Естетичне виховання на уроках української мови в початкових класах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дипломна робота

Естетичне виховання на уроках української мови в початкових класах

Вступ

естетичне виховання урок казка мова

Людина стала людиною, коли почула шелест листя і пісню коника, дзюрчання весняного струмка і дзвін срібних дзвіночків жайворонка в бездонному літньому небі, падання легких і ніжних сніжинок і завивання завірюхи, ласкавий шепіт хвилі і урочисту тишу ночі - почула і, затамувавши подих, слухала сотні тисячі років чудову музику життя. Нехай кожен уміє слухати цю музику, бачити цю красу.

Споглядання і слухання, переживання побаченого і почутого - це ніби перше віконце у світ краси. І нам слід вбачати дуже важливе завдання в тому, щоб навчити дитину бачити і відчувати прекрасне, а коли в ній будуть пробуджені ці здібності, навчити її на все життя зберегти душевне захоплення і доброту.

Всебічний розвиток особистості не можна уявити без її естетичної вихованості. Естетичне виховання передбачає розвиток в людини почуттів прекрасного, формування вмінь і навичок творити красу у навколишній дійсності, вміння відрізняти прекрасне від потворного, жити за законами духовної краси.

„Краса, - писав В.О.Сухомлинський, - могутній засіб виховання чутливості душі. Це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння і почуття прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса - це яскраве світло, що осява світ. При цьому світлі тобі відкривається істина, правда, добро. Краса вчить розцінювати зло і боротися з ним. Краса - це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки якому ти інакше ставишся до самого себе”.

Естетичне виховання тісно пов'язане з культурою народу. З одного боку воно відображає надбання культури, а з другого - стимулює подальший розвиток культури конкретного народу, активно впливає на творення нових духовних цінностей, мистецьких витворів. Разом з тим естетичне виховання має бути спрямоване на формування свідомості людей у дусі поваги і приязні, товариськості і дружби.

Людина, позбавлена почуття прекрасного, естетичної культури, є недосконалою, духовно бідною, хоча б яким матеріальним багатством вона не намагалася компенсувати цей недолік.

Одна з важливих умов багатства естетичних потреб, почуттів, переживань є глибокий інтелектуальний розвиток людини. Тому мета естетичного виховання -широко ознайомити дитину з досягненнями світової і національної культури, розуміти прекрасне у всіх його проявах: мистецтві, природі, прощі, в суспільних відносинах, у вчинках людей.

Естетичне виховання як неперервний процес має здійснювати передусім у діяльності, в різнобічній соціальній творчості. Необхідно не лише навчити кожного естетично-почуттєво реагувати на оточуючий світ, але й здобувати потребу його перетворення без нанесення йому екологічної шкоди, згідно з естетичними нормами та ідеалами.

Естетичне виховання діалектично пов'язане з такими почуттями: естетична культура, естетичні знання, естетичні сприймання, естетичні почуття, естетична насолода, ест.судження, ест.ідеали, ест.діяльність. Усі вони в комплексі розкривають сутність ест.виховання, розширюють його палітру.

Ест.культура передбачає сформування в особистості ест.знань, смаків, ідеалів, розвиток здібностей до естетичного сприймання явищ дійсності, творів мистецтва, потребує вносити прекрасне в оточуючий людину світ.

Естетичне сприймання є початковим моментом у процесі естетичного ставлення до дійсності. Проявляється воно у спостережливості, у вмінні помітити найбільш суттєве, що відображає зовнішню і внутрішню красу предмета, явища, процесу. Діти схильні до загострення ест.сприймання. Але потрібно весь час розвивати його, давати змогу відчути радість від побаченого, відкритого. Ест.сприймання сприяє якнайкраще розвитку естетичних почутті.

У процесі ест.виховання важливо розвивати ест.судження, які передають ставлення особистості до певного об'єкта, явища.

Не варто нав'язувати школярам своїх міркувань, а потрібно допомагати їм виявляти самостійність у оцінці тих чи інших предметів ,явищ з погляду їх естетики. Лише з часом формується естетичний ідеал як своєрідний зразок, з позицій якого особистість оцінює певні явища, предмети. Естетичний ідеал відображає певні уявлення кожного про красу. І поняття естетичного ідеалу є, певною мірою, фактором індивідуальним.

На основі естетичних знань сприйняття, почуттів, ідеалів формуються естетичні смаки. Естетичні смаки - це стійке, емоційно-оціночне ставлення людини до прекрасного, що носить вибірковий, суб'єктивний характер. Тому не може бути стандартних смаків. Дитину слід лише направити в потрібне русло формування естетичних смаків.

Кінцева мета естетичного виховання - сформувати готовність людини до естетичної діяльності як важливого компонента естетичної культури.

Процес естетичного виховання триває впродовж всього життя, і напрямки цієї роботи багатогранні. Виділю найбільш суттєві з них:

1. Життя і діяльність дитини в сім'ї. Тут закладається основи формування естетичних почуттів, смаків. Організація побуту в оселі, одяг, іграшки, краса взаємин між членами сім'ї - все це так чи інакше впливає на формування естетичних почуттів і смаків дитини. Тут має значення знання батьків з народної педагогіки. Саме відтворення народних традицій, обрядів, звичаїв може позитивно вплинути на естетичне виховання.

2. Виховна діяльність дошкільних виховних закладів, яка здійснюється через естетику побуту з одного боку, а з другого - через систему спеціальних занять: музика, малювання, ліплення, аплікація, ритміка, танці, ігри та інше.

3. Навчально-виховна діяльність загальноосвітніх закладів, де завдання естетичного виховання вирішується шляхом залучення школярів до різних видів діяльності. Це переду міс уроки, визначені програмою, а також позаурочні заходи.

4. Навчально-виховна робота позашкільних виховних закладів. Діяльність цих закладів спрямована на задоволення інтересів дітей, розвиток здібностей.

5. Певне місце в системі естетичного виховання має займати самоосвіта.

6. Діяльність професійних навчально-виховних закладів, де майбутні фахівці продовжують оволодівати естетичними знаннями, беруть участь в аматорських колективах, набувають вмінь у естетичній діяльності.

7. Окремим напрямком естетичного виховання можна назвати вплив засобів масової інформації. Але тут є великі труднощі. Сучасні засоби масової інформації не завжди сприяють розвитку здорових естетичних смаків. Тут потрібна копітка цілеспрямована виховна робота батьків, педагогів.

Ефективність ест.виховання можна забезпечити єдністю і взаємо обумовленістю національного і загальнолюдського. В „Концепції естетичного виховання...” зазначено, що фундаментом ест.виховання має стати художня спадщина, національні, подинні та загальнонародні традиції, звичаї, обряди, скарби народно-пісенної та декоративно-прикладної, поетичної творчості.

Естетичне виховання у навчальній, виховній діяльності здійснюється у комплексі з розумовим, патріотичним, трудовим, фізичним, моральним, економічним. Також воно не відірвано від навчально-виховного процесу. Перед вчителями школи стоїть завдання формувати в учнів естетичне ставлення до дійсності розвивати естетичні потреби і здібності, самостійності у процесі роботи над художніми творами.

З того часу, коли людина стала людиною, з тієї миті, коли вона задивилась на квітку і вечірню зорю, вона стала вдивлятися в саму себе. Людина осягла красу. Краса - це глибоко людське! Краса - це радість нашого життя, один із струмочків, що живлять доброту, сердечність і любов. Пізнати цю красу життя допомагає дітям вчитель. Це відбувається всюди і завжди і на уроці, під час перерви, екскурсій, години класного керівника, трудовій та ігровій діяльності.

Естетичні почуття починають розвиватися у дітей досить рано. Цьому сприяє естетичний рівень умов дома і в школі, в найближчому для дитини середовищі. Початкове уявлення про навколишній світ розвивати в молодших класах. Діти отримують вміння бачити, розуміти і читати картини образотворчого мистецтва і слухати музику, декламувати, виразно читати і передавати зміст прочитаного, відчувати естетичний смак мови. Навчити милуватися красою - нелегке завдання. Саме тут проходить перевірка найголовнішої функції вчителя - виховної. Красивим має бути і слово вчителя: щире, емоційне, правдиве, відкрите та зрозуміле. Бо чим вищий рівень художньо-естетичного розвитку всіх без винятку учнів, тим більше можливостей для формування естетичних смаків та почуттів.

Особливої уваги ест.вихованню слід надавати на уроках укр.мови в початкових класах.

РОЗДІЛ 1. Читання

1. Місце та значення читання у навчальному класі

Чи потрібно вміти читати? На це питання може бути лише одна відповідь: „Так!” Потреба в читанні така ж велика, як і потреба в їжі, одязі, спілкуванні. Адже чит. - це одне з основних джерел знань. Незалежно від того, ким стане маленький громадянин України в майбутньому - лікарем чи фермером, бізнесменом чи юристом, педагогом чи водієм, він повинен уміти швидко оперувати великою кількістю інформації з-поміж цього вибирати основне, найцінніше, а, значить, бути справжнім читачем.

Поширені сьогодні способи навчання не завжди виховують такого читача, не здійснюють поступового переходу від читання вголос до читання мовчки. Де ж тут вже говорити про естетичну красу і бачення її під час читання?

Але ми постійно працюємо над виробленням нової техніки, за якою слід навчати дітей читанню.

Одним з найсучасніших й найефективніших методів навчити дитину швидко і красиво читати є читання дітей разом з диктором, або за магнітофонним записом. Спочатку записують на плівку текст із швидкістю читання 80-90 л/хв., використовуючи при цьому вірші, казки, невеликі оповідання . Діти спочатку слідкують за кожним словом диктора пальцем пошепчуюючи чи про себе повторюючи, а потім читають самі.

Через два тижні такої роботи текст читання збільшують до 120л/хв. І так поступово до 160 л/хв. При цьому вивільнюють артикуляційний апарат учнів, тобто дехто міг читати вголос, а хто не справлявся, то читав про себе ( мовчки).

При цьому не слід забувати про естетичну красу читання. Це стосується як і способу читання, так виховання естетичного смаку за змістом твору. Сприяє цьому правильне, виразне, інтонаційно збагачене читання диктора. А також бесіди, які зосереджують дитячу увагу на необхідних місцях.

Таким чином, по-перше задіяними в процесі читання були всі учні класу, по-друге, та інформація, яку учні отримували на цих уроках, переважно у 10 разів традиційну, по - третє, засвоєння цієї інформації було теж високим, оскільки відомо, що дитина засвоює 10% почутого, 50% від побаченого, 90% від того, що вона зробила сама.

Отже, цей метод забезпечує 90% під час читання в магнітофонному супроводі дитини і бачить що читає, і чує звуковий орієнтир, потім сама ж відтворює відповідаючи на запитання контрольного експрес-опитування, яке сприяє засвоєнню інформації, формує особисте ставлення. Ще одним є те, що є більше часу на розвиток естетичних смаків, ідеалів, почуттів, сприймань, а також розвивати вміння бачити красу. Важливим також і є те,що в дітей з'являється природна зацікавленість до читання, до книги взагалі. Ото ж, на уроках читання діти за допомогою слова, через магнітофон вчаться розуміти і любити укр.мову, спілкуватися, відчувати прекрасне серцем і душею, гарно і правильно декламувати вірші.

Так під час вивчення творів Лесі Українки діти на такому нетрадиційному уроці не лише ознайомлюються з постаттю укр. поетеси, а й проникаються її трагічною долею, полюблять її поезію, прозу...

Дуже добре коли діти прийшовши в 1 клас вже мають навички читати, тоді на букварний період можна витратити 10-20 днів, замість півроку, після чого зразу переходити на читання з магнітофонним супроводом.

Зараз ми хочемо запропонувати фрагмент такого уроку.

Тема: „У змаганні з долею”

Мета: Ознайомити дітей з життям і діяльністю відомої укр. письменниці й поетеси Л.Українки, привчати до культури мовлення, вчити відчувати красу художнього слова, розвивати зв'язне мовлення, естетичні смаки, почуття любові до укр. мови; забезпечити високий рівень сприйняття творів шляхом аудіювання.

Обладнання: портрет Л.Українки, добірка її творів для дітей, тексти, записані на магнітофонну плівку.

Хід уроку

І. Організація класу

1. Привітання

2. Психологічна підготовка ( декламування віршів: „Вишеньки”, „На зеленому горбочку”, „Літо краснеє минуло”)

ІІ. Актуалізація і систематизація знань

- Хто автор цих поезій?

- Для кого Л.У. написала ці вірші?

- Розкажіть, які почуття викликають її вірші?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

- Прослухавши її твори ми не можемо не схвилюватися від них, задуматись. Але твори її не можна відчути повністю, не знаючи деталей біографії цієї дуже слабкої, але водночас сильної духом жінки. Чому саме Леся, чому Українка, через що вона страждала у житті, чому все своє коротке життя змагалася з долею? Впевнена, після цього уроку ви самі зможете дати відповіді, як на ці, так і на схожі запитання. А також удосконалити свої вміння бачити прекрасне в творах.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Читання тексту „Леся Українка” ( під магнітофонний супровід)

2. Читання тексту „У боротьбі з долею” (під магнітофонний супровід)

3. Тестування на основі прочитаного.

Фізкультхвилинка

4. Робота над віршем Л.У. „Мамо, іде зима”.

Підготовка до сприймання

- А зараз ми ознайомимося з віршем Л.У. „Мамо іде зима”, ви матимете змогу ще раз переконатися в талановитості цієї поетеси.

Робота над портитурою

- на ст. 200 зверніть увагу на розмітку вірша.

Словникова робота

- Пояснення незрозумілих слів подані на дошці.

Виразне читання у магнітофонному супроводі.

Робота над змістом.

- Сподобався вам вірш?

- Що саме?

- Ви звернули увагу чиє мовлення швидше, а чиє повільніше? Чому?

Робота над виробленням естетичних смаків.

- Уявіть собі цю сцену розмови

- Давайте поговоримо про смау зиму. Чи гарна вона? З чого зроблено одяг для землі? Чим зима одягає дерева? Пригадаймо ті малюнки, які вимальовує зима на вікнах...

- Хто хоче розповісти свою розповідь чи вірш про зиму?

5. Вірш „Спить озеро”

- яка картина природи описується. В чому ж краса „сплячого” озера? Чи бачили ви „спляче” озеро?

6. Оповідання „Лелія”

- Зараз ми прочитаємо напівфантастичне оповідання „Лелія”. Вам потрібно бути уважними, бо хтось з першого ряду описуватиме мені картину зачину, дехто з другого ряду - красу основної частини, а третій ряд - кінцівку.

V. Підсумок

- наш урок наближається до кінця, що потрібно нам на вашу думку, боротися з негараздами, що зустрічаються на нашому шляху? Як це пробила Л.К.?

- дійсно, в житті потрібно лишатися оптимістами, вірити в краще майбутнє, бачити навколишню красу. Прикладом для наслідування є Л.У., яка все життя змагалася з долею. І таки перемогла. Правда? Наш урок завершився, розкажіть вдома своїм друзям, які чудові твори написала Леся, яка вона була сильна, як вона тонко бачила навколишню красу, вміла її передавати.

Цей фрагмент уроку лише один з варіантів, як уроку з магнітофонним супроводом, так і уроку на розвиток естетичного сприймання, вміння бачити прекрасне. Взагалі на кожному уроці читання слід виділяти хвилинку на естетичне виховання, тоді в нашій країні виростатимуть не люди з порожньою душею, які не вміють бачити навколишню красу, а люди, як і тонко відчувають все чудове, в яких вироблені чіткі естетичні критерії та ідеали. Але не слід забувати, що і доброго інколи може бути забагато.

Читання - одна з найважливіших форм опанування знань, виховання й розвитку учнів, а також для розвитку естетичних поглядів.

Та основною метою при читання є прагнення людини зрозуміти текст. Нерозуміння того про що йдеться в ньому, знижує інтерес до змісту, викликає негативні емоції і в цій ситуації зайве говорити, що такий твір носитиме якесь естетичне забарвлення в очах читача.

Для усвідомлення тексту не достатньо зрозуміти кожну фразу. Воно досягається тільки тоді, коли читач аналізовуючи і зіставляючи основні частини тексту, виділяє головні положення, загальну думку та підтекст. Важливу роль при цьому відіграють контекстні здогадки, припущення висновки щодо прочитаного.

Тому завжди після читання обов'язково слід за певними питаннями перевірити сприймання дітей тексту, провести бесіду. Тільки після цього слід займатися естетичним вихованням. У іншому порядку належного результату можна просто не досягнути.

Також на уроках читання в початкових класах важливою складовою є мовлення дітей. Тому слід надавати великого значення активізації мовленнєвої творчості дітей.

Будь-яке висловлювання починається з орієнтування в ситуації і для чого потрібно висловлюватися, кому призначене висловлене. Якщо аналіз умов зроблено правильно, побудувати висловлювання вже не важко. Але маленьким дітям робити це є під силу. Добре, якщо вчитель заохочує невимушене спілкування вихованців, уміло вводить у мовленнєву ситуацію. Стійкий інтерес до мовлення вчитель зможе пробудити тоді, коли зуміє залучити кожного до спільних переживань, захопити об'єктом розмови. Добре розвивається мовлення за допомогою зіставлення розповідей, описів, міркувань. Вчитель повинен розуміти, що самі діти не зможуть красиво висловлюватися, для цього потрібна важка і наполеглива робота передусім вчителя.

Наприклад вправа: Редагування тексту в якому порушено стильову єдність.

Мета: Сформувати уявлення про способи добору мовних засобів з огляду на мету.

Як поліпшити опис?

Ходить осінь з кухлем в руці. Ляє дощ та зливи. Сірим полотном застилає небо. Огортає землю прохолодою. Осінь характеризується скороченням дня.

Поміркуйте: учень мав намір живописно змалювати осінь чи точно назвати її ознаки? Яке речення не відповідає задуму?

Орієнтуючи школярів на певний спосіб викладу думки, вчитель конкретизує мовленнєву ситуацію, заставляє дітей думати. Також такою вправою показує дітям що слід заздалегідь вирішити для себе про що ти говоритимеш і аж тоді висловлюватися. Спонукає дітей до чіткого, красивого мовлення.

Сприяє розвитку красивого мовлення також ігрові ситуації. Але в подальшому навчанні слід надавати перевагу ситуації з ілюстративно-текстовою ігрою.

Важливим є навчання складати дітей свою власну розповідь, казку, на основі побаченого, пережитого. Саме тут можна побачити як дитина вміє висловлювати своє бачення, чи мало на неї вплив естетичне виховання, чи може вона використати в своїй розповіді естетично побудовані частини.

Мовленнєва ситуація може доповнюватися дочином твору, опорними словосполученнями, сюжетною партиною чи фотомонтажем - щоб підсилити враження школярів, пробудити їхню уяву, підказати план, композицію у які вони вкладуть своє власне.

Наприклад після вивчення якоїсь казки, дітям пропонують скласти свою казку „Заєць і Весна”, використовуючи початок і опорні слова.

Хто це прийшов такий красивий і чарівний? Чи ж наша весна! Вона прийшла до нас із півдня. Сіла вона у лісі на пагорбок і потекли струмочки...

Опорні слова і заплакав, тане сніжок, піде сховатися, новенький, гарненький кожушок, дякую, добра весна, красиво довкола.

Такі мовленнєві ситуації наділюють на роздуми, розбурхання уяви, стимулюють бажання розповісти іншим, розвивають творчість. Також за правильною попередньо роботи педагога показують наскільки в дітей сформовані естетичний ідеал. Тому вчитель повинен працювати у стилі таких завдань.

Красиво говорити діти ніяк не зможуть, якщо красивим не буде слово вчителя. Воно повинно бути емоційне, щоб спонукати дітей до слухання та зацікавлення; правдиве, щоб діти вірили вихователю, слухали його, стримували знання і вважали вчителя своїм наставником. Воно має вдало поєднювати різні види мистецтва: музику, живопис, естетику. Має розвивати в дитини фантазію, уяву, асоціативне мислення. Саме слово виступає важливим чинником естетичного розвитку особистості. Сучасній людині для цілісного сприймання світу важливо розуміти слово як універсальний феномен, відчувати його образність.

Відомий педагог В.О. Сухомлинський писав: „Я не мав би права називатися вихователем, якби на кожному кроці не розкривав красу, поетичну силу, аромат, найтонші відтінки, музику слова, якби школярам не хотілося виродити словом найкрасивіше та найзаповітніше. Слово - це вершина людяності”.

2. Казки як невід'ємна частина життя дітей молодшого шкільного віку

За переконанням В.Сухомлинського, найінтенсивніший період оволодіння рідною мовою, словом - два - три перед шкільні та два-три перші роки шкільного навчання. У цей час перед дитиною ніби відчиняється вікно у навколишній світ. Вона вперше бачить сотні речей, предметів, явищ, залежностей, відносин. І від того як міцно в неї те бажання пов'язане з мовою, наскільки багатогранним є цей зв'язок, великою мірою залежить її подальший розумовий розвиток. Великий педагог був переконливий, що розвиток повноцінної особистості залежить насамперед від того, наскільки правильне, емоційно багате і насичене її мовлення,

Наскільки педагогам вдалося прищепити в її душі естетичне багатство.

Вагоме місце у роботі з дітьми має посідати казка. В.О.Сухомлинський вважав, що без казки - живої, яскравої, яка заволоділа свідомістю і почуттями дитини, - неможливо уявити мислення і дитячого мовлення, як певного ступеня людського мислення і мови. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. І не тільки пізнає, а й відгукується на події і явища навколишнього світу, виражає своє ставлення до добра і зла. З казки черпають перші уявлення про справедливість і несправедливість. Казка виховує любов до рідної землі, вона творіння народу. Саме всі ці фактори разом сприяють естетичному вихованню взагальному.

Сухомлинський не тільки розкрив високу мудрість казки, а й показав найраціональніші способи її використання у навчально-виховному процесі.

Без казки, без гри уявлень дитина не може жити, без казки навколишній світ перетворюється для неї на гарну, але намальовану на полотні картину, а казка примушує цю картину ожити.

Досвідчений учитель - практик і тонкий психолог В. Сухомлинський бачив у кожній дитині особистість, тонку душу поета, домагався того, щоб у ній заграла поетична струна, відкрилося джерельце творчості. Для цього потрібно спостерігати і помічати численні зв'язки між предметами бачити естетичну красу світу, щоб пробудилася жива думка.

Працюючи з дітьми над складанням казок, педагог учив їх знаходити свої слова, доводив, що про весняне сонечко, гілочку можна скласти свою казочку, декілька казочок, сюжет кожної буде повністю самостійний. Ось приклад.

Пелюстка і квітка

Розквітла біля Квітка жоржина. Літають над квіткою бджоли, беруть нектар.

У квітці було 42 пелюстки. І ось одна Пелюстка запишалася:

- Я найкраща. Без мене квітка не цвіте. Я найголовніша. Ось візму і піду - що мені?

Напружилася Пелюстка, вилізла з квітки, скочила на землю. Сіла в кущику троянди і дивиться, що робитиме квітка.

А квітка наче нічого не сталося, усміхається до сонечка, кличе до себе бджіл і джмелів.

Пішла Пелюстка геть і зустрічає Мурашку:

- Ти хто? - питає Мурашка.

- Я Пелюстка, найголовніша. Найкраща, без мене й квітка не цвіте.

- Пелюстка? Знаю пелюстку в квітці, а на двох тоненьких ніжках як ти незнаю.

Ходила пелюстка, ходила, до вечора засохла. А квітка цвіте.

Квітка і без однієї пелюстки - квітка. А пелюстка без квітки - ніщо.

Зошит 2.

Багато казок складали вихованці Василя Олександровича і кожна була гарна по своєму. І кожну казку він високо цінував та й було за що. Бо вони були сповнені естетичної краси, з кожної з них виглядала власна думка автора. То можна собі уявити якого високого рівня естетичного виховання досягли ці діти. А якого змісту в педагогічній праці досягнув Сухомлинський!

Також В.Сухомлинський доводив, що школа повинна берегти і формувати національну культуру, займатися естетичним, гуманістичним та іншими вихованнями. А казка якраз є духовним багатством народної культури. Дітей слід виховувати розумними, допитливими, кмітливими, естетично багатими суттєвими до найтонших відтінків думки і почуттів інших людей.

У своїй школі він навіть створив свою, чудово оформлену кімнату казок, яку часто відвідували діти. У ній було створено казкову атмосферу, яка сприяла розвитку естетичних почуттів, поглядів дітей.

За час багаторічної праці В.Сухомлинський переконався, що створення казок - одна з найцікавіших для дітей занять. Також це має неабияке значення для психологічного розвитку дитини, а також мислення і взагалі впливає на всебічний розвиток дитини, розвиває творчу натуру, якби не казка мовлення багатьох дітей було б путинним, мислення - хаотичним.

Казки - цінний матеріал для вивчення рідної мови. Діти не тільки збагачують свій словниковий запас, вони збагачують свої знання і вміння.

Особливо великий вплив на дітей мають казки тоді коли вони навчаються в школі лише перший рік. Тому нам би хотілося показати приклад цілого уроку-казки.

Тема: У світі казки чарівної.

Мета: Поглибити знання про казку, вчити виділяти казкові елементи, вживати логічні наголоси в реченні. Закріплювати вміння відтворювати зміст знайомих казок, а також паралельно оцінювати поведінку персонажів. Розвивати пам'ять мислення, увагу. Виховувати інтерес до усної народної творчості та естетичні погляди, смаки, ідеали.

Обладнання збірка укр.народних казок, ілюстрації до казок, макет замку, персонажі казок, таблиці, макети будинку, ялинки, глечик, тарілка.

Хід уроку

І. Організаційна частина

- Сьогодні у нас незвичайний урок. Я запрошую вас до подорожі. Адже всі ми любимо мандрувати! Але яку дорогу вибрати, куди вирушити? А допоможе нам таблиця. Потрібно сполучити букви стрілочками і прочитати назву нашої подорожі.

- Тож вирушаймо!

К А

З К

А

Казок чимало є на світі, - і веселих, і сумних.

Хіба зможемо прожити ми без них?

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Артикуляційна зарядка.

- Але щоб потрапити у світ казок, нам потрібно провести мовленнєву розминку.

- Що просить лікар сказати, коли дивиться горло?

- Як дзижчить джміль?

- Дмухнемо на кульбабу?

- Як мукає корова?

- Як пищать мишенята?

2. Повторення віршиків, скоромовок.

3. Доповнення слів

Каз.... Піс....Скарб.... Запа....

4. Читання груп слів на одному диханні

кіньлак

кущлев

крайлист

котиклюди

кололуна

курслід

карталампа

(один учень читає голосно, другий - голосніше, третій - тихо, 4- тихіше)

5. Відгадування ребусів.

- ось ми і наближаємося до Палацу казок, але ще залишилося розкрити і прочитати ребуси

ІІІ. Робота над змістом казок

- Ми потрапили до Палацу казок і тепер нас чекають чудеса.

1. Зустріч з героями казок

- приготуємося угадувати з якої казки до нас прийшли герої?

- Маленьке сіреньке біди наробило.

Щось біле кругленьке хвостиком розбило,

Сумує бабуся, плаче дідусь, витирає сльозу.

А курочка кудкудаче: „Я вам золоте знесу”

- Чи знаєте про яку казку йдеться?

- гляньте у одному віконці палацу з'явилася курочка Ряба!

- Ой-ой, хтось пісеньку співає:

Я по засіку метений,

Я у печі спечений.

Я від баби утік. Я від діда утік.

Та й від тебе утечу...

- Хто ж це пісеньку співає? Яка з ним трапилась пригода?

- Давайте відгадаємо з ким зустрічався колобок

3 ВА

ВЛ

- Послухаймо ще один уривок з казки. От біжить мишка улізла в рукавичку.

- Тут я буду жити!

Коли це жабка стрибає і питає:

- А хто, хто в цій рукавичці живе?

- З якої казки цей уривок.

- Розкажіть її, використовуючи красиві слова.

2. Сценізація казки.

- Послухайте початок ще однієї казки:

„Були собі дід та баба. Поїхав дід на ярмарок та й купив собі козу...”

- спробуємо інсценізувати цю казку.

IV. Ознайомлення з казкою

1. Відгадування загадок

- Молодці вісі старалися і згадували відомі вам казочки.

Сьогодні ми познайомимося з новою казкою. Спробуємо відгадати її героїв:

Прийшла кума з довгим віником на бесіду з нашим півником. Схопила півня на обід, та й замела мітлою слід. ( лисичка)

Довгі ноги, довгий ніс, прилетів - обід приніс, смачних жабенят для своїх малят. ( журавель)

2. Читання казки вчителем.

3. Розуміння прочитаного.

4. Пояснення незрозумілих слів.

5. Читання казки учнями.

6. Імітація рухів.

- Як лисичка пригощалася?

- Як журавлик ласував?

- Чого вчить нас ця казка?

V. Підсумок уроку

- То які казки живуть у Палаці?

- Хто їх склав?

VІ. Домашнє завдання

Намалювати ілюстрацію до улюбленої казки.

На цьому наш уроці діти закріплюють свої знання про казки. Цей урок дуже цікавий та пізнавальний, бо включає в себе багато цікавих моментів.

Також на ньому має місце естетичне виховання, бо вчитель вибирає з кожної казки уривок і зачитує дітям, тоді вони відгадують яку казку малося на увазі. При виборі уривків вчитель керується досить високим естетичним смаком.

При ознайомленні з мовою казкою знову звертається увага на лисичку та журавля як поза казкою, таку і у ній. Тобто вони розглядаються з 2 боків. Це сприяє розвитку естетичних вподобань.

Завдяки таким урокам діти ознайомлюються з естетичною красою народної творчості.

Другим прикладом естетичного виховання може стати твори чудового казкаря Ганса Крістіана Андерсона. Зокрема його казка „Гадке каченя”, яка вивчається на кількох уроках вчить дітей бачити не лише зовнішню красу, а й внутрішню красу, А такий бік медалі має велике значення на формування світосприймання школярів. Також Г.К.Андерсон показав, що можна дуже помилитися в своїх діях, якщо вже не обдумати, а можливо й трошки почекати. Хто ж у дворі міг подумати, що з гадкого каченяти може вирости прекрасний лебідь.

Слід звернути увагу на той контраст який показує автор. Гадке каченя ззовні , але ж душа в нього добра, красива! Так може бути в житті. Пізніше ми бачимо, що з цього каченяти виростає прекрасний лебідь. Може він і виріс таким чудовим, бо був хорошим в душі? Над цим варто задуматись.

Коли гадке каченя стає гарним ззовні, його душа не стає чорною, він залишається добрим і не злопам'ятним. Лебідь не ображається на тих своїх обідчиків, що зустрічалися йому в дитинстві. Цей приклад слід наголосити в класі, обговорити з дітьми бо саме він може стати естетичним ідеал у їхньому уявленні.

Ми не наводитимемо прикладу всіх уроків, які відводяться на вивчення казки, ми тільки наголосимо на тому, що стосується вихованню у дітей естетичних почуттів, ідеалів, поглядів, смаків.

Урок 1.

Тема: Яке гадке каченя, ми його не приймемо!

Мета: Ознайомити дітей з казкою Андерсена „Гадке каченя”, вчити знаходити в тексті слова та речення, киї характеризують героїв. Вчити самостійно ділити текст на частини і давати їм заголовки. Виховуючи доброзичливе ставлення до оточуючих бажання творити добро, бачити внутрішню красу.

Хід уроку.

І. Організаційна частина

ІІ. Артикуляційна гімнастика

ІІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

V. Усвідомлення і вивчення нового матеріалу.

1. Вступне слово

2. Читання казки вчителем ( до слів „І каченя не витримало”)

3. Словникова робота

4. Вибіркове читання.

5. Обговорення прочитаного

- яким видалося оточуючим каченя, яке появилося на світ останнім? Чому?

- як ви думаєте чому качка вирішила посидіти ще трошки? З якого боку її це характеризує?

- як ставилися інші каченята до некрасивого братика?

- які настанови і для чого дає мати своїм дітям? Чи правильно вона робить?

- як каченят зустріли інші мешканці подвір'я. Чи правильно вони поступили?

- як мати захищає гадке каченя?

-складемо таблицю

Гадке каченя	Каченята	Лебеді

- Знайдіть ключові слова, які характеризують гадке каченя, каченят.

- Цю таблицю ми поступово збагачуватимемо новими вловами.

- А що відчуває бідне каченя? Знайдіть відповідні слова.

- Запишіть у графу гадке каченя та дієслова, які підкреслюють дії інших персонажів казки.

- Чи допомогли вам ці слова зрозуміти стан нещасного?

VІ. Закріплення і узагальнення вивченого

1. естетичне виховання

- чому ж воно бідолашне маленьке, одиноке?

- у чому його провина?

- чи можна ставитись так до тих, хто не схожий на нас?

- скажіть як слід було поводитись з гадким каченям?

2. Складання плану.

VІІ. Підсумок

VІІІ. Домашнє завдання

На цьому вчитель підкреслює наскільки важлива внутрішня краса, якими слід бути в душі як поводитись. Також виховує у дітей естетичний ідеал внутрішнього світу, дає зрозуміти, що добре, а що зле. Табличка, яку було запропоновано складати поступово лише більше узагальнює і систематизує дитячі думки, спрямовує уявлення в потрібне русло.

На наступному уроці робота продовжується.

Урок 2.

Тема: Добре серце не буває ніколи горде.

Мета: Продовжити роботу над змістом казки; формувати уважне ставлення до мови твору; вчити створювати власні словесні малюнки, орієнтуючись на слова з тексту; розвивати вміння уявляти картину.

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

ІV. Усвідомлення і осмислення матеріалу.

1. Читання казки вчителем

2. Словникова робота

3. Читання казки дітьми

4. Бесіда - роздум на д прочитаним

- Чому каченя вирішило зупинитися в хатці?

- Хто там жив?

- Як вони поставились до каченяти?

- Як ви гадаєте, чи змінилося життя каченяти на краще?

- Що воно відчувало?

- Яке серце в каченяти?

- Запишіть в табличку?

- З якими птахами зустрілося гадке каченя

- Виберіть з тексту слова що характеризують лебедів і запишіть в табличку.

- Яке почуття охопило нашого героя?

- Знайдіть слова, які характеризують його стан.

- Опишіть лебедів словами.

V. Закріплення вивченого.

1. Складання плану

2. Узагальнююча бесіда

- Чому каченя охопило хвилювання при зустрічі з лебедями.

- Чим сподобалося вам каченя

- Чи добре воно?

- Як ви розумієте слова: „Добре серце ніколи не буває гордим?”

- Розглянемо малюнок? Що на ньому зображено?

- Як ви собі уявляєте гадке каченя в порівнянні з лебедями? Можливо і воно було красиве? В якому розумінні?

VІ. Підсумок уроку.

VІІІ. Домашнє завдання.

На 2 уроці вчитель продовжує роботу над висвітленням внутрішньої краси. Також в цій частині казки з'являються вже і лебеді. Їхня краса описується чудовими словами, що розширюють естетичний кругозір дітей. Можна навіть дітям запропонувати прочитати їхній опис кілька раз, щоб підсилити враження і збагатити детальніше словник чудовими і гарними словами.

Урок 3.

Тема: Про таке щастя навіть не мріяв.

Мета: Продовжити роботу над виразним читанням казки, вчити визначати основну думку твору; розвивати вміння відповідати на запитання вчителя за замістом прочитаного; використовувати вибіркове читання для підтвердження думки; виховувати доброзичливість, прагнення творити добро, бачити красу і зовнішню, і внутрішню.

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Фонетична розминка, чистомовки

ІІІ. Актуалізація опорних знань

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Усвідомлення і осмислення матеріалу

1. Словникова робота

2. Читання казки вчителем

3. Читання казки дітьми

4. Бесіда за замістом

- Коли каченя зустрілося з лебедями?

- Прочитайте з тексту яке воно вибрало рішення, як це його характеризує?

- Як воно відчуло себе коли побачило в воді своє відображення? Яким воно стало? Прочитайте.

- Чи змінило це його, адже воно стало найкрасивішим у світі?

- Як до нього поставилися інші лебеді? Чи мріяло воно про таке щастя? Чому воно не загордилося?

- Який прикметник можна додати до характеристики каченяти і заповнити до кінця таблицю? ( Щасливе!)

VІ. Закріплення вивченого

1. Складання цитатного плану

2. Робота над таблицею

- Чи повна у нас табличка?

- Що ми можемо сказати про каченят? Чи були вони красиві зовні? А в душі? Треба бути схожими на них?

- Опишіть лебедів.

- Яке ж наше гадке каченя? Зачитайте ті слова які характеризують його. Докажіть, що воно було добре. Зачитайте його опис, коли воно вдруге зустрілося з лебедями.

- То хто з героїв дійсно прекрасний?

- Яка краса має більше значення внутрішнє чи зовнішнім.

3. Бесіда за всім твором.

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

Ми змогли переконатися як завдяки одній казці можна розвинути естетичні погляди дитини. Всього за три уроки діти зрозуміли що таке краса зовні й чи треба цінувати внутрішню красу.

Такий твір є лише одиничним прикладом естетичного виховання. Подібних творів є дуже багато. Вчитель може ні, навіть мусить, займатися естетичним виховання при вивченні кожної казки. Всього кілька речень, кілька слів і діти вже розширили свої естетичні погляди. З дітей, яких вчать бачити красу від дитинства обов'язково виростуть сумлінні громадяни своєї держави і це вміння залишиться в них на все життя.

Саме тому місцем естетичного виховання на уроці не слід нехтувати. Але і не слід весь урок присвятити суто йому. На все має бути своє місце. А інколи і доброго буває забагато. Щоб все на уроці йшло за правилами, урок слід добре продумати попередньо.

Слід запам'ятати, що учні, заглиблюючись у казку і „розкодовуючи” її символи, починають розуміти, що в надрах фізично видимого „земного” тіла людина має безцінний скарб свого незнищенного духу. Приходить ще одне розуміння: скарб, нетлінний і непідвладний часові, і звітним стихіям, коли рідний народ передав, залишив прийдешнім поколінням, і лише вдячний працьовитий син може отримати спадок.

3. Виховання цілісної особистості засобами поетичного слова

Велику роль у художньо-естетичному вихованні відіграє поезія. Поезія - лоно для душі, для справжнього почуття, які знаходять шлях до дитячого серця, незалежно від того, в яку форму воно вбралося - чи то тихого лісового струмочка, чи то бурхливого водоспаду, чи то широкої річки, чи хвилі морської.

Виховувати любов до поезії й духовну потребу вчитанні можна тільки тоді, коли слово живе у серці вчителя і сама поезія ллється з його уст. Саме тому більшого впливу на дітей робитимуть ті твори, які вчитель читає напам'ять. Можна використовувати і такий спосіб: з тихого звучання пісні починається вивчення творчості того чи іншого поета. Для підсилення ефекту можна використовувати малюнки, картини, іншу наочність.

Отже, завдання вчителя - засобами художнього слова, образотворчого мистецтва, музики навчити дитину бачити, сприймати, відчувати, оцінювати прекрасне і творити його повсякденно!

Хоч і не легка ця робота, але вона дає багато користі, духовно, естетично збагачує дитячі душі, вдосконалює мову, дикцію, пам'ять, а також приносить задоволення не лише дітям, а й самому вчителю.

Для кращого емоційного засвоєння програмного матеріалу вчителі початкових класів використовують репродукції картин,кольорові фотографії. Так, при вивченні вірша „Де найкраще місце на землі” у другому класі, вчитель пропонує розглянути картину, придумати назву до неї, а потім вже виразно читає вірш.

Можна попросити дітей заздалегідь принести кольорові фотографії того місця, яке вони вважають найкращим і можливо навіть сказати про нього кілька слів. Це сприятиме естетичному розвитку дитини, а також може дуже глибоко охарактеризувати її душевний світ. Після такого, так би мовити, вступу учні уважно слухають і надійно сприймають його красу, передану словом. Кожен думає, що цей вірш про його улюблене місце. Далі діти працюють над вивченням тексту вірша. Так реалізовує вчитель поставлену мету уроку - вчити дітей працювати з віршованим текстом, виховувати любов до природи і бажання бачити, слухати красу. А навчити милуватися красою - нелегке завдання! Саме тут проходить перевірку найголовніша функція вчителя - виховна.

Ще з давніх часів, враховуючи психологічні особливості дітей, закономірності взаємозв'язку внутрішніх і зовнішніх виявів життєдіяльності дитини, які матеріалізуються у слові, ми ввели в навчальний процес поетичну творчість.

Багато дітей ще у початкових класах проявляють творчі здібності, але лише при наявності висококваліфікованих педагогів. Зараз нам хочеться привести приклад кількох віршів складених дітьми.

Мій рідний край!

Світись,мов та зоря!

Добро лише вбираєш

І душу зігріваєш,

І серденько моє

До себе прихиляєш.

(Катерина Ярмурська, 9 років)

В цьому вірші прозвучало велике прагнення маленького громадянина до єдності з рідним краєм.

А ось цей вірш показує що росте справжня Берегиня землі рідної і вона намагається збагнути закони добра і зла.

Дитино українська!

Землю свою

В рученятах чистих тримай!

Люби її, бережи,

До неї зал не випускай!

Тоді і до тебе

Зло не торкнеться.

І ненька - земля тобі

Усміхнеться.

(Ніна Мосіна, 9 років)

Осмислюючи одну з найважливіших цінностей - рідну мову, рідне слово, діти самі створили диво слово:

Українська мово - зіронько моя!

Українське слово - соловейка спів -

Тарасову пісню дарує усім.

Хочу я співати, усіх чарувати.

Мову мою рідну світу дарувати.

( Яна Коробко, 9 років)

Під час роботи за темою „Родина” народжувалися думки і почуття, які вилилися в ліричні вдячні рядки:

За життя, що ти дала мені,

Що цілуєш перед сном мене,

І казки розказуєш завжди

Дякую, матусенько, тобі!

(Катя Солоненко, 8 років)

Клятвою звучать пристрасні слова:

Моя вода, тебе люблю я!

Ти свята!

Шануєш ти людей, і землю, і квіти!

Моя вода! Ти чудо!

Ти життя!

Тебе я буду берегти, завжди любити!

(Сергій Білозеров, 8 років)

А це маленьке серденько вже навчилося відчувати чуже горе і біль!

Такі чудові квіти!

Дарують радість людям,

Красою їх наповнює буття.

А люди нерозумні

Жорстокою рукою

Бездушно їм вкорочують життя!

Хіба лиш тільки квітам?!

(Марина Дзезько, 9 років)

Хіба не чудові ці вірші? Просто не віриться, що їх написали учні початкових класів. Можливо вони і вкладені не з дотриманням відповідних правил чи рим, в них важко визначити чи вони відносяться до ямбу чи хорею. Але ж вони все рівно гарно! В них пробивається вже власна думка і навіть не дитини, а особистості. Можна з впевненістю сказати що в них уже виробилися естетичні смаки та ідеали, вони чудово розуміють де добро, а де зло. На нашу думку з таких дітей просто не може вирости погана людина.

Як же проходить такий важкий процес? До школи прийшла маленька людина. ЇЇ оточує складний і важкий світ. Як же не розгубитися? Відповімо: дитина готова творити. І в цей момент завдання вчителя - помітити це і спрямувати у потрібне русло. І дитина обов'язково справить надії в майбутньому!

Діти можуть писати про те, що добре знають, що їх цікавить, що вразило. Тому вчитель має свою роботу побудувати так, щоб до творчого процесу учні підходили з певним знанням, значним запасом слів, їх має хвилювати написане.

Творчий процес можна розпочати з загадок

Вона в чужі гнізда

Підкида яєчка... (Зозуля)

(Оля Дзюба, 7 років)

Згодом діти вже складають не два рядочки, а чотири, не загадки, а вірші.

Та учителю треба вміти використати на уроках ті моменти, які спонукають учнів до творчості. Отже, основний рецепт - це працювати разом.

4. Уроки «Під голубим небом»

Людина була і завжди залишиться сином природи, і те, що ріднить її з природою, повинно використовуватись для її прилучення до багатств духовної культури. В.О.Сухомлинський

Відомий педагог вважав, що саме в природі вічне джерело дитячого розуму. Саме тому багато вчителів використовують у своїй практиці надзвичайно цікавий елемент системи естетичного виховання та досвід видатного педагога - уроки «Під голубим небом».

Технології таких уроків дуже відрізняються від звичайних уроків та навчальних екскурсій. Вони розраховані на отримання дітьми емоційно-образної інформації про природу.

Наприклад, урок-милування на тему «Лісові сюрпризи». Піднести дитяче сприймання на належний емоційно-образний рівень допомагають завдання оцінно-творчого характеру: музичні - послухати «Лісовий концерт», словотворчі - скласти казочку на тему «Переможниця лісового конкурсу краси», робота з природним матеріалом «Розташування листочків за інтенсивністю зеленого кольору», а також активні форми емоційно-естетичного пізнання навколишнього світу: ігри, змагання «хто нарахує найбільше відтінків зеленого кольору», конкурс на кращу «лісову знахідку», трудові справи «Зробити для мурашника огорожу». Просто неможливо описати, яке велике естетичне виховання матиме така мандрівка.

На жаль, не одразу малюки починають відчувати свою спорідненість з природою, бо багато хто приходить до школи з дуже обмеженими, споживацькими уявленнями про неї. Попереду тривалий і наполегливий шлях до їхнього серця. Тому слід обережно, але наполегливо впливати насамперед на відчуття дітей.

Всього лише 30 хвилин уроку читання, проведеного на дворі, принесуть набагато більше користі, ніж той же урок у класі, навіть якщо на природі не вдасться дотриматись всіх пунктів плану уроку.

За цей час діти встигнуть побігти, погрітися на сонечку, посидіти на шовковій траві, погладити ніжний стовбур берези, розглянути небесну блакить і білі хмаринки. Вміло спрямовуючи увагу дітей, вчитель може спостерігати за ними. Ніщо не може сховатись від пильного погляду: ні зламана гілка, ні зірваний листок, ні розтоптана квітка, ні спійманий коник. З цих спостережень робляться висновки: з ким доведеться проводити індивідуальну роботу, які методи і прийоми слід застосовувати в майбутньому. Також у таких випадках набагато сильніше, ніж окрик чи нотація, впливає на малюків казка, адже через казку, фантазію, гру, через неповторну дитячу творчість - несхибний шлях до серця дитини, як стверджував В.О.Сухомлинський. Коли діти обступили жука, можна розповісти казку:

Жив-був на світі жук. Це був дуже добрий жук і дуже красивий. Як ви думаєте, якого він був кольору? Скільки в нього було лапок? Ці питання цікавили і маленького Олежка. Він так захопився його вивченням, що не помітив, як жук помер.

Після такої розповіді в дітей одразу зникає бажання мучити жука. Вони тільки збоку спостерігатимуть, як він лізе, що робить, як виглядає.

Або інший варіант:

Одного разу жук почистив свої крильця і полетів за кормом для своїх діток. Довго літав, стомився і опустився на галявину. Раптом бачить: назустріч іде велетень, з двома ногами, готовими розтоптати його; з двома руками, готовими понести його за тридев'ять земель у тридесяте царство. Залишаться тоді маленькі жучки голодними. Як ви думаєте, хто цей велетень?

Завмер від страху жук, не ворушиться, а велетень ступив до нього і говорить … Що сказав велетень?

Тепер фантазію дітей не спинити. Казку вже продовжать разом. Звичайно, велетень виявиться добрим та красивим, і не тільки не скривдить жука, а й допоможе йому в подоланні різних перешкод.

Результат? Притихлі малюки терпляче почекають, поки об'єкт попередніх, часом жорстоких ігор, розправить крила і полетить до своїх діток. Тоді вчитель виховуватиме і естетичне виховання, бо діти вважатимуть жука не страшним і бридким, а гарним, казковим, і екологічне, бо більше не мучитимуть братів своїх менших.

Урок любові до природи буде продовжено вдома, коли вчитель запропонує дітям вдома намалювати те, що їм сподобалось, і розповісти казку батькам. В цих малюнках зіллються реальний світ з казковими образами, йтиме процес мислення і формування почуттів. А розказана вдома казка на довше залишиться в пам'яті.

А може хтось із дітей додумається прикласти вухо до стовбура дерева, завмирає, слухаючи його таємничий шепіт. Через хвилину весь клас робитиме те ж саме. Довго діти стоятимуть, слухатимуть і дихатимуть чудовим запахом миршавої, але водночас теплої та ніжної кори. Казка чи вірш, народжені в цей період, показують, що діти несвідомо починають відчувати себе частиною природи, а навколишній світ сприйматимуть, як живий, близький, рідний і прекрасний.

Того ж дня дитина знайшла собі друга - дерево. Але бути справжнім другом не легко. Тут починає свою бесіду вчитель. Він пояснює, що друзі мають допомагати одне одному. Треба дбати про дерево, щоб воно не відчувало себе забутим і самотнім. Поступово в учнів формуються поняття добра і зла, вони вчаться відповідальності за живу природу.

Але при цьому всьому вчитель має мати почуття міри. Розуміючи свою спрямовуючу роль. Не нав'язує готових знань, залишивши дітям пасивне слухання, а старається так вводити своїх учнів в навколишній світ, щоб вони кожного дня пізнавали щось нове, щоб кожен крок був подорожжю до джерел мислення і мовлення - до чудової краси природи.

Практика естетичного виховання дітей переконує в тому, що творче спілкування з природою - дійовий метод всебічного розвитку і виховання в дитини кращих людських якостей. Минуть роки і ці діти залишать стіни школи і розбіжаться хто куди по життєвих стежинах, але уроки творчості серед природи залишать незабутній слід у душі кожного. І можна сподіватись, що ставши дорослими, вони будуть бережливо ставитись до навколишнього середовища, дбати про кожну живу природу.

І можете нам повірити, що той вірш чи оповідання, розучені на природі, також на довше залишаться як у пам'яті, так і в серці.

А про величину естетичного виховання під час цих уроків навіть не описати.

То хіба не варто провести 2-3 уроки читання на природі, при умові такої можливості та при гарній погоді. Хіба не сприятиме це виробленню естетичних поглядів, смаків, ідеалів, поглядів, переконань? На нашу думку на ці питання може бути одна-єдина відповідь - Так! Тож уперед до природи!

РОЗДІЛ ІІ. Письмо

1. Красиве письмо - це частина естетичного виховання

Уроки письма в період навчання грамоти надзвичайно складні за своєю структурою та навчальним навантаженням. Враховуючи вимоги чинної програми, згідно з якою першокласники пишуть протягом уроку не більше 7 хвилин, вчитель добирає матеріал із розвитку мовленнєвої діяльності: слухання - розуміння (аудіювання), говоріння, формує уявлення про читання, забезпечує підготовчі вправи для письма (малювання, штрихування, обведення, друкування), логіко-мовленнєву діяльність школярів. Як відомо, увага шестилітньої дитини дуже нестійка, а тому вчитель має постійно змінювати види діяльності, проводити різні та цікаві фізкультхвилинки, створювати ігрові ситуації, рольово-сюжетні, тематичні ігри. Але яким би не був важким і загруженим урок письма, на ньому обов'язково слід виділити хоч декілька хвилин естетичному вихованню.

Наводимо зразок уроку письма в період навчання грамоти, у якому враховані всі вимоги чинної програми.

Тема: Письмо малої букви о.

Мета: Ознайомити учнів з рукописною буковою о, вчити писати її, з'єднувати з уже вивченими буквами. Розвивати зв'язне мовлення, увагу, логічне мислення, фонетичний слух, тренувати пам'ять. Сприяти вихованню любові до рідної мови, її мелодійності, милозвучності.

Обладнання: фішки для звукових моделей, демонстраційні картки з рукописними і друкованими буквами, таблиці з'єднань, малюнки.

Хід уроку.

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

– Діти, сьогодні я йшла до вас на урок і когось зустріла. Зараз мені хочеться, щоб ви відгадали кого саме.

Спекла його бабуся

З борошна й яєць.

Такий він гарний вдався -

Ну просто молодець!

Кругленький, рум'яненький,

Веселий і меткий.

Хто він такий?

(виходить Колобок).

Я веселий Колобок,

Я усіх дітей дружок,

Від зайця я тікав,

Від вовка я тікав.

І до вас, малята любі,

На урок я завітав.

Хочу з вами повчитись. Приймаєте?

– Ну якщо будеш чемним, то приймемо, правда?

– Скільки складів у слові Колобок? (3)

– Назвіть перший склад, другий, третій.

– А який склад наголошений?

– Викладіть фішками звукову модель слова Колобок.

– Подивіться, яких звіряток зустрів Колобок?

– Спробуємо розповісти про них якийсь віршик.

– До назви якої тварини ця звукова модель [- о -] ?