Теоретико-методичні засади підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання

Становлення і розвиток системи орієнтації учнів на професійну діяльність зумовлене соціальним середовищем. Соціальне середовище, в якому здійснюються профорієнтаційні заходи на свідомий вибір професії, цілеспрямовує учнів на професійну діяльність для закріплення на ринку праці. Одне із завдань профорієнтації це - розробка методик виховного характеру з метою впливу на учнів у напрямі розвитку їхніх здібностей для виконання свого призначення в сфері інтелектуальної діяльності та матеріального виробництва.

З'ясовано, що потребує ініціювання та підтримки інтерес учнів до різних видів професійної діяльності. Це досягається належною організацією навчально-виховного процесу, починаючи з викладання основ наук, стимулювання і розвитку інтересу до потрібних суспільству і громаді професій засобами викладання певних навчальних дисциплін та створенням концепцій і системно-структурних надбудов, спрямованих на пропаганду, матеріальне заохочення та закріплення на цих ділянках роботи майбутніх фахівців. Особливого значення набуває компетентна організація навчально-виховного процесу профільної школи у напрямі опанування учнями знаннями, уміннями і навичками професійного характеру та розвитку і формування у них психологічної готовності до професійної діяльності в умовах регіонального ринку праці.

Комплекс заходів з професійної інформації старшокласників вирішує такі основні завдання: розкриття значущості професійної інформації про найбільш масові і потрібні певним регіонам професії; інформування про умови оволодіння тими чи іншими професіями (про навчальні заклади, умови вступу до них, предмети, терміни навчання, кваліфікаційні перспективи тощо); формування позитивного ставлення до різних видів професійної діяльності і, особливо, до тих, в яких є нагальна потреба для соціально-економічного розвитку регіону і держави; формування професійних інтересів і мотивованих професійних намірів, в основі яких - усвідомлення психологічних особливостей і можливостей особистості та соціально-економічних потреб регіону і суспільства в кадрах.

Досягнення позитивного результату засобом професійної інформації можливе за умови дотримання певних принципів індивідуалізації практичної профільної підготовки, інтелектуалізації профільного навчання, дуального підходу до його організації, професійної перспективності, взаємодії, діалогу культур тощо. Професійна інформація не залежить від місцезнаходження загальноосвітньої школи чи міжшкільного навчально-виробничого комбінату, якщо вона викликана процесом інтелектуалізації, яким зумовлюються постійні оновлення змісту профільно-технологічної підготовки, методів профільного навчання.

З метою розв'язання проблеми престижності професій внесено корективи в підбір матеріалів для методичного забезпечення функціонування системи профінформаційної роботи загальноосвітньої школи та міжшкільного навчально-виробничого комбінату. Проблема престижу професій розв'язувалась у наступних аспектах: механізми престижу; розвиток ринку праці і динаміка змін; зв'язок з об'єктивними і суб'єктивними факторами тощо. На сучасному етапі розвитку суспільства дана проблема надзвичайно актуальна, масштабність її розв'язання дасть змогу відносно збалансувати наявність трудових ресурсів на ринку праці України і, зокрема регіональному.

Проведення професійного консультування старшокласників стає все актуальнішим в системі профільного навчання, спрямованого на свідомий вибір майбутньої трудової діяльності. Старшокласники набувають готовності усвідомлювати себе суб'єктом конкретної професійної діяльності з самооцінкою індивідуально-психологічних якостей і співставленням своїх можливостей з психологічними вимогами професії на основі періодичної діагностики психологічного стану та експертної інтерпретації її результатів.

Доведено й охарактеризовано, що успішність профконсультацій старшокласників, як правило, залежить від рівня розкриття тих психологічних і психофізіологічних особливостей особистості, які є суттєвими для майбутньої професійної діяльності: почуття захищеності, усвідомлення перспективності, пробудження в умовах їх профільного навчання. Саме на цьому етапі активізується система психодіагностичної та самодіагностичної роботи. Ця умова є специфічною і системотвірною для профконсультації.

Під час організації професійної консультації вирішувались основні завдання, які перебувають у взаємодії між собою: психологічне вивчення учня і його здібностей як складного утворення, яке зумовлює здатність до суспільно-корисної професійної діяльності; аналіз психологічних структур і комплексу вимог, які певна професія пред'являє до психологічної структури особистості (психологічна структура професії); визначення шляхів подальшого розвитку особистості. Вирішення цих завдань розкриває ті об'єктивні та суб'єктивні фактори, які зумовлюють правильний вибір професії та ефективну діяльність в ній.

У процесі дослідження визначено, що складання психологічно-педагогічної характеристики старшокласників уможливлює виявлення особистісних психологічних чинників: інтересів, особливостей характеру, здібностей, мотивацій, відношень тощо. Разом з тим потребували визначення індивідуальні особливості розвитку мислення, сприймання, пам'яті, емоцій, сенсомоторики, уваги тощо.

Однією з ефективних складових професійної орієнтації є професіографічне дослідження з цілеспрямуванням на самостійний пошук інформації про певну професію чи групу професій. У процесі професіографічних досліджень складалася профорієнтаційна характеристика відповідної професійної діяльності згідно з певними вимогами, що забезпечило формування достатнього рівня пізнавальної активності учнів, їх ініціативності на рівні евристичного пошуку, а також сприяло розвитку самоорганізації як визначальної якості особистості у професійному самовизначенні. Одержана учнями інформація виявилась продуктивною у плані її розширення і поглиблення, забезпечення розвитку здатності до аналізу, критичного осмислення, самостійного пошуку потрібних відомостей тощо. Оволодівши певними знаннями, учні сформували своє ставлення до тієї чи іншої професії, з'ясували сутність кваліфікаційних вимог, що, у свою чергу, сприяло сформованості психологічних цінностей, розвитку ціннісних орієнтацій, інтересу та намірів у напрямі побудови професійної траєкторії.

Під час проведення професіографічного дослідження педагогічний вплив здійснювався так, щоб забезпечити широкий простір для самостійної діяльності учнів, активізації у них почуття новизни, підвищення рівня їхньої зацікавленості і відповідальності за виконувану роботу, що суттєво вплинуло на ефективність виховної функції професіографічного дослідження.

Кінцевою метою професіографічної діяльності учня було складання опису конкретної професії, її вивчення, послідовне оволодіння знаннями та уміннями, яких вимагає дана професія та аналіз інших видів професійної діяльності. У ході взаємодії педагоги налаштовували учнів на виявлення творчості та ініціативи під час самостійної роботи з професіограмами. Зустрічаючись зі спеціалістами, учні оперативно обробляли, коригували, уточнювали намічені на підготовчому етапі способи виявлення і одержання потрібної інформації та її обсяги на шляху до свідомого професійного самовизначення.

У ході підготовки учнів до свідомого професійного самовизначення здійснено: вивчення загальнотеоретичних питань та науково-практичне їх узагальнення; систематизацію управління інформацією; організацію та проведення виробничої практики. Готували старшокласників до професійного самовизначення шляхом формування мобільного суб'єкта певного виду праці, зорієнтованого на світ професійної діяльності, який має певні можливості для особистісного саморозвитку в єдиному контексті життєвого і особистісного самовизначення. Це положення визначено смисловою частиною «Я-концепції», диференційованої за: усвідомленням процесу і результату вибору; узгодженістю внутрішніх і зовнішніх компонентів; інтеграцією одного або кількох намірів; стійкістю ситуативності вибору, що разом із актом вибору має динамічний, усвідомлений характер мислення (процес аналізу, синтезу, узагальнення) і здійснюється на всіх етапах життя.

На основі розглянутих теоретико-методичних засад підготовки старшокласників обґрунтовано й розроблено модель системи підготовки до професійної діяльності в умовах профільного навчання за технологічним напрямом у взаємодії соціуму, загальноосвітньої школи та міжшкільного навчально-виробничого комбінату. Головним концептуальним положенням моделі є визначення підготовки старшокласників до професійної діяльності важливою соціально-педагогічною системою, котра сприяє адекватному визначенню особистісно та суспільно зорієнтованої професійної траєкторії в умовах суб'єкт-суб'єктної взаємодії.

Розроблена нами модель підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання містить такі основні структурні компоненти: компетентна особистість як суб'єкт та результат виховання і навчання; соціокультурні умови середовища (суспільні правила та норми, ціннісні орієнтації та традиції, соціально-економічна практика, наявні та прогнозовані суспільні проблеми, наявні та очікувані ресурси); соціальна суб'єкт-суб'єктна взаємодія (старшокласник, родинне коло, громадськість, органи влади, засоби масової інформації, соціально-економічні об'єкти); засади підготовки старшокласників до професійної діяльності (мета, завдання, принципи, підходи, етапи реалізації); організаційно-педагогічна структура загальноосвітньої школи та міжшкільного навчально-виробничого комбінату (суб'єкти навчально-виховного процесу, стратегічне планування, нормативне забезпечення, навчально-виховна діяльність, кадрове забезпечення, моніторинг та оцінювання); навчально-виховна діяльність (навчальний процес, позакласна робота, виховне середовище, взаємодія з місцевою громадою; зміст, форми, методи та технології її реалізації); за об'єктом спрямування професійної діяльності (людина-природа, людина-художній образ, людина-людина, людина-техніка; людина-знакова система); врахування вікових особливостей та вікової періодизації в процесі формування особистісних якостей і цінностей (знання, уміння, навички, ключові компетентності, дієво-практична сфера, самокеровані механізми, сфера творчих якостей, сфера естетичних і моральних якостей, сфера психофізіологічного розвитку).

Модель підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання передбачає комплекс умов, сукупність дій, спрямованих на ефективне функціонування процесу становлення й розвитку особистості старшокласника (рис. 1). Розкрито сутність послідовної реалізації системи підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання за технологічним напрямом. Представлено концептуальні підходи, принципи, критерії відбору, структуру змісту підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання за технологічним напрямом. Дається характеристика навчально-виховних заходів, педагогічних форм та методів підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання за технологічним напрямом.

У четвертому розділі - «Методична система профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності» розкрито теоретичний та емпіричний аспекти профільної підготовки учнів до професійної діяльності в умовах соціокультурного та виробничого середовищ. З'ясовано і науково обґрунтовано місце технологічного профілю у підготовці учнів до майбутньої професійної діяльності. Виокремлено теоретико-методичні основи профільно-технологічної підготовки старшокласників з урахуванням взаємодоповнюваності предметно-перетворювального та художньо-естетичного компонентів системи. Відображено особливості орієнтації учнів на професію вчителя технологій і трудового навчання загальноосвітніх навчальних закладів. Запропоновано нові форми і методи профільної підготовки старшокласників до професійної діяльності.

У ході теоретичного аналізу особливостей профільної підготовки учнів в умовах соціокультурного та виробничого середовищ з'ясовано, що продуктивні сили уособлюють в собі відповідні вимоги до особистості згідно з рівнем виробничих відносин. Саме виробничі відносини як форма і зміст розвитку продуктивних сил впливають на особистість найбільш потужно. Сучасні виробничі відносини вимагають повноцінного розвитку сукупності профілів здібностей учнів, що зумовлено сутністю вимог в економіці і системі організації праці.

Особливістю соціально-економічно розвитку є поєднання динамічного технологічного розвитку та розв'язання проблем виховання і підготовки професійних кадрів. Сучасний ринок праці потребує фахівців широкого профілю з освітньої галузі «Технологія», які здійснюють художнє конструювання та оформлення речей (знаряддя праці, промислової продукції, оформлення інтер'єру тощо).

У зв'язку з цим одним із завдань профільної підготовки є вимога професійно готувати висококваліфікованих фахівців за напрямом ,,Технологія і дизайн”. З огляду на це, одним із запропонованих нами напрямів є «Дизайн» (як відповідна галузь мистецтва, наукового знання, технічної естетики), представлений в змісті освітньої галузі «Технологія». Технології у взаємодоповненні з дизайном і кресленням забезпечують модернізацію профільної підготовки старшокласників до професійної діяльності. Через графічний дизайн старшокласники отримують доступ до сучасних засобів інформації і комунікації.

Основні положення багаторівневої підготовки в освітній галузі «Технологія» зреалізовані нами шляхом включення дисциплін профільно-технологічного спрямування в загальноосвітню підготовку. Старшокласникам надавалась можливість здійснювати самостійний пошук особистісноціннісної навчально-професійної діяльності. Проведено індивідуальні і колективні дослідження паралельно з навчальним процесом. У цьому процесі старшокласники орієнтувались на участь у різних видах діяльності з використанням методів проектів; гнучку організацію і швидку перебудову навчально-виховного процесу; орієнтацію на підвищення рівня загальнокультурної, профільної підготовки; створення умов для професійної самореалізації; розвиток саморефлексії тощо. Тобто надавалась перевага використанню комп'ютерної техніки, яка стимулювала індивідуальне навчання старшокласників: технічно допоміжними засобами, відеозображеннями, демонстраційними приладами.

У процесі вивчення та організації профільного навчання нами встановлено взаємозв'язок між технологією і дизайном, який сформульовано В.О.Моляко: «Технічна творчість, яка сама собою спрямована на розвиток технічного мислення, здібностей до технічних видів діяльності, в такому її виді, як дизайн (художнє конструювання), у значній мірі наближена до художньої творчості, а відтак сприяє розвитку гармонійної особистості. Дослідження в цьому напрямі, можна сподіватися, будуть продовжені, тим більше що є дуже цікавий практичний досвід». З огляду на розуміння дизайну як різновиду технічної творчості були визначенні основні інтегративні складові профільного навчання - технологія і дизайн, теоретично обґрунтовано інтегративний підхід до технічного і художнього конструювання. Так, у Бориспільському МНВК нами започаткована тенденція до відродження специфічних принципів української продуктивної праці: принципи профорієнтаційного і промислово-художнього спрямування у поєднанні з новими інформаційними технологіями, що в сукупності забезпечує модернізацію профільної підготовки учнів до професійної діяльності. професійний освіта регіональний праця

Основою профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності в експериментальних МНВК була сучасна матеріально-технічна база з урахуванням основних профілів. У кабінеті нових інформаційних технологій комп'ютери під'єднані до Інтернету. Профільне середовище секретаря керівника включало комп'ютер, принтер, сканер, відеодвійку, акустичну систему тощо. До комп'ютера під'єднувалися також швейно-вишивальні машини, які виконують понад 1500 операцій і зв'язані з Інтернетом.

У практиці функціонували МНВК стабільними виявилися профілі технологічної підготовки, які складають профільно-центричну систему: л-п і л-т, л-л і л-х, л-з. Зазначена система профілів є аналогічною до найстабільніших професій регіонального ринку праці: автосправа (л-т), швейна і кулінарна справи (л-л), комп'ютерна справа (л-з), художнє оформлення (л-х), садово-паркове мистецтво (л-п).

Підтверджено припущення, що розвиток сучасного регіонального ринку праці зумовлюється місцевим етносередовищем: кліматом, рельєфом, традиційними технологіями.

Характерною ознакою розвитку суспільства і територіальної громади є система художньо-естетичних поглядів, яких дотримується певна культурна група соціуму. Такий прошарок наділений особистісними якостями, які дають можливість не лише бачити, оцінювати, а й творити прекрасне, примножувати надбання матеріально-художньої культури в певний історичний періоду її розвитку. Ця обставина бралася до уваги під час формування змісту художньо-естетичного напряму профільної освіти, а зміст навчання формувався із врахуванням вікових характеристик та відповідних особистісних художньо-мистецьких надбань.

Особливого значення набула орієнтація старшокласників на педагогічну професію в умовах профільного навчання на засадах духовності, моральності, свободи творчості й професіоналізму. У процесі розбудови системи орієнтації старшокласників на педагогічну професію враховується особливості державного освітньо-наукового простору; структурованість сучасної педагогічної освіти і науки; аналіз роботи методичних центрів професійної орієнтації учнів та їх науково-методологічного і методичного супроводу з метою виявлення, формування і розвитку педагогічних нахилів старшокласників та підготовки їх до свідомого вибору педагогічної професії.

Визначення професійно-педагогічної спрямованості учнів здійснювалося нами упродовж усього періоду до вступу у вищий навчальний заклад з метою аналізу рівня мотивації та своєчасного надання науково обґрунтованої допомоги. Професійно-педагогічною діагностикою учнів разом з учителем займався практичний психолог, результати роботи якого заносилися в профконсультаційну карту та план індивідуального професійного розвитку. Це дало змогу створити продуктивну освітньо-наукову систему підготовки старшокласників до майбутньої педагогічної діяльності, забезпечену психолого-педагогічним супроводом. Система враховує певні особливості, зумовлені різним рівнем теоретичної і практичної підготовки, та особливості індивідуального розвитку, що враховується у процесі формування учнівських профільних груп.

Створення ефективної системи підготовки старшокласників до професійної діяльності висуває специфічні вимоги до вчителів, які, значною мірою, впливають на вибір педагогічної професії. Учителі технологій у процесі профільної підготовки мають володіти основами спеціальності, використовувати методи навчання: ділову гру, метод моделювання ситуацій, експериментальне навчання, спрямувати їх на формування діяльнісних професійних умінь. До найважливіших методів та форм організації профільно-технологічної підготовки віднесено: трудове наставництво, дидактичну бесіду, навчальне завдання, метод групової роботи, проектуальне навчання.

Профільна підготовка учнів до професійної діяльності відбувається через вибір особистісно ціннісної діяльності на певному етапі життя, але кожний вибір завжди обмежує і, обмежуючи, спрямовує. Вибір є механізмом смислового регулювання життя, механізмом координації життєвих смислів. Єдиною підставою конструктивного життєвого вибору є його цінність для особистості, насамперед, для її розвитку, зростання та майбутнього професійного самоствердження.

Особливу увагу у профільній підготовці старшокласників до життя приділяли вихованню їхньої працьовитості, засвоєнню основних трудових процесів, які перебувають в прямій залежності від оптимізації умов навчання і продуктивної праці. До основних з них належать: оптимізація фізичних і нервових навантажень старшокласників у процесі навчально-виробничої діяльності, що впливає на їхній гармонійний розвиток; підвищення інтелектуального і творчого рівня праці; уникнення негативних впливів виробничого оточення на молодий організм; поступове ускладнення навчально-виробничих завдань і плановий перехід на робочі місця, обладнані на рівні виробничих умов (продумана система організаційно-технічних заходів, що забезпечує успішну профільну підготовку учнів).

У п'ятому розділі - «Дослідно-експериментальна перевірка ефективності профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності» розкрито програму дослідно-експериментальної роботи, організаційно-методичні засади підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання за технологічним напрямом; подано критерії, показники, рівні сформованості та результати готовності старшокласників до професійної діяльності за компонентами.

У старшокласників провідною діяльністю є пізнавальна, а центральним новоутворенням - професійне самовизначення і формування світогляду. Цей віковий період має три фази входження у професійну діяльність: адаптацію, індивідуалізацію й інтеграцію, в яких розвивається і перебудовується структура особистості.

Процес профільної підготовки, який відбувається у контексті категорії спілкування, має виступати як засіб передачі практичних умінь, безпосереднє демонстрування того, як необхідно діяти в умовах виробничого процесу. З огляду на зазначене ефективна профільна підготовка на експериментальному етапі дослідження вимагала врахування фактору міжособистісного контакту вчителя (майстра) й учнів (помічників майстрів). За умови використання цієї системи у навчально-виховному процесі загальноосвітньої ланки відбувається процес цілеспрямованої побудови особистісно і соціально зорієнтованої професійної траєкторії за обраними напрямами діяльності в умовах регіонального ринку праці.

Теоретичних знань й інтелектуальних умінь, які формуються в профільній школі, навіть глибоких і системних за своїм змістом, не достатньо для підготовки старшокласників до професійної діяльності. Необхідною умовою профільної підготовки учнів до професійної діяльності як системного новоутворення є вироблення умінь і навичок застосування здобутих знань у навчально-виробничій, практичній і дослідницькій діяльності, характерною ознакою якої є особистісне та суспільне значення. Для з'ясування реального стану профільно-технологічної підготовки старшокласників до праці проводили констатувальний експеримент, яким зумовлювалися завдання: визначити адекватність вибору старшокласниками типів майбутніх професійних видів діяльності, на які зорієнтована профільно-технологічна підготовка; з'ясувати наявність і педагогічну доцільність програмного і навчально-методичного забезпечення; вивчити історичний досвід взаємодоповнення технологій і дизайну у профільно-технологічній підготовці старшокласників.

Завдання констатувального експерименту - спрямування не лише на з'ясування стану, а й на виявлення передумов ефективності психологічної, технологічної і проектувальної складових профільної підготовки старшокласників до професійної діяльності.

У ході констатувального експерименту використані методи усного опитування та виконання завдань з технологічних профілів: репродуктивних, частково-пошукових, продуктивних. У процесі педагогічної і психологічної діагностики зафіксовані такі результати констатувального експерименту: рівні знань, умінь і навичок роботи з навчально-виховним комплектом, який сприяє підготовці до свідомого професійного самовизначення, становили: високий у контрольних групах - 9,6%, високий у експериментальних групах - 9,9%; середній у контрольних групах - 65,5%, середній у експериментальних групах -- 65,1%; низький у контрольних групах - 24,9%, низький у експериментальних групах - 25%. Більшість учнів не знає про комплект психодіагностичних методик, який сприяє творчому, а головне адекватному підходу до визначення професійної траєкторії. Зовсім немає психодіагностики старшокласників у процесі підготовки до професійної діяльності. Учні не мали уявлень про дизайн і його зв'язок із технологіями. Дизайн не розглядається в МНВК як об'єктно орієнтоване проектування з будь-якого профілю підготовки. З урахуванням кількісного і якісного аналізу результатів констатувального експерименту визначили критерії, показники і рівні ефективності профільної підготовки старшокласників до професійної діяльності.

У процесі констатувального експерименту визначено також показники оцінювання мотиваційного, когнітивного та професійно-діяльнісного критеріїв ефективності підготовки учнів до професійної діяльності в умовах профільного навчання. Критерій мотиваційності профільної підготовки виявлений у показникові проектувальної діяльності старшокласників: формотворення у просторі і формотворення на площині супроводжувалося частотністю формулювання творчих задумів, варіативністю графічних зображень, майстерністю виготовлення пошукових макетів.

Критерій когнітивності профільної підготовки виявлявся у професійному знанні обраного профілю, у прагненні вирішувати професійні завдання різних рівнів складності в ході самопідготовки, гурткової роботи або позашкільної діяльності, конкурсів Малої академії наук з технологічного профілю.

Критерій професійно-діяльнісний виявився у показниках технологічності: за готовим зрізом, за даним графічним зображенням та інструкцією (технологічних карток), за власним задумом або уявою. З урахуванням критеріїв і їх показників визначалися рівні профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності: низький, середній, високий.

На другому - методично-експериментальному - етапі дослідження проводився формувальний експеримент. За даними кількісних і якісних результатів констатувального експерименту розроблялися і реалізувалися етапи формувального експерименту, які зумовлювалися методичною системою профільно-технологічної підготовки експериментальних груп старшокласників до професійної діяльності. У контрольних групах методика профільної підготовки учнів лишалася традиційною.

Проміжні та кінцеві рівні профільної підготовки учнів до професійної діяльності аналізувалися й оцінювалися шляхом кількісної і якісної обробки результатів на всіх етапах: адаптивно-профорієнтаційному, допрофесійно-розвивальному, професійно-продуктивному, проектувально-дослідницькому (таблиця 1).

На третьому - контрольно-узагальнюючому - етапі дослідження здійснювався аналіз, систематизація й узагальнення одержаних результатів під час впровадження системи підготовки учнів до професійної діяльності в умовах профільного навчання, проводилося теоретичне узагальнення, підбивалися підсумки.

Перевірено, що ці результати підпорядковуються нормальному закону розподілу випадкових чисел на всіх етапах підготовки до професійної діяльності.

Таблиця 1 Розподіл учнів контрольних і експериментальних груп за рівнями сформованості профільно-технологічної підготовки до професійної діяльності після проведення формувального і констатувального експериментів (у %)

Аналіз даних таблиці показує, що у контрольних і експериментальних групах після проведення констатувального зрізу високий, середній і низький рівень профільної підготовки до особистісно ціннісної професійної діяльності виявилися приблизно однаковими. Після апробації експериментальної методичної системи профільної підготовки старшокласників до професійної діяльності числові показники її високого рівня помітно поліпшилися у старшокласників експериментальних груп порівняно із групами контрольними.

У експериментальних групах профільна підготовка до особистісно ціннісної професійної діяльності на першому адаптивно-профорієнтаційному етапі високий рівень - 16,3% учнів, середній - 65,3%, низький рівень - 18,4%; допрофесійно-розвивальному етапі високий рівень мають 21,3% учнів, середній 66,4%, низький рівень 12,3%; на професійно-продуктивному етапі високий рівень мають 25,3% учнів, середній - 64,9%, низький рівень - 9,8%; на проектувально-дослідницькому етапі високий рівень мають 31,2% учнів, середній - 62,6%, низький рівень - 6,2%.

Якісний аналіз табличних даних високого рівня профільної підготовки старшокласників до професійної діяльності дає підстави вважати, що вона має не масовий, а індивідуальний характер і в цьому її особливість порівняно із загальноосвітньою підготовкою учнів.

Інша якісна характеристика ефективності профільної підготовки старшокласників до професійної діяльності полягає у необхідності її алгоритмізації: профорієнтація - допрофесійна діяльність - часткова професійна діяльність - проектувальна діяльність - діяльність з особистісних ціннісних профілів технологічної підготовки. Отже, підтверджено ефективність методичної системи профільно-технологічної підготовки старшокласників, яка включала підсистемами: профорієнтаційну, профільно-центричну (допрофесійну), професійно-центричну (систему регіонального ринку праці). Водночас, неочікуваними, але вагомими виявилися показники четвертого проетуктувально-дослідницького етапу апробації експериментальних методів системи профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності. На попередніх трьох етапах формувального експерименту (адаптивно-профорієнтаційному, допрофесійно-розвивальнму, професійно-продуктивному) числові показники високого рівня профільної підготовки лишалися стабільними. Але на проектувально-дослідницькому етапі формувального експерименту дещо зросли. Отже, для певної категорії старшокласників особистісно ціннісною є творча професійна діяльність, а відтак і творчий проектувально-дослідницький компонент профільної підготовки.

Динаміку профільної підготовки старшокласників експериментальних груп до професійної діяльності за трьома рівнями на етапах констатувального і формувального експериментів подаємо на рис. 2.

У гістограмі наочно відображено стабільність зростання числових показників профільної підготовки старшокласників експериментальних груп на кожному з етапів констатувального і формувального експериментів. Порівняно із констатувальним експериментом кількісна характеристика ефективності профільної підготовки визначена у межах від 9,9% до 31,2% (на четвертому завершальному етапі формувального експерименту). Отже, показник ефективної профільної підготовки до професійної діяльності становить 21,3%.

Рис. 2. Гістограма динаміки профільної підготовки учнів експериментальних груп до професійної діяльності за рівнями на етапах констатувального і формувального експериментів.

ВИСНОВКИ

1. Проаналізовано стан профільної підготовки старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів до професійної діяльності і сформульовано методологічні основи модернізації профільно-технологічної освіти. Проведеним теоретичним аналізом наукових джерел та освітньої практики з проблеми дослідження виявлено основні суперечності профільної підготовки старшокласників до професійної діяльності між: вимогами Державного стандарту щодо впровадження проектно-технологічного підходу у профільну підготовку старшокласників і відсутністю концептуального програмного і навчально-методичного забезпечення проектно-технологічної підготовки за основними типами професій: людина-людина, людина-природа, людина-техніка, людина-художній образ, людина-знакова система; соціальним замовленням щодо профілів підготовки старшокласників для місцевого ринку праці і недостатнім рівнем сформованості у них готовності до професійної діяльності; обсягом інформації в умовах швидкозмінних технологій і реальними організаційно-методичними умовами її опанування та використання; рівнем розвитку інфраструктури загальноосвітньої ланки і необхідністю індивідуалізації й активізації навчально-виховного процесу в умовах особистісно орієнтованої парадигми освіти.

Виявлено причини, що гальмують підготовку старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання за технологічним напрямом: а) невідповідність мотивів визначеній меті, низький загальний рівень мотивації навчання в основній і старшій школі; б) домінування не професійних, а утилітарних мотивів; в) незадовільна організація навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, обумовлена традиціями, інертністю;

г) низький коефіцієнт задоволеності у процесі підготовки до професійної діяльності, негативне ставлення до майбутньої професії. Осмислення суперечностей дало змогу розробити та конкретизувати сутність, структуру та зміст ефективної підготовки, а також методичні основи, які забезпечують проектно-технологічний підхід до профільної підготовки учнів.

Концептуальною основою дослідження проблеми профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності визначена свідома предметно-перетворювальна діяльність, якою забезпечується формування ключових компетенцій старшокласників необхідних для регіонального ринку праці: підприємницька і здоров'язберігаюча, загальнокультурна і громадянська, а також комунікативно-інформаційна і продуктивної творчої діяльності (проектувальна).

Профільна підготовка старшокласників до професійної діяльності за технологічним напрямом визначається як цілеспрямований, педагогічно доцільний процес профорієнтації, професійного самовизначення, допрофесійного і професійного розвитку в типах професій регіонального ринку праці на засадах проектно-технологічного підходу.

Профільна підготовка є також процесом визрівання домінуючих профілів здібностей старшокласників у педагогічно доцільних умовах, спрямованих на визнання пріоритетів особистісного розвитку, їхніх інтересів, мотивів, мети, схильностей, здібностей, запитів, потреб. Профільними здібностями, необхідними для проектування регіонального ринку праці є: техніко-технологічні (тілесно-кінестетична, просторова, натуралістична здібності), соціально-культурні (внутрішньоособистісна, надособистісна, міжособистісна здібності), абстрактно-пізнавальні (лінгвістична, математична, музична здібності). Профільна підготовка, якою активізуються домінуючі профілі здібностей відповідно їм типу професій, забезпечує формування високого знаннєвого рівня й трансформацію його в площину практичного застосування та набуття на цій основі індивідуальних компетентностей (включаючи професійну - досконале оволодіння інструментарієм, засобами і продуктивними технологіями реалізації функціональних обов'язків) у процесі побудови власної життєвої траєкторії та траєкторії професійного становлення і зростання.

Для конкретизації поняттєво-категоріального апарату з профільно-технологічної підготовки важливо актуалізувати поняття, суміжні із технологіями і дизайном (об'єкто орієнтованим проектуванням), що відповідає вимогам проектно-технологічного підходу до профільної підготовки старшокласників, сформульованим у діючих Державних стандартах. У цьому контексті обґрунтовано сукупність положень і дефініцій, що складають теоретико-методологічне підґрунтя дослідження проблеми профільної підготовки старшокласників до професійної діяльності: філософських, особистісних, професійних зокрема, поняття «професіоналізм», «професійні знання», «професійне мислення», «професійне самовизначення», «професійна самоактуалізація».

2. З'ясовано теоретичні засади створення профільно-центричної системи технологічної освіти. Профільно-центрична система технологічної освіти спрямована на підготовку старшокласників до регіонального ринку праці і регламентується: цілями, які стоять перед педагогічною системою; змістом, який відповідає поставленим завданням; засобами діяльності; наявними умовами (кадрове та матеріально-технічне забезпечення); рівнем підготовки старшокласників до суб'єкт-суб'єктної взаємодії тощо. Вона передбачає: використання у закладах системи загальної середньої освіти навчальних дисциплін, які розвивають домінуючі здібності старшокласників; використання особистісно орієнтованих технологій підготовки старшокласників в умовах регіонального середовища (проблемне навчання, модульне навчання тощо); поетапне формування у старшокласників готовності до професійної діяльності в умовах профільного навчання за технологічним напрямом; безперервний і цілеспрямований процес розвитку креативності старшокласників. Профільно-центрична система теоретичних основ - це сукупність принципів профільної підготовки старшокласників в умовах регіонального середовища, якими зумовлюється розвиток їхніх домінуючих здібностей з урахуванням стану ринку праці. Теоретичних знань і інтелектуальних умінь, сформованих у профільній школі, навіть глибоких і системних за своїм змістом, недостатньо для ефективної підготовки старшокласників до професійної діяльності. Необхідною умовою є також вироблення умінь і навичок застосування здобутих знань у дослідницькій, навчально-виробничій і практичній діяльності, характерною ознакою якої є особистісна і соціальна її значущість. Особистісне значення профільно-технологічної підготовки підсилюється проектувальною діяльністю старшокласників з основ дизайну, а соціальне значення усвідомлюється в результаті виготовлення старшокласниками продукції з особистісно значущих профілів технологій.

Обґрунтовано підходи до формування професійних якостей особистості (світоглядні, моральні, естетичні, особистісні тощо), провідні компоненти становлення фахівця, здатного до продуктивної професійної діяльності: інтелектуальний (відображає рівень інтелектуального розвитку); комунікативний (відображає здатність встановлювати та розвивати міжособистісні зв'язки); мотиваційний (стимулює прояв особистості в професійній діяльності).

3. Теоретично обґрунтована система орієнтації учнів на професійну діяльність з урахуванням пріоритетних напрямів регіонального ринку праці і розроблена профільно-центрична модель системи підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання за технологічним напрямом. Структурними компонентами системи є: розвиток та формування якостей і цінностей старшокласників із врахуванням вікових особливостей, формування ключових компетентностей; вплив соціуму на профільну підготовку старшокласників до професійної діяльності: полікультурні та соціально-економічні умови середовища, соціальна суб'єкт-суб'єктна взаємодія та вплив; взаємозв'язок загальноосвітньої школи та міжшкільного навчально-виробничого комбінату у профільній підготовці старшокласників до професійної діяльності: організаційно-педагогічна структура; навчально-виховна діяльність; спрямування за об'єктом професійної діяльності. Система профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності включає підсистеми: профорієнтаційну, профільно-центричну, допрофесійну і професійну підсистему регіонального ринку праці, а також методичну систему профільно-технологічної підготовки. У кожній із підсистем має місце проектувальний компонент поряд із технологічним.

Профільна підготовка старшокласників до професійної діяльності повинна відбуватися поетапно. На першому етапі створюється профорієнтаційна система діяльності.

На другому етапі актуалізується профільно-центрична система допрофесійної підготовки: старшокласники отримують необхідні знання та вміння з методики проведення професіографічних досліджень, а також узагальнюють власний досвід професіографічних досліджень.

На третьому етапі старшокласники підвищували ефективність профільної підготовки в умовах безпосередньої професійної діяльності у системі регіонального ринку праці.

Модель розробленої нами системи передбачає освітню, організаційну, дидактичну, професійну та особистісну складові, які визначають мету, наукове та організаційно-педагогічне забезпечення навчально-виховного процесу у загальноосвітній школі та міжшкільному навчально-виробничому комбінаті. Система ґрунтується на методологічному визнанні пріоритетів особистісного розвитку учня, його потреб, мотивів, мети, здібностей, індивідуально-психологічних особливостей; особистісно орієнтована підготовка до професійної діяльності передбачає перебудову педагогічного процесу у напрямі його спрямованості на поетапне підвищення рівня компетентностей, визначає самоактуалізацію особистості і вмотивоване оволодіння знаннями, вміннями, навичками. Особистісно зорієнтована підготовка до професійної діяльності залежить від усвідомлення учасниками освітнього процесу підвалин і витоків особистісно орієнтованої освіти (особистісно орієнтований і диференційований підходи), організації взаємодії в системі «учень-педагог» у процесі особистісно орієнтованого навчання, сприйняття та розуміння учнями педагога у процесі становлення суб'єкт-суб'єктної взаємодії; впливу освітнього середовища та соціуму на становлення особистісно орієнтованої позиції тощо.

4. Розроблено методичну систему профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах регіонального ринку праці. Методична система включає компоненти: мету, зміст, організаційні форми взаємодій, сукупність способів, прийомів і засобів, особливості професійного середовища, оцінювання якості профільно-технологічної підготовки старшокласників.

5. Здійснено дослідно-експериментальну перевірку ефективності профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності за технологічним напрямом в умовах регіонального ринку праці. Ефективність методичної системи перевірялася з урахуванням критеріїв, показників, рівнів профільно-технологічної підготовки старшокласників. До критеріїв профільно-технологічної підготовки віднесено: інтелектуальний, мотиваційний, когнітивний, професійно-діяльнісний.

Методична система профільно-технологічної підготовки реалізується послідовно: на констатувально-експериментальному, адаптивно-профорієнтаційному, допрофесійно-розвивальному, професійно-продуктивному, проектувально-дослідницькому етапах. На кожному з етапів визначається динаміка у рівнях профільно-технологічної підготовки старшокласників. Фіксуються показники загальних психолого-педагогічних знань, умінь і навичок (високий, середній, низький); рівень методичних і діагностичних знань, умінь і навичок. Кількісний і якісний аналіз показників дав змогу сформулювати висновки: вагомі показники високого рівня профільно-технологічної підготовки учнів експериментальних груп досягнуті завдяки сформованості у них інтелектуального, мотиваційного, когнітивного, професійно-діяльнісного компонентів готовності, зумовленою ефективною профорієнтацією і проектно-технологічним підходом до розробки змісту підготовки старшокласників до професійної діяльності; низьким рівнем підготовленості вчителів старших класів, відсутністю теоретичних і методичних основ профільно-технологічної підготовки старшокласників.

6. Узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи і забезпечено їх впровадження у мережу загальноосвітніх навчальних закладів технологічного профілю. Вони є теоретичною основою для практичних рекомендацій науково-методичній комісії Міністерства освіти і науки України з трудового навчання і креслення, комісії з технологічної освіти та координаційній Раді міжшкільних навчально-виробничих комбінатів при Міністерстві освіти і науки України, робочій групі з корегування галузевих стандартів і типових навчальних планів профільного навчання старшокласників, а також для обґрунтування програмно-цільових рішень у галузі неперервної професійної освіти. Отже, якісною характеристикою результативності дослідження є розробка теоретичних основ для прийняття науково обґрунтованих нормативних документів з проблеми профільно-технологічної підготовки старшокласників до професійної діяльності.

Результативністю експериментального дослідження підтверджено положення гіпотези про те, що профільно-технологічна підготовка старшокласників до професійної діяльності зумовлюється: системним підходом до відбору теоретичної основи і розробки методики профільно-технологічного навчання; профорієнтацією старшокласників, включаючи завершальний етап - соціально-професійну адаптацію учнів до регіонального ринку праці; широким впровадженням у практику старшої школи навчально-методичного комплекту з профільно-технологічного навчання.

Дисертація не претендує на вичерпний розгляд усіх аспектів дослідження даної проблеми. Подальшого вивчення заслуговує обґрунтування інших методів та засобів підготовки старшокласників до професійної діяльності, дослідження шляхів розвитку й методики формування компетентностей в умовах системи загальної середньої освіти. Актуальною лишається наукова розробка методичних основ основної і профільної школи. Зазначені наукові проблеми є суміжними і стосуються методики профільно-технологічної підготовки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Піддячий М .І. Підготовка старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання: монографія / Микола Іванович Піддячий. - К.: Педагогічна думка, 2008. - 288 с.

Статті у наукових фахових виданнях

2. Піддячий М. І. Виховання і розвиток дітей засобами праці / М. І. Піддячий // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2007. - № 3. - С. 6- 9.

3. Піддячий М. І. Вплив соціокультурного оточення на професійний вибір старшокласників / М. І. Піддячий // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методи навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. / Вінниц. держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського. - К.; Вінниця, - 2004. - Вип.VI. - С. 54-59.

4. Піддячий М.І. Динаміка трудової підготовки старшокласників / М. І. Піддячий // Теорія та методика навчання та виховання: зб. наук. пр. / Харків. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2004. - Вип. 23. - С. 138-146.

5. Піддячий М. І. Історичні передумови та теоретичні засади профорієнтації учнів / М. І. Піддячий // Педагогіка і психологія. - 2006. - № 3. - С. 29-36.

6. Піддячий М. І. Організація діяльності профільного навчально-виховного закладу / Микола Піддячий // Молодь і ринок. - 2008. - № 6 (41). - С. 53-58.

7. Піддячий М. І. Орієнтація старшокласників на педагогічні професії в умовах профільного навчання / М. І. Піддячий // Наук. зап. Ніжин. держ. ун-ту. ім. Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - Ніжин, 2005. - Вип. 5. - С.120-124.

8. Піддячий М. І. Орієнтація старшокласників на професійну діяльність / М. І. Піддячий // Вісн. Житомир. держ. пед. ун-ту. імені Івана Франка. - Житомир, 2006. - Вип. 30. - С. 37-40.

9. Піддячий М. І. Особливості організації навчально-виховного процесу в освітній галузі «Технологія» / Микола Піддячий // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2004. - № 1. - С. 56-62.

10. Піддячий М. І. Педагогічні засоби організації професіографічної діяльності учнів / М. І. Піддячий // Наукові записки / Терноп. нац. пед. ун-т. імені Володимира Гнатюка. Сер. Педагогіка. - Т., 2007. - № 2. - С. 3-9.

11. Піддячий М. І. Підготовка старшокласників до майбутньої професійної діяльності в процесі профільного навчання / Микола Піддячий // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2005. - № 1. - С. 82-89.

12. Піддячий М. І. Професійна консультація старшокласників в умовах профільного навчання / М. І. Піддячий // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методи навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. / Вінниц. держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського. - К.; Вінниця. - 2006. - Вип. 11. - С. 91-97.

13. Піддячий М. І. Професіографічна діяльність учнів / М. І. Піддячий // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методи навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. / Вінниц. держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського. - К.; Вінниця, 2007. - Вип. 15. - С. 112-117.

14. Піддячий М.І. Профільне навчання старшокласників за напрямом «Технологія і дизайн» / М. І. Піддячий // Директор школи, ліцею, гімназії № 5 / Всеукраїнський науково-практичний журнал МОН, АПН, ВАК. - Київ, 2008. - 108 с. - С. 88.

15. Піддячий М. І. Профінформаційна робота зі старшокласниками / М. І. Піддячий // Наук. записки / Тернопіл. нац. пед. ун-т імені Володимира Гнатюка. Сер. Педагогіка. - Т., 2005. - № 3. - С. 80-85.

16. Піддячий М. І. Система підготовки старшокласників до професійного самовизначення / М. І. Піддячий // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. пр. / Інститут проблем виховання АПН України. - К., 2005. - Вип. 8, кн. 2. - С. 45-49.