Формування інтересу до навчання в молодших школярів

- Мамо, ви говорили, поїзд веде машиніст. А в ночі хто веде поїзд?

- І в ночі - машиніст, - відповіла мати.

- Як? - здивувався Петрик. - Невже він вночі не спить?

- Не спить, синку.

- Ми спимо, а він не спить? - ще більше здивувався Петрик.

- Так, машиніст не спить.

- Як же це так? - не міг зрозуміти Петрик. - Адже йому хочеться спати.

- Хочеться, але він повинен вести поїзд. Кожна людина повинна.

- І я повинен? - запитав Петрик.

- І ти повинен.

- Що ж я повинен?

- Бути людиною, - відповіла мати. - Це - найголовніше.

Петрик довго не міг заснути.

4. Бесіда

- Як ви думаєте, кому в людському оточенні не важко бути людиною? (Використовується таблиця 1.)

- Просто чи не просто бути людиною?

- Вдома ви працювали над проблемою: „Що таке характер? Яких рис свого характеру ви хотіли б позбутися? Як це зробити?” (Відповіді дітей.)

5. Слово вчителя

Кожна людина - це неповторна особистість, унікальна і зовсім не схожа на інших. І кожна людина повинна прагнути нести в собі заряд розумного, доброго, світлого. Відомий кіномитець Олександр Довженко сказав так: “Живи так, щоб усім навколо тебе було добре”. І якщо людина навчилася любити, поважати, співчувати, захищати, приголубити, пожаліти, порадити, допомогти, то вона є незмінним претендентом на щастя (схема на дошці). А пізнати щастя можна в улюбленій роботі, в родині, в любові, в добробуті. І тоді, коли ти здоровий. А сьогодні ми зупинимося на таких складових щастя, як друзі і успіх. Спочатку про друзів.

6. Бесіда

- Кого можна назвати другом?

- Коли виникає дружба? Що для цього потрібно?

7. Ознайомлення з темою і метою

8. Працює „довідкове бюро”

Група „Всезнайки” підготувала коротку біографічну довідку про В. Сухомлинського (розповідає учень).

Василь Олександрович Сухомлинський народився у 1918 році у селі Василівка на Кіровоградщині в бідній селянській родині. У сім'ї, крім Василя, було ще троє дітей. Усі четверо, коли виросли, стали вчителями. Василь з сімнадцяти років став учителем і залишився ним до кінця життя. Тридцять два роки він вів свій педагогічний щоденник, а потім його розуми у щоденнику ставали книгами. Для наймолодших він написав понад 1500 казок, новел і легенд, і ми їх читаємо залюбки.

9. Робота над оповіданням В. Сухомлинського “Як Павлик списав у Зіни задачу”

а) Словникова робота:

зарано - рано

стурбований - схвильований

похнюпив - схилив

п'ять - найвища оцінка (у тексті).

б) Перше читання з завданням: назвати головних дійових осіб.

в) Словникова робота:

- прочитати повільно за вчителем;

- голосно і швидко;

- мовчки;

стурбований списувати

розв'язати помилка

зарано перевірити

почервонів наступного

похнюпив

г) Самостійне читання із завданням:

Які риси характеру виявились у вчинку Павлика:

- лінь;

- не бажання працювати самостійно;

- нечесність;

- невдячність;

- непорядність.

10. Робота у зошитах: продовжити міркування

“Павлик почервонів і похнюпив голову, значить...”

11. Продовження роботи над текстом

- Прочитати мовчки, підготуватися до читання в особа, до інсценізації (дітям, яким було завдання додому).

- Читання в особах.

- Творча інсценізація.

Дійові особи: Павлик, Вчителька, Зіна.

Автор. Ранок. До класу заходить стурбований Павлик, ніхто з дітей ще не прийшов.

Павлик. О, ще нікого немає. Сплять довго, чи що? Хоч би швидше прийшов хто-небудь Спасати ж треба встигнути.

Автор. До класу заходить Зіна.

Зіна. О, ще нікого не має. Сплять довго, чи що? Хоч би швидше прийшов хто-небудь. Спасати ж треба встигнути.

Павлик. Ой, Зіночко! Як добре, що ти прийшла раненько. Ти ж завжди все вчасно робиш.

Зіна. Чого це ти сьогодні такий улесливий? Знову щось будеш просити?

Павлик. А тобі що, важко відповісти?

Зіна. Ні, не важко, запитуй вже.

Павлик. На скільки питань задача?

Зіна. На троє. А хіба ти не розв'язав?

Павлик. Не вийшла... Дай списати.

Зіна. Ой, Павлику. Чого ти сам не хочеш працювати? На, списуй. Сьогодні це вже востаннє.

Павлик. Ну, добре. Дай, хоч сьогодні спишу. Спасибі...

Автор. Павлик поспіхом списує задачу. Одна дія, друга, ось уже третя... А в третій дії він помітив у Зіни помилку. Там треба було написати 23, вона написала 32. У своєму зошиті Павлик написав правильно, а Зіні не сказав, що в неї помилка. Наступного дня вчителька принесла зошити.

Учителька. У Павлика “п'ять”. Молодець Павлику, добре попрацював над задачею. А в тебе, Зіно, „чотири”. Помилку зробила...

Автор. Зіна поблідла, вона глянула на Павлика. Павлик почервонів і похнюпив голову.

12. Робота в групах (3 групи)

Перша група

- Чи сподобалась вам Зіна? Що б ви зробили на місці дівчинки?

Друга група

- Про що ви запитали б у Павлика? Чи хотіли б ви з ним дружити?

Третя група

- Дайте поради Зіні й Павлику.

13. Робота в зошитах

Спроба закінчити казку так, щоб Зіна і Павлик стали друзями.

14. Висновок

Скласти пораду “Що треба для того, щоб виникла дружба?”

взаємоповага взаємопідтримка

взаємодопомога вміння пробачати

взаємовиручка вміння поділитися.

15. Робота над текстом “Найкраща лінійка”

16. Слово вчителя

А тепер про успіх. Що ж таке успіх? Успіх - це певне досягнення, якому передує захоплення, пошук, робота, а потім знання.

Як досягти успіху?

17. Словникова робота

майстерня - приміщення, або клас, де проводяться уроки трудового навчання;

кострубата - шорстка.

18. Перше читання з завданням

Назвати головних героїв

19. Словникова робота

письмові майстерня

найкращі кострубата

ручної

20. Самостійне читання

Підготуватися до тестування

1. За письмові роботи кращі оцінки:

а) у Миколи;

б) у Романа.

2. краща лінійка вийшла:

а) у Миколи;

б) у Романа.

3. Для чого роман взяв лінійку до класу?

а) йому було шкода залишати її в майстерні;

б) хотів показати, що і він може зробити щось краще.

21. Читання мовчазне з завданням

Прослідкуйте, як змінювався настрій у хлопчиків. Подумайте, що Ви їм порадили б.

22. Робота у групах

Перша група

Дайте корисні поради Миколі.

