корекційної програми становив всіх учнів - 85%, 2% мають високий рівень конфліктності, який характеризується пошуком мотивів для розгорнутого конфлікту, неадекватним реакціям при ситуаціях можливо уникнути конфлікту, 12% учнів характеризуються середнім рівнем конфліктостійкості, на рисунку представлений аналіз результатів за методикою «Експрес діагностики конфліктів». З метою підтвердження порівняння глибини конфлікту до та після корекції була друга впроваджені друга методика діагностики конфліктності у підлітків. Тест експрес оцінка глибини конфлікту розробниками якого є О. М. Бандурка, С. І. Бочарова, О. В. Земянська; представлені рівні відношення до конфліктної ситуації. Метою даної діагностичної методики було визначення кожного діагностичного фактору за 5 бальною системою вимірів. Так 67% учнів набрали в середньому по 35-40 балів після корекції даний показник 45%, що засвідчує про зниження рівня жорсткої конфронтації між суб'єктами конфлікту, в нашому випадку це підліток та дорослий. До корекції 24% учнів набрали 25- 34 балів, що вказує на стійке ситуативне відношення до конфлікту, та можливі як позитивні так і негативні зміни у конфліктуючих сторін, після корекції даний показник становив 16%. Остання група склала 9% загальної експериментальної вибірки, учні набрали менше ніж 25 балів, що вказувала на низький рівень конфронтаційних реакцій після корекційної програми даний показник становив 39%. Прояви конфліктності даної групи характеризуються ситуативним відношенням до конфлікту. Для збору контрольної інформації після корекції учням запропонували провести аналіз «Чому я конфліктую з дорослим». |
Подобные документы
Аналіз понять агресії та агресивності, трактування їх природи та детермінації різними психологічними школами, причина виникнення в підлітковому віці. Психологічна діагностика агресивної поведінки підлітків та розробка методики з її корекції та усунення.
курсовая работа [115,2 K], добавлен 22.06.2009Загальні засади попередження педагогічної конфліктності. Основні причини конфліктності в учнівському колективі. Методи профілактики конфліктності та подолання конфліктних ситуацій. Дійові практичні прийоми подолання конфліктності в шкільному колективі.
курсовая работа [119,2 K], добавлен 12.06.2010Психологічна діагностика агресивної поведінки підлітків. Зниження рівня стресу за допомогою методів корекції. Методика діагностики спрямованості особистості Б. Басса. Особливості розвитку дитячо-батьківських відносин. Корекція сімейних взаємовідносин.
отчет по практике [94,0 K], добавлен 18.07.2011Психологічна сумісність і конфлікт у міжособистісних стосунках. Особливості відносин з однолітками та дорослими в підлітковому віці. Принципи та методи їх психодіагностики. Експериментальне вивчення взаємин у неповнолітніх дітей та аналіз результатів.
курсовая работа [63,9 K], добавлен 27.04.2011Девіантна поведінка особистості як психологічна проблема та соціально-психологічний феномен. Фактори, які впливають на девіантну поведінку підлітків. Види психологічної корекції. Психологічна діагностика схильності особистості до девіантної поведінки.
курсовая работа [161,5 K], добавлен 16.06.2010Соціальні та психологічні відмінності поведінки людей різного віку у конфліктних ситуаціях. Корекція конфліктної поведінки серед молоді та оптимізація міжособистісних стосунків. Рекомендації щодо мінімізації негативних наслідків під час конфліктів.
статья [22,6 K], добавлен 17.08.2017Психофізіологічна характеристика дітей молодшого шкільного віку. Корекційна програма формування у них навичок спілкування, подолання агресивності, конфліктності у стосунках. Формування відхилень поведінки у школяра як реакція організму на фрустрацію.
дипломная работа [98,2 K], добавлен 25.11.2011Особливості психологічного розвитку підлітків. Чинники, які впливають на формування суїцидальних уявлень молоді. Дослідження рівня конфліктності, самооцінки та схильності до стресів підлітків. Анкета для визначення причин самогубства, обробка результатів.
курсовая работа [119,5 K], добавлен 25.12.2013Індивідуальна і групова психологічна корекція. Сучасні методи психологічної корекції і консультування. Психологічні основи групової психокорекційної роботи. Практична психологія та психокорекційна практика. Особистісна деструкція.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 30.06.2007Девіації як соціально-психологічна проблема. Аналіз типів акцентуацій характеру і сп’яніння у підлітків. Сутність психологічної профілактики схильності підлітків до алкоголю. Діагностика і співвідношення рівня пияцтва та акцентуацій характеру у підлітків.
дипломная работа [192,0 K], добавлен 22.08.2010
