Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

13.00.04 - „Теорія і методика професійної освіти”

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФАХОВОЇ

ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ З МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ

БЕРЕКА ВІКТОР ЄВГЕНОВИЧ

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.

Науковий консультант доктор педагогічних наук, професор

Сиротенко Анатолій Йосипович,

головний науковий співробітник

Інституту проблем виховання АПН України, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України Олійник Віктор Васильович,

ректор Університету менеджменту освіти АПН України, м. Київ;

доктор педагогічних наук, професор

Дубасенюк Олександра Антонівна,

професор кафедри педагогіки

Житомирського державного університету імені Івана Франка;

доктор педагогічних наук, професор

Чобітько Микола Григорович,

заступник директора з наукової роботи

Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного

університету, м. Київ.

Захист відбудеться „24” грудня 2008 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий „22” листопада 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

Размещено на Allbest.ru

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Сучасні тенденції трансформації суспільства, перехід його від індустріальної стадії розвитку до постіндустріальної висувають принципово нові вимоги до професійної підготовки фахівців. Ефективність їх виконання значною мірою пов'язана з модернізацією вищої освіти в Україні, що здійснюється в напрямі її демократизації, гуманізації, реалізації положень Болонського процесу, Бернської декларації (2005) та спрямована на розробку перспективних моделей підготовки кваліфікованих фахівців, зокрема бакалаврів та магістрів, відповідно до європейських стандартів.

За таких умов проблема фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти набуває особливої актуальності, оскільки вона має спрямовуватися на формування особистості, здатної до плідної управлінської діяльності в сучасних умовах, особистості, яка володіє не тільки системою спеціальних знань, професійних дій і соціальних відносин, а й вирізняється сформованістю професійно важливих якостей, відповідним рівнем кваліфікації з урахуванням світових і європейських стандартів якості при збереженні національних здобутків і пріоритетів.

Концептуальні положення та напрями сучасної організації професійної підготовки майбутніх фахівців з вищою освітою базуються на положеннях Конституції України (1996), Закону України „Про вищу освіту” (2002), Державної національної програми „Освіта”(Україна XXІ століття) (1993), Національної доктрини розвитку освіти (2002). Основні вимоги до фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти - суб'єкта особистісного й професійного зростання - обґрунтовуються в Концептуальних засадах розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір (2004), галузевому стандарті вищої освіти України (освітньо-професійна програма підготовки магістра за спеціальністю специфічних категорій 8.000009 „Управління навчальним закладом”) (2006), галузевому стандарті вищої освіти України (засоби діагностики якості вищої освіти магістра за спеціальністю специфічних категорій 8.000009 „Управління навчальним закладом”) (2006), нормативних документах МОН України.

Аналіз наукових джерел і педагогічної практики фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти дав можливість виявити окремі суперечності, які негативно позначаються на результативності навчально-виховного процесу, зокрема між:

- традиційними формами фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти і сучасним підходом до розуміння педагогічної культури, що формується;

- постійним зростанням вимог суспільства до рівня управлінської компетентності менеджерів освіти і реальним рівнем їх професійної підготовки;

- сферами професійної діяльності менеджерів освіти та окресленими напрямами їхньої професійної підготовки;

- формально задекларованим інтенсивним розвитком підготовки менеджерів освіти і реалізованими в педагогічній практиці екстенсивними підходами, що виявляються у відсутності дієвої системи критеріїв і показників якості їх фахової підготовки;

- необхідністю фахової підготовки менеджера освіти в магістратурі вищих педагогічних навчальних закладів України відповідно до вимог Болонського процесу та невизначеністю нормативно-правової бази підготовки магістрів, а також формуванням магістерських освітньо-професійних програм у системі вищої педагогічної освіти в Україні;

- реальним станом і очікуваним рівнем науково-методичного забезпечення процесу фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти.

Подолання цих суперечностей потребує розробки та обґрунтування теоретичних і методичних основ фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти у вищих педагогічних навчальних закладах ІV рівня акредитації.

Дослідженню проблеми фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти приділялась певна увага, зокрема таким її аспектам: методологічні основи сучасної філософії освіти як підґрунтя становлення управлінської культури керівників навчальних закладів (В.П. Андрущенко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, Т.В. Панчук, В.С. Пікельна, Н.І. Селіверстова, А.Й. Сиротенко, В.В. Шенкунова та ін.); обґрунтування метапринципів - аксіологічного, культурологічного, антропологічного, гуманістичного, синергетичного, герменевтичного (В.І. Андрєєв, Г.О. Балл, І.Д. Бех, Є.В. Бондаревська, М.Б. Євтух, В.О. Сластьонін, О.В. Сухомлинська та ін.); формування ціннісного ставлення до світу (І.А. Зимняя, В.А. Караковський, В.М. Коротов, Б.Т. Лихачов, М.Д. Никандров, В.Д. Шадриков та ін.); розробка теоретичних засад функціонування педагогічних систем (А.М. Алексюк, Ю.К. Бабанський, Г.О. Білявський, Р.С. Гуревич, І.Я. Лернер, Є.Н. Мединський, Л.А. Онищук, В.Ф. Паламарчук, О.Я. Савченко та ін.); тенденції розвитку вищої педагогічної освіти (О.А. Дубасенюк, А.А. Булда, О.В. Глузман, В.І. Луговий, Н.Г. Ничкало та ін.); проблеми неперервної професійної освіти (С.У. Гончаренко, С.О. Сисоєва, Я.В. Цехмістер та ін.); психолого-педагогічні основи формування знань, умінь і навичок (Є.С. Березняк, Б.С. Гершунський, Є.О. Климов, С.Г. Москвичов, А.М. Омаров, Р.Х. Шакуров та ін.).

У педагогічних працях висвітлено концептуальні засади компетентнісного підходу (А.Г. Бермус, Т.М. Десятов, В.В. Краєвський, А.В. Хуторський та ін.); теоретико-методологічне обґрунтування методів управління (В.М. Глушков, А.І. Колосов, В.Д. Симоненко, П.І. Третяков, Н.С. Яковлєв та ін.); проблеми формування професійної і комунікативної компетентності керівника (В.І. Маслов, О.І. Пометун та ін.); особистісно орієнтованої підготовки педагога (М.Г. Чобітько, Т.С. Яценко та ін.); удосконалення системи управління школою (В.І. Бондар, Є.М. Павлютенков, Т.С. Рябченко, І.П. Раченко, М.С. Сунцов); фахова підготовка магістра у вищих педагогічних навчальних закладах (Ю.І. Завалевський, К.М. Левківський, І.М. Науменко, В.Л. Петренко та ін.), зокрема такі її аспекти, як підвищення інтересу до управлінської діяльності студентів старших курсів (Л.І. Парошенко, Н.С. Солоненко, Т.В. Ситановська та ін.); формування та розвиток управлінських якостей керівників навчальних закладів (М.І. Байрамуков, Г.А. Дмитренко, Г.В. Єльнікова, М.П. Кривко, Е.П. Тонконогов, Г.В. Федоров та ін.).

Значний теоретичний і практичний інтерес для дослідження обраної проблеми викликають праці з менеджменту (Г.А. Дмитренко, Л.М. Калініна, Л.М. Карамушка та ін.); професійно важливі якості особистості менеджера освіти (В.Г. Афанасьєв, Ю.А. Конаржевський, В.О. Сухомлинський, П.В. Худомінський та ін.); особливості діяльності менеджера в освітній галузі (Н.Л. Коломінський, Н.В. Кузьміна, Є.М. Павлютенков, Л.А. Пермінова, В.Я. Якунін та ін.); теоретичні й методичні засади навчання менеджерів освіти (Л.І. Даниленко, В.В. Олійник, О.О. Орлов та ін.); особливості фахової підготовка менеджерів освіти в зарубіжних країнах (Л.І. Євенко, В.С. Єфремов, В.І. Токарєва та ін.).

Водночас модернізація вищої педагогічної освіти у світлі глобалізаційних, інтеграційних та соціокультурних процесів у суспільстві сталого розвитку зумовлює необхідність комплексного дослідження проблеми фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти. Розробки і обґрунтування потребують концепція і модель такої підготовки та умови їх ефективної реалізації у вищих педагогічних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації для забезпечення формування фахової компетентності управлінця в освіті.

Науково-методичний комплекс забезпечення організації навчально-виховного процесу, спрямованого на формування управлінської компетентності магістрів, вимагає підготовки спеціальних навчальних посібників, методичних рекомендацій, дидактичного забезпечення науково-педагогічних працівників магістратури вищих педагогічних навчальних закладів. Теоретичне обґрунтування цієї проблеми і практична потреба її розв'язання в сучасних умовах визначили вибір теми дослідження: „Теоретико-методичні основи фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою комплексних програм науково-дослідної роботи Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України у процесі розробки теми „Психолого-педагогічні засади реформування організації і змісту діяльності вищої школи в Україні (теоретико-методологічний аспект”) (РК № 0196U008876) „Психолого-педагогічні основи технології навчання у вищій школі” (РК № 0199U000390). Тема дисертації затверджена вченою радою Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (протокол № 3 від 28.11.2007 р.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 09.04.2008 р.).

Об'єкт дослідження: фахова підготовка магістрів у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження: теоретико-методичні засади фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти у вищих педагогічних навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Мета дослідження: здійснити цілісний науковий аналіз проблеми фахової підготовки магістрів; розробити та обґрунтувати теоретико-методичні засади фахової підготовки майбутніх менеджерів освіти у вищих педагогічних навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації.

В основу концепції дослідження покладено такі положення:

-фахова підготовка магістрів з менеджменту освіти є складовою неперервної педагогічної освіти, зумовленої конкретними соціально-економічними чинниками розвитку суспільства, що враховує сучасні тенденції, вітчизняний і зарубіжний досвід підготовки магістрів з менеджменту освіти, відображає специфіку магістерської підготовки з менеджменту освіти (зміст, форми, методи і педагогічні технології), передбачає створення дієвих стимулів професійного та особистісного розвитку майбутнього менеджера освіти на основі моніторингу якості реалізації освітньо-професійної програми;

-фахова підготовка магістрів з менеджменту освіти розглядається як науково обґрунтована система суб'єкт-суб'єктної взаємодії, в основу побудови якої покладено принцип особистісного підходу до підготовки майбутніх керівників освіти; теоретичними основами побудови концепції фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти є сучасні освітні парадигми (антропологічна, гуманістична, гуманітарна, культурологічна), концепції (неперервна професійна педагогічна освіта, особистісно орієнтована освіта) та підходи (аксіологічний, акмеологічний, синергетичний, особистісно-діяльнісний, компетентнісний, системний);

-система фахової підготовки менеджерів освіти трактується як різновид педагогічної системи, оскільки вона має всі ознаки, властиві такій системі: слугує основою теоретичного осмислення і побудови педагогічної діяльності; включає певну сукупність взаємопов'язаних засобів, методів і процесів, необхідних для створення організованого, цілеспрямованого педагогічного впливу на формування особистості із заданими якостями; забезпечує виконання ціннісно-змістових, нормативних, технологічних і процесуально-результативних функцій педагогічної діяльності; сприяє досягненню поставлених цілей розвитку людини;

-системотворчими елементами неперервної фахової підготовки менеджерів є загальнолюдські цінності, суть, мета, завдання та особливості управлінської діяльності, закономірності й принципи фахової підготовки менеджерів освіти, процес професійно-особистісного формування фахівця аж до кінцевого результату. Змінними складовими є організаційно-педагогічні умови здійснення управлінського процесу (зміст, форми, технології його організації, умови кадрового, фінансово-матеріального і науково-методичного забезпечення, методика діагностики, результативність процесу професійної підготовки). Підготовка магістрів з менеджменту освіти спрямовується на формування їх готовності до управлінської діяльності. Досягнення цієї мети можливе за умови реалізації у навчальному процесі системи принципів, що визначають цілі й зміст фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти, відображають комплексний підхід до такої підготовки, розкривають особливості удосконалення викладацької діяльності й діяльності майбутніх менеджерів освіти; ці принципи враховуються при визначенні методів, форм і засобів навчально-пізнавальної і дослідницької діяльності та конкретної управлінської роботи менеджера, формування його управлінського світогляду, суспільно значущої поведінки, розвитку стійкої мотивації щодо роботи в галузі освіти;

-управлінська компетентність магістрів у вищому навчальному закладі розглядається відповідно до вимог модернізації освітньо-виховного процесу, тому цій системі надається насамперед практичного спрямування, що має забезпечити ефективність інтелектуального, духовного і фізичного розвитку особистості, вироблення умінь і навичок самоосвіти, реалізації її індивідуальних здібностей та творчого потенціалу в процесі управлінської діяльності;

-основними суб'єктами магістерської підготовки майбутніх менеджерів освіти є: майбутній магістр (його потреби, мотиви, інтереси, переконання, ідеї та ідеали, мета його діяльності, висока фахова підготовка); викладач (його виховна, спрямовуюча, координуюча, контролююча, розвивальна діяльність). Метою магістерської підготовки є формування управлінської компетентності, що досягається за рахунок вирішення конкретних виховних, навчальних та розвивальних цілей;

-модель фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти відображає цілісний процес формування професійної компетентності майбутнього управлінця на освітньо-кваліфікаційному рівні „магістр”. Вона узгоджує компоненти фахової підготовки (змістово-процесуальний та управлінсько-аксіологічний), доводить адекватність принципів (історизму, об'єктивності, розвитку, комплексності, системного підходу, доцільності поєднання форм, методів і засобів навчання, спрямованості на розвиток емоційно-ціннісної, діяльнісно-практичної сфер особистості) та функцій фахової підготовки менеджерів освіти (інформаційної, діяльнісної, адаптаційної). Така модель спрямована на визначення й обґрунтування специфіки фахової підготовки магістра з менеджменту освіти. Критеріями ефективності фахової підготовки виділено інтелектуальний, діяльнісно-практичний, емоційно-ціннісний компоненти. Професійно-предметна підготовка магістрів з менеджменту освіти характеризується комплексністю і здійснюється за такими специфічними напрямами: професійно спрямоване вивчення фундаментальних дисциплін з проблем управління; професійно орієнтовані форми самостійної, позааудиторної роботи; управлінська практика та науково-дослідна робота;

-сформована професійна компетентність магістра з менеджменту освіти відображає професійні та особистісні якості, визначає його здатність сформувати особистісно-професійну „Я-концепцію”, досягти вершин професіоналізму та педагогічної майстерності. Реалізація концепції фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти у вищих педагогічних навчальних закладах потребує відповідного навчально-методичного забезпечення, що враховувало б концептуальні ідеї дослідження, вимоги системної, науково обґрунтованої організації навчально-виховного процесу.

Провідна ідея та основні положення концепції відображені в загальній гіпотезі дослідження, яка полягає в тому, що фахова підготовка магістрів з менеджменту освіти набуває ефективності, якщо здійснюється відповідно до розроблених і обґрунтованих теоретичних і методичних основ, у яких відображено освітні парадигми й концепції, враховано тенденції, прогресивні ідеї вітчизняного і зарубіжного досвіду фахової підготовки магістрів, зокрема з менеджменту освіти; зміст, форми та напрями формування фахової компетентності майбутнього управлінця (знання, вміння, навички, особистісні якості й здібності), його ціннісні орієнтації щодо управлінської діяльності.

Загальну гіпотезу дослідження конкретизовано в часткових гіпотезах. Фахова підготовка магістрів з менеджменту освіти набуває ефективності за умов, коли:

-її зміст сформовано згідно з методологічними, загальнопедагогічними і дидактичними принципами; застосовано особистісно орієнтовані форми й методи самостійної, науково-дослідної роботи магістрів;

-неперервна педагогічна практика, науково-дослідна робота магістра здійснюється з урахуванням інтеграції змісту, форм і методів навчання;

-модель фахової підготовки магістрів, що включає змістово-процесуальний (навчання, практика, дипломне проектування) та управлінський (форми управлінської фахової компетентності, формування емоційно-ціннісного ставлення до управління) компоненти, спрямована на формування компетентності майбутнього менеджера освіти.

Відповідно до проблеми, об'єкта, предмета, мети, концепції та гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1. Вивчити стан проблеми фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти у педагогічній теорії і практиці.

2. Проаналізувати зарубіжний досвід фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти.

3. Розробити та обґрунтувати систему фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти у вищих педагогічних навчальних закладах.

4. Теоретично обґрунтувати і розробити модель фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти.

5. Обґрунтувати й експериментально перевірити організаційно-методичні умови фахової підготовки майбутніх менеджерів освіти у вищих навчальних закладах ІV рівня акредитації.

6. Підготувати навчально-методичний комплекс для фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти.

Методологічна основа дослідження ґрунтується на положеннях педагогіки та психології, загальної психолого-педагогічної теорії учіння та пізнання, зокрема про взаємозв'язок теорії і практики; на концептуальних положеннях педагогіки і психології щодо фахової підготовки майбутніх менеджерів освіти; на особистісно орієнтованому, системному, інтегративному та професійно-діяльнісному підходах; ідеях комплексного підходу до навчання та виховання, а також на застосуванні традиційних методів, форм та засобів навчання. З метою виявлення особливостей відбору і структурування змісту професійної підготовки майбутніх менеджерів освіти використовувалися ідеї професійно спрямованого, проблемного, інтегративного, інноваційного, індивідуального та диференційного підходів.

Теоретичну основу дослідження склали: закони України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Національна доктрина розвитку освіти, Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір, Державна програма „Вчитель”, нормативно-правові документи Кабінету Міністрів, Міністерства освіти і науки України; документи і матеріали конференцій міністрів країн Європи, присвячених проблемам вищої освіти (1999, 2001, 2003, 2005, 2007); філософські положення про взаємозв'язок управління та духовності (Платон, Аристотель, Я.А. Коменський, Ж.Ж. Руссо, Г.С. Сковорода, Г.Г. Ващенко та ін.); методологічні основи сучасної філософії освіти (В.П. Андрущенко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень та ін); проблеми неперервної професійної освіти (С.У. Гончаренко, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва та ін.); основні положення системного підходу як методологічного способу пізнання соціальних, педагогічних фактів, явищ, процесів (В.Г. Афанасьєв, Д.М. Гвішіані, Ю.А. Конаржевський та ін.); теорія системного, структурно-функціонального управління (С.І. Архангельський, М.Г. Захаров, В.А. Козаков, В.Г. Кузь, О.О. Орлов, Є.М. Павлютенков, М.М. Поташник та ін.); теоретичні узагальнення та висновки щодо державного управління системою освіти (М.І. Михальченко, В.С. Пікельна та ін.); розробки основ школознавства на основі теорії соціального управління (Ю.В. Васильєв, В.Ю. Кричевський, М.І. Кондаков, Е.Г. Костяшкін, Т.І. Шамова та ін.); концептуальні положення теорії управління закладами освіти (В.І. Бондар, В.І. Маслов, М.С. Сунцов та ін.); наукові висновки і рекомендації щодо професійної підготовки керівників закладів освіти (Л.І. Васильєва, Л.І. Міщик, В.П. Симонов та ін.); психолого-педагогічні аспекти менеджерської професійної діяльності (С.Ф. Макаров, С.Д. Мартинов та ін.); психологічні умови та шляхи ефективної підготовки менеджерів (В.Ф. Комаров, І.М. Кузьмін, Г.І. Марасанов, Є.Г. Молл та ін.); обґрунтування психологічних основ підготовки менеджерів (Н.М. Драгомерецька, Б.В. Гаврилишин та ін.); виявлення психологічних особливостей менеджменту в освіті (Л.М. Карамушка, Н.Л. Коломінський); розуміння менеджменту як професійної діяльності (Л.Е. Орбан, В.І. Терещенко, В.В. Третьяченко та ін.).

Для вирішення визначених завдань використовувались такі методи дослідження: теоретичні - аналіз філософської, історико-педагогічної, психолого-педагогічної та спеціальної літератури відповідно до теми дослідження; аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду і концептуальних підходів до вивчення цієї проблеми; аналіз можливостей удосконалення організаційних форм, методів і засобів навчання, які застосовуються в процесі фахової підготовки майбутніх менеджерів освіти; метод теоретичного аналізу і синтезу наявного педагогічного досвіду з управлінської діяльності, що дало змогу з'ясувати сучасний стан теорії і практики, підходи і напрями становлення та розвитку педагогічних ідей названої галузі; визначення методологічних та теоретичних основ досліджуваної проблеми, врахування вітчизняного та зарубіжного досвіду в обґрунтуванні змісту, сутності та структури активних технологій управлінської компетентності;

емпіричні - методи спостереження для виявлення стану проблеми дослідження в педагогічній теорії і практиці фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти; методи анкетування магістрів з менеджменту освіти щодо сформованості в них мотивації неперервного учіння, аналізу організаційно-методичних умов їх професійної підготовки у вищих навчальних закладах;

експериментально-теоретичного рівня - педагогічний експеримент щодо оцінювання ефективності фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти (підвищення рівня їхньої готовності до професійної діяльності); експериментальна перевірка ефективності фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти з метою вивчення сформованості в них навичок управлінської діяльності; методи статистичного аналізу даних експерименту з використанням комп'ютерної обробки.

Організація дослідження. Дослідження проводилося поетапно впродовж 2002-2008 років.

На першому (пошуково-діагностичному) етапі (2002-2003 рр.) опрацьовано філософську, історичну, педагогічну, психологічну вітчизняну і зарубіжну літературу з питань магістерської підготовки майбутніх менеджерів освіти. Визначено і обґрунтовано основні теоретичні положення дослідження: об'єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано робочу гіпотезу, визначено завдання, перелік експериментальних вищих навчальних закладів, які здійснюють магістерську підготовку майбутніх менеджерів освіти.

На другому (експериментальному) етапі (2003-2007 рр.) проходила експериментальна перевірка моделі фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти; аналізувався і систематизувався фактичний матеріал; здійснювалося обґрунтування принципів і функцій управління фаховою підготовкою магістрів з менеджменту освіти; проводився відбір і структурування змісту навчально-методичних комплексів з метою впровадження їх у навчальний процес.

На третьому (аналітико-узагальнюючому) етапі (2007-2008 рр.) визначалася структурно-логічна схема систематизації матеріалів дослідження, методика якісної та кількісної обробки одержаних результатів, розроблялися методичні рекомендації викладачам та слухачам магістратури. Матеріали дослідження було узагальнено. За його результатами видано монографію „Фахова підготовка магістрів з менеджменту освіти: теорія і методика”, намічено перспективи подальших досліджень з означеної проблеми.

Експериментальна база дослідження: упродовж 2000-2008 рр. дослідно-експериментальна робота проводилась серед слухачів магістратури Бердянського державного педагогічного університету, Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Кримського гуманітарного університету, Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Академії імені Яна Длугоша у Ченстохові (Республіка Польща).

В експериментальній роботі взяли участь 936 осіб. З них на формувальному етапі - 492 особи: 430 слухачів магістратури з менеджменту освіти і 62 викладачі. Протягом усього періоду дослідження автор брав участь в апробації і практичному впровадженні розробленої моделі фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше розроблено й обґрунтовано концепцію, модель фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти у вищому педагогічному навчальному закладі ІV рівня акредитації; обґрунтовано принципи та критерії відбору і структурування змісту різнорівневого курсу управлінського циклу магістрів, що знайшло відображення в розроблених комплексних, наскрізних, пошуково орієнтованих навчальних програмах;

подальшого розвитку набули принципи фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти; обґрунтування теоретичних та дидактичних основ управлінської компетентності магістрів; психолого-педагогічні умови формування їх готовності до виконання управлінських функцій;

удосконалено змістові характеристики поняттєво-категоріального апарату дослідження, базові поняття якого розглядаються як дієвий світоглядно-методологічний засіб його пізнання; охарактеризовано сутність, специфіку, рівні й детермінанти формування управлінської компетентності та типи її практичної реалізації; уточнено класифікацію принципів, форм, методів та засобів реалізації змісту магістерської підготовки майбутніх менеджерів освіти, що в сукупності забезпечило розробку функціональної моделі магістерської підготовки майбутніх менеджерів освіти в навчально-виховному процесі магістратури.

Практичне значення дослідження полягає в розробці і впровадженні навчальних, навчально-методичних і методичних посібників, спрямованих на планомірну фахову підготовку магістрів з менеджменту освіти. Створено навчальні та робочі програми управлінського профілю, навчально-методичні посібники „Маркетинг освіти”, „Організація практичної підготовки слухачів магістратури за спеціальністю „Управління навчальним закладом”; науково-методичні статті та методичні розробки для керівників навчальних закладів, керівників структурних підрозділів управління освітою, викладачів вищих навчальних закладів, слухачів магістратури.

Результати дослідження можуть бути використані для розроблення стандартів фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти, програм теоретичної і практичної підготовки керівних кадрів освіти, психолого-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу в магістратурі вищих педагогічних навчальних закладів, розроблення методичних матеріалів, що забезпечують навчально-виховний процес у вищому педагогічному закладі в контексті Болонської конвенції. Навчально-методичний комплекс доцільно використовувати для удосконалення змісту підготовки і перепідготовки управлінських кадрів в освіті.

Упровадження результатів дослідження. Положення, висновки й рекомендації, розроблені на основі узагальнення дослідницьких матеріалів, упроваджено в систему фахової підготовки майбутніх менеджерів освіти Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 57/763-01 від 18.04.2008 р.), Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка № 13 від 23.04.2008 р.), Київського міжнародного університету (довідка № 213 від 22.04.2008 р.), Кримського гуманітарного університету (м. Ялта) (довідка № 59 від 15.03.2008 р.), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка № 641 від 26.05.2008 р.), Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (довідка № 1110 від 24.07.2008 р.), Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка № 119 від 11.03.2008 р.), Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоші ІІ (довідка № 134/UА/2008), Академії імені Яна Длугоша у Ченстохові (Республіка Польща) (довідка № 352 від 16.04.2008 р.), Інституту імені Самюела Тешшедіка у Сарваші (Угорська Республіка) (довідка № 22-35 від 15.05.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. У навчальному посібнику „Актуальні проблеми розвитку вищої освіти в Україні в контексті Болонського процесу”, написаному у співавторстві з І.М. Шоробурою, автору належать ідеї загальної структури, передмова, зміст частини 2, таблиці; у посібнику „Актуальні проблеми управління освітою” - ідея загальної структури, зміст 1, 3 частин; у наукових статтях (співавтори Л.С. Пісоцька, І.С. Руснак) автору належать концептуальні ідеї, положення, висновки.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічною обґрунтованістю його вихідних положень з використанням аналізу значного обсягу наукових джерел; застосуванням методів, адекватних предмету, меті та завданням дослідження; достатньою тривалістю і статистично обґрунтованими результатами педагогічного експерименту на всіх етапах дослідження; кількісним і якісним аналізом експериментальних даних; використанням сучасних методів експертних оцінок і статистичного аналізу та їх математичною обробкою, позитивними результатами їх упровадження в процес професійної підготовки магістрів з менеджменту освіти у вищих навчальних закладах.

На захист виносяться:

-теоретично обґрунтоване положення щодо управлінської компетентності майбутнього менеджера освіти, яка виявляється у його спроможності робити усвідомлений і обґрунтований вибір дій відповідно до службово-професійних обов'язків. Формування управлінської компетентності майбутнього управлінця являє собою становлення особистості як цілісної відносно усталеної системи, пов'язаної з усвідомленням того, що пріоритетними факторами в майбутній професійній діяльності є: набуття знань та навичок у галузі менеджменту, соціальної і педагогічної психології; створення науково обґрунтованої системи інформаційного забезпечення управління; поліпшення прогностично-моделювальної діяльності; втілення в практику вимог наукової організації праці;

-положення, які розкривають сутність концепції та модель фахової підготовки майбутніх менеджерів освіти в магістратурі вищих педагогічних навчальних закладів;

-положення щодо відбору і структурування змісту фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти, спрямовані на формування інтелектуального, емоційно-ціннісного, діяльнісно-практичного компонентів, методику фахової підготовки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати проведеного дослідження доповідались на 26 науково-практичних конференціях та семінарах різного рівня, зокрема міжнародних - „Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень та перспективи” (Київ, 2003), „Формування професійної майстерності майбутнього вчителя в умовах ступеневої освіти” (Житомир, 2003), „Педагогика в этнокультурных традициях народа” (Москва, 2004), „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2004), „Высокие технологии в педагогическом процессе” (Іваново, 2004), „Современные требования к элементарному образованию” (Ченстохов, 2004), „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2008), „Педагогічна спадщина А.С.Макаренка в контексті сучасної гуманітарної освіти” (Суми, 2008), „Підготовка педагогічних кадрів і діяльність навчальних закладів нового типу в системі національної освіти: досвід і перспективи розвитку” (Чернівці, 2003), „Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень та перспективи” (Київ, 2003), „Актуальні проблеми і перспективи трудової підготовки молоді” (Тернопіль, 2007); міжнародних симпозіумах - „Теоретико-методологічні засади становлення магістра в полікультурному просторі соціуму в добу його освітніх трансформацій” (Івано-Франківськ-Берегове-Хмельницький, 2008); всеукраїнських - „Магістратура: творчі пошуки і здобутки в умовах участі України у Болонському процесі” (Київ, 2008), „Професійна орієнтація у системі неперервної освіти” (Чернівці, 2008), „Інформатизація освіти України: Європейський вимір” (Кам'янець-Подільський, 2007), „Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів” (Київ, 2007), „Творча особистість у системі неперервної професійної освіти” (Харків, 2004), „Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: виховання громадянина” (Слов'янськ, 2007); міжвузівських - „Виховання громадянської позиції дітей та молоді в навчально-виховному процесі сучасного закладу освіти” (Хмельницький, 2001), „Розвиток особистості в системах трудової та професійної підготовки молоді” (Кривий Ріг, 2002), „Василь Сухомлинський і сучасність: батьківська педагогіка” (Тернопіль, 2002), „Актуальні проблеми трансформації соціогуманітарної освіти” (Кам'янець-Подільський, 2003), „Сучасні системи і технології управління у сфері освіти” (Суми, 2004), „Становлення нової парадигми управління навчальним закладом в умовах модернізації освіти” (Хмельницький, 2005), „Педагогічна спадщина М.М. Дарманського в контексті сучасних реалій” (Хмельницький, 2006), „Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку” (Хмельницький, 2007), „Педагогічна спадщина М.М. Дарманського в контексті сучасних реалій” (Хмельницький, 2007), „Педагогічна спадщина М.М. Дарманського в контексті сучасних реалій” (Хмельницький, 2008); обласних науково-практичних, методичних конференціях (Хмельницький, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук на тему „Соціально-педагогічні умови розвитку позашкільних закладів України (1957-2000 рр.)” була захищена у 2001 році. Матеріали кандидатської дисертації в тексті докторської не використані.

Публікації. Основні результати дослідження відображені в 50 публікаціях, з них 46 написані одноосібно, зокрема 2 одноосібні монографії (52 друк. арк.); видано 2 типові програми з циклу дисциплін „Маркетинг освіти” та „Нормативно-правове забезпечення освіти” для магістрів зі спеціальності „Управління навчальним закладом”, 7 навчально-методичних посібників (4 одноосібних та 3 у співавторстві), 33 статті у наукових виданнях (з них 32 у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 в зарубіжному виданні), 7 тез доповідей у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 86,7 друкованого аркуша.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 7 розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 598 сторінок, з них - 432 сторінки основного тексту, додатків - 91 сторінка. Список використаних джерел включає 477 найменувань, у тому числі - 28 іноземними мовами. Робота містить 22 таблиці й 46 схем.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, концепцію та методи дослідження, його методологічну й теоретичну основи; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження та особистий внесок здобувача; сформульовано концепцію дослідження та основні положення, що виносяться на захист; наведено дані про впровадження та апробацію результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретичні засади фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти” проаналізовано базові поняття дослідження, які розкривають специфіку професійної діяльності менеджерів освіти та сучасні підходи до формування їх професійної компетентності; подано історико-педагогічний аналіз проблеми фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти; здійснено аналіз педагогічних принципів такої підготовки.

На основі теоретичного аналізу базові поняття дослідження класифіковано у дві групи. До першої віднесено дефініції дослідження проблеми фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти, які розкривають специфіку професійної діяльності менеджера освіти (управління, внутрішньошкільне управління, функції управління, організація навчального процесу). Друга група - дефініції, які розкривають сучасні підходи до формування професійної компетентності майбутніх менеджерів освіти (компетентність, компетенція, компетентнісний підхід, професійна компетенція, професіоналізм управлінської діяльності).

Останнім часом поняття „компетентність” набуває все більшої актуальності у зв'язку з постійною трансформацією соціального досвіду, модернізацією сфери професійної освіти, створенням найрізноманітніших різновидів авторських педагогічних систем, зростанням рівня вимог соціуму до фахівця. Теоретичний аналіз базових понять дослідження засвідчив, що більшість авторів розглядають поняття „компетентність” і „компетенція” в контексті гуманістичної парадигми та особистісно орієнтованого підходу до знань.

Фахова підготовка магістрів з менеджменту освіти розглядається в дисертації як неперервний і керований процес набуття майбутніми менеджерами освіти досвіду управлінської діяльності, що дозволяє цілісно сприймати дійсність і діяти на основі гуманістичних ціннісних орієнтацій. За результатами опрацювання наукових джерел виокремлено концептуальні ідеї, що розкривають сутність сучасної фахової підготовки магістра з менеджменту освіти в магістратурах вищих педагогічних навчальних закладів. Так, єдність поведінки і діяльності особистості в управлінні забезпечується двома взаємопов'язаними і взаємозумовленими галузями знань - психолого-педагогічними і соціально-гуманітарними, котрі лише в сукупності можуть розкрити сутність і значення зв'язків у системі „людина - суспільство - управління”.

Аналіз вітчизняних та зарубіжних філософських, управлінських, гуманітарних, культурологічних і психолого-педагогічних ідей та поглядів на менеджмент освіти засвідчив, що основними концепціями взаємодії у цій системі є залежність особистості від освітнього середовища, трактування людини як вищої цінності у міжособистісних стосунках. На кожному етапі розвитку суспільства до підготовки компетентних управлінців висувалися специфічні вимоги відповідно до часу та економічної ситуації, які були поштовхом для організації навчання і накопичення управлінського досвіду. Історико-педагогічний аналіз проблеми фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти дає змогу виділити основні етапи формування управлінської діяльності: І етап (до 90-их рр. ХІХ ст.) характеризується відсутністю наукових поглядів на систему управління; ІІ етап (90-ті рр. ХІХ ст. - 30-ті рр. ХХ ст.) - новими підходами до управлінської діяльності; ІІІ етап (30-ті рр. - 1941 р.) - посиленням контролюючої функції управління; ІV етап (1941-1945 рр.) - роботою у воєнних умовах; V етап (1945 р. - 60-ті рр. ХХ ст.) характеризується виникненням і поширенням ідей психологічної підготовки менеджерів до професійно-управлінської діяльності; VІ етап (60-ті рр. ХХ ст. - 1991 р.) - появою нових підходів до управлінської діяльності; VІІ етап (1991 р. - до наших днів) - формуванням фахової підготовки менеджерів освіти в умовах незалежності України.

Така періодизація пов'язана з виникненням і розвитком самої науки управління, на яку впродовж XX ст. суттєво вплинули управлінські школи (школа наукового управління, класична школа) та управлінські підходи (кількісний, процесуальний, системний, ситуаційний).

Формування системи наукових поглядів на розвиток управлінської компетентності менеджерів - це тривалий процес взаємодії науковців, педагогів і менеджерів-практиків з метою накопичення, узагальнення і систематизації знань про сучасні вимоги до фахівців нової формації, а також вироблення дієвого механізму запровадження цієї системи знань безпосередньо у навчальний процес.

Теоретичний аналіз принципів фахової підготовки майбутніх фахівців (науковості, системності й послідовності, гармонізації процесу навчання, цілісності, мотивації, активності особистості, індивідуалізації навчання, розвивального навчання, практичної спрямованості, наступності й систематичності, єдності педагогічних вимог, комплексного й ціннісного підходів, виховання в колективі позитивної мотивації, позитивного наслідування, практичної спрямованості) дозволив конкретизувати зміст, мету, завдання фахової підготовки; підвищити ефективність форм і методів організації освітньої діяльності та її результативності; обґрунтувати загальні теоретико-методичні основи ефективного формування у магістрів системи знань, практичних умінь і навичок управлінського змісту.

Обґрунтовано принципи фахової підготовки майбутніх менеджерів освіти, які виступають у логічній єдності із загальнопедагогічними. Дослідження підтвердило, що їх урахування сприяє конкретизації змісту, мети і завдань фахової підготовки; підвищенню ефективності форм і методів організації освітньої діяльності та її результативності.

У другому розділі „Зарубіжний досвід фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти” проаналізовано особливості організації фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти в країнах Європейського Союзу, Російській Федерації, США та Канаді.

Проблема підготовки управлінців пов'язана з соціальними і національними відносинами й суперечностями, характерними для тієї чи іншої країни, а також політичною та ідеологічною боротьбою в цих державах.

Узагальнення результатів наукового пошуку дало підстави стверджувати, що в західноєвропейських країнах не існує єдиної моделі здійснення фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти. Вона характеризується варіативністю побудови програм професійної підготовки, змістом освіти, тривалістю навчання, технологіями реалізації. При формуванні навчальних планів ураховуються чинники державного рівня (освітній стандарт, умови і потреби країни, регіону у фахівцях), можливості професорсько-викладацького складу, а також замовлення і побажання споживачів управлінських послуг.

У більшості країн Західної Європи система підготовки керівних кадрів освіти, зокрема директорів шкіл, охоплює три ланки: базова ланка на рівні вищої педагогічної освіти; входження у спеціальність протягом першого року роботи на посаді; підвищення кваліфікації упродовж професійного життя.

Аналіз нормативно-правової та методичної бази фахової підготовки майбутнього менеджера освіти в Російській Федерації показав, що з метою формування єдиної загальнонаціональної стратегії інноваційного, випереджувального розвитку російської вищої освіти на державному рівні відбувається реструктуризація вищої педагогічної освіти. Запроваджено нову професійно-кваліфікаційну структуру вищої педагогічної освіти, нові стандарти освіти за галузями діяльності на основі компетентісного підходу. Особливість організації фахової підготовки магістрів у Російській Федерації полягає у тому, що професійна діяльність менеджера за спеціальністю 061100 “Менеджмент організації” спрямована на забезпечення ефективного управління організацією фахової підготовки магістрів, удосконалення управління відповідно до тенденцій соціально-економічного розвитку, організації системи управління. Спеціаліст-менеджер підготовлений до управлінської, організаційної, економічної, планово-фінансової, маркетингової, інформаційно-аналітичної, проектно-дослідницької, діагностичної, інноваційної, методичної, консультаційної і освітньої діяльності в організаціях економічної, виробничої і соціальної сфер, підрозділах системи управління державних підприємств, акціонерних товариств і приватних фірм, а також у науково-виробничих об'єднаннях, наукових, конструкторських і проектних організаціях, органах державного управління і соціальної інфраструктури народного господарства. Блок спеціальних дисциплін навчального плану підготовки менеджерів включає традиційний та інноваційний менеджмент, управління персоналом, управління якістю, логістику, управлінські рішення, інформаційні технології і дослідження систем управління, що забезпечує якісну підготовку спеціаліста-менеджера.