Наведені вище дані підтверджуються тим фактом, що 86% учнів експериментальної і всього 33% - контрольної груп цікавляться тематикою наступного заняття гуртка (питання 2). Методом спостереження та анкетування було виявлено, що 92% учнів експериментальної і 52% учнів контрольної груп замислюються про тематику та зміст заняття, яке вони планують відвідати, готуються до нього (питання 3). 83% учнів експериментальної і 47% - контрольної груп цікавляться спрямованістю роботи гуртка у цілому (питання 4). Майбутні результати роботи хвилюють 89% учнів експериментальної і 42% учнів контрольної груп (питання 5). Вище викладене дає нам підстави стверджувати, що інтереси учнів експериментальної груп зазнали істотних змін у формуючому експерименті.

В результаті впровадження системи засобів організації творчої діяльності у переважній більшості учнів експериментальної групи сформувався яскраво визначений стійкий інтерес до роботи гуртка, заснований на усвідомлені ними мети та бажаних результатів власної діяльності. В контрольній групі ці показники також зростали за рахунок використання форм і методів притаманних позашкільній педагогіці, але не так значно як в експериментальній групі. Співставлення наведених нами даних та результатів спостереження за роботою гуртків протягом проведення формуючого експерименту дозволяє обґрунтувати висновок про те, що застосування розроблених нами засобів творчої діяльності особливо на під етапі ціле-покладання сприяє формуванню в учнів активності, як одної з важливих творчих характеристик особистості, що пов'язана із виникненням у неї чітких інтересів та мотивів діяльності в гуртку.

Прагнення до саморозвитку і самоосвіти як одна з суттєвих творчих характеристик особистості та показників самостійності вивчалася нами за допомогою методики, запропонованої В.І. Андреєвим [51]. За результатами тестування учнів контрольної та експериментальної груп, проведеного наприкінці формуючого експерименту (таб. Ґ.2.1), було визначено рівні розвитку даної характеристики творчої особистості учнів (таб. Ґ.2.2). Аналіз отриманих даних дозволяє зробити висновок, що між рівнями розвитку даної характеристики особистості учнів контрольної та експериментальної груп існують значні відмінності.

Спостереження, які проводилися протягом формуючого експерименту, а також дані обчислювання дозволяють стверджувати, що прагнення до саморозвитку та самоосвіти формується в процесі застосування розробленої нами системи засобів організації творчої діяльності учнів.

Комунікативно-творчі уміння особистості вивчалися нами за допомогою методики В.І. Андреєва [7]. За результатами тестування учнів експериментальної і контрольної груп наприкінці формуючого експерименту розроблено таблицю Д.2.1, аналіз якої показує, що за середніми показниками результатів тестування групи не є тотожними. Отримані дані було розподілено за рівнями (таб. Д.2.2). Аналіз отриманих даних показує, що система засобів, застосованих при проведенні формуючого експерименту значно вплинула на рівень комунікативно-творчих умінь учнів експериментальної групи. Тоді як, рівень розвитку даного показника в учнів контрольної групи залишився практично незмінним. Отже, дані спостереження, анкетування та тестування дають нам підставу зробити висновок про значний вплив розробленої системи засобів творчої діяльності учнів на рівень формування комплексу творчих характеристик особистості: активності, самостійності, комунікативно-творчих умінь.

Спостереження, що проводилися протягом формуючого експерименту, дають змогу розглянути процес здійснення даного впливу. Так, на етапі моделювання відбувається формування творчої активності учнів експериментальної групи завдяки становленню їхніх інтересів, визначенню мотивів, створенню цільової ідеї-моделі як внутрішньої настанови особистості. Даний процес підкріплюється застосуванням спеціальних заходів, спрямованих на засвоєння учнями основ ціле-покладання на етапі конструювання. Таким чином, в учнів експериментальної групи на першому етапі організації творчої діяльності формуються чіткі мотиваційні настанови, а на їх основі відбувається розвиток активності особистості.

На етапі проектування реалізацію та розвиток отримали характеристики особистості учнів експериментальної групи, пов'язані із здатністю до самоорганізації. В цей період учні засвоїли навики самостійного регламентування власної діяльності (під етап відбору принципів), навчилися визначати та застосовувати у власній діяльності різноманітні форми та методи позашкільної педагогіки (під етап відбору форм та методів) і за їх допомогою засвоювати зміст дозвільної діяльності (під етап засвоєння та перетворення змісту). Така діяльність учнів значно вплинула на формування в них самостійності, а саме - на гармонізацію самооцінки та розвиток прагнення до самоосвіти та самовиховання.

Система засобів, що застосовувалися на заключному етапі (конструювання) була спрямована на розвиток та реалізацію комунікативно-творчих умінь учнів експериментальної групи, які встановлювали різноманітні контакти з оточуючим їх мікросередовищем, демонстрували та пропагували власні творчі нароби, організовували дозвілля інших людей.

Етапи, що чітко просліджуються у роботі експериментальної групи, у діяльності учнів контрольної групи можна визначити лише умовно. Спостереження показує, що при досить великому розмаїтті видів дозвільної діяльності, заняття гуртків контрольної групи відрізнялися певною одноманітністю, застосування оригінальних та дієвих засобів (ігор, конкурсів, диспутів, адаптаційних занять) мало не систематичний характер, здійснювалося без урахування принципу наступності, а тому ефект проведених занять значно знижувався. Все це вплинуло на показники творчих характеристик учнів, які хоча і зазнали певних позитивних змін істотно не покращилися та у порівнянні з даними експериментальної групи були досить низькими.

Дослідження об'єктивно-продуктивних критеріїв, серед яких було визначено рівень розвитку колективу як дозвільного об'єднання та результативність масової роботи гуртка, показало, що застосування розробленої системи засобів організації творчої діяльності учнів експериментальної групи сприяло формуванню міцних колективів однодумців, які одухотворені певною ідеєю дозвільної діяльності. Аналіз результатів застосування методики вивчення рівнів дозвільної діяльності колективу та використання методу спостереження за роботою учнів у формуючому експерименті дозволяють стверджувати, що використання етапів та засобів організації творчої діяльності учнів позитивно впливає не тільки на індивідуальну, а й на колективну творчість учнів. Даний процес відбувався поступово, його результатом став сформований дозвільний колектив, що відрізнявся сталістю виховних відносин, у створенні яких брав творчу участь кожний з його членів. Ступінь сформованості такого колективу відбивається у рівні розвитку дозвільного об'єднання. З метою оцінки змін, що відбули в колективах експериментальної і контрольної груп, в рамках контрольного експерименту нами було проведено опитування за методикою А.Ф Воловика і В.А. Воловика [6]. Його результати підтвердили дані, отримані методом спостереження, і свідчать, що учні контрольної групи в основному оцінюють колектив як відповідний V стадії розвитку (рівень творчості), тоді як гуртківці експериментальної групи вважають, що їх колектив досяг стану, що відповідає VІ стадії (рівень екстеріоризації) (рис.К.3). Тобто, учні експериментальної групи оцінюють свою групу як колектив, який здатен отримувати соціальну оцінку власної творчості, збагачувати норми та цінності мікро - соціуму, активно пропагувати свою дозвільну діяльність та організовувати дозвілля інших. На думку учнів контрольної групи їхній колектив здатний здійснювати творчу діяльність в різних галузях, проте, дана діяльність відбувається в основному в межах колективу, сприяючи розвитку кожного його члену, але не маючи соціальної віддачі.

Спостереження, що проводилося під час їх проведення показало, що гуртківці, як правило не брали участі у підготовці цих заходів, а під час проведення не завжди проявляли активність і самостійність.

В ході формуючого експерименту дана ситуація, залишаючись стабільною в контрольній, зазнала певних змін в експериментальній групі, де відбулося кількісне та якісне зростання результативності масової роботи (таб.Р.2), підвищився рівень активності та самостійності учнів під час підготовки та участі у заходах.

В цілому, ґрунтовне вивчення підсумків проведення формуючого експерименту показує, що застосування розробленої системи засобів сприяє досягненню суб'єктивно-продуктивних та об'єктивно-продуктивних результатів творчої діяльності учнів.

Отже, обґрунтовані нами теоретичні основи проведення експериментального дослідження полягають у визначені суб'єктивно-продуктивної та об'єктивно-продуктивної груп критеріїв оцінки результативності застосування розробленої системи засобів. Суб'єктивно-продуктивну групу - складають творчі характеристики особистості, які зазнають найбільш істотних змін в процесі організації творчої діяльності учнів. Серед них: активність, самостійність та комунікативно-творчі уміння. Об'єктивно-продуктивні - віддзеркалюють рівень розвитку дозвільного об'єднання (гуртка) та результативність масової роботи.

2.4 Методичні рекомендації щодо оптимізації організації процесу творчої діяльності учнів у позашкільних закладах

Основними методичними рекомендаціями, які на нашу думку будуть оптимізувати процес творчої діяльності учнів можуть бути наступні:

створення цільової ідеї - моделі майбутньої творчої діяльності у вигляді певної настанови, що існує у свідомості учнів;

засвоєння учнями навиків ціле-покладання, відбору принципів майбутньої творчої діяльності;

розвиток в учнів навиків застосування творчих методів та форм, властивих дозвільній сфері та за їх допомогою опанування і перетворення змісту дозвільної діяльності;

формування в учнів готовності до реалізації демонстраційних, агітаційних та організаторських дій щодо надання результату власної творчої діяльності соціального статусу в мікро - соціумі;

конструювання в учнів умінь деталізовано підходити до реальних умов діяльності;

під керівництвом педагога засвоєння гуртківцями навичок педагогічного проектування;

засвоєння творчих засобів самореалізації, само корекції, саморозвитку в процесі оволодіння змістом гурткової роботи;

орієнтація на створення цільової ідеї.

надання можливості усім бажаючим висловлювати думки;

формування відчуття власної необхідності, причетності до всього, що відбувається в колективі, прослуховування до думок інших;

адаптація учнів один до одного, а також до педагога, що відбувається в процесі проведення серії адаптаційних занять.

формування емоційно насичених, зворушливих, добрих, душевних висловлювань учнів;

застосуванням різноманітних рекламних засобів (плакатів, об'яв, емблем, бесід, лекцій, ігр), походів, екскурсій, адаптаційних занять, занять з елементами планування, занять з використанням творчих ситуацій;

застосування занять з елементами планування, диспутів, дискусій;

застосування занять що здійснюються у формі концертів, вікторин, змагань, конкурсів тощо;

ВИСНОВОК

Теоретично-експериментальне дослідження дозволило зробити висновок:

1. Особливості соціально-педагогічного процесу позашкільного закладу в умовах створення єдиного, соціально-виховного та освітнього простору полягають в тому, що завдяки наявності у кожній його складовій (меті, завданнях, принципах, змісту, формах та методах) творчого компоненту, саме у позашкільному закладі забезпечуються умови для функціонування такого середовища, яке сприяє найбільш повному розкриттю творчих характеристик учня, створенню позитивних творчих та виховуючи відносини між учнями та педагогами; в результаті характер їх взаємодії змінюється, являючи собою поступовий рух від творчого управління діяльністю учнів з боку педагога до творчого самоуправління особистості, що ґрунтується на високому рівні активності, на реалізації само регуляційних та комунікативно-творчих характеристик учнів, на засвоєному ними досвіду колективної творчої діяльності.

2. Аналіз наукових праць з філософії, педагогіки, соціальної педагогіки, психології дозволив:

- Вивчити сутність поняття “творчість” та “творча діяльність” людини, особливості творчої діяльності учнів, її компоненти та функції;

- Розглянути різні аспекти функціонування позашкільного закладу, як соціально-педагогічної системи, що діє одночасно в соціально-культурній та освітній сферах; розкрити термін “соціально - педагогічний процес позашкільного закладу”, оцінити характер його впливу на розвиток творчих характеристик особистості;

- Розробити систему засобів організації творчої діяльності учнів у позашкільному закладі, розглянути педагогічне проектування як системно утворюючий засіб;

- Визначити етапи творчої діяльності учнів у соціально-педагогічному процесі позашкільного закладу, виявити динаміку формування творчих характеристик особистості учня.

- Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено комплекс засобів організації творчої діяльності учнів у позашкільному закладі, серед яких системно утворюючим є проектування творчої діяльності учнів.

- Результатом використання розроблених заходів організації творчої діяльності учнів є розвиток складових творчої особистості: активності, самостійності та комунікативно-творчих умінь; набуття ними досвіду колективної творчої дозвільної діяльності.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Авдеев В.В. Психотехнология решения проблемных ситуаций. - М.: Феликс, 1992. - 128 с.

Актуальные вопросы формирования интереса в обучении: Учеб. пособие по спец. курсу для пед. ин-в / Г.И. Щукина, В.И. Минин, А.С. Роботова и др./ под ред. Г.И. Щукиной. - М.: Просвещение, 1984. - 273 с.

Алфимов В.Н., Артемов Н.Е., Тимошко Г.В. Творческая личность старшеклассника: модель и развитие. - Киев - Донецк, 1993. - 64 с.

Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса.- Минск, 1990.-С.11.

Ананьев Б.Г. Познавательные потребности и интересы // Уч. зап. Ленинградского гос. ун-та Л. 1959. - 265 с.

Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - 3-е изд. - СПб.: Питер, 2001. - 282 с.

Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. - Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1988. - 238 с.

Ануфриева Н.М. Життєве проектування: концепція і психологічний механізм // Мистецтво життєтворчости особистості, у 2х ч. Київ.: ІЗМН, 1997. - ч.1. - С.301-341.

Афанасьев В.Г. Научное управление обществом: Опыт системного исследования. изд. 2-е доп. - М.: Политиздат, 1973. - 390 с.

Бабанский Ю.К. Как оптимизировать процесс обучения. - М.: Знание, 1978. - 48 с.

Батенин С.С. Человек в его истории. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1976. - 295 с.

Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. - М.: Искусство, 1979. - 424 с.

Безрукова В.С. Педагогика профессионально-технического образования. Педагогический процесс в профтехучилище: Текст лекций. - Свердловский инженерно-педагогический институт. - Свердловск, 1990. - 144 с.

Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. - М.: Педагогика, 1981. - 192 с.

Богоявленская Б.Д. Интеллектуальная активность как проблема творчества. - Ростов-на-Дону, 1983. - 217 с.

Брилін Б.А Педагогічні проблеми організації вільного часу школярів пионерського лагеря // Педагогіка та психологія. - 1996. - №4. - С.72-79.

Виноградова М.Д., Первин И.Б. Познавательная деятельность и воспитание школьников. Из опыта роботы. - М.: Просвещение, 1977. - 86 с.

Волков И.П. Приобщение школьников к творчеству: Из опыта работы. - М.: Просвещение, 1982. - 144 с.

Воловик А.Ф., Воловик В.А. Педагогіка дозвілля: Підручник Харків: ХДАК, 1999.332 с.

Вульфов Б.З., Поташник М.М. Анализ внеурочной воспитательной работы // Организатор внеклассной и внешкольной воспитательной работы. - М., 1983. - с.152 - 172.

Выготский Л.С., Воображение и творчество в детском возрасте. - СПб.: Союз, 1967. - 96 с.

Гаврилюк Ю.М. Філософська саморефлексія культури // Культура у філософії ХХ століття: Матеріали ІV Харківських Міжнародних Сковородинівських читань. - Харків, Університет внутр. справ, 1997. - 34-36 с.

Галагузова М. А. Категориально-понятийные проблемы социальной педагогики // Понятийный аппарат педагогики и воспитания. Зб. наук. тр. / глав. ред. Е.В. Ткаченко. - Вип. 1. - Екатеринбург, 1995. - С.168-184.

Галкина Т.В., Алексеева Л.Г. Диагностика и развитие креативности // Развитие и диагностика способностей / Отв. ред. В.Н. Дружинин, В.Д. Шадриков. - М.: Наука, 1991. - С. 170-177.

Гапон Ю.А. Соціально-педагогічні технології виховання: теоретичні основи і практика // Педагогіка та психологія. - 1996. - №2. - С. 108-115.

Давыдов В.В. О понятии личности в современной психологии // Психологический журнал. - 1988. - Т. 9. - № 4. - С. 22-33.

Діяльність керівника загальноосвітньої школи з розвитку педагогічної творчості вчителів: Метод. рекомендації / Укл. Сисоєва С.О. - К.: РНМК, 1991. - 19 с.

Дмитренко Т.А. Управление подготовкой творческого специалиста в техническом вузе // Проблемы планирования и управления подготовкой специалиста в высшей школе. - Рига: Изд-во Рижского политехнического ин-та. - 1985. - С. 111-115.

Донцов А.В. Соціально-педагогічні аспекти підготовки майбутнього вчителя до управлінської діяльності // Наукові записки кафедри педагогіки. - Харьков ХНУ ім. В.Н. Каразина, вид-во Константа. - вип. V. - 2000. - 53-61 с.

Дьяченко В.К. Общие формы организации процесса обучения. - Красноярск, 1984. - С.63.

Иванов В.П. Культура и развитие человека: Очерк философско-методологических проблем. - К., 1989. - 319 с.

Каган М.С. Системный подход и гуманитарное знание: Избр. статьи. - Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1991. - 384 с.

Каган М.С. Человеческая деятельность (опыт системного анализа). - М.: Политиздат, 1974. - 328 с.

Каптерев П.Ф. Об общественно-нравственом развитии и воспитании детей // Избр. пед. соч. - М., 1982. - С. 232-258.

Караковський В. А. Воспитательная система школы: педагогические идеи и опыт формирования. М., 1991. - 153 с.

Керженцев П.М. Принципы организации: Избранные произведения. - М.: Экономика, 1968. - 464 с.

Конаржевский Ю.А. Анализ урока. - М.: Центр “Педагогический поиск”, 2000. - 336 с.

Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Педагогічна газета. - 2001. - № 12 (90). - С.6-7

Костюк Г.С., Мечинская Н.А., Смирнов А.А. Актуальные задачи школы и проблемы психологии обучения // Вопросы психологии. - 1963. - №6. - С. 48-60

Крутецкий В.А. Психология математических способностей школьников. - М.: Просвещение, 1968. - 432 с.

Кулюткин Ю.Н. Эвристические методы в структуре решений. - М.: Педагогика, 1970. - 232 с.

Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1975. - 304 с.

Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів. - Харків: Основа, 1990. - 120 с.

Лук А.Н. Психология творчества. - М.: Наука, 1978. - 126 с.

; Лямцев П.П. Формирование человека как личности. Социально-философский аспект. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. - 120 с.

Малахов В.А. Основания философского анализа творчества: деятельность - культура - человек // ІV семинар по проблемам методологии и теории творчества. - Симферополь, 1984. - 13-15 с.

Моляко В.А. Творческая одаренность и воспитание творческой личности. - К.: Знание, 1991. - 20 с.

Овчарова Р.В. Справочная книга социального-педагога. - М.: ТЦ Сфера, 2001. - 480 с.

Пашнев Б.К. Изучение биологических детерминант поведения и основ индивидуальности психологическими методами. Тест-опросник изучения уровня “активности”, “саморегуляции” и “адекватности” (АСА).- Харьков: НМПЦ, 1998. - 34 с.

Пономарев Я.А. Психология творчества. - М.: Наука, 1976. - 304 с.

Про діяльність позашкільних закладів України в нових умовах. Методичний лист // МО України. Інформац. зб. - К., 1992. Вип. 17-18. - С.25-27

Програма розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 роки // Директор школи. - К, 2002. - №23-24 (215-216). - С.52-63.

Развитие творческой активности школьников / Под ред. А.М.Матюшкина. - М.: Педагогика, 1991. - 160 с.

Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості: Навчальний посібник. - К.: ІЗМН, 1996.- 236 с.

Рубинштейн С.Л. Проблема способностей и вопросы психологической теории // Вопросы психологии, 1960. - №3. - С. 3-15.

Сагатовский В.И. Творчество и способы жизнедеятельности // ІV семинар по проблемам методологии и теории творчества. - Симферополь, 1984. - с. 37-40.

Саламатов Ю.П. Как стать изобретателем: 50 часов творчества: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1990. - 240 с.

Симон И.А., Рассказова О.И. От кризиса к синтезу культур // Культура у філософії ХХ століття: Матеріали ІV Харківських Міжнародних Сковородинівських читань. - Харків, Університет внутр. справ, 1997. - 191-194 с.

Сисоєва С.О. Педагогічна творчість: Монографія. - Харків-Київ: Каравела, 1998. - 150 с.

Соціальна педагогіка: Навчальний посібник / За ред. А.Й. Капської. - К., 2000. - 264 с.

Спиркин А.Г. О творческой силе человеческого разума. Наука и творчество. - М., 1979 - 27 с.

Сухомлинский В.А. Избр. произведения: В 5 т. Киев: Рад.шк., 1980 - т.4 -с.424.

Сущенко Т.И. Педагогический процесс во внешкольных учреждениях: Учеб.-метод. пособие. - К.: Рад. шк., 1986. - 118 с.

Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний (психологические основы). - М.: Из-во МГУ, 1984. - 344 с.

Творчество: (Философский аспект проблемы) / Цапок В.А. и др. / Под ред. Н.Г. Михай. - Кишинев: Штиинца, 1989. - 148 с.

Технології соціально-педагогічної роботи: Навчальний посібник / За ред. проф. А.Й. Капської. - К., 2000. - 372 с.

Чередов Н.М. О выборе оптимальных форм обучения на уроках / Формирование творческой активности личности ученика и студента. Вып. 4. - Омск, 1976. - 151 с.

Шацкий С.Т. “Бодрая жизнь”// Избр. Пед. соч.: В 2 т. - Т.1. - М., 1980. - С. 127-134.

Шумилин А.Т. Проблемы теории творчества. - М.: Высш. школа, 1989. - 143 с.

Якунин В.А. Обучение как процесс управления: Психологические аспекты. - Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1988. - 160 с.

Яценко Л.В. Особенности системно-структурного анализа творческой деятельности // ІV семинар по проблемам методологии и теории творчества. - Симферополь, 1984. - 26-29 с.

Додаток А ДЕЯКІ ПРИНЦИПИ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВИЛА (педагогічний проект)
Групи принципів	Основний принцип	Приватні принцип виховання і самовиховання	Правила творчої діяльності у гуртку
спрямовані на регламентацію відносин педагога та учнів	Гуманізації	Переходу розвитку в саморозвиток, виховання в самовиховання, керування в самоврядування.	усе що можна зробити без допомоги педагога необхідно робити самостійно; ні хто з членів колективу не повинний застосовувати прямі указівки, сковувати ініціативу інших; всім необхідно створювати та підтримувати доброзичливий стиль спілкування в колективі.
		Поваги до кожного члену колективу у поєднанні із вимогливістю до нього	відбирай творчі завдання так, що б ти міг справитися з їх вирішенням самостійно або з невеликою допомогою педагога; не нав'язуй свою допомогу іншому, дай йому зробити своє відкриття; уникай докорів та зауважень, використовуй тільки доброзичливий і конструктивний аналіз помилок та недоліків; якомога більше поваги до людини, якомога більше вимогливості до неї.
		Оптимізму та опори на позитивні якості учнів	кожний член колективу має право вибору; кожний може допустити помилку, друзі повинні підтримати його, допомогти йому повірити у власні сили; кожний має право висловлювати свою думку.
Регламентуючі педагогічний процес	Системності та оптимальності	Поєднання колективного і індивідуального аспектів виховання	- Вирішення творчих завдань через співробітництво і взаємодопомогу; - Організація взаємонавчання, взаємоперевірки, взаєморецензування результатів індивідуальних занять; урахування психологічної сумісності та взаємоадаптованості при розподілі на команди, групи.
Регламентуючі взаємовідносини педагогічного процесу та середовища в якому він відбувається	Культуровідповідності	Єдності безперервності і дискретності інформації, що складає зміст діяльності	готуючись до доповіді, повідомленню, участі у конкурсі, відбирай основне, намагайся створити систему; основа знань - теоретичні поняття, закони, категорії; основа умінь - постійні систематичні тренування; вивчаючи тему, розподіляй матеріал на блоки, пов'язуй з попереднім і наступним матеріалом, використовуй таблиці, схеми.
	Соціалізації	Спільної діяльності та співробітництва	постійний розвиток творчих здібностей усіх членів колективу; підтримка демократичного стилю спілкування в колективі; спільний пошук нових ідей, обговорення змісту та оригінальних методів вирішення творчих завдань; залучення учнів до вирішення соціальних ті наукових проблем, що цікавлять колектив.

Додаток Б. - АНКЕТА

Анкета складена для опитування керівників гуртків з метою вивчення проблеми організації творчої діяльності учнів у позашкільному закладі.

Анкета передбачає відповіді на комбіновані питання, що вміщують як стандартні варіанти відповідей, так і власний варіант.

І. 1. Які способи організації діяльності гуртківців застосовуються на заняттях:

а) індивідуальна робота;

б) колективний спосіб організації діяльності;

в) групова робота;

г) Ваш варіант відповіді.

2. Ви організуєте роботу на занятті наступним чином:

а) розповідаєте учням як виконувати те чи інше завдання, слідкуєте за дисципліною, правильністю виконання роботи.

б) знайомите учнів з метою даного заняття, спільно з ними формулюєте завдання, шукаєте шляхи їх вирішення, реалізуєте їх, аналізуєте результат;

в) Ваш варіант.

3. Як часто гуртківці беруть участь у самостійному визначенні цілей і завдань діяльності?

а) часто; б) іноді; в) практично ніколи.

4. Ви вважаєте, що заняття пройшло успішно, коли:

а) гуртківці добре засвоїли дані їм зразки діяльності або запам'ятали інформацію;

б) гуртківці проявили активність протягом заняття, висували пропозиції, задавали питання;

в) гуртківці активно брали участь у всіх етапах діяльності: формулюванні завдань, пошуку і реалізації шляхів їх вирішення, аналізі результатів діяльності.

5. Чи згідні Ви з тим, що заняття необхідно організовувати таким чином, щоб учень проявив активність у пошуках шляхів вирішення висунутих завдань?

а) так; б) ні; в) не думав про це.

6. Якими засобами Ви користуєтесь для організації діяльності учнів на занятті?

7. Скільки часу у процентному відношенні до загальної тривалості заняття (у середньому) відведено самостійній роботі гуртківців?

а) 0 - 20 %; б) 20 - 40 %; в) 40 - 60 %; г) 60 - 80 %; д) 80 - 100 %.

8. Ви вважаєте, що в організації роботи гуртка повинно бути більше:

а) дисципліни;

б) зацікавленості учнів;

в) творчої активності;

г) самостійності;

д) контролю з боку керівника;

є) взаємодопомоги гуртківців;

ж) допомоги керівника.

ІІ. 1.Прізвище та ім'я.

2. Посада.

3. Стаж роботи.

4. Назва гуртка, яким Ви керуєте.

5. Середній вік учнів у кожній із груп гуртка:

гр. І

гр. ІІ

гр. ІІІ

6. Змінюваність складу гуртка протягом навчального року (в %).

Продовження Додатку Б:

Рисунки до роботи, на які посилається зміст тексту:

Рис. Б.2.1. Діаграма вивчення способів організації діяльності учнів на заняттях гуртків, за результатами опитування керівників (питання 1):

Мал.Б.2.2. Діаграма вивчення поглядів керівників гуртків на цілі організації діяльності учнів (питання 8):

Додаток В. - Анкета

Мета: вивчення мотивів діяльності учнів у гуртку.

І. 1. Прізвище, ім'я, по батькові;

2. Вік;

3. Повна назва гуртка, який Ви відвідуєте;

4. Прізвище керівника гуртка, який Ви відвідуєте.

ІІ. 1. Ви відвідуєте гурток:

а) з метою спілкування з однолітками;

б) мрію отримати професію, що пов'язана з діяльністю гуртка;

в) дуже цікавлюся предметом занять гуртка;

г) до відвідування гуртка спонукають батьки;

д) приваблює участь у масових заходах розважального характеру (святах, концертах, дискотеках);

е) мені нема чим займатися вдома;

ж) інша причина.

2. Як правило Ви знаєте, якій темі буде присвячене наступне заняття гуртка: а) так; б) ні.

3. Збираючись відвідати заняття гуртка, Ви, як правило, замислюєтеся про його тематику: а) так; б) ні.

4. Ви маєте повну інформацію про мету, завдання та напрямки роботи гуртка, який відвідуєте: а) так; б) ні.

5. Ви цікавитися майбутніми результатами гурткової роботи, бажаєте отримати на заняттях певні знання, уміння, навики, розвинути власну особистість: а) так; б) ні.

Додаток Ґ.1

Таб. Ґ.1.1. Результати тестування (початковий зріз):

Група	Середній бал, отриманий при заповнені тесту	Середній рівень здібностей до саморозвитку та самоосвіти
Контрольна	34, 0	Середній
Експериментальна	34, 5	Середній

Таб. Ґ.1.2. Розподіл учнів за рівнями саморозвитку та самоосвіти:

Група	Кількість учнів	Низький	Середній	Високий
		Кількість учнів	в %	Кількість учнів	в %	Кількість учнів	в %
Контрольна	23	8	33,7	11	51,1	4	15,2
Експериментальна	22	7	31,1	11	51,1	3	17,8

Рис. Ґ.1.3. Діаграма розподілу учнів експериментальної та контрольної груп за рівнями здібностей до саморозвитку та самоосвіти (початковий зріз):

Таб. Ґ.2.1. Результати тестування (кінцевий зріз):

Група	Середній бал, отриманий при заповнені тесту	Середній рівень здібностей до саморозвитку та самоосвіти
Контрольна	34, 5	Середній
Експериментальна	37	Високий

Таб. Ґ.2.2. Розподіл учнів за рівнями саморозвитку та самоосвіти:

Група	Кількість учнів	Низький	Середній	Високий
		Кількість учнів	в %	Кількість учнів	в %	Кількість учнів	в %
Контрольна	23	7	31,5	12	52,2	4	16,2
Експериментальна	22	5	24,4	6	25,5	11	50,0

Рис. Ґ.2.3. Діаграма розподілу учнів експериментальної та контрольної груп за рівнями здібностей до саморозвитку та самоосвіти (кінцевий зріз):

Додаток Д.

Табл. Д. 1.1.Результати тестування (початковий зріз):

Група	Середній бал, отриманий при заповненні тесту	Середній рівень комунікативно - лідерських умінь
Контрольна	5,43	Середній
Експериментальна	5,41	Середній

Рис.Д.1.3. Діаграма розполілу учнів за рівнями лідерських умінь:

Рис.Д.2.3. Діаграма розполілу учнів за рівнями лідерських умінь:

Табл. Д.1.2. Розподіл учнів за рівнями комунікативно-лідерських умінь (кінцевий зріз):

Группа	Кількість учнів в групі	Ледь нижче середнього	Середній	Ледь вище середнього	Значно вище середнього	Високий	Дуже високий
		Кількість учнів	в %	Кількість учнів	в %	Кількість учнів	в %	Кількість учнів	в %	Кількість учнів	в %	Кількість учнів	в %
Контрольна	23	6	26,1	7	27,7	6	27,2	3	8,2	2	9,2	1	1,6
Експериментальна	22	3	11,6	2	10,6	6	25	7	30	4	16,7	1	4,4

Табл. Д. 2.1.Результати тестування (кінцевий зріз)

Група	Середній бал, отриманий при заповненні тесту	Середній рівень комунікативне лідерських умінь
Контрольна	5,43	Середній
Експериментальна	6,34	Значно вище середнього

Додаток Е. - Анкета

Початковий інтерес і бажання познайомитися діяльністю гуртків у Вас викликали:

а) засоби наочності (газета, плакат, виставка);

б) усна інформація, отримана із випадкового джерела (розмови однолітків, батьків, учителів);

в) участь у масових заходах ЦПО (“День відкритих дверей”, “Колосвіт”).

Серед масових заходів ЦПО найбільший інтерес і бажання відвідувати той або інший гурток викликали:

а) свято “День відкритих дверей”;

б) свято “Колосвіт”;

в) екскурсія або похід;

г) цікава лекція або практичне заняття.

Остаточний вибір гуртка, в якому Ви хотіли б займатися Ви зробили:

а) відразу, оскільки вже маєте чітко визначений напрямок інтересів;

б) у процесі участі в масових заходах ЦПО.

Вибрати визначений напрям подальших занять і вступити до складу гуртка Вам допомогла участь у :

а) святі “День відкритих дверей”;

б) краєзнавчому зльоті;

в) грі ”Колосвіт”;

г) святі присвячення в туристи.

Ви чітко визначили Ваші інтереси і вибрали гурток, у якому будете займатися?

а) так, я знайшов гурток у роботі якого мене задовольняє усе;

б) я визначив загальний напрямок своїх інтересів, але ще вибираю між декількома гуртками;

в) я ще не визначив, де хочу займатися.

Додаток З. - Анкета

Ви вважаєте, що на даному етапі одержали достатньо повну інформацію, для того щоб свідомо обрати гурток, який відповідає Вашим інтересам?

а) так; б) ні.

Ви вже чітко визначили для себе, який гурток будете відвідувати?

а) так; б) ні.

Ви досить комфортно почуваєте себе в новому колективі?

а) так; б) ні.

Ви вже звикли до помешкання та обладнання, за допомогою якого проводяться заняття і почуваєте себе як удома?

а) так; б) ні.

Як Ви сприймаєте нову інформацію і незвичні форми роботи в гуртку?

а) сприйняття нового матеріалу відбувається легко, форми роботи викликають інтерес;

б) я почуваю себе трохи не комфортно, оскільки ще багато чого не знаю, не вмію;

в) незвичні форми роботи і новий матеріал у гуртку викликають у мене дискомфорт, хвилювання.

Продовження Додатку З. - контрольна група експериментальна група

Рис. З.2.1. Діаграма розподілу учнів за оцінкою повноти інформації про роботу гуртка, одержаної на першому етапі (Анкета З.1, питання 1).

Рис. З.2.2. Діаграма розподілу учнів за визначеністю інтересу до роботи певного гуртка (Анкета З.1, питання 2):

Рис. З.2.3. Діаграма вивчення адаптованості учнів до педагога, однолітків, змісту, форм і методів роботи гуртка (Додаток З.1, питання 3):

Рис. З.2.4. Діаграма вивчення адаптованості учнів до приміщень та обладнання у гуртку (Додаток З.1, питання 4):

Рис. З.2.5. Розподіл учнів за ступенем адаптованості у гуртку (Додаток З.1, питання 5):

Додаток И

Опитувальний аркуш з оцінки учнями власного настрою та напряму думок:1:

Мої думки	Мій настрій
Варіанти відповідей(складено за опитуванням гуртківців контрольної та експериментальної груп)
Абстраговані, що не мають відношення до роботи гуртка: “про школу, їжу, свого хлопця або дівчину, конфлікт з батьками, про те, що хочеться додому, спати”;	Позитивний емоційний стан: “світла, тиха радість, прилив енергії, ентузіазм, бадьорість, любов” тощо;
Думки про спілкування у гуртку: “про те, як сподобатися новим друзям, про дружбу, відносини в групі, про своїх друзів у гуртку”;	Нейтральний емоційний стан: “почуття спокійні, розпливчасті, ніяких почуттів, непогані”, тощо
Думки про заняття, що триває: “про його предмет та особливості організації, про те, як було цікаво, про подяку організаторам” тощо;	3. Негативний емоційний стан: “почуття нудні, сумні, печальні, відчужені” тощо.
Думки про подальші перспективи занять у гуртку: “про майбутню професію, коли і як відбудеться наступне заняття, плани подальшої роботи” тощо.

Рис. И.2.1 Діаграми розподілу учнів контрольної та експериментальної груп за емоційними почуттями (до початку заняття).

Рис. И.2.2 Діаграми розподілу учнів контрольної та експериментальної груп за емоційними почуттями (після проведення заняття):

Рис. И.2.3. Діаграми розподілу учнів контрольної та експериментальної груп за напрямом думок (до проведення заняття):

Рис. И.2.4. Діаграми розподілу учнів контрольної та експериментальної груп за напрямом думок (після проведення заняття).

Додаток К

Рис. К.1. Дані про стадії і рівні розвитку контрольної та експериментальної груп як дозвільних об'єднань на етапі моделювання:

Рис. К.2. Дані про стадії і рівні розвитку контрольної та експериментальної груп як дозвільних об'єднань на етапі проектування

Рис. К.3. Групи дозвільних об'єднань на етапі конструювания

Додаток Л

Рис.Л.1 Діаграми розподілу учнів контрольної та експериментальної груп за емоційними почуттями (до проведення заняття):

Рис. Л.2. Діаграми розподілу учнів контрольної та експериментальної груп за напрямом думок (до проведення заняття)

Додаток М. - Анкета

Мета: вивчення уявлень учнів про майбутні результати діяльності у гуртку.

Прізвище, ім'я, по батькові.

1. Чи замислювалися Ви яких результатів хочете досягти відвідуючи гурток?

а) да; б) ні; в) не знаю.

2. Розподіли за рангом блоки (І, ІІ, ІІІ, ІV, V), а потім у середині кожного з них розподіли твердження:

Головним у роботі в гуртку є

І. а) одержання цікавих і різноманітних знань;

б) підвищення рівня ерудованості;

в) розширення кругозору, поява нових інтересів;

г) зміна способу життя, формування туристсько-спортивних навичок і умінь;

ІІ. а) одержання навичок самостійної організації своєї діяльності;

б) підвищення самооцінки, самоствердження;

в) розвиток умінь самостійного пошуку інформації, роботи з літературою;

ІІІ.а) розширення кола знайомств;

б) придбання і розвиток уміння спілкуватися;

в) підвищення рейтингу в колективі;

г) придбання лідерських якостей.

ІV.а) одержання суспільного визнання результатів власної дозвільної роботи;

б) підготовка до майбутньої професії;

в) залучення до кола своїх інтересів друзів, однолітків, батьків.

V. а) не думав про це;

б) не планую досягти ніяких результатів.

3. Чи ставте Ви перед собою визначену ціль відвідуючи гурток?

а) Да; б) Ні; в) Не думав про це.

Додаток Н

Рис. Н.2.1. Діаграма даних вивчення наявності в учнів експериментальної і контрольної груп чітких уявлень про майбутні результати діяльності в гуртку (Додаток М, питання 1).

Рис. Н.2.2. Діаграма даних вивчення наявності в учнів експериментальної та контрольної груп чітких уявлень про цілі своєї діяльності в гуртку (Додаток М, питання 3):

Додаток П

Схема побудови занять на етапі проектування:

		І. Діагностично-мотиваційний блок
Підетап ціле покладання			ІІ. Блок цілепокладання
Підетап відбору принципів					ІІІ. Регламентуючий блок
Підетап відбору форм і методів						ІV. Процесуальний блок
Підетап засвоєння змісту							V. Змістовний блок

Размещено на Allbest.ru