Друга група

Дайте поради Роману.

23. Висновок

Ніколи не треба втрачати віру в свої сили.

24. Складання сходинок успіху

я знаю

я хочу знати

я вивчу

25. Домашнє завдання

Навчитися читати в особах.

26. Підсумок уроку

Давайте складемо побажання собі, друзям, однокласникам.

Я бажаю вам бути людиною, мати багато друзів, ніколи не втрачати віри в свої сили (використовуються записи на дошці).

Додаток Д

Конспект уроку на тему:

Якою ми бачимо весну...

(3 клас)

Дидактична мета. Продовжувати вдосконалювати вміння дітей працювати над складанням розповіді, вірша. Сприяти довільній фантазії, вигадці.

Розвиваюча мета. Розвивати мовлення, відчуття краси слова, вміння передавати свої почуття, бажання "розповісти" барвами в малюнку.

Виховна мета. Виховувати естетичний художній смак, самостійність роботи груп за інтересами.

Наочність та обладнання. Таблиці, сигнали, скарбниця слів, емблеми груп, магнітофонний запис музики Е. Доги, Е. Гріга.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку.

1. Створення психологічного настрою.

2. Повідомлення теми.

- Діти, ми проводимо чергове засідання в нашій творчій майстерні “Винахідник”. Сьогодні працюватимуть творчі групи “Джерельце” “Крапельки”, “Акварель”, “Арфа”.

Зверніть увагу на завдання нашого уроку творчості:

* свобода творчості;

* обґрунтованість;

* точність, повнота відповідей;

* краса слова;

* акуратність та естетичність робіт.

II. Актуалізація і мотивація навчальної діяльності.

Природа і людина... Які близькі, взаємопов'язані поняття. Природа не лише нас годує, одягає, дає нам змогу працювати, а й збагачує, приносить своєю красою радість.

У чому ви вбачаєте радість природи? Ось я, наприклад, - у шепоті листя, пісні жайворонка. А ви? (У дзюркотінні весняного струмка, співі солов'я. Тепло променів - це теж радість.)

III. Постановка проблеми.

- Правильно, діти, можна наводити таких прикладів безліч. Але хочу відкрити вам одну таємницю. Природа приносить радість не тільки тим, хто вміє не просто дивитися й слухати, а й бачити та чути. Природа приносить радість допитливим і кмітливим, нагороджує їх чарівним умінням - дотикатися до краси серцем.

Я зірвала квітку - і вона зів'яла. Я впіймала метелика - і він помер на моїй долоні. І тоді я зрозуміла, що торкнутися до краси можна тільки серцем. Я хочу, щоб ви запам'ятали ці слова.

(Діти читають на дошці: “Краса світу належить людям. Зберегти красу в душі, запам'ятати, носити в серці - це і є культура людини”.)

- На уроці творчості ви зможете обґрунтувати своє ставлення до природи, її краси, передати свої почуття в роботах.

IV. Відкриття нових знань.

Слухання й обговорення вірша.

- Я пропоную вашій увазі вірш "Весна" школярки Віки. Зверніть увагу на те, як Віка доторкнулася до природи.

Весна - то срібляста пташка

І неба веселок просинь.

Весна - найсвітліша казка

І квітів барвистих простір.

- Чи сподобався вам вірш? Чому? (Мені сподобалося, як Віка гарно змалювала прихід весни.)

- Що означає “гарно”? (Незвично, фантастично.)

- Якою бачиться весна дівчинці? (Сріблястою пташкою, весняною казкою.)

- Що можна сказати про авторку цього вірша? (Вона дуже добре відчула весну і про це зуміла сказати.)

- Що означає “добре”? Як сказати по-іншому? (Вона відчула весну всім серцем.)

- Отже, діти, вірш Віки - від чистого серця, від усієї душі.

Палітра кольорознавства.

- Діти, багато хто з вас на уроці передаватиме свої задуми, почуття в малюнках.

- Що допомагає вам виразити себе в малюнках? Як "говорять" з нами фарби? Якщо діти всміхаються, якщо на вулиці сяє сонце, зелень радує всіх, то виразити, передати такі почуття можна яким тоном? (Теплими тонами.)

- А от коли треба передати грозу, що насувається, або ж страх людини перед звіром? (Треба використати фарби холодних тонів.)

- Наведіть приклад, як може змінитися стан людини. (Ось, наприклад, дівчина сиділа й сумувала, погода була поганою, небо було захмарене і на обличчі дівчини був сум. Аж ось очі її засяяли, зробилися веселими. Вона з усмішкою визирнула у віконце. Все змінилося.)

- А от фарби, що в них можна змінити? (Змішуючи фарби, можна змінити їхні відтінки.)

- Перед нами фарби холодних тонів. Змішуючи, змініть їх.

(Діти виконують практично.)

- Діти, ми з вами переконалися, як можна словом, кольором висловити свої почуття та ставлення.

Казковий вузлик

(Учитель розповідає казку. Звучить музика Е.Гріга “Ранок”

У матері Природи і батька Сонця було чотири доньки. Щоразу батьки готували їх до подорожі на Землю. Ось настала черга Синьоочки йти до людей. Мати з батьком сказали їй: “Ти підеш на землю до полів, до замерзлих лісів доброю чарівницею. Розбудиш сонне поле піснею жайворонка. Від твого погляду зруйнуються крижані темниці. Ти звільниш від оков річки й озера. Пробіжиш луками й полями, застилаючи довкола пухнасті килими зеленої трави”.

- Нахилися, - сказала мати Природа й одягла на голову доньки вінок із медунок. Батько подарував їй нове плаття з пелюстків фіалок і пролісків. Легка мантія прикрасила вбрання. На плечах у неї сиділи і виспівували своїх пісень птахи. Зібралася донька в дорогу, і вся вона була така тоненька, як струмочок, гарна, як пісня жайворонка, весела, добра, радісна, як батько Сонце. Помилувалися батьки своєю донькою та й відпустили на Землю.

- Про кого ви щойно прослухали казку? (Про Весну).

- Весна-красна попрямувала у долину Різнобарвних снів. Там щороку, у долині Блакитних снів, на неї чекає Синій кінь.

“Нам час в дорогу, коню мрії”, - сказала Весна.

“Наша дорога далека. Потрібно підживитися”, - відповів кінь.

“Найсмачніший корм для коня - це незабудки”.

“От тепер сідай, Веснянко, на мене, я готовий нести тебе у країну Надії та Мрії. Адже на нас там чекають і поля, і луки, і сади, і ріки. Чекають на нас там люди, вдивляючись у блакитну далечінь неба, у синяву моря. Чекають і сподіваються”.

- А от як зустрілися з Весною поле, сад, річка, ліс, луг і людина - ви будете намагатися розповісти за допомогою казки, оповідання, вірша або передати свої почуття до неї у малюнках.

Творча робота в групах.

Учні пишуть розповіді, складають казки, вірші, малюють.

Звіти творчих груп.

Першою відбулася зустріч Весни з полем. Хто з вас хоче розповісти нам про неї?

Зустріч перша - “Весна у полі”

Казка “Сон-поле”

Прийшла весна. Сон-поле грілося на сонечку і позіхало. Не хотілося йому прокидатися.

- Час вставати й братися за роботу, - каже йому Сонце.

- Я дам собі раду і без роботи, - відповіло Сон-поле.

Виросли на тому полі бур'яни та трави. Всі глузували з нього: і Сонце, і Вітер, і Дощ.

Наступної весни прокинулося поле раніше за всіх. Прийшли люди, засіяли його пшеницею. Доглядали, поливали, а влітку полем не можна було намилуватися. Неначе золоте море хвилюється на сонці.

- Ось тепер ти нам до вподоби, Сон-поле, - сказало Сонце.

- Це не я, - каже Поле, - це труд людський зробив мене таким.

(Таня І.)

***

Сонця теплі промінці

В полі землю зігрівають,

Пташечки - весни гінці -

В небі зграйками літають.

(Володя М.)

Обговорення.

- Діти, оцініть відповіді однокласників.

- Що вам сподобалося в казках, у вірші?

- Чи пройнялися ви відчуттям зустрічі з Весною?

- Хто б із вас хотів доповнити малюнками цю зустріч?

Зустріч друга - “Весна в лісі”.

Наступна зустріч відбулася в лісі. (Демонстрування дитячих малюнків про зустріч Весни з Лісом).

Прийшла красуня Весна,

До лісу тепло принесла.

З гілочок полізли листочки,

Їхні маленькі синочки.

(Юлія Є.)

Казка “Весна в лісі”

Весна вступила у свої права. Вона об'їхала на Синьому коні поле й подалася до лісу. Змахнула вона один раз чарівною паличкою - і набухли на деревах клейкі бруньки. Змахнула вдруге - і зазеленіла травичка. Змахнула втретє - і вилізли з барлоги ведмежата. Вони хутко видерлися на дерево й почали благати Весну, аби вона якомога швидше розбудила бджілок, бо дуже вже хочеться поласувати запашним медком. Дятел попросив, щоб вона оживила шкідливих комах, бо хотів перемогти військо гусениць. А квіти забажали, щоб Весна вивела Сонечко з-за хмар. Аж тут сталося диво: з дупла старого дуба повилітали бджілки й полетіли збирати мед. Комах, котрі шкодили деревам, дятел переміг. А весняний вітерець розігнав хмари і визволив Сонце з темниці.

(Олексій Д.)

Обговорення.

- Чому у вірші у гілочок "листочки-синочки"?

- Що вам сподобалося в казці? Чи дотримався учень вимог до казки?

Зустріч третя - “Весна в саду”.

- Я пропоную вам гарний початок вірша, а ваше завдання - спробувати його продовжити.

Блакитний кінь весни

Садом прискакав.

Плаття з квіточок

Весні він відшукав.

Диво-дивне трапилось.

Орієнтовні відповіді учнів:

- Вся трава прокинулась.

- І земля причепурилась.

- У садку все відновилось.

Учитель:

- Чудово. Продовжуйте далі: “Чарівниця Весна…”

Орієнтовні відповіді учнів:

- Саду радість принесла.

- Пробудження принесла.

- Сонце, радість принесла.

Зачепила гілочку,

Розтулила квіточку,

Приголубила жучка.

- А тепер допоможіть мені завершити віршик.

Орієнтовні відповіді учнів:

- І помчала до струмка,

- Напилася із струмка.

Учитель:

- Молодці! От і народився у нас віршик. Над ним ми працювали всі творчо.

Оповідання “Весна в саду”

Світить яскраве сонечко. Прийшла Весна-красна. До саду повернулися шпаки й оселилися в шпаківнях. Де-не-де зеленіє молода травичка. У садку з ранку і до вечора чути пісню шпака. Навесні у садку багато роботи. Все там оживає після чаклунки Зими.

(Віка К.)

Обговорення.

Хто хоче висловити свою думку з приводу прослуханого?

(Діти відзначають те, що їм сподобалося, що можна було б змінити, показують малюнки).

- Весна прийшла на луки. Що про неї можна було б розповісти у вірші, казці, малюнку?

Луг

Сьогодні свято -

Бал весни

На лузі золотім,

У метушні чарівній

Веселий квітів спів.

(Юля 3.)

Казка про Луг, Промінець та Весну

Визирнуло яскраве сонечко, а Промінець уже тут як тут. Побіг доріжками, стежечками через ліси, поля і річки та й зустрівся з Лугом.

- Добридень, Луже, - привітався Промінець.

- Доброго дня й тобі, віснику красуні Весни, - відповів Луг.

- Чому ти такий сумний? - запитує Промінець Луга.

- Як же ж мені не сумувати, коли ти такий гарний, яскравий, а я - негарний, - відповів йому Луг та й ще більше засумував.

- Не журися, Луже, я зараз полечу і розбуджу Весну-чарівницю.

І помчав Промінець будити Весну. Прийшла вона до Луга та й каже:

- Чула я, що ти бідкався на свою долю, що не хочеш бути негарним. Ось вмийся чарівною квітковою водицею.

Вмився Луг - і засяяли його очі блакиттю незабудок.

- А ще я подарую тобі нове вбрання, бо це пошарпала Зима і воно нікуди не годиться.

Весна змахнула рукою, і з рукава її плаття на Луг висипалися квіти. Їх підхопив жартівник Вітерець. Змахнула вдруге - метелики розлетілися Лугом.

- Спасибі тобі, добра чарівнице, - подякував Луг Весні.

- Ну, прощавай. Луже! Будь завжди таким зеленим, гарним і, звичайно ж щасливим, - побажала йому Весна та й полетіла далі звеселяти природу.

(Наталя Ж.)

Обговорення.

Зустріч п'ята - “Весна та Річка.”.

Учні, котрі входять до творчої групи “Арфа”, пропонують у власному виконанні музичні твори.

Обговорення.

- Діти, чи сподобалися вам музичні казки дітей? Чи змогли вони передати весняні звуки? Їхня музика доповнила казку чи видалася вам зайвою?

(Діти висловлюють свої думки.)

V. Підсумки вивченого.

- А зараз я вам пропоную влаштувати, як сказала дівчинка у своєму вірші, бал Весни. Будь ласка, прилаштуйте на дошці свої роботи. І хай Весна дивиться на нас із кожної з них по-своєму.

Дякую всім за урок, за виявлену кожним з вас творчість.

(Діти підходять до весняного вернісажу, розглядають роботи, обмінюються враженнями.).

Додаток Е

Конспект уроку на тему:

Корисність речей

Урок з використанням методу “мікрофон”

та елементів драматизації

Мета: показати, що користь речей залежить від потреб, що одна й та сама річ має неоднакову цінність при різних обставинах; вчити вибирати корисні речі, бути економним та бережливим; розвивати логічне мислення, усне мовлення; виховувати уміння корегувати свої потреби.

Обладнання: таблички зі словами спорідненими зі словом “економіка”, ілюстрації - завдання, казка “Чоловік та ведмідь”, декорації до казки “Лисиця та Журавель”, фразеологізми.

Хід уроку

І. Організація класу.

Вчитель:

- Доброго ранку!

Діти:

— Доброго ранку!

Вчитель:

- Японські екстрасенси радять: щоб гарно пройшов день, коли прокинешся - голосно засмійся.

- Давайте і ми з вами запрограмуємо себе на все добре!

Дівчата.

- Я всміхаюсь сонечку!

- Я всміхаюсь квіточці!

- Я всміхаюсь дощику.

Хлопці.

- Здрастуй, золоте!

- Хай вона росте!

- Лийся мов з відра!

Всі:

- Друзям усміхаюся, зичу їм добра!

Вчитель:

- Я теж бажаю усім добра, успішного трудового дня і приємного спілкування.

II. Оголошення теми уроку, очікуваних результатів.

- Зараз у нас розвивальні ігри.

- Як ви думаєте, чому цей урок так називається?

- Сьогодні ми продовжимо вчитись думати, міркувати, аналізувати, роботи висновки;

- А темою нашого сьогоднішнього обговорення будуть речі. Але не просто речі, а їх корисність.

- Я дуже сподіваюсь, що після цього уроку ви навчитесь вибирати лише корисні речі, берегти їх, і будете розумно керувати своїми бажаннями.

- Епіграфом нашого уроку буде прислів'я: “Дорога ложка до обіду”.

III. Повторення вивченого матеріалу.

- Але спочатку згадаємо, про що йшла мова на минулому уроці.

- Зараз пограємо у гру «Мікрофон» і проведемо бліц-опитування по матеріалу минулого уроку.

Нагадую правила гри:

- говорить тільки той, у кого мікрофон;

- висловлюватись треба коротко і точно;

- коли хтось висловлюється, інші не мають права викрикувати, чи перебивати.

Отже, закінчить мою фразу:

- Слово “економіка” прийшло до нас (із грецької мови).

- Слово “економіка” в українській мові (багатозначне, тому що воно означає господарство країни або науку про те, яке народне господарство).

- Економом називали ... (хазяйновиту, бережливу людину, яка вела домашнє господарство у заможних людей.)

- Економіст - це ... (спеціаліст в галузі економіки).

- Економити - ... (економно витрачати, використовувати щось).

- А що можна економити?

- Економною може бути ... (людина, яка вміє економити).

- Економічною може бути ... (якась річ, якийсь предмет, який дає людині можливість бути економною.)

- Наведіть приклад економічної речі.

Підсумок: Ви поповнили свій словниковий запас цілим рядом нових слів (за дошкою були таблички зі словами: економіка, економ, економіст, економити, економна, економічна).

- Які ці слова між собою? (спільнокореневі)

- Чому?

- А як вони утворились від кореня “економ”? (за допомогою суфіксів).

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Мотивація.

- Діти, як ви думаєте, а це добре, чи погано, коли людина економна?

- Чому?

- А що, на вашу думку, змушує людину бути економною?

2. Знайомство з поняттям “Потреба”.

- Що таке потреба? (це те, чого людина потребує; що їй необхідно для життя.)

- їжа

- одяг

- житло.

- Чому ?

- А які ще потреби є у людей ? .

- у знаннях (а для чого вони?)

- у праці

- у відпочинку

- у спілкуванні

- у дружбі (Найкращий подарунок, зроблений людям після мудрості - дружба).

“Хто друзів собі не шукає сам собі ворог”. Я бажаю кожному з вас зустріти у житті справжнього друга. Ви зараз лише вчитеся дружити: будьте уважними, тактовними одне до одного, щоб не відштовхнути від себе друга.

3. Робота в парі.

- От ми з вами й підійшли до поняття, яке стане предметом нашого сьогоднішнього обговорення.

Речі бувають предметні, конкретні, які ми можемо побачити, поторгати, понюхати, а бувають абстрактні, уявні, як от “потреба”.

- Наведіть приклад абстрактних понять.

- Тож ближче до теми нашого уроку: як ви думаєте потреба - це корисна чи шкідлива річ?

- Звичайно, корисна. Бо вона змушує людину працювати. Хіба буде трудитись та людина, якій нічого не треба, яка нічого не хоче?

- Але потреби бувають розумні і нерозумні.

- Наведіть приклад 1 розумної і 1 нерозумної потреби.

Розумні:

покращують здоров'я,

корисні для розвитку пам'яті,

покращують життя

(прогулятись на свіжому повітрі).

Нерозумні:

шкідливі для зору, для спілкування

(з'їсти на ніч 10 шоколадних цукерок).

Вчитель описує ситуацію - притчу про те, як сіла сім'я за стіл обідати, а господиня забула покласти ложки. (Буде краще якщо намалювати такий малюнок.)

-Чому вони не їдять?

- Що ж в цій ситуації найкорисніше?

- Ложка!

- А якби ложок взагалі не існувало, який би ви порадили знайти Вихід?

4. Треба бути винахідливим, кмітливим і бережливим. Не поспішати викидати використані речі, вони можуть вам знадобитись.

(Демонстрація розробок які діти зробили з використаних речей.)

- Якби в оцій сім'ї були такі винахідники, як наші діти, вони б не чекали довго ложок і знайшли б спосіб пообідати.

- Але неуважна господиня згадала про ложки і принесла їх після обіду.

- Корисна тепер ложка?

- Чому?

- Бо тепер в ній нема потреби!

- Ось чому кажуть: “Дорога ложка до обіду”.

А тепер згадайте ситуацію, коли хтось із вас в день народження когось із наших дітей казав: “А можна я завтра принесу вітальну листівку?”

5. Домашнє завдання.

Я пропоную вам дома разом з батьками підібрати декілька прикладів, які на вашу думку, доводять правильність прислів'я “Дорога ложка до обіду”.

6. Фізкультхвилинки.

7. Рольова гра.

- Отже, річ корисна, коли вчасна. А ще коли доречна в певних обставинах. Давайте ми з вами в цьому переконаємось.

- Сьогодні я пообіцяла кільком учням, що після уроків поведу їх в кабінет трудового навчання і дам їм можливість спробувати попрацювати за токарним верстатом.

- Давайте подивимось, хто з них правильно підготувався до цього?

Виходять діти, одягнуті в бальну сукню, в спортивний костюм, в шкільну форму, в одяг кухаря.

- А як же слід було одягнутися (демонструється форма).

- Отже корисна річ, коли зручна, доречна, не привертає до себе уваги.

8. Групова робота.

- Коли йде дощ, що добре? Що погано?

Бачите скільки корисного і некорисного може приносити одна і та ж річ.

V. Підсумок уроку. Висновок.

1. Ви повинні навчитись правильно оцінювати речі, визначати їх корисність і вибирати лише ті речі в яких ви маєте найбільшу потребу.

- Це дуже важливо для достатку в сім'ї.

- Що насамперед треба купити: тобі іграшку, маленькій сестричці дитяче харчування, чи бабусі теплі черевики?

- Чи готові ви тепер по дорослому взяти участь в сімейному голосуванні?

- Коли перед вами стане вибір, що ви подумаєте про якусь річ насамперед?

- Чи вона вчасна?

- Доречна?

- Кому потрібна?

2. “Оживіть” коло (запропонуйте, що можна зробити із використаного вже кола.)

3. Гра “Що для чого корисне?”

зима - морозиво;

літо - гарячий чай;

Африка - валянки;

пляж - шкільна форма;

школа - подушка;

урок - ? (абстрактні питання).

Додаток Є

Конспект уроку на тему:

Земля -- планета Сонячної системи

Урок-подорож

Мета: дати уявлення про будову Всесвіту; ознайомити з планетами Сонячної системи, їх особливостями, розширити знання про Сонце, Місяць, формувати в дітей науковий світогляд; виховувати інтерес до наукових знань.

Тип уроку: мандрівка.

Обладнання: ілюстрації до теми заняття - глобус, картки для індивідуального і групового опитування, телурій, атласи з природознавства 4 (3) клас, таблиці “Планети Сонячної системи”, “Астероїди”, “Комети”.

Хід уроку

І. Актуалізація та корекція сенсорного досвіду та опорних знань.

Слово учителя: Сьогодні у нас не звичайний урок, а урок-мандрівка до Космосу. Щоб нам було зручно, ми всі розділимося на екіпажі й дамо їм назви. (Ці назви діти готували вдома.)

1. “Кратер”.

2. “Галактіан”.

3. “Орбіта”.

4. “Комета”.

5. “Астероїд”.

А подорожувати ми будемо ось по цій карті.

- Космонавти, на ракети!

- Час у Космос вирушать!

- Ми літать не боїмося,

- На ракеті помчимося!

- 3, 2, 1 - пуск! Наші кораблі стартували у відкритий Космос.

І ось перша зупинка.

1. Фенологічні спостереження.

- Який сьогодні день: легкий, хмарний, похмурий?

- Яке небо? Який вітер?

- Якою є погода?

Позначте у своєму бортовому журналі. Ось наша друга зупинка.

2. Перевірка домашнього завдання.

(Робота у групах, але сьогодні це екіпажі. Старші екіпажів одержують завдання.)

- Що називається земною віссю?

- Що називається добою?

- Що називається роком?

- Як обертається Земля навколо своєї осі?

- У якому місці на Землі тривалість ночі дорівнює тривалості дня?

- Який рік називається високосним?

- Що спричиняє зміну пір року?

- Коли настає полярна ніч?

- Коли буває полярний день?

Ці питання можна поділити між екіпажами.

Питання для всього класу:

- Розказати про зміну дня і ночі, використовуючи глобус.

- Поясніть, як відбувається зміна пір року.

3. Третя зупинка.

Уявіть, що зараз ніч і ми знаходимося не у класі, а надворі.

- Скажіть що ви побачите, поглянувши на вечірнє небо?

- Дійсно, на вечірньому небі стільки яскравих зірочок горить! І Місяць, наче нічний господар неба, який дивиться, чи всі зірочки засвітилися, чи не впала яка додолу? А вранці встає сонечко і посилає нам на Землю тепло.

II. Повідомлення теми уроку.

- Сьогодні ми ознайомилися з такими поняттями, як зорі, Всесвіт, Сонце, планети, Сонячна система, Галактика (всі ці слова записані на дошці). Тема нашого уроку: Земля - планета Сонячної системи.

III. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

1. Четверта зупинка.

(Починається розповідь учителя та дітей. Можна підготувати 2-4 дітей раніше.)

- Що насправді являють собою зорі, Місяць, Сонце?

- Що таке наша Земля, на якій ми живемо?

Учитель. У ясний вечір небо над нашою головою всіяне міріадами яскравих зірок. Нам вони здаються маленькими блискучими крапочками, бо знаходяться дуже далеко від Землі. Насправді ж зірки - це велетенські розжарені кулі, які складаються з газів і світяться власним світлом.

Вони схожі на Сонце і рухаються навколо своєї осі, як і наша Земля. Є зірки-гіганти, а є карлики.

1-й консультант (підготована дитина). Від температури газу залежить колір зірок. Білі та блакитні мають t° 10-20 тис градусів, жовті - 6 тис градусів, червоні 3-4 тис градусів.

Скупчення зірок, яке ми бачимо на небі й яке тягнеться світлою смугою з півдня на північ, в давнину називали Молочним шляхом. За ним орієнтувалися Чумаки, коли їздили в Крим по сіль.

Наше Сонце - це велетенська зірка. Діаметр Сонця - 1 млн 400 тис км. Але є зорі в тисячу разів більші.

На дошці - Астероїди. Це малі планети, які можна назвати літаючими островами.

Метеорити - літаючі брили та камінці.

Комети - мають ядро і хвіст. Їхні хвости розтягуються на мільйони кілометрів.

(Робота з таблицями, атласами.)

- На якому місці від Сонця знаходиться Земля?

- Як називається найвіддаленіша від Сонця планета?

- На якому місці від Сонця вона знаходиться?

2. Проблемна ситуація.

- Подумайте над тим, яке значення має Сонце для Землі?

(Далі робота з підручником, опрацювання статті.)

3. Гра-вікторина. .

(Умова: який екіпаж набере більше балів, той і переміг. Гра проводиться у вигляді тестування.)

1. Сонце - це....

а) планета;

б) зірка.

2. Скупчення зір, що тягнеться світлою смугою з півдня на північ, - це...

а) Молочний шлях;

б) Чумацький шлях.

3. Сонце - це...

а) найбільша з усіх зірок;

б) найменша з усіх зірок;

в) зірка середньої величини.

4. Сонце...

а) обертається навколо своєї осі;

б) не обертається.

5. Планети - це небесні тіла, які світяться ...

а) власним світлом;

б) світлом, відбитим від Сонця.

6. Найвіддаленіша планета - ...

а) Меркурій;

б) Плутон;

в) Земля.

7. У кожної планети є ...

а) однакова кількість супутників;

б) різна кількість супутників.

8. Сонячна система у Космосі - ...

а) єдина;

б) є багато зоряних систем.

9. Наша планета Земля знаходиться на ...

а) 2 місці від Сонця;

б) 3 місці від Сонця.

(Перевіряють результати вікторини. Визначають переможців.)

- Вирушаємо далі в політ,

IV. Підсумок уроку.

- Що вам сподобалось на нашому уроці?

- Які в вас виникли запитання?

Усі зупинки ми пройшли - подивіться на карту.

V. Домашнє завдання.

1. Прочитати статтю підручника та підготувати запитання до цієї статті.

2. Скласти вірш про Космос (або вибрати з підручника).

3. Намалювати малюнки до мандрівки в Космос.

Додаток Ж

Конспект уроку на тему:

Охорона природи рідного краю

(“Я і Україна”, 2 клас)

Мета. Розширювати і збагачувати знання дітей про природу рідного краю; вивчати норми і правила поведінки в природі. Викликати у дітей бажання брати участь у природоохоронному процесі; оберігати рідну природу і реагувати на поведінку оточуючих. Розповідати про свої дії по охороні природи, складати власні судження. Робити висновки. Виховувати любов до рідного краю і бережливе ставлення до його краси і багатства.

Обладнання: фізична карта України, підручники, зошити з друкованою основою, ілюстрації із зображенням рослин та тварин, чучела птахів, Червона книга України, таблиці з груповими завданнями.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Вчитель. Сьогодні у нас особливий урок. До нас прийшли гості. А ми завжди раді гостям.

Привітайтеся:

День добрий! День добрий!

День добрий! День добрий!

Ліси і гаї.

День добрий! День добрий!

День добрий! День добрий!

Всі друзі мої.

День добрий!

Розпочнемо наш урок із хвилинки спостережень.

ІІ. Хвилинка спостережень.

Вчитель. У класі працює гідрометцентр. Слово нашому синоптику.

Диктор. Сьогодні (називається число і рік)________________

погода.

Вітер _____________________________

(Погода сприятлива, отож всім бажаю гарного настрою і плідної праці.)

Вчитель. Над нашою поляною тривалий час затримається тепле весняне сонечко, високе блакитне небо, що даруватиме всім хороший настрій.

ІІI. Перевірка домашнього завдання та повторення вивченого.

Вчитель. А тепер, діти, продовжіть, будь ласка, мою думку.

Красивий, щедрий рідний край.

Де лине пісня солов'їна.

Цвітуть вишневії сади,

Це край, що зветься... (Україна.)

- Доберіть слова, близькі за значенням, до слова “Україна”.

- Покажіть, будь ласка, її на карті.

Вчитель.

В могутніх грудях дужого Дніпра.

Пульсує місто - серце України.

Наснажене джерелами добра.

- Яке місто я маю на увазі?

- Знайдіть його на карті.

- Чому саме це місто я просила знайти на карті, а не інше? (Це столиця України.)

- Назвіть найбільші міста України.

А для того, щоб оцінити ваші знання, я пропоную тест.

Тест.

1. Назвіть місто, яке збудував князь Данило, і в якому знаходиться найулюбленіша кондитерська фабрика “Світоч”:

а) Одеса;

б) Львів.

2. Містом металургів є:

а) Донецьк;

б) Дніпропетровськ.

3. Трактори виготовляють у:

а) Харкові;

б) Херсоні.

4. Нашим обласним центром є:

а) Івано-Франківськ;

б) Тернопіль.

Вчитель. Це і є наш рідний і дорогий серцю край - земля, де ми народилися і живемо.

Учні.

Я із того краю, що так недалеко,

Я із того краю, де,живуть лелеки,

Я із того краю, де росте калина.

Рідний же мій краю, я - твоя дитина.

Багато різних міст на світі.

Але мені миліш зі всіх

Мої Підгайці сонцесяйні.

Такі зелені й чарівні.

І я під гаєм народилась.

Тут живуть батьки мої,

І де не глянь - дерева, квіти.

І так співають солов'ї.

Вчитель. Чи є десь на землі такий чарівний край, де тихі травневі ночі пливуть на крилах солов'їних пісень, де вранці на замріяній річці вмивається джерельною водою біле латаття, де навесні під шатами крислатих дубів яскравіє килим первоцвітів? Так, кращого краю, ніж наш, оповитий зеленими лісами, голубими стрічками річок, безмежними полями, квітучими садами, немає. Що ще може викликати палкішу любов до своєї Батьківщини, до її багатства, що зветься природою? Любов до рідної землі неможлива без любові до природи. Недарма слова “природа”, “родина”, “народ” одного кореня. Людина - вінець природи, улюблене дитя.

IV. Оголошення теми уроку.

На сьогоднішньому уроці ми поговоримо про охорону природи нашого краю, про бережливе ставлення до оточуючого середовища.

Поговоримо про книгу, в якій записані рослини і тварини, що зникають.

V. Актуалізація опорних знань.

Бесіда з учнями.

- Що таке природа?

- Як поділяється природа?

- Що належить до неживої природи?

- Що таке жива природа?

- Доведіть, що людина - частина живої природи.

- Чи може людина жити без природи? Чому?

VI. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель. Аж ось і Природа не забарилася.

Природа. Я - Природа. Я вас породила, даю сили. Викохую для вас кожний кущик, кожну квіточку. Все під владою моєю. Всі свої багатства віддаю вам. За що раните мене, чом не шануєте? Не брудніть мене, не засмічуйте, бо я ваша мати.

Є у мене, матері-природи.

Дві донечки такої вроди:

Голубооку зовуть Флора,

А у неї очі, наче зорі,

А Фауна - швидка, як вітер.

Може з птахами полетіти.

Мрійлива Флора - світ рослинний,

А жвава Фауна - тваринний.

Всі мої багатства сьогодні у цьому лісі. Але інколи сюди приходять люди і знищують мої дари, руйнують цю красу.

Вчитель. Давайте, діти, заглянемо у віконечко, у природу. (Частину класу прибрано у вигляді галявини.)

Учень. Ой, як красиво! Скрізь так зелено! Сюди ідуть туристи.

Дівчинка 1. Як хороше в лісі!

Хлопчик 1. Скільки зелені!

Дівчинка 2. Чудова галявина!

Хлопчик 2. А повітря яке!

Дівчинка 1. Отут ми і відпочинемо.

Дівчинка 2. Ви собі займайтеся чим-небудь, а ми з Оленкою приготуємо обід.

Хлопчик. Погляньте, які красиві гриби. Зберемо їх і вдома підсмажимо.

Дівчинка. Та ти що! Це ж мухомори, отруйні гриби. Не торкайся руками.

Хлопчик. Я ловитиму метеликів. Їх тут так багато і такі красиві. Оленко давай, метеликів ловити, це так цікаво.

Дівчинка. Я краще збиратиму квіти. Така квіткова галявина нам трапилась. Тут, мабуть, нікого до нас не було.

Дівчинка (кличе обідати). Ходіть обідати, вже все готово. (Діти їдять, сміття розкидають по траві.)

Дівчинка. Сашко, дивись гніздо, а що там у гнізді?

Хлопчик. Та то покинуте гніздо.

Дівчинка. Та ти поглянь, раптом там щось є?

Хлопчик. (Дивиться.) Та ні, в цьому гнізді ніхто не живе. Це білочка приховала тут свої горішки.

Дівчинка 1. Хочу горішків! Горіхів хочу! Дістань!

Дівчинка 2. Але ж вони білоччині. Вона залишиться голодною.

Дівчинка. Ну то й що! Хочу горіхів.

Хлопчик. Ну гаразд, бери (дістає горіхи).

Хлопчик. Уже пізно, давайте збиратися додому.

Дівчинка. Ми прийдемо сюди ще наступного разу.

Хлопчик. Бери квіти.

Дівчинка. А чого ти своїх метеликів кидаєш?

Хлопчик. А мені вже нецікаво, мені подобається, коли метелики літають. Я люблю їх ловити. А зараз вони мені зовсім не потрібні.

Дівчинка. Та й я квітів стільки не понесу. Не хочу (кидає на землю квіти).

(Діти йдуть, заходять звірі.)

Заєць. А погляньте, що сталося з грибами! Хто посмів їх потоптати?

Лісник. Доброго дня, звірята! Що вас так збентежило? Чого ви плачете?

Заєць. Як же нам не плакати. Прийшла весна, і життя нам не стало.

Лисичка. Весь час навідуються туристи.

Заєць. Залишають сміття після себе, галасують, знищують метеликів, спустошують гнізда.

Білка. Рвуть квіти. Як же нам жити у такому лісі?

Лісник. А я, здається знаю, як вам допомогти. А давайте навчимо дітей, як треба поводитись у лісі.

Заєць. Ви їм спочатку розкажіть, хто ви. Вони ж вас не знають.

Лісник.

Я - лісник, люблю і дерева, і річку.

Пташок, одиноку колючу смерічку,

І кущик, грибочок, джерельну криничку.

Квітучу галявину, свіжу травичку.

І я такий не один.

Що оберігаю в лісі тварин.

Зайців, їжаків, ведмедів, вовків.

Лисиць і гадюк.

Всі ждуть моїх рук.

Ще я доглядаю маленьких комашок.

Метеликів, бджілок, а також мурашок.

Щоб їх не образив ніхто на землі.

Ні звірі, ні люди - дорослі й малі.

Вчитель. Кожний з вас, діти, ходив до лісу з батьками і, напевно, брали з собою їжу. Їсти в лісі можна, та не можна залишати після себе сміття.

Лісник. Так-так.

Вчитель. Об бляшанку може поранитися людина чи тварина, а різні рештки забруднюють землю і не дають змоги рости рослинам. А як багато цікавого можна дізнатися, не руйнуючи гнізд, навчившись спостерігати за життям пташок, комах, всіх тварин.

Лісник. Не можна галасувати, щоб не сполохати лісових мешканців.

Вчитель. А як насолоджуємось ми красою квіткового раю. На землі сила-силенна квітів. Не слід рвати квіти у лісі, не можна виривати їх з корінням. Пригадайте слова мудрої провісниці Ванги, яка застерігала: "Не рвіть квіти, вони мають душу, їх призначення - дарувати радість." Заборонено рвати квіти, занесені в Червону книгу, яка є сигналом тривоги, попереджує про небезпеку. У Червоній книзі є чорні, червоні, жовті, білі, сірі, зелені сторінки. На чорних записані назви рослин, тварин, що зникли з лиця землі. Це дикий кінь, тур, біла куріпка. На жовтих - ті рослини і тварини, кількість яких швидко зменшується, їм загрожує знищення. Це чорний лелека, сон-трава, пролісок. Білі сторінки для тих рослин, кількість яких завжди була невелика. Це соня садова. Зелені сторінки вміщують тих рослин і тварин, кількість яких збільшилась завдяки турботі людей. Це зубр.

В зв'язку з такою загрозливою ситуацією держава охороняє окремі території, і називаються вони заповідниками.

Це великі ділянки землі, на яких ростуть рослини і живуть тварини, забороняється діяльність людей.

В Україні є 15 заповідників.

VII. Фізкультхвилинка.

Озирніться всі навкруг,

Нас вітає зелений луг.

Ми травичку не зімнемо,

На носочках всі підемо.

Ноги вище піднімаєм,

Кущики ми не ламаєм.

А травичку обійдем.

Красу луків збережем.

То йдемо, то біжимо -

У лісочок спішимо.

VIII. Закріплення нового матеріалу.

1. Гра “Можна - не можна”.

- Діти, у вас на партах сигнальні карточки. Уявіть, що ми в лісі. Я називаю дію. Якщо її можна робити, - ви піднімаєте зелений світлофор, якщо ні - червоний.

Саджати квіти.

Ламати гілки дерев.

Збивати ногами гриби.

Берегти молоді рослини.

Рвати багато квітів.

Підгодовувати птахів.

Милуватися красою природи.

Ловити метеликів.

Прибирати місце відпочинку.

Обгородити мурашники.

Розчищати джерельце.

Зачіпати пташині гнізда.

2. Робота з підручником.

Розгляньте малюнки на ст. 138.

- Коли людина допомагає природі?

- А коли завдає болю та нищить її?

3. Робота в групах. (Завдання пропонує лісник.)

а) Чому не можна знищувати отруйні гриби.

б) Пояснити вислів "Ми всі господарі природи".

в) Які проблеми щодо охорони природи існують в нашому місті.

IX. Домашнє завдання.

5 червня, діти, день охорони навколишнього середовища. Ми теж повинні взяти участь в охороні природи. Подумайте, який внесок можете зробити ви, маленькі школярі, щоб у наступних класах поновити ряди юннатів, які діють у нашій школі. Юннати - це юні натуралісти, любителі природи. Вони охороняють, розмножують, захищають природу.

Вчитель.

Якщо людина добре серце має,

Вона іде у світ добро творить,

В її очах любов і ласка сяє,

Така людина сонечком летить.

Будьте і ви, маленькими сонечками, творіть добро, любіть свою матінку - Землю, і вона відповість вам любов'ю і щедрістю.

Додаток З

Розвиваючі ігри

“Запам'ятай предмет”

Всі учні по черзі кладуть на стіл по одному предмету. Завдання одного із гравців - запам'ятати, хто, що поклав, і повернути кожному його предмет.

Гра для дітей з 7 років.

“Домалюй”

Учитель проводить на дошці нескладну лінію. Потім домальовує до неї кілька штрихів, щоб вийшло зображення якого-небудь предмета, тваринки чи птаха.

Потім пропонує схоже завдання виконати учням. Причому намальований предмет повинен бути впізнаним іншими дітьми.

Гра для дітей з 8 років.

“Секундомір”

Учитель пропонує дітям відчути тривалість секунди. Рахує до тридцяти, щосекунди відзначаючи змахом руки. Потім пропонує кому-небудь із хлопців показати, як він.вловив темп рахунку.

3-4 дітям дають заздалегідь підготовлені паперові стрічки (вирізані смужки із газети довжиною в 80 сантиметрів і шириною в 3 см). За командою вчителя учні починають скочувати паперові стрічки з одночасним відліком секунд (про себе), їх треба згортати щільно. Учитель стежить за правильністю відліку секунд.

Можна завдання провести й по-іншому: запропонувати учням визначити, коли, на їхню думку, пройде хвилина після слів учителя: “Хвилина пішла”.

Гра для дітей з 7 років.

“Хто швидше“

Вчитель називає звук [з], а учні складають слова: зірка, зошит, Зоряна, забудько і т. д.

“Продовж склад”

Взяти будь-яке слово з трьох букв і назвати дитині тільки перші дві букви. В завдання закінчити цей склад одною буквою так, щоб утворилося слово.

Наприклад:

ні (ж), кі (т), ле (в), ла (к), си (р), лі (д), ма (к), лі (с).

“Знайди пару”

Знайди слова, які відрізняються одним звуком.

По краю круга розміщені предметні малюнки. В центрі круга 2 рухомі стрілки. Вчитель пропонує пограти у гру “Знайди пару”.

Дитина вибирає предмет, називає його, шукає “пару” і пояснює відмінності у звучанні слова.

“Що змінилось у слові?”

Вчитель виставляє на дошці слово і пропонує дітям самостійно (пошепки) його прочитати. Після цього учні повинні покласти голови на парти і по команді “Ніч” замружити очі. У цей час у слові змінюється певна буква.

По команді “День” учні піднімають голову, читають нове слово. Хтось уголос пояснює, які букви замінив вчитель.

Робота здійснюється за такими словами:

сад - сади, посадили - посадила, дерево - дерева, Данило - Данилко.

“Чарівна буква”

Вставте в слово букву (що не позначає звука) так, щоб повністя змінилось значення слова.

Рис (рись), Лан (лань), Полин (полинь).

“Книжковий Хробачок”

Для гри вам потрібні будуть картки, на яких написані слова з шести букв з одною пропущеною, наприклад:

ан_єна, пи_ ьмо, мон_та, кор_ва

с _рока, п_рсик, роди_а, доро_а

Гру можна супроводити таким вступом: В одному далекому царстві жив книжковий хробачок. Він був добрий хробачок і нікого не ображав. Але, незважаючи на це, жителі країни не любили його, бо він понад усе на світі полюбляв ласувати буквами в книжках. На нещастя, він був таким ненажерливим, що повиїдав майже всі книги в тому царстві. Дорослим і дітям ставало все важче і важче читати свої книги, тому що майже в усіх словах бракувало одної, а іноді двох букв. Спробуйте прочитати деякі слова з їхніх книг.

“Запишіть слова в клітинки”

Заповніть клітинки так, щоб можна було прочитати слова.

ю
ю
ю
ю

У грі можуть бути використані такі слова: Юля, юнак, юнга, юний, юрба, юнат, юрист, ювіляр, юність, Юпітер.

“Хто зайвий?”

Тут потрібна таблиця з прорізами, в яку вставлятимемо слова. Діти читають, знаходять зайве слово, пояснюють, чому воно зайве. Скажімо, цибуля, часник, зошит; книга, каштан, груша; шафа, тарілка, стіл.

У першій групі слів учні називають зайве слово ЗОШИТ, мотивуючи це тим, що слова ЦИБУЛЯ, ЧАСНИК є назвами овочів, а слово ЗОШИТ - із групи шкільного приладдя. Отже, ця гра дає можливість розвивати мислення дітей.

“Яке слово заховалось?”

Дорослий називає склади, а діти добирають слова за цими складами:

ма - мама, малина, машина... ко - котик, корова, коровай... лі - літо, лікар, лінійка...

“Відгадай слово”

Загадайте слово, яке складається з трьох букв. Назвіть його по буквах {наприклад: М..а..к), але так, щоб між буквами були паузи по 3-4 сек. Учень повинен ускладнити, збільшити задумане слово до 4, 5 букв.

“Анограми”

На аркуші паперу напишіть слова, букви яких переплутані. Дитині слід відгадати, як необхідно розмістити букви, щоб утворилося зрозуміле слово.

Наприклад: РТО (рот), ІСК (сік), ВЕЛ (лев), ЩКУ (кущ).

З поданих літер вилучи зайву.

“Дочитай далі”

Учитель читає слово із вірша, а школярі, відшукавши його, дочитують далі. Хто знайде швидше, той одержує бал. Перемагає та команда, гравці якої одержать найбільше балів. Наприклад:

Учитель: Кіт...

Учні: Купив того кожуха...

“Вгадай слово”

Діти поділяються на дві команди. Одна команда загадує слово (наприклад: мох) і складає речення, слова якого починаються із букв задуманого слова, наприклад: Марійка одержала характеристику. Це речення діти зачитують команді - супернику, яка має запам'ятати його, відгадати і записати задумане слово на дошці.

Цю гру можна спростити. Зокрема, можна не вимагати зашифровувати слово, яке задумали у реченні, а задовольнитись окремими словами:

Машина, умова, халва, абрикос - муха.

Гарбуз, око, риба, ожина, хліб - горох.

Хати, лось, ірис, білка - хліб.

“Збери слово”

На дошці вміщені малюнки - цибуля, цистерна, цап (малюнки відповідно до теми уроку міняються). Під малюнками безладно записані букви:

уцбиял, апц, рстенцаи

Учитель звертається до класу:

Під малюнком напис був. Котик йшов - хвостом махнув - та й розсипав букви всі. Ти ж хутенько їх збери - І як правильно розставиш -Слово швидко прочитаєш.

“Головоломка”

Знайди імена казкових героїв у головоломці. Із букв, що залишилися, склади слово-код. (Котигорошко). Карлсон, Мауглі, Колобок, Чебурашка, Чіполіно, Том, Балу, Русалонька, Багіра, П'ятачок, Дейл, Шерхан, Лисиця.

“Чарівні клітинки”

Вставити в клітинки букви 1) С, И, О, Р, М; 2) Р, М, А, Д, Я; 3) У, Б, К, А, Р так, щоб можна було зліва направо і зверху вниз прочитати три однакові слова.

			сом оси мир				ряд яма Дар

“Прикрась ялинку”

Використовується в кінці семестру 1-го класу на підсумковому уроці. Це якраз напередодні Новорічного свята. На дошці прикріплюється велика ялинка з картону (а ще краще синтетична серед класу). До неї - іграшки, на яких написані речення про зиму, загадки, прислів'я, скоромовка тощо. Прочитавши їх виразно, правильно, учень одержує право прикріпити іграшку на ялинку. Аналогічно можна провести ігри “Будуємо дім”, “Збираємо букет”.

“Телефоністки”

Діти діляться за рядами на кілька команд. Учитель підбирає для кожної команди по складній скоромовці і говорить її на вушко тим, хто сидить першим у кожному ряду. За сигналом капітани передають скоромовки на вушко своїм сусідам, а ті далі. Останні в кожному ряду повинні голосно назвати передану їм «телефоном» скоромовку.

Перемагає та команда, яка першою закінчить передачу скоромовки і не перекрутить текст.

Усіх скоромовок не перескоромовиш, не перевискоромовши.

У нашого діда капелюх покапелюхівськи.

Лізе кусіка, зуби зазубрила, очі завчила, руки заручила, ноги заножила.

Прилетіли горобці, говорили про крупці, не про крупці, не про покрупицю, а про крупник та про покруп 'ятко.