Комплексне використання інформаційних і комунікаційних технологій в процесі професійної підготовки майбутнього викладача професійного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА

на тему: Комплексне використання інформаційних і комунікаційних технологій в процесі професійної підготовки майбутнього викладача професійного навчання

На присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня: Бакалавр

Кваліфікація: Вчитель технологій і креслення, педагог-організатор позашкільних навчальних закладів

Студентки 41 ПО Ніязової Ойдін

КИЇВ - 2017

Зміст

• Глосарій
• Вступ
• Розділ 1. Інформаційно-комунікаційні технології. Стан та перспективи розвитку в освітньому процесі
• 1.1 Сучасний стан розвитку та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в процес професійної підготовки викладачів професійного навчання
• 1.2 Роль інформаційних і комунікаційних технологій у підготовці майбутнього викладача професійного навчання
• 1.3 Педагогічне забезпечення дистанційної форми навчання засобами ІКТ в підготовці викладачів професійного навчання
• 1.4 Можливості застосування інформаційних та комунікаційних технологій у навчальному процесі
• Розділ 2. Застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій у навчанні майбутніх викладачів професійного навчання
• 2.1 Система підготовки викладачів професійного навчання до використання інформаційних та телекомунікаційних технологій у професійній діяльності
• 2.2 Використання інформаційних і комунікаційних технологій у підготовці майбутнього викладача професійного навчання
• 2.3 Основні види педагогічних програмних засобів інформаційно-комунікаційного середовища в галузі професійного навчання викладачів
• 2.4 Розвиток пізнавальної активності майбутніх викладачів професійного навчання засобами інформаційних та комунікаційних технологій
• Висновки
• Список використаної літератури

Глосарій

Автоматизований електронний підручник - підручник, зміст якого створюється, зберігається і доводиться до учня з використанням автоматизованих інформаційних технологій, який є частиною автоматизованої системи навчання.

Авторизація - authorization - надання певних повноважень особі (групі осіб) на виконання деяких дій в системі обробки даних або хостах (вузлах) Інтернет.

Адміністратор - фахівець, який відповідає за проектування, установку, конфігурацію, контроль, управління і обслуговування мереж (наприклад, локальних в офісі чи навчальному закладі), систем та т. ін.

Аккаунт - запис, який містить інформацію про користувача комп'ютерної мережі. Інколи цим словом визначається сама можливість доступу в мережу.

Алгоритм - послідовність дій, що визначає процес перетворення інформації від початкових даних до кінцевого результату.

Аудіоконференція - голосове спілкування декількох осіб, що знаходяться на різних географічних широтах, за допомогою використання системи комунікацій, комп'ютерних технологій або телефону.

База даних - єдина система даних, організована за конкретними правилами, які передбачають загальні принципи опису, збереження та обробки даних.

Біт - мінімальна одиниця кількості інформації (один символ двійкового алфавіту).

Блог - це Інтернет-сайт, що періодично оновлюється, формат якого відповідає стандарту RSS.

Блог2 - (англ. blog, від web log, «мережний журнал або щоденник подій») - це веб-сайт, основний зміст якого - регулярно добавляти записи, зображення або мультимедіа.

Блоггер - це той, хто веде відповідний Інтернет-щоденник (блог). Блогосфера - інтелектуальний кіберпростір, який займають блоггери. Броузер - програма для перегляду гіпертекстових документів (сторінок) Інтернет.

Введення-виведення - пересилання даних між оперативною пам'яттю і зовнішніми пристроями.

Веб-сайт - сукупність веб-сторінок, що об'єднані по змісту і мають спільну структуру і навігацію.

Вікікнига - це веб-сайт для колективного написання навчальної літератури, що працює за технологією «вікі», за принципами свободи інформації: кожний може створити й змінити будь-яку сторінку будь-якого посібника, кожний може безкоштовно читати, копіювати, створювати і змінювати її зміст; також називають набір сторінок на даному сайті, присвячених одному предмету.

Вікісловник - це словник, що наповнюється довільно, оснований на вікірусі. Один із проектів «Фонду Вікімедіа».

Віртуальна аудиторія - це багато віддалених один від одного робочих місць тих, хто навчається і викладачів, об'єднаних за допомогою телекомунікацій і мережевих комп'ютерних технологій для здійснення навчальних процедур під час вивчення певного курсу й взаємодії один з іншим.

Віртуальна лабораторія - заміна речовинно-енергетичних випробувань нових технічних пристроїв і технологій, а також їх окремих вузлів, систем і блоків контрольними маніпуляціями з їх інформаційними (графічними, об'ємними або цифровими) віртуальними «копіями» (аналогами).

Графічний інтерфейс - засоби і способи встановлення і підтримки інформаційного обміну графічною інформацією між виконавчими пристроями в автоматизованій системі або системі «людина-машина».

Гіперзв'язок, гіперпосилання - зв'язок між частинами документа або різних документів, який реалізує гіпертекст.

Гіпермедіа - це структура, що вміщує текст, аудіо- і відеофрагменти, що з'єднані посиланнями у відповідності з логікою сюжету.

Гіперпосилання - виділений об'єкт (текст або зображення) вебсторінки, що встановлює зв'язок з іншим об'єктом. Дозволяє переходити до іншого об'єкту в середовищі WWW.

Графічний редактор - програма, яка служить для створення або редагування графічних зображень. Окремо розглядаються два класи графічних редакторів: растрові редактори і векторні редактори.

Дидактичні засоби (ДЗ) - об'єкти і предмети навчального призначення, які використовуються у технічних закладах для формування в студентів (учнів) знань, умінь і навичок застосування їх у практичній діяльності.

Дистанційна освіта - сучасний комплекс освітніх послуг, що надаються широким верствам населення на основі використання способів дистанційного навчання.

Дистанційні навчальні технології - це система засобів, методів і форм навчання, що постійно відтворюють формальне представлення, передачу і контроль знань.

Дистанційне навчання - навчання на відстані з використанням підручників, персональних комп'ютерів і мережі ЕОМ.

