Креативний простір молодих учених у сучасній культурній політиці України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Креативний простір молодих учених у сучасній культурній політиці України

В.В. Маліков

Сучасні національні та соціальні перетворення в Україні потребують високого рівня участі молодих людей в них. Одним із шляхів посилення участі молоді у розбудові суспільного життя в наші дні може бути заснування і розвиток креативних просторів для молоді. Стаття має на меті розкрити особливості функціонування креативного простору молодих вчених, його основних ідей та принципів діяльності, а також корисності для сучасного українського суспільства на прикладі проекту «Креативний простір молодих вчених «Науковий андеграунд» в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут». Звертається увага на переваги креативного простору для молодих вчених та способах їх впровадження в сучасну практику розвитку спільнот і творчості. Автор стверджує, що креативний простір має великий потенціал у науковому, освітньому та соціальному співробітництві за участю студентів, молодих учених та адміністрації університету. Креативний простір може запропонувати альтернативний підхід до їх взаємодії та сприяти цінним результатам академічної та громадської діяльності на користь міської спільноти і регіону, де знаходиться університет.

Ключові слова: креативний простір, спільнота, творчість (креативність), молоді вчені, культурна політика, професійний розвиток.

Современные национальные и социальные преобразования в Украине требуют высокого уровня участия молодежи в них. Одним из путей усиления участия молодых людей в развитии общественной жизни в наши дни может быть основание и развитие креативных пространств для молодежи. Статья имеет целью раскрыть особенности функционирования креативного пространства молодых ученых, его основных идей и принципов деятельности, а также полезности для современного украинского общества на примере проекта «Креативный пространство молодых ученых «Научный андеграунд» в Национальном техническом университете «Харьковский политехнический институт». Обращается внимание на преимущества креативного пространства для молодых ученых и способы их внедрения в современную практику развития сообществ и творчества. Автор утверждает, что креативное пространство имеет большой потенциал в научном, образовательном и социальном сотрудничестве при участии студентов, молодых ученых и администрации университета. Креативное пространство может предложить альтернативный подход к их взаимодействию и способствовать ценным результатам академической и общественной деятельности с пользой для городской общины и региона, где находится университет. креативний простір молодь суспільний

Ключевые слова: креативный пространство, сообщество, творчество, молодые ученые, культурная политика, профессиональное развитие.

The national and social transformations in contemporary Ukraine demand the high-level participation of youth. One of the ways to enhance youth participation in social life and nation building nowadays is the foundation and development of creative spaces for young people. The author aims to reveal the specifics of the young scientists' creative space functioning, its fundamental ideas and principles, and its usefulness for contemporary Ukrainian society. This paper is focused upon the benefits of the creative space for young scientists and how these findings may be implemented in nowadays practice of community and creativity development The researcher uses the experience of the project Young Scientists' Creative Space “Scientific Underground” in National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute” as a case-study. The author claims that creative space has a great potential in scientific, educational and social collaboration involving students, young scholars and University administration. Creative space may offer alternative approach to their interaction, and promote valuable results of their academic and civic activities for the benefit of urban and even regional communities, Where the University is located.

Keywords: creative space, community, creativity, young scientists, cultural policy, professional development.

Сучасні національні та соціальні перетворення в Україні вимагають високого рівня участі молоді в них. Усе вітчизняне суспільство повинна бути включеним у процес розробки та реалізації української національної ідеї. А молодь має усвідомлюватися важливою частиною національної спільноти: молоді люди є майбутніми лідерами, власниками бізнесу, науковцями, митцями, державними службовцями тощо. Їхня зацікавленість і діяльність у процесах націєтворення формує майбутнє України. Визнання важливої ролі молоді в цих процесах має на меті посилення її творчого потенціалу та надання молодим людям міцного відчуття приналежності до національної спільноти, її цінностей та ідеалів. Так само це важливо для співучасті молоді у житті місцевих громад і залучення її до вирішення актуального питання розвитку креативного потенціалу локальних і національної спільнот.

