Організація творчої діяльності учнів у позашкільному закладі

На кожному з етапів можливе застосування різноманітних форм і методів, вибір яких залежить від рівня творчої діяльності вихованців. Якщо для дітей і підлітків, які знаходяться на рівні споживання, характерні форми і методи, що припускають пряме безпосереднє управління з боку педагога, то для двох наступних рівнів (творчості й екстеріоризації) характерним є постійний рух через співтворчість і спів управління до самодіяльності і самоконтролю вихованців. Специфіка позашкільної роботи визначає розмаїття форм та методів організації діяльності учнів, серед яких є прості та складні: усний журнал, літературний вечір, вікторина, диспут, ярмарок, обговорення, рольові ігри, заочна подорож. Застосування різноманітних форм та методів діяльності посилює творчий інтерес та активність учнів. Важливою формою організації діяльності учнів, що задовольняє прагнення школяра до самоствердження, є гра. Можливість виявити власну кмітливість, спритність, винахідливість, нестандартність мислення, дотепність приваблює дітей, наближує гру до творчості, переводячи діяльність учнів з рівня споживання на більш високий рівень - творчості. Гра, будучи яскраво вираженою розважальною формою дозвільної діяльності, в соціально-педагогічному процесі позашкільного закладу має ще істотне пізнавальне значення. У грі учень часто сприймає нову інформацію присутню в правилах гри або в її матеріалі.

Отже, всі компоненти соціально-педагогічного процесу, зокрема, форми і методи діяльності учнів у позашкільному закладі, можуть розглядатися як засоби формування творчих характеристик особистості учнів.

Таким чином, ми будемо розглядати позашкільні заклади як соціально-педагогічну систему, якій притаманні певні особливості (складність, багато компонентність) та процеси (соціалізація, соціальне виховання, індивідуалізація, інтеграція тощо). Аналіз діяльності позашкільних закладів дозволяє відзначити, що вони є унікальними соціально-педагогічними установами робота яких здійснюється одночасно в освітній та соціально-культурній сферах. Даний факт визначає особливості організації діяльності учнів у позашкільних закладах, оскільки керування роботою учнів в освітній сфері вимагає застосування засобів педагогічного управління, тоді як в соціально-культурній сфері використовуються переважно засоби соціально-педагогічного управління, спрямованого на створення умов в соціумі для повноцінного соціального розвитку учнів. Поєднання даних груп засобів відбувається в роботі позашкільних закладів у їх соціально-педагогічному процесі. Отже, нами було встановлено, що соціально-педагогічний процес позашкільного закладу це специфічний процес, що відбувається в освітній та соціально-культурній сферах і має на меті створення позитивних умов для розвитку особистості учнів шляхом залучення їх до аматорської, навчальної та наукової дозвільної діяльності; для усвідомлення учнями переваг культурного творчого дозвілля, виникнення особливо сприятливих виховних відносин. У зв'язку з цим соціально-педагогічний процес позашкільного закладу характеризується певними цілями, завданнями, принципами, методами й організаційними формами роботи.

Нами було визначено такі особливості організації діяльності учнів у соціально-педагогічному процесі позашкільного закладу:

- даний процес будується на основі інтересів учнів та спрямований на задоволення і розвиток їхніх потреб в культурному дозвіллі, тому організація творчої діяльності учнів можлива лише з урахуванням особистісних потреб, інтересів, мотивів;

- організація творчої діяльності учнів можлива лише за умов поєднання зусиль педагогів та гуртківців в процесі духовного співробітництва, де природно відбувається керівництво старших;

- дозвільна діяльність учнів розподіляється за рівнями: споживання, творчості, екстеріоризації, урахування яких дозволяє обгрунтувати засоби організації діяльності учнів на різних етапах. Оскільки етапу моделювання відповідає дозвільна діяльність учнів притаманна рівню споживання, етапу проектування - рівню творчості, етапу конструювання - рівню екстеріоризації;

- на організацію творчої діяльності учнів впливає той факт, що соціально-педагогічний процес позашкільного закладу пронизує динамічний рух до саморегуляції, самоорганізації, самодіяльності, самоконтролю;

- організація творчої діяльності учнів можлива лише за умови узгодження, приведення у відповідність усіх компонентів соціально-педагогічного процесу (мети, принципів, змісту, форм та методів);

- аналіз компонентів соціально-педагогічного процесу виявів наявність в кожному з них творчого аспекту, притаманного позашкільній педагогіці. Урахування даної особливості соціально-педагогічного процесу дозволяє узгоджувати всі його компоненти в період організації творчої діяльності учнів.

1.3 Етапи та засоби організації творчої діяльності учнів у позашкільному закладі

Розробкою питань пов'язаних з організацією діяльності учнів у сфері дозвілля займалися такі сучасні педагоги, як Н. М. Ануфриєва, М. Р. Баяновска, В. Г. Бочарова, А. Ф. Воловик, Ю. А. Гапон, Н. В. Заверико, Т. О. Зюзіна, Л. Ф. Каразян, В. Х. Лукманов та ін. [7;21;40;42;50;61;69]. Їхні роботи склали основу нашого дослідження та дозволили зробити висновок, що детальний розгляд процесу організації творчої діяльності учнів у сфері дозвілля вимагає обґрунтування її етапного характеру.

Творча діяльність виступає рушійною силою творчого процесу, тією ланкою, що пов'язує саморозвиток особистості, з одного боку, і збагачення культури, з іншого.

Аналіз структури творчої діяльності як одного з видів діяльності дозволяє виділити три етапи організації творчої діяльності вихованців у соціально-педагогічному процесі позашкільного закладу: підготовчий (моделювання), оперативний (проектування) і заключний (конструювання). Етапи мають складну структуру, кожний із них вміщує декілька підетапів і співвідноситься з рівнями творчої дозвільної діяльності, викладеними вище.

