Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника

4. Лексема "мак" є "ментальною" рослиною українців. Доведіть це, сполучивши фраземи і їхні характеристики-символи:

фраземи: як маків цвіт; гарна як мак городній; сісти маком; спить як (мов, ніби і т. ін) після маківки (маківок, маку); задати перцю з маком; втерти маку; терти мак (на голові); наїстися маку; як мак на четверо, не з маком; з маком і з таком;

символи: дівочої краси; добробуту; сну, смерті; міцності, покарання, клопоту; очманіння; бідності; сутужності.

5. За словником символів культури мови охарактеризуйте такі лексеми: хліб-сіль, хустка, човен, яйце, трава, рука, вишня, око, волосся. Доберіть уривки текстів із фольклорних і літературних творів з поданими словами-символами.

6.Іменники на позначення небесних реалій у фольклорі мають такі значення:

небо - "Божа оселя", сонце - "життя", зірка - "краса, дівчина", хмара - "недобра сила", гроза - "Божий гнів", райдуга -"провісниця щастя".

Доберіть уривки текстів із фольклорних і літературних творів з поданими словами-символами. (За можливості відповідь доповніть аудіозаписами з фольклорної практики).

7. Користуючись тлумачним, фразеологічним, етимологічним словниками зґясуйте походження слова "козак".

8. Слово "гетьман" і в українській, і в польській мовах дослівно перекладається як "Божа людина". Яка історія появи цього слова?

З'ясуйте значення виділених слів у тексті.

На чолі Запорозького війська стояв гетьман, який мав при собі булаву...Гетьман їхав завжди попереду свого війська, а позаду нього виднівся бунчук - палиця з довгим кінським волоссям, різнобарвною стрічкою та гострим наконечником. Її ніс козак, якого назвиали бунчужним. Хорунжі тримали в руках корогви. Кожний полк мав окрему корогву з різними символами. (За А.Лотоцьким).

9. О.Братко-Кутинський вказує, що різні божества колись мали такі імена: Ур, Пал, Сур, Кол. У яких козацьких термінах вжиті такі суфікси? Що означають ці слова?

10. Поміркуйте, що це за слово.

Підказка 1. Етимологічний словник подає такі близькі до цього слова лексеми: куля, гуля, брила, грудка, булка.

Підказка 2. Це сукувата палиця з привґязаним угорі каменем.

У яких жанрах усної народної творчості ця назва найчастіше використовується? Наведіть цитати з фольклорних творів на підтвердження вашої думки.

11. Яка "риба" була невідґємним атрибутом козака? Чому? Доведіть цитатами із фольклорних і літературних творів.

12. Які зооніми вказували на соціальний статус господаря? Доберіть уривки текстів із фольклорних і літературних творів з поданими словами-символами.

13. На Вашу думку, в яких регіонах України зоонім "кінь" був найбільш вживаним? Чим це пояснювалось? Доведіть цитатами із фольклорних і літературних творів.

14. Що означають такі вислови:

бути (почувати себе) на коні;

як на коня зсадив;

як (мов, ніби) на сто коней висадив;

як з коня зсадив;

працює як кінь.

Відповідь підтвердіть прикладами з фольклорних і літературних текстів.

15. Вставте пропущені слова (назву тварини):

здоровий як ... ; працює (робить) як...; захекався (задихався) як ... у борозні; тягне як ... воза.

Символом чого виступає ця тварина?

Відповідь підтвердіть прикладами з фольклорних і літературних текстів (за можливості - аудіозаписами з фольклорної практики).

16. Орел у багатьох народів виступає символом висоти духу, уособленням вогню та світла, символізує мужнього воїна, козака. Що притаманне українському символу? Відповідь підтвердіть прикладами з фольклорних і літературних текстів (за можливості - аудіозаписами пісенної лірики, зібраної під час фольклорної практики).

17. На основі довідкової літератури зґясуйте значення військової (козацької) лексики: асаул, атаман, бунчуковий, військовий, значковий, козак, полковник, пушкар, сотник, хорунжий.

Тема 2.10 Фразеологія як джерело національної педагогіки і дидактики

Зміст теми

1. Оцінна характеристика народних фразем.

2.І сторичний та етимологічний аспекти фразеологізмів (за працями О.Мельничука, В.Мокієнка, Л.Скрипника, Ф.Медведєва, лексикографічними розвідками В.Даля, М.Номиса, І.Франка, О.Потебні.)

3. Стійкі народні порівняння. Сміхова основа фразем. Побажання, прокльони, приповідки, каламбури, їх оцінний зміст.

4. Створення фразеологічної статті.

5. Слова-символи у складi фразем. Відетнонімні фразеологізми.

6. Зіставлення як метод вивчення фразеологізмів.

7. Етноестетика і психологічне навантаження фразеологізмів.

Література

Демський М. Українські фраземи й особливості їх творення.-Львів.-1994.-62с.

Дмитренко М., Іваннікова Л., Лозко Г., Музиченко Я. Та ін. Українські символи.- К.: Редакц. часопису "Народознавство".- 1994.-140с.

Історія української мови. Лексика і фразеологія //за ред. В.М.Русанівського.-К.: Наук. думка, 1983.-739с.

Кононенко В. Шляхами народних приповiдок. -К., 1994.-114с.

Намакштанська І., Романова О. Світ тварин у світі фразеології //Урок української.-2000.-№8.-С.22-23.

Рогач О. Відетнонімні фразеологізми //Дивослово.-1997.-№4.-С.15-17.

Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму.-К.:Рад.шк., 1988.-134с.

Українські приказки, прислівя, і таке інше. // Збірник О.В. Марковича та інших. Уклав М. Номис / Упоряд., примітки та вступна ст. М.П.Пазяка.- К.: Либідь.- 1993.- 768 с.

Запитання і завдання для самостійної роботи:

1. Яка семантика фразеологічних зворотів?

1.1. багато важити, збити з пантелику, битий шлях, відводити душу, вільний птах, майнути думкою.

1.2. іти на лад, не в ладах бути, не в лад, нi ладу нi складу, на всi лади, на один лад, на свiй лад, виходити з ладу, виводити з ладу, ставати до ладу.

Окресліть спектр значень слова "лад". Складіть текст, використовуючи подані сполуки.

2. Одним з мовних засобів дотепу є каламбур. Поміркуйте, як народилися такі вислови-каламбури:

наговорити (наказати, набалакати і т. ін.) сім мішків гречаної вовни [і (та) всі неповні];

сім мішків гречаного Гаврила;

сім п'ятниць (неділь) на тиждень.

Нашому тинові двоюрідний пліт;

через вулицю бондар;

свояк з лівої щоки.

3. З'ясуйте семантику діалектних фразеологічних зворотів:

як віз негашений;

казати гусим добридень;

не будь тим, хто землю риє;

мастити словами;

хоть дрова на голові рубай;

за спання нема коня;

зимувати на каждому слові;

плести сухого дуба.

4.Охарактеризуйте семантичну палітру слова "довгий" у сталих сполуках:

мати довгі вуха,

мати довгі руки,

у вола язик довгий, та говорити не може,

довга пісня,

довгий ящик,

довгий карбованець,

довгі літа,

довгий час,

довге життя.