Одним із можливих шляхів підвищення рівня участі молоді у соціальному житті та націєтворенні в наші дні може стати створення та розвиток молодіжних креатив- них просторів. Заснування суспільних просторів для розвитку творчості, в тому числі і креативності молоді, вважається інноваційною практикою в багатьох країнах світу від початку ХХІ століття. Упродовж останніх 5 років до цього досвіду починають звертатися місцеві громади і в Україні [1; 2; 4; 6; 7; 9; 10; 12; 13], але бракує належної уваги вітчизняних дослідників до цього явища. Це вказує на нагальну необхідність практичного вивчення і теоретичного осмислення досвіду різнопланової діяльності креа- тивних просторів та їхньої ролі у залученні молоді до різних форм соціальної активності в сучасній Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед поодиноких вітчизняних наукових рефлексій дотичних до розвитку креативних просторів у сучасному місті варто відзначити статті Г. Фесенка [11] та Н. Рибки [8]. Перший проводить дослідження основних напрямів розвитку креативного міста, котрі складають формування комфортного середовища для життєдіяльності і творчості та підвищення рівня людського капіталу. Друга зосереджує свою увагу на проблемах урбанізації, архітектурного середовища міста й ВНЗ і можливостях перетворення його у креативний простір. У межах обсягу цієї статті можливо лише побіжно звернутися до закордонного досвіду функціонування креативних просторів [1; 14].

Описовий характер мають декілька Інтернет- публікацій про діяльність креативних просторів і коворкі- нгів в Україні [2; 4; 7; 9; 10; 12; 13]. Вони є цінним джерелом для визначення завдань і напрямів діяльності різних креативних просторів, містять відомості про їхні основні досягнення, висвітлюють погляди їхніх засновників і користувачів на роль і функції того чи іншого креативного простору у місті, дають розуміння їхньої цільової аудиторії та показують перспективи розвитку.

Метою цього дослідження є виявлення основних засад функціонування креативного простору молодих вчених, завдань і принципів його роботи та корисності впровадження такої моделі для сучасної української культурної політики. Автор зосереджує увагу на перевагах креативного простору для молодих вчених, його корисності для впровадження цих результатів у практику вітчизняної культурної політики. Дослідження спирається на приклад Креативного простору молодих учених «Науковий андеграунд», проекту над реалізацією котрого працює команда Ради молодих вчених в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут», членом якої є й автор цієї статті.

Матеріали і результати дослідження. Обґрунтовуючи належність проблематики створення і функціонування креативних просторів до сучасної культурної політики України, варто розуміти останню як одну із соціальних практик, котра визначає та відбиває тенденції сучасних культурних змін у суспільстві [3, с. 191], а стратегії культурної політики є способом задоволення суспільних потреб відповідно до уявлень про якість життя в парадигмі «людського розвитку» [3, с. 192]. При цьому у сучасному соціокультурному просторі домінують міський спосіб життя та міські просторові форми як середовище для розвитку людського потенціалу. А відтворення і залучення якісного людського капіталу як запоруки розвитку стає однією з умов формування стратегії міського розвитку, зокрема і для Харкова [11, с. 59]. Тож вплив культурної політики проявляється передусім у зростанні креатив- ності і соціального капіталу окремих громадян і спільнот. У соціальному вимірі найбільш відчутно вона позначається на освіті, здоров'ї та згуртованості громадян. Економічний вимір культурної політики також є вагомим через розвиток креативної індустрії, збільшення зайнятості та потенціал для оживлення окремих місцевостей [6, с. 72].

Спираючись на європейський досвід, підтримка нових культурних практик, креативної індустрії, заснування відповідних хабів і кластерів можуть дати нове дихання українським містам і трансформувати застарілу радянську інфраструктуру [1; 8, с. 52-54]. Наприклад, відкритий 2012 року нідерландський освітній заклад і дослідницький центр THNK стимулює розвиток стартапів, креативних підприємницьких проектів, формуючи імідж Амстердама як міста креативності і інновацій. Креативні хаби задіяні у ревіталізації міського простору по всій Європі [1].

Існуючі комерційні і соціальні креативні простори в Україні також спрямовують свою діяльність у означених вище напрямках. У контексті майбутньої науково- просвітницької діяльності креативного простору молодих вчених автор звернув увагу на відповідний напрям у їх роботі. Так, креативний простір часопис у м. Київ серед іншого має лекторій під назвою «Public Science» - серії подій, які мають на меті популяризацію науки в Україні [4]. Академічна спільнота, є активним засновником креа- тивних просторів, спрямованих на вирішення низки соціальних, освітніх, підприємницьких і наукових завдань, які постають перед університетами [7; 9; 10].

У сучасному креативному місті має бути багато публічного простору та місць, де люди можуть спілкуватися один із одним. Саме там виникають зв'язки, які відрізняють справжнє місто від просто великої кількості відокремлених людей, які мешкають у багатоповерхівках на обмеженій площі [11, с. 62]. Організатори молодіжних творчих спільнот стверджують, що, будучи активно залученими до дружніх до молоді творчих просторів, молоді люди можуть відчувати власний внесок, зроблений у свою спільноту, та мають змогу розвинути сильне відчуття приналежності до таких місць [14].

При розробці проекту креативного простору «Науковий андеграунд» молоді вчені, в їх числі і автор статті, зверталися до світового і українського досвіду у цій сфері. Цей креативний простір має стати клубом наукового співробітництва та інтелектуального дозвілля, організованим Радою молодих вчених НТУ «ХПІ», який діє на постійній основі та спрямовує свою діяльність на підтримку наукової, винахідницької та іншої творчої діяльності і взаємодії молодих вчених, збереження та розвиток їхнього інтелектуального потенціалу, суспільної активності і згуртованості. Проект реалізовується з осені 2016 р. у кілька етапів. Теоретико-прогностичний етап полягав у розробці загальної концепції креативного простору молодих вчених, обґрунтування матеріально-технічну сторону проекту, створення команди і розподілу організаційних ролей (до лютого 2017 р.). Наступний етап - підготовчий - найбільш відповідальний, бо полягав у підготовці наданого приміщення до відкриття, яке відбудеться наприкінці червня 2017 року. Програмою відкриття передбачена низка науково-просвітницьких заходів молодих фахівців з різних галузей наукового знання, а також концерт музичних гуртів. У ній братимуть участь як молоді вчені НТУ «ХПІ», так і представники освітянської наукової і бізнес спільнот Харкова. Програма заходів охопить різні галузі наукового знання і творчості: технічні науки і прикладні дослідження, природничі і гуманітарні науки, ІТ сферу і мистецтво. Це допоможе позиціонувати «Науковий андеграунд» як інклюзивний простір, відкритий для всіх, хто поділяє цілі і завдання креативного простору.

Під час реалізації кожного з етапів проекту застосовувався колегіальний стиль управління, котрий ґрунтується на підтримці, кооперації, консенсусі у прийнятті рішень, співучасті і делегуванні повноважень.

Функціонування креативного простору теж значною мірою залежить від принципів та цінностей, яких дотримуються його учасники. Креативний простір виконує завдання з об'єднання і залучення спільноти молодих вчених, а також допомоги їм чітко формулювати та реалізовувати свої інтереси й потреби. У межах креативного простору має панувати повага до власного бачення і позицій молоді та їхніх цінностей, підтримка та заохочення їх розвитку. Будь-який проект, створений та організований креативним простором молодих учених, повинен базуватися на цих позиціях та враховувати сучасні соціальні, економічні та екологічні умови. Це включає ефективне використання обмежених ресурсів за принципами «легко, швидко, дешево» за можливості. Основоположним принципом креативного простору, який дозволяє йому бути корисним як для молоді, так і для міської громади, має стати толерантність та інклюзивність. Це означає, що креативний простір повинен бути вільним від будь-яких форм дискримінації.

Реалізація проекту «Креативного простору молодих вчених «Науковий Андеграунд», на думку його розробників, надасть наступні різнопланові переваги:

унікальне середовище, в якому молоді вчені мають можливість самостійно приймати рішення та створити атмосферу відкритих комунікацій, вільного спілкування;

комфортний простір для наукової, освітньої й організаційної праці: тепле й світле приміщення зі зручними робочими місцями, вільним Wi-Fi та іншими необхідними речами;

вдосконалення кадрового потенціалу, що дозволяє підтримати ініціативних співробітників і дослідників, націлених на пошук можливостей для зростання, прискорення професійного вдосконалення співробітників і створення додаткової мотивації для їхнього розвитку;

проведення заходів, спрямованих на прискорення професійного зростання молодих вчених: тренінги, сесії з обміну знаннями, лекції провідних фахівців, майстер- класи та інші практики;

зміцнення авторитету науки в суспільстві;

підтримка і розвиток позитивного образу Харкова як європейського інноваційного високоосвіченого наукового міста, «Харків - smart city»;

підвищення інноваційного потенціалу університету і міста шляхом проектування і реалізації низки спільних наукових і громадських заходів молодих вчених та налагодження творчої взаємодії між молодими вченими різних кафедр і різних ВНЗ та наукових установ для здійснення міждисциплінарних проектів, що передбачає створення умов для кооперації молодих вчених в трансдисциплінар- них колективах, роботу лабораторій спільного доступу у перспективі. Це дозволить консолідувати ресурси для вирішення складних науково-технічних завдань в інтегрованому науковому інформаційному просторі.

Автор переконливо вказує на те , що креативний простір має значний потенціал у науковому, освітньому та соціальному співробітництві за участю студентів, молодих учених та адміністрації університету [5, с. 120]. Креа- тивний простір «Науковий Андеграунд» може запропонувати альтернативний підхід до їхньої взаємодії та сприяти цінним результатам їхньої академічної та громадської діяльності на користь міської громади та регіону, де знаходиться Університет [5, с. 121].

Креативний простір молодих вчених - це саме те місце, котре підходить для презентації інновацій у місті. Українські та іноземні компанії можуть демонструвати та випробувати свої інноваційні продукти та технології у співпраці зі студентами та молодими науковцями, які прагнуть використовувати ці інновації. І такі компанії отримують можливість спілкуватися зі споживачами своїх товарів і послуг за допомогою креативного простору як виставкового залу власної продукції та навіть знаходити молодих творчих вмілих співробітників, які є компетентними у відповідній галузі. У такий спосіб він також може слугувати за майстерню, в якій молодь, наче учні, набуває необхідних сучасних навичок та знань, удосконалюючи свій професійний рівень та підвищуючи шанси і можливості для роботи. Таким чином, креативний простір може опосередковано мати позитивний вплив на українську економіку через розвиток підприємництва, розширення бізнесу та можливостей для зайнятості.

Висновки

Тож креативний простір молодих вчених має значний потенціал у науковому, освітньому та соціальному співробітництві як всередині самої академічної спільноти, так і в її співпраці з міською громадою у досягненні цінних результатів суспільно корисної для міста і регіону діяльності: формування якісного високоосвіченого людського капіталу, підприємницьких ініціатив, креативного інноваційного розвитку міста.

Поняття креативного простору включає як місце, так і спільноту, яку об'єднує це місце. Концепція креативного простору також стосується різних форм співпраці у спільноті молодих вчених, а також будь-яких дій, що відбуваються у креативному просторі. Це дозволяє молодим вченим отримати цінний досвід прийняття рішень, індивідуальних і колективних соціально значимих дій. Це - потужний засіб розвитку громадянської активності. Молоді вчені отримають можливість організувати творчу діяльність, генерувати і реалізовувати свої ідеї та допомагати один одному в креативному просторі.

Перспективними напрямами подальших досліджень цієї проблематики можна вважати вивчення закордонного досвіду функціонування креативних просторів для молоді в цілому і молодих вчених зокрема. Так само корисним буде поглиблене дослідження результатів діяльності креа- тивних просторів в Україні, диференційований аналіз успішності комерційних і соціальних проектів у цій сфері.

Список літератури

1. Досвід перетворень Острови креативності змінюють Європу // Культура і креативність. Програма ЄС - Східного партнерства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.culturepartnership.eu/ua/artide/islands-of-creativity-are-changing- europe. - Дата звертання: 14 травня 2017.

2. Коворкінги України - дослідження Трухімовича. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://crespo.com.ua/kovorkingi-ukrayini-doslidzhennya-truhimovicha/. - Дата звертання: 14 травня 2017.

3. Кравченко О. В. Ключові проблеми сучасної культурної політики України: культурологічний контекст / О. В. ^Кравченко // Культура України. - 2015. - Вип. 49. - С. 188-199.

4. Краковецький О. Креативний простір «Часопис» пропонує донорам безкоштовну участь у своїх подіях / О. Краковецький [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://donor.ua/news/2038. - Дата звертання: 14 травня 2017.

5. Маліков В. В. Креативний простір як середовище взаємодії молодих учених, студентів та адміністрації вищого навчального закладу / В. Маліков // Студентське самоврядування та його роль у формуванні гуманістичних цінностей: Матеріали ІІ Міжнародної науково- практичної конференції студентів та молодих вчених, 2-3 березня 2017 року. - Чернівці: БДМУ, 2017. - С. 120-121.

6. Маліков В. В. Культурна політика Великої Британії та її цінність для України / В. Маліков // Аспекти історичного музикознавства - VIII: Вища мистецька освіта як інструмент збереження культурної ідентичності: зб. наук. ст. /Харк. нац. ун-т мистецтв імені І. П. Котляревського. - Харків: Видавництво «Водний спектр Джі-Ем-Пі», 2016. - С. 65-73 .

7. Презентация креативного пространства IT Hub “NURE Upgrade” [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nure.ua/aU_news/prezentaciya-kreativnogo-prostranstva-it-hub-nure- upgrade/. - Дата звертання: 14 травня 2017.

8. Рибка Н. Креативний простір навчальних закладів (пост)соціалістичних міст / Н. Рибка // Вісник Інституту розвитку дитини. Сер. : Філософія, педагогіка, психологія. - 2014. - Вип. 34. - С. 48-55.

9. Олійник А. Студентські коворкінги в ролі креатив- них просторів / Анна Олійник // Студвей [Електронний ресурс].

1. Dosvid peretvoren Ostrovy kreatyvnosti zmini- uiut Yevropu [The experience of transformation. Creativity islands change Europe]. Kultura i kreatyvnist. Prohrama YeS--Skhidnoho partnerstva [Culture and creativity. EU-Eastern Partnership Program]. Available at: https://www.culturepartnership.eu/ua/article/islands-of-creativity-are-changing- europe. (accessed 14.05.2017).

2. Kovorkinhy Ukrainy -- doslidzhennia Trukhimovycha [Ukrainian Coworkings - Trukhimovich's research]. Available at:http://crespo.com.ua/kovorkingi-ukrayini-doslidzhennya-truhimovicha/. (accessed 14.05.2017).

3. Kravchenko O. V. Kliuchovi problemy suchasnoi kulturnoi polityky Ukrainy: kulturolohichnyi kontekst [Key Problems of Contemporary Ukrainian Cultural Policy: Cultural Context]. Kultura Ukrainy [Culture of Ukraine]. 2015, issue 49, pp. 188-199.

4. Krakovetskyi O. Kreatyv- nyi prostir "Chasopys" proponuie donoram bezkoshtovnu uchast u svoikh podiiakh [The Creative Space "Chasopys" offers donors free participation in their events]. Available at: https://donor.ua/news/2038. (accessed 14.05.2017).

5. Malikov V. V. Kreatyvnyi prostir yak seredovyshche vzaiemodii molodykh uchenykh, studentiv ta administratsii vyshchoho navchalnoho zakladu [Creative space as an environment for interaction of young scientists, students and administration of higher educational institutions]. Studentske samovriaduvannia ta yoho rol u formuvanni humanistychnykh tsinnostei: Materialy II Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii studentiv ta molodykh vchenykh, 2-3 bereznia 2017 roku [Student self-governance and its role in the formation of humanistic values: Proceedings of the II International Scientific and Practical Conference of Students and Young Scientists, 2-3 March 2017]. Chernivtsi, BDMU, 2017, pp. 120-121.

6. Malikov V. V. Kulturna polityka Velykoi Brytanii ta yii tsinnist dlia Ukrainy [The UK Cultural Policy and Its Value for Ukraine]. Aspekty istorychnoho muzykoznavstva -- VIII: Vyshcha mystetska osvita yak instrument zberezhennia kulturnoi identychnosti: zb. nauk. st. [Aspects of historical musicology - VIII: Higher artistic education as a tool for preservation of cultural identity: Coll. Science. Art.]. Kharkiv, Vydavnytstvo «Vodnyi spektr Dzhi-Em- Pi», 2016, pp. 65-73.

7. Prezentatsyia kreatyvnoho prostranstva IT Hub “NURE Upgrade” [Presentation of Creative Space IT Hub "NURE Upgrade"]. Available at: http://nure.ua/all_news/prezentaciya-kreativnogo-prostranstva-it-hub-nure- upgrade/. (accessed 14.05.2017).

8. Rybka N. Kreatyvnyi prostir navchalnykh zakladiv (post)sotsialistychnykh mist [The creative space of educational institutions of (post) socialist cities]. VisnykInstytutu rozvytku dytyny. Ser. : Filoscfiia, pedahohika, psykholohiia [Bulletin of the Institute for the Development of the Child. Series: Philosophy, pedagogy, psychology.]. 2014, issue 34, pp. 48-55.

9. Oliinyk A. Studentski kovorkinhy v roli kreatyvnykh prostoriv [Student coworkings in the role of creative spaces]. Studvei [Studway]. Available at: http://studway.com.ua/studentski-kovorkingi/. (accessed 14.05.2017).

Размещено на Allbest.ru