Діалогова навчальна програма - комп'ютерна програма, що імітує діалог учителя та учня. Доступність інформації означає, що будь-який файл або ресурс системи має бути доступний у будь-який час (за дотримання прав доступу).

Електронна бібліотека (ЕБ) - це розподілена інформаційна система, що дозволяє надійно накопичувати, зберігати й ефективно використовувати різнорідні колекції електронних документів у зручному для користувачів вигляді через глобальні мережі передачі даних.

Електронний методичний посібник - це навчальне електронне видання, націлене на узагальнення й передачу педагогічного досвіду, формування і розширення нових методів начальної діяльності.

Електронний підручник (ЕП) - електронний програмний комплекс з навчальним матеріалом і тестами з конкретного предмета. Електронний підручник будується на гіпертекстовій основі та призначений для самостійного вивчення теоретичного матеріалу з курсу.

Інтерактивність - реакція зі сторони програми у відповідь на будь-які дії користувача, які забезпечують режим діалогу з ЕОМ. Інтернет - всесвітня мережа, яка забезпечує зв'язок між комп'ютерами. Містить багато служб, які дозволяють використовувати Інтернет в різноманітних напрямках.

Інтернет-бібліотека - сукупність відомостей, що містяться і належним чином систематизовані в Інтернеті, яка відкриває можливість могутнього впливу на еволюцію суспільства і дає змогу вважати її «господаря» специфічною інформаційною «п'ятою владою»

Інтернет-сайт - набір тематично схожих електронних матеріалів, що розміщені за певною Інтернет-адресою.

Інтерфейс - визначена стандартами межа між взаємодіючими в інформаційному просторі об'єктами; послідовність взаємодії між об'єктами.

Інтерфейс користувача -- комплекс програмних засобів, що забезпечують взаємодію користувача із системою.

Інтранет (Intranet) - цим словом називають певні локальні мережі, для внутрішньої потреби якої-небудь конкретної компанії. Також в це поняття закладено програмне забезпечення, яке працює в таких сітках.

Інформаційна компетентність - це інтегративна якість особистості, що є шляхом відображення процесів відбору, засвоєння, обробки, трансформації і генерування інформації в особливий тип предметно-специфічних знань.

Інформаційна культура - це складова частина загальнолюдської культури, що становить сукупність стійких навичок і постійного ефективного використання інформаційних технологій у своїй професійній діяльності та щоденній практиці.

Інформаційно-комунікаційне середовище - сукупність умов, які забезпечують здійснення діяльності користувача з інформаційним ресурсом (зокрема розподіленим інформаційним ресурсом), за допомогою інтерактивних засобів, які взаємодіють з ним як з суб'єктом інформаційного спілкування і особистістю.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) - це сукупність методів виробничих процесів, програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збору, обробки, збереження, розповсюдження, відображення та використання інформації в інтересах її користувачів. Інформаційно-методичне забезпечення навчально-виховного процесу навчального закладу - забезпечення освітнього процесу необхідними науково-педагогічними, навчально-методичними, інформаційно-довідковими, інструктивно-організаційними, нормативно-методичними, технічними і іншими матеріалами, які використовуються в навчально-виховному процесі конкретного навчального закладу.

Освітній простір - це сфера освітньої галузі, що найбільшою мірою визначає рівень розвитку людини, суспільства, галузі, нації та держави, відтворює та нарощує її інтелектуальний, духовний та екологічний потенціал.

Сайт - в мережі Інтернет - єдина інформаційна структура, яка складається із пов'язаних між собою гіпертекстових документів - сторінок.

Санкціонований доступ - доступ до програм і даних користувачів, що мають право (повноваження) на ознайомлення або роботу з ними.

Тезаурус гіпертексту - автоматизований словник, що відображає семантичні відносини між лексичними одиницями дескрипторної інформаційної-пошукової мови і призначений для пошуку слів з їх смисловим змістом.

Текстовий блог - блог, основним змістом якого є тексти.

Текстовий редактор - програма, призначена для створення редагування текстових документів. Не містить засобів оформлення і форматування тексту.

Телекомунікації - термін утворений від грецького слова tele (далеко, удалину) і латинського слова - communicatio (спілкування). Сучасне значення терміна «телекомунікації» має на увазі такі засоби дистанційної передачі інформації і інформаційного ресурсу як радіозв'язок, телевізійний, телефонний, телеграфний, телетайпний, супутниковий зв'язок, заснований на застосуванні сучасної комп'ютерної техніки, інформаційних технологіях із залученням оптоволоконних технологій.

Хост - встановлений у вузлах мережі комп'ютер (сервер), що вирішує питання комунікації і доступу до мережних ресурсів: модемів, факс-модемів, великих комп'ютерів та ін.: головний, ведучий, центральний комп'ютер.

Цифровий навчальний ресурс - інформаційний ресурс, що зберігається і передається в цифровій формі, найбільш загальне поняття, що відноситься до цифрового інформаційного об'єкту, призначеному для використання в освіті.

Чат -- це програмний засіб, спеціально створений для спілкування в реальному часі.

Юзер (User) - користувач.

Юніт (Unit) - в комп'ютерних іграх - віртуальний учасник гри, яким ви можете керувати.

Вступ

Процеси глобалізації та входження України у світовий економічний простір, зростання ролі інформаційних і комунікаційних технологій, їх проникнення в різні галузі господарства, сучасний ринок праці вносять суттєві зміни у загальний розвиток суспільства, економіки та системи вищої економічної освіти в Україні, пріоритетом якої є професійна підготовка фахівця, який орієнтований не тільки на розвиток підприємливості та ініціативи, здатний до постійного професійного зростання та самовдосконалення, соціальної і професійної мобільності, а й швидко адаптується в інформаційному просторі, володіє сучасними методами і технологіями обробки інформації, пов'язаними зі специфікою організації інформаційних процесів у професійному середовищі.