Підготовчий етап (моделювання) безпосередньо пов'язаний із рівнем споживання у творчій дозвільній діяльності дітей і підлітків. Згідно з дослідженням А.Ф. Воловика і В.А. Воловика, творчі характеристики особистості, дозвільна діяльність якої відбувається переважно на даному рівні, можуть бути практично не розвинені [19]. Це означає, що активність, здатність до самоврядування, комунікативні уміння більшості школярів розвинуті недостатньо, що варто враховувати в процесі творчої діяльності учнів на підготовчому етапі. Однак даний факт не завжди береться до уваги при організації дозвілля дітей і підлітків. Наприклад, у багатьох методичних рекомендаціях та офіційних програмах щодо організації дозвільної діяльності дітей та молоді відзначається, що учні приходять до гуртків вже зі сформованими інтересами, запитами, потребами і готові генерувати ідеї для їх реалізації. Укладачі таких рекомендацій та програм виходять із того, що соціально-педагогічний процес позашкільного закладу здійснюється в сфері дозвілля, де мотивом дозвільної діяльності виступає потреба особистості в самому процесі цієї діяльності, а результатом - її здійснення [6].

Підготовчий етап може відповідати одночасно двом рівням дозвільної діяльності - споживанню й екстеріоризації в тому випадку, якщо демонстрація, пропаганда й організація здійснюються старшими гуртківцями. Етап моделювання можна розділити на три під етапи, що відповідають підрівням споживання дозвільної діяльності: перший - формування пасивного інтересу учнів, другий - формування активного інтересу, третій - формування активного цілеспрямованого інтересу. Перший під етап - формування пасивного інтересу учнів - відбиває циклічний характер організації творчості гуртківців, оскільки передбачає застосування форм дозвільної діяльності, які дозволяють учням із сформованими творчими характеристиками особистості виступати в ролі спів педагогів. Мета виховної діяльності на даному під етапі - пробудити первинний інтерес учнів до діяльності позашкільного закладу, привернути увагу досить великої кількості людей до роботи гуртка. Основним інструментом формування масової аудиторії, що дозволяє залучити людей до участі в дозвільній діяльності є реклама. Психологічно обґрунтована реклама - важливий засіб передачі учню інформації про діяльність позашкільного закладу. Рекламуючи роботу гуртків або окремий масовий захід, необхідно враховувати потреби, смаки, навики, ціннісні орієнтації учнів, на яких розрахована реклама. Серед різноманітних форм реклами слід відзначити плакат (оголошення й афішу), що має ряд переваг над повідомленням в пресі, на радіо або по телебаченню. Основна функція оголошення - надати інформацію про діяльність позашкільного закладу в цілому або про зміст, дату, час, місце проведення окремого заходу. Кожний з елементів оголошення розташовується у визначеній послідовності, обумовленій психологічними закономірностями сприйняття. Учня, в першу чергу, цікавить назва заходу та його зміст. В позашкільній педагогіці, як правило, використовуються типові назви заходів, що вказують на форму їх проведення: дні відкритих дверей, вечори відпочинку, дитячі ранки, туристські зльоти тощо. Така інформація дуже доречна на плакаті, однак, її необхідно доповнити, визначивши форму проведення, аудиторію і характер заходу. Наприклад, день відкритих дверей для дітей і їх батьків, вечір відпочинку для старшокласників. Серед елементів, що привертають увагу до оголошення, слід відзначити символи та емблеми. На момент їхнього сприйняття у свідомості школяра виникають певні асоціації, викликані умовним зображенням, що дає можливість у графічній формі висловити цільову і змістовну сторону заходу. Емблема є дієвим засобом формування уваги й інтересу до діяльності гуртка або закладу в цілому. Якщо вона є постійною частиною афіші або оголошення, школяр звикає до певного зображення, сприймає його асоціативно, на основі раніше отриманих емоцій, і в нього формується позитивна настанова. Разом із психологічно і художньо правильно обраними формою й змістом плаката, емблема сприяє підвищенню ефективності рекламування позашкільної дозвільної діяльності. Варто враховувати, що реклама повинна мати особистісне спрямований характер, спиратися на вивчення інтересів, мотивів, бажань школярів, звертатися до них особисто. При застосуванні засобів реклами заходів необхідно провести вікову диференціацію, враховуючи рівень підготовленості, ступінь активності і зацікавленості учнів, на яких розрахована реклама.

Отже, однією з головних цілей даного етапу є адаптація учнів один до одного, а також до педагога, що відбувається в процесі проведення серії адаптаційних занять.

Адаптаційне заняття починається з гри “Коло знайомств”. Дана гра вирішує відразу декілька виховних завдань: по-перше, педагог і учні знайомляться у веселій неформальній обстановці; по-друге, гра дозволяє дитині відчути себе цікавою, потрібною товаришам; по-третє, педагог уже на цьому етапі методом спостереження виявляє активних, кмітливих або ж навпаки, неадаптованих, боязких, сором'язливих учнів, яким необхідно приділити особливу увагу.

“Коло знайомств” - форма організації діяльності, що може бути реалізована по-різному в залежності від віку її учасників. Для старшокласників - це “Міні-інтерв'ю”, де пари учнів, поперемінно стаючи то кореспондентами, то опитуваними, за декілька хвилин складають повідомлення з метою якнайкраще, цікавіше представити один одного. Ця відома і досить поширена форма роботи дає надзвичайні результати в організації творчої діяльності учнів, вона пробуджує бажання творити, спілкуватися, розкриває внутрішній потенціал кожного, допомагає відчути себе членом колективу. Спостереження, зроблені педагогом під час проведення гри “Коло знайомств”, дозволяють більш ефективно провести наступну гру - “Ім'я”. Її мета - адаптація в колективі боязких, сором'язливих учнів. Адаптаційний ефект досягається за рахунок того, що весь колектив голосно, багаторазово й у різних варіаціях повторює ім'я одного з гуртківців.

Наступним етапом заняття можуть стати командні ігри. Розподіл на команди необхідно проводити в цікавій, яскравій, емоційно насиченій формі. Можна роздати учням кольорові жетони або розрізані частини певного предмета, який члени команди повинні скласти (гра “Золота куля”), поділити учнів у відповідності з порами року, коли вони народилися, запропонувати самим обрати собі команду (перший вибирає другого, другий третього тощо), але в цьому випадку необхідно слідкувати, щоб наприкінці залишилося не менше чотирьох вихованців, яким дається право самим здійснити вибір.

