Теорія і практика підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Автореферат

Теорія і практика підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності

13.00.04 - „Теорія і методика професійної освіти“

Свистун Валентина Іванівна

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України, м. Київ.

Науковий консультант

доктор педагогічних наук, професор

МАСЛОВ Валерій Сергійович,

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, професор кафедри педагогіки вищої школи та практичної психології, м. Київ.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

КОВАЛЕНКО Олена Едуардівна,

Українська інженерно-педагогічна академія,

ректор, завідувач кафедри педагогіки і методики професійного навчання, м. Харків;

доктор педагогічних наук, професор

ОРЛОВ Валерій Федорович,

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, старший науковий співробітник відділу теорії та історії педагогічної майстерності, м. Київ; аграрний фахівець управлінський

доктор психологічних наук, професор

КАРАМУШКА Людмила Миколаївна,

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, завідувач лабораторії організаційної психології, м. Київ.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. За роки незалежності в Україні визначено пріоритетні напрями розвитку вищої освіти, створено сучасну її нормативно-правову базу, здійснюється практичне реформування з орієнтацією на світові та європейські освітні традиції й стандарти, на гуманістичну філософію освіти тощо. Водночас темпи й глибина цих перетворень не задовольняють потреби суспільства, держави та особистості. В Україні має забезпечуватися її прискорений, випереджувальний інноваційний розвиток, а також умови для всебічного розвитку, самоствердження і самореалізації особистості протягом усього життя на основі реалізації принципу „освіта протягом життя“.

Важливою складовою системи вищої освіти є вища аграрна освіта, яка спрямована на кадрове забезпечення аграрної галузі. Вона має сприяти відтворенню її кадрового потенціалу, забезпечувати високу якість підготовки фахівців, безпосередньо впливати на оптимальне розв'язання багатьох проблем агропромислового комплексу та ін. У зв'язку з широкомасштабними і кардинальними перетвореннями в аграрній галузі багато проблем держави не можна розв'язувати стандартними підходами та технологіями. Тут необхідні фахівці, які володіють творчим професійним та управлінським мисленням, оперують ринковими категоріями, термінами і поняттями, здатні успішно розв'язувати проблеми аграрної галузі, ефективно працювати в складних економічних умовах та ін. Актуальною стає постать керівника аграрного підприємства, від якого залежить ефективне функціонування виробничих колективів та їх успіхи, розв'язання багатьох господарчих, особистісних і соціально-побутових проблем на селі. Для цього необхідний творчий керівник, який інтелектуально, особистісно, професійно та психологічно готовий до самореалізації та самоактуалізації у сфері аграрного виробництва. Важливим підґрунтям його ефективної професійної діяльності є управлінська компетентність, яка формується й розвивається у процесі підготовки в аграрних вищих навчальних закладах.

У зв'язку з цим, розробляючи сучасну стратегію розвитку вищої аграрної освіти, вкрай важливо враховувати її досягнення та помилки за минулі десятиліття, у тому числі й проблеми підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі у аграрних ВНЗ до управлінської діяльності. Необхідно, спираючись на кращі досягнення світової та вітчизняної теорії і практики професійної освіти, обґрунтувати концепцію їх підготовки до управлінської діяльності (УД). Для цього слід насамперед чітко визначитись із загальною освітньою парадигмою - системою провідних ідей і вихідних принципів, на основі яких будуватиметься стратегія розвитку та ефективного функціонування аграрної освіти. Сучасна її парадигма та концепція щодо підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до УД мають забезпечувати переосмислення досвіду їх підготовки, враховувати принципово нові підходи до її вдосконалення. Водночас, як показує аналіз УД керівників аграрної галузі, в їх підготовці в аграрних ВНЗ існують суттєві суперечності. Зокрема, між:

вимогами аграрної галузі до рівня управлінської підготовленості фахівців-аграрників і невідповідністю змісту професійної підготовки в аграрних ВНЗ до УД;

фрагментарним навчанням студентів у аграрних ВНЗ окремим аспектам УД керівників-аграрників і необхідністю системної підготовки до неї;

розрізненістю управлінських знань у змісті численних навчальних дисциплін, які викладаються студентам у аграрних ВНЗ, і необхідністю комплексного та системного їх застосування у майбутній практичній діяльності;

рівнями теоретичної і практичної підготовленості випускників аграрних ВНЗ до УД;

структурою і змістом підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності, які не мають наукового обґрунтування, а формуються емпіричними методами спроб і помилок, дотриманням усталених традицій та на основі інших особистих міркувань конкретних науково-педагогічних працівників;

неперервним збільшенням обсягу фахової підготовки студентів аграрних ВНЗ і розчиненням у ній навчальних проблем підготовки до УД;

необхідністю забезпечення стабільності процесу підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі і зміною її змісту з урахуванням потреб підготовки до УД в інтеграції з навчальними дисциплінами професійного спрямування;

необхідністю індивідуального підходу до формування творчої особистості майбутнього фахівця аграрної галузі і фронтальним й груповим характером процесу їх професійної підготовки взагалі та до УД, зокрема.

Все це зумовлює необхідність проведення фундаментальних і прикладних досліджень з проблеми підготовки студентів аграрних ВНЗ до управлінської діяльності. Проте аналіз літературних джерел і дисертаційних досліджень не дав змоги виявити теоретико-методологічні праці, в яких би комплексно, системно і всебічно розв'язувалася ця міждисциплінарна проблема. Особлива актуальність теоретико-методологічних і практичних проблем вищої аграрної освіти щодо підготовки випускників до УД, необхідність узагальнення, систематизації та осмислення досвіду цієї підготовки, потреба обґрунтування її педагогічних основ та створення сучасної системи з опорою на найкращі світові й вітчизняні освітні традиції, гостра необхідність надання вищій аграрній освіті управлінського спрямування, необхідність відходу від традиційних основ її організації, потреба наукового проектування та моделювання процесу формування управлінської компетентності у майбутніх фахівців аграрної галузі на перспективу зумовлюють вибір теми дослідження - „Теорія і практика підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності“.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи „Наукові основи формування управлінської компетентності у студентів вищих аграрних навчальних закладів“ (РК № 0105U007742) Національного аграрного університету.

Тема дисертації затверджена вченою радою Національного аграрного університету (протокол № 4 від 27.11.2003 р.), узгоджена в раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 27.06.2006 р.).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх фахівців аграрної галузі в аграрних ВНЗ.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні та методичні засади підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ.

Мета дослідження - обґрунтувати концептуальні основи, цілі, принципи, завдання, зміст і методичні засади підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ та експериментально перевірити їх ефективність.

Концепція дослідження. На сучасному етапі функціонування економіки країни підготовка студентів аграрних ВНЗ набуває вагомого значення у встановленні перспектив розвитку аграрної галузі, що зумовлює необхідність посилення управлінської складової в змісті їх професійної підготовки.

Методологічні й теоретичні засади професійної педагогіки є науковими підвалинами розв'язання основних проблем вищої аграрної освіти, які грунтуються на гуманістичній філософії освіти та особистісному, діяльнісному і компетентнісному підходах до підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі. Відповідно основними її ознаками є особистісна та професійна спрямованість, внутрішня позитивна мотивованість діяльності її суб'єктів, націленість на актуалізацію їх інтелектуального, духовного, професійного та особистісного потенціалів, динамічність і проблемність, системність і комплексність.

Концепція дослідження реалізується в таких положеннях:

підготовка до управлінської діяльності студентів аграрних ВНЗ виступає необхідною умовою формування творчої особистості майбутнього фахівця аграрної галузі;

підготовка майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності розглядається як складна динамічна педагогічна система, як органічна єдність всіх її складових (цільова, мотиваційна, змістовна, процесуальна, регулююча, оціночно-результативна і суб'єкт-суб'єктна), що потребує її комплексного дослідження в історичному, змістовному, психологічному, педагогічному та особистісному вимірах;

основними системоутворюючими елементами такої підготовки, які забезпечують її ефективність, є цілі, цінності та мотивації, науково-педагогічні працівники, студенти, зміст, методи, технології, організаційні форми, засоби та результати. Центральними суб'єктами цієї підготовки виступають науково-педагогічні працівники та студенти, між якими обов'язково мають існувати суб'єкт-суб'єктні взаємини. Характер цих взаємин є визначальним для забезпечення особистісного спрямування підготовки студентів до управлінської діяльності, обґрунтування змісту формування й розвитку їх творчої особистості як майбутніх керівників аграрної галузі;

підготовка майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності є цілеспрямованим процесом їх творчої взаємодії з науково-педагогічними працівниками, який характеризується суб'єкт-суб'єктним характером і сприяє актуалізації та реалізації потенційних здібностей, особистісних й інтелектуальних можливостей студентів у навчальній діяльності, спрямовує на опанування ними сучасним досвідом управлінської діяльності, формування у них основних видів управлінської компетентності, вироблення навичок і вмінь самореалізації у майбутній професійній діяльності;

при підготовці майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності набуває вагомого значення комплексне застосування особистісного, діяльнісного та компетентнісного підходів до формування й розвитку їх творчої особистості;

розроблення теоретичних і методичних основ управлінської складової в змісті професійної підготовки студентів потребує творчого врахування світового і вітчизняного досвіду підготовки фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності.

В основу ефективного функціонування такої підготовки покладена гуманістична філософія освіти, основною ідеєю якої є суб'єктність студента в навчальному процесі, створення йому умов для повної самореалізації і самоактуалізації, прояву творчості й індивідуальності в навчальній діяльності. Гуманний підхід до підготовки студентів аграрних ВНЗ до управлінської діяльності потребує цілісного її педагогічного проектування і моделювання.

Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ значно підвищиться за умови її теоретичного, методологічного і методичного обґрунтування.

Із загальною гіпотезою пов'язані такі часткові гіпотези: ефективність підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ суттєво зростатиме за умови:

а) наявності концептуальної основи підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ;

б) обґрунтування психолого-педагогічних засад підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ;

в) з'ясування сутності, структури та змісту управлінської компетентності фахівців аграрної галузі та визначення її показників;

г) обґрунтування методичних засад підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети, концепції та гіпотези дослідження визначено такі основні завдання:

1. Проаналізувати наукову літературу, світовий і вітчизняний досвід з проблеми підготовки фахівців аграрної галузі у ВНЗ до управлінської діяльності.

2. З'ясувати сучасний стан підготовленості фахівців аграрної галузі у ВНЗ до управлінської діяльності та виявити в ній основні проблеми.

3. Визначити концептуальну основу підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ.

4. Розкрити сутність, зміст і структуру управлінської компетентності сучасного фахівця аграрної галузі та визначити основні види його готовності до управлінської діяльності.

5. Теоретично обґрунтувати психолого-педагогічні засади підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі в аграрних ВНЗ до управлінської діяльності.

6. Обґрунтувати методичні засади підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі в аграрних ВНЗ до управлінської діяльності.

7. Експериментально перевірити ефективність методичних засад підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ.

8. Розробити науково-методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам і керівникам аграрних ВНЗ щодо вдосконалення підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності.

Методологічна основа дослідження. В основу методології дослідження покладено:

комплексний - особистісний, компетентнісний і діяльнісний - підхід до обґрунтування підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ;

філософські положення теорії систем, теорії управління та уявлення про цілісність управлінської діяльності;

концептуальні положення філософії, педагогіки і психології щодо компетентнісного підходу до підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ;

положення гуманістичної філософії освіти;

загальнонаукові принципи історизму, цілепокладання, самоорганізації та зв'язку історії з сьогоденням як наукові основи дослідження процесів становлення і розвитку педагогічних систем, у тому числі й підготовки студентів аграрних ВНЗ до управлінської діяльності;

положення про роль неперервної професійної освіти у формуванні основних видів компетентності особистості фахівця;

положення педагогічної науки щодо особливостей підготовки фахівців для аграрної галузі.

Теоретичну основу дослідження становлять досягнення педагогіки, психології, висновки та положення сучасних міждисциплінарних досліджень (філософських, психологічних і педагогічних): гуманістичної філософії освіти (Андрущенко В.П., Васянович Г.П., Гершунський Б.С., Зязюн І.А., Кремень В.Г., Лутай В.С. та ін.); теорії систем, системного аналізу та системно-структурний підхід до аналізу різноманітних педагогічних явищ (Анохін П.К., Афанасьєв В.Г., Блауберг І.В., Глушков В.М., Дмитренко Т.О., Ломов Б.Ф., Уємов А.І., Юдін Е.Г. та ін.); теорії педагогічних систем (Безпалько В.П., Гончаренко С.У., Кузьміна Н.В., Лігоцький А.О., Савченко О.Я., Сисоєва С.О., Сластьонін В.О. та ін.); компетентнісного підходу до підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ (Аніщенко В.М., Бездухов В.П., Болотов В.А., Волошина М.С., Добутько Т.В., Зимня І.О., Маркова А.К., Серіков В.В. та ін.); про розвиток як основний спосіб життєдіяльності людини у процесі різних форм взаємодії (Абульханова-Славська К.О., Бітінас Б.П., Виготський Л.С., Костюк Г.С., Леонтьєв О.М., Рубінштейн С.Л. та ін.); провідні ідеї теорії неперервної професійної освіти (Батишев С.Я., Ледньов В.С., Ничкало Н.Г., Сисоєва С.О. та ін.); теорії психолого-педагогічної підготовки фахівців (Балл Г.О., Бех І.Д., Максименко С.Д., Рибалка В.В. та ін.); змісту навчання (Купісевіч Ч., Ледньов В.С., Махмутов М.І., Оконь В., Скаткін М.М. та ін.); організації навчального процесу у навчальних закладах (Алексюк А.М., Архангельський С.І., Бабанський Ю.К., Гуревич Р.С., Коваленко О.Е., Лернер І.Я., Маслов В.С., Орлов В.Ф., Романовський О.Г., Ягупов В.В. та ін.); теорії управління (Альберт М., Гаєвський Б.А., Мескон М., Файоль А., Хедуорі Ф. та ін.); менеджменту (Андрушків Б.Н., Будзан Б.П., Друкер П.Ф., Макаренко М.В., Махаліна О.М., Хміль Ф.І.) та зокрема - аграрного менеджменту (Гудзинський Д.О., Завадський Й.С., Михайлова Л.І. та ін.); теорії управління освітніми системами (Атаманчук Г.В., Карамушка Л.М., Коберник О.М., Коломінський Н.Л., Луговий В.І., Маслов В.І., Олійник В.В., Протасова Н.Г. та ін.); теорії та практики моделювання управлінської діяльності фахівців (Пікельна В.С. та ін.); педагогіки і психології аграрної освіти (Барановська Л.В., Гуменюк О.О., Дьомін А.І., Лозовецька В.Т., Лузан П.Г., Манько В.М., Олійник П.М. та ін.).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс методів теоретичного, емпіричного та експериментального дослідження.

Теоретичні: аналіз наукових джерел з проблем теорії та методики професійної освіти; історико-педагогічний аналіз педагогічної літератури та досвіду підготовки фахівців-аграрників до УД; методи причинно-наслідкового, порівняльного й історичного аналізу; класифікація, систематизація, конкретизація та узагальнення теоретичних, емпіричних і експериментальних даних; теоретичне проектування та моделювання методик і технологій підготовки студентів-аграрників до УД; абстрагування й ідеалізація, індукція, дедукція, аналіз, узагальнення, систематизація і класифікація результатів теоретичного пошуку, виявлених емпіричних і експериментальних фактів та інших дослідницьких матеріалів.

Емпіричні: вивчення та оцінювання сучасного стану підготовленості фахівців-аграрників до УД; спостереження; бесіди; анкетування; узагальнення педагогічного досвіду; узагальнення незалежних характеристик; метод оцінки й самооцінки; вивчення результатів навчальної діяльності студентів і педагогічної діяльності науково-педагогічних працівників.

Експериментальні: констатувальний і формувальний експерименти.

У дослідженні було використано також методи комп'ютерного статистичного опрацювання одержаних даних, розробка програм і навчальних курсів та їх вдосконалення.

База дослідження. Основною базою дослідно-експериментальної роботи був Національний аграрний університет (НАУ), де протягом 2000-2006 рр. проводилася експериментальна робота. Дослідженням також були охоплені Державний агроекологічний університет, Луганський національний аграрний університет, Подільський державний аграрно-технічний університет, Дніпропетровський державний аграрний університет. Усього різними видами дослідження було охоплено близько 1678 студентів і слухачів, 120 педагогів аграрних ВНЗ.

Дослідження проводилося у три етапи.

Перший етап (2000-2002) - вивчення філософської, психологічної та педагогічної літератури з проблеми дисертаційного дослідження; аналіз досвіду підготовки фахівців до УД в зарубіжних країнах та у ВНЗ України; усвідомлення необхідності цілеспрямованої підготовки студентів аграрних ВНЗ до управлінської діяльності як системного і складного соціально-педагогічного явища (їх результати відображені в наукових публікаціях і навчально-методичних посібниках); аналіз та діагностування існуючої практики їх підготовки до УД; формулювання теоретичних положень дисертаційного дослідження та визначення наукового апарату; проведення окремих етапів констатувального дослідження.

Другий етап (2003-2005) - уточнення мети і завдань, конкретизація гіпотези й концепції дисертаційного дослідження, обґрунтування його загальної методики; визначення концептуальної основи підготовки студентів-аграрників до УД; аналіз, систематизація, вдосконалення і наповнення сучасним змістом основних категорій, понять і термінів професійної педагогіки, які стосуються їх підготовки до УД; розкриття сутності, структури та змісту управлінської компетентності сучасного керівника аграрної галузі та визначення основних видів його готовності до УД; теоретичне обґрунтування психолого-педагогічних засад підготовки студентів в аграрних ВНЗ до УД та визначення її методичних засад; удосконалення робочих навчальних програм і тематичних планів вивчення навчальних дисциплін „Психологія управління“, „Психологія трудових відносин в колективі“, „Психологія“ та інших посібників; проведення констатувального та формувального експериментів.

Третій етап (2006-2007) - систематизація й узагальнення результатів, одержаних у процесі теоретичного аналізу та дослідно-експериментальної роботи; комп'ютерне статистичне опрацювання отриманих експериментальних даних; видання навчального посібника „Методика навчання студентів спілкування в управлінській діяльності“

(з грифом Міністерства освіти і науки України) та монографії „Підготовка майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності“; формулювання загальних висновків дослідження; розроблення науково-методичних рекомендацій щодо використання отриманих результатів дисертаційного дослідження в аграрних ВНЗ.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

уперше з'ясовано особливості організаційно-педагогічних основ підготовки сільськогосподарських працівників до управлінської діяльності в процесі становлення і розвитку вітчизняної системи вищої аграрної освіти;

виявлено особливості розвитку процесу підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності, які зумовлені впливом політичних, економічних й соціальних умов та необхідністю наповнення сучасними знаннями змістовного компонента цієї підготовки;

обґрунтовано концептуальну основу підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ - комплексний (особистісний, діяльнісний і компетентнісний) підхід;

сформульовано цілі, завдання та принципи підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності та конкретизовано її зміст;

теоретично обґрунтовано зміст і структуру управлінської компетентності майбутніх фахівців-аграрників, компоненти та показники оцінювання їх готовності до здійснення управлінської діяльності;

подальшого розвитку набули методичні засади підготовки до управлінської діяльності майбутніх фахівців аграрної галузі в аграрних ВНЗ (організаційне забезпечення впровадження управлінської складової в зміст навчальних дисциплін, які формують їх управлінську компетентність; комплексне застосування традиційних методів, методик і технологій, організаційних форм навчання та творче їх адаптування до конкретних умов підготовки студентів до майбутньої управлінської діяльності; сприяння цілеспрямованому впровадженню особистісно-розвивальних, діяльнісних та інтерактивних методів, методик і технологій навчання для підготовки студентів до управлінської діяльності; системне опрацювання проблемних завдань, методів імітування і моделювання майбутньої управлінської діяльності фахівців аграрної галузі та їх комплексне застосування у навчальному процесі тощо);

уточнено сутність і зміст понять „готовність фахівця аграрної галузі до управлінської діяльності“, „структура управлінської компетентності та готовності фахівця аграрної галузі до управлінської діяльності“; світові та вітчизняні тенденції підготовки фахівців до управлінської діяльності у ВНЗ; необхідність творчого врахування індивідуально-психологічних особливостей студентів і професійної компетентності науково-педагогічних працівників у цій підготовці.

Теоретичне значення дослідження полягає в узагальненні вітчизняного та зарубіжного досвіду підготовки фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності та визначенні основних напрямів його використання; виявлено особливості управлінської діяльності сучасних керівників аграрної галузі; обґрунтовано концептуальну основу (комплексний підхід) підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ в умовах ринкового господарювання на основі гуманістичної філософії освіти; здійснено теоретичне обґрунтування цілей, завдань і змісту цієї підготовки та визначено сутність основних педагогічних понять, категорій і термінів, які поглиблюють сучасне їх розуміння; визначено особистісні аспекти ефективного функціонування системи підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ; обґрунтовано види, критерії та показники готовності майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності; обґрунтовано методичні засади цієї підготовки; дано авторське визначення змісту базових понять, категорій і термінів щодо управлінської діяльності фахівців аграрної галузі, які безпосередньо розкривають сутність і зміст підготовки до неї студентів аграрних ВНЗ („управлінська компетентність“, „управлінська діяльність“, „особливості управлінської діяльності“, „готовність до управлінської діяльності“).

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні навчальних і навчально-методичних посібників, методичних рекомендацій, спрямованих на цілеспрямовану підготовку студентів аграрних ВНЗ до майбутньої управлінської діяльності. Зокрема, видано навчальний посібник „Методика навчання студентів спілкування в управлінській діяльності“ (з грифом МОН України), навчально-методичні посібники „Ділові ігри в підготовці фахівців до управлінської діяльності“, „Основи маркетингу: короткий конспект, тестові та практичні завдання“, методичні посібники „Психологія управління“, „Психологія: конспект лекцій для студентів“, методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Психологія управління“, методичні вказівки для студентів плодоовочевого факультету до навчального курсу „Психологія управління“, навчально-практичний комплекс до теми „Психологічні особливості прийняття управлінських рішень“.

Положення, результати й висновки дослідження можуть використовуватися у дослідженнях з теорії та методики підготовки студентів до управлінської діяльності, порівняльної педагогіки і психології; можуть бути науково-методичними рекомендаціями для організаторів системи аграрної освіти в Україні, наукових і науково-педагогічних працівників в аспекті вдосконалення підготовки студентів аграрних ВНЗ до управлінської діяльності. Крім того, їх можуть використовувати: методисти - для опрацювання і вдосконалення методичних посібників і рекомендацій з проблем підготовки фахівців-аграрників; навчальні частини - для організації та проведення навчального процесу у ВНЗ; науково-педагогічні працівники - для проведення різноманітних навчальних заходів із студентами.

Впровадження результатів дослідження. Комплекс навчальних, навчально-методичних і методичних матеріалів, які були розроблені у процесі роботи над дисертаційним дослідженням, впроваджений у навчальний процес аграрних ВНЗ (довідка № 18-3-15/1603 від 9 січня 2007 р. Міністерства аграрної політики України; довідка № 16-11-625 від 26 травня 2006 р. Дніпропетровського державного аграрного університету; довідка № 61-14-263 від 23 травня 2006 р. Подільського аграрно-технічного університету; довідка № 01-12/659 від 31 травня 2007 р. Білоцерківського державного аграрного університету; довідка № 3028 від 19 жовтня 2007 р. Національного аграрного університету).

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечена теоретико-методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, послідовним історичним, системним, особистісним, діяльнісним і компетентнісним підходами до обґрунтування педагогічних засад підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до УД; реалізацією концептуальних розробок, навчальних, навчально-методичних і методичних матеріалів у процесі їх підготовки у ВНЗ та позитивними результатами їх впровадження; використанням комплексу методів дослідження, адекватних його об'єкту, предмету, меті і завданням; поєднанням кількісного й якісного аналізу одержаних емпіричних та експериментальних даних.

На захист виносяться:

методологічні основи підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ (комплексний - особистісний, діяльнісний і компетентнісний - підхід);

теоретичні основи підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ (поняттєво-категоріальна система професійної педагогіки, яка розкриває цілі, завдання, принципи, сутність і зміст підготовки до управлінської діяльності);

методичні засади підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ (організаційне забезпечення впровадження управлінської складової в зміст навчальних дисциплін, які формують управлінську компетентність; комплексне застосування традиційних методів, методик і технологій, організаційних форм навчання та творче їх адаптування до конкретних умов підготовки студентів до майбутньої управлінської діяльності; сприяння цілеспрямованому впровадженню особистісно-розвивальних, діяльнісних та інтерактивних методів, методик і технологій навчання для підготовки студентів до управлінської діяльності; цілеспрямоване опрацювання проблемних завдань, методів імітування та моделювання майбутньої управлінської діяльності фахівців аграрної галузі та їх комплексне застосування у навчальному процесі тощо).

Апробація результатів дослідження. Хід і основні результати дослідження доповідались і були схвалені на таких міжнародних, українських і міжвузівських наукових, науково-практичних і науково-методичних конференціях: „Студентський рух у сучасній Україні: реалії, тенденції та перспективи розвитку“ (Київ, 2002); „Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Теорія і практика“ (Алупка, 2005); „Економіка агробізнесу: суть та процес викладання у ВНЗ“ (Київ, 2005); „Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє“ (Київ, 2005); „Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у ВНЗ України“ (Хмельницький, 2006); „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми“ (Вінниця, 2004, 2006); „Актуальні проблеми входження ВНЗ України до єдиного Європейського простору“ (Київ, 2005); „Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи“ (Київ-Переяслав-Хмельницький, 2006); „Досвід та проблеми країн Європи (Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, України) з реалізації ідей Болонської конвенції“ (Біла Церква, 2006); „Проблеми економічної освіти і науковий прогрес“ (Кривий Ріг, 2005); „Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі“ (Київ, 2005).

Результати дослідження були апробовані в процесі читання лекцій, проведення семінарських і практичних занять, керівництва кваліфікаційними роботами студентів аграрних ВНЗ. І нині їх продовжують упроваджувати у навчально-виховний процес ВНЗ.

Кандидатська дисертація на тему „Психолого-педагогічні умови удосконалення економічної підготовки студентів вищих аграрних закладів освіти“ захищена в 1999 р. Її матеріали у тексті докторської дисертації не використано.

Публікації. Основні результати дослідження відображені у 50 публікаціях автора загальним обсягом понад 59 авторських аркушів, із них: 1 монографія; 1 навчальний посібник (рекомендований Міністерством освіти і науки України); 7 навчально-методичних і методичних посібників; 28 статей у фахових журналах і збірниках наукових праць, затверджених ВАК України; 5 статей у журналах і збірниках наукових праць; 8 тез у збірниках матеріалів конференцій.

Особистий внесок здобувача. Одержані автором наукові результати є самостійним внеском у розв'язання проблеми підготовки майбутніх аграрників до УД. Ідеї та думки, які належать співавторам публікацій, у дисертації не використовувалися.

У навчальному посібнику „Методика навчання студентів спілкування в управлінській діяльності“, написаному у співавторстві з Н.М. Кострицею і В.В. Ягуповим, особистим внеском є теоретичний виклад психологічних засад управлінського спілкування, методики проведення ділових ігор до 2, 4, 9, 10, 13, 14, 15, 16 тем і напрацювання управлінських ситуацій і тестових завдань.

У навчально-методичному посібнику „Ділові ігри в підготовці фахівців до управлінської діяльності“, написаному у співавторстві з Н.М. Кострицею і В.В. Ягуповим, особистим внеском є запропонована методика проведення ділових ігор до тем „Управлінське спілкування“, „Невербальні засоби управлінського спілкування“, „Способи управлінського впливу“, „Ділова нарада“, „Ділові переговори“, „Культура телефонного спілкування“, „Кадрова співбесіда“, „Управління конфліктними ситуаціями в діяльності керівника“.

У методичних вказівках „Психологія управління“ для студентів плодовоовочевого факультету, написаних у співавторстві з О.В. Полозенко, особистим внеском є обґрунтування змісту навчальної дисципліни, методики проведення конкурсу на знання практичних основ психології управління та тестові завдання до тем „Особистість керівника, її структура“, „Психологія ділового спілкування“.

У методичному посібнику для студентів із навчальної дисципліни „Психологія управління“, написаному у співавторстві з В.М. Титовим, В.І. Стахневич, С.Л. Білецькою, Л.М. Жуковською, О.В. Полозенко та С.В. Яшник, особистим внеском є розробка методичних рекомендацій для проведення теми “Психологічні особливості прийняття управлінських рішень”.

У методичних рекомендаціях до вивчення навчальної дисципліни „Психологія управління“, написаних у співавторстві з В.М. Титовим, В.І. Стахневич, С.Л. Білецькою, Л.М. Жуковською, О.В. Полозенко та С.В. Яшник, особистим внеском є розробка методичних рекомендацій для проведення тем „Психологічні особливості процесу прийняття керівником управлінських рішень“, „Психологія ділового спілкування керівника“.

У навчально-методичному посібнику „Основи маркетингу: короткий конспект, тестові та практичні завдання“, написаному у співавторстві з О.І. Гойчук, С.П. Шакаловою, особистим внеском є теоретичний виклад тем 2, 3, 4, 5, 6, 7

(за винятком питань: добір цільових ринків; модель споживацької поведінки; сегментація ринку, її цілі, ознаки, критерії та варіанти охоплення ринку; маркетингова політика цін), тестові й практичні завдання.

У статті, яка написана у співавторстві з В.В. Ягуповим, особистим внеском є обґрунтування суб'єктних якостей педагога.

У статті, яка написана у співавторстві з С.М. Квашою, особистим внеском є обґрунтування необхідності вивчення управлінських здібностей та індивідуально-психічних особливостей майбутнього фахівця аграрної галузі.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, коротких висновків до розділів, загального висновку, списку використаних джерел

(507 назв, з них 23 - іноземними мовами) і 17 додатків на 45 с. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 495 с., із яких 404 с. - основний текст (17 авт. аркушів),

32 таблиць на 16 с., 3 рисунки на 1 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, проаналізовано загальний стан розробленості проблеми у теорії та практиці, визначено об'єкт, предмет, мету, концепцію, завдання, гіпотезу, методологію і методи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне й практичне значення, викладено форми апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - „Управлінська діяльність фахівця аграрної галузі як предмет науково-педагогічного аналізу“ - представлено наукові засади управлінської діяльності сучасного керівника, проаналізована УД керівників-аграрників та визначені її особливості.

Основою підготовки майбутнього фахівця аграрної галузі до управлінської діяльності мають бути класичні наукові засади діяльності (теорії, ідеї, парадигми, концептуальні підходи) та управління складними динамічними системами, мета, завдання, принципи і функції яких видозмінюються залежно від політичних і соціально-економічних процесів, що відбуваються в суспільстві взагалі та аграрному секторі виробництва зокрема. З'ясовано, що УД серед розмаїття видів професійної діяльності посідає особливе місце, оскільки присутня як компонент у будь-якій діяльності і містить всі структурні й функціональні елементи, характерні для неї. При цьому специфіка і складність полягають у тому, що вона належить до класу суб'єкт-суб'єктної діяльності, бо відбувається в активній міжсуб'єктній взаємодії. УД завжди здійснюється у системі взаємин керівника з суб'єктами управління, а це означає, що вона містить усі характерні риси та ознаки спільної діяльності.

У дослідженні показано, що діяльність керівника в аграрному секторі виробництва - це складний, динамічний і специфічний процес, який визначається цілями й вимогами суспільства, призначенням і особливостями функціонування сільськогосподарського виробництва в Україні. УД керівника-аграрника - невід'ємний і найбільш важливий компонент ефективного функціонування аграрного підприємства, особливістю якої є те, що предметом її впливу є специфічні об'єкти - суб'єкти, особистості та фахівці, які не є ідентичними за складністю своєї організації й не тотожними за основними особливостями, між якими складаються певні соціально-психологічні стосунки.

У зв'язку з чим її відносять до класу суб'єкт-суб'єктної діяльності, до метадіяльності.

Основними підходами щодо розкриття змісту УД в аграрній галузі є її емпіричний, діяльнісно-психологічний, рольовий, дименсіональний, нормативний, функціональний мікроаналіз управлінської діяльності. УД, як специфічний вид професійної діяльності фахівця-аграрника, за своїм змістом представляє собою реалізацію інваріантної системи управлінських функцій керівника й виокремлення її змісту має грунтуватися на системі основних управлінських функцій. У них об'єднуються цілі, принципи, методи і зміст УД.

У сільському господарстві управлінські функції на різних рівнях виконують не тільки фахівці, що мають кваліфікацію менеджера, а й ті, які закінчили факультети агрономічний, зооінженерний, механізації сільського господарства, ветеринарної медицини тощо. Тому надзвичайно важливою умовою успішного здійснення УД керівниками аграрної галузі є якісна їх підготовка до виконання управлінських функцій в аграрному ВНЗ.

Доведено, що галузеві особливості, політичні та соціально-економічні умови, соціально-демографічні процеси на селі, різні соціально-психологічні причини зумовлюють особливості УД керівників у сільському господарстві.

З метою визначення основних проблем, тенденцій, труднощів і перспектив розвитку УД в аграрній галузі було проведено анкетування керівників-аграрників. Вибірка - 60 слухачів Навчально-наукового інституту післядипломної освіти НАУ. За соціальним походженням 74% вибірки становлять працівники АПК.

У результаті аналізу відповідей на запитання „При виконанні яких управлінських дій і операцій у Вас виникає найбільше труднощів?“ 40,6% респондентів вказали на матеріально-технічне забезпечення. Інші управлінські дії розташувалися таким чином: прогнозування (24,6%); планування (14,5%); прийняття рішення, мотивування, дисциплінарна (11,6%); організація виконання, психотерапевтична, оперативне управління (10,1%); контролювання, арбітражні і маркетингові управлінські дії (7,2%); інноваційна, експертно-консультативна, стабілізаційна (5,8%); комунікаційні, представницькі та інтеграційні (4,3%); виховна (2,9%).

Анкетування також дозволило з'ясувати основні труднощі, які виникають у керівників-аграрників при виконанні управлінських функцій. У зв'язку з цим для орієнтації в конкретних проблемах практики управління було запропоновано таке запитання: „Які управлінські проблеми в цей час Вас хвилюють найбільше?“, що дозволило нам виявити таке: на 1 місці - розумне поєднання моральних і матеріальних стимулів (45% керівників); на 2 місці - встановлення організаційних відносин (25%); на 3 місці - утримання власного авторитету серед підлеглих (18,3%); на 4 місці - мотивування підлеглих до досягнення цілей (16,7%); на 5 місці - власна культура ділового спілкування (10%); на 6 місці - невміння правильно використовувати свій час і міжособистісні конфлікти; на 7 місці - невміння створити працездатний колектив і формувати гармонійну атмосферу в ньому, а також реалізувати власну ділову кар'єру. Проблема, яку керівники поставили на перше місце, переважно залежить не від особистості управлінця, а від комплексу фінансово-економічних чинників функціонування аграрного підприємства, що підтверджується відповідями на запитання про причини труднощів у їх УД. Всі інші наведені опитуваними управлінські проблеми чітко вказують на пріоритетні напрями вдосконалення підготовки студентів-аграрників до УД.

Основними труднощами в УД респонденти відзначили такі: складнощі у реалізації прийнятого рішення (1 місце); невміння оптимально розподіляти власний робочий час

(2 місце); складності у відносинах з вищим керівництвом (3 місце); складності у відносинах із заступниками (4 місце); неспроможність встановлювати оптимальні стосунки з підлеглими та невміння пояснити їм завдання, переконувати, навіювати

(5 місце).

Причинами основних труднощів в УД респондентами названі такі: соціально-політичні зміни в суспільстві; недостатній управлінський досвід; власні особистісні якості; конфлікти, напруженість стосунків; недостатній рівень управлінських знань, навичок і вмінь; недостатність необхідних управлінських здібностей, мотивації здійснення УД; бажання працювати на більш престижній посаді; особисті, сімейні обставини.

Цілі, зміст і особливості УД керівників-аграрників визначають основні напрями ефективної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі, а саме:

обґрунтування концептуальних, теоретичних і методичних основ цілеспрямованої підготовки студентів до здійснення УД в аграрному ВНЗ;

розроблення наскрізної програми підготовки студентів до здійснення УД у процесі їх професійної підготовки в аграрному ВНЗ;

поєднання, синтез біотехнічних і гуманітарних компонентів їх професійної підготовки через психологізацію, індивідуалізацію, персоналізацію викладання дисциплін біотехнічного циклу; профілізацію та спеціалізацію викладання предметів психолого-педагогічного циклів та їх адаптування до умов майбутньої УД випускників аграрного ВНЗ;

виявлення, оцінювання, формування і розвиток особистісної, професійної та психологічної видів готовності майбутніх фахівців-аграрників до здійснення УД;

закладення у студентів аграрних ВНЗ, як майбутніх керівників, первинної культури УД, в основу якої покласти управлінські знання, навички та вміння, професійний досвід, творчий стиль розв'язання управлінських проблем;

адаптування традиційних методів і організаційних форм навчання до особливостей підготовки до УД та їх постійне вдосконалення;

розроблення і вдосконалення спеціальних методів, методик, технологій та організаційних форм навчання, орієнтованих на запити практики управління аграрною галуззю та на формування управлінської компетентності у студентів;

упровадження інноваційних методик і технологій навчання з метою формування у випускників аграрних ВНЗ управлінського мислення та творчого стилю УД;

цілеспрямоване формування творчої особистості фахівця-аграрника як майбутнього керівника тощо.

У другому розділі - „Історично-педагогічні аспекти становлення і розвитку підготовки управлінських кадрів для аграрної галузі“ - здійснено психолого-педагогічний аналіз підготовки фахівців до УД, проаналізовано досвід підготовки до неї, представлено становлення й історичний розвиток підготовки фахівців-аграрників до УД, охарактеризовано сучасний стан їх підготовленості до УД.

Науковим проблемам підготовки студентів і керівників різних галузей виробництва до реалізації управлінських функцій у ВНЗ І-ІV рівнів акредитації,

у тому числі й у системі післядипломної освіти, формування управлінських навичок і вмінь в учнів загальноосвітніх навчальних закладів присвячено достатньо досліджень науковців. Проте педагогічні проблеми підготовки управлінських кадрів в аграрних ВНЗ ще недостатньо досліджені й потребують подальшого й поглибленого системного дослідження, обґрунтування її теоретичних, концептуальних і методичних основ.

У процесі наукового пошуку було з'ясовано, що обґрунтування сучасних підходів до створення суб'єктно-діяльнісної системи підготовки студентів-аграрників до УД має враховувати педагогічні здобутки і позитивний зарубіжний досвід підготовки менеджерів, досвід інших вітчизняних ВНЗ, а також аграрних ВНЗ через призму історії розвитку та становлення аграрного менеджменту.

Історичний підхід до дослідження проблеми підготовки до УД фахівців-аграрників дає змогу усвідомити багатоманітність умов, зв'язків і детермінант, в яких відбувалося її становлення, формування й розвиток, урахування яких сприяє системному підходу до цієї проблеми та допомагає уникнути помилок, які вже мали місце в системі аграрної освіти.

Результати констатувального експерименту показали, що проблема підготовки студентів до УД має як теоретичний, так і прикладний аспекти. У зв'язку з цим існує нагальна потреба цілеспрямованої системної їх підготовки до цієї діяльності, формування у них системи теоретичних знань, міцних практичних навичок і вмінь, первинної управлінської культури у процесі їх професійної підготовки в аграрних ВНЗ.

Доведено, що для цього необхідно посилити теоретичну і практичну складові підготовки студентів у аграрних ВНЗ до майбутньої УД шляхом:

забезпечення гнучкості підготовки студентів до УД за рахунок введення в програми навчальних дисциплін дидактичних одиниць, які сприятимуть оперативному оновленню змісту їх професійної підготовки у відповідності до вимог сучасного розвитку цілей, культури, стратегії та технологій управління сільськогосподарським виробництвом;

забезпечення варіативності змісту їх підготовки до УД через введення нових управлінських дисциплін, спецкурсів, оперативного вдосконалення змісту та методики викладання інших навчальних дисциплін, які формують управлінську компетентність майбутніх фахівців аграрної галузі;

посилення управлінської складової в загальнонауковій і загальнопрофесійній підготовці студентів, що забезпечуватиме цілісність сприйняття їх майбутньої УД;

гуманізації і гуманітаризації змісту вищої аграрної освіти, що забезпечуватиме формування у майбутніх фахівців аграрної галузі цілісного загальнонаукового і професійного світогляду, діалектичного світорозуміння й справжньої духовності особистості, розвиток інтересу до творчого розв'язання професійних, управлінських, соціальних та інших проблем сільськогосподарського виробництва;

посилення гуманітарної складової та зміцнення гуманітарного виміру в підготовці студентів до УД;

інтелектуалізації змісту та процесів підготовки майбутнього фахівця аграрної галузі до УД;

використання сучасних освітніх технологій;

розвитку і підвищення ефективності проведення виробничих практик як обов'язкового елемента практичної підготовки студентів до УД;

переходу у підготовці студентів до УД на реалізацію моделі випереджувальної освіти тощо.

Результати анкетного опитування керівників аграрного сектору економіки підтвердило негативні тенденції у підготовці майбутніх фахівців-аграрників до УД. На основі врахування особливостей щодо підготовки резерву на висунення і підвищення кваліфікації керівників було визначено такі її специфічні завдання і вимоги до організації навчального процесу у ВНЗ післядипломної освіти та підвищення кваліфікації фахівців:

переконання керівників у необхідності вчитися протягом усієї професійної кар'єри для ефективної реалізації свого інтелектуального, професійного та особистісного видів потенціалу;

пробудження інтересу та формування потреб у слухачів до навчального матеріалу, їх переконання у практичній цінності цього матеріалу, тим самим мотивуючи їх навчальну діяльність на курсах підвищення кваліфікації;

виявлення помилкового уявлення щодо некорисності навчального матеріалу, який викладається, та формування до нього позитивного ставлення, з'ясування неправильного тлумачення вивченого матеріалу та запобігання необґрунтованому його застосуванню на практиці проведенням лекцій-консультацій, індивідуальних і групових консультацій, круглих столів тощо;

створення умов для вивчення, опанування і творчого освоєння передового досвіду УД, а також сприяння активному обміну знаннями і практичним управлінським досвідом між слухачами;

закріплення одержаних знань і вдосконалення навичок і вмінь, культури практичного їх застосування;

перевірка досягнення основних цілей підвищення кваліфікації слухачів написанням ними підсумкових робіт-проектів, які стосуються системного розв'язання конкретних управлінських проблем в аграрному виробництві.

Для обґрунтування методологічних, теоретичних і методичних основ підготовки студентів до майбутньої УД необхідно було з'ясувати її реальний стан, визначити основні проблеми та перспективи розвитку. З цією метою було проведено діагностування стану підготовленості студентів до УД у аграрних ВНЗ. Дослідженнями були охоплені студенти 5 аграрних ВНЗ, слухачі факультету підвищення кваліфікації керівних кадрів АПК Навчально-наукового інституту післядипломної освіти НАУ. Загальна кількість опитуваних - 786 респондентів, із них: 214 студентів, які навчаються за спеціальністю „Агрономія“; 301 - „Механізація сільського господарства“; 135 - „Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва“; 31 студент - „Економіка сільського господарства“; 60 керівників аграрної галузі різного ієрархічного рівня.

Кількісний і якісний аналіз опитуваних студентів аграрних ВНЗ та слухачів Навчально-наукового інституту післядипломної освіти НАУ, обсяг охоплення студентів досліджуваних факультетів, а також керівників-аграрників, територіальне розташування аграрних ВНЗ дають підставу стверджувати, що вибіркова сукупність репрезентативна для генеральної сукупності та має достатню валідність і надійність.

Відповідно до мети, гіпотези та завдань проведеного дослідження опитуванням передбачалося виявити насамперед рівень теоретичної підготовленості студентів до УД. Запропонований тест включав 30 тестових завдань, із них 15 - складено для перевірки знань з управління і 15 - з психології управління.

Як показало тестове опитування студентів і слухачів, жодений із них не відповів на всі 30 тестових завдань з основ управління. Лише один опитуваний правильно відповів на 13 завдань із 15-ти можливих, і один опитуваний правильно відповів на