Сучасна освітня політика на регіональному рівні

Україною визнана необхідність запровадження інноваційної моделі розвитку економіки України. Інновації - це необхідний елемент будь-якого відтворювального процесу. Інноваційні технології ставлять на тверду практичну основу великий гуманістичний принцип, сформульований видатним педагогом-гуманістом Я.Каленським: "учити всіх і всьому", без будь-яких дискримінаційних обмежень. У цей час людство стрімко змінює своє соціальне та інтелектуальне обличчя, інформація перетворилась в глобальний ресурс економічного зростання. Саме інформація, управління та організація дозволили розвинутим країнам вступити в нову фазу розвитку цивілізації, формувати інноваційну модель економічного розвитку. Проте в Україні, на відміну від таких країн як США, Великобританія, Франція, де в останнє десятиріччя відбулась зміна державних пріоритетів на користь інвестицій у галузі, які формують людський капітал, на жаль, спостерігається зменшення кількості підприємств, які впроваджують інновації. І ця тенденція має місце і нині.

Метою Болонської системи є надання студентам свободи у виборі місця і програми навчання, полегшення працевлаштування на європейському ринку праці. На конференції міністрів освіти у Норвегії у 2005 році українська делегація підписала угоду про приєднання України до Болонського процесу, а з 2010 р. вища освіта в нашій державі має перейти на Європейські стандарти. Це позитивно позначиться не лише на якості підготовки кадрів, але й на формуванні в Україні інноваційної моделі економічного розвитку [53].

Основу сучасного економічного розвитку, що базується на знаннях, складає третинна освіта. Попит на цю освіту швидко зростає. То ж не дивно, що у високорозвинутих країнах, які стали на шлях інноваційного розвитку, пріоритет надається інвестиціям у фундаментальні науки, пов'язані з розвитком галузей, які формують людський капітал.

Потреба в освіті особливо відчутною стала в умовах формування ринкових відносин. Ринкові структури постійно звертаються до сфери освіти. Саме тут нагромаджені знання ринкового і соціального розвитку. В освітній сфері ведуться як науково-теоретичні дослідження, так і реалізація наукових ідей у практичній сфері [53].

Однак проблема доступності вищої освіти залишається. Це перш за все стосується формування умов для територіальної, соціальної та академічної мобільності молоді. Освіта як складова соціально-економічного розвитку покликана перетворитись у привабливу і відкриту для інвестицій сферу. Тому подальший розвиток вищої освіти, зростання масштабів підготовки кадрів має залишатись стратегією не лише на найближчу, але і на віддалену перспективу. Одночасно потребує постійного вдосконалення ланка освіти, що передбачає наближення підготовки кадрів до потреб економіки.

Здійснюючи підготовку кадрів, доцільно застосовувати принцип, який набув широке застосування у вузах Китаю: "менше, але краще; нове, але практичне, широко, але глибоко". Нині багато країн Європи працюють над підвищенням якості освіти, підготовки кадрів, забезпеченням їх ефективного використання. Адже нині, як свідчать матеріали соціологічних досліджень, майже третина із тих, хто має вищу освіту, виконує роботу, яка не відповідає профілю їх освіти [49, 58-63].

Модернізація освіти має бути направлена на відповідність базовим принципам ринкової економіки, на перетворення освіти у важливий ресурс особистого, суспільного і державного розвитку, у ресурс реалізації важливих для громадян, суспільства і держави ціннісних орієнтирів, до яких можна віднести свободу, добробут і безпеку. Отримання освіти має бути економічно і соціально ефективним, має забезпечувати певний ефект. Інноваційний характер освіти стає важливим інструментом успішної конкуренції вищої школи з іншими соціальними інститутами. Сьогодні для створення у молоді позитивного іміджу вищої освіти важливо не лише забезпечити зміст, але і форми, технології навчання [43, 7].

Виходячи з вимог економіки, заснованої на знаннях, особливо велике значення має структура попиту на третинну освіту в розрізі спеціалізації.

Найбільш інтенсивно число зайнятих з вищою освітою ІІІ-ІV рівнів акредитації росло в галузях, які надають послуги - торгівля, ресторанне господарство, фінанси і кредит, страхове забезпечення. Адже саме ці сектори економіки розвиваються найбільш інтенсивно. Найнижчі темпи характерні для підготовки кадрів для галузей, що виробляють товари - промисловість, сільське і лісове господарство.

Освіта має стати інвестиційно привабливою, має бути забезпечена ефективність діяльності навчальних закладів, прозорість фінансових потоків, незалежної оцінки якості знань. Інвестиційна привабливість буде залежати від інноваційного характеру розвитку освітньої і практичної діяльності. В умовах недостатнього фінансового забезпечення важливим також є розробка ефективного фінансово-економічного механізму ресурсного забезпечення освітньої діяльності на всіх рівнях освіти, зосередження ресурсів на найбільш пріоритетних напрямках розвитку освіти. Інвестиційна привабливість у значній мірі залежить від економічної самостійності освітніх закладів, зниження інвестиційних ризиків вкладень в освітню сферу, забезпечення прозорості процесів фінансово-господарського управління.

1.4 Процес реалізації державної освітньої політики на регіональному рівні

Як зазначалося вище , сучасна освітня політика базується на прагненні досягти європейського рівня якості й влитися в освітній простір Європи.

З прийняттям Конституції України, Законів України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту”, “Про охорону дитинства” практично завершено формування нормативно-правової бази освіти, визначено основні засади її демократичного функціонування і розвитку [78].

Водночас їх реалізація вимагає на всіх рівнях системних послідовних дій, досить радикальних змін у структурі, змісті, економіці та управлінні освітою, здійснення відповідних заходів щодо організаційно-методичного, матеріально-технічного та кадрового забезпечення освітянської галузі.

Програма розвитку освітньої галузі Луганщини на період 2002-2015 роки передбачає реалізацію системного реформування галузі та перспективи її вдосконалення і враховує регіональні особливості, демографічну ситуацію та соціальні потреби населення області.

Пріоритетами розвитку освітньої галузі області визначено:

- особистісну орієнтацію освіти;

-створення рівних можливостей для здобуття якісної освіти;

- удосконалення системи безперервної освіти;

- впровадження сучасних інформаційних технологій;

- створення умов для професійної самореалізації педагогічних працівників;

- модернізація та зміцнення матеріально-технічної бази [72, 2-8].

Програма складається з 4-х підпрограм, кожна з яких охоплює стратегічні напрямки розвитку освіти. Вона базується на сучасних теоретичних положеннях та концепціях новітньої вітчизняної й зарубіжної педагогіки, в її основі - визнання пріоритетної ролі особистості та забезпечення її індивідуальних освітніх потреб.

Підпрограма розвитку загальної середньої освіти передбачає оптимізацію мережі навчальних закладів усіх типів з метою приведення їх у відповідність до потреб особистості та економічних можливостей регіонів, створення закладів нового типу, освітніх комплексів. Нею передбачається здійснення цілого ряду заходів щодо забезпечення якісної освіти, створення умов для здобуття повної загальної середньої освіти в різних типах навчальних закладів, соціального захисту учасників навчально-виховного процесу.

Особливістю підпрограми “Розвиток позашкільних навчальних закладів” є зміцнення матеріально-технічної бази позашкільних закладів, збереження та відновлення мережі, їх навчально-методичне забезпечення.

Чільне місце в Програмі посідає проблема інформатизації навчальних закладів, забезпечення шкіл сучасною комп'ютерною технікою, розширення мережі класів, під'єднаних до глобальної комп'ютерної мережі Інтернет, та впровадження комп'ютерно-орієнтованих технологій у навчальний процес [71, 7-9].

Оскільки дієвість та якість освітньої системи визначає вчитель: від його професійного рівня, морально-етичних якостей залежить реалізація освітньої політики, то у підпрограмі “Вчитель” пропонується ряд заходів, спрямованих на зменшення відтоку педагогічних кадрів із системи, поповнення закладів випускниками нової генерації, якнайповніший соціальний захист педагогічних працівників, створення умов для їх творчого та професійного самовираження.

Особливістю Програми є врахування реальних фінансових можливостей, раціональне й ефективне використання бюджетних асигнувань, залучення до реалізації її окремих заходів коштів спонсорів, меценатів, фондів, інвестицій, надання додаткових освітніх послуг населенню за принципом “Громада для школи, школа для громади”.

Диверсифікація джерел фінансування галузі розширить доступ громадян до освіти, зменшить навантаження на обласний бюджет, сприятиме забезпеченню освіти фінансовими та матеріальними ресурсами.

Головним напрямком розвитку системи освіти Луганщини є покращення якості освіти та забезпечення рівного доступу до неї. Це зазначила начальник управління освіти і науки Луганської облдержадміністрації Ірина Цимбал на серпневій конференції педагогічних працівників області. Під час конференції керівники усіх навчальних закладів Луганщини визначилися щодо оптимальних шляхів реалізації пріоритетних напрямів розвитку освіти в регіоні у наступному навчальному році. Йшлося про діяльність навчальних закладів різних рівнів від дитсадків до вузів щодо практичної реалізації основних положень законів системи освіти, обласних програм, а також співпраці з органами місцевого самоврядування.

За словами Ірини Цимбал, головний орієнтир для освітян цього року - це спрямованість усього процесу навчання на практичні результати. Крім того, вона зазначила, що матеріальні, фінансові, кадрові і науково-методичні ресурси народногосподарського комплексу області мають бути підпорядковані саме забезпеченню якості освіти, оскільки якість освіти є національним пріоритетом.

Впровадження та реалізація програмно-цільового підходу надає можливість пошуку найбільш оптимальних шляхів удосконалення освітньої галузі. „Саме він забезпечує консолідацію зусиль усіх органів влади щодо створення умов для рівного доступу до якісної освіти”, - зазначила Ірина Цимбал. Вона зазначила, що виходячи з цього облрадою в липні 2007 року затверджено регіональну програму „Освіта Луганщини. 2007-2011 роки”, в якій визначено не лише обсяги фінансування, але й відповідальність органів місцевого самоврядування та рекомендовано міських та районним радам прийняти відповідні програми на територіях. Метою цієї програми визначено підвищення якості освіти, її інноваційний розвиток в регіоні, забезпечення рівного доступу кожного громадянина до здобуття якісної освіти, удосконалення механізму управління, соціальний захист учасників навчально-виховного процесу. Ірина Цимбал переконана, що ця регіональна освітня програма є суттєвим важелем в процесі забезпечення високих стандартів освіти на Луганщині. Вона також відзначила, своєчасність і важливість прийняття облрадою програми „Патріот Луганщини” та „Програми розвитку та функціонування української та російської мов в Луганській області на 2007-2010 роки”. На думку Ірини Цимбал, ці документи сприятимуть не тільки актуалізації соціально важливих проблем, але й забезпечили фінансування таких напрямків, як професійний розвиток учителів і забезпечення їх методичною літературою, поповнення шкільних бібліотек, проведення конкурсу програм патріотичного спрямування для навчальних планів тощо.

В ході педконференції Ірина Цимбал запропонувала керівникам установ освіти усіх рівнів проаналізувати стан реалізації комплексних обласних та місцевих програм розвитку освіти регіону, а також цільових програм „Вчитель”, „Шкільний автобус”, „Комплексна програма профілактики злочинності”. Наразі, на черзі розробка та прийняття цільових програм щодо роботи з обдарованою молоддю, розвитку дистанційного навчання, профільного навчання, а також програм „Дитинство”, „Школа майбутнього”, „Професійний розвиток педагогів” [77].

Висновки до розділу 1

Таким чином, у першому розділі магістерської роботи ми проаналізували основну науково-педагогічну літературу з поставленої проблеми, розкрили сутність та особливості соціально-політичного контексту формування регіональної освітньої політики.

Отже, державну освітню політику можна визначити як складову політики держави, що відображає сукупність її цілей і завдань у сфері освіти, які формуються політичною системою залежно від сутності держави та її соціального призначення і реалізуються нею за допомогою відповідних інструментів. Таким чином, поняття «державна освітня політика» передбачає, що вона формується, визначається державою і здійснюється від її імені в особі державних органів та установ, які уособлюють усі гілки державної влади, з метою упорядкування освітніх процесів, здійснення на них впливу або безпосереднього визначення їх перебігу.

В умовах нового 2010-2011 навчального року, коли відбуваються серьозні реформи у освітній політиці, необхідно мати на увазі те, що найголовнішим завданням вітчізняної освіти є її подальше удосконалення.

Утотожнюючи все вище зазначене, зауважимо, що для формування певної успішної економічної моделі розвитку необхідне не лише збільшити зацікавлність в освіті, а й підвищити її якісний рівень. А модернізація освіти потребує структурних змін, співвідношення потреби підготовки кадрів різних рівнів. На цьому має бути зосереджена увага дослідників.

Розділ 2. Стан сучасної освітньої політики на регіональному рівні (Луганськ та Луганська область)

2.1 Аналіз сучасної державної освітньої політики у луганській області

В цьому навчальному році, почалися правдиві Болонські реформи: наказом Міністра МОНУ впроваджено ECTS, поставлене завдання до кінця 2009-10 н.р. запровадити Додаток до диплому європейського зразка, збільшена автономія університетів щодо створення навчальних програм та забезпечення студентам в розумних межах індивідуального вибору навчальних дисциплін, вживаються конкретні заходи для підвищення мобільності, розпочата дискусія на тему створення Національної рамки кваліфікацій.

Сучасна освіта в порівнянні з попередніми роками стає все більш варіативною.

Згідно з вимогами Національної доктрини розвитку освіти, стратегії реформування загальної середньої освіти та у зв'язку з підвищенням вимог до освітнього рівня випускників шкіл зростає потреба в класах, школах, що надають освіту в обсязі, який перевищує Державний стандарт, або здійснюють відповідну профільну підготовку. У 2009-2010н.р. діє 297 профільних класів, в яких навчається 7563 учня 10-11 класів. З метою забезпечення європейської якості освіти мережа класів з поглибленим вивченням окремих предметів на базі навчальних закладів міста Луганська щорічно збільшується. В усіх типах закладів поглиблено вивчають основи наук понад 13110 учнів [79].

Триває процес інформатизації загальноосвітніх закладів. Сьогодні в 39 навчальних закладах м. Луганська встановлені сучасні навчальні комп'ютерні класи, 4 заклади мають по 2 таких комплекси. 34 навчальні заклади отримали 160 навчальних програм двадцяти найменувань. 40 вчителів міста пройшли навчання за програмою “INTEL” та оволоділи методикою використання комп'ютерної техніки в навчально-виховному процесі. Таким чином, поетапна реалізація Державної програми комп'ютеризації шкіл дозволяє розширити використання сучасних інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.

Система позашкільної освіти м. Луганська є структурною частиною системи освіти і спрямована на розвиток здібностей, талантів дітей і молоді, задоволення їх потреб, інтересів, духовних запитів. Позашкільною освітою охоплено близько 23 тисяч дітей і підлітків, що становить 46 відсотків від загальної кількості дітей шкільного віку. Щороку розширюється мережа гуртків, творчих об'єднань, клубів за інтересами, удосконалюються форми та методи позакласної роботи. Значна увага приділяється збереженню та збільшенню гуртків фізкультурно-спортивного та еколого-натуралістичного напрямків. Вдвічі збільшено кількість гуртків цих напрямків. На базі дитячо-юнацької спортивної школи №2 відкрито відділення футболу (дівчата) та східних єдиноборств. З метою забезпечення науково-методичного супроводу діяльності керівників гуртків, створено методичні центри на базі позашкільних закладів освіти [79].

В навчальних закладах, які знаходяться у комунальній власності м. Луганська на 01.09. 2009р. працює 4943 педагогічних працівників, серед них: 1007 мають кваліфікаційну категорію “спеціаліст вищої категорії”, 1300-кваліфікаційну категорію “спеціаліст І категорії”, 658 - кваліфікаційну категорію ”спеціаліст ІІ категорії”, 1978- кваліфікаційну категорію “спеціаліст”. Кількість працюючих пенсіонерів у вищевказаних закладах становить 18%, молодих вчителів (віком до 30 років) - 21%. Щорічно підвищують свою кваліфікацію понад 700 педагогічних працівників міста.

Створенню науково-методичних і психологічних умов для розвитку творчої особистості вчителя сприяє система методичної роботи міста, в рамках якої діють фахові методичні об'єднання, постійно діючі семінари для різних категорій педагогічних працівників, школи молодого вчителя та школи перспективного педагогічного досвіду. Міська картотека передового педагогічного досвіду налічує 124 адреси та щороку поповнюється. Створена багаторівнева система управління та інформаційного забезпечення діяльності закладів освіти. Впроваджено моніторинг освітніх процесів та результатів навчально-виховного процесу. На засіданнях колегії управління освіти Луганської міської ради обговорюються актуальні питання щодо розвитку освітньої галузі. Запроваджена система морального та матеріального стимулювання праці керівників освітніх закладів.

На сучасному етапі найважливішими напрямками роботи у галузі освіти є:

? забезпечення кожній дитині шкільного віку рівного доступу до якісної освіти;

? забезпечення практичного впровадження нового змісту освіти;

? зміцнення матеріально-технічної, науково-методичної бази закладів освіти;

? інформатизація освіти та комп'ютеризація навчально-виховного процесу в освітніх закладах;

? розвиток профільного навчання у старшій школі, формування допрофесійних навичок школярів;

? підвищення престижу професії вчителя, створення умов для підвищення професійної майстерності та рівня психологічної й методичної підготовки педагогічних кадрів;

? поповнення банку даних перспективного педагогічного досвіду;

? оновлення інформаційного банку даних "Творча обдарованість Луганська" за різними номінаціями та забезпечення підтримки обдарованої молоді в реалізації їх творчих запитів;

? забезпечення наступності у роботі загальноосвітніх та вищих навчальних закладів;

? співпраця із зарубіжними навчальними закладами з питань обміну перспективним педагогічним досвідом, науковими здобутками .

Управління освіти і науки облдержадміністрації відзначає, що програма «Освіта Луганщини. 2007-2011 роки», затверджена рішенням Луганської обласної ради у липні 2007 р., обговорена на засіданнях колегій управлінь та відділів освіти міських рад та райдержадміністрацій, нарадах керівників закладів освіти, в педагогічних колективах. У кожному місті і районі області розроблені І затверджені в установленому порядку відповідні програми розвитку освіти [82].

У 2009-2010 навчальному році всебічний розвиток дітей дошкільного віку забезпечують 1146 дошкільних навчальних закладів, в тому числі 841 - у містах і 305 - у сільській місцевості, в яких виховується 117,6 тисячі дітей, в тому числі 109,3 тис. - в містах І 8,2 тис. - у сільській місцевості (92,7% і 7,1% відповідно), що майже на 5,0 тис. дітей більше, ніж у попередньому році (зростання контингенту дошкільних закладів за рік складає 4,2%).

У порівнянні з 2008 роком частка дітей, охоплених суспільною дошкільною освітою, зросла з 65% до 66%, в тому числі дітей 5-річного віку - з 82,7% до 92% (по містах - до 97%, по сільській місцевості - до 86,8%).

Середня наповнюваність дошкільних навчальних закладів у порівнянні з 2008 роком зросла на 0,2% і на сьогодні становить 105,2% (по містах -108,7%, по сільській місцевості - 71,2%) [82].

Динаміка змін мережі свідчить про те, що в цілому в 2008 році кількість дошкільних навчальних закладів зросла на 7 закладів, а саме:

? відновлено роботу 3 закладів, які не були зняті з реєстру (м. Луганськ, м. Перевельськ);

? відновлено роботу 4 раніше закритих закладів у м.м. Антрацит, Лисичанськ, Сєвєродонецьк;

Створено 2 навчально-виховні комплекси "Дошкільний навчальний заклад загальноосвітній навчальний заклад"у пос. Литикове Слов'яносербського району [81].

Також з метою раціонального використання приміщень закладів освіти, особливо в сільській місцевості, продовжувалося розширення мережі навчально-виховних комплексів "Загальноосвітня школа - дошкільний навчальний заклад". На сьогодні в області функціонує 63 такі заклади, дошкільну освіту в них отримують майже 4,3 тисячі дітей.

На базі дошкільних навчальних закладів І шкіл працюють 11317 консультативних пунктів І шкіл майбутніх першокласників, в яких необхідну підготовку до навчання у школі отримують майже 23 тисячі дітей, що не відвідували дошкільні навчальні заклади [81].

З метою приведення мережі навчальних закладів у відповідність зі шкільними контингентами, раціонального використання приміщень і підвищення якості освітніх послуг протягом 2009 року закрито 10 загальноосвітніх шкіл.

Станом на 01.01.2010 в області функціонують 1142 загальноосвітні навчальні заклади, в тому числі 712 в містах і 381 - в сільській місцевості (62,3% і 33,4% відповідно), в яких навчаються 345.899 учнів, в тому числі 315,4 тис. в містах і 34,5 тис. в сільській місцевості (90,1% і 9,9% відповідно). Це на 21,1 тисячі школярів (тобто на 5,7%) менше, ніж у попередньому навчальному році. В той же час мережа приватних загальноосвітніх закладів у минулому році збереглася, а контингент в них скоротився лише на 123 учні (з 1458 до 1335 школярів, тобто на 0,09%).

Забезпеченість підручниками і навчальними посібниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів області станом на 01.01.2010 становить 96,3% (що на 1,5% більше, ніж рік тому), в тому числі в класах з українською мовою навчання - 94,2%, в класах з російською мовою навчання - 98,9%.

Протягом 2009 року на 100% виконано план завозу нових підручників для учнів 8-х класів (до області надійшло 903.101 примірник), що становить 100% від потреби.

У 2009 році збільшилася кількість закладів освіти з українською мовою навчання: загальноосвітніх - на 11, дошкільних на 25 одиниць. Таким чином, у поточному навчальному році 67,1%, або 741 загальноосвітній та 71,0%, або 809 дошкільних навчальних закладів здійснюють навчання та виховання державною мовою, що повністю відповідає завданням Програми розвитку та функціонування української мови в Луганській області на 2004-2010 роки.

У загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році українською мовою навчаються 40,3% учнів, що на 3,8% більше, ніж у 2007-2008 навчальному році. Кількість дітей, які виховуються в дошкільних закладах державною мовою, складає 72,7% що на 1,4% більше, ніж рік тому.

У 2009 році успішно реалізовано масове впровадження зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників як безальтернативна форма вступу до вищих навчальних закладів: 65% випускників поточного та минулих років продовжили навчання у вищій школі. Двадцять шість випускників ВНЗ отримали максимальну кількість балів Із 200 можливих, що складає 11% від загальної кількості випускників України, що отримали 200 балів. Підтвердили високий рівень якості знань старшокласники закладів нового типу.

З метою створення умов розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей та потреб учнів старшої школи у процесі їхньої загальноосвітньої підготовки створено 283 освітні округи, які забезпечують рівний доступ кожного учня до якісної освіти через введення профільного навчання, поглибленого вивчення окремих предметів, міжшкільних факультативів, курсів за вибором, консультаційних пунктів, координацію освітньої діяльності з вищими навчальними закладами.

У 2009 році відсоток учнів 10-11 класів, охоплених профільним навчанням, склав 67% від загальної кількості старшокласників. Поглибленим вивченням окремих предметів по області охоплено 12,0% учнів 5-11 класів.

В області створена цілісна система роботи з обдарованою молоддю. До районних, міських і обласного банку обдарованих дітей включено понад 15 тисяч школярів.

У Всеукраїнських предметних олімпіадах на всіх рівнях в 2009 році взяли участь понад 30 тисяч учнів області. Із 89 учасників фінальних змагань республіканського рівня призерами стали 63 учні. Серед них 10 отримали дипломи першого ступеня, 21 - другого і 32 - третього ступеня.

За 2008-2009 навчальний рік в 119 професійно-технічних навчальних закладах області було підготовлено та випущено 20185 кваліфікованих робітників, із загальної кількості учнів 62483 особи, 378 молодший спеціаліст. Навчання учнів та слухачів велося з 221 ліцензованої професії. У 2009-2010 навчальному році спостерігається збільшення учнів професійно-технічних навчальних закладів на 1524 особи.

Понад 11,2 тисячі випускників опанували 2 і більш професій. Серед випускників 2008 року близько 2 тисяч (або 10 % від загальної кількості) одержали дипломи з відзнакою. Разом з професією дістали повну загальну середню освіту 10,1 тисячі випускників, понад 400 продовжили навчання у вищих навчальних закладах 3-4 рівня акредитації.

Протягом 2009 року вища освіта Луганської області розвивалась з позитивного динамікою. Мережа вищих навчальних закладів (далі - ВНЗ) області станом на 01.09.2009 р. включає:

- 18 державних ВНЗ 3-4 рівнів акредитації (університети, інститути, академії),

- 14 недержавних ВНЗ 3-4 рівнів акредитації,

- 83 ВНЗ 1-2 рівнів акредитації (технікуми, училища, коледжі), враховуючи філії та структурні підрозділи, які мають статус юридичної особи. З них 1 приватної, 20 комунальної та 62 державної форми власності.

В області здійснюють освітню діяльність 32 структурних підрозділи ВНЗ ІІІ-ІУ рівнів акредитації інших областей України: Київської, Харківської, Донецької, Одеської та ін. [79].

Загальна кількість студентів ВНЗ складає 127,4 тис.осіб у 2009-2009 навчальних роках та 130,2 тис.осіб у 2009-2010 навчальних роках. Порівняльний аналіз динаміки розвитку освіти луганської області у 2008-2009 та 2009-2010 навчальних роках представлений у додатку А.

У зв'язку зі зміною попиту на ринку праці на фахівців окремих спеціальностей (зменшення попиту на фахівців економічної сфери, менеджерів, юристів; збільшення попиту на соціологів, програмістів, архітекторів тощо) в вищих навчальних закладах відбулася зміна пріоритетів щодо вибору профільності підготовки.

ВНЗ здійснюють роботу щодо підготовки спеціалістів вищої кваліфікації через аспірантури і докторантури. Завдяки активізації їх роботи кількість кандидатів наук серед викладачів збільшилася до 3,7 тис, докторів наук - до 883 осіб.

Важливим напрямом у сфері вищої освіти була робота з підготовки ВНЗ області до входження в Болонський процес: введення кредитно-модульної системи навчання. Розпочато роботу щодо створення навчально-науково-виробничих комплексів. У рамках виробничих комплексів вирішуються питання добору кращих абітурієнтів та надання студентам можливості адаптуватися до майбутнього місця роботи, їх подальше працевлаштування.

Підвищенню якості підготовки студентів сприяла вузівська наука. Студенти залучалися до виконання наукових досліджень на базі Донецького національного університету разом з науково-дослідними інститутами НАН України.

Поліпшенню якості підготовки фахівців і наближенню її до європейських вимог сприяла стандартизація управління якістю навчального процесу І наукової роботи у ВНЗ. 14 вищих ВНЗ Луганської області було зайнято у сфері підготовки фахівців для зарубіжних країн. На сьогодні у ВНЗ області навчається більше 2,2 тис. іноземців з 58 країн світу.

ВНЗ брали активну участь у роботі міжнародних організацій, програм, фондів, тісно співпрацювали з ВНЗ близького і далекого зарубіжжя, отримували на конкурсній основі іноземні гранти, що сприяло науковому й освітньому обміну, входженню вищої освіти області в Європейський освітній простір [78].

Таким чином, приєднавшись до Болонського процесу Україна може і повинна стати частиною єдиного європейського освітнього простору. Для всіх громадян України незалежно від їх національності, соціального походження та майнового стану, віросповідання та стану здоров'я забезпечується рівний доступ до здобуття якісної освіти.

2.2 Концепція розвитку освіти Луганщини

Діяльність України на міжнародній арені як рівноправного суб'єкта міжнародних відносин лише розпочинається, і цей надзвичайно складний процес збігся в часі з непростими завданнями розбудови незалежної держави та формуванням національної економіки на засадах ринкової економічної моделі.

Входження України у світовий освітній простір, приєднання до Болонського процесу зумовлюють необхідність модернізації освіти. Вітчизняна освіта спрямовується на затвердження патріотизму та загальнолюдських цінностей, стимулювання інновацій в освітній політиці з метою подальшого розвитку системи освіти, підвищення її ефективності.

Освіта Луганщини є складовою загальнодержавної системи. Сучасні тенденції розвитку освіти здійснюють системоутворюючий вплив на модернізацію освіти Луганщини у стратегічному напрямі, який визначає держава, а також надають імпульс для подальшої розбудови освіти на регіональному рівні. Модернізація освіти Луганської області має ґрунтуватись на врахуванні позитивних надбань регіональної системи освіти й водночас передбачає істотні зміни, зумовлені сучасними тенденціями розвитку інноваційного суспільства та ринку праці.

Складовими комплексної системи обласної освіти як соціокультурного феномена має бути гуманістична тріада сучасної філософії освіти: людина - освіта - культура. Базовими компонентами в реформуванні регіональної освіти є гуманізація та демократизація [69].

Нормативно-правовою основою Концепції розвитку регіональної освіти є державні документи: Конституція України, Національна доктрина розвитку освіти, закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про інтелектуальну власність», «Про авторські та суміжні права», постанова Верховної Ради України «Про стан і перспективи розвитку середньої освіти в Україні» (від 09.01.2007 р. № 536-V), Концепція Державної програми розвитку освіти на 2006-2010 рр., а також Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» (від 04.07.2005 р. № 1013/2005), Освіта для інноваційних суспільств у ХХІ столітті, Підсумковий документ саміту «Групи вісімки». До теперішнього дня в Україні діяла 12-річна система шкільної освіти, що була введена з 1 вересня 2002 після рекомендацій ЮНЕСКО та Євросоюзу. 5 липня 2010 року Верховна Рада прийняла законопроект про введення 11-річної системи середньої освіти та обов'язкової дошкільної освіти. Законом України від 6.07.2010 року № 2442-VI "Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу" внесено зміни до Закону України "Про загальну середню освіту" стосовно 11-річного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах та відповідні зміни до Закону України "Про дошкільну освіту" [80].

Розвиток освіти Луганської області відбувається з урахуванням таких пріоритетів:

- зорієнтованість регіональної освітньої політики на створення системи освіти, здатної забезпечити високу якість з максимально можливою доступністю;

- взаємодія державних і громадських інститутів освітньої політики, професійних, творчих спілок та асоціацій, їх спрямованість на розвиток освіти з урахуванням регіональної специфіки та наявного потенціалу;

- упровадження інновацій в освіту як умови забезпечення її якості від дошкілля та протягом усього життя людини;

- сприяння розширенню життєвої компетентності учнів, появі нових мотивів навчання, самоорганізації та самореалізації особистості;

- комплексна реалізація оздоровчої та культуротворчої функції освіти;

- створення високотехнологічної інформаційної системи освіти;

- інтеграція освіти і науки, сприяння інноваційній діяльності в навчальних закладах області різного рівня акредитації та форм власності.

Основними принципами розвитку освіти визначено:

- гуманізацію, що передбачає утвердження людини як найвищої соціальної цінності, розвиток здібностей дітей, учнів, студентів і задоволення їхніх освітніх потреб, забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей;

- демократизацію, спрямовану на розширення впливу громадської думки на прийняття адекватних управлінських рішень, динамічне реагування на потреби суспільства, перерозподіл функцій управління між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування;

- відповідність змісту освіти, якості освітніх послуг державним вимогам, освітнім стандартам з урахуванням регіональних особливостей і потреб;

- розвиток життєспроможної самодостатньої особистості як провідної ідеї освіти, що забезпечує орієнтацію вчителя, викладача на особистість дитини, учня, студента (активно-діяльнісний характер навчання; єдність мотиваційної сфери особистості; розкриття здібностей і творчих задатків дітей, учнів, студентів; урахування їхніх вікових та індивідуальних особливостей; забезпечення успіху в оволодінні знаннями та способами діяльності);

- оздоровча функція освіти, яка є обов'язковою умовою забезпечення та зміцнення здоров'я всіх учасників навчально-виховного процесу;

- партнерство, що передбачає створення партнерських стосунків між усіма суб'єктами освітнього процесу. На основі партнерства здійснюється підвищення інвестиційної привабливості освіти, розвиток меценатства, інноваційних форм і видів освітньої діяльності;

- підвищення якості контрольно-оцінювальної діяльності в контексті незалежного оцінювання, що передбачає вдосконалення системи моніторингових досліджень [79].

Мета й завдання розвитку освіти

Метою програми є створення умов для модернізації системи освіти Луганської області, нарощування її випереджального інноваційного потенціалу, підвищення якості освіти й виховання, рівного доступу до здобуття якісної освіти, виконання вимог Болонської декларації.

Досягнення мети передбачає виконати такі завдання:

Модернізувати систему освіти області на основі державно-громадської взаємодії з урахуванням сучасних тенденцій розвитку галузі та потреб регіону.

Оптимізувати мережу закладів освіти області з метою забезпечення якості освіти та рівного доступу до отримання якісної освіти.

Забезпечити психолого-педагогічний, медичний та методичний супровід організації життєдіяльності дошкільнят, учнівської та студентської молоді, запровадити системний моніторинг навчальних досягнень учнів і студентів, стану їхнього здоров'я.

Забезпечити вдосконалення єдиної виховної системи на засадах духовних цінностей українського народу, об'єднати внутрішні ресурси освіти та зовнішні впливи на основі координації соціального, культурного та наукового потенціалу області.

Удосконалити кадрову та ресурсну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації для задоволення потреб педагогічних працівників, викладачів професійно-технічних навчальних закладів і вищих навчальних закладів з урахуванням сучасних вимог особливостей переходу до незалежного зовнішнього оцінювання.

Запровадити ефективні методи управління системою освіти.

Стимулювати розвиток наукових і прикладних досліджень та інтеграцію освіти і науки.

Здійснити комплексну інформатизацію освіти області через запровадження нових інформаційних технологій, систему тестового оцінювання знань, автоматизацію управління освітньою галуззю.

Формувати й запроваджувати нові механізми фінансово-економічного та матеріально-технічного розвитку освіти області.

Урахувати вимоги соціальних замовників до якості освіти.

Досягнення поставленої мети та зазначених завдань потребує скоординованих дій органів педагогічної громадськості, виконавчої влади всіх рівнів та органів місцевого самоврядування, що може бути забезпечено шляхом прийняття програми.

Модернізована система освіти області має бути спрямована на забезпечення оптимальних умов функціонування освітянської галузі, створення системного механізму саморегуляції, вибору стратегічних напрямів розвитку [79].

В основу вибору стратегічних напрямів розвитку освіти області покладені ідеї взаємодії між системою та її зовнішнім середовищем, ідеї педагогіки життєтворчості, пріоритети освіти в навчанні протягом усього життя, визначені положенням Меморандуму комісії Європейського співробітництва (30 жовтня 2000 р.), документами зустрічі Великої вісімки у сфері освіти (1-4 квітня 2006 р.), підсумковими документами саміту «Групи вісімки» «Освіта для інноваційних суспільств у ХХІ столітті» (16 липня 2006 р.).

Стратегічними напрямами розвитку освіти області визначено:

- запровадження компетентнісно зорієнтованого підходу в освіті як основи формування життєспроможної самодостатньої особистості школяра та студента;

- організація профільного навчання у старшій школі;

- запровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій та дистанційної освіти в навчальний процес школи, професійно-технічних і вищих навчальних закладів;

- розробка стратегії мовного прориву в системі неперервної освіти області;

- упровадження моніторингу якості освіти учнів і студентів у контексті зовнішнього незалежного оцінювання.

Шляхи та способи реалізації стратегічних напрямів розвитку освіти.

Запровадження компетентнісно зорієнтованого підходу в освіті як основи формування життєспроможної самодостатньої особистості. Спрямованість системи освіти лише на засвоєння системи знань, яка була традиційною й виправданою ще кілька десятиріч тому, уже не відповідає сучасному соціальному замовленню, що вимагає виховання самостійних, ініціативних і відповідальних членів суспільства, здатних ефективно взаємодіяти в розв'язанні соціальних, виробничих та економічних завдань. Вирішення цих завдань потребує істотної активізації самостійної та продуктивної діяльності школярів і молоді, розвитку їхніх особистісних якостей і творчих здібностей, умінь самостійно здобувати нові знання й розв'язувати проблеми, орієнтуватись у житті суспільства.

Знання, уміння та навички, які молодь сьогодні набуває у процесі навчання в закладах освіти, беззаперечно, є дуже важливими. Однак поряд із цим актуальним стає поняття компетентності учня та студента, їх оволодіння набором компетентностей, що, на думку експертів, визначається багатьма чинниками. Набуття молоддю знань, умінь і навичок із метою їх трансформації в компетентності сприяє інтелектуальному та культурному розвитку особистості, формуванню в неї здатності швидко реагувати на запити часу [79].

Соціальні реалії сьогодення, життя в умовах швидких змін, збільшення інформаційного потоку, мобільність і нові виклики часу закономірно екстраполюються на освітні реалії. Провідні освітянські документи - Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти", закон України «Про професійно-технічну освіту», Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, ґрунтуючись на новій філософії освіти, визначають метою навчання формування компетентної особистості, здатної адаптуватись до змін, навчатись протягом усього життя, досягати життєвого успіху, самореалізуватись.

З метою формування життєспроможної самодостатньої особистості необхідно сконцентрувати увагу на таких ключових компетентностях: соціальній, загальнокультурній, здоров'язберігаючій, громадянській, інформаційній, підприємницькій, пізнавальній.

Шляхи реалізації компетентнісного підходу:

- реалізація законів «Про вищу освіту», «Про професійно-технічну освіту», Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти із урахуванням завдань формування життєвої компетентності учнів;

- модернізація навчально-виховного процесу та впровадження технологій компетентнісного навчання;

- розробка й обґрунтування засад стандартизації та уніфікації діагностичного та корекційного інструментарію, оновлення методологічного забезпечення психологічних служб навчальних закладів у контексті розвитку життєвої компетентності учнів;

- створення моделей компетентнісно зорієнтованої 12-річної школи, професійно-технічного навчального закладу, вищого навчального закладу та компетентного випускника;

- координація зусиль усіх ланок і ступенів освіти для забезпечення максимальної самореалізації та адаптації в суспільстві особистостей від дошкілля до працевлаштування;

- упровадження гнучких освітніх програм та інформаційних технологій, навчання відповідно до вимог Болонської декларації.

Запровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес.

Дистанційна освіта

Зміна пріоритетів і цінностей освіти в Україні зумовлена переходом від індустріального виробництва до науково-інформаційних технологій, що змінює всі аспекти життя й діяльності суспільства в цілому та окремої людини зокрема. В умовах динамічного розвитку суспільства, глобальної взаємозалежності та конкуренції на ринку праці, необхідності широкого використання інформаційних ресурсів особливого значення набуває інформатизація освітньої сфери. Вона стає не лише феноменом педагогічної реальності, а і професійно-ціннісною орієнтацією, невід'ємною умовою діяльності педагогів, викладачів, школярів і студентів.

Застосування медіапростору має вирішальне значення для поширення знань, орієнтації в інформаційних потоках, набуття навичок аналітичного відбору потрібної інформації, для забезпечення інтересів школярів, студентів.

Інформаційні технології є важливим інструментом поліпшення якості освіти, оскільки дозволяють необмежено розширити доступ до інформації, урізноманітнюють технології тощо. Застосування інформаційних технологій докорінно змінює роль і місце педагога та учня в системі «учитель-викладач - інформаційна система - учень і студент». Інформаційні навчальні технології - це не просто передаточна ланка між учителем та учнем, вони сприяють реалізації особистісно зорієнтованого підходу в навчанні.

Основними шляхами реалізації цього напрямку модернізації освіти є:

- сучасне технічне забезпечення навчальних закладів середньої, професійної та вищої школи;

- інформатизація навчально-виховного процесу в загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах шляхом упровадження інформаційно-комунікаційних засобів освіти та управління;

- перехід на якісний рівень формування регіональної, інформаційно-комунікативної інфраструктури;

- інтеграція інформаційного середовища освіти Луганської області в єдиний світовий інформаційний простір;

- ефективне використання мережі Internet як доступу до джерел інформації незалежно від місця їх розташування;

- активізація самоосвітньої діяльності учнів, студентів за допомогою якісного ліцензійного, прикладного, програмного забезпечення з навчальних дисциплін [67].

Дистанційне навчання має перейти на більш високий рівень, а саме:

- цілеспрямовано формувати інформаційну компетентність усіх учасників освітнього процесу;

- створювати сприятливі умови для рівного доступу до якісної освіти;

- задовольняти інформаційні потреби громадян.

Організація профільного навчання у старшій школі

З метою реалізації пріоритетного напряму стратегічного розвитку освіти в Україні з постійного підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу змінюються цілі, завдання та засади діяльності старшої школи. Концепція профільного навчання у старшій школі об'єктивно вимагає від української школи створення умов для орієнтації учнів на подальший вибір професії, розширення життєвої компетентності, формування нових мотивів навчання, самоорганізації та самореалізації особистості. Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи є її орієнтація на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної й допрофесійної освіти. Вирішальною умовою реалізації профільного навчання є комплексне розв'язання питань, пов'язаних із фінансовим, кадровим, навчально-методичним, нормативно-правовим та організаційним забезпеченням старшої школи [63, 312].

Основними шляхами розв'язання проблеми в цій сфері є:

- оцінка та врахування реальних можливостей ресурсного забезпечення профільного навчання, доцільність та ефективність різних форм його організації;

- розробка та апробування навчально-методичного забезпечення профільної школи з урахуванням складових змісту освіти - загальноосвітніх, профільних дисциплін, курсів за вибором;

- створення психолого-педагогічного супроводу навчального процесу з метою усвідомлення учнем себе як суб'єкта вибору профільного навчання;

- реалізація завдань науково-дослідного та експериментально-упроваджувального характеру, які пов'язані з обґрунтуванням змісту навчання, вибором підходів до організації профільного навчання в різних умовах; упровадженням педагогічних технологій на основі самостійної діяльності, активних методів навчання, оцінювання навчальних досягнень;

- забезпечення необхідного рівня професійної компетентності вчителів і керівників шкіл, вибір регіональної моделі та форми організації підвищення кваліфікації педагогічних кадрів з урахуванням потреб профільної школи [63, 314].

Розробка та реалізація стратегії «мовного прориву» в регіоні

Модернізація системи освіти, поява в ній нових наукових парадигм і трансформацій вимагає глибокого осмислення нашого суспільного буття в контексті глобалізації та євроінтеграції, коли одним із найважливіших завдань є забезпечення національного поступу, збереження духовних і національних надбань, активізація процесів національної самоідентифікації людини як шляхів формування самодостатньої, творчої, активної, життєспроможної особистості, а досягти цього можна лише завдяки досконалому володінню рідною (державною) мовою. Розвиток життєвої компетентності, особистісний поступ неможливі без формування мовленнєвої культури, бо мова є універсальним засобом не лише спілкування, а й усього буття народу з усіма його ціннісно-змістовими й герменевтично значущими ознаками [58, 44-45].

Отже, цілком закономірно постає виокремлення як одного з пріоритетних напрямів державної політики в галузі освіти - розширення україномовного освітнього простору. У нашому регіоні він реалізується шляхом розробки та впровадження стратегії «мовного прориву», що на основі нових підходів та ідей пропонує стратегічне бачення шляхів кардинального вдосконалення регіональної системи освіти в мовній галузі через оновлення цілей і змісту національної мовно-культурної політики в області.

Основними шляхами розв'язання цієї проблеми є:

- популяризація державної мови, піднесення її авторитету серед населення шляхом залучення представників органів громадського самоврядування, батьківських комітетів, міжнародних фондів;

- розширення мережі навчальних закладів різного типу (від дошкільних до вищих) з українською мовою навчання;

- оновлення змісту освіти (як за рахунок базової, так і варіативної складової) у напрямку підвищення рівня загальної та національної культури особистості;

- створення системи моніторингу динаміки та тенденцій розширення сфери функціонування української мови в регіоні;

- забезпечення підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації педагогічних і викладацьких кадрів для викладання українською мовою базових і профільних дисциплін у навчальних закладах різних рівнів акредитації та форм власності.

Упровадження моніторингу якості освіти в контексті незалежного оцінювання [51].

Реформування європейської освіти в контексті Болонського процесу ставить перед Україною загалом і регіонами зокрема мету розробити та запровадити Галузеві стандарти освіти, засоби галузевого моніторингу та управління якістю освіти.

Запровадження сучасних методів і технологій педагогічного оцінювання у практику педагогічної діяльності навчальних закладів підпорядковується ідеї створення національної системи зовнішнього оцінювання, підвищення ефективної діяльності закладів освіти різних рівнів акредитації, забезпечення наукового супроводу в управлінні якістю освіти, спрямованого на визначення єдиних трансєвропейських підходів до оцінювання досягнень у різних предметних і профільних галузях.

Основними шляхами розв'язання проблем у цій сфері є:

- розробка й апробація незалежних та об'єктивних процедур моніторингу освітніх досягнень при завершенні навчання на ступенях дошкільної, початкової, основної загальної, професійно-технічної, вищої освіти;

- розвиток системи незалежного зовнішнього моніторингу якості освіти для виявлення динаміки й тенденцій розвитку національної освіти в межах міжнародних, загальнодержавних і регіональних обстежень;

- запуск механізмів суспільно-професійної оцінки якості освіти, у тому числі й на основі незалежної експертизи діяльності освітніх закладів різного рівня акредитації;

- упровадження моніторингу рівня фізичної готовності, психологічної та соціальної адаптації дитини дошкільного віку до навчання у школі, випускника школи до професійного навчання з метою збереження наступності освіти між дошкільною та початковою ланками, школою та професійною освітою;

- удосконалення й оптимізація системи моніторингу якості освіти в контексті зовнішнього тестування, механізмів ліцензування, атестації, акредитації навчальних закладів різних типів, рівнів акредитації, профілів, форм власності;

- створення для кожної навчальної дисципліни регіонального банку тестових моніторингових завдань відповідно до вимог державних стандартів;

- розбудова інфраструктури для впровадження зовнішнього оцінювання;

- формування готовності педагогічних кадрів, викладачів вищої школи до проведення тестового контролю, зовнішнього оцінювання [49, 58-63].

Фінансове та ресурсне забезпечення

Матеріально-технічні ресурси визначаються реальними потребами розвитку освіти області на 2007-2011 роки відповідно до санітарно-гігієнічних норм і правил з урахуванням типового переліку обов'язкового навчального обладнання, а також наукового розвитку в галузі інформаційних технологій, сучасного підручникотворення, видання дитячої та художньої літератури, які задовольняються шляхом:

- створення стимулів для інвестування коштів;