Естетичне виховання на уроках української мови в початкових класах

– Назвіть звуки цього слова.

– Згадайте, як у казці називала лисичка Колобка, коли хотіла, щоб той ще раз заспівав? (Колобочок)?

– Скільки звуків [о] у цьому слові? (4)

– Послухаймо віршик

Запишався Колобочок:

Аж чотири маю «о»!

Чи долинка, чи горбочок,

Не зловити вже його.

Круглі «о», мов коліщата,

Котять-вертять Колобка.

А лисичка хитра-хитра

Вже стоїть біля куща.

– Який звук зустрічається в цьому віршику?

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

- Отже, на сьогоднішньому уроці ми закріпимо звук [о] , навчимося писати букву «о».

ІІІ. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

1. Робота в зошитах.

- Розгляньте малюнки

- Назвіть, які предмети зображені.

- Який звук чуємо на початку цих слів?

- Назвіть слова, щоб звук [о] стояв у середині слова, в кінці.

- Поділіть на склади перше слово (о-лі-вець).

- Розмалюйте той предмет, що найбільше вам сподобався.

2. Хвилинка-цікавинка.

- А чи знаєте ви, що раніше писали паличкою без стержня. Один кінець був гострий, ним писали на табличках, покритих воском, другий - тупий і рівний, ним стирали написане. Потім писали гусячим пером, а згодом його замінила ще одна паличка, але вже свинцева, яка не дряпала, а залишала темні сліди. Згодом почали використовувати дерев'яні олівці, дуже схожі на сучасні, а серцевинку виготовляли з сплаву олова і цинку. Звідси походить назва олівця: олово - оливець - олівець. Пізніше такі олівці вийшли з ужитку, але назва залишилася.

3. Написання букви.

– Поглянемо як пишеться друкована літера, писана? Яка в них різниця?

– Зараз ми писатимемо букву «о». Маленька буква «о» - це овал. Починаємо писати трохи нижче верхньої рядкової лінії, ведемо вгору до лінії, заокруглюючи ліворуч, потім униз, теж заокруглюємо ліворуч і ведемо вгору, до зустрічі з початком букви.

– Письмо вчителя на дошці.

– Письмо в повітрі.

– Писання в зошиті тильною стороною ручки. Обведення 4 букв «о».

– Письмо в прописах.

Фізкультхвилинка.

У країні казочок

Жив веселий Колобок.

Разом з ним усі звірятка

Вишикувались на зарядку.

Похитали головою,

Раз - притупнули ногою, два - руки вгору підвели,

Трішки ними потрясли.

Нахилились вліво, вправо,

Та цього іще замало:

Руки вгору, руки вниз,

Раз - присіли, два - встали…

Й працювати знов почали.

4. Робота за малюнком.

- Чи знаєте ви, для того, щоб зробити мультфільм, художник створює малюнок, а актор його озвучує - і отримують кадр мультфільму. Так частинка до частинки створюється малюнок. У нас художник намалював Лисичку і Колобка, а якщо хтось з вас озвучить його - матимемо кадр мультика.

- Розкажемо, що було в цій частині казки.

- Кого ми бачимо?

- Що робить Колобок, Лисичка?

- Що вона хоче зробити?

IV. Закріплення вивченого.

1. З'єднування букви «о» з іншими буквами.

- Пишемо букву «о», зупиняємося там, де почали писати, пишемо з'єднувальну лінію, доводимо її до верхньої рядкової лінії, звідки починаємо писати «а»

2. Скоромовка.

- Потренуємо язичок у вимові звуків.

Оленя одне блукало,

Оленя когось шукало.

- Який звук найчастіше зустрічається у скоромовці?

- Повторимо хором перший, другий рядок.

- Може, хтось хоче розповісти?

3. Запис нової літери в зошитах.

1. Запишемо рядок літери «о».

V. Підсумок уроку.

Цей урок показує, який внесок можна зробити у формуванні естетичної зрілості маленьких громадян України! Це і гарно побудовані віршики, естетично оформлені малюнки, використання музики під час фізкультхвилинки. Можна з впевненістю сказати, що і записана дітьми буква «о» буде естетично гарною.

Одним з головних завдань початкової школи є планомірна і систематична роботи з формування каліграфічного письма. Тому добрих результатів домоглися використані ігрові ситуації. Створена казка «У писемній країні веселих ліній» дає можливість дітям бачити, як на папері оживають елементи літер і складаються в нові букви, а кожна літера пов'язана з другою, є її частиною або початком. Діти не тільки пам'ятають створення кожної букви, а навіть визначають її характер, коли уявляють (за допомогою музичного супроводу) настрій кожної лінії, яку використовують для написання літери.

Перед написанням - мускульне тренування рук. А ще - знаходження безлічі цікавих предметів, істот, пейзажів, у яких сховані букви.

Наприклад, у зображенні одного тільки метелика діти знайшли і велику букву Е, і букви З, Н, В, Ч Й. Малюнки можуть малювати і діти. А тепер не запам'ятати таку букву або переплутати її з іншою неможливо!

До помилок, що впливають на оцінення грамотності, належить злиття графем. Неправильне поєднання приводить до орфографічних помилок. Для запобігання цьому можна виділити 5 типів поєднань між буквами:

- нижнє поєднання - «виставили ногу в танці» - ома

- нижнє поєднання - «хвиля» - лм;

- пряме поєднання - «подали одне одному руку» - ин;

- верхнє поєднання - «носик чайника» - ао;

- верхнє поєднання - «всі ляльки» - он, .

Засвоєння поєднань та використання на письмі з коментуванням забезпечує гарне каліграфічне письмо, а також дає змогу уникнути багато помилок. Як приклад формування у дітей гарного почерку даю фрагмент казки «У писемній країні веселих ліній».

Веселий нулик 0 пішов гуляти до лісу. Там було дуже гарно! Він так пильно все розглядав, що не помітив, як йому назустріч бігла (маленька паличка з заокругленням). Вони зіткнулися і вигукнули: «а!» так склалася буква «а».

жила в хатці біля озера. Хатка була велика, красива. Озеро яскраве, тепле. Але було дуже сумно гратися одній. Та одного разу до неї прийшла сестриця (маленька паличка з заокругленням ). Вирішили вони жити разом, бо так було веселіше. Так склалася буква «и», яка допомагала писатися словам, щоб і вони не були самотні:

стіл - столилялька - ляльки

весна - весни пташка - пташки

Буква «и» пішла до озера ловити рибу. Опустила ногу. А на дворі літо, спека, вона протяжно сказала: «у!»

(велика похила паличка) зробила собі у перукарні зачіску . Коли вона йшла по дорозі, всі знайомі казали «Ух!».

Велика посварилася з своєю подругою . повернулися одна до одної спиною і не розмовляють день, два, три… «л»

А що ж вони не поділили? Пасок до плаття у них один на двох. Перша кричить: «Мій!», друга не віддає. Не поділили, тому носять разом. «А».

прийшла до , подала їй руку і промовила: «Давай дружити, ну!» «н».

Три /// на святі танцювали всі разом, та так довго, що їх ніхто роз'єднати не зміг: «т».

Дві великі та пряма гуляли у лісі і не помітили, як почався дощ. А парасолька була одна.

Пряма похила була так задоволена новим кашкетиком, що не витримала і від захоплення турнула ніжкою «к».

Дві вирішили стати фігуристками. Що вина тільки не виробляли!

У крамниці лежало 2 шматки сиру: великий і малий. Прибігла мишка, надкусила один шматок, другий Сс.

загубила іграшку, як її дістати? Може паличкою?

Набридло букві носити парасольку, ось вона й одягла капелюх.

Крапелька дощу впала на о, трошки потекла, і гляньте, що вийшло:

Не важко ж дітей ввести у світ такої казочки. А якого великого естетичного значення вона має!

Велика змерзла. Одягла хустку і спідничку.

Ой, болить, болить мені, - верещить цифра 8. - Хтось розрізав мене!

Буква подивилася на себе у дзеркало і не впізнала. Це не я!

Шукала та не могла знайти, та ще й ніжку вламала.

Буква запросила до себе в гості

Хтось може сказати: «В букварний період часу обмаль, навіщо його витрачати на дурниці.»

Але ми можемо запевнити, що це не є дурниці. Саме такі та інші казкові відходи від програми допомагають дітям не лише краще вивчити букви та запам'ятати їхнє написання, а ще й забезпечують естетичне виховання дітей. А у багатьох дітей воно взагалі знаходиться на рівні нижчому за 0. тому саме вчителю слід займатися цією важкою, але дуже потрібною роботою. Особливе місце у системі естетичного виховання займає індивідуальна робота з дітьми. Вона інколи буває необхідною, вчитель обов'язково слід пильнувати, кому потрібна допомога.

2. Розвиток пізнавальної активності

Багато дітей не сприймають мовні регуляції, у них ще слабка нервова система, тому діти не завжди можуть робити те, що від них вимагають. А ми ж, вчителі, маємо формувати творчу, естетично багату особистість!

У пошуках відповіді на питання: «Як виховати творчу і естетично багату дитину?» - ми дійшли висновку, що залучення дітей до ігрової діяльності, творчості - ось, що може допомогти.

Дітям потрібна гра! Але така, у якій вони були б не спостерігачами, а творцями своєї думки, динамічність та емоційність педагогічного процесу дозволяє прилучити їх до нелегкої професії учня. Також вона формує певне усвідомлення того, що гарно, а що погано, а це є дуже важливим у естетичному вихованні.

Працюючи з дітьми, можна використовувати безліч ігрових прийомів, ситуацій з ігровою мотивацією. Кожна дидактична гра виконує різні функції, але всі вони в кінцевому результаті дають позитив.

Елементи цікавинок також дають певний позитив на уроці. Діти відчувають подив, радість, новизну, незвичайність несподіванки. Навіть під час вивчення нової букви діти мають відчувати радість. Вони із задоволенням розгадують загалки, ребуси, шаради, які допомагають знайти заховану літеру. Згодом дехто з дітей сам займається складанням їх. Тоді завдання вчителя полягає у тому, щоб побачити цю дитину, допомогти їй самоутверджуватись.

Хочемо, як приклад, навести дещо із засобів, які спрямовані на розвиток пізнавальної і творчої спрямованості дітей.

При вивченні звуку [д]

[р], [р']

[з], [з'] - шарада

Якщо із з візьмеш це слово,

Великий дощ впаде раптово.

Як тільки з на с замінили, -

Між фруктами мене зустріли.

(Злива - слива)

[б]

Дерево ламає,

Хвилі хдіймає.

А як букву к додати, -

Буде на городі зростати.

(буря - буряк)

Шифрограми

Позитивні результати дають вправи на розширення кута зору. На уроках вивчення грамоти можна використовувати складові піраміди.

Н о ось

Р І я ка

К і а лс

У а а ні

і ду

і зе

край . гай

сон . дуб

дуб . вже

вже . ось

сіно . день

Дуже цікава вправа «не зіб'юсь».

Гілка поріг капуста

Гілка поріг густо

Білка поріг капуста

Гілка пиріг капуста

Дуже ефективна робота в парах чи групах.

І група 2 група

т и в а о п з о р

3 група 4 група

Б о г е а ж т

Е м т р а ф

- скласти слово з розписаних букв, записати на дошці. Робота по рядах. Кожен ряд займе те місце, на яке заслужить, тому будьте уважні.

В останні роки практика застосування ігрових завдань визначила методичну думку, що зараз настав час узагальнення практичного досвіду, об'єктивної оцінки доцільності застосування ігрових завдань, визначення їх питомої ваги та місце у системі навчання. Дидактична гра дозволяє яскраво реалізувати всі провідні функції навчання: освітню, виховну та розвиваючу. Вони діють у органічній єдності.

Гра стимулює пізнавальний інтерес. Педагогічне стимулювання і мотивація навчальної діяльності учнів включають в себе формування пізнавального інтересу, що являє собою вибіркове спрямування особистості, яка обернена у сферу пізнання. Оскільки пізнавальний інтерес багатогранний, він може: виступати як зовнішній стимул процесу засвоєння, як засіб активізації цього процесу, як мотив пізнавання, носити велике естетичне виховання.

Якщо інтерес до предмета не сформований , засвоєння буде проходити нижче природних сил учня. Необхідно постійно стимулювати пізнавальні процеси та інтереси. Основним напрямом цього є введення ігор у навчально-виховний процес.

Використання ігор сприяє формуванню пізнавальної самостійності. Вона і є мета навчання дозволяють більш повно використовувати можливості учнів. Пізнавальна самостійність формується у різних навчальних ситуаціях: сприйнятті готового матеріалу, дослідницькій діяльності.

Ігри створюють певний емоційний фон в учнівському колективі.

Бажання грати, прагнення до діяльності властиві кожному учню. У грі вони вчаться самостійно висловлювати свою думку, послідовно діяти, бути спостережливими. Чим діяльніша поведінка гравця, тим більше приносить вона радості пізнання, тим глибше учень розуміє соціальну сутність діяльності людини і взаємовідносин між ними, тим глибше сприйняття довколишньої краси. Застосування ігор забезпечує єдність формування понять, поєднує це з інтелектуальним розвитком та різними видами виховання учнів, сприяє підвищенню ефективності навчання.

Пізнавальний інтерес - це вибіркова спрямованість, особистості, звернена до сфери пізнання, її предметності і самого процесу оволодіння знаннями, це інтерес до глибокого, усвідомленого пізнання. Оскільки пізнавальний процес багатогранний, він може по різному впливати на процес засвоєння знань. Враховуючи це, необхідно постійно стимулювати пізнавальні процеси. Основними напрямами такого стимулювання є стимулювання пізнавальних інтересів за допомогою змісту матеріалу, що вивчається, та шляхом організації діяльності.

Ігри дають можливість внести проблемність у пізнавальний процес, здійснити самоконтроль та самокоригування пізнавальної діяльності. Успішне застосування ігор веде до розвитку пізнавальної самостійності учнів.

Також завдяки грі можна допомогти дітям засвоїти багато правил. З нудного повчання вивчення правил може перетворитися у захоплюючу гру, яка сприятиме не лише кращому засвоєнню навчального матеріалу, а й виробленню певних цінних орієнтирів, моделей поведінки, що у даному разі набагато важливіше, ніж просте накопичення знань.

Після вступної ознайомлювальної бесіди можна розповісти казку про лісові пригоди 3 поросят. Можна запропонувати дітям самим назвати поросят, потім розповісти казку із застосуванням правил. Це слід робити невимушено, легко, і так діти набагато краще засвоять необхідне. Запропонувати можна дітям розіграти цю казку, головне при цьому, щоб діти повторювали правила, починаючи їх вивчення. Можна посадити дітей окремо навколо однієї парти, поділити їх на групи, сформувати запитання, на які мають відповідати учні. Кожна дидактична гра виконує різні функції - збагачує пізнавальний досвід дітей, розвиває мислення, мову, уяву, точність. Але головна мета введення ігор у навчальний процес - викликати інтерес до навчання.

Під час вивчення різних букв використовують сюжетно-рольові ігри: «Магазин», «Зоопарк», «Рукавичка», «Лісова казка», «Школа».

Ось як можна проводити гру «Магазин», наприклад, вивчаючи букву «б».

Тема: Формувати вміння виділяти звук [б] у словах.

Хід гри.

1. Вибираємо ведучого - продавця. Продавцем може бути той, хто першим назве казкового героя на «Б» (Білосніжка, Буратіно).

2. На дошці записують або вивішується вивіска магазину, наприклад «Білосніжка». Ведучий-продавець займає своє місце біля «прилавка».

3. До магазину запрошуються «покупці» - учні, які придумали для себе ролі на цю букву (Білочка, Бегемотик, Баба-Яга, Борсучок).

4. Діалог «продавця» і «покупця».

Пр. - Добрий день. Хто ти?

– Борсучок.

– Чого ти бажаєш?

– Бубликів, будь-ласка.

«Продавець» видає фішку.

– Дякую.

– А ти хто?

– Білочка.

– Скажи, будь ласка, що тобі дати?

– Батон і бублик.

– ………

– Як тебе звати?

– Баба-Яга.

– Чого хочеш?

– Батон, бублик, банан.

І так далі. В кінці гри - підсумок. Кілька слів діти записують.

3. Розвиток музикою

Наше сьогодення - це не тільки складний, а й цікавий світ. Ламаються старі стереотипи, переорюються давно усталені цінності, оновлюється наше суспільство. Ми багато запитуємо себе, які ми люди, який в нас родовід. Звертаймося до витоків духовності. І з жалем переконуємося, що багато втрачено, загублено, забуто. Мало нам співали колискових пісень, а ми знаємо їх ще менше і вже майже не співаємо своїм дітям, онукам. І чи багато знаємо забавлянок? Щоб не нехтувати своїми звичаями і обрядами, заповідями дідів і прадідів, важливо зробити все, щоб дитина з найраніших років полюбила все, що її оточує, звичаї та обряди своїх дідів, пісні, що їх співають матері та бабусі.

Уміння слухати і розуміти музику - одна з елементарних ознак естетичної культури. Саме завдяки музиці діти краще фантазують, уявляють, думають, робляться добрішими, ніжнішими, щирішими.

Бажаючи розвивати духовність дитини, вчитель має допомогти їй зорієнтуватися у світі музики, вибрати справді високохудожній твір, що сприятиме розвитку і збагаченню культури почуттів учнів, розвитку їх музичного та естетичного смаку.

Тому дуже важливо використовувати музичні твори на уроках письма. Це можна роботи під час писання букв, слів, речень чи вправ з підручника. Легка, спокійна музика не зашкодить. Можна використовувати музичні твори під час фізкультхвилинок та ліричних відступів учителя.

Такі моменти навчають слухати і насолоджуватись серйозною музикою, перевіреною століттями, яка будить найчистіші на світі почуття, доторкається до найчутливіших струн дитячого серця. А якщо використовувати пісенну спадщину наших предків, то це допоможе зрозуміти і знати українську пісенну культуру як одне з найцінніших духовних надбань народу.

Звичайно, навколо нас вирує розмаїття музичної інформації, і без фахової допомоги хороших смаків можна не мати. Слід пам'ятати, що смаки нинішніх дітей відображають рівень культури завтра. Уроків музики не завжди вистачає на формування музичних смаків. Тому уроки письма підходять для формування пісенної, а отже естетичної культури.

Музика може запам'ятатися на все життя і схвилювати не менше, ніж найбільш зворушливий вірш, повість, цікава історія чи фільм. Вміння слухати серйозну музику прийде з часом. Можливо хтось з дітей почне навіть плакати, - це означатиме, що дитина починає не тільки розуміти, а навіть відчувати музику, це означає, що дитина вже не буде байдужою та холодною.

Після прослуховування пісні можна виділити кілька хвилин, щоб діти змогли поділитися своїми враженнями. Повірте, ці хвилини не пройдуть марно, вони не будуть втрачені!

Під час повторного слухання музики у дітей розвивається емоційна пам'ять, поглиблюється чуттєвість, сприятливість до краси мелодії, виробляється певний естетичний смак. Більшість дітей одразу пригадують твір, прослуханий на одному з попередніх уроків. Дехто з дітей може починати вистукувати в такт пісні.

Слухання музики, як і весь педагогічний процес в цілому, не може проходити без творчого контакту з учнями. Тільки в атмосфері взаємної зацікавленості всім тим, що вкладається в зміст уроків музики, можна говорити з дітьми про музичний твір. Кожному вчителю відомо, яке важливе значення має слово вчителя, його сприймання музики. Д.Кабалевський пояснює: «Тільки тоді музика може виконати свою естетичну , пізнавальну і виховну роль, коли діти навчаться по-справжньому чути її і розмірковувати про неї. Поза сприйманням музика як мистецтво взагалі не існує».

РОЗДІЛ ІІІ. Українська мова

1. Робота над творчістю дітей

Шлях до естетично багатої, розвиненої особистості є не дуже вже легким. Для цього необхідно займатися раннім і прискореним розвитком інтелекту. Виховувати любов до краси у серці та душі школяра.

У концепції загальної середньої освіти вказується на необхідність формування розгорнутої навчальної діяльності шляхом оволодіння організаційними, логіко-мовленнєвими, пізнавальними, контрольно-оцінними естетично насиченими уміннями і навичками у різних видах діяльності. Освітніми результатами цього є повноцінні мовленнєві уміння і навички, здатність до творчого самовираження, особистісно-цілісного ставлення до праці, уміння виконувати нескладні творчі завдання, коли школяр вміє бачити довколишній світ, його барвистість очима цікавої і естетично багатої особистості.

Одним з центральних аспектів цього є розвиток творчого мислення школяра, зокрема під час роботи над творчими вправами з мови та мовлення. Така робота задовольняє наступні вимоги:

– реалізує пізнавальну потребу молодшого школяра, що ґрунтується на природних інстинктивних реакціях - «дослідницькій», «ігровій» - потребу у враженнях, спілкуванні. Самореалізації та само актуалізації;

– втілює єдність змістового, почуттєво-емоційного та операціального в пізнавальній діяльності;

– відповідає основним критеріям: понятійності, самостійності, гнучкості, ігровій комбінаторності;

– орієнтує не на результат, а на спосіб дії;

– виховує естетично багату особистість.

Робота над творчими вправами здійснюється поетапно засобами дослідницьких, ігрових, творчо-прикладних дій, у ході яких відбувається розвиток та діалектичне поєднання операційного та образно-асоціативного видів мислення. Цьому сприяє організація начального процесу у вигляді ділової гри з елементами змагання, театральної дії. В основі ділової гри - з розподілом ролей, вибором стратегії поведінки, планування дій, - лежить продуктивне спілкування вчителя з учнями й останніх між собою. У процесі гри для кожного учні характерні певне напруження думки, вольових зусиль, вияв емоцій. Все це допомагає дітям долати труднощі під час розв'язання творчого завдання і надихає на подальшу творчість.

Вирішуючи проблемну ситуацію, учень спирається на аналогію, яка поєднує предмети не за формою, а за змістом. Втручання вчителя у творчий пошук учня має бути обережним, уважним, таким, що містить приховані підказки. Вчитель має спрямувати на власні розв'язки, а не насаджувати свої.

Для того, щоб стимулювати розвиток творчого мислення школярів, створюються зовнішні ігрові умови та формуються необхідні мислительські операції за допомогою спеціальних вправ.

В іграх мозок дитини наче тренує дійсно людські здібності - створює нові ідеї, об'єкти, конструкції, продукти, які удосконалюють вже досягнуте, реконструюють його або контролюють щось принципово нове. Вправа - метод навчання, що припускає багаторазове, свідоме повторення розумових і практичних дій з метою формування, закріплення й удосконалення необхідних навичок та вмінь.

Сучасна методика розподіляє вправи репродуктивні (відтворення вивченого за зразком), конструктивні (перебудова, заміна одних моделей іншими) і творчі, пов'язані з творчою уявою й розраховані на варіативність та індивідуальність виконання та розвиток естетичного смаку.

Тим часом з цією проблемою тісно пов'язано немало практичних питань педагогіки, зокрема таких, як формування у дітей позитивного ставлення до навчальної діяльності, до учнівських обов'язків та багато іншого.

Проводяться уроки різних типів, але завжди створюється необхідний емоційний стан, настрій, обов'язково включається перегляд ілюстрацій, слухання музики, розповіді за малюнками з включенням уяви та фантазії. Це все має неабияке значення у естетичному вихованні.

На першому етапі формуємо і розв'язуємо творче завдання, пропонуючи дітям не тільки роль виконавців учителя. На цьому етапі діти глибоко засвоюють загальні поняття, які не повинні бути «мертвими». Їх необхідно наповнити змістом і «оживити» в дитячій уяві. «Оживити» поняття, зробити його наочним, доступним для сприйняття дитиною допомагають вірші, розповіді, казки. Одночасно з поняттями формується розуміння.

На другому етапі завдання діє вчитель, але варіанти рішень дітям пропонується знайти самостійно.

На третьому етапі учні отримують творчі завдання і самі формують проблему, знаходять шляхи її вирішення, проходять всі пошукові етапи, які наштовхують їх на наступні висновки.

Однією з найважливіших умов успішного виконання творчих вправ є особливий тип спілкування вчителя й учні, за якого зберігаються взаємна рівноправність і зацікавленість співрозмовників у поглядах, думках, оцінках один одного. Якщо ж у класі психологічна ситуація визначатиметься авторитарним спілкуванням, творчі вправи вилучатимуться з процесу навчання і втрачатимуть будь-яке значення.

Види вправ.

І. Творчі вправи за аналогією.

Мета: Розвивати увагу, вміння точно запам'ятовувати приклади, запропоновані вчителем, щоб власний приклад тексту відповідав поставленим вимогам: був естетично і красиво оформлений, а також був схожий до зразка.

Вправа 1. використовуючи приклади текстів, опиши предмет (тварину, рослину…) по-своєму.

Білочка.

Хвіст трубою, спритні ніжки -

Плиг із гілки на сучок!

Носить білочка горішки

В золотий свій сундучок.

В неї очі, мов горішки,

Кожушина хутряна.

Гострі вушка, наче ріжки,

У дуплі вона живе.

Зозуля.

Сьогодні зозуля у лузі широкім

Мені накувала аж тисячу років.

Я хочу зозулю оту попрохати -

Нехай накує ще і мамі, і тату.

Вправа 2. Ознайомся з текстом і придумай власний про себе чи про тварину.

У киці лапка перев'язана,

У пса - зеленкою помазана.

Лікував їх Едик -

Славнозвісний медик.

Вимила підлогу Еля.

У кутку стоїть вода.

Потекла у мишки стеля.

Елі - жарт, а їй - біда.

ІІ. Придумування казок, фантастичних історій.

Мета: розвивати уяву, фантазію, естетичне мислення.

Варіанти текстів, які спонукають фантазувати.

Іванко любить пасти хмари

Іванко любить пасти хмари:

Лежи, дивись, не треба завертати…

Так добре, як не темні ще отари.

На очах поволі, уявити можна, чорніють.

А спека доїть їх, десь у полі дощ розпочавсь.

Що трапилось?

Знаєте, що трапилось, малята?

З неба збігло сонце погуляти!

Кажуть, ніби в лісі на світанку

Бачив хтось руді його веснянки.

Хтось підслухав, як воно сміється,

Хтось підгледів, як у річці купається.

Натомилось зморене золотокосе

І під ковдрою спати уляглося.

ІІІ. Складання творів за наданим початком, кінцівкою, назвою.

Мета: Прищеплювати інтерес до творчості, закріпити знання про будову тексту, розвивати вміння самостійно скласти естетично багаті твори.

Прочитай вірш і придумай кінцівку.

Навіщо плаче хлопчик?

Як бурулька плаче - то весна надворі,

Як роса заплаче - то вже ранок скоро.

Як закапав дощик - трави підростають.

А навіщо хлопчик плаче?

IV. Музичні вправи.

Мета: Розвивати інтонаційну чутливість, естетичні смаки і вподобання.

1. Послухай музику, доберіть прикметники (музика «Лебідь» К.Сен-Санса, «Пори року» П.І.Чайковського).

2. Послухайте музику і напишіть назву до неї («Політ джмеля» Римський-Корсаков, «Хмари»К.Дебюссі).

3. Прослухайте «Вальс квітів» з балету П.І.Чайковського і спробуйте описати квіти.

Завдання є доступні дітям, якщо вони знайомі з темою. Завдяки таким текстам вони розвивають зв'язне мовлення, вчаться висловлювати свої думки, почуття, розвивають вміння естетично оформлювати текст.

Чим більше продумані і узагальнені життєві враження учня, тим ефективніше у нього відбуваються процеси асоціативного мислення. Розуміння образної мови твору веде до збагачення мовлення самого учні, його активного і пасивного словника, здатності образно і красиво висловлюватись.

Творчі вправи такого типу сприяють самонавчанню, оскільки зумовлюють визначальну роль діалогічної співпраці, а також дискусії та співробітництва.

Це все дає змогу формувати особистісний досвід творчої діяльності молодших школярів, це суттєво підвищує мотивацію навчання.

Загально відомо, що уроки зв'язного мовлення збагачують словниковий запас учнів, сприяють розвитку усного та писемного мовлення. Серед багатьох видів робіт з розвитку зв'язного мовлення хотілося б спинитися саме на складанні оповідань за прислів'ями. Це нелегкий, але цікавий вид роботи. Пояснивши значення якогось прислів'я, добирають кілька варіантів зачину тексту. А потім розпочинається творча самостійна робота учнів. Добре, якщо ще дібрано ілюстрації, це сприяє естетичному баченню, а також полегшує процес творення.

Зараз ми хочемо навести кілька прикладів.

Краще вміти робити щось одне, та добре, ніж усе, та погано.

Прийшла Оксанка до подруги, а та й хвалиться:

- Яка я молодчина, Оксанко, і їсти вмію зварити, і спекти, і випрати білизну, і прасувати…

Та й не договорила, бо каструля з борщем заклекотіла, вилився борщ на плиту. Запахло горілим - то пироги про себе нагадали з духовки. Забула і праску вимкнути - на білій кофтині з'явилася велика жовта пляма.

Оксана і каже подрузі:

– Краще вміти робити щось одне, та добре, ніж усе, та погано.

Ховається від роботи, немов собака від мух.

Ох, і цікава наша сусідка, тітка Уляна. Скільки знає прислів'їв та приказок… Мова її так і рясніє ними: «Краще добре роботи, ніж гарно говорити», «Легко говорити, та не легко зробити», «Без діла слабіє сила», «Почав діло - роби сміло».

Я б слухала її цілими днями.

І працює вона вправно. Та не вдалися в неї діти. Старшого Миколку заставити працювати дуже важко.

Ось одного разу вона кличе його з собою на город:

- Миколко, ходи допомогти пополоти капусту.

А у відповідь чується:

- Сонце пече, я у холодку посиджу.

Почула тітка Уляна відповідь та й каже:

- Ховається від роботи, немов собака від мух.

Миколка встав, узяв лопату та все ж пішов на город, буркнувши: «Бджола жалить жалом, а чоловік - словом!».

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

Якось вчителька Лариса Семенівна сказала:

- Ви мову свою любите, то й стежте за культурою мовлення. Я шаную тих, хто правильно висловлює думки.

А Марійка з Софійкою вже давно мають зошити, куди записують вислови відомих людей про мову, ще й нові рубрики завели.

Але, на жаль, знань бракувало.

Ось тому в самовпевненої Марійки були і такі записи: «хворий грипом», а треба «хворий на грип», «вхід по запрошеннях», а треба - «вхід за запрошеннями».

Софійка якось попросила показати нові записи. Дуже тихо, ніби соромлячись за подругу, вона сказала:

- Марійко, в тебе є помилки.

Марійка в крик:

- Друзі - це злодії часу. Віддай зошит!

Наразі підійшла вчителька, вона все одразу зрозуміла і сказала:

- Не той друг, що маслом маже, а той, хто правду каже.

Ось деякі приклади оповідань, складених за прислів'ями.

Звичайно, дітям спочатку важкою є така робота, та після того, як вчитель пояснить, як слід робити таке завдання, прислів'я буде зрозуміле дітям, то вони легко зможуть виконати завдання. Такий вид роботи можна спочатку практикувати в класі, а потім можна давати додому, де дітям можуть допомогти батьки.

На наше думку, значення таких завдань є важливою умовою вироблення власних естетичних та моральних смаків. А також вчать дітей висловлюватися за любою темою.

Щоб виховати розвинену, естетично багато особистість, потрібно пройти не такий уже легкий шлях. Слід займатися раннім і прискореним розвитком інтелекту, виховувати любов до краси у серці та душі преш за все молодших школярів, бо саме в цей час формується майбутня особистість. Завдання вчителя молодших класів - створити такі умови, щоб діти вміли і хотіли бачити красу довкола себе! І не лише це! Треба створити такі умови. Щоб навчальна діяльність набула творчого характеру, однією з таких умов стала імажинативна гра на мовному матеріалі, яка активізує психічні процеси: сприймання. мислення, пам'ять, уяву, формує мовлення, має ще навчально-розвивальний характер, мовотворчий продукт, який відображає творчі та естетичні здібності дитини.

Система таких ігор-вправ є наскрізним структурним компонентом особливого за ідеєю народженням, характером та результатом діяльності нововведень.

Поставивши перед собою мету навчити молодших школярів мовної та писемної творчості через уяву керовану, можна чітко усвідомити наступні завдання: навчити дітей бачити все довкола, відчувати світ, навчити мріяти, фантазувати, залучити дітей до техніки творчості, вести дітей до створення власних творів. Ці завдання реалізуються вже на етапі імежативної гри, як форми розминки на уроці.

Теоретичними та методологічними джерелами пошуку впровадження таких ігор-вправ стали ідеї, наукова та творча спадщина видатних психологів, педагогів, митців України та світу: Жана Паже, Л.Виготського, Л.Шарахіної та інших. Саме вони відкрили нам психолого-педагогічні основи граматики фантазії шляхом до вміння людини керувати уявою, як пізнавальною здібністю.

Ось деякі ігри-вправи на шляху до керованої уяви.

«Три слова» (розвиває логічне мислення, творчу уяву, активізує словник). Діти або вчитель називають слова з різних сфер життя: 2 іменники і 1 прикметник чи в іншій комбінації. Завдання: за одиницю часу придумати фрази-речення, куди б були внесені одночасно три слова.

«Нове використання» (стимулює загальний розвиток і фантазію). Діти мають придумати нове незвичне використання звичних предметів.

«Вінегрет» (розвиває відчуття мови, літературні здібності, нестандартне мислення, естетичні погляди). Із заголовків газет скласти сенсаційну інформацію.

«Визначення» (формує чутливість та структурність мислення, вміння бачити суттєві ознаки). Дати пояснення-визначення до непредметних понять. Наприклад, що таке дірка, темрява, гарно тощо.

«Гарно-погано» (вміння аналізувати, розвиває інтуїцію, вчить помічати красу) . Визначити що поганого і що гарного в ситуаціях: пішов дощ, учень отримав погану оцінку, людина захворіла. Вправа може проводитися і як змагання.

«Образ букви» (розвиток емоційного ставлення). На що схожа подана буква, розкажи про її характер, що вона любить, чим цікавиться, якого вона могла би бути кольору.

«Образ звуку» (спричинення індивідуального сприймання, уявлень та асоціацій). Обирається комбінований звук: «апчхи», «хрю», «хі-хі». Завдання- опредметнити звук, описавши його життя, смаки, дії, намалювати колір.

«Звукова межа» (розвиток мовленнєвої чутливості, долання стереотипів). Вимовляється звукова нісенітниця. За звукоритмом і сприйняттям діти намагаються описати почуте: хто це або що це.

«Єдиний початок» (активізує словник, розвиває оригінальність і естетику). Скласти речення з 4-5 слів, які б починалися на одну з букв: П, К чи І.

Ми подали декілька ігор-вправ, і всі вони дібрані за специфікою впливу на дитину так, щоб активізувати мислительські процеси, вміти висловлювати гарно і чітко. Це одна з передумов розвитку естетичного мовлення.

Учні, які тривалий час виконували завдання таких і схожих вправ, складають дуже гарні, естетично багаті твори.

Будинок-Текст

У будинку-тексті були квартири - Речення, в них жили слова. Одні квартири були густо населені, а інші стояли майже порожні. Якось до них прийшла господиня Тема. Вона повідомила, що з часом до них завітає тато - Заголовок.

Перед зустріччю вона розфарбувала речення прикметниками, дібрала яскраві іменники, влучні дієслова. Тема дуже ретельно готувалася до зустрічі: напекла пирогів із крапок, ком, зродила льодяники - знаки оклику. А заголовок подарував Темі нову сукню з апострофів… (учень Марина, 3 клас)

Дракони Хто і Що.

У горах жили дракони, яких всі боялися. Одного звали Хто, а іншого - Що. Щодня вони полювали на птахів-слів. Хто з полювання приносив тварин, диких та свійських, міг принести діток, які заблукали. А Що розпалював вогнище з неживих предметів. (Гапоненко Андрій, 2 клас)

Історія світлофора

Жили собі три брати: Червоний, Жовтий і Зелений. І в кожного з них було одне око. Якось Червоний запропонував: «Нумо, зробимо піраміду і оселимося в ній усі разом».

Так і зробили. Червоний колір був ледачим, і завжди всі говорили: «Стій!». Тому він оселився вище за всіх, щоб його могли побачити. Зелений був роботящий завжди бігав з місця на місце, тому всім дозволяв: «Іди, іди!» Він зайняв нижню квартиру, ближче до землі. Жовтий був ні те, ні се. Перед тим, як щось робити, він собі наказував: «Приготуйся!» Отак троє братів живуть у трикімнатному світло-будиночку разом. Всі дивляться на них і виконують їх кольорові накази. (Шейфер Неля, 3 клас)

Фантазії першокласників за мотивами казки «Рукавичка».

Моя Рукавичка така, що поганих людей перетворить на калюжі, а хороших гріє… (Северіна Єлизавета)

Це Рукавичка, зв'язана з фруктів, у неї подруга Овочева Рукавичка, бо формою і кольором вона схожа на буряк (Сич Олексій)

Казкова Фея захотіла мати Веселкову Рукавичку, тому зв'язала її з кольорів. (Кимчук Мар'яна)

Це Рукавичка пішла до лікарні. Зробила, щоб їй зробили ротика. Вона дуже хотіла спілкуватися з іншими рукавичками (Куяр Антон)

Кілька робіт другокласників на тему: «Ательє для Сніжинок»

Замовили собі Сніжинки в ательє штанці з льоду. Роботу виконував сучасний модельєр Бурулька. Вона взяла білоножиці, сніготканину, електромолоток, диво-окуляри і зшила зручні речі. Новий одяг вони одягли на прогулянку до Хмаропарку. (Левін Андрій)

Якось сніжинки побачили по телевізору передачу про моду. Вони вирішили і собі замовити модний одяг. Модельєром обрали Зиму. Вона взяла морозиво, порізала його на шматочки і пошила з них маскарадні костюми. В них Сніжинки пішли на сніжний бал. (Машин Влад)

Ці фантазії такі смішні, оригінальні, непередбачувані. А ви звернули увагу, які вони естетично багаті! Скільки треба було працювати вчителю, щоб у такому юному віці виховати можна сказати естетично зрілі особистості!

Вправи, згадані вище, можна використовувати не лише на уроках розвитку мовлення, а й на любих інших уроках рідної мови, а також в позаурочний час. Вчитель будь-якої школи може навчити своїх учнів взаємодіяти з навколишнім світом за законами творчості, а саме цей досвід пробуджує душу і серце людини, яка бажає вдосконалювати себе і навколишній світ.

Нам хотілося б ще навести кілька прикладів творів-мініатюр, які склали діти.

Олег Сичевський: Слово «Життя» для мене наймиліше. Життя - це найбільша цінність людини, тому я радію кожному прожитому дню. Намагаюсь зробити якомога більше гарних справ. Хочу стати гарною людиною. Мені б хотілося, щоб усі цінували своє життя.

Іван Кивцов: Слово « матуся» для мене наймиліше. Коли я його чую, то згадую щасливі моменти свого життя, ті, коли поруч зі мною моя матуся.

Аліна Боднар: Слово «сім'я» для мене наймиліше. Коли я його чую, то згадую наймиліші моменти свого життя. У своєї сім'ї я отримую допомогу, любов, цукерки, захист. І дуже ціную сім'ю.

Софія Рачкевич: Слово «дякую» для мене наймиліше. Коли кажу «дякую», людині стає приємно, що її турбота корисна. Коли дякую, то висловлюю свою доброзичливість.

У всіх цих творах діти говорили наскільки і чому деякі слова для них наймиліші.

Останнім прикладом творчості дітей ми хочемо показати написані твори-мініатюри на тему: «Заповіт прийдешнім поколінням». Учнів поставили перед проблемою: «А якщо з часом почнуть нехтувати українською мовою, будуть забувати її? Як би ви могли переконати їх у тому, що наша мова прекрасна, що її треба берегти, любити?»

Валерія Чурікова: «Любі третьокласники! Любіть, цінуйте, оберігайте вивчайте, збагачуйте нашу рідну мову. Мова - це найдорожчий скарб, переданий нам прийдешніми поколіннями. Як вогонь у серці, ви несіть в майбутнє невгасиму мову, слово незабутнє!»

Ольга Білько: Любі друзі! Любіть і шануйте наше солов'їну мову. Якщо ви не припадете до не вустами з водою, то вона всохне, як квітка.

Віра Коваленко: Любі третьокласники! На робіть брудною, грубою, жалюгідною, сірою нашу мову. Оберігайте її, не цурайтеся, вивчайте і збагачуйте її.

Марина Бут: Дорогі друзі! На землі багато мов. Наша рідна мова - українська! Вона як спів солов'я, рідна, як тепле сонечко, яскрава як веселка. Любіть і шануйте нашу мову, як любите сонечко, повітря і життя!

Слова тут лишні. Тому що створені дітьми твори поражають своїм багатством, своєю красою, милозвучністю, добротою. Це приклад однієї з найкращих найбагатших естетичних висот. Можна з впевненістю скзати, що ці діти несуть в собі естетичну культуру, естетичні знання, вміють естетично сприймати навколишній світ, володіють естетичними почуттями, ідеалами, судженнями.

2. Нетрадиційні форми роботи

Починаючи з початкових класів обов'язково необхідно вводити цікаві форми роботи. Це впровадження необхідне для кращого засвоєння знань, а також для розвитку творчої особистості.

Організація процесу пізнання мовних і мовленнєвих знань на основі тематично близьких текстів, а не окремих чи ізольованих речень, дає змогу злити воєдино процес засвоєння мовних знань і застосування їх з метою спілкування.

Плідними у роботі є ігрова постановка завдань, лінгвістична казка. Ці прийоми відповідають закономірностям розумового розвитку молодших школярів, вносять у процес пізнання емоційно-образний струмінь, забезпечуючи успішне долання шляху від явищ до сутності.

Щоб дійсно підготувати дітей до переходу в старші класи треба відмовитися від традиційної побудови уроку. Лише систематична щоденна робота дасть певні результати. Також цілеспрямована попередня підготовка до сприймання нового матеріалу дає можливість учителю одночасно розглядати на уроці взаємопов'язані знання. Можна звернути увагу на переконструювання:

- Добери до іменника спільнокореневі прикметники, дієслова.

- До дієслів теперішнього часу - початкову та інші можливі часові форми.

- Переконструюй речення так, щоб підмет у ньому виконував роль другорядного члена.

- На основі розповідного тексту склади міркування, використовуючи поданий зачин.

У процесі вивчення нового матеріалу слід також прискіпливо добирати методи, які найбільш доцільні. Звертати увагу на вправи для закріплення.

Визначне місце на уроці може зайняти „чарівна скринька”. Вона невід'ємна атрибутика деяких уроків, чарівність її не в тому, що вона показує щось чарівне. Зараз, коли майже у кожної людини є комп'ютер - вони мало вірять у щось чарівне. Доторкнувшись до чарівної скриньки, повіривши в її казковість, дитина починає вірити в свої сили, відчуває впевненість у собі.

Також зараз ми б хотіли привести приклад уроку - подорожі по Дніпру.

Тема: складання розповіді „Дніпро - річка трудівниця”.

Мета: Поширити знання про водні ресурси, зокрема, річку Дніпро. Активізувати пізнавальну діяльність. Виховувати естетичний смак та почуття гордості за свою країну.

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Проблемна ситуація.

- сьогодні ми проведемо незвичайний урок - подорож. Чи любите ви мандрувати? Ми з вами відправимося в уявну подорож. Заплющіть очі. Уявіть собі, що ми не у класі, а в салоні великого теплохода. Сіли зручно, зараз відправимось.

2. Робота з загадками.

- Де ж проплеве наш теплохід? Ви здогадаєтеся, коли відгадаєте загадку.

Не кінь, а біжить,

Не ліс, а шумить.

( Річка)

2. Робота над віршем

- Зараз ми прослухаємо рядки, які написав В.Сосюра. Визначте головну думку, ми зрозуміємо якою річкою будемо мандрувати:

Шумлять дніпровські води сині,

Підняв Донбас копри свої

Ми живемо на Україні,

Ми дуже любимо її.

- Про яку річку згадується?

ІІІ. Оголошення мети, теми уроку

Ми дійсно подорожуємо по Дніпру. На уроці ви ще багато дізнаєтесь про найбільшу річку України, напишемо зв'язне висловлювання. Треба бути уважним, зібраним, щоб не загубитися під час уроку, а також більше запам'ятати.

IV. Перегляд кадрів діафільму „Київ - столиця України”

1. Перегляд діафільму

2. Розповідь вчителя

У глибинах густих смоленських лісів, поміж косогорів Валдайської височини бере свій початок Дніпро. Починається вона струмочком з болота. Це - виток Дніпра. Тут його можна переступити. А далі зустівшись з своїми сестрами - притоками, різними маленькими та великими річками, Дніпро стає сильною і повноводною річкою. На своєму шляху перетинає Росію, Білорусь, тече по Україні й впадає в Чорне море.

Понад дві тисячі років тому на Дніпровських просторах східні слов'яни заснували Київську Русь. Згадки про Дніпро є в давніх літописах.

Ось як цю річку відзивається поет Іван Нехода:

Розлився Дніпро, богатир величавий,

Слов'янське чудо - ріка...

3. Слухання музики. Реве та стогне Дніпр широкий.

V. Розвиток зв'язного мовлення

1. Запис деформованих речень

2. Вільний диктант

3. Запис твору - розповіді

VI. Підсумок уроку

На цьому уроці вчитель зробив велику підготовчу роботу перед написанням твору. Можна дійти висновку, що твори, написані з таким вступом обов'язково будуть багаті інформацією, а також буде присутній власний естетичний смак. На цьому уроці вчитель показав яскравий приклад нестандартного уроку.

Інтегровані уроки також займають спільне місце у ряді нетрадиційних форм проведення уроку. Саме така форма роботи займає щільне місце у сучасній методиці, бо саме завдяки цьому підвищується інтерес учнів до матеріалу, що вивчається, активізує їхню діяльність на уроках, прищеплює любов до навчання, збагачує світ дитини естетичною красою.

Інтеграція ( від латинського слова integer -повний, цілий) змісту шкільного предмета може бути повною або частковою. Цікаво, що характерною рисою початкової школи зарубіжних країн є навчання за інтегрованими курсами. Так, читання письмо, усне мовлення, об'єднанні в „мистецтво мовлення”.

Інтеграція - це нове явище у вітчизняній школі. Ще К.Д, Ушинський інтеграцією письма і читання вдалося створити аналітико-синтетичний метод навчання грамоти. У 60-х роках В.О. Сухомлинський проводив „Уроки мислення в природі”. Це одна з найбільш відомих прикладів інтеграції різних видів діяльності, об'єднаних однією метою. Сьогодні ідея інтеграції цікавить і хвилюють багатьох вчителів та вчених.

У початковій школі вже діють інтегровані курси.

Особливо продуктивне застосування інтеграційного підходу до формування й удосконалення у м.ш. мовленнєвої діяльності, яка в умовах початкового навчання відіграє провідну роль на всіх, без винятку уроках, однак найвиразніше виділяється на уроках рідної мови і мовлення та читання. Ці два предмети доцільно інтегрувати в один, під назвою „Рідне слово ”, тому що вони ґрунтуються на однакових дидактичних цілих, а також у їх основі лежать одні й ті ж види мовленнєвої діяльності.

Існують розходження між уроками інтегрованого змісту та уроками з використаннями зв'язків між предметами.

Є такі приклади сучасної інтеграції уроків:

1 клас

НавчанняОзнайомлення з навколишнім світом

грамотиМузика

Малювання

2 клас

Укр.Читання

мовамалювання

ознайомлення з навколишнім світом

музика

Я.і Україна

3-4 класи

Укр.укр.мова

читання малювання

я і Україна

музика

народознавство

етика

Можливості інтегрування предметів, що вивчаються необмежені. Щодо кількості уроків інтегрованого змісту, то чіткої відповіді немає.Це повністю залежить від майстерності вчителя. До них треба готуватись зрозуміти детально вивчивши програму.

Зараз ми б хотіли запропонувати деякі деталі з розробки інтегрованого уроку з укр. мови та труд.навч. Його можна використовувати майже при любій темі з закріплення у 1 класі та при темі з трудового навчання. Робота з папером. Виготовлення кораблика способом згинанням паперу.

І. Організаційна частина

ІІ.Оголошення теми уроку

- сьогодні ми вирушимо у морську мандрівку побуваємо в країні Рідної мови, зупинемося у країні. Трудового навчання. Почнемо мандрівку у м.Імільків. але треба підготуватися. У цьому місті живе багато букв і треба їх назвати.

А, В, Д, М, в, б, г

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Виготовлення кораблика

- У нас морська подорож, а на чому ми будемо мандрувати?

- Послухайте загадку і ви здогадаєтесь, яка відповідь на запитання: Ні сани, ні віз, а йде без коліс.

- Це корабель, зараз нам треба будемо його виготовляти.

2. Гра. Зроби звукобуквенний аналіз слова.

Радити

Любов

Їда

3. Відгадування ребуса

4. Гра „Мовчанка”

5. Виконування додаткових завдань

IV. Підсумок уроку.

Діти посвячуються в юнги. Одягають морські комірці.

Завдання уроку можна змінювати, додавати інші. Але основний сюжет має бути приблизно такий. І ми впевнені, що такий урок збагатить дітей естетичними смаками.

3. Загадки на уроках мови

Загадки здавна мали вагоме значення у духовному побуті народу, були тісно пов'язані х трудовою діяльністю людини, входили в обрядність і згадуючи їх і відгадуючи, люди прагнули вплинути на природу і тваринний світ підкорити їх, проникнути в їхній світ.

Усі загадки є дуже естетично багатими. На їх основі можна повідомити тему уроку використовувати як додаткові завдання, просто розвивати мислення дітей.

Знання загадок в давнину було необхідне не тільки простим трудівникам, а й вождям та правителям. Звичаї вимагали вміння складати і розвивати алегорію. Отже, загадки вчили зіставити факти, мислити поетичними образами, а також розвивали кмітливість.

Звичайно, загадки загадувались старшими, які таким чином передавали молоді свій досвід, набуті знання, свій погляд на навколишній світ. Пізніше вони набули розважального характеру. У наш час загадки використовуються з виховною і естетичною метою, для розвитку в дітей кмітливості, уміння зіставити в звичайному бачити прекрасне, привабливе, чорне і таємниче.

Загадка найбільше зацікавлює дітей, коли вона стає відпрваним моментом для бесіди про тварину, подію чи явище, для того, щоб учні здогадалися, яку нову тему вивчатимуть, щоб закріпити слова з словника, для логічних вправ і класифікації предметів. Отже, в будь-якому випадку загадка на уроці допомагає справі виховання, навчання, розвитку мислення і мовлення дітей, а також сприяє естетичному вихованню.

Так уже в добукварний період, у час перших годин перебування дитини в школі, пояснюючи їм правила користування олівцем, зошитом, книжкою, говорячи, для чого необхідно навчати грамоту, вчитель може скористатися такими загадками:

-Добре бачить, а сліпий.

( неписьменний)

- У трьох їдуть братці верхом на конячці

(пальці на олівці)

- Не сорочка, а зшита, не кущ, а з листочками

( зошит)

- Снігове поле, чорні граки, хочеш бути розумним - бери та вчи.

( книжка)

- Біле поле, чорне насіння,

Хто його сіє, той розуміє.

(письмо)

Добре, коли вчитель, загадуючи загадку, покаже ті предмети, про які йдеться. Адже в цьому випадку важливо не лише відгадати загадку, скільки те, щоб діти, відгадавши загадку, її зрозуміли, запам'ятали.

Під час навчання грамоти відгадка може стати тим словом, в якому є виучуваний звук у найзручніший позиції. Наприклад, на уроці вивчення звуку [з] і букви „з” учитель може організувати пояснення так:

– Послухайте загадку і скажіть, про яку пору року в ній йдеться:

Посивіла вона, бо дуже стара,

Часом тиха бува, до всіх добра така,

Хто ж розсердить її - заспіва на тієї;

Холод з рота несе, сивиною трясе.

(зима)

– Яка відгадка. Який звук ми чуємо спочатку?

– Який він - голосний чи приголосний? Чому?

Під час організації самостійної роботи дітям, що добре встигають, можна давати завдання-загадки, що збільшують кмітливість. Вправи можна формувати таким чином:

1. Відгадайте загадку, в зошитах запишіть слово-відгадку, підкресліть однакову частину слів і вимовте звуки, якими різняться ці слова.

З К дерева захищає,

І на них вона завжди,

З Н звірятко заховає

Коли треба, віди.

З Г з-за хмари виглядає,

Шапку сніжну не скидає.

(кора, нора, гора,)

2. Відгадайте загадку, слова-відгадки запишіть, полічіть кількість звуків та букв, зробіть звуко-буквенний аналіз.

На мені молотять

За снопом новий сніп,

А якщо з кінця читати,

Будуть миші враз тікати

(тік - кіт )

У затінку моїм

Мене ти у спеку вихваляєш,

А літери лиш перестав -

І цілий ліс спиляєш.

(липа - пила )

Можна запропонувати загадки - „хитрі” питання.

1) Як записати з 3-х літер „мерзла вода”? (лід)

2) Що стоїть посеред Києва? (є)

3) Що стоїть між вікнами і дверима? (і)

4) Чим закінчується день? Починається ніч? ([н'])

5) Вечір чим кінчається, а ранок починається? (р)

6) Чим кінчається літо, а починається осінь? (о)

7) Назва якої птиці складається з сорока „а”? (сорока)