Соціально-педагогічна робота з обдарованими дітьми в оздоровчому таборі

Соціально-педагогічна робота з обдарованими дітьми в оздоровчому таборі

Вступ

Розбудова державності України актуалізувала потребу суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, розвинених громадянах, що, відповідно, зумовило необхідність створення в українській системі освіти умов, важливих для розвитку й самореалізації кожної особистості , формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності демократичного суспільства.

Досвід організації виховання обдарованих школярів України буде позитивно сприяти самовизначенню змісту й напрямів навчання обдарованих учнів у контексті реалізації Національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття), Концепції Державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки, Державної програми «Вчитель», програм «Творча обдарованість», «Обдарованість» та ін.

Відповідно до Указу Президента України від 24 квітня 2000 року № 612 «Про додаткові заходи щодо державної підтримки обдарованої молоді» з 2005 року установлено 60 щорічних грантів Президента України для обдарованої молоді, максимальний розмір кожного не може перевищувати 75 тисяч гривень. Гранти Президента України для обдарованої молоді - це фінансова підтримка державою обдарованої молоді, що надається з метою реалізації соціально значущих творчих проектів у соціальній та гуманітарній сфері. Грант може одержати громадянин України віком до 35 років.

Національна доктрина розвитку освіти в Україні засвідчила, що в галузі виховання і навчання відбуваються суттєві зміни. Ці зміни зумовлюють необхідність посилення уваги до проблеми соціалізації учнівської молоді, залучення її до національної культури, опанування нею нового стилю життя в сучасному громадянському суспільстві. Аналіз освітянської практики стверджує актуальність проблеми соціально-педагогічного впливу на діяльність існуючих дитячих організацій та об'єднань, адже в загальноосвітніх закладах суттєво відстає від часу, а іноді відсутня систематична науково та методично обґрунтована робота щодо розвитку у дітей навичок соціальної активності, а саме: навичок участі в органах самоврядування, громадських зборах, культурних акціях тощо. Турбота про оздоровлення дітей є одним з основних показників ставлення держави до проблем підростаючого покоління. Так, уперше у вітчизняній освіті Національна доктрина ставить проблему збереження здоров'я дітей. Разом з тим, стан справ у цій сфері викликає занепокоєння. Статистика засвідчує, що упродовж останніх років у Івано-Франківській області, як і в цілому по Україні, зберігається тенденція щодо погіршення стану здоров'я дітей. Про це свідчить той факт, що кількість дітей, які перебувають на диспансерному обліку в лікувальних закладах збільшилася. Збільшилась також кількість дітей, що мають захворювання нервової системи, органів дихання. Все це зумовлено негативними факторами соціально-економічного, екологічного та психологічного характеру.

У переломні моменти історії суспільства на передній план поряд з іншими проблемами висувається і проблема цінності людської особистості. Особливої актуальності набуває формування обдарованої особистості, виховання молодої людини як громадянина на основі оволодіння загальнолюдськими цінностями, нормами демократичної культури. Беручи участь у житті дитячих оздоровчих закладів та інших самодіяльних організацій, діти вчаться самостійно приймати рішення, бути активними громадянами України. При визначенні мети виховної роботи в дитячому оздоровчому закладі слід враховувати реалії переходу української держави до ринкових відносин. З розширенням впливу на дітей та підлітків засобів масової інформації зросла потреба у формуванні навичок вибіркового підходу, розвитку критичного мислення, вироблення захисного механізму до тих засобів масової інформації, які культивують агресивність, порнографію, насилля.

Тому соціально-педагогічна робота в дитячому оздоровчому закладі повинна бути підпорядкована розвитку особистих зусиль, особистої відповідальності кожного вихованця за здійснення своєї мети, за свої вчинки, за свій успіх у житті, що є основними умовами формування обдарованості. Мета соціально-педагогічної роботи - формування конкурентноспроможної особистості з постійною потребою самореалізації та вдосконалення, почуттям відповідальності та соціальної активності. Тривалий час, вітчизняна система табірного відпочинку та оздоровлення була в занепаді. Майже відсутні були педагогічні видання з роботи в таборі, від радянської системи піонертаборів відмовилися. А нову не створили. Сучасна система оздоровчих таборів багато чого почерпнула з педагогіки радянських таборів. Тільки на початку 21 століття почали з'являтися педагогічні та методичні видання щодо роботи в дитячому оздоровчому таборі, різноманітні збірники ігор, сценаріїв, свят. Самому ж поняттю обдарованості психолого-педагогічна література приділяла й приділяє значну увагу. Сучасні дослідники, розвиваючи традиції Л. Виготського, С. Рубінштейна, Б. Теплова та інших, запропонували комплекс різноманітних методик з розвитку дитячої обдарованості (Д, Богоявленська, В. Дружинін,А. Матюшкін, Я. Пономарів, В. Шадриков та ін.). Вони обґрунтували вирішення широкого спектру науково-практичних завдань діагностики, прогнозування розвитку інтелектуально-творчого потенціалу особистості, виховання й навчання обдарованих дітей і підлітків у освітньому процесі.

У зв?язку з необхідністю створення в Україні на сучасному етапі найсприятливіших умов щодо розвитку обдарованих дітей проблема особливостей їхньої самосвідомості та її регулювання набирає особливої значущості. Поширюється практика створення оздоровчих закладів для обдарованих дітей. Так, у червні 2008 р. у Керчі на базі Палацу дитячої і юнацької творчості відкрився табір для обдарованих дітей "Беріг мрії", у якому відпочивали діти, які відрізнилися в навчанні, спорті, що виявили різноманітні творчі здібності. Всі кандидатури були затверджені на педагогічних радах у навчальних закладах міста; путівки для юних вундеркіндів оплатив міський бюджет [http://ukr.kafanews.com]. Літом 2006 р. 160 талановитих та обдарованих дітей Львова, які були переможцями чи призерами різноманітних конкурсів, фестивалів, концертів, спортивних змагань тощо, відпочивали у профільному таборі «Старт» у с. Коростів Сколівського району Львівщини [http://zik.com.ua/]. Створення профільних таборів для обдарованих дітей - ще один доказ посилення уваги до обдарованості.

Питанню обдарованості у вітчизняній психології приділялося багато уваги (Є.О.Голубєва, Г.С.Костюк, В.А.Крутецький, В.С.Мерлін, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов, Дж. Рензуллі, В.А.Роменець, С.Л.Рубінштейн, Б.М.Теплов та ін.). Ідея дослідження природи обдарованості на основі аналізу творчого розвитку людини знайшла своє відображення в концепціях творчої обдарованості таких авторів, як О.М.Матюшкін, В.О.Моляко, Б.Д.Шадріков, Ф. Баррон, Дж. Гілфорд, А. Торренс, К.Тейлор та ін.

Розвиткові обдарованості на різних вікових етапах у психологічній літературі присвячено значну кількість досліджень (А.В.Брушлінський, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, Т.В.Кудрявцев, О.І.Кульчицька, І.Я.Лернер, Р.О. Пономарьова, В.Штерн та ін.).

За останні роки в цих напрямах здійснено низку досліджень. Важливу роль у формуванні сучасних психологічних і педагогічних підходів до вирішення завдань виховання й навчання обдарованих підлітків мають дослідження в галузі педагогічної психології (Д. Богоявленська, А. Вербицький, Л. Венгер, К. Гуревич, В. Дружинін, І. Дубровіна) і теорії загальної педагогіки (Ю. Гільбух, Н. Мажар, А. Савенков).

Зростання соціальної ролі особистості, актуальність тенденції гуманізації та демократизації суспільства зумовлюють необхідність використання надбань соціально-педагогічної науки в практиці дитячих оздоровчих таборів. Дослідженню педагогічних можливостей виховного середовища дитячого табору присвячені роботи Ю. Буракова, Л. Байбородової, А. Волохова, Є. Рибинського І. Фрішман та інших. Цю сторону роботи висвітлює видання УДЦССМ «Діяльність центрів ССМ по літньому оздоровленню дітей та молоді». Достатньо широко розповідає про діяльність дитячих таборів «Методика роботи в літньому таборі» Коваленко Є. І. та «Організація літнього відпочинку дітей і молоді» видавництва «Альма-матер».

Об'єкт дослідження: дитячий заклад оздоровчого типу.

Предмет дослідження: соціально-педагогічна робота з обдарованими дітьми в дитячому закладі оздоровчого типу.

Мета дослідження: обґрунтувати умови соціально-педагогічної роботи з обдарованими дітьми в дитячому оздоровчому закладі.

Гіпотеза дослідження: соціально-педагогічна робота в дитячому оздоровчому таборі сприятиме розвитку обдарованості при дотриманні наступних умов:

- організації діагностики обдарованості підлітків;

- наданні соціально-педагогічної допомоги в адаптації підлітків до умов дитячого оздоровчого табору, що забезпечує їхнє органічне входження у співтовариство табору;

- організації соціально-педагогічної допомоги в проектуванні підлітками свого перебування в дитячому оздоровчому таборі, що забезпечує визначення траєкторії розвитку обдарованості підлітків;

- включення обдарованої діяльності в творчу діяльність в умовах оздоровчого табору.

Для досягнення мети й перевірки гіпотези були поставлені такі завдання:

1. Визначити сутність соціально-педагогічної роботи з обдарованими дітьми.

2. Виявити можливості дитячих оздоровчих таборів для розвитку обдарованості підлітків.

3. Визначити умови, при яких соціально-педагогічна робота в оздоровчому таборі буде сприяти розвитку обдарованості підлітків.

Методи: Теоретичні (аналіз і синтез теоретичних джерел для розкриття проблеми специфіки роботи табору). Практичні (спостереження, опитування, бесіда, створення програми табору, її практична реалізація).

Теоретико-методологічна основа дослідження. Підходи до розвитку дітей і підлітків, засновані на гуманістичних принципах організації життєдіяльності дітей (Г. Гегель, В. Розанов, Ж.-Ж. Руссо) і демократичних поглядах. Дослідження базується на основних положеннях гуманістичної психології (Л. Виготський, А. Леонтьєв, А. Маслоу, К. Роджерс), на психологічній теорії розвитку особистості (Л. Божович, Б. Братусь, Л. Виготський), на сучасному розумінні процессу соціалізації особистостів умовах дитячих об'єднань (В. Бочарова, А. Волохов, Б. Вульфов, А. Макаренко, А. Мудрик, С. Шацький).

Теоретичне і практичне значення роботи полягає в тому, що представлені в ній матеріали можуть використовуватися соціальними педагогами, психологами, вихователями, які працюють з обдарованими дітьми в умовах літніх оздоровчих таборів. Висновки й узагальнення сприятимуть оптимізації виховного процесу, створенню сприятливого психологічного клімату, умов для розвиту дитячої обдарованості.

Публікації. Зміст та основні положення магістерської роботи відображено в одноосібній публікації автора.

Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з розділів і загальних, списку використаних джерел і додатків. Зміст роботи викладено на 131 сторінці, з них основного тексту - 90 сторінок.

Розділ 1. Загальна характеристика соціально-педагогічної роботи в дитячому закладі оздоровчого типу

1.1 Нормативно-правова база роботи дитячих оздоровчих закладів

Дитячий оздоровчий заклад (заміський, профільний, праці та відпочинку, санаторного типу, з денним перебуванням тощо) є позашкільним оздоровчо-виховним закладом. Створюється з метою реалізації права кожної дитини на повноцінний відпочинок та оздоровлення, зміцнення здоров'я, задоволення інтересів і духовних запитів відповідно до індивідуальних потреб дітей шкільного віку.

Дитячий оздоровчий заклад може бути сезонним або цілорічної дії, розміщуватись у стаціонарних або орендованих приміщеннях ( на базі пансіонатів, будинків відпочинку, санаторіїв-профілакторіїв, спортивних і туристських установ, навчальних закладів тощо). Терміни оздоровлення й відпочинку дітей визначаються засновниками з урахуванням місцевих природнокліматичних умов та при узгодженні з відповідними органами виконавчої влади.

Засновниками дитячого оздоровчого закладу можуть бути центральні та місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності й підпорядкування, їх об'єднання, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності. Дитячий оздоровчий заклад здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та власного статуту. Прийняття дітей до дитячого оздоровчого закладу здійснюється на підставі оздоровчої путівки або заяви батьків ( опікунів, піклувальників), довідки про стан здоров'я дитини, профілактичні щеплення та епідемічний стан середовища, в якому проживає дитина. З урахуванням вікових особливостей та інтересів дітей створюються загони та групи, наповнюваність яких не повинна перевищувати: для дітей 6-9 років - 25 чол., 10-14 років - 30 чол., старших 14 років - 35 чол.

Дитячий оздоровчий заклад працює за календарним планом роботи, затвердженим директором, організовує та здійснює різноманітні масові заходи. Тривалість занять у гуртках, секціях, клубах встановлюється з урахуванням психофізіологічного розвитку дітей різних вікових категорій: від 6-7 років - 35 хвилин, старших 8 років - 45 хвилин.

Щодо дитячих оздоровчих закладів, які діють в різні періоди і які функціонують за різним терміном, то вони просто не спроможні охопити потрібну кількість бажаючих, що призводить до збільшення бездоглядності дітей, особливо під час літніх канікул.

Сьогодні, в умовах розбудови Української державності й розвитку демократичного суспільства, значне місце посідає створення умов для рівноправних стосунків між педагогічними працівниками і дітьми, між дітьми всіх вікових груп.

Виховна робота влітку є складовою всього виховного процесу, спрямованого на національно-культурне відродження, і вона передбачає:

· демократизацію та гуманізацію всіх заходів;

· пріоритет загальнолюдських духовних цінностей;

· органічний зв'язок з національною історією, культурою, традиціями;

· реалізацію інтересів, запитів, індивідуальних здібностей дітей;

· активний діяльнісний підхід до виховного процесу;

· використання елементів ігрової діяльності.

Оздоровчий період дає прекрасну можливість для виховання у дітей та підлітків бережливого ставлення до природи, розвитку й удосконалення екологічних знань та навичок, хисту до природоохоронної роботи. Все, що знаходиться навколо табору, може стати зоною дитячої турботи.

Літо дає простір для фізкультурно-спортивної, оздоровчої і туристичної роботи. Спартакіади, спортивні свята, міжтабірні змагання, походи допоможуть організаторам спортивної і туристичної роботи загартувати дітей та підлітків. виявити серед них перспективних спортсменів, зробити життя школярів більш різноманітним та динамічним [15].

Для оперативного вирішення поточних питань, організації оздоровчої та виховної роботи на загальних зборах дітей і працівників може бути обраний орган самоврядування, який працюватиме у взаємодії із засновниками, адміністрацією закладу, батьками.

Відповідно до чинного законодавства в оздоровчому закладі можуть діяти осередки дитячих і молодіжних організацій [28].

Вимоги, що висуваються до тих, хто бажає працювати в таборі залежать від специфіки або типу того чи іншого табору. Проте є деякі загальні вимоги. Педагогічні працівники повинні бути здатними до:

· роботи з дітьми - зацікавити та розважити їх. Це визначається їх кваліфікацією у певній галузі, посада вихователя, вожатого займається за конкурсом;

· вміння налагоджувати дружні стосунки з іншими. Цю вимогу можна пояснити надзвичайною увагою, що приділяється так званому «духу» табору. Цей «дух» створює імідж табору та робить його неповторним та конкурентноспроможним;

· керівництва й нагляду за дітьми.

Поряд з загальними вимогами існують й певні специфічні:

· спроможність вивчити, що подобається, а що - ні, кожній окремій дитині з якою працюють;

· здатність до розкриття конфлікту в певній групі дітей та прийняття на себе відповідальності за його можливе вирішення;

· здатність до налагодження й розвитку взаємодії між колективом вихователів та колективом дітей;

· спроможність забезпечити роботу групи таким чином аби вона сприяла індивідуальному розвитку кожної дитини;

· спроможність забезпечити обговорення й вирішення особистих та групових проблем;

· здатність керувати групою дітей, що живе в одній кімнаті та окремими дітьми у всіх випадках. [23]

Вихователь має певні обов'язки:

· повсякденно планує, організовує роботу з формування всебічно розвиненої особистості;

· створює оптимальні умови для фізичного та розумового розвитку вихованців;

· обирає ефективні форми й методи виховної роботи;

· впроваджує систему педагогічного впливу, що базується на педагогіці співробітництва, національній культурі.

Центральною ланкою організації виховного процесу є чітке планування, засноване на завданнях, що ставляться перед педагогічним колективом в залежності від контингенту дітей, які знаходяться на оздоровленні. [15]

Планування виховної роботи в таборі вимагає послідовності, системності та наступності. Починаючи планування вихователі вивчають державні документи з питань виховання підростаючого покоління, знайомляться з інструктивними матеріалами відповідних організацій, з публікаціями в пресі про організацію літнього відпочинку дітей та молоді. Велике значення має врахування визначних дат, свят, що припадають на цей період, подій, що відбуватимуться в країні й за кордоном, календаря літніх пам'ятних дат, традицій табору, місцевих умов й можливостей, вікових особливостей дітей. Планування виховної роботи буде ефективним, якщо вихователь дотримуватиметься певних методичних вимог:

· забезпечувати на практиці єдність мети і завдань, змісту і форми виховної роботи;

· враховувати своєрідність роботи загонів і дружини;

· підтримувати ініціативу та соціальну активність дитини.

В практиці роботи дитячих оздоровчих таборів необхідно складати наступні види планів:

перспективний план на оздоровчий сезон;

календарний план на зміну, що складається на основі перспективного але з більшою конкретизацією;

план роботи гуртків, клубів за інтересами;

план-сітка загонових справ;

робочі плани вихователів, методиста, заступника начальника (директора) з виховної роботи;

конкретні плани підготовки та проведення різноманітних справ у таборі. [13]

На основі цих планів вихователі повинні складати календарні плани роботи загону.

План, як будь-який документ повинен бути конкретним, виконаним без зайвих навантажень. План підведе вихователя до розуміння 3 найважливіших питань виховної роботи: що робити, для чого та як.

Вимоги до плану:

суспільно корисна спрямованість, єдність із сучасністю;

необхідність чітких, конкретних, практичних справ, підпорядкованих визначеній меті;

послідовність, конкретність й посильність плану для вихованців;

урахування вікових особливостей вихованців.

Перспективний план складається на всі зміни директором (начальником) табору разом з методистом, заступником директора з виховної роботи та іншими членами педагогічного колективу. Він обговорюється й затверджується педрадою до заїзду дітей у табір. Перспективний план включає такі розділи:

характеристика регіону, що оточує табір, матеріальної бази;

виховні завдання, зміст виховної діяльності табору;

національне виховання;

організація суспільно корисної праці й трудове виховання;

розвиток допитливості та пізнавальної активності;

естетичне виховання та розвиток культури спілкування;

фізичне виховання, валеологічна, туристична й екологічна робота;

організаційно-методична робота;

школа дитячого самоврядування в умовах табору.

Календарний план складається кожну зміну з урахуванням завдань, що зазначені в перспективному плані, і пропозицій загонів. Перш ніж розпочати планування, педагог-організатор повинен на оргзборах ознайомити його учасників з перспективним планом на сезон, традиціями табору. Після обговорення пропозицій рада табору складає календарний план й визначає відповідальних за підготовку й проведення тієї чи іншої справи. На зміну доцільно планувати не більш як 4-5 загальнотабірних заходів.

Календарний план має 3 розділи:

загальнотабірні заходи;

робота з проведення заходів в загонах;

оздоровлення.

Педагогічний колектив табору разом з органами самоврядування має право на вибір та впровадження форм, методів виховної діяльності, поділу табору на структурні одиниці як за віковими особливостями, так й за інтересами, може прийняти свій статут, забезпечити різні форми самоврядування.

У додатках до плану подається розклад фізкультурних занять, робочих гуртків, клубів, секцій, фіксуються дні чергування загонів. На основі цього плану складається план-сітка на кожну зміну.

Календарний план роботи загону складається дітьми разом з вихователем на одну зміну. На зборах загону голова ради доводить до відома дітей проект плану. Вони можуть вносити доповнення, виправлення. З усіма змінами план роботи затверджується шляхом відкритого голосування. На цих зборах обирають відповідальних за виконання кожного заходу. Важливо, щоб при розподілі роботи ніхто не залишився без завдання, доручення. Кількість запланованих заходів має бути посильною для виконання.

На основі затвердженого плану складають календарний план-сітка загону, який зазвичай вивішують у «загоновому куточку».

Підготовка до табірних і загонових справ, режимні моменти, заходи, що проводяться повсякденно (купання, прогулянки, екскурсії) фіксуються у планах роботи на день. Такий вид планування отримав назву - «путівка дня». Складають в двох варіантах (на випадок несприятливої погоди) та містить такі частини: дата, час проведення, справи загону на день (докладно), відповідальні за виконання. [15]

Календарний план табору і загону можуть коригуватися.

На основі щоденних планів кожного загону педагог-організатор разом зі старшим вихователем складають зведений план на наступний день.

Протягом всієї зміни вихователі складають щоденник. Щоденник - це робочий документ, в якому аналізується кожен день, робляться висновки, узагальнення, план на перспективу. Щоденник заповнюється за встановленою формою:

Назва табору, загону. Черговість зміни. Прізвище, ім'я та по-батькові вихователя. Дата початку та закінчення зміни.

Список вихованців й необхідні дані про кожного, що повинні бути зведені в таблицю.

Прізвище, ім'я та по-батькові дитини	Дата народження	Домашня адреса, контактний телефон	Прізвище, ім'я та по-батькові батьків	Хобі дитини	Особливості дитини

3. Режим дня табору.

4. Портрет дитячого літа (традиційні свята, визначні дати, події, що відбуватимуться в країні, справи дітей табору).

5. Оргсторінка і назва загону, девіз промовка, пісня, рада загону, доручення.

6. Педагогічна характеристика загону в розвитку(на початку та наприкінці зміни), вікові особливості вихованців, вміння, навички та організаційні здібності.

7. План-сітка загону та коротка пояснювальна записка.

8. «День за днем» - щоденні записи (путівка дня, аналіз, висновки, роздуми, пропозиції дітей, їх активність).

По закінченню зміни пишеться звіт, що базується на даних щоденника. В цьому звіті аналізуються етапи, кінцевий результат, дається оцінка своїй діяльності, шляхи поліпшення роботи.

На основі матеріалів щоденника складають характеристику вихованців та характеристику дитячого колективу [14].

1.2 Реалізація державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей за 2008 рік

Робота, проведена відділом оздоровлення та дозвілля департаменту сімейної та гендерної політики, була спрямована на координацію зусиль щодо організації оздоровлення дітей, покращення якості надання оздоровчих послуг та збільшення кількості дітей, охоплених організованими формами оздоровлення, особливо дітей з числа соціально уразливих категорій, підготовку та належне функціонування дитячих оздоровчих закладів, а також щодо удосконалення нормативно-правової бази стосовно забезпечення якості надання оздоровчих послуг, а саме:

- здійснювався супровід у комітетах Верховної Ради України проекту Закону України „Про оздоровлення та відпочинок дітей”, який 04.09.2008 прийнято Верховною Радою України;

- розроблено та затверджено:

постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1251» від 03.09.2008 № 779;

проект концепції Державної програми оздоровлення та відпочинку дітей на період 2009-2013 р.р.

Положення про порядок направлення дітей для оздоровлення та відпочинку до «Українського дитячого центру «Молода гвардія» за рахунок бюджетних коштів (наказ № 870 від 06.03.2008);

Положення про порядок направлення дітей для оздоровлення та відпочинку до «Міжнародного дитячого центру «Артек» за рахунок бюджетних коштів (наказ № 871 від 06.03.2008);

Положення про порядок направлення дітей для оздоровлення та відпочинку до державних закладів «Дитячий оздоровчий табір «Світанок» та «Дитячий оздоровчий табір-пансіонат «Радуга» за рахунок бюджетних коштів (наказ № 2289 від 04.06.2008);

Типові технічні вимоги до дитячих оздоровчих закладів, претендентів на участь у тендері по закупівлі послуг (путівок) на оздоровлення дітей соціально уразливих категорій (наказ № 3098 від 24.07.2008);

Паспорт дитячого оздоровчого закладу (наказ від 09.09.2008 № 3706).

З метою забезпечення якісного та змістовного оздоровлення та відпочинку дітей Мінсім'ямолодьспортом здійснювався постійний моніторинг ходу літньої оздоровчої кампанії, проведено ряд організаційних заходів, а саме: узагальнено інформацію про мережу стаціонарних дитячих оздоровчих закладів, обсяги фінансування оздоровчої кампанії, передбачених у відповідних бюджетах, кількість охоплення оздоровленням дітей шкільного віку, у т.ч. з числа соціально уразливих категорій населення, здійснено відвідування ряду областей з метою вивчення стану підготовки до літньої оздоровчої кампанії та підготовки дитячих оздоровчих закладів до літнього оздоровлення дітей, надано методичну допомогу.

16.05.2008 року проведено Всеукраїнську селекторну нараду, на якій розглядався стан підготовки до оздоровчого сезону влітку 2008 року та намічено шляхи реалізації запланованих заходів.

19-20 червня проведено виїзне засідання Колегії Мінсім'ямолодьспорту у м. Скадовськ Херсонської області, на якому проаналізовано стан готовності дитячих оздоровчих закладів, якість оздоровлення дітей.

З метою реагування на проблеми, що можуть виникнути в ході проведення оздоровчої кампанії, Міністерством було створено оперативний штаб з представників центральних та місцевих органів виконавчої влади.

За даними Дерстатистики влітку 2008 року оздоровчими послугами забезпечено 2020431 дітей у дитячих оздоровчих закладах, що складає 41,6 % від загальної чисельності дітей шкільного віку.

Фінансове забезпечення оздоровчої кампанії 2008 року з різних джерел фінансування склало 1171383,42 тис. грн., з них:

- з місцевих бюджетів на підготовку до оздоровчої кампанії використано 59030,58 тис. грн., на її проведення - 328824,64 тис. грн.,

- з державного бюджету - 102518,82 тис. грн.,

- залучені кошти - 524033,47 тис. грн.

- Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 153781,9 тис. грн. на оздоровлення дітей, які є членами сімей застрахованих осіб.

За рахунок коштів, виділених Мінсім'ямолодьспорту для оздоровлення дітей в дитячих оздоровчих центрах МДЦ "Артек" і ДЦ "Молода гвардія", з березня по грудень оздоровлено 10381 дитина.

Відповідно до затвердженого графіка тематики змін на базі ДЦ "УДЦ "Молода гвардія" та МДЦ «Артек» для обдарованих та талановитих дітей, лідерів дитячих громадських організацій проводились тематичні зміни, були організовані спеціалізовані зміни для дітей.

1 червня в День захисту дітей Мінсім'ямолодьспорту спільно з Благодійним фондом «Товариство «Приятелі дітей» в Українському дитячому центрі "Молода гвардія" організовано цільову зміну для 396 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

В Міжнародному дитячому центрі «Артек» для 375 дітей-інвалідів з обмеженими фізичними можливостями проведено спартакіаду «Повір у себе» та фестиваль «Повір у себе, і в тебе повірять інші».

За даними Держстатистики протягом літа працювали 18672 дитячих оздоровчих заклади, з них: заміських - 686, санаторного типу - 60, з денним перебуванням - 17195, профільних - 453, праці та відпочинку -58, інших -179, відпочинку старшокласників та учнівської молоді - 41.

Термін оздоровчої зміни в дитячих оздоровчих закладах складав 18-21 днів, вартість одного ліжко-дня влітку 2008 року становила від 75 грн. до 187 грн., що на 30% більше в порівнянні з минулим роком.

За результатами роботи, проведеної місцевими органами виконавчої влади, відновлено функціонування 7 оздоровчих закладів, які тривалий час не використовувались за призначенням (АР Крим, Донецькій, Житомирській, Івано-Франківській, Луганській, Черкаській та Харківській областях).

Будівництво нових оздоровчих закладів для дітей в 2007-2008 році не проводилось. У більшості закладів проведені поточні ремонтні роботи, які не потребують значних фінансових витрат. Капітальні ремонти та реконструкція проводились у 86 дитячих закладах оздоровлення та відпочинку (найбільше у Донецькій області - 30, АР Крим - 28 тощо).

В областях в травні - червні проведена інвентаризація стаціонарних дитячих оздоровчих закладів незалежно від форм власності та підпорядкування. З жовтня по грудень проведено паспортизацію дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.

З метою забезпечення безпечних умов перебування дітей в оздоровчих закладах, попередження нещасних випадків та травматизму, відповідними службами проводились перевірки дитячих оздоровчих закладів.

Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту спільно з представниками обласних управлінь у справах сім'ї та молоді, освіти та науки, захисту прав споживачів, санітарно-епідеміологічної служби, проведено вивчення ходу оздоровлення дітей у дитячих оздоровчих закладах - переможців тендеру в АР Крим, Вінницькій, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях та м. Київ, м. Севастополь.

За результатами перевірок та з метою недопущення в подальшому порушень законодавства з організації оздоровлення та відпочинку дітей, посилення контролю щодо збереження життя та здоров'я дітей, їх безпечне перебування у дитячих оздоровчих закладах, Мінсім'ямолодьспортом надіслано головам обласних державних адміністрацій інформацію за результатами вивчення ходу оздоровчої кампанії 2008 року в дитячих оздоровчих закладах.

На виконання Указу Президента України від 27 липня 2008 року № 678/2008 „Про невідкладні заходи щодо подолання наслідків стихійного лиха 23-27 липня 2008 року” та розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.08 № 1011-р „Про затвердження плану невідкладних заходів з подолання стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року у Вінницькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській та Чернівецькій областях” при Міністерстві України у справах сім'ї, молоді та спорту працював штаб щодо вирішення питань з невідкладного забезпечення оздоровленням дітей з території, що постраждали від стихійного лиха.

За інформацією з областей оздоровлено 15220 дітей з території, що постраждали від стихійного лиха, з них оздоровлено в ДПУ „МДЦ „Артек” 600 дітей Івано-Франківської та 270 дітей Чернівецької областей.

У Чернівецькій, Івано-Франківській та Львівській областях організовано оздоровлення матерів з дітьми дошкільного віку. Вінницька облдержадміністрація організувала санаторно-курортне лікування для матерів з дітьми, що мають функціональні обмеження.

У Міністерстві з метою вжиття невідкладних заходів та оперативного вирішення питань організації оздоровлення та реабілітації дітей працювали телефони „гарячої лінії” для звернень громадян з територій, які постраждали.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 1123-р «Про оздоровлення грузинських дітей, що потерпіли внаслідок загострення конфлікту в Південній Осетії (Грузія)» Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту організовано в дитячому медико-реабілітаційному центрі «Меркурій» (м. Євпаторія) з 28 серпня по 17 вересня 2008 року оздоровлення 193 дітей, що потерпіли внаслідок загострення конфлікту в Південній Осетії. З цією метою Мінсім'ямолодьспорту було виділено 550,2 тис. грн. з резервного фонду державного бюджету Кабінету Міністрів України. Отже, державна політика спрямована, в першу чергу, на оздоровлення дітей, захист їхнього фізичного й психічного здоров'я, що включає в себе й розвиток творчого потенціалу, стимулює обдарованість.

1.3 Урахування вікових особливостей дітей та підлітків в умовах оздоровчого закладу

Вирішення виховних завдань у дитячих колективах обов'язково має спиратися на знання вікових властивостей дітей. Для того, щоб виділити будь-яке виховне завдання навіть найпростіше, недостатньо враховувати лише індивідуальні особливості дитини. Не менш важливим є знання й врахування своєрідності його можливих вікових характеристик, правильних науково обґрунтованих уявлень про стан формування особистості дитини, протиріччя розвитку особистості, зумовлені віковими змінами й акселерацією.

Щоб досягти успіху в своїй діяльності вихователь (вожатий) повинен стати для вихованців не тільки керівником та організатором, але й порадником, старшим другом, до якого б всі прислухалися, педагогом. Який вміє правильно підбирати ігри, адекватно реагувати на пустощі дітей, передбачати конфліктні ситуації та вирішувати суперечки, надавати дітям свободу в межах норми. Для цього вихователю необхідно знати свої обов'язки та права, прагнути виконувати ці обов'язки, х повагою ставитися до дітей.

Знання вікових особливостей дітей та підлітків, характеристик фізичного розвитку, особливостей їх поведінки в певному віці допоможе в процесі виховної діяльності.

Найчастіше до табору приїжджають діти віком від 6 до 16 років. Тому врахування вікових особливостей дозволить досить гнучко коригувати зміст. Форми та методи виховної роботи, не змінюючи загальної стратегії виховання. Отже, здійснення вікового підходу до виховного процесу в умовах оздоровчого закладу передбачає :

1. Постійну увагу до вікових особливостей формування особистості дитини , своєрідності її духовного світу;

2. Урахування протиріч розвитку особистості, спричинених віковими змінами;

3. Побудова системи виховної роботи відповідно до психологічних особливостей дітей кожного вікового періоду і концепцій їх розвитку.

Найважливішими елементами цієї виховної системи повинні стати:

· знання вікових особливостей і закономірностей розвитку дитини;

· виховні завдання у суворій відповідності з метою виховання молоді в Україні та основними напрямками її реалізації;

· організація щоденної роботи ланки, загону, добір форм і методів виховання, що відповідають специфіці діяльності оздоровчого табору;

· постійне врахування тих змін, що відбуваються в дитячих колективах.

Лише послідовне втілення системи у роботу з дітьми та підлітками дозволить вихователям домогтися позитивних результатів у їх вихованні.

Найчастіше до дитячого закладу потрапляють вихованці двох вікових періодів - молодшого (6-10 років) та середнього (11 -15 років) шкільного віку.

Молодший шкільний вік. Настає один з найвідповідальніших етапів розвитку особистості, закладаються основи багатьох психічних якостей.

Діти прагнуть максимально швидко посісти своє місце серед ровесників, засвоїти ті моральна норми, які перед ними висувають, адаптуватися. Це не означає просто пристосуватися, видавати себе таким, як усі. Саме стати, реально відчути себе схожим з іншими, відчути силу «ми» - ось таким має бути результат адаптаційного періоду. Для цього вікового періоду притаманне деяке переважання адаптації над індивідуалізацією.

Лише в цьому віці бажання вчитися виявляється найбільш яскраво й емоційно. Тому необхідно так побудувати виховний процес. Щоб ця вікова потреба перетворилася на реальність і стало основою для подальшого перетворення її на стійку якість особистості.

Також яскраво вираженим є прагнення дітей до активної діяльності, до нових ролей у колективі. Тому вони завжди охоче відгукуються на всі пропозиції та справи вихователів.

Водночас активне бажання діяти поєднується з незнанням способів діяльності, з невмінням розрахувати свої сили, правильно оцінити власні можливості. Діти можуть легко захопитися якоюсь справою, і не закінчивши її, розпочати займатися іншою.

До 9-10 років діти набувають певного досвіду роботи у групі одноліток. Характерними особливостями у цьому віці є рухливість, життєрадісність; авторитет вихователя (вожатого) для них дуже високий.

Організовуючи виховний процес з молодшими школярами, не можна забувати про те, що вони спілкуються з однолітками переважно в іграх, а також у зв'язку з тією діяльністю, якою вони займаються. На їх симпатії і ставлення до ровесників значно впливають оцінка й думка педагога. З дорослими вони спілкуються багато, довірливо і чекають від них допомоги, співпраці і розуміння.

Ігрова діяльність залишається необхідною і бажаною. Це відповідає психологічним особливостям молодших школярів. Діти цього віку відзначаються підвищеною емоційністю, вразливістю, активністю та схильністю до наслідування.

Вся життєдіяльність молодших школярів в таборі має бути пронизана грою, грою з ускладненими правилами, максимально наближеною до реальної життєвої ситуації.

Середній шкільний вік (11-15 років.) На рубежі 10 -11 років дитина вступає у найскладніший період свого вікового розвитку - підлітковий. За короткий час діти так різко змінюються, що психологи виділяють молодший (11-13 років) та старший (14-16 років) підлітковий вік.

Підлітковий вік вважають важким. Він важкий для вихователів, але насамперед для самих дітей. Завдання вихователів - допомогти підліткові перебороти труднощі, створити умови для успішного формування їхньої особистості.

Молодший підлітковий вік. Значно розширюються діапазони інтересів молодших підлітків, що впливає на розвиток ініціативи, творчості. Дитина прагне до самостійності, самовиявлення своєї особистості. Це природна вікова потреба дитини, яку слід враховувати у виховній роботі з підлітками в умовах оздоровчого табору.

У віці 12 - 14 років авторитет дорослих значно знижується. Для дитини найважливішою стає оцінка її однолітками. Тому вихователі, враховуючи цю вікову особливість, не повинні нав'язувати дитині свої думки, а дати їй змогу самостійно впевнитися у їх правильності. З іншого боку, необхідно допомогти дитині задовольнити потребу у спілкуванні з однолітками.

Підліткові треба усвідомити ті нові вимоги, що перед ними висувають вихователі, а з іншого боку - необхідне справжнє визнання й прийняття дорослими їх нової позиції, допомога у самоствердженні. Ареною самоствердження найчастіше виступає спілкування з ровесниками.

Характерною особливістю молодших підлітків є концепція-установка на змагання, виграш, на досягнення колективного успіху.

Урахування вікового підходу до роботи з дітьми особливо вимагає статтєве виховання. Це період вікового антагонізму між хлопчиками та дівчатами, який виражається у глузуванні один з одного. Хлопчики не сприймають суто словесного характеру багатьох справ, а дівчаток вони задовольняють. Хлопчики прагнуть до справ, в яких можна проявити свої вміння, творчість, силу, вправність.

Урахування вікових особливостей дозволяє обґрунтовано сформулювати виховні завдання роботи з молодшими підлітками в умовах оздоровчого закладу:

· розвиток ініціативи, самостійності;

· розвиток нових високих пізнавальних інтересів і потреб;

· виховання організаторських умінь;

· формування морального ідеалу.

Старші підлітки. Це період активної особистісної індивідуалізації, етап. Коли загострено переживається прагнення до самоствердження. Це та фаза становлення особистості, коли актуальною стає позиція «чим би не виділятися , тільки б виділятися». Тому завданням для вихователів є контролювання бажання персоналізуватися, об'єктивно визначити можливості щодо допомоги підліткові обрати правильний шлях, підтримувати його активність і коригувати її спрямованість.

Свою точку зору старші підлітки можуть обстоювати інколи дуже гаряче і наполегливо.

Спостерігається підвищення рівня самоаналізу, активізуються спроби самостійно розібратися у собі.

Старші підлітки починають мислити логічно, намагаються узагальнювати отримані ними відомості. Інтереси не лише розширюються, поглиблюються, а й диференціюються.

У сфері спілкування підлітки починають надавати перевагу маленьким колам друзів. Вони особливо дорожать думкою своїх однолітків. Часто ображаються і протестують, коли обмежують їх самостійність, контролюють, не рахуються з їхніми інтересами, думками.

З 12 до 15 років антагонізм у стосунках між статтями змінюється симпатією, виникають перші спроби познайомитися, зблизитися. Перше емоційне поривання підлітка не повинно бути висміяне і тим більш ображене.

Тому, організовуючи виховну роботу в загоні старших підлітків, особливу увагу слід звернути на використання таких видів діяльності, які б цікавили і хлопчиків, і дівчат, створюючи такі умови, коли цією різноманітною діяльністю керують з перших днів створення загону і хлопчики, і дівчата.

Виховні завдання роботи:

· вміння сприйняти і зрозуміти іншого;

· допомога у самореалізації, підтримка активності та коригування її спрямованості.

У системі виховної роботи зі старшими підлітками з'являються такі форми, які вимагають більшої відповідальності з боку вихованців, обстоювання ними власної точки зору, розкривають інтереси та вподобання підлітків. Віковий підхід у роботі з підлітками включає і проблему організації між вікової взаємодії, різновікових колективів. Важлива можливість між вікової взаємодії дітей - це спільна робота дітей різного віку в органах самоврядування.

Отже, урахування вікових особливостей дітей в умовах дитячого оздоровчого закладу допомагає ефективно вирішувати різноманітні завдання виховної діяльності.

Дані вікових особливостей дітей та підлітків

Фізичний рост та розвиток	Особливості поведінки	Поради вихователю
Розвиток дітей молодшої групи (6 - 8 років)
руки та ноги ростуть швидше за тіло; загальне керування тілом добре, координація очей та рук покращується до 7 років.	Високий рівень активності; Прагнення до спілкування поза сім'єю; Прагнення навчитися розрізняти, що таке добре та що таке погано; Усвідомлення статевої приналежності; Прагнення отримати час на самостійні заняття; Дитина може бути як цілеспрямованою, так і самовпевненою, агресивною.	Організація рухливих ігор при обмеженні бігу, стрибків; Розвиток вміння лазати та користуватися гойдалкою; Використання ритмічних видів діяльності;співи, драматичні постановки; Навчання правильним навичкам праці; Забезпечення конкретності доручень та творчої свободи дітей при їх виконанні; Надання свободи дії, розвиток здібностей.
Розвиток дітей середньої групи (9 - 11 років)
Дівчата випереджують хлопців зо зростом; Спочатку діти мають рівні сили, згодом хлопчики стають сильніше.	Прагнення командувати у хлопчиків, покірність - у дівчат; Енергійні, швидкі в діях, ініціативні, наполегливі; Нерідко неспокійний стан, діти потребують постійної діяльності; Захоплення колективними іграми; Діти шумні, галасливі; Чуттєві до критики, бояться поразки; Постійно змінюють свої захоплення, особливо потребують заохочення.	Використовувати такі види діяльності, що дають простір проявлення мускульної активності; Організація колективно-спортивних ігор, занять за інтересами; Прагнути відповісти на багато чисельні запитання дітей.
Розвиток дітей старшої групи (12 - 14 років)
Дівчата вище за зростом; Статтєве дозрівання; Швидкий розвиток мускулатури; Дівчата менш активні	Хлопчики схильні до групової поведінки; Діти відчувають внутрішню стурбованість; Антагонізм між дівчатами та хлопцями; Думка однолітків домінує над думкою дорослих; Дисципліна може порушуватися через «груповий» авторитет; Прагнуть до змагання, створення ідеалу, кумиру.	Організація колективних ігор; Перевага надається спортивним іграм; Використання спільного ентузіазму при виконанні доручень.
Розвиток підлітків (15 - 16 років)
Завершення росту скелету; Настає зрілість, що супроводжується фізичними й емоційними змінами; Відмінності між дітьми посилюються, бо одні вже подорослішали, а інші тільки починають; Хлопчики відстають у розвитку на 2 роки .	Дівчата починають цікавитися хлопчиками, раніше ніж ті, дівчатами; Спостерігається стурбованість зовнішнім виглядом; Зростає соціальна активність; Прагнення досягти незалежності, пошук себе. Перша закоханість;	Сприяти гармонічним стосункам між однолітками; Керувати підлітками без зайвого втручання з боку дорослих;

За умов реформування української держави, становлення ринкових відносин значна кількість громадян нашої держави стала потребувати соціальної допомоги та захисту. Несприятливі наслідки соціально-економічних процесів, що відбуваються в суспільстві позначаються на дітях, підлітках і знаходять відображення у молодіжній субкультурі, що виявляється у негативному ставленні до світу дорослих.

Національна доктрина розвитку освіти в Україні засвідчила, що в галузі виховання і навчання відбуваються суттєві зміни. Ці зміни зумовлюють необхідність посилення уваги до проблеми соціалізації учнівської молоді, залучення її до національної культури, опанування нею нового стилю життя в сучасному громадянському суспільстві.

Аналіз освітянської практики стверджує актуальність проблеми соціально-педагогічного впливу на діяльність існуючих дитячих організацій та об'єднань, адже в загальноосвітніх закладах суттєво відстає від часу, а іноді відсутня систематична науково та методично обґрунтована робота щодо розвитку у дітей навичок соціальної активності, а саме: навичок участі в органах самоврядування, громадських зборах, культурних акціях тощо.

Турбота про оздоровлення дітей є одним з основних показників ставлення держави до проблем підростаючого покоління. Так, уперше у вітчизняній освіті Національна доктрина ставить проблему збереження здоров'я дітей. Разом з тим, стан справ у цій сфері викликає занепокоєння. Статистика засвідчує, що упродовж останніх років у Луганській області, як і в цілому по Україні, зберігається тенденція щодо погіршення стану здоров'я дітей. Про це свідчить той факт, що кількість дітей , які перебувають на диспансерному обліку в лікувальних закладах збільшилася. Збільшилась також кількість дітей, що мають захворювання нервової системи, органів дихання. Все це зумовлено негативними факторами соціально-економічного, екологічного та психологічного характеру.

Залишається високим рівень інвалідності серед дітей, що є одним з найбільш несприятливих явищ у комплексі характеристик стану здоров'я та соціального благополуччя населення (у 1999 році група таких дітей складала 6997 осіб, у 2002 році - 6623 особи).

Не вдається уникнути тенденції до зростання кількості дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ( протягом останніх 5-ти років щорічно кількість таких дітей зростає на 18-20 %). [5]

Конвенцією ООН про права дитини, ратифікованою Верховною Радою України проголошено, що діти мають не тільки особливі потреби, а й громадські, політичні, соціальні, культурні та економічні права. Одним з найважливіших стратегічних завдань нашої держави в забезпеченні соціального захисту дитинства є реалізація їх права на оздоровлення та відпочинок.

На жаль, сьогодні процес залучення до роботи у багатьох оздоровчих закладах проходить спонтанно, на основі суб'єктивного сприйняття осіб, офіційні направлення майже відсутні. В основному люди працюють в період власної відпустки не за інтересами, а через матеріальні проблеми. Все це в свою чергу, знижує ефективність виховної роботи в умовах оздоровчого закладу.

Дитячі оздоровчі заклади з цілодобовим перебуванням дітей заслуговують на увагу та серйозну підтримку з боку держави завдяки їх потенційним можливостям щодо виховання дітей, але в останні роки різко скоротилася їх мережа. Причинами такого явища стали :

складна економічна ситуація в Україні спонукала «збіднілі» підприємства до закриття відомчих оздоровчих закладів;

низька заробітна платня та важкі умови праці сприяли процесу постійної плинності основної маси педагогічних та керівних кадрів дитячих позаміських оздоровчих закладів, а це в свою чергу, призвело до зниження загального рівня їх компетентності, професійного рівня фахівців, що не дозволяло ефективно перебудувати зміст та форми виховної діяльності у цих закладах;

наслідки аварії на ЧАЕС, що призвело до закриття оздоровчих закладів, в яких було виявлено підвищений рівень радіаційного забруднення відповідно до встановлених на той час норм.

У переломні моменти історії суспільства на передній план поряд з іншими проблемами висувається і проблема цінності людської особистості. Особливої актуальності набуває формування творчої особистості, виховання молодої людини як громадянина на основі оволодіння загальнолюдськими цінностями, нормами демократичної культури.

Беручи участь у житті дитячих оздоровчих закладів та інших самодіяльних організацій, діти вчаться самостійно приймати рішення, бути активними громадянами України.

При визначенні мети виховної роботи в дитячому оздоровчому закладі слід враховувати реалії переходу української держави до ринкових відносин. З розширенням впливу на дітей та підлітків засобів масової інформації зросла потреба у формуванні навичок вибіркового підходу, розвитку критичного мислення, вироблення захисного механізму до тих засобів масової інформації, які культивують агресивність, порнографію, насилля.

Тому соціально-педагогічна робота в дитячому оздоровчому закладі повинна бути підпорядкована розвитку особистих зусиль, особистої відповідальності кожного вихованця за здійснення своєї мети, за свої вчинки, за свій успіх у житті. Мета соціально-педагогічної роботи - формування конкурентноспроможної особистості з постійною потребою самореалізації та вдосконалення, почуттям відповідальності та соціальної активності.

Розділ 2. Сутність соціально-педагогічної роботи з обдарованими дітьми

2.1 Проблема обдарованості в сучасних наукових дослідженнях