Главная Коллекция "Otherreferats" Педагогика Теоретичні і методичні основи формування конструктивних умінь в учнів початкових класів

Теоретичні і методичні основи формування конструктивних умінь в учнів початкових класів

Теоретичні основи проектно-центричної системи технологічної освіти. Аналіз зарубіжного і вітчизняного досвіду використання інтерактивних методів навчання у процесі становлення технологічної дизайн-освіти. Класифікація конструктивних умінь особистості.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.07.2015
Размер файла 186,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

УДК 37.022.035.3

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КОНСТРУКТИВНИХ УМІНЬ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

13.00.02 - теорія та методика трудового навчання

ТИМЕНКО Володимир Петрович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України

Науковий консультант: доктор психологічних наук, професор, дійсний член АПН України Моляко Валентин Олексійович, Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України, завідувач лабораторії психології творчості

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Лещенко Марія Петрівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри педагогіки

доктор педагогічних наук, професор Кудикіна Надія Василівна, Київський університет імені Бориса Грінченка, педагогічний інститут, завідувач кафедри методики і технології дошкільної освіти

доктор психологічних наук, професор Рибалка Валентин Васильович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, провідний науковий співробітник відділу педагогічної психології та психології праці

Захист відбудеться 24 березня 2010 року о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.04 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

Автореферат розісланий 23 лютого 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г.Є. Левченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідження теоретичних і методичних основ формування конструктивних умінь особистості зумовлена, з одного боку, вимогами нормативних державних документів про освіту, а з іншого, необхідністю розгляду дидактики і методики технологічної освіти як співвідношення двох взаємодіючих систем теоретичних знань, розгляду двох функцій дидактики - науково-теоретичної і конструктивно-технічної. Трудове навчання достатньо розглядалося як об'єкт вивчення, але зовсім недостатньо - як об'єкт науково обґрунтованого конструювання, результатом чого є вдосконалення практики технологічної освіти.

У Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХI століття»), виокремлено положення про орієнтацію на інтегральні курси, пошук нових підходів до структурування знань як засобу цілісного розуміння та пізнання світу. У Законі України «Про освіту» одним з основних принципів названо рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку. Державна цільова програма роботи з обдарованою молоддю спрямована на створення сприятливих умов для пошуку, підтримки і розвитку інтелектуально і творчо обдарованих дітей та їх самореалізацію. У кінці 90-х років державою було прийнято низку нормативних документів щодо становлення і розвитку національної системи дизайну: постанова Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року № 876 «Про ради з дизайну» та постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року № 37 «Про першочергові заходи щодо розвитку національної системи дизайну та ергономіки і впровадження їх досягнень у промисловому комплексі України, об'єктах житлової, виробничої і соціально-культурної сфер».

З урахуванням вимог нормативних документів розроблявся стандарт з освітньої галузі «Технологія». У контексті розробки освітніх стандартів наочно проявилася конструктивно-технічна функція дидактики: конкретизовано загальні цілі початкової освіти, з'ясовано рівні проектування її змісту, розроблено вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів.

Отже, нормативними державними документами передбачено формування в учнів конструктивних умінь у процесі проектувальної діяльності, яка включає різні види дизайну і декоративно-прикладного мистецтва. Але суперечність полягає в тому, що залишаються не розробленими дидактичні і методичні основи формування конструктивних умінь учнів на заняттях з трудового навчання: технічної і художньої праці.

Освіта ХХI століття покликана орієнтувати навчальний процес не лише на пізнання й перетворення світу, а й на проектування нової реальності, у якій би краса із доцільністю утворювали синтез нової якості, синтез освітньо-культурний, конструктивний. В.Г. Кремень зазначає, що на часі освітній процес, який би запобігав деструкції «душі» і «мислення», забезпечував їх цілісність та особистісну унікальність, сприяв визріванню в учнів конструктивного ставлення до планети Земля, до Вітчизни, до людства і самих себе, до особистісно значущої праці, надбань матеріальної і духовної культур.

Отже, актуальність науково-дослідної роботи зумовлена також необхідністю врахування етнокультурного середовища як важливої умови формування конструктивних умінь в учнів. Для цього потрібно подолати суперечність між суспільними потребами у конструктивному ставленні учнів до надбань матеріальної і духовної культури і недостатньою увагою педагогічної громадськості до проблеми формування конструктивних умінь особистості.

У проаналізованих джерелах виокремлено три підходи до формування конструктивних умінь, зумовлюваних мануальною взаємодією учнів з об'єктом навчання: раціонально-технологічний, сприятливий для формування конструктивно-технічних умінь; композиційно-пластичний, яким забезпечується формування конструктивно-художніх умінь і мовленнєво-творчий, яким зумовлюється формування конструктивно-мовленнєвих умінь особистості.

У дослідженнях і навчально-методичних комплектах з трудового навчання, де оптимально забезпечується рухова взаємодія, традиційно розглядається раціонально-технологічний (предметно-перетворювальний) підхід до реалізації навчального змісту (В.В. Вигонова, Є.М. Галямова, Н.В. Дупак, О.М. Коберник, В.Г. Кузь, М.С. Корець, Г.Є. Левченко, В.М. Мадзігон, В.Є. Римаренко, Л.М. Роєнко, В.Д. Симоненко, В.К. Сидоренко, Л.А. Снігур, Г.Т. Штука). Представники раціонально-технологічного підходу відстоюють думку про пріоритетність формування загальнотрудових умінь особистості у процесі виконання репродуктивних завдань і розглядають переважно уміння конструктивно-технічні.

Композиційно-пластичний (образотворчий) підхід запропоновано у психолого-педагогічних наукових дослідженнях і навчально-методичних комплектах з художньої культури, художньої праці, основ художньо-технічної творчості учнів (Н.В. Безлюдна, Л.Г. Вержиківська, Н.М. Голота, В.І. Гринєва, Л.А. Гуцан, В.В. Докучаєва, І.Л. Кузнєцова, Н.М. Конишева, О.В. Кочерга, О.А. Курєвіна, Н.В. Кудикіна, Є.А. Лутцева, М.П. Лещенко, З.М. Мірошник, Б.М. Неменський, Л.В. Оршанський, Т.Н. Проснякова, С.М. Симоненко, В.М. Сирота, З.М. Сирота, Н.А. Цирулік, Т.О. Шевчук, Т.Я. Шпікалова). Науковці і практики, які вважають пріоритетним композиційно-пластичний підхід до предметного формоутворення, перевагу віддають конструктивно-художнім умінням, частково-пошуковому, продуктивному типу навчання учнів.

