Програма розвитку мотиваційної сфери учнів у загальноосвітній школі

При обробці результатів у заповненому аркуші відповідей у кожному із стовпців підраховується кількість плюсів і мінусів. Результати записуються у вільні клітинки під кожним стовпцем: у верхній - кількість плюсів, у нижній - кількість мінусів. Кожен стовпець аркуша відповідей завдяки спеціальній угрупованню питань відповідає тій чи іншій області інтересів.

Аналізуючи отримані дані, необхідно виділити стовпці, які містять найбільшу кількість плюсів. Якщо серед них буде декілька стовпців з однаковою кількістю плюсів, то слід вважати, що більш вираженим інтересам відповідають ті з них, які містять найменшу кількість мінусів. При оцінці спрямованості інтересів слід в першу чергу враховувати стовпчики з найбільшою кількістю плюсів, але необхідно звернути увагу також на стовпці з найбільшою кількістю мінусів як на сфери діяльності, які відкидаються випробуваним. Оцінка ступеня вираженості інтересів має п'ять градацій: вища ступінь заперечення - від -12 до -6, інтерес заперечується - від -5 до -1, інтерес виражений слабо - від +1 до +4, виражений інтерес - від +5 до +7, яскраво виражений інтерес - від +8 до +12.

У результаті обробки бланків та систематизації балів були отримані наступні узагальнені (середні арифметичні) щодо всіх випробовуваних дані (табл. 2).

Таблиця 2

Пізнавальні інтереси учнів

Висновок. Серед пізнавальних інтересів учнів переважають техніка, електро- та радіотехніка (в середньому 12 балів переваги). Трохи менший рівень переваги характерний для деревообробки (в середньому 10 балів переваги). Нульове пізнавальне перевагу до журналістики, право, юриспруденції, сценічному мистецтві, іноземними мовами. Пізнавальний інтерес до економіки і громадської діяльності виражений середньо.

Сценарій ділової гри "Мерія"

Загальна схема

Один проти одного грають команди чисельністю по 10 осіб. Кожну команду очолює мер міста. До складу команди, крім самого мера, входять (деякі посади можна поєднати):

- начальник міського департаменту охорони здоров'я

- заступник мера з зовнішніх зв'язків

- начальник міського департаменту соціального захисту

- начальник ГУВС

- представник МНС

- представник ЗМІ

- начальник департаменту міського господарства і транспорту

- заступник мера зі зв'язків з громадськістю

- радник мера з правових питань.

Ведучий знайомить з правилами гри та пропонує питання для вирішення, а також час вирішення. Мер призначає того, що відповідає.

Фабула для вирішення завдань

Обласна місто N з населенням 300 тис. розташований на березі річки. У місті є велике хімічне підприємство, на якому зайнята значна частина населення. У середині липня, в розпал спеки, меру міста надійшло повідомлення про серйозну аварії на очисних спорудах хімічного комбінату та викиди в річку небезпечних сполук свинцю, які перевищують гранично допустиму норму у декілька разів. За винятком декількох артезіанських свердловин, вона є єдиним джерелом водопостачання міста і приміських районів. Представники санітарно-епідеміологічної служби повідомили мерові про необхідність виключити будь-яку можливість попадання свинцю в організм людини, оскільки навіть після фільтрації води це може призвести до отруєнь різної тяжкості, хоча летальні результати виключаються. На думку медиків, повинна бути тимчасово припинена подача води через міський водопровід.

Подробиці ситуації

- по берегах річки розташовані садово-городні ділянки, а також 2 пляжу, які через спекотного періоду зазвичай переповнені людьми;

- В місті і приміських районах через годинного відключення водопроводу виникли проблеми з питною водою;

- після повідомлення в ЗМІ про аварію та її наслідки у місті тривають випадки вилову риби та продажу її на місцевих ринках;

- У приміській лісовій зоні на одному з берегів річки розташована дитяча база відпочинку, батьки багатьох дітей на момент аварії знаходяться поза міста;

