Теоретико-методичні засади підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ

13.00.02 - теорія та методика трудового навчання

УДК 37.048.4

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Піддячий Микола

Іванович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України

Науковий консультант:

доктор філософських наук, професор, дійсний член НАПН України

Зязюн Іван Андрійович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, директор.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент,

Вихрущ Анатолій Володимирович, Тернопільський національний економічний університет, завідувач кафедри психологічних і педагогічних дисциплін;

доктор педагогічних наук, професор, Шпак Олександр Тихонович,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, професор кафедри теорії та історії педагогіки;

доктор психологічних наук, професор Побірченко Неоніла Антонівна, Інститут заочного і дистанційного навчання Національного авіаційного університету, професор кафедри дистанційної освіти.

Захист відбудеться «22» вересня 2010 року о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.04 в Інституті педагогіки НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки НАПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д).

Автореферат розісланий «20» серпня 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.П.Тименко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Соціально-економічні зміни у житті суспільства, зумовлені входженням України у світову спільноту, спричиняють вплив на процес модернізації національної освіти. Зростання вимог до фахової діяльності у соціально-економічній сфері обумовлено потребою кваліфікованого обслуговування наявних технологій та швидкого опрацювання і впровадження нових інформаційних ресурсів.

Процеси глобалізації, інтеграції, демократизації, підвищення ролі соціуму в формуванні якостей і цінностей особистості висувають принципово нові вимоги до технологічної освіти учнівської молоді. Актуальність профільно-технологічної підготовки старшокласників не зникає у зв'язку із прийняттям Закону про одинадцятирічну освіту. Адже профільно-технологічна підготовка здійснюється з метою розвитку відповідних якостей і цінностей старшокласників, які формуються в зазначеному напрямі профільного навчання. Наукового значення набуває з'ясування теоретичних засад формування освітньо-наукового простору, сприятливого для підготовки старшокласників до професійної діяльності.

Напрями та вимоги до сучасної організації підготовки учнів до професійної діяльності ґрунтуються на законодавчих і правових актах. У Національній доктрині розвитку освіти України виокремлена вимога виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя. У Законі України «Про освіту» зазначено про необхідність забезпечення соціально-економічної сфери кваліфікованими фахівцями, а в загальних положеннях регламентується професійне консультування і підготовка робітничих кадрів для регіонального ринку праці. Державний стандарт освітньої галузі «Технологія» передбачає забезпечення умов для професійного самовизначення, вироблення навичок трудової діяльності, виховання культури праці, допрофесійну та професійну підготовку з урахуванням індивідуальних можливостей. У Концепції профільного навчання в старшій школі виокремлені завдання виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, формування готовності до оволодіння професією, підготовки до професійної діяльності тощо. Законом України «Про загальну середню освіту» передбачено призначення міжшкільного навчально-виробничого комбінату для забезпечення потреб учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці. «Положення про міжшкільний навчально-виробничий комбінат» передбачає забезпечення потреб особистості в отриманні професії і кваліфікації відповідно до її інтересів, здібностей, наявних умов.

Аналіз знань та сформованих умінь і навичок у старшокласників профільно-технологічного напряму засвідчив недостатній рівень їхньої підготовленості до професійної діяльності в умовах профільного навчання. Більшість учнів не володіють достатньою інформацією про професії на ринку праці, є проблеми щодо роботи з психодіагностичними методиками. Значна їх кількість не мають уявлення про сучасні методики психологічного тестування, що застосовуються з метою вивчення емоційно-почуттєвих, інтелектуальних, особистісних якостей і цінностей людини.

Сучасний стан організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах базується на стереотипах, не завжди враховується особистісно орієнтована парадигма української освіти. Специфіка профільно-технологічної освіти в усіх сучасних інструктивно-нормативних і методичних документах подана без належного наукового обґрунтування. Немає чітко сформульованих завдань і кінцевої мети здійснення навчально-виховного процесу з технологічним напрямом у загальноосвітніх навчальних закладах.

Проблемам виховання особистості, трудового навчання учнів, активізації їх підготовки до професійного самовизначення та професійної діяльності в системі загальної середньої освіти присвячені численні розробки вітчизняних і зарубіжних учених-педагогів. Загальні концептуальні засади означених філософських і психолого-педагогічних напрямів постійно розкриваються на різного рівня зібраннях фахівців та в наукових працях: з питань філософії освіти у В.П.Андрущенка, I.A.Зязюна, В.Г.Кременя; з теорії педагогічних систем у С.У.Гончаренка, А.І.Дьоміна, П.М.Олійника; з питань неперервної професійної освіти у П.С.Атаманчука, П.М.Воловика, P.C.Гуревича, В.А.Козакова, О.Г.Мороза, Н.Г.Ничкало, О.М.Пєхоти, В.О.Радкевич, C.O.Сисоєвої; з політехнічних принципів навчання учнів у П.Р.Атутова, Ю.К.Васильєва, В.М.Мадзігона; з теорії змісту і технології психолого-педагогічної підготовки фахівця у Г.О.Балла, І.Д.Беха, П.Я.Гальперіна, Г.С.Костюка, О.І.Кульчицької, О.М.Леонтьєва, І.Я.Лернера, В.В.Рибалки, Б.О.Федоришина; з консультування в системі професійної орієнтації особистості у Д.О.Закатнова, Н.Н.Захарова, Є.О.Климова, Н.А.Побірченко, В.В.Синявського, Б.О.Федоришина, В.В.Чебишевої; з підготовки учнів до професійного самовизначення та структури соціалізації у С.Я.Батишеав, Г.С.Костюка, Н.М.Лавриченко, В.В.Мачуського, Є.М.Павлютенкова, М.П.Тименка, С.М.Чистякової; з трудового та профільного навчання учнів у А.В.Вихруща, Н.А.Калініченко, О.М.Коберника, Г.Є.Левченка, О.І.Ляшенка, В.Ф.Моргуна, А.П.Самодрина, Г.В.Терещука, О.Т.Шпака; з інтеграції знань у професійній підготовці майбутніх фахівців - І.І.Лукінова, В.О.Подоляка, Д.О.Тхоржевського.

Проте проблема підготовки учнів до професійної діяльності в умовах профільного навчання ще недостатньо досліджена у теоретичному та методичному аспектах. Зокрема, вимагають уваги дослідників такі важливі питання як: наукові положення про організацію профільно-технологічної підготовки старшокласників до регіонального ринку праці; теоретико-методичні засади модернізації змісту профільно-технологічного навчання старшокласників: підходи, критерії відбору і принципи моделювання; наукові положення про створення профільно-центричної системи технологічної освіти. Особливо перспективною видається профільна підготовка старшокласників на засадах проектно-технологічного підходу, з урахуванням об'єктно орієнтованого проектування. Перспективність такого підходу відмічена у працях Т.О.Бойка, В.В.Вдовченка, В.О.Моляки, А.С.Синожка, В.П.Тименка. У кожного типу професій є свій специфічний проектувальний компонент. Так, у професіях типу «людина-природа» він виявляється у ландшафтному дизайні, «людині-техніці» відповідає промисловий (індустріальний дизайн), «людині-людині» - дизайн костюма, «людині-художнім образам» - дизайн середовища (інтер'єрів), «людині знаковій системі» - графічний дизайн. Але у профільно-технологічній підготовці старшокласників до професійної діяльності на перспективність проектно-технологічної підготовки звертається недостатня увага.

Специфічною ознакою організації профільної підготовки старшокласників на заняттях технологічного напряму є створення навчального середовища наближеного до професійного. Наукове обґрунтування шляхів зближення середовища профільного навчання і професійного середовища є важливим для розв'язання низки суперечностей між: соціальним замовленням якісної підготовки учнів, конкурентоспроможних на ринку праці, і недостатнім рівнем їхньої реальної підготовки до професійної діяльності в умовах технологічного профілю; значним обсягом інформації в умовах швидкозмінних технологій і неадаптованістю навчального середовища шкіл технологічного профілю до інноваційних змін; розвитком інфраструктури шкіл технологічного профілю і необхідністю розробки теоретико-методичних засад функціонування профільно-центричної системи технологічної освіти старшокласників; впровадженням інтегративного підходу в особистісно зорієнтований навчально-виховний процес і необхідністю його врахування у профільній підготовці старшокласників до професійної діяльності; новими інформаційними технологіями для однієї із змістових ліній технологічної освіти і недостатністю використання таких технологій у профільній підготовці старшокласників до професійної діяльності.

Враховуючи соціальне значення підготовки старшокласників до регіонального ринку праці, з одного боку, і розвиток особистості старшокласника у процесі профільної підготовки до професійної діяльності, з другого боку, темою дисертаційного дослідження обрано «Теоретико-методичні засади підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційного дослідження є складовою комплексних програм науково-дослідної роботи Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України (до 20.02.07 - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України) «Дидактичні засади професійного навчання в умовах неперервної освіти». Номер державної реєстрації РК № 0102U000398 і «Теорія і методика проектування професійного навчання кваліфікованих робітників». Номер державної реєстрації РК № 0104U009941.

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (протокол № 14 від 25 грудня 2003 року), та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 30 березня 2004 року).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження обрано теоретичне обґрунтування, розробку та експериментальну перевірку ефективності системи профільно-технологічної підготовки старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів до професійної діяльності в умовах регіонального ринку праці.

Відповідно до мети виокремлені такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан профільної підготовки старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів до професійної діяльності і сформулювати методологічні основи модернізації профільно-технологічної освіти.

2. З'ясувати теоретичні засади створення профільно-центричної системи технологічної освіти, сприятливої для підготовки старшокласників до регіонального ринку праці.

3. Теоретично обґрунтувати систему орієнтації учнів на професійну діяльність з урахуванням пріоритетних напрямів регіонального ринку праці. Розробити модель системи підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання за технологічним напрямом.

4. Розробити методичну систему профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах регіонального ринку праці.

5. Здійснити дослідно-експериментальну перевірку ефективності профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах регіонального ринку праці.

6. Узагальнити результати дослідно-експериментальної роботи і забезпечити їх впровадження у мережі загальноосвітніх навчальних закладів технологічного профілю.

Об'єкт дослідження: процес профільно-технологічної підготовки старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах.

Предмет дослідження: зміст, форми і методи профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності.

Концепція дослідження. Система підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання за технологічним напрямом включає взаємопов'язані і взаємообумовлені суб'єктно-діяльнісні, структурні та функціональні складові. Суб'єктно-діяльнісні складові такої підготовки зумовлені: закономірностями діяльності учня й педагога; мотиваційними чинниками неперервного учіння; рефлексією, розвитком, активністю учня; спілкуванням, взаємодією і співробітництвом між суб'єктами навчання; результатами підготовки. Структурні складові такої підготовки уособлюють: цілі, принципи, зміст, методи і форми підготовки до професійної діяльності; навчально-методичний комплекс дисциплін; способи контролю та корекції знань, умінь і навичок учнів; засоби педагогічної комунікації та засоби організації зворотних зв'язків у навчально-виховному середовищі. Функціональні складові включають: гностичну, проектувальну, інтегративну, конструктивну, комунікативну, корективно-регулятивну спрямованість підготовки суб'єкта учіння до майбутньої професійної діяльності.

Профільно-технологічну підготовку старшокласників до професійної діяльності важливо здійснювати з урахуванням потреб регіонального ринку праці, а тому і теоретичні засади створення профільно-центричної системи технологічної освіти повинні розглядатись як наукове обґрунтування профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах регіонального ринку праці.

Профільно-центрична система теоретичних основ - це сукупність принципів профільної підготовки старшокласників в умовах регіонального середовища, якими обумовлюється розвиток їхніх домінуючих здібностей з урахуванням стану ринку праці.

Системний підхід до розробки концепції, окрім теоретичних основ профільно-центричної системи технологічної підготовки, увиразнюється профорієнтацію старшокласників на пріоритетні технології регіонального ринку праці, з одного боку, і створенням методичної системи профільно-технологічної підготовки до професійної діяльності, з другого боку.

Профорієнтація - це комплексна науково обґрунтована система форм, методів і засобів впливу на особистість з метою оптимізації професійного самовизначення на основі врахування її індивідуально-психологічних характеристик і потреб регіонального ринку праці в кадрах.

Методична система профільно-технологічної підготовки - це сукупність взаємодоповнюваних соціальних, організаційних і педагогічних умов підтримки розвитку профільних здібностей старшокласників в умовах регіонального ринку праці.

Отже, система профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності включає три взаємодоповнювані підсистеми: профільно-центричну (методологічну); профорієнтаційну (психодіагностичну); методичну (педагогічну).

Теоретична модель профільно-технологічної підготовки учнів до професійної діяльності включає інтелектуальний, мотиваційний, когнітивний і професійно-діяльнісний компоненти, які виявляються в ході реалізації адаптивно-професійного, професійно-розвивального, професійно-продуктивного і професійно-дослідницького етапів профільного навчання.

Гіпотеза дослідження. Процес профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності буде більш ефективним, якщо здійснюватиметься системний підхід до відбору теоретичних основ і розробки методики профільного навчання, а також профорієнтації старшокласників на пріоритетні технології регіонального ринку праці; якщо забезпечуватиметься реалізація інтегративного та діяльнісного підходів до змістового забезпечення і педагогічної організації профільно-технологічної підготовки старшокласників; якщо відбудеться впровадження середовищного підходу до розробки змісту, яким зумовлюватиметься індивідуальна траєкторія підготовки, якщо комплексним методичним впливом досягатиметься створення перцептивного образу фахівця; якщо система профорієнтації завершиться соціально-професійною адаптацією учнів до регіонального ринку праці.

Теоретичну основу дослідження становлять базові положення психолого-педагогічних досліджень із проблеми загальної та профільної освіти, що знайшли розкриття в працях:

- з питань філософії освіти - I.A.Зязюна, В.Г.Кременя;

- з теорії педагогічних систем у С.У.Гончаренка, А.І.Дьоміна, П.М.Олійника;

з політехнічних принципів трудового навчання учнів у П.Р.Атутова, Ю.К.Васильєва, В.М.Мадзігона;

з теорії змісту і технології психолого-педагогічної підготовки фахівця у Г.О.Балла, П.Я.Гальперіна, Г.С.Костюка, О.І.Кульчицької, О.М.Леонтьєва, В.В.Рибалки, Б.О.Федоришина;

з консультування в системі професійної орієнтації та професійного самовизначення особистості у С.Я.Батишева, І.Д.Беха, Д.О.Закатнова, Н.Н.Захарова, Є.О.Климова, Г.С.Костюка, В.В.Мачуського, Є.М.Павлютенкова, Н.А.Побірченко, В.В.Синявського, М.П.Тименка, Б.О.Федоришина, В.В.Чебишевої, С.М.Чистякової;

з трудового та профільного навчання учнів у Н.В.Абашкіна, О.М.Коберника, Є.В.Кулика, Г.Є.Левченка, В.К.Сидоренка, Г.В.Терещука, Д.О.Тхоржевського, О.Т.Шпака (взаємозв'язок трудового і економічного виховання).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження:

- теоретичні: аналіз філософських, психолого-педагогічних теоретичних джерел; вивчення та узагальнення досвіду профільно-технологічної підготовки старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах; використання положень нормативних документів щодо профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності, синтез яких дає можливість систематизувати виокремлені теоретичні основи як сукупність принципів профільної підготовки старшокласників у регіональному середовищі, якою зумовлюється розвиток їхніх домінуючих здібностей;

- емпіричні: анкетування та соціологічні опитування педагогічних працівників і учнів загальноосвітніх шкіл та міжшкільних навчально-виробничих комбінатів; спостереження; експертна оцінка; експеримент; методи математичної статистики та комп'ютерної обробки експериментальних даних, які сприяли реалізації систем профорієнтації і методики профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах регіонального ринку праці;

- експериментальні (констатувальний і формувальний експерименти) виокремлено з метою апробації методологічної системи підготовки старшокласників до професійної діяльності за технологічним напрямом.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася в загальноосвітніх навчальних закладах: Боярському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті, Боярській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2, Тарасівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів (Києво-Святошинський район, Київська область); Ізюмському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті, Ізюмській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 5, Ізюмській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 (Харківська область); Чортківському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті, Чортківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2, Чортківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 6 (Тернопільська область); Сімферопольському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті (Автономна Республіка Крим); Павлоградському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті, Павлоградській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 5, Павлоградській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 17 (Дніпропетровська область); Степанівському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті, Жовтневській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, Кисилівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Менського району (Чернігівська область). У дослідно-експериментальній перевірці загалом брало участь 876 осіб: 820 учнів, 56 педагогічних працівників.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше науково обґрунтовану концепцію системи профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності, у якій виокремлено три взаємодоповнювані підсистеми: профільно-центричну (методологічну), профорієнтаційну (психодіагностичну), методичну (педагогічну); уточнено зміст і структуру категорій «підготовка старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання за технологічним напрямом», «готовність старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання за технологічним напрямом»;

- обґрунтовано педагогічну систему формування у старшокласників готовності до професійної діяльності засобами орієнтації учнів на професійну діяльність в умовах профільно-технологічного навчання, яка враховує особистісні, регіональні та державні особливості відповідно до фактичного і прогнозованого стану регіонального ринку праці та визначає етапи, зміст і методику відповідної підготовки до професійної діяльності;

- виявлені теоретико-методологічні й організаційно-методичні засади функціонування педагогічної системи формування у старшокласників готовності до професійної діяльності за технологічним напрямом, розкрито її зміст і структуру та експериментально перевірено ефективність;

– розроблено модель системи підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання за технологічним напрямом, складовими якої є мета, завдання, етапи, компоненти, зміст, методи, форми, засоби, полікультурні та соціально-економічні умови середовища, соціальна суб'єкт-суб'єктна взаємодія та вплив, організаційно-педагогічна структура тощо;

- визначено системний підхід та педагогічні умови підвищення ефективності процесу орієнтації учнів на професійну діяльність в умовах профільного навчання за технологічним напрямом на етапах підготовки до професійного самовизначення та корегування в процесі навчально-виховної суб'єкт-суб'єктної взаємодії;

- з'ясовані і сформульовані критерії, показники і рівні профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності;

- подальшого розвитку набули форми, методи та технології формування готовності старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання за технологічним напрямом; зміст діяльності профільного навчально-виховного закладу.

Практичне значення дослідження полягає в розробці й упровадженні системи підготовки старшокласників до майбутньої професійної діяльності в умовах профільного навчання за технологічним напрямом, яку відображено: у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти та Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки для старшої школи в освітній галузі «Технологія»: «Соціально-професійне орієнтування на ринку праці»; «Концепції профільного навчання у старшій школі» (2003); розроблених навчально-методичних матеріалах для освітньої галузі «Технологія» (старша школа) у структурі загальної середньої освіти (2004); методичних матеріалах для керівників і педагогічних працівників міжшкільних навчально-виробничих комбінатів у підготовці старшокласників до професійної діяльності (2005); методичних матеріалах для вчителів трудового навчання у проекті «Рівний доступ до якісної освіти. Виклик для України: розробка рамкових основ змісту (курикулуму) загальної середньої освіти для 21-го століття» (2006-2007); методичних рекомендаціях щодо взаємодії МНВК України та місцевих органів влади у підготовці старшокласників до професійної діяльності за технологічним напрямом (2005); Концепції підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах взаємодії «Міжшкільний навчально-виробничий комбінат - загальноосвітній навчальний заклад» з корегуючим органом «Координаційна рада міжшкільних навчально-виробничих комбінатів при Міністерстві освіти і науки України» (2003); «Програмі підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів до професійної діяльності в умовах профільного навчання за технологічним напрямом у взаємодії загальноосвітньої школи та МНВК» (2006); дидактичних та методичних матеріалах «Організація самодіагностики учнів у підготовці до професійної діяльності» (2004).

Результати дослідження можуть бути використані у масовій практиці профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності; процесі професійної підготовки вчителів технологій профільної школи у вищих педагогічних навчальних закладах; системі післядипломної педагогічної освіти.

Впровадження результатів дослідження. Положення, висновки й рекомендації розроблено на основі узагальнення дослідницьких матеріалів, впроваджено в систему загальної середньої освіти, а саме: Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України (довідка № 47 від 02.02.2009 р.); Боярського міжшкільного навчально-виробничого комбінату (довідка № 10 від 02.02.2009 р.) у взаємодії із Боярською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 2 (довідка № 11 від 02.02.2009 р.) та Тарасівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів (довідка № 56 від 02.02.2009 р.) Києво-Святошинського району Київської області; Ізюмського міжшкільного навчально-виробничого комбінату (довідка № 206 від 02.02.2009 р.) у взаємодії із Ізюмською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 5 (довідка № 24 від 02.02.2009 р.) та Ізюмською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 2 (довідка № 38 від 02.02.2009 р.) Харківської області; Чортківського міжшкільного навчально-виробничого комбінату (довідка № 7 від 02.02.2009 р.) у взаємодії із Чортківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 2 (довідка № 23 від 02.02.2009 р.) та Чортківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 6 (довідка № 28 від 02.02.2009 р.) Тернопільської області; Сімферопольського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Автономної Республіки Крим (довідка № 8 від 10.02.2009 р.); Павлоградського міжшкільного навчально-виробничого комбінату (довідка № 56 від 06.02.2009 р.) у взаємодії із Павлоградською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 5 (довідка № 4 від 05.02.2009 р.) та Павлоградською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 17 (довідка № 58 від 05.02.2009 р.) Дніпропетровської області; Степанівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату (довідка № 12 від 09.02.2009 р.) у взаємодії із Жовтневською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів (довідка № 14 від 02.02.2009 р.) та Кисилівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів (довідка № 17 від 12.02.2009 р.) Менського району Чернігівської області.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні та практичні результати проведеного дослідження, а також концептуальні положення й загальні висновки були представлені у вигляді доповідей на міжнародних, всеукраїнських, регіональних наукових і науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях, симпозіумах і семінарах, зокрема:

на 12 міжнародних: «Теоретичні і методичні засади розвитку професійно-технічної освіти» (Київ, 2003), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методи навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2004), «Теоретичні та методичні засади підготовки фахівців у професійних навчальних закладах технічного і художнього профілю» (Львів, 2004), «Розвиток особистості в полікультурному слов'янському освітньому просторі» (Кривий Ріг, 2004), «Теоретичні та методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції» (Київ, 2005), «Розвиток особистості в полікультурному освітньому просторі» (Черкаси, 2005), «Формування професійної компетентності вчителя в умовах європейської інтеграції» (Київ-Житомир, 2005), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2006), «Поликультурное Славянское пространство: пути и формы интеграции» (Москва, Росія, 2006), «Зміст громадянської освіти і виховання: історія, реалії і перспективи» (Херсон, 2006), «Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології» (Київ, 2007), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2008);

на 5 всеукраїнських: «Теоретико-практичні реалії сучасного виховання дітей та учнівської молоді» (Київ, 2005), «Теоретичні і практичні засади духовно-морального виховання дітей та молоді» (Київ, 2005), «Актуальні проблеми профорієнтації в неперервній освіті» (Кам'янець-Подільський, 2006), «Теоретико-методичні основи виховання творчої особистості учнів в умовах позашкільних навчальних закладів» (Київ, 2006), «Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання безробітних» (Київ, 2008);

на 13 всеукраїнських науково-практичних заходах: «Зміст та завдання профільного навчання в освітній галузі «Технологія»» (Хуст, 2006), «Міжшкільні навчально-виробничі комбінати на сучасному етапі: проблеми, пошуки, перспективи» (Бровари, 2006), «Профільне навчання старшокласників в умовах МНВК» (Дніпропетровськ, 2006), «Психолого-педагогічні засади розвитку особистості в освітньому просторі» (Київ, 2006), «Спрямування можливостей загальноосвітньої ланки на задоволення професійних планів старшокласників» (Київ, 2006), «Апробація та впровадження Державних стандартів професійно-технічної освіти в навчальних закладах України. Стан та перспективи розвитку МНВК в профільній школі» (Чортків, 2007), «Виклик для України: розробка рамкових основ змісту (національного курикулуму) загальної середньої освіти для 21-го століття» (Київ, 2007), «Виховний потенціал навчального процесу загальноосвітньої школи» (Київ, 2007), «Зміст базової і профільної освіти в старшій школі загальноосвітньої ланки» (Хмельницький, 2007), «Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології» (Київ, 2007), «Теорія і практика неперервної професійної освіти: науковий пошук, результати, перспективи» (Київ, 2007), «Зміст і технології шкільної освіти» (Київ, 2008), «Профільне навчання: проблеми, досвід, перспективи» (Київ, 2008), «Педагогічна майстерність в освітньо-виховних системах: теорія і практика» (Київ, 2008).

Результати дослідження обговорювалися на щорічних звітних науково-практичних конференціях і методичних семінарах у: Інституті педагогіки НАПН України (2004 - 2009 рр.); Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (2003 - 2009 рр.); Інституті проблем виховання АПН України (2004 - 2009 рр.).

Апробація результатів дослідження здійснювалася також перед слухачами курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України, на серпневих конференціях учителів, перед управлінцями та педагогами навчальних закладів системи загальної середньої освіти.

Кандидатську дисертацію на тему «Організаційно-педагогічні умови підготовки старшокласників до професійного самовизначення у міжшкільних навчально-виробничих комбінатах» захищено 2002 р. у спеціалізованій вченій раді Інституту проблем виховання НАПН України. Матеріали кандидатської дисертації в тексті докторської дисертації не використовувались.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у 36 наукових працях, серед яких: 1 монографія, 21 одноосібна стаття у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 14 публікацій - в інших наукових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація включає вступ, п'ять розділів, висновки до розділів, загальні висновки, список використаних джерел, додатки. Загальний обсяг дисертації - 507 сторінок . Основний текст дисертації викладено на 387 сторінках. Робота містить 19 таблиць, 4 рисунки, 13 додатків на 78 сторінках. Список використаних джерел складає 422 найменування.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної для дослідження проблеми; визначено об'єкт і предмет, мету і завдання, гіпотезу і концепцію, методи дослідження; методологічну й теоретичну основи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення наукової роботи; наведено відомості про впровадження та апробацію результатів дослідження, подано структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі «Методологічні основи модернізації профільного навчання в старшій школі» розкриваються методологічні та концептуальні підходи до побудови навчально-виховного процесу в старшій школі в умовах профілізації; становлення державного і регіонального компонентів національного курикулуму і періодичності його корегування; формування в учнів здатності до професійної діяльності; виокремлюються теоретичні аспекти змісту профільного навчання, подається порівняльний аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду профільної підготовки старшокласників.

Ті країни, які у ХХІ столітті вибудують освіту, спрямовану на виховання та розвиток відповідальної за свої дії особистості, здатної до саморозвитку, самоосвіти, самовиховання, навченої мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію й використовувати набуті знання, вміння і навички приймати адекватні рішення в ході виконання практичних завдань, домінуватимуть у суспільних та соціально-економічних відносинах і матимуть стійку динаміку випереджувального розвитку.

На основі аналізу історичного розвитку просліджується необхідність у напрацюваннях, пов'язаних із перспективним розвитком суспільних та соціально-економічних відносин, через курикулярну складову освіти в старшій школі. На думку І.Д.Звєрєва, старший шкільний вік - це період, коли загальноосвітній навчальний заклад «розпочинає процес адаптації особистості до ринку праці». Оскільки ринок праці розбалансований і потребує реструктурування, є необхідність у побудові освітньої системи профільно-технологічної підготовки, що спрямовуватиме старшокласників на потреби регіонального ринку праці, у якому збалансовані різні типи професій: людина-людина (л-л), людина-природа (л-п), людина-техніка (л-т), людина-художній образ (л-х), людина-знакова система (л-з).

Зосередження освіти на потребах розвитку особистості передбачає пряму залежність навчально-методичного забезпечення відповідно до вікових та індивідуальних особливостей старшокласників, задіяних у профільно-технологічній підготовці до професійної діяльності. У цьому напрямі переважають педагогічні технології, побудовані на основі активізації й інтенсифікації діяльності учнів. Г.К.Селевко пропонує одну із активних моделей навчання за принципом активності учня в навчальному процесі, в тому числі і профільно-технологічному. Її сутність - цілеспрямоване активне сприйняття учнями явищ, які вони вивчають, їх осмислення, аналіз і застосування. Цей принцип передбачає якість навчальної діяльності, що характеризується високим рівнем мотивації, усвідомленою потребою в засвоєнні знань і формуванні вмінь. Принцип активності учнів у профільно-технологічній підготовці передбачає потенційну ефективність в умовах підготовки кадрів до регіонального ринку праці.

Наступна проблема стосується автентично-компетентнісно зорієнтованого підходу, спрямованого на формування професійних якостей особистості, необхідних для успішної діяльності в місцевому культурному середовищі, оскільки, як зазначає М.О.Бердяєв, людина живе в природному світі і бере участь у природних процесах. У зв'язку з цим підготовка педагогів для роботи із старшокласниками має відповідати критеріям не лише в межах знання навчального предмета, а й у формуванні й розвитку ключових компетентностей, необхідних для постійної підтримки регіонального ринку праці.

Напрацювання В.М.Мадзігона в напрямі продуктивної педагогіки показують, що знання, здобуті старшокласниками в результаті навчання дією і ті, що спираються на попередній життєвий досвід, запам'ятовуються довше, ніж знання, які здобуті теоретично і замало пов'язані із повсякденним життям. Це зумовлює необхідність інтеграції теоретичних знань, їх педагогічно доцільної трансформації у практичні вміння і навички, а отже, участь учнів у продуктивній праці місцевого виробництва, сфери обслуговування та мистецтва і культури, які є складовими місцевого ринку праці.

Для профільно-технологічної підготовки старшокласників потрібні навчально-виховні заходи, спрямовані на збалансований розвиток учнів, їхній добробут і нормальний стан фізичного й психологічного здоров'я. У цьому контексті до педагогічних колективів, задіяних у профільно-технологічній підготовці до професійної діяльності, зростають вимоги в царині розширення сфер впливу місцевого соціуму на особистість старшокласників.

Педагогічно доцільна взаємодія особистості і соціального середовища місцевого ринку в процесі професійного самовизначення передбачає виникнення відносин, які, з одного боку, є рушійними силами цього процесу, а з другого - сприяють адекватній оцінці соціально-економічних завдань, що стоять перед регіональним ринком праці, і які потрібно буде вирішувати в майбутньому. Створюючи умови для входження особистості у регіональний світ професій і успішного кар'єрного просування в ньому, необхідно визначити орієнтири, які відображають кількісну і якісну потребу регіонів у кадрах, а також конкретні види праці, професій, можливості профільної підготовки учнів за самостійно обраним фахом. Але найважливіше звернути увагу учнів на проектну складову профільно-технологічної підготовки - на потенційні можливості у кожному типі професій (л-л, л-п, л-т, л-х, л-з).

Одним із важливих аспектів змісту профільно-технологічної освіти є структурування, яке сприяє реалізації принципу природовідповідності у навчально-виховному процесі. З реалізацією принципу природовідповідності в навчанні, а відповідно і структуруванням змісту освіти, пов'язана проблема інтеграції цього змісту як системотвірного компонента методичної системи профільно-технологічної підготовки старшокласників.

Отже, сутність модернізації профільного навчання полягає в максимальному осягненні учнями на певному етапі їхнього розвитку сутності продуктивної діяльності. Вони разом з наставниками шукають відповіді на спільні проблеми людського буття, сприймаючи невизначеність ситуацій як норму і сигнал до дії. У таких пошуках їм допомагає звернення до культурно-історичної і трудової спадщини, якою для регіонального ринку праці була традиційна трудова діяльність за напрямами: людина-людина, людина-природа, людина-техніка, людина-художній образ, людина-знакова система.

У другому розділі «Теоретичні засади підготовки учнів до професійної діяльності» розглянуто традиційну систему трудової підготовки старшокласників у контексті їхньої профільно-технологічної підготовки до професійної діяльності. З'ясовано також виховний і розвивальний потенціал трудової діяльності старшокласників і, зокрема їхньої профільно-технологічної підготовки. Актуалізовано педагогічні умови формування трудових якостей старшокласників у процесі профільного навчання. Проаналізовано емпіричний досвід профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності. Обґрунтовано організаційно-педагогічні засади функціонування профільного навчально-виховного закладу.

У ході аналізу традиційної системи підготовки старшокласників з'ясовано, що в умовах міжшкільних навчально-виробничих комбінатів трудового навчання та професійної орієнтації учнів (МНВК) старшокласники ознайомлюються з місцевим виробництвом, його особливостями, але винятково з орієнтацією на техніко-технологічний підхід, без врахування їхніх потреб у політехнічній творчості, проектуванні на об'єкт праці (трудової діяльності).

Особливого значення у профільно-технологічній підготовці старшокласників набуває процес цілеспрямованої соціально-професійної адаптації, під час якої не лише формуються професійні знання і уміння, а й ознайомлюються з нормами та цінностями трудових колективів чи об'єднань місцевого регіону. Розвиток професіоналізму старшокласників відбувається в процесі праці, коли разом з підвищенням основної кваліфікації розширюється сфера діяльності та опановуються нові спеціальності, додаткові кваліфікації, які мають МНВК на регіональному ринку праці. Готовність до переорієнтації на іншу професійну діяльність з урахуванням попереднього професійно-соціального досвіду та індивідуальних можливостей є обов'язковою умовою процесу професійного самовизначення.

Соціально-професійна адаптація, професійно-соціальний досвід стають можливими в умовах такого соціального інституту, як ринок робочої сили. Зазначене положення є важливою теоретичною засадою, сформульованою нами за результатами аналізу традиційної системи трудової підготовки у контексті з їхньою профільно-технологічною підготовкою до професійної діяльності.

Визначення орієнтовного місця особистості на ринку праці відбувається шляхом моделювання системи шкільного навчання, виховання та виробництва, виходячи з умов соціально-економічного розвитку певного регіону та держави. Це передбачає створення умов навчання для старшокласників за профільними напрямами: агропромисловий комплекс (л-п); будівництво, архітектура і дизайн (л-х); основи медицини і педагогіка (л-л); транспорт та зв'язок, легка та харчова промисловість (л-т), інформаційно-комп'ютерні технології та їх забезпечення (л-з). У взаємозв'язку такі профілі технологічної підготовки складають систему регіонального ринку праці. Соціально-профільна адаптація до такої системи, набуття ними професійно-соціального досвіду стане можливим, якщо регіональний ринок праці у загальноосвітніх навчальних закладах буде представлений моделлю профільно-центричної системи підготовки старшокласників до професійної діяльності. Загальноосвітня ланка має допомогти старшокласникам адаптуватися до нових виробничих відносин за рахунок створення відповідних умов для особистісного зростання та підвищення рівня інформованості про різні аспекти сучасного регіонального ринку праці. Кожному старшокласнику необхідна кваліфікована допомога у побудові індивідуальної стратегії діяльності, яка можлива за умови розробки і функціонування профільно-центричної системи підготовки учнівської молоді до професійної діяльності.

У ході з'ясування виховного і розвивального потенціалу, необхідного для підготовки старшокласників до професійної діяльності, увага звертається, як правило, на виробниче оточення і напрями спеціалізації місцевих господарств; перспективи розвитку регіонального господарського комплексу; потреби в робітничих кадрах на регіональних рівнях; навчальну матеріально-технічну базу МНВК; укомплектованість інженерно-педагогічними кадрами - фахівцями відповідних галузей і майстрами виробничого навчання; ймовірність працевлаштування та навчання за обраною спеціальністю; відповідність бажань та здатності старшокласників до оволодіння професіями.

Але поки що недостатня увага звертається на те, що завдяки адекватній професійній адаптації старшокласників забезпечується відповідність їхніх особистісних якостей конкретному виду професійної діяльності. Профадаптація є важливим фактором, яким зумовлюється стабільність робочої сили на місцевому ринку праці, досягається формування позитивного ставлення до обраної професії, що є умовою зростання продуктивності праці.

Рівень зростання продуктивності праці залежить від сукупності цілеспрямованих дій, що потребують розумової (сенсорний апарат, емоційна та психічна сфера людини) і фізичної (опорно-м'язова система) енергії на шляху створення матеріальних і духовних цінностей. У цьому контексті однією з важливих якостей особистості є працелюбність. Саме цю моральну якість особистості, яка виражається в кількості і якості результатів, треба виховувати в процесі підготовки до професійної діяльності. Формування такої якості забезпечується в умовах функціонування проектно-центричної системи профільної підготовки старшокласників.

Отже, відповідність домінуючих профілів здібностей учнів профілям їхньої технологічної підготовки до регіонального ринку праці є другою важливою теоретичною засадою підготовки старшокласників до професійної діяльності. Ця теоретична засада успішно реалізується в умовах функціонування профільно-центричної підготовки, де комплексно взаємодіють різні типи професійної діяльності.

Діяльнісно орієнтована профільна підготовка учнівської молоді сприяє поглибленню фахово-функціональної компетенції учнів. Але вагоме значення мають також трудові якості, які виявляються в комунікативних і особистісних стосунках, оволодінні методикою самостійного навчання, планування, реалізації та контролю. Тому формування трудових якостей старшокласників в умовах профільного навчання розглядається з урахуванням ключових кваліфікацій, необхідних для самодостатнього функціонування профільно-центричної системи технологічної підготовки.

У трудовому навчанні та вихованні розвиваються не лише м'язи, а й інші фізіологічні складові - зір, органи дотику тощо. Фізичний розвиток у праці має велике значення, бо є важливим і дуже необхідним елементом фізичної культури. Але головна користь праці полягає в духовному та психологічному розвитку людини. Духовний розвиток породжується гармонійною працею і визначає ту особливість вихованої людини, яка відрізняє її від людей, у яких немає відповідальності за створення культурних надбань, достатнього соціально-економічного добробуту та налагодження гармонійних суспільних відносин. Єдність фахово-функціональних компетенцій із «ключовими кваліфікаціями» - це третя теоретична засада, якою зумовлюється формування трудових якостей старшокласників в умовах профільного навчання.

Мета профільного навчання - створення умов старшокласникам для послідовного і свідомого входження в систему трудових відносин, які складаються на регіональному ринку праці. Емпіричний досвід профільно-технологічної підготовки - це відправний момент такого послідовного входження у світ професій. Особливого значення набуває зарубіжний досвід профільної підготовки учнівської молоді до професійної діяльності. Зокрема у «90-ті роки для українських фахівців відкрилися можливості для впровадження багатьох інновацій оволодіння європейським рівнем професійної підготовки». Н.В.Абашкіна, роблячи такий висновок, звертає увагу на фахівців маркетингу, сучасних комерсантів, професія яких вимагає глибоких знань та інформованості про регіональний ринок виробництва і праці, ринок своєї країни і зарубіжний. За результатами аналізу стану профільної технологічної підготовки учнівської молоді у Німеччині були виокремлені нові форми такої підготовки і, зокрема, молодіжні центри та навчально-тренувальні фірми. Вони функціонують як навчальний комплекс, що орієнтується на пріоритетну сферу господарства певного регіону. Модельні центри і навчально-тренувальні фірми профільної підготовки старшокласників підтримують ділові зв'язки з підприємствами сфери виробництва, де працевлаштовуються учні.

Дослідження діяльності навчально-тренувальних фірм показало, що профільна підготовка реалізується в них на основі нових навчальних технологій. Учням надається можливість інтенсивного практичного професійного тренування. Завдяки створенню спеціалізованого середовища у зазначених організаційно-педагогічних умовах досягається ефективність профільної підготовки, підвищений рівень кваліфікаційної підготовленості старшокласників. Профільно-технологічне середовище оснащується з урахуванням сфер майбутньої професійної діяльності.

Отже, комплексно обладнані модельні центри і навчально-тренувальні фірми, які зорієнтовані на потреби регіонального ринку праці, - це четверта засада підготовки старшокласників до професійної діяльності. Така теоретична засада має бути практично зреалізована в умовах профільно-центричної системи підготовки учнів до професійної діяльності. Профільно-центрична система не може спиратися лише на морально-етичні засади, бо цим вона відривається від сукупних виробничих відносин, від економічної структури місцевого регіону. Профільне навчання за технологічним напрямом має відповідати як інтересам старшокласників, так і соціально-економічними потребами регіонального ринку праці.

До теоретичних засад профільної підготовки учнів до професійної діяльності віднесено наукове обґрунтування ефективної організації діяльності профільного навчально-виховного закладу. Продовжуючи теоретичне обґрунтування ефективності середовища для профільно-технологічної підготовки старшокласників важливо звернути увагу на те, що сьогодні мало досліджені місце і роль дирекції та педагогічного колективу у профільному навчально-виховному закладі. У педагогічній літературі немає джерел, які б глибоко розкривали завдання, суть, роль цих структур у навчально-виховному процесі. Як наслідок - управлінські освітні структури і педагогічні колективи часто обирають хибний шлях розбудови і розвитку профільної школи, спрямованої на навчання, виховання та спрямування особистості на професійну діяльність. Це неминуче призводить до дезорієнтації учнів і втрати ними ціннісних орієнтацій, що унеможливлює забезпечення особистісної, а отже, й регіональної і державної динаміки досвідного поступу майбутніх творців матеріального виробництва.

У третьому розділі «Система орієнтації учнів на професійну діяльність в умовах профільної підготовки» розглянуто процес становлення і розвитку системи професійної орієнтації учнів. Уточнено напрями профорієнтаційної роботи зі старшокласниками як передумови для профільного навчання. Виокремлено значення професійного консультування як складової системи підготовки старшокласників до професійної діяльності. Теоретично обґрунтовано професіографічну діяльність учнів старших класів з урахуванням особливостей їхніх домінуючих профілів здібностей. У системі орієнтації учнів на професійну діяльність відведено вагому роль професійному самовизначенню.