Мовленнєво-творчий підхід до формування конструктивних умінь особистості у процесі проектно-технологічної діяльності розглядається лише окремими сучасними науковцями (Н.В. Гавриш, В.І. Шуляром), хоч і відображений в історичній ретроспективі О.І. Білецьким, Д.М. Овсянико-Куликовським, О.О. Потебнею. Згадані засновники харківської школи «психології творчості» в основу багатьох досліджень з питань теорії художньої, технічної і наукової творчості поставили концептуальне положення О.О. Потебні про «творчу сутність мови»: мова є не так засобом вираження готової думки, як засобом творення нових думок. Все актуальнішими стають наукові праці, у яких розглядається формування конструктивних умінь інтегрального типу на основі взаємодоповнюваності мовленнєвотворчого, образотворчого і предметно-перетворювального підходів. За необхідність поєднання перцептивно-репродуктивних і продуктивних методів навчання висловлювались Н.М. Бібік, І.С. Волощук, І.І. Ільясов, З.С. Карпенко, В.В. Краєвський, І.Я. Лернер, К.Н. Поливанова, О.Я. Савченко, А.В. Хуторськой. Проголошуючи потребу в поєднанні перцептивно-репродуктивних і продуктивних методів навчання, взаємодоповнюваність композиційно-пластичного і раціонально-технологічного підходів до формування конструктивних умінь особистості, автори не виокремлюють проектно-творчий підхід як методичний синтез нової якості. Отже, є суперечність між новітніми теоретичними підходами до формування конструктивних умінь і недостатнім використанням їх у теорії і практиці сучасної загальноосвітньої школи, зокрема і її початкової ланки.

В емпіричному досвіді функціонування початкової школи апробацію нових навчально-методичних комплектів ми пов'язуємо з проектно-центричною спрямованістю змісту освіти (початковою дизайн-освітою). Це поняття є аналогічним до понять «мистецька освіта», «технологічна освіта», «математична освіта», «мовна освіта», оскільки дизайн може бути другою додатковою спеціалізацією у фаховій підготовці сучасного вчителя початкової школи. Становлення проектно-центричної системи технологічної освіти (дизайн-освіти) в Україні розпочате у 90-х роках ХХ століття науковцями НДІ педагогіки І.С. Волощуком, Г.Є. Левченком, В.М. Мадзігоном, що відображено у ряді Інформаційних бюлетенів Міністерства народної освіти УРСР (№17, 1990 р.; № 21, № 24, 1989 р.). Але теоретичних досліджень з проблеми об'єктно орієнтованого проектування (objekt-oriented-design) або, іншими словами, design-education у вітчизняній психолого-педагогічній науці виконано поки що недостатньо. Як синоніми проектно-творчого підходу до навчальної діяльності протягом останнього десятиліття розглядаються дефініції: «конструктивне мислення» (В.В. Докучаєва, Р.С. Немов), «конструктивний задум» (В.О. Моляко), «конструктивний метод» (Філософський словник), «конструктивна задача» (Н.В. Кузьміна), «конструктивні дії» (В.М.Мірошник, О.В. Проскура), «конструктивно-технічне завдання» (П.С.Перепелиця), «конструктивні уміння» (Л.В. Комаровська), «конструктивно-художні уміння” (Т.Б. Носаченко). З умінням-konstruktio у сучасних дослідженнях співвідносяться конструктивні, власне проектувальні і макетувальні уміння, які мають свою специфіку. Тема обраного нами дослідження може згладити суперечність між традиційно звуженим розумінням сутності поняття «конструктивні уміння», яке зводиться до технічного конструювання, і сучасним широким розумінням конструктивних умінь як інтегральних: мовленнєво-творчих, образотворчих, формотворчих.

Представники педагогічної науки (Н.В. Гавриш, Н.В.Кудикіна, М.І. Лещенко, Т.Б. Носаченко, Г.О. Підкурганна, В.М. Сирота, Г.С. Тарасенко, Б.П. Юсов) дотримуються думки про те, що для формування конструктивних умінь доцільно поєднувати три основні способи методичного впливу на учнів: словесний, ілюстративний, предметно-перетворювальний. Такий синтез забезпечується методом ігрових проектів, але в ході аналізу стану дослідження обраної проблеми виявлено суперечність між історичним досвідом українського шкільництва з ефективного впровадження методу проектів і недостатньою увагою сучасних науково-методичних освітніх служб різного рівня щодо використання цього методу для подальшого розвитку проектно-центричної системи технологічної освіти.

У теоретичних дослідженнях відображено психологію формування конструктивних умінь, але переважно технічних і щодо старшокласників у процесі трудової діяльності (Т.В. Кудрявцев, Г.В. Кирія, А.Р. Лурія, Є.А. Мілерян, В.О. Моляко, П.С. Перепелиця, В.В. Рибалка, Є.А. Фарапонова, І.С. Якиманська). Тобто суперечність існує між наявністю теоретичних основ з психології формування конструктивних умінь особистості і відсутністю теоретичних і методичних основ з педагогіки формування конструктивних умінь учнів.

Актуальністю становлення проектно-центричної системи технологічної освіти і низкою нерозв'язаних суперечностей між дидактикою і методикою початкової дизайн-освіти зумовлений вибір теми нашого наукового дослідження: «Теоретичні і методичні основи формування конструктивних умінь в учнів початкових класів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до планів науково-дослідної роботи таких наукових установ: Інституту педагогіки АПН України у частині наукової теми «Зміст і методика технологічної освіти у 12-річній середній загальноосвітній школі» лабораторії трудової підготовки і політехнічної творчості, державний реєстраційний номер 0102U000210;Інституту проблем виховання АПН України в частині наукової теми «Методичне забезпечення змісту мистецької освіти та естетичного виховання в середній загальноосвітній школі» лабораторії естетичного виховання, державний реєстраційний номер 0103U001165.

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол № 2 від 2 березня 1995 року) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 2 від 9 лютого 1999 року).

Мета і завдання дослідження. Метою є наукове обґрунтування змісту і організаційно-педагогічних умов проектно-технологічної освіти, систематизація теоретичних і методичних основ, модернізація і апробація експериментальної методичної системи формування конструктивних умінь в учнів початкових класів.

Виокремлено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати теорію і практику формування конструктивних умінь в учнів загальноосвітньої школи, з'ясувати методологічні основи конструктивної взаємодії особистості з довкіллям, сформулювати сутність поняття „конструктивні уміння” та узагальнити емпіричний досвід формування конструктивних умінь особистості в сучасних освітніх системах.

2. Обґрунтувати теоретичні основи проектно-центричної системи технологічної освіти: інтегрований зміст мовних, мистецьких і технологічних дисциплін, дидактичну функцію предметно-розвивального середовища, інформацію про світ професій.

3. Класифікувати конструктивні уміння особистості та розробити експериментальну методичну систему формування конструктивних умінь в учнів 1- 4 класів.

4. З'ясувати ефективні організаційно-педагогічні умови формування конструктивних умінь молодших школярів: ціннісні орієнтації на дизайн-діяльність, конструктивні емоційні дії та конструктивну взаємодію учнів у процесі ігрового проектування.

5.Розробити модель систематизації теоретичних і методичних основ формування конструктивних умінь в учнів початкових класів, сформувати інтегральне конструктивне уміння в учнів засобами початкової дизайн-освіти.

6. Забезпечити дослідно-експериментальну перевірку ефективності формування конструктивних умінь учнів засобами початкової дизайн-освіти, узагальнити результативність методичної системи формування конструктивних умінь в учнів початкової школи.

Об'єктом дослідження є навчально-виховний процес у загальноосвітній початковій школі.

Предмет дослідження - зміст, організаційно-педагогічні умови і методи формування конструктивних умінь в учнів початкових класів.

Концепція дослідження. Теоретичні і методичні основи формування конструктивних умінь учнів розглядаються як багаторівнева структура. У такій структурі вищим методологічним рівнем наукового дослідження обирається синергетична парадигма - теоретико-філософська основа конструктивної взаємодії особистості з довкіллям. Конкретно-науковий рівень педагогічного дослідження полягає в інтегративно-діяльнісному підході до розв'язання обраної наукової проблеми і відображається у теоретико-психологічних основах формування конструктивних умінь особистості. Рівень загальнонаукових принципів педагогічного дослідження сформульовано у теоретико-мистецьких основах формування конструктивних умінь особистості, де пріоритетним є принцип потрійності функцій сучасної дизайн-діяльності: комунікативно-естетичної (мовленнєво-творчої), соціально-культурної (образотворчої), споживчо-функціональної (предметно-перетворювальної).

Дидактичний рівень ієрархічної структури у дослідженні представлено теоретико-педагогічними основами проектно-центричної системи технологічної освіти (дизайн-освіти), які включають: інтеграцію змісту мистецьких і технологічних дисциплін, профінформаційну спрямованість змісту початкової дизайн-освіти, дидактичну функцію предметно-розвивального середовища у змісті початкової дизайн-освіти, а також організаційно-педагогічні основи формування конструктивних умінь учнів.

Дидактика і методика співвідносяться як дві взаємодіючі системи теоретичних знань. Конструктивно-технічна функція дидактики зумовлена розробкою стандарту з освітньої галузі «Технологія», яким вимагається впровадження конструктивно-технологічного підходу до вирішення завдань галузі. Конструктивно-технічна функція дидактики виявляється у розробці проектно-центричної системи технологічної освіти, сутність якої полягає у пріоритетності проектувального компонента над технологічним. На основі взаємодоповнення вербального, сенсорного і структурного інформаційних аналогів формуються конструктивні уміння інтегрального типу, які включають як необхідні й достатні компоненти три види умінь: конструктивно-мовленнєві, конструктивно-художні, конструктивно-технічні. Експериментальна методична система формування конструктивних умінь модернізується з урахуванням віку і типологічних особливостей учнів початкових класів.

Конструктивне уміння інтегрального типу формується засобами об'єктно орієнтованого проектування (мовленнєвої творчості, образотворчого мистецтва і елементів креслення та предметно-перетворювальної діяльності ) у процесі трудового навчання: технічної і художньої праці.

У ході дослідження висунуто робочу гіпотезу: формування конструктивних умінь особистості здійснюватиметься ефективно, якщо: дидактика і методика технологічної освіти співвідноситимуться як дві взаємодіючі системи теоретичних знань; завдяки такій взаємодії буде розроблена ієрархічна структура методологічних, дидактичних і методичних основ, якою започатковується становлення проектно-центричної системи технологічної освіти у початковій школі - початкової дизайн-освіти; методична система формування конструктивних умінь створюватиметься з урахуванням теорії інформаційних аналогів, а оволодіння учнями конструктивними умінням забезпечуватиметься цілісним психолого-педагогічним і мотиваційно-процесуальним забезпеченням: включенням у навчально-виховних процес інтегрованого змісту мистецьких, технологічних та академічних дисциплін; комплексною розробкою навчального предметно-розвивального середовища, зорієнтованого на особистісно значущий світ професій; взаємодоповнюваністю наочно-дійового мислення й образної уяви у процесі ігрового проектування (ігродизайну); організацією активних та інтерактивних способів взаємодії учителя й учнів у процесі початкової дизайн-освіти. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези застосовувалися такі методи дослідження:

теоретичні: аналіз філософської, історико-педагогічної, мистецької, психолого-педагогічної літератури; метод теоретичного аналізу і синтезу емпіричного досвіду з формування конструктивних умінь учнів, проектної творчості; системно-структурний метод використано з метою розробки функціональної моделі і для з'ясування теоретичних основ ефективного формування конструктивних умінь в учнів початкових класів;

емпіричні (тестування, інтерв'ювання, вивчення шкільних програм, дитячих творів, моделювання навчально-виховних ситуацій, спостереження) відібрано з метою діагностики сформованості конструктивних умінь учнів;

експериментальні (констатувальний і формувальний експерименти) використано з метою апробації методичної системи формування конструктивних умінь учнів.

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота здійснювалася протягом 1995 - 2007 рр. До неї було залучено 176 педагогів і 804 учні Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Кіровоградської, Київської, Рівненської, Черкаської, Чернівецької областей.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що:

- вперше з'ясовано сутність, специфіку, рівні й детермінанти формування інтегральних конструктивних умінь учнів у навчально-виховному процесі початкової школи;

- вперше виокремлено періоди становлення і розвитку теорії інформаційних аналогів в історичній ретроспективі і обґрунтовано її педагогічну доцільність у формуванні конструктивних умінь особистості;

- вперше розроблено інтеграцію змісту проектно-центричної системи технологічної освіти і експериментально апробовано метод ігрового дизайну як педагогічно доцільний спосіб художньо-ігрового проектування учнів початкових класів;

- запропоновано різні способи класифікації конструктивних умінь учнів;

- науково обґрунтовано методологічні, дидактичні і методичні основи, якими знімаються суперечності між теорією і практикою формування конструктивних умінь особистості у педагогічно доцільному середовищі;

- розроблено модель систематизації теоретичних і методичних основ формування конструктивних умінь в учнів початкових класів;

- актуалізовано досвід функціонування дидактичних систем технологічної освіти і розроблено проектно-центричну систему технологічної освіти, сприятливу для формування конструктивних умінь в учнів початкових класів;

- узагальнено організаційно-педагогічні умови ефективного формування конструктивних умінь учнів: ціннісні орієнтації, конструктивно-емоційні дії, конструктивну взаємодію у складі творчих груп;

- модернізовано методичну систему формування конструктивних умінь в учнів початкової школи, узагальнено і систематизовано ефективні методи та засоби реалізації інтегрованого змісту початкової дизайн-освіти.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у розробці та впровадженні у педагогічну практику інтегрованого змісту, організаційно-педагогічних умов, інноваційних засобів дизайну для ефективного формування конструктивних умінь учнів у навчально-виховному процесі початкової школи, що відображено у навчальних програмах і навчально-методичних комплектах з трудового навчання: технічної і художньої праці; у забезпеченні наступності і безперервності дизайн-освіти як визначальної умови для формування конструктивних умінь учнів загальноосвітньої школи; у використанні змісту і методики формування конструктивних умінь для виявлення і підтримки обдарованих учнів початкової школи. Результати дослідження знайшли практичне застосування у процесі розробки науково-методичних рекомендацій для працівників інститутів удосконалення вчителів, укладання програм для вищих педагогічних навчальних закладів, що сприятиме підвищенню ефективності і результативності формування конструктивних умінь особистості в системах перепідготовки і професійної підготовки педагогічних працівників; для узгодження профілів з дизайн-освіти у педагогічній освіті, культурологічних і технологічних професійних закладах підготовки фахівців, що в сукупності сприятиме формуванню конструктивних умінь особистості у системі безперервної дизайн-освіти.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджувалися Міністерством освіти і науки України у державному стандарті з освітньої галузі „Технології” для початкової школи, програмовому і навчально-методичному забезпеченні з трудового навчання: технічної і художньої праці, типовому переліку засобів трудового навчання, методичних рекомендаціях щодо контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання: технічної і художньої праці (довідка № 14/18-3099 від 3.08.09 р.), Житомирським обласним інститутом післядипломної освіти (довідка № 1-523 від 11.09. 09р.), управлінням освіти і науки Бориспільської міської ради (довідка № 30-1-20/637 від 4.08.09 р.), Бориспільським ліцеєм «Дизайн-освіта» імені Павла Чубинського (довідка № 257 від 20.08.09 р.), загальноосвітньою школою I - III ступенів № 6 імені В.Г. Короленка м. Житомира (довідка № 178 від 11.09.09 р.),Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини (довідка № 1198/03 від 27.12.2005 р.), Житомирським державним університетом імені Івана Франка (довідка № 689 від 11.09.09 р.), Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова, Інститутом педагогіки і психології (довідка № 105-н від 7.09.09 ), Київським міським педагогічним університетом імені Б.Д. Грінченка (довідка № 98-н від 7.09.2009 р.), Кримським гуманітарним університетом (м. Ялта) (акт № 18 від 12.10.09 р.)

Особистий внесок здобувача полягає в написанні й виданні підручників, підготовлених у співавторстві: «Трудове навчання: Підручник для 1 класу» (співавтор Л.І.Денисенко) - розроблено вступ і два розділи (авторський текст с.3-45), «Трудове навчання: Підручник для 3 класу» (співавтор Л.І.Денисенко) - розроблено вступ і два розділи (авторський текст с.4-50), «Трудове навчання: Підручник для 4 класу» (співавтор Л.І.Денисенко) - розроблено вступ і два розділи (авторський текст с.4-64); монографії «Ігродизайн обдарованої дитини: визрівання емоцій і почуттів особистості» (співавтори О.М.Коберник, Т.О.Шевчук) - розроблено вступ і додатки (авторський текст с.4-8, 200-50); посібника «Методика трудового навчання: технічної і художньої праці: теоретичні засади і емпіричний досвід початкової дизайн-освіти» (співавтор В.В.Вдовченко) - (авторський текст с.3-150). Наукові ідеї співавторів не використовувалися у тексті дисертаційного дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні, методологічні та практичні результати проведеного дослідження, а також концептуальні положення й загальні висновки були представлені у вигляді доповідей на міжнародних, всеукраїнських, регіональних наукових і науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях, круглих столах і семінарах, зокрема:

на 5 міжнародних: «Розвиток мислення молодших школярів» (Кременчук, 1996), «Наукова та літературна спадщина Павла Чубинського у державотворчих процесах України» (Київ, 2006), «Реклама і дизайн - європейський вибір» (освіта, наука, практика) (Київ, 2007 р.), «Система управління якістю та соціальна відповідальність бізнесу з дизайн-діяльності» (Бориспіль, 2008), «Сучасний погляд на обдарованість та розвиток інтелекту» (Київ, 2009).

на 20 всеукраїнських: «Сучасні форми і методи профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю» (Дніпропетровськ, 1990), «Розбудова національної початкової школи» (Полтава, 1993), «Експериментальна педагогіка в ХХ сторіччі» (Київ, 1996), «В.О. Сухомлинський і сучасність» (Київ-Чернігів, 1996), «Стандарти загальної середньої освіти. Проблеми, пошуки, перспективи» (Київ, 1996), «Перспективність і наступність у викладанні трудового навчання між початковою ланкою і основною школою» (Луцьк, 1997), «Адаптація окремих предметних програм та методик їх викладання за Програмою «Перші кроки» до вимог чотирирічної початкової школи» (Яремча,1997), „Впровадження в початкових класах інтегрованого курсу „Художня праця” (Житомир, 1998), «Трудова підготовка в школі ХХI століття: проблеми, пошуки, перспективи» (Умань, 2002), «Сучасні технології навчання в початковій школі» (Київ, 2006); «Організація і проведення апробації підручників і моніторингових досліджень» (Вінниця, 2006); «Інтеграція навчального матеріалу з математики та художньої праці як один з підходів інформаційного забезпечення сприймання, мислення і почуттів учнів початкових класів» (Житомир, 2006), «Мовна освіта і мовленнєвий розвиток школярів в умовах поліетнічного середовища» (Мукачеве, 2006), «Сучасні проблеми художньо-трудової підготовки вчителів: теорія, досвід, зміст і технології» (Дрогобич, 2006), «Математична підготовка студентів у контексті початкової дизайн-освіти» (Житомир, 2006), «Марка Грушевського читання» (Київ, 2006), «Кредитно-модульна система підготовки учителя початкової школи: сьогодення і перспективи» (Київ, 2007), «Історія і сучасність педагогічної освіти в Україні державотворчих процесах України» (Київ, 2006), «Впровадження інформаційних технологій в роботу з обдарованою молоддю» (Біла Церква, 2007), «Суспільство знань: обдарованість, креативність, інновації» (Київ, 2007), «Інноваційні технології сприяння розвитку обдарованості» (Тернопіль, 2009);

на 6 регіональних: „Шляхи вдосконалення методики викладання курсу «Художня праця» (Чернівці, 1999), «Інтеграція художньої праці з особистісно цінними для вчителя загально-навчальними дисциплінами» (Черкаси, 2001), «Метод проектів у контексті порівняльної педагогіки: діалог проектних традицій і культур» (Київ, 2004), «Формування конструктивних умінь молодших школярів у процесі позакласної художньо-технічної творчості» (Новоград-Волинськ, 2004), «Розвиток конструктивно-художніх умінь молодших школярів» (Запоріжжя, 2004), «Розвиток конструктивно-художніх умінь молодших школярів засобами художньої праці» (Кіровоград, 2004).

Результати дослідження обговорювалися на щорічних звітних науково-практичних конференціях і методичних семінарах в Інституті педагогіки АПН України (1995 - 2009 рр.), апробувалися у процесі читання лекцій, проведення практичних і лабораторних занять, керівництва дипломними магістерськими роботами з курсів «Основи архітектонічної творчості», «Початкова дизайн-освіта», «Педагогічні технології в початковій школі», «Основи дизайну». Кандидатську дисертацію «Формування позитивного ставлення до художньої праці в учнів чотирирічної початкової школи» захищено у 1992 році. Її матеріали у тексті докторської дисертації не використовувалися. Публікації. Основний зміст дослідження відображено у 133 публікаціях автора, із яких: 4 монографії (3 із них колективні), 17 програм із грифом МОН України, 24 навчально-методичні посібники і методичні рекомендації (18 із них одноосібні), 9 підручників (6 із них одноосібні), 47 статей опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, і 31 публікація - в інших наукових виданнях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 520 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 390 сторінках. Робота містить 50 таблиць, 52 рисунки, 13 додатків на 30 сторінках. Список використаних джерел складає 490 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі подано науковий апарат: виокремлено актуальність проблеми і основні підходи до її розв'язання, сформульовано суперечності, які склалися між теорією і практикою формування конструктивних умінь учнів початкової загальноосвітньої школи, розкрито зв'язок дисертації з іншими науковими програмами і темами.

Визначено мету та завдання, сформульовано об'єкт і предмет, охарактеризовано методи дослідження, проаналізовано загальний стан дослідження обраної наукової проблеми, представлено наукову новизну отриманих результатів, їх практичне значення для педагогічної науки. Висвітлено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, наведено структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі «Методологічні основи формування конструктивних умінь особистості у вітчизняних і зарубіжних джерелах» з'ясовано і науково аргументовано положення багаторівневої структури теоретико-методологічних основ формування конструктивних умінь особистості: теоретико-філософська парадигма, теоретико-психологічні наукові підходи, теоретико-мистецькі пріоритетні принципи.

Вищим методологічним рівнем ієрархічної структури теоретичних основ є синергетична парадигма як теоретико-філософська основа конструктивної взаємодії особистості з довкіллям. Самоорганізація і саморозвиток особистості, а відтак і сформованість конструктивних умінь учнів стають можливими лише за умови «здатності системи обмінюватися із середовищем енергією, речовиною та інформацією» (В.Г. Кремень). Завдяки єдності «почуття-слова-діла» у внутрішньому інформаційно-особистісному середовищі людина конструктивно взаємодіє із зовнішнім культосвітнім середовищем. Цей висновок сформульовано за результатами аналізу наукових праць з філософії і психології Ш.Ауробіндо, Г.Буча, Г. Гарднера, Є.А. Желєзова, М.М. Кисельова, Г.С. Костюка, М.А. Мацейків, Г.С. Сковороди.

