Механізм зв'язування і вбудовування об'єктів (OLE) дозволяє об'єднати об'єкти різної природи. Наприклад, документ або інший об'єкт може складатися із різних об'єктів, які створені в різних додатках. Потреба в об'єднанні інформації із різних додатків послугувала поштовхом до створення OLE-технології. Наприклад, у звіт, який підготовлено засобами текстового редактора, бажано помістити діаграму, що відображає динаміку зміни числових даних. Перші спроби розв'язати цю проблему інтеграції зводилися до того, щоб робити все в межах одного додатку (наприклад, Lotus Symphony). Крім того, більшість сучасних прикладних систем - текстові редактори, електронні таблиці, програми ділової графіки - мають значні набори функцій, що перекриваються: у Word і Excel можна створювати елементарні графічні об'єкти за допомогою панелі інструментів "Рисование" (хоча існують спеціальні графічні редактори, наприклад, Paint, Photoshop, CorelDRAW та інші); у Word існують найпростіші засоби для ведення обрахунків подібно до електронних таблиць тощо. Але користувача не можуть задовольнити такі обмежені можливості основного додатку. В ОС Windows пропонуються засоби, передбачені для вставки в документ компонентів, які створені в різних додатках.

OLE-об'єкт - це одиниця інформації, яку можна зв'язати або вбудувати. OLE-об'єктом може бути текст, графіка, звуковий супровід тощо.

Додаток, який було використано для створення вбудованого або приєднаного об'єкту, називається OLE-сервером.

Додаток, в якому розміщується OLE-об'єкт називається OLE-контейнером (клієнтом).

Механізми зв'язування та вбудовування

Зв'язування і вбудовування - це два різних способи інтегрування об'єктів, але в будь-якому випадку OLE-об'єкт зберігає зв'язок з додатком, в якому він був створений (з OLE-сервером), що дозволяє використовувати можливості і засоби цього додатку для внесення змін в об'єкт.

Процес включення в документ-клієнт посилання на OLE-об'єкт називається зв'язуванням. При зв'язуванні в контейнері зберігається посилання на об'єкт з вказівками щодо того, як отримати доступ до його сервера. Один і той же OLE-об'єкт може бути зв'язаний з декількома контейнерами. Зміни в OLE-об'єкті можуть бути зроблені за допомогою довільного його контейнеру. Якщо основний документ, який містить зв'язаний OLE-об'єкт, перенести на інший комп'ютер, то туди необхідно перенести і сам OLE-об'єкт (тобто файл, в якому він міститься). При цьому, можливо, потрібно буде знову встановити зв'язки, тобто посилання на зв'язаний об'єкт.

Процес включення в документ-клієнт нового OLE-об'єкта або такого, що вже існує, називається вбудовуванням. Вбудований об'єкт містить всю інформацію, необхідну для повторного створення об'єкту, разом із посиланням на додаток-сервер, що дозволяє цей об'єкт редагувати або виконувати. При вбудовуванні всі дані об'єкта розміщуються в документі-контейнері, тобто документ повністю "володіє" своїм вбудованим об'єктом і його можна копіювати або переносити в будь-яке інше місце, не хвилюючись про те, що вбудовані дані будуть втрачені.

Отже, при зв'язуванні об'єкта клієнт містить інформацію, якої достатньо для того, щоб викликати інший додаток, передавши йому посилання на дані, якими потрібно оперувати, а при вбудовуванні об'єкта, його дані вбудовуються безпосередньо в клієнт. Зовнішньої різниці між документом, що містить приєднаний і вбудований об'єкт не існує.

Як вже зазначалося вище, використання OLE-технології дає можливість при створенні або редагуванні документа в одному додатку розміщувати в ньому об'єкти, створені в інших додатках.

Об'єкт вставляється в контейнер різними способами:

– за допомогою команди Insert Object ("Вставить объект"), яка відкриває вікно "Вставка объекта";

– за допомогою буфер обміну (наприклад, для додатків-клієнтів Word, Excel - за допомогою меню "Правка-Специальная вставка" можна приєднати або вбудовувати об'єкти, створені у Word, Excel або в графічних редакторах; безпосередньо командою "Вставить" можна вбудувати об'єкти, створених в графічних редакторах);

– за допомогою буксування об'єкта мишкою з вікна одного додатку у вікно іншого можна вбудувати об'єкт.

Використання технології OLE дозволяє користувачу при роботі з одним додатком, документ якого містить контейнер, здійснювати редагування і зміну об'єктів, які знаходяться в контейнері. При цьому для технології зв'язування відкривається вікно додатку-сервера, яке містить документ-сервер, в якому і відбуваються зміни, які потім автоматично відображаються в усіх документах-контейнерах. Для технології вбудовування редагування об'єкту відбувається в середовищі додатку-контейнера, інтерфейс якого (меню, панелі інструментів тощо) зазнає певних змін, і з'являється можливість використовувати засоби додатку-сервера. В цьому випадку змін у документі-сервері не відбувається.

Геоінформаційні системи та ГІС-технології

Інформаційна компонента сучасного життя стає дедалі важливішою складовою систем ухвали відповідальних рішень. Інтенсивний розвиток усіх галузей життя суспільства, розвиток нових форм господарювання вимагає докорінного перегляду стилю та методів управління.

Для наукової організації процесу ухвали рішень необхідно здійснювати постійний облік економічних, політичних, соціально-психологічних та інших чинників. Якість та ефективність геополітичного і геоекономічного аналізу визначається кількістю, якістю, структурою та своєчасністю отриманої інформації.