Стрімкий розвиток глобальної мережі Інтернет призвів до комп'ютерної революції в інформаційному світі, в якому комп'ютер є основним засобом телекомунікації. Прогрес у галузі створення високошвидкісних цифрових каналів зв'язку, засобів цифрового подання та стискання відео/аудіо інформації, єдиних протоколів роботи з відео - надзвичайний. Комп'ютерна телекомунікація набагато швидша та дешевша (що найголовніше), набагато потужніша від таких звичних засобів, як телефон, телеграф, телебачення. Істотним недоліком у професійній підготовці сучасних фахівців є їхній недостатній професіоналізм у використанні інформаційно-комунікаційних технологій, що негативно впливає на ефективність та рівень викладання. Випускник педагогічного ВНЗ має не тільки володіти знаннями в галузі комп'ютерної техніки, а й бути фахівцем із застосування ІКТ у своїй професійній діяльності, вміти спілкуватися в інформаційному середовищі.

Застосування ІКТ має світоглядний аспект. Адже інформація зібрана, передана та опрацьована за допомогою автоматизованих систем, становить важливий внесок у розвиток сучасної інформаційної картини світу, а отже, і світогляду студентів.

Використання сучасних ІКТ та освітніх технологій забезпечує:

? ефективність усіх видів навчальної діяльності;

? якість підготовки фахівців з новим типом мислення, відповідно до вимог інформаційного суспільства; ? якісне формування професійної компетентності, культури та ін. За допомогою методів і засобів інформатизації майбутній фахівець має навчитися одержувати відповіді на питання про те, які є інформаційні ресурси, де вони розміщені, як можна отримати до них доступ і як можна їх використовувати з метою підвищення ефективності професійної діяльності.

Оволодіння сучасними інформаційними та інформаційно-комунікаційними технологіями, методикою їх використання в навчальному процесі сприятиме модернізації освіти - підвищенню якості професійної підготовки майбутнього фахівця, збільшенню доступності освіти, забезпеченню потреб суспільства в конкурентоздатних фахівцях.

Найважливішим напрямом реалізації концепції модернізації освіти є підготовка студентів нового покоління і формування принципово нової культури педагогічної праці, підготовка педагогів, що володіють високою кваліфікацією і необхідною інформаційною культурою з тим, щоб вони були готові застосовувати нові інформаційні технології в процесі навчання та управління освітою. Професійно-компетентною є така праця вчителя, в якій на достатньо високому рівні здійснюється педагогічна діяльність, педагогічне спілкування, реалізується особа вчителя, досягаються добрі результати у навчанні і вихованні учнів.

Об'єкт дослідження -- освітній процес у вищій школі, що здійснюється з використанням засобів інформаційних і комунікаційних технологій в професійно-орієнтованому навчанні.

Предмет дослідження - теоретичне обґрунтування інформаційно-комп'ютерних телекомунікацій освітнього процесу, у вивченні професійно-орієнтовних дисциплін.

Мета дослідження - визначення дидактичного потенціалу інформаційно-комп'ютерних телекомунікацій і умов його ефективної реалізації у вивченні професійно-орієнтованих дисциплін.

Розвиток професійної компетентності - це розвиток творчої індивідуальності вчителя, формування готовності до ухвалення нового, розвитку і сприйнятливості до педагогічних інновацій. Основними якостями, якими повинен володіти педагог, можна вважати такі: прагнення до особистого розвитку, креативність; мотивація і готовність до інновацій; розуміння сучасних пріоритетів освіти; здатність та потреба в рефлексії.

телекомунікація дидактичний дистанційний викладач

Розділ 1. Інформаційно-комунікаційні технології. Стан та перспективи розвитку в освітньому процесі

1.1 Сучасний стан розвитку та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в процес професійної підготовки викладачів професійного навчання

Завданням вищої освіти на сучасному етапі є, зокрема, надати майбутньому фахівцеві не лише необхідних знань та можливостей набуття практичних умінь у предметній сфері, а й розвинути його здібності як фахівця, допомогти йому вдосконалити форми як професійного, так і особистісного самовдосконалення в суспільстві. Це потребує модернізації змісту, форм, методів і засобів навчання, впровадження нових технологій, реалізації пріоритетних принципів реформування навчального процесу.

В основі оновлення освіти лежать нові принципи органічного поєднання навчання і науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах. Очікуване посилення пошукової, творчої діяльності викладачів і студентів сприятиме постійному оновленню освіти, яка адаптуватиметься до останніх досягнень науки, а також активному включенню студентів до самостійної професійно орієнтованої діяльності в рамках розробки індивідуального проекту під керівництвом викладача-дослідника. Крім того наголошується на встановленні більш тісної взаємодії між навчальним закладом та роботодавцем на різних етапах підготовки майбутнього фахівця професійного навчання. Принцип оновлення освіти вимагає впровадження гнучкої взаємодії теоретичних, прикладних та практичних аспектів навчання. Особливо важливим для молодої людини, яка прагне здобути вищу освіту, видається тісний зв'язок навчання з життям і в практичних конкретних, і в загальних аспектах. Активізація такого навчання має сприяти розвитку вміння застосовувати загальні знання до конкретної життєвої ситуації, встановлюючи для цього необхідні міждисциплінарні зв'язки. Отже, у майбутнього фахівця формується активна життєва позиція, відповідальність за навколишнє середовище, культуру спадщину тощо.

Щодо дотримання принципу оновлення необхідно зауважити, що процес навчання має безперервно вдосконалюватися. Необхідні зміни педагогічної моделі навчання - про це говорять всі фахівці та науковці.

Однією із головних характеристик нинішнього суспільства є бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та мультимедіа-технологій, їх активне впровадження не лише в наукову та виробничу діяльність, а й у повсякденне життя людини. Інформатизація викликана соціальними причинами і в процесі свого розвитку стала одним із домінуючих чинників суспільного розвитку. Глибокі економічні та соціально-культурні перетворення, викликані нею, дозволяють говорити про перехід сучасного суспільства від індустріальної стадії розвитку до інформаційної, котра характеризується спрямованістю на виробництво, переробку і найбільш повне використання інформації в усіх видах людської діяльності. Це створює основу процесу інформатизації, оскільки інформація є стратегічним ресурсом суспільства, перетворюється в товарний продукт економіки.

Спроби теоретично узагальнити факти впливу на суспільство електронно-обчислювальної техніки привели до виникнення поняття «інформаційне суспільство» [1].

В основі концепції «інформаційного суспільства» лежать спроби проаналізувати й узагальнити соціально-економічні перетворення, які породжуються автоматизацією всіх інформаційних процесів і соціально-економічних перетворень, що викликаються посиленням значення інформаційної діяльності. В основі аналізу знаходяться вимоги, що диктуються технікою. В процесі цього стверджується, що техніка є визначальним чинником соціальних змін, змінюючи соціальну структуру, цінності й глобальні світобачення суспільства.

А.І. Ракітов зводить зміст концепції «інформаційного суспільства» до деяких положень, найбільш важливими серед яких, на наш погляд, є такі:

у сучасному суспільстві вищою цінністю, основним товаром стає інформація;

усе більша частина населення Землі поглинається сферою інформаційної діяльності та обслуговування;

впровадження комп'ютерів і роботів створює величезну масу «зайвих» людей, лише частина яких зможе пристосуватися до нового інформаційного суспільства на основі перепідготовки, що проводиться на базі комп'ютеризації освіти;

радикальній зміні підлягає вся культура, система соціальних зв'язків, сімейно-побутових стосунків, організація влади і соціальна психологія;

інформатизація суспільства сама собою безвідносна до того, в якій соціальній системі вона реалізується [2].

ІКТ поступово і невпинно проникають та інтегруються в усі сфери діяльності людини і суспільства, стають могутнім каталізатором і визначальним джерелом їх об'єктивного розвитку. Цей процес називають інформатизацією суспільства, а саме суспільство набуває ознак інформаційного [3].

За визначенням одного з дослідників інформаційного суспільства американського соціолога М.Кастельса, загальновизнаними ознаками такого суспільства є:

- можливість одержання інформації з будь-якого питання;

- наявність у державі необхідної для роботи інформаційної технології та відповідної інфраструктури, що дає змогу створювати, підтримувати і розвивати комплекс інформаційних ресурсів, які забезпечують динамічний поступ суспільства;

- широкий розвиток комунікаційних мереж, які зв'язують окремі регіони і континенти;

- передача інформації у глобальних масштабах;

- забезпечення формування єдиного світового інформаційного простору [4].

Забезпечення якості вищої освіти життєво необхідне на міжнародному, національному та університетському рівнях. Цей висновок знайшов своє відображення у Стандартах та рекомендаціях із забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти [5].

Таким чином, актуальними є розвиток мультимедіа та Інтернет-технологій, телекомунікаційних засобів навчання і навчального середовища, проведення форумів з цієї тематики, формування віртуальних спільнот, зацікавлених у розвитку інформаційного освітнього середовища [6].

Мультимедіа технологія навчання - це ціннісний навчальний процес, що базується на традиційному змісті, формах і методах навчання.

Мультимедіа технології навчання є перехідними і розвиваються в двох напрямах:

удосконалення якості комп'ютерних програм, призначених для дисциплінарно-орієнтованої системи навчання;

створення принципово нових інтелектуальних комп'ютерних середовищ, що відповідають деякій, поки що недостатньо чітко визначеній, системі освіти народжуваного інформаційного суспільства.

Мультимедіа технологія за своїм фундаментом і надбудовою призначена для проектно-орієнтованої системи навчання, в процесі якої здійснюється не лише контроль за опануванням знань, але, передусім, активне їх використання для творчих досягнень в рамках освітнього процесу [7].

Безсумнівно, вступаючи у європейський освітній простір, Україна здобуває переваги, що дозволяють підвищити ефективність національної освітньої системи

У педагогічній науці приділяється належна увага проблемі впровадження мультимедіа-технологій у навчальний процес. Науковими дослідженнями щодо використання комп'ютерної техніки та нових інформаційно-комунікаційних технологій в освіті займаються такі науковці, як В.Ю. Биков, А.П. Єршов, М.І. Жалдак, Ю.І. Машбиць О.В. Майборода, В.М. Монахов, Н.В. Морзе, Ю.О. Жук, О.К. Філатов, С.М. Яшанов та ін.

Вітчизняні та зарубіжні науковці проводять дидактичні та психолого-педагогічні дослідження проблеми впровадження мультимедіа-технологій у навчальний процес. Дидактичні та методичні розробки застосування мультимедіа-технологій в освіті визначено у працях Є.Ф. Вінниченка, О.В. Вітюка, М.І. Жалдака, О.Б. Жильцова, О.I. Кукушкiної, В.М. Кухаренка, Н.В. Морзе, В.В. Олійника, Ю.С. Рамського, О.В. Співаковського, С.М. Яшанова та ін. Психолого-педагогічний аналіз основних аспектів використання мультимедіа-технологій у навчальному процесі окреслюють В.П. Безпалько, Т.В. Зайцева, В.П. Зінченко, Ю.І. Машбиць, М.Л. Смульсон та ін.

Технологічну основу проектування навчального процесу забезпечує діяльністний підхід, що передбачає активне включення майбутнього фахівця в різні види діяльності й дозволяє у поєднанні з ідеями контекстного навчання здолати основні суперечності традиційної системи навчання шляхом переходу від пасивної ролі студента (учня) до його активного включення в процес опанування знань і умінь.

З розвитком мультимедіа-технологій і зростанням попиту на освітні послуги актуальним стає питання створення інформаційного освітнього середовища на базі сучасних телекомунікаційних технологій, що відкриває широкі можливості для застосування новітніх педагогічних і психологічних методик.

З розвитком мультимедіа-технологій і їх впровадженням в освіту педагогічні можливості комп'ютерної техніки розширилися, тому з'явилася необхідність переробки теорії дидактичної технології, частиною ІКТ навчання, що є. В зв'язку з цим потрібно ввести, обґрунтувати і розкрити ще один загальний принцип, який хоча і був присутній завжди в процесі навчання, але не був провідним. Йдеться про комунікації, організації діалогу між студентом і викладачем, у даному випадку між комп'ютером і тим, хто навчається. Цей новий, властивий лише комп'ютерному навчанню принцип можна назвати принципом когнітивної комунікації.

У процесі розгляду питань використання мультимедіа-технологій у навчальному процесі наголошуються психологічні аспекти роботи з комп'ютером.

Інформаційний освітній простір виступає конструктивною основою побудови такого навчально-виховного процесу, який задовольняв би нинішні вимоги до освіти, реалізацію ідеї безперервної освіти та мотиваційно-цільової готовності суб'єктів до неї. Він розглядається науковцями не як теоретична абстракція, а як така конструкція, що відповідає практичним потребам і виступає в різних формах, зокрема це:

фізичний загальний інформаційний простір, який дає можливість суб'єктам кооперуватися один з одним на основі розуміння загального контексту, - це простір спільної навчальної діяльності в середовищі сучасних засобів нових інформаційних технологій в освіті, електронно-комунікативні системи, засоби і технології освіти;

віртуальний простір гіпертекстів, семантичних взаємозв'язків понять і тезаурусів (психологи стверджують, що людина просто повинна час від часу йти в такий простір, але ненадовго);

- ієрархічні системи простору в категоріях їх загального (глобальні мережі), особливого (регіональні мережі), одиничного (локальні мережі) [8].

Для широкого використання Інтернету в інформаційному освітньому просторі, на думку В.О. Ізвозчикова, необхідно створити такі умови:

забезпечити адаптацію суб'єктів освітнього процесу до використання засобів глобальної комп'ютерної мережі;

розуміння, усвідомлення необхідності використання інформаційних потоків глобальної комп'ютерної мережі;

достатньо чітке уявлення про характер усіх істотних наслідків переходу на новий рівень інформаційної взаємодії.

Створення і розвиток інформаційного суспільства передбачає широке використання мультимедіа-технологій в освіті, що визначається низкою чинників:

- по-перше, впровадження мультимедіа-технологій в освіту суттєво прискорює передачу знань і накопиченого технологічного та соціального досвіду людства не тільки від покоління до покоління, а й від однієї людини до іншої;

по-друге, сучасні мультимедіа-технології, підвищуючи якість освіти і навчання, дозволяють фахівцеві успішніше та швидше адаптуватися до оточуючого середовища та соціальних змін, які відбуваються. Це дає можливість кожній людині одержувати необхідні знання як сьогодні, так і в майбутньому;

по-третє, активне і ефективне впровадження цих технологій в освіту є важливим чинником створення системи освіти, що відповідає вимогам інформаційного суспільства і процесу трансформування традиційної системи освіти в нову систему, що відповідає вимогам сучасного суспільства [9].

Педагогічне забезпечення інформаційно-освітнього простору освітньої галузі «технології» відображає загальну стратегію розвитку освіти, єдиного освітнього простору. Призначення освітніх технологій полягає в розв'язанні стратегічних для системи освіти завдань: прогнозування розвитку освіти, проектування і планування цілей, результатів, основних етапів, способів, організаційних форм освітньо-виховного процесу [10].

Особливого значення набуває процес здобуття знань: викладачі стають керівниками, інструкторами, наставниками і посередниками; їхнє професійне вміння - здатність розробляти і використовувати відкриті й дієві методи для здобуття освіти. В цьому процесі повинен з'явитися „маклер із керівництва “, який здатний зібрати і надати достатню кількість інформації для прийняття рішення про майбутні дії, розвинути здібності до інформаційного менеджменту й аналізу інформації, допомогти знайти свій шлях в інформаційному лабіринті знань [11].

Науковці М.І. Жалдак, Н.В. Морзе С.М. Яшанов [12; 13; 14] та ін., наголошують, що метою інформатизації системи освіти є підвищення ефективності навчання, завдяки розширенню обсягів інформації та вдосконаленні методів її застосування, а також спрямованість на можливість використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу та майбутній професійній діяльності.

Технологічну основу проектування навчального процесу забезпечує діяльнісний підхід, що передбачає активне включення майбутнього фахівця в різні види діяльності й дозволяє у поєднанні з ідеями контекстного навчання здолати основні суперечності традиційної системи навчання шляхом переходу від пасивної ролі студента до його активного включення в процес опанування знань і вмінь.

З розвитком інформаційно-освітнього середовища і зростанням попиту на освітні послуги актуальним стає питання створення мультимедіа-технологій на базі сучасних телекомунікаційних технологій, що відкриває широкі можливості для застосування новітніх педагогічних і психологічних методик.

Інформаційне освітнє середовище має свою специфіку, структуру, що знаходиться в постійному розвитку відповідно до запитів учасників освітнього процесу. В зв'язку з цим підкреслюється, що створення і розвиток інформаційного освітнього середовища на основі використання мультимедіа-технологій має ґрунтуватися на дотриманні загально-дидактичних принципів, а також враховувати педагогічні та психологічні особливості інформаційних комунікацій, педагогічний потенціал засобів інформатизації.

З розвитком мультимедіа-технологій і їх впровадженням в освіту педагогічні можливості комп'ютерної техніки розширилися, тому з'явилася необхідність доповнення теорії дидактичної технології, частиною мультимедіа-технологій навчання. У зв'язку з цим потрібно ввести, обґрунтувати і розкрити ще один загальний принцип, який хоча і був присутній завжди в процесі навчання, але не був провідним. Йдеться про комунікації, організації діалогу між студентом і викладачем, у даному випадку між комп'ютером і тим, хто навчається. Цей новий, властивий лише комп'ютерному навчанню принцип можна назвати принципом когнітивної комунікації.

У процесі розгляду питань використання мультимедіа-технологій в навчальному процесі наголошується на психологічних аспектах роботи з комп'ютером.

Формування інформаційного освітнього середовища має орієнтуватися на його інформаційний характер, що передбачає нові технології роботи з інформацією. Функціонування інформаційного освітнього середовища передбачає модульність. За такого підходу до організації навчання студент працює з навчальною програмою, складеною з окремих модулів, що належать до єдиного поля наочної діяльності та знаходяться у фокусі вивчення. Процес засвоєння знань в даних умовах включає мету і завдання, мотивацію на якісне засвоєння, зміст (навчальний модуль), методи і форми прямої, опосередкованої і самостійної навчально-пізнавальної діяльності, корекцію, самооцінку й оцінку результатів засвоєння знань, умінь і навичок. Розглядається типова структура навчального модуля - автономної частини навчального матеріалу, що включає точно сформульовану навчальну мету (цільова програма); банк інформації; методичне керівництво щодо досягнення мети; практичні заняття щодо формування необхідних умінь; контрольну роботу. Як інструмент структуризації інформації модуля використовується поняття «шар». Розшарування навчального матеріалу передбачає побудову чіткої системи цілей, усередині якої виділені їх категорії і послідовні рівні. Далі на основі проведеного аналізу будується модель інформаційного освітнього середовища. Створення інформаційного освітнього середовища направлене на:

- реалізацію умов для усвідомлення студентами особливостей майбутньої професійної діяльності;

- акцентування уваги на розвитку особистісних якостей, необхідних для успішного опанування майбутньої професії;

- визначення рівня розвитку професійно важливих якостей у кожного студента, і побудова індивідуальних освітніх траєкторій.

В основі механізму управління навчальним процесом в інформаційному освітньому середовищі лежить прямий і зворотний зв'язок в системі «викладач - середовище - студент», на основі якої є безліч модифікацій, наприклад: «студент - середовище - студент - середовище - викладач» і т.д.

1.2 Роль інформаційних і комунікаційних технологій у підготовці майбутнього викладача професійного навчання

Інформаційно-комунікаційні технології вимагають від вищих навчальних закладів упровадження нових підходів до навчання, що забезпечують розвиток комунікативних, творчих і професійних знань, потреб у самоосвіті. Впровадження ІКТ у навчальний процес педагогічних вищих навчальних закладів переходить на новий етап - впровадження мультимедійних навчальних матеріалів. В Україні створено значну кількість різноманітних інформаційних ресурсів, які істотно підвищують якість навчальної і наукової діяльності. Усе частіше в навчанні використовуються мультимедійні технології, спектр, яких помітно розширився: від створення педагогічних програмних засобів до розробки цілісної концепції побудови навчальних програм у галузі мультимедіа, підготовка педагогічних кадрів університетського рівня з даного напряму, формування нових засобів навчання. Ідея мультимедіа полягає у використанні різних способів подачі інформації, включення в програмне забезпечення відео- й звукового супроводу текстів, високоякісної графіки й анімації. Вони дають змогу зробити педагогічний програмний засіб інформаційно-насиченим і зручним для сприйняття, стати потужним дидактичним інструментом, завдяки своїй здатності одночасної дії на різні канали сприйняття інформації.

Використання мультимедійних технологій у навчанні реалізує декілька основних методів педагогічної діяльності, котрі традиційно діляться на активні й пасивні принципи взаємодії студента з комп'ютером. Пасивні мультимедійні педагогічні програмні засоби розробляються для управління процесом представлення інформації (лекції, презентації, практикуми), активні, - це інтерактивні засоби мультимедійних технологій, що припускають активну роль студента, який самостійно вибирає підрозділи в межах деякої теми, визначаючи послідовність їх вивчення.

Розгляньмо основні види сценаріїв педагогічної діяльності.

Метод лінійного представлення інформації. Даний метод представлення мультимедійної інформації послідовно знайомить студента з навчальним матеріалом, використовуючи можливості лінійної навігації в межах усього ресурсу. Перевага даного методу полягає в ширших можливостях інтеграції різних типів мультимедійної інформації в межах одного педагогічного програмного засобу. Недоліком служить відсутність можливості контролю за викладанням навчального матеріалу (немає можливості управління процесом викладання навчального матеріалу). Цей метод рекомендується для студентів, які не володіють, або володіють дуже обмеженими попередніми знаннями в галузі, що вивчається, і їм потрібний оглядовий виклад навчального матеріалу. Мультимедійний курс повністю відповідає розділам традиційного підручника і за рахунок цього, не вимагає від студентів зусиль у процесі вивчення навчального матеріалу.

Метод нелінійного представлення інформації. Це метод організації в мультимедійних засобах навчання нелінійних способів скріплення інформації і використання структурованої системи навігації між мультимедійними ресурсами на основі гіперпосилань. У цьому методі використовуються активні методи педагогічної діяльності, які дозволяють студентові проявляти самостійність у процесі вибору матеріалу, що вивчається. Перевагами цього методу є чітка структуризація навчального матеріалу, можливість пошуку інформації, навігація у великих базах даних, організація інформації за семантичними критеріями. Використання гіпертекстових матеріалів у процесі навчання зручне для сприйняття, запам'ятовування, направлене на свободу вибору й самостійність під час вивчення навчальних матеріалів. Цей метод, заснований на нелінійному представленні інформації, рекомендується використовувати в тому випадку, коли студенти вже володіють деякими попередніми знаннями з тематики, що вивчається, достатніми для того, щоб вони могли самостійно ставити питання й висувати перед собою завдання, або коли вони можуть чітко сформулювати своє питання.

У процесі використання мультимедійних педагогічних програмних засобів необхідно враховувати, що такий вид інформації призводить до розумових і емоційних перевантажень студентів, і достатньо різко скорочує час, необхідний на засвоєння навчального матеріалу.

У процесі подібного навчання розвиваються здібності студентів сприймати інформацію з екрану комп'ютера, перекодувати візуальний образ у вербальну систему, оцінювати якість і здійснювати вибірковість у застосуванні інформації.

Важливою властивістю мультимедіа є інтерактивність, що надає користувачеві можливість зворотного зв'язку. До цього слід додати, що в мультимедіа реалізується цифрове кодування інформації і, таким чином, велика кількість даних зберігається на компакт-дисках [29].

Наочність, яку забезпечують мультимедійні технології, дозволяє говорити про новий потужний інструмент пізнання - когнітивну комп'ютерну графіку, яка не лише представляє знання у вигляді образів-картинок і тексту, а й також дозволяє візуалізувати ті знання, для яких ще не знайдені текстові описи, або які вимагають вищих ступенів абстракції [30].

Насамперед, мультимедіа - це ІКТ, що дозволяють зберігати та працювати на одному носії з різними типами даних: реалістичними відображеннями, статичними та рухомими, високоякісним стереозвуком і, звичайно, комп'ютерною графікою, анімацією та широким спектром аудіо- та відеоефектів. У своєму найвищому прояві технологія мультимедіа переростає у системи віртуальної реальності. Це комп'ютерні системи, що здійснюють не тільки зоровий та слуховий аналізатори, а й такі органи відчуття, як дотик, нюх, вестибулярний апарат і т.ін. В ідеалі віртуальна реальність дозволяє створити ситуації, реальність або уявність яких людина не в змозі визначити [31].

Саме завдяки можливостям мультимедійних технологій комплексне використання різних способів сприймання навчальної інформації за рахунок збільшення площин чуттєвих реакцій реалізується в інтеграції часово-просторових та аудіовізуальних властивостей сприймання інформації, співвідношенні вербальних та невербальних засобів спілкування [32].

Мультимедіа створює мультисенсорне навчальне середовище. Психологи і викладачі переконані, що кожний навчається по-різному. Дехто навчається на слух, інші є зоровими або тактильними учнями. Це основа теорії мультисенсорного навчання. Використання методів, що містять домінуючий стиль навчання для конкретного учня, забезпечує максимальне засвоєння матеріалу, що вивчається [23].

Мультимедійні засоби дають змогу задіяти майже всі органи чуття студентів, поєднуючи друкований текст, графічне зображення, рухоме відео, анімацію, статичні фотографії й аудіозапис, створюючи «віртуальну реальність» справжнього спілкування. Дослідженнями доведено, що застосування мультимедійних технологій і комп'ютерних мереж скорочує час навчання майже втричі, а рівень запам'ятовування знань, умінь і навичок через одночасне використання зображень, звуку, тексту зростає на 30-40% [18].

З розвитком Інтернет з'явився новий вид засобів мультимедійних технологій, орієнтованих на WWW- технології, які можна використовувати в процесі семінарських занять і самостійної роботи студентів.

Важливою умовою реалізації і впровадження мультимедійних технологій у навчальний процес є наявність спеціально обладнаних аудиторій із мультимедійним проектором, комп'ютером для викладача, екраном або інтерактивною дошкою, а так само наявність доступного інформаційного освітнього середовища, в якому проходить навчальний процес (комп'ютерних класів, електронних бібліотек, медіатек, доступ до Інтернет тощо).

Нині дуже гостро постає питання комплектації вищих навчальних закладів готовими мультимедійними програмними педагогічними засобами, що розроблені сторонніми розробниками або співробітниками вищих навчальних закладів.

Мультимедійні педагогічні програмні засоби, розроблені фірмами, мають достатньо широку тематику - від шкільних навчальних матеріалів до серйозних професійних дослідницьких програм. Цим спрямовано займаються бібліотеки вищих навчальних закладів, які формують медіатеки й дозволяють студентам не лише користуватися мультимедійними ресурсами електронної бібліотеки, а й через мережу Інтернет здійснювати віддалений доступ або замовляти навчальний матеріал через електронну пошту. Такого роду педагогічні програмні засоби мають низку недоліків, наприклад, обмежену кількість користувачів у кожного диска, неможливість внесення змін у вже готовий педагогічний програмний засіб, а також апаратна й платформна залежність даних засобів.

Розробка власних мультимедійних педагогічних програмних засобів, які більше спрямовані на специфіку кожного вищого навчального закладу, припускає наявність підрозділів у вищих навчальних закладах, в яких є висококваліфіковані фахівці в галузі ІКТ, що уміють розробляти електронні курси, що можливо не в кожному вищому навчальному закладі.

Отже, використання мультимедійних технологій у навчальному процесі вищих навчальних закладів дозволяє перейти від пасивного до активного способу реалізації освітньої діяльності, за якого студент є головним учасником процесу навчання.

У процесі підбору мультимедійного педагогічного програмного засобу навчання викладачеві необхідно враховувати своєрідність й особливості конкретного навчального предмету, передбачати специфіку відповідної науки, її понятійного апарату, особливості методів дослідження її закономірностей. Мультимедійні технології мають відповідати цілям й завданням курсу навчання і органічно вписуватися в навчальний процес [42].

Крім того, беззаперечні переваги мультимедійних технологій як засобу навчання. Це: можливість поєднання логічного й образного способів засвоєння інформації; активізація навчального процесу за рахунок посилення наочності; інтерактивна взаємодія. Інтерактивність дозволяє, в певних межах, управляти представленням інформації: індивідуально міняти настройки, вивчати результати, а також відповідати на запити програми про конкретні переваги користувача. Вони також можуть встановлювати швидкість подачі навчального матеріалу й кількість повторень, що задовольняють їх індивідуальним академічним потребам; гнучкість та інтеграція різних типів мультимедійної навчальної інформації.

Включаючись у навчальний процес, де використовуються мультимедійні технології (мережеві технології, електронна допомога та ін.), студент є суб'єктом комунікативного спілкування з викладачем, що розвиває самостійність і творчість у його навчальній діяльності.

На сучасному етапі суспільного розвитку освіта перетворюється на одну з найобширніших і важливіших сфер людської діяльності, яка переплетена зі всіма іншими обставинами людського життя. Здатність системи освіти задовольняти потреби особистості й суспільства у високоякісних освітніх послугах визначає перспективи економічного й духовного розвитку країни. В зв'язку з цим виникає і реалізується потреба в новому типі вчителя. Ефективно діючим нині називається вчитель, який реагує на нові соціальні очікування, мобільний, здатний до творчого зростання і професійного самовдосконалення, сприйняття і творення інновацій і тим самим до оновлення своїх знань, збагачення педагогічної теорії й практики. Педагогічна освіта має бути спрямована на підготовку саме такого вчителя.

Нині в українській системі мовної освіти відбулися значні позитивні зміни, як організаційного, так і змістовного аспектів. Особлива увага в процесі відбору змісту навчання освітньої галузі «технології» приділяється його соціокультурній спрямованості, що тягне за собою необхідність переосмислити перелік фахових знань, умінь і навичок учителя технологій. Учитель освітньої галузі «технології», має володіти новими педагогічними й ІКТ, що забезпечують формування функціональної соціокультурної освіченості, технологічної активності та готовності до міжкультурного спілкування у відповідних життєвих ситуаціях.

Успіх практичної реалізації вказаних інноваційних навчальних стратегій залежить від рівня готовності вчителя технологій до адаптації до нових умов соціально-культурного середовища, що формується в навчальному закладі, і від здатності навчати технологіям функціонально, з орієнтацією на міжкультурну комунікацію. В зв'язку з цим є важливим звернути увагу на використання мультимедійних технологій у підготовці майбутніх учителів освітньої галузі «технології».

У межах особистісно-орієнтованого підходу, надається перевага таким технологіям навчання, як метод проектів, навчання в співпраці, мультимедійним технологіям. Організація практичних занять за допомогою даних технологій забезпечує технологічну спрямованість занять, краще усвідомлення технічної культури своєї власної країни, уміння представляти її засобами мультимедіа-технологій.

Формами діяльності творчих груп викладачів і студентів є створення інформаційних навчальних проектів, в основу яких покладено гіпертекстову технологію (електронні підручники, довідники з навчальних предметів, методичні розробки з теми), демонстраційних (із використанням засобів мультимедійних технологій), контролюючих (тестових) програм у середовищах програмування [32], розробку та розміщення у глобальній (локальній) мережі інформаційних (тематичних) Веб-сайтів навчальних закладів із використанням спеціальних редакторів документів HTML.

Серед професійних компетенцій, якими мають володіти майбутні вчителі технологій, технологічна компетенція займає пріоритетне положення. З метою розвитку технологічної компетенції разом з традиційними аудіо-текстами, відеоматеріалами звертаємося до мультимедійних технологій. Занурення в електронний простір - дуже ефективний засіб розвитку технічної та технологічної компетенції студентів. Таким електронним простором є комп'ютерно-орієнтоване інтерактивне технічне середовище й потужний інструмент придбання знань Інтернет. Лише в Інтернет студент, який не має можливості побачити якийсь технологічний процес, який вивчається, може зробити це віртуально. Значні комунікаційні можливості глобальної мережі Інтернет дають повну свободу відображення різних технологічних процесів за допомогою відеофільмів та електронних носіїв.

Готові мультимедійні презентації, мультимедійні енциклопедії, електронні програмні комплекси містять технологічні елементи, довідники, відео-кліпи з культурними зарисовками, аудіо-інформацію, дають можливість вільно переміщатися інформаційним простором, розпізнавати мову, дозволяючи спілкуватися з комп'ютером через мікрофон.

Впровадження в навчальний процес ІКТ одержало назву «Інформатизація освіти».

Актуальність використання мультимедійних технологій у навчальному процесі визначає необхідність підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «технології» до їх застосування.

Використання мультимедійних педагогічних програмних засобів орієнтоване на здійснення навчальної діяльності в педагогічному вищому навчальному закладі.

За допомогою педагогічного програмного засобу можна представляти навчальну інформацію в різній формі; ініціювати процеси засвоєння знань, придбання умінь і навичок практичної діяльності; ефективно здійснювати контроль результатів навчання, тренажери, повторення; активізувати пізнавальну діяльність студентів; формувати й розвивати певні види мислення.

1.3 Педагогічне забезпечення дистанційної форми навчання засобами ІКТ в підготовці викладачів професійного навчання

Найцікавішим із погляду формування інформаційних знань, умінь і навичок є дистанційне навчання, засноване переважно на використанні комп'ютерних телекомунікацій.

Дистанційна форма навчання в педагогічних вищих навчальних закладах сприяє розв'язанню наступних завдань: формування навичок у галузі ІКТ; систематичне застосування ІКТ у позанавчальній діяльності; обов'язкове оволодіння ІКТ до початку дистанційного навчання.

Дистанційне навчання дає можливість звертатися до різних ІКТ.

Досягнення жодної з цих цілей немислиме без використання ІКТ, що допомагають людині у будь-який період її життя дистанційно одержати не лише необхідну інформацію, а й розширити свій світогляд, підвищити кваліфікацію і навіть здобути нову професію [33].

Так, Веб-технологія дозволяє найбільшою мірою реалізувати дидактичний принцип наочності за рахунок широкого використання засобів мультимедійної статичної й анімованої графіки, відео й звуку.

Технологія гіпертексту, що є однією з складових Веб-технології, дає студентам можливість вибору власної освітньої траєкторії. Таким чином, реалізується диференційований та особистісно-орієнтований підхід до викладання навчального матеріалу.

Інтегровано використання в навчанні різних сервісів Інтернет (електронна пошта, FTP-сервіс, відеоконференції, навчальні чати, блоги, Вікі-Вікі) з єдиним Веб-інтерфейсом.

Використання Веб-технологій можливе й за відсутності доступу до Інтернету (навчальні матеріали у вигляді Веб-сайтів, розміщені на локальному сервері, на компакт-дисках або на жорстких дисках).

Порівняльна легкість освоєння Веб-технології студентами дозволяє зробити створення Веб-сайту результатом виконання навчального проекту, що діагностується, з будь-якої дисципліни, котра вивчається.

І, нарешті, Веб-технологія дає можливість проведення онлайнового тестування й анкетування майбутніх учителів технологій [34].

Значне місце в процесі підготовки майбутніх учителів технологій займають проблемні ситуації. Проблемні ситуації найдоцільніше формувати в межах спеціально підібраних невеликих наукових досліджень навчального характеру. Нові можливості та якість навчальної роботи в даному напрямі відкриває використання Інтернету.