Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника

Павленко В.М., Таглiн С.О. Етнопсихологiчнi вiдмiнностi i дiалог культур в освiтi.-Педагогiка i психологiя. - 1997. - N1.-С 23-30.

Павлушенко О.А. До проблеми вивчення екзотичної лексики в сучасній українській мові/ Студії з граматики, лексикології та лінгводидактики української мови: Збірник наук. праць /ВДПУ ім.М.Коцюбинського: відп. ред. Л.Іваницька.-Вінниця: НВЦ "Рідна мова".1997.-С.72-76.

Паламар Л. Методологічні основи формування мовної особистості //У зб.:Мовознавство: Тези та повідомлення ІІІ Міжнародного конгресу україністів.-Х.:Око, 1996.-С.57-60.

Петлева И.П. Этимологические заметки по славянской лексике. Общеславянский лингвистический атлас. Материалы и исследования.- М.: Наука, 1974.-С.125-132.

Постовалова В. И. Лингвокультурология в свете антропологической парадигмы (к проблеме оснований и границ современной фразеологии) // Фразеология в контексте культуры. - М.: Языки русской культуры, 1999. - С. 30-45.

Рогач О. Відетнонімні фразеологізми //Дивослово.-1997.-№4.-С.15-17.

Русанівський В.М. Єдиний мовно-образний простір української ментальності //Мовознавство.-1993.-№6.-С.3-13.

Сабодаш І.О. О.Потебня і староукраїнські травники. Лікарські порадники як джерело вивчення історії мови та культури народу /А.Потебня - исследователь славянских взаимосвязей. Часть 2. Харьков. 1991.- С.165-167.

Свистельская В.Л. Украинско-белорусские противопоставления в терминологии погребального обряда //Региональные особенности восточнославянских языков, литератур, фольклора и методы их изучения. Часть 2.-Гомель , 1985.-С.108-110.

Сепе Д. Родной язык, языковая политика и образование // Перспективы.- 1985.- № 1.- С. 61-74.

Сербенська О.А. Антропоцентричний підхід до вивчення мови //Язык и культура. Третья международная конференция. Доклады и тезисы.-К., 1994.-С.262-264.

Сивачук Н. Збагачення мовленнєвого етикету школярiв засобами паремiографiї.- Поч. шк., 1997.- N4.- С.50-51.

Скуратівський Л.Світоглядні засади вивчення словесності // Укр.мова і літ.в шк., 1998.-№1.-С.6.

Стельмахович М.Г. Елементи історизму на уроках української мови// Дивослово. - 1996. - № 7. - С.20-23.

Сухомлинський В.О. Слово рідної мови // Укр.мова і літ.-1989.-№.1-С.3-8.

Телия В.Н. Метафоризация и ее роль в создании языковой картины мира // Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. - М.: Наука, 1988. - С. 173-204.

Томильна Г. Назви одягу в побуті і символіці //Урок української .-2000.-№9.-С.19-21.

Ткаченко В.А. Добрий вечiр тобi, пане Господарю" (звертання пан, панi в українськiй мовi) //Вiдродження.- 1995.-N4.-С.72-73.

Топоров В.Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ. Исследования в области мифологии.-М.:Прогресс, 1995.-465с.

Турчин М.М. Мова i школа //Укр. мова i лiт. в шк.-1991.-N2.-С.3-5.

Форманова С.В. Поняття “мовної картини світу” в сучасній українській літературній мові//У збірн. “Мова і культура . Випуск 3, т.ІІ.-К.:Вид Дім Д.Бурого, 2001.- С.182-186.

Федик О. Мова як духовний адекват світу (дійсності).-Львів: Місіонер, 2000.-300с.

Хобзей Н. Матеріали для дослідження української демонології (фольклористичний і мовознавчий аспекти їх збирання) //Українська історична та діалектна лексика. Збірник наукових праць. Випуск 3.-Львів- 1996.-С.181-186.

Шевченко В.Т. Українські назви на позначення неодружених учасників весілля.// Система і структура східнослов'янських мов. К., 1998.-С 115-119.

1.4.5 Сайти Інтернету

http:// ww. genling. nw. ru

www. dialog-21-ru/article-article.asp.param=7379-84k

http:// ww. Ethnolin /Ethnolin. htm

http:// www.estu. ru/lingo/part 4/lingo/cadr 3. html.

http:// www. helios ru /pglu/nd. Htm

http:// kapija.narod.ru/

http:// language.psu.ru/

htpp://linguist.univ.kiev.ua/lingur/index.htm

www.links-guide.ru/sprachen/yazykovaja-lichnost.html

http:// www. mhpi. ru /student /thoughts /sociolingvo. htm

www/ruthenia.ru/folklore/folklorelaboratory/belous.htm

http:// sch -yuri.narod.ru/infermed/maslova.htm

http://www.pglu.ru/researches/activities.shtml

http://www.rusword.org

http: // virtual. mpsf org. /Mastu/study/Jolstaja. html

http:// www. vspu/ ru /axiology/ vik /vikart 11.htm

http://etnopsyhology.narod.ru/study/linguistic.htm

http://www.psyhology.ru

http://ukrling.iwebland.com/

2. Методичне забезпечення практичних занять

Тема 2.1 Етнолінгвопедагогічна підготовка вчителя-словесника

Зміст теми

1. Розвиток націєтворчих тенденцій сучасної освіти.

2. Пошуки нової освітньої парадигми вчителя української мови і літератури.

3.Українознавчий культурологічний підхід у професійній підготовці вчителя-словесника.

4. Національно-мовне виховання і етнолінгвопедагогіка.

4.1 Формування особистості у працях Я.Коменського, І.Песталоцці.

4.2 Педагогічна спадщина Г.Сковороди, К.Ушинського, І.Огієнка, Г.Ващенка в аспекті національно-мовного виховання.

4.3 Національно-мовне виховання у працях М.Грушевського, А.Кримського, Б.Грінченка, В.Науменка, М.Сумцова.

4.4 Проблема “рідномовного” навчання в лінгводидактичній спадщині І.Срезнєвського, Ф.Буслаєва

4.5 Концепція рідномовної освіти М.Драгоманова.

4.6 Національно-мовне виховання особистості у працях С.Єрмоленко, В.Кононенка, О. Потапенка, М. Стельмаховича, Г.Онкович та ін.

5. Національно-мовне виховання вчителя-словесника в сучасних соціокультурних умовах.

Література

Драгоманов М.П. Народні школи в Україні серед життя і письменства в Россії//Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХІХ-ХХст.) /Упоряд.:Л.Д.Березівська та ін.-К.:Наук.світ, 2003.-С.13-29.

Ковалів П.Михайло Грушевський про українську мову як важливий чинник етнонаціонального розвитку народу //Народна творчість та етнографія.-2000.-№2-3.-С.43-52.

Коменский Я.А. Великая дидактика /Избранные педагогические сочинения в 2-х томах.Т.1.-М., 1982.-693с.

Кононенко В.I. Етнолiнгводидактика.- Iвано-Фpанкiвськ: Вид-во "Плай", 1998.- 156 с.

Мацько Л.І.Українська мова і формування національної свідомості//Педагогіка і психологія.-1996.-№1.-С.67-70.

Науменко В.П. О задачах преподаванія отечественной словесности //Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХІХ-ХХст.) /Упоряд.:Л.Д.Березівська та ін.-К.:Наук.світ, 2003.-С.114-120.

Огієнко І.І.Наука про рідномовні обов'язки//Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХІХ-ХХст.) /Упоряд.:Л.Д.Березівська та ін.-К.:Наук.світ, 2003.-С.122-136.

Онкович Г. Українознавство і лінгводидактика: Навч. посібник.-К.: Логос, 1997.-108с.

Сисоєва С.О., Соколова І.В. Нариси з історії розвитку педагогічної думки: Навчальний посібник.-К.:Центр навчальної літератури, 2003.-308с.

Срезневский И.И. Русское слово. Избранные труды. Учебное пособие для студентов педагогических иститутов.-М.:Просвещение, 1966.-176с.

Запитання і завдання для самостійної роботи:

1. Як ви розумієте поняття "мовне виховання", "мовна освіта".

2. Наведіть висловлювання українських культурних діячів про значення рідномовної освіти.

3. Прокоментуйте міркування М.Грушевського: "Де дитина виростає в нормальних обставинах - в атмосфері своєї мови, уживаної всіма, у всіх сферах життя, там вона несвідомо, сама того не помічаючи, здобуває дуже велике знання своєї мови змалечку ще перед тим, ніж почне жити свідомо, і в початках свідомого життя, там вона несвідомо, сама того не помічаючи, здобуває дуже велике знання своєї мови змалечку ще перед тим, ніж почне жити свідомо, і в початках свідомого життя має і запас слів і призвичаєння до форм і оборотів, і загальну звичку - "дух мови", як то кажуть. Правда, цей словар дитини буде завсігди ще далеко не повний - вона буде його ще довго поповняти; уживання і відрізнювання форм у неї досить неясне; нема свідомості того, що правильне, добре, а що ні. Але знов таки - коли людину окружає атмосфера її рідної мови, коли вона вживає її в житті, в школі, на ній неустанно читає, пише, нею думає й говорить, тоді всяка культурна робота, культурний розвій, який вона переходить, являється заразом культурою її мови. Систематична наука граматики, стилю і т.д. тільки приводить до системи відомості, вже в значній мірі готові, зібрані. Таким чином, мова у своїй закінченій, зовсім виробленій формі дається такій людині легше, без всякого порівняння, ніж чоловікові чужому, що буде всього від А до Z вчитися з книжки, з гаматики, зі словаря і т.д."(Грушевський М.Про українську мову й українську справу.-С.214)

4. Праці Б.Грінченка, М.Драгоманова стали підґрунтям формування етнокультурознавчих засад у викладанні української мови і літератури. Доведіть це, простудіювавши роботи відомих науковців.

5. І.Огієнко вважав, що навчання української мови повинно базуватися на культурологічному принципі (підході). Що означає цей термін? Як це відображено у програмах з української мови?

6. Основними недоліками сучасного навчального-виховного процесу в ділянці мовної освіти науковці вважають:

відсутність єдиного підходу в роботі щодо вироблення у мовців усвідомлення значення мови як однієї з найвищих цінностей суспільства;

нерозробленість дієвої методики введення української мови в усі сфери суспільно-політичного життя Україниі;

неефективне використання фольклорних, етнографічних матеріалів у процесі навчально-виховної роботи з української мови і т.д.

Продовжіть цей перелік. Які ваші пропозиції з приводу змін на краще?

7. Л.Костенко, виступаючи перед студентами Києво-Могилянської академії 1 вересня 1999 року, наголошувала, що "...кожна нація повинна мати гуманітарну ауру. Тобто потужно емонуючий комплекс наук, що охоплюють всі сфери життя, включно з освітою, літературою, мистецтвом, у їхній інтегральній причетності до світової культури і , звичайно, у своєму неповторному національному варіанті [Костенко Л. Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала// Українська мова та література.-2000.-№3.

Як ви розумієте це висловлювання? Напишіть твір-міркування на цю тему.

Тема 2.2 Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника

Зміст теми

1. Рідна мова - основа інтелектуального і духовного розвитку національно-мовної особистості.

2. Етнолінгвістика і лінгвокультурологія в освітній галузі “Мова і літератури” Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

3. Народознавчий, етнопедагогічний, культурологічний аспекти навчання рідної мови.

4. Принципи і методи етнолінгводидактики.

5. Складові етнолінгводидактичної підготовки майбутнього вчителя-словесника.

6. Фольклорно-діалектологічна, етнографічна практика студентів-філологів як джерело етнолінгводидактичної підготовки.

7. Формування етнокультурознавчої компетенції.

Література

Дяченко Л.М. Фольклорна символіка як засіб відображення національного світобачення//Мовознавство.-1997.-№2-3.-С.67-72.

Єрмоленко С.Національна свідомість і виховання української мовної особистості //У зб.:Мовознавство: Тези та повідомлення ІІІ Міжнародного конгресу україністів.-Х.:Око, 1996.-С.224-229.

Жайворонок В.В. Слово в етнологiчному контекстi //Мовознавство, 1996.- N 1.-С.7-14.

Жайворонок В.В. Українська етнолінгвістика: деякі аспекти досліджень//Мовознавство.-2001.-№5.-С.48-63.

Кононенко В.I. Укpаїнська етнолiнгводидактика.- Iвано-Фpанкiвськ.- 1995.- 57 с.

Кононенко В. Шляхами народних приповiдок. -К., 1994.-114с.

Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах/За ред.М.І.Пентилюк: Підручник для студентів-філологів.-К.:Ленвіт, 2000.-264с.

Онкович Г. Українознавство і лінгводидактика.: Навч. посібник.-К.: Логос, 1997.-108с.

Запитання і завдання для самостійної роботи:

1. Ставлення до рідної мови є ознакою високої духовності. Яким чином виражає ставлення української нації до своєї мови Л.Костенко?

«...давні греки, тих, хто погано говорив по-грецьки, вважали варварами. В цьому сенсі у нас суспільство майже всуціль варварське... Мова - це також обличчя народу, воно тяжко спотворене. В такій ситуації, ...держава повинна мати глибоко продуману політику, створювати механізми ефективного впливу, координувати зусилля своїх вчених і митців. ...це життєво необхідно накреслити шляхетні обриси своєї культури...»

2. Познайомтесь з метою навчально-наукових практик. Чи згодні ви з такими завданнями і цілями практик? Які етнолінгводидактичні завдання ви виконували під час цих практик?

Фольклорна практика покликана розширювати уявлення майбутніх словесників про роль фольклору в житті народу, динаміку розвитку мистецтва родинного слова, формувати уміння доцільного користування фольклорним мовленням, розуміння його естетичного забарвлення, психологічного ефекту і на цій основі виробляти мовне чуття, мовний смак, що вкрай необхідне для розвитку його інтелекту, творчих здібностей, свободи мислення.

Діалектологічна практика вважається прекрасною школою прилучення до таємниць мови і лінгвістичної науки, вироблення навичок самостійної наукової роботи і наукового мислення, формування мовної, лінгвістичної, етнолінгвістичної компетенції. Її мета - познайомити з основними дослідженнями, словниками, атласами в галузі діалектології, з народно-мовленнєвою культурою діалектоносіїв різних регіонів України, навчити сприймати на слух, розуміти й аналізувати діалектне мовлення під кутом зору відображених у ньому фонетичних, граматичних, лексичних діалектних рис, розширити арсенал форм і методів роботи з лінгвістичного краєзнавства на уроках української мови, літератури в загальноосвітніх закладах.

Етнографічна практика має на меті розширення знань студентів про історію, культуру, побут українського народу й інших народів, що населяють територію України. Спостеpеження за мовленням iнфоpматоpiв, знання усної i пiсенної наpодної твоpчостi, мiжпоколiнних тpадицiй спpиятимуть студентам у набуттi пpофесiйно-педагогiчних навичок на цій практиці, опанування багатством і різноманітністю української культури, народних традицій сприяє усвідомленню своєрідності народу, виховує почуття поваги до інших народів, сприяє поєднанню у світогляді студентів загальнолюдських цінностей, естетичних ідеалів.

3. Ознайомтесь з визначенням лінгвокультурології в наукових джерелах. Проаналізуйте діючі програми з української мови і літератури з метою виявлення доповнення даних визначень.

Лінгвокультурологія - це “комплексна наукова дисципліна, що вивчає взаємозв`язок і взаємодію культури і мови в їх функціонуванні і відбиває цей процес як цілісну структуру одиниць в єдності їх мовного і позамовного (культурного) змісту".

Основним обґєктом лінгвокультурології вважається взаємозвґязок і взаємодія культури і мови у процесі її функціонування, предметом - національні форми буття суспільства, що відтворюються в системі мовної комунікації і ґрунтуються на її культурних цінностях, все, що складає "мовну картину світу", її мета - вивчення способів, з допомогою яких мова зберігає і транслює у своїх одиницях культуру (Библер В.С. От наукоучения - к логике культуры. Два философских введения в ХХІ век.-М.:Политиздат, 1991. Воробйов В. Лингвокультурология и межкультурная коммуникация.

4. Що, на ваш погляд, спільне і відмінне між етнолінгвістикою і лінгвокультурологією?

5. Познайомтесь з підручниками з української мови для учнів 5-11 класів. Яким чином відображена в них культурологічна лінія?

Тема 2.3 Національно-мовна особистість учителя-словесника

Зміст теми

1.Національна ідентифікація особистості. Модель національно-мовної особистості.

2.Мовна особистість жінки, чоловіка, дитини.

3.Мовна особистість політика, журналіста, учня, учителя.

4.Мовна особистість учителя-словесника.

5.Культурологічний, етнологічний, соціолінгвістичний підходи до формування національно-мовної особистості учителя української мови і літератури.

Література

Біляєв О. Культура мовлення вчителя-словесника //Дивослово. -- 1995. -- №1. -- С. 37-44.

Етнопсихологiя: Навчально-методичний посiбник (за pед. Л.Е.Оpбан, В.Д.Хpуща). - Iвано-Фpанкiвськ: Пpикаpп. ун-тет iм. В.Стефаника, 1994.- 83 с

Карасик В.И. Язык социального статуса.-М.:ИТДГК «Гнозис», 2002.-333с.

Караулов Ю.Н. Русская языковая личность и задачи ее изучения. //Язык и личность.-М.:Наука, 1989.-.261с.

Програма для середньої загальноосвітньої школи /Рідна мова 5-11 класи (автори - Л.В.Скуратівський, Г.Т.Шелехова, В.І.Новосьолова.-К.:Перун, 1998.

Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира / Отв. ред. Б.А.Серебренников. - М.: Наука, 1988. - 215 с.

Русанівський В.М. Єдиний мовно-образний простір української ментальності Мовознавство.-1993.-№6.-С.3-13.

Струганець Л. Культура мови. Словник термінів.-Тернопіль:Навчальна книга Богдан.-2000.-87с.

Запитання і завдання для самостійної роботи

1. Структура мовної особистості, на думку відомого російського мовознавця Ю.Караулова, умовно складається з трьох рівнів: 1) нульового (вербально-семантичного); 2) першого (лінгвокогнітивного), 3) другого (прагматичного, мотиваційного).

Нульовий рівень відбиває рівень володіння буденною мовною семантикою, лексико-граматичним фондом мови. Перебуваючи на даному рівні, мовна особистість повинна сформувати готовність здійснювати вибір слова, усне мовлення, володіння нормами орфографії та ін.

Перший (лінгвокогнітивний) рівень передбачає інтелектуальні характеристики мовної особистості, притаманні її картині світу, тобто тезаурусові. У якості одиниць виступають одиниці тезауруса - поняття, слова-символи, образи. Мовна особистість цього рівня має розвинути уміння визначати використовувані поняття, знаходити, вибирати, розуміти й переробляти необхідну інформацію із запропонованих текстів та ін.

Другий - прагматичний рівень (мотиваційний) включає виявлення і характеристику мотивів, цілей, інтересів, соціальних ролей, які керують людиною у процесі комунікації. Одиницями цього рівня є комунікативно-діяльнісні потреби особистості: необхідність висловитися, отримати інформацію, вплинути на співрозмовника тощо, що вимагає від особистості оволодіння готовністю керувати спілкуванням, цілеспрямовано будувати висловлювання, переконливо говорити та ін.

Як ви розумієте міркування науковця?

2.Схарактеризуйте поняття "українська мовна особистість".

3. Визначте в поданих текстах ключові слова.

3.1."... перед учителем -словесником постає завдання формувати в особі учня передусім цікавого співрозмовника, національно-мовної особистості, яка вільно володіє рідною мовою, може використовувати мовні засоби в будь-якій життєвій ситуації відповідно до типу і стилю мовлення". (Програма для шкiл (класiв) з поглибленим вивченням української мови, лiцеїв та гiмназiй гуманiтарного профiлю. Українська мова. 8-11 класи.- К.: Перун, 1996).

3.2."Мовна особистість - це людина, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами в різних формах, сферах і жанрах мовлення” (З Державного стандарту загальноосвітньої школи).

4.Яке значення сім'ї, материнської школи у формуванні мовної особистості?

5. Прокоментуйте висловлювання науковця.

"Чим колоритніша особистість, тим оригінальніший її мовленнєвий стиль, оскільки внутрішні якості особистості неминуче виявляються в її мовленні". Яка ваша думка з цього приводу? Повністю зі статею "Національна мова та ідіолект" В.Жайворонка ви можете познайомитись у журналі "Мовознавство" (№6 за 1998р.).

6. Ознайомтесь з міркуваннями вчених і висловіть своє бачення проблеми "Мовна особистість письменника".

6.1.Рідна мова стає для майстра слова немовби одкровенням, яке допомагає йому пізнати самого себе як творця й осмислити навколишній світ. Саме мова допомагає творцеві самоусвідомити себе, а справжньому талантові активно сприяти національному самоусвідомленню власного народу. Адже через мову та її носіїв відбувається становлення національної самосвідомості як складової частини самосвідомості людства. (Жайворонок В.В. Національна мова та ідіолект//(Мовознавство.- 1998.-№6.)

6.2.Мовна особистість, мовна індивідуальність письменника цікавила І.Франка. Роздумуючи про М.Старицького як громадянина, І.Франко пише: "Найцінніше і найкраще в кожнім чоловіці... се його індивідуальність, його духовне обличчя зо всіми його окремими прикметами. Чим більше тих прикмет, чим вони характерніші та гармонічніші тим багатша, сильніша й симпатичніша індивідуальність людини... До таких прикмет, що відповідають складові душі,.... належить і мова".

7. Прокоментуйте подане висловлювання: "Настав час, якщо можна так висловитися, "українізації української мови", а значить і мовлення: насичення їх власне українською лексикою і фразеологією, властивими гарній мові і такому ж мовленню граматичними формами та синтаксичними конструкціями"

8.Простежте вплив засобів масової інформації на формування мовної особистості в сучасних соціокультурних умовах.

Тема 2.4 Статус етнолінгвістики серед інших історико-лінгвістичних дисциплін

Зміст теми

1. Глобалізація культури в сучасному світі. Проблема співвідношення і взаємозв'язку мови, культури, етносу.

2. Національна специфіка мовної картини світу.

3. Мова і ментальність.

4. Місце етнолінгвістики в новій парадигмі знань.

5. Міждисциплінарний контекст етнолінгвістики.

Література

Герд А.С. Введение в этнолингвистику/Учебное пособие. Спб.: С-Петерб. Ун-т. 1995.-91с.

Голубовська І.О. Душа і серце в національно-мовних картинах світу//Мовознавство.-2002.-№4-5.-С.40-47.

Гумбольдт В фон. Характер языка и характер народа //Язык и философия культуры /Пер. с нем., М.:Прогресс, 1985.-С.369-430.

Жайворонок В.В. Українська етнолінгвістика: деякі аспекти досліджень Мовознавство.-2001.-№5.-С.48-63.

Кононенко В.І. Рідне слово. Підручн. для шкіл з поглибл. вивч. україн.мови, ліцеїв, колегіумів.-К.: ”Богдана”, 2001.-303с.

Запитання і завдання для самостійної роботи:

1.Познайомтесь з міркуваннями українського педагога В.Сухомлинського німецького філософа Г.Гадамера стосовно батькіівщини і мови. Які ідеї корисні для вас?

1.1.“Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той, хто може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим імґям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, - це людина без роду і племені.

Батьківщина - це твоє рідне слово. Знай, бережи, збагачуй велике духовне надбання свого народу - рідну українську мову. Це мова великого народу, великої культури. Українською мовою написані невмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Лесі Українки.."(В.Сухомлинський).

1.2.…Але що таке для нас батьківщина...? Де це місце і де воно було б, якби не було мови? Коли ми говоримо про споконвічність батьківщини, ми зараховуємо сюди передусім мову. ... в рідній мові струменить близькість до свого, у ній -- звичаї, традиції й знайомий світ.

...Звичайно, кожен, хто досконало володіє своєю рідною мовою, може вивчити інші мови й, зрештою, досягти певної межі досконало них. Проте вирішальний момент полягає ось у чому: хто живе у вигнанні, той не може сам повернутися до власного мовного світу власної волі. Коли прибулий у чужу країну почувається як гість у мовному середовищі цієї країни, він ще не втратив своєї батьківщини...

...у реальному вимірі батьківщина -- це передусім мовна батьківщина. Рідна мова вміщує для кожного елемент зв'язку зі споконвічною батьківщиною.

...Життя -- це заглиблення в мову. Кожен, хто прагне освоювати чужий край і чужу культуру, повинен шукати можливостей заглибитись в іншу мову. У цьому полягає перелом, якого не уникнути і який повинен допомогти вилікуватись, якщо людина хоче вижити в нових умовах. Взагалі лікування це не те, що ми звикли мати на увазі в нашому технократичному суспільстві, коли, наприклад, звертаються до лікаря. Лікуватись -- це імператив життя для самого хворого. Хвороба полягає в тому, що людина втрачає навички комунікативного мовлення, якщо більше не чує своєї власної мови. Такий людський вимір будь-якого вигнання”.

2. Чим близькі для вас ці прислівґя?

Рідний край -- земний рай.

Рідна земля -- мати, а чужа -- мачуха.

На чужій стороні і весна не красна,

На чужині і сонце не гріє.

Як заїде на чужину, то хоть бородатий, а сирота.

На чужині як у домовині.

Лучче в рідній країні кістьми полягти, ніж на чужій слави досягти.

3. Про яку науку йдеться в поданому визначенні? Що вам відомо про розвиток цієї науки?

Це напрям у мовознавстві, що орієнтує дослідника на розгляд співвідношення і звґязок мови і духовної культури, мови і народного менталітету, мови і народної творчості.

4. Визначте ключові питання тексту.

Етнолінгвістика - порівняно нова дисципліна. На відміну від давньої етнолінгвістичної традиції в романських країнах (Франція, Італія, Румунія) як невід'ємного джерела лінгвістичної географії, і від американської етнолінгвістики, пов'язаної з традицією вивчення примітивних культур і мов американських індійців (Ф.Боас, Е.Сепір), слов'янська етнолінгвістика, що розвиває ідеї В.Гумбольдта, О.О.Потебні та ін., сформувалась на межі мовознавства, міфології, фольклористики, етнографії як комплексна дисципліна.

Складові слова "етнолінгвістика". Перша частина (етно-) означає, що традиційна народна культура вивчається в її етнічних, регіональних і діалектних формах, на основі яких, як і в мові на основі діалектів, реконструюється праслав'янський стан. Друга частина (лінгвістика) означає, що головним джерелом для вивчення традиційної культури є мова.

Головною для етнолінгвістики є ідея - про інтегральність традиційної духовної культури, змістову єдність всіх її жанрів і форм.

5. Іван Огієнко зазначав, що етнографію, етноісторію чи етнокультуру пранароду можна вивчати не лише за допомогою предметів матеріальної культури, знайдених унаслідок археологічних розкопок, а й через слово ( Огієнко Іван. Історія української мови. Т.1. Вступ до історії української мови. Кам'янець-Подільський, 1919. - С. 17-19). Прокоментуйте висловлювання педагога.

6. Підготуйте тези статті В.Жайворонка "Українська етнолінгвістика: деякі аспекти досліджень" (Мовознавство.-2001.-№5). Визначте ключові позиції науковця щодо етнолінгвістичних досліджень.

7. Пізнавальним є зіставлення культурно зумовлених понять різних мов. Ознайомтесь зі статею І.Голубовської " Душа і серце в національно-мовних картинах світу" (Мовознавство.-2002.-№4-5). Підготуйте таблицю Порівняльний аналіз національно-культурних лексем.

Тема 2.5 З історії етнолінгвістики

Зміст теми

1.Філософія мови і культури В.фон Гумбольдта.

2. Гіпотеза "лінгвістичної відносності" Е.Сепіра, Б.Уорфа.

3. Г.Гадамер “Про внесок поезії у пошук істини”.

4. Проблематика етнолінгвістичних праць М.Толстого, Д.Зеленіна, В.Телії.

5. Етнолінгвістика в Україні:

5.1. Дослідження О.Потебні в галузі етнолінгвістики.

5.2.Етнолінгвістичні пошуки сучасних українських науковців.

Література

Гадамер Г. Герменевтика і поетика/Вибрані твори/Пер.з нім.-К.:”Юніверс”, 2001.-288с.

Гумбольдт В. Язык и философия культуры. - М.: Прогресс, 1985. - 480с.

Жайворонок В.В. Українська етнолінгвістика: деякі аспекти досліджень Мовознавство.-2001.-№5.-С.48-63.

Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація.-Дрогобич: Вид.центр”Відродження”, 1994.-218с.

Космеда Т.А. А.Потебня и современная этнолингвистика: культурологический аспект) //А.Потебня - исследователь славянских взаимосвязей. Часть 2. Харьков. 1991.- С.47-48.

Мацько Л.З якою лексикою вступаємо в ХХІ століття? (Нові тенденції та реалії)//Урок української.-2000.-№8.-С.14-18.

Потебня А.А.Мысль и язык.-К.:СИНТО, 1993.-192с.

Толстой Н.И. Язык и народная культура. Очерки по славянской мифологии и этнолингвистике.- М., 1995.-230с.

Запитання і завдання для самостійної роботи:

1. Про що йдеться у висловлюваннях В.фон Гумбольдта?

1.1."...відмінності між мовами становлять щось більше, ніж звичайні знакові відмінності..., різні мови за своєю суттю, за своїм впливом на пізнання та почуття є в дійсності різними світобаченнями"

(Гумбольдт В. Язык и философия культуры. - М.: Прогресс, 1985. - С.16-17).

1.2. "Мова є немовби зовнішній вияв духу народів: мова народу є його дух, а дух народу є його мова" (Гумбольдт В. фон. О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества.- В кн.: Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкозенанию. - М., 1984. - С. 67).

2.Прокоментуйте висловлювання Е.Сепіра про мову.

Мова набуває все більшої значущості в науковому вивченні культури система культурних стереотипів будь-якої цивілізації упорядковується з допомогою мови, що відображає дану цивілізацію.

Люди живуть не тільки в матеріальному світі і не тільки у світі соціальному, як це прийнято думати: значною мірою вони всі знаходяться і у владі конкретної мови, яка стала засобом вираження в даному суспільстві. Дві різних мови ніколи не бувають схожими, щоб їх можна було вважати засобом однієї і тієї ж соціальної дійсності. Світи, в яких живуть різні суспільства, -- це різні світи, і зовсім не один і той же світ з різними навішаними на нього ярликами”(http:// ww. Ethnolin /Ethnolin. htm).

3. У чому суть гіпотези "лінгвістичної відносності" Е.Сепіра і Б.Уорфа? Підказка криється в такому висловлюванні науковців:

Світ, у якому живуть суспільні утворення, що спілкуються різними мовами, представляє собою різні світи, а не один і той же світ з різними етикетками. Мова є замкнутою продуктивною системою символів, яка не тільки має відношення до досвіду, але в дійсності визначає для нас досвід в силу своєї формальної структури...; ми неусвідомлено переносимо встановлені мовою норми в галузь досвіду

4. Японський професор Т.Цунода, вивчаючи сприйняття різних типів звуків представниками різних мовних колективів (японцями, китайцями, корейцями, вґєтнамцями, з однієї сторони, і англійцями, французами, іспанцями, італійцями, з іншої ), побачив різний характер домінантності півкуль головного мозку при сприйнятті голосних звуків. Носії східних мов виявляють домінантність лівої півкулі на голосні звуки, в той час як носії західноєвропейських мов - правої. У чому причина? Можливо, відповідь можна знайти в характеристиках цих мов? (http:// ww. Ethnolin /Ethnolin. htm).

5. Чи погоджуєтесь ви з позицією Л.Вайсгербера? Відповідь обґрунтуйте.

Своєрідність особистості завжди обмежено національною специфікою його мовної картини світу. Ось чому француз завжди буде бачити світ із свого мовного вікна, росіянин - із свого, китаєць - із свого

7. Познайомтесь із книгою українського філолога-славіста О.Потебні "Думка і мова". Які проблеми розглядає автор книги? Чи є вони актуальними на сьогодні? Чому?

8. Визначте ключові позиції статті Л.Мацько "З якою лексикою вступаємо в ХХІ століття?" (Урок української.-2000.-№8).

9. Користуючись бібліотечним фондом університету, укладіть картотеку журнальних статей дослідників етнолінгвістики: Н.Сологуб, Й.Дзендзелівського, В.Жайворонка, В.Кононенка, В.Ужченка, Н.Бабич.

Тема 2.6 Мовні знаки культури

Зміст теми

1 Оцінне значення слів і словосполучень із національно-культурним компонентом.

2. Поняття мовного образу. Національно-мовний образ свiту, художній образ України, українського простору.

3. Етнонім "українець" у лексичній системі мови.

4. Мовнi образи: мати, хата, земля, хлiб, доля, рушник, козак, свiт, Дніпро, степ та ін.

5. Етнокультурна семантика антропонімів.

Література

Голуб Н. Збагачення мовлення учнів українською лексикою//Рідна школа.- 1997.-№10.-С.79-80.

Железняк Н. Лінгвосоціокультурний аспект вивчення українського характеру ("пісенність")// Дивослово.-2001.-№4.-С.18-20.

Онкович Г.В. Стоpiнки укpаїнознавства: Книга для читання i pозвитку мовлення студентiв: Навч. посiбник.- К.: IСДО, 1994.- Ч.I.- 96 с.

Русанівський В.М. Єдиний мовно-образний простір української ментальності //Мовознавство.-1993.-№6.-С.3-13.

Скляренко В.Г. Етимологiчнi розвiдки. // Мовознавство, 1992.- N 6., 1993.- N 1.

Семеног О.М. Мовне родинознавство.- Глухів, 1998.- 50с.

Федик О.Мова як духовний адекват світу (дійсності).-Львів: Вид-во "Місіонер", 2000.-300с.

Запитання і завдання для самостійної роботи:

1.Познайомтесь з метафорами до слова "Україна", зафіксованими в українських ЗМІ упродовж останніх років:

встає (зводиться, піднімається) з колін, воскресає, оживає, відновлюється, заявляє про себе, проголошує незалежність, розбудовує економіку, здійснює реформи, повертає своїх синів, символізує свободу утверджує демократію, рятує світ, переборює труднощі, прокладає собі дорогу в майбутнє, торує шлях у XXI сторіччя, продовжує свої демократичні традиції та ін. Доповніть цей ряд власними спостереженнями за мовою ЗМІ.

2. Підготуйте повідомлення "Мовний образ України у творах української літератури" (твір на вибір).

3. Українці завжди надавали перевагу надавали особистій свободі. Підтвердження цього знаходимо у фразеологічних зразках типу з доброї (по добрій) волі, вольному воля, по [своїй і т. ін.] волі; своя воля.

За довідковою літературою зґясуйте значення цих сталих висловів. Підтвердіть прикладами із фольклорних та художніх текстів.

4. Поміркуйте над значенням фразем:

Кожен Івась має свій лас.

Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці.

Мели Іване, доки вітру стане.

Пара як Хома та Варвара.

Як Хима з Єрусалима.

Переливається як Терешко сироваткою.

З Богом, Парасю.

По Савці свитка.

3.Які імена пропущені в цих сталих висловах:

..., набий мені барило . ... свині пас.

..,. до стіни прилип

...., спечи курку.

Що означають ці імена?

4.Антропоніми мають, як правило, емоційно-оцінний характер і часто виступають як загальні назви.

Які асоціації викликають такі імена: Хома, Химка, Гапка, Феська, Хівря, Стецько, Солоха, Солопій ?

Для підтвердження міркування наведіть приклади з фольклорних і літературних творів.

5. Подані прізвища й імена заборонених та забутих визначних політичних і культурних діячів України асоціюються з певним періодом життя країни. Напишіть міні-твір, використовуючи такі прізвища:

Іван Мазепа, Микола Грушевський, Симон Петлюра, Михайло Донцов, Василь Липинський, Степан Бандера, Ярослав Стецько, Андрей Шептицький, Роман Шухевич, Іван Огієнко.

6. Охарактеризуйте семантичне наповнення слова "земля" у поданому тексті:

Земля жива, - вона все чує і знає… Як люди гарні для неї, вона радіє й пособляє їм, а як ні, то плаче й гнівається. Гнівається того, що її не шанують. Вона - наша мати, вона - свята! Її цілувати треба, кланяючись… Колись було, молодиця, як несе обід орачам, то вбереться, як на Великдень: візьме плахту гарну, розпустить намітку довгу, бо так треба до землі йти. От вона й родила і на вгороді, і на полі". (Грінченко Б. "Під тихими вербами").

7.Підберіть твори фольклору, художньої літератури, живопису до поданої теми.

Тема 2.7 Робота над створенням етнолінгвістичного словника (Робота у фольклорно-етнографічному центрі)

Зміст теми

1.Принципи побудови словника.

2.Особливості словникової статті. Словникові статті до етнографізмів: рушник, гарбуз, макогін, облизень, макітра.

3.Назви спорідненості та свояцтва.

4.Етнолінгвістична характеристика назв одягу.

5.Назви страв національної кухні та продуктів харчування

6. Етноестетика мови родинних і календарних обрядів.

7.Електронний словник етнографізмів.

Література

Бибик С.П. та ін. Словник епітетів української мови/За ред. Л.О.Пустовіт.-К.: Довіра, 1998.-431с.

Восточнославянский этнолингвистический сборник: Исследования и материалы /Плотникова А.А. - Институт славяноведения, М.:Индрик, 2001.-496с.

Етимологічний словник української мови.- К.: Наук. думка, 1985, т.2.-570с.

Исаев М.И. Словарь энтолингвистических понятий и терминов.-2-е изд.-М.:Флинта:Наука.-200с.

Семеног О.М. Мовне родинознавство.- Глухів, 1998.- 50с.

Словник символів/ За заг.ред. О.І.Потапенка, М.К.Дмитренка.-К.:Ред.часопису "Народознавство", 1997.-156с.

Словник іншомовних слів / За редакцією члена-кореспондента АН УРСР О.С.Мельничука. - К.: Головна редакція УРЕ, 1974. - 775 с.

Словник української мови. В 10 томах. - К.: Наукова думка, 1971. - Т. 1. - 799 с.

Словник української мови. В 10 томах. - К.: Наукова думка, 1974. - Т. 5. - 840 с.

Словник-довiдник з культури української мови / Д.Гринчишин, А.Капелюшний, О.Сербенська, З.Терлак,- Львiв: Вид-во "Фенiкс", 1996.-368с.

Запитання і завдання для самостійної роботи:

1. Зясуйте, в яких значеннях подане у цих текстах слово "брат"?

1.1 Ой, щось мені, та милі браття,

Та мед-вино не п'ється,

Ой десь мій син та Морозенко

Та із турчином б"ється

("Ой Морозе, Морозенку")

1.2. Любітеся, брати мої,

Україну любіте,

І за неї, безталанну,

Господа моліте.

(Т.Шевченко).

2.Розкрийте семантику фразеологiчних зворотiв наш брат, зведена сестра, наречена сестра, молочна сестра, як сестра з братом, зостатися сиротою, узятися сиротами, казанською сиротою прикидатися.

3.З'ясуйте семантику таких словосполучень:

3.1.батькiв син, блудний син, Божий син, вражий син, названий син, мамина дочка, синок;

3.2. ласкавий хліб, легкий хліб, лежаний (лежачий) хліб, свій хліб, тяжкий хліб, хліб насущний, їсти казенний хліб, переїсти хліб, недаром хліб їсти.

4. Вставте пропущені слова: причепився, як голодний до...; Запливти, запливати...; впав як ... (в окріп); недаром ... їсти.

5.Назви традиційних страв вживаються у фразеологічних зворотах на позначення певних дій: наведіть приклади українських фразеологізмів, значення яких може бути наступним:

активно взявся до якоїсь справи -

нічого не отримав, зазнав невдачі -

хто-небудь дуже бідний -

плести нісенітниці, дурниці -

заробляти на прожиття -

жити, не відчуваючи нестатків -

бути на чиїхось харчах -

говорити облесливо, нещиро -

жити у достатках, розкошах -

піддаватися на обман, спокусу -

6. Доберіть до російських назв продуктів харчування українські відповідники:

жаркое, ветчина, конфеты, клубника, клюква, окрошка, блинчики, сливки, творог.

7.Схарактеризуйте подані фраземи:

запливти, запливати жиром (салом);

годувати, як на сало;

убиватися в сало;

валяється як почка (нирка) в салі,

обріс як почка (нирка) в салі;

мастити п'яти салом.

8. Досить поширеними та улюбленими стравами українців є різноманітні каші. Наведіть приклади фразем з опорним словом "каша", що вказують на вік дитини. У яких жанрах фольклору зустрічаються такі фраземи?

9. Які слова слід вставити у пропуски?

доля ... губи змастить;

як ... пити,

ніби... по душі;

як ... полизати;

купатися як сир у...;

як мухи на ...;

... по губах мазнули.

Які переносні значення цих назв?

10. Поясніть значення назв одягу в поданому тексті.

Як колись одягалися [булу такй йак сукунка / но вонъ були рубл'ан'і на вирстбті такнм / то снувбли ниткбми / а пророблґбли воўно^уйу / чи^ервоно'йу і чо^/рнойу / такъми^е паскбми // то йа знбйу ше йак мбли // то йа йійн ни носъла / но йа знбйу жи були такТі /о/ на зъму ма'ли такТі ка-ббти / зви^ечбйнґі / во / так йак типйрка / чи чурні чи йак'і зашпи^елґалиса тиi ус'о // а мушчъни такуш / йа уже тогу ни памн'атбйу / но вогоръли такуш / такн / ма^/ли вўн'анґі холушні називбли йіх // о // солумл'ані капи^елэхи такТі пле^илъ // ](с.Краснопілля Збарозького р-ну Тернопільської обл.).

11. Прокоментуйте словникову статтю:

Куліш - рідка каша [Грінченко, III, 322]; густий суп з пшона [СУМ, IV, 391]. Походить, можливо, від праслов. *kulмљь, в якому суф. -мљь і корінь *kul-, наявний також в укр. діал. кулбга "пісна страва у вигляді густого киселю з борошна"

12. На основі довідково-етнографічної, історико-лінгвістичної літератури зґясуйте походження слів (назв побутової лексики, назв страв), що зустрічаються в поемі "Енеїда" І.Котляревського.

Побутова лексика: баклажок, барильце, гринджолята, комин, кухлик, ложка, макогін, миска, носатка, припічок, рушник, світелка, сулія, тарілка, тиква, торба, філіжанка, хата, шальовка.

Назви страв: баба-шарпанина, борщ до шпундрів з буряками, буханці з кав'яром, гречані з часником пампухи, кав'яр, капуста, кваша, книш, ковбаса, кислиці, коржики, коржі, козельці, куліш, кури до софорку, лемішка, локшина, лизень телячий, макуха сім'яна, мандрили.

13. Намалюйте портрет героїні "Енеїди", попередньо розкривши значення запропонованих слів:

дульєт, запаска, капот, ковтки, кораблик, кораблик із соболей, корсет, кунтуш з усами люстровий, намисто, охват, очіпок грезетовий, плашок з вибойки, спідниця, стьонжки, шнуровка, шушон єдамашковий, юпочка.

14. Який обряд характеризують подані лексеми, яке їхнє значення? свашка, молодий, молода, дружка, світилка, дружко, короварниця, коровай, шишка, оглядини.

Доповніть цей ряд існуючими назвами у вашій місцевості. Наведіть тексти з поданими словами.

15. Схарактеризуйте смантичне наповнення слова "рушник" у поданому тексті:

Спродала Ганна, що було зайве в скрині... Нічого їй так не було жалко, як тих рушників. Повиймала з скрині, розіслала по всьому столі, розвішала на образах, на стінах, щоб хоча надивитися. А рушники все гарні, біло-біло убілені, повишивані орлами та червоним хмелем. Одійшла Ганна, підперла голову руками, оглядаючи рушники, згадала своє дівоцтво: - Рушники ви мої повишивані! Чи я вас не вбілила, що обдарила вами свою долю й недолю, своє щастя й безталання! Я вас пряла, ночей недосипала, білила вас в зеленому лузі під червоною калиною; вимочала вас, як соловейко почав щебетати. Давала я вас милому, а, знать, моя недоля тоді між старостами в хаті стояла! Рушники ви мої, шовком переткані! З вами я ждала свого милого, чорнобривого; розстеляла вас при повному місяці, щоб життя моє було ясне, як ясні зорі. Не продам я вас зроду-віку! (Нечуй-Левицький І."Дві московки").

Тема 2.8 Дiалектологiя як засiб вивчення етнокультури краю (Робота у фольклорно-етнографічному центрі)

Зміст теми

1.Польові матеріали для дослідження будівельної, звичаєвої, сільськогосподарської, тваринницької лексики в селах Східного Полісся (або іншого регіону на вибір).

2.Діалектизми у творах письменників. Діалектна лексика та її стилістичні функції у творах В.Стефаника, О.Кобилянської, М.Черемшини, Ю.Федьковича.

3.Діалектна фразеологія та її стилістичні функції.

Література

Дзендзелівський Й. Програма для збирання матеріалів до Лексичного атласу української мови.-К.: Наук. думка, 1984.-308с.

Дорошенко О.А. Робота вчителя-словесника в умовах мiсцевої говiрки//Укр. мова і літ. в шк.-№2.-С.19-23.

Куриленко В. М. До ареології та стратиграфії північних (поліських) говорів. Глухів: РВВ ГДПІ, 2001. - 182с.

Громко Т. В., Лучик В. В., Поляруш Т. І. Словник народних географічних термінів Кіровоградщини. - К.- Кіровоград: РВГІЦ КДПУ, 1999. - 224с.

Старобільщина: Матеріали фольклорно-діалектологічних експедицій / Упор: Глуховцева К. Д., Курило В. С., Лєскова В. В. Та ін. - Луганськ. Шлях, 2000. 128с.

Лисенко П.С. Словник поліських говорів. - К.: Наукова думка, 1974. - 260 с.

Чабаненко В.А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини. -Запоріжжя, 1992. -Т. 1-4.

Юрченко О.С., Iвченко А.О. Словник стiйких народних порiвнянь.-Харкiв: Основа, 1993. - 176 с.

Запитання і завдання для самостійної роботи:

1. Схарактеризуйте діалектний словник (на вибір у списку рекомендованої літератури) за такою схемою:

1.1. Характер, завдання і обсяг словника;

1.2. Склад і структура словника. Структура словникової статті.

1.3. Правопис і оформлення реєстрових одиниць.

1.4. Умовні скорочення джерел.

1.5. Список назв обстежених населених пунктів.

2. Прочитайте подані тексти. Лексика яких тематичних груп і якого регіону записана в цих текстах? Користуючись словниками (тлумачним, фразеологічним, діалектним тощо), з'ясуйте походження відповідних лексем.

2.1 Дл'а того шоб виготувати полотно / с'ійали коноплі // спершу поспівала полоскін' / потім ма'т'ірка // з плосконі було луче полотно / з матірки хуже // сперва' вибирали полоскін' / пот'ім матірку // матірку молотили / вимо'чували з нейі с'імна / з сімна добували олійу і зберігали до другого году //

2.2 Ну прихо'ди молодіі до молодойі / молода виходи напро'т'іу него' // це ше хо'д'ат / ше чудат / ше уперед виводат йакус' / убиру'т низнати шо та виво'дат // а то виходи молода / тій проси даі гроші / а молодиі платит // т'іі' е котрис'таі насипи дрімне'нких по купііці / насипи / насипи / а уна рас / тей сховайі ті гроші / тиі даі ше / до трох^/ раз / даі ше / він ше шос там дасц / вна сховайі // а потому йак дасц вже бума'шку / уже бума'гу / білше грошіі дасц на третіі раз / уна уже сходи до него / клан'айіца' йіму / цулуйіца / т'ій усо //

2.3 [ранъш ми ходъли на дусвТітки / наiмбли хбту / платъли ті жйншчинґі ўже / кирис'ґн носъли свТнтит // туди ходъли пр'бсти / шит' / ве^ичйрґу носъли ўже ж ті хазґаiци / там пал'анъц'і / там пирогъ ўже за те / шо ходъли / а плбта та саме собуйу // дпрадбли булу двадцбтник там / чи два напрґбсти / там груші платъли // мэзика ж тудъ / чйлґад' схудицґа / гэлґбишче там у хбті начинбйіц'а /танцґуйут там комбрицґка / гопбк йбкъс' /то кракоўйака //]

2.4 [у хаті двери ни хвило'нчисти / а таки сакирайу абрубани / лутки / двери / паприбивали // у хаті обиза'телно буу паруг / високи // у хат'і були услони / скрині / там у нас були уже // а типер ми у цуі ха'т'і уже живем / хата у нас нова / лутки у нас з налишниками / далууки уже нема / а пали крашини /

3. У різних говорах української мови зустрічаються такі назви кухля для пиття води (глиняного, бляшаного):

гурн'б/-й, бл'ашануйе горн'б, бл'ашбнка, бл'бшка, вод'бнка, бан'ачук, цин'нўка, квбрт'а, кэхол', кэхлик, м'нрка, крэшка.

Чи є різниця у значенні? З'ясуйте походження цих слів?

4.Запишіть і подайте тлумачення 10 лексичних діалектизмів (або діалектних фразеологізмів), які вживаються у мовленні людей старшого покоління вашого населеного пункту.

5.Серед поданих слів виберіть слово-домінанту, утворіть синонімічні ряди, підкресліть діалектизми, виявіть відмінності у значенні діалектизмів.

дах, криша, покрівля, стреха, димник, строїти, комин, ставити, вивод, будувати, хібарка, оселя, верх, фундамент, дім, труба, будинок, халупа, хата, хатина, цямрина, хижа, стрих (горище в хаті), під, гора (горище в хаті), бовдур, стодола, клуня, пуня.

6. Поясніть значення поданих діалектизмів, замініть їх літературними відповідниками: жали'ва, гладишка, бульба, файний, пудлога, лямпа, пацю'рки, гокно, хлієв, ряжка, дієжа, тесак, видіти, ґазда, кацавейка, кліть.

7. Поясніть значення підкреслених слів, замініть їх літературними відповідниками:

І. Оборіг стояв у самім кінці обійстя, в кутку... 2. Довбуш виламав вікно, вискочив у притули, звідти хвірткою у сад і вмить опинився під кедрами. (За В.Гжицьким). 3. Вона ладувала все на одно судно і тому мусить для неї наступить втихомирення. 4.Одним словом, незносне сотворіння! Іритує й дразнить мене на кождім кроці. (З тв. О.Кобилянської ).

8.З повісті Г.Квітки-Основ'яненка "Маруся", драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня", новел В.Стефаника, оповідань І. Франка (на вибір) підберіть відповідний уривок, випишіть лексичні діалектизми, попередньо тематично їх згрупувавши (назви знарядь праці, одягу, страви та ін.).

9.Життя селянина, трудові обов'язки представлені у фразеологізмах: мілко (неглибоко) орати, орати носом, як плугом одорав, як плугом оре; ходити за плугом.

Що означають подані фраземи?

10. У селах зустрічаються такі вислови: заробляти (добувати, зводити) кривавими мозолями; натирати/ натерти мозолі (мозоля); своїм (власним) горбом; брати /взяти [своїм] горбом; гнути горба (горб); тримати на своєму горбі .

Що означають такі вислови? Чи існують у вашому селі відповідники до цих фразем? Наведіть приклади. За можливості доповніть відповідь відео-, аудіо записами розмов з жителями сіл, здійсненими під час фольклорно-діалектологічної практики.

Тема 2.9 Слова-образи

Зміст теми

1. Фольклорна символіка як засіб відображення національного світобачення (порівняльна типологія російських та українських відповідників).

2.І сторико-культурологічні коментарі до слів "козак", "гетьман", "булава", "осавул", "отаман", "човни-чайки", "хоругви", "клейноди".

3. Відображення в лексиці української мови уявлень слов'ян про час

4. Найменування природних явищ, небесних реалій та їх взаємозвґязок з особливостями національного характеру.

5. Рослинні символи. Етноміфологеми.

6. Гідроніми як відбиття язичницьких вірувань словґян.

7. Зоонiмiка. Слова-символи "зозуля", "яструб", "сокіл", "орел", "шуліка", "голуб ", "лебідь", "лелека", "кінь", "собака", "віл".

8. Слова-образи української демонології.

Література

Дяченко Л.М. Фольклорна символіка як засіб відображення національного світобачення//Мовознавство.-1997.-№2-3.-С.67-72.

Жайворонок В.В. Слово в етнологiчному контекстi // Мовознавство, 1996.- N 1.

Історія української мови. Лексика і фразеологія //за ред. В.М.Русанівського.-К.: Наук. думка, 1983.-739с.

Молотаєва Н.В. Етномiфологеми у художньому мовленнi Т.Шевченка: концепцiї i знак. // Мовознавство, 1994.- N 2-3.

Потапенко О.І., Кожуховська Л.П., Довбня Л.Е., Чубань Т.В., Левченко Т.М. Етимологія української мови /За заг.ред. О.І.Потапенка.-К.:Міленіум, 2002.-204с.

Словник символів культури України/За заг.ред.В.П.Коцура, О.І.Потапенка, М.К.Дмитренка.-К.:Міленіум, 2002.-260с.

Словник-довiдник з культури української мови / Д.Гринчишин, А.Капелюшний, О.Сербенська, З.Терлак,- Львiв: Вид-во "Фенiкс", 1996.-368с.

Содомора А. Наодинці зі словом.-Львів: Центр гуманітарних досліджень Львівського держуніверситету, 1999.-475с.

Томильна Г. Назви одягу в побуті і символіці //Урок української .-2000.-№9.-С.19-21.

Толстой Н.И. Язык и народная культура. Очерки по славянской мифологии и этнолингвистике.- М., 1995.-230с.

Українські приказки, прислівя, і таке інше. // Збірник О.В. Марковича та інших. Уклав М. Номис / Упоряд., примітки та вступна ст. М.П.Пазяка.- К.: Либідь.- 1993.- 768 с.

Хобзей Н. Матеріали для дослідження української демонології (фольклористичний і мовознавчий аспекти їх збирання)//Українська історична та діалектна лексика. Збірник наукових праць. Випуск 3.-Львів- 1996.-С.181-186.

Запитання і завдання для самостійної роботи:

1.Чому назви рослин верба та калина вважаються національними символами?

2.За довідковою літературою зґясуйте значення поданих фразем:

як виросте гарбуз на вербі;

(що) на вербі груші (ростуть);

золоті верби ростуть;

вибуяв (вигнав) як верба;

закохатися, як (мов, ніби і т.ін.) чорт у стару вербу;

причепитися як чорт до сухої верби;

в'ється як чорт коло сухої верби.

3.Що означають ці вислови: червона як калина; гарна як калина; заливається мов соловейко на калині? Охарактеризуйте етимологію слова "калина". (За можливості відповідь доповніть прикладами аудіозаписів пісень, балад, записаних на фольклорній практиці).