Характер ухвали рішень активно змінюється під впливом нових технологій, серед яких значне місце посідають геоінформаційні системи (ГІС) і ГІС-технології.

Першими ГІС-системи почали використовувати військові відомства США та СРСР - для розв'язання завдань стратегічної спрямованості.

Поширення доступу до знімків високої розрішальної спроможності, активне впровадження експертних систем і компонентного програмного забезпечення - це лише частина чинників, що забезпечують ріст геоінформаційної структури.

Можливість перенесення знань робить технологію експертних систем ключовою компонентою майбутніх систем обробки геоінформаційних зображень.

Широке впровадження геоінформаційних технологій у процес прийняття рішень на урядовому, регіональному та муніципальному рівнях вимагає підготовки кваліфікованих фахівців відповідного рівня.

Застосування сучасних геоінформаційних підходів у навчальному процесі дає можливість сформувати навички майбутніх фахівців-міжнародників у прийнятті рішень геополітичного та геоекономічного характеру за допомогою новітніх технологій.

Особливості ГІС

Головна відмінність ГІС-технологій від традиційних технологій баз даних - зв'язок між геометрією картографічної інформації та атрибутивними даними в традиційній формі реляційних баз даних (табличних баз). Цей зв'язок дозволяє в інтерактивному режимі роботи легко переходити від табличного представлення даних до картографічного і навпаки, або сполучати обидва ці представлення. При цьому формування запитів до баз даних може носити суто геометричний характер, як, наприклад, "знайти всі населені пункти, віддалені від заданого на 10 км, і визначити загальну кількість їхніх жителів". Можливість комбінувати в запитах геометричні характеристики й атрибутивні дані знаменує якісно новий підхід до аналізу даних.

Наприклад, на малюнку градуйовані кольори відображають кількість міського населення по областях України, які розбито на три групи, кругові діаграми - динаміку та об'єми інвестицій у 1999-2001 роках.

Головна перевага ГІС перед іншими інформаційними системами - у можливості об'єднання різнорідних даних на основі географічної (просторової) інформації. Можливість зручного пошуку об'єктів за географічною або іншою просторовою ознакою, наприклад, за поштовою адресою з наступним отриманням швидкої довідки, і навпаки, пошук об'єкта в базі даних за його атрибутами з наступним визначенням його місця розташування на карті або схемі, роблять ГІС-технології незамінними при створенні сучасних інформаційно-довідкових систем.



Размещено на http://www.allbest.ru/

91

Размещено на http://www.allbest.ru/

Складові геоінформаційних систем

Геоінформаційна система передбачає наявність таких складових:

1) програмної оболонки ГІС-систем;

2) електронних карт;

3) додаткових програмних та інтерфейсних модулів.

І. Програмна оболонка ГІС-систем може бути реалізована в таких програмних середовищах: MapInfo Professional, AutoCADMAP, ArcView, ArcInfo.

Обсяг геометричних та атрибутивних даних (із традиційних баз даних) для виконання типових завдань ГІС висуває значні вимоги до апаратного забезпечення, і ще декілька років тому такі завдання могли виконуватися тільки під керівництвом UNIX-систем на графічних станціях SUN і Silicon Graphics.

Зараз широке застосування набули настільні ГІС-системи для РС (під керівництвом WINDOWS-95 та WINDOWS-NT) у зв'язку з різким ростом продуктивності настільних комп'ютерів.

Світові лідери програмного забезпечення ГІС-систем - фірми ESRI, AutoDesk, MapInfo, MicroStation, відома російська ГІС-система - "Панорама", українського ГІС-забезпечення немає.

Попит на програмне забезпечення ГІС зростає високими темпами, щороку - на 14%, а для персональних комп'ютерів - на 31,5%, його обсяг до кінця десятиліття перевищить $1,4 млрд. (за даними компанії Dataquest).

ІІ. Електронні карти - це цифровий картографічний матеріал, підготовлений для розв'язання конкретних завдань у межах ГІС. Для електронної карти як складової ГІС характерною ознакою є багатошаровість, об'єкти електронної карти можуть бути трьох типів - крапковими, лінійними або площинними (контурними). Кожний шар, наприклад, шар дорожньої мережі або шар будинків і споруд може використовуватися як окремо, так і в комплексі. Для електронної карти поняття масштабу визначає тільки точність і об'єктний склад змісту шарів.

Важливим етапом створення ГІС є підготовка картографічної інформації, яка ускладнюється пропорційно кількості класів завдань, що розв'язуються. До етапів підготовки електронних карт можна віднести:

- актуалізацію існуючих цифрових матеріалів і внесення оцифрованих змін (можлива актуалізація й спостереження за картографічною базою даних із використанням космічних знімків високої розрішальної спроможності - 2-3 м);

- картографічне редагування;

- створення спеціалізованих шарів, наприклад, графів вулиць для виконання транспортних завдань;

- генерацію цифрової (математичної) моделі рельєфу місцевості;

- геокодування - автоматична прив'язка об'єктів до відповідних картографічних елементів за різними ознаками;

- підготовку утиліт та інтерфейсів для роботи з базою даних і формування звітів;

- інші роботи, що пов'язані зі специфікою ГІС, наприклад, при роботі з GPS-системами для перетворення у відповідну проекцію і точної прив'язки за координатами.

