Модель розвитку пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»

МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ІНІЦІАТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Гуданич Наталія Миколаївна

викладач кафедри дошкільної педагогіки

Анотація

У дослідженні проаналізовано сутність понять «модель» і «моделювання». Розроблено модель розвитку пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Модель розвитку пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій містить цільовій, структурно-процесуальний, змістовно-методичний і результативний блоки. Визначені основні функції моделі розвитку пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій. У статті проанотовані можливості інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.

Ключові слова: пізнавальна ініціативність, розвиток пізнавальної ініціативності, майбутній вихователь закладу дошкільної освіти, модель, моделювання.

Annotation

A MODEL FOR THE DEVELOPMENT OF COGNITIVE INITIATIVE OF FUTURE TEACHERS OF PRESCHOOL EDUCATION INSTITUTIONS BY MEANS OF INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES Hudanych Nataliia Teacher of the Department of Preschool Education State institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky»

Introduction. It has been established that the cognitive initiative of future preschool teachers refers to their ability and desire to actively engage in the educational process, show interest in academic subjects, and independently deepen their knowledge. It includes such traits as self-organisation, dedication, creativity and desire to learn new things. Future teachers of preschool education institutions with high cognitive initiative can set their own learning goals, actively seek additional information, participate in group discussions, and apply the knowledge gained in various practical situations, ready to take more responsibility for their professional training.

Purpose. The aim of the article is to develop a model for the development of cognitive initiative offuture preschool teachers by means of information and communication technologies.

Methods. To verify the initial assumptions and achieve the goal of the article, empirical and theoretical methods were used at different stages of the study: analysis of regulatory documents and psychological and pedagogical literature, interviews with managers and teachers of higher education institutions based on pedagogical experience, interpretation, abstraction, modelling, comparison, observation, generalisation, structuring. The main research method was modelling. Modelling as a method of scientific cognition was used in the research when designing a model for the development of cognitive initiative offuture preschool teachers using information and communication technologies of the subjects, which made it possible to solve the problems of building an effective process of developing cognitive initiative offuture preschool teachers and managing it from the standpoint of not only qualitative but also quantitative characteristics.

Results. The study analyses the essence of the concepts of «model» and «modelling». A model of development of cognitive initiative of future preschool teachers by means of information and communication technologies has been developed. The model of development of cognitive initiative offuture preschool teachers by means of information and communication technologies includes target, structural and procedural, content and methodological and effective blocks. The study found that this model performs the following functions: it reflects the project of the process of developing the cognitive initiative of future preschool teachers by means of information and communication technologies; is a means of a more thorough study of individual elements of this process; reflects the logic ofprofessional training of students - future teachers ofpreschool education institutions; clearly demonstrates the main positions of the process of development of cognitive initiative of future preschool teachers by means of information and communication technologies; orientates teachers to continuous modernisation of methods and forms of theoretical and practical training offuture preschool teachers. The article analyses the possibilities of information and communication technologies in the development of cognitive initiative of future preschool teachers. It is proved that the implementation of the developed model will allow to develop cognitive initiative in future teachers ofpreschool education institutions.

Originality. It has been established that the development of cognitive initiative of future preschool teachers can be successful if appropriate pedagogical conditions are created: enrichment of students' cognitive activity with content educational components that activate the ability to independently search for and present non-standard ideas (innovations) in the process of improvisation outside a given pedagogical situation; encouraging the manifestation of volitional activity in the process of cognition in order to express their own thoughts on the development of specific proposals for solving educational or professional problems; use of information and communication technologies in ensuring the quality of professional training of future teachers of preschool education institutions.

Conclusion. The presented model of development of cognitive initiative of future preschool teachers by means of information and communication technologies is considered as an open-type subsystem built into the context of the pedagogical system of professional training offuture preschool teachers. The designed model is characterised by integrity, since all these components are interconnected, carry a certain semantic load and work for the final result. We believe that the implementation of the proposed model will allow to develop cognitive initiative in future teachers of preschool education institutions. The conducted research, of course, does not exhaust all aspects of the problem; the prospects for further research are testing the model of development of cognitive initiative offuture preschool teachers by means of information and communication technologies.

Key words: cognitive initiative, development of cognitive initiative, future preschool teacher, model, modelling.