Виявляючись у конструктивній взаємодії особистості з культосвітнім середовищем, синергетична парадигма забезпечує нові можливості для формування в учнів конструктивних умінь. Так, формування конструктивних умінь особистості може бути ефективним завдяки актуалізації «творчої сутності мови", яка є засобом творення нових думок у будь-якій іншій творчості: науковій, художній, технічній. Це положення актуалізоване із «психології творчості» О.Потебні як представника харківської школи науковців другої половини ХIХ століття, і теорії творчості В.О. Моляко як представника сучасної школи фахівців конструктології.

Взаємодоповнюваність мовленнєвої, художньої, технічної творчості оптимально виявляється в об'єктно орієнтованому проектуванні - ООD (objekt-oriented-design), що вимагає становлення проектно-центричної системи технологічної освіти. Проектно-технологічна освіта і дизайн-освіта, проектувальна діяльність і дизайн-діяльність розглядаються у межах виконаного дослідження як близькі за значенням поняття. Для учнів початкових класів доступними об'єктами проектування є елементарні конструкти: мовленнєво-творчі, образотворчі, предметно-перетворювальні. Конкретно-науковий рівень педагогічного дослідження полягає в інтеграційно-діяльнісному підході до розв'язання наукової проблеми і відображається у теоретико-психологічних основах формування конструктивних умінь особистості.

Психологічні основи для визначення сутності і структури конструктивних умінь особистості виокремлено в ході аналізу наукових праць про універсальну стратегію розв'язання проектно-творчих завдань (А.М. Василевська, Дж. К. Джонс, П.І. Іванов, Т.В. Кудрявцев, Є.А. Мілерян, В.О. Моляко, Р.А. Пономарьова, В.В. Рибалко, В.В. Чебишева). Робоче визначення сутності конструктивних умінь запозичене у Є.О.Мілеряна, який вважав, що конструктивне уміння формується на основі “єдності і взаємодії образного, понятійного і наочно-дійового” мислення, зумовленого емоційним, абстрактним і конкретним сприйманням.

Значення для вибору інтегрально-діяльнісного підходу мали також теорія «особистісних конструктів» Дж. Келлі, теорія «множинного інтелекту» Г.Гарднера, теорія гри Д.Н. Узнадзе, де розглядаються «спадкові потреби як Funktionslust - задоволення функції». Завдяки уточненню функцій і структури «множинного інтелекту» уперше запропоновано розглядати асоціативність «множинного інтелекту» як психофізіологічну основу формування конструктивних умінь особистості. Виділено профілі домінуючих здібностей: абстрактний, артистичний, реалістичний, якими зумовлюється вибір учнями особистісно ціннісних конструктів довкілля.

З урахуванням новітнього наукового підходу до розуміння множинного інтелекту особистості сформульована сутність поняття «конструктивні уміння», як здатність особистості до об'єктно орієнтованого проектування мовленнєво-творчими, образотворчими і предметно-перетворювальними засобами.

Рівень загальнонаукових принципів виконаного педагогічного дослідження сформульовано у теоретико-мистецьких основах формування конструктивних умінь особистості. Використано принципи особистісного цілепокладання, вибору індивідуальної освітньої траєкторії, метапредметних основ освітнього процесу, продуктивності навчання, первинності освітньої продукції учнів, ситуативності навчання, освітньої рефлексії. Як пріоритетний виокремлено принцип потрійності функцій сучасної дизайн-діяльності, який полягає у взаємодоповненні трьох основних функцій сучасного дизайну: соціально-культурної (мистецька дизайн-освіта), споживчо-функціональної (технологічна дизайн-освіта), комунікативно-естетичної (академічна дизайн-освіта)

Повноцінне формування конструктивних умінь учнів засобами дизайн-освіти можливе за умови поєднання всіх трьох функцій і видів сучасного дизайну в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи, за умови синтезу суміжних навчальних дисциплін (трудового навчання і мистецтва) із академічними навчальними дисциплінами.

Теоретико-мистецькі засади формування конструктивних умінь особистості формулювалися з урахуванням вітчизняної і зарубіжної педагогічної думки. У зарубіжній дизайн-освіті синтез дизайну і технологій, сприятливий для формування конструктивних умінь особистості, підтримувався модерном, постмодерном, неомодерном, а в поточний момент розвитку отримав новітню культурну форму технологічного модерну, який розвивають інтелектуально обдаровані особи не в результаті художньої елітарності, а внаслідок демократичної інтелектуальності.

З огляду на ефективний зарубіжний досвід формування конструктивних умінь особистості у процесі художнього проектування (дизайн-діяльності) окремо досліджувалися дидактичні основи початкової дизайн-освіти.

У другому розділі «Педагогічні основи проектно-технологічної освіти у початковій школі» змістовий рівень ієрархічної структури представлено дидактичними основами, які включають: інтеграцію змісту, профінформаційну спрямованість змісту, дидактичну функцію предметно-розвивального середовища у змісті проектно-технологічної освіти. Інтеграція змісту мистецьких і технологічних дисциплін як теоретико-педагогічна основа формування конструктивних умінь виявляється у художньо-технічній творчості учнів, підсиленій мовленнєвою. Необхідність синтезу мовленнєвотворчого, образотворчого і предметно перетворювального компонентів у змісті проектно-центричної системи сучасної технологічної освіти аргументована результатами теоретичного аналізу досвіду навчання технічної і художньої праці у вітчизняній і зарубіжній освітніх системах. Для учнів початкової школи найдоступнішими є проектувальний і декоративно-прикладний напрями політехнічної творчості, оскільки вони забезпечують простоту способів ознайомлення з матеріалами і їх обробкою, національною і регіональною своєрідністю творів сучасної і автентичної матеріально-художньої культури.

Освіта, у дидактиці якої системотворчою основою є предметно-розвивальне середовище і його організація на засадах гармонійного співвідношення краси і доцільності, називається дизайн-освітою. Одним із варіантів дизайн-освіти є проектно-центрична система технологічної освіти, якою забезпечується ефективне формування конструктивних умінь учнів. Проектно-центрична система технологічної освіти - це художньо-ігрова проектувальна діяльність, яка здійснюється з метою формування інтегрального конструктивного уміння учнів на основі синтезу сенсорного, вербального і структурного інформаційних аналогів, предметними носіями яких є дизайн, інформатика, технології, а джерелами - енергія, інформація, матерія.

Зміст початкової дизайн-освіти набуває нової якості завдяки інтеграції мовних, мистецьких і технологічних дисциплін, що зближує його із методикою дизайн-освіти. Таким чином забезпечується співвідношення дидактики і методики як двох взаємодіючих систем теоретичних знань. В інтегрованому змісті початкової дизайн-освіти виокремлено інформацію про світ професій. Для реалізації інтегрованого змісту мовних, мистецьких і технологічних дисциплін передбачене створення профінформаційного середовища: людина - знакові системи як напрям академічних професій; людина ? людина, людина ? художні образи як напрям соціально-художніх професій; людина ? природа, людина ? техніка як напрям реалістичних професій.

Педагогічною засадою формування конструктивних умінь особистості у дизайн-освітньому процесі має стати дидактичний принцип унаочнення інформаційно-педагогічного середовища, відображений в емпіричному досвіді як «золоте правило дидактики» Я.А. Коменського, «школа під голубим небом» В.О. Сухомлинського, вальдорфська педагогіка Р.Штайнера, система сенсомоторного розвитку дитини з опорою на унаочнення М.Монтесорі, у діяльності інших педагогів, які предметно-розвивальне середовище вважають найважливішою дидактичною засадою навчання, виховання і розвитку особистості.

Освітнє середовище - це природно або штучно створюване соціокультурне оточення учня, яке включає різні види умов, засобів і змісту освіти і спроможне забезпечити продуктивну дизайн-діяльність учня і його розвиток. Зв'язок «учень-середовище» включає множинність каналів, кожний із яких характеризується особливою мовою взаємодії: фізичних органів почуттів, логічного мислення, конструктивної взаємодії зі світом, рефлексивної діяльності. За середовищного підходу зміст освіти учня трактується як засіб його власного самовиявлення. Передбачається, що кожен учень конструює і створює в результаті дизайн-діяльності внутрішній зміст освіти, відмінний від зовнішньо заданого. Середовищний підхід до змісту дизайн-освіти є не лише особистісним, а й продуктивним. Він зорієнтований на створення учнем внутрішнього освітнього продукту у формі нарощення знань, умінь, здібностей, способів діяльності, цілей і цінностей. Окрім того, учень створює зовнішню, відчужену від нього освітню продукцію (дослідження, твори, вироби), які мають власний зміст і вдосконалюють особистісно значуще середовище того чи іншого світу професій.

Проаналізовано історичні системи трудового навчання і в кожній з них виділено і сформульовано проектувальний компонент, який вказує на потенційні можливості кожної системи трудового навчання для формування конструктивних умінь учнів (табл.1).

технологічний освіта конструктивний уміння

Таблиця 1 Проектний і технологічний компоненти у системах трудового навчання

№

Назви систем трудового навчання

Проектний компонент систем

Технологічний компонент систем

1

Шведська предметно-центрична

Проектування за наочним зразком виробу

Вільний доступ до вибору інструментів і матеріалів

2

Датська прийомо-центрична

Проектування за графічним зображенням

Правильні прийоми роботи з інструментами

3

Французька операційно-центрична

Художньо-технічне пошукове макетування

Послідовність трудових операцій з обробки м-лів

4

Російська комбінаційно-центрична

Комбінування прийомів творення виробу-зразка

Використання оптимальних прийомів

5

Радянська тренувально-центрична

Імітація прийомів, операцій, комплексів тр.д.

Самостійна виробничо-трудова діяльність

6

Радянська професійно-центрична

Колективне планування за промисловим зразком

Технологія виготовлення типових виробів

7

Експериментальна проектно-центрична

Художньо-технічне проектування типу Л-П,Л-Т,Л-Л,Л-З,Л-Х

Конструювання промислового зразка або пошукового макета

Проектно-центричною системою технологічної освіти враховано, насамперед, емпіричний досвід шведської предметно-центричної і датської прийомо-центричної систем трудового навчання. Це досвід проектно-художньої діяльності з опорою на графічні зображення майбутніх виробів і їх наочні моделі. Художнє формотворення з різних матеріалів, відображене в досвіді шведської предметно-центричної і датської прийомо-центричної систем відповідає потребам художньо-технічної творчості і доступне учням початкової школи. У шведському і датському досвіді мовленнєво-творча діяльність успішно поєднується із художньо-технічною творчістю учнів. А тому педагогічно доцільно виокремлювати конструктивно-мовленнєві уміння учнів, забезпечувати проектувальний компонент конструктивним синтезом словесних, графічних і предметно-маніпуляційних засобів у проектно-центричній системі технологічної освіти.

В умовах комплексно організованого предметно-розвивального середовища дизайн-діяльності стираються межі між уроками і позакласними та позашкільними заняттями, що позитивно позначається на формуванні конструктивних умінь в учнів початкових класів. В умовах комплексно організованого предметно-розвивального середовища дизайн-студій виникає нова форма взаємодії учасників навчально-виховного процесу - ігровий проект.

Потреби інформаційно-особистісного середовища учнів задовольняються не окремо організованим інформаційно-педагогічним чи інформаційно-культурним середовищами, а інтегрованим культосвітнім середовищем.

У третьому розділі «Ретроспектива досвіду формування конструктивних умінь особистості в умовах освітнього середовища» виділяються періоди становлення теорії інформаційних аналогів в історичній ретроспективі, розроблена класифікація конструктивних умінь учнів у системі початкової проектно-технологічної освіти, теоретично обґрунтована експериментальна методична система формування конструктивних умінь учнів у процесі проектно-ігрової діяльності. Проблема становлення теорії інформаційних аналогів виникла через необхідність осмислення і теоретичного узагальнення практичного досвіду організації навчання дітей наукової і технічної творчості, масових форм їхньої підготовки до творчої праці. Особливо слушною при цьому є думка В.О. Моляко про те, що технічна творчість в такому її виді як дизайн, художнє конструювання наближається до певних видів художньої творчості, що сприяє розвитку гармонійної особистості. В.О. Моляко висловлює сподівання, що дослідження з дизайну, художнього конструювання будуть продовжені, оскільки вже є цікавий практичний досвід з такого виду творчості. Саме у теорії і практиці дизайну, художнього конструювання найчастіше зустрічається поняття «інформаційні аналоги».

Ідея взаємозв'язку інформаційних аналогів виявлялася у поглядах науковців у різні історичні епохи. Спочатку теорія інформаційних аналогів мала ознаки «гілозоїзму» - філософського вчення, що розглядає всю матерію від самого початку як живу; погляд, відповідно до якого матерія ніколи не може існувати без духу, а дух - без матерії. Отже, грецькою натурфілософією започатковано становлення теорії інфоаналогів. Таке саме безпосереднє сприйняття довкілля властиве дитячій філософії. Воно зумовлюється сенсибельністю внутрішнього інформаційно-особистісного аналога учнів 1 - 4 класів.

Пізніше теорія інформаційних аналогів реалізувалася у досвіді ремісництва, де конструктивно-мовленнєві, конструктивно-художні і конструктивно-технічні уміння виявлялися як інтегральні. Естетичне ставлення включалося у змістову структуру праці не як побічний, додатковий момент, а як його практична функція, механізм і умова його практичного самоздійснення. Визначальною умовою формування естетичних здібностей конструктивної особистості є оволодівання мірами речей, що забезпечує органічну єдність особистості й довкілля - природного і рукотворного. Це другий важливий період у генезисі теорії інфоаналогів. Конструктивне ставлення до навколишнього світу, за аналогом до ремісничого способу виробництва, зберігається в учнів початкової школи, які найбільше схильні до занять декоративно-прикладним мистецтвом, також з елементами дизайну.

Третій історичний період становлення теорії інфоаналогів - це початок епохи машинного промислового виробництва. У машинному виробництві ніколи в одній особі не поєднується безпосередньо виготовлювач і той, хто володіє достатніми творчими здібностями. Тому визріла необхідність у розробці «практичної теорії формоутворення» для кожної галузі промислового виробництва. Архітектор і педагог Г.Земпер вважав, що така теорія має бути написана з повним знанням специфіки предмета, високоосвіченою в художньому відношенні людиною. Він особисто започаткував розробку теорії інформаційних аналогів, назвавши її «практичною теорією формотворення», але подальший її розвиток було загальмовано практичним втіленням у мистецтво і виробництво теорії функціоналізму.

Художники-конструктивісти сподівалися, що геометрично досконалі й економічно доцільні конструкції будуть сприйматися споживачами як зручні і привабливі. Але об'єктивний раціоналізм технічних форм, не зігрітий індивідуально-особистісним ставленням їх творця, виявився неадекватним широким культурним запитам до них. Знову з'явилася вимога, щоб інтеграція мистецтва і техніки відбулася всередині самої діяльності з відтворення предметного світу. Потреба класифікації конструктивних умінь із урахуванням «практичної теорії формотворення» Г.Земпера знову стала актуальною.

Наступний, четвертий період становлення теорії інфоаналогів стосується німецької художньо-промислової освіти і, зокрема, Баухауза. Як значущу для висвітлюваної нами проблеми відзначено думку В.Гропіуса про рівноправність усіх видів творчої праці і їх логічний взаємозв'язок у сучасному світі. Досвід матеріалізації німецьких культурних цінностей у дизайні втілювався на засадах взаємодоповнюваності раціонального і естетичного. Стабільною була і залишається дотепер наступна структурна ознака німецької художньо-промислової освіти, а саме: художній, науково-теоретичний і професійно-ремісничий синтез, зумовлений вербальним, сенсорним та структурним інформаційними аналогами.

Важливо модернізувати теорію інформаційних аналогів для розробки проектно-центричної системи технологічної освіти (початкової дизайн-освіти). Для цього стандартизовані вимоги освітньої галузі «Технологія» конкретизуються у змісті трудового навчання: художньої і технічної праці. На основі наукових положень теорії інформаційних аналогів та з урахуванням історичної ретроспективи її становлення і розвитку розроблялися критерії класифікації конструктивних умінь учнів (таблиця 2). Відповідно до інформаційних аналогів (вербального, сенсорного, структурного) виокремлено групи конструктивних умінь: конструктивно-мовленнєвих (вербально-художніх, мовленнєво-розрахункових і планувальних або їх поєднання), конструктивно-графічних (художньо-графічних, техніко-графічних або їх поєднання), конструктивно-перетворювальних (художньо-макетувальних, техніко-моделювальних або їх поєднання). Способи, прийоми і засоби методичного впливу згруповані навколо трьох послідовних етапів ігродизайну: конвергенції (збору даних для однозначного формулювання конструктивного задуму), дивергенції (варіативно-графічної «дизайнерської пропозиції»), трансформації (пошукового макетування за зразком з різних пластичних матеріалів). У сукупності всі три підсистеми забезпечують «опредмечування», втілення словесних і графічних проектів у пластиці матеріалів.

Таблиця 2 Критерії класифікації конструктивних умінь учнів

Способи класифікації

Різновиди конструктивних умінь

За інфоаналогами

Сенсорні

Вербальні

Структурні

За особистісно значущими об'єктами діяльності

«людина-людина», «людина-художні образи»

«людина-знакові системи»

«людина-природа», «людина-техніка»

За домінуючими типами особистісного сприймання

Емоційне у «художників-глядачів»

Абстрактне у «мислителів-слухачів»

Конкретне у «майстрів-діячів»

За пріоритетними типами графічних зображень

Метафоричний і сюжетний

Абстрактний і знаково-символічний

Конкретний

За особистісно ціннісними стилями мовлення

Художній і розмовний

Науковий

Офіційно-діловий і публіцистичний

За специфікою переважаючих дій

Уявно-образні, вербально-художні, художньо-графічні

Логіко-понятійні, Мовленнєво-розрахункові, техніко-графічні

Пошуково-макетувальні, техніко-технологічні

За інтелектуальною активністю

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены