Принципи ведення сільськогосподарської діяльності в ЄС. Засади сталого розвитку сільського господарства. Напрями спільної аграрної політики сталого розвитку сільського господарства ЄС. Аналіз інституційних особливостей функціонування аграрних підприємств.

Кризові періоди розвитку політичної системи характеризуються новими нестандартними конфігураціями інституційного дизайну, які визначають набуття нових якостей окремими інституціями. Мова йде про надзвичайні та тимчасові органи влади, перехідні уряди.

Суть поняття "релігійна дискримінація", приклади дискримінації за релігійною ознакою в Україні. Аналіз українського законодавства щодо запобігання дискримінації. Механізми удосконалення діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Аналіз основних компонентів розвитку й ефективності управління державою, її окремими напрямами та сферами. На основі праць учених-іноземців щодо оптимізації системи публічного управління дослідження таких її складових, як цінності, інститути та еліти.

Концепція взаємозалежності процесів становлення громадянського суспільства та демократизації на прикладі країн Вишеградської групи та України. Характер зовнішніх впливів в країнах регіону і їх значення у процесах інституціоналізації громадян групи.

Специфіка становлення громадянського суспільства та демократизації у постсоціалістичних країнах на прикладі країн Вишеградської групи та України. Вплив європейської та євроатлантичної інтеграції на процеси інституціоналізації громадянського суспільства.

Визначення сутності понять "організація" та "інститут". Дослідження інституціоналізації суб'єктів політики. Аналіз ролі соціально-політичного контролю й дієвості очікуваних санкцій. Вивчення зовнішніх ознак і змістовної сторони громадянського суспільства.

Дослідження процесу перетворення політичного явища або руху на "організований заклад". Розгляд політичної інституціоналізації як показника якісних змін, які відбуваються в політичній сфері. Системна організація та механізми регулювання в політиці.

Сутність політологічного осмислення інституціоналізації громадянського суспільства. Методологічні аспекти демократизації інституціональної структури українського суспільства. Роль інститутів громадянського суспільства у процесі демократичних перетворень.

Клани як явище, характерне для автократичних спільнот. Сутність його поступової трансформації через формування фінансово-політичних груп з їх подальшим перетворенням у сучасні форми представництва інтересів у вигляді корпорацій. Роль й функції лобізму.

Вивчення демократії та її впливу на державне управління, відповідно до чого доведення, що у випадку неспроможності ефективного функціонування інституціоналізації демократії відбуваються деструктивні зміни у всіх сферах сучасного суспільного життя.

Дослідження сутності політичних коаліцій. Визначення особливостей їх формування та діяльності на регіональному рівні. Огляд умов щодо інституціоналізації їхньої діяльності та підвищення ролі в політичному та соціально-економічному розвитку регіонів.

Досвід інституціоналізації лобізму в країнах Вишеградської групи. Аналіз спільних та відмінних рис в імплементації інституту лобізму між країнами Західної та Східної Європи. Визначення підстав та способів узаконення лобізму в країнах Вишеградської групи.

Наслідки вживання різних моделей інституціоналізації. Дослідження формальних та неформальних механізмів функціонування політичної опозиції. Концепції оформлення опозиції для партійних систем. Копіювання політичної системи Швейцарії на прикладі Уругваю.

Стратегічні перспективи розвитку моделі самоврядної влади. Розгляд необхідності інституціоналізації громадської участі. Орієнтири розвитку територіальної основи. Характеристика досвіду інституціоналізації публічної самоврядної влади зарубіжних держав.

Поняття соціального інституту. Аналіз передумов інституціоналізації як процесу формування різних типів соціальної діяльності в якості соціальних інститутів. Дослідження теоретичних й прикладних аспектів стратегічного прогнозування політичних традицій США.

Огляд інституціоналізації технологій політичного впливу у процесі медіатизації. Зв’язок цього процесу зі створенням медіаполітичної системи в Україні, з її демократичним транзитом. Медіа-скандали по темам політичної корупції, електоральних кампаній.

Напрями зовнішньої політики й особливості формування моделей української державної та дипломатичної служб в період національного піднесення. Формування зовнішньої політики, дипломатії та вироблення зовнішньополітичних й інституціональних рішень.

Сутність і роль лобізму в інституціональному середовищі. Особливості українського лобізму, його вплив на стан економічних процесів. Характеристика тіньових форм взаємодії влади і бізнесу. Неоднозначне відображення даного феномену в суспільній свідомості.

Розгляд напрямів визначення наукової категорії "інституціоналізація" в суспільствознавчих науках. Розробка системи санкцій. Порушення інституційних норм із цілеспрямованим уникненням санкцій шляхом обману чи домовленості з суб’єктом їх накладання.

Використання дослідницької стратегії інституціоналізму раціонального вибору. Можливості досягнення корисності та розподілу ресурсів у суспільстві на мікрорівні політичного процесу. Характеристика діяльності політичних інститутів у термінах ефективності.

Визначено основні підходи до легітимності публічної влади з точку зору інституціональної теорії. Відзначено, що відносно формування теорії легітимності публічної влади, розвиток інституціональної теорії пройшов декілька етапів, розглянуто їх властивості.

Основні концепції інтеграційних перетворень та розвитку політичної системи ЄС на сучасному етапі. Огляд існуючих проблем у функціонуванні інститутів ЄС і системи управління об'єднанням. Оцінка політико-правової бази реформування європейських інституцій.

Особливості формування інституціонального дизайну регіонального політичного режиму у Чернівецькій області. Аналіз політичного режиму як національного, так і регіонального рівнів, виокремлення його інституціонального дизайну (набору політичних інститутів).

Характеристика основних моделей, у яких реалізувалася історична траєкторія становлення і розвитку бікамералізму. Розгляд зразків інституціонального дизайну верхніх палат парламенту. Класифікація функціональних параметрів існуючих сенатських інститутів.

Засади функціонування інститутів політичної відповідальності у контексті політико-правової практики Європейського Союзу як одного із провідних міждержавних об’єднань із високим ступенем політичної інтеграції. Організація політико-владних відносин у ЄС.

Інституціональна система ЄС. Виокремлення політичних інститутів. Встановлення можливості застосування поняття політичної відповідальності до інституціональної системи ЄС. Механізми реалізації такої відповідальності в ЄС. Визначення її основних рис.

Аналіз інституціональних джерел політичної нестабільності та чинників стабільності в умовах президентської, парламентарної та змішаної форм правління. Шляхи забезпечення політичної стабільності за часів розбудови демократичної державності в Україні.

Інституціонально-організаційний механізм публічного управління в сфері екологічної безпеки. Характеристика стратегічних напрямів державної екологічної політики. Реформування екологічної політики держави та удосконалення механізмів публічного управління.

Умови формування суспільних рухів. Переваги і недоліки організаційних моделей суспільних рухів: автономізованої та інституціоналізованої. Огляд діяльності суспільних рухів на прикладі екологічного руху у Німеччині, нових лівих у США, глобального руху.