Постановка проблеми

Розвиток пізнавальної ініціативності в майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти є ключовим елементом їхньої професійної підготовки, сприяючи розвитку компетентностей, які необхідні майбутнім вихователям для успішної роботи в сучасному освітньому середовищі. Проблема розвитку пізнавальної ініціативності у здобувачів фахової дошкільної освіти є актуальною тому, що у сучасному світі зміни відбуваються дуже швидко. Діти, які виросли в сучасному світі, потребують вихователів, які розуміють та можуть працювати з сучасними технологіями, розвивають критичне мислення та готові адаптуватися до змін. Пізнавальна ініціативність є ключовою для успішної роботи в умовах зростаючої складності та швидких змін у сфері освіти [10, с. 184-187]. Зміни в сучасному суспільстві вимагають від вихователів закладів дошкільної освіти адаптації до нових вимог і технологій. Вихователі з розвиненою пізнавальною ініціативністю є більш підготовленими до прийняття змін, легше адаптуються до нових викликів і впровадження інновацій у своїй професійні діяльності.

Встановлено, що вихователі з пізнавальною ініціативністю виявляють більший інтерес до самоосвіти і постійного професійного розвитку. Вони більш схильні до вивчення нових педагогічних підходів, інноваційних технологій та сучасних тенденцій у своїй галузі. Дошкільна освіта повинна бути творчою та інноваційною, щоб ефективно готувати дітей до навчання в школі та розвивати їхні здібності. Вихователі, які мають розвинену пізнавальну ініціативність, можуть упроваджувати нові методи та підходи, покращуючи якість освіти. Пізнавальна ініціативність сприяє розвитку критичного мислення майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.

Робота вихователя в закладах дошкільної освіти вимагає не тільки ефективної освітньої роботи, але і врахування індивідуальних особливостей кожної дитини, створення безпечного та стимулюючого освітнього середовища закладу дошкільної освіти. Вихователі, які мають розвинену пізнавальну ініціативність, можуть створювати позитивний вплив на процес навчання та розвитку дітей раннього і дошкільного віку, підвищуючи якість дошкільної освіти. Пізнавальна ініціативність допомагає вихователям більш ефективно взаємодіяти з різними аспектами дитячого розвитку.

Майбутні вихователі закладів дошкільної освіти з високим рівнем пізнавальної ініціативності виявляють цікавість до навчальних дисциплін і активно беруть участь в освітньому процесі. Вони можуть самостійно вивчати матеріал, використовуючи додаткові ресурси, самостійно досліджувати нові теми і розвивати власні думки. Здобувачі освіти із високим рівнем пізнавальної ініціативності більш мотивовані до досягнення високих результатів і постійного вдосконалення своїх професійних навичок. Вони можуть критично оцінювати інформацію, висловлювати свої думки та аналізувати різні точки зору. Тому в закладах вищої освіти активно працюють над створенням умов для розвитку цієї важливої якості в майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема розвитку пізнавальної ініціативності знайшла відображення у психолого-педагогічній літературі (В. Андрущенко, І. Бех, Н. Бібік, М. Вашуленко, В. Кремень, В. Луговий, О. Ляшенко, С. Ніколаєнко, П. Саух, С. Сисоєва, О. Топузов та ін.). Організацію освітнього процесу в закладах вищої освіти та підвищення його ефективності на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій розглянуто в роботах (В. Арешонков, Н. Баловсяк, В. Биков, Р. Бужиков, Я. Булахова, О. Буров, О. Гавриленко, О. Глазунова, Р. Гуревич, А. Гуржій, М. Жалдак, М. Кадемія, Т. Коваль, К. Колос, В. Кухаренко, В. Лапінський, В. Марценюк, Н. Морзе, О. Спірін, М. Шишкіна, А. Яцишин та ін.). Проблему підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти досліджують (Л. Артемова, Г. Бєлєнька, О. Богініч, А. Богуш, Г. Борин, О. Вашак, Н. Голота, Н. Гончар, Н. Давкуш, І. Дичківська, Т. Жаровцева, Л. Загородня, М. Замелюк, Л. Зданевич, І. Княжева, Л. Козак, К. Коновалова, М. Коченгіна, О. Кошіль, К. Крутій, Н. Левінець, О. Листопад, І. Мардарова, В. Нестеренко, В. Огнев'юк, Т. Піроженко, З. Плохій, Т. Поніманська, О. Попович, Н. Сайко, Т. Танько та ін.).

Пізнавальна ініціативність майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти - це здатність самостійно виявляти інтерес до навчання, досліджувати новий матеріал, вирішувати завдання і розвивати власні знання. Цей термін вказує на активність та самостійність майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у власному процесі навчання. Основні риси пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти включають: цікавість та активність, самостійність, прагнення до вдосконалення, критичне мислення.

