2. Фольклорна група - підготувала розповіді з народознавства, зокрема легенду про те, як чоловік став лелекою.

3. Художники намалювали цих птахів.

4. Читці - продемонстрували вміння виразно читати вірші про птахів.

5. Екологи - розповіли про занесення лелеки до Червоної книги України.

6. Аналітики - підсумовували сказане, робили висновки про ставлення людей до цих птахів.

7. Секретарі - фіксували найцікавіші думки.

Це дозволило побачили, що навчання молодших школярів стало цікавим, радісним, водночас створились умови для бажання читати, самостійно поповнювати свої знання, пробуджувалось емоційне задоволення, радість від отриманих знань і самого процесу їх засвоєння.

Проведені дидактичні ігри збагатили навчально-виховний процес, допомогли вчителю різнобічно і системно сформувати уявлення про екологічну культуру в молодших школярів, вони були цікавими, запобігали втомлюваності дітей, посилювали інтерес до навчання, сприяли формуванню активної життєвої позиції, що виявлялась у вчинках. Ці ігри пробуджували в дітей бажання чинити добро і не порушувати відомі їм правила поведінки в природі. Вони сприяли формуванню позитивних рис особистості, які виявлялись у ставленні до природи як до об'єкта постійної уваги й турботи.

У процесі проведення цих дидактичних ігор ми розвивали увагу дітей, яка виявлялась в тому, що у процесі сприймання школярі зосереджувалися на певному предметі чи явищі. Увага - це невід'ємна частина емоційно-вольового компонента спостережливості, тому одним із завдань розвитку спостережливості був розвиток здатності довільної уваги організовувати спостереження в потрібний час згідно з визначеною метою. Саме увага допомагала дітям зосередитись на досліджуваному об'єкті, виявити його суттєві сторони і абстрагуватися від несуттєвих, тобто сприяла кращому розумінню довкілля, підвищувала ефективність мислення у процесі сприймання навколишнього.

Всі ці дидактичні ігри, які використовувалися в ході дослідження, були дібрані за специфікою впливу на школярів таким чином, щоб були активізовані та задіяні для розвитку всі психофізіологічні та навчальні вміння і здібності дитини (фонематичний слух, ритмосприймання, колористика, емоційна сфера, мовлення, пантоміміка, навчальний та побутовий досвід тощо). Дидактичні ігри мобілізували всі мовні вміння та навички школярів, звільнили їх від стереотипів мислення, активізували процеси творчої уяви, готували учнів до оволодіння технікою слова (через секрети творчості).

На уроках читання, письма, математики проводили рольові ігри «Сторінками улюблених казок», «Рукавичка», «Розмова по телефону», які вчили дітей планувати свої дії, усвідомлювати свої реальні можливості (див. додаток Е).

Досвід показав, що програвання ролей людей щирих, чесних, справедливих позитивно впливало на формування характеру учня, тому щоторкалося його емоційної сфери, змушувало співчувати цим героям, разом з ними (чи замість них) відстоювати добро. Норми, що укладені у сприйнятій учнем ролі, стали у процесі її програвання джерелом морального розвитку самого учня.

Гра розпочиналась не тоді, коли учні одержували завдання, а коли їм ставало цікаво грати. Це означало, що гра викликала приємні емоції і давала роботу їхньому розуму. Ми використовували деякі види емоційного стимулювання:

1. Ігрове завдання давали як відпочинок.

2. Воно давалось так, ніби не планувалось педагогом заздалегідь (гра-імпровізація).

3. Ігрове завдання вводилося з прив'язкою до конкретної ситуації, конкретного учня, але сам перехід до нього був раптовий.

4. Вчитель постійно підбадьорював учнів.

5. У рольових завданнях педагог використовував «престижні» ролі.

6. Переможців ігор-змагань вітав весь клас.

7. Переможці не забувались, їх можна було залучити як експертів інших ігор або в разі виникнення суперечки.

Гра не лише створювала позитивні емоції, а й сама потребувала попереднього емоційного настрою учнів. Його можна було створити штучно, наприклад, жартом. Якщо учні стомилися, пропозиція взяти участь у грі могла викликати у них негативну реакцію.

У процесі дослідження ми дійшли висновку, що різноманітні дидактичні ігри (на розвиток пам'яті, мислення, мовлення, психомоторних здібностей учнів тощо) допомогли розкрити індивідуальний стиль пізнавальної діяльності кожного учня. Пізнавальна активність притаманна кожній дитині, проте її міра та спрямованість у кожної свої. Вона не є вродженою, а формується протягом усього процесу свідомої життєдіяльності людини. Дидактичні ігри - це той «ґрунт», від якого залежить, чи перетвориться ця потенційна можливість на реальну дійсність. Виконуючи неабияку навчальну функцію, вони забезпечили дитині психологічний комфорт, дали можливість практично застосовувати знання, а відтак сприяли становленню її життєвої компетенції. Виховне значення створення емоційно-вольової напруги в учасників дидактичних ігор полягало в тому, що це сприяло розвиткові в дітей пізнавальної активності, самостійності, дали можливість самовдосконалюватися - учні поверталися до дидактичної гри знову й знову, запрошували до неї нових партнерів, придумували нові правила.

Для інтелектуального стимулювання молодших школярів використовували в ході експерименту такі прийоми.

1. Перехід від традиційних форм навчання до гри повинен бути раптовим, вмотивованим з точки зору мети навчання або циклу занять. Приводом для ігрового етапу заняття може бути, і зовнішня асоціація, і вмотивована методична установка. Іноді учні самі розпочинали гру. Важливо підіграти їм, спрямувати гру в потрібне русло.

2. Пізнавальна діяльність учнів найбільш ефективно відбувалася в умовах проблемних ситуацій. Гра завжди проблемна. Завдання, які стояли перед учнями, не були дуже простими, але посильними. Розпочинаючи навчання, ми виходили з наявного рівня розвитку дітей.

3. Інтелектуальна діяльність учнів стимулювалася за допомогоюзапитань типу: «А як би ви вирішили дане завдання?». Ефективно впливали ітакі прийоми, як таємничість тону, інші способи інтонаційного впливу.

У ході експериментальної роботи намагалися створили таку психологічну атмосферу навчання, де основне місце займала емоційність самого вчителя. Вибрали «відкриту» позицію, коли педагог був доступний для учнів, як особистість із її емоційними проявами і переживаннями, пошуками і знахідками, сумнівами і тривогами. Передаючи навчальний матеріал через призму свого сприйняття, свого особистого досвіду, вчитель тим самим моделював ставлення учнів до цього матеріалу.

Завдяки створенню стану емоційно-вольової напруги учасників дидактичної гри, більшість дітей не тільки стали позитивно ставитися до гри як такої, але й переконалися, що ігри можуть впливати на стосунки у класі. У ході експериментальної роботи здебільшого проводили ігри парні та групові, розраховані на взаємодію учасників, які могли впливати на особистісні стосунки під час спільної діяльності.

2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження

З метою визначення ефективності експериментальної роботи було проведено аналіз динаміки рівнів сформованості пізнавальної активності першокласників експериментальних груп за визначеними критеріями і показниками. Результати відображено в таблицях 2.1-2.2.

Таблиця 2.1 Динаміка рівнів пізнавальної активності першокласників у ЕГ та КГ (порівняльний аналіз констатувальних та контрольних зрізів у %)

Рівні	Критерії успішності експериментальної роботи
	Ставлення дітей до предмета
	Е	К
	Констатувальні дані	Контрольні дані	Приріст	Констатувальні дані	Контрольні дані	Приріст
Високий	9,8	21,3	+11,5	10,9	15,9	+5,0
Середній	32,4	53,5	+21,1	33,7	52,7	+19,0
Низький	57,8	25,2	-32,6	55,4	31,4	-24,0
Е - експериментальна група (20 учнів); К - контрольна група (21 учень)

Результати дослідження свідчать про те, що в експериментальній групі пізнавальна активність за критерієм «ставлення учнів до предмету» на високому рівні зросла вдвічі на 11,5%; на середньому - на 21,1%; на низькому рівні - зменшилась майже вдвічі (з 57,8% до 25,2%). У контрольній групі ці значення склали +5,0%, + 19,0%, ?24,0% відповідно.

Як бачимо, динаміка цього критерію в експериментальній групі значно вища порівняно із контрольною, зокрема в групі ЕГ приріст кількості учнів з високим рівнем пізнавальної активності за означеним критерієм на 6,5% вищий, ніж у контрольній групі.

За окремими показниками високого рівня критерію «ставлення учнів до предмету» в експериментальній і контрольній групі отримано такі зміни: приріст показників «активна участь у грі» у групі ЕГ склав 10,6% проти 7,2% у групі КГ; «прояв психофізичних реакцій на пропозицію до участі у грі» 7,8% у ЕГ проти 5,6% у КГ; «ставлення до результатів своєї діяльності в разі успіху й неуспіху» у групі ЕГ склав 39,5% проти 20,0% у КГ; «прагнення до творчої діяльності» у ЕГ склав 15,9% проти 9,8% у КГ.

Таблиця 2.2 Динаміка рівнів пізнавальної активності першокласників у ЕГ та КГ (порівняльний аналіз констатувальних та контрольних зрізів у %)

Рівні	Критерії успішності експериментальної роботи
	Характер засвоєння навчального матеріалу
	Е	К
	Констатувальні дані	Контрольні дані	Приріст	Констатувальні дані	Контрольні дані	Приріст
Високий	7,1	25,5	+18,4	7,6	12,5	+4,9
Середній	33,7	56,8	+23,1	32,6	64,7	+32,1
Низький	59,2	17,7	-41,5	59,8	32,8	-27,0
Е - експериментальна група (20 учнів); К - контрольна група (21 учень)

Аналогічну тенденцію динаміки пізнавальної активності школярів в експериментальній і контрольній групах спостерігали і за критерієм «характер засвоєння навчального матеріалу»: кількість учнів з високим рівнем пізнавальної активності збільшилась на 18,4% (ЕГ) і на 4,9% (КГ), із середнім на 23,1% і на 32,1% (КГ), з низьким рівнем - зменшилась на 41,5% (ЕГ) і на 27,0% (КГ).

Як бачимо, в експериментальній групі за цим критерієм отримано більш високі прирости показників порівняно з контрольною.

Отже, аналіз експериментальних даних таблиць 2.1-2.2 свідчить про те, що відбулося просування в розвитку пізнавальної активності учнів за визначеними критеріями експериментальних класів і менш значне - учнів контрольних класів.

Узагальнені результати контрольного етапу експериментальної роботи подано в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Результати експериментальної роботи (у %)

Рівні	Критерії успішності експериментальної роботи
	Інтерес до пізнавальної діяльності	Ставлення дітей до предмета	Характер засвоєння навчального матеріалу
	Е	К	Е	К	Е	К
	Констатувальні дані	Контрольні дані	Констатувальні дані	Контрольні дані	Констатувальні дані	Контрольні дані	Констатувальні дані	Контрольні дані	Констатувальні дані	Контрольні дані	Констатувальні дані	Контрольні дані
Високий	8,6	34,3	8,2	19,0	9,8	21,3	10,9	15,9	7,1	25,5	7,6	12,5
Середній	47,3	59,2	47,8	44,1	32,4	53,5	33,7	52,7	33,7	56,8	32,6	64,7
Низький	44,1	6,5	44,0	16,9	57,8	25,2	55,4	31,4	59,2	17,7	59,8	32,8
Е - експериментальна група (20 учнів); К - контрольна група (21 учень)

Як видно із таблиці 2.3, рівень пізнавальної активності школярів в експериментальних і контрольних групах зазнав позитивних змін за всіма визначеними критеріями («інтерес до пізнавальної діяльності», «ставлення дітей до предмета», «характер засвоєння навчального матеріалу»).

Вважаємо, що незначне збільшення показників рівнів пізнавальної активності за всіма критеріями у контрольній групі пов'язане з тим, що у навчальному процесі в класах цієї групи дидактичні ігри застосовувались без урахування педагогічних умов, які були нами визначено в ході дослідження.

Найбільш яскраво проявились позитивні зміни рівнів пізнавальної активності у слабовстигаючих учнів експериментальних класів. Більшість цих школярів на контрольному етапі експерименту виявили позитивне ставлення до навчально-пізнавальної діяльності, зацікавленість у виконанні навчальних завдань Всі без винятку учні з бажанням брали участь у навчально-ігровій діяльності.

Дидактичні ігри сприяли активізації емоційної сфери учнів - викликали почуття подиву, захоплення через використання ефекту новизни, несподіваності. За допомогою ігор вчитель доводив, переконував, пояснював учням необхідність навчального матеріалу для життєдіяльності, і як наслідок, активізував вольові зусилля учнів.

Вчителям вдалося сформувати у школярів експериментальної групи стійке позитивне ставлення до навчання в цілому і дидактичних ігор зокрема за рахунок використання таких прийомів як «відстрочена закінчення», установлення зв'язку з попередніми та наступними темами (включення асоціативного запам'ятовування), «нагнітання та кульмінація - розрядження».

Реалізація визначених педагогічних умов стимулювання пізнавальної активності в учнів сприяла пробудженню в кожної дитини зацікавленості у пізнанні, розвитку в неї вміння самостійно працювати, заходити правильні відповіді на поставлені запитання.

Слід відмітити, що не за всіма критеріями однаково проходили зміни в розвитку пізнавальної активності учнів. Такий критерій, як «характер засвоєння навчального матеріалу», показав, що в деяких учнів відсутні ті особливості певного рівня розвитку пізнавального інтересу, які властиві для його однолітків (майже не проявились показники: використання у відповідях додаткової інформації; володіння необхідними розумовими прийомами; безпомилкове застосування теоретичного матеріалу в практичній діяльності). Дитяча самооцінка у процесі формування пізнавальних інтересів для цих учнів ще не мала самостійної діагностичної цінності. Тому ми планували спеціальну коригувальну роботу (різні види завдань, ситуацій), які б мобілізували потенційні можливості дитини.

Це можна пояснити тим, що було недостатньо вивчено стан мотивації кожного учня, не було враховано співвіднесення реальних досягнень учня (у розвиненості пізнавального інтересу) з віковими тенденціями.

В учнів, які брали участь в експериментальній роботі спостерігалася мобілізація всіх розумових здібностей дітей, стимулювався розвиток уваги, пам'яті. Також аналіз результатів експерименту засвідчив, що в учнів експериментальних груп відбулись позитивні зміни щодо здатності до самостійного розв'язання різноманітних навчальних завдань та отримання позитивних емоцій.

Ще раз підкреслюємо, що позитивні результати в експериментальних групах пояснюємо тим, що за рахунок диференційованого підходу дидактичні ігри забезпечували участь кожного учня в розв'язанні завдань різного рівня складності.

Самостійний вибір рівня завдання не завжди збігався з реальним результатом розвитку пізнавальної активності першокласників, але учні не відступали від свого вибору завдань. Це, в свою чергу, стимулювало їхню пізнавальну активність. В учнів виникало почуття задоволення після кожного вірно вирішеного завдання, що створювало для учнів умови успішного навчання. У школярів з низькими навчальними можливостями з'являлась упевненість у своїх силах, формувалась позитивна мотивація до навчання. Дидактичні ігри, які використовувалися на уроці під час реалізації цієї педагогічної умови, були направлені не лише на успішність у засвоєнні програмових знань та вмінь, а й на зацікавленість та стійкий інтерес дитина до конкретного виду діяльності, на особливості сприймання та розуміння матеріалу, який подається по-різному, на рівень самостійності під час виконання різноманітних завдань.

Відмітимо, що проблемні ситуації, які створювалися під час застосування дидактичної гри, сприяли зверненню школярів до роботи з додатковою літературою, що, у свою чергу, приносило моральне задоволення, тому що учні збагачувались новими знаннями, в них виникало почуття гордості за свої знання та способи дій. Як наслідок, учні мали можливість відкривати, конструювати власні знання про об'єкт, який вивчається, поступово відбувалась творча самореалізація учня, оволодіння вміннями продуктивної діяльності.

Перебудовуючи мініструктуру процесу засвоєння предметів протягом всієї навчальної діяльності в 1 класі за допомогою дидактичної гри, було виявлено, що у формуванні успішності з математики, читання, навчальної грамоти та інших предметів, головну роль відіграє розвиток обсягу і стійкості уваги, зорової та слухової пам'яті, логічного мислення.

Водночас слід зазначити, що в ході експериментальної роботи в учнів виникло бажання змістового й досконалого вивчення певних навчальних дисциплін, особливо тоді, коли матеріал виходив за межі навчального змісту дидактичної гри. Такий пізнавальний інтерес мав стійкий характер. У ході експериментальної роботи було доведено, що учні краще запам'ятовують емоції, ніж зміст діяльності. Для того, щоб учні полюбили якусь діяльність, ми стежили за позитивним емоційним фоном цього заняття. Навіть, коли учні самі скаржились на те, що в них щось не виходило, ми намагались змінити їх судження про свою діяльність. Для того, щоб діти хотіли удосконалюватись у певній діяльності, вони мусили повірити, що ця робота їм вдасться, і що вони успішно оволодіють нею. Отже, створення штучного відчуття успіху було набагато корисніше для розвитку дитини, ніж об'єктивне вказування на її невдачі.

Незначна зміна в розвитку пізнавальної активності (приріст високого рівня склав +4,9%) у контрольній групі пояснюється тим, що учні відчували труднощі при виконанні навчально-ігрових завдань або зовсім відмовлялись їх виконувати, слабким школярам не була пропонована допомога вчителя під час навчальної діяльності на уроках, сильним учням - свобода вибору.

У ході дослідження було використано тестові завдання проведено контрольні зрізи, які допомогли отримати більш об'єктивну картину щодо отриманих результатів експерименту. Школярам експериментальних і контрольних груп було запропоновано завдання типу: знайди зайве; домалюй малюнок; придумай, що буде, якщо...; виклади візерунок.

У ході дослідження було встановлено, що учні експериментальної групи відчували себе більш впевнено, приймали альтернативні рішення, формулювали свої власні думки за допомогою різноманітних засобів, навчилися співпрацювати між собою.

Експериментальна система ігор мала за мету забезпечити поступовий перехід від теоретичного до практичного використання знань, зокрема за допомогою певних рольових ігор, проблемних ситуацій.

Аналіз результатів дослідження дозволив встановити, що реалізація педагогічної умов стимулювання пізнавальної активності учнів за допомогою дидактичних ігор найбільш успішно вплинула на ініціативність дітей, яка характеризується їх здатністю і схильністю до активних і самостійних дій.

Аналіз даних на кінець дослідження в експериментальних класах дає можливість відмітити зростання кількості учнів з активним пізнавальним ставленням до навчальної праці. Учні експериментальних класів були включені в активну творчу діяльність шляхом підбору посильних, цікавих, досить різноманітних, нових за змістом, формою дидактичних ігор, які спонукали до самостійних, активних роздумів. Пізнання на уроках було пов'язане з позитивними емоційними переживаннями, з радістю. Учні експериментальних класів виявляли самостійність у навчанні.

Констатація змін в експериментальній та контрольній групах, за результатами зрізів дала підставу ствердно відповідати на головне запитання нашого дослідження: чи є запропонована нами дидактична гра та педагогічні умови її реалізації в навчальному процесі достатніми для формування пізнавальної активності першокласників.

Кожний із визначених критеріїв якнайтісніше пов'язаний з іншими, зумовлює їх зміст, свідчить про однорідність, гомогенність їх структури та підтверджує наявність взаємних впливів критеріїв: ставлення дітей до предмета - характер засвоєння навчального матеріалу; ставлення дітей до предмета - інтерес до пізнавальної діяльності; інтерес до пізнавальної діяльності - характер засвоєння навчального матеріалу. Це певною мірою пояснює появу конкретної мети в суб'єкта при наявності певних взаємозв'язків мотивів та установок діяльності і знань суб'єктів про задачі й цілі, появу суб'єктивної мети при наявності уявлень про результат та настанови на її досягнення. Вірогідність отриманих результатів розвитку пізнавальної активності школярів за всіма критеріями було підтверджено застосуванням методів математичної статистики.

Впроваджені у ході експерименту дидактичні ігри виявили, що в дітей підвищилася пізнавальна активність, яка зумовила позитивні зміни основних показників якості знань (повнота, міцність, усвідомленість, глибина, системність), результатів формування загально учбових умінь, рівнів пізнавальної і комунікативної активності.

Отже, аналіз результатів формувального експерименту доводить, що реалізація дидактичних ігор в експериментальних групах, яка здійснювалась через врахування виділених педагогічних умов: диференціацію навчально-ігрової діяльності молодших школярів; організація взаємодії вчителя і учнів на принципах співробітництва; використання дидактичних ігор проблемного характеру; забезпечення емоційної насиченості навчально-ігрової діяльності молодших школярів, сприяли підвищенню пізнавальної активності молодших школярів.

У результаті проведеного експериментального дослідження було зроблено такі висновки:

1. Для виявлення результатів експериментальної роботи на основі аналізу психолого-педагогічної літератури, педагогічних спостережень було визначено основні критерії рівнів сформованості пізнавальної активності молодших школярів (ставлення дітей до предмета, характер засвоєння навчального матеріалу, інтерес до пізнавальної діяльності), що відображають суттєві характеристики пізнавальної активності учнів й диференціюються як високий, середній, початковий рівень.

2. Реалізація першої педагогічної умови - створення емоційно-вольової напруги молодших школярів - передбачала розвиток довільності психічних процесів (уваги, пам'яті, мислення, активності дітей). Приділялася увага використанню дидактичних ігор для створення позитивної емоційної атмосфери. Успішне протікання пізнавальної діяльності супроводжувалось позитивними емоціями, у дітей покращувалось самопочуття, вони більш емоційно сприймали навчальний матеріал. Реалізація другої педагогічної умови - застосування дидактичних ігор проблемного характеру.

3. Одержані експериментальні дані підтвердили, що дидактична гра здійснює навчальну і активізуючі функції й дозволяє ефективно реалізувати функцію контролю, позитивно впливає на діяльність учнів, зокрема, на формування загально-навчальних умінь та навичок, ставлення до навчання, інтерес до навчальної дисципліни, на пізнавальну діяльність дітей.

3. Експериментальна робота засвідчила про кількісні та якісні зміни в ЕГ щодо рівнів сформованості пізнавальної активності першокласників за допомогою дидактичних ігор (в ЕГ приріст високого рівня сформованості пізнавальної активності за критерієм «ставлення учнів до предмета» збільшився вдвічі (+11,5%) порівняно з КГ (+5,0%); за критерієм «характер засвоєння навчального матеріалу» склав (+18,4%), а в КГ (+4,9%); за критерієм «інтерес до пізнавальної діяльності» - (+25,7%) в ЕГ, а в КГ - (+10,8%) відповідно). Отже, вивчення результатів експерименту доводить правильність гіпотези дослідження.

Висновки

Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези та дозволило сформулювати висновки відповідно до поставлених завдань:

1. Теоретичний аналіз психолого-педагогічних праць вітчизняних і зарубіжних авторів дозволив:

· розкрити сутність пізнавальної активності як ініціативного, дійового ставлення школярів до навчання, виявлення ними інтересу, самостійності в мисленні, а також енергійності і наполегливості у виконанні пізнавальних завдань;

· встановити, що особливості розвитку пізнавальної активності першокласників зумовлені несформованістю в них стійких мотивів навчання, переважанням ігрових інтересів, мимовільної уваги над довільною; наочно-образним мисленням, недостатнім розвиток вольових якостей;

· довести, що дидактична гра є ефективним засобом стимулювання пізнавальної активності молодших школярів.

2. Установлено, що дидактична гра належить одночасно до двох сфер людської діяльності - гри та навчання, і є засобом організації діяльності, під час якої відбувається пізнання предметів та явищ дійсності, розвитку мислення, пам'яті, уваги, уяви, здібностей, формування вольових якостей, важливим чинником виникнення позитивних емоцій. Дидактична гра впливає на особистість, її діяльність та особистісні стосунки і виконує навчально-стимулювальну функцію у виявленні молодшими школярами пізнавальної активності.

3. Визначено критерії сформованості пізнавальної активності молодших школярів, до яких віднесено інтерес до пізнавальної діяльності, ставлення дітей до предмета, характер засвоєння навчального матеріалу.

4. Експериментальна перевірка науково обґрунтованих педагогічних умов застосування дидактичної гри для стимулювання пізнавальної активності першокласників (використання ігор проблемного характеру; забезпечення емоційності навчально-ігрової діяльності) доводить правильність і доцільність визначених педагогічних умов, реалізація яких дозволила одержати позитивні результати: зафіксовано збільшення кількості учнів з високим рівнем пізнавальної активності за всіма визначеними критеріями. Приріст цих показників у школярів експериментальної групи вищий порівняно з контрольною за критерієм»інтерес до пізнавальної діяльності» на 14,9%, за критерієм «ставлення дітей до предмета» на 6,5% і за критерієм «характер засвоєння навчального матеріалу» на 13,5%.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів складної та багатогранної проблеми стимулювання пізнавальної активності молодших школярів за допомогою дидактичних ігор. Воно відкриває перспективу для більш глибокого вивчення умов, особливостей технології проведення дидактичних ігор для стимулювання пізнавальної активності дітей.

Список використаних джерел

1. Амонашвили Ш.О. Здравствуйте дети!: Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1983. - 207, [1] с.: ил.

2. Андреева Л.О. Игра как средство развития творческих способностей детей младшего школьного возраста: Автореф. дисс... канд. пед. наук / Кубанский государственный университет. - Краснодар, 2003. - 20 с.

3. Аркин Е.А. Ребенок в школьные годы / Под ред. А.В.Запорожца, В.В.Давыдова. - М.: Просвещение, 1968. - 445 с.: ил. - Библиогр.: с. 3-16.

4. Артемова Л. Виховання поведінки дітей в іграх: Автореф. дис... канд. пед. наук / АПН України, Ін-т педагогіки. - К., 2003. - 19 с.

5. Бех І.Д. Образ «Я» - як мета формування і розвитку особистості // Педагогіка і психологія. - 2008. - № 2. - С. 30-40.

6. Быков А.В. Новые подходы к изучению волевой регуляции. - М., 2000. - С. 110-112.

7. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: Автореф. дис... д-ра пед. наук / Ін-т педагогіки. - К.: Ін-т педагогіки, 1998. - 200 с.

8. Богуш А.М. Пізнавальна діяльність, її сутність та види // Професійна творчість: проблеми і пошуки. - Зб. наук. пр. / Редкол. Т.І.Сущенко, В.В.Крижко, В.І.Воловик, І.А.Зязюн, Н.Т.Ничкало, Є.М.Павлютенков, С.О.Сисоєва. - Київ - Запоріжжя, 1999. - Випуск 16 (І частина). - С. 8-13.

9. Боделан О.Р. Психологічне забезпечення адаптації дітей шестирічного віку до навчальної діяльності: Автореф. дис... канд. псих. наук / Південноукраїнський держ. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського. - Одеса, 2000. - 19 с.

10. Бойко Н.О. Дидактичні умови формування пізнавального інтересу у школярів: Автореф. дис... канд. пед. наук / Харківський держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків, 1999. - 19 с.

11. Браун Джеймс. Психология Фрейда и постфрейдисты // Актуальная психология / Пер. с англ. В.И. Менжулин, В.Ю. Кушаков. - 1997. - 304 с.

12. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка // Вопросы психологии. - 1966. - № 6. - С. 62-76.

13. Вікторенко І.Л. Формування пізнавальної активності молодших школярів в процесі організації їхнього спілкування з батьками: Автореф. дис... канд. пед. наук / Харківський держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків, 2002. - 20 с.

14. Волкова Т. Творчі ігри, завдання і тести для розвитку пам'яті та уваги. - Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2006. - 240 с.

15. Гапійчук І.М., Якубовська О.М. Основи дидактичної емоційної взаємодії // Навчально-методичний посібник до спецкурсу. - Вінниця: Велес, 2001. - 108 с.

16. Голіцин В., Щербакова К. Розвивати пізнавальну активність дитини // Дошкільне виховання. - 2007.- № 2. - С. 40-41.

17. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Учебное пособие для студ. вузов. - М.: ИЦ «Академия», 2004. - 288 с.

18. Друзь З.В. Нестандартні завдання як засіб стимулювання пізнавальних інтересів молодших школярів: Автореф. дис... канд. пед. наук / Київський ун-т ім. Т.Г. Шевченко. - К., 1997. - 24 с.

19. Дусовицький О.К. Система розвивального навчання: засади становлення // Початкова школа. - 1996. - № 11. - С. 4-7.

20. Эльконин Д.Б. Психология игры. - 2-е изд. - М.: Гуманит. изд. центр. ВЛАДОС, 1999. - 360 с. - Библиогр.: с. 295-299.

21. Занков Л.В. О предмете и методах дидактических исследований. - М.: Изд-во АПНРСФСР, 1962. - С. 40-43, ил. - Библиогр.: с. 135-140.

22. Запаренко В.С. Золотая книга - игра / Отв. за вып. Памфилова Н.Ю., Матвеева Я.Ю. - СПб.: «Издательский дом Нева». - М.: Олма-пресс, 2001. - С. 115-117, ил.

23. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. - СПб.: Питер, 2001. - 752 с.

24. Каган М.С. Человеческая деятельность (опыт системного анализа). - М.: Политиздат, 1974. - 328 с. - Библиогр.: 318-325.

25. Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое творчество. - М.: Педагогика, 1990. - 140, [2] c. - Библиогр.: с. 140-141.

26. Капська А.І. Виразне читання: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1990. - 175 с.

27. Капустин Н.П. Педагогические технологии адаптивной школы. - М.: АСАДЕМА, 2001. - С. 40-42.

28. Коган В.З. Понятие активности личности как категории социальной психологии // Некоторые проблемы личности. - М.: Просвещение, 1977. - С. 66-102.

29. Кондрашова Л.В. Имитационно-игровое обучение в высшей школе: Учебное пособие / Л.В. Кондрашова, М.Г. Виевская, Л.А. Савченко. - Кривой Рог, 2001. - 194 с. - Библиогр.: 185-190.

30. Короткова Н.А., Михайленко Н.Я. Как играть с ребенком. - 2-е изд. - М.: Академический Проект, 2001. - С. 32-34.

31. Кудикіна Н.В. Теоретичні засади педагогічного керівництва ігровою діяльністю молодших школярів у позаурочному навчально-виховному процесі: Автореф. дис... д-ра пед. наук / АПН України. Інститут педагогіки. - К., 2004. - 41 с.

32. Кудикіна Н.В. Ретроспективний погляд на формування сучасної моделі ігрової діяльності // Шлях освіти. - 2003. - № 1. - С. 43-45.

33. Куліш І.М. Дидактична гра як засіб активізації навчальної діяльності студентів університету: Автореф. дис... канд. пед. наук / Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. - К., 2003. - 20 с.

34. Кульчицька Г.В. Активізація пізнавальних інтересів учнів-випускників загальноосвітніх шкіл: Автореф. дис... канд. пед. наук / Ін-т педагогіки АПН України. - К., 2000. - 16 с.

35. Ладивір С., Кондратенко Т. Дарувати радість пізнання // Дошкільне виховання. - 1990. - № 10. - С. 4-5.

36. Ладивір С. Пізнавальна активність старших дошкільнят: індивідуальні особливості // Дошкільне виховання, 2006. - № 11. - С. 3.

37. Лазарева Т.М. Формування пізнавальної активності школярів у процесі екскурсій: Автореф. дис... канд. пед. наук / В.О. Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2003. - 19 с.

38. Литвиненко І.С. Формування пізнавальної активності як засіб розвитку індивідуальності дошкільників: Автореф. дис... канд. пед. наук / Миколаївський державний педагогічний університет. - Миколаїв, 2002. - 19 с.

39. Лернер И.Я. Пути совершенствования методов обучения // Народное образование. - 1969. - № 6. - С. 45-48.

40. Лесгафт П.Ф. Избранные педагогические сочинения. - М.: Педагогика, 1988. - 398 с. - Библиогр.: с. 387-393.

41. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів: Навч. посібник для пед. ін-тів. - Харків: Освіта, 1990. - 89 с.

42. Лозова В.І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - 2-ге вид., доп. - Харків: «ОВС», 2000. - 164 с. - Бібліогр.: с. 151-163.

43. Лохвицька Л. Формування пізнавальних інтересів у навчально-ігровому середовищі // Дошкільне виховання. - 1999. - № 10. - С. 8-10.

44. Луцан Н.І. Теорія і практика розвитку зв'язного мовлення дітей дошкільного віку в мовленнєво-ігровій діяльності: Автореф. дис... д-ра пед. наук / Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського. - Одеса, 2006. - 45 с.

45. Макаренко А.С. Деякі висновки з педагогічного досвіду. Соч. в 7-ми т. - М., 1958. - Т. 5. - С. 272-276.

46. Малихіна О. Особливості мотивації учіння дітей молодшого шкільного віку / Початк. школа. - 2002. - № 7. - С. 53.

47. Марусинець М. Розвиток пізнавальної активності: психологічні умови та дидактичні засоби // Дошкільне виховання. - 1999. - № 1-2. - С. 7-9.

48. Монтессорі М. Помоги мне сделать это самому / Пед. ред. М.К.Сумнительного. - М.: Карапуз, 2000. - 272 с.

49. Мухацька Б. Стимулювання пізнавальної активності дітей у дитячому садку: Автореф. дис... д-ра пед. наук / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2001. - 41 с.

50. Національна доктрина розвитку освіти, затверджена Указом Президента України від 17 квітня 2002 р. № 347/2002 // Професійно-технічна освіта. - 2002. - № 3. - С. 2-8.

51. Никитин Б.П. Ступеньки творчества или развивающие игры. - М.: Просвещение, 1991. - 159 с.

52. Ноздрова О.П. Діагностичний експеримент по виявленню рівнів сформованості пізнавальної активності молодших школярів // Наука і освіта. - 2006. - № 5-6. - С. 175-180.

53. Ноздрова О.П. Дидактичні ігри як засіб вирівнювання індивідуально-пізнавальних розбіжностей дітей 6 - 7 років // Початкова школа. - 2007. - № 5. - С. 50-53.

54. Осадчук Р.І. Дидактичні ігри в навчальному процесі школи // Педагогіка і психологія. - 2006. - № 4. - 45 с.

55. Пеньковська Н. Роль самооцінки у формуванні особистості дитини / Початкова школа. - 2002. - № 10. - С. 7.

56. Петровский В.А. Личность в психологии. - Ростов-на-Дону: «Феникс», 1996. - 512 с.

57. Побірченко Н. Пора дитинства в етнографічній спадщині української громади, друга половина ХІХ - початок ХХ ст.: Автореф. дис... канд. пед. наук / АПН України, Ін-т педагогіки. - К., 2001. - 39 с.

58. Проскура О. Як перевірити ступінь готовності вашої дитини до навчання у школі / Початкова школа. - № 2. - 1998. - С. 3-7.

59. Репринцева Г.И. Играют младшие школьники: (Для воспитателей групп продленного дня). - Ярославль: Верх.-Волж. кн. изд-во, 1991. - С. 11-12.

60. Ретюнских Л.Т. Философия игры / Науч. ред. Микешина М.А. - М.: Вузовская книга, 2002. - С. 18-20.

61. Роговик Л. Шляхи індивідуалізації навчання через психомоторику / Початкова школа. - № 3. - 2008. - С. 1-19.

62. Розкішний А. Шляхи вдосконалення системи вищої освіти // Зб. Порівняльний аналіз сучасних систем вищої освіти в реформування вищої школи України. - К., 1996. - С. 15-17.

63. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. - М.: Просвещение, 1957. - 350 с.

64. Руднев В.П. Тайна курочки рябы: Безумие и успех в культуре. - М.: Независимая фирма «Класс», 2004. - 304 с.

65. Русова С. Теорія і практика дошкільного виховання. - Львів-Краків-Париж: Просвіта, 1993. - 127 с.

66. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи / Підручник для студентів педагогічного факультету. - К.: Абрис, 2003. - 366 с.

67. Саннікова О.П. Феменологія особистості: Вибрані психологічні праці. - Одеса: СМІЛ. - 2003. - 256 с.

68. Семиченко В.А. Мистецтво взаєморозуміння. Психологія та педагогіка спілкування: Навч. посібник / Ред. О.О. Лисенко. - 2-ге вид. - К.: Веселка, 1998. - 214 с.

69. Скрипченко Н.Ф. Забезпечення організаційно-педагогічних умов навчання і виховання шестирічних першокласників: Зб. статей / Упоряд. К.С. Прищепа. - К.: Знання, 2005. - С. 8-11.

70. Смирнов С.Д. Психология образа: проблема активности психического развития. - М.: Изд-во Москов. ун-та, 1995. - 230 с. - Библиогр.: с. 212-227.

71. Стадник Г.А. Психологические особенности и этапы развития познавательной активности в дошкольном возрасте // Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві: Зб. наук. пр. - Харків, 1999. - С.149-151.

72. Степанець Г.І., Кузь В.Г. Школа - дитячий садок. - К.: Т-во «Знання» УРСР, 1986. - С. 18-20. - Бібліогр.: с. 46.

73. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям. - К.: Рад. школа, 1969. - 247 с.

74. Терлецька Л. Шкільна психодіагностика. - К., 2003. - 120 с.

75. Тетеріна О. Керуємо уявою: система вправ / Початкова школа. - № 11. - 2002. С. 10-11.

76. Ушинский К.Д. Избранные педагогические произведения. - М.: Просвещение, 1968. - 555 с.

77. Упатова І.П. Диференційований контроль навчальних досягнень учнів основної школи: Автореф. дис... канд. пед. наук / Харківський нац. пед. ун-т імені Г.С. Сковороди. - Харків, 2008. - 20 с.

78. Файчак З.Є. Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів засобами народознавчого матеріалу та навчальної гри: Автореф. дис... канд. пед. наук / Прикарп. ун-т ім. В. Стефаника. - Івано-Франківськ, 2004. - 24 с.

79. Філімонова Т.В. Дитяча гра в суспільному дошкільному вихованні України (70 роки ХІХ - кінець 20 р. ХХ ст.): Автореф. дис... канд. пед. наук / АПН України, Ін-т педагогіки. - К., 2003. - 18 с.

80. Философский энциклопедический словарь / Под ред. Л.Ф. Ильичев и др., М.: Советская энциклопедия, 1983. - 836с.

81. Фрейд З. Интерес к психоанализу. Сборник / Пер. с нем. Г.С. Черновой. - Минск: Попурри, 2004. - 592 с.

82. Хабиб Р.А. Организация учебно-познавательной деятельности учащихся. - М.: Педагогика, 1999. - 175 с. - Библиогр.: с. 169-173.

83. Хайдаров Ж.С. Пролемно-модельное обучение: вопросы теории и технологии: Пробл. изуч. в вузе / Под ред. М.Ж.Аретанов, П.И. Пидкасистый, Ж.С.Хайдаров. - Алма-Ата: Мектеп, 2000. - 207 с.

84. Цукерман Г.А. Формирование учебной деятельности в коллективно-распределенной форме (на материале эксперимент. обучения родному языку в нач. школе): Автореф. дис… канд. психол. наук / Московский педагогический институт им. В.И. Ленина. - М., 1981. - 19 с.

85. Чебыкин А.Я. Эмоциональная регуляция учебно-познавательной деятельности. - Одесса, 1992. - 168 с.

86. Шамова Т.И. Активизация учения школьников. - М.: Педагогика, 1982. - С. 100-106. - Библиогр.: с. 204-208.

87. Щербань П.М. Навчально-педагогічні ігри: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1993. - С. 40-42.

88. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. - М.: Педагогика / АПН СССР. - 1988. - 204, [2] с. - Библиогр.: с. 198-204.

89. Яворская Г.Х. Игра в дидактических моделях учебного процесса в высшей школе. - Одесса: НИРИО ОНВД, 2000. - 114 с. - Библиогр.: 97-112.

90. Янківська О. Дидактичні ігри і вправи в дитячому садку: Посібник для вихователів. - К.: Знання, 2005. - 127 с.

Додатки

Додаток А.1

Тестові завдання для перевірки слухової, зорової, образної пам'яті

1) пам'ять на числа. Завдання: Я буду тобі називати числа, а ти уважно слухай і після мене повторюй: а) 5, 1, 3 - повтори... б) 6, 4, 8, 1 в) 2, 7, 5, 3, 6 г) 4, 1, 7, 5, 9, 8

Аналіз виконання завдання: Перший ряд (три числа) запам'ятали всі діти 7 років і більшість дітей 6 років, а п'ять чисел (третій ряд) тільки декілька учнів. 2) завдання «Круги».

Мета - визначити вміння слухати і зберігати в пам'яті інструкцію; будувати свої дії згідно з попередньою інструкцією.

Діти малювали 10 кружечків, рахуючи зліва направо, заштриховували 2-й, 4-й, 8-й кружечки, а решту залишали чистими.

Аналіз виконання завдання: Високий рівень (3 бали): малює 10 кружечків в ряд, 2-й, 4-й, 8-й заштриховує, решта чисті. Середній рівень (2 бали): малює 10 кружечків в ряд, три з них заштриховані, проте місце визначено неправильно. Початковий рівень (1 бал): малює 10 кружечків, заштрихованих немає; малює більше або менше кружечків.

3) завдання «Що запам'ятав?».

Експериментатор виставляє перед дитиною 10 речей: банку, годинник, дзвоник, шар, виделку, парасольку, пірамідку, чашку, кубик, яйце. Пропонуває дитині запам'ятати речі. Далі забирає речі.

Дитина повинна згадати, що стояло на столі.

Високий рівень (3 бали). Дитина називає всі предмети, групує їх. Середній рівень (2 бали). Дитина називає на два предмети менше, помиляється у групуванні. Початковий рівень (1 бал). Називає половину предметів, не може групувати їх і не користується групуванням під час запам'ятовування.

Додаток А.2

Тестове завдання «Я на уроці письма»

Дітям пропонувалося розмалювати хатинку, що символізує ті чи інші види роботи на уроках письма. Треба було розмалювати кожний елемент хатки тими фарбами, якими дітям хочеться. Час виконання не обмежувався. Здебільшого діти малювали не більше 20 хвилин.

Рис.1

Тестове завдання «Я на уроці читання»

Дітям пропонувалося розмалювати чарівну квітку, що символізує ті чи інші види роботи на уроках письма. Треба було розмалювати кожний пелюсток чарівної квітки тими фарбами, якими дітям хочеться. Час виконання не обмежувався. Здебільшого діти малювали не більше 20 хвилин.



Рис.2

Додаток А.3

Тестові завдання з діагностики пізнавальної активності

першокласників

Тестове завдання «На що схожі предмети?»

Тестове завдання

«Згрупуй за спільними ознаками предмети, що зображені на малюнку»



Рис.3

Аналіз виконання завдань «На що схожі предмети?», «Згрупуй за спільними ознаками предмети».

Високий рівень (3 бали) - діти називають багато предметів (5 - 6), мають чіткі уявлення про них, вони вільно і правильно їх висловлюють.

Середній рівень (2 бали) - діти називають 2-3 предмети, в них є уявлення, проте в мовленні вони висловлюють їх недостатньо повно.

Низький рівень (1 бал) - діти з трудом повідомляють хоча б один об'єкт.

Тестове завдання «Яка фігура повинна бути в останньому квадраті?»

Рис.4

Тестове завдання «Яка фігура буде останньою?»

Рис.5

Тестове завдання «Скільки слонів заховалось?»

Обведи олівцем правильну цифру.

Рис.6

Тестове завдання «Знайди зайвий п'ятий предмет»

Обведи його олівцем.



Рис.7

Аналіз виконання завдань: «Яка фігура повинна бути в останньому квадраті?», «Скільки слонів заховалось?», «Знайди зайвий п'ятий предмет».

Високий рівень (3 бали) - дитина веде цілеспрямований пошук відповіді, пропонує різні варіанти, в яких відмічаються предметні ознаки; вона активно шукає рішення, долає труднощі, самостійно виконує завдання.

Середній рівень (2 бали) - шукає відповідь за допомогою випадкового перебору фактів або ситуацій; час від часу дитина звертається за допомогою до дорослого або чекає підтвердження правильності своїх дій з його боку. Задоволена закінченням роботи.

Низький рівень (1 бал) - з готовністю береться за виконання тестових завдань, проте, як тільки зустрічається з труднощами, відмовляється від роботи. Весь час просить допомоги, діє не думаючи, чи справляється із завданням. Задовольняється першою, що приходить на гадку, відповіддю, не докладає розумових зусиль.

Додаток Б

Анкета для вчителів початкових класів

1. Які види ігор Ви використовуєте на заняттях з розвитку мовлення, навчання грамоти, уроках читання, математики, ознайомлення з навколишнім світом? ___________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

2. Які Ви знаєте дидактичні ігри? Що таке «дидактична гра»?______________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Які збірки ігор є у Вашій школі? ____________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

4. Як Ви плануєте роботу з батьками щодо використання дидактичних ігор вдома? ____________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

5. Чи є збірники дидактичних ігор у Вашій особистій бібліотечці методичної літератури?________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

6. Які Ви знаєте словесні дидактичні ігри? ______________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

7. Які Ви знаєте настільно-друковані дидактичні ігри? ___________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Додаток В

Науково-практичні рекомендації вчителям початкових класів щодо стимулювання пізнавальної активності першокласників

за допомогою дидактичних ігор

1. Використання дидактичних ігор на уроках має бути нормою педагогічної практики, тому що цей вид навчальної праці активізує різні сфери життєдіяльності людини: інтелектуальну, вольову, емоційну.

2. Вчителю перед кожним заняттям з 6 - 7-річними учнями потрібно продумувати урок, який повинен складатися з кількох невеликих, ретельно продуманих частин, об'єднаних загальною темою і метою, з обов'язковим використанням ігрових моментів. Розповідь, бесіда, пошукова робота повинна поєднуватися з дидактичною грою, ситуацією успіху, використанням засобів зацікавлення (наочність, іграшки, сюрпризи).

3. Процес пізнання учитель скеровує в потрібне русло, якщо не перенасичує процес розважальними прийомами; змінює види діяльності на уроці; використовує наочність; посильну самостійну роботу для дітей; правильно оцінює учнів; підбирає пізнавальні завдання відповідно можливостям школярів.

4. Як з'ясувалось, найбільше вчителі відчувають складності в доборі різноманітної наочності для фронтального й індивідуального використання. Необхідно створити набори роздаткового матеріалу для індивідуальної роботи і в групі (найчастіше в парі) для кожної теми з читання, письма, математики, тому що застосування цих карток має стимулююче значення для спалаху позитивних емоцій від сприймання самої форми завдання. Це обладнання економить час, швидко переключає увагу дітей з одного виду занять на інший, привчає їх до самоконтролю.

5. Недооцінка вчителями важливості індивідуального диференційованого підходу до організації навчання учнів за допомогою дидактичної гри знижує пізнавальну активність і, як наслідок, - розумова перевтома дітей. Отже, гострою є проблема диференціювання у навчанні. Доцільно, зокрема, використовувати спеціальні дидактичні ігри для учнів, які помітно перевищують середній рівень класу. З іншого боку, потрібні окремі дидактичні ігри для школярів, які потребують спеціальної уваги вчителя.

6. Деякі вчителі не дотримуються психогігієнічних норм під час використання дидактичних ігор і наочних методів у навчальному процесі, що призводить до надмірного емоційного перевантаження дітей. Тому ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, розвитку логічного мислення, виховання кмітливості, самостійності, тобто таких якостей інтелектуальної сфери, які характеризують творчу особистість.

Систематизація дидактичних ігор, використовуваних на різних уроках у початковій школі

1. Дидактичні та сюжетно-рольові ігри на уроках навчання грамоти: «Знайди літері місце», «Розсипані літери», «Неуважний художник», дидактичні ігри-загадки №№ 1, 2, 3; «Кожній літері - своя хатка», Хто уважніше», «Відгадай», «Склади слова», «Додай букву», «Чарівні кола», «Конкурс красунь», «Естафета-ромашка», «Хто це?», «Чарівні метелики», «Крамниця», «Розмова по телефону», «Образ букви», «Єдиний початок».

2. Дидактичні та сюжетно-рольові ігри на уроках математики: «Кожній літері - своя хатка», «Фігури вищого пілотажу», «Допоможіть числам зайняти свої місця», «Математична рибалка», «Рукавичка», «Придумай задачі», «Знайди котика».

3. Дидактичні та сюжетно-рольові ігри на уроках читання: «Бабуся складає валізу», «Кожній літері - своя хатка», «Піктографія», «Незвичайні предмети», «Назви предмети», «Згадай предмети», «Плутанина», «Хто уважніше», «Відгадай», «Склади слова», «Додай букву», «Чарівні кола», «Я - вчитель і мої помічники «чарівні пташки», «Чую дзвін, та не знаю, де він», «Інтерв'ю», «Круглий стіл», «Допоможемо Незнайкові», «Естафета-ромашка», «Хто це?», «Чарівні метелики», «Склади речення», «Школа», «Сторінками улюблених казок», «Розмова по телефону», «Знайди картинку», «Придумай слово», «Настирливий», «Хто найспостережливіший?», «Мовна пластика», «Співаю - не співаю», «День народження», «Незнайко», «Вовк і заєць», «Ми віримо і не віримо», «Чарівний килимок», «Засели будиночок», «Запали вогник», «Відгадай назву підводного човна», «Естафета», «Фотокореспонденти», «Грибники», «Дописувачі», «Хто кращий знавець віршів», «Лісовий кошик», «Плутанина».

4. Дидактичні ігри на уроках ознайомлення з навколишнім світом: «Осіннє листя», «Пізнай за описом», «Розвідка осінніх прикмет», «Знайди пару», «Як ми вдягаємося?», «Чия це праця?», «Дикі й домашні тварини», «Треба так багато знати, як ідеш гриби збирати», «Чарівні метелики», «Естафета-ромашка», «Хто це?», «Вгадай, хто я», «Норми поведінки», «Хто краще запам'ятав?», «Виправ помилки Буратіно», «Пастух та мисливець», «Впізнай за прикметами», «Чарівний ящик», «Ланцюжок», «Маленькі чоловічки», «Добре - погано», «Чиє насіння?», «Барви пір року».

5. Дидактичні ігри на уроках з розвитку мовлення: «Незвичайні предмети», «Чашечка», «З якого дерева листок?», «Пофантазуємо разом», «Мисливці», «Я йду до школи», «Знайко», «Впіймай рибку», «Порівняйте», «Чарівний клубок», «Півники», «Комплімент».

6. Дидактичні ігри на уроках з образотворчого мистецтва: «Незвичайні предмети», «Пантоміма», «Що у Незнайка в портфелі», «Домалюй крапки до образу», «Домалюй кольорові плями», «Про художників», «Звукова пляма».

7. Дидактичні ігри на уроках трудового навчання: «Сходження ліній», «Грибники», «Що ви побачили у класі?», «Розвиваємо спостережливість», «Пантоміма для спостережливих», «Що в мішку», «Люди праці», «Двірник», «Інтерв'ю».

Дидактичні та сюжетно-рольові ігри на розвиток індивідуальних особливостей дітей 6 - 7-річного віку

1. Розвиток пам'яті: «Кожній літері - своя хатка», «Піктографія», «Незвичайні предмети», «Бабуся складає валізу», «Неуважний художник», «Розсипані літери», «Додай букву»:

а) дотикова пам'ять: «Назви предмети», «Згадай предмети», «Що в мішку?»;

б) зорова пам'ять: «Плутанина», «Настирливий», «Що ви побачили у класі?», «Склади слова»;

2. Розвиток уваги: «Знайди літері місце», дидактичні ігри-загадки №№ 1, 2, 3, «Фігури вищого пілотажу», «Сходження ліній», «Грибники», «Розвиваємо спостережливість», «Хто найспостережливіший?», «Пантоміма для спостережливих», «Знайко», «Співаю - не співаю», «Незнайко», «Вовк і заєць», «Ми віримо і не віримо», «Чарівний килимок», «Засели будиночок», «Запали вогник».