Організація творчої діяльності учнів у позашкільному закладі

Проблема організації та концептуальні основи творчості особистості у соціально-культурній сфері позашкільних закладів. Засоби організації творчої діяльності учнів у позашкільних закладах. Аналіз проблеми дослідження в соціально-педагогічній літературі.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.11.2012
Размер файла 1,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

У святі “День відчинених дверей” брали участь гуртківці всіх відділів, у тому числі контрольної (Кб) та експериментальної груп (Eт/к). Завдання заходу були співзвучні цілям всього під етапу - сформувати в учнів інтерес до роботи гуртків шляхом демонстрації і пропаганди діяльності; розвинути у школярів мотиви і потреби у відвідуванні груп; включити їх у практичну діяльність гуртка, викликати бажання брати участь у масових заходах; показати альтернативні форми проведення дозвілля; дати дітям цікаву інформацію про роботу гуртка, записати їх у групу. Захід здійснювався в три стадії: перша - пов'язана з набором у групи гуртківців молодшого шкільного віку і проводиться разом з учителями перших класів. Зупинимося докладніше на аналізі першої стадії свята, оскільки вона демонструє наявність спадкоємності в роботі навчального закладу - свято готувалося старшими гуртківцями під керівництвом педагога або частково самостійно. Саме принцип спадкоємності є основою взаємозв'язку між підготовчим і заключним етапами організації творчої діяльності учнів.

У поза навчальний час групи дітей під керівництвом педагога включалися в цікаву гру - екскурсію, підготовлену гуртківцями. Діти відвідували Хазяйку Мідної гори (геолого - краєзнавчий гурток), Батька Карла (ляльковий театр), заходили до “Лісу чудес” (гурток лісоводів-екологів), “Пісенної галявини” (гурток юних вокалістів) тощо. Педагоги і гуртківці 2-4 років навчання намагалися створити у своїх кабінетах теплу, товариську, привабливу обстановку, використовували наочність, підключали дітей до активної діяльності за допомогою ігор з використанням адаптаційних елементів. Захід завершувався сюрпризами, іграми, конкурсами, що були підготовлені старшими учнями, на яких дітям вручали символічні призи, виготовлені руками гуртківців. Крім того, діти одержували запрошення разом із батьками відвідати концерт, організований силами гуртківців.

На наступній стадії проведення заходу антураж навчального закладу змінювався. У кабінетах і коридорах оформлялися виставки художніх робіт гуртківців середнього і старшого шкільного віку. На свято діти приходили класом під керівництвом педагога, із батьками або самостійно. Починалося свято з огляду виставок, кабінетів, де педагоги і вихованці в захоплюючій формі розповідали їм про предмет роботи гуртка, демонстрували результати власної творчості, включали дітей у невеличкі конкурси, вікторини, давали необхідну інформацію про роботу гуртка, записували бажаючих у групи. Потім усіх учасників свята збирали у танцювальну залу, де проводилися ігрові конкурси, демонструвалися елементи спектаклів, танців, пісень, підготовлених гуртківцями.

Третя стадія заходу - грандіозний концерт, що демонстрував успіхи вихованців НВО, який відвідували діти, їхні батьки, педагоги. Концерт вміщував виступи колективів танцюристів, вокалістів, колективів малих театральних форм тощо.

Про результативність даного заходу говорить той факт, що з кожним роком усе більше людей відвідує гуртки НВО. Результати анкетування (додаток Е, питання 2) показали, що саме “День відчинених дверей” викликав найбільший інтерес і бажання відвідувати гуртки НВО у 29 % учнів контрольної і 24 % - експериментальної груп. Результати анкетування відображені в діаграмі (рис. Ж.2). Таким чином, у процесі спільної, вільно обраної, цікавої діяльності, у різноманітних формах демонстрації і пропаганди результатів роботи гуртків, формувалися інтереси учнів і розвивалися мотиви, що сприяли залученню учнів до діяльності гуртків.

Активізації інтересів дітей і підлітків сприяла одна з важливих форм рекламної діяльності НВО - ігри-подорожі для учнів шкіл, що проводилися педагогами туристського і біологічного відділів: “Колосвіт”, “Веселий вікэнд”, “Що де коли?”, “Ігри-подорожі” тощо. У період проведення таких заходів учні одержували інформацію про напрям і зміст роботи гуртків, а також приєднувалися до їх складу. Структура заходів була стандартною, а зміст залежав від віку учнів, напрямів роботи гуртків, завдань проведення гри. Про ефективність заходів свідчить той факт, що, згідно з даними анкетування (додаток Е, питання 2), зображеними на діаграмі (рис. Ж. 2), він викликав найбільший інтерес і бажання відвідувати гуртки ЦПО у 34 % учнів контрольної і 21 % - експериментальної груп. А також допоміг вибрати напрям подальших занять 26 % учнів контрольної і 24 % - експериментальної груп (додаток Е, питання 4).

Відмінності, які були пов'язані з динамікою формування інтересів учнів експериментальної групи на першому під етапі, ставали основою зміни творчих характеристик особистості учнів, що відбувалися на наступних під етапах. Але в результаті проведеного за допомогою метода спостереження порівняльного аналізу контрольної та експериментальної груп згідно викладеним вище критеріями ефективності організації творчої діяльності учнів, можна зробити висновок, що засоби, які було застосовано в цей період не мали на них суттєвого впливу, визначаючи лише динаміку процесу залучення дітей до роботи гуртка. З метою аналізу стійкості впливу застосованих на даному етапі засобів організації діяльності учнів було проведено анкетування (додаток Е, питання 5). У результаті, було встановлено, що на даному етапі лише у 20 % учнів контрольної групи та у 27 % - експериментальної сформувався чітко визначений інтерес до роботи певного гуртка, 43 % учнів контрольної і 32 % - експериментальної груп ще чітко не усвідомили, якою діяльністю вони хотіли б займатися, 37 % учнів контрольної і 41 % - експериментальної груп відзначили, що вони могли б залишити обраний колектив і перейти в інший гурток того ж профілю (рис. Ж.3). Отже, на даному під етапі певні види діяльності та спілкування у конкретному колективі для багатьох учнів ще не стали особистісне значущими. Усунення подібної ситуації визначає головну мету другого під етапу - пробудження в учнів активного свідомого інтересу до предмета діяльності гуртка.

Ефективними формами роботи туристсько-краєзнавчого гуртка були туристські свята, які проводилися на свіжому повітрі. Всі вони були спрямовані на вирішення важливого завдання другого етапу - залучення учнів до традицій туристського життя, знайомство з різними напрямами діяльності туристсько-краєзнавчого відділу.

На кожному з етапів колектив мав виконати нескладні завдання, зміст яких відповідав напрямам діяльності туристсько-краєзнавчого гуртка:

- завдання етапу "Малахітова шкатулка" (геологічний напрям) вимагали від гуртківців застосування знань про корисні копалини рідного краю;

- етапу "Веселі старти" (туристський напрям) - допомагали учням перевірити себе в нескладних туристських конкурсах;

- на етапі "Сонячна галявина" гуртківці розучували і співали туристські пісні;

- завдання етапу "Лісова аптека" (біолого-краєзнавчий гурток) передбачали знайомство учнів із лікарськими травами, з народними засобами надання першої допомоги постраждалому;

- завдання етапу "Скарб під сосною" (екологічний напрям) мали практичний природоохоронний характер;

- основним завданням етапу "Гортаючи сторінки" (історично-краєзнавчий напрям) було познайомить учнів з історичними подіями, що відбувалися під час Великої Вітчизняної війни.

На кожному з етапів педагоги і старші гуртківці, застосовуючи творчі ситуації, залучали учнів до цікавої і різноманітної діяльності, готували для них “секретні завдання”, сюрпризи, розігрували міні-вистави. На тропі і на привалах гуртківців очікували зустрічі з сердитим Лісовиком, симпатичною Бабою-Ягою, музичним Колобком, мудрим Звіздарем, жадібним Гномом і Хазяйкою Мідної гори, добрим лікарем Айболитом та іншими веселими персонажами. Казкові герої допомагали гуртківцям пройти маршрут і одержати якнайбільше нових вражень.

Наприкінці маршруту кількість балів, які набрали команди, підраховувалася журі, що складалося із старших гуртківців. Причому, критерії оцінки, серед яких були: згуртованість та організованість команди, наявність творчого підходу до вирішення завдань, були розроблені заздалегідь у процесі підготовки до свята самим колективом учнів. Команда-переможець нагороджувалася символічними призами, здійснювалося посвячення в туристи. На закінчення учасники й організатори свята пекли картоплю, варили куліш, пили чай, співали туристські пісні біля вогнища. За відгуками учнів можна зробити висновок, що свято стало для них важливою життєвою подією і вони надовго запам'ятали подробиці свого першого туристського заходу. Свято сприяло зміцненню й активізації інтересу учнів до діяльності гуртка. Варто зауважити, що саме на другому під етапі організації творчої діяльності відбувається свідомий і цілеспрямований вибір напряму подальшої позашкільної роботи гуртківця.

У контрольній групі в цей період застосовувалися такі традиційні заходи організації діяльності учнів на занятті як: лекція, дискусія, екскурсія.

Результати анкетування, проведеного серед гуртківців двох груп (додаток З.), показали, що заходи, які відбувалися в експериментальній групі, сприяли активізації та закріпленню свідомого вибору стилю спілкування та діяльності в колективі. Так, 60 % учнів експериментальної групи вважали, що на даному етапі вони одержали достатньо інформації для того, щоб свідомо обрати гурток, який відповідає їхнім інтересам (питання 1). Серед гуртківців контрольної групи всього 46 % вважали, що отриманої інформації їм достатньо (рис. З.2.1). У зв'язку з цим, 84 % учнів експериментальної групи чітко визначили для себе, який гурток вони будуть відвідувати (питання 2), і лише 62 % учнів контрольної групи вже змогли зробити вибір гуртка. Дані анкетування, подані на діаграмі (рис. З.2.2), підтверджуються методом спостереження та свідчать, що засоби організації творчої діяльності учнів, які застосовувалися на другому під етапі, відповідають поставленим цілям і сприяють пробудженню активного свідомого інтересу до роботи гуртка, заснованого на особистих схильностях старшокласників.

Дослідження, що були проведені у групах, показали, що в цей період необхідно активно розвивати в школярів мотивацію до відвідування гуртка, інакше виникає проблема змінності складу груп. Так, згідно з даними аналізу документації керівника гуртка (журнал гурткової роботи) за два місяці 16 % учнів контрольної і 8 % - експериментальної груп залишили гурток, що призвело до необхідності поповнювати його склад новими членами.

Анкетування, проведене серед учнів контрольної та експериментальної груп показало, що на початковій стадії роботи групи учні часто залишали колектив у зв'язку із недостатньою адаптованістю до педагога, однолітків, матеріалу, що складає зміст роботи гуртка, форм і методів діяльності та навіть матеріально-технічного забезпечення кабінетів. За даними анкетування 64 % учнів контрольної і 28 % - експериментальної груп почували себе не достатньо комфортно в процесі спілкування в новому колективі (додаток З., питання 3). У 66 % гуртківців контрольної і 62 % - експериментальної груп викликало дискомфорт незвичне оточення: приміщення та їх обладнання (додаток З., питання 4). Серед старшокласників менше половини - 30 % контрольної і 41 % експериментальної груп сприймали новий матеріал із легкістю, виявляли інтерес і довіру до нових форм роботи. Більшість із них - 50% контрольної і 48% експериментальної груп у процесі гурткових занять почували себе невпевнено або навіть відчували дискомфорт і хвилювання (20 % учнів контрольної і 11 % - експериментальної груп) (додаток З., питання 5). На основі даних, які були отримані в результаті анкетування, розроблені діаграми (рис. З.2.3, рис. З.2.4, рис. З.2.5).

Запобігання подібної ситуації пов'язано із застосуванням спеціально організованого комплексу адаптаційних заходів, спрямованого на формування позитивного емоційно-почуттєвого, психологічного клімату в колективі, який було впроваджено у діяльність учнів експериментальної групи на третьому під етапі. Слід зазначити, що процеси, які відбувалися в період проведення адаптаційних заходів, впливали на ефективність спільної творчої діяльності в групі, а також на успішність індивідуального розвитку особистості кожного з її членів, оскільки були спрямовані на створення в учнів додаткової позитивної мотивації для роботи в колективі.

Серією адаптаційних заходів завершився етап моделювання. Оскільки кожному з етапів організації творчої діяльності учнів у навчальному закладі відповідає певний рівень дозвільної діяльності, нами була застосована діагностика даного рівня в контрольній і експериментальній групах, що проводилася на основі методики, запропонованої А. Ф. Воловиком і В. А. Воловиком [6]. В залежності від змісту і характеру діяльності дозвільного колективу ними були визначені стадії розвитку дозвільного об'єднання (І - VІІ). Членам колективів пропонувалося за опитувальним аркушем оцінити ступінь прояву визначених рис у колективі. Практика використання аркушу показала, що при його заповненні в учнів не виникає труднощів, а оцінки за запропонованою шкалою збігаються у більшості членів гуртка. Дана методика дозволяє одержати конкретне уявлення про тенденції розвитку дозвільного об'єднання; результати її застосування (додаток К, рис. К.1) підтвердили дані, отримані методом спостереження, і свідчать про те, що учні контрольної групи в основному оцінювали колектив як відповідний ІІ стадії розвитку (рівень споживання), тоді як гуртківці експериментальної групи вважали, що їхній колектив досяг стану, що відповідає ІІІ стадії і готовий перейти в новий стан, що відповідає стадії ІV (рівень творчості).

На підставі наведених даних можна відзначити, що в гуртках експериментальної групи, які працювали у напрямі організації творчої діяльності вихованців, на даному етапі сформувалися міцні, взаємно адаптовані колективи однодумців, об'єднаних загальними метою, традиціями й інтересами.

Другий етап організації діяльності учнів експериментальної групи - етап проектування. Головна мета даного етапу - надати учням можливість засвоїти навички активної цілеспрямованої свідомої творчої діяльності зі створення проектів своєї дозвільної роботи у гуртку.

Основною формою діяльності учнів як експериментальної, так і контрольної груп в цей період були заняття гуртка. Різноманітні за змістом заняття, поєднувалися наявністю принципів інтересу, спільної діяльності, єдності рекреації та пізнання. Мета і завдання кожного окремого заняття формулювалися відповідно до загальної мети етапу та цілей під етапів (ціле покладання, обґрунтування принципів, відбору форм і методів, засвоєння змісту діяльності), які він вміщував. Кожне заняття складалося з ряду стандартних блоків: діагностично-мотиваційного, ціле покладання, регламентуючого, процесуального, змістовного, результативного.

І. Діагностично-мотиваційний блок - спрямований на визначення емоційного стану та рівня інтересів учнів, на створення у них позитивної мотивації до подальшої діяльності у гуртку.

З метою діагностики емоційного настрою та напряму думок гуртківців на початку кожного заняття проводилося анкетування “Мої думки, мої емоції”. Зіставлення результатів анкетування з даними, отриманими на першому етапі організації творчої діяльності учнів експериментальної групи (додаток И.) показало, що у гуртківців експериментальної групи сформувалася позитивна настанова на спільну роботу в колективі - 62% учнів вже на початку заняття оцінювали свій стан як позитивний, 26% - як нейтральний та усього 12% - як негативний (рис. Л.1). Думки та інтереси більшості з них були спрямовані на діяльність і спілкування в групі. Так, 21% учнів думали про свої відносини в колективі, 19% - про особливості даного заняття і 16% - про майбутню діяльність в гуртку. Усього 44% учнів (на попередньому етапі - 71%) думали про сторонні предмети (рис. Л.2).

Дослідження, які були проведені в той же період на заняттях контрольної групи, показали, що емоційний фон і напрям думок учнів на початку занять не зазнали істотних змін і залишилися майже тотожними результатам, отриманим на попередньому етапі (рис. Л.1, Л.2). Отже, ми можемо зробити висновок, що в процесі застосування засобів організації творчої діяльності у більшості учнів експериментальної групи сформувалося позитивні відношення і стійка мотивація до відвідування занять.

Діагностично-мотиваційний блок вміщував серію адаптаційних елементів, які були спрямовані на закріплення високого рівня емоційного спілкування, що вони досягнули на попередньому етапі, який дозволяв учням вільно висловлювати свою точку зору в колективі. Одним із таких елементів була гра “Коло вітання”, коли кожний учень у будь-якій незвичній формі вітав інших. Слід зазначити, що принцип інтересу особливо повно розкривався тоді, коли діяльність учнів мала характер змагання, тому часто група на початку заняття ділилася на команди, і вітання проходило колективно. Це дозволяло сором'язливим, неадаптованим учням відчути себе більш впевнено, адже за спиною в них була група підтримки. Деякі керівники проводили розподіл на команди заздалегідь і кожній з них видавали певні завдання (підготувати вітання, символіку команди, подумати над завданнями з формулювання цілей тощо). Після проведення вітання педагог націлював учнів на спільну пізнавальну діяльність, використовуючи гру “Інтелектуальний ринг”, де педагог, виступаючи в ролі “боксера”, виходив на “ринг” - спеціально відокремлене “канатами” місце - і приймав “удари” - жартівливі та серйозні питання, що стосувалися мети, змісту, форм, методів, традицій спільної роботи в гуртку. Команди задавали питання по черзі, і педагог не тільки відповідав на них, але й оцінював їхню якість, те наскільки вони відповідали темі заняття, у який були задані формі тощо.

Слідом за педагогом на “інтелектуальний ринг” виходили капітани або члени команд, що відповідали на аналогічні питання. Така форма діяльності давала педагогу можливість показати свою інформованість, розвинути у гуртківців самостійність, активність, комунікативні уміння, а також виявити їхні запити, сподівання, інтереси. Дані отримані під час проведення занять записувалися на магнітофонну плівку, а потім аналізувалися педагогом.

ІІ. Блок ціле покладання - був спрямований на створення умов для усвідомлення гуртківцями майбутніх результатів і перспектив спільної діяльності в гуртку, на виховання навиків формулювання мети і завдань колективної роботи на занятті.

Слід зазначити, що даний блок складав основу організації занять учнів експериментальної групи на під етапі ціле покладання.

Серед різноманітних засобів, що застосовувалися на під етапі ціле-покладання - ігри, спрямовані на організацію колективного пошуку оригінальних ідей. Під час їх проведення педагоги поступово націлювали учнів експериментальної групи на прогнозування на майбутніх результатів спільної роботи, усвідомлення взаємозв'язку мети та результату діяльності.

Однією з таких ігор була гра “Колективне планування”, яка проводилася з учнями експериментальної групи таким чином: командам задавалося питання, пов'язане з метою та результатами спільної діяльності в гуртку, і за визначений час, в процесі колективного обговорення, команда набирала максимально можливу кількість відповідей. Спеціальним жюрі, що складалося з членів команд, проводилася оцінка висунутих ідей, добір оригінальних та перспективних. Питання варіювалися в залежності від мети заняття, вони були достатньо різноманітними і носили максимально конкретний характер, що відповідав цілям і предмету заняття. Наприклад: “Які б справи ви хотіли зробити разом, щоб познайомитися ближче?”, “Де б ви хотіли побувати разом, вивчаючи тему “Корисні копалини Харківщини?” тощо. Дана гра настроювала учнів на аналіз їх спільної діяльності, що сприяло створенню умов для обговорення того, якими бачать учні майбутні результати своєї діяльності в гуртку. Для з'ясування цього питання в експериментальній групі застосовувався метод особистої аналогії (В.І. Андреєв). Даний метод ґрунтується на притаманному людині явищі співпереживання, співчуття та сприяє згуртуванню колективу в процесі евристичного вирішення творчих завдань. Під особистою аналогією розуміється спроба гуртківця або групи ототожнити себе з іншою людиною, що опинилася в певних умовах, або явищем природи, уявити та продемонструвати або описати їхній стан. У умовах застосування даного методу учень намагався мислено поєднатися з об'єктом дослідження, що вимагало від нього роботи фантазії та інтуїції і сприяло активізації процесу пошуку оригінальних ідей. Під час застосування даного методу учні одержували проблемне завдання, яке передбачало перевтілення їх у певний образ, і знайомилися з ним. Педагог створював умови для активізації уяви учнів, допомагав їм в процесі колективного обговорення знайти шляхи вирішення завдання.

Метод особистої аналогії застосовувався при проведенні гри “Давайте помріємо”. Гра проходила як у командах, так і в індивідуальному порядку. Учні одержували завдання уявити гурток і себе в ньому через рік (2, 3 року, 10 років). Керівник орієнтував учнів на порівняння себе теперішнього з майбутнім, на виявлення того, що змінилося, що стало краще, що гірше, на стисле і чітке формулювання майбутнього результату їхньої діяльності. В процесі проведення гри методом спостереження було виявлено, що для ефективного застосування подібних заходів необхідно, щоб настрой учнів був максимально довірливим, щоб вони були готові до творчого, неформального спілкування, фантазування. Аналіз виступів учнів надавав педагогам важливу інформацію про ті результати діяльності гуртка, яких би хотіли досягти гуртківці. На підставі аналізу даних, отриманих під час проведення занять на під етапі ціле-покладання в гуртках експериментальної групи, було виділено п'ять основних напрямів, що відбивають уявлення учнів про майбутні результати їхньої діяльності в гуртку. Серед них:

- Результати, пов'язані з виникненням нових мотивів, інтересів, напрямів для прояву активності учня:

- Одержання цікавих і різноманітних знань, пов'язаних з предметом занять у гуртку;

- Підвищення рівня ерудованості;

- Розширення кругозору, поява нових інтересів;

- Зміна способу життя, формування туристсько-спортивних навичок і умінь.

- Результати, пов'язані із становленням самостійності учня:

- Одержання навичок самостійної організації своєї діяльності;

- Підвищення самооцінки, самоствердження;

- Розвиток умінь самостійного пошуку інформації, роботи з літературою;

- Результати, пов'язані з розвитком комунікативно-лідерських умінь учня:

- Розширення кола знайомств;

- Придбання і розвиток уміння спілкуватися;

- Підвищення рейтингу в колективі;

- Придбання лідерських якостей.

- Результати, пов'язані з виникненням соціально-значимого досвіду творчої діяльності:

- Одержання суспільного визнання результатів власної дозвільної роботи;

- Підготовка до майбутньої професії;

- Залучення до кола своїх інтересів друзів, однолітків, батьків.

- Відсутність чіткого уявлення про результати майбутньої позашкільної діяльності:

- Не думав про це;

- Не планую досягти ніяких результатів.

Аналіз наведених вище напрямів показує, що вони в основному відповідають виділеним в процесі констатуючого експерименту критеріям оцінки результативності організації творчої діяльності учнів. На основі аналізу даних напрямів розроблено анкету (Додаток М.1), що було застосовано для вивчення поглядів гуртківців контрольної групи на майбутній результат діяльності в колективі. Отримана інформація дозволила розділити напрями за рангом (Додаток М.) та дозволила зробити висновок, що більшість учнів контрольної групи не замислювалися про результат майбутньої діяльності.

Важливим моментом ігор, які проводилися на початкових етапах організації творчої діяльності учнів експериментальної групи, було підсумкове слово педагога, в якому він формулював майбутній результат діяльності, поєднуючи свої власні і професійні сподівання з бажаннями та інтересами учнів. З цієї хвилини сформульований колективом результат був постійно присутній в роботі гуртка у вигляді наочності, в піснях, гаслах, виступах, був відображений у плані діяльності педагога, оскільки наявність в учнів чіткого уявлення про майбутній результат спільної роботи є важливою вимогою для засвоєння ними навиків формулювання цілей діяльності гуртка.

Гра “Банк цікавих ідей” була спрямована на створення умов для усвідомлення гуртківцями зв'язку між метою та результатом діяльності. Кожній команді пропонувалося визначити цілі спільної діяльності гуртка на основі сформульованих раніше результатів. Експерти - представники команд та педагоги - займалися оцінкою якості висунутих командами ідей за критеріями, серед яких: відповідність мети бажаному результату, стислість, лаконічність, чіткість формулювання, оригінальність тощо. Експерти не тільки оцінювали висунуті командами ідеї у балах, але й обґрунтовували свою оцінку, задавали питання, допомагали командам розвинути ідею. Педагог-організатор підбивав підсумок (підкреслюючи позитивні сторони виступів), узагальнював висловлені ідеї, формулював мету та завдання роботи гуртка.

Аналіз цілей, висунутих командами учнів, показав, що в цілому вони відповідали виділеним раніше бажаним результатам і можуть бути також розбиті на п'ять груп. Це свідчить про те, що учні в практичній діяльності засвоїли навички проектування цілей з урахуванням майбутнього результату.

Наприкінці етапу ціле-покладання в контрольній та експериментальній групах було здійснено опитування за анкетою, яку було розроблено на підставі даних спостереження за ходом занять, (додаток Н.). Результати опитування (рис. Н.2.1) свідчать, що 54 % учнів контрольної і 86 % експериментальної груп прагнули досягти в процесі гурткової роботи чітко визначених результатів. Відповідно 12 % гуртківців контрольної й усього 4 % експериментальної груп не замислювалися над подібним питанням, а 32 % і 10 % - не збиралися досягти певного результату на заняттях, їх приваблював процес гурткової роботи (питання 1). Ці дані підтверджуються результатами анкетування (питання 3), наведеними на рисунку Н.2.2. Так, 53 % учнів контрольної і 82 % експериментальної груп, відвідуючи гурток, ставлять перед собою визначену мету. Відповідно 27 і 7 % учнів контрольної та експериментальної груп не замислювалися над цим питанням, а 20 і 11 % не ставили перед собою конкретну мету у процесі відвідування гуртка.

Таким чином, наприкінці під етапу ціле-покладання більшість учнів експериментальної групи визначила мету і бажаний результат своєї роботи. Їх діяльність стала більш доцільною, що сприяло формуванню нового мотиву відвідування гуртка, пов'язаного з усвідомленням мети колективної діяльності. За результатами спостереження, можна зробити висновок, що учні контрольної групи в даний період також починали усвідомлювати мету та майбутні результати діяльності, проте, цей процес відбувався значно повільніше та торкнувся не всіх членів колективу.

Порівняльний аналіз особливостей діяльності контрольної та експериментальної груп в даний період свідчить про те, що застосування розробленої нами системи засобів організації творчої діяльності учнів на під етапі ціле-покладання є доцільним.

Слід зазначити, що блок ціле-покладання, у поєднанні з мотиваційно-діагностичним та результативним блоками, складав основу занять, що проводилися в експериментальній групі на під етапі ціле-покладання (додаток П). На наступних під етапах обсяг блоку ціле-покладання скорочувався за рахунок розширення змісту інших блоків, які відповідають обґрунтованим нами під етапам організації творчої діяльності учнів на етапі проектування.

ІІІ. Регламентуючий блок - спрямований на визначення підходів до регламентації діяльності, на створення умов для усвідомлення учнями принципів та правил спілкування і поведінки в групі, традицій формування відносин між учнями.

Даний блок уперше вводився і найповніше розкривався в період занять експериментальної групи на під етапі визначення учнями принципів діяльності.

Система принципів діяльності, що була викладена вище, вміщує три групи і ґрунтується на певних протиріччях, що виникають при організації творчої діяльності учнів у гуртках. Перша група - складається з принципів, спрямованих на визначення взаємовідносин педагога та вихованців, до неї належать принципи природної відповідності, гуманізації, єдності колективного і індивідуального компонентів діяльності. Друга група принципів, спрямована на визначення особливостей функціонування соціально-педагогічного процесу і складається з принципів науковості, системо-комплексності і демократичності. Третя група принципів характеризує взаємовплив соціально-педагогічного процесу та середовища його протікання і вміщує принципи культурної відповідності, взаємозв'язку діяльності гуртка з соціальним оточенням, співробітництва з сім'єю тощо.

Відповідно до зазначеної системи відбувалася робота над створенням комплексу принципів і правил, призначених для організації творчої роботи конкретного гуртка. Даний під етап розпочинався заняттям, що було присвячено визначенню принципів першої групи, які регламентують спілкування і взаємодію членів колективу, сприяють ефективній побудові виховних відносин. Наступне заняття було орієнтовано на визначення правил діяльності кожного члену колективу спрямованої на реалізацію цілей, які вони сформулювали на попередньому під етапі. Потім проводилося заняття, присвячене формуванню системи правил відкритої взаємодії гуртка з навколишнім соціальним середовищем.

Усі три заняття даного під етапу мали аналогічну структуру та вміщуючи діагностично-мотиваційний блок, блок ціле-покладання, регламентуючий, а також результативний блоки.

Для відбору принципів протягом занять був використаний метод структурних завдань, де головна мета була сформульована у вигляді цікавого питання, яке викликало в учнів потребу знайти оригінальне рішення. Головна мета поділялася на під-цілі, а заняття, відповідно, - на тури, які були спрямовані на розробку різних принципів. Організація діяльності учнів проходила із застосуванням методу колективного пошуку оригінальних ідей. Наприкінці заняття педагог надавав можливість кожному висловити свою думку про принципи взаємовідносин у колективі. Важливо, щоб дотримання висловлених учнями і узагальнених педагогом принципів поступово ставало внутрішньої необхідністю для кожного члена колективу і входило в традицію гуртка. Для того, щоб правила реалізовувалися у відносинах та діяльності у групі та і її межами, керівники гуртків поступово привчали учнів дотримуватися їх в процесі колективного спілкування та діяльності, використовуючи для цього такі методи, як заохочення, покарання, привчання тощо.

ІV. Процесуальний блок - спрямований на засвоєння гуртківцями основ проектування форм дозвільної діяльності, добору методів роботи. У розгорнутому вигляді методичний блок реалізовувався на заняттях експериментальної групи на під етапі засвоєння гуртківцями форм і методів діяльності.

Заняття, що проводилися на даному під етапі, були спрямовані на засвоєння учнями навиків проектування таких розповсюджених форм позашкільної роботи, як КВК (“Клуб веселих та кмітливих”) вікторина, диспут, дискусія, вечір тощо.

Слід зазначити, що методи і форми, з якими знайомилися учні під час проведення занять, були достатньо різноманітними, що стимулювало інтерес учнів. З іншого боку, дотримання помірності і розумності у підході до відбору методів і форм, що пропонувалися учням, надавало їм можливість ґрунтовно засвоїти навики її проектування.

Структура занять, присвячених проектуванню організаційних форм діяльності гуртківців, складалася з діагностично-мотиваційного блока, блока ціле-покладання, регламентуючого, процесуального та результативного блоків.

Проаналізуємо докладніше особливості організації діяльності учнів під час проведення реалізації процесуального блока. Проектування педагогічної форми проводилося поступово: спочатку учні (в колективі, мікроколективі чи індивідуально) відбирали форму проведення заняття (наприклад вечір - “Свіча”), потім - тему, що відповідала змісту роботи гуртка (наприклад, “Рядок, обірваний кулею”). Спостереження показало, що усвідомлення гуртківцями взаємозв'язку між формою і темою заняття сприяє закріпленню навиків проектування. Організація діяльності учнів на даному підетапі відбувалася із застосовуванням методу “Мозкового штурму”. Пізніше гуртківці брали участь у підготовці та реалізації запропонованої ними форми на заняттях гуртка, що стимулювало їх до подальшої активної роботи.

Далі гуртківцями відбиралася група методів, доцільних на занятті, серед яких основними були методи спрямовані на активізацію творчості учнів шляхом колективного пошуку оригінальних ідей: “Мозкова атака”, “Мозковий штурм”, а також метод особистої аналогії, описаний вище [51]. Їх реалізація відбувалася з урахуванням таких принципів позашкільної педагогіки, як: співробітництво (співтворчість) педагогів і учнів, довіра до творчих сил і можливостей гуртківця, оптимальне сполучення інтуїтивного і логічного компонентів діяльності.

Розглянемо особливості реалізації методу колективного пошуку оригінальних ідей на заняттях гуртків туристсько-краєзнавчого напряму. На даному під етапі були використані три різновиди даного методу.

Мета застосування першого з них - колективна “Мозкова атака” - полягала у висуненні якомога більшої кількості ідей, в умовах звільнення мислення від інерції, подолання звичного ходу думки в процесі вирішення творчої завдання. Основний принцип і правило застосування цього методу - абсолютна заборона критики запропонованих учасниками ідей, а також заохочення різноманітних реплік, жартів. На заняттях гуртка, спрямованих на засвоєння даного методу, керівнику (педагогу або гуртківцю) необхідно було проявити свою самостійність, активність, комунікативні якості, щоб зацікавити мікрогрупи завданням за допомогою стимулюючих питань, підказів; створити сприятливу атмосферу спілкування, використовуючи жарт, репліки, постійно підтримувати високий темп діяльності. Необхідно було також організувати і проконтролювати роботу гуртківців, що робили вибір ідей і здійснювали їх оцінку в два етапи, спочатку, відмічаючи оригінальні і раціональні ідеї, потім, відбираючи оптимальну, з урахуванням специфіки творчої завдання. Таким чином, учні, що брали участь у грі в ролі керівників, не тільки засвоювали метод організації дозвільної діяльності, але й одержували нові творчі уміння, пов'язані з розвитком активності, самостійності, комунікативних якостей особистості.

Навички, отримані учнями в процесі діяльності, розвивалися в період застосування методу масової “Мозкової атаки”. Організатор розділяв присутніх на групи 5-7 учнів, кожна з яких мала свого керівника. Керівник кожної групи організовував самостійну роботу з методу колективної “Мозкової атаки” тривалістю від 15 хвилин і більше. Після генерування ідей проводилася їх оцінка, відбиралася оптимальна.

Мета застосування методу “Мозкового штурму” пов'язана з активізацією творчого потенціалу колективу при генеруванні ідей із наступним формулюванням контр-ідей. Метод реалізовувався на занятті в декілька стадій:

- колектив гуртківців розбивався на малі групи;

- групи знайомилися з проблемною ситуацією, правилами формулювання творчих завдань, методами їх вирішення;

- групи генерували ідеї за правилами колективної “Мозкової атаки” в умовах творчої, невимушеної обстановки;

- групи систематизували і класифікували висловлені ідеї, обґрунтовували ознаки, за якими можна об'єднати комплекс ідей, складали перелік груп ідей, що виражали загальні принципи, підходи до вирішення завдань;

- групи оцінювали якість ідей у процесі “Мозкової атаки”, спрямованої на розгляд перешкод до їх реалізації;

- групи робили оцінку критичних зауважень, висловлених на попередньому етапі, і складали остаточний список доцільних ідей і оригінальних контр-ідей.

Аналіз результатів застосування даних методів, проведений за допомогою спостереження за діяльністю учнів на заняттях гуртка, показав, що робота над їх засвоєнням сприяє розвитку комунікативних навиків, створенню позитивної демократичної атмосфери спілкування в колективі, оскільки авторитарність в процесі їх застосування неприпустима. Раціоналізм і консервативність мислення нейтралізуються в умовах емоційно насиченого творчого спілкування, що сприяє підвищенню активності особистості. Доброзичливий педагогічний мікроклімат створює умови для вільного прояву почуттів, активізує інтуїцію, уяву, спонукає до самостійних дій. До недоліків даних методів, які були виявлені у процесі їх застосування в експериментальній групі, належить той факт, що вони дозволяють сформулювати ідею лише в самому загальному вигляді, без ретельної розробки і перевірки її ефективності.

Учні, що засвоїли особливості застосування того або іншого методу, мали змогу проектувати різноманітні заходи гуртка, намагаючись самостійно їх спланувати, реалізувати і проаналізувати. Застосування методу спостереження за діяльністю учнів, дає змогу зробити висновок, що вони відбирають і засвоюють методи шляхом проб і помилок, використовуючи один, другій, третій методи, наслідуючи своїм вчителям і наставникам. Можливо зробити висновок, що стимулювання гуртківців до діяльності з вибору методів сприяє розвитку інтуїції необхідної в процесі проектування.

Визначення прийомів, що відповідають обраному методу стало для учнів важливим кроком у засвоєнні навиків проектування. У наведеному вище прикладі мета, бажаний результат і тема заняття безумовно сприяли визначенню методів, спрямованих на розвиток почуттів (стимулювання особистості і діяльності). На такому занятті доречно було використовувати частково-пошуковий метод, наприклад метод довіри, який належить до групи стимулюючих методів, що забезпечували виховання почуттів. Даний метод пов'язаний із наданням вихованцю можливості діяти самостійно (наприклад, зібрати матеріал про поетів, що творили в роки Великої Вітчизняної війни), тому він успішно застосовувався саме на етапі творчості, коли гуртківці мали достатньо високий рівень мотиваційної активності, самостійності.

Організація діяльності учнів на заняттях вимагала наявності оцінки результату спільної роботи і зворотного зв'язку (блок VІ). При цьому в учнів були виявлені характерні помилки, які були підтверджені в процесі спостереження за діяльністю гуртківців:

- використання методу без урахування його зв'язку з іншими, оскільки учні не завжди могли усвідомити подібний зв'язок. У результаті спроектоване заняття являло собою випадкове поєднання методів, що знижувало його ефективність;

- перебільшення уявлень про ефективність використання того або іншого методу, виходячи з особистих симпатій;

- вибір методів без урахування індивідуальних особливостей учасників соціально-педагогічного процесу;

- використання примітивних і стандартних методів і прийомів, якого учні часто припускались на початковому етапі засвоєння форм і методів творчої діяльності від недостатньої освіченості у питаннях відбору методів.

На підставі аналізу характерних помилок учнів, були внесені корективи в організацію їхньої діяльності на під етапі засвоєння форм і методів. При виборі методів учнями враховувалася велика позитивна роль прикладу педагога, який у своїй діяльності намагався уникати вище згаданих помилок. На початку роботи на під етапі керівники посилили контроль за процесом вибору методів і форм і при виявленні помилок вказували на них у тактовній і коректній формі. Педагоги навчали гуртківців виправляти помилки один одного (взаємоконтроль), що допомагало одержати навики, які дозволяли їм самостійно коректувати свої дії (самоконтроль).

V. Змістовний блок спрямований на засвоєння і часткову переробку змісту діяльності гуртка відповідно до особистих інтересів і запитів учнів. Слід зазначити, що зміст є основою кожного заняття гуртка на етапі конструювання, проте, найбільш повно творчий підхід до його добору і реалізації виявляється в процесі організації діяльності учнів на під етапі засвоєння змісту.

Необхідність впровадження даного блоку на заняттях гуртка підтверджує висловлення Т.І. Сущенко: “Багаторічні спостереження за життям навчальних закладів переконали, що найвищих успіхів у вихованні досягали там, де в діяльність, що організується педагогом, включалися всі сторони життя дітей, де поряд із пошуковою, проектною і конструкторською діяльністю обговорювалися хвилюючі учнів питання (про сучасну музику, про модний одяг, про манеру поводження) та затверджувалася колективом вироблена моральна позиція. У таких закладах кожне заняття і кожна зустріч стали своєрідної “скарбничкою” духовних цінностей, відкриттів, сумнівів, захоплень. Коли в “скарбничку” багато хто робить внесок, вона багата і її багатства невичерпні” [51].

Робота в гуртках здійснювалася на основі складення гуртківцями “індивідуальних планів роботи” (за рахунок збагачення новим додатковим матеріалом), проведення ігрових елементів на заняттях, де обговорювалися питання “Що б ти хотів дізнатися про мінералогію?”, “Що цікавого про тварин ти дізнався самостійно?”; заповнення опитувальних листків; створення бібліотеки гуртка, яка складалася з матеріалів, самостійно зібраних учнями. Заняття організовувалися у вигляді командних ігор, де кожна група робила доповіді, що потім обговорювалися (“Інтелектуальний марафон”) тощо.

Отже, в процесі спостереження було встановлено, що вихованець в процесі засвоєння змісту діяльності гуртка здатен творчо переробляти і змінювати його при наявності таких умов:

- теплий психологічний клімат у колективі, неформальна атмосфера спілкування;

- наявність в учня багатого соціально-культурного досвіду, ерудиції;

- чітке усвідомлення учнем напрямів діяльності гуртка, наявність знань про предмет гурткової роботи;

- зацікавленість учня в результатах своєї діяльності;

- наявність у гуртківця навиків самостійної роботи з літературою.

Важливо відзначити визначну роль педагога в процесі організації діяльності учнів по збагаченню змісту діяльності гуртка. Він покликаний узагальнювати ідеї учнів, коментувати їх, вносити зміни в програму роботи гуртка, організовувати діяльність по самоосвіті і самовихованню учнів. На основі роботи гуртківців на етапі засвоєння змісту діяльності багато авторських програм було перероблено з урахуванням напрямів діяльності, бажаних для учнів експериментальної групи.

Діяльність гуртківців по збагаченню змісту сприяла актуалізації накопиченого соціального досвіду дитини і підлітка; зміцненню зв'язків між знаннями, уміннями і навичками, отриманими в школі і позашкільному закладі.

VІ. Результативний блок. Важливою традицією, що склалася в гуртках експериментальної групи, стало надання кожному гуртківцю наприкінці заняття можливості висловити свою думку. Ця частина заняття, як правило, проводилася у вигляді “Свічі”, “Вільного мікрофону”, “Кола друзів” тощо. Подібні форми організації спілкування викликали велике емоційне піднесення у гуртківців. Тепле невимушене оточення сприяло розкріпаченню навіть найбільш боязких і сором'язливих учнів. Гуртківці вільно й об'єктивно висловлювали свою думку. Аналіз організації творчої діяльності учнів на етапі проектування показав, що в результаті у гуртківців формуються навики проектування мети, принципів, змісту, методів і форм власної дозвільної діяльності.

Для вивчення змін, що відбувалися в колективах експериментальної та контрольної груп, нами було проведене опитування за допомогою методики, запропонованої А.Ф. Воловиком і В.А. Воловиком [6]. Його результати підтвердили дані, отримані методом спостереження, і свідчать, що учні контрольної групи в основному оцінюють колектив як відповідний ІІІ стадії розвитку (рівень споживання, готовність перейти на рівень творчості), тоді як гуртківці експериментальної групи вважають, що їх колектив досяг стану, що відповідає ІV стадії (рівень творчості) і готовий перейти в новий стан, що відповідає стадії V (рівень екстеріоризації) (рис. К.2). На підставі наведених даних можна відзначити, що в гуртках експериментальної групи, які працювали у напрямі організації творчої діяльності вихованців на даному етапі, учні оцінили колектив як об'єднання однодумців, здатних до самостійних, цілеспрямованих дій із досягнення соціально і особистісне значущого результату.

Під етап засвоєння гуртківцями змісту діяльності - заключний на етапі творчості; він сприяє створенню передумов для формування і закріплення навиків доводити створені проекти до рівня реалізації, які придбали гуртківці на етапі конструювання, що складається з трьох під етапів: демонстрації, пропаганди та організації діяльності інших людей. На даному етапі відбувається розвиток в учнів можливості готувати ті або інші заходи в сфері дозвілля, формування навиків конструювання. В.С.Безрукова стверджує, що конструювання пов'язано з вирішенням методичних завдань [51], оскільки до педагогічних конструктів можна віднести: конспекти занять, доповіді, графіки контролю, сценарії різноманітних заходів, схеми, матеріальні моделі тощо. Головне завдання даного етапу - організувати самостійні, свідомі дії учнів зі створення педагогічних конструктів, а результат - розроблені гуртківцями методичні рекомендації, сценарії, наукові праці, доповіді тощо.

Мета під етапу демонстрації - пробудження інтересу оточуючого соціального середовища (батьків, гуртківців, однокласників тощо) до досягнень колективу. Демонстрація результатів діяльності учнів застосовувалася як у контрольній, так і в експериментальній групах на протязі всього навчального року у вигляді виставок, відкритих занять, свят. Проте, методом спостереження було встановлено, що на початкових етапах діяльності учні фактично не проявляли ініціативи в організації подібних заходів, якими керував педагог, створюючи сценарій, план заходу, чітко регламентуючи ролі учнів у ньому. Це пов'язано з тим, що хоча демонстрація є достатньо високим рівнем дозвільної діяльності, гуртківці найчастіше були непідготовлені до самостійних дій, їх допомога педагогу носила епізодичний характер.

Надалі учні експериментальної групи, які отримали навички моделювання та проектування, змогли самостійно конструювати досить серйозні заходи, допомагаючи педагогам реалізувати їх, аналізувати результати, вносити корективи в проект. У контрольній групі підготовка заходів як і раніше залишилася в основному справою педагога, хоча учні виявляли більшу активність ніж на початкових етапах.

Під етап пропаганди тісно взаємопов'язаний з попереднім під етапом. Головна його мета - пропаганда певних знань, уявлень, поглядів, переконань. Перед учнями постає завдання - самостійно створити конструкти, що пропагують діяльність гуртка, довести їх до рівня реалізації, а також оцінити якість створених конструктів. Заключний під етап організації діяльності спрямований на розвиток активності, самостійності, комунікативних якостей особистості гуртківця шляхом залучення його до наставництва. Головне завдання даного під етапу - розвинути у школярів, батьків, педагогів інтерес до предмету гурткової роботи за допомогою залучення їх до діяльності. Оскільки три під етапи (демонстрації, пропаганди й організації діяльності інших людей) тісно взаємопов'язані між собою в процесі роботи експериментальної групи, їх розмежування було визнано недоцільним. Форми і методи діяльності на даних під етапах аналогічні, але мета, завдання та зміст поступово ускладнюються.

Заняття, присвячені підготовці масових заходів, гуртківці і педагог готували таким чином: спочатку розробляли конструкцію (сценарій, методичні рекомендації тощо), потім реалізували його і підводили підсумки. Розробка конструкта проводилася на заняттях гуртка відповідно до описаних вище блоків (додаток П).

Отже, етап конструювання, який завершує цикл організації творчої діяльності, взаємопов'язаний з етапом моделювання, оскільки гуртківці на етапі конструювання виконували функції наставника, помічника педагога й організовували діяльність школярів, залучаючи їх у соціально-педагогічний процес позашкільного закладу.

Робота гуртківців, яка виховує в них навики наставництва, є найбільш продуктивною, оскільки в позашкільному закладі часто працюють різновікові групи, учні яких мають різні здібності та рівень підготовки. Для того щоб бути наставниками, учням необхідно навчитися створювати педагогічні проекти.

2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження

З метою вивчення результатів дослідження експериментальної і контрольної груп було здійснено контрольний експеримент, в якому використано наведену вище систему критеріїв ефективності організації творчої діяльності учнів: суб'єктивно-продуктивні, об'єктивно-продуктивні.

Перша група критеріїв визначається рівнем розвитку дозвільного колективу; друга - комплексом творчих характеристик особистості учнів, розвиток яких відбувається в процесі організації творчої діяльності. Серед творчих характеристик особистості, які обґрунтовують сучасні вчені, нами було обрано: активність, самостійність та комунікативно-творчі уміння.

Співставлення рівнів розвитку даних характеристик в учнів експериментальної та контрольної груп під час проведення констатуючого експерименту дозволило нам зробити висновок, що групи є тотожними за визначеними критеріями. Динаміка розвитку зазначених творчих характеристик учнів спостерігалася нами у формуючому експерименті. З метою визначення змін, що відбулися в групах, протягом формуючого експерименту нами було проведено дослідження творчих характеристик учнів експериментальної та контрольної груп.

Вивчення інтересів, мотивів і цілей відвідування учнями гуртків відбувалося із застосуванням в контрольній та експериментальній групах методу анкетування (додаток Е.). Згідно результатам анкетування (питання 1) 31% учнів експериментальної і 26% учнів контрольної груп відвідують гурток з метою спілкування з однолітками; 25% учнів експериментальної і 10% - контрольної груп мріють одержати професійну підготовку, пов'язану з предметом діяльності гуртка; 23% учнів експериментальної і 11% - контрольної груп дуже цікавляться предметом занять гуртка; 3% учнів експериментальної і 11% учнів контрольної груп до відвідування гуртка спонукають інші люди (учителі, батьки); 15% учнів експериментальної і 10% - контрольної груп приваблює участь у масових заходах, що організуються у гуртку; 1% учнів експериментальної і 16% - контрольної груп відповіли, що беруть участь у діяльності гуртка, оскільки їм нічим зайнятися удома; 2% учнів експериментальної і 4% - контрольної груп назвали іншу причину. Співставлення отриманих результатів показує, що 94% учнів експериментальної і 57% - контрольної груп наприкінці навчального року мають чітко та доцільно сформовані інтереси пов'язані з діяльністю гуртка, що сприяють появі в них мотивації до участі у його роботі.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.