Отже, розвиток пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів є важливим завданням, оскільки воно визначає їхню здатність ефективно працювати в сучасних умовах та забезпечувати високий рівень якості дошкільної освіти. Розвиток пізнавальної ініціативності у майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій може бути корисним з декількох причин: інформаційно-комунікаційні технології надають можливість використовувати інтерактивні методи навчання, такі як віртуальні лабораторії, візуалізація концепцій тощо, це може стимулювати цікавість та активність студентів; використання інформаційно -комунікаційних технологій дозволяє отримувати доступ до великої кількості навчальних ресурсів, які можуть покращити розуміння важливих концепцій та сприяти розвитку критичного мислення; використання віртуальних та розширених реальностей, онлайн-платформ для співпраці та інші інформаційно-комунікаційні технології можуть допомогти створити інноваційне освітнє середовище, яке сприяє творчості та розвитку новаторських підходів; використання інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє оптимізувати адміністративні процеси, що звільняє час для викладання та самовдосконалення викладачів.

Формулювання мети статті

Метою статті є розроблення моделі розвитку пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засобами інформаційно -комунікаційних технологій.

Виклад основного матеріалу

Для перевірки вихідних положень і досягнення поставленої мети статті на різних етапах дослідження застосовували емпіричні та теоретичні методи: аналіз нормативних документів і психолого-педагогічної літератури, бесіди з керівниками і викладачами закладів вищої освіти з опорою на педагогічний досвід, інтерпретація, абстрагування, моделювання, порівняння, спостереження, узагальнення, структурування. Основним методом дослідження виступало моделювання. Моделювання як метод наукового пізнання застосовувався у дослідженнях під час проєктування моделі розвитку пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засобами інформаційно - комунікаційних технологій досліджуваних, що надавало змогу розв'язати проблеми побудови ефективного процесу розвитку пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти та управління ним із позицій не тільки якісних, а й кількісних характеристик.

У багатьох дослідженнях українських вчених [2; 5] доведено, що майбутні вихователі закладів дошкільної освіти повинні бути готові до викликів цифрового світу, де інформаційно -комунікаційні технології грають ключову роль. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі допомагає студентам засвоювати навички, які будуть корисні у їхній майбутній професійній діяльності в закладах дошкільної освіти. В рамках дослідження була розроблена модель розвитку пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засобами інформаційно - комунікаційних технологій.

Аналіз психолого-педагогічної літератури [3; 4; 9] показав, що моделювання набуває сьогодні дедалі більшого поширення як метод наукового пізнання в педагогічних дослідженнях. Моделювання в педагогічних дослідженнях використовується для аналізу, прогнозу та розуміння різних аспектів педагогічного процесу. Цей метод дослідження дозволяє вивчати та експериментувати з різними сценаріями, враховуючи різноманітні фактори та залежності. Моделювання виступає як метод педагогічного дослідження, що дозволяє педагогам та дослідникам вивчати, розуміти і передбачати різні аспекти педагогічних процесів. Цей метод включає в себе використання різноманітних моделей, які можуть представляти різні аспекти освітнього процесу.

Слід зазначити, що термін «модель» може мати різні значення в залежності від контексту. Однак загальною ідеєю є те, що модель використовується для наочності або представлення аспектів дійсності з метою розуміння та дослідження певних явищ [3; 4; 9]. Модель у педагогічному контексті - це знакова система, за допомогою якої можна відтворити дидактичний процес, що формується шляхом спостереження за об'єктом у процесі навчання, що дає змогу оцінювати значущість властивостей і функціонування цілісності системи. Модель слугує засобом створення абстракції, яка дозволяє відтворити педагогічний процес на рівні концепцій та взаємозв'язків. Вона допомагає уявити, як елементи системи взаємодіють між собою. Модель дає змогу аналізувати, оцінювати та розуміти, наскільки важливі та ефективні є різні аспекти педагогічного процесу.

Отже, поняття «модель» і «моделювання» тісно пов'язані між собою, і їх використання визначається специфікою педагогічних процесів. Модель - це спрощене або абстрактне відображення реального об'єкта, явища, системи або процесу, яке спрощено відображає ключові аспекти для дослідження. Моделювання - це процес створення та використання моделі для дослідження, розуміння або передбачення властивостей реального об'єкта чи системи. Таким чином, модель у педагогічних дослідженнях представляє собою результат, продукт, концептуальну схему, абстракцію що виникає внаслідок моделювання та дозволяє краще розуміти певний педагогічний аспект. Моделювання, у свою чергу, - це процес створення, використання, застосування моделі в конкретних експериментах, дослідженнях або практиці з метою отримання нових знань, підтвердження гіпотез чи вдосконалення педагогічних практик.

Зазначимо, що моделювання передбачає: формулювання конкретних цілей та завдань дослідження, для яких буде використовуватися моделювання; створення моделей, які відображають досліджувані педагогічні явища; визначення ключових змінних та параметрів та причинно-наслідкових зав'язків які будуть враховуватися в моделі для відтворення певних аспектів педагогічного процесу; використання моделі для проведення віртуальних експериментів та аналізу їх результатів; перевірку точності та достовірності моделі шляхом порівняння її результатів з реальними обставинами; прогнозування можливих результатів та створення різних сценаріїв для педагогічних стратегій; оцінку отриманих результатів, визначення їх значущості та інтерпретація в контексті педагогічних теорій; розробку рекомендацій для педагогічної практики, підвищення якості освіти.

