Реклама в системі соціально-педагогічної діяльності
Зміст, структурно-функціональні та соціально-педагогічні особливості реклами. Наукове обґрунтуванні концепції рекламної діяльності у соціально-педагогічній роботі. Практична розробка методичних порад щодо підвищення ефективності педагогічної реклами.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.11.2012 |
| Размер файла | 106,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. ПРОБЛЕМА РЕКЛАМИ В СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1 Аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження реклами як соціально-педагогічного явища
1.2 Особливості соціально-педагогічної реклами
1.3 Зміст і структурно-функціональні особливості соціально-педагогічної реклами
Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РЕКЛАМИ
2.1 Обґрунтування принципів створення соціально-педагогічної реклами
2.2 Експериментальне дослідження проблеми
2.3 Методичні рекомендації що до оптимізації організації реклами в системі соціально-педагогічної діяльності
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
ВСТУП
Сьогодні в Україні бурхливо розвиваються ринкові відносини, при яких рекламна інформація перестає бути виключно економічним атрибутом, а стає своєрідним елементом масової культури. Фундаментальною властивістю реклами є прагнення підкорити собі нові сфери власного прояву. Зростанню її соціокультурного престижу сприяє та обставина, що реклама обслуговує наважливіший із людських мотивів - прагнення до володіння. Е.Фромм виділяє рекламу як головний засіб існування людини та соціуму. Саме інформаційні процеси є основою всіх біологічних, психологічних і соціальних явищ. Діяльність мозку людини також великою мірою залежить від інформаційного (сенсорного) притоку із зовнішнього середовища, причому не тільки в період розвитку, а й на протязі всього життя.
У наш час практично вся соціальна інформація йде через ЗМІ та рекламу, яка створює для людини “ суб'єктивну реальність”, вплив якої не менший, ніж обєктивна реальність.
Наукові праці Н.Бутенко, Ю.Грєбєнкіна, Л.Рюмшиної, А.Лєбєдєва-Любімова, Р.Мокшанцева, Д.Огілві, А.Рубанова доводять, що в основі механізмів впливу соціальної реклами лежить її здатність активізовувати та формувати соціально-психологічні установки людини через когнітивний, емоційний і поведінковий компоненти.
Роль і значення ЗМІ, рекламно - інформаційних технологій у діяльності соціального педагога в своїх дослідженнях розглядали В.Х. Вайнола, А.Капська, Г. Лактіонова, І. Левшина, А.Толстих, С. Рассадін, О.Яременко та інші. В працях цих вчених аналізується вплив ЗМІ на соціалізацію молоді, соціально-педагогічні функції та види ЗМІ. Вони розглядають і аналізують основні методи впливу засобів масової інформації як на окрему особистість, так і на групу в цілому.
Враховуючи актуальність, складність і важливість проблеми рекламної діяльності в цілому й зокрема в системі соціально-педагогічної роботи, а також недостатність аналізу і дослідження соціально-педагогічної реклами, для дипломної роботи була обрана тема: “Реклама в системі соціально-педагогічної діяльності”.
Об'єктом дослідження особливості соціально-педагогічної реклами.
Предмет дослідження - зміст і структурно-функціональні особливості соціально-педагогічної реклами.
Мета дипломного дослідження полягає в науковому обґрунтуванні змістової концепції рекламної діяльності як структурного компонента системи соціально-педагогічної роботи та її зв'язку з соціальною практикою та соціальними змінами, а також у практичній розробці методичних порад щодо підвищення ефективності реклами.
Відповідно до мети визначено завдання дослідження:
1. Дати аналіз наукової теорії стосовно рекламної діяльності, розкрити суть поняття “реклама в системі соціально-педагогічної діяльності”, визначити принципи та головні функції, охарактеризувати види реклами тощо.
2. Визначити головні чинники формування ефективної соціальної реклами та довіри до неї.
3. Експериментально дослідити роль рекламної діяльності в системі соціально-педагогічної роботи та її поширення на Волині.
Для розв'язання поставлених завдань нами використовувалися такі методи дослідження: теоретичний аналіз джерел, цілеспрямоване спостереження і аналіз діяльності різних соціально-педагогічних служб, установ, центрів, інтерв'ювання, статистична обробка матеріалів дослідження. соціальний педагогічний рекламний
Практичне значення дослідження полягає у спробі розробити конкретні організаційно - методичних порад рекламодавцям щодо оптимізації застосування соціально-педагогічної реклами та виборі засобів формування довіри до неї.
База дослідження: Хмельницький національний університет, кафедра соціальної роботи і соціальної педагогіки.
Апробація дослідження: про результати дослідження доповідали на засіданні кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки та отримали позитивні відгуки.
Розділ 1. ПРОБЛЕМА РЕКЛАМИ В СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1 Аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження реклами як соціально-педагогічного явища
- Слово “реклама” походить від французького слова “reclame”, що означає оповіщення, повідомлення. Реклама є поширеною у будь-якій формі та за допомогою різних засобів інформацією про фізичну чи юридичну особу, товари, прослуги, ідеї та починання ( рекламна інформація), що призначена для невизначеного кола осіб і покликана формувати чи підтримувати інтерес до цих осіб, товарів, послуг, пропозицій, ідей і починань, а також сприяти їх реалізації [ 5, 9 ].
У період поступового переходу людства до інформаійого суспільства (інформаційної цивілізції), збільшуються масштаби, ускладнюється структура і зміст інформаційних потоків і всього інформаційного середовища, відповідно збільшується їх вплив на психіку людини.
Одним зі способів такого надання інформації є реклама. Причому реклама не у вузькому сенсі, як інформація про певний виріб, а у найширшому значенні цього поняття - як засіб інформування, переконання, впливу і маніпуляції. Через рекламу її творці намагаються не тільки представити товар, певну послугу, діяльність якоїсь служби, центру, а й нав'язати їх людям, не тільки інформувати суспільство, а й управляти ним.
Звісно ж, що там, де обертаються великі гроші (а виробництво реклами є над прибутковим), не має різниці у засобах досягнення мети. Але інколи безграмотна реклама може негативно впливати на психіку адресатів, а інколи і травмувати її. До того ж, мало враховується те, що ефекту можна досягнути не лише змістом і зовнішнім виглядом реклами, а й іншими засобами. Важливе значення відіграє положення реклами в матеріальному й інформаційному просторі, форма надання, супровід додатковими факторами, час пред'явлення та інше. Кожен зі способів презентації рекламної продукції має свої певні переваги в кожному з вище перелічених факторів.
В умовах ринкової економіки, перед соціальними службами, а також закладами, які займаються соціальною роботою гостро постає питання про інформування населення про послуги, які йому надаються та їх діяльність. Назріла необхідність рекламувати свою діяльність. Відповідно соціальні заклади стають потенційними рекламодавцями. Але як прорекламувати свою діяльність, який вигляд і канал для розповсюдження реклами вибрати, щоб досягнути своєї мети, ці та багато інших питань постають перед сучасним українським соціальним педагогом.
Найбільш повно рекламна діяльність розглядається в економічному аспекті та напрямку просування товарів (С.Гаркавенко, І.Гольман, П.Зав'ялов та ін.).
Визначальну роль у процесі формування позитивно спрямованої поведінки молоді засобами соціальної реклами відіграє створення умов, здатних активізувати ефективність рекламного впливу. Деякі аспекти, що стосуються виявлення соціально-педагогічних умов, які сприяють формуванню позитивно спрямованої поведінки молоді, знайшли своє відображення у теоретичних працях І.Артюхової, К.Байші, І.Беха, О.Голоцван, В.Гуріна, А.Донцова, В.Іванова, А.Капської, О.Карпенко, О.Пилипенко, В.Ядова. Однак, для розв'язання та реалізації даної проблеми необхідні відповідні теоретичні узагальнення, осмислення та напрацювання практичних підходів формування позитивно спрямованої поведінки особистості за допомогою впливу соціального рекламування, обґрунтований вибір оптимальних видів соціальної реклами, з'ясування основних умов оптимального забезпечення та реалізації впливу засобів соціальної реклами, визначення соціально-психологічних можливостей впливу соціальної реклами на особистість.
Так, Р.Х.Вайнола здійснила спробу розробки орієнтовної стратегії створення кола інформаційних джерел, якими може користуватися соціальний педагог у своїй діяльності, що включає: визначення найбільш престижних джерел інформації, використання тільки тих видань, які за змістом інформації підходять для розміщення соціально-педагогічної реклами, уникання невідомих джерел, тощо.
У свою чергу О. Яременко у своїх дослідженнях більше уваги приділяє обґрунтуванню ролі і значення соціально-педагогічної реклами, її видів і шляхів застосування в соціально-педагогічній роботі. В меншій мірі дослідження вчених розкривають шляхи і форми взаємодії соціальних установ із засобами масової інформації, види інформативного впливу, підготовку соціальних педагогів до використання ЗМІ в своїй діяльності.
Рекламна інформація сама по собі сприймається суб'єктом позитивно, оскільки інтуїтивно пов'язується з полегшенням доступу до об'єкта володіння. Однак сьогодні чимало рекламної інформації викликає в населення відразу, оскільки нинішня реклама часто підмінюється неприкритою комерційною агресією та обманом. Часто ігноруються почуття гідності громадянина - споживача, втрачається почуття міри, спостерігається цинізм, анти-естетизм тощо. Головне правило в рекламній діяльності передбачає демократичний засіб регулювання споживання та гарантовану свободу вибору.
Послідовність впливу реклами на психіку людини виглядає таким чином - AIMDA: Attention - увага, Interest - інтерес, Motive - мотив, Desire -бажання, Activiti - активність. При цьому рекламування є проведенням сугестивного заходу, в результаті якого фактом повинен стати навіяний споживачу акт володіння.
Історик Даніел Бурстин у книзі "Американці: досвід демократії" пише: “Реклама, якій випала доля стати найбільш усюдисущим, найбільш характерним і найбільш дохідним видом американської друкованої продукції, домоглася визнання тільки в другій половині XIX ст. Цій новій сублітературі доручено було торкнутися таємних почуттів людей і здійснити такий величезний вплив на націю, якого не робили за всю історію ні священні, ні світські писання. В Америці середини XX ст. сила рекламного слова і рекламного образу затьмарила собою міць всієї іншої літератури”.
Зарубіжні автори широко трактують визначення реклами, але переважно з точки зору маркетингу. Так, наприклад, відомий маркетолог Філіпп Котлер визначає рекламу як “ неособисті форми комунікації, які здійснюються за допомогою платних засобів поширення інформації, з чітко визначеним джерелом фінансування” [ 17, с. 511].
Російський вчений Мокшанцев Р.І. означає рекламу як “ процес інформування населення про товар, ознайомлення з ним, переконання в необхідності його покупки. А також це комплекс засобів нецінового стимулювання збуту продукції і формування попиту на неї [ 27, с. 9].
Визначення, поміщене в словнику Л. Ожегова: "Реклама - це оповіщення різними способами для створення широкої популярності, залучення споживачів, глядачів" [ 33 , с. 174].
Нам імпонує це визначеннями, оскільки термін "реклама" багатогранний, він може позначати й інформацію не лише про конкретний товар, і стимулювання його покупки (заклик: "Купуйте!"), але й конкретний рекламний засіб діяльності певного центру, служби, соціальної послуги (телевізійний ролик, плакат, буклет) тощо.
Виділяють також поняття рекламної компанії - комплекс рекламних заходів, здійснюваних рекламодавцем із залученням одного чи декількох рекламних агентств, з використанням різних видів реклами і засобів поширення [12, с. 9].
У найбільш примітивних формах реклама існувала протягом багатьох століть, а в пресу почала попадати тільки в середині ХІ століття. У наш час реклама в тому чи іншому її прояві зустрічається на кожному кроці.
За свою тривалу історію реклама якісно еволюціонувала. Як пише Мокшанцев: "Вона пройшла шлях від інформування до умовляння, від умовляння - до вироблення умовного рефлексу, від вироблення рефлексу - до підсвідомого навіювання, від підсвідомого навіювання - до проектування символічного зображення" [ 27, с. 9].
До того ж, можна чітко простежити взаємозв'язок розвитку реклами і психології впливу. Адже всі досягнення в аспекті впливу привносилися в рекламу, просуваючи її на наступний вищий щабель розвитку.
Згаданий вище автор виділяє такі основні цілі реклами:
- привернути увагу потенційного покупця або ж споживача;
- представити покупцю або споживачу вигоди для нього від придбання товару чи одержання послуги;
- надати покупцю/споживачу можливості для додаткового вивчення товару чи послуги;
- формувати в споживача певний рівень знань про самий товар або ж послугу;
- створити сприятливий образ фірми-виробника/ установи, що надає послуги;
- формувати потребу в даному товарі/послузі;
- формувати позитивну думку про фірму/установу;
- спонукати потенційного покупця/споживача до придбання саме рекламованих товару/послуги;
- стимулювати збут товару або ж пропозицію послуги;
- сприяти прискоренню товарообігу;
- зробити даного споживача постійним покупцем товару чи споживачем послуги;
- формування в інших фірм образа надійного партнера;
- нагадувати споживачу про фірму та її товари і послуги [27, с. 10].
З цим твердженням автора ми згодні лише частково, оскільки він розглядає мету реклами дуже детально, але в результаті все зводиться до одного: загальна мета реклами - сприяти покупці товару і поліпшувати імідж фірми. Вище перелічені цілі ми назвали б під-цілями, необхідними для досягнення головної мети.
Завдання реклами зводяться до наступного:
Рис.1.1. Завдання реклами:
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
До цієї схеми необхідно додати, що “підтримуюча реклама” використовується для вже відомих клієнтові виробів та послуг. Реклама “певного героя” зазвичай використовується у політиці, а “демонстрація майстерності” рекламіста приваблює нових клієнтів до рекламного агентства. Що стосується “відсунення від конкурента”, то в цій рекламі головною метою є показати переваги одного продукту/послуги від інших.
Власне реклама, якщо говорити доступною мовою, служить для того, щоб сповістити різними способами (іноді всіма наявними) про нові товари чи послуги, їх споживчі, соціально необхідні властивості та спрямована на потенційного споживача, фінансується спонсором і служить для просування його продукції та ідей. Тобто реклама є частиною комунікаційної діяльності будь-якої фірми (поряд з пабліситі і стимулюванням збуту). Реклама необов'язково нав'язує товар покупцю, інколи вона просто змушує згадати конкретну марку чи назву товару (послуги), коли він робить свій вибір. Спочатку споживач вирішує з чого вибирати, а вже потім якій марці віддати перевагу, на основі свого уявлення про неї, чи стереотипу сформованого образу конкретної марки товару (послуги).
Цей набір уявлень, а точніше - реакція на нього, обумовлюється наявністю в кожної особистості одного із трьох типів мотивації - раціональної, емоційної та моральної чи їх комбінацією. Вплив на реакцію споживача забезпечується саме за допомогою реклами.
Аналіз соціально-педагогічної літератури дав змогу нам визначити такі особливості впливу реклами на формування способу життя суспільства [7, 12]:
- реклама як і засоби масової інформації в цілому - це гнучка система, зміст якої постійно змінюється, тоді як інші складові макро-, мезо-, та мікрорівнів зазнають змін досить повільно;
- реклама має здатність впливати не тільки на індивіда, а й на виховну функцію таких інститутів, як сім'я, школа, найближче оточення, формувати громадську думку на рівні суспільства та країни;
- безпосереднім об'єктом дії інформаційних повідомлень є як окремий індивід, так і велика група людей, що становлять аудиторію для того чи іншого конкретного засобу масової комунікації;
- ЗМІ мають чималі можливості виливати на людину як суто інформаційно, так і за допомогою практичних зразків такого чи іншого стилю життя.
Ми зробили спробу розробки орієнтовної стратегії створення кола інформаційних джерел, якими може користуватися соціальний працівник у своїй діяльності:
- визначення найбільш престижних джерел інформації (опитування, інтерв'ю);
- використання тільки тих видань, які за змістом інформації підходять для розміщення соціально-педагогічної реклами (умови: не дорога, не бульварна, не радикальна преса);
- уникання невідомих джерел;
- установлення особистісних контактів з представниками ЗМІ як систематичного поставника інформації.
1.2 Особливості соціально-педагогічної реклами
Розглянемо механізм впливу реклами на особистість (див. рис. 1.2.).
Поведінка і сприйняття людиною навколишньої інформації постійно змінюються.
Конкретна внутрішня поведінка ( ВП) - мотив і зовнішня поведінка (ЗП) - власне діяльність і вчинки людини формуються із подразників, що діють у даний момент.
У рекламному середовищі це є зовнішні та внутрішні фактори.
Зовнішні фактори - це все те, що відбувається навколо особи у даний момент часу ( у соціумі, групі, суспільстві). Наприклад, оточуючі люди, погодні умови тощо.
Внутрішні фактори - це все те, що відбувається всередині людини у той самий момент.
Наприклад, особистісна установка, система цінностей, стан здоров'я, погляди, переконання, досвід тощо. Розуміння подібних факторів, їх дії є дуже важливим у рекламно-інформаційній діяльності, оскільки дає можливість управляти психікою людини в процесі цілеспрямованого впливу реклами. Ці зовнішні та внутрішні фактори викликають певний психологічний настрій, який у кінцевому результаті проявляється в певній поведінковій дії [2, 7].
Рис. 1.2. Механізм формування поведінкової налаштованості особистості ( ПН):
|
Внутрішні фактори (подразники) |
|
|
Зовнішня поведінка людини (ЗП) |
|
|
Зовнішні фактори (подразники) |
На основі аналізу сугестивної дії рекламної інформації на людину, доцільно суть реклами як соціального інституту розкрити, наголошуючи на п'яти головних її моментах:
По-перше, це здатність реклами привернути увагу аудиторії (споживачів, населення), в цьому плані дуже важливим є наскільки активно залучається увага читачів заголовком, телеглядачів відео-рядком; чи впливає реклама саме на ті категорії потенційних споживачів, на які вона розрахована тощо.
По-друге, сила впливу на емоції споживачів реклами (які почуття виникають у них при перегляді реклами, наскільки вдалий рекламний аргумент і чи правильно він поданий та ін.).
По-третє, яка сила впливу реклами на особистість споживача.
По-четверте - це інформативність ( наскільки доступно викладений рекламний аргумент, наскільки переконливо показана корисність рекламованого об'єкта і т.д.).
По-п'яте, логічна завершеність змісту реклами (чи захоче людина прочитати повідомлення або подивитися рекламний ролик до кінця, наскільки ефективною є увага громадян і т.п.).
Головні сфери реклами як соціального інституту можна подати у вигляді таблиці:
|
Соціальні сфери рекламної діяльності |
Предмет реклами |
|
|
Економіка |
виробництво, торгівля, фінанси, пропозиції робочої сили, пошук роботи та ін. |
|
|
Побутові послуги |
ремонт, пошиття, виготовлення предметів побуту, відпочинку та ін. |
|
|
Інтелектуальні послуги |
освіта, медицина, книги, преса, гадання, туризм тощо |
|
|
Вистави |
циркові, театральні, концертні та ін. |
|
|
Релігія |
місіонерські заклики, релігійні плакати, запрошення до ритуальних акцій і т.п. |
|
|
Політика |
агітація за кандидатів на виборах, лозунги мітингів, демонстрацій, маніфестацій тощо |
|
|
Юриспруденція |
повідомлення про зниклих, пошуки злочинців, запрошення на судові процеси і т.п. |
|
|
Наука і екологія |
реклама просвітницького напрямку, наукова популяризація в листівках, плакатах, проспектах, буклетах |
|
|
Сімейні та міжособистісні відносини |
шлюбні оголошення, запрошення до знайомства, до здійснення спільних подорожей тощо |
|
|
Соціально-педагогічна діяльність |
Заклики до волонтерського руху, про допомогу хворим на снід, реклама здорового способу життя, боротьба з наркотиками тощо. |
Наведені в таблиці види рекламної діяльності мають різні предмети чи об'єкти рекламного впливу. Безумовно, на сьогодні найбільш поширеною є торгівельна реклама, а предметом рекламного впливу - товари, торгові підприємства, послуги, що надаються такими підприємствами. Хоча не меншою популярністю починає користуватися й рекламування соціальних послуг, які вкрай потрібні сьогодні населенню.
Типологія реклами з точки зору основних цілей і задач охоплює велику кількість видів реклами: від інформування про товар чи послугу і стимулювання його покупки або ж отримання до внутр. - фірмової і превентивної реклами, що, здавалося б, не дає видимого ефекту. Судити про ступінь ефективності кожного з видів нам здається безглуздим, тому що кожний працює у своїй сфері і їх зіставлення неможливе саме через розмаїтість цілей.
Під зворотним зв'язком у типології розуміється відповідна реакція покупця чи споживача в безпосередньому виді, найчастіше відразу після пред'явлення реклами. Природно, що використання реклами зі зворотним зв'язком припускає швидке реагування, у випадку, якщо вона малоефективна. У випадку ж з рекламою без зворотного зв'язку єдиним показником її ефективності (крім спеціальних досліджень) є обсяг продажів або надання послуг. Більш ефективною нам здається реклама зі зворотним зв'язком, зокрема, через використання в ній рекламних агентів, що роблять рекламу більш гнучкою, оскільки вони можуть багато чого додати, виправити чи поправити. Реклама ж без зворотного зв'язку (це засоби масової інформації і зовнішня реклама) є “твердою” і виправлення її похибок вимагає більшої роботи, а тому - простіше створити нову.
1.3 Зміст і структурно-функціональні особливості соціально-педагогічної реклами
Щоб здійснити на поведінку споживача певний вплив, необхідно найперше привернути його увагу. Тому акцентуація уваги є першою ланкою у ланцюгу механізму психологічного впливу реклами. Саме увага супроводжує такі психологічні процеси як сприйняття реципієнтом (одержувачем) рекламної інформації, переробки її у свідомості. При цьому увага виступає своєрідним фільтром, який відсіює непотрібні повідомлення [8].
Механізм психологічної дії реклами на особистість є таким:
1.Залучення уваги.
2.Підтримка інтересу.
3.Прояв емоцій.
4.Переконання.
5.Прийняття рішення.
6.Дії
Схематично зобразимо це так:
Рис.1.3. Психологічний вплив реклами на індивіда:
|
Зовнішній світ (світ речей) |
сприйняття |
Тіло (мозок) |
пам'ять |
Внутрішній світ (світ розуму) |
Процес розробки реклами містить два важливі, взаємопов'язані між собою, етапи.
На першому етапі приймається рішення про структуру рекламного повідомлення, розробляється центральна теза (рекламний аргумент), який інформує про найважливіші властивості та відмінні риси того, що рекламується (товару, виду послуги і т.п.), форми його викладу.
Наступним кроком є розробка безпосередньо рекламного матеріалу: розробляється текст і стиль, підбираються ключові слова, колірне оформлення і дизайнерське рішення.
У контексті вищесказаного, суттєво, на нашу думку, наголосити, що для більш повного і ефективного сприйняття інформації необхідно правильно подати її аудиторії. Для цього варто керуватися такими основними принципами:
1) свідоме сприйняття та засвоєння інформації;
2) краще запам'ятовується початок і кінець повідомлення, ніж його проміжний матеріал;
3) емоційне та образне сприйняття матеріалу;
4) краще запам'ятовується та інформація, яка не суперечить сформованим поняттям, думкам, поглядам людини;
5) обов'язкове врахування загального напрямку і тенденцій розвитку сучасного життя, соціальних змін і соціальної практики.
Для успішної діяльності реклами як соціальної інституції необхідно дати чіткі відповіді на наступні запитання:
1. Хто ? Хто є вашими клієнтами зараз і в майбутньому? Іншими словами: правильно сегментувати ринок для того, щоб точно бачити - на кого спрямована реклама.
2. Для чого? Чого ви намагаєтеся досягти: представлення нового товару чи послуги? Утримання ринку? Створення іміджу або ж підтримка його?
3. Коли? Для реклами дуже важливий час її проведення.
4. Що? Яка специфіка товару (послуги), які пропонуються ринку? У чому їх унікальність?
5. Де ? Який засіб масової інформації найбільше підходить для проведення вашої рекламної кампанії?
6. Як ? Чи користуватися послугами рекламного агентства і якого?
Реклама змінюються так само, як і інші соціальні інститути. А тому важливо знати:
1) мету, яка повинна бути достигнути;
2) які засоби необхідно залучити для її здійснення;
3) вибрати форму стратегії, яка б зв'язувала ціль бізнесу, маркетингу, реклами з соціальною практикою та соціальними змінами.
Головними характерними рисами ефективної реклами є: правдивість; конкретність; гуманність; компетентність. Функції реклами визначаються її метою та завданням. З огляду на це можна зазначити наступні функції:
Рис. 1.4. Функції реклами
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Деякі дослідники, зокрема А. Ю. Вуйма, виділяють наступні функції реклами [8]:
- інформаційна - припускає поширення в масовому масштабі інформації про товар чи послугу, їх характер, місця продажу і т.п.;
- економічна - стимулювання збуту товарів, а також вкладання інвестицій;
- просвітня - передбачає пропаганду різного роду нововведень;
- соціальна - спрямована на формування суспільної свідомості, посилення комунікативних зв'язків у суспільстві і поліпшення умов існування;
- естетична - націлена на формування смаку споживачів [8, с. 122].
Звичайно, реклама повинна інформувати про вартість товару чи послуги, їх особливості і характеристики.
Але насамперед вона повинна спонукати до покупки чи споживання. Реклама є необхідною, коли з'являється нова фірма чи товар, коли падає об'єм продажів або планується розширення ринку.
У залежності від цих причин звертання до рекламодавця і виставляється мета рекламної компанії.
На основі багатоаспектності функцій рекламної діяльності доцільно подати й її різноманітність (див. рис.1.5.).
Подана класифікація реклами приведена з джерел [7, 8]
Типологія реклами може розрізнятися за наступними принципами:
- за способом впливу;
- за способом вираження;
- з точки зору основних цілей і задач;
- з точки зору можливої зворотного зв'язку зі споживачем.
Рис.1. 5. Класифікація рекламної діяльності:
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
До цієї класифікації ми могли б додати характеристику реклами за способом сприйняття: візуальну, аудиальну, аудиовізуальну. Але варто враховувати, що є деякі види реклами, що не вкладаються в ці рамки: наприклад, розпродаж, який можна вважати одним з видів реклами, не буде відноситися ні до візуальної, ні до аудиальної.
Раціональна й емоційна реклама використовує протилежні процеси: мислення й емоції відповідно. Нам здається, що ефективність цих видів залежить багато в чому від самого глядача (його статі, віку, особистих характеристик) і обставин, у яких він знаходиться, тому вони можуть бути однаково ефективними. Жорстка реклама розрахована на короткочасний, але могутній ефект, м'яка ж, навпаки, на тривале створення іміджу продукту. Жорстка реклама вбачається нам дуже ефективною, але тільки у випадку її високої якості, що, на жаль, зараз зустрічається досить рідко. Ми вважаємо, що не слід створювати “змішану”, середню рекламу, що з'єднує в собі жорстку і м'яку. Така реклама не буде ефективною, а при тривалому пред'явленні викликає роздратування.
Природно, що творці реклами комбінують перераховані вище види реклами для досягнення найбільшого ефекту.
Заходи щодо реклами і просування товарів або послуг повинні містити в собі кілька із наведених нижче пунктів. Платна реклама : радіо, телебачення, газети, журнали, прайс-листи, “жовті сторінки”тощо; спеціалізовані довідники: регіональні, сезонні, видання Торговельних палат, торгові чи виробничі довідники, вивіски та ін.; “директ меіл”: листи, повідомлення, листівки з інформацією про розпродаж, флаерси, поштові картки, брошури, купони тощо; “Public relations “: прес-реліз, статті в газетах і журналах, дні відкритих дверей, ділові зустрічі, інтерв'ю, спонсорство, проведення семінарів, членство в клубах і т.п.; телемаркетинг, телефонний маркетинг, опитувальні аркуші.
Надання послуг: відповідь на клієнтські скарги; спеціальні пропозиції.
Від продажу до продажу: презентаційний матеріал, особисті листи, клієнтські пропозиції, особистий тренінг продавців.
Промоушн: надання знижок, купони (знижки), “три за ціною однієї”тощо.
Спеціальна реклама: сірникові коробки, брелки, запальнички, календарі,записні книжки і т.п. Рекламні спорудження. Реклама на покажчиках. Інформаційні сторінки. Місця продажу. Оснащення й оформлення магазинів. Висвітлення.
Інші види просування: флаерси, постери, роздавальні матеріали, повітряні кулі, “дисплей розкладачка”тощо [ 5, 24 ].
Вибір правильного застосування засобів просування вимагає наявності професійних навичок. Для проведення цієї роботи найкраще скористатися послугами рекламного агентства.
Канали поширення інформації поділяються на канали особистої і неособистої комунікації (як наприклад, більшість з перерахованих вище).
Канали особистої комунікації. До каналів особистої комунікації відносяться особисті зустрічі, особисте переписування, бесіди по телефону, спілкування з аудиторією по телебаченню і радіо. Вони дозволяють здійснювати зворотний зв'язок і дають можливість для особистого звертання, наприклад, керівника. Особливо важливе значення цей канал має в застосуванні до категорії товарів великої вартості, високої міри відповідальності, а також, де є підвищений ризик.
Для успішного функціонування цього каналу необхідно реалізувати наступні моменти:
- виявити впливових осіб і сконцентрувати відповідно на них увагу;
- виділити, так званих, лідерів громадської думки, постачавши їх
- товарами за пільговою ціною;
- вступити в контакт із місцевими впливовими фігурами, наприклад керівниками навчальних центрів, громадських організацій, спортивних клубів і т.п.
- використовувати впливових осіб у рекомендаційній рекламі.
Канали особистої комунікації, часто є більш ефективними, ніж масової.
Канали неособистої комунікації. До них відносяться засоби поширення інформації без присутності особистого контакту і зворотного зв'язку. До них відносяться засоби масової інформації і засоби виборчого впливу. Перші розраховані на великі невиборчі аудиторії, другі, відповідно, - на спеціалізовані аудиторії. Масова комунікація впливає на особисті відносини і поведінку, стимулює особисту комунікацію.
Для рекламодавця дуже важливим є завдання вибору засобу поширення рекламного звертання. Для цього йому необхідно вирішити, по-перше, наскільки широке охоплення повинна мати реклама, по - друге, наскільки часто вона повинна з'являтися, по - третє, вибрати основні засоби її поширення в залежності від їхньої вартості і т.д.
Охоплення реклами передбачає ту кількість людей, з якими рекламодавець зможе одночасно вступити у контакт, тобто кількість осіб, які можуть ознайомитися з рекламним звертанням. Для телебачення і радіо, приміром, це загальне число телеглядачів (слухачів), що стикаються з даним рекламним звертанням. Для друкованої продукції охоплення включає два компоненти - тираж і ступінь передачі (скільки разів кожен екземпляр попадає до нового читача). Наприклад, один екземпляр обласної незалежної газети “Волинь” читають приблизно 15-17 чоловік. Крім того ступінь передачі інформації в журналі набагато вищий, ніж у щоденних газетах.
Частота появи визначає скільки разів повинен зіткнутися з появою реклами середній представник цільової аудиторії. Вона є найбільшої для газет, радіо і телебачення, де рекламні оголошення з'являються щодня. Найменшу частоту мають телефонні довідники, будь-яка зовнішня реклама, журнали і “Директ меіл”. Варто також пам'ятати, що інформація в спеціальних телефонних довідниках може бути поміщена або змінена тільки раз у рік.
Сила впливу рекламного контакту залежить від обраного каналу поширення. Наприклад, оголошення по радіо менш вражає, ніж телеролик. Найбільш високою вона є в телебачення, оскільки воно здатно сполучити звук, колір, рух і інші фактори. Також значний цей показник, у цілому в журналів. Деякі газети, як наприклад “Speed-Info”, спеціально поліпшують поліграфічну техніку для того, щоб друкувати кольорові фотографії і збільшувати ступінь свого впливу.
Стійкість рекламного послання показує, наскільки часто дане рекламне оголошення потрапляє на очі і наскільки воно запам'ятовується. Велика кількість людей бачать зовнішню рекламу, оголошення на дорогах і телефонні довідники; журнали надовго зберігаються в споживача, тим часом, оголошення по радіо і телебаченню тривають у середньому близько 30 секунд.
Заповнювання характеризує число рекламних оголошень, які містяться в одній програмі, на одній сторінці, в одному виданні і т.д. Якщо дається багато рекламних оголошень, то заповнювання дуже велике. Телебачення часто критикують за те, що воно крутить дуже короткі рекламні ролики багато разів. З 2002 року кількість рекламних роликів на телеекрані збільшилася втроє.
Термін представлення - це період, за який інформаційне джерело може розмістити рекламу. Він є найменшим для газет і найбільшим для журналів і телефонних довідників. Його тривалість показує наскільки тижнів або місяців наперед фірма повинна планувати свою рекламну кампанію і зіштовхуватися з можливістю появи неправильних послань у постійно мінливих умовах. У популярних телепередачах термін представлення також може бути великим через обмеженість числа переданих рекламних оголошень.
Марна аудиторія - та частина аудиторії, на яку не спрямована рекламна кампанія. Оскільки, зусилля реклами спрямовані на масові аудиторії, то це є дуже істотним фактором. Наприклад, у журналі садівників - аматорів, фірма розмістила рекламу садових будиночків, визначивши за допомогою маркетингового дослідження, що близько 500 тис. читачів цікавляться такими будівлями, а 150 тис. - ні. Відповідно останнє число і вказує на кількість так званої марної аудиторії [9].
Таким чином, доцільно узагальнити, що цілеспрямована реклама повинна виконувати, як правило, вісім головних функцій.
1. Працювати над престижем установи, організації, фірми, що означає, якщо виробник має хорошу репутацію і є широко відомим, то споживач готовий заплатити за пропонований товар більш високу ціну, оскільки він схильний проводити паралелі між якістю товару й іміджем його виробника.
2. Створювати попит на даний товар або послугу, сприяти появі попиту на пропоновану продукцію.
3. Надавати споживачам необхідну інформацію про товари і послуги, у тому числі й товари широкого вжитку.
4. Забезпечувати збут і підтримувати необхідний обсяг збуту та розширювати його.
5.Вселяти довіру до товару, до запропонованої послуги та їх виробників. Виробник повинен намагатися донести до споживача за допомогою реклами й іміджу, що в нього “чисті помисли” і “добрі наміри”.
6. Постійно йти назустріч потребам клієнта. Люди купують товари і користуються послугами не тільки для задоволення життєво необхідних повсякденних потреб, вони також задовольняють потреби психологічні. Тому реклама повинна вивчати психологічні особливості людини; її поведінку і мотивації вчинків. Часто при покупці товару відіграють роль такі фактори як: потреба людини в самоствердженні, самореалізації, забезпеченні визнання, прагнення до наслідування і т.п.
7. Спонукати покупця для придбання товару, ототожнюючи його з виробником.
8. Створювати визначений образ (імідж) товару.
Реклама дає можливість відрізняти пропонований товарр від конкурентного. Це робиться за допомогою створення фірмової назви, логотипа, зовнішнього вигляду тощо [ 33].
Якщо соціальний педагог працює в школі, то спілкування із засобами масової інформації відбуваються через соціально-педагогічну асоціацію району або районні органи народної освіти.
Обґрунтовуючи необхідність встановлення взаємозв'язків з тим чи іншим виданням, соціальний педагог повинен знати, що він може запропонувати ЗМІ [7, 12]:
- розширення діапазону слухачів, телеглядачів, читачів;
- матеріали про акції, в яких бере участь велика кількість людей;
- ексклюзивну інформацію;
- участь відомих осіб;
- постійну інформацію;
- актуальний, цікавий матеріал.
Соціальний працівник несе відповідальність за інформацію, яка рекламується (вона повинна бути перевірена, достовірна, дотримані норми конфіденційності, стиль подання інформації має бути дуже конкретний, оптимістичний, конструктивний). Одночасно соціальний працівник повинен уявляти, враховувати й доцільно використовувати можливості ЗМІ, а саме:
- інформування громадськості щодо проблем і засобів боротьби з ними;
- формування суспільної думки, особливо через соціальну рекламу;
- інформування громадськості про діяльність соціальної служби, реалізацію соціального проекту;
- реклама соціальних послуг (необов'язково безкоштовних);
- створення та подальше формування позитивного іміджу діяльності соціальних установ та працівників;
- пошук партнерів (спонсорів);
- залучення клієнтів;
- залучення співробітників і волонтерів;
- вплив на уряд, законодавців, місцеве самоврядування;
- анонс події або заходу, яка буде проводитися соціальною службою, а також підведення підсумків 17, 49.
Практика взаємодії соціальних установ з ЗМІ, як правило, відбувається в таких формах:
- інформування (прес-реліз, ньюс-реліз, прес-конференція);
- консультування;
- інтерв'ю;
- стаття;
- рубрика;
- тематична програма (цикл).
Вайнола Р. [ 7 ] вказує, що реалізація таких форм взаємодії вимагає від соціального працівника певної тактики, а саме:
1) дослідження ЗМІ, що діють в регіоні, їх аудиторії, тематичної спрямованості;
2) вибір ЗМІ, найзручніших для співпраці; дослідження позиції їх редакторів, окремих журналістів;
3) налагодження стосунків з редакціями обраних ЗМІ, з окремими журналістами;
4) систематичне надання інформації;
5) підтримка неформальних зв'язків 7, 30.
У роботі із ЗМІ соціальний працівник може здійснювати такі види інформаційного впливу [7]:
1) рекламне інформування;
2) організація позитивної суспільної думки;
3) сприяння залученню клієнтів;
4) створення тривалих переваг до послуг даного закладу шляхом прямого зв'язку з клієнтами 23, 69.
1. Засоби рекламного інформування - це реклама в засобах масової інформації (реклама у пресі, на радіо, телебаченні, у кіно); поштова реклама (розсилання матеріалів за списком, розсилання матеріалів за принципом "у кожний дім"); зовнішня реклама (вулична реклама, реклама на транспорті, реклама у місцях зосередження народу); комп'ютеризована реклама (рекламна інформація, яка поступає на комп'ютерні термінали, рекламна інформація, яка поступає на екранне табло).
2. Засоби організації позитивної суспільної думки ("Public Relations").
3. Сприяння залученню клієнтів.
4. Засоби створення довгострокових переваг до послуг шляхом прямого зв'язку з клієнтами.
Одним з основних засобів стимуляції споживання товарів та послуг (у тому числі й соціальних), як нами вже зазначалось вище, стає сьогодні реклама, будучи не тільки економічним, а й культурологічним чинником розвитку суспільства. Реклама - це оперативна інформація, що завжди находиться на поверхні. Вона не тільки бере участь у формуванні споживчих потреб членів суспільства, а й має певний вплив на всю життєдіяльність людини. Реклама, виконуючи роль механізму переконання, впливає на цінності та спосіб життя людини, і цей вплив має як позитивний, так і негативний аспекти 40, 61.
Аналіз психологічної та соціально-педагогічної літератури дав змогу нам визначити такі основні проблеми психологічної адаптації рекламної продукції до умов суспільства [2]:
1) адаптація рекламної продукції до менталітету вітчизняного споживача;
2) вивчення і використання психологічних факторів ефективного спрацьовування реклами; визначення відмінностей економічних і психологічних факторів та впливу їх на стратегію поведінки споживача реклами;
3) відповідність рекламної продукції естетичним і моральним позиціям потенційних замовників і споживачів;
4) співвідношення самовираження рекламодавця і завдання допомоги споживачеві в задоволенні потреби в інформації;
5) зважання на стереотипи соціальних ролей і проблеми "гендерної реклами"; характеристика основних "рольових" стереотипів, які трапляються в рекламі;
6) статеворольові стереотипи й їх вплив на зміст рекламної продукції;
7) використання особистісного простору, образотворчого ряду, певних образів з метою підвищення ефективності рекламного виливу.
С.Попов виділяє велику кількість типів реклами: запрошення, бланк листа, візитка, вивіска на будівлі, газетна реклама, закладка для книжки, календарі, рекламна листівка, обкладинка, поліетиленовий пакет, реклама на транспорті, рекламні щити, сувенір-реклама та ін. Реклама найбільш ефективна при одночасному використанні різноманітних її видів 19, 15.
Аналіз літератури та досвіду соціальної роботи дав змогу нам виділити типові види реклами:
- графічна частина;
- гендерн (рекламний девіз, лозунг, зачин);
- інформаційний блок;
- діапазон запропонованих послуг;
- спонукання потенційного клієнта (спонсора, партнера) до дії, адреса
і зв'язок;
- елементи фірмового стилю.
Соціальна реклама виступає окремим напрямом інформаційної діяльності й має специфічні риси, а саме:
1)соціальна реклама, на відміну від реклами виробничої, не переслідує мети досягнення прямого економічного прибутку;
2) соціальна реклама не використовує логотипи, знаки торгівельних фірм як відомих, так і маловідомих;
3) соціальна реклама повинна мати конструктивний характер і створювати позитивне емоційне сприйняття світу.
У практиці роботи соціальних педагогів виділяють такі стадії функціонування соціальної реклами:
- візуальний - створення ситуації " знайомого образу " (щити, рекламні плакати-образи, символи, логотипи, щоб знали, що існує, наприклад, ЦССМ). Мінімум тексту (логотип, назва + № телефону) візитки, значки;
- інформаційний - буклети, записні книжки, візитки + текст, розкладки (завдання: розповсюдження знань);
- нагадування (використання за потребою всіх попередніх технік).
На нашу думку, при реалізації рекламної стратегії варто враховувати такі типові помилки:
- продукція соціальної реклами спрямована на дуже вузького споживача й замовника, а реалізується, розповсюджується на широкий загал;
- при створенні плакату використовується менш, ніж три кольори і створюється враження, що це прапори;
- використовуються контрастні, важкі для сприйняття кольори (жовти; фіолетовий);
- в пропагандистських за змістом матеріалах використовуються темні кольори, холодні тони;
- порушується і гендерна рівновага, не представлені інтереси осіб різної статі і т.п.
Розкриваючи проблему специфіки представлення рекламної соціально - педагогічної продукції, доцільно на нашу думку, зупинитись на аналізі основних методів її впливу на особистість споживача. Ці методи враховують аудиторію, на яку вони розраховані, час реалізації, особливості психології споживачів програм. В залежності від програми, від завдань, що стоять перед нею, аудиторії, на яку вона розрахована, визначаються методи, які у ній найбільш доцільні. До таких методів В.Полтавець відносить:
- інформаційний метод, який активно використовується при підготовці реклам, інформаційних повідомлень, проведенні рекламної кампанії. Він спрямований на інформування глядачів про ту чи іншу подію, людину, явище;
- емоційний метод, з огляду на важливість емоційної складової при формуванні установок особистості, даний метод використовується дуже активно в залежності від проблеми, що розв'язується в рекламі; він використовується, як правило, разом з іншими методами, підсилюючи їхній вплив на аудиторію;
- патріотичний метод, в основі якого лежить вплив на патріотичні почуття аудиторії. Більшість людей далеко не байдужні до свого краю, будинку, батьківщину, використовуючи даний факт, ЗМІ активізують увагу людей, формують у них визначені установки, спонукають до визначених дій. Метод активно використовується в рекламних цілях, при проведенні політичних акцій, виконанні соціальних замовлень, для спонукання людей на до дії (викликати протест до чого-небудь, або організувати "загальну" підтримку чого-небудь і ін.);
- метод пробудження страху, це один з найбільш діючих методів, заснований на небайдужості людей до свого здоров'я, благополуччя, благополуччя своїх близьких. Він спрямований на емоції людини. Звертаючи увагу на те, що пропонована інформація орієнтована на збереження благополуччя, безпеки її близьких, ЗМІ залучають глядача (споживача) до інформації, формують у нього небайдуже відношення до неї, включають його в активне осмислення і спонукають до певних дій. Метод широко використовується в рекламних цілях, при проведенні різних політичних акцій і кампаній;
- метод створення ситуації успіху, особистість почуває задоволення, коли відчуває свою правоту, досягає певних результатів у своїй діяльності. Включаючи інформацію про що-небудь, ЗМІ намагаються показати, що людина цього може досягти досить легко, це їй необхідно і від неї не буде потрібно великої праці, ЗМІ спонукають включатися в пропонований процес взаємодії. Наприклад, організувати різні ігри, вікторини, конкурси та інше, ЗМІ широко використовують цей метод;
- гумористичний метод, гумор досить легко і швидко захоплює аудиторію своєю простотою, цікавістю. Він робить аудиторію співучасником інформації, активно включає в її споживання під кутом зору авторів. Інформація представляється ненав'язливо, запам'ятовується разом із гумором набагато легше. Метод гумору активно використовується при підготовці різних програм, у тому числі розважальних, політичних, рекламних та ін. Однією з важливих вимог при його використанні є врахування особливостей аудиторії і забезпечення відповідності гумору її культурі, віку, менталітету й ін. 32, c.109.
На телебаченні використовуються і спеціальні методи (прийоми) 44, 112, засновані на психологічних ефектах. Такі методи мають спеціальне призначення і часом можуть сильно впливати на психіку людини. Не випадково при використанні цих методів визначається аудиторія чи обмеження для перегляду. До найбільш типових методів відносяться:
а) ефект процесу перекрученого сприйняття дійсності. В основі методу лежить подання явища, яким людина могла б захоплюватися, у зв'язку з жахливими подіями, що підсилюють природні страхи людини. Метод розроблений Маей Дерен, яка з 1943 по 1959 р. зняла в Голівуді сім короткометражних фільмів (зокрема, "Полуденні терена"). Наприклад, красивий великий мак раптом перетворюється в деяке закривавлене явище, що викликає страх. Або дівчина, що йде вулицею, відкриває двері, піднімається сходами, входить у будинок і підходить до вікна. У ньому вона бачить, як вона йде вулицею, входить у будинок, відкриває двері... і усе повторюється знову і знову, тільки фінал стає щораз страшнішим і напруженішим. У підсумку глядач, після низки повторів, бачить перед собою убиту героїню, і з полегшенням зітхає. Так, мирна людина починає схилятися до агресії, до нав'язаного їй вибору, що вона до показу фільму безсумнівно б відкинула.
б) створення фону різкого емоційного співпереживання, вставляючи в нього короткочасні (у межах двох секунд) визначені факти. Вплив сюжету підсилюється відповідним музичним супроводом. У такий спосіб забезпечується сильний спрямований вплив на психіку глядача. Автор методу Стен Брекідж, творець 23 фільмів. Наприклад, його фільм "Вікно. Вода. Рух дитини" (1959) - це послідовність сцен реальних страждань жінки, що народжує, спритно, змонтованих із двох секундних кадрів. На фоні зростання болю підсилюється і багаторазовість повторення початкових сцен.Подібні прийоми у даний час активно використовують при створенні відео кліпів;
в) ефект поступового ненав'язливого, але тривалого сприйняття, що призводить до психічного виснаження глядача, внаслідок чого він стає обеззброєним перед впливом екрана. Автор методу Енді Уорхолл, знаменитий художник, король поп-арту. Відомо, що порушення психіки починається після півторагодинного такого "занудства". У його картині "Дівчата з Челсі" протягом трьох годин на двох екранах з різним звуком і сюжетом (вірніше, їхньою відсутністю) йдуть майже життєві сцени. Хлопець розпитує дівчину про її перший сексуальний досвід. Періодично сцена з одного екрана перестрибує на сусідній, повторюється і логічно виникає наприкінці 43, 57. Це ще раз переконує в тому, що ЗМІ можуть нести як позитивну, так і негативну інформацію.
Подобные документы
Завдання технологій соціально-педагогічної діяльності. Педагогічні технології формування відповідального ставлення до здоров'я учнівської молоді. Практичне застосування технології проектування у роботі соціального педагога у загальноосвітній школі.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 22.03.2015Аналіз експериментальної роботи в навчальних закладах. Сутність психолого-педагогічної діагностики. Взаємини в колективі як одна з проблем соціально-педагогічної практики. Діагностика фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку учнів.
курсовая работа [56,4 K], добавлен 06.12.2010Соціально-педагогічні особливості інтуїції та її характерні риси в процесі наукового пізнання. Аналіз рівня сформованості педагогічної інтуїції у студентів та професійних педагогів. Комплекс вправ, націлених на розвиток педагогічної уяви та інтуїції.
дипломная работа [490,9 K], добавлен 17.06.2012Характеристика альтруїстичних, етичних та особистісних цінностей соціально-педагогічної діяльності. Ознайомлення із професійними обов'язками та вимогами до особистості працівника соціальної галузі. Розгляд змісту та структури соціально-виховної роботи.
реферат [21,2 K], добавлен 19.11.2010Сутність і причини сімейного насильства. Наслідки скоєння цих дій по відношенню до дітей. Аналіз рівнів та змісту соціально-педагогічної профілактики як одного із шляхів захисту дітей від сімейного насильства у процесі соціально-педагогічної діяльності.
статья [9,7 K], добавлен 23.04.2014Особливості вільного часу в процесі соціалізації особистості. Індивідуально-психологічні особливості старшокласників в контексті самоорганізації життєдіяльності. Шляхи вдосконалення соціально-педагогічної діяльності щодо організації вільного часу.
дипломная работа [309,8 K], добавлен 23.07.2009Загальна характеристика соціально-педагогічної роботи в дитячому закладі оздоровчого типу. Нормативно-правова база. Урахування вікових особливостей дітей в умовах оздоровчого закладу. Соціально-педагогічні особливості тимчасового дитячого колективу.
магистерская работа [129,0 K], добавлен 18.10.2007Ретроспектива процесу становлення та розвитку аутизму. Зміст корекційно-розвивальної роботи у період раннього дитячого аутизму. Соціально-педагагічна робота з хворими дітьми. Методи подолання негативізму, агресії, фобій у аутистів, рекомендації батькам.
курсовая работа [98,7 K], добавлен 04.04.2015Теоретичне обґрунтування змісту та своєрідності педагогічної діяльності. Особливості професійної діяльності педагога. Поняття та сутність педагогічної майстерності. Соціокультурний характер цілей педагогічної діяльності в добу демократичних перетворень.
реферат [54,7 K], добавлен 18.03.2014Роль студентської соціально-психологічної служби у підготовці майбутніх фахівців соціальної сфери. Напрями діяльності служби. Значення волонтерства як складової соціально-педагогічної роботи з молоддю. Підготовка студентів до волонтерської діяльності.
статья [29,4 K], добавлен 17.11.2013