Коли учні розділилися на групи, можна приступати до командних ігор. Їхня мета - навчити гуртківців розуміти почуття, думки, настрій товаришів. Ігри носять поперемінно то збудливий, то заспокійливий характер. З розряду емоційно-насичених, але в той же час заспокійливих ігор -“Угадай, хто ближче стоїть”, “Асоціації”. Більш рухливі і збудливі - “Дзеркало”, “Косинки і кульки”, різні естафети в колі, наприклад, “Передай м'яч руками, ступнями, ліктями”.

Під час проведення адаптаційного заняття доречно ввести елементи планування спільної діяльності. Якість генерованих на цьому етапі ідей часто буває досить низькою, але сам процес їхнього створення настроює дітей на активну, свідому колективну діяльність, дає їм перспективу. Можна запропонувати учням проблемні ситуації, в процесі розв'язання яких їм необхідно проявити кмітливість, наприклад: “Наш гурток зібрався йти в похід, а на вулиці пішов дощ” або “Ми зібралися на заняття гуртка, а керівник занедужав”, і попросити знайти оригінальний вихід з вказаних утруднень, провести гру, що настроює учнів на далекі перспективи спільної роботи, наприклад - “Банк цікавих ідей” - змагання між командами, у котрому кожна з них повинна за певний час запропонувати якнайбільше ідей, придатних до реалізації в гуртковій роботі.

На завершення необхідно надати можливість усім бажаючим висловити свою думку, підвести підсумок заняття. Це створює умови для того, щоб учні відчули свою необхідність, причетність до всього, що відбувається в колективі, побачили, що до їх думки прислухаються. Висловлювання учнів, як правило, емоційно насичені, зворушливі, добрі, душевні.

У цілому, говорячи про підсумки етапу моделювання, необхідно відзначити, що діяльність педагога та учнів буде результативною в тому випадку, якщо вона буде орієнтована на створення цільової ідеї.

Ідеальна модель, якою педагог і учні будуть керуватися у своїй роботі, складається з уявлень про мету, орієнтовану на майбутній результат, та засоби її реалізації. Зі створення цільової ідеї - моделі починається як індивідуальна, так і колективна педагогічна діяльність. Моделююча здібність психіки - невід'ємний компонент мислення, що забезпечує можливість створювати різноманітні моделі педагогічних процесів і ситуацій. Педагогу необхідно розвивати власні здібності до педагогічного моделювання і виховувати такі здібності в учнях, оскільки саме вони є основою самостійної творчої діяльності. Створення моделі - такої ідеї, що пов'язана безпосередньо з метою - перший вихідний крок творчої діяльності учнів у позашкільному закладі. Під час моделювання відбувається посилення зв'язку виховної мети педагога з потребами та інтересами гуртківців, засвоєння ними досвіду і традицій роботи гуртка, формування і розвитку в них творчих характеристик особистості.

Етап проектування вміщує дії учнів, що відповідають рівню творчості та передбачають засвоєння ними творчих засобів самореалізації, самокорекції, саморозвитку в процесі оволодіння змістом гурткової роботи. Рівень творчості охоплює всі ті види занять, за допомогою яких людина із суб'єкта споживання перетворюється в суб'єкта творення [6]. Тому головне завдання педагога на даному етапі - організація свідомих, самостійних дій гуртківців з оволодіння предметом роботи гуртка.

Позашкільна педагогіка пропонує досить широкий спектр видів занять, що обумовлюється існуванням великого розмаїття предметів дозвільної діяльності. Тому характеристика предмета дозвільної діяльності не може служити системо утворюючим компонентом для моделювання процесу організації творчої діяльності. Неможливо визначити, що найбільш сприяє розвитку творчих здібностей особистості - хоровий спів або технічне конструювання, заняття фітодизайном чи туризм. Предмети дозвільної діяльності не припускають порівняльного аналізу в рамках даної роботи, вони можуть досліджуватися з позицій порівняння тимчасових і фінансових витрат, можливостей і умов реалізації, кількості людей, що беруть участь у соціально-педагогічному процесі позашкільного закладу тощо. Спільним для будь-якого виду позашкільних занять є існування реального мотиву, що був підкріплений або створений в учнях на етапі моделювання. Зберігання цього мотиву, що базується на реалізації потреби особистості в самому процесі творчої позашкільної роботи, - є одним з важливих завдань проектування діяльності учнів. На другому етапі більшість учнів має досить високий рівень активності, навики самостійної роботи і розвинуті комунікативні уміння особистості. Все це дозволяє йому не тільки разом із педагогом будувати цільову ідею діяльності в гуртку (індивідуальної і колективної), але й створювати моделі для шкільних, домашніх і будь-яких інших занять. Цільова ідея у творчій діяльності гуртківців складається в основному з внутрішніх особистісних норм, цінностей, настанов, прагнень учня, для реалізації яких його необхідно навчити механізмам перетворення зовнішнього середовища за допомогою даної моделі. Теоретично педагогічний проект - різновид моделі, хоча не всяка модель може доводитися до рівня проекту. Наприклад, великої кількості ідей, висловлених учнями під час адаптаційного заняття, в гуртковій роботі будуть використані тільки ті, що відповідають як виховній меті соціально-педагогічного процесу, так і інтересам дітей та підлітків.

Таким чином, на другому етапі організації творчої діяльності гуртківці під керівництвом педагога засвоюють навики педагогічного проектування. Наприкінці даного етапу вони здатні створювати проекти власної діяльності у гуртку або в іншій сфері свого життя, тобто можуть свідомо поставити мету, відібрати систему принципів, форми і методи діяльності, а так само зміст своєї роботи. Гуртківці на етапі проектування під керівництвом педагогів навчаються створювати проекти власної гурткової роботи. Однак, для того, щоб довести проект до рівня реалізації, педагогу необхідно організувати діяльність гуртківців особливим способом.

Для засвоєння механізмів самостійної реалізації проекту учні повинні пройти ще один етап організації творчої діяльності - етап конструювання. Конструювання - це уміння ще більше деталізувати проект, наблизити його до реальних умов діяльності. Учні, що вміють моделювати, проектувати і конструювати свою діяльність, володіють механізмами поступового переходу від створення ідеї до її впровадження. У ході конструювання, наближення моделі до конкретних умов, цільові ідеї можуть так перероблятися гуртківцями, що кінцеві конструкти значно відрізняюся від запропонованої моделі. Це пов'язано з постійним розвитком особистості дитини і особливо проявляється, коли дитина залучається до спеціально організованих виховних відносин, що сприяють постійному удосконаленню її особистості. Тому, деталізуючи проект своєї діяльності, гуртківці здатні досягти цілком нових творчих і оригінальних результатів, про які вони і не мріяли на першому етапі.

Етап конструювання найбільш повно відповідає рівню екстеріоризації творчої дозвільної діяльності. Екстеріоризація може бути здійснена у вигляді пропаганди або демонстрації знань, ідей, цінностей, іншої інформації з метою формування певних поглядів, уявлень, емоційних станів, а також як організація соціально корисної дозвільної діяльності інших людей.

У практиці діяльності позашкільних установ екстеріоризація здійснюється як демонстрація результатів колективної діяльності учнів - показ вистави, виступ хору, оркестру, експонування виставки, а також індивідуальна діяльність гуртківця - виступ на олімпіаді, конкурсі, конференції тощо; як пропаганда, тобто поширення поглядів, знань, умінь; як організація гуртківцями діяльності інших учнів. Всі три напрями змістовно і якісно різні, що дозволяє розглядати їх як підрівні екстеріоризації - демонстрація, пропаганда, організація діяльності, і як підетапи організації творчої діяльності учнів - демонстраційний, пропагандистський і організаторський.

Демонстрація, пропаганда й організація діяльності людей у дозвільній сфері реалізується в процесі масової роботи педагогів і учнів. Форми масової роботи в соціально-педагогічному процесі позашкільного закладу дуже різноманітні, як і конструкти до них. Творчість педагога і гуртківців полягає у виборі таких форм, що найбільш відповідають специфіці діяльності гуртка, цілям, принципам і змісту його роботи.

У висновку відзначимо, що організація творчої діяльності в позашкільному закладі здійснюється за етапами: моделювання, проектування, конструювання, кожний з яких відповідає одному з рівнів дозвільної діяльності (споживання, творчості, екстеріоризації). В процесі організації творчої діяльності учень поступово засвоює механізми створення і перетворення ідей у реальну діяльність, які надають йому можливість творити, втілюючи свої задуми в життя. Етапи мають визначену структуру та складаються з під етапів, на кожному з яких нами було обґрунтовано засоби організації творчої діяльності учнів.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ОРГАНІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У ПОЗАШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

2.1 Загальні питання підготовки та проведення педагогічного експерименту

Експериментальне дослідження було проведено з метою перевірки висунутої нами гіпотези, а саме - впровадження в соціально-педагогічний процес позашкільного закладу етапів організації творчої діяльності (моделювання, проектування, конструювання) та засобів, які було обґрунтовано для кожного з етапів, сприяє розвитку таких творчих характеристик особистості гуртківця, як активність, самостійність, комунікативно-творчі уміння, а також підвищенню рівня дозвільної діяльності колективу та результативності масової роботи гуртка.

Для проведення всебічного якісного аналізу і кількісних вимірів результатів експериментальної роботи обґрунтуємо показники і критерії їх оцінки, які доцільно використовувати у нашому дослідженні.

Викладене вище, дозволяє виділити дві групи критеріїв оцінки результату творчої діяльності учнів у соціально-педагогічному процесі позашкільного закладу. Перша група - суб'єктивно-продуктивні критерії, що пов'язані з розвитком знань, умінь, здібностей індивіда, перетворенням його у творчу особистість. Друга група - об'єктивно-продуктивні критерії, які пов'язані з позитивною зміною навколишнього соціального середовища, оточення індивіда.

Суб'єктивно-продуктивні критерії докладно розроблялися психологами і педагогами, які серед найважливіших ознак творчої діяльності виділяють: відкриття нового знання в процесі вирішення навчальних проблем (Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн); знаходження нової мети і змісту (О. М. Леонтьєв, О. І. Тихомиров); нових засобів діяльності (Л. А. Пономарьов, А. І. Кулюткін); знань, що виступають як орієнтовна основа діяльності (Н. Ф. Тализіна, І. П. Колошина); пізнавальних мотивів (А. М. Матюшкін). В. І. Андреєв, розглядає комплекс ознак творчості, що проявляються у вигляді розвитку таких компонентів творчої особистості, як мотиваційний, інтелектуальний, світоглядний, моральний, комунікативний, естетичний, оскільки, саме вони породжуються творчою діяльністю учнів і активно формуються в процесі її здійснення [51]. На думку В. В. Рибалки, організацію творчої діяльності потрібно розглядати як важливий чинник цілеспрямованого розвитку якостей творчої особистості, її світогляду, переконань, потреб, інтересів, схильностей, мотивів діяльності, умінь, а також знань щодо предмета творчої діяльності і засобів її здійснення [51]. На основі аналізу сучасних досліджень, ми можемо стверджувати, що суб'єктивно-продуктивні критерії творчої діяльності пов'язані з формуванням в особистості таких психічних новоутворень, як: творчі знання, уміння, характеристики особистості.

Обґрунтуємо вибір критеріїв оцінки результату творчої діяльності учнів у позашкільному закладі з урахуванням етапного характеру її організації. Загальновідомо, що відправною точкою людської діяльності, що тісно пов'язана з її активністю є наявність в особистості потреб, мотивів, інтересів, цілей для її здійснення. Адже, потреби є джерелом активності особистості, мотиви - стимулом для її реалізації, а інтерес - формою прояву внутрішніх потреб, що забезпечує активну діяльність особистості. Потреби, мотиви та інтереси сприяють формуванню певної настанови на діяльність, але активність не може проявлятися без наявності у особистості мети, яка відповідає її внутрішнім потребам [65]. Тому успішність застосування засобів організації творчої діяльності учнів на першому етапі - моделювання характеризується активністю особистості, її потребами, мотивами, інтересами, цілями. У даному випадку активність розглядається як готовність, прагнення до дій, тобто як “потенціальна активність”, основним показником якої є цікавість та інтерес особистості [55].

На етапі проектування - актуальним стає виникнення в особистості нових знань, умінь та якостей, що виступають як орієнтовна основа для творчих свідомих дій учнів. Тут має місце “функціонуюча активність”, що носить творчий характер та визначається за допомогою такого показника як самостійність у визначенні цілей, завдань та способів діяльності [54]. Отже, реалізація творчої діяльності учня на етапі проектування пов'язана з проявом самодіяльності, самостійності та саморегуляції особистості, які проявляються у постановці цілей та складанні програм дій, що відповідають даним цілям і реальним можливостям особистості [59].

На етапі конструювання - необхідним є розвиток умінь спілкуватися, встановлювати контакт, формування комунікативно-творчих умінь особистості.

На підставі викладеного вище, ми можемо стверджувати, що суб'єктивно-продуктивна група критеріїв організації творчої діяльності вміщує три критерії (активність, самостійність, комунікативно-творчі уміння), кожний з яких відповідає одному з етапів організації творчої діяльності учнів. Перший - пов'язаний з розвитком внутрішньої готовності особистості до творчої діяльності, з формуванням у підлітків нових потреб, мотивів, інтересів, цілей. Другий - відображає безпосередньо діяльнісний аспект творчості, пов'язаний з проявленням особистістю самостійності при оволодінні новими засобами дозвільної діяльності. Третій - визначається розвитком соціально-творчих характеристик учнів, формуванням комунікативно-творчих умінь. Дані критерії тісно взаємопов'язані, оскільки затребувані комунікативно-творчі уміння особистості створюють базу для формування в неї нових інтересів, задоволення яких, в свою чергу, веде до самостійних дій.

Суб'єктивно-продуктивні критерії знаходяться в тісному взаємозв'язку з об'єктивно-продуктивними, оскільки творча діяльність - це єдиний процес перетворення об'єктивного світу дійсності та внутрішнього, суб'єктивного світу індивіда. Взаємозв'язок суб'єктивно - і об'єктивно-продуктивних результатів творчої діяльності учнів завжди викликав інтерес у педагогів і психологів. Досягнення учнями об'єктивно-продуктивного результату творчості відбувається на етапі конструювання і виявляється у зростанні рівня дозвільної діяльності колективу, досягненні ним позитивної соціальної оцінки продукту творчості. Об'єктивно-продуктивні результати, в основному, властиві вищому рівню дозвільної діяльності - рівню екстеріоризації, на якому індивідуально-значущі досягнення набувають соціально-значущого аспекту.

У соціально-педагогічному процесі позашкільного закладу про досягнення учнями вищого рівня творчої дозвільної діяльності свідчать якісні і кількісні результати масової роботи гуртка. Об'єктивно-продуктивних результатів гуртківці досягають у процесі самостійної чи частково самостійної підготовки та участі у таких заходах, як: демонстрація (виставка, концерт), пропаганда (мітинг, акція), організація діяльності інших людей (поход, екскурсія, змагання). Дані види дозвільної діяльності спрямовані на поширення певних поглядів, ідей, традицій, досягнень гуртка, на підготовку учнів до більш активної і продуктивної роботи. Здійснення гуртківцями подібної діяльності свідчить, що група стала носієм ідей, традицій і відносин, які вона пропагує. Поширення певних ідей є передумовою до їх реалізації, яка стає можливою завдяки появі суб'єктивно-продуктивних результатів творчої діяльності, які полягають у формуванні якостей творчої особистості: активності, самостійності, пізнавального інтересу, організаторських і комунікативних умінь. Подібні характеристики дозволяють індивіду успішно організовувати діяльність інших людей (учнів шкіл мікрорайону, педагогів, батьків), впливати на зміни у власному оточенні.

Таким чином, нами було визначено суб'єктивно-продуктивні та об'єктивно-продуктивні критерії творчої діяльності учнів, які відповідають етапному характеру організації творчості гуртківців.

Експериментальна робота з вивчення особливостей організації діяльності учнів та впровадження розробленої нами системи на заняттях гуртків і під час здійснення різноманітних масових заходів проводилася у НВО №3.

Особливості організації діяльності учнів на заняттях гуртка були всебічно вивчені в ході констатуючого експерименту. Коли відбувалася початкова стадія констатуючого експерименту, нами було проведено комплексний аналіз діяльності гуртків НВО3№: здійснено вивчення характерних рис організації діяльності учнів у гуртках, проаналізовано особливості роботи педагогів, які взяли участь у експерименті. На заключній стадії констатуючого експерименту, було укомплектовано контрольну (К_б) та експериментальну (E_т/к) групи, проведено їх діагностику за визначеними критеріями, співставленні рівні розвитку творчих характеристик особистості учнів різних груп. Констатуючий експеримент мав на меті вивчення стану організації роботи учнів у позашкільному закладі, виявлення особливостей впливу дозвільної діяльності на творчі характеристики особистості і колективу гуртківців. Нами були виділені такі завдання констатуючого експерименту:

1. Вивчити основні види роботи керівника гуртка з учнями, засоби, методи, форми, що використовуються на занятті.

2. Визначити коло існуючих у реальній практиці мотивів, інтересів, цілей і результатів позашкільної діяльності учнів контрольної та експериментальної груп;

3. Дослідити комплекс основних характеристик творчої особистості учнів контрольної та експериментальної груп;

4. Діагностувати рівень розвитку контрольної та експериментальної груп як дозвільних об'єднань;

5. Провести порівняльний аналіз контрольної та експериментальної груп гуртківців;

6. Розробити програму формуючого експерименту з метою впровадження етапів та засобів організації творчої діяльності учнів.

Для вирішення визначених завдань були використані методи:

- анкетування і тестування з використанням методик “Оцінка здатності до саморозвитку і самоосвіти” і “Оцінка комунікативно-лідерських умінь особистості” (В.І. Андреєв) [51];

- опитування з метою одержання первинної інформації від членів педагогічного колективу про необхідність, можливість й особливості впровадження системи засобів організації творчої діяльності учнів у позашкільному закладі; одержання інформації від гуртківців та їхніх батьків щодо особливостей проведення занять, а також мотивів, цілей і результатів роботи гуртка;

- спостереження з метою вивчення особливостей організації діяльності керівників і гуртківців;

- аналізу документації керівників гуртків (журналів гурткової роботи, звітів про проведення масових заходів, поурочних планів, методичних матеріалів тощо), адміністрації (статуту, звітів про виконану роботу, планів діяльності), результатів роботи гуртківців (творчих робіт, наукових доповідей, дослідів, рефератів, індивідуальних планів роботи тощо).

З метою вивчення особливостей організації діяльності учнів біологічного та туристсько-краєзнавчого гуртків у навчальному закладі нами було розроблено анкету (додаток Б.1). Вона містить 8 питань для керівників гуртків, спрямованих на виявлення таких особливостей роботи позашкільного закладу, як: засоби, що використовуються в процесі пізнавальної діяльності; співвідношення творчої і репродуктивної роботи гуртківців; наявність етапів у роботі учнів; необхідність розробки комплексу засобів організації творчої діяльності дітей і підлітків.

Результати анкетування показали, що педагоги використовують комплекс різних засобів організації діяльності (питання №1). Це індивідуальна робота з обдарованими учнями (10%), групова робота (25%), колективний спосіб організації діяльності (20%). Комбінуючи різноманітні засоби (37%), педагоги одержують досить високі показники творчої активності й самостійності кожного з учнів (рис.Б.2.1.). Результати анкетування у біологічному і туристичне - краєзнавчому гуртках відповідають загальній картині розподілу даних, їх порівняльна характеристика показує, що педагоги як експериментальної, так і контрольної груп, використовують в своїй роботі, в першу чергу, комбінацію різноманітних засобів організації діяльності. Дані, отримані в ході спостереження за організацією роботи учнів та аналізу документації керівника гуртка (програм роботи гуртків), підтверджують результати анкетування.

В ході анкетування (питання 2) було виявлено наявність етапів діяльності гуртка протягом занять: підготовчого, оперативного, заключного (80 % респондентів підтвердили наявність етапів). На підставі даних спостереження і анкетування нами було визначено, як творчий компонент реалізується на кожному з етапів організації діяльності гуртка. Оцінюючи діяльність учнів на підготовчому етапі, який містить формулювання та вибір шляхів досягнення цілей і виконання завдань діяльності (питання 3), більшість педагогів позашкільного закладу (48 %) вважають, що гуртківці беруть участь у самостійному визначенні цілей і завдань діяльності групи досить часто. Специфіка організації заняття гуртка в порівнянні з уроком полягає в тому, що хоч тема як заняття, так і уроку задається програмою, але завдання, що вирішуються в процесі роботи гуртківців, можуть змінюватися в залежності від ступеня їх підготовленості, інтересів і бажань. Урахування індивідуальних інтересів особистості сприяє формуванню творчої активності та самостійності гуртківців. Зацікавленість учнів, особистісна спрямованість цілей і завдань дозвільної діяльності допомагає забезпечити мотивацію і залучити гуртківців до неї. Самостійне формулювання завдань стимулює учнів до пошуку творчих шляхів їх вирішення.

Методом спостереження за реальною роботою гуртків було виявлено, що формулювання гуртківцями цілей заняття не завжди має усвідомлений характер, оскільки не всі учні володіють навичками цілепокладання. Формулюючи мету діяльності учні, як правило, не орієнтують її на досягнення конкретного результату, тому визначені ними цілі лише віддзеркалюють окремі аспекти процесу діяльності.

Більшість педагогів (54 %) на питання № 4 відповіли, що вважають заняття гуртка успішним, якщо гуртківці активно брали участь у всіх етапах діяльності: формулюванні завдань, визначенні й організації шляхів їх вирішення, аналізі результатів діяльності. Майже всі педагоги (93 %) згодні з необхідністю проведення заняття гуртка таким чином, щоб учень виявляв активність у пошуках шляхів вирішення поставлених завдань (питання 5). Не випадково педагоги позашкільних закладів використовують велике розмаїття засобів, що активізують самостійну діяльність учнів. Серед таких засобів керівники гуртків (питання 6) назвали: наукові тексти, наочні приладдя, навчальні слайди, спеціальне обладнання, додаткову літературу, навчальні колекції тощо. На жаль, застосування цих засобів не завжди належною мірою активізує діяльність учнів. Методом спостереження за роботою гуртків і бесіди з керівниками та учнями гуртків було виявлено, що більшість гуртківців виконують завдання за даним педагогом зразком. Активність, ініціативу і самостійність на занятті гуртка виявляють, в основному, учні другого, третього, четвертого років навчання, оскільки у таких учнів сформовані навички дозвільної діяльності.

У ході анкетування педагоги підтвердили наявність самостійної роботи гуртківців протягом занять (питання 7). У цілому, 57% респондентів відповіли, що самостійної діяльності учнів у середньому відведено 40-60 % часу від загальної тривалості заняття. Самостійна робота учнів - важливий аспект формування творчої особистості. Можливість вирішити складні завдання самостійно, реалізувати отримані знання й актуалізувати досвід залучає багатьох гуртківців до роботи у гуртку. Проте, спостереження за ходом занять і бесіда з гуртківцями виявили, що далеко не весь час, відведений на самостійну роботу учні витрачають на засвоєння певного предмету дозвільної діяльності. Часто в цей період школярі вільно спілкуються на сторонні теми, займаються діяльністю, що не належить до предмету заняття або зовсім не чім не займаються. Цей факт пояснюється тим, що не всі гуртківці готові до самостійних дій, рівень їх активності досить низький, вони недостатньо мотивовані і зацікавлені у діяльності.

За даними анкетування (питання 8), педагоги вважають, що організація роботи гуртка повинна сприяти підвищенню творчої активності (89 % респондентів), зацікавленості гуртківців (62 %), самостійності (41 %), взаємодопомоги учнів (20 %), дисципліни і контролю (11 %). Дані, отримані в біологічному і туристичне - краєзнавчому гуртках, є близькими і відповідають загальним результатам анкетування (рис. Б.2.2).

Аналіз роботи гуртків біологічного (К_б) та туристичне - краєзнавчого (E_т/к) відділів підтверджує дані анкетування та свідчить, що стиль діяльності педагогів біологічного та туристичне - краєзнавчого відділів з практичного вирішення наведених вище питань співпадає.

Анкетування та спостереження за роботою гуртків дозволило нам зробити висновок, що організація діяльності учнів віддзеркалює усі особливості соціально-педагогічного процесу. Вона базується на інтересах і потребах учнів, реалізується у спільній творчій діяльності педагогів та гуртківців і має етапний характер. Педагоги намагаються будувати заняття гуртків на основі самоорганізації, самодіяльності, самоконтролю учнів, прагнучи враховувати творчий характер всіх складових дозвільної діяльності.

Проте, організація роботи учнів має ряд суттєвих недоліків, що негативно позначаються на її ефективності. Так, враховуючи інтереси і потреби учнів, педагоги далеко не завжди визначають ті з них, що сприяють особистісному та соціальному розвитку, тому прояви активності і самостійності учнів на занятті часто мають спонтанний, не керований характер. В інших випадках педагог, намагаючись досягнути виховної мети, забагато уваги приділяє роботі над предметом дозвільної діяльності. При цьому, потреба учнів у вільному спілкуванні та діяльності залишається не задоволеною, що призводить до виникнення емоційної напруги, конфліктів у колективі. Зважаючи на існування вказаних проблем, педагоги намагаються будувати свою діяльність на технологічних основах, розподіляючи її за етапами. Проте, спостереження за процесом гурткової роботи виявило, що керівники в основному безсистемно застосовують інтуїтивно обрані засоби, що значно знижує ефективність їх застосування.

Отже, ми можемо зробити висновок, що особливості та недоліки організації дозвільної діяльності учнів потребують розробки системи, яка вміщує комплекс засобів організації творчої діяльності гуртківців на кожному з етапів.

У нашому дослідженні експериментальна і контрольна групи були відібрані за такими показниками:

1. Віковий ценз - учні експериментальної і контрольної груп належать до середньої шкільної вікової групи (10-12 років).

2. Рівень підготовленості гуртківців - учні раніше не відвідували гуртки подібного напряму.

3. Рівень підготовленості керівників - керівники експериментальної і контрольної груп є спеціалістами вищої категорії.

З метою співставлення контрольної та експериментальної груп були проведені дослідження творчих характеристик особистості гуртківців. Нами були використані визначені раніше критерії творчої діяльності - активність, самостійність, комунікативно-творчі уміння особистості.

Активність учнів є комплексною якістю творчої особистості, до складу якої входять зокрема: допитливість і творчий інтерес (В.І. Андреєв, В.І. Лозова, Г.І. Щукіна) [7;21;40;42;50;61;69]. Тому, спорідненість інтересів учнів є немаловажним показником тотожності експериментальної і контрольної груп. Методами спостереження і бесіди з гуртківцями і керівниками колективів було виявлено, що вони, в основному, виявляють інтерес до наук природничого циклу, прагнуть до вивчення навколишнього світу, до спілкування з природою. Їхні інтереси є досить широкими, наприклад, учні геолого - краєзнавчого гуртка активно цікавляться живою природою, а біологічного - красотою каменів, геологічними явищами. Важливе місце в структурі інтересів учнів обох груп займає спілкування з однолітками і дорослими, потяг до масових форм проведення дозвілля.

З метою виявлення інтересів, мотивів і цілей відвідування учнями гуртка була розроблена анкета, що включає 5 питань (додаток В), яка застосовувалася в контрольній та експериментальній групах, причому, результати виявилися практично ідентичними, у зв'язку з чим, далі ми наводимо середні показники. Відповідно до результатів анкетування 28% учнів прийшли в гуртки туристсько-краєзнавчого і натуралістичного відділів із метою спілкування з однолітками; 18% - мріють одержати професію, пов'язану з предметом діяльності гуртка; 14,5% - дуже цікавляться предметом занять гуртка; 12,5% учнів до відвідання гуртка спонукають батьки; 12% - приваблює участь у масових заходах; 10% гуртківців відповіли, що відвідують гурток, оскільки їм нема чим зайнятися удома; 6% називали іншу причину. Відповідно до результатів анкетування більше половини гуртківців почали відвідувати заняття гуртка в наслідок дії випадкових чинників і тільки в 32,5% учнів мотив був сформований чітко і доцільно: їх цікавив предмет діяльності гуртка і вони хотіли одержати визначену професію.

Наведені дані підтверджує факт, який був виявлений в результаті анкетування, що всього 28% учнів знали тему наступного заняття гуртка (питання 2). Методами анкетування, спостереження і бесіди було виявлено, що багато з них (43%) не замислювалися над тематикою заняття, яке збиралися відвідати і про спрямованість діяльності гуртка в цілому (питання 3, 4). Майбутніми результатами гурткової роботи (концертами, виставками, олімпіадами, конкурсами) цікавилися всього 29 % учнів (питання 5).

Таким чином, тільки невеличка кількість учнів орієнтувала свою діяльність на соціально значущий результат, інших приваблювали в роботі гуртка різноманітні сторони самого процесу. Вище викладене дає нам підстави стверджувати, що інтереси учнів контрольної та експериментальної груп мають схожий характер, їх необхідно формувати і розвивати на підготовчому етапі організації творчої діяльності.

Самостійність включає як складову наявність в учня мети діяльності, уміння планувати, здійснювати самоконтроль, саморозвиток і самоосвіту. Самостійність характеристика творчої особистості, що найбільш активно розвиватися на другому етапі організації творчої діяльності. Серед показників, що можуть вимірюватися у дослідженні, нами було обрано рівень здатності особистості до саморозвитку і самоосвіти.

Прагнення до саморозвитку і самоосвіти є важливою якістю, що характеризує творчу особистість. Для дослідження ступеню прояву даної якості в гуртківців було використано відповідну методику, наведену В.І. Андреєвим [51]. Розробленні ним опитувальники спрямовані оцінку та самооцінку творчих характеристик особистості, зокрема - оцінку прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

За результатами тестування учнів контрольної та експериментальної груп, проведеного в ході констатуючого експерименту, були виділені рівні здатності особистості здійснювати саморозвиток і самоосвіту (Таблиця Ґ.1.2). Середні показники рівнів контрольної та експериментальної груп занесені в таблицю Ґ.1.1. Аналіз даної таблиці показав, що за середніми показниками результатів тестування експериментальна і контрольна групи є близькими. На підставі аналізу таблиці можна зробити висновок про незначні відмінності в розподілі рівнів умінь учнів контрольної й експериментальної груп здійснювати саморозвиток і самоосвіту (Рис. Ґ.1.3).

Важливою якістю творчої особистості, що особливо яскраво виявляється на етапі екстеріоризації, є комунікативно-творчі уміння. Перевірка рівня розвитку даних умінь в експериментальній і контрольній групах проводилася за допомогою методики, наведеної в книзі В.І.Андреєва [54].

За результатами констатуючого експерименту, здійснено розподіл учнів за рівнями прояву комунікативно-творчих умінь особистості (таб. Д.1.2).

За результатами тестування учнів контрольної та експериментальної груп, проведеного в ході констатуючого експерименту, розроблено таблицю Д.1.1, аналіз якої показує, що за середніми показниками результатів тестування групи є близькими.

Таким чином, учні експериментальної і контрольної груп мають близькі за значеннями показники активності, що виражається в наявності і характері творчого інтересу; самостійності, пов'язаної з наявністю в індивіда адекватної самооцінки, самостійності, а також комунікативно-творчих умінь особистості, що виражаються в прагненні до співробітництва, наявності лідерських, організаторських умінь. У зв'язку з цим, ми можемо зробити висновок про ідентичність вихідних показників творчих характеристик особистості учнів двох груп.

В цілому, дані анкетування, спостереження й аналізу документації, отримані в ході констатуючого експерименту, підтвердили існування важливої проблеми організації діяльності гуртківців у сучасному позашкільному закладі - недостатньої розробленості засобів такої організації для різних етапів діяльності учнів. Отже, впровадження, розроблених нами, засобів організації творчої діяльності учнів є доцільним. Перевірка результатів їх застосування буде відбуватися на основі порівняння двох близьких за значеннями показників груп учнів.

2.2 Реалізація етапів та засобів організації творчої діяльності учнів у позашкільному закладі

Згідно з теоретично обґрунтованою концепцією дослідження було організовано творчу діяльність учнів, спрямовану на створення об'єктивної і суб'єктивно-продуктивного результатів через засвоєння гуртківцями процесів ціле покладання, обґрунтування принципів, оволодіння новими формами, методами й змістом діяльності.

На першому, підготовчому етапі (моделювання), головним завданням педагогів було створення міцного, взаємно адаптованого колективу однодумців, кожний із членів якого мав яскраво виражені інтереси і мотиви роботи в колективі.

На першому під етапі (пасивного інтересу) колективом педагогів НВО і гуртківцями другого, третього, четвертого років навчання було розгорнуто активну роботу, спрямовану на залучення дітей до гуртків. У біологічному гуртку організаційна робота розпочалася з проведення традиційних заходів, спрямованих на залучення учнів у колективи. Головною метою педагогів на цьому етапі був добір дітей та комплектація груп.

У туристсько-краєзнавчому гуртку НВО організація творчої діяльності вихованців відбувалася згідно з етапами (моделювання, проектування, конструювання), що утворюють функціонально повний цикл, мають складну структуру та складаються з під етапів, які співвідносяться з підрівнями дозвільної діяльності.

На першому, підготовчому етапі (моделювання), метою педагогів було створення міцного, одностайного, взаємно адаптованого колективу однодумців, кожний із членів якого мав яскраво виражені інтереси і мотиви роботи в колективі. На першому під етапі (пасивного інтересу) даного етапу метою діяльності керівника гуртка туристсько-краєзнавчого профілю було формування активного інтересу учнів до предмету діяльності гуртка. Організація діяльності учнів у біологічному та туристсько-краєзнавчому гуртках мала багато спільних рис, пов'язаних із вирішенням аналогічних завдань - залученням учнів до роботи гуртка та формуванням повного складу груп. Але діяльність педагогів туристсько-краєзнавчого гуртка мала певні відмінності, що визначали її спрямування на активізацію інтересів учнів до предмету занять гуртка. Для вивчення цих відмінностей було розроблено анкету (додаток Е), у створенні якої приймала участь група вчителів НВО.

На під етапі пасивного інтересу колективом педагогів НВО і гуртківцями другого, третього та четвертого років навчання було розгорнуто активну роботу з залучення дітей у гуртки: проведено рекламну кампанію; наочності (у школі, з'явилися барвисті рекламні плакати, виставки виробів учнів гуртків рукоділля, гаптування, фітодизайну, художніх і фото робіт ). Аналіз результативності наочних засобів агітації, зроблений методом спостереження, показав, що виставки і плакати викликали жвавий інтерес у школярів. Анкетування гуртківців контрольної та експериментальної груп (додаток Е, питання 1), показало, що 24 % учнів контрольної і 32 % - експериментальної груп прийшли у гурток, щоб задовольнити інтерес, викликаний ознайомленням з різними формами наочної агітації. Порівняльний аналіз даних, поданих на діаграмі (рис. Ж.1), показав, що наочна агітація є дієвим засобом залучення учнів до роботи у гуртку. Особливо це проявилося в експериментальній групі, де засоби наочності використовувалися більш активно і доцільно. У даній групі випадкові, не цілеспрямовані та не завжди об'єктивні джерела грали значно меншу роль при одержанні інформації (19 % учнів), ніж у контрольній групі (39 % учнів). Це дозволило більшості школярів зробити свідомий вибір напряму позашкільної роботи, заснований на зіставленні реальної, повної інформації про діяльність гуртка та особистих інтересів і схильностей учнів. Аналіз даних анкетування, що представлені на діаграмі показав, що найбільш ефективним засобом залучення до роботи гуртків учнів як контрольної (37%), так і експериментальної (49 %) груп є масові заходи, проведені на під етапі пасивного інтересу учнів і спрямовані на демонстрацію і пропаганду діяльності гуртків. Серед них - свято “День відчинених дверей”, гра - “Колосвіт” для школярів району, походи, екскурсії, цікаві лекції тощо. Зупинимося докладніше на аналізі результативності зазначених вище заходів.