Регресійний аналіз об'єднує практичні методи дослідження залежності між величинами за статистичними даними і розв'язує такі основні завдання:

Вибір моделі регресії.

Оцінка параметрів обраної моделі.

Перевірка статистичних гіпотез.

Для практичної реалізації процесу моделювання і прогнозування простим інструментом є Мастер диаграмм, який дає можливість побудувати для числових даних відразу декілька моделей і визначити найкращу з них за критерієм величини достовірності апроксимації. Тоді інтуїтивні ствердження "за тенденцією" набувають обґрунтованого характеру і базуються на строго доведених залежностях.

Методика експертних оцінок

Кожного разу, коли виникає проблема вибору серед декількох варіантів накращого, постає і проблема оцінки варіантів. Оскільки залучені експерти можуть користуватися різними критеріями, то завдання вибору виглядає неоднозначним. Одним із сучасних варінтів розвязання цієї проблеми є застосування методу аналізу ієрархій.

Метод аналізу ієрархій - це новий математичний апарат, розроблений Т.Сааті для рішення різноманітних практичних багатокритеріальних оптимізаційних завдань, що виникають у складних системах. Томас Сааті є, безумовно, одним із видатних представників сучасної науки і блискавично поєднує свої академічні дослідження з широким колом їх практичного застосування. Про це свідчать не тільки його математична ерудиція і глибина нових теоретичних результатів, але і діапазон додатків: книги з проблем роззброєння, контролю над озброєннями, проблемам планування в містобудуванні, а також використання методики:

в проектуванні стратегій захоплення ринків;

при розробці плану розподілу енергії в промисловості;

для оцінки вигод відкриття виробництва в іншій країні;

при проектуванні транспортної системи Судану;

під час плануванні майбутньої корпорації і вимірі впливу чинників навколишнього середовища на її розвиток;

при побудові і виборі сценаріїв вищої освіти в США на 1985-2000 рр;

при висуванні кандидатів і в процесі виборів;

при визначенні пріоритетів для головного наукового інституту в країні, що розвивається;

у завданні просування по службі персоналу й атестації викладачів;

для прогнозування цін на нафту тощо.

Визначення методу аналізу ієрархій (МАІ) Т.Сааті

Метод включає такі етапи:

- декомпозицію проблеми на прості складові частини;

- обробку експертних оцінок особи, що приймає рішення, по парних порівняннях.

У результаті може бути чисельно виражений відносний ступінь (інтенсивність) взаємодії чинників. При цьому використовується шкала відносної важливості обраних критеріїв, яка включає, за методикою Т. Сааті, числа від 1 до 9, тобто експертні оцінки, які формалізують ступінь домінування одного чинника над другим, а також їх зворотні значення при зворотньому порівнянні.

Тоді, наприклад, під час порівняння одного фактору з іншим величина експертної оцінки, що дорівнює 1, означає, що ці фактори рівнозначні. Якщо попарне порівняння факторів оцінюється величиною 9, то це означає максимальне домінування першого чинника над другим.

Для запропонованих варіантів метод аналізу ієрархій Т.Сааті включає такі етапи визначення:

1. Системи критеріїв оцінки.

2. Пріоритетів критеріїв (точним або наближеним методами).

3. Пріоритетів варіантів за кожним із системи критеріїв (точним або наближеним методами).

4. Визначення узагальненого приорітета альтернатив (варіантів).

Отримані числові значення є основою для остаточного прийняття рішення.

Автоматизований комп'ютерний переклад

Переклад як практична діяльність нараховує століття, а наука про переклад виникла лише в 50-х рр. двадцятого сторіччя і зараз перебуває в стадії інтенсивного розвитку. Сучасний машинний переклад здійснюється за участю людини.

Роль і функції людини в процесі машинного перекладу:

– перед-редактор - попередньо обробляє текст, який підлягає перекладу;

– інтер-редактор - бере участь у процесі перекладу;

– пост-редактор - виправляє помилки і недоліки в перекладеному машиною тексті.

Для здійснення машинного перекладу в комп'ютер вводиться спеціальна програма, що реалізує алгоритм перекладу. Алгоритм перекладу - це послідовність однозначно і строго визначених дій над текстом для знаходження перекладних відповідностей у даній парі мов при заданому напрямку перекладу (з однієї конкретної мови на іншу). Більшість систем машинного перекладу орієнтовані на конкретні пари мов (наприклад, французьку і російську або японську і англійську).

Складові частини двомовних систем машинного перекладу:

– двомовні словники, які містять необхідну граматичну інформацією (морфологічну, синтаксичну і семантичну) для забезпечення передачі еквівалентних, варіантних і трансформаційних перекладних відповідностей;

– алгоритмічні засоби граматичного аналізу тексту, що реалізують одну з прийнятих для автоматичної переробки тексту формальних граматик.

Існують також окремі системи машинного перекладу, розраховані на переклад у рамках трьох і більш мов, але вони в даний час є експериментальними.

Якість роботи систем машинного перекладу залежить від:

– обсягу словника;

– обсягу інформації, яку мають лексичні одиниці;

– досконалості роботи алгоритмів аналізу і синтезу;

– ефективності програмного забезпечення.

Етапи обробки текстів в системах машинного перекладу

Послідовність формальних операцій, що забезпечують аналіз і синтез тексту у системі машинного перекладу, є така:

1-й етап. Введення тексту і пошук вхідних словоформ (слів у конкретній граматичній формі, наприклад, у давальному відмінку множини) у вхідному словнику (словнику мови, з якої здійснюється переклад) із паралельним морфологічним аналізом, у ході якого встановлюється належність даної словоформи до певної лексеми (лексема - слово як одиниця словника.

2-й етап. Переклад ідіоматичних словосполучень, фразеологічних єдностей або штампів даної предметної області (наприклад, під час англо-російського перекладу обороти на кшталт in case of, in accordance with мають єдиний цифровий еквівалент і вилучаються з подальшого граматичного аналізу); визначення основних граматичних (морфологічних, синтаксичних, семантичних і лексичних) характеристик елементів вхідного тексту (наприклад, числа іменників, часу дієслова, синтаксичних функцій словоформ у даному тексті та ін.), яке виконується у рамках вхідної мови; дозвіл омографії (конверсійної омонімії словоформ - наприклад, англійське слово round може бути іменником, прикметником, прислівником, дієсловом або прийменником); лексичний аналіз і переклад лексем. Звичайно на цьому етапі однозначні слова відокремлюються від багатозначних (що мають більш одного перекладного еквівалента у вихідній мові), після чого однозначні слова перекладаються за списками еквівалентів, а для перекладу багатозначних слів використовуються так звані контекстологічні словники, словникові статті яких являють собою алгоритми запиту до контексту на наявність/відсутність контекстних визначників значення.

3-й етап. Остаточний граматичний аналіз, в ході якого довизначається необхідна граматична інформація з урахуванням даних вихідної мови (наприклад, для українських іменників типу "ножиці", "ворота" дієслово повинно стояти у формі множини, при тому що в оригіналі може бути й однина).

4-й етап. Синтез вихідних словоформ і речення в цілому вихідною мовою.

В залежності від особливостей морфології, синтаксису і семантики конкретної мовної пари, а також напрямку перекладу загальний алгоритм перекладу може включати й інші етапи, а також модифікації названих етапів або порядку їх слідування, але варіації такого роду в сучасних системах, як правило, незначні. Аналіз і синтез можуть здійснюватися як по кожній фразі окремо, так і для всього тексту, введеного в пам'ять комп'ютера. В останньому випадку алгоритм перекладу передбачає визначення так званих анафоричних зв'язків (наприклад, зв'язок займенника з іменником).

Діючі системи машинного перекладу використовують, як правило, перекладні відповідності або на поверхневому рівні, або на деякому проміжному рівні між вхідною і вихідною мовою.

Відмінність між системами машинного перекладу і комп'ютерними словниками

Сучасні апаратні і програмні засоби допускають використання електронних словників великого обсягу, що містять докладну граматичну інформацію. Інформація може бути представлена як у декларативній (описовій), так і в процедурній (з урахуванням потреби алгоритму) формі.

Сучасний машинний переклад варто відрізняти від використання комп'ютерів у допомогу людині-перекладачу. В останньому випадку мається на увазі автоматичний словник, що допомагає людині швидше підбирати потрібний перекладний еквівалент. Хоча в обох випадках комп'ютер працює разом з людиною (перекладачем або редактором), у зміст терміна "машинний переклад" входить уявлення про те, що головну, більшу частину роботи по перекладу і відшуканню перекладних еквівалентів і перекладних відповідностей машина бере на себе, залишаючи людині лише контроль і виправлення помилок, у той час як комп'ютерний словник у допомогу людині - це просто допоміжний засіб для швидкого знаходження перекладних відповідностей; при цьому у такого роду словниках в обмеженому ступені можуть бути реалізовані і деякі функції, властиві системам машинного перекладу.

Тенденції використання систем машинного перекладу

У практиці перекладацької діяльності й в інформаційній технології розрізняються два основних підходи до машинного перекладу.

Перший підхід розрахований на те, що результати машинного перекладу можуть бути використані для поверхневого ознайомлення зі змістом документа незнайомою мовою. У цьому випадку він може використовуватися як сигнальна інформація і не вимагає ретельного редагування.

Другий підхід припускає використання машинного перекладу замість звичайного "людського". Він припускає ретельне редагування і настроювання системи перекладу на певну предметну область. Тут відіграють роль повнота словника, орієнтованість його на зміст і набір мовних засобів текстів, що перекладаються, ефективність способів вирішення лексичної багатозначності, результативність роботи алгоритмів здобуття граматичної інформації, знаходження перекладних відповідностей і алгоритмів синтезу. На практиці переклад такого типу стає економічно вигідним, якщо обсяг текстів, що перекладаються, досить великий (не менше декількох десятків тисяч сторінок у рік), якщо тексти досить однорідні, словники системи повні і дозволяють подальше розширення, а програмне забезпечення зручне для пост-редагування. Такого роду системи машинного перекладу використовуються в організаціях, які мають досить великі потреби в оперативних і якісних перекладах.

Класифікація програмних засобів, призначених для перекладу

1. Системи машинного перекладу (МП) - програми, що здійснюють цілком автоматизований переклад. Головним критерієм програми є якість перекладу. Крім цього, для користувача важливими моментами є зручність інтерфейсу, легкість інтеграції програми з іншими засобами обробки документів, вибір тематики, можливість поповнення словника. З появою Інтернету основні постачальники систем МП включили у свої продукти Web-інтерфейси, забезпечивши при цьому їх інтеграцію з іншим програмним забезпеченням і електронною поштою, що дозволило застосовувати механізми МП для перекладу Web-сторінок, електронних листів і онлайнових розмовних сеансів.

2. Системи з функцією Translation Memory (TM) надають засоби для так званого Machine Assisted Human Translation (MAHT) - перекладу, що виконується людиною за допомогою машини. Основне призначення систем ТМ - полегшення роботи перекладачів при локалізації програмних продуктів і створенні термінологічних баз даних, надалі системи стали розвиватися як допоміжний інструментарій перекладача. Особлива увага приділяється підтримці форматів різних процесорів.

3. Контрольована мова і машинний переклад на основі бази знань. У системах на основі контрольованої мови реалізований перехід від вільної вхідної мови до контрольованої вхідної мови. Контроль вхідної мови передбачає певні обмеження лексики, граматики, семантики. Контрольована вхідна мова використовується для спрощення висловів вихідного тексту з метою підвищення якості перекладу.

4. On-line перекладачі. Служби онлайнового перекладу виконують переклад прямо у вікні браузера, не вимагаючи установки програми на комп'ютер користувача. Досить велика кількість посилань на безкоштовні засоби машинного перекладу із вказівками напрямків перекладу можна знайти за адресою: http://www.rivendel.com/~ric/resources/free.html.

Безкоштовний онлайновый переклад можна зробити також за адресами:

http://www.t-mail.com,

http://www.freetranslation.com.

Як правило, існує обмеження на обсяг тексту, що вводиться.

5. Словники on-line. Найбільш повний список словників представлений за адресою:

http://members.aol.com/Mgierhake/trans.html.

В таких словниках існує можливість пошуку, є рядок введення тексту і меню для вибору вхідної і вихідної мови, серед словників - LOGOS ONLINE DICTIONARY (англійська, французька, німецька, іспанська, італійська, чеська), TRADOS MultiTerm, Langenscheidt's New College Dictionary on-line і т.д.

6. Послуги з перекладу в Інтернеті. Практично кожна компанія - виробник систем МП пропонує послуги з перекладу. Наприклад, на сторінці Languge Partners International -

http://www.languagepartners.com/reg-forms/inq-trans.html - організовано службу перекладів, що обробляє будь-який електронний документ за допомогою систем МП і відправляє назад без редагування. Користувач може надати терміни для поповнення словника по своїй тематиці (за додаткову плату) чи сам його створити.

Швидкість перекладу - 1 робочий день. Вартість - 0,04 долара за слово (приблизно 8 доларів за сторінку). За додаткову плату надаються послуги зі скануванню.

Напрямки перекладу: англ.-фр.-англ., англ-нім.-англ., англ.-іт.-англ., англ.-ісп.-англ., англ.-порт.-англ., англ.-яп.-англ., англ.-рос.-англ. Однак найчастіше користувачу надається можливість вибору: одержати тільки машинний переклад, або машинний переклад з наступним редагуванням професійним перекладачем, або переклад, виконаний професійним перекладачем. Такий сервіс можна отримати за адресою

http://www.plustranslation.com (сервіс компанії Transparent Language). Ціна коливається від 0,01 долара за слово для машинного перекладу до 0,38 для перекладу за участю перекладача. Подібні послуги є в SYSTRAN, L&H, Langscheidt, Language Engineering Corporation.

Розробники систем машинного перекладу та їх системи

Компанія	Назва систем	Мовні пари
SYSTRAN (США) www.systransoft.com	SYSTRANET SYSTRAN Personal SYSTRAN PROfessional Standard SYSTRAN PROfessional Premium SYSTRAN Enterprise TRANSLATION ONLINE AT ALTA VISTA - SYSTRAN WEB PAGE TRANSLATOR	англ-фр, англ-нім, англ-ісп, англ-порт, англ-іт, англ-яп, кит-англ, англ-рос, нім-фр, англ-кор.
Lernout & Hauspie (L&H) (Бельгія) (Globalink, Mendez, Neocor и Articulate Systems зараз входять до складу L&H) www.lhsl.com/default2.htm	L&H(tm) Power Translator L& H Simply Translating L&H iTranslator	англ-фр, англ-нім, англ-ісп, англ-порт, англ-іт, англ-яп, нім-фр
LOGOS (США) www.logos-usa.com	LOGOS TRANSLATION SYSTEM	англ-нім, англ-фр, англ-іт, англ-ісп, англ-яп
Langenscheidt (Германія) www.langenscheidt.de	Словники Langenscheidt	англ-нім, англ-ісп
Transparent Language (США) www.transparent.com	Easy Translator Desktop Translator Transcend 2.0	англ-фр, англ-нім, англ-ісп, англ-іт, англ-порт
LANGUAGE ENGINEERING CORPORATION (США) www.lec.com	LogoVista Pro LogoVista Pen Translator LogoVista Іnternet Plus	англ-яп, англ-ісп, англ-фр
Translation Experts (США) www.tranexp.com	InterTran NeuroTran WordTran	англ-нім, англ-фр, англ-ісп, англ-венг, англ-польськ, англ-хорват
NOVA INC. (Японія) www.nova.co.jp/english/	PC-Transer 2000 PocketTranser PAT-Transer NetSurfer	англ-яп
IBM (США) www-4.ibm.com/software/ad/translat/lmt	Personal Translator Personal Translator Plus PeTra (for OS/2) Personal Translator Translation Manager(Translation Memory)	англ-фр, англ-нім, англ-ісп, англ-іт
TRADOS (США) www.trados.com	TRADOS Translation Solutions(Translation Memory)	всі європейські мови, рос, яп, кит, корейск, івріт, арабська (всього більше ніж 54 мови)
LANT(Франція) www.lant.com	EUROLANG OPTIMIZER (Translation Memory)	з 6 мов (англ, нім, фр, ісп, іт, голланд) на більше ніж 10 інших мов (англ, нім, фр, ісп, іт, голланд, датськ, норвежськ, фінськ, шведськ, порт)
STAR (Швейцарія) www.star-group.neth	Transit (Translation Memory) TermStar WebTerm	підтримка більше ніж 40 мов
ATRIL (США) www.atril.com	Deja Vu (Translation Memory)
Alis Technologies (Канада) www.alis.com	Засоби для роботи в Інтернеті: Batam,Que, Flores,Reacc, UniTri
Caterpillar www.homes.line.ru/vrl/kant_ru.htm	KANT (Контрольована мова і машинний переклад на основі бази знань)

Системи, що розуміють природну мову

Напрямок "обробка природної мови" (переклад англійського терміна Natural Language Processіng) виник наприкінці 1960-х років і розвивався в рамках науково-технологічної дисципліни, яка має назву “штучний інтелект”. В центрі його уваги - розробка методів, технологій і конкретних систем, що забезпечують спілкування людини з ЕОМ на природній або обмеженій природній мові.

Бурхливий розвиток напрямку "обробки природної мови" припадає на 1970-і роки, що пов'язано з несподіваним ростом кількості користувачів ЕОМ. Оскільки навчання мовам і технології програмування всіх користувачів неможливо, виникла проблема організації взаємодії з комп'ютерними програмами. Вирішення цієї проблеми комунікації йшло по двох основних шляхах. У першому випадку починалися спроби адаптації мов програмування й операційних систем до кінцевого користувача. В результаті з'явилися багатофункціональні зручні для користувача операційні системи (Windows 95/98/NT/2000/ME/XP), що використовують зрозумілі людині метафори - "Рабочий слол", "Библиотека", "Папка" та ін, а також мови програмування високого рівня типу Vіsual C++, Delphi, Vіsual Basіc, які дозволяють створювати сучасні прикладні програми. Другий шлях - розробка систем, що дозволяють користувачу взаємодіяти з ЕОМ у конкретній проблемній області на природній мові або її обмеженому варіанті. Результати розробок в цьому напрямку сприяли появі прикладних програм спеціального призначення (медично-діагностичних, бухгалтерських, конструкторських, математичних, навчальних та ін.)

Принципи побудови систем обробки природної мови

При побудові процесів взаємодії в людино-машинних системах використовується аналогія між спілкуванням людей. Оскільки спілкування відбувається певною мовою, з використанням слів, які несуть змістове навантаження, та правильних синтаксичних структур, тому повинна існувати узгодженість форматів і семантики даних, що передаються, та набори правил обміну даними між людиною і ЕОМ та між різними системами обробки даних.

Архітектура систем обробки природної мови включає такі блоки:

– аналізу мовного повідомлення користувача;

– інтерпретації повідомлення;

– породження змісту відповіді;

– синтезу поверхневої структури висловлення.

Особливою частиною систем є діалоговий компонент, у якому зафіксовані стратегії ведення діалогу, умови застосування цих стратегій, способи подолання можливих комунікативних невдач (збоїв у процесі спілкування).

Типи систем обробки природної мови

Серед комп'ютерних систем обробки природної мови виділяють такі типи:

– системи типу "запитання - відповідь";

– діалогові системи розв'язування задач;

– системи обробки зв'язних текстів.

Початково системи типу "питання - відповідь" виникли в зв'язку з поганою якістю кодування запитів при пошуку інформації в інформаційно-пошукових системах. Оскільки проблемна область таких систем була сильно обмежена, це спрощувало алгоритми перекладу запитів на формальну мову пошукової системи і зворотну процедуру перетворення формального представлення у висловлення природною мовою. З вітчизняних розробок до програм такого типу відноситься система ПОЕТ, створена колективом дослідників під керівництвом Е.В.Попова. Ця система обробляє запити, подані російською мовою (з невеликими обмеженнями), і синтезує відповідь.

Діалогові системи розв'язування задач, на відміну від систем попереднього типу, відіграють активну роль у комунікації. Задача діалогових систем полягає в тому, щоб одержати вирішення проблеми на основі тих знань, які є в самій системі, і тієї інформації, яку можна одержати від користувача. Система містить структури знань, у яких фіксуються типові послідовності дій для вирішення задач у даній проблемній області, а також відомості про необхідні ресурси (наприклад, параметри задачі). Коли користувач ставить запитання або формулює задачу, активізується відповідний сценарій дій системи. Якщо пропущені деякі компоненти сценарію або відсутні необхідні ресурси, система виступає ініціатором комунікації, тобто пропонує користувачу в діалоговому режимі зробити уточнення наступної дії або ввести необхідні параметри. Так працює, наприклад, система SNUKA, що вирішує задачі планування воєнних операцій.

Системи обробки зв'язних текстів досить різноманітні за структурою, але їх загальною рисою вважається широке використання технологій представлення знань. Функції систем такого типу полягають у розумінні тексту і відповідях на питання про його зміст. Розуміння тексту розглядається не як універсальна категорія, а як процес добування з тексту певної (точно визначеної інформації) інформації. Іншими словами, текст "прочитується" тільки з установкою на те, що саме потенційний користувач хоче дізнатися з нього. Отже, системи обробки зв'язних текстів є не універсальними, а проблемно-орієнтованими. Типовими прикладами систем даного типу можуть є системи RESEARCHER і TAІLOR, що утворять єдиний програмний комплекс, який дозволяє користувачу одержати інформацію з рефератів патентів, що описують складні фізичні об'єкти.

Програмні засоби з функцією обробки природної мови широко використовуються для підтримки навчання, наприклад, вивчення інформатики, математики, фізики, історії, іноземних мов тощо. Мета таких програм - створення предметно-орієнтовного середовища, робота з яким забезпечує різні рівні взаємодії з користувачем: передача пізнавальної інформації, тренінг, контроль. Особливістю навчальних програмних засобів є діалоговий режим, який забезпечує двосторонній процес взаємодії, при якому користувач має можливість скеровувати роботу системи або отримувати від неї необхідні вказівки.

Питання для самоконтролю

1. Системи керування базами даних.

2. Моделювання та прогнозування інформації.

3. Методика експертних оцінок.

4. Автоматизований комп'ютерний переклад.

5. Етапи обробки текстів в системах машинного перекладу.

6. Відмінність між системами машинного перекладу і комп'ютерними словниками.

7. Тенденції використання систем машинного перекладу.

8. Класифікація програмних засобів, призначених для перекладу.

9. Розробники систем машинного перекладу та їх системи.

10. Системи, що розуміють природну мову.

11. Принципи побудови систем обробки природної мови.

12. Типи систем обробки природної мови.

IV. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ

Загальна характеристика мультимедійної технології. Технічні засоби мультимедіа. Авторські засоби мультимедіа. Види і типи презентацій. Microsoft PowerPoint як сучасний технологічний засіб мультимедіа. Загальна характеристика ОLE-технології. Механізми зв'язування та вбудовування. Геоінформаційні системи та ГІС-технології. Особливості ГІС. Складові геоінформаційних систем. Типові класи завдань ГІС. Міжнародний досвід упровадження геоінформаційних систем і ГІС-технологій. Відомчі ГІС України. Використання ГІС-технологій під час виборчих кампаній в Україні. ГІС та Інтернет.

Візуалізація інформації передбачає застосування різноманітних інструментів - мільтимедійних засобів, OLE-технології, геоінформаційних систем та технологій [6, 8, 15, 19, 20, 22, 23, 26, 28, 30, 31, 36, 38].

Мультимедійні технології

Загальна характеристика мультимедійної технології

Мультимедіа (англ. multimedia від лат. multum - багато и media, medium - середовище) - сучасна інформаційна технологія (ІТ), що об'єднує в єдиному програмно-технічному комплексі різні фізичні середовища: звук, текст, статичну та динамічну графіку, мультиплікацію (анімацію) та відео. Завдяки появі засобів мультимедіа стала можливою комп'ютерна інтеграція статичного (текст, графіка, малюнки) та динамічного (аудио, відео, анімація).

До категорії мультимедіа належить значна частина розважальних, освітніх та інформаційно-довідкових програмних продуктів.

Мультимедійна технологія забезпечує переконливість, наочність, доступність інформації, підвищує ефективність подачі матеріалу. Один із напрямків використання мультимедійної технології - розробка комп'ютерних презентацій, які широко використовуються у різних сферах діяльності, наприклад:

– у навчальному процесі;

– на конференціях, засідання, захистах робіт (під час доповідей);

– для презентації різноманітних досліджень, проектів, послуг тощо.

Однією з беззаперечних переваг засобів мультимедіа є можливість розроблення на їхній основі інтерактивних презентацій, коли глядач перестає пасивно сприймати інформацію і стає активним учасником процесу.

Для можливості використання мультимедійної технології - перегляду або створення мультимедійних додатків - потрібні мультимедійні технічні засоби та відповідне прикладне програмне забезпечення (авторські засоби мультимедіа).

Технічні засоби мультимедіа

Мультимедійні комп'ютери

Завдяки великому поширенню мультимедійних комп'ютерів зацікавленість у створенні мультимедіа-додатків постійно збільшується.

Розробляє та поширює стандарти і специфікації на апаратне та програмне забезпечення мультимедійних комп'ютерів підрозділ Software Publishers Association ради Multimedia PC Marketing Council (MPC). Пристрій або програма, марковані торговою маркою МРС, відповідають вимогам до роботи за мультимедійною технологією.

Мультимедійний комп'ютер - це, як правило, комп'ютер, в якому є звукова та відеокарти, звукові колонки, мікрофон, високошвидкісні дисководи (CD-ROM, CD-RW, DVD), відеокамера тощо. Здебільшого використовується MIDI-сумісна звукова карта. До неї через відповідне рознімне з'єднання можна приєднати електронні музичні інструменти (синтезатор, гітару тощо).

Звукова карта разом із двома колонками призначені для відтворення високоякісного стереозвуку, а разом із мікрофоном - для записування на диск людської мови, музики й інших звуків.

Відеокарта для мультимедійного комп'ютера має забезпечити можливість повноекранної синхронізованої трансляції відео з адекватним передаванням руху (на приклад, демонстрації рекламних роликів, кліпів із високою роздільною здатністю й іншої відеопродукції).

Дисководи (CD-ROM, CD-RW, DVD) крім зчитування цифрової інформації, дають змогу відтворювати інформацію з аудіодисків і VideoCD.

Для підтримки мультимедійної технології комп'ютери повинні бути забезпечені відповідними операційними системами (ОС). Для ІВМ-сумісних комп'ютерів такими ОС є Windows98, Windows2000, WindowsXP, що мають наступні характеристики

– архітектурну підтримку цифрового відео, аудіо та MIDI (це звільняє користувачів і розробників від проблем, пов'язаних із установленням драйверів пристроїв);

– технологія "приєднай і працюй" полегшує встановлення та налагодження сумісних мультимедіа-пристроїв;

– програми для прослуховування лазерних (CD) і цифрових (DVD) дисків, для відтворення звукових, відео-мультимедійних файлів;

– операційна система підтримує основні технологічні новинки у галузі двовимірної растрової графіки, побудову тривимірних зображень і цифрового аудіо та відео (призначену для цього програму Video for Windows вбудовано в ОС);

– 32-розрядна архітектура ОС дає змогу істотно підвищити продуктивність комп'ютера під час роботи з мультимедіа;

– підтримка багатозадачності створює авторам мультимедіа зручне робоче середовище;

– раціоналізована архітектура підсистем цифрового відео й аудіо, MIDI й оброблення файлів різних форматів MPEG - Moving Pictures Experts Group і WAV для аудіо та MPEG і AVI для відео) дають змогу створювати аудіо-, відео- й анімаційні ефекти.

Мультимедійні проектори

Мультимедійні проектори - прилади, що дозволяють проектувати зображення з комп'ютера, відеомагнітофона або відеокамери на великі екрани з діагоналлю понад 10 м.

Основні характеристики сучасних мультимедійних проекторів:

– висока роздільна здатність (1024 х 768 точок);

– інтенсивний світловий потік (понад 1600 лм), що дає можливість застосовувати їх для презентацій у великих незатінених приміщеннях;

– змінна фокусна відстань, завдяки чому розміри зображення можна задавати, не переміщуючи проектор;

– портативність і мобільність (маса деяких із них становить 3 кг).

– деякі мають функцію тильного сканування зліва направо та знизу вгору, що дає змогу встановлювати проектори з тильного боку екрана і навіть прикріпляти до стелі;

– деякі мають вбудовану аудіосистему (підсилювач потужності та стереосистему) і забезпечують високоякісний звуковий супровід презентації у малих і великих аудиторіях.

Основні технології виготовлення мультимедійних проекторів

Основою сучасного мультимедійного проектора є джерело світла та рідкокристалічний дисплей (LCD - Liquid Crystal Display), що формують зображення. Існує кілька LCD-технологій виготовлення мультимедійних проекторів.

TFT-технологія (Thin Film Transistor LCD-рідкокристалічний дисплей на тонкоплівних транзисторах). Елемент зображення у такому проекторі створюється за допомогою трьох рідкокристалічних вічок (по одному на червону, зелену та синю складові зображення). Кожне вічко має керований тонкоплівний транзистор. Сукупність вічок, що керують одним кольором, утворює рідкокристалічну матрицю. Дисплей, що складається з трьох рідкокристалічних матриць, за формою є прямокутником зі сторонами 10х15 см. Проекційні системи з TFT-дисплеєм особливо зручні для демонстрації даних у графічному форматі. Вони характеризуються високоякісним перенесенням кольорів і забезпечують високу швидкість зміни зображення на екрані.

Полісиліконова LCD-технологія ґрунтується на використанні трьох невеликих рідкокристалічних матриць (панелей) розміром від 2,3 до 3,3 см. Кожна матриця керує своїм кольором - червоним, зеленим або синім. Матриці мають дуже добре світлопередавання і забезпечують підвищену яскравість кольорів. Проектори з полісиліконовими панелями дають змогу вручну або автоматично регулювати розмір зображення. За їх допомогою можна демонструвати як прості текстові, так і складні мультимедійні зображення.

DMB/DLP-технологія ґрунтується на використані 1000 мікроскопічних дзеркал з електронним керуванням, що розташовані на напівпровідниковій мікросхемі. Трикольоровий фільтр, крізь який проходить промінь світла, обертається синхронно з приладом контролю зображення. Завдяки високій швидкості зміни кадрів три окремих кольорових кадри, що з'являються послідовно один за одним, відбиваючись від мікроскопічних дзеркал, формують одне кольорове зображення.

DMB/DLP відрізняється від інших технологій рівновагою, яскравістю зображення та тим, що вона не має зернистої структури.

Джерелом світла в проекційних системах може бути галогенна або металогалогенна лампа потужністю 200 Вт з терміном служби від 1000 до 4000 год.

Із розвитком технологій майже щомісяця з'являються нові, досконаліші моделі. Проектори стають яскравішими, легшими, економічнішими і дешевшими (вартість мультимедійних проекторів сьогодні дорівнює вартості двох - трьох комп'ютерних комплексів).

Сьогодні мультимедійні проектори різного класу (ультрапортативні, портативні, стаціонарні) випускає багато фірм, наприклад: Panasonic, , Philips, Mitusbishi, Canon, 3M, NEC та інші.

Приклади мультимедійних проекторів

	Philips bSure SV1 Яскравість 1200 ANSI, контрастність 300:1, роздільна здатність 800x600, розміри - 235х335х108мм, вага - 3,7 кг. Тихий в роботі (32db), високоякісне зображення, строк роботи лампи - 6000 годин
	Philips PXG20 Яскравість 3000 ANSI, контрастність 250:1, роздільна здатність 1024х768 (зі стисненням 1280х1024), розміри - 129х261х356мм, вага - 7,2 кг. Проектор високої потужності з роздільною здатністю XGA та можливістю роботи в яскраво освітлених приміщеннях. Функція горизонтальної трапеції та можливість кріплення до стелі.
	Canon LV-S1 Яскравість 1000 ANSI, контрастність 300:1, вага - 2,7 кг. Мініатюрний портативний SVGA проектор. Зображення покращеної яскравості та чіткості.
	Canon LV 7345 Яскравість 2100 ANSI, контрастність 350:1, роздільна здатність 1024х768 (зі стисненням 1280х1024), вага - 4,0 кг. Має режим “турбо” для отримання чітких зображень при денному світлі або при яскравому освітленні, який можна вимкнути для перегляду відеофільмів і фотографій.
	3M MP8647 Яскравість 1600 ANSI, роздільна здатність 800х600, вага - 3,2 кг. Портативний проектор для виступу в залах до 200 осіб. Можливість підключення зовнішнього монітора. Цифрова корекція. Вмонтовані динаміки 2х1 Вт стерео.

Переваги використання мультимедійних технічних засобів:

– Розміри зображень можуть змінюватися в залежності від відстані між проектором та екраном. В аудиторії апарат можна встановити так, щоб слухачі мали можливість побачити все, навіть найдрібніші деталі зображення. Крім того, зображення підсвітлюється, а це сприймається краще, ніж з дошки.

– Зміна масштабу зображення (особливо зручно при роботі з дрібним зображенням).

– Доповідач самостійно встановлює час показу зображення, вмикаючи та вимикаючи проектор. Таким чином, зображення з'являється на екрані лише тоді, коли це є дійсно необхідним. Для фіксації динамічного зображення існує “стоп-кадр”.

– Доповідач може легко змінювати слайди, тому кількість ілюстрацій до матеріалу, що подається, може бути достатньо великою. Це сприяє максимальній відповідності між розповіддю лектора та наочним зображенням.

– Кожний мультимедійний проектор обладнаний пультом дистанційного керування проектором на відстіні. Крім того, цей пульт може працювати як віртуальна “мишка”, тобто можливе дистанційне керування комп'ютером, до якого підключений проектор.

Авторські засоби мультимедіа

Авторські засоби мультимедіа - це засоби (додатки), які мають заздалегідь підготовлені елементи для розроблення інтерактивних мультимедійних програм. Їх використання є прискореною формою розроблення інтерактивного мультимедійного проекту, що в кілька разів зменшує вартість робіт. Ці засоби різняться спеціалізацією, можливостями і зручністю освоєння.

Класифікація авторських засобів мультимедіа

Класифікацію авторських засобів мультимедіа запропоновано Джемі Силгаром. За нею розрізняють вісім типів:

– мову сценаріїв (Scripting Language);

– образотворче керування потоком даних (Icon/Flow Control);

– кадр (Frame);

– картку з мовою сценаріїв (Card/Scripting);

– тимчасову шкалу (Timeline);

– ієрархічні об'єкти (Hierarchical Object);

– гіпермедіа-посилання (Hypermedia Linkage);

– маркери (Tagging).

Мова сценаріїв. Це об'єктноорієнтована мова програмування, у якій спеціальні оператори визначають взаємодію елементів мультимедіа, розташування активних зон, призначення кнопок тощо. Однак можливість редагування елементів мультимедіа (графічних зображень, відео, звуку) в такій мові є дуже обмеженою. Або її може навіть не бути. Переважно мови сценаріїв належать до інтерпретувальних. Тому авторські засоби порівняно з іншими мають низьку швидкодію.

Авторськими засобами мультимедіа, що ґрунтуються на мові сценаріїв, є Ten Core Language (фірма Computer Teaching), Media View (фірма Microsoft) тощо.

Образотворче керування потоком даних. Основою авторського засобу цього типу є палітра значків (Icon Palette), які позначають різні функції взаємодії елементів засобу, і спрямовуюча лінія (Flow Line), яка вказує зв'язки між значками. За допомогою значків на екран виводять текст, графічні зображення, переміщують їх, відтворюють фільми, звук тощо.

Спрямовуюча лінія є своєрідним засобом побудови ієрархічної схеми додатка. На неї перетягують відповідні значки. Набір цих значків відповідає послідовності дій, що виконуються після запуску створеного додатка на виконання.

Суттєвою перевагою авторських засобів цього типу є скорочення термінів роботи з дизайном додатка зі складними функціями взаємодії. Проте вони є дорогими (їх вартість сягає кількох тисяч доларів).

Авторські засоби цього типу: Authorware (фірма Macromedia), IconAuthor (фірма Aim Tech), TIE (фірма Global Information Systems).

Кадр. Даний тип авторських засобів подібний до типу образотворчого керування потоком даних. Він також має палітру значків. Однак зв'язки між ними можуть відображати навіть складні алгоритми, що розгалужуються. Ці авторські засоби мають високу швидкодію, але потребують автоматичного наладника, оскільки помилки візуально невловимі.

Авторські засоби цього типу - Quest (фірма Allen Communication), СВТ Express (фірма Aim Tech) та ін.

Картка з мовою сценаріїв. Цей тип авторських засобів є потужним завдяки застосуванню мови сценаріїв. Однак вона сама потребує точного і жорсткого структурування сюжету. Процес розроблення додатків нагадує тут роботу з книгою. Створюють картку сторінка за сторінкою, а потім використовують гіпертекстові можливості для навігації між сторінками й об'єктами в межах сторінки.

Авторські системи постачаються з великою кількістю шаблонів, прикладів і готових графічних елементів призначеного для користувача інтерфейсу. А заздалегідь підготовлені спеціальні кнопки дають змогу керувати зовнішнім програвачем компакт-дисків, касетним магнітофоном або відеомагнітофоном.

Основним недоліком авторських засобів цього типу є неможливість забезпечити точне керування синхронізацією і виконання паралельних процесів. Наприклад, звуковий файл має запускатися і закінчуватися раніше, ніж зможе початися наступна за сценарієм подія. Використовуються такі авторські засоби переважно для розроблення гіпертекстових додатків (навчальних курсів, презентацій) і прикладних програм з інтенсивним переміщенням (ігор). Найкращим використанням картки з мовою сценаріїв є розроблення додатків, які можна логічно об'єднати у вигляді окремих карток із гіпертекстовими зв'язками.

Авторські засоби цього типу - Multimedia ToolBook (фірма Asymetrix), PowerPoint (фірма Microsoft) тощо.

Тимчасова шкала. Такі авторські засоби за структурою інтерфейсу користувача подібні до звукового редактора для багатоканального записування. Основними елементами є трупа (база даних об'єктів) і партитура (покадровий графік подій, які відбуваються з цими об'єктами). Кожна поява об'єкта з трупи в одному з каналів партитури називається спрайтом. Для керування спрайтами, залежно від дій користувача, використовується об'єктноподійна мова сценаріїв.

Авторські засоби на основі тимчасової пікали застосовуються для розроблення складних комерційних додатків і комп'ютерних ігор з інтенсивною мультиплікацією, в якій потрібна синхронізація різних мультимедійних складових.

Авторські засоби цього типу - Director (фірма Macromedia), Power Media(фірма RAD Techologies) та ін.

Ієрархічні об'єкти. Тут, як і в об'єктоорієнтованому програмуванні, використовується метафора об'єкта. Є можливість створювати складні конструкції з розвинутим сюжетом завдяки візуальному поданню об'єктів та інформаційних складових мультимедійного додатка. Такі авторські засоби дорогі, а тому їх використовують переважно професійні розробники.

До авторських засобів мультимедіа, які ґрунтуються на ієрархічних об'єктах, належить New Media Studio (фірма Sybase).

Гіпермедіа-посилання. Гіпермедіа-посилання подібні до типу кадру. У них показуються концептуальні зв'язки між елементами. За їх допомогою можна розробляти гіпертекстові додатки з елементами мультимедіа.

Приклади авторських засобів цього типу: HyperMethod (фірма Prog Systems АІ Lab), Formula Graphic (фірма Harrow Media) та ін.

Маркери. У маркерах використовуються спеціальні команди - теги, які забезпечують взаємодію й об'єднання елементів мультимедіа. Їх застосовують здебільшого для підготовки діалогових довідкових матеріалів (словників, інструкцій), а також у процесі створення сторінок для вузлів Інтернет.

Прикладами авторських засобів, що ґрунтуються на маркерах, є Hot Dog (фірма Sausage Software), FrontPage (фірма Vermeer) та ін.

Види презентацій

Залежно від способу реалізації на комп'ютері розрізняють такі види презентацій:

- за сценарієм;

- інтерактивні;

- автоматичні.

Презентація за сценарієм - це традиційна презентація зі слайдами, доповнена засобами показу кольорової графіки й анімації з виведенням відеоматеріалу на великий екран або монітор. У ній є можливість під час показу вносити зміни у процес демонстрації, а також використовувати титри, що пливуть по екрані і містять додаткові пояснення.

Анімаційний текст у поєднанні з анімаційними діаграмами, графіками та ілюстраціями дає змогу зосередити увагу слухачів на основному і сприяє кращому запам'ятовуванню інформації. Озвучує матеріал, як правило, сам ведучий. Презентація зі сценарієм є найпоширенішим видом мультимедійних презентацій.

Інтерактивна презентація - це діалог користувача з комп'ютером, під час якого користувач приймає рішення, який матеріал для нього важливий, і за допомогою миші або натисненням на клавіші вибирає на екрані потрібний об'єкт. Усі інтерактивні презентаційні програми керують подіями. Це означає, що коли відбувається певна подія (натиснення на клавішу, позиціювання курсору на екранний об'єкт тощо), програма виконує відповідну дію.

Інтерактивна презентація дає змогу відшукувати потрібну інформацію, заглиблюючись у неї настільки, наскільки це було передбачено розробником презентації. Наприклад, користувач починає вивчати певний товар із відображеної на екрані загальної характеристики. Потім, клацнувши мишею на гіперпосиланні (на підкресленому або виділеному кольором слові), на кнопці або значку він має змогу детальніше ознайомитися з відомостями про предмет, що його цікавить.

Порції інформації можна подавати:

- графічно;

- у текстовому вигляді;

- за допомогою анімації або відеокліпів;

- як читання тексту "від автора" з використанням звукових ефектів;

- у вигляді різноманітних поєднань усіх елементів.

Інтерактивна презентація здатна легко захоплювати увагу користувача і тривалий час підтримувати його зацікавленість матеріалом.

Автоматична презентація - це закінчений інформаційний продукт. Його можна перенести на відеоплівку, дискету, компакт-диск і розіслати потенційним споживачам.

Типи презентацій

Залежно від сфери застосування розрізняють такі типи презентацій:

- торгові;

- маркетингові;

- навчальні;

- корпоративні.

Торгові презентації. Торгові презентації дають змогу розповісти, які потреби споживача задовольняє товар і які переваги він має, а також за короткий термін надати потенційному покупцю всю необхідну інформацію.

Торгова презентація може бути:

- презентацією за сценарієм - проводиться за певним сценарієм в офісі майбутнього покупця або у нього вдома;

- інтерактивною - її можна записати на один із носіїв інформації і надіслати покупцю для попереднього визначення його зацікавленості товаром;

- автоматичною - у цьому випадку матеріал розташовують за схемою: початок (основні відомості), середина (вигоди) і кінець (резюме). Призначена для того, щоб покупець ознайомився з товаром самостійно.

Маркетингові презентації. Маркетингові презентації використовують під час підготовки умов для майбутніх торгових презентацій. Вони призначені для масової аудиторії споживачів (проводяться на виставках-ярмарках або в офісі покупця), для агентів з продажу тощо.

Щоб зосередити увагу на компанії та її продукції, у презентації можна об'єднати графіку, анімацію, відео і звук.

Прикладом маркетингової презентації є рекламні ролики на телебаченні.

Маркетингова презентація також може бути презентацією:

- за сценарієм - її можна розіслати менеджерам офісів для показу у відділах збуту на місцях. Вона містить звичайно анонси й огляд нових товарів, а також порівняльний аналіз товарів власної компанії та продукції конкурентів;

- інтерактивною - надає можливість вибирати як спосіб ознайомлення з діяльністю компанії та її продукцією, так і міру деталізації матеріалу. Інтерактивна презентація дає змогу доносити інформацію до різних груп споживачів, її також використовують на виставках-ярмарках;

- автоматичною - їх можна розіслати споживачам на дискетах, компакт-дисках, відеокасетах тощо, охопивши ними великі групи потенційних покупців. На виставках такі презентації часто є основою експозиції.

Навчальні презентації. Ці презентації використовують викладачі задля того, щоб зручно і наочно подати матеріал. Приклади навчальних презентацій:

- презентація-семінар (ознайомлення із новою продукцією; порівняльний аналіз продукції, що випускається; огляд поточного стану ринку; форма навчання студентів чи надомних працівників);

- презентація для самоосвіти (інтерактивна система, за допомогою якої можна отримати відомості про товар, компанію, ринок, конкурентів тощо);

- презентація-порада (інструктаж для викладача або лектора щодо правильного проведення презентації тощо);

- презентація для клієнтів корпорації (навчальні чи тематичні диски, які розсилаються на замовлення та ін.).

Навчальна презентація може бути:

- презентацією за сценарієм (наприклад, на семінарі у ВНЗ) - дає змогу корегувати залежно від аудиторії набір та послідовність матеріалів;

- інтерактивною (навчальні курси для самостійного опанування) - може використовуватися в локальній мережі чи в Інтернет;

- автоматичною (відеосупровід експонатів у музеї тощо).

Корпоративні презентації. Корпоративні презентації призначені для донесення інформації до акціонерів корпорації, зокрема через Інтернет, що дає змогу дістати доступ до гіпертекстової гіпермедійної системи World Wide Web (WWW). Гіпертекстові документи (щорічні звіти, проспекти тощо) містять текстові посилання на інші документи, розміщені на WWW-серверах по всьому світу. Для звернення до гіпертекстового документа досить клацнути мишею на підкресленому фрагменті тексту.

Функція гіпермедіа у WWW є подальшим розвитком ідеї гіпертексту. Натиснення на значку швидкого викликання в документі дає змогу дістати доступ до графічної, звукової та відеоінформації, до комп'ютерної анімації. Президент компанії може, наприклад, розсилати корпоративні повідомлення (службові документи), супроводжуючи їх власними аудіо- чи відеокоментарями.

Приклади корпоративних презентацій:

- щорічний звіт;

- електронний журнал;

- презентація для акціонерів;

- презентація для служб, зайнятих роботою з персоналом;

- презентація з питань інвестицій і фінансування тощо.

У корпоративних презентаціях також використовуються всі види презентацій:

- презентація за сценарієм - призначена для демонстрації на великих зборах акціонерів компанії (наприклад, з питань, пов'язаних з отриманням інвестицій) або для показу на комп'ютері одній людині (наприклад, економічне обґрунтування фінансування проекту в офісі представника банку-інвестора);

- інтерактивна презентація - дає змогу користувачу самостійно ознайомитися з інформацією про структуру, продукцію і персонал корпорації;

- автоматична презентація - її можна розсилати акціонерам, банкам-інвесторам, службовцям тощо або демонструвати на виставках-ярмарках.

Microsoft PowerPoint як сучасний технологічний засіб мультимедіа

Вітчизняний ринок програмного забезпечення нині пропонує поки що небагатий вибір авторських засобів мультимедіа з урахуванням прийнятної для користувача їх підтримки.

Для розроблення презентацій мультимедіа найпоширенішою в Україні є російськомовна версія PowerPoint, що входить до складу інтегрованого пакета MS Office. За допомогою цього додатка розроблюють презентації, що складаються з наборів слайдів, у яких текст поєднується з графічними об'єктами, фотокартками, звуком, відео- та мультиплікаційними ефектами. Слайди можна подати як у суворій чорно-білій гамі, так і у вигляді кольорових зображень. Для цього використовують шаблони оформлення, створені професійними дизайнерами. Шаблони можна придумати і самостійно.

Слайди можуть містити:

- текст;

- таблиці;

- діаграми, у тому числі організаційні;

- рисунки;

- відеокліпи;

- звуковий супровід (музику або голос);

- гіперпосилання на інші слайди та документи (презентації, таблиці, діаграми тощо, які знаходяться на даному комп'ютері або в Інтернет).

Окремі об'єкти слайдів можуть мати ефекти анімації.

Оскільки PowerPoint є складовою Microsoft Office, то, готуючи презентацію, можна використовувати фрагменти документів Word, електронних таблиць і діаграм Excel, даних Access. Створені в PowerPoint слайди можна відразу переглянути і, при потребі, змінити.

Презентації PowerPoint демонструють:

- на моніторі для невеликого кола осіб (у тому числі в Інтернеті);

- на екрані за допомогою мультимедійного проектора;

- на екрані за допомогою епідіаскопів, використовуючи прозорі плівки;

- на екрані за допомогою діапроекторів, використовуючи 35-мілімітрові слайд-фільми;

- у роздрукованому вигляді на папері.

ОLE-технологія

Загальна характеристика ОLE-технології

OLE - Object Linking and Embedding - механізм зв'язування і вбудовування об'єктів. Це механізм операційної системи Windows, який підтримує сумісну роботу кількох програм.