ІІІ. При потребі використовуються додаткові модулі розширення Network Analyst та Spatial Analyst: Network Analyst - для розв'язання й аналізу транспортних завдань, Spatial Analyst - для створення, аналізу й представлення масивів точкових і статистичних даних.

Типові класи завдань ГІС

1. Клас завдань, що вимагає математичної моделі рельєфу місцевості.

2. Завдання транспортного типу.

3. Завдання довготривалого планування.

І. Клас завдань, що вимагає математичної моделі рельєфу місцевості, включає:

- розрахунок зон видимості різноманітного призначення для одного або групи пунктів одночасно (пряма візуальна видимість, оцінка радіовидимості з урахуванням рельєфу місцевості тощо);

- побудова й розрахунок профілів місцевості для різних цілей, наприклад, прохідність, видимість у заданому напрямку, природні нахили місцевості (розрахунки можуть бути вздовж зазначеної лінії, вздовж довільного шляху, річки тощо);

- побудова басейнів водозабору й кордонів водорозділів;

- оцінка зон затоплення;

- візуалізація моделей з різних точок зору та при різному освітленні (побудова "відмивки" рельєфу);

- визначення зон ураження зброєю в місті з урахуванням рельєфу місцевості та висоти будівель і споруд,

- побудова зображення міського середовища в перспективі для архітектурних або військових цілей.

ІІ. Завдання транспортного типу призначені для:

визначення найкоротшого шляху (із точки зору мінімуму відстані або часу); для міського середовища - з урахуванням правил руху або умов екстремальної ситуації;

отримання протоколів (маршрутних листів);

побудови на карті зон тимчасової досяжності (наприклад, зони перехоплення транспортного засобу). Еквівалентне завдання - аналіз кількості частин і/або спеціалізованих машин, що можуть бути задіяні через 1, 2 або 3 години (підрахунок кількості сил і засобів у різних тимчасових зонах);

відстеження рухомих об'єктів, обладнаних GPS-приймачами.

ІІІ. Завдання довготривалого планування використовують такі можливості ГІС:

- статистичний аналіз подій за тривалий період часу, відображення кольоровою легендою по об'єктах і у вигляді діаграм на карті;

- побудову аналітичної моделі розподілу тих або інших подій, виділення контуру й зон гранично припустимого рівня в разі зараження місцевості, оцінка кореляції за кількістю й густотою населення.

Міжнародний досвід упровадження геоінформаційних систем і ГІС-технологій

Одними з найактивніших користувачів геоінформаційних систем є міжнародні та регіональні телекомунікаційні компанії. Процеси, що здійснюються в індустрії телекомунікації, розподіляються на п'ять рівнів:

- рівень мережних елементів;

- управління мережними елементами;

- управління мережею;

- управління послугами;

- управління бізнесом.

Інтегроване рішення зі створення системи автоматизації технічного обліку, планування й проектування мережі реалізує функції повної інвентаризації та документування мережі, управління потоками трафіка, логічну побудову мережі, інструмент для маркетингового аналізу.

При цьому виконуються практичні завдання для:

- інфраструктури: планування, створення, розвиток, обслуговування;

- бізнесу: планування, фінансування, маркетинг, персонал;

- клієнтів: білінг, забезпечення послуг, усунення претензій.

Але усвідомлення та визначення вимог до технології оздоблення, що підтримує взаємодію між інформаційними системами, було визнано промисловістю телезв'язку не відразу. Міжнародний Союз Телезв'язку (ITU), спершу заснований у 1865-му як Міжнародний Союз Телеграфу, затвердив стандарти, що гарантують узагальнену взаємодію між системами зв'язку. Для поліпшення здатності до взаємодії ITU розвив Мережу Керування Телезв'язку (TMN) - метод стандартизації ділової організації. Ця ієрархія систем підтримки визначає здатність до взаємодії за допомогою стандартних промислових протоколів. Геоінформаційні додатки, що працюють у сфері обслуговування завдань телезв'язку й підтримують необхідний рівень взаємодії з TMN-орієнтованим інформаційним середовищем.

Багато GIS-додатків у промисловості телезв'язку спершу виникли як відомчі інструменти, що працювали в межах обмежених можливостей. Ці GIS-інструменти і зараз автоматизують ділові процеси і збільшують ефективність дій різних служб телекомунікаційних компаній.

На сучасному ринку телекомунікацій обслуговування клієнта - найголовніше завдання для конкурентноздатних компаній.

Автоматизація керування взаєминами з клієнтами (CRM-технологія) покликана поліпшити стосунки між компанією і її клієнтами. Своєчасне обслуговування, відповідь на питання клієнта, звіт про роботу мережі - головні аспекти автоматизації управлінської діяльності компанії (CRM). ГІС-додатки в межах CRM-технології дозволяють операторам центра зв'язку одержати доступ до всієї інформації щодо клієнта і зв'язаної мережі. Бази даних, що містять інформацію про стан зовнішньої інфраструктури зв'язку, якість сигналу й устаткування, можуть бути об'єднані за допомогою ГІС із використанням загального доступу до даних корпоративної мережі (Intеrnet).

CRM - дворівнева система. Перший рівень обробки означає, що проблема клієнта розв'язана при первинному звертанні. Другий рівень вимагає введення рекламації й одержання додаткової інформації.

Корпорації телезв'язку, що успішно використовують підтримку GIS для CRM, досягають більш ефективного першого рівня, при цьому обробка й обслуговування клієнта виконуються швидше й ощадливіше. У такий спосіб зменшується небезпека вторинного звертання клієнта з тим самим запитом (перехід на другий рівень) і зменшується кількість рекламацій.

У бездротовому секторі телекомунікацій підвищення рівня реагування на запити клієнта зменшує "витік" клієнтів від одного постачальника до іншого. Для багатьох компаній бездротового зв'язку стійкий контингент клієнтів - найважливіший чинник, що впливає на прибутковість компанії. GIS-додатки, які дозволяють створювати інтерфейс оператора з даними корпоративної мережі і тематичні карти на основі аналізу поточної ситуації, поліпшують швидкість і якість обробки запиту, тобто дозволяють задовольнити запит клієнта на першому рівні і зменшити "витік" клієнтів.

Проект управління мережею телекомуникацій

у штаті Джорджія (США)

Компанії телекомунікацій у своїй роботі щодня відправляють фахівців і транспортні засоби для обслуговування маршрутів і підтримки працездатності устаткування на ділянках своєї мережі, ревізії й обстеження маршрутів у випадку аварій. Ефективність роботи таких підрозділів залежить від успішної (своєчасної й точної) оцінки ситуації працівниками диспетчерських служб, обсягу й складності топології території, індивідуальних навичок технічного персоналу. GIS-додатки дають можливість робити аналіз ситуації і генерувати звіти про поточний стан маршруту з обліком кожного з цих чинників. Оптимізація процесу визначення маршрутних листів для фахівців і транспортних засобів істотно впливає на вартість і час виконання аварійних робіт і робіт з обстеження устаткування.

Управління телезв'язку Муніципального Електричного Департаменту штату Джорджії (MEAG Телезв'язок) розпочала впровадження GIS-проекту, що розширить можливості керування мережі і допоможе компаніям телезв'язку об'єднати інформаційну структуру в масштабах штату. Користувачі зможуть використовувати комп'ютерну картографію і просторовий аналіз для розробки, будівництва, технічного оснащення, маркетингу й інженерного обслуговування. GIS планується використовувати в багатьох додатках, велика частина яких зосереджена на будівництві та інтеграції великих, у масштабі штату, мереж телезв'язку.

Інженери будуть використовувати GIS для розробки нових проектів і видавати друковані рекомендації підрядчикам та іншим зацікавленим компаніям. Для участі в розробці й обслуговуванні користувачі зможуть одержати необхідну інформацію про будівництво. Це дозволить їм точно знати який кабель буде встановлено, число каналів у кожному блоці, а також інформацію про можливості оренди кабелю тощо. Ще один напрямок використання GIS у MEAG Телезв'язок - це поліпшення роботи диспетчерської мережі телезв'язку.

Проектування телекомунікацій у Swiss Cable Communications

Cablecom Gmb (Цюріх, Швейцарія) - лідер швейцарського кабельного ринку комунікацій. Область обслуговування компанії простирається на понад 1,4 мільйони домашніх господарств; 300 000 сигналів розподілені по її мережах; 700 належать місцевій владі, що використовує її інфраструктури. Понад 3 000 000 людей забезпечено послугами телебачення й каналами радіо - безпосередньо або побічно - через мережі кабелю Cablecom. Мережа підтримує швидкість передачі понад 20 gigabits у секунду, дозволяючи передачу понад 20 мільйонів цифрових інформаційних одиниць за тисячну частину секунди.

Розуміючи складність підтримки цієї великої мережі, компанія Cablecom на початку 2000-го впровадила Систему Інформації Мережі (NIS), засновану на GIS-забезпеченні фірми ESRI. Cablecom також використовує графічні можливості версії Tеlсоrdіа's Network Engineer 1.2, щоб простежити накладення близько розташованих трас кабелів у їхній мережі та ізолювати проблемні дільниці.

Швейцарський уряд вимагає точної інформації щодо місця розташування кабелів, що висуває підвищені вимоги до компаній телекомунікацій, які працюють у Європі. Часто різні сервісні мережі дійсно розташовані близько один до одного або навіть в одному і тому ж трубопроводі. Технічний штат компанії, що працює на європейському ринку телезв'язку, повинен документувати мережу максимально точно. Швейцарія має геокодовану інформацію для кожної поштової адреси, що забезпечує життєво важливу інформацію про розташування структурних компонентів і систем мережі.

Телефонний довідник Гонконгу

Підрозділ ESRI у Гонконзі виграв головний контракт від Hong Kong Telecom Directories Limited на створення GIS-орієнтованого телефонного довідника на основі Інтернету для Гонконгських Жовтих сторінок.

База даних телезв'язку містить інформацію про понад 80 000 компаній і забезпечує інформацією, корисної для туристів і широкої публіки, - щодо розташування торгових центрів, ресторанів, сервісних пунктів тощо.

Система використовує програмну оболонку MapObjects Інтернет Map Server. Ця двомовна система забезпечує китайську й англійську версії Гонконгського плану вулиць і довідника будинків.

Відомчі ГІС України

Сьогодні геоінформаційні системи активно використовуються відомствами України для розв'язання широкого кола завдань.

Кабінет міністрів України використовує геоінформаційні технології для відображення й аналізу економічної, соціологічної та демографічної інформації (kmu.gov.ua). Міністерство з питань надзвичайних ситуацій України - для моделювання та прогнозування можливих наслідків повеней, вибухів, пожеж тощо.

ГІС екологічного моніторингу Києва та Київської області (ЕкоГІС "Природокористування та екологія довкілля Києва та Київської області" як складова частина ГІС України).

Головним завданням системи є розробка базових елементів муніципальної ЕкоГІС, яка містить електронну карту міста та області, на базі якої діє система вибірки, обробки й обміну базами даних для проведення екологічного моніторингу, що необхідно для отримання об'єктивної інформації про стан території та можливість прогнозування й наступного попередження негативного техногенного та природного впливу.

Базовим завданням стало визначення джерел забруднення (промислові підприємства, звалища, автостради, місця техногенних аварій) для аналізу та локалізації зон із підвищеними значеннями ГПК (гранично припустимих концентрацій) забруднювальних речовин. Визначення проводиться за такими параметрами:

- тип і характер виробництва;

- відстань від джерела забруднення;

- вміст токсичних елементів: стоки та водні системи;

- викиди в атмосферу: глобальні, випадкові та систематичні викиди;

- тверді відходи: промислові, комунальні й побутові.

Система базується на комплексному підході як на етапі збирання інформації, так і на етапі проведення аналізу. ГІС є важливим засобом інтеграції інформаційних ресурсів і може забезпечувати:

- накопичення територіально-прив'язаних (координатно-орієнтованих) даних;

- інтерпретацію інформації у вигляді картографічних зображень засобами машинної графіки;

- оцінку стану довкілля;

- прогнозування надзвичайних екологічних ситуацій;

- інформаційне забезпечення діяльності організацій і населення.

Основою системи є електронні карти, які дозволяють найбільш наочно відображати стан довкілля для споживача в інтерактивному режимі та при необхідності оперативно роздруковувати ділянки території, які вимагають аналізу для прийняття рішень і санкцій. До складу системи входять:

- топографічні основи (базові цифрові карти-основи, що містять головні характеристики топографічних елементів території картографування - рельєф, гідрографія, шляхи сполучення, адміністративні кордони тощо на різних рівнях узагальнення);

- карти ґрунтів;

- економіко-географічні карти (локалізація промислових підприємств-забруднювальників довкілля);

- карти вмісту шкідливих хімічних елементів у ґрунтах (зокрема й радіоактивних) тощо.

Проводяться картографічні дослідження (на базі ГІС) екологічного стану навколишнього середовища та природно-антропогенних деградаційних процесів у таких напрямках:

- дослідження динаміки природних негативних процесів, деградаційних ознак, окремих компонентів, їхніх основних властивостей (побудова ізоліній, тобто інтерполяція, засобами Spatial Analist);

- дослідження площинного поширення шкідливих елементів, пов'язаного з функціонуванням промислових комплексів, сільськогосподарських об'єктів тощо (побудова поверхонь поширення шкідливих елементів засобами Spatial Analist);

- використання спеціальних тематичних картографічних матеріалів, карт сільськогосподарських угідь, динаміки використання території за певні проміжки часу.

Розробка ГІС спрямована на використання даних системи для прогнозування екологічно небезпечних ситуацій, пов'язаних як із природними явищами (повені, пожежі), так і з техногенним забрудненням, і прийняття оперативних рішень, оцінка стану довкілля для розподілу захисних заходів з метою запобігання шкідливого впливу на значну територію. Одним із напрямків проведення робіт є аналіз і прогнозування рівнів підняття води за цифровою моделлю рельєфу.

ГІС розробляється на базі цифрової топографічної карти міста (масштаб 1:10000) і області (масштаб 1:200000). Робота комплексної екологічної ГІС передбачає підключення різноманітних баз даних, як цифрових, текстових, так і графічних, що задіяні в роботі різних наукових організацій і відомств, які здійснюють моніторинговий контроль.

ГІС для МВС

Система географічного інформаційного забезпечення (СГІ) призначена для автоматизованого накопичення, обліку й аналізу різноманітної інформації про події на території, підвідомчій ОВС, а також планування дій щодо розшуку злочинців, припинення злочинних акцій, масових зворушень тощо.

Система (СГІ) являє собою комплекс автоматизованих робочих місць (АРМ), для виконання оперативних й аналітичних завдань.

До складу системи входять такі функціональні модулі:

- бази даних підвідомчої території;

- сервер оперативної бази даних (буферної);

- модуль оперативного керування ситуацією на підвідомчій території з АРМ оперативного чергового й АРМ збору інформації й обліку конкретних подій;

- модуль розв'язання аналітичних завдань і упорядкування звітів із різними АРМ.

До складу функціональних модулів можуть входити такіі підмодулі:

- картографічної інформації (бази додаткових даних про територію);

- доступу до спеціальної інформації (органів МВС, СБУ, податкової поліції, митниці, МНС тощо) бази даних території (прикордонні райони, морські об'єкти та ін.);

- спостерігання й зв'язку з мобільними об'єктами;

- прогнозування й моделювання.

Під час роботи з СГІ інформація з бази даних керування територією потрапляє в модуль (сервер) оперативної бази даних (буферної), звідки передається до функціональних модулів. У модулі оперативного керування територією відбувається координатна прив'язка подій до геокодованої картографічної електронної основи. Унаслідок на екрані АРМ оперативного чергового на електронній карті автоматично з'являється умовне позначення події. Далі в залежності від вигляду події (рухливі - викрадення, статичні - пограбування, пожежа) починає працювати АРМ вирішення оперативних завдань:

- визначення особливостей місця події;

- визначення найкоротшого шляху від патрульної мобільної групи;

- визначення зон перехоплення;

- виділення в зоні спостереження особливих об'єктів;

- формулювання запитів до основної й спеціалізованої баз даних про місце події (кількість жителів будинку, селища, наявність піднаглядних осіб та інше);

- оперативне заповнення протоколу події, що зберігається в оперативній базі з його роздрукуванням;

- формування проектів наказів оперативного чергового для керування оперативними силами і технічними засобами.

На основі даних про оперативний стан у модулі розв'язання аналітичних завдань і звітів на АРМах можуть бути підготовлені статистичні звіти за певний період з різних видів подій і районів території, може бути проведений порівняльний аналіз злочинів, а також їхня кореляція з піднаглядними особами, транспортними розв'язками, наявністю зброї, наркотиків тощо.

Крім того, АРМ прогнозування дає можливість побудувати тримірні моделі за обраними статистичними даними, а також побудувати необхідний маршрут, розставити місця охорони й спостереження, прорахувати необхідні сили і засоби.

Використання системи СГІ дозволяє:

а) підвищити достовірність інформації про підвідомчу територію за рахунок прив'язки до картографічної бази даних і наочного її відображення на електронній карті;

б) оперативно прийняти рішення щодо вживання заходів відповідно до конкретної події з обліком особливостей території, відображеної у базі даних, оптимізації сил і засобів;

в) полегшити аналіз інформації про правопорушення;

г) знизити працезатрати на підготовку статистичних і аналітичних звітів;

д) здійснити контроль за рухом мобільних об'єктів.

Частина функціональних модулів СГІ призначена для обслуговування мобільних груп і керівних органів на базі комп'ютерів типу "Notеbоok" із GPS-приймачем та комплектом електронних карт на CD (це, насправді - навігаційно-інформаційні системи).

ГІС для завдань управління військами

Для будь-якого відомства характерна регіонально-ієрархічна організація, що відображається в загальній структурі відомчої ГІС. Тому весь комплекс завдань для ГІС-управління військами реалізовано як багаторівневу систему (населений пункт - район - область - держава). Одним із головних завдань такої системи є відображення окремих військових підрозділів на території Україні, області або міста.

Для відображення об'єктів на картах необхідно мати параметр їхньої адресної прив'язки: для України, області, районів - це назви населених пунктів; для міста - вулиця, номер будинку; для мобільних об'єктів - інформація із супутникових систем глобального позиціонування (американська - GPS, російська - ГЛОНАСС). Класифікація події може бути відображена графічно у вигляді різних піктограм.

Оперативний план подій дозволяє розв'язувати такі завдання:

оперативне введення інформації про нові події з одночасним відображенням на карті (інформація про події може бути введена вручну або з відповідного файла відомчої бази даних);

виведення на екран фрагмента карти із зазначеним районом подій;

перегляд інформації, що пов'язана з об'єктами в районі подій;

підключення додаткової інформації про пункти з адресною прив'язкою (для міста - будинок, для області або держави - населений пункт) з інших відомчих баз даних;

побудова буферних зон;

оперативне формування звітів із картографічною інформацією за певним регіоном;

актуалізація картографічного стану місцевості за космічними знімками.

ГІС-технологія обробки статистичних матеріалів для різних відомств передбачає картографічну інтерпретацію табличних даних (на електронних картах країни, області, району, міста). Згідно з цією технологією передбачається:

- побудова на картах діаграм;

- відображення подій умовними позначеннями;

- створення площ, зафарбованих за певними градаціями кольорів, для проведення аналізу;

- побудова ізоліній;

- побудова поверхні поширення явищ;

- можливість поєднання всіх цих зображувальних засобів для якіснішої оцінки ситуації.

Швидкість створення таких карт забезпечується вже розробленим набором картографічних основ, що відображають територіально-адміністративну структуру України. Готовий комплект технічних рішень дозволяє за кілька хвилин поєднувати картографічну основу з даними. Наявність у системі вбудованої бази даних за географічними показниками дозволяє враховувати цю інформацію при аналізі даних і полегшує наступну роботу користувача.

Укртелеком - найпотужніший постачальник телекомунікаційних послуг в Україні - використовує автоматизовану систему управління мережами телекомунікацій. Рівень управління мережею в моделі TMN (Telecommunicatins Management Network) забезпечується системами управління мережами, які призначені визначати та координувати ресурси для планування, адміністрування, аналізу, експлуатації й розвитку мережі для надання сервісу необхідного рівня в будь-який час із мінімальними витратами.

Головна ціль автоматизації “Укртелекому” із використання ГІС-технологій - створення Інтегрованої Інформаційної Системи (ІІС) , що забезпечить підтримку прийняття рішень на всіх рівнях управління та контроль за їхнім виконанням:

- центральний рівень (функції Генеральної дирекції);

- регіональний рівень (функції дирекцій областей, великих міст);

- міжрайонний ( об'єднаний ) рівень (центри накопичення й розповсюдження/передачі інформації);

- районний рівень (формування первинної інформації)

Упровадження ІІС дозволяє компанії Укртелеком підвищити якість: управління мережними елементами, маркетингу, планування, управління мережею, управління послугами, проектування нових комунікаційних ліній.

ГІС та Інтернет

З огляду на тенденції розвитку Інтернету, який найближчим часом може стати одним з основних джерел інформації у світі, інтеграція ГІС-технологій та Інтернет-технологій представляє безсумнівний інтерес. Безпрецедентно швидкий розвиток і популяризація глобальної мережі Інтернет відкриває широкі можливості з використання геоінформаційних ресурсів у світовому масштабі. Симбіоз ГІС і технологій Інтернету (ГІС-Інтернет) дозволяє поєднувати в єдину інформаційну систему дані, розміщені в різних місцях віртуального Інтернет-простору, причому для користувача не має значення, де ці джерела інформації розміщені. Здійснюючи навігацію по карті, він може легко переходити від карти одного району до карти іншого, не підозрюючи, що дані можуть бути розміщені на різних серверах мережі Інтернет. На відміну від існуючих ГІС у рамках традиційних рішень для локальних мереж, ГІС-Інтернет надає розробникам і користувачам такі нові можливості:

- створення розподілених ГІС, що поєднують дані, розташовані на різних серверах мережі Інтернет;

- адміністрування складних розподілених ГІС стає більш природним і простим, тому що відпадає необхідність тиражування даних і програмного забезпечення для ГІС, їхнє відновлення виконується на місцях у власників тієї або іншої інформації, де здійснюється адміністрування як даних, так і програм у рамках технічної підтримки відповідних серверів;

- інтерфейс користувача стає більш уніфікованим, тому що для роботи програми на клієнтському комп'ютері використовується стандартний web-браузер (Іnternet Explorer або Netscape), іноді - із вбудованим картографічним компонентом (PlugIn або Асtіvех);

- простота установки програмного забезпечення клієнта, що може встановлюватися (або обновлюватися на новішу версію) автоматично при вході на Інтернет-сторінку, що використовує карту;

- мінімальна вартість одержання ГІС-інформації для кінцевого користувача.

В Интернеті вже можна зустріти безліч прикладів надання користувачеві геоінформації. Їх можна класифікувати за трьома основними способами збереження й передачі просторових даних:

1. Збереження й передача просторових даних у вигляді растрових зображень у форматі .JPG, .GIF.

2. Збереження просторових даних у векторному форматі деякої існуючої ГІС-технології, а передача їх у растровому форматі. Цей підхід використовується в більшості випадків (наприклад, Іnternet Map Server фірми ESRI), тому що дозволяє без додаткового програмного забезпечення у клієнта реалізувати систему для Інтернету. На основі цього підходу реалізовані різні інформаційно-довідкові системи, у яких не відіграє особливої ролі час відгуку системи на запит, пов'язаний з відображенням вигляду карти і якість отриманої карти.

3. Створення інтерактивної ГІС для Інтернету на основі архітектури client/server із цілком векторним способом збереження й передачі просторових даних (наприклад, MapGuide фірми Autodesk або InterMapBase(IMB) фірми “Ками-север”).

Останній підхід має деякі переваги, тому що забезпечує всі переваги векторних карт і прийнятний час доступу до просторових даних при інтерактивній роботі з електронною картою в умовах низької пропускної здатності каналів зв'язку, при цьому дозволяє здійснити виборчий принцип захисту інформації (обмеження доступу) на рівні окремих картографічних шарів, що дуже важливо при роботі в Інтернет.

Одним із розробників технології створення інтерактивних розподілених ГІС є фірма "Ками-север", яка пропонує рішення, що орієнтовані на обробку просторових даних в Інтернет і призначені насамперед для створення ГІС інформаційно-довідкового характеру - InterMapBase(IMB).

Використання ГІС-технологій

під час виборчих кампаній в Україні

У 2002 році вперше відбулося широке застосування ГІС-технологій для відображення перебігу подій під час виборів. Це стало можливим завдяки значному збільшенню Інтернет-аудиторії України і дозволило оперативно відображати та проводити попередній аналіз ходу голосування по округах. Якість висвітлення динаміки подій за допомогою ГІС-технологій була високо оцінена міжнародною спільнотою на конференціях.

Вибори-2002:

Вибори Президента України 2005 року відбувалися із ще більш широким використанням Інтернет-технологій.

Питання для самоконтролю

1. Загальна характеристика мультимедійної технології.

2. Технічні засоби мультимедіа.

3. Авторські засоби мультимедіа.

4. Види і типи презентацій.

5. Microsoft PowerPoint як сучасний технологічний засіб мультимедіа.

6. Загальна характеристика ОLE-технології.

7. Механізми зв'язування та вбудовування.

8. Геоінформаційні системи та ГІС-технології.

9. Особливості ГІС.

10. Складові геоінформаційних систем.

11. Типові класи завдань ГІС.

12. Міжнародний досвід упровадження геоінформаційних систем і ГІС-технологій.

13. Відомчі ГІС України.

14. Використання ГІС-технологій під час виборчих кампаній в Україні.

15. ГІС та Інтернет.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. ESRI ArcNews, v. 21, № 3, 4.

2. Аналітичний огляд стану комп'ютерної злочинності в Україні у 1999 році. МВС України, Національне Бюро Інтерполу, 2000.

3. Анин Б. Защита компьютерной информации. - СПб.: BHV-Cанкт-Петербург, 2000. - 384 с.

4. Багиров А. Интернет в международных отношениях // Международная жизнь. - 2000. - № 8-9.

5. Батурин Ю.М., Жодзишский А.М. Компьютерная преступность и компьютерная безопасность. - М.: Юрид. лит.,1991. - 157 с.

6. Белунцов В. Звук на компьютере: Трюки и эффекты. - СПб.: Питер, 2005. - 448 с.

7. Берк К., Кэйри П. Анализ данных с помощью Microsoft Excel: Пер. с англ. - М.: Издательский дом „Вильямс”, 2005. - 560 с.

8. Борисов А. Энциклопедия обработки звука на персональном компьютере. - М.: Новый издательский дом, 2004. - 688 с.

9. Ботуз С. Правовая защита объектов интеллектуальной собственности (ИС) в INTERNET // ИС. - 1997. - № 3-4.

10. Буров Є. Комп'ютерні мережі. - Львів: БаК, 1999. - 467 с.

11. Городецька О.М. Вступ до INTERNET: Методичні рекомендації з курсу “Міжнародна інформація” для студентів факультету міжнародних відносин. - К.: МІЛП, 2000. - 33 с.

12. Городецька О.М. Джерела та технології пошуку інформації: Методичні рекомендації з курсу „Міжнародна інформація” для студентів факультету міжнародних відносин. - К.: МІЛП, 2000. - 7 с.

13. Городецька О.М. Методика експертних оцінок. Застосування методу аналізу ієрархій для оцінки надійності банків: Методичні рекомендації для студентів факультету міжнародних відносин. - К. МІЛП, 2000. - 14 с.

14. Городецька О.М. Міжнародна інформація: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. - К. МІЛП, 2001. - 165 с.

15. Городецька О.М. Новітні інформаційні системи та технології. Геоінформаційні системи та ГІС-технології - сучасний інструмент представлення та аналізу міжнародної інформації: Методичні рекомендації для студентів факультету міжнародних відносин. - К.: КиМУ, 2003. - 30 с.

16. Городецька О.М. Побудова трендів як метод моделювання та прогнозування: Методичні рекомендації для студентів факультету міжнародних відносин. - К.: КиМУ, 2002. - 14 с.

17. Гошко С.В. Энциклопедия по защите от вирусов. - Изд. 2. - М.: Солон-Пресс, 2005. - 352 с.

18. ДеМерс М.Н. Географические информационные системы. - М.: Дата+, 1999. - 346 с.

19. Дроблас А., Гринберг С. Adobe Premiere 6.5. Библия пользователя: Пер. с англ. - М.: Издательский дом „Вильямс”, 2004. - 624 с.

20. Дудка Т.М. Новітні інформаційні технології: Конспект лекцій. - К.: КиМУ, 2004. - 104 с.

21. Дьяконов В.П. Internet: Настольная книга пользователя. - Изд. 5, перераб. и дополн. - М.: Солон-Пресс, 2005. - 576 с.

22. Елизаветина Т.М. Компьютерные презентации: от риторики до слайд-шоу. - М.: Кудиц-Образ, 2003. - 240 с.

23. Зелинский С. Удачный расклад: Обзор современных геоинформационных систем // CHIP. - 2000. - № 8.

24. Іванов В.Ф., Мелещенко О.К. Сучасні комп'ютерні технології і засоби масової комунікації: аспекти застосування: Навч. посібник. - К.: Інститут змісту і методів навчання, Київський ун-т ім. Тараса Шевченка, 1996. - 180 с.

25. Калмыков А.А., Коханова Л.А. Интернет-журналистика.: Учебное пособие. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 383 с.

26. Кохен Л.С. Adobe Illustrator CS. Дизайн-лаборатория: Пер. с англ. - М.: Триумф, 2005. - 384 с.

27. Кочетов А.Н. Влияние Интернета на развитие общества // Информационное общество. - 1999. - № 5.

28. Кравченко С. Седьмое чувство: Персональные навигационные системы // CHIP. - 1999. - № 10.

29. Крутских А., Федоров А. О международной информационной безопасности // Международная жизнь. - 2000. - № 2.

30. Ларсен Т. Создание веб-видео в Adobe Premiere: Практическое пособие: Пер. с англ. - М.: „СП ЭCOM”, 2004. - 272 с.

31. Левковец Л.Б. Уроки компьютерной графики. Photoshop CS. - СПб.: Питер, 2005. - 361 с.

32. Мацуура К. Глобализация - это также культурный процесс // Международная жизнь. - 2000. - № 8-9.

33. Мелюхин И.С. Информационное общество: истоки, проблемы, тенденции развития. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1999. - 207 с.

34. Найк Дилип. Стандарты и протоколы Интернета: Пер. с англ. - М.: Рус. ред., 1999. - 356 с.

35. Петров А.А. Компьютерная безопасность. Криптографические методы защиты. - М.: ДМК, 2000. - 448 с.

36. Резников Ф.А., Комягин В.Б. Видеомонтаж на персональном компьютере. Adobe Premier 6.5 & Adobe After Effects 5.5: Учебное пособие. - М.: Триумф, 2003. - 544 с.

37. Скиден У. Глобальный вызов Бангеманна: о Международной программе Европейской Комиссии по интеграции городов в информационное общество // Информационное общество. - 1999. - № 4.

38. Стоун М.Д., Гладис Р. Цифровая фотография. Быстро и эффективно. - СПб.: Питер, 2005. - 315 с.

39. Сущук О.А. Міжнародні інформаційні системи. - Рівне, 1999. - 224 с.

40. Фергюсон Н., Шнай Б. Практическая криптография: Пер. с англ. - М.: Диалектика, 2005. - 424 с.

41. Шпига П.С. Міжнародні комунікації: Конспект лекцій. - К.: КиМУ, 2004

Размещено на Allbest.ru