- аварія на підприємстві відбулася за 3 дні до приїзду в місто іноземних представників (німецька будівельна компанія), які збираються вкласти гроші в будівництво місцевого готелю. Повинно відбутися підписання контракту;

- Через відключення води в деяких частинах міста почали виникати стихійні мітинги городян з вимогами покарати винуватців аварії. Представники опозиції звинувачують мера;

- Представники міської екологічної організації наполягають на закритті деяких цехів хімічного підприємства. Керівництво комбінату, не бажаючи нести неминучі в цьому випадку втрати, виступає проти такої міри. Проти виражаються також працівники комбінату, яким у разі закриття цехів загрожує відхід в адміністративні відпустки;

- У пресі з'явилися численні статті з неперевіреними даними про катастрофічні наслідки дії свинцю на організм людини.

Питання для вирішення командам

Які дії повинен зробити мер при отриманні повідомлення про аварію, та її наслідки?

Примітки до вирішення завдань

При вирішенні поставлених у діловій грі завдань учасникам необхідно продемонструвати для журі:

- Уміння виділяти пріоритетні завдання та планувати заходи;

- Здатність взаємодіяти один з одним, працювати чітко і злагоджено.

Для мера міста

Мер міста повинен продемонструвати для журі вміння приймати правильні рішення, контролювати технічний, соціальний, моральний, правовий, інформаційний аспекти діяльності підлеглих, робити підсумкові висновки.

Наприкінці ділової гри мер міста підводить підсумки власної діяльності, а також оцінює дії своїх підлеглих.

Для розвитку комунікативних здібностей був проведений тренінг.

Тема. Вербальне ділове спілкування. Комунікативні вміння, необхідні при працевлаштуванні.

Цілі:

- Сформувати поняття вербального спілкування;

- Познайомити з основними мовними характеристиками;

- Сформувати вміння виправляти мовні недоліки;

- Познайомити з комунікативними вміннями, необхідними при працевлаштуванні.

Хід заняття

- У більшості тварин існують сигнали, за допомогою яких вони спілкуються (птахи піднімають крик у разі небезпеки; бджоли в танці повідомляють напрямок до джерела нектару; у стадних мавп існує більше 20 сигналів з певним значенням). Перевага людини перед тваринами - у здатності говорити. Мова - це засіб спілкування, необхідне перш за все для залучення суб'єкта в середу. Людська мова відрізняється від засобів спілкування тварин тим, що з її допомогою можна розповісти не тільки про поточні, а й про минулі або майбутні події, навіть якщо вони не мають нічого спільного з власним досвідом мовця,з допомогою мови можна повідомити оточуючим про своїх душевних станах і почуттях. Цілі спілкування людини різні. Це і встановлення контакту в прийомі-передачі інформації, і обмін повідомленнями, і стимуляція активності партнера по спілкуванню, і взаємне узгодження дій, і розуміння партнерами один одного, і обмін емоціями, і здійснення впливу на партнера по спілкуванню з метою зміни його намірів, думок, рішень,дій. Вербальним спілкуванням називається передача відомостей від однієї людини іншій або групі осіб з допомогою мови. Головним засобом вербального спілкування є голос. Без звукової оболонки не може існувати мова слова. Голос людини - унікальне явище. Голос - це той інструмент, за допомогою якого Ви доносите своє повідомлення до слухача. Взаєморозуміння між Вами і Вашим співрозмовником залежить від Ваших голосових і мовних даних. Голос може залучити, переконати в чомусь, розворушити або приспати, зачарувати чи відштовхнути. Добре звучить голос тонізує нервову систему, надає впевненість, створює настрій, а погано звучить - дратує, викликає нудьгу. Звукове оформлення мови, тембр голосу складають емоційний фон розмови, яка може бути позитивним чи негативним. Для того щоб Вас слухали, необхідно правильну вимову, чітка артикуляція, гарна постановка голосу. Не важливо, який у Вас голос від народження. За допомогою практики Ви можете придбати необхідну голос і оволодіти ним. Оволодіти голосом - це значить домогтися інтонаційної рухливості і виразності мови, вміти користуватися тембром. Голос не просто «виходить з отвору в особі». При правильному використанні голоси в мову залучається все тіло. Перше, що необхідно зробити для оволодіння голосом, - це потренувати своє дихання. Мовне дихання відрізняється від фізіологічного. Звуки мови виникають на видиху. При спокійній розмові можна злегка наповнювати повітрям верхівки легенів. Але для того, щоб отримати приємний голос, треба дихати за допомогою діафрагми. Виконаємо наступні вправи:

Вправа № 1. Уявіть собі, що у Вас замерзли руки, відігрівання їх диханням. Видих рівний повільний. Ця вправа допомагає розігріти дихання і голос.

Вправа № 2. Сядемо зручно і спробуємо трохи «розім'ятися»: подихаємо різними, незвичними способами, «не як у житті», всі одночасно, не звертаючи уваги один на одного, ..уявімо собі, що при вдиху наповнюються повітрям плечі, руки, ноги (як у гумової іграшки) і кілька разів себе «надуємо і здуємо» ... спробуємо дихати обережно, безшумно, зовсім непомітно, спробуємо посопіти, пофиркати, відкашлятися, ..уявимо собі в руках свічку і спробуємо згасити, задути полум'я, .. а тепер влаштуємо «перестрілку» короткими, різкий видих, .. вдихнемо, як ніби зібралися щось сказати, але в останній момент передумали і вийшов просто видих, ..звертаючись до кого-небудь по черзі вдихнемо і видихніть «з виразом» - будь-яким способом, як захочеться. Велике значення у звучанні голосу грають м'язи шиї, передпліччя та плечей - наскільки вони розслаблені або затиснуті. Іноді актори, перед виходом на сцену, потирають руки - це сприяє прогріванню і розслабленню м'язів плечового поясу. Крім правильного дихання і розслаблення м'язів плечового пояса, необхідно враховувати поставу. Постава залежить від того, наскільки щільно Ваші п'яти упираються в підлогу. Контроль за голосом залежить від рівномірності розподілу ваги.

Вправа № 3. На звук «а» зробимо зі своїм голосом все, що тільки буває - як би перебираючи його можливості: тихо-голосно, високо-низько, закинуті-опустити голову і т. д. Вимовляючи звук «а», міняйте положення голови (слідкуйте, як змінюється звук), встаньте і сильно упріться в підлогу ногами, зробіть жорстку стійку (звук теж зміниться). Спробуємо відчути всі можливі впливу тіла на голос - положення рук, центр ваги, нахил тулуба - при цьому слухаємо себе. Для того, щоб Ваш голос не звучав монотонно, він повинен охоплювати, принаймні, октаву.

Голос можна охарактеризувати наступними параметрами: висота голосу, його гучність, чутність, інтенсивність, темп, тембр, артикуляція, експресія. Ще є і такі властивості, які описати непросто. При спробі їх описати, люди використовують такі порівняння, як «холодний», «легкий», «світлий», «оксамитовий», «дерев'яний», або використовують порівняння - «промяукав», «запищав», «гарчить» і т. д . Гучність голосу - найпростіше його властивість, тісно пов'язане з індивідуальною манерою розпоряджатися простором спілкування. Гучність звуку безпосередньо пов'язана з об'ємом повітря в легенях. Володіння голосом на увазі вибір тієї гучності, яка потрібна для даного приміщення і кількості слухачів.

Люди, що мають звичку говорити голосно, змушують слухати себе силою голосу, як би «захоплюючи», заповнюючи акустичне простір. Громкоголоса людина відсуває від себе слухачів на ту відстань, для якого така гучність була б адекватна. Спілкування в такому випадку втрачає персонального і незалежно від кількості слухачів, направляється як би на натовп. Підвищена гучність в цілому властива порушеній, напруженого спілкуванню. Носіїв гучного мові часто сприймають як «домінуючих», «які не бояться привернути до себе увагу», а між тим виразність мови для сприйняття визначається не гучністю, а правильно підібраним темпом, доречними паузами, різноманітної артикуляцією. Для того щоб оволодіти силою голосу, виконаємо наступне вправу.

Вправа № 4. Швидко і плавно вдихніть і тягніть «а-а-а» на прийнятній для Вас висоті, повільно і рівномірно виштовхуючи повітря протягом десяти секунд. Прислухайтеся до звучання, стежте, щоб воно було стійким до кінця. Повторюйте цю вправу по п'ять хвилин два рази на день, збільшуючи час по можливості без напруги гортані до двадцяти-тридцяти секунд. Ви досягнете стійкого і слухняного голосу. У поняття «темп голосу» включається: швидкість мовлення в цілому, тривалість звучання окремих слів, тривалість пауз. Занадто швидка мова видає внутрішню напругу і нервозність мовця, крім того, вона може викликати дискомфорт у слухача. Необхідно дати слухачеві час зрозуміти, про що Ви говорите. Але пам'ятайте, що надто повільна і млява мова може призвести до того, що Ви втратите увагу слухача. Пауза - важливий інструмент Вашої мови, якщо її вміло використовувати. Паузи в значній мірі формують ритмічний малюнок мови. Завдяки їм, стають зрозумілими не тільки слова, але і думки в цілому. У діалозі іноді уникають пауз ті, хто відчуває себе дуже тривожно і боїться «зависнути в порожнечі». Пауза і інтонація надає різний смисловий відтінок словами. У процесі розвитку діти засвоюють значення інтонації так само, як і слова. У подальшому використання інтонацій у промові відбувається на несвідомому рівні. Інтонації приймаються співрозмовником інтуїтивно, вони характеризують емоційне ставлення, почуття мовця і часто несуть в собі більше інформації, ніж зміст промови. Тональність відокремлює питання від затвердження. У питальних пропозиціях висота тону підвищується до кінця: «Ви розумієте» Остаточно і незмінність суджень характеризується швидким зниженням або підвищенням інтонації. Чим більш різко падає інтонація, тим більше категоричності. Повільно піднімаються і неглибокі інтонації висловлюють невизначеність, здивування, сумнів. Глибокі емоції, смуток, жалість, ніжні почуття завжди вимагають менше уривчастої і плавнішої зміни інтонацій. Підозра, неспокій, загроза можуть бути виражені пониженням голосу. А тепер давайте потренуємося в проголошенні однакових фраз з різною інтонацією,надаючи їм різний сенс.

Вправа № 5. Розбившись на пари. Визначте, хто з Вас буде партнер А, хто партнер В. Партнер А задумує будь-яку фразу і за допомогою інтонації передає стану цікавості, зацікавленості, байдужості, умиротворення, гніву, огиди, тривоги і т. д. Партнер У кожного разу після виголошення фрази з різною інтонацією називає партнеру А зрозумілий їм інтонаційно передається сенс. Партнер А фіксує (для себе) ті інтонації, які не вийшли, і ті, які вийшли добре.(Вправа виконується 2 - 3 хвилини, а потім партнери міняються ролями.) Виконуючи вправу, Ви не могли не помітити, що в залежності від інтонації сильно змінюються артикуляційні рухи губ. Артикуляція - це членороздільно виразне вимовлення. Неохайне використання мови, неправильна артикуляція може викликати недовіру у Вас як до фахівця. Професійний комунікатор повинен володіти обширними знаннями в мовознавстві, адже мова - основний комунікативний інструмент. Ваш професіоналізм прямо пропорційний знанню цього інструменту і вмінню його використовувати.

Вправа № 6.Візьмемо звичайну фразу: «Добре, я обов'язково про це подумаю» і, використовуючи тільки артикуляцію, рухи губ, промовте її декількома способами - прошипіть, мляво пробубонів, промовте «солоденько-задушевно», манірно, «проричіть».(Працювати в парах - один вимовляє, другий спостерігає за губами, потім міняються ролями.) Дуже дієвим інструментом маркування і виділення Ваших повідомлень є висота голосу. Більш того, виявлено, що права півкуля більш охоче приймає повідомлення в низькій тональності, а ліве - в високою. Таким чином, Ви можете, варіюючи висоту Вашого голосу, окремо виділяти повідомлення для свідомості і для несвідомого. Можливість зміни в висоті звучання визначається діапазоном голосу (частота коливання голосових зв'язок за секунду) і досягається шляхом переходу. Перехід - це зсув у висоті від однієї звукової одиниці до іншої. За звукову одиницю приймається склад. Ковзання, або модуляція, - це зміна висоти в межах одного складу. Наприклад, слово «ні» можна вимовити різними способами і відповідно реакція слухача на нього у всіх цих випадках буде різною. Якщо Ви говорите «ні», бажаючи висловити незгоду, інтонаційну ковзання йде вниз. Якщо «ні» вимовляється у вигляді питання, ковзання йде вгору. У тому випадку, якщо «ні» передає здивування або сарказм, можливо подвійне ковзання - вверх і вниз, можливі й інші варіанти. Володіння словом і мовою ще не все в досягненні успіху, необхідно вміти спілкуватися, тобто бути комунікабельним, володіти комунікативними уміннями. А що ж це таке - комунікативні вміння?

Назвемо основні комунікативні вміння

1. Опис поведінки. Це повідомлення про спостережувані специфічних діях людей без приписування їм мотивів, оцінок, установок, особистісних рис. Тобто не можна говорити - «Ви не професіонал», а варто лише висловитися з приводу того дії, яке було вироблено цією людиною не так, як Ви очікували. Наведіть свої приклади.

2. Комунікація почуттів. Аби адекватно висловити свої почуття, необхідно використовувати в мові слова «Я» і «Мені». Це привертає увагу слухають і не сприймається як нав'язування своєї думки. Порівняйте: «Це була жахлива зустріч» і «Я відчувала, що це була жахлива зустріч!». Наведіть свої приклади.

3. Активне слухання. Це прийняття відповідальності за чутне і встановлення емпатійних відгуків, співпереживання. Емоції і думки мають бути у зворотній залежності: розквітають емоції - закінчуються думки; інтелектуальний аналіз вбиває будь-яке почуття.

На першому занятті ми з Вами досліджували особистісні якості. Одним з них була емпатія. Нагадаємо Вам, що емпатія сприяє збалансованості міжособистісних відносин, робить поведінку людини соціально обумовленим. Відзначте для себе деякі прийоми розвитку емпатії.

- Спробуйте використовувати слова і вирази за значенням і емоційним зарядом аналогічні тим, якими користується співрозмовник. Формулюйте відповіді на мові, яка найбільш співзвучний співрозмовника.

- Намагайтеся усвідомити і зрозуміти почуття та думки, які не були прямо висловлені співрозмовником, але, мабуть, малися на увазі в його повідомленні.

4. Конфронтація. Конфронтація буде продуктивною, якщо її ініціатор:

- Встановлює позитивні відносини і поглиблює взаємозв'язок з людьми, яким себе протиставляє;

- Висловлює конфронтацію у формі припущення або питань, а не вимоги;

- Говорить про особливості поведінки, а не особистості;

- Вступає в конфронтацію прямо, а не спотворює факти, наміри і почуття партнера. Оскільки ділове спілкування іноді не може уникнути ділового спору, розглянемо особливості його ведення. Дієслово «сперечатися» має дуже широке значення - це всяке виступ проти чиїхось поглядів, положень, вираз незгоди з ними. Розумний суперечка сприяє сприйняттю істини, дозволяє проникнути в її сутність, зробити своїм досягненням, зміцнити свої переконання. Ділові суперечки бувають індивідуальними і публічними. Вступаючи в індивідуальний ділової суперечка, необхідно:

- Відмовитися від думки, що Вам повірять на слово;

- Чітко сформулювати те положення, яке Ви обґрунтовує або спростовуєте;

- Добре знати те, заради чого сперечаєтесь;

- Точно знати основні положення, щоб не сперечатися про зовсім різні речі. Діловий суперечка повинна бути визначеним і мати чіткі часові межі. Термінологія суперечки - зрозуміла його учасникам. Суперечка повинна бути послідовним. Спробуйте намітити точний план спору. Уважно і до кінця Вислуховуйте Обрання Президента, зважте і оцініть їх. Суперечка повинна бути обґрунтований і переконливо аргументований. Істинність Ваших доводів - бездоганна. Діловий суперечка завжди вимагає послідовного зв'язку Ваших доводів. Стиль поведінки в діловому суперечці повинен бути ввічливим. Головне в суперечці - аргументи, логіка і докази. Міміка, жести і вигуки, вигуки як аргументи не приймаються. Завершуючи заняття, запам'ятаємо ще кілька корисних правил, які забезпечують оптимальний характер відносин з оточуючими.

1.Пам'ятайте формулу спілкування дипломатів (+ + + - - - +++), де «-» символізує суть питання, суть основної розмови. Але жоден дипломат не почне бесіду з головної проблеми. Він завжди усміхається, звертається по імені, робить компліменти, говорить втішні фрази про Вас і Вашу країну, цікавиться станом справ і так далі (це у формулі і є «+»). І тільки потім приступає до хвилюючої його проблеми. Закінчити розмову він не може інакше, як не висловивши слів подяки і надії на спільну подальшу діяльність. Як би не склалася доля основного питання, дипломат посміхнеться і скаже: «Ваша висока компетентність і розсудливість дозволяють мені сподіватися, що в наступну нашу зустріч ми будемо більш близькі до прийняття рішення».

2. Пам'ятайте рада Андре Моруа: «Не кажи, не пояснюй, не докоряй». У спілкуванні кожен з нас може допустити помилку. Слідуючи правилом Моруа, він повинен зробити висновок, винести урок, щоб не повторити помилку, але не звинувачувати кого-то, не шукати об'єктивних причин для виправдання і тим більше нікого не докоряти.

3. Пам'ятайте пораду Дейла Карнегі: «вникни, будь доброзичливий, не безчесть, Не вивищуємо! »

А тепер Вам пропонується «програти» ті комунікативні вміння, які, можливо,будуть використані в процесі працевлаштування (групова робота по програвання ситуацій).

Підсумок заняття.

Контрольні питання:

1. Що є головним засобом вербального спілкування?

2. Що має значення у звучанні голосу?

3. Назвіть основні мовні характеристики.

4. Що таке комунікативні вміння?

5. Перерахуйте основні комунікативні навички, поясніть можливе їх використання в процесі працевлаштування.

Домашнє завдання:

1. Читайте голосно вголос уривки з художніх творів. Слідкуйте за своїм диханням. Чи можете Ви вимовляти фрази до кінця? Займайтеся читанням вголос до тих пір, поки не доб'єтеся достатньої напору повітряного потоку при проголошенні найбільш виразних слів.

2. Визначте свої мовні недоліки, почніть тренувати свій голос, використовуючи вправи, вивчені сьогодні.

Повторне виконання вправ через 2 тижні показало, що учні значно краще виконують їх.

ДОДАТОК В

Таблиця 1

Вираженість критеріїв ефективності роботи з розвитку навчально-пізнавальних мотивів і мотивів професійного самовизначення в контрольній групі

Таблиця 2

Вираженість критеріїв ефективності роботи з розвитку навчально-пізнавальних мотивів і мотивів професійного самовизначення в експериментальній групі

ДОДАТОК Г

Таблиця 1

Вираженість критеріїв ефективності профорієнтаційної роботи в контрольній групі

Таблиця 2

Вираженість критеріїв ефективності профорієнтаційної роботи в експериментальній групі

ДОДАТОК Д

Рис. 1. Співвідношення середніх показників критеріїв ефективності профорієнтаційної роботи в контрольній групі і експериментальній групі до і після реалізації програми з профорієнтації

Умовні позначення:

1 - достатня інформація про професію і шляху її отримання

2 - сформованість потреба в обґрунтованому виборі професії

3 - сформований ставлення до праці як до життєвої цінності

4 - ступінь самопізнання

5 - наявність в учнів обґрунтованого професійного плану

6 - індивідуальний характер будь-якого профорієнтаційного впливу

7 - спрямованість профорієнтаційних впливів, насамперед, на всебічний розвиток особистості

Размещено на Allbest.ru