Вибір та оптимальне поєднання методів навчання під час формування природничих знань у молодших школярів

А тепер попрямуємо на город.

-- Багато хто з вас допомагав батькам садити грядки. Пригадайте, чим розмножується часник, цибуля?

Часник, цибуля, а також тюльпани, нарциси, лілії розмножуються цибулинами. (Учитель демонструє цибулини часнику, цибулі.) Цибулинами розмножуються також підсніжник, проліска, шафран.

Розгляньте розрізану цибулину. Вона складається з короткого стебла, до якого прикріплені соковиті листки. Якщо посадити цибулину в ґрунт, від стебла відростуть корінці і виросте нова рослина.

Перед нами ділянка з картоплею. Кущики її пожовтіли. Викопаємо один. Що за диво? Весною кинули в ґрунт одну картоплину, а викопали -- декілька.

-- Чим розмножується картопля?

Картопля розмножується бульбами. (Учитель демонструє бульбу картоплі.) На бульбі є заглибини -- вічка. Коли картоплину посадити у ґрунт, з кожного вічка виросте стебло з листками. Оскільки вічок на картоплі декілька, то картопля росте кущиком. Скільки вічок -- стільки стебел. Якщо картоплин для посадки мало, можна бульбу розрізати так, щоб на кожному кусочку було вічко.

-- Що потрібно зробити, щоб дізнатися, скільки нових рослин картоплі можна виростити з бульби? (Потрібно порахувати вічка.)

А зараз заглянемо на квітник, там минулого року посадили одну рослину півників, а наступного року з'явилося їх кілька.

-- Звідки взялися інші півники?

Півники розмножилися, вони, як і конвалії, сон-трава розмножуються кореневищами -- підземними стеблами, на яких є бруньки. Бруньки дають початок новим рослинам.

Ми подорожували садом, городом і квітником, а зараз повернемося у клас. Подорожуючи, ви дізналися, що рослини, крім насіння, розмножуються стеблом і коренем.

-- Які ще органи є в рослини? (Листки.)

-- Чи можуть рослини розмножуватися листками? (Учитель демонструє сенполію (узумбарську фіалку).)

Листочками розмножуються добре відомі вам кімнатні рослини сенполія та бегонія. Якщо листок поставити у воду, то через деякий час з'являться корінчики. (Вчитель пропонує розглянути малюнок на с. 125 у підручнику.) Тоді листок із корінцями висаджують у ґрунт і з нього виростає нова рослина.

Отже, рослини розмножуються не лише насінням. Нову рослину можна виростити за допомогою кореня, стебла, листка.

Спробуємо і ми розмножити кімнатні рослини за допомогою листка -- фіалку, циперус і бегонію. (Учні виконують під керівництвом вчителя практичну роботу в групах.)

На етапі закріплення знань, умінь і навичок учнів на цьому уроці ми використали такі методи і прийоми навчання:

1. Самостійна робота в зошиті з друкованою основою (с. 40).

Доповни схему. З'єднай стрілками умови проростання насіння.



Використовуючи слова для довідок, заповни таблицю «Які рослини чим розмножуються».

Спосіб розмноження	Назви рослин
Живцями
Вусами
Бульбами
Цибулинами
Кореневищем

Слова для довідок: конвалія, картопля, смородина, полуниця, тюльпан, виноград, цибуля, півники, земляна груша, суниця.

2. Завдання на застосування знань.

-- Послухайте казку про Баранчика, який дуже любив ласувати конюшиною, і спробуйте її завершити.

Поле, на якому росла конюшина, було далеко від його хатинки, тому вирішив зібрати насіння і посіяти конюшину у себе на городі. Восени він пішов по насіння, але його у конюшини не було. Пішов Баранчик до своїх старших товаришів за порадою. Мудрий Баран сказав, що йому потрібно завести кота. Дуже здивувався Баранчик:

-- Яке відношення має кіт до конюшини?

На що мудрий Баран сказав:

-- На полі розвелося багато мишей.

Знову здивувався баранчик:

-- До чого тут миші?

-- Миші знищили нірки, в яких жили джмелі, -- відповів мудрий Баран.

-- Яке відношення до конюшини мають джмелі? -- запитав Баранчик.

-- Чи може хтось із вас відповісти Баранчику на його запитання?

Джмелі запилюють квіти конюшини, з яких після запилення утворюються плоди з насінням.