5. Словосполучення "бабине літо" з болгарського відповідника дослівно перекладається як "бідняцьке літо", а в англійській мові - як "індійське літо". А що означає цей фразеологічний зворот в українській мові?

6. Про що свідчать фразеологічні відповідники в різних мовах? Яке значення цих висловів? укр.Коли рак у полі свисне; рос.Коли рак на горі свисне; монг.Коли хвіст верблюда досягне землі, а роги гірського козла - неба.

6. Поміркуйте над семантикою поданих порівнянь:

Набрид, як гірка редька. Робить, наче мокре горить. Розбирається, як баран у зорях. Товчеться, як Макар у пеклі. Хата чужая, як свекруха лихая. Живе, як горобець під стріхою. Зуби, як частокіл. Старому піч, як малому колиска. Темно, як у погребі під діжкою. Говорить, як з бочки. Лисий, як бубон.

7. Доберіть до українських прислів'їв російські відповідники, З'ясуйте відмінне і спільне в них, поясніть значення кожного з них.

Забажалося мерзлого в петрiвку.

Буряк не дурак: на дорозi не росте, а все в огородi.

Як твоє не мелеться, то не бiгай з кошиком.

Прийшли непроханi, пiдемо некоханi.

Почастую тим чаєм, що ворота пiдпираєм.

Пiд лихий час i кум за собаку.

Дорогi гостi та в середу трапилися.

Не з одного колодязя воду пив.

Перейшов уже крiзь сито й решето.

Не потурай журбi - вона тебе ножем пiд серце, а ти їй пiд нiс перцю.

Не кажи те, що знаєш, а завжди знай те, що кажеш.

Лежить собака на сiнi - i сам не буде їсти, i другому не дасть.

Язик, язиче, в менi сидиш, а менi добра не зичиш.

Вода и камень точит.

Язык мой - враг мой.

Худой мир лучше доброй ссоры.

Слово - серебро - молчание - золото.

Слезами горю не поможешь.

Сапожник без сапог ходит.

Прошел огонь и медные трубы.

Незваный гость - хуже татарина.

Жди у моря погоды.

Есть квас, да не про вас.

Губа не дура, язык не лопатка - знает, что горько, что сладко.

Тема 2.11 Мовленнєвий етикет

Зміст теми

1.З iсторiї мовленнєвого етикету.

1.1.Мовленнєвий етикет у Київськiй Русi.

1.2.Етикетне мовлення козацьких часiв.

1.3.Етикетне мовлення у кiнцi ХIХ - початку ХХ ст.

1.4.Сучасний мовленнєвий етикет.

2.Етикетні слова-теми (пан, добродій, пані, панно, пане-товаришу)

3. Працi мовознавців, етнографів з етикетного мовлення.

4. Деформацiї в українському мовленнєвому етикетi.

Література

Богдан С. Мовлення українських дітей і всесвіт рідного слова //Дивослово.-1996.-№4.-С.18.

Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування.-Львів: В-во "СПОЛОМ", 2001.-223с.

Семеног О.М. Мовне родинознавство.- Глухів, 1999.- 50с.

Сивачук Н. Збагачення мовленнєвого етикету школярiв засобами паремiографiї.- Поч. шк., 1997.- N4. С.50-51.

Ткаченко В.А. Добрий вечiр тобi, пане Господарю" (звертання пан, панi в українськiй мовi) //Вiдродження.- 1995.-N4.-С.72-73.

Запитання і завдання для самостійної роботи:

1.Яку функцiю вiдiграють вислови мовленнєвого етикету в поданих текстах?

1.1. Здоровi були, бабусю! Здоров, земляче - Доброго здоров'я! Прийшов Iван до батька. - Добридень, - каже, - вам! (Нар.казка)

1.2.Любив я, коли хтось на дорозi вночi, незнайомий, проходячи повз, кликав до нас: "Здрастуйте". I любив, коли дiд одказував: "Дай бог здрастувать" (Довженко О.).

1.3."Добридень тобi, ясне сонечко яснеє! Ти святе, ти яснопрекраснеє!" "Гайку, гайку! Дай гриба i бабку, сироїжку з добру дiжку, красноголовця з доброго молодця".

1.4. "Добривечiр, луги i береги, добридень, вода Уляно, i ти, земле Тетяно..."

2. Знайдiть серед поданих нижче виразiв вiтання нейтральної, високої, фамiльярної тональностi:

Доброго ранку. Привiт. Салют. Складаю подяку. На добраніч. Смачного. Доброго здоров'я зичу. Здорові були. Будьте так ласкавi. Не вiдмовте менi. Прошу уклiнно. Добривечiр. Здоров. Дозвольте висловити вдячнiсть. Можна вас попросити. Дякую щиро. Щасливо.

3. У теле-радіорекламах часто можна почути такі вислови:

"Відтягнись зі смаком!", "Відірвись на всі сто!", "Живи красиво!", " Шок - це по-нашому!", "Не тормози - снікерсни!" "Запрошуємо у світ щастя і гармонії "Віспа".

Що це за вислови? Чи стосуються вони мовного етикету?

4.Чому в давнину бажали людинi бути "гарним деревом"? Що це означало?

5. У художній літературі зустрічаємо такі звертання: панове козаки, панове громадо, панове товариші, пане-майстре, пане-брате.

Які функції виконували такі звертання?

Наведіть цитати з фольклорних та літературних творів, в яких використовуються такі звертання?

6.Запишіть формули мовного етикету, що використовуються у вашій місцевості.

7. Напишіть використовуючи запропоновані нижче звертання,

а)офіційний лист; б) приватний лист:

Високоповажний пане професоре, шановний добродію, вельмишановна пані добродійко, ласкавий друже.

8. Утворіть форму кличного відмінка від поданих загальних і власних назв:

Громадянин, добродій, достойний, пан(пані), Марія Іванівна, Ганна Степанівна, Микола Васильович, Надія Дмитрівна, Олег Петрович, Сергій Якович, Леся Михайлівна, шановний колега, друг Олександр, пані Катерина, товариш Михайло, пан Іваничук, колега Тарасенко, Іван Петрович, Галина Сергіївна.

9. Коли висловлювались такі побажання? Яка їх будова? Чи існують у вашій місцевості паралелі до поданих побажань:

Дай, Боже, з роси, з води!

Дай, Боже, разом двоє: щастя та здоров'я!

Нехай тобi, дитино, прибавить в ручки, нiжки i в животик трiшки! Боже вас благослови i материними, i батьковими молитвами!

Хай тобi Бог дає вiк щасливий та довгий!

Нехай Бог дає щастя i здоров'я на многiї лiта!

Хай вам Бог пошле, чого в нього просите!

Хай вас бог подержить на сiм свiтi!

Дай, боже, щоб ти сину, говорив, як по зорях читав!

Щоб ти була багата, як земля, дужа, як вода, щоб у коморi i в оборi усього було доволi! (Записано М. Номисом).

Тема 2.12 Оцінна характеристика засобами словотвору та граматики

Зміст теми

1.Національна специфіка зменшено-пестливих утворень.

2.Утворення складних слів на народнорозмовній основі.

3.Активізація словотворчих елементів з перебільшеним (суперлятивним) значенням.

4.Вираження української мовної особистості в морфології.

5. Національний кличний відмінок.

6.Національні етикетні вигуки.

7. Вираження української мовної особистості в синтаксисі.

Література

Вихованець І.Р.Таїна слова.-К.:Рад.шк., 1990.-284с.

Губерначук С. Як гул століть, як шум віків - рідна мова.-К.: "БЛІЦ-ІНФОРМ", 2002.-234с.

Жайворонок В.В. Українська етнолінгвістика: деякі аспекти досліджень /Мовознавство.-2001.-№5.-С.48-63.

Жайворонок В.В. Українські обрядові мовні формули на етнокультурному тлі// Слово. Фраза. Текст.- М.: Азбуковник, 2002.- С. 182-195.
Кононенко В.I. Укpаїнська етнолiнгводидактика.- Iвано-Фpанкiвськ.- 1995.- 57 с.

Запитання і завдання для самостійної роботи:

1. У яких фольклорних жанрах зустрічаються такі слова? На підтвердження наведіть уривки з текстів.

1.1. мишка-шкряботушка, жаба-скрекотушка, зайчик-лапанчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик, ведмідь-набрід, кабан-іклан.

1.2. деревинка, колисочка, синок, золотий човник, срібне веселечко, двійнятка, матінка, бережок, рибка, голосок, гусятко, гусочка, крильце, сорочечка, казочка, в'язочка, тоненький, маленький.

З якою метою вони вживаються? Які національні особливості поданих слів?

2.З якими значеннями словотворчі засоби використані в поданих словах?

Володарка, скрипаль, нишком, красень, колотнеча, крадькома, зухвальство, узбіччя, мереживо, суглинок, обмаль.

Складіть або випишіть з літературних джерел речення з поданими словами.

3.Чим відрізняються слова братерський, братнiй, братський; батькiв i батькiвський?

4.За тлумачним та етимологічним словниками поясніть такі лексеми: дiтвага, дiтва, дiтваччя, дiтко, дiтний, дитинець, дитун.

5. Які значення привносять словам наявні в них словотворчі елементи:

мегапроект, суперзірка, проурядовий, псевдоблагодійник, квазіеліта, пост чорнобильський, офіціоз, заідеологізованість, позаблоковість, спонсорство, бестселерство, кравчукізм, ваучеризація, клонування, роздержавлення, бомжик, бюджетник, супербагатій, наддержава.

6. Прокоментуйте складові поданих складних слів: збори-презентація, цілитель-екстрасенс.

7. У рекламних текстах, ЗМІ є значна кількість абревіатур, що складаються з іншомовних елементів. Наприклад: RЕN-TV, TV-дайджест, UMC, BIZ-новини.

Випишіть такі назви з газет і схарактеризуйте їх.

8. Сьогодні в новотворах активно функціонує суфікс -ов-: відеокліповий, демпінговий, інофірмовий, маркетинговий, пейджинговий, попсовий, трастовий, файловий тощо.

Якого значення надає такий суфікс новотворам? Складіть або випишіть з літературних джерел речення з поданими словами.

9. Серед неологізмів, утворених способом складання, найчастіше використовуються такі елементи: авіа-, арт-, біо-, гео-, енерго-, кіно-, макро-, міні-, парто-, психо-, теле-, термо-, транс-, -крат, -кратія, -фобія, -фоб, веб-, відео-, еко-, євро-, нарко-, -шоу, -мен.

Наведіть приклади таких слів. Складіть або випишіть з літературних джерел речення з поданими словами.

10.Із периферії в активний фонд повертаються слова, які донедавна позначалися як історизми. За словниками зґясуйте значення таких слів: державник, українство, українофоб, українофіл, рукоментний мяч, рукометник, віче, речник.

11. Іншомовні основи поєднуються із питомими словами чи натуралізованими запозиченнями у складних словах. Наприклад: відеосалон. Продовжіть слово: євро..,. інтернет..., шоу-...

12. Замініть подані запозичення українськими відповідниками: креативний, електорат, гейм, віртуальний, ексклюзивний, аутотренінг, аеробіка, бартер, бейсік, брейк, відеодиск,дилер, дискомфорт, імідж, інтроверт, інаугурація, макіяж, рейтинг, спонсор, триллер, шоумен, ексклюзивний,піар.

13.Яким чином афікси змінють забарвлення слова "довгий"? Згрупуйте подані слова за спільністю виконуваних функцій (довжина, зріст, тривалість у часі. довжелезний, довженний, довжезний, довгуватий, довгенький, задовгий, довгий, довжелезний, довгуватий.

14. Утворіть з пропонованих прикметників та іменників словосполучення - постійні епітети:

Чисте, карі, широкий, висока, червона, сива, чорні, біле, сивий, буйний.

Голуб, тополя, брови, очі, кінь, сокіл, вітер, гай, калина, тіло.

Складіть або випишіть з фольклорних та літературних творів уривки текстів з поданими словами.

14. Поміркуйте, чим відрізняються подані слова:

гребти - гребувати; гартувати - гаптувати; нудити - нидіти.

15. В українській мові існує ціла низка слів, що відображають найрізноманітніші відтінки поведінки. Прочитайте подані слова. До яких частин мови вони належать? Які відтінки поведінки вони виражають?

Так не можна! Не можна! Ніколи! Того не буде! Ні в якому випадку! Ні, та й годі! Але ж ні! Не так!

Та де там! Та де тобі! Нічого не вийшло! І ні туди, і ні сюди! Бодай не казати! Шкода. Все даремно. Все пропало. Все дарма.

Ну та що ж?! Як є, так є! По-іншому не можна. А як інакше? Як буде, так буде. Маємо те, що маємо. Хай так буде! Аби не гірше. Що зробиш?

Слава Богу! Слава тобі, Господи! Дяка Богові за те! Як добре! От і гаразд! Добре, що так! Добре, що так сталося! Добре, що вийшло на добре! Все добре, що добре закінчується. Прекрасно! Чудово! Те, що треба. Те, що треба було довести. Так, як ми думали. Так, як ми хотіли, Сталося, як гадалося. Вийшло по-нашому.

Будь ласка. Прошу. Продовжуй, Да-вай-давай. Говори. Дам. Як хочеш. Як собі хочеш. Роби, як знаєш. Як вважаєш. Як хочеш. Роби, що хочеш. Поступай, як знаєш. Твоя справа. То твій клопіт. Хай так буде! Хай там! Нехай собі. Нехай робить, що хоче. Нехай собі як знає.

Ех, якби! Ех, як - так! Ех, якби ж то! Якби! Ой, коли б то так. Якби так вийшло... Якби так сталося, гадалося!

Будь уважний! Не спіши! Поволі! Спокійно. Заспокійся. Тихо. Пильнуй себе. Будь обачний.

Достатньо! Все! Набридло! Кидай то все! Геть! Кінець - і край! Замовкни! Перестань! Припини! Годі! Цить! Облиште! Негайно ідіть геть! Відчепись!

Ну, що там? Ну, чого тобі? Ну, як ти? Ну, як ти там? Усе добре? Усе гаразд? Що? Що тобі? Чим тобі допомогти? Що сталося? Що з тобою? Що ти хотів? Чого тобі? Ти чого?

Прошу тебе. Будь ласка. Коли твоя ласка. З ласки своєї.

Як добре! Нарешті! Я дуже тішуся! Ой, яка радість! Ой, яка я щаслива!

16. Прокоментуйте семантику синтаксичних конструкцій. Визначте їх різновиди.

Ти йому - печене, а він тобі - варене. Ти його хрести, а він тобі: "Пусти! Одному сонце світить, а другому й місяць не зблисне. Яке "помагайбі", таке й "доброго здоров'ячка". Як ми Богові, так Бог нам. І я там був, мед-вино пив по бороді текло, а в рот не попало. Ось тобі казка, а мені бубликів в'язка. То ще за того царя, коли не було сухаря.

17. Випишіть з фольклорних і художніх текстів речення - побажальні формули за поданим початком:

"хай (нехай) буде" (Наприклад: "Нехай вам буде кожна година щаслива!");

"дай, Боже, щоб …" (Наприклад: "Дай, Боже, щоб пилось і їлось та й назавтра хотілось!"),

"бувай ..." (Наприклад: "Бувай здорова од припічка до порога!").

"чим..." (Наприклад: "Чим багаті, тим і раді!").

*18. Ознайомтеся з відеозаписами родинних обрядів у лабораторії філологічного факультету, охарактеризуйте психолого-педагогічні аспекти побажальних формул, що зустрічаються у мовленні жителів певної місцевості.

Тема 2.13 Методика етнолiнгвiстичного аналiзу фольклорних і літературних творів

Зміст теми

1. Історико-культурологічні коментарі до слів-історизмів, етнографізмів, діалектизмів.

2. Дослiдження асоцiативних рядiв українських лексем в етнолiнгвістичному аспектi.

3. Функції нацiонально-культурних компонентiв у фольклорних і літературних текстах.

4. Етнолiнгводидактичнi засади вивчення фонетики, лексикологiї i фразеологiї.

5.Фонетико-орфографічні, морфемно-словотворчі, морфологічні, синтаксичні елементи у фольклорних і літературних текстах.

Література

Зайченко Н.Ф. До проблеми функціонування мовних знаків національної культури в українському художньому тексті //А.Потебня - исследователь славянских взаимосвязей. Часть 2, Харьков, 1991.- С.95-97.

Журавльова Н.М. Родові іменникові варіанти у фольклорно-пісенному мовленні// Студії з граматики, лексикології та лінгводидактики української мови: Збірник наук. праць /ВДПУ ім.М.Коцюбинського: відп. ред. Н.Л.Іваницька.-Вінниця: НВЦ "Рідна мова".1997.-С.55-61.

Караман С.О.Методика навчання української мови в гімназії:Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти.-К.:Ленвіт, 2000.-272с.

Миронова Г.М. "Енеїда" І.П.Котляревського як джерело лінгвокраїнознавчих відомостей//Укр.мова і літ в шк.- 1989.-№7.-С.64-67.

Програми поглибленого вивчення словесностi у середнiй загальноосвiтнiй школi, - К., 1995. - 86 с.

Роль аудіовізуальних засобів у творенні звукового образу Держави.

Запитання і завдання для самостійної роботи:

1. Прокоментуйте висловлювання Я. Радевича-Винницького:

В українській мові відчуття плинності, текучості пов'язане зі звуком [л], який чують українці у звуках природи (плавати, лити, булькати тощо). В японській мові такого звука немає, отже, ідея плинності та всілякі асоціації з цим звуком у японців не можуть пов'язуватися. У давньогрецькій і латинській мовах не було шиплячих звуків -- не було для носив цих мов таких звуків і в природі (пор. укр. шум шелест, шепіт, шурхіт та под.), відповідно, не могло бути пов'язаних із цими звуками асоціацій, оцінного ставлення до явищ тощо.

2. Науковці стверджують, що існує тісний зв'язок між мовами та кліматом. Наприклад, сонце сприяє тому, що в певній мові більше голосних звуків. На півночі - навпаки, більше приголосних. Рівновага між голосними й приголосними встановлюється у мовах, носії яких здавна живуть у помірному кліматі. Який же звуковий лад української мови?

3.У поетиці фольклору зафіксована розмаїта і багатогранна символічна спільнослов'янська та власне українська система.

Назвіть рослину за її характеристикою:

3.1. це символ таємниці, тиші, радості, слави, воскресіння, гордості, досконалості, витонченості, любові, материнства.

3.2. Зелений, хрещатий вінок - це атрибут українського весілля, а також символ вкороченого, обірваного життя, смерті взагалі.

3.3. Це символ дівочості, дівочої честі.

3.4. Це вираження морального чи фізичного страждання, забуття, занедбаності.

Складіть або випишіть з фольклорних або літературних творів речення з поданими словами.

*Ознайомтеся з відеозаписом весільного обряду жителів певної місцевості (за умов наявності поданого матеріалу в лабораторії філологічного факультету), визначте функції рослинних символів.

4.Проведіть асоціацію фольклорних символів:

куниця - це ... , небо - це ..., місяць - ..., сонце - ...,

зірки - ..., образ чистої води - це ... ; скаламучена водиця - це ... ; море, річка, вітер - це джерело ... , дощ - це ... , рушник - це ... , подарована хустина символ ... , виноград - символ ... .

5. Поміркуйте над функціями етнонаціональних символів-назв рослин у співвідношенні з назвами спорідненості:

5.1.Вечір був. І цвіли під вікнами мальви.

Попід руки держала отих матерів рідня (Л.Костенко).

5.2.У вишневім саду опустіли шпаківні,

Очі матері згадались - сумні, неспокійні (Кочев.).

5.3.І самотня груша, мов бабуся,

Тремтить над шляхом віковим (Стельм).

5.4.Нас осінь обсипала, наче мати,

Зерном дощу, співучим золотом листя,

Нас осінь накрила з головою

Одежею туманів і вітрів (Гнат.).

6. Як ви розумієте символіку цих пісень?

6.1. Прала дівчина хустки на леді

На леді, леді,

Студеній воді.

Ой прала, прала, перстень згубила

На леді, леді,

Студеній воді.

-Ой іди, татку, перстень ми знайди.

Ой татко пішов, перстень не знайшов.

-Ой іди, мамко, перстень ми знайди.

Ой мамка пішла, перстень не знайшла.

Ой піди, милий, перстень ми знайди.

Милий пішов і перстень знайшов.

Ой що ж ми буде за відданічко?

Виводять йому волики в ярмі.

Він то не бере і не дякує.

Виводять йому коника в сідлі.

Він то не бере і не дякує.

Виводять йому ми лейку його.

Він тоє бере і низько ся вкланяє.

Вінчуєм тя, гречна панночко.

Щастьом, здоровльом, гей долев добром.

Рости велика і не будь лих.

Таткови й мамці на потіху,

А добрим людям на пораду.

(Записано студентками ГДПУ М.Мацик, І.Туз від М.М.Барана в с.Яворів Львівської області в 2000р.)

6.2.Проводили русалок, проводили,

Щоб вони до нас не ходили,

Та щоб нашого житечка не ломили,

Та наших дівочок не ловили.

Перед ворітьми долина,

А в тій долині калина.

Ой, там Ганночка гуляла,

Жемчуг-намисто обірвала

Ой, туди їхав нелюбий,

Став з коника злізати,

Жемчуг-намисто збирати.

Не зсідай, нелюбий, з коника,

Не з тобою гуляла,

Намисто порвала.

Ой, туди їхав миленький,

Став з коника злізати,

Намисто збирати.

Збирай, збирай, миленький,

З тобою я гуляла,

Дороге намисто порвала.

(Записано студенткою ГДПУ Г.Карчевською від О.Л. Панчук у с. Іванівцях Барського району Вінницької області у 2000 р.)

6.3.Мамо, вечір догоря,

Вигляда тебе роса,

Тільки ти, немов зоря,

Даленієш в небесах,

Даленієш, як за віями сльоза (Олійн.).

6.4. Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів... Мені теж хочеться полетіти за лебедями... Я стаю ніби меншим, і навколо більшає, росте і міниться світ. І вкрите білими хмарами небо, і одинокі скрипучі журавлі, що нікуди не полетять, і полатані зеленим мохом стріхи, і блакитна ва діброва під селом, і, чорнотіла, туманцем підволожена земля, що пробивалася з-під снігу...(М.Стельмах).

7. Порівняйте переклад уривку української народної думи "Дума про братів з Азова" на англійську мову. Чи є різниця? Чим вона зумовлена?

Братики мої ріднесенькії,

Як голубоньки сивенькії...

My own brothers, (Мої рідні брати,

My gray doves Мої сірі голуби)

(Ukrainian dumy.-Toronto, 1979.-S.78-79).

8. Яку семантичну палітру можна створити до слова "любов"? Підказка: уривок з вірша В.Стуса:

Тільки скажи "люблю",

Одне-єдине, кругле, вологе, соковите,

Як плід біля вишневої кісточки,

Червоне слово.

9. Г.Сковорода заповідав: “Не тіло, але душа є людиною, не шкарлупа, але зерно є горіхом. Знай: не буде ситий тілесним дух... Пізнай самого себе...Вернись додому”. Як ви розумієте це висловлювання?

10. Поміркуйте над словами народної мудрості:

"Вирубаний ліс можна посадити, замулену криницю можна почистити, а забуті звичаї народу ведуть до смерті нації, її розчинення у гущі нашого народу".

Свої міркування висловіть у творі-роздумі.

Тема 2.14 Робота над створенням етнолінгвістичного словника

Зміст теми

1.Етнолiнгвiстичнi розвiдки у словниках української мови.

1.1."Словарь української мови" Б.Грiнченка,

1.2."Практичний словник синонiмiв української мови" С.Караванського.

1.3.Діалектні словники.

1.4."Словник символів культури України" (за ред. В.П.Коцура, О.І.Потапенка, М.К.Дмитренка).

2.Працi етнографiв П.Чубинського, Б.Грiнченка, В.Гнатюка, Хв.Вовка, В.Шухевича, І.Франка, О.Воропая, М.Костомарова, I.Нечуя-Левицького, С.Плачинди.

3.Електронні посібники і словники з етнокультури.

Література

Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології.- К., 1976.-176с.

Воропай О. Звичаї нашого народу.- Т.І-II.- К., 1991.

В.В.Жайворонок Слово в етнологічному контексті//Мовознавство.- 1996.- №1.- C. 7-14.

Караванський С. Секрети української мови. Науково-популярна розвідка з додатком словничків репресованої та занедбаної української лексики.-К.: УКСП "Кобза", 1994.-152с.

Левченко Т.М. Словник етнокультурознавчої лексики//Укр.мова і літ.в шк.-2000.-№6, 2001.-№ 1.

Нечуй-Левицький I. Свiтогляд українського народу. Екскiз української мiфологiї. - К., 1992.

Потапенко О.I., Кузьменко В.I. Шкiльний словник з укpаїнознавства.- К.: Укp. письменник, 1995.- 291 с.

Славянские древности: этнолингвистический словарь. В 5-ти томах. Под ред. Н.И.Толстого. Т.1. А-Г, М.: Международные отношения, 1995. - 578 с.

Словник-довiдник з культури української мови /Д.Гринчишин, А.Капелюшний, О.Сербенська, З.Терлак,- Львiв: Вид-во "Фенiкс", 1996.-368с.

Юрченко О.С., Iвченко А.О. Словник стiйких народних порiвнянь.-Харкiв: Основа, 1993. - 176 с.

htpp://www.slovnik.org/txt/index.htm

Завдання для самостійної роботи

1.Використовуючи різні види словників, з'ясуйте значення підкреслених слів у реченнях.

І сниться їй той син Іван і уродливий, і багатий, не одинокий, а жнотаий" (Т.Шевченко).

Пастушок лягає горілиць на стерню, кладе в узголів'я сплетені руки і ловить очима білі хмари (М.Стельмах).

Хмарні обличчя в усіх одразу просяяли (С.Васильченко).

Що ж будемо робити, хлопці, сироти ви мої, сіромахи? (О.Довженко).

Біжить стежка понад ставом, пахне хмільними молодими бруньками (М.Стельмах).

Либонь тих слів немає в жодній мові (Леся Укр.).

Настя допомогла матері прибрати зі столу і присіла біля хати гаптувати гаманець Сагайдачному (З.Тулуб).

Гей за видноколом верби і тополі (з народної пісні).

2. З'ясуйте значення слів. При потребі зверніть до словників української мови.

хист, капосний, огрядний, сахатися, неоковирний, ґречно, серпанковий, жваво, глузувати, хизуватися, щільно, кліпати, ревно, вряди-годи, тендітний, химерний, марнувати, цуратися, мережаний, нидіти, прикрий, кепсько, тямити.

Наведіть приклади речень, невеличких текстів з наявними словами.

3. Познайомтеся з роздумами С.Караванського щодо образності української мови. Укладіть словникові статті до підкреслених слів у тексті:

"Це прозирає вже у назвах місяців: лютий, квітень, жовтень; у назвах квітів: кручені паничі, чорнобривці; у назвах ігор: довга лоза, сліпий кіт, тісна баба, копаний м'яч; у у назвах речей та явищ: живе срібло, водяне серце, Великий Віз (сузір'я), Чумацький Шлях (скупчення зірок); у дієсловах: боліти душею, тліти серцем, крутити хвостом, дивится, як кіт на сало. Така лексика і творить самобутню тональність української мови" (Караванський С. Секрети української мови. Науково-популярна розвідка з додатком словничків репресованої та занедбаної української лексики.-К.: УКСП "Кобза", 1994).

4. Познайомтесь зі словником етнокультурознавчої лексики, запропонованим Т.М.Левченко для учнів 5-7 класів (див.Укр.мова і літ.в шк.-2000.-№6, 2001.-№1). Авторка враховувала вікові особливості, розвиток лінгвістичної, мовної, комунікативної, культурознавчої компетенції школярів. Поміркуйте, чим зумовлена відповідна кількість слів, тематичне коло, яким чином побудована словникова стаття.

5. Укладіть словникову статтю на тему:

"Слово земля ("ґрунт") у свідомості українця".

"Оцінне значення слова "зоря" ("доля", "щастя" на вибір).

6. Ознайомтесь зі словниками, посібниками з лінгвокультури, вміщеними на сайті htpp://www.slovnik.org/txt/index.htm. Розробіть проект електронного словника з етнолінгводидактики.

7. Виконайте етнолінгвістичний аналіз тексту.

Проспівали на кутку півні -- озвалося з лісу відлуння. Досвіток хлюпнув на шибки синьо-сивою фарбою. Настя одяглася і вийшла на подвір'я. У прохолодному передсвітанні дрімав сад із розквітлими вишнями, тихо було і в синовому будинку. Лише лелеки, що вимостили гніздо на осиці із спиляною верхівкою, стиха озвалися до старої.

В лузі розлила свої води інша ріка: умиротворена й весела. Верби та кущі за ніч позеленішали. А там, за лугами, над Прип'яттю, до якої рукою подать, уже хтось настирливо підпалював хмару. І з лугу, і з лісу, що починався за хатою діда Микити, летіло на Настю пташине щебетання, висвистування, голубий перегук і голос ранньої зозулі, що повернулася сюди чи то вночі, чи ось щойно. Ще не встигла струсити із крилець втому, а вже кує роздає здоров'я древній поліській землі й віщує довгий вік поліщукам. (Мотрич К. Політ журавлів над нетолоченими травами).

3. Пошукова та наукова робота

3.1 Пошукові завдання

Укладіть, користуючись діалектними словниками, тлумачний етнолінгвістичний словник:

назв лікарських рослин;

назв жіночого одягу;

назв чоловічого одягу;

назв дитячого одягу;

назв жіночих прикрас;

назв дівочих прикрас;

назв кухонного начиння;

назв речей хатнього вжитку;

назв страв;

назв продуктів з м'яса;

назв хлібних виробів;

назв напоїв;

назв хати та внутрішнього упорядкування житлових приміщень;

назв доріг;

назв природних явищ;

назв небесних світил;

назв ковальських інструментів;

назв ткацтва;

назв бондарного ремесла;

назв фізичного стану людини;

назв часових проміжків;

назв психічного стану людини;

назв транспорту;

назв водоймищ;

назв квітів;

назв рослин;

назв грибів;

назв природних явищ;

стійких народних порівнянь;

назв кольорів.

3.2 Теми наукових робіт

Відображення ментальності українців на різних мовних рівнях.

Лексика родильної обрядовості мого села.

Словник української колисанки.

Лінгвофольклор пестування.

Мовна картина світу в дитячому фольклорі.

Етносимволіка небесних світил у народних замовляннях.

Образ сім'ї у щедрівках і колядках.

Лексика весільних обрядів жителів мого села.

Весільні елементи у жниварських піснях.

Слво-символ "земля" в українських народних піснях.

Образ хліба у весільному фольклорі.

Образи-символи новорічної обрядової поезії.

Образ дороги в чумацьких піснях.

Мовна картина світу в українській народній казці.

етносимволи добра і зла у казках про тварин.

Галерея "негативних" етносимволів у казці.

Фольклорні етносимволи - назви дійових осіб казок.

Оцінна ознака імен казкових героїв.

Традиційні сталі казкові формули

Лінгвоментальність кольору у народній пісні.

Слово-символ "ліс".

Художня природа народних паремій.

Лексика українських загадок.

Етносимволіка народних повір'їв.

Концепція “долі” у народній свідомості.

Символ вогню в українських обрядах та віруваннях.

Семантика світла в українських обрядах та віруваннях.

Асоціативні паралелі "людина"- "вода", "людина"- "верба".

Символіка водної бистрини.

Етнолексика на позначення рослинного світу.

Етнолексика на позначення назв одягу.

Національний мовленнєвий етикет у фольклорі.

"Посівальні" накличні формули.

Національна специфіка звертань.

Лексика будівельних обрядів жителів Східного Полісся.

Етносимволи в поетичному світі .

ВИСНОВКИ

Нові підходи в освіті, зокрема у філологічній освіті, яка орієнтується на сучасні тенденції розвитку полікультурного освітнього простору, зумовлюють якісно нові вимоги і до системи професійної підготовки майбутнього вчителя української мови та літератури. На часі проблема підготовки висококваліфікованого українського філолога в єдності спеціаліста і особистості (мовної особистості), в якої сформовані спонукально-мотиваційна, пізнавальна, практично-діяльнісна готовність до інтелектуально-творчої професійної та самоосвітньої діяльності.

Формуванню національно свідомої мовної особистості сприяють глибокі знання з фахових, а також гуманітарних, соціально-економічних, психолого-педагогічних, дисциплін на засадах українознавства, уміння та навички використання набутих знань в реальній педагогічній практиці. Поряд з цим йдеться про виховання особистості, котра не лише репродукує рідне мовлення, а й виявляє мовне чуття естетичної цінності рідного слова, мовний смак, мовну стійкість, виступає за збереження і подальший розвиток національної культури та державності.

Саме такий, творчий, культуромовний вчитель буде виховувати в учнів потребу у вивченні рідної мови, власним прикладом ставлення до рідного слова сприятиме формуванню духовного світу, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів учнів шляхом прилучення через мову до культурних надбань рідного народу і людства.

У зв'язку з цим ускладнюються завдання професійної підготовки такого вчителя в педагогічному університеті. Однією із складових професійної підготовки має стати етнолінгвопедагогічна, етнолінгводидактична підготовка, що передбачає вивчення української мови під кутом зору етнолінгвістичного підходу. Всебічне вивчення національно-культурної педагогічної спадщини сприяє збагаченню етнокультурного словника, усвідомленню менталітету українського етносу, виховує в молоді любов до рідної мови, повагу до рідного народу, його культури, історії, минулого і сучасного України, разом з тим формує етнолінгводидактичну культуру фахівця української філології.

Словник термінів

Антропологія (філософська) -філософія людини, що виділяє в якості свого предмета сферу "власне людського" буття, власної природи людини, людської індивідуальності, намагається через антропологічний принцип пояснити і саму людину і навколишній світ, зрозуміти людину як унікальний прояв "життя взагалі" і як творця культури й історії.

Дротянко Л.Г. Філософські проблеми мовознавства. Навч. Посібник для студентів вищих навчальних закладаів.-К., 2002.

Антропоцентризм - трактування людського буття як мети світового процесу. Започаткований В.Гумбольдтом напрям дослідження, що стосується зв'язку мови з мисленням людини, її внутрішнім світом та культурними цінностями.

Струганець Л.В. Культура мови. Словник термінів.-Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2000.

Багатство мовлення - одна з якостей мовлення, ознака високої мовної компетенції людини, суть якої - у використанні різноманітної кількості мовних одиниць (слів, словосполучень, речень), багатих за смислом і будовою, відсутності невиправданих повторів, однотипних синтаксичних конструкцій. Як складова частина культури мови - це перша ознака загальної культури людини, розвиненості людських почуттів, виховання національної свідомості.

Культура української мови: Довідник/ С.Я.Єрмоленко, Н.Я.Дзюбиншина-Мельник, Л.В.Ленець та ін.-К., 1990. Струганець Л.В. Культура мови. Словник термінів.-Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2000. Пентилюк М.І.Культура мови і стилістика.-К., 1994.

Власне українська лексика - слова, поширені тільки в українській мові. Наприклад: паляниця, вареники, галушки, чарівний, ласощі.

Струганець Л.В. Культура мови. Словник термінів.-Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2000. Пентилюк М.І.Культура мови і стилістика.-К., 1994.

Гуманізація освіти - це посилення її спрямованості на формування особистості, активне засвоєння у школі моральних норм, вироблених людством протягом багатовікової історії.

Гончаренко С.У.Український педагогічний словник.-К., 1997

Гуманітарна культура педагога - це широка освіченість, інтелігентність, високе почуття обов'язку і відповідальності, професіоналізм.

Мойсеюк Н.Є.Педагогіка.Навчальний посібник. 4 -е видання, доповнене, К., 2003

Гуманітаризація освіти - визначення предметів гуманітарного циклу серед інших шкільних педметів як найважливіших і найбільш значущих для формування особистості. Г.о. - це орієнтація освіти на вивчення цілісної картини світу, на формування в учнів гуманітарного й системного мислення.

Гончаренко С.У.Український педагогічний словник.-К., 1997

Діалектизм - слово або вираз, властивий певному діалекту, не нормативний у літературному вжитку

Євтушок О.М.Про стан і деякі аспекти вивчення діалектної лексики//Укр. мова і літ в шк..-1992.-№2

Етимологія - 1.Походження та історія розвитку слова або морфеми; 2.розділ мовознавства, в якому вивчаються походження і минулі етапи розвитку слів і морфем. Етимологія містить відомості про походження лексем етнокультурознавчого змісту.

Потапенко О.І., Кожуховська Л.П., Довбня Л.Е., Чубань Т.В., Левченко Т.М. Етимологія української мови /За заг.ред. О.І.Потапенка.-К.:Міленіум, 2002. Українська мова. Енциклопедія.-К., 2000

Етнічна культура - сукупність матеріальних і духовних цінностей, що мають етнічну специфіку. І виконують етнодиференційовані функції.

Исаев М.И. Словарь этнолингвистических понятий и терминов.-2-е изд.-М.:Флинта:Наука.-200с.

Етнічний менталітет - властивий певному народу склад мислення.

Исаев М.И. Словарь этнолингвистических понятий и терминов.-2-е изд.-М.:Флинта:Наука.-200с.

Етнографія - 1.історична наука, що вивчає культуру й побут народів світу, їх походження, розселення та культурно-побутові взаємовідносини, народознавство. 2. Сукупність усіх особливостей побуту, звичаїв, культури якого-небудь народу, народності, місцевості.

Новий словник української мови. Т.1 А-К.Вид друге, виправлене. Уклад.В.Яременко, О.Сліпушко.-К.:Вид-во "Аконіт", 2003

Етнографізм - слова, що позначають традиційні форми побуту, звичаїв, обрядів.

Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С.Я.Єрмоленко.-К.:Либідь, 2001. Новий словник української мови. Т.1 А-К.Вид друге, виправлен. Уклад.В.Яременко, О.Сліпушко.-К.:Вид-во "Аконіт", 2003

Етнокультурологія - наукова дисципліна, що знаходиться на межі етнології і культурології і вивчає етнічну культуру.

Исаев М.И. Словарь этнолингвистических понятий и терминов.-2-е изд.-М.:Флинта:Наука.-200с.

Етнолінгвістика - 1).наука, що вивчає мову у її відношенні до культури, взаємодію мовних, етнокультурних і етнопсихологічних факторів, план змісту культури, народної психології і міфології; 2).наукова дисципліна, що знаходиться на межі етнографії і лінгвістики і вивчає взаємостосунки між етносами і мовою.

Исаев М.И. Словарь этнолингвистических понятий и терминов.-2-е изд.-М.:Флинта:Наука.-200с. Кононенко В.I. Укpаїнська етнолiнгводидактика.- Iвано-Фpанкiвськ.- 1995.

Етнолінгводидактика - визначає принципи і прийоми вивчення мови на основі етнокультурних, етнопсихологічних, етносоціальних даних із урахуванням результатів етнолінгвістичних досліджень. Обґрунтовуючи умови засвоєння рідної або чужої мови через призму становлення і розвитку особистості, етнолінгводидактика має враховувати етнічний фактор як вихідний, самодостатній для вироблення потрібного обсягу знань, умінь і навичок учнів.

Кононенко В.I. Укpаїнська етнолiнгводидактика.- Iвано-Фpанкiвськ.- 1995

Етнолінгводидактична культура - передбачає опрацювання широкого кола питань загальнофілологічного, загальнокультурного спрямування, прагнення до постійного мовного самовдосконалення, набуття знань про історію рідної мови в тісному поєднанні з історією культури, психології етносу, глибоке розуміння мови фольклору, художньої літератури певного народу, вміння використовувати в навчально-виховній діяльності етнографічний матеріал.

Кононенко В.I. Укpаїнська етнолiнгводидактика.- Iвано-Фpанкiвськ.- 1995.

Етнолінгводидактичний підхід - викладання мови на національному грунті.

Кононенко В.I. Укpаїнська етнолiнгводидактика.- Iвано-Фpанкiвськ.- 1995.

Етнонім - назва етносу (народу, племені, народності, нації та ін.).

Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С.Я.Єрмоленко.-К.:Либідь, 2001. Исаев М.И. Словарь этнолингвистических понятий и терминов.-2-е изд.-М.:Флинта:Наука.-200с.

Етнопедагогіка - система знань, принципів і засобів, а також досвіду українського народу в галузі навчання і виховання дітей і молоді. З'ясовує можливості й ефективні шляхи реалізації прогресивних педагогічних ідей народу в сучасній науково-педагогічній діяльності, досліджує способи встановлення контактів народної педагогічної мудрості з педагогічною наукою, аналізує педагогічне значення тих чи інших явищ народного життя і з'ясовує їх відповідність чи невідповідність сучасним завданням виховання.

Гончаренко С.У.Український педагогічний словник.-К., 1997. Стельмахович М.Г.Етнопедагогічні основи методики української мови// Українська мова і літ.в шк..-1989.-№1

Етнопсихологія - етнографічна дисципліна, що виникла на межі етнології і психології і досліджує психотип (поведінку) народів, культур, проблеми національних особливостей світосприйняття, проблеми національних особливостей взаємостосунків, проблеми національного характеру, закономірності і функції національної самосвідомості і етнічних стереотипів.

Баронин А.С.Этническая психология.-К.:Тандем, 2000. Исаев М.И. Словарь этнолингвистических понятий и терминов.-2-е изд.-М.:Флинта:Наука.-200с.

Етнос - це історично складена спільність людей, носіїв оригінальної культуры, що обумовлює певний стереотип поведінки.

Исаев М.И. Словарь этнолингвистических понятий и терминов.-2-е изд.-М.:Флинта:Наука.-200с.

Жаргон - один з різновидів соціальних діалектів, що відрізняється від загальновживаної мови використанням специфічної експресивно забарвленої лексики, синонімічної до слів загального вжитку, фразеології, іноді й особливостями вимови.

Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С.Я.Єрмоленко.-К.:Либідь, 2001. Струганець Л.В. Культура мови. Словник термінів.-Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2000.

Історико-етнографічний регіон - певний регіон, у населення якого історично склались схожі культурно-побутові і етнопсихологічні особливості.

Лозко Г. Укpаїнське наpодознавство.- К.:Зодiак.- ЕКО, 1995.

Культура -це сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених усіма видами перетворюючої діяльності людини і суспільства.

Мойсеюк Н.Є.Педагогіка.Навчальний посібник. 4 -е видання, доповнене, К., 2003

Культура мови - наука, шо вивчає функціонування мови з суспільстві з погляду її нормативності й передбачає правила користування літературною мовою: правила вимови, наголошення, слововживання, формотворення, побудови словосполучень і речень К.м. сприяє реальному втіленню в мовній практиці норм літературної мови, проведенню цілеспрямованої мовної політики. К.м. вивчає якості мовлення, забезпечує розвиток комунікативних умінь і навичок учнів, засвоєння таких якостей мовлення, як точність, логічність, чистота, виразність, образність та ін.

Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. - К.: Вежа, 1994

Культура мовлення - дотримання літературних норм вимови, наголошення, слововживання, побудови словосполучень, речень, текстів; нормативність усної й писемної мови, шо виражається в її правильності, точності, ясності, чистоті, логічності, доречності, виразності, а також у різноманітності граматичних конструкцій, багатстві словника, дотриманні в писемному мовленні орфографічних і пунктуаційних норм.

Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. - К., 1994

Культурологічна змістова лінія - передбачає ознайомлення учнів з національною і загальнолюдською культурою, забезпечує доступ до джерел української і світової культури.

Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах /За ред.М.І.Пентилюк.-К., 2000. Програми для середньої загальноосвітньої школи: Рідна мова 5-11класи.-К., 2001

Лінгвістична географія - розділ діалектології, який на основі методу картографування мовних явищ вивчає їх територіальне поширення.

Куриленко В. М. До ареології та стратиграфії північних (поліських) говорів. - Глухів: РВВ ГДПІ, 2001

Лінгвістичні словники -- словники, в яких з'ясовується значення слова чи відповідно до типу словника подаються граматична, орфографічна, орфоепічна та інші характеристики слова, розкривається етимологія, здійснюється переклад на іншу мову тощо. Найголовнішою особливістю лінгвістичних словників є те, що в тому чи іншому аспекті тлумачаться власне слова як одиниці мови. Лінгвістичні словники поділяють на одномовні, двомовні, багатомовні.

Етимологічні словники пояснюють походження слів, простежують їх розвиток від найдавніших часів, встановлюють їх спорідненість зі словами інших мов. Діалектний словник - це словник, у якому подана лексика територіальних діалектів, її значення і слововживання. Історичні словники відображають лексику попередніх періодів розвитку національної мови. Ономастичні словники містять власні назви: антропоніми (імена людей), топоніми (географічні назви), гідроніми (назви річок) тощо. У словниках іншомовних слів розкриваються значення іншомовних слів, що ввійшли до лексичного складу певної мови.

Струганець Л.В. Культура мови. Словник термінів.-Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2000

Лінгводидактика - загальна теорія навчання мові. Досліджує закономірності засвоєння мови, розв'язує питання змісту курсу на основі лінгвістичних досліджень, вивчає труднощі засвоєння навчального матеріалу, визначає принципи, методи, форми і засоби навчання мови.

Гончаренко С.У.Український педагогічний словник.-К., 1997

Лінгвокультурема - мовна одиниця з національно-культурним компонентом семантики, слово, що несе у своїй семантичній структурі загальнозначущу інформацію, що стосується культур інших народів.

Прохорова С.М. Национально-культурный компонент и когнитивная лингвистика // Национально-культурный компонент в тексте и языке: Материалы ІІ Международной научной конференции 7-9 апр. 1999 г., Минск: В трех частях. - Минск: БГУ, 1999. - Ч.1. - С.4-7

Ментальність - соціально-психологічна характеристика духовного світу людини або соціальної спільності, епохи або етнокультури.

Баронин А.С.Этническая психология.-К.:Тандем, 2000

Міфологія - основна форма світогляду народів на найдавнішому ступені їх розвитку, ґрунтується на уособленні сил природи, зображенні їх у вигляді почуттєвих образів, людей, тварин.

Таланчук О.М. Українознавство. Усна народна творчість: Навчально-методичний посібник. - К.: Либідь, 1998.

Мовна діяльність - мовне спілкування в конкретних ситуаціях, у яких реалізується необмежена можливість створення нових змістів, нових текстів із обмеженої кількості одиниць мовної структури.

Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С.Я.Єрмоленко.-К.:Либідь, 2001.

Мовне виховання-- виховання мовної особистості на грунті рідної мови, мовних знаків національної культури. Метою і змістом мовного виховання є вироблення свідомого ставлення до питань мовної культури, мовної політики.

Струганець Л.В. Культура мови. Словник термінів.-Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2000.

Мовний етикет - національно-специфічні правила мовної поведінки, що реалізуються у прийнятих суспільством ситуаціях "ввічливого" контакту із співбесідником/.

Пентилюк М.І.Культура мови і стилістика.-К., 1994.

Мовна картина світу - це вироблене багатовіковим досвідом народу і реалізоване засобами мовних номінацій зображення усього існуючого як цілісного і багато аспектного світу, який за своєю будовою і осмисленими мовою зв'язками своїх частни представляє, по-перше людину, її матеріальну і духовну життєдіяльність і, по-друге, усе те, що її оточує: простір і час, живу і неживу природу, соціум. Розрізняють національну, соціальну, індивідуальну м.к.с., кожна з яких залежить від культурно-історичних умов життя суспільства, соціуму, від індивідуального, лінгвопсихологічного досвіду.

Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С.Я.Єрмоленко. К.:Либідь, 2001. Струганець Л.В. Культура мови. Словник термінів. Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2000.

Мовна особистість - носій мови, котрий досконало знає мову, усвідомлено творчо нею володіє, сприймає мову в контексті національної культури, користується мовою як органічним засобом самотворення, самоствердження і самовираження, розвитку власних інтелектуальних та емоційно-вольових можливостей та як засобом соціалізації особи в даному суспільстві.

Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность.-М., 1987. Єрмоленко С., Мацько Л. Навчально-виховна концепція вивчення української (державної) мови //Диво слово.-1994.-№7.-С.28-31. Струганець Л.В. Культура мови. Словник термінів.-Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2000. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах /За ред.М.І.Пентилюк.-К., 2000