Інформаційні технології в сучасній журналістиці

Можна шукати інформацію в „зонах”: заголовках (ім'я „зони” - Title), посиланнях (ім'я „зони” - Anchor) та адресі (ім'я „зони” - Address).

Синтаксис: $имя_зоны (поисковое выражение).

Запит $title CompTek шукає в заголовках документів слово CompTek.

Запит $anchor (CompTek | Dialogic) знаходить документи, у посиланнях яких є одне зі слів CompTek або Dialogic.

Пошук у визначених елементах

За запитом компьютер <- телефон будуть знайдені всі документи, що містять слово компьютер, при цьому першими будуть видані документи, що містять слово телефон.

Якщо в жодному документі зі словом компьютер немає слова телефон, результат запиту буде еквівалентний запитові компьютер.

Синтаксис мови запитів (строгий пошук)

Пошук в елементах

Тонкий пошук

Яндекс має розвинену мову запитів, що дозволяє здійснювати тонкий пошук. Для того, щоб скористатися широким спектром можливостей, використовуйте сторінку „расширенный поиск”, де більшість настройок Яндекса задається просто. Зверніть увагу, що під час заповнення декількох полів, запит буде складений так, щоб усі умови виконувались одночасно (через документне І - &&).

Якщо Вас цікавлять оператори мови запитів, зверніться до сторінки формального опису.

Розширений пошук

Словниковий фільтр

Тут Ви можете вказати, які слова обов'язково повинні зустрітися в документі, яких бути не повинно, а які бажані (тобто можуть бути, а можуть не бути). Поле „все формы” або „точная форма” вказує Яндексу, чи треба враховувати при запиті всі словоформи. „Точная форма” зазвичай потрібна тільки для пошуку цитат.

Зоною пошуку слова може бути як текст документа (слова знаходяться в одному реченні або всьому документі), так і його заголовок, анотація (тег description), посилання (підпис URL) або адреса (сам URL). Варіант „в фразе” означає необхідність шукати слова в тому порядку, в якому вони введені. Ви можете задати кілька слів через кому.

Дата

Обмеження видачі документів за датою. Документи з невідомою датою до цього списку не включаються.

Сайт/вершина

Запит іде тільки по сторінках зазначеного сайту або піддиректорії (вершини) сайту. Пошук буде проведений серед усіх піддиректорій. Тут же (у сусідньому полі) Ви можете виключити з пошуку сторінки визначеного сайту. Можна внести кілька адрес, перелічивши їх через пробіл.

Таким чином, Ви можете зробити пошук по своєму особистому сайту через Індекс, тобто обмежити пошук тільки Вашим сайтом.

Посилання

Як довідатися, хто посилається на Ваш ресурс? Уведіть у цьому полі адресу Вашої сторінки, і Ви про це довідаєтеся. Якщо адреса Вашого сайту починається з www, то впишіть його повністю, включаючи www. Тут Ви можете виключити з пошуку і сторінки, що містить посилання на визначену адресу.

На основі цієї можливості розраховується індекс цитування. Щоб виключити всі внутрішні посилання (тобто з одних сторінок Вашого ресурсу на інші його сторінки), використовуйте поле „сайт/вершина” і виключте ресурс із пошуку посилань.

Зображення

Пошук документів, що містять картинку з визначеною назвою або підписом. Файл картинки може називатися, наприклад, applegreen.jpg. Тоді знайти такі файли можна запитом: apple. Запит аналогічний apple*. Для пошуку в підписі до зображення (тег alt) впишіть запит у сусіднє поле.

Спеціальні об'єкти

Пошук сторінки, що містять файли об'єктів: скрипт, об'єкт, аплет, java. У полі вказується ім'я об'єкта.

Мова

Яндекс уміє визначати мову документа. Ви можете задати мову документа, де треба провести пошук: російська (кирилиця) або не російська. У базі Яндекса містяться тільки документи російськомовного Інтернету (за замовчуванням у пошукову машину вносяться сервери в доменах su, ru, am, az, by, ge, kg, kz, md, tj, ua, uz), а також закордонні сайти, що представляють інтерес для російськомовного пошуку.

Формат видачі

„Короткая выдача” показує тільки список заголовків документів. „Только URL” - тільки адреси знайдених сторінок.

Як вибрати пошукову машину

При пошуку в Інтернеті важливими є дві складові: повнота (нічого не загублене) і точність (не знайдено нічого зайвого). Усе це називають одним словом - релевантність, тобто відповідність запиту.

1. Охоплення і глибина

Під охопленням мається на увазі обсяг бази пошукової машини, який виміряється трьома показниками - загальним обсягом проіндексованої інформації, кількістю унікальних серверів і кількістю унікальних документів. Під глибиною розуміється - чи існує обмеження на кількість сторінок або на глибину вкладеності директорій на одному сервері.

Як це перевірити

Деякі машини пишуть на своєму сайті статистику роботи. Але можна перевірити і самому: треба задати кілька пошукових запитів, що складаються з одного слова (щоб виключити вплив мови запитів, зокрема, різного трактування пробілу), і при цьому подивитися на статистику результатів, що видається машиною, зазвичай на початку списку зазначено, скільки всього було знайдено документів. Крім того, що слова повинні бути з різних галузей, добре ще взяти слова різні за частотою вживання - рідковживані, середньовживані і частовживані - і порівняти кількість знайденого. Частовживані слова, зокрема, тестують повнотекстовість (індексацію всіх слів документа) пошукової машини.

Глибину пошуку робота перевірити складніше - для цього треба взяти сайти, наприклад, з розгалуженою структурою архівів, і перевірити, чи проіндексовані документи, на які можна потрапити тільки, наприклад, за 6 переходів по посиланням.

2. Швидкість обходу й актуальність посилань Швидкість обходу Мережі показує, наскільки швидко відбувається індексація нового ресурсу і наскільки швидко оновлюється інформація в базі. Важливим показником якості пошукової машини (її роботи) є не тільки „захоплення” нових територій, але й відстеження стану вже охоплених. Сервери зникають і з'являються, сторінки на них оновлюються. Посилання, що видає пошукова машина в списку знайденого, повинні, по-перше, існувати, і, по-друге, їхній зміст повинен відповідати запитові.

Як це перевірити

Об'єктивну інформацію можна отримати, проаналізувавши логін серверів - робот пошукової машини представляється, зазвичай, ім'ям своєї машини (або якось подібно), і можна побачити, як часто він буває на сервері, скільки сторінок переглядає і т.д. На жаль, звичайно для вивчення буває доступний логін тільки свого сайту, тому залишається експериментальний спосіб.

Для визначення швидкості обходу треба створити де-небудь сторінку тексту, додати її до пошуковика і подивитися, як швидко вона почне відшуковуватися, або змінити вже наявну сторінку. Для визначення актуальності посилань, потрібно перевірити документи хоча б на першій сторінці списку знайденого за декількома запитами. Повідомлення „Not Found” свідчить про те, що документ більше не існує.

2. Якість пошуку (суб'єктивний показник)

Кожна пошукова машина має свої алгоритми сортування результатів пошуку. Чим ближче до початку списку виявляється потрібний вам документ, тим краще працює релевантність.

Як це перевірити

Тільки шляхом експерименту. Для порівняння рекомендується робити запити різної довжини. Можна також використовувати мову запитів, при цьому ті, кому небажано читати опис, можуть скористатися розгорнутою сторінкою запиту („расширенный поиск” в Апорті і Яндексі, „детальный запрос” у Рамблері - варіанти перекладу на російську мову „advanced search”).

Крім релевантності, існують важливі користувальницькі характеристики.

1. Швидкість пошуку

Якщо пошукова машина відповідає повільно, працювати з нею неефективно. Варто додати, що очевидна користувачеві швидкість залежить не тільки від самої пошукової машини, але й від Інтернет-каналів.

Як це перевірити

Шляхом експерименту - треба створювати запити різної довжини, з різною частотою вживання слів і в різний час доби (завантаження серверів істотно змінюється протягом доби, пік - біля трьох-чотирьох годин дня).

2. Пошукові можливості (робота з мовою документа, мова запитів)

Ще один пункт порівняння - що саме і як пошукова машина вносить в індекс. Повнотекстова пошукова машина індексує всі слова тексту, що бачить користувач. Наявність морфології допомагає знаходити слова, що шукаються, у всіх відмінках або дієвідмінах. Крім цього, у мові HTML існують теги, що також можуть оброблятися пошуковою машиною (заголовки, посилання, підписи до картинок тощо).

Мова запитів у вигляді стандартних логічних операторів (І, АБО, НІ) є майже в усіх машин. Деякі з них уміють шукати словосполучення або слова на визначеній відстані - це часто важливо для отримання прийнятного результату. Додатковою можливістю є пошук у зонах документа - заголовках, посиланнях, ключових словах (META KEYWORDS) і т.д. Додаткова можливість мови запитів - мовно-природний запит, який не вимагає знання операторів.

Як це перевірити

Зазвичай ця інформація публікується на сервері пошукової машини (у Help). Проте рекомендується перевіряти на реальних запитах, оскільки іноді бажане видається за дійсне.

3. Додаткові зручності

Це додаткові можливості, що надає користувачам пошукова машина. Сюди входять усілякі варіанти пошуку (спеціалізовані сторінки, пошук схожих документів, обмеження області пошуку): і список знайдених серверів, і пошук за датами і серверами, і зручний інтерфейс пошукової машини, і можливість його персоналізації.

Як це перевірити

Інформація може бути частково опублікована на сервері пошукової машини, але найкраще спробувати самому попрацювати з цими можливостями.

Зрозуміло, що запропонована дослідницька програма займе якийсь час. Крім цього, пошукові машини, як і весь Інтернет, удосконалюються. Але пошук - одна зі складових Вашої роботи, тому варто надати деякого значення цій проблемі, принаймні, не менше, ніж організації свого робочого місця.

На Yandex.Ru було проведено опитування: навіщо потрібний Інтернет і чого в ньому не вистачає (http://www.yandex.ru/polling/9.html). Ось відповіді: Інтернет використовують як довідник (23,76%), інструмент дослідження (15,45%), розвагу (14,15%), і тільки на четвертому місці - джерело новин (12,32%). Оптимістично пролунало, що 10% користувачів завжди, а 73% часто вдається знайти потрібну інформацію. А не вистачає в Інтернеті інформації, зручного пошуку й порядку (зокрема, впорядкованості, структури, структурованості, структуризації, а також системи, систематизації, системності, систематичності й систематизованості).

Як скласти запит в пошуковій системі МЕТА

Пошукова система МЕТА дозволяє шукати по всьому українському Інтернету, а також по Реєстру українських сайтів.

Пошук у повнотекстовій базі даних

Повнотекстовий пошук йде з урахуванням російської та української морфології. Це означає, що незважаючи на граматичну форму ключових слів, Ви отримаєте документи, які містять шукані слова в усіх формах. Наприклад, за запитом рушник вишиваний будуть знайдені документи, які містять слова вишиваному рушникові і т. п.

Зверніть увагу на таку особливість: у багатослівних запитах система не ігнорує так звані "стоп-слова", до яких належать прийменники, частки, сполучники і т. п. Більшість пошукових систем при пошуку ігнорує їх, тобто при запиті крем від засмаги прийменник "від" буде проігноровано і серед результатів будуть документи зі словосполученням "крем для засмаги". META видасть документи, що точно співпадають із Вашим запитом.

Ви можете використовувати низку службових операторів, які дозволяють уточнити Ваш запит.

Логічні оператори

Порядок дії логічних операторів можна задавати круглими дужками ( ).

Наприклад, за запитом харківські | київські підприємства Ви отримаєте документи, що містять або слово харківські, або одночасно слова київські і підприємства. Якщо ж необхідно знайти документи, у яких зустрічаються слова харківські підприємства або київські підприємства, запит повинен бути таким: (харківські | київські) підприємства.

Окрім логічних виразів, Ви можете визначати відстань між словами запиту.

Передбачені також оператори, які дозволяють обмежити область пошуку визначеним полем документа.

Пошук за реєстром українських сайтів

Як і під час повнотекстового пошуку, пошук за реєстром ведеться з урахуванням російської, української та англійської морфології.

За замовчуванням пошук ведеться в повнотекстовій базі даних, для пошуку в Реєстрі поставте маркер у полі "шукати в Реєстрі".

Ви можете обмежити область пошуку окремою темою або регіоном. Для цього необхідно перейти у відповідну тематичну/регіональну рубрику та поставити маркер у полі "шукати в розділі:" або в полі "шукати по регіону:", при цьому пошук буде проводитися за повнотекстовим індексом. Якщо поставити ще один маркер у полі "шукати в Реєстрі", то пошук буде проводитись тільки за описами сайтів у даному розділі або регіоні.

Основні служби Інтернету

Служби Інтернету - це системи, що надають послуги користувачам Інтернету. До них належать: електронна пошта, WWW, телеконференції, списки розсилки, FTP, IRC, а також інші продукти, що використовує Інтернет як середовище передачі інформації.

Послуги, що надає Інтернет, можна поділити на дві основні категорії:

· Відкладені (off-line) - основною ознакою цієї групи є наявність тимчасової перерви між запитом і отриманням інформації.

· Прямі (on-line) - характеризуються тим, що інформація за запитом повертається негайно. Якщо від отримувача інформації потрібна негайна реакція на неї, то така послуга носить інтерактивний характер.

Спочатку в Інтернеті було створено три основні служби: віддалений доступ, пересилка файлів та електронна пошта (обмін повідомленнями). Потім з'явилися інші служби і продовжують з'являються всі нові. Майже всі служби використовують технологію “клієнт-сервер”, при якій для функціонування кожної служби повинен існувати сервер (сервери), а клієнти повинні користуватися спеціальним клієнтським програмним забезпеченням для доступу до сервера.

Віддалений доступ (TELNET)

Telnet дозволяє підключитися зі свого комп'ютера до віддаленого комп'ютера (на якому працює telnet-сервер) і стати його терміналом (пристроєм введення-виведення). При цьому вся обробка інформації відбувається на віддаленому комп'ютері (його процесором і в його оперативній пам'яті), введення команд здійснюється з вашої клавіатури, виведення результатів - на ваш дисплей. При підключенні до віддаленого комп'ютера необхідно зареєструватися в його ОС - ввести правильне ім'я і пароль.

Віддалений доступ дозволяє працювати у своїй комп'ютерній системі за допомогою будь-якого комп'ютера, підключеного до Інтернету. Таким же чином реалізовано використання суперкомп'ютерів у мережі.

До складу Windows входить програма telnet, що є клієнтським програмним забезпеченням віддаленого доступу.

Приклади загальнодоступних Telnet-серверів:

– nyx.cs.du.edu (ім'я new) - безкоштовний UNIX-сервер;

– spacelink.msfc.nasa.gov (ім'я newuser, пароль newuser) - сервер NASA;

– chem.ucsd.edu (ім'я webster) - тлумачний словник англійської мови;

– locis.loc.gov - бібліотека Конгресу США;

– madlab.sprl.umich.edu (ім'я 3000) - погода в містах США.

Переміщення файлів (FTP)

Знайшовши потрібну інформацію в Інтернеті або провівши розрахунки на віддаленому комп'ютері, необхідно перенести інформацію на свій комп'ютер. А перед початком розрахунків треба принаймні передати на віддалений комп'ютер початкові дані. Для цього призначений File Transfer Protocol (протокол передачі файлів) - FTP. З другої сторони FTP - це служба прямого доступу до файлів, яка потребує повноцінного підключення до Інтернету.

Для використання цієї служби потрібна клієнтська програма. Це може бути програма ftp, що поставляється з Windows (із інтерфейсом - “командний рядок”) або одна з безкоштовних, або умовно-безкоштовних програм (наприклад, CuteFTP). Протокол FTP також доступний з Інтернет-браузера.

Під час сеансу зв'язку відбувається підключення до FTP-сервера, для чого треба знати ім'я та пароль.

Деякі сервери допускають “анонімне підключення”, коли як ім'я користувач вказує “anonymous”, а як пароль - свою адресу електронної пошти (іноді його перевіряють на автентичність). Адміністратор сервера може встановлювати різні повноваження для різних користувачів, у тому числі мінімальні - для анонімного доступу.

Підключившись до сервера за допомогою клієнтської програми, користувач дістає можливість (у межах відведених йому повноважень) завантажувати файли із сервера на свій комп'ютер (Download), відправляти файли зі свого комп'ютера на сервер (Upload), а також перейменовувати і видаляти файли, переміщуватися по дереву каталогів і створювати свої каталоги на сервері (часто це заборонено). Іноді можна навіть запускати файли на виконання на сервері (майже telnet).

Нині існує велика кількість безкоштовних загальнодоступних FTP-серверів, що організовують доступ до відкритих мережевих баз даних (документи, статті, графічні файли, програми). Наприклад:

– ftp://ftp.mpei.ac.ru/ - FTP-сервер МЕІ;

– ftp://ftp.ru/ - FTP-сервер компанії Demos.

Електронна пошта (e-mail)

Електронна пошта призначена для обміну текстовими повідомленнями між користувачами підключених до Інтернету комп'ютерів. Ця служба надає послуги відкладеного читання. Користувач посилає повідомлення, а адресат отримує його на свій комп'ютер через деякийсь проміжок часу. Електронний лист складається із заголовків, що містять службову інформацію (про автора листа, одержувача, шляхи проходження по мережі тощо), і вмісту листа.

Через взаємодію в Інтернеті різних мереж адреси можуть записуватися по-різному. Вгадати адресу неможливо, тому слід зберігати корисні адреси в “адресній книжці”.

Більшість адрес має такий формат:

ім'я_користувача @ ім'я_поштового_сервера.

Наприклад: info@elmech.mpei.ac.ru.

Як ім'я поштового сервера можна використовувати доменне ім'я (що зручніше) або IP-адресу. Символ “@” слід вимовляти як англійське слово “at” (такий користувач “на” такому сервері).

Електронний лист можна забезпечити цифровим підписом і зашифрувати. Швидкість пересилки становить в середньому декілька хвилин. При цьому вартість електронної пошти мінімальна і не залежить від відстані.

Завдання Інтернет-служби “електронна пошта” - доставити повідомлення на поштовий сервер адресата. Користувач повинен самостійно “перевіряти поштову скриньку” і забирати пошту, що надійшла, із сервера за допомогою клієнтської поштової програми (вона ж “відправляє” вихідні поштові повідомлення). До складу Windows входить клієнтська програма Outlook Express, а до пакету Office - програма Microsoft Outlook. Крім того, поштовий клієнт поставляється разом із пакетом Netscape Communicator. Великою популярністю також користується програма Bat, що може мати російський інтерфейс.

До повідомлень електронної пошти можна “прикріплювати” файли й пересилати їх без використання протоколу FTP. Але деякі провайдери обмежують розмір поштових повідомлень або стягують додаткову платню за кожний кілобайт інформації. Крім того, електронна пошта призначена для передачі текстових повідомлень, тому при пересилці двійкових файлів відбувається їх кодування або декодування. При цьому важливо, щоб сторони, що відправляють і приймають повідомлення використовували однакові стандарти кодування (uuencode/uudecode, binhex). Зараз більшість систем підтримує стандарт MIME (Multi-purpose Інтернет Mail Extensions), що значно полегшує “взаєморозуміння” при пересилці файлів. Проте надійніше все ж таки пересилати файли, які запаковані в архіви (найпопулярніший - ZIP). Файли, які містяться в середині архіву, ніхто не перекодує під час пересилки.

Списки розсилки

Списки розсилки (mail lists) - служба, що не має власного протоколу й програми-клієнта і працює тільки через електронну пошту. Ідея роботи списку розсилки полягає в об'єднанні під однією адресою електронної пошти адрес багатьох людей - передплатників списку розсилки. Коли лист посилається на цю адресу, повідомлення отримують усі передплатники цього списку.

Телеконференції (News)

Телеконференції - друга за поширеністю служба Інтернету, що надає відкладені послуги. Вона створена для вільних дискусій. Якщо електронна пошта передає повідомлення за принципом “від одного до другого”, то мережеві новини передають повідомлення “від одного до багатьох”. Кожний вузол мережі, що отримав нове повідомлення, передає його всім вузлам, з якими він обмінюється новинами. Усі повідомлення сортуються за темами, і кожний може обирати тільки ті теми, які йому цікаві. Крім того, усі повідомлення зберігаються на сервері (news-server) і кожний користувач може читати (завантажувати на свій комп'ютер) тільки ті, які йому цікаві. При цьому зберігається можливість відповідати на обрані повідомлення або відправляти свої в режимі спілкування “кожний - зі всіма”.

В обговоренні теми телеконференції може брати участь безліч людей, незалежно від того, де вони перебувають фізично. Новини поділено за ієрархічно організованими тематичним групами. Ім'я кожної групи складається з імен підрівнів. Існують як глобальні, так і локальні ієрархії для певної організації, країни або мережі. Різні рівні в назві рубрик відокремлені крапкою, верхній рівень записаний ліворуч. Наприклад: rec.music.folk - recreation - music - folk music.

Для роботи з телеконференціями необхідна клієнтська програма (такі програми входять до складу пакетів Netscape Navigator або Інтернет Explorer, а також випускаються самостійно). При першому виклику програми користувач повинен вказати ім'я сервера, підключившись до якого він може вивести повний перелік рубрик (тем), що підтримуються даним сервером (визначається адміністратором сервера). Зі списку тем можна обрати цікаві (підписатися), і тоді при кожному підключенні програма автоматично запрошуватиме із сервера заголовки повідомлень з цих рубрик.

USENET

Сукупність безкоштовних телеконференцій загального характеру, що сформувалася в 80-х - 90-х роках ХХ-го століття в Інтернеті, прийнято називати USENET. Цим терміном також називають сукупність правил передачі і ведення телеконференцій, а також користувачів, що дотримуються цих правил і беруть участь у цих конференціях. В USENET існує 7 основних категорій:

comp - computers - обчислювальна техніка;

news - самі телеконференції;

rec - recreation - розваги, хобі, мистецтво;

sci - science - науково-дослідна діяльність;

soc - social - соціальні питання;

talk - дискусії зі спірних питань (релігія тощо);

misc - miscellaneous - інше.

Мова спілкування в USENET - англійська.

Кожний адміністратор сервера новин може створювати власні групи новин (локальні, наприклад: mpei.network, mpei.talk). Він також може регулярно обмінюватися групами новин з іншими серверами. Найпопулярніші групи новин поступово виходять на регіональний, національний або міжнародний рівень. Так до основних груп USENET додалася група alt, у якій обговорюють альтернативні точки зору з різних питань. Група новин relcom містить повідомлення російською мовою й об'єднує користувачів із колишнього Радянського Союзу. Існують і комерційні служби новин, наприклад, Clarinet, що надають доступ до новин газет, радіо та телебачення по всьому світі.

Безпосереднє спілкування в мережі

Групові дискусії в режимі реального часу називаються Chat. Для спілкування користувач може обирати будь-яку групу, слухати, говорити, звертаючись до всіх у групі, організовувати свою групу або розмовляти тільки вдвох з кимось.

Служба IRC (Інтернет Relay Chat) - система розмовних кімнат Інтернету (так званих “чатів”). Від традиційної форми розмови її відрізняє те, що вона ведеться шляхом набору тексту на клавіатурі. Організатором дискусій в Інтернеті є сервер IRC (Інтернет Relay Chat), до якого можна підключитися за допомогою клієнтської програми (наприклад, mIRC). На сервері існує декілька “каналів” (з різних тем). Кожний користувач обирає собі “ім'я” (nick), під яким і приєднується до будь-якого каналу (“ім'я” повинно бути унікальним у межах сервера). На різних каналах можуть існувати різні правила спілкування. За дотриманням правил стежить принаймні один “оператор каналу”, що має право відключити будь-якого порушника. Підключившись до каналу, користувач бачить імена всіх учасників даної дискусії. Текст, що відправляється в chat, з'являється в основному вікні всіх інших учасників майже миттєво і пов'язаний з ім'ям відправника. Крім загальної дискусії можна запропонувати будь-якому учаснику каналу встановити, двосторонню розмову на тому ж сервері (фактично, організувати новий захищений канал тільки для двох). Кожний користувач, підключившись до сервера IRC, може організувати свій власний канал і запросити туди друзів. Деякі канали є постійними, деякі тимчасовими.

Іншою службою Інтернету, що забезпечує безпосереднє спілкування в мережі, є комунікатор (або Messenger ). Спочатку така послуга надавалася (безкоштовно) тільки службою ICQ, зараз же існує декілька їх різновидів, зокрема AOL Instant Messenger і Yahoo! Messenger. Установивши в себе на комп'ютері клієнтську програму, користувач реєструється на сервері, отримує ім'я, унікальний ідентифікаційний номер і повідомляє їх своїм друзям. Після цього достатньо налаштувати програму на імена своїх друзів і вона інформуватиме користувача, коли кожний із них підключається до Інтернету. З активним (підключеним до Інтернету) користувачем можна встановити миттєвий зв'язок (обмінюватися текстовими повідомленнями в режимі реального часу), можна організувати групову дискусію з декількома користувачами, можна обмінюватися не тільки текстовими повідомленнями, але й файлами. Якщо ж користувач неактивний, то можна залишити для нього повідомлення на сервері, яке він отримає відразу при підключенні до Інтернету.

Подібні служби можна встановлювати в корпоративних мережах (локальних або глобальних) для забезпечення співробітників компанії більш оперативним, ніж офісний телефон, засобом зв'язку.

World Wide Web

WWW використовує технологію гіпертексту для об'єднання у взаємозв'язану систему великої кількості документів, між якими можна переміщуватися в довільному порядку для пошуку потрібної інформації. Документи зберігаються на WWW-серверах. Для перегляду документів і переміщення між ними використовується клієнтська програма - броузер (browser).

Спочатку броузер був тільки текстовий (Lynx) і підтримував будь-які типи моніторів і міг працювати на будь-яких комп'ютерах. У 1993 р. Mark Andreessen (студент Університету штату Іллінойс, який підробляв у Національному центрі суперкомп'ютерних технологій - NCSA) створив перший графічний броузер - NCSA Mosaic, що був здатний відображати на екрані одночасно текст і графіку. Окрім графіки, броузер відрізнявся інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом - гіпертекстовий перехід здійснювався через натискання на мишу.

Поява служби WWW і графічного броузера зробила Інтернет цікавим і доступним для мільйонів людей. Інтернет почали використовувати для розваг, що сприяло інвестиціям і подальшому розвитку Інтернет-технологій.

Пошук файлів (Archie)

Відомо, що в Інтернеті на загальнодоступних FTP-серверах міститься величезна кількість файлів із документами, графікою та корисними програмами. Але для того, щоб “скачати” собі потрібний файл, треба знати його “адресу” - ім'я сервера, шлях та ім'я файла. Для пошуку файлів на FTP-серверах всього Інтернету створена служба Archie. Ця служба вперше з'явилася в університеті McGill, але потім число archie-серверів стало зростати.

Кожний archie-сервер регулярно (приблизно раз на місяць) запускає програму збирання інформації, яка підключається до всіх загальнодоступних FTP-серверів, збирає всю інформацію про файли, які містяться в даний момент на сервері, та поміщає її у свою базу даних. Під час надходження від клієнта запиту на пошук певного файла archie-сервер проводить пошук у своїй базі даних (що виконується достатньо швидко) і видає список файлів, які відповідають запиту, із вказівкою їхніх точних “адрес”. При цьому треба пам'ятати, що така інформація постійно застаріває, тому слід використовувати дані різних archie-серверів і перевіряти аналогічні файли, розміщені на різних FTP-серверах.

Для звернення до серверу Archie необхідно використовувати спеціальну клієнтську програму або скористатися WWW-інтерфейсом, що набагато зручніше. У запиті слід вказати точне ім'я файла або його частину. Іноді можна знайти файл за ключовими словами з його опису (якщо, звичайно, FTP-сервер містить описи файлів). В останньому випадку можна скористатися додатковою командою what is для отримання наявного коментарю до файла.