-- Як рослини пристосувалися до запилення квітів за допомогою комах?

-- Як рослини пристосувалися до запилення квітів за допомогою вітру?

-- Що станеться, якщо насіння висиплеться в одному місці?

Рослини, які виростуть, будуть затінювати одна одну, їм не вистачить вологи і поживних речовин, вони можуть загинути.

-- Чи можна смородину, суниці, цибулю, картоплю та інші рослини, що розмножуються стеблом, коренем чи листком, розмножувати насінням?

Можна, тому що насінням розмножуються всі рослини, які мають квіти. Смородина, картопля, малина та інші мають квіти, отже, вони розмножуються і насінням.

3. Дидактична гра «Знайди пару».

Учні класу поділяються на команди. На дошці виставлено ілюстрації із зображенням органів, якими розмножуються рослини (цибулина, вуса, живець, бульба, кореневий паросток, плід із насінням). У вчителя -- ілюстрації рослин, які розмножуються цими органами (тюльпан, підсніжник, смородина, виноград, суниці, малина, картопля, горох, мак тощо). Учитель демонструє рослину, запитує її назву і пропонує вибрати, яким органом вона розмножується. Переможе команда, яка правильно назве більше рослин.

На уроці на тему «Скелет і м'язи. Постава. Зміцнення скелета і м'язів» ми вважали за доцільне під час вивчення нового матеріалу використати у поєднанні такі методи навчання:

1. Бесіда з елементами практичної роботи з метою формування уявлення про скелет і його будову.

-- Виконайте першу практичну роботу, описану на с. 158 у підручнику.

Помацавши різні частини свого тіла, ви виявили під шкірою тверді й міцні кістки. З'єднуючись між собою, кістки утворюють скелет. Скелет людини налічує понад 200 різних за формою і розмірами кісток.

-- Виконайте другу практичну роботу, описану в підручнику на с. 158.

-- Що є основою скелета людини, до якої кріпляться решта кісток? (Основою скелета людини є хребет, який складається зі з'єднаних напіврухомо між собою маленьких кісточок -- хребців.)

-- З якою частиною скелета з'єднаний хребет у верхній частині? (У верхній частині хребет з'єднаний із черепом.)

-- Які кістки кріпляться до хребта у середній його частині? (У середній частині до хребта кріпляться ребра.)

Спереду більшість ребер з'єднані з грудиною. Середня частина хребта разом із ребрами і грудиною утворюють грудну клітку.

-- Які кістки кріпляться до грудної клітки? (До грудної клітки кріпляться кістки верхніх кінцівок.)

-- Які кістки кріпляться до нижньої частини хребта? (До нижньої частини хребта кріпляться кістки нижніх кінцівок.)

Таким чином, скелет складається з трьох основних частин: черепа, тулуба (куди входять хребет, ребра і грудина) і кінцівок.

2. Бесіда з виконанням практичної роботи з метою формування уявлення про значення скелету для організму людини.

Шкіра і внутрішні органи є м'якими. Виконаємо практичну роботу. Візьмемо хустинку, яка зроблена з м'якої тканини.

-- Чи можна надати хустинці певної форми, яка б залишалася без змін? Чому? (Хустинка м'яка і не може підтримувати певної сталої форми. Як би ми її не поставили, вона падає.)

-- Яким чином можна надати хустинці певної форми? (Хустинку потрібно накинути на тверде тіло, яке буде для неї опорою, наприклад, на склянку. Тоді хустинка набере форми склянки.)

-- Поміркуйте, чим є скелет для шкіри і внутрішніх органів. (Скелет є опорою тіла людини, він надає тілу певної форми.)

-- Що знаходиться у черепі людини? (У черепі знаходиться життєво важливий орган -- головний мозок, він м'який, його дуже легко пошкодити.)

-- Помацайте свою голову і скажіть, яким є череп. (Череп є дуже твердим і міцним.)

-- Поміркуйте, яке значення має череп в організмі людини. (Череп надійно захищає головний мозок від пошкоджень.)

-- Які органи знаходяться у грудній клітці? (У грудній клітці знаходяться дуже важливі органи -- серце, легені, печінка.)

-- Поміркуйте, яке значення грудної клітки в організмі людини. (Серце, легені і печінка перебувають у грудній клітці як у справжній клітці, яка своїми кістками як ґратами захищає їх.)

Захисне значення має також хребет. У хребцях є отвори, які утворюють канал. У цьому каналі міститься спинний мозок.

Отже, скелет людини має таке значення: є опорою організму людини і захищає життєво важливі внутрішні органи від пошкоджень.

3. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування уявлення про заходи із запобігання викривлення кісток скелета та про причини їх виникнення.

Кістки людини дуже міцні. Міцність кісток залежить від речовин, з яких вони складаються. Одні речовини надають кісткам гнучкості і пружності, а інші -- твердості. З віком склад кісток у людини змінюється. Зокрема, у дітей кістки мають багато речовин, які надають їм гнучкості й пружності, але мало речовин, які надають твердості. У дорослому віці навпаки -- кістки тверді, але не гнучкі.

Для того щоб переконатися, як це впливає на організм людини, виконаємо практичну роботу. Візьмемо пластмасову та дерев'яну лінійки і спробуємо їх зігнути.

-- Що станеться, коли згинати ці лінійки? (Пластмасова лінійка гнучка, тому її легко зігнути, і вона не ламається. Дерев'яна лінійка тверда, її важче зігнути, а при надмірному згинанні вона може зламатися.)

-- Який висновок можна зробити із проведеного досліду стосовно кісток дітей і дорослих? (У дітей кістки гнучкі, тому їх легко викривити. У дорослих кістки тверді, тому вони частіше ламаються.)

-- Що може стати причиною викривлення кісток у дітей? (Найчастіше причиною викривлення кісток у дітей, особливо хребта і грудної клітки, є неправильне сидіння за столом чи партою в школі і вдома.)

Крім того, хребет викривлюється якщо: піднімати важкі предмети; постійно носити в одній і тій самій руці або на одному і тому ж плечі портфель; спати на нерівному ліжку; ходити згорбившись, з опущеними плечима і головою.

-- Пригадайте, яких правил слід дотримуватись, сидячи за столом чи партою у школі та вдома.

-- Що потрібно робити, щоб запобігти викривленню хребта?

Якщо ви виконуватимете все те, що запобігає викривленню кісток скелета, то будете стрункими і гарними, а головне -- здоровими. У сутулих дітей викривлюється хребет, грудна клітка стає плоскою і впалою. Таким дітям важко дихати, у них гірше працює серце та інші внутрішні органи, вони швидко втомлюються і часто хворіють.

4. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування уявлення про значення м'язів та їх роботу.

-- Помацайте свої руки і ноги. Що знаходиться під шкірою, крім кісток?

Під шкірою знаходяться м'язи. Все життя людина рухається, вона встає, сідає, ходить, нахиляється і випростовується, повертає голову, піднімає і опускає руки та ноги. Всі ці рухи людина виконує завдяки роботі м'язів, адже самі кістки рухатися не можуть. М'язи кріпляться до кісток, до шкіри і внутрішніх органів. М'язи розташовані у всіх частинах тіла людини, вони є також у внутрішніх органах.

Всього у тілі людини налічується понад 600 різних м'язів, які поділяються на м'язи живота, спини, голови, шиї, рук та ніг.

-- Виконайте практичну роботу, описану на с. 159 у підручнику. Зверніть увагу на різноманітність форм і розмірів м'язів людини.

Розглянувши малюнок, ви переконалися, що м'язи людини дуже різноманітні. Проте, як би вони не відрізнялися, спільними для них є те, що вони можуть працювати: скорочуватися і розслаблятися.

· Коли м'язи скорочуються, вони стають коротшими і товстішими.

· Коли м'язи розслаблюються, вони стають довшими і тоншими.

· Під час скорочення м'яз тягне до себе кістку, до якої він прикріплений.

· Внаслідок розслаблення м'яза, кістка повертається у попереднє положення.

-- Виконайте практичну роботу в парах. Визначте, хто із вас буде проводити вимірювання, а хто буде демонструвати роботу м'язів.

1) Опустіть руку вниз і виміряйте сантиметровою стрічкою товщину руки вище ліктя.

2) Сильно зігніть руку в лікті і знову виміряйте товщину руки у тому ж місці.

3) Порівняйте результати, отримані під час першого і другого вимірювання.

-- У якому положенні рука тонша, а якому товща? Чому?

Коли рука опущена, м'яз тонший, тому що він розслаблений. Коли рука зігнута, м'яз товщий, тому що він скоротився.

Виконуючи різні рухи, ми з вами не задумуємося над тим, коли і який м'яз має скорочуватися чи розслаблятися. Це відбувається за командою, яку дає м'язам мозок. Це він керує роботою м'язів. Під час ходіння у тілі людини працює до 200 м'язів, 43 -- коли людина зморщує чоло, 17 -- коли людина посміхається. Як це відбувається ви дізнаєтеся на наступних уроках.

Також у структурі уроку ми відводили місце і для дидактичних ігор, оскільки вони виконують різні функції: збагачують пізнавальний досвід дітей, розвивають мислення, мовлення, уяву, точність рухів, витримку тощо. Але головна мета включення ігор у навчальний процес -- викликати інтерес до навчання. Якщо гра захоплює дітей, вони виявляють максимальну активність, не відчувають втоми, їм хочеться досягти найкращого результату.

На етапі закріплення знань, умінь і навичок учнів ми використовували такі дидактичні ігри, організація яких не потребує від учителя багато часу на приготування відповідного обладнання, а від дітей -- запам'ятовування громіздких правил. Перевагу надавали тим іграм, які передбачають участь у них більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги. Наведемо для прикладу декілька ігор, які ми використовували під час експериментального навчання:

Дидактична гра «На що скаржиться природа?»

Учні класу діляться на дві команди. 1 команда подає сигнал тривоги, в якому йдеться про те, на що скаржиться природа, якої шкоди їй завдають люди. 2 команда -- «лікарі природи». Вони повинні дати пораду, як допомогти природі, щоб вона не страждала.

Дидактична гра «Помічники повітря»

Учні класу діляться на дві команди. Перша команда називає шляхи забруднення повітря, а друга команда дає пораду, як можна позбутися цього забруднення або зменшити його.

Дидактична гра «Знайдіть помилки»

Учні класу поділяються на 2-3 команди. Вчитель зачитує твердження. Учні повинні знайти помилку у твердженні і виправити її. Переможе команда, яка помітила більше помилок і вірно їх виправила.

Корінь вбирає із ґрунту воду; у стеблі утворюються поживні речовини; листя проводить воду від кореня до всіх органів; із квітки утворюється плід; плід служить рослині для розмноження; насіння захищає плід від пошкоджень; із кореня утворюється плід; корінь закріплює рослину в ґрунті.

Дидактична гра «Знайди пару»

Учні класу поділяються на команди. На дошці виставлено ілюстрації із зображенням органів, якими розмножуються рослини (цибулина, вуса, живець, бульба, кореневий паросток, плід із насінням). У вчителя -- ілюстрації рослин, які розмножуються цими органами (тюльпан, підсніжник, смородина, виноград, суниці, малина, картопля, горох, мак тощо). Учитель демонструє рослину, запитує її назву і пропонує вибрати, яким органом вона розмножується.

Переможе команда, яка правильно назве більше рослин.

Дидактична гра «Впізнай за описом»

Учні класу поділяються на команди (залежно від кількості рядів у класі). Вчитель викликає по черзі до дошки по два учні з кожної команди, дає кожному ілюстрацію із зображенням тварини (так, щоб не бачили інші учні у класі) і пропонує описати її середовище існування та зовнішній вигляд так, щоб можна було впізнати зображену тварину. Той, хто впізнає, називає описану тварину. Перемагає та команда, у якої впізнали більше тварин.

Як видно із запропонованих фрагментів уроків, методи не відокремлені один від одного нездоланною стіною, а, навпаки в реальному процесі навчання часто взаємно проникають один в одного, виступають один з одним у єдності. Але для того, щоб вони були реалізовані під час вивчення нового навчального матеріалу, необхідно їх представлення з урахуванням вікових особливостей мислення та інтересів дітей молодшого шкільного віку.

2.3. Аналіз результатів експериментального дослідження

Одним із завдань нашого дослідження було експериментально перевірити доцільність поєднання різних методів навчання на уроці природознавства та їх вплив на ефективність процесу формування природничих знань у молодших школярів. Ми ставили за мету порівняти результати роботи в експериментальному і контрольному класах, які мали відмінності в організації навчального процесу.

Для забезпечення достовірності результатів дослідження на цьому етапі експерименту було використано комплексну діагностичну методику, що містить методи педагогічного спостереження, письмове опитування учнів та аналіз результатів учнівської діяльності. З метою інтерпретації одержаного статистичного матеріалу і обґрунтування результативності дослідження ми скористалися табличним та діаграмним методами зіставлення результатів навчання в експериментальному і контрольному класах.

Підсумкове письмове опитування учнів проводилося наприкінці навчання в 3 класі (2007-2008 н. р.) після завершення формувального експерименту. Метою опитування було визначити рівні сформованості природничих знань в учнів експериментального та контрольного класів, і тим самим з'ясувати, як впливає сукупність визначених нами загальнодидактичних критеріїв вибору та поєднання методів навчання на уроках «Я і Україна. Природознавство».

Завдання поділялися на чотири рівні: низький, середній, достатній та високий (відповідно до вимог «Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів»). Змістову основу, розроблених контрольних завдань, становив програмовий матеріал із предмету «Я і Україна. Природознавство» для 3 класу (див. додаток В).

Основним критерієм оцінювання результатів виконання контрольних тестових завдань була якість виконання завдань учнями: правильність і повнота відповіді. Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів завдань підсумкового опитування наприкінці навчання у 3 класі представлено в таблиці 3.

Таблиця 3

Аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів завдань підсумкового опитування

Рівні навчальних досягнень	Результати аналізу відповідей учнів (у %)
	Повна правильна	Неповна правильна	Частково правильна	Неправильна	Відсутня
	ЕК	КК	ЕК	КК	ЕК	КК	ЕК	КК	ЕК	КК
Низький рівень	91,6	84,4	0,0	0,0	0,0	0,0	7,7	7,1	0,0	0,0
Середній рівень	75,8	70,3	14,6	9,9	3,4	10,2	3,8	7,1	0,0	0,0
Достатній рівень	66,5	13,2	18,4	3,1	3,4	10,2	3,8	14,6	3,6	32,7
Високий рівень	43,5	37,3	22,3	6,3	7,7	19,2	18,3	11,2	3,6	20,3

Аналіз даних таблиці свідчить, що кількісні показники наприкінці навчального року в експериментальному класі на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному класі.

На основі даних таблиці, а також за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, встановлених Міністерством освіти і науки України, ми обчислили середній бал кожного учня і визначили рівні сформованості природничих знань в учнів експериментального та контрольного класів наприкінці формувального експерименту. Співвідношення кількості учнів із відповідними рівнями сформованості природничих знань покажемо за допомогою діаграми (див. рис. 1).

Рис. 1. Розподіл учнів за рівнями сформованості природничих знань

Аналіз даних діаграми показує, що в результаті експериментального навчання спостерігається помітно вищий рівень засвоєння молодшими школярами природничих знань. Зокрема, 46,2 % учнів експериментального класу відповідають показникам високого рівня сформованості знань, що на 6,9 % більше порівняно з учнями контрольного класу (39,3 %). Достатнього рівня сформованості знань досягли 30,8 % учнів експериментального класу, тоді як у контрольному класі цей показник становив 17,8 %. 7,7 % учнів експериментального класу досягли низького рівня сформованості природничих знань, а в контрольному класі -- 14,3 % учнів, що майже у два рази більше.

Таким чином, кількісний та якісний аналіз результатів проведеного експериментального дослідження свідчить про ефективність запропонованої нами методики, яка полягала у цілеспрямованому поєднанні різних методів навчання впродовж вивчення курсу «Я і Україна. Природознавство» на основі загальнодидактичних критеріїв вибору та поєднання методів навчання на уроках.

Висновки

На основі узагальнення результатів нашого теоретико-експериментального дослідження можна зробити такі висновки.

Дітей початкової школи стомлює одноманітність, нетворча робота. Фізіологи з'ясували, що у 90 % дітей втомленість під час навчальної діяльності виникає не від нестачі енергії, а від її надлишку. Вони більше втомлюються на нецікавих уроках, ніж на уроках, наповнених напруженим, цікавим змістом. Саме тому вчитель повинен використовувати різноманітні методи навчання, уміло поєднувати і чергувати їх, створювати ситуації зайнятості та емоційного переживання.

До основних методів навчання природознавства в початковій школі належать бесіда, розповідь, практична робота, дослід та спостереження. Проте жоден із зазначених методів не можна вважати універсальним і придатним для розв'язання всіх завдань, що стоять перед викладанням природознавства.

Вибір методів залежить від ряду факторів, головними з яких є:

Ш завдання і зміст навчання;

Ш рівень знань, умінь і навичок учнів;

Ш матеріальна база викладання природознавства;

Ш особистість учня.

Однак, обираючи методи навчання