В умовах розв'язання поставлених наукових завдань, моделювання, по -перше, дає змогу розкрити цілісну структуру дидактичного процесу, його функціонування і збереження цієї цілісності на всіх етапах дослідження; по-друге, як метод наукового пізнання дає змогу показати не тільки статику досліджуваного процесу, а й його динаміку; по-третє, моделювання спрямоване на прогнозування майбутнього позитивного результату, що є особливо важливим у розвитку пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

У межах дослідження, встановлено, що зазначена модель виконує такі функції: а) відображає проєкт процесу розвитку пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій; б) є засобом більш ґрунтовного дослідження окремих елементів зазначеного процесу; в) відображає логіку професійної підготовки студентів - майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти; г) наочно показує основні позиції процесу розвитку пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій; д) орієнтує викладачів на постійну модернізацію методів і форм теоретичної та практичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.

Розроблена модель розвитку пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій є структурно-змістовною, являючи собою лише один із можливих варіантів розв'язання проблеми дослідження, не претендуючи на її цілісне розв'язання, і містить у собі чотири взаємопов'язані блоки. Кожен із блоків, у свою чергу містить компоненти, опис і призначення яких наведено нижче.

Цільовий блок, зумовлений нормативним компонентом, містить мету і наукове забезпечення моделі, будучи її основою і визначальним фактором змістовного розроблення складових елементів моделі та виступає по відношенню до решти блоків як керівна інстанція. Цільовий блок спирається на соціальне замовлення, а також відображає сучасний стан і перспективи розвитку системи вищої педагогічної освіти. Його складають такі нормативно-правові акти, що регулюють соціально-значущі аспекти життя суспільства: закони України «Про освіту» (2017 р.); «Про вищу освіту» (2014 р.); «Про дошкільну освіту» (2001 р.); «Базовий компонент дошкільної освіти» (2021 р.); Стандарт вищої освіти України: перший (бакалаврський) рівень, галузь знань 01 - «Освіта/Педагогіка», спеціальність 012 - «Дошкільна освіта» (2019 р.); Професійний стандарт «Вихователь закладу дошкільної освіти» (2021 р.) тощо.

Зіставлення головних ідей, що містяться в цих документах, дало змогу визначити пріоритетну мету для моделі - розвиток пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Для того, щоб розробити модель розвитку пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій, необхідно обрати та обґрунтувати методологічні підходи, які складають основу моделі та надають можливість визначити структурні компоненти, функції та зв'язки моделі та отримати запланований результат.

Означений процес у дослідженні реалізовано виходячи з таких передумов: проблема розвитку пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засобами інформаційно - комунікаційних технологій на практиці має комплексний характер і відповідно до цього її підтвердження повинне визначатися із залученням кількох взаємодоповнюваних один одного і пов'язаних між собою методологічних підходів; сутність процесу розвитку пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій, визначена з урахуванням виявлених підходів, має системний характер, що розкриває взаємодію компонентів, які входять до неї, відображає її змістовні та структурні сторони, внутрішні й зовнішні властивості системи, пов'язані з проблемою, яку ми розглядаємо.

Методологічним підґрунтям представленого дослідження є сукупність системного, інтегративного, компетентнісного і діяльнісного підходів. Їхня інтеграція дає змогу спроєктувати модель розвитку пізнавальної ініціативності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засобами інформаційно - комунікаційних технологій. Запропоновані методологічні підходи дозволили визначити загальні (загальнонаукові) і специфічні принципи (вимоги їх реалізації) нашого дослідження.

Серед загальних (загальнонаукових) принципів виділили:

1. Принцип цілісності, якій передбачає розгляд системи як єдиного цілого і водночас як сукупності взаємопов'язаних елементів. Так, принцип цілісності в системному аналізі передбачає розгляд системи як єдиного цілого, в якому всі елементи і компоненти взаємопов'язані і взаємозалежні. Означений принцип підкреслює необхідність розуміння системи в контексті її внутрішніх взаємодій і взаємозв'язків, а не як сукупності окремих частин. Врахування цілісності дозволяє зрозуміти, як зміни в одній частині системи можуть впливати на всю систему в цілому. Що важливо для ефективного управління і вдосконалення систем, оскільки дозволяє уникнути непередбачуваних наслідків та враховувати всі аспекти системи при прийнятті рішень. Принцип цілісності також акцентує увагу на важливості розуміння системи як єдиного функціонального цілого, а не як просто сукупності ізольованих елементів, що сприяє глибокому розумінню внутрішньої логіки та взаємодії елементів системи для досягнення її основних цілей.