Главная Коллекция "Otherreferats" Педагогика Формування економічної компетентності у дітей старшого дошкільного віку в іграх економічного змісту

Формування економічної компетентності у дітей старшого дошкільного віку в іграх економічного змісту

Показники економічної компетенції дитини дошкільного віку. Гра як провідна діяльність в формуванні елементарних економічних знань у дошкільників. Орієнтовний зміст роботи з дітьми. Виховання ощадливості у старших дошкільнят. Форми роботи з батьками.

Рубрика Педагогика
Вид методичка
Язык украинский
Дата добавления 13.09.2016
Размер файла 1,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління освіти Маріупольської міської ради

Науково-методичний центр

Дошкільний навчальний заклад № 59

Формування економічної компетентності у дітей старшого дошкільного віку в іграх економічного змісту

підгодовувала

вихователь ДНЗ № 59

Єрьоміної Л.Д.

м. Маріуполь

2015

Вступ

Реалізація особистісно орієнтованої моделі, проголошеної Базовим компонентом дошкільної освіти пріоритетною на сучасному етапі розвитку держави, вимагає переосмислення позиції дитини не лише в навчально-виховному процесі, а й у побудові життєвих відносин з оточуючими. В умовах сьогодення одне з основних завдань навчально-виховного процесу полягає не в накопиченні навчальної інформації з окремих галузей знань, а насамперед у формуванні готовності до самостійного пошуку способів пізнавальної інформації, налагодження людських стосунків, взаємодії, спілкування й уже на цій основі збагачення власного запасу знань і досвіду. Особливості життя в сучасному соціумі вимагають зниження вікових меж для початку економічного виховання й соціалізації дітей як фундаментальної бази для подальшої економічної освіти, що є невід'ємною умовою успішної соціалізації взагалі.

У розв'язанні питань економічної освіти й виховання державні документи (Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти, Концептуальні засади гуманітарної освіти в Україні) орієнтують громадську думку й професійну діяльність педагогів на усвідомлення цілей і завдань економічного виховання й соціалізації дітей як вихідної ланки підготовки до повноцінного життя в умовах ринкової економіки.

Процес економічного виховання підростаючого покоління в різних аспектах досліджували філософи, економісти, соціологи, психологи, педагоги. Зокрема, досліджувалися загальнопсихологічні закономірності входження особистості в соціальне життя ( Л. Виготський, О. Леонтьєв), ступінь виховного впливу праці (З. Зайченко, Г. Могилевська); зміст і методи економічного виховання дітей ( Л. Горкіна, Г. Григоренко, М. Єрмоленко).

У зв'язку з реформуванням освіти й усвідомленням ученими значущості проблеми економічного виховання в теорії та практиці педагогіки на сучасному етапі активізувався науковий пошук ефективних навчальних технологій. Здебільшого, наукові дослідження присвячено таким проблемам: вивченню окремих економічних понять побутово-господарської діяльності (В. Грошев, М. Ібрагімова); формуванню нового типу економічного мислення (Л. Горкіна, О. Шпак); формуванню бережливості в аспекті екологічного виховання (Л. Островська, О. Парамонов); розробці найоптимальніших форм і методів навчання дошкільників ( А. Богуш, Н. Гавриш); формуванню економічної грамотності в дітей дошкільного віку, підготовці педагогів дошкільного закладу до економічного виховання дітей (Р. Жадан, Г. Григоренко).

Старший дошкільний вік є сензитивним періодом розвитку пам'яті, уваги мови, формування творчих уявлень, а також економічної соціалізації. Аналіз дитячих ігор, питань, розмов свідчать про інтерес дітей до проблем, пов'язаних з економікою. Причинами цього вважається проникнення економіки, насамперед, у життя сім'ї, де дитина і стикається з економічними проблемами, які частіше за все обговорюють члени родини. Цілком зрозуміло: чим раніше ми розпочнемо економічну освіту дітей, тим усвідомленішими, раціональними та розумнішими будуть їхні дії та вчинки, бо саме в цьому віці діти опановують первісний досвід елементарних економічних відносин.

Слово економіка в перекладі з давньогрецької мови означає «вміння вести домашнє господарство». Зараз під цим поняттям розуміють господарство в найширшому розумінні цього слова: домашнє господарство, певне підприємство, господарство міста, держави -- все це економіка.

Світовий досвід доводить, що найважливішим чинником ефективності економічної освіти є її неперервність. Результативність економічної освіти забезпечується її поетапністю.

Дошкільне виховання -- це перша ланка в системі безперервної освіти. У сучасній концепції освіти підкреслюється особливе значення дошкільного віку в формуванні та розвитку унікальної особистості дитини. На цьому етапі закладаються основи особистісної культури, забезпечується засвоєння первинних соціокультурних правил і норм. Досвід зарубіжних країн свідчить, що вже у віці 5-7 років діти успішно засвоюють економічні поняття, такі як «потреби», «вибір», «товар», «гроші», «ціна» та ін.

Із раннього дитинства малюк стикається з економічними проблемами, які обговорюються в сім'ї (товар, праця, гроші тощо). Саме життя в родині дає дітям можливість опанувати основи відповідної поведінки: вибір та споживання продуктів харчування, різних товарів та послуг з урахуванням їхньої значущості, корисності, необхідності. Крім того, дошкільник починає на практиці засвоювати правила поведінки в різних закладах: лікувальних, навчальних, розважальних, торговельних тощо.

Усі ми -- і діти, й дорослі -- є суб'єктами відносин споживання, адже протягом життя споживаємо товари і послуги.

Спостереження за поведінкою дорослих свідчать про досить низьку економічну культуру в більшосні з них, у тому числі й тих, хто має дітей. Так, батьки часто не мають достатніх знань про товари, які купують, не приділяють належної уваги їхній якості, нерідко пропонують дітям те, що шкодить їхньому здоров'ю: солодощі, газовані напої, чипси, небезпечні іграшки. Відсутність необхідних знань заважає об'єктивно оцінити той чи інший товар. Дуже часто дорослі, а отже, й діти, орієнтуються у виборі здебільшого на рекламу, яка не завжди буває об'єктивною та правдивою. Названі чинники зумовлюють неабияку актуальність проблеми навчання та виховання споживача в сучасній Україні.

Як видно зі сказаного вище, не в кожній родині дитина отримує необхідні життєві навички розумного споживача. «Чому нікого не дивує те, що, наприклад, математичне мислення ми починаємо формувати в дитини у 2-3-річному віці, а економічне -- на п'ятнадцять років пізніше? Не всі стануть математиками, та всі будуть членами суспільства: відповідно виробниками чи споживачами, роботодавцями чи найманими працівниками, інвесторами чи лише тими, хто заощаджує кошти»,-- відзначає Ю. М. Лелюк [12, с. 63].

Дошкільний навчальний заклад має можливості цілеспрямованої педагогічної діяльності у сфері економічної освіти дошкільників. На жаль, ознайомлення дітей з деякими доступними економічними уявленнями не є обов'язковим у програмі дошкільної освіти. Маємо констатувати, що сьогодні економічна освіта дошкільнят є скоріше епізодичною, ніж цілеспрямованою та системною. Загалом вона зводиться лише до розгляду окремих понять («гроші», «крамниця», «банк»).

У новій редакції Базового компонента дошкільної освіти передбачено формування в дітей елементарних споживчих уявлень, зокрема про товари і послуги, гроші. В освітній лінії «Дитина у світі культури» в частині «Предметний світ» зазначено, що дитина 6 (7) років має «уявлення про заощадливе ведення домашнього господарства, вміє ощадливо ставитися до речей, грошей. Розрізняє соціальні ролі "покупець", "продавець", поняття "товар", "гроші", "заощадливий", "недбайливий"».

На нашу думку, дітям уже в дошкільному віці потрібно мати первинні уявлення про свої потреби та потреби своєї родини; розуміти, що потреби можуть бути безмежними, а можливості для їх задоволення -- обмеженими; уміти співвідносити свої бажання з можливостями родини їх задовольнити. Дошкільнята здатні робити висновки про значення товарів і послуг у житті людини, про особливості різних професій і їхнє значення в суспільстві.

Проблема формування економічної компетентності у дітей старшого дошкільного віку в іграх економічного змісту актуальна, їй присвячено багато посібників, робіт. Комплекс питань, пов'язаних із визначенням завдань, методів, прийомів ознайомлення дошкільників з основами економічних знань розглянуто в сучасних дослідженнях (Н. Грама, Г. Григоренко, Р. Жадан, Е. Кладієва Є. Курак, Л. Лохвицька, Т.П. Михайліченко Н. Побірченко, І. Сасова, А. Сазонова, А. Смоленцева, А. Шатова та ін.). Висновки дослідників свідчать про необхідність упровадження економічної освіти з дошкільного віку, коли діти отримують первинний досвід в елементарних економічних відносинах.

Формування первинного економічного досвіду дошкільників у структурі економічної соціалізації дітей маэ велику значущість. Первинний економічний досвід на нашу думку,-- це елементарна форма відображення економічної діяльності, що є сукупністю отриманих раніше знань про сутність економічних відношень і понять, а також виступає необхідною умовою для подальшого їх збагачення. Педагогічною умовою формування первинного економічної компенеції є забезпечення комплексного підходу до процесу економічного виховання, яке передбачає формування елементарних економічних знань, умінь, навичок та особистісних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності.

Мета роботи - підготувати дітей до розв'язання складних життєвих ситуацій, навчити орієнтуватися у світі економіки, залучати батьків до вирішення цієї проблеми. В роботі віддно перевагу ігровій діяльності серед інших засобів формування первинного економічного досвіду. Ми пропонуємо методичні розробки: конспекти занять, бесіди, дидактичні ігри, ілюстративний матеріал.

1. Сучасні вимоги щодо формування економічної компетентності у дітей старшого дошкільного віку в іграх економічного змісту

Зміни у житті сучасного суспільства, пов'язані з особливим періодом його розвитку - модернізації, інформатизації, проектування. Постійне збільшення інформаційного поля, поява нових технологій у науці та виробництві, зростання ролі всесвітніх економічних, політичних, правових, соціокультурних та інших форм відносин - усі ці чинники впливають на сфери діяльності людини. Прагнення країни до стійкого соціально-економічного розвитку підвищує значущість економічних знань для кожної людини. На сучасному етапі розвитку системи освіти її відмінними особливостями можна вважати динамічність, інноваційність та інтенсивність. Модернізація соціальної сфери передбачає нові механізми економіки, бізнесу, підприємництва, що неминуче визначає нові параметри особистих якостей людини, її особистої економічної культури. Елементи початкової економічної освіти дітей в умовах сьогодення слід розглядати як засіб їхньої соціалізації, що має значний вплив на становлення дитини, формує її ставлення до матеріальних і духовних цінностей суспільства. Становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки в Україні неможливо без кардинальних змін в економічній освіті, першочергове завдання якого - підготовка дітей до дорослого життя сучасних умовах. Показниками такої підготовки є виховання культури особистості, однією зі складових якої є економічна культура, формування економічної компетентності. Уже з перших років свого життя дитина потрапляє в економічне середовище. Щодня їй доводиться спостерігати рекламу різних товарів, купівлю-продаж товарів тощо. Усе це висуває перед дошкільною освітою завдання економічного виховання та формування економічної компетенції дитини, що дозволить їй розібратися у складних економічних поняттях та набути першого економічного досвіду.

Елементи початкової економічної освіти дітей в умовах сьогодення слід розглядати як мікрофактор їхньої соціалізації, що має значний вплив на становлення особистості дитини, формує її ставлення до матеріальних і духовних цінностей суспільства. Тому в сучасній науково-педагогічній літературі приділяється значна увага проблемі формування економічної компетенції в дошкільному віці, коли закладаються основи економічного виховання, дітьми набувається первинний досвід елементарних економічних відносин і формується відповідальне ставлення до економіки.

Знання та досвід, отримані при знайомстві з основами економіки у цей період, допомагають дітям дошкільного віку краще зрозуміти та адаптуватися в соціальному середовищі в нових економічних умовах.

Економічне виховання дошкільників - це, перш за все, знання про працю та все, що з нею пов'язане. Однак реалізація завдань економічного виховання можлива за умови повноцінного вирішення завдань трудового виховання в усіх вікових групах дитячого садка, адже праця - провідна категорія економічної науки.

Економічне виховання - це цілеспрямований процес взаємодії дорослого та дитини, орієнтований на засвоєння доступних віку елементарних економічних понять, формування моральних почуттів та морально-економічних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності, розвитку інтересу до економічної сфери життя, формування навичок соціально-економічної поведінки.

Мета економічного виховання - розкрити дитині навколишній предметний світ духовних і матеріальних цінностей як частини загальнолюдської культури і в процесі пізнання сформувати відповідну поведінку (на доступному рівні усвідомити, що в кожну річ, предмет вкладено працю багатьох людей). Природно, що саме сім'я повинна виховувати у дитини культуру споживання, спілкування, пізнання, що є основою для розвитку економічної культури. При реалізації завдань економічного виховання в дошкільному закладі виділяють чотири напрямки роботи.

1. Перш за все, дати дітям знання про працю та про все, що з нею пов'язано, згідно з основними програмами розвитку, виховання і навчання в дошкільному закладі. Реалізація завдань економічного виховання можлива за умови повноцінного вирішення завдань трудового виховання в усіх вікових групах дошкільного закладу, тому що праця - провідна категорія економічної науки.

2. Ознайомити дітей з простими економічними термінами: економіка, бюджет, ціна, гроші, товар, вартість, банк, реклама, власник, конкуренція, продукція, ярмарок та ін. ; познайомити дітей з новими професіями, такими як менеджер, підприємець, бізнесмен, фінансист, рекламодавець, фермер та ін.

Закріпити знання з області категорій, пов'язаних з працею (предмети праці, результати праці, індивідуальна, колективна праця) ; познайомити з поняттями: дорожче - дешевше, вигідно - невигідно, виграв, програв, поміняв; формувати знання про людину бережливу, економну, гарного господаря; вчити правилам чесної, справедливої гри, вмінню програвати, не ображаючись на партнера.

3. Формувати у дітей економічне мислення шляхом залучення старших дошкільнят в процес сюжетно-рольових ігор, настільно-друкованих, дидактичних; читання художньої літератури.

4. Педагогічно взаємодіяти з батьками, проводити просвітницьку роботу з питань економічної освіти дошкільників та активно їх залучати до процесу формування економічних знань дітей в умовах дошкільного закладу та сім'ї.

Формування економічної компетенції дітей дошкільного віку є важливим завданням сучасної дошкільної освіти, вирішення якого дозволяє не тільки наближати дитину до реального дорослого життя, навчати її орієнтуватися в сьогоденні, пробуджувати економічне мислення, давати знання про нові професії та вміння розповісти про них, а й сформувати ділові якості особистості: уміння правильно орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях, самостійно, творчо діяти та надалі будувати своє життя більш організовано, розумно, цікаво. При цьому відмітимо, що збагачується дитячий словник, починають розвиватися почуття власної гідності, вміння чесно змагатися і не боятися програвати, прагнення доводити розпочате до кінця, здоровий інтерес до грошей. Оскільки, предметом дослідження визначено формування у дітей економічної компетенції, яка є індикатором процесу економічної соціалізації особистості, вважаємо за необхідне з'ясувати педагогічну сутність поняття «компетентність», «компетенція», «компетентний», «економічна компетенція». Звернемося насамперед до словникових джерел:

- «компетентність» (лат. competens) - певна сума знань в особи, що дозволяє їй висловлювати судження про що-небудь, вислов-лювати переконливу думку/

- «компетенція» - коло питань, у яких особа має знання, досвід/

- «компетенція» (від лат. cоmpeto - відповідаю, підходжу) -

знання, досвід у тій чи іншій галузі;

- «компетентний» - що володіє компетенцією/

- «економічна компетенція» - знання, досвід в галузі економіки.

Під економічною компетентністю дошкільника розуміємо обізнаність дитини з елементарними економічними поняттями, наявність у неї певних економічних знань ціннісного, вартісного, раціонального, споживчого змісту; сформованість елементарних умінь і навичок економічної діяльності. Ми погоджуємося з А. А. Смолєнцевою, яка зводить сутність підходу до економічної освіти дошкільника не до організації спеціального навчання економіці, а до збагачення економічним змістом різних видів дитячої діяльності (математичної, художньо-творчої та ін.). Насичення життя дошкільників елементарними економічними відомостями, - на думку науковця, - сприяє розвитку у них реального економічного мислення.

Наголосимо, що насичення життя дітей дошкільного віку елементарними економічними відомостями сприяє розвитку у них передумов економічного мислення, що зробить цей процес більш усвідомленим. У дітей старшого дошкільного віку проявляються задатки дедуктивного мислення, проходить формування нового типу психічної організації, мова починає виконувати основну функцію в регуляції поведінки і діяльності дітей. У психіці дитини з'являються принципово нові утворення. Це довільність психічних процесів - уваги, пам'яті, сприйняття та інших. Тому дитині старшого дошкільного віку стає під силу засвоїти складні поняття, такі як «сімейний бюджет» (дохід і витрата), «гроші», «ціна», «валюта різних країн», «реклама» та інші.

Враховуючи вищеозначене, визначено показники компетенції дитини старшого дошкільного віку в області економіки:

Дитина старшого дошкільного віку має уявлення:

- про першочергові потреби людини (їжа, вода, житло, безпека тощо);

- про особисті потреби самої дитини, оточуючих людей, рослин,

тварин, птахів; про основні ресурси та їх обмеженість;

- чому людина не може мати все, що бажає;

- чому необхідно робити вибір;

- для чого людям потрібні гроші;

- що значить дорого чи дешево;

- про бюджет сім' ї (доходи і витрати);

- про працю дорослих: кожна людина повинна працювати на

роботі і вдома;

- чому потрібні всі види праці; чому необхідні і корисні різні продукти і страви;

- про правила культури поведінки.

Дитина старшого дошкільного віку має уміння:

- визначати першочергові потреби своєї сім'ї;

- пояснити причину існування обмеженості;

- робити вибір;

- порівнювати і оцінювати товари (якість, ціна),

- співвідносити потреби і можливості сім'ї;

- вибирати товари у відповідному магазині;

- орієнтуватися в світі товарів за допомогою реклами;

- визначати предмети і засоби праці;

- пояснити результати праці людей різних професій (товар або

послуга).

Дитина старшого дошкільного віку має розуміння того, що:

- людина повинна постійно працювати (на роботі і вдома);

- людина не може мати все, що хоче;

- при здійсненні вибору від чогось треба відмовитися;

- економія і ощадливість необхідні як в родині, так і в закладі;

- природа має дари, які віддає людям (красу, дармових блага,

природні ресурси) і що до неї треба ставитися дбайливо.

Показники економічної компетенції дитини старшого дошкільного віку

Знає

Вміє

Розуміє

Ш у простому викладі основні економічні поняття: потреби, ресурси, товари, послуги, обмеженість, вибір, споживач, виробник, гроші,бюджет, обмін, торгівля, покупка;

Ш про необхідність кожної людини трудитись вдома і на роботі;

Ш що природні ресурси треба берегти і збільшувати природне багатство;

Ш що гроші допомагають людині робити обмін і прискорюють торгівлю;

Ш чому людина повинна робити вибір;

Ш про професії, які є на виробництві;

Ш на які види поділяються товари та послуги;

Ш що відноситься до першочергових потреб;

Ш про різні види магазинів, особливості покупок в магазині та на ринку.

Ш пояснити, що таке потреби, бажання;

Ш навести приклади товару та послуги;

Ш назвати різні професії;

Ш здійснити просту покупку в крамниці;

Ш розповісти про необхідність грошей;

Ш змайструвати поробку;

Ш ощадливо і хазяйновито поводитись в садку, вдома, на вулиці, в оточенні природи;

Ш розібратись в конкретній ситуації, оцінити її та зробити правильний вибір;

Ш оцінювати свої вчинки та бути ввічливими із дітьми та дорослими.

Ш що людина повинна постійно робити вибір: яку річ купувати, скільки ресурсів використовувати, які потреби задовольняти, як розподілити продукти, яку роботу зробити тощо;

Ш що перш за все потрібно задовольняти першочергові потреби;

Ш що вигідно бути економним, працьовитим, діловим, добрим, ввічливим, уважним;

Ш що природа дарує людям красу, здоров'я, природні ресурси і її необхідно берегти;

Ш що усі професії важливі і заслуговують поваги.

Слід зауважити, що важливим є не стільки факт залучення дитини в економічну підсистему, скільки характер такого залучення: якщо дитині доводиться «доводити» своє право на участь в бюджеті, то її увага концентрується на виконанні зобов'язань перед батьками, натомість вільне надання дитині грошей дорослими формує у неї відповідальність за розумне їх витрачання, прагнення до більшої поінформованості про економічний світ дорослих.

Некомпетентність в економічній сфері підростаючого покоління призведе в подальшому до проблем в сімейних стосунках, до неспроможності ведення бюджету, нерозумного розподілу коштів, що буде гальмувати вирішення економічних проблем сім' ї. Отже, вже з дошкільного віку діти поступово включаються в економічне життя суспільства, економічні відносини, спрямовані на виробництво, обмін, розподіл і споживання матеріальних благ в сім'ї. Тому дуже важливо вже з дошкільного віку закладати основи виховання у дітей таких якостей, як працьовитість, ощадливість, розважливість, ініціативність, організованість, практичність, самостійність, діловитість, сформувати розумні економічні потреби і переконання в тому, що особиста сумлінна праця є засобом задоволення потреб, а також уміння співставляти потреби з реальними можливостями тощо.

1.1 Гра як провідна діяльність в формуванні економічної компетентності у дітей старшого дошкільного

Формування у дошкільників елементарних економічних знань, економічної культури, трудової та моральної творчої мотивації, активної громадянської позиції, діловитості, підприємливості, умінь правильно орієнтуватись у різних життєвих ситуаціях відбувається через різноманітні форми організації дитячої діяльності, особлива роль в яких належить грі.

Гра має неперевершене значення для цілісного розвитку дитини. В ігрових діях розвиваються мова й мислення дитини, її почуття й сприймання світу, збагачується емоційна сфера. Саме в грі дитина наслідує форми суспільних відносин людей, поступово опановує моральні норми й починає керуватися ними у своїх стосунках з дорослими й іншими дітьми. Через гру дошкільник освоює та пізнає світ. Вона є тим механізмом, що переводить зовнішні вимоги соціального середовища у власні потреби дитини. Відтак, гра - найкраща підготовка до майбутнього життя, у грі дитина вправляється та розвиває ті здібності, які знадобляться їй у майбутньому. Усі ігри можуть бути як частиною занять із економіки, математики, ознайомлення з навколишнім світом і природою (надається структура занять на кожному етапі формування економічної обізнаності), так і використовуватися в повсякденній діяльності, а батьками - в домашніх умовах. В іграх дітей відбувається, на думку Л. Виготського, дієве формування соціальної особистості, оскільки гра дитини спрямована, головним чином, на діяльність соціального характеру. Дитина бачить діяльність дорослих людей, які її оточують, наслідує її й переносить у гру, у ній же опановує основними соціальними відносинами й проходить школу свого майбутнього соціального розвитку. Л. Виготський заклав основу для подальшого вивчення гри як діяльності, що має велике значення для психічного розвитку дитини. Цей аспект знайшов своє втілення в дослідженнях його учнів і послідовників: Л. Венгера, Д. Ельконіна, О. Запорожця, О. Леонтьєва. Науковці підкреслюють, що гра сприяє усвідомленню дитиною соціально прийнятих етичних норм поведінки, у грі ці норми стають її власним, а не нав'язаними ззовні. Гра є тим механізмом, що переводить зовнішні вимоги соціального середовища у власні потреби дитини. Відтак, гра - найкраща підготовка до майбутнього життя, у грі дитина вправляється та розвиває ті здібності, які знадобляться їй у майбутньому.

Гра має надзвичайно важливе значення для цілісного розвитку дітей. В ігровій діяльності розвиваються мовлення й мисленню кожної дитини, формуються її почуття й сприймання світу, збагачується емоційна сфера. Саме у грі діти наслідують форми суспільних відносин людей, поступово опановують моральні норми й починають керуватися ними у своїх стосунках з дорослими й іншими дітьми. Через гру дошкільники освоюють та пізнають світ. Вона є тим механізмом, що перетворює зовнішні вимоги соціального середовища на власні потреби дитини. Саме тому гра -- найліпша підготовки до майбутнього життя. Завдяки грі діти вправляються та розвивають низку здібностей, які знадобляться їм у майбутньому.

Ігри можна проводити як з усією групою в дитячому садку, так і з підгрупою або індивідуально. Багато залежатиме від педагога, який творчо підійде до запропонованого ігрового матеріалу: щось ускладнить, полегшить, замінить, додумає відповідно до віку та індивідуальних особливостей, характерів, емоцій та пізнавальних здібностей своїх вихованців.

Для дітей дошкільного віку гра має виняткове значення: гра для них -- навчання, гра для них - праця, гра для них - серйозна форма виховання. Гра для дошкільників - засіб пізнання навколишнього світу. Гра буде засобом виховання, якщо вона буде включатися в цілісний педагогічний процес. Керуючи грою, організовуючи життя дітей у грі, вихователь впливає на всі сторони розвитку особистості дитини: на почуття, на свідомість, на волю і на поведінку в цілому.

Однак, якщо для вихованця мета - в самій грі, то для дорослого, що організує гру, є й інша мета - розвиток дітей, засвоєння ними певних знань, формування умінь, вироблення тих чи інших якостей особистості. У цьому, між іншим, одне з основних протиріч ігор як засобу виховання: з одного боку - відсутність мети в грі, а з іншого - гра є засіб цілеспрямованого формування особистості.

Найбільшою мірою це виявляється в так званих дидактичних іграх. Характер вирішення цієї суперечності і визначає виховну цінність гри: якщо досягнення дидактичної мети буде здійснено в грі як діяльності, укладає мета сама в собі, то виховна її цінність буде найбільш значимою. Якщо ж дидактична задача вирішується в ігрових діях, то виховна цінність гри буде мінімальною.

Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність заснована на усвідомленості цього процесу. Самостійна ігрова діяльність здійснюється лише в тому випадку, якщо діти проявляють інтерес до гри, її правил і дій, якщо ці правила ними засвоєні. Дидактична гра - це цілеспрямована творча діяльність, у процесі якої діти глибше і яскравіше осягають явища навколишнього дійсності і пізнають світ. Для дітей дошкільного віку гра має виняткове значення: гра для них -- навчання, гра для них - праця, гра для них - серйозна форма виховання.

Гра для дошкільників - засіб пізнання навколишнього світу. Гра буде засобом виховання, якщо вона буде включатися в цілісний педагогічний процес. Керуючи грою, організовуючи життя дітей у грі, вихователь впливає на всі сторони розвитку особистості дитини: на почуття, на свідомість, на волю і на поведінку в цілому.

Гра цінна тільки в тому випадку, коли вона сприяє кращому розумінню математичної суті питання, уточнення і формування математичних знань учнів. Дидактичні ігри та ігрові вправи стимулюють спілкування, оскільки в процесі проведення цих ігор взаємини між дітьми, дитиною і батьком, дитиною та педагогом починають носити більш невимушений і емоційний характер.

Вільне та добровільне включення дітей у гру: не нав'язування гри, а залучення до неї дітей. Діти повинні добре розуміти сенс і зміст гри, її правила, ідею кожної ігрової ролі. Зміст ігрових дій повинен збігатися зі змістом і змістом поведінки в реальних ситуаціях з тим, щоб основний зміст ігрових дій переносився в реальну життєдіяльність. У грі повинні керуватися прийнятими в суспільстві нормами моральності, заснованими на гуманізм, загальнолюдські цінності. У грі не повинна принижуватися гідність її учасників, у тому числі і тих, хто програв.

Таким чином, дидактична гра - це цілеспрямована творча діяльність, у процесі якої учні глибше і яскравіше осягають явища навколишнього дійсності і пізнають світ.

На основі розгляду наявних класифікацій ігор з урахуванням специфіки змістової лінії ігор економічної спрямованості було розроблено класифікацію дидактичних ігор економічної спрямованості, яку представлено нижче.

Залежно від наявності обладнання проведені дидактичні ігри розподілялися на ігри з обладнанням та без обладнання. Безперечно, більшість інформації діти отримають через зорове сприйняття, отже, у процесі формування економічної досвідченості ми намагалися збільшити кількість наочного матеріалу.

Залежно від основного типу розумової здібності ігри поділялися на вербальні та невербальні. Невербальні дидактичні гри проводилися за допомогою карток з економічним змістом.

Сюжетно-рольова гра - образна гра за певним задумом дітей, який розкривається через відповідні події (сюжет, фабула) і розігрування ролей. Головна її мета - надати можливість дитині спробувати власні сили та знання в різних соціально-економічних ситуаціях. У такому випадку діти самі вирішують, які знання використовувати, яке рішення приймати та які будуть наслідки всього цього. В сюжетно - рольових іграх модулюються реальні життєві ситуації: операції купівлі - продажу, виробництва та реалізації готової продукції, створюються найбільш благоприємні умови для розвитку у дітей інтересу до економічних знань, наближені до реальності обставини, встановлюється психологічно адекватна віку ситуація спілкування. В даному досвіді структура сюжетів ігор представлена в вигляді рольових кущів, які складаються з основної та додаткових ролей, які відносяться до тієї ж смислової сфери і можуть змінюватись протягом гри, що надає можливість зробити гру дитини богаче та цікавіше.

Класифікація дидактичних ігор економічної спрямованості

За характером тривалості в часі

За кількістю учасників гри

За характером навчальної

мети

За наявністю обладнання

За типом розумо-вої діяльно-сті

короткочасні

довготривалі

індивідуальні (від 1 до 4 дітей)

групові (від 4 до 8 дітей)

орієнтування

закріплення

узагальнення

з наочним матеріалом

без наочного матеріалу

вербальні

невербальні

Формуванню певних способів соціально-економічної поведінки можливо за допомогою ситуативних ігор економічної спрямованості. Ситуативна гра становить собою елемент або частину сюжетно-рольової гри. У ній наявна конкретна ситуація, що потребує певних дій від її учасників. Дітям пропонується соціально-економічна ситуація, яку вони мають, по-перше, проаналізувати, по-друге, розглянути різні варіанти її розв'язання та різні способи дій і поведінки всіх учасників, по-третє, кілька разів обіграти різні варіанти й наприкінці зробити конкретні висновки щодо поведінки в схожій ситуації на майбутнє.

Ситуативна гра дуже схожа із сюжетно-рольовою за своєю структурою: сюжет, ролі, зміст, ігрові дії, правила. Відмінність цієї гри полягає в її багатоваріантності. У процесі ситуативної гри діти пробували виконати різні ролі, аналізували власну діяльність і діяльність усіх її учасників.

Розвиваючі та ситуативні ігри надають вихователеві унікальну можливість спостерігати за процесом збагачення соціального досвіду дітей, їхніми ціннісними пріоритетами, особистісними проявами в непростих, наближених до реальних ситуаціях. Вихователь може оцінити здатність кожної дитини до конструктивних рішень, самостійного вибору тощо. Особливе значення, на наш погляд, мають ігри - стратегії - ця складна багатопланова діяльність, яка передбачає не тільки усвідомлення ігрового задуму, сюжетної лінії, а й послідовність сукупних дій всіх учасників гри. Тому в нашій роботі надані основні її характеристики та конспекти занять.

1.2 Основні позиції в організації та керівництві іграми економічної спрямованості

1. Ігри економічної спрямованості повинні бути тим полігоном, на якому діти відпрацьовують елементарну економічну діяльність, розвивають власні морально-економічні якості, збагачують первинний економічний досвід.

2. Необхідно дотримуватись поетапності впровадження ігор економічної спрямованості до навчально-виховного процесу: на першому етапі впровадження дидактичних ігор, спрямованих на формування елементарних економічних понять, на другому - ситуативних, орієнтованих на засвоєння найтиповіших способів соціально-економічної поведінки, на третьому - сюжетно-рольових, зокрема ігор-стратегій, для збагачення досвіду дій у різноманітних соціально-економічних ситуаціях.

3. Необхідно пам'ятати, що для проведення гри економічної спрямованості необхідна термінологічна підтримка. Отже, ключові економічні поняття гри повинні бути засвоєні дітьми.

4. У процесі ігор важливою є робота, спрямована на формування й закріплення знань з економічної сфери, але особливої значущості набуває процес формування якостей, ставлень, цінностей. Це обумовлено тим, що сформований ціннісно-мотиваційний компонент є призмою, через яку дитина стане розглядати, оцінювати соціально-економічну сферу життя та на цій основі набувати економічного досвіду.

5. Сюжети гри повинні бути максимально наближені до інтересів дітей. В основу мають бути покладені реальні ситуації, з якими діти стикаються кожного дня в повсякденному житті.

6. Ігри повинні надавати дітям можливість виконати різні соціально-економічні ролі та оцінити одну й ту саму ситуацію з різних позицій (покупець ? продавець, касир ? клієнт банку тощо).

7. Вихователеві не треба брати на себе провідну роль у процесі ігор-стратегій. Необхідно надати можливість дітям робити помилки, знаходити їх, виправляти та, як результат, збагачувати власний досвід.

8. У процесі гри-стратегії важливо не мінімізувати проблеми. Розглянуті суперечливі та конфліктні соціально-моральні ситуації сприятимуть формуванню морально-економічних якостей дитини.

9. Необхідно пам'ятати, що морально-економічні якості формуються не лише в штучно створених ігрових ситуаціях. Вихователь повинен використовувати з цією метою й природні соціально-економічні ситуації, які можуть з'являтися щодня (відмова дитини прибрати за собою речі, псування книг, конфлікт через іграшку тощо).

10. Для формування економічної досвідченості можна використовувати запропоновані нами ігри економічної спрямованості та створювати власні.

11. Вихователеві необхідно пам'ятати, що процес економічного виховання повинен гармонійно вписуватись у загальний навчально-виховний процес.

2. Методичні рекомендації щодо формування економічної компетентності у дітей старшого дошкільного віку

2.1 Організація педагогічної роботи з формування економічної компетентності у дітей старшого дошкільного віку

Економічна досвідченість указує на компетентність суб'єкта в економічній галузі життєдіяльності. Досвідченість, тобто спроможність суб'єкта володіти досвідом, самостійно формувати його в процесі життєдіяльності, дозволяэ визначити досвідченість не лише як особистісну, але і як діяльнісну характеристику. Вона відображає не лише ті здібності та якості дитини, у яких проявляється досвід, але й рівень вправності дитини під час використання сформованих знань та вмінь на практиці, у власній діяльності. Ураховуючи вищезазначене, було розроблено модель, яка відображає процес формування економічної компетенції дітей старшого дошкільного віку в ході ігрової діяльності.

Ураховуючи вищезазначене, було розроблено модель, що відображає процес формування первинного економічного досвіду дітей старшого дошкільного віку в ході ігрової діяльності.

Відповідно до педагогічних умов, що зазначені в моделі, увесь процес формування економічної компетенції відбувається в три послідовних етапи. У моделі 1 етапом виступає орієнтовно-адаптивний, головною метою якого є формування й накопичення економічної компетенції дітей. 2 етап, діяльнісно-поведінковий, має за мету осмислення, оцінку та узагальнення дітьми економічної компетенції. 3 етап - діяльнісно-творчий. Його головна мета полягала у формуванні вміння в дітей використовувати та самостійно збагачувати економічну компетенцію. Виходячи з особливості дошкільного віку, формами й методами роботи було обрано заняття та творчі завдання, які проводилися на кожному етапі, а також ігри. Під час роботи із дошкільниками вихователеві необхідно враховувати особливості їх сприйняття. Увага дітей нестійка, вони краще сприймають невелику, але яскраву інформацію. Їм властиве наочно-образне мислення, через це кращою формою такого заняття може бути безпосереднє спостереження за діяльністю дорослого.

Під час проведення занять вихователеві необхідно за допомогою методичних прийомів активізувати невпевнених дітей. Необхідно частіше створювати ігрові ситуації, у яких дитина була б не пасивним спостерігачем, а активним діячем. Ігрові ситуації повинні супроводжуватися конкретним позитивним оцінюванням із передбаченням результату. Якщо дія неправильна, то потрібно розповісти про наслідки і пояснити як необхідно діяти. Вихователь повинен простежити за тим, щоб насамперед дитина зрозуміла дію, її мету і способи розв'язання, а також, якщо є така можливість, запропонувати їй самостійно шукати шляхи розв'язання поставлених завдань, розвиваючи здатність дитини до творчих проявів.

Форма роботи з дітьми з економічного виховання

1.Бесіди (не більше 15 хвилин).

2. Розповідь економіста,банкіра, продавця

3. Складання або продовження казок економічного змісту.

4. Читання творів.

5. Малюнки дітей (конкурси).

6. Загадки, прислів'я, приказки.

7. Вікторини.

8. Свята і розваги.

9. Тренінги.

10. Заняття.

11. Драматизація.

12. Дидактичні, настільно-друковані ігри за участю дорослих.

13. Проблемні ситуації.

14. Екскурсії.

15. Творчі завдання.

16.Перегляд слайд-шоу, фільмів про професії;

Класифікація видів діяльності

свята, розваги та театралізована діяльність;

заняття, тренінги;

наочність, ТЗН, перегляд ілюстрацій;

екскурсії, спостереження;

бесіди, обговорення, художнє слово;

пошуково-дослідницька діяльність моделювання ситуацій;.

образотворча діяльність, індивідуальна робота;

ігрова, практична діяльність.

2.2 Орієнтовний зміст роботи з дітьми щодо формування економічної компетентності у дітей

Завдання економічного виховання в дошкільному закладі реалізуються за такими основними тематичними напрямами: "Моя сім'я", "Людські потреби та можливості", "Ресурси та виробництво товарів", "Обмін та торгівля", "Цікаво про гроші", "Світ професій", "Правила чесного бізнесу", "Ощадливість".

Обов'язково ведеться робота, спрямована на збагачення і розширення лексичного запасу дітей новими словами (поняття про економічні дії: придбати, обміняти; особисті якості: щедрий, добрий; характеристика товару: дорогий, сучасний тощо). При цьому важливо, щоб дошкільник не лише знав ці поняття, але й розумів їх значення та самостійно використовував ці знання в повсякденному житті.

Уміння економічно доцільної діяльності діти можуть проявляти під час спостереження за економічними процесами, виконання соціально-економічних ролей в іграх, участі в налагодженні найпростіших економічних взаємозв'язків між людьми (обмін, продаж, купівля). Для старших дошкільнят це стає можливим завдяки ігровій діяльності. Через гру дитина пізнає навколишній світ, вчиться розуміти складні суспільні процеси та явища.

Серед різних ігор особливу увагу слід приділяти сюжетно-дидактичним іграм економічної спрямованості. В іграх: "Супермаркет", "Ринок", "Рекламне агентство", "Салон краси", "Кафе" діти вчаться самостійно приймати рішення та прогнозувати наслідки своєї діяльності. В іграх-презентаціях дошкільнята опановують вміння представляти власні ідеї. В іграх-стратегіях: "Наш бізнес", "Кругосвітня подорож", "Поїздка на острів", "Магазин іграшок" діти спільно з вихователем планують, проектують свої дії, розподіляють обов'язки і ролі, покроково реалізують спільний задум.

Для формування морально-економічних якостей використовуються не тільки штучно створені ігрові умови, а й реальні ситуації, які виникають щодня: відмова дитини прибирати за собою речі, недбале ставлення до книг, конфлікти між ровесниками тощо.

Створені сприятливі, комфортні умови дозволяють кожній дитині знайти власний шлях до "економіки" через ігрову, рухову, пізнавальну, предметно-практичну діяльність, забезпечують формування потреби в пізнанні світу, сприяють особистісному розвитку.

2.3 Виховання ощадливості у старших дошкільнят

Одним з важливих напрямів формування економічних уявлень у дітей є виховання бережливого ставлення до довкілля, що передбачає:

¦ належне ставлення до будівель, будинків, майданчиків, підтримання їх у порядку;

¦ участь у виготовленні наочних посібників та їхнє збереження; продовження часу використання іграшок та різних матеріалів;

¦ турботу про ощадливе використання води, електроенергії;

¦ охорону довкілля в місцях, розташованих біля дошкільного навчального закладу (на вулиці, біля будинку), культуру поведінки;

¦ виховання дбайливого ставлення до всього, що створено руками людини; розуміння цінності цієї праці.

Привчаючи старших дошкільнят до ощадливості, насамперед, дбаємо про те, щоб вони сприймали речі як суспільне надбання, багатство, щоб діти усвідомлювали необхідність бережливого ставлення до речей, оскільки вони є результатом праці багатьох людей, а ресурси для виготовлення предметів побуту обмежені. Такий приклад дбайливого ставлення до особистої та суспільної власності дошкільникам, мають давати дорослі у сім'ї та дитсадку.

Тематична спрямованість початкових економічних знань

Орієнтовний зміст початкових економічних знань відображено в шести основних темах:

o Моя сім'я;

o Товар;

o Гроші;

o Моє місто;

o Моя країна;

o Ресурси.

o розвивально-дидактичні;

o ситуативні;

o орієнтовно-адаптивний;

o діяльнісно-поведінковий;

o діяльнісно-творчий.

Засвоюючи кожну з тем, дошкільники ознайомлюються із сімейною економікою, закріплюють набуті знання в іграх, отримують уявлення про розмаїття та вичерпність природних ресурсів, починають розуміти, звідки і як з'являється продукт, якими способами реалізовують товар. Діти вчаться оперувати грошима, знають, що вони потрібні для купівлі та продажу. Багаторазово виконуючи різні економічні дії, дошкільники вчаться реалізовувати свої вміння в різних умовах, з різними об'єктами, що сприяє усвідомленню та міцнішому засвоєнню знань.Усі ігри економічної спрямованості можуть бути як частиною спеціальних занять з економіки, математики, ознайомлення з навколишнім світом і природою, так і використовуватися в повсякденні. Вдома діти із задоволенням грають у такі ігри з батьками. Гратися можна як усією групою чи підгрупою, так і індивідуально. У процесі ігрової діяльності кожна дитина отримує змогу практично застосовувати набуті знання, розширюючи власний досвід. Залежно від поставленої пізнавальної мети, у роботі з дітьми педагоги використовують такі види ігор економічного спрямування, як-от: ігри-стратегії. Сюжетно-рольові ігри передбачають моделювання реальних життєвих ситуацій операції купівлі -- продажу, виробництва та реалізації готової продукції. Під час розгортання цих ігор дорослі створюють найсприятливіші умови для розвитку в дітей інтересу до економічних знань, адже ігрові ситуації моделюють з максимальним наближенням до реальних. При цьому ситуації спілкування, у яких діти активно використовують економічні терміни, моделюють адекватно віковим психологічним особливостям вихованців.

Розвивально-дидактичні та ситуативні ігри надають вихователю унікальну можливість сприяти процесу збагачення соціального досвіду дітей, формуванню їхніх ціннісних пріоритетів, адекватному прояву особистісних якостей у непростих, наближених до реального життя ситуаціях. Вихователь може оцінити здатність кожної дитини до конструктивних рішень, самостійного вибору тощо.

Особливе значення мають ігри-стратегії. Вони є складною різнобічною діяльністю, яка передбачає не лише усвідомлення ігрового задуму, сюжетної лінії, а й послідовність сукупних дій усіх учасників гри. Формування економічної компетентності дошкільників на різних вікових. форми роботи з дітьми, спрямовані на формування їх економічної компетентності, вихователю слід враховувати вікові особливості сприймання дошкільниками матеріалу.

Так, основною метою проведення ігор економічного спрямування з дітьми старшого дошкільного віку є ознайомлення їх з найпростішими економічними поняттями, формування уявлень про основні види суспільно-економічних відносин. Скажімо, ознайомлюючи дошкільників з темою «Гроші», вихователі проводять з ними дидактичні ігри, що сприяють формуванню уявлень про грошову одиницю, прибутки і витрати, вихованню ощадливого ставлення до грошей, створюють умови, що сприяють збагаченню набутих дітьми економічних знань і досвіду. Для цього ми використовуємо сюжетно-рольові ігри, метою яких є формування способів поведінки у певних економічних ситуаціях. Ці ігри передбачають участь дітей у розігруванні різних ситуацій купівлі -- продажу, формування в них навичок рахувати гроші та користуватися ними. У дошкільному віці діти мають здобути досвід самостійної купівлі товарів, навчитися співвідносити вартість товару з купівельною спроможністю покупця, усвідомити необхідність ощадливого ставлення до грошей та раціонального їх використання.

2.4 Основні етапи формування економічної компетентності старших дошкільників

На кожному з етапів діти поглиблюють отримані раніше знання, набувають корисного досвіду та вчаться застосовувати його на практиці, розв'язуючи різнобічні життєві ситуації під час різних видів ігор економічної спрямованості. Поглибленню економічних знань дітей старшого дошкільного віку найліпше сприяють різні види ігор-стратегій, що містять чітко визначену ціль, передбачають розподіл обов'язків між дітьми та спільну покрокову реалізацію мети. Такі ігри:

* сприяють --

- усвідомленню суспільних відносин;

- формуванню економічного досвіду;

* навчають --

- планувати дії;

- передбачати можливі наслідки;

* розвивають --

- самоконтроль;

- вміння взаємодіяти та колективно мислити.

Система роботи з економічного виховання сприяє формуванню в кожної дитини економічного мислення, уміння орієнтуватись у нестандартних ситуаціях, проявляти ініціативу та самостійність, бути в майбутньому активними та свідомими учасниками соціально-економічних відносин. Набуття первинного економічного досвіду є підґрунтям для подальшого самостійного його збагачення.

2.5 Пам'ятка до проведення роботи

- Підготовити матеріал до активного сприйняття дітьми.

- Продумати ігрові методи, мотиви, забезпечити можливість кожній дитині взяти участь в роботі.

- Використовувати досвід дітей, завдання, питання, тільки потім давати своє пояснення.

- Нову інформацію повідомляти з опорою на наочність.

- Забезпечити закріплення знань

- Організувати пояснювальну роботу серед батьків.

2.6 Принципи організації освітньої роботи з формування економічної компетентності старших дошкільників

¦ Суб'єктності. Спрямованість педагогічного процесу на виховання дошкільнят як активних діячів, які перетворюють навколишнє середовище та самих себе. Діти перестають бути об'єктами впливу і стають учасниками спільної з дорослими діяльності.

¦ Орієнтації на цінності. Формування первинного економічного досвіду відбувається через систему загальнолюдських цінностей та особистісних якостей, необхідних для спілкування з людьми і успішної економічної діяльності в майбутньому.

¦ Свідомості. Використання методів навчання, які відкривають дітям можливість бути самостійними, активними, реальними суб'єктами процесу пізнання (творчі проекти, ігрова діяльність, спостереження тощо).

¦ Системності. Раціональне, послідовне та цілісне планування пізнавального матеріалу, дотримання логічної послідовності під час його подання.

¦ Доступності. Використання в освітньому процесі економічних понять, доступних для сприйняття дошкільнятами.

¦ Доцільності. Спрямування зусиль дитини на досягнення конкретної мети її діяльності, результатів, проектування дій, зміну їх відповідно до власних прагнень і конкретних обставин.

¦ Інтегрованість завдань економічного виховання в усіх видах дитячої діяльності.

Перспективний план освітньої роботи з економічного виховання старших дошкільнят

Місяць Орієнтовна тематика занять

Вересень

¦ Цікава економіка довкола нас.

¦ Економіка, яка заховалася в казках.

Жовтень

¦ Моя дружна родина. Потреби та можливості родини, сімейний бюджет: прибутки і витрати.

¦ Дарунки природи. Природні ресурси.

Листопад

¦ Якісні товари та послуги. Обмін і торгівля.

¦ Хліб усьому голова. Процес виготовлення хліба, праця хлібороба, пекаря.

Грудень

¦ Йдемо на ринок або в магазин. Що і де можна купити.

¦ Навіщо потрібні гроші. Історія грошей.

¦ Звідки одяг прийшов? Виробництво товарів.

Січень

¦ Ощадливі малята. Збереження електроенергії та води.

¦ Збережемо природу сьогодні -- завтра вона допоможе нам. Потреби природного світу.

Лютий

¦ Наші помічники. Машини, прилади, обладнання, інструменти -- капітальні ресурси.

¦ Банк -- місце збереження грошей.

Березень

« Ким бути? Професії, цінність людської праці.

¦ Що не зробить один, зробимо разом. Спільна праця.

¦ Планую час -- усе встигаю.

Квітень

¦ Реклама товарів та послуг. Види реклами.

¦ Друге життя старих речей.

Травень

¦ Збираємося в похід або на відпочинок. Потреби, кошти, витрати на розваги.

¦ Скоро до школи. Наші потреби ростуть разом з нами.

Тематичне планування занять

Загальна тема

1 етап

2 етап

3 етап

Потреби та можливості

Економіка для кожного

Що таке економіка?

Золоті правила економіки

Ми - економісти

Потреби людини

Потреби дітей. Товари й послуги

Різновиди потреб

Потреби групи людей

Потреби рослинного та тваринного світу

Потреби рослин і тварин

Досліди з рослинами

Сад, город, ферма

Гроші, ціна, вартість

Натуральний обмін. Гроші та їх призначення

Натуральний обмін. Гроші, ціна

Продаж і купівля (ціна)

Якість товарів і послуг

Бюджет і його планування

Бюджет моєї родини

Планування бюджету

Прибутки та витрати

Виробники та ресурси

Природа й рукотворний світ

Природа й рукотворний світ

Збереження природи

Природа і виробництво

Природні ресурси та їх обмеження

Різновиди природних ресурсів

Використання природних ресурсів

Охорона природних ресурсів

Трудові й економічні ресурси

Праця людей і її результат

Нові спеціальності

Моя майбутня професія

Виробництво товарів і надання послуг

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены