Ігрові форми організації діяльності молодших школярів під час роботи з папером і картоном

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«МІЖНАРОДНИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ІМЕНІ АКАДЕМІКА СТЕПАНА ДЕМ'ЯНЧУКА

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ПОЧАТКОВОЇ ТА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

ДИПЛОМНА РОБОТА

ІГРОВІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ПІД ЧАС РОБОТИ З ПАПЕРОМ І КАРТОНОМ

Виконала: студентка 4 курсу,

групи 03 ПДВ

напряму підготовки

6.010102 «Початкова освіта»

Шелея Н.В.

Керівник: Петрук А. П.

Рецензент Кирильчук Ю.В.

Рівне

2014



Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи використання ігор на уроках трудового навчання в початкових класах

1.1 Значення дидактичної гри у трудовому навчанню молодших школярів

1.2 Класифікація ігор за характером пізнавальної діяльності та залежно від форми проведення

1.3 Зміст трудового навчання у початкових класах

2. Дослідно - експериментальна перевірка ефективності використання ігор на уроках трудового навчання

2.1 Діагностика навчальних досягнень молодших школярів на уроках трудового навчання

2.2 Система дидактичних ігор на уроках трудового навчання у початковій школі

2.3 Аналіз результатів дослідно - експериментального впровадження ігрових форм та методів в роботі з картоном та папером на уроках трудового навчання в початкових класах

3. Охорона праці

3.1 Нормативна база з охорони праці

3.2 Безпечні умови навчання і праці на уроках трудового навчання в Берегівській ЗОШ І-ІІІ ступенів

3.3 Особливості організації безпечного навчально-виховного процесу для молодших школярів на уроках праці

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



Вступ

У сучасній освіті в цілому та трудовій підготовці зокрема простежується тенденція переходу від традиційної системи, орієнтованої на збереження й передачу знань, умінь і навичок учням, до нової, спрямованої на гармонійний розвиток особистості. Але незмінним лишається системний підхід до процесу навчання та прагнення забезпечити його результативність шляхом активізації навчальної діяльності учнів.

Ефективне впровадження демократичних засад у практику навчального процесу передбачає використання методик, які допомагають набути соціальних та інтелектуальних навичок демократичної поведінки. Найбільш результативними є технології, спрямовані на створення суб'єктно-суб'єктних відносин між вчителем і учнями, залучення їх до активної комунікативної взаємодії, встановлення атмосфери взаємодопомоги, довіри та відповідальності. Ефективним засобом для досягнення цього є використання гри на уроках як засобу навчання та розвитку дитини.

Проблема застосування ігрових технологій в навчальному процесі була в центрі уваги таких дослідників, як О.Єльникова, Г.Коберник, О.Коберник, О.Комар, Т.Кравченко, М.Крайня, Г.Крівчикова, В.Мельник, Л.Пироженко, Н.Побірченко, О.Пометун та ін., які обґрунтовують доцільність застосування дидактичних ігор для посилення ефективності процесу навчання.

Теоретичні аспекти, пов'язані з визначенням сутності ігрових методів, їх класифікації, визначенням найбільш поширених і придатних їх видів для розв'язання навчальних завдань набули висвітлення в працях російських (О.Коротаєва, Г.Мітіна, Г.Самохіна, С.Стилік, Н.Суворова, Г.Шевченко) та українських (А.Мартинець, М.Скрипник, Л.Пироженко, О.Пометун та ін.) вчених.

Зважаючи на актуальність даної проблеми темою курсової роботи обрано «Ігрові форми організації діяльності молодших школярів на уроках трудового навчання».

Мета бакалаврської роботи - обґрунтувати вплив дидактичних ігор на підвищення ефективності уроків трудового навчання.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

опрацювати наукову та методичну літературу з проблеми дослідження;

визначити науково-теоретичні засади використання ігор на уроках трудового навчання в початкових класах;

вивчити дидактичні умови застосування сучасних педагогічних дидактичних ігор;

розробити методику використання дидактичних ігор на уроках трудового навчання

Об'єкт дослідження - навчальна діяльність учнів на уроках трудового навчання в початкових класах.

Предмет дослідження - застосування ігрових форм, методів і прийомів навчання учнів початкових класів в роботі з папером і картоном.

Гіпотеза - використання ігрових технологій активізує навчальну діяльність учнів, сприяє підвищенню їх навчальних досягнень з трудового навчання.

Методи дослідження. теоретичі: аналіз психолого-педагогічної літератури, здійснений з метою визначення стану розробленості досліджуваної проблеми; системно-структурний аналіз, використаний для уточнення базових понять дослідження; емпіричні: тестування, контрольні роботи, бесіди та спостереження за навчальною діяльністю вчителів та учнів початкових класів.

Теоретичні основи дослідження: аналіз психологічної, педагогічної, методичної літератури з проблеми дослідження, аналіз та узагальнення передового педагогічного досвіду учителів початкових класів загальноосвітніх шкіл.

Експерементальна база. Дослідження проводилося у Берегівській ЗОШ I - III ступенів м. Берегово Закарпатської області.

На першому етапі (вересень-жовтень 2013 р.) вивчався стан досліджуваної проблеми в її теоретичному та практичному аспектах, розроблявся науковий апарат дослідження, визначалися підходи до розв'язання поставлених завдань, формулювалася робоча гіпотеза дослідження, проводився констатувальний експеримент

На другому етапі (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.) продовжувалися теоретичні пошуки шляхів розв'язання обраної проблеми дослідження, проводився формувальний експеримент, у ході якого розроблялася, вводилася у роботу початкової школи і коригувалася експериментальна методика, , перевірялася її ефективність.

На третьому етапі (березень 2014 р.) продовжувалася дослідно-експериментальна робота, за результатами якої проведено якісну і кількісну оцінку отриманих експериментальних матеріалів, розроблено методичні рекомендації відносно їх впровадження у практику роботи початкової школи, сформульовано загальні висновки до роботи та здійснено її літературне оформлення.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає в аналізі досвіду використання дидактичних ігор на уроках трудового навчання у початковій школі; теоретичному обґрунтуванні доцільності вкористання дидактичних ігор на уроках трудового навчання у початковій школі.

Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці конспектів уроку з трудового навчання, спрямованих на формування пізнавального інтересу млодших школярів до уроків трудового навчання за допомогою дидактичних ігор. Результати дослідження можуть бути використані у процесі підготовки студентів педагогічних спеціальностей під час проходження педагогічної практики у початковій школі, а також у процесі вивчення дисципліни «Методика викладання трудового навчання з практикумом». Структура роботи: бакалаврська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу і загальних висновків, списку використаних джерел, додатків.

1. Теоретичні основи використання ігор на уроках трудового навчання в початкових класах

1.1 Значення дидактичної гри у трудовому навчанню молодших школярів

На сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики особливої уваги набувають проблеми удосконалення методів навчання як шляхом поновлення методичних надбань новими методами та прийомами навчання, так і за рахунок модернізації традиційних методів.

Завдання вчителя полягає в розвитку інтелекту та творчого потенціалу учнів на кожному уроці трудового навчання. Вчитель повинен сприяти пробудженню інтересу до пізнання, розвивати вміння та навички самостійно працювати, творчо ставитися до виконання завдання. Досить ефективним методом взаємодії вчителя і учнів на уроці є використання навчальних ігор, що відіграють одночасно навчальну, розвиваючу та виховну функції, мають велике значення для духовного, емоційного, інтелектуального розвитку дитини і дитячої фантазії [11].

У початковій школі на уроках трудового навчання особливе місце займають такі форми роботи, які забезпечують активну участь на уроці кожного учня, підвищують авторитет знань і індивідуальну відповідальність учнів за результати їх праці. Ці завдання можна успішно вирішувати через ігрові технології. Гра на уроці - це не тільки навчальна та практична діяльність дитини, але й засіб виховання. Існує велика різноманітність ігор спрямованих на розвиток інтелекту дітей: наочні; творчі, сюжетно-ролеві; дидактичні; будівельні, трудові, технічні, конструкторські; інтелектуальні.

Використовуючи різні види ігор вчитель має величезний арсенал способів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Кожна з них спрямована на розвиток інтелекту дітей і підвищення їх творчого потенціалу.

Через гру і в грі поступово готується свідомість дитини до майбутніх змін умов життя, стосунків із однолітками і з дорослими, формуються якості особистості школяра. У грі формуються такі якості, як самостійність, ініціативність, організованість, розвиваються творчі здібності, уміння працювати колективно. Гра викликає в учня живий інтерес до трудового навчання, дозволяє розвивати творчі здібності кожного учня, виховує пізнавальну активність. Тим самим сприяє підвищенню рівня успішності і розвитку розумових процесів школярів. Використовуючи ігрові технології на уроках трудового навчання учитель повинен відповідно до завдань уроку визначити навчальну мету такої діяльності.

Проведення ігри чи введення її елементів на уроках трудового навчання передбачає гнучкість методики впровадження її діяльності, а саме: потребує від учителя знань, умінь, певних навичок, а також творчого підходу до проведення уроку; усвідомлення вчителем ролі змісту навчального матеріалу для формування особистості дитини; знання вікових і психологічних особливостей учнів; творче оволодіння методикою використання ігор на уроці як найраціональнішого способу забезпечення високого рівня знань і вмінь учнів.

Складність використання гри у навчанні пов'язана з її особливостями (двопланова поведінка, відсутність персональної відповідальності кожного за результати дій, спрощене уявлення про реальність), що потребує від учня зусиль для входження у гру. Потрібно, щоб учні були орієнтовані на результати гри.

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватись, самостійно думати , розвивати увагу . Захопившись грою .діти не помічають , що навчаються , до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

Використання на уроках ігор та ігрових моментів робить процес трудового навчання цікавим, створює у дітей бадьорий творчий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії , за допомогою яких розв'язується те чи інше розумове завдання, підтримують і посилюють інтерес дітей до навчального приметаю. Отож гра - незмінний важіль розумового розвитку дитини [12].

Гра потребує від учня зібраності, витримки, бажання допомогти відстаючому, невимушене виховує адекватне сприймання невдач і помилок.

Гра починається не тоді, коли учні одержують завдання, а коли їм стає цікаво грати. Це означає, що гра викликає приємні емоції і дає роботу їх розуму.

Види емоційного стимулювання:

1. Ігрове завдання можна давати як відпочинок.

2. Вона дається так, ніби не планується педагогом заздалегідь (гра-імпровізація).

3. Ігрове завдання вводиться з прив'язкою до конкретної ситуації, конкретного учня [12].

При підборі і розробці дидактичних ігор слід враховувати, що темп і ефективність засвоєння змісту трудового навчання пропорційні інтересам учнів і діяльності, яку вони виконують. Знання починаються з чуттєвого сприйняття, з допомогою уявлень переходить у пам'ять, а потім через узагальнення одиничного формується розуміння загального.

Діяльність учнів буде успішною, якщо модель дій, яку необхідно виконати, випереджає саму діяльність. На стійкість уваги впливає спрямованість особистості, її інтереси. Необхідно максимально активізувати асоціативну пам'ять і творчий розвиток особистості. Організація і проведення ігор потребують великої майстерності. Педагогу потрібно виробити чітку стратегію керівництва груповим спілкуванням.

У ході гри мовнорозумова діяльність учнів стає більш евристичною і творчою, підвищується її мотивація. Обговорення повинно проходити у доброзичливій формі. Активність учнів -- головний критерій ефективного проведення гри. У дидактичних іграх учні спостерігають, порівнюють, класифікують предмети за певними ознаками, виконують аналіз і синтез, роблять узагальнення. Багато ігор потребують вміння викладати свої думки у зв'язній і зрозумілій формі, використовуючи відповідну термінологію.

Підбираючи ігри, слід поєднувати два елементи навальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту програми, педагог повинен чітко спланувати діяльність учнів, спрямувати її на досягнення поставленої мети. Коли визначено завдання, вчитель надає йому ігрового змісту, окреслюючи ігрові дії. Ігровий спонукає учнів до гри. А коли виникає особиста зацікавленість, то з'являється і активність, і творчі думки, і дії хвилювання за себе, команду, весь колектив.

Готуючись до заняття з трудового навчання, педагог повинен чітко продумати послідовність ігрових дій, організацію учнів, тривалість гри, її контроль, підбиття підсумків та оцінку.

Головні умови ефективності застосування ігор - органічне включення в навчальний процес; захоплюючі назви; наявність справді ігрових елементів, зокрема зачинів, римування; обов'язковість правил, які не можна порушувати; використання лічилок; емоційне ставлення самого вчителя до ігрових дій (його слона й рухи цікаві, несподівані для дітей).

Коли якусь гру використовують надто часто, виникає небезпека втрати інтересу дітей до неї, бо зникає новизна. У цьому разі, лишаючи незмінними ігрові дії, в зміст треба вносити щось нове: ускладнювати правила, змінювати предмети, включати елементи змагання починати гру несподіваної лічилки або ігрового зачину.

Пояснення вчителя під час проведення гри має бути лаконічним і зрозумілим, пробуджувати інтерес. І чим молодші учні, тим доцільніше не тільки пояснювати, як грати, а й показувати, як це робити. (Зрозуміло, участь класовода залежить під змісту гри) [12].

Деякі вчителі вважають, що дидактичні ігри найдоцільніше проводити наприкінці уроку, оскільки в цей час діти найбільше стомлені. Це -- не завжди правильно, нерідко само ігрова ситуація може бути найкращим початком уроку. В ігровій формі можна ефективно ознайомити дітей з новим способом дії, пожвавити процес тренувальних вправ. Діти із задоволенням виправляють помилки Незнайка, «розмовляють» а Чомусиком, учаться в “лісовій школі” або діють разом з казковим героєм, виконуючи тренувальні вправи. В іграх - вправ ах молодші школярі знаходять виходи з числових лабіринтів, розв'язують ребуси, складають загадки. Усе це не тільки пожвавлює навчальний процес, а й запобігає втомі.

Враховуючи вікові особливості дітей, учителі разом з іншими формами та методами виховної роботи активно використовують усі види ігор. Вони відбирають їх відповідно до завдань навчально-виховної роботи. Обов'язковою умовою при цьому є встановлення зв'язку між виховною роботою на уроках і в позаурочний час.

1.2 Класифікація ігор за характером пізнавальної діяльності та залежно від форми проведення

Враховуючи те, що гра проходить при активній участі дітей, можна провести класифікацію ігор з урахуванням різноманітних видів діяльності учня. За характером пізнавальної діяльності їх можна класифікувати відповідним чином:

Ігри які вимагають від дітей виконавчої діяльності. З допомогою цих ігор діти виконують дії за зразком. Наприклад, складають орнамент за зразком та ін.

Ігри. в ході яких діти виконують відтворюючі дії.

Ігри, в яких запрограмована контролююча діяльність учнів.

Ігри, в оді яких діти здійснюють певні перетворення.

Ігри. які включають елементи пошукової діяльності, де метою гри являється формування учнями за малюнком, схемою і опорними словами правила [1].

Залежно від форми проведення ігри можна класифікувати таким чином:

Сюжетно-рольові ігри залежно від конкретної дидактичної мети, їх змісту, індивідуальних психологічних особливостей дітей можна проводити з одним учнем, з групою. чи з усіма учнями класу. Сюжетно-рольові ігри організовують тоді, коли потрібно на практиці показати учням, як правильно застосовувати знання. Діти в цих іграх відчувають себе контролерами, касирами. У процесі проведення ігор у багатьох дітей підвищується інтерес до знань. Навіть пасивні на уроках математики діти виявляють бажання виступити у будь-якій ролі. Ці ігри повніше реалізують підготовку учнів до практичної діяльності, виробляють у них життєву позицію, привчають до колективних форм роботи.

Ефективною є форма гри, що проводиться з настановою на виграш. Це частіше всього ігри-змагання. Ці ігри можуть проводитись між окремими учнями, а інші діти слідкують за правильністю розв'язання завдань.

Також ефективно проходять ігри-естафети. В цій грі участь беруть всі діти, які поділені на 2-3 команди.

Такі ігри сприяють розвитку уваги, мислення, учні вболівають за свою команду, намагаються не підвести товаришів. Але інколи ігри-естафети можуть викликати у дітей негативне ставлення до ігор тому, що діти мають різний рівень знань і не всі можуть швидко і легко впоратись із завданням. Тому вчитель завжди повинен знати, чи рівні можливості мають учасники гри.

Цікаво проходять ігри з казковим сюжетом., де потрібно допомогти казковим героям розв'язати певне завдання чи виправити їхні помилки. Виконуючи ці завдання, діти не помічають, що навчаються, закріплюють вміння і навички. При цьому у дітей розвивається спостережливість, мислення, самоконтроль. Проте чимало дітей вже не сприймають витівки Буратіно, який уже не викликає цікавість у дітей. Вони намагаються підігравати, роблячи вигляд, що відповіді на дошці переплутав Буратіно, а не вчитель. Проте з яким задоволенням діти грають самих героїв! Самі роздають приклади, плутають відповіді. Учні повинні бути не пасивними слухачами, а активними учасниками.

Можна використовувати ігри-конструювання.

В таких іграх діти закріплюють знання про геометричні фігури, їхні ознаки, розвивають уяву, фантазію. Такі ігри повинні бути індивідуально для кожної дитини. Можна залучити дітей для виготовлення гри.

Важливе значення для розвитку якостей дитини мають розвиваючі ігри. Тривалий час вони зацікавлюють дітей, не набридають, оскільки їм властива більша варіативність. До таких ігор можна придумати нові правила, завдання [10].

Для того, щоб ігрова діяльність проходила на уроці досить ефективно і давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

Готовність учнів до участі в грі (Кожен учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати необхідний рівень знань для участі в грі)

Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

Чітка постановка завдання гри. Пояснення правил гри - чітке, зрозуміле.

Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.

Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.

Не слід допускати приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінка за поразку в грі, глузування тощо) [11].

Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх в міру нагромадження учнями знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам'яті, виховання кмітливості, наполегливості тощо.

Правила в ігровій ситуації відіграють надзвичайно важливу роль. Якщо вони заздалегідь не продумані, то це ускладнює пояснення ходу гри, осмислення учнями її змісту, викликає втому і байдужість в учнів.

Правила гри зобов'язують учнів діяти строго по черзі чи колективно, відповідати за викликом, уважно слухати відповідь товариша, щоб вчасно виправити його і не повторюючи сказаного, бути дисциплінованими, не заважати іншим, чесно визнавати свої помилки.

Правила гри виконують функцію організуючого елемента і є засобом керування грою. Вони визначають способи дій та їх послідовність, вимоги до поведінки, регулюють взаємини дітей у грі, вчать їх співвідносити свої дії з діяльністю інших гравців, сприяючи вихованню наполегливості, чесності і т.д.

Під час гри вчитель повинен постійно контролювати діяльність учнів, виконання ними правил, супроводжувати гру запитаннями чи репліками та непомітно підтримувати дітей, підбадьорювати їх, запобігати виникненню можливих конфліктів між дітьми, не допускати помилкових дій і т.д. Крім того, вчитель не повинен захоплюватися лише дидактичною метою гри, недооцінюючи її виховне значення.

Жодне порушення правил не повинно залишитися поза уваги вчителя. Залежно від обставин він має знайти час і досить вимогливо та справедливо вказати для учня його недоліки в грі, пояснити, до чого призводять подібні вчинки (нечесність, несумлінне ставлення до обов'язків) на виробництві, в повсякденному житті тощо. Однак під час гри не варто робити довгих зауважень, повчань, оскільки це призводить до погіршення настрою учнів , послаблює їхній інтерес, гальмує увагу [11].

У грі повинні брати участь всі учні класу. Тому завдання треба добирати стислі, посильні, розраховуючи на відповіді всіх учнів класу.

Слід уникати одноманітності завдань, організовуючи гру так, щоб дітям не доводилося довго чекати включення в гру, бо це знижує її інтерес.

Загальні правила для учнів в процесі ігор можна сформулювати так:

Уважно слухай і запам'ятовуй хід гри, необхідні дії, їх послідовність.

Пам'ятай - успіх залежить від чіткого усвідомлення кінцевої мети, передбаченого грою результату. Не поспішай розпочати гру, не дослухавши до кінця вказівки зайвих непотрібних дій.

Уважно слухай відповіді товариша, щоб у разі потреби виправити або доповнити його.

Дотримуйся своєї черги, не заважай товаришам, не роби зайвих рухів, дій, будь дисциплінованішим.

Чесно визнай свою помилку, якщо товариші довели, що ти неправий, бо помилитися може кожний.

Не хитруй, не шукай легкого, нечесного шляху для перемоги. Цим ти підводиш товаришів і втрачаєш свій авторитет. Поважають лише чесних, справедливих та принципових [1].

1.3 Зміст трудового навчання у початкових класах

Трудове навчання -- загальноосвітній предмет, який становить основу предметного наповнення освітньої галузі “Технологія”. Метою освітньої галузі “Технології” є формування і розвиток в учнів технологічної, інформаційно-комунікаційної та основних компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві. Технології у початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної освіти [7].

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

формування уявлення про предметно-перетворювальну діяльність людини, світ професій, шляхи отримання, зберігання інформації та способи її обробки; здатності до формулювання творчих задумів, усвідомленого дотримання безпечних прийомів роботи та користування інструментами і матеріалами;

розвиток пізнавальної, художньої і технічної обдарованості, технічного мислення у процесі творчої діяльності, навичок ручних технік обробки матеріалів, уміння користуватися технічною термінологією, художньою та графічною інформацією, вміння працювати з комп'ютером;

виховання готовності до вирішення побутових питань шляхом застосування алгоритмів виконання технологічних завдань та навичок технологічної діяльності у практичних ситуаціях.

Зміст галузі “Технології” визначається за такими змістовими лініями: ручні техніки обробки матеріалів, технічна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво, самообслуговування та ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями.

Метою “Трудового навчання” в початковій школі є формування і розвиток в межах вікових можливостей предметно-перетворювальної компетентності учнів, яка дає можливість їм самостійно вирішувати предметно-практичні та побутові задачі. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання наступних завдань:

формування в межах вікових можливостей узагальнених способів (алгоритмів) предметно-перетворювальної діяльності з дотримання безпечних прийомів ручної праці та економного використання матеріалів;

розвиток творчих здібностей, елементів графічної грамоти, вмінь працювати в команді та навичок виконання операцій з ручних технік обробки матеріалів;

набуття досвіду предметно-перетворювальної та побутової практичної діяльності, алгоритмів і способів предметно-практичних дій ручними техніками для оволодіння в основній школи основами технологій;

виховання в учнів ціннісного ставлення до себе як суб'єкта предметно-перетворювальної діяльності, шанобливого ставлення до людей праці та їх професії, трудових традицій українського народу та інших народів світу.

Зміст «Трудового навчання» в початковій школі визначається за такими змістовими лініями: ручні техніки обробки матеріалів, технічна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво та самообслуговування. Кожна змістова лінія передбачає формування культури виконання трудових дій. У результаті трудової діяльності в учнів формуються вміння та навички з обробки матеріалів, правильне уявлення про навколишню дійсність, розширюється загальний і політехнічний кругозір, виховується свідоме ставлення до праці. У молодшому шкільному віці предметна діяльність одночасно є і пізнавальною. А тому діяльність, яка передбачає обробку різних матеріалів, стає для дітей формою мислення, джерелом їх розумового розвитку [7].

Одним з найефективніших методів розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках трудового навчання є дидактична гра. Роль дидактичних ігор у навчально-виховному процесі надзвичайно велика. Недаремно А. С. Макаренко писав: “Гра має важливе значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі…” Отже, гра, її організація - ключ в організації навчання виховання. Яскравим прикладом ігрової позиції вчителя є діяльність А. С. Макаренка, який писав: “Є ще один важливий метод - гра… Треба зазначити, що між грою і роботою немає такої великої різниці, як дехто думає… В кожній гарній грі є насамперед робоче зусилля та зусилля думки… Дехто гадає, що робота відрізняється від гри тим, що в роботі є відповідальність, а в грі її немає. Це неправильно: у грі є така ж велика відповідальність, як і в роботі, - звичайно, у грі гарній, правильній…”

Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання, вбачає у них можливість ефективної організації взаємодії педагога й учнів, продуктивної форми їхнього спілкування з елементами змагання, безпосередності, інтересу. Гра -- творчість і праця. У грі в учнів виробляються звички зосереджуватися, думати самостійно, розвиваються увага, потяг до знань. Захопившись, учні не помічають, що вчаться, орієнтуються у незвичайних ситуаціях, поповнюють запас уявлень, понять, розвивають фантазію. Навіть найпасивніші включаються у гру з великим бажанням, докладаючи зусиль, щоб не підвести товаришів по грі.

Отже, ми дійшли висновку, що найефективнішим способом навчити молодших школярів творчо мислити є дидактична гра. Цілеспрямоване та систематичне використання дидактичних ігор на уроках трудового навчання сприятиме творчому розвитку молодших школярів.



2. Дослідно - експериментальна перевірка ефективності використання ігор на уроках трудового навчання

2.1 Діагностика навчальних досягнень молодших школярів на уроках трудового навчання

Метою констатувального експерименту була діагностика рівнів навчальних досягнень учнів другого класу на уроках трудового навчання.

Завдання констатувального експерименту:

здійснити оцінювання навчальних досягнень учнів контрольної та експериментальної групи;

зробити висновки щодо доцільності розробки методики використання дидактичних ігор на уроках трудового навчання у початковій школі з метою активізації пізнавальної діяльності молодших школярів.

Експериментом охоплено 40 учнів другого класу (25 учнів 2-А класу - експериментальна група та 25 учнів 2-Б класу - контрольна група).

Конспект уроку, під час якого здійснювалося оцінювання учнів, представлено у додатку Е. гра урок трудовий навчання

При визначенні критеріїв навчальних досягнень учнів ми використовували нову навчальну програму для загальноосвітніх навчальних закладів (2012 р.).

Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у процесі роботи з папером і картоном були наступні уміння учнів:

уявлення про галузі застосування паперу і картону;

називати види паперу і картону;

вилділяти властивості картону;

знати послідовність дій під час виготовлення аплікацій з паперу та картону;

виготовляти сюжетні аплікації з паперу та картону;

володіти навичками виготовлення декоративних виробів із деталей геометричної форми.

За сформованістю даних умінь та якістю виконання завдань на констатувальному етапі експерименту визначено рівні розвитку навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній і високий.

1. Високий - учень (учениця) має чіткі уявлення про галузі застосування паперу і картону; завжди називає види паперу та картону; чітко виділяє властивості картону; чітко знає послідовність дій під час виготовлення аплікацій з паперу та картону; володіє на високому рівні уміннями виготовляти сюжетні аплікації з паперу та картону та навичками виготовлення декоративних виробів із деталей геометричної форми.

2. Достатній - учень (учениця) має достатні уявлення про галузі застосування паперу і картону; у більшості випадків називає види паперу та картону; переважно виділяє властивості картону; знає послідовність дій під час виготовлення аплікацій з паперу та картону; володіє на достатньому рівні уміннями виготовляти сюжетні аплікації з паперу та картону та навичками виготовлення декоративних виробів із деталей геометричної форми.

3. Середній - учень (учениця) має фрагментарні уявлення про галузі застосування паперу і картону про види паперу та картону; не має чітких уявлень про властивості картону; послідовність дій під час виготовлення аплікацій з паперу та картону виконує під керівництвом учителя; не володіє на достатньому рівні уміннями виготовляти сюжетні аплікації з паперу та картону та навичками виготовлення декоративних виробів із деталей геометричної форми.

4. Початковий - учень (учениця) не володіє уявленнями про галузі застосування паперу і картону, про види паперу та картону; не має уявлень про властивості картону; послідовність дій під час виготовлення аплікацій з паперу та картону виконує під керівництвом учителя на неналежному рівні; не володіє уміннями виготовляти сюжетні аплікації з паперу та картону та навичками виготовлення декоративних виробів із деталей геометричної форми.

У процесі констатувального експерименту учні контрольного та експериментального класу (по 25 учнів у кожному класі) продемонстрували такі рівні навчальних досягнень (таблиця 2.1).

Рівні навчальних досягнень учнів контрольної та експериментальної груп в процесі констатувального експерименту

Таблиця 2.1

Класи	Кількість учнів	Рівні засвоєння знань,умінь і навичок учнів
		Високий рівень	Достатній рівень	Середній рівень	Початковий рівень
2-А (ЕГ)	25	8	36	40	16
2-Б (КГ)	25	12	32	40	16

Продемонструємо рівні засвоєння знань учнів контрольної та експериментальної групи за допомогою гістограми (рис. 2.1.)

Як бачимо з даних таблиці, у процесі констатувального експерименту учні контрольних та експериментальних груп продемонстрували майже однакові показники навчальних досягнень, зокрема: високий рівень продемонструвало 12% учнів контрольної і 8% експериментальної групи. Показники достатнього рівня - 32% школярів контрольної і 36% - експериментальної груп. 40% учнів контрольної і експериментальної групи охарактеризовано середнім показником. А також 16% серед опитаних контрольної і експериментальної групи виявилися на початковому рівні успішності за результатами діагностики.

Оскільки серед показників успішності учнів переважають достатній та середній рівні, а показники високого - 12 % в учнів контрольної групи та 8 % експериментальної групи, що є недостатнім показником успішності молодших школярів на уроках трудового навчання. Отже, виникає необхідність у розробці спеціальної методики і перевірки її на ефективність в умовах формувального експерименту.

2.2 Система дидактичних ігор на уроках трудового навчання у початковій школі

Перш ніж використовувати ігрові технології, потрібно визначити мету їх застосування. Тобто для чого їх застосовувати: актуалізації опорних знань, вивчення нового матеріалу, закріплення матеріалу, підведення підсумків уроку, практичної роботи. Конкретизація мети використання ігрових технологій дає нам можливість бачити логіку застосування даних технологій в цілому, кінцевий і проміжні результати навчально-трудової діяльності.

Найбільший скарб кожної людини - її життя та здоров'я. Головною метою проведення уроків трудового навчання - є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці.

Техніка безпеки необхідна для того, щоб уникнути травматизму та інших пошкоджень дітей під час уроків художньої праці. Ми розробили ряд прийомів ігрових моментів, які використовують на уроках праці, дозволяють будувати комфортні умови щодо реалізації задач уроку. Дані прийоми дозволяють зацікавити учнів в ігровій формі ознайомитися з технікою безпеки при роботі різними інструментами та матеріалами.

Перші уроки, починали з інструктажу, на тему, які інструменти будуть використовуватись на уроках та правила поведінки з ними, тому що виконання, навіть, простих, на перший погляд, правил - рятує життя!

На уроках ми використовували штучні паперові макети інструментів до праці:

Ножиці, клей, пензлик, голка та інші інструменти подані в Додатку А.

Діти самі дали казковим інструментам імена, щоб краще з ними познайомитися та подружитися під час роботи.

Для мотивації діяльності учнів ми використовували вірші, загадки, прислів'я, ребуси, кросворди.

Наприклад, урок роботи з папером ми починали з вірша:

Сідайте, діти, у гурті

Зустрілися ми знову!

Про славні руки золоті

Я поведу розмову.

Ті руки звичні до землі,

Будують, вміють шити...

Ми часто бачим мозолі

На їх долонях, діти.

Всі вдячні золотим рукам,

Я теж їх поважаю.

Тож хочу розповісти вам

Усе про них, що знаю.

Перед виконанням практичної роботи учні вивчають правила роботи з ножицями.

Ножиці повинні мати

Заокруглені кінці.

Не спілкуйся їх тримати

Надто міцно у руці.

Не розсовуй лез надміру.

Пам'ятай пораду цю:

Із ослабленим шарніром

Ножицями не працюй

Не працюй також тупими

Щоб уникнути біди,

Користуйся вправно ними

За призначенням завжди

З ножицями будь щомиті

І в положенні розкритім

Їх не кидай на столі.

Якщо треба передати

Щоб їх треба передати

Тільки кільцями вперед.

І. Дубинський

Загадки про інструменти:

Ніс металевий,

Хвіст бавовняний,

Полем строкатим

Хутко стрибає,

Стежки-мережки

Слідом лишає.

(Голка з ниткою) Попереду два кінці,

Ззаду кільця у руці

Чи папір, чи то тканину,

Крають витвори оці

(Ножиці)

При використанні ігор ми враховували, що учень стає повноправним учасником учбового процесу, його досвід служить основним джерелом учбового пізнання. Не потрібно давати готових знань, але спонукати учасників до самостійного пошуку. В порівнянні з традиційним навчанням в ігровому навчанні змінюється взаємодія педагога і учня: активність педагога поступається місцем активності учнів, а завданням педагога стає створення умов для їх ініціативи. Потрібно відмовлятися від ролі своєрідного фільтру, проникного через себе учбову інформацію, і виконувати функцію помічника в роботі, одного з джерел інформації. Наприклад, при вивченні теми «І з папером, і з картоном працювати ми майстри» активними помічниками на уроці є «гості» - Папір і картон (учні, у яких на головах були капелюшки з відповідними написами). Наведемо фрагмент такого уроку.

Папір. Раді зустрічі з вами. Сподіваємося, що ви нас не забули.

Картон. Зараз і перевіримо. Ми принесли з собою кілька запитань і завдань. Ось і влаштуємо невеличкий екзамен. Хто повно і правильно відповість, одержить нагороду - яскраву листівку.

Папір. Що в мене в руках? (Показує газету).

Учні. Газета.

Картон. Правильно. А з якого виду паперу її виготовлено?

Діти по черзі відповідають, що газету друкують на газетному Папері, що він неміцний, добре вбирає воду; на уроках трудового навчання папір слугував для виготовлення виробів з пап'є-маше. (За правильну відповідь кожен учень одержує кольорову фішку).

Папір. Як називається вид паперу, на якому друкують книжки, журнали?

Учні. Так і називається - журнальний.

Детальний конспект уроку подано у Додатку Б.

Ігрова діяльність на уроках трудового навчання, на мою думку, припускає організацію і розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємодії, до сумісного вирішення загальних, але значущих для кожного учасника завдань. Виключає домінування як одного виступаючого, так і однієї думки над іншим. В ході діалогового навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати альтернативні думки, ухвалювати продумані рішення, брати участь в дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. Для цього на уроках треба організовувати індивідуальну, парну і групову роботу, застосовувати рольові ігри, використовувати творчі роботи.

Наприклад.

Зараз ми розподілимося на 4 групи, кожна з яких вибере собі роботу за бажанням. Це можуть бути:

дрібні вироби, виготовлені з паперових смужок способом склеювання;

аплікація;

вироби, виготовлені згинанням паперу;

у техніці орігамі.

Черговий «Довідкового бюро». Даю довідку. Орі - японською мовою - «згинати», гамі - «папір». Отже, орігамі - це виготовлення виробів згинанням паперу.

(Члени груп обмірковують роботу, добирають виріб (чи вироби), планують послідовність дій, розподіляють трудові операції (у разі колективної праці) і беруться до виконання завдання).

І група учнів виготовила зі смужок паперу великого і кількох маленьких метеликів, а також світлячка. Один із учнів пояснив, чим сподобалася така робота: зі смужок різної довжини і ширини можна скласти різні цікаві комбінації. Цікаво також добирати смужки за кольором.

Визначивши улюблених персонажів, учні читали вірші, відгадували загадки:

Метелик Загадка

Живу лише влітку, Що то є за гість:

Шовкові крильця маю. Ніжок має шість,

Із квіточки на квітку Аж четверо крилець має,

В садочку я літаю. По квітках літає.

Ні бджола, ні джмелик -

Зветься ... (метелик).

2 група представляла аплікацію. її рекламу визнано найкращою. Діти повідомили, що свій виріб вони дарують Незнайкові. А ще вони склали казку, аби він не забував, що потрібно для роботи з папером.

«Жили-були у шухляді письмового стола клей, пензлик, ножиці, простий олівець, папір та лінійка. Щодня вони сперечалися між собою, хто з них найпотрібніший, найголовніший.

Якось шухляду хтось висунув, і її мешканці побачили свого господаря-хлопчика. Він вийняв їх усіх і почав працювати. Брав олівець і креслив їм під лінійку. Потім вирізував ножицями окремі деталі й наклеював їх на аркуш. Вийшов гарний човен з вітрилом. Усі залишилися задоволені, бо зрозуміли, що найголовніша тут людина, її вмілі руки. Отож, коли клей, ножиці, простий олівець, папір, пензлик та лінійка знову повернулися у шухляду, сперечатися їм уже не хотілося. Усі вони бажали, щоб їх швидше взяли до роботи».

3 група працювала над об'ємною картиною, яку виготовили згинанням паперу. Гарний вийшов виріб: тут і букети з квітів, і маленькі постаті. Рекламуючи свою роботу, діти розповіли, що вони використали різні види паперу - кольоровий, промокальний, серветки. Зім'явши, вони наклеювали їх на заздалегідь вирізану основу.

4 група виставила оригамі. Вона наочно довела, що всі учні вміють згортати з паперу пілотки, стаканчики, човни, будиночки, віяла та ін. Це і є найпростіші форми японської техніки оригамі.

Наводимо технологічну картку з оригамі - Зайчик (Додаток В).

На другому уроці з трудового навчання з теми «Оригамі. Котик-ласунчик» ми використовували загадки, щоб дитяча уява розвивалась і початок уроку був цікавим.

Пропонуємо фрагмент такого уроку:

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

1. Повідомлення теми та мети уроку

-- Сьогодні на уроці ми продовжимо працювати з папером, повторимо правила згинання та складання паперу.

* Давно відомий він тобі:

Коли на сонечку дрімає.

Він колискову сам собі

Під ніс тихесенько співає.

Що її пісні тій -- ніхто не зна,

І ми про це тут не напишем.

Ми тільки знаєм, що вона

Не до вподоби мишам! (Кіт)

-- Чим ми сьогодні будемо займатися, ви дізналися із загадки. Сьогодні на уроці ми виготовимо композицію «Котик-ласунчик».

Детальний конспект уроку в Додатку Г.

Успішність навчальної діяльності школярів істотно залежить від пізнавальної активності, і саме від фундаменту, який було закладено у 1-му класі. Ігрова діяльність, зумовлена потребою у пізнанні і спрямована на її задоволення, є дієвим засобом формування пізнавальної активності шестирічного першокласника. Учитель має постійно враховувати цей аспект у своїй педагогічній діяльності.

Позитивне ставлення до навчання багато в чому залежить від наявності і рівня пізнавальних інтересів школярів, специфіка яких обумовлена віковими особливостями контингенту дітей. Характерною віковою особливістю молодших школярів є потреба в грі.

Гру, як потребу дитячого віку, розглядали Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн та ін. А.С. Макаренко стверджував, що дитяча організація повинна бути насичена грою [21]. Водночас він підкреслював, що ідеться про дитячий вік, у якого є потреба у грі і її потрібно задовольнити.

Підхід до гри як засобу формування пізнавального інтересу обумовлений об'єктивними якостями гри як діяльності. Ученими доведено, що гра - це предметна пізнавальна діяльність, спрямована на пізнання дитиною предметного світу, світу людських взаємовідносин і самого себе. Предметність гри наближає учнів до розуміння різноманітності оточуючого світу.

Для гри характерні своєрідні дії. Ці дії мають пізнавальну спрямованість. О.М. Леонтьєв вказував, що пізнавальне значення гри з'ясовується і підкреслюється у зв'язку з надзвичайною рисою дитячої ігрової дії. Вона полягає в чому, що ігрова дія не конкретна, вона завжди узагальнена.

Активна діяльність з іграшками як замінниками реально існуючих предметів, узагальненість ігрової дії дає можливість дітям усвідомлювати навколишню дійсність, породжує ціннісну орієнтацію до надбання знань як необхідної умови творчої діяльності. Цей фактор значною мірою збуджує пізнавальний інтерес.

Наприклад, у класі дали аркуш паперу, лінійку, ножиці, клей, олівець. І діти за п'ять хвилин зробили з паперу їжачка за інструкційною картою, яка додається.

Ми підбили підсумки, оголосили переможців.

Наведемо приклад застосування ігрових технологій на уроці трудового навчання, тема: «Саморобні дидактичні ігри з паперу і картону».

Урок почали з того, що розповідаю дітям казку.

Жили-були у шухляді письмового столу клей, пензлик, ножиці, простий олівець, кольорові олівці, папір та лінійка. Щодня вони сперечалися між собою, хто з них найпотрібніший, найголовніший.

Якось шухляду хтось висунув, і її мешканці побачили свого господаря - хлопчика. Він вийняв їх усіх і почав працювати. Брав олівець і креслив ним під лінійку. Потім вирізував окремі деталі і наклеював їх на аркуш паперу. Вийшов гарний орнамент. Окремі його деталі розфарбував кольоровими олівцями. Усі залишилися задоволені, бо зрозуміли, що найголовніша тут людина, її вмілі руки.

Отож, коли клей, ножиці, олівці, папір, пензлик та лінійка знову повернулися в шухляду, сперечатися їм вже не хотілося.

Усі вони бажають, щоб ви їх швидше взяли до роботи.

У нас сьогодні робота з папером, тому все це приладдя нам буде потрібне.

Перевіримо, чи всі готові до уроку.

Такий початок уроку подобається дітям, налаштовує на роботу, обіцяє багато захоплюючого. Детальний конспект уроку в Додатку Д.

Враховуючи те, що успішна реалізація змісту нових програм з трудового навчання можлива за умов використання ігрових форм, ми вважаємо, що втілювати в життя це актуальне педагогічне завдання доцільно в процесі трудового навчання учнів, правильне використання якої допоможе учням максимально розвинути свій творчий потенціал.

Впровадження в освіті ігрових технологій підвищує загальний рівень учбового процесу, підсилює мотивацію навчання і пізнавальну активність учнів початкових класів, постійно підтримує вчителів в стані творчого пошуку дидактичних новацій.

2.3 Аналіз результатів дослідно - експериментального впровадження ігрових форм та методів в роботі з картоном та папером на уроках трудового навчання в початкових класах

Метою формувального експерименту було виявлення ефективності використання та застосування методів і прийомів навчання учнів початкових класів роботі з папером і картоном.

Завдання формувального експерименту:

1) здійснити оцінювання навчальних досягнень учнів контрольної та експериментальної групи;

2) зробити висновки щодо доцільності розробки методики використання дидактичних ігор на уроках трудового навчання у початковій школі з метою активізації пізнавальної діяльності молодших школярів.

У контрольному класі (2-Б) навчальний процес здійснювався за традиційною методикою,на уроках переважали фронтальні форми роботи. У екперементальному класі (2-А) запровадили систему використання активних методів і прийомів навчання. На уроках трудового навчання переважали ігрові та інноваційні форми.( Додаток Ж)

Оцінювання здійснювались за такими критеріями:

1. Високий - учень (учениця) має чіткі уявлення про галузі застосування паперу і картону; завжди називає види паперу та картону; чітко виділяє властивості картону; чітко знає послідовність дій під час виготовлення аплікацій з паперу та картону; володіє на високому рівні уміннями виготовляти сюжетні аплікації з паперу та картону та навичками виготовлення декоративних виробів із деталей геометричної форми.

2. Достатній - учень (учениця) має достатні уявлення про галузі застосування паперу і картону; у більшості випадків називає види паперу та картону; переважно виділяє властивості картону; знає послідовність дій під час виготовлення аплікацій з паперу та картону; володіє на достатньому рівні уміннями виготовляти сюжетні аплікації з паперу та картону та навичками виготовлення декоративних виробів із деталей геометричної форми.

3. Середній - учень (учениця) має фрагментарні уявлення про галузі застосування паперу і картону про види паперу та картону; не має чітких уявлень про властивості картону; послідовність дій під час виготовлення аплікацій з паперу та картону виконує під керівництвом учителя; не володіє на достатньому рівні уміннями виготовляти сюжетні аплікації з паперу та картону та навичками виготовлення декоративних виробів із деталей геометричної форми.

4. Початковий - учень (учениця) не володіє уявленнями про галузі застосування паперу і картону, про види паперу та картону; не має уявлень про властивості картону; послідовність дій під час виготовлення аплікацій з паперу та картону виконує під керівництвом учителя на неналежному рівні; не володіє уміннями виготовляти сюжетні аплікації з паперу та картону та навичками виготовлення декоративних виробів із деталей геометричної форми.

У процесі проведення уроків з ігровими вправами в експериментальному класі учні були активнішими,ніж у контрольному, майже не втомлювались,виконували завдання,які мали практичний характер.

Учні експериментальної групи стали дещо активнішими,з цікавістю брали участь в іграх,задавали різноманітні запитання. Це і свідчить про зростання запам'ятовування учнів та інтересу до трудового навчання. Проведення ігор і цікавих вправ позитивно вплинуло на успішність школярів. Порівняння знань учнів після проведення ряду експериментальних уроків із трудового навчання та самостійної роботи показує підвищення знань учнів. Крім того,зріс інтерес учнів до навчання в цілому,підвищився рівень самостійної пізнавальної діяльності школярів.

Застосування системи ігор та використання їх під час проведення уроків з трудового навчання в початкових класах позитивно позначилися на результатах узагальнюючої перевірної роботи в експериментальному класі,помітно зросла успішність учнів,про це вказують дані показані в таблиці 2.2.

Рівень навчальних досягнень контрольного і експериментального класів у формувальному експерименті (%)

Таблиця 2.2

Класи	Кількість учнів	Рівні засвоєння знань,умінь і навичок учнів
		Високий рівень	Достатній рівень	Середній рівень	Початковий рівень
2-А (ЕГ)	25	24	48	24	4
2-Б (КГ)	25	12	36	44	8

Таким чином,можна стверджувати: запропонована методика,яка проводилася нами в експериментальному класі,позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів в роботі з картоном та папером у початкових класах. Учні екперементального класу значно краще виконали запропоновані самостійні завдання,аніж учні контрольного. Одержані результати учнів експериментального і контрольного класів подані на гістограмі 2.2.

Ми отримали результати ,які підтвердили ефективність нашого припущення. Із 25 учнів експериментального класу 24% школярів продемонстрували високий рівень аналізованих умінь, 48% - достатній, 24% - середній і 4% - початковий. У контрольному класі (25 учнів) високий рівень визначення даних умінь мали 12% учнів, достатній - 36%, середній - 44% і початковий - 8% школярів. Порівняно з початком експериментального дослідження, коли проводився перший етап експерименту,показники сформованості даних умінь зросли в обох класах,але в експериментальному класі він виявився значно вищий (див.гістаграму 2.3) завдяки використанню дидактичних ігор,спрямованих на удосконалення роботи з картоном і папером у процесі навчання молодшими школярами.

З метою підтвердження ефективності нашої експериментальної методики ми провели порівняльний аналіз динаміки рівнів сформованості умінь.



Контрольний клас Експериментальний клас

Як бачимо з даних (рис 2.3),в учнів експериментального класу можна спостерігати суттєву динаміку підвищення їх рівнів сформованості пізнавальної активності,зокрема: на 16% зросли показники високого рівня,на 12% - достатнього. Відповідно на 16% зменшилися показники середнього ,і на 12 % - низького рівнів. Щодо учнів контрольних груп, то суттєвих змін в контексті сформованості у них рівня пізнавальної активності не відбулося.