Формування інтересу до навчання в молодших школярів

Виходячи з цього, систему навчальних завдань доцільно розбили на кілька рівнів за їх логічним навантаженням. При виконанні завдань першого рівня учень лише обґрунтовує твердження. Завдання другого рівня дають змогу самостійно дійти до певних висновків, довести їх правильність, перевірити тощо. Вправи й задачі третього рівня стимулюють дітей до активної розумової діяльності, до творчого пошуку, що є характерною ознакою справжнього пізнавального інтересу.

Безперечно, використання завдань з логічним навантаженням - це тільки частина проблеми формування стійкого інтересу до навчання. Не менш важливо, щоб вивчення програмних питань курсу передбачало розумовий розвиток дітей, тренування пам'яті, самостійності, гнучкості мислення тощо.

Досвід педагогів показує, що успіх у формуванні пізнавального інтересу в основному забезпечується правильним плануванням видів і форм вправ, складанням ефективних їх систем, а також дійовим способом керівництва процесом навчання, створенням правильних дидактичних умов.

2.4 Використання на уроках різноманітних цікавинок, загадок, казок

В останні роки в процесі викладання нового матеріалу чи повторі, узагальненні вже пройденого матеріалу на уроках в початковій школі широко пропагується використання загадок і казок, які повинні стимулювати інтерес до навчання молодших школярів.

Як виявилося інтерес дітей до предмета значно посилиться, якщо частину позакласних занять з кількома учнями замінити класними заняттями з усіма дітьми. Зрозуміло, йдеться про звичайні уроки, а не про спеціальні додаткові заняття з усім класом. Справа в тому, що багато цікавих фактів, явищ, задач з незвичайними розв'язками, парадоксів, відомостей з історії тощо органічно пов'язані зі шкільними предметами.

Нижче розглянемо деякі методичні прийоми використання цікавинок на уроках читання, мови, природознавства, математики.

Багато вчителів вже на перших уроках розкривають перед дітьми своєрідність того чи іншого навчального предмета як науки і показують значення його в практичному житті. На уроках природознавства, щоб викликати в учнів інтерес до предмета, вчитель може використати висловлювання відомих вчених, письменників і державних діячів. Наприклад: “Любімо, шануймо, бережімо природу, вічне джерело нашого життя і нашої творчості! Вона нам стократ більше віддасть, ніж ми можемо їй дати!” (М.Т. Рильський), “Для того, щоб насолоджуватися скарбами природи, людина повинна бути здоровою, сильною, розумною” (І.П. Павлов), “Ботаніці... потрібне захоплення... А захоплення це добувається тільки глибоким розумінням краси, безмежності, симетрії і гармонії в природі». (Т. Г. Шевченко), “Поки люди не знають сил природи, вони сліпо підкоряються їм, а як пізнали їх, тоді сили природи підкоряються людям”. (Г.В. Плеханов), “Чим більше знає людина, тим різкіше, тим дужче вона бачить поезію землі там, де її ніколи не знайде людина, що має мізерні знання” (К.Г. Паустовський). Використання на уроках художньої і науково-популярної літератури є джерелом додаткової інформації, що сприяє підтриманню інтересу, збудженню цікавості дітей; привертає увагу учнів своєю новизною, викликає здивування, захоплення, яке називають “початком розуміння і шляхом пізнання”. Матеріал з допоміжної літератури повинен органічно входити в зміст уроку. Учитель може використати народні прислів'я, приказки або підтверджені наукою прикмети. Наприклад: “Від поганого насіння не жди доброго плем'я”. “Гречка каже: сій мене хоч і в воду, але в пору, а овес каже? топчи мене в грязь, то буду князь”, “Ліс береже воду. Ліс нараджує ріки” і т. Уривки з науково-популярної літератури, кросворди, ребуси використовують для підтвердження та конкретизації виучуваного не тільки в процесі викладу навчального матеріалу, а й перед поясненням нової теми для того, щоб влучним виразом або барвистим описом виділити головне і зацікавити учнів (див. Додаток И).

Скоромовки, загадки, казки - все це збагачує творчу уяву дитини, виробляє навички усного мовлення, дотепність, будить фантазію, гумор, природний потяг до спілкування. Дитяча фольклорна творчість збагачує дитячі можливості етнопедагогіки.

У народних прислів'ях, казках, легендах чітко сформульований ідеал виховання, визначено моральні якості, притаманні вихованій людині. В прислів'ях зібрані конкретні правила культурної поведінки, викладені в дотепних формах, що полегшує їх усвідомлення молодшими школярами. Українські народні казки містять відомості про форми та способи культурної поведінки, а також про наслідки порушень визначених норм. Іншими словами можна сказати, що в прислів'ях, приказках, легендах, казках сконцентрований моральний зразок, вироблений українським народом (див. Додаток В).

Для малих дітей найдоступніші повчально-розважальні казки про тварин, що дозволяють їм самим легко зробити висновки про те, що добре, а що погано. З таких казок, як “Котик і Півник”, “Пан Коцький”, “Коза-дереза”, “Колобок”, постають перед малятами різні характери тварин, що розкриваються у тих чи інших життєвих ситуаціях. Довірливий, не дуже розумний Півник, сповнений власної гідності, а насправді боягуз пан Коцький, хижа брехлива Коза, хвалько Колобок та інші зразу розгадуються дітьми, і у них виникає доброзичливе або осудливе ставлення до цих персонажів (див. Додаток А, Б).

Серед повчально-розважальних казок виділяються так звані кумулятивні або докучливі. Побудовані переважно на діалогах, що є важливим засобом характеристики персонажа, за цікавим принципом введення все нових осіб, що включаються в розмову і беруть участь у подіях, ці казки не мають такого динамічного сюжету, як більшість інших. Тут дія через постійне повторення основних подій твору розгортається навіть уповільнено (“Колобок”, “Рукавичка”). Дітей вони приваблюють ситуативною різноманітністю, в основі якої рух - мишка біжить, жаба плигає, вовк суне, колобок котиться - і постійне поповнення колективу. Самохарактеристика, що дається влучними епітетами-прикладками: мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка і т.д.; звуконаслідування голосу тварин: хро-хро-хро (кабан), гав-гав-гав (собака) допомагають дітям уявити кожну тварину (“Рукавичка”).

В цілому загадки, казки та цікавинки в процесі вмілого їх використання на уроках в початкових класах стимулюють інтерес до навчання та зацікавлюють дітей, урізноманітнюють щоденний навчальний процес.

2.5 Колективна і групова робота. Активні методи навчання

Паралельно з казками, загадками та іншими цікавинками на уроках початкової школи для стимулювання пізнавального інтересу школярів активно використовується колективна та групова робота. Метою останньої є стимулювання пізнавального процесу через безпосередню взаємодію учнів між собою в процесі вирішення поставлено завдання. Ідеї, вироблені в групі, допомагають учням бути корисними один одному. Висловлювання думок допомагає їм відчути особисті можливості та зміцнити їх. Учитель при цьому об'єднує учнів у малі групи, розподіляє між ними завдання. Групи повинні за короткий час (4-6 хв) виконати це завдання та представити результати роботи (див. Додаток Є, Ж).

Наприклад, в процесі уроку на тему “Явище природи в людському образі” (предмет - читання, ІІІ клас) учням пропонують придумати свій варіант розв'язку казки Андерсона “Снігова королева”. Для цього учнів класу об'єднують у малі групи кількістю 4-5 осіб та виділяють їм 5 хв на підготовку. Після того кожна із груп презентує свій варіант завершення казки.

Групова робота використовується і на уроках української мови. Наприклад учням пропонується по групах дібрати якомога більше прислівників до поставленого слова.

І група: Приїхав (учора, здалеку …).

ІІ група: Працюємо (старанно, вдень …).

ІІІ група: Співаємо (весело, ввечері …).

ІV група: Їдемо (вгору, додому …).

V група: Відпочиваємо (взимку, дружно …).

Крім уроків, групові та колективні методи активно використовуються під час екскурсій. Наприклад, варіантом групової роботи може бути складання осіннього букету квітів чи збирання природного матеріалу під час екскурсії до парку (осінь), оформлення клумби на уроках трудового навчання (весна), ліплення сніговита на уроках фізкультури (зима) тощо. В процесі виконання даних завдань учні не лише здобувають відповідні навички, але й навчаються співпрацювати та допомагати один одному, а відповідно й зацікавлюються самим процесом навчання.

Використання на уроках активних методів навчання розраховано найбільшою мірою на розвиток в учнів ініціативи й самостійної думки. Тут учитель дає учням певне завдання, вказує основний напрямок роботи, організує оточення. В останньому ж учні працюють самостійно, тільки в окремих моментах звертаючись до вчителя по допомогу. Характерні особливості активних методів такі: з інтелектуальних здатностей найбільше використовують логічне мислення, застосовують усі форми висновування, а особливо індукцію. Тим часом, як при напівактивних, а тим паче пасивних методах процеси висновування проводить або сам учитель, або, як при сократівському методі, хоч і проводить учень, проте під повсякчасним доглядом та керівництвом учителя, - при активних методах учень робить висновки майже самостійно. Робота учня при активних методах в основному нагадує роботу вченого-дослідника або діяча, що розв'язує певне практичне завдання. Найдоцільніше використовувати активні методи на уроках читання, основи здоров'я, я і Україна, де учень має змогу розвернути власну думку, висловити своє переживання з приводу тієї чи іншої ситуації. Також доцільним є використання активних методів на уроках малювання і трудового навчання, де учень може розкрити свій творчий потенціал, продемонструвати свої творчі здібності.

В цілому активні методи, колективна та групова робота дозволяють учням набути навичок необхідних для спілкування та співпраці. Вони стимулюють пізнавальний інтерес учнів, заохочують їх до навчання, покращують загальні результати навчання.

Розділ ІІІ. Експериментальна робота щодо формування інтересу до навчання молодших школярів

3.1. Хід експерименту

Експериментальна частина дослідження на предмет формування інтересу дітей молодших класів до навчання була проведена протягом переддипломної практики на базі 2-А класу середньої загальноосвітньої школи №31 м. Львова. Загальна чисельність дітей в класі - 27 осіб. Всі вони в процесі проведення експериментальної частини виступили в ролі респондентів дослідження, в тому числі 21 дитина прийняла участь в опитуванні.

Мета проведення експериментального дослідження: на практиці перевірити формування та стимулювання інтересу до навчання в молодших школярів.

Експериментальне дослідження проводилося в три етапи, які умовно можна назвати: констатуючим, формуючим, підсумковим.

На констатуючому етапі основною метою дослідження було визначити вплив педагогічних умов на формуванні інтересу до навчання. Основними завданнями констатуючого етапу були: висвітлити теоретичні засади проблеми формування інтересу до навчання; з'ясувати значення пізнавального інтересу до навчання у молодших школярів; проаналізувати наукові напрацювання відомих педагогів та психологів з проблеми формування інтересу до навчання; дослідити роль педагогічних умов у формуванні інтересу до навчання; показати шляхи формування інтересу до навчання у молодших школярів, а також охарактеризувати значення в цьому руслі розвиваючих ігор та проблемного підходу до навчання; проаналізувати вплив системи завдань з логічним навантаженням та використання на уроках загадок, казок на формування інтересу до навчання.

В цілому, підсумкові теоретичні засади констатуючого етапу експерименту покладені в написання І та ІІ розділів даної випускної роботи. Щодо конкретних прикладів експериментальних результатів дослідження, то вони були націлені на виокремлення найефективніших засобів формування інтересу до навчання в молодших школярів. Важливим елементом на цьому етапі дослідження стало визначення способів підвищення інтересу до навчання шляхом проведення анкетування вчителів та учнів 2-А класу ЗСШ №31 м. Львова (див. Додаток Ї, Й). В процесі опитування учням ставилися запитання як конкретного змісту: “Ви вчитеся тому що …”, “При якій формі подання матеріалу Ви краще його запам'ятовуєте?”, так і навідного характеру “Чи подобається Вам навчання в школі?”, “З яким настроєм Ви йдете в школу?” тощо. Запитання останньої групи мають за мету корелювати відповіді на запитання учнів основного блоку. Зокрема, якщо учень відповідає, що йому не подобається навчання в школі вцілому, то, звичайно, і рівень сприйняття методів проведення уроку не високий. В той же час, такого учня можна зацікавити навчанням новітніми методами проведення уроків. Крім того, при аналізі результатів соціологічного дослідження враховувався фактор загальної результативності навчання учнів класу, а також рівень їх матеріального забезпечення, склад сімей, фактор гармонії в сім'ї, рівень фізичного здоров'я дітей, а також індивідуальні особливості учнів класу тощо.

Основною метою анкетування вчителів було виявити пріоритетні форми та методи навчання, що використовуються педагогами з метою стимулювання інтересу до навчання в початковій школі. В зв'язку з цим пропонувалося вчителям дати відповідь на такі запитання: “Які традиційні форми і методи навчання Ви використовуєте щодо підвищення інтересу дітей до навчання?”, “Як учні відносять до розв'язання проблемних ситуацій на уроці, до роботи в малих групах?” тощо.

Метою формуючого етапу було використання різноманітних форм та методів навчання, націлених на формування інтересу до навчання учнів початкових класів. Тому основними завданнями формуючого етапу було проведення різноманітних типів уроків і паралельним прослідкуванням в процесі їх проведення трансформації інтересу до навчання учнів. Результати цього етапу забезпечили збір вихідної інформації для написання підрозділу 3.2. випускної роботи, а конкретні зразки проведених відкритих уроків та участі дітей в них представлені в додатках: Е, Є, Ж.

Дослідження завершилося підсумковим етапом на якому було розподілено учнів класу на групи за рівнем прояву інтересу до навчання. При цьому використовувався нормативний метод. Також на цьому етапі був укладений пропонований перелік методів викладання матеріалу, а також його засвоєння та перевірки, які стимулюють інтерес до навчання в кожній з груп дітей. Крім того результати дослідження були перевірені застосуванням активних методів навчання в 2-А класі СЗШ №32 м. Львова, підсумком використання яких стало зростання інтересу до навчання учнів класу на 15% від базисного показника за один місяць практики під час якої використовувалася дана методика.

3.2. Аналіз результатів дослідження

Анкетування учнів 2-А класу СЗШ №32 м. Львова (2009 р.) показало відмінності учнів класу у зацікавленні навчанням, а власне у прояві інтересу до навчання. Це засвідчили відповіді на такі запитання анкети, як: “Ти вчишся тому що..” та “Чи подобається Вам навчання в школі?”. Зокрема на перше запитання, лише 9,5% дітей відповіли, що їм просто цікаво навчатися, в той час, як 24,0 % зазначили, що їх примушують навчатися батьки та 66,5% що це знадобиться в житті. Останнє засвідчує про переважання прагматичного підходу до навчання серед учнів, а не прояву зацікавлення до навчання.

Аналогічною картина спостерігається і у відповідях учнів на друге запитання. Серед 21 опитаного учня 65,8% відповіли, що їм не подобається вчитися. В той же час відповіді учнів на інші питання анкети дали змогу припустити, що активне впровадження в навчальний процес методів стимулювання інтересу до навчання дасть змогу збільшити кількість учнів, яким подобається навчання. Підставою до цього стали відповіді учнів на такі запитання анкети, як: “Що найбільше подобається на уроках?”, “Чи любите брати участь в інсценізації до казок?”, “Що Ви б хотіли робити на уроках?”.

Так, відповідаючи на запитання анкети “ Що найбільше подобається на уроках?”, 42,9% опитаних заначили, що вони люблять грати в ігри, 38,1% - брати участь в проведенні різноманітних завдань, 19,0% - читати: тобто 81% учнів класу надає перевагу активному проведенні уроку. Аналогічна картина спостерігається і у розподілі відповідей на запитання “Чи любите брати участь в інсценізації до казок?”: 81% опитаних відповіли, що “так” і 19% (4 особи) - “ні”.

У відповідях на запитання “Що Ви б хотіли робити на уроках?”, 24% респондентів відповіли, що хотіли б “приймати участь у цікавих іграх”, 20% - “розв'язувати цікаві завдання”, 37% - “виконувати навчальні завдання у групах”, 19% - “виконувати завдання самостійно”.

Цікавою виявилася тенденція несприйняття деякими учнями активних методик навчання (19% опитаних - 4 особи), що підтвердилося відповідями на попередньо представлені запитаннями.

Причиною несприйняття деякими учнями методики проведення уроку у формі уроку-гри є відчуження їх від загального життя класу. Підтвердженням цього є власні спостереження за учнями класу на перерві, під час виконання ними різних колективних ігор та вправ, а також власні бесіди на дану тему з учнями класу. Зокрема, особливо цікавим є пояснення, розмірковування дітей, та їх коментарі сформованої ситуації. Наприклад, Бібнюк Уляна, яка активно проявила себе під час уроку-гри, так прокоментувала свою поведінку на перерві: “Я знаходжусь у центрі кола товаришів, тому що завжди щось вигадую: якісь ігри, розваги, а вони мене слухаються”. Протилежним прикладом є висловлювання Савчак Юлії: “Я завжди стою біля вікна чи сиджу за партою під час перерви. Мене не цікавлять ігри з однокласниками: вони дуже шумні і мені незатишно там”. Характерно, що ця учениця не приймала активної участі і в процесі проведення уроки-гри.

Знаковими у контексті проблеми дослідження були пояснення дітей, які відмовлялись від виконання завдання та зовсім усунулися від участі в забавах уроку-гри. Наприклад, Швець Роман пояснив свою повну відмову від виконання завдання категоричним: “Не хочу та не буду”. Останнє свідчить про яскраво виражену провокативну поведінку учня, що зумовлена конфліктами в сім'ї. Останнє підтвердилося особистим знайомством з батьками учня, які, на мою думку, не знаходили порозуміння між собою, а відповідно не приділяли часу на особисте спілкування з дитиною.

В цілому, це свідчить про те, що такі діти не вміють налагоджувати стосунки з однолітками та навіть, уникають тісних взаємин чи будь-якої взаємодії з однолітками як в побуті, так і на уроці з метою уникнення можливих конфліктних ситуацій.

Та як свідчать спостереження та подальші дослідження, дитяче співтовариство також не приймає таких дітей до себе. Тому на сучасних уроках в початкових класах необхідно пропонувати методи навчання, які б стимулювали учнів до взаємодії між собою, згладжували внутрішньокласові конфлікти, а відповідно і стимулювали інтерес до навчання.

В цілому на підставі аналізу анкет, власних спостережень, спілкування з вчителем, який в процесі дослідження виступив у ролі експерта: Шувар Наталя Миколаївна, вчитель початкових класів СЗШ №32 м. Львова, серед учнів 2-А класу було виявлено три рівні формування інтересу [39]:

- високий рівень (28,5%): діти легко і вільно долучаються до навчальної діяльності. У них стійкий та високий інтерес до навчання. В процесі навчання переважає самомотивація. Батьки стимулюють інтерес до навчання про те безпосередньо в нього не вмішуються, виконують роль порадника, а не контролера. Діти самі виявляють у навчанні ініціативу, у них широке коло спілкування. Найбільш прихильні дані діти до використання на уроках наочних матеріалів, кросвордів, загадок, головоломок, казок, проведення уроків-ігор, аналіз ситуацій із життя тощо;

- середній рівень (47,5%): діти з позитивом відносяться до навчального процесу проте характеризуються перемінним інтересом. Останній залежить від предметів, які вивчаються, складності тем, особистих вподобань учнів. Батьки виконують роль як порадників в навчальному процесі так в деяких випадках і контролерів його. Серед методів навчання найбільшу перевагу надають використанню наочного матеріалу на уроках, казок, прислів'їв, аудіо записів. З прохолодою відносяться до колективних взаємодій, проте при зацікавлені темою уроку активно беруть участь в останніх.

- низький рівень (24,0%): діти з негативом і небажанням навчаються. Вони проявляють слабкий інтерес до навчання. Їх зацікавити можна лише на короткий проміжок часу і то нескладними для розуміння та засвоєння темами. Батьки в процесі навчання виконують або жорстоко-контролюючу роль (характерно, що такі діти навчають в цілому добре, але це для них примус і страх бути покараним) або взагалі не приймають участь у навчанні (діти в цілому навчаються слабо, подекуди відстають у розвитку від навчальної програми). Серед методів стимулювання інтересу їх зацікавлюють пасивні методи: прослуховування аудіо записів, перегляд наочного матеріалу. Іноді вони проявляють інтерес до уроків-ігор, але це залежить від їх ролі у них. Зокрема, деякі з цих дітей достатньо комунікабельні, і тут можуть проявити свій театральний талант, яким компенсується незнання предмету; інші діти замкнуті в собі, що не дає змоги проявити себе під час використання цього методу навчання.

З метою стимулювання загального інтересу до навчання було розроблено та проведено систему уроків, які використовують новітні методики навчання (див. Додаток А, Г, Е). Зокрема, під час викладання теми “Заглянь у казку” з предмету читання були використані такі методи стимулювання інтересу до навчання: робота у групах, загадки, фрагменти казок (див. Додаток Б, В). Крім того на уроках читання застосовувалися наступні методи: ілюстративна наочність, проблемна ситуація (див. Додаток Г, І).

В цілому проведення уроків з використанням методів стимулювання інтересу до навчання в 2-А класі СЗШ №32 м. Львова дало змогу на 15% підвищити інтерес до навчання, про що свідчать повторні результати анкетування.

Зокрема, на 15% зросла частка дітей яким “просто цікаво вчитися” (24,5% на противагу 9,5% ) при відповіді на запитання “Ви вчитеся тому що …”. Крім того, на 19,7% скоротилася частка дітей, яким “не подобається вчитися в школі” (46,1% на противагу 65,8% на початку дослідження). Позитивом є зростанні інтересу учнів до розв'язування математичних задач - що це цікаво зазначили 38,0% респондентів, уроків читання - 71,3% опитаних.

Таблиця 1 Розподіл учнів 2-А класу за рівнем інтересу до навчання

Рівень інтересу	Частка учнів класу із рівнем інтересу до навчання, %
	Констатуючий етап	Підсумковий етап
Високий	28,5	39,0
Середній	47,5	41,5
Низький	24,0	19,5

На доцільності використання на уроках активних методів навчання, ігор, групової роботи наголошують і вчителі ЗСШ №31 м. Львова. Вони засвідчили, що в результаті використання на уроках казок, загадок, різноманітних цікавинок підвищується засвоєння матеріалу учнями. Діти з більшою відповідальністю відносяться до виконання домашніх завдань, самостійно підшукують додатковий матеріал із теми, яка її захопила, з зацікавленістю йдуть на уроки. Зокрема, п'ятеро із дев'яти опитаних вчителів засвідчили, що з метою підвищення інтересу до навчання використовують такі форми, як цікавинки на уроках, завдання з логічним навантаженням, загадки, вікторини, змагання. Трьоє вчителів наголосили на необхідності використання на уроках уявних подорожей, командних змагань, групової роботи.

При відповіді на запитання “Які методи підвищення інтересу до навчання, на Вашу думку, найкраще сприймаються учнями?” шестеро вчителів зазначили інтерактивні методи навчання, троє вчителів наголосили на груповому навчанні. В той же час, вчителі (сім осіб) вказали, що не завжди бувають задоволені виявленим інтересом дітей до навчання. Причиною цього, на їх думку, є байдуже відношення дітей до прослуховування деяких тем навчальної програми.

В цілому, можна твердити, що при доцільному використанні новітніх технологій можна стимулювати інтерес навіть в учнів із явно слабким початковим прагненням до навчання. Тому в процесі педагогічної роботи варто якомога частіше звертатися до даних методів з метою не лише стимулювання інтересу дітей до навчання, але й підтримки його на належному високому рівні.

Висновки

Підвищення наукового рівня загальноосвітньої підготовки випускників середньої школи тісно пов'язано зі станом початкової освіти. У молодших класах в учнів формуються основні інтелектуальні уміння, необхідні для успішного оволодівання курсом середньої школи, розвиваються пізнавальні сили і здібності, зміцнюються їх уміння й навички самостійно засвоювати та осмислювати навчальний матеріал. Найважливішою умовою виховання цих цінних якостей є підвищення пізнавальної активності дітей, розвиток у них пізнавальних інтересів.

У навчальному процесі пізнавальний інтерес виступає, з одного боку, як мотив навчання, а з другого, - як умова успішного навчання. Інтерес - це особливість людини, що виявляється в її спрямованості на певні об'єкти, в прагненні пізнати їх, оволодіти ними.

Розглядаючи інтерес до навчання як рушійну силу, що здатна внести значні корективи у формування школяра з активною життєвою позицією, яка виявляється в самостійності та ініціативі, у творчому підході до розв'язування завдань, я прийшла до висновку, що виховання інтересу до навчальної діяльності ґрунтується на трьох основних вихідних положеннях, які перебувають у тісному діалектичному взаємозв'язку:

- зміст навчання має узгоджуватись з пізнавальними можливостями учнів;

- обсяг інформації на уроках потрібно збільшувати і вдосконалювати способи її подачі;

- інформація має принаймні дві функції: в одних ситуаціях посилює узгодженість змісту навчання з пізнавальними потребами і можливостями учнів, в інших виконує роль зовнішнього стимулу (конче необхідного у початкових класах) щодо піднесення зацікавленості у здобуванні знань.

Активність дитини в здобуванні навчальної інформації повинна підвищуватись, що сприяє розвитку розумової активності, потреби в новій інформації, а також успішному формуванню умінь і навичок самостійно задовольняти цю потребу. Особливо це має значення в роботі з учнями II класу, в яких розвиток аналітико-синтетичної діяльності мозку потребує активної розумової праці.

Основою методики виховання інтересу до навчання є:

- забезпечення максимальної відповідності змісту навчального матеріалу розумовому розвитку учнів, правильне співвідношення елементів відомого і невідомого в змісті програмного матеріалу; використання додаткової інформації на уроках; емоційність навчального матеріалу, використання таких форм робот з учнями, які допомагають в подоланні труднощів, породжують радість

- використання різних за функціональним змістом видів навчальної діяльності, забезпечення оптимального співвідношення між вправами репродуктивного і творчого спрямування, створення проблемних ситуацій, організація праці високого творчого рівня в процесі якої учень має змогу виявляти ініціативу й самостійність;

- організація колективної діяльності (взаємного навчання) на уроках, у ході якої діти включаються в багатопланову безпосередню взаємодію один з одним, що створює сприятливі умови, для їх самоствердження в класному колективі, врахування темпів і особливостей залучення до спільної роботи. Все це дає змогу відчути радість успіху під час навчання, допомагає самоствердженню дитини не тільки в очах дорослих, а й серед однокласників.

Використання згаданих форм і методів роботи розширює обмін цілеспрямовано здобутою інформацією, а застосування прийому лідерства (при якому кожний учень неодмінно мав би певний успіх, виконуючи те чи інше завдання, тобто ставав у ньому лідером) зумовлює позитивну оцінку товаришами його діяльності, що опосередковано впливає і на ставлення його до інших видів навчальної діяльності.

З усього сказаного випливають такі висновки. У процесі навчання в дітей розвивається не тільки пізнавальний, а й специфічний інтерес до процесу здобування знань, який є основою успішного навчання, самоосвіти і самовиховання. Цей інтерес втілюється у своєрідну модель, метод розумової праці. Володіючи ним, учень (а в перспективі й дорослий) у вільний від роботи час зможе займатися науками і тим самим розвивати свої інтелектуальні, моральні та творчі можливості.

Виховання інтересу до навчання має методику, що ґрунтується на активізації розумових сил дитини, її вольових зусиль під час розв'язання навчальних завдань. Цей процес неможливий без одночасної активізації класного колективу і піднесення ролі особистості школяра в ньому, створення відповідної громадської думки навколо нього, організації колективних форм діяльності на уроці та в позакласній роботі, які сприяють самоствердженню дитини серед дорослих і ровесників.

Аналіз психолого-педагогічних і методичних досліджень показує, що в сучасній школі є всі можливості для вдосконалення і створення нових ефективних засобів розвитку пізнавальних інтересів учнів до навчання, для виявлення тенденцій і закономірностей, які допомагають спрямовувати навчальну діяльність учня, його пізнавальні інтереси.

Список використаної літератури

1. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: Монографія. - К.: Либідь, 1997.

2. Бондар В.І. Теорія і технологія управління процесом навчання в школі. - К.: Школяр, 2000.

3. Головань Т. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання // Рідна шк. - 2004. - № 6. - С. 15-17.

4. Долбенко П. Формування пізнавального інтересу учнів засобами науково-пізнавальної літератури // Рідна шк. - 2006. - № 2. - С. 55.

5. Друзь Б.Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання. - К.: Рад. шк., 1978.

6. Друзь Б.Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання. - К.: Рад. шк., 1978.

7. Дубіна М. В. Сухомлинський про розвиток інтересу дітей до знань // Поч. шк. - 1998. - № 2. - С. 38-40.

8. Дунаєвська Л.Ф. Золота книга казок. - К.: Веселка, 1990.

9. Дунаєвська Л.Ф. Українські народні казки. - К.: Веселка, 1990.

10. Журавель С., Кудчекіно Н. Виховання у молодших школярів пізнавальних інтересів у процесі гри // Педагогіка: Респ. наук. метод. зб. - К., 1987. - Вип. 26.

11. Заброцький М.М. Педагогічна психологія: Курс лекцій. - К.: МАУП, 2000.

12. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. - К.: “Вища шк.”, 2005.

13. Кашуба Л.І. Навчання через гру. - Тернопіль.: Мальва-ОСО, 2007.

14. Киричук О.І. Пізнавальний інтерес молодших школярів. - К., 1982.

15. Костюк М.С. Формування в учнів інтересу до знань: з досвіду учителя-методиста // Поч. шк. - 1986. - № 3. - С. 61-62.

16. Латишева Є.Ф. Розвиток у дітей (1-3 клас) пізнавальних інтересів // Поч. шк. - 1983. - № 6. - С. 5-9.

17. Логачевська С.П. Дійти до кожного учня. - К.: Рад. шк., 1990.

18. Лозниця В.С. Основи психології та педагогіки: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001.

19. Лозова В.І. Пізнавальна діяльність школярів. - Харків, 1990.

20. Майборода В., Друзь З. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів // Поч. шк. - 1998. - № 2. - С. 7-11.

21. Морська Я.Ф. Перлини педагогічної творчості. - Тернопіль.: Мальва-ОСО, 2006.

22. Нетрадиційні уроки в початковій школі. 4 клас. - Харків: ПП “Торсінг плюс”, 2007.

23. Основи психології / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. - К.: Либідь, 1996.

24. Остапенко О. Виховання у школярів інтересу до навчання. Спроба теоретичного аналізу // Рідна шк. - 2001. - № 4. - С. 10-11.

25. Паламарчук І. Формування мотивації учіння, як однієї з умов успішного навчання та розвитку особистості // Соціальний працівник. - 2008. - № 6. - С. 20-21.

26. Поліщук Н. Коли в серці живуть добринки. - Тернопіль: Мальва-ОСО, 2007.

27. Рабченюк Т.С. Формування пізнавальних інтересів у вихованців // Поч. шк. - 1984. - № 11. - С. 66-72.

28. Романенко О. Пробудження інтересу до власної особистості. Формування особистості молодшого школяра // Поч. шк. - 2007. - № 2. - С. 45-47.

29. Руденко В.А. Пошукова діяльність учнів у розв'язанні проблемних завдань. - М., 1983.

30. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Абрис, 1997.

31. Серпухова І.Є. Цікава дидактика. Українська мова. 1-4 класи. - Харків: Веста-“Ранок”, 2003.

32. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. У 5-ти т. - Т. 5. Статті. - К.: Рад. шк., 1977.

33. Сущик Л. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання // Поч. освіта. - 1999. - № 38. - С. 2.

34. Тарасенко Г.С. Навчаємо пізнавати природу. - Харків: Вид. група “Основи”, 2008.

35. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Академ. вид-во, 2005.

36. Фурман А.В. Проблемні ситуації в навчанні: Книга для вчителя. - К., 1991.

37. Фурман А.В. Методика застосування проблемних ситуацій на уроці // Проблемні ситуації в навчанні. - К., 1991.

38. Чумарна М.І. Мандрівка в українську казку. - Львів.: Каменяр, 1994.

39. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. - М.: Педагогика, 1988.

40. Якименко С.І. Уроки-казки. - Тернопіль: Навч. книга - Богдан, 2007.



ДОДАТКИ

Додаток А

Конспект уроку на тему:

Заглянь у казку

Мета. Закріпити знання дітей українських народних казок, розвивати уяву, фантазію, творчість. Виховувати любов до усної народної творчості.

План проведення уроку

Літературна розминка “Хто казки знає, той відгадає”.

Конкурс художників “Малюємо казку”.

Конкурс капітанів.

Конкурс уболівальників “Нумо, відгадай”.

Нагородження переможців.

Хід уроку

Учасники поділяються на дві команди, обирають капітанів, придумують назву, емблему команди, готують привітання суперникові.

Дівчатка “Рукавички”	Хлопчики “Колобки”

(Емблеми-рукавички і колобки додаються).

Привітання.

Любимо казки читати, Малювати, танцювати, І співати мастаки. Знайте про це, “Колобки”.	Ми казок багато знаєм, Всі загадки відгадаєм. Хоч ми хлопці невеличкі, Вас поборем, “Рукавички”.

Літературна розминка.

Для проведення гри кожна з команд показує якийсь предмет, а інша повинна відгадати, в якій казці цей предмет згадується. При цьому перелік предметів вибирається з урахуванням того які казки діти попередньо пройшли на уроках читання, які прочитали у ході самостійних занять.

“Рукави чки”	“Колобки”
І етап (“Рукавички” показують предмет, а “Колобки” вгадують в якій казці він зустрічається)
Перстень	“Про бідного парубка і царівну”
Сопілка	“Калинова сопілка”
Корабель	“Летючий корабель”
Яйце	“Яйце-райце”
ІІ етап (на другому етапі команди міняються ролями: тепер “Колобки” показують предмет, а “Рукавички” вгадують казку )
“Котигорошко”	Горошинка
“Царівна-жаба”	Стріла і лук
“”Кривенька качечка	Пір'їна
“Солом'яний бичок”	Жмут соломи

Конкурс оцінюється в 5 балів.

Конкурс художників.

Веде конкурс хлопчик в одязі Івасика-Телесика.

Івасик-Телесик вручає представникові з кожної команди конверт, в якому на листку записана назва казки, до якої слід намалювати ілюстрацію. Конвертів декілька, учні вибирають “Колосок”, “Колобок”, “Рукавичка”, “Котик і півник”, “Пан Коцький”, “Лисичка і Журавель”.

Конкурс оцінюється в 5 балів.

Конкурс капітанів.

Цей конкурс проходить паралельно з попереднім конкурсом. Поки діти малюють Телесик оголошує цей конкурс. Даний конкурс проходить в три етапи.

1. Кожен з капітанів читає напам'ять уривок (3-4 речення) з якоїсь казки, інший відгадує. Наприклад, пропонується такі казки: “Мудра дівчина”, “Лисичка-сестричка та Вовк-панібратик”.

2. Показує ілюстрацію до казки, суперник відгадує.

3. Імітує рухами якогось героя. (Коза із казки “Коза-дереза”, Кирило Кожум'яка із казки “Кирило Кожум'яка”).

Конкурс оцінюється в 5 балів.

Конкурс уболівальників.

Ведучий Івасик загадує загадки уболівальникам обох команд. Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

***

Хоч сама вона мовчить,

Споконвіку всіх нас вчить.

Книжка.

***

Як до неї припадеш,

Зразу солодко заснеш.

Подушка.

***

Не гавкає, не кусає,

А до хати не пускає.

Замок.

Підсумок уроку:

- Яка із команд перемогла в грі і чому?

- Які казки було найважче відгадати?

- Яка ілюстрація до казки була набільш вдалою?

Додаток Б

Конспект уроку на тему:

Казка в житті народу

Мета: Ознайомити учнів із казками українського народу часів козаччини. Вчити визначити головну думку казки, дати оцінку діям головних героїв, визначити про які історичні події розповідають казки. Виховувати почуття прекрасного.

Обладнання: Ілюстрації до казок, програвач, платівка із записом казок.

Хід уроку.

1. Вступне слово вчителя. Діти і сьогодні на урок до нас завітала казка. Багато вам відомих казок були утворені саме в козацькі часи. А перепусткою в країну казок буде історична вікторина.

2. Питання до вікторини:

? Який князь загину від коня свого?

? Кому належать слова: „Іду на Вас”?

? Про кого писав поет:

„А стрінувши печенігів

В лютім бою ти упав,

Вогор з черепа твойого

Мед-вино собі спивав...”

? А про кого ці слова?

„Звав тебе народ ласкавим

Називав теж „Сонцем ясним”,

Бо зробив ти край великий

А свій люд - багатим, щасним!

Християнську вніс ти віру

У народ - мов цвіт обнови

Що красив нам нашу землю

Світлом правди і любові”

Славне військо запорозьке

Ти, наш лицарю, зібрав

На острові, на Хортиці

Січ преславну збудував.

? А хто цей славний козак?

„І ніхто не вів так мудро

Товариство в чистім полі

Так братів ніхто не вивів

Із турецької неволі

Закріпив ти Україну

Славний батько ...-

Каже нарід, що за „люльку”,

Дав ти жінку - необачний!”

? Про яку подію писав Т.Г.Шевченко

„Була колись гетьманщина,

Та вже не вернеться.

Було колись - панували,

та більше не будем!”

? Про яке повстання розповідала пісня:

„Ой ви, ляшки та недовірки,

Годі ж панувати:

Гей, недалеко іде Гонта -

Дасться він вам знати!”

Підводимо підсумки вікторини.

3. Вчитель розповідає казки: “Про запорожців та царицю Катерину”, “Як запорожці висватали наймита”, “Кошовий Сірко”. Бесіда:

? Хто головний герой казок?

? Чому?

? Які риси притаманні козакам (підтвердіть прикладами)?.

? З кого глузує народ?

4. Слухаємо інсценівку казок: “Котик і півник”, “Коза-дереза”

Діти малюють головних героїв. Підводимо підсумок конкурсу кращих портретів казкових героїв.

5. Домашнє завдання: Повторити тему: “Культура козацьких часів”.

Додаток В

Конспект уроку на тему:

Золоті зернята народної мудрості

Мета. Збагатити знання дітей про малі форми усної народної творчості; вчити виділяти їх характерні особливості і групувати матеріал. Розвивати образність мовлення, кмітливість, вчити складати загадки.

Обладнання. Картки зі словами-анаграмами, предметні малюнки для складання загадок.

Матеріал уроку: Прислів'я і приказки. Скоромовки “Сів шпак”, “Хлопець”, “Сорока”. Загадки.

Хід уроку.

І. Мотивація навчальної діяльності.

- Сьогодні ми проведемо з вами незвичайний урок - всі разом побуваємо на веселому ярмарку.

Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок прошу гуртом, поодинці,

Чекають на всіх там чудові гостинці!

На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивуватись і є що придбати.

II. Мовна розминка.

- Щоб добре поторгувати на ярмарку, нам треба набратися сили. Проведемо розминку.

1. Гра у парах.

Учні пишуть по три слова, пропускаючи голосні. Потім обмінюються записами і відновлюють задумані товаришем слова.

2. Гра “Хто більше”.

Учитель називає слово. Учні добирають до нього слова, які підходять за змістом.

Ярмарок,…

Подарунки,… …

Народ, …

III. Повідомлення теми і мети уроку.

- Прочитайте, що ми будемо купувати на ярмарку. (“Золоті зернята народної мудрості”).

- А завітаємо ми у магазини з чудернацькими назвами. Може, ви зможете “перекласти” ці надписи? (Учитель прикріплює на дошці картки з назвами, формуючи умовний шлях, яким учні “проходитимуть” на ярмарку).

(Прислів'я і приказки, скоромовки, загадки.)

IV. Робота над прислі'ями і приказками.

1. Читання прислів'їв учнями (“ланцюжком”).

- Чи великі ці вислови? Пригадайте, що таке прислів'я і приказки. (Це короткі влучні образні вислови повчального змісту.)

2. Робота над змістом і формою прислів'я.

- Яке із прочитаних прислів'їв ви хотіли б собі “купити”? Поясніть його зміст.

- Перегляньте очима усі прислів'я, що у підручнику. Із скількох речень складається кожне?

- Знайдіть і прочитайте прислів'я, які мають риму як вірші.

- Прочитайте прислів'я, в яких дві частини протиставляються за змістом, хоча й утворюють єдине ціле, що виражає узагальнену думку.

- Такі особливості будови дають можливість прислів'ям, залишаючись короткими висловами, бути дуже влучними, дотепними правилами, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Недарма в народі кажуть: “Прислів'я вчить, як на світі жить”.

3. Вправа на розвиток техніки читання.

Учитель читає останнє слово прислів'я, а учні швидко знаходять і читають його початок.

4. Мовно-логічне завдання.

а) Добір узагальнюючої назви до груп прислів'їв.

- У прислів'ях розкривається мудрість народу, його спостережливість, великий життєвий досвід. Доберіть із тем, які я називатиму, узагальнюючі назви до групи прислів'їв, що є у підручнику:

- про любов до рідного краю;

- про працю;

- про дружбу і товаришування;

- про розум і освіченість;

- про силу слова.

б) гра “Склади прислів'я”.

- Складіть прислів'я. До якої з груп прислів'їв Ви віднесете кожне з них?

Потрібно вчиться - Вміння і труд Удар забувається, Дитина плаче,	все перетруть а матері боляче завжди пригодиться а слово пам'ятається

- Яке з прислів'їв ви не можете віднести до жодної з груп? А яку узагальнюючу назву можна дібрати до цього прислів'я і йому подібних?

(Про батьків і дітей.)

- Підберіть вдома кілька прислів'їв на цю тему.

V. Робота над скоромовками.

- В який магазин “ідемо” тепер? З яких двох слів складається слово «скоромовка»? Чому так назвали ці жартівливі вислови? Які скоромовки ви знаєте?

- На “прилавку” виставлені для покупців три скоромовки. Прочитайте хором їх назви.

- Прочитайте скоромовку “Сів шпак” “буксиром” (за вчителем). В якому місці треба звернути увагу на правильну вимову слів?

- Прочитайте скоромовку “Хлопець” “луною” (за кимось із дітей).

- Які звуки найчастіше зустрічаються?

- Прочитайте скоромовку “Сорока” мовчки. Які слова у ній однаково пишуться, але мають різні значення і наголос? (Сорок- сорок.) Доберіть до кожного з них спільнокореневі слова. (Сорок - сороковий, сорок - сорочине, сороченя.)

- Виберіть скоромовку, яку хотіли б “придбати” на нашому веселому ярмарку. Щоб вона залишилася у вас, за дві хвилини вивчіть її і розкажітть чітко і швидко.

VI. Фізкультхвилинка.

“Раз” - підняли руки вгору

“Два” - нагнулися додолу.

Не згинайте, діти ноги,

Як торкнетеся підлоги.

“Три”, “чотири” - прямо стати.

Будем знову починати.

Потім разом всі присядем,

і за партии тихо сядем.

VII. Робота над загадками.

1. Мотиваційна підготовка.

- Ще по одні зернята народної мудрості ми “зайдемо” у магазин “Загадки”. Доберіть споріднені слова до слова “загадка”. (Загадувати, згадувати, нагадувати, гадати.) Що означає слово “гадати”? Доберіть близькі за значенням слова. (Думати, міркувати, мислити.)

- Зараз ми відгадуватимемо загадки, визначимо, які бувають загадки, складені народом, і спробуємо самі складати їх.

2. Читання і відгадування загадок.

Загадки учні читають “ланцюжком”. Той, хто читає, має право першим назвати відгадку. Якщо він не знає, клас відповідає хором. Учитель звертається до відгадувача із запитанням:

- Чому ти так вважаєш? Доведи свою відповідь.

Такі самі питання корисно поставити дітям, які дають помилкові відповіді.

3. Визначення структурної композиції загадок.

- Розглянемо усі загадки. Які це речення? Як вони побудовані? Чим характерним відрізняється загадка? (Загадка має форму розповідного чи питального речення; часто слова у ній римуються; називається не сам предмет, а подібний до нього за істотними ознаками.)

4. Складання учнями загадок

а) Читання інструкції щодо складання загадок.

б) Робота в зошитах. Складання загадки за опорними словами.

в) Робота в четвірках.

Вчитель спочатку може дати зразок складання загадки про добре відомі дітям рослини чи тварини, предмети повсякденного вжитку чи шкільне приладдя. Наприклад: “Жовте очко, білесенькі вії, землю прикрашає людям помагає”". Показує дітям малюнок ромашки і пропонує їм визначити, за якими ознаками складено загадку.

Кожна група отримує малюнок (тварина, квітка, інструмент тощо), розглядає його і складає загадку.

VIII. Підсумок уроку.

- Ви повернулися з ярмарку не з порожніми руками.

- Що це за золоті зернята народної мудрості ви "купували" на ярмарку? Чим прислів'я і приказки подібні до народних казок? А чим відрізняються? У чому повчальність прислів'їв? Чим цікаві скоромовки? А загадки? Як вони побудовані?

- Вдома пригадайте про наш похід на ярмарок. У цьому вам допоможе “Робочий зошит з читання”.

Додаток Г

Конспект уроку на тему:

УРОК ЧИТАННЯ

Передумова проведення уроку: Без високої культури читання, наголошував В. Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту. У цьому складному процесі беруть участь зір, мислення, мовлення, сприйняття, пам'ять, уява, слухові та зорові аналізатори.

На швидкість читання впливають багато факторів: рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця, вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту, образ слова, розвиток периферичного зору.

Уміле керівництво читанням школярів - це універсальний дидактичний прийом, психологічний вплив якого прискорює загальний розвиток дитини. Адже швидке читання - це ще й уміння енергійно, швидко міркувати, власне - це й якісно вищий рівень інтелекту дитини.

А досягти якісного читання можна тільки тоді, коли вдається підтримувати у дітей інтерес до книжки й розвивати його від уроку до уроку. У відповідності з вимогами Державного стандарту, діти повинні набути бібліотечно-бібліографічні та книгознавчі уміння, практичні уміння роботи над текстами різних жанрів, елементарну обізнаність з колом дитячого читання, смисловий і технічний навички читання.

Смислова сторона читання передбачає розуміння учнями фактичного змісту прочитаного. А технічна сторона охоплює такі компоненти, як спосіб, правильність, виразність, темп.

На кожному уроці читання приділяється увага практичному засвоєнню доступних літературознавчих понять (сюжет, композиція, персонаж, тема, основна думка). Відпрацювати техніку читання, збагатити словниковий запас і розвинути смислову сторону читання допоможуть ігри, які доцільно використовувати на кожному уроці.

Мета: учити орієнтуватися у структурі тексту; формувати вміння визначати головну думку твору; давати характеристику головним дійовим особам, порівнювати вчинки і поведінку персонажів; розвивати мовлення; учити інсценізувати; виховувати чесність, віру в свої сили.

Обладнання: портрет В. Сухомлинського, ілюстрації про дітей із серії “Що таке добро”, збірка В. Сухомлинського “Гаряча квітка”.

Записи на дошці

Ти знаєш, що ти - Людина.

Ти знаєш про це, чи ні?

Усмішка твоя - єдина,

Мука твоя - єдина,

Очі твої одні.

Василь Симоненко

Любов

Здоров'я

Добробут

Родина

Щастя

Робота

Успіх

Друзі

„Бути людино, - відповідала мати. - Це - найголовніше”.

В. Сухомлинський

„Живи так що усім навколо тебе було добре”.

О. Довженко

Таблиця 1

доброму	широкому
чесному	щедрому
чуйному	чемному
порядному	мудрому
правдивому	співчутливому
наполегливому	сердечному
не байдужому	скромному

Таблиця 2

любити	приголубити
поважати	пожаліти
співчувати	порадити
захистити	допомогти

Таблиця 3

допоможе	підтримає
порадить	поділиться
виручить	пробачить

План-конспект

1. Поетична хвилина. Читання вірша В. Симоненка „Ти знаєш, що ти - Людина”.

2. Робота з тлумачним словником. „Людина - жива істота, наділена мисленням і мовленням, здатна створювати знаряддя праці і користуватися ними”.

3. Робота над текстом В. Сухомлинського „Кожна людина повинна”. Прочитати, дати відповідь на запитання: що відповідала мати?

Кожна людина повинна

Мати з маленьким Петром сіла у вагон. Їдуть вони в далеке південне місто, на берег теплого моря - відпочивати.

Вечоріло. Мати послала на лавці постіль для себе і на окремій лавці - для Петрика. Хлопчик з'їв смачну буку з курячою ніжкою і яблуко. Ліг на м'яку подушку й питає матір: