Проблема наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи в історії розвитку педагогічної науки і практики в Україні (кінець ХІХ–ХХ століття)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 371.1:658.311.03](091)(477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Аніщенко Олена Валеріївна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.

Науковий консультант:доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Ничкало Нелля Григорівна, Апарат Президії Академії педагогічних наук України, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Вербицький Володимир Валентинович, Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, директор, м. Київ;

доктор педагогічних наук, професор Год Борис Васильович, Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка Міністерства освіти і науки України, проректор з науково-методичної роботи, завідувач кафедри всесвітньої історії та методики викладання історії, м. Полтава;

доктор педагогічних наук, професор Нікітчина Світлана Олександрівна, ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, професор кафедри управління освітою, м. Переяслав-Хмельницький.

Захист відбудеться 30 вересня 2009 року об 11⁰⁰ на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 29 серпня 2009 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Якісно нові вимоги до підготовки фахівців зумовлюють актуальність модернізації вітчизняної системи освіти. На початку ХХІ століття особливого значення набувають проблеми неперервної освіти - освіти впродовж життя. На їх розв'язання спрямовані науково обґрунтовані педагогічні технології, що за своєю сутністю є наскрізними для різних ступенів та етапів навчання. Вони забезпечують раціональне використання ресурсу часу, а також психофізіологічних, матеріальних, фінансових й інших ресурсів суб'єктів педагогічної діяльності на основі упровадження особистісно орієнтованого підходу на засадах гуманізму, здоров'язбереження, тайм-менеджменту.

Як відомо, на шляху переходу від індустріального суспільства до інформаційного відбуваються докорінні зрушення у різних галузях діяльності. Інформатизація освіти як однієї з ланок загального процесу суспільного розвитку покликана впливати на підвищення ефективності навчання шляхом розширення обсягів інформації і вдосконалення методів її застосування, забезпечення користувачів інформаційними технологіями у навчально-виховному процесі, професійній діяльності. Поява нових галузей виробництва, новітнього обладнання істотним чином змінили характер і зміст праці, зумовили більш високі вимоги до їхньої загальноосвітньої, загальнотехнічної і професійної підготовки фахівців. Це актуалізує проблему наукової організації праці (НОП) учнів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої і професійної школи. Забезпечення оптимального психоемоційного і розумового навантаження, створення сприятливих умов для праці, різнобічного розвитку особистості учнів, формування їхніх творчих здібностей потребують урахування специфічних законів пристосування організму людини до праці та розробки на цій основі відповідних науково обґрунтованих заходів.

Урахування анатомо-фізіологічних, психологічних особливостей впливає на підвищення працездатності суб'єктів педагогічної взаємодії, якісні показники навчально-виховної діяльності у загальноосвітніх закладах і навчально-виробничої - у професійних закладах освіти. З метою активізації пізнавальної самостійності, збереження фізичного й психічного здоров'я учнів важливо забезпечувати відповідність умов режиму навчання їхнім психофізіологічним особливостям, а також здійснювати науково обґрунтований вплив на формування й розвиток особистості, підвищення працездатності й функціональних можливостей організму, розширення його адаптаційних можливостей.

Результативність заходів з наукової організації праці можна забезпечити за умови творчої реалізації прогресивних ідей зарубіжних і вітчизняних концепцій, в яких ураховано результати педагогічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних, психофізіологічних та інших досліджень, що істотним чином впливають на ефективність навчально-виховного, навчально-виробничого процесів. Розв'язання завдань наукової організації праці у закладах освіти можливе на основі міждисциплінарних досліджень, зокрема з технічних, економічних, медичних, біологічних, філософських, психологічних, педагогічних та інших наук. Викладене вище дозволяє стверджувати, що створення оптимальних умов для навчальної праці вихованців загальноосвітньої і професійної школи залежить від творчої співпраці педагогів, психологів, лікарів, психотерапевтів, економістів, менеджерів освіти, спеціалістів з дитячої демографії, архітекторів, ергономістів та інших фахівців.

Незважаючи на те, що сучасний етап реформування вітчизняної освіти характеризується помітним посиленням уваги до проблем історії вітчизняної педагогіки, а також на наявність значної кількості історико-педагогічних досліджень, проблема історії наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи і досі залишається поза увагою науковців. На нашу думку, саме результати дослідницької діяльності з наукової організації праці учнів на різних етапах розвитку загальноосвітньої і професійної школи сприятимуть подоланню відокремленості загальнопедагогічних концепцій від освітньо-культурних потреб сучасної учнівської молоді. Водночас різноманітні концептуальні підходи до проблеми організації праці на наукових засадах зумовлюють необхідність об'єктивного аналізу й оцінки досвіду наукової організації праці учнів в історії вітчизняної і зарубіжної педагогіки.

Упровадження результатів історико-педагогічних наукових пошуків у галузі наукової організації праці учнів сприятиме формуванню здорового способу життя учнівської молоді сучасної загальноосвітньої і професійної школи, попередженню комп'ютерної залежності дітей і підлітків та ін.

Системне дослідження проблеми НОП учнів потребує обґрунтування цілісного концептуального підходу до визначення її сутності та специфіки, розробки і реалізації цілеспрямованої системи заходів, запровадження відповідних курсів і спецкурсів у навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладів, а також загальноосвітньої і професійної школи.

У вивчених нами виданнях дореволюційного періоду висвітлено переважно окремі санітарно-гігієнічні, психологічні, дидактичні аспекти організації праці учнів на наукових засадах (А.І. Анастасієв, В. Анрі, А. Біне, О.С. Віреніус, Ф.Ф. Ерісман, І.О. Сікорський).

Громадсько-політичні й соціально-економічні зміни, що відбувалися в Україні упродовж ХХ століття, об'єктивно зумовлювали посилення уваги органів державної влади та управління, науково-дослідних установ до розв'язання проблем наукової організації праці у галузі освіти. У 20-х роках ХХ ст. активізувалися загальнотеоретичні та прикладні дослідження з наукової організації праці (Й.М. Бурдянський, М.А. Вітке, О.К. Гастєв, О.А. Єрманський, П.М. Керженцев, В.Я. Підгаєцький, К.М. Янжул та ін.). Ґрунтовністю й прогностичністю характеризується науково-педагогічний доробок О.К. Гастєва у галузі професійної підготовки кваліфікованих робітників на засадах наукової організації праці.

Значний науковий інтерес для нашого історико-педагогічного пошуку становлять дослідження з психології, в яких опосередковано розглядаються проблеми НОП (С.Л. Виготський, В.В. Давидов, С.Л. Рубінштейн). Розуміння особистості у поєднанні з творчою продуктивною діяльністю відображено у творчому доробку Л.І. Анциферової, О.М. Леонтьєва, О.М. Ткаченка та ін. Проблемам психології навчальної діяльності присвячені окремі праці Л.Х.Каганова, Д.Ф.Крюкової, В.В.Рибалки та ін. Психологічні умови підвищення якості уроку, проблеми розвитку здібностей і мислення школярів, адаптації до різних видів праці досліджував Г.С. Костюк. Особистісний підхід як принцип вивчення і формування психіки трудівника обґрунтовував К.К. Платонов. Психологічні аспекти навчання і самоосвіти школярів висвітлено у дослідженнях Ю.З. Гільбуха та ін. Ідеї цих дослідників мають важливе значення для вивчення наукової організації праці учнів в історико-педагогічному контексті.

Результати теоретичного осмислення окремих аспектів НОП учнів висвітлено у працях П.П. Блонського, Н.К. Крупської. Ґрунтовною історико-педагогічною розробкою окремих загальнопедагогічних проблем характеризуються наукові дослідження В.О. Вихрущ, Н.М. Гупана, Н.М. Дем'яненко, Л.М. Дуднік, М.Г. Заволоки, В.А. Лук'янової, В.К. Майбороди, Б.М. Ступарика. Предметом наукових розвідок вітчизняних і російських дослідників (Т.А. Бачинська, Л.Д. Березівська, Н.І. Бєлкіна, Л.А. Гоман, І.В. Зайченко, О.С. Соколовська, О.В. Сухомлинська та ін.) обрано педагогічну спадщину відомих діячів науки і освіти. Серед інших питань педагогічної творчості висвітлюються їх дидактичні погляди, які мають важливе значення для дослідницьких пошуків з наукової організації праці учнів.

Сучасні дослідники історії професійно-технічної освіти не вивчають проблему НОП учнів або розглядають окремі її складові у контексті інших питань, не виокремлюючи у самостійний напрям наукових досліджень (І.Л. Лікарчук, Н.О. Падун, С.Г. Улюкаєв та ін.).

Широкий спектр проблем наукової організації праці в школі відображено у монографії М.В. Черпінського. Ефективність факультативу з наукової організації праці для старшокласників загальноосвітніх шкіл Донеччини радянських часів розкрито у кандидатській дисертації А.Т. Сайка. Різні аспекти наукової організації педагогічної праці у радянський період, а також організаційно-методичні засади психопедагогіки знайшли відображення у творчому доробку І.П. Раченка.

Водночас теоретичне узагальнення досвіду наукової організації праці учнів на різних етапах розвитку загальноосвітньої і професійної школи в Україні, системний аналіз цієї проблеми не стали предметом спеціальних наукових досліджень.

Необхідність проектування навчально-виховного процесу у сучасних професійних і загальноосвітніх закладах на наукових засадах, відсутність комплексних фундаментальних праць з проблем НОП у галузі вітчизняної педагогіки зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Проблема наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи в історії розвитку педагогічної науки і практики в Україні (кінець ХІХ - ХХ століття)”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України при розробці теми „Теорія і практика професійного навчання дорослого населення у ПТНЗ і на виробництві” РК №0107U011776 згідно з планом роботи відділу дидактики професійної освіти (з 2007 р. - андрагогіки) названого інституту.

Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (з лютого 2007 р. - Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України) (протокол №2 від 26 лютого 2004 р.) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №5 від 25 травня 2004 р.).

Об'єкт дослідження: проблема наукової організації праці учнів на різних історичних етапах розвитку загальноосвітньої і професійної школи в Україні.

Предмет дослідження: тенденції, зміст, структура і періодизація розвитку наукової організації праці учнів загальноосвітніх і професійних навчальних закладів в Україні наприкінці ХІХ - впродовж ХХ ст.

Мета дослідження: схарактеризувати особливості розвитку НОП учнів у педагогічній теорії і практиці наприкінці ХІХ - у ХХ столітті й на цій основі обґрунтувати доцільність і можливості використання раціональних ідей історичного досвіду в реформуванні сучасної системи загальної і професійної освіти.

Хронологічні межі дослідження охоплюють кінець ХІХ - ХХ століття. Зміст дослідження хронологічно починається з кінця ХІХ ст., який характеризується промисловим переворотом у провідних галузях вітчизняної промисловості, прискоренням темпів розвитку машинної індустрії, бурхливим розвитком фабрично-заводської промисловості, будівельної і транспортної галузей. Стрімкий розвиток продуктивних сил, зростання аварійності й травматизму робітників потребували раціоналізації трудових процесів, науково обгрунтованого професійного добору кадрів. Потреби виробництва, економіки, торгівлі, культури актуалізували зміни в організаційно-педагогічних, змістових засадах розвитку загальної і професійної освіти. Саме у цей період відбувався розвиток гуманістичної педагогіки, загальної фізіології, загальної психології і шкільної гігієни, нагромадження значного експериментального матеріалу щодо індивідуальних особливостей людей. Подальший розвиток вітчизняної науково-педагогічної думки супроводжувався оновленням ідей дореволюційної експериментальної педагогіки, що набули поширення у практичній діяльності різноманітних науково-дослідних та освітніх закладів України. Кардинально змінювалася цільова й змістова структура усталеної вітчизняної системи освіти.

Дослідження хронологічно завершується ХХ століттям. Цей період характеризується соціально-політичними, суспільно-економічними явищами, реалізацією процесуальних аспектів і змістових складових реформування вітчизняної загальноосвітньої і професійної школи. Економічні й соціальні процеси наприкінці ХХ ст. в умовах виробництва нових матеріалів, прискореного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, оновлення завдань підготовки молоді до самостійної трудової діяльності детермінували підвищені вимоги до загальноосвітньої підготовки громадян і системи підготовки робітничих кадрів, що, в свою чергу, викликало потребу в розробці та впровадженні відповідних заходів з НОП.

Ми прагнули з'ясувати, як ідеї наукової організації праці учнів досліджуваного періоду втілилися у педагогічній науці й практиці ХХІ ст., що зумовило об'єктивну потребу у частковому опрацюванні літературних джерел, виданих після 2000 р.

Зазначені хронологічні межі наукового пошуку уможливили комплексний аналіз проблеми наукової організації праці учнів в історії вітчизняної загальноосвітньої і професійної школи, виявлення основних тенденцій розвитку НОП, обґрунтування доцільності використання раціональних історико-педагогічних ідей у практиці сучасних закладів освіти.

Територіальні межі дослідження обмежуються тією частиною території України, яка наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. входила до складу Російської імперії, згодом - до Української Народної республіки, а пізніше - УСРР (з 1937 - УРСР) до СРСР. Ми не розглядаємо проблеми теорії і практики розвитку НОП учнів на західноукраїнських землях з огляду на її особливості у цьому регіоні й можливість виокремлення як предмета спеціального наукового пошуку.

Завдання дослідження:

1. Вивчити загальний стан розвитку теорії і практики наукової організації праці у педагогічній науці.

2. Розкрити сутність ключових понять і структуру наукової організації праці учнів.

3. Теоретично обґрунтувати періодизацію розвитку наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи в Україні.

4. Схарактеризувати особливості наукової організації праці учнів загальноосвітньої школи у контексті педологічних досліджень.

5. Виявити тенденції розвитку наукової організації праці учнів у загальноосвітніх і професійних навчальних закладах в Україні.

6. Проаналізувати основні напрями та організаційні форми професійно-педагогічної підготовки педагогів до організації праці учнів на наукових засадах.

7. Розкрити структуру професійно-педагогічної компетентності вчителя з наукової організації праці в умовах інформаційно-технологічного розвитку суспільства.

8. Вивчити підходи до підручникотворення у контексті наукової організації праці учнів.

9. Здійснити прогностичне обґрунтування міждисциплінарного підходу до НОП учнів загальноосвітньої і професійної школи.

10. Розробити і запровадити у вищих педагогічних навчальних закладах спецкурс з проблеми НОП учнів в історії розвитку загальноосвітньої школи в Україні.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення теорії наукового пізнання; положення теорій людського і культурного капіталу; концепції формування культури праці; філософські й соціально-психологічні положення, що розкривають багатоаспектність природи діяльності людини; принципи науковості, історизму; хронологічний та історіографічний підходи. Дослідження проблем НОП учнів ґрунтується на філософському вченні про людину як біосоціальну цілісність; теоріях особистості; положеннях щодо розвитку особистості у полікультурному просторі; загальнонаукових принципах системності, самоорганізації як засобах вивчення, становлення і розвитку педагогічних систем; філософських висновках і положеннях історичної науки про розвиток людства з урахуванням хронології; концептуальних положеннях психолого-педагогічних, медичних, технічних і суспільних наук; теорій виробничої і педагогічної ергономіки; ідеях сучасної філософії освіти, гуманізації і неперервності освіти.

Теоретичну основу дослідження становлять висновки і положення з проблем філософії неперервної освіти (В.П. Андрущенко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень), розвитку національної школи і виховання (Г.Г. Ващенко, В.В. Вербицький, О.І. Вишневський, О.С. Залужний, С.Ф. Русова, Я.П. Ряппо, С.О. Сірополко, І.П. Соколянський, Я.Ф. Чепіга), дослідження з історії освіти в Україні (Н.М. Гупан, Н.М. Дем'яненко, І.Л. Лікарчук, С.О. Нікітчина, Б.М. Ступарик, О.В. Сухомлинська), теорії і методики професійної освіти (С.Я. Батишев, Ю.Ф. Зіньковський, Н.Г. Ничкало, Ю.Г. Осовський, В.О. Радкевич, С.О. Сисоєва, В.О. Скакун), дидактики і методології педагогіки (А.М. Алексюк, Ю.К. Бабанський, В.П. Безпалько, С.У. Гончаренко, П.Ф. Каптєрєв, Е.Г. Костяшкін, М.М. Скаткін), теорії і практики виховання особистості (І.Д. Бех, Г.П. Васянович, Б.В. Год, П.Ф. Лесгафт, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, К.Д. Ушинський), психології праці та психології виховання (П.П. Блонський, Л.С. Виготський, Ю.З. Гільбух, Ф.Р. Дунаєвський, Г.С. Костюк, В.А. Крутецький, К.К. Платонов, В.В. Рибалка, С.Л. Рубінштейн, І.О. Сікорський, Б.Й. Цуканов), наукової організації праці суб'єктів педагогічної взаємодії (О.К. Гастєв, І.В. Зельдіс, О.Г. Молібог, І.П. Раченко, А.Т. Сайко, М.В. Черпінський), фізіології і психофізіології праці (П.К. Анохін, В.М. Бєхтєрєв, Ф.Ф. Ерісман, С.О. Косілов, О.О. Навакатікян, І.М. Сєчєнов, О.О. Ухтомський), гігієни праці (Д.Д. Бекарюков, Є.М. Вайнруб, О.С. Віреніус, В.В. Крижанівська, О.М. Марзеєв, А.М. Сердюк, І.П. Скворцов, В.Г. Фармаковський), педагогічної ергономіки (А.Т. Ашеров, В.П. Вовкотруб, С.О. Скидан), доробок учених з педагогіки праці (З. Вятровський, С. Качор, Т.В. Новацький), історії національної архітектури та архітектури будівель і проектування приміщень навчально-виховних закладів (О.І. Жовква, Л.М. Ковальський, Н.С. Савчак, Є.В. Софронов, В.В. Чепелик), менеджменту в освіті (В.С. Болгарина, Л.І. Даниленко, Л.М. Карамушка, Н.Л. Коломінський, О.І. Мармиза, Л.А. Онищук, Н.М. Островерхова), інформаційних і телекомунікаційних технологій в освіті (В.Ю. Биков, Р.С. Гуревич, М.І. Жалдак).

На різних етапах наукового пошуку використовувалися загальнонаукові методи теоретичного дослідження: хронологічний, історико-педагогічний аналіз наукових джерел, історичної та педагогічної літератури, законодавчих актів з метою визначення поняттєво-категоріального апарату й розкриття теоретичних аспектів досліджуваної проблеми; проблемно-цільовий аналіз матеріалів періодичної преси, результатів історичних, економічних, психолого-педагогічних досліджень з метою одержання необхідної інформації, виявлення тенденцій у розвитку НОП учнів. Ретроспективний аналіз досліджуваної проблеми дозволив вивчати її як явище, що формується відповідно до потреб суспільства на різних етапах його розвитку. Використовувалися синтез, порівняння, класифікація, узагальнення та систематизація виявлених фактів й інших дослідницьких даних з метою висвітлення маловідомих історичних фактів з питань наукової організації праці учнів, а також персоналістично-біографічний метод, який уможливив аналіз науково-педагогічної літератури, присвяченої відомим ученим у галузі наукової організації праці.

Джерельна база дослідження: фонди Центрального державного історичного архіву України у м. Києві (ф. 707 - Управління Київського навчального округу), Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ф. 166 - Народний Комісаріат освіти УРСР (з 1946 р. - Міністерство освіти УРСР), ф. 4609 - Державний комітет Ради Міністрів УРСР з професійно-технічної освіти), Державного архіву м. Києва (ф. 80 - Київська міська чоловіча гімназія Г. Стельмашенка, ф. 163 - Київська міська управа, ф. 1114 - міське ПТУ №13 Київського міжобласного управління професійно-технічної освіти), державного архіву Чернігівської обл. у м. Ніжині (ф. 1268 - Ніжинське ремісниче училище ім. А.Ф. Кушакевич, ф. 1355 - Борзнянська жіноча гімназія М.Н. Тимченко, ф. 4389 - Ніжинська технічна школа Чернігівської сільськогосподарської комендатури при Ніжинській міській управі, ф. 4390 - Ніжинська школа садівництва і шовківництва обласної сільськогосподарської інспекції, ф.6121 - Ніжинський державний педагогічний університет ім. М.В. Гоголя, ф. 6125 - Мринський педагогічний технікум), державного архіву Вінницької обл. у м. Вінниці (ф. 15 - Вінницьке реальне училище, ф. 54 - Вінницький учительський інститут, ф. 562 - Тростянецьке двокласне училище при цукровому заводі), Державного архіву Російської федерації у м. Москві (ф. 517 - Всеросійський союз учителів і діячів з народної освіти, ф. 1803 - Державний комітет з народної освіти при МНО Тимчасового уряду, ф. 7927 - особистий фонд „Гастєв Олексій Капітонович”, ф. 2315 - Міністерство народної освіти Тимчасового уряду); Центрального історичного архіву м. Москви (ф. 126 - Московська рада дитячих притулків, ф. 215 - Московський сирітський інститут ім. Миколи І, ф. 371 - Перша Московська чоловіча гімназія); фонди бібліотек: Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського НАН України, державної науково-технічної МОН України, Національної парламентської бібліотеки України, державної науково-педагогічної бібліотеки ім. В.О. Сухомлинського, наукової бібліотеки ім. М. Максимовича, науково-довідкової бібліотеки державних архівів України, Російської державної бібліотеки, Державної наукової педагогічної бібліотеки ім. К.Д. Ушинського (м. Москва). Здійснено аналіз матеріалів офіційного діловодства з різних аспектів наукової організації праці у галузі освіти (законів, циркулярів, постанов, положень, наказів, статутів, правил і програм навчальних закладів), статистичних матеріалів, монографій, дисертацій, навчально-методичної літератури, матеріалів з'їздів і нарад, звітів про ро-боту окремих закладів освіти та органів управління ними, а також публіцистичної та аналітичної літератури.

Проаналізовано матеріали, опубліковані у журналах і збірниках наукових праць понад 30 найменувань („Русская Школа”, „Вестникъ воспитанія”, „Педагогическій Сборникъ”, „Журналъ Министерства Народнаго Просвещенія”, „На путях к новой школе”, „Світло”, „Бюллетень Украинского Главного Комитета профессионального и специально-научного образования”, „Народное просвещение”, „Бюллетень Центрального Института Труда”, „Всеукраинский Институт труда. Труды”, „Інформаційний лист Лубенського РВНО”, „Український вісник експериментальної педагогіки та рефлексології”, „Радянська школа”, „Вісник Народного комісаріату освіти УСРР”, „Політехнічна школа”, „Советская педагогика”, „Вестник высшей школы”, „Професійно-технічна освіта”, „Профессиональное образование”, „Рідна школа”, „Психолог”, „Директор школи, ліцею, гімназії”, „Відкритий урок. Плеяди”, „Педагогічний вісник”, „Среднее профессиональное образование”, „Народное образование”, „Педагогика”, „Гигиена и санитария”, „Экономика образования”, „PR в образовании”, „Психологическая наука и образование” та ін.), а також окремі електронні видання, бюлетені науково-дослідних установ, збірники наукових праць вищих навчальних закладів.

Вибір джерельної бази зумовлений метою і завданнями наукового пошуку, проблемно-тематичним спрямуванням і доцільністю реалізації міждисциплінарного підходу, оскільки тема дослідження вимагала пошуку таких матеріалів, які б дали змогу виявити його теоретико-методологічні та фактологічні аспекти.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося впродовж 2002-2009 рр. у чотири етапи.

На першому етапі (2002-2004) теоретично осмислювалася проблема, розроблялася програма дослідження, визначалися його мета, предмет й об'єкт, вивчався тематичний спектр історіографії дослідження, здійснювався загальний історіографічний аналіз проблеми, формувався поняттєво-термінологічний апарат наукового пошуку.

На другому етапі (2004-2006) продовжувалося вивчення проблеми наукової організації праці у педагогічній теорії, формування джерельної бази дослідження. Вивчалася історична, філософська, соціально-економічна, психолого-педагогічна та інша література, законодавчі й нормативні акти, а також архівні документи. Здійснювалася систематизація і первинна обробка дослідницьких матеріалів.

На третьому етапі (2006-2007) поглиблено вивчалися та аналізувалися виявлені документи і матеріали, визначалися можливості та шляхи використання вивченого досвіду. Продовжувалося дослідження науково-педагогічних, архівних та інших джерел з теми наукового пошуку, здійснювалися систематизація й зіставно-порівняльний аналіз вивчених документів; готувалися до друку публікації з теми наукової роботи. Здійснювалася апробація результатів дослідження у доповідях і виступах на конференціях.

На четвертому етапі (2007-2009) узагальнювалися результати проведеного дослідження, аналізуватися нові документи, перевірялися концептуальні положення й висновки наукової роботи; здійснювалося оформлення тексту й видання монографії „Проблема наукової організації праці в історії розвитку педагогічної науки і практики в Україні (кінець ХІХ - ХХ століття)”. Було завершено оформлення рукопису дисертації. Визначалися шляхи використання у сучасних умовах раціональних ідей з історії розвитку НОП учнів. Здійснювалася розробка й апробація авторського спецкурсу для студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Концепція дослідження. З метою об'єктивного наукового аналізу проблеми наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи в Україні наприкінці ХІХ - у ХХ столітті використовувалися теорії, принципи, підходи (загальнодидактичні, історико-педагогічні, науковості, історизму, системності, теорії пізнання, теорії систем і теорії управління, системно- й особистісно діяльнісний підходи у пізнанні соціальних, педагогічних фактів, явищ, процесів, концептуальні положення філософії, соціології, педагогіки, психології, історії, ергономіки, економіки та ін.). Принципово важливим є той факт, що вибір міждисциплінарного підходу зумовив необхідність виявлення й вивчення історичних, психолого-педагогічних, економічних, соціологічних, медичних та інших джерел. Його використання уможливлює урахування результатів комплексних досліджень у різних галузях науки з метою оптимізації праці учнів і педагогів на педагогічному, психофізіологічному, санітарно-гігієнічному економічної та інших рівнях. Дослідницький пошук спрямовувався на виявлення специфіки наукової організації праці на різних етапах розвитку педагогічної науки і практики в Україні із урахуванням досягнень у різних наукових галузях, зарубіжного досвіду, особливостей соціально-економічних умов, методологічних засад, нормативно-правової бази НОП учнів на різних історичних етапах розвитку загальноосвітньої і професійної школи.

Відповідно до системного підходу, наукова організація праці учнів загальноосвітньої і професійної школи розглядається нами як цілісна проблема, комплексне явище, складові якого досліджуються як частини єдиного цілого. Водночас зазначимо, що специфічні особливості викладання різних навчальних дисциплін нами спеціально не вивчалися.

Враховуючи багатоаспектність досліджуваної проблеми, науковий пошук ґрунтувався на принципах природовідповідності (урахування закономірностей вікового розвитку й особливостей учнів, їхньої ґендерної своєрідності, створення оптимального фізичного й розумового навантаження), валеологізації освіти і здоров'язберігаючому підході (передбачає конструювання й запровадження здоров'язберігаючих педагогічних технологій, формування освітнього простору, в якому виключається або мінімізується шкідливий для здоров'я вплив навчального закладу й середовища закладу освіти, передбачається забезпечення сприятливого фізичного й психологічного клімату). Було реалізовано функціонально-прикладний підхід (джерела інформації, що містять цінні фактичні матеріали, використовуються для науково обґрунтованого запровадження у практику). Соціокультурний підхід уможливив поєднання різноманітних детермінант матеріального й духовного характеру, що впливають на конструювання й впровадження відповідних заходів з наукової організації праці. Звернення до теорії функціональних систем дало змогу комплексно вивчити літературні джерела, в яких висвітлено фізіологічні стани учнів, які виконують розумову й фізичну працю, умови середовища закладів освіти, мету їхньої діяльності та ін.

Здійснюючи науковий пошук, ми виходили з того, що основні тенденції у розвитку НОП учнів і складові наукової організації праці не є сталими характеристиками. Вони зазнавали змін на різних історичних етапах розвитку загальноосвітньої і професійної школи.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що у вітчизняній педагогічній науці вперше: здійснено системний аналіз проблеми наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи у педагогічній теорії і практиці в Україні на основі міждисциплінарного підходу; обґрунтовано періодизацію розвитку наукової організації праці учнів у загальноосвітній і професійній школі; виявлено тенденції та особливості розвитку наукової організації праці учнів на різних історичних етапах і виокремлено її структуру; у науковий обіг введено 60 архівних справ, в яких міститься близько 120 документів і матеріалів, а також факти, теоретичні ідеї з наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи, раніше не відомі широкому загалу науковців; розроблено авторську хронологічну таблицю, яка охоплює 112 історичних фактів, подій і даних, що дали змогу цілісно схарактеризувати проблему НОП учнів на різних етапах розвитку загальноосвітньої і професійної школи в Україні; виявлено і проаналізовано основні напрями та організаційні форми професійно-педагогічної підготовки педагогів до організації праці учнів на наукових засадах; прогностично обґрунтовано міждисциплінарний підхід до наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи із урахуванням здобутків вітчизняної і зарубіжної педагогічної науки і практики, інформатизації освіти; виявлено раціональні ідеї досвіду реалізації заходів з НОП у загальноосвітній і професійній школі наприкінці ХІХ - у ХХ столітті.

Уточнено і конкретизовано термінологічний апарат, сутність і зміст наукової організації праці учнів на основі міждисциплінарного підходу.

Подальшого розвитку набули положення щодо специфічності соціально-економічних умов, методологічних засад, нормативно-правової бази наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи; наукової організації праці учнів на виробництві; порівняльно-педагогічного аналізу НОП у вітчизняній і зарубіжній школі; ролі науково-дослідних установ у розвитку теорії і практики наукової організації праці учнів, а також підходів до підручникотворення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці спецкурсу „Наукова організація праці учнів і педагогів в історії загальноосвітньої школи України” (за кредитно-модульною системою) для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр стаціонарної і заочної форм навчання, навчально-методичної літератури, методичних рекомендацій щодо наукової організації праці учнів, а також тематичного розділу бібліографічного покажчика, статей до „Енциклопедії освіти” (гол. ред. В.Г. Кремень; К.: Юрінком Інтер, 2008 р.) з досліджуваної проблеми. Результати наукового пошуку сприятимуть творчому використанню прогресивних ідей з наукової організації праці учнів ХІХ - ХХ ст. в умовах реформування вітчизняної системи освіти для раціоналізації навчально-виховного процесу у професійних і загальноосвітніх закладах. Матеріали дисертаційного дослідження сприятимуть створенню навчально-методичної літератури нового покоління з теорії й методики професійного навчання, історії педагогіки, технологій навчання й виховання. Дослідницькі матеріали доцільно використовувати для розробки кваліфікаційних характеристик різних професій, робочих карт, а також для вдосконалення навчальних програм з курсу історії педагогіки для вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації. Об'єктивний аналіз дослідницьких матеріалів та їх узагальнення є підґрунтям для подальших наукових розробок у галузі наукової організації праці.

Автором особисто здійснено розробку й упровадження авторського спецкурсу „Наукова організація праці в історії загальноосвітньої школи України” для студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Результати дослідження впроваджено у Кам'янець-Подільському національному університеті (довідка № 22 від 5.06.2008), Львівському науково-практичному центрі професійно-технічної освіти АПН України (довідка № 117/12 від 2.07.2008), Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (довідка № 21/1 від 15.07.2008), Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя (довідка № 04/1641 від 28.11.2008), Київському професійно-педагогічному коледжі імені Антона Макаренка (довідка № 16 від 28.01.2009).

Особистий внесок пошукувача. У методичних рекомендаціях з педагогічної практики студентів, опублікованих у співавторстві з І.І. Киричок, Н.М. Стрельніковою, Н.І. Яковець, автором викладено інструментарій проведення та оформлення результатів педагогічного дослідження під час педагогічної практики. У навчальній програмі й методичних рекомендаціях з курсу „Вступ до спеціальності”, підготовлених у співавторстві з Л.О. Дубровською, Т.І. Кригою, Н.М. Стрельніковою, М.І. Супруненком, М.О. Шевчук, Н.І. Яковець, О.В. Яковцем, автору належить ідея упровадження відповідних змістових складових з окремих аспектів наукової організації праці студентів. У колективному посібнику „Вступ до спеціальності” автору належить виклад тем: №2, №2.1 (п.1), №2.2 (п. 4-5), №2.2 (п. 5.1), №4 (п. 6), №6, а також предметний покажчик посібника.

Вірогідність і аргументованість одержаних результатів забезпечуються методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження з використанням міждисциплінарного підходу; застосуванням комплексу взаємопов`язаних методів, адекватних його об`єкту, предмету, меті та завданням; використанням широкої джерельної бази, зокрема архівних документів і матеріалів, а також репрезентативністю використаних архівних і літературних джерел; апробацією у доповідях на конференціях; практичним використанням авторських навчальних посібників, спецкурсу, довідкових видань у навчальному процесі вищих педагогічних навчальних закладів.

На захист виносяться такі положення:

1. Тенденції розвитку наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи на різних етапах розвитку вітчизняної освіти і науки зазнавали змін відповідно до потреб особистості й зумовлювалися педагогічними, суспільно-політичними чинниками і державною політикою у галузі освіти. Такими тенденціями є безсистемне упровадження складових НОП учнів у загальноосвітній і професійній школі; створення теоретико-методологічних засад наукової організації праці в освіті й водночас відокремленість наукових досліджень від практичної діяльності навчальних закладів, урахування зарубіжного досвіду НОП, обговорення теоретичних і методичних аспектів наукової організації праці учнів на численних конференціях і водночас нереалізованість їх резолюцій; відсутність комплексного нормативного забезпечення НОП учнів; відокремленість і розрізненість наукових пошуків з НОП учнів у науково-дослідних установах різних відомств, трансформація понять у галузі наукової організації праці.

2. Поняття НОП учнів загальноосвітньої і професійної школи являє собою комплекс науково обґрунтованих, перевірених на практиці заходів, що ґрунтуються на сучасних досягненнях у різних галузях науки, техніки і впливають на ефективність організаційних форм навчання, виховання й контролю на основі гнучкості в організаційно-управлінських рішеннях, використання методів, прийомів, засобів навчально-виховної діяльності, а також удосконалення естетичних, психофізіологічних, санітарно-гігієнічних, матеріально-технічних умов праці.

3. Зміст наукової організації праці учнів у вітчизняних закладах освіти із урахуванням темпів інформаційного розвитку суспільства, ускладнення виробничих та інших технологій складають: організація всієї діяльності учнів на основі принципів НОП; удосконалення управління і самоуправління; оптимізація умов праці і відпочинку; науково обґрунтоване облаштування робочих місць учнів; викладання НОП як окремої навчальної дисципліни, вивчення її елементів у процесі опанування основ наук; особистий приклад педагога (систематичне удосконалення ним організації своєї праці, усієї діяльності). Структура наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи являє собою взаємозв'язок психологічної, фізіологічної, педагогічної (дидактичної і виховної), предметно-просторової, організаційно-управлінської і соціальної складових.

4. Професійно-педагогічна компетентність педагогів з наукової організації праці учнів в умовах інформаційно-технологічного розвитку суспільства являє собою взаємозв'язок психофізіологічної, інтерперсональної, ґендерної, психологічної, діагностичної, інформаційно-технологічної, дидактичної, нормативно-правової, еколого-валеологічної складових.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на міжнародних науково-практичних конференціях: „Науковий потенціал світу - 2004” (Дніпропетровськ, 2004), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Інновації у вищій освіті” (Ніжин, 2004, 2005), ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Освіта і школа ХХІ століття” (Чернігів, 2004), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Знаки питання в історії України: українська історія у східноєвропейському контексті” (Ніжин, 2004), ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Теоретичні та методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції” (Київ, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції „Перспективні розробки науки і техніки - 2006” (Дніпропетровськ, 2006), VІ, VІІІ Міжнародних науково-практичних конференціях „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2006, 2008); II Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегічні питання світової науки - 2007” (Дніпропетровськ, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми і перспективи індустріально-інноваційного розвитку” (Алмати (Казахстан), 2007); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Професійне навчання персоналу - європейський вибір” (Ізмаїл, 2007), ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (Хмельницький, 2005, 2007), ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Динамика изследвания - 2008”: (Дніпропетровськ - Софія (Болгарія), 2008); ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Nastolenн modernн vмdy - 2008” (Дніпропетровськ - Прага (Чехія), 2008), Українсько-польському форумі „Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології” (Київ, 2007), міжнародного наукового симпозіуму „Просвітницька діяльність Софії Русової” (Кам'янець-Подільський, 2006); всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Ґендер: реалії та перспективи в українському суспільстві” (Київ, 2003), ІV науково-практичній конференції „Проблеми сучасного підручника” (Київ, 2004), „Художня освіта і суспільство ХХІ століття: духовні, культурологічні, мистецькі виміри” (Київ, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Ідеї андрагогіки в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського та їх реалізація в сучасних умовах” (Сімферополь, 2008), VІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Магістратура: творчі пошуки і здобутки в умовах участі України у Болонському процесі” (Київ, 2008), міжвузівській науково-практичній конференції „Особистісно орієнтований потенціал педагогіки В.О. Сухомлинського” (Кам'янець-Подільський, 2008), звітних конференціях Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (Київ, 2005-2008), Інституту професійно-технічної освіти АПН України (Київ, 2006-2008), викладачів Ніжинського університету імені Миколи Гоголя (Ніжин, 2002-2004).

Дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук на тему: „Розвиток професійної освіти жінок в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ століття)” за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти було захищено у 2000 р. Її матеріали у тексті докторської дисертації не використовувалися.

Публікації. Результати дослідження висвітлено у 59 публікаціях (з них 55 написано без співавторів), у тому числі: 1 одноосібна монографія (обсягом 25,7 друкованих аркушів), 2 навчальних посібники (1 з них - одноосібний); 3 навчальних програми (2 з них - одноосібні), 29 одноосібних статей у наукових фахових виданнях, 2 брошури - методичні рекомендації (у співавторстві), 1 бібліографічний покажчик (одноосібний), 21 найменування одноосібних статей і тез у збірниках наукових праць, збірниках матеріалів міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій, в „Енциклопедії освіти” (2008 р.). Загальний обсяг особистого доробку становить 61,6 авторських аркушів.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, списку умовних скорочень, 5-и розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури та архівних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 518 сторінок машинописного тексту. Основний текст дисертації викладено на 398 стор. Робота містить 8 таблиць (7 сторінок) і 1 рисунок (1 сторінка), 15 додатків (38 стор.). Список використаної літератури включає 975 найменувань, з них 175 архівних справ і 23 - іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження; визначено його об'єкт, предмет, мету, завдання і концепцію; розкрито джерельну базу; окреслено хронологічні й географічні межі наукового пошуку; схарактеризовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення дисертаційного дослідження; обґрунтовано його методологічну основу; виокремлено положення, що виносяться на захист; викладено особистий внесок; наведено відомості щодо апробації одержаних результатів.

У першому розділі - „Теоретико-методологічні проблеми наукової організації праці” - на основі вивчення психолого-педагогічної, історичної, філософської, медичної літератури проаналізовано історіографію проблеми наукової організації праці у галузі освіти із відповідним її розподілом за тематичними блоками. Подано науково-термінологічний апарат наукової організації праці суб'єктів педагогічної діяльності, викладено сутність і методи досліджень наукової організації праці у загальноосвітній і професійній школі. Особливу увагу приділено аналізу змісту НОП суб'єктів педагогічної діяльності у контексті взаємодії різних наук. Здійснено періодизацію розвитку ідей з наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи на різних історичних етапах їх розвитку.

Аналіз дослідницьких матеріалів (кінець ХІХ - ХХ ст.) показав, що загальнотеоретичне узагальнення досвіду наукової організації праці у вітчизняних закладах освіти, системний аналіз цієї проблеми не стали предметом спеціальних наукових досліджень. Вивчені нами наукові праці зарубіжних і вітчизняних учених досліджуваного періоду ми умовно об'єднали у такі групи: історико-педагогічні та загальнопедагогічні видання, з гігієни і санітарії, фізіології праці, загальної психології і психології праці, психогігієни, ергономіки, менеджменту в освіті.

Встановлено, що починаючи з середини минулого століття, переважали наукові й навчально-методичні праці, присвячені різним аспектам НОП учнів, педагогів загальноосвітніх шкіл і закладів профтехосвіти у певних хронологічних межах у різних регіонах СРСР (Р. Асадова, М.Г. Захаров, І.В. Зельдіс, О.А. Іньшин, Л.Ф. Колесников, М.З. Пітіурішвілі, І.П. Раченко та ін.). Незважаючи на тенденційність виконання у дусі ідеології радянських часів, часто на досить обмеженій джерельній базі, вони містять цінні фактичні матеріали з досліджуваної проблеми. Водночас у них не відображено усіх економічних, соціальних, політичних чинників, які впливали на формування організаційно-педагогічних засад діяльності професійних і загальноосвітніх закладів.

У розділі акцентовано увагу на цінності педагогічної спадщини М.В. Черпінського з проблем наукової організації праці у загальноосвітній школі (видання 1972 р., 1989 р.). Вивчення творчого доробку науковців 80-х років (А.А. Абасов, Ю.К. Бабанський, В.І. Боголюбов та ін.) сприяло формулюванню висновків щодо оптимізації педагогічної взаємодії, форм і методів обліку і контролю в школі, особливостей підготовки студентів педагогічних навчальних закладів до реалізації принципів НОП.

Починаючи з 90-х років минулого століття, дефініція „наукова організація праці” у психолого-педагогічній літературі й у формулюваннях тем дисертаційних робіт майже не використовувалися. Виняток становить дисертаційне дослідження Л.В. Кузьменко, присвячене проблемі наукової організації праці заступника директора з виховної роботи загальноосвітньої школи (1993 р.). Проаналізовані нами наукові роботи з порушеної проблематики досліджуваного періоду стосувалися здебільшого питань здоров'язбереження учнів, виховання культури праці школярів, створення сприятливого мікроклімату в учнівських колективах, оптимізації і раціоналізації навчальної роботи, організації дозвілля учнівської молоді, врахування індивідуальних особливостей учнів (С.М. Десятов, І.В. Кондакова, О.А. Люсікова, Н.П. Недоспасова, Л.В. Нєстєрова, О.П. Осіпова, Л.Д. Соломенко та ін.), і меншою мірою - різних аспектів наукової організації праці студентів вищих навчальних закладів, педагогів і директорів шкіл, майстрів виробничого навчання (Д.Ш. Матрос та ін.). У них йдеться про певні особливості розвитку педагогічної науки і практики, які можна розглядати у контексті НОП учнів з позицій історії педагогіки.

Виявлено, що наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. у контексті проблематики нашого дослідження значного поширення також набули історико-педагогічні праці, присвячені окремим персоналіям педагогів, періодам розвитку педагогічної науки і практики (Н.І. Бєлкіна, В.І. Бєляєв, О.А. Барило, О.О. Дуда, С.М. Кондратюк, О.Д. Тапишпан, О.М. Таран та ін.). У ході нашого наукового пошуку на основі аналізу понад 100 літературних джерел не виявлено системних досліджень з історії розвитку ідей про НОП в освіті, сучасного стану теорії і практики наукової організації праці суб'єктів педагогічної діяльності, НОП як теоретико-методологічної проблеми. Не виявлено монографічних, дисертаційних праць, в яких би комплексно висвітлювалася зазначена проблема. Результати вивчення уможливили висновок про те, що історико-педагогічний аспект проблеми наукової організації праці суб'єктів педагогічної діяльності сучасними науковцями у галузі історії педагогіки та історії професійної освіти не розглядається й не виокремлюється як самостійний напрям наукових досліджень.

У розділі розкрито сутність основних понять, пов'язаних із НОП учнівської молоді (час, бюджет часу, умови праці, організація робочих місць, режим праці й відпочинку, планування діяльності, організація праці, наукова організація праці та ін.). На основі аналізу літературних й архівних джерел сформульовано визначення поняття наукової організації праці учнів як комплекс науково обґрунтованих, перевірених на практиці заходів, що ґрунтуються на сучасних досягненнях у різних галузях науки і техніки. Вони забезпечують ефективність організаційних форм навчально-виховного процесу, контролю за рахунок гнучкості в організаційно-управлінських рішеннях, використання методів, прийомів і засобів педагогічної взаємодії, а також удосконалення естетичних, психофізіологічних, санітарно-гігієнічних, матеріальних умов праці. НОП учнів у загальноосвітніх і професійних навчальних закладах охоплює широкий комплекс проблем, серед яких - раціональне використання часу, створення оптимальних умов для праці й відпочинку, збереження і зміцнення здоров'я, всебічний розвиток особистості.

Оскільки науковій організації праці учнів притаманні не лише організаційні, а й педагогічні характеристики, її доцільно розглядати як органічне поєднання наукового, трудового, організаційно-управлінського, соціального, економічного аспектів із урахуванням специфіки педагогічної взаємодії. Виходячи з основних положень міждисциплінарного підходу, у розділі обґрунтовано доцільність виокремлення взаємопов'язаних складових НОП учнів: педагогічної (як взаємозв'язок виховного й дидактичного компонентів), психологічної, фізіологічної, соціальної, економічної, організаційно-управлінської, просторово-предметної (рис. 1). Вони актуалізують можливість тлумачення НОП як комплексної категорії з позиції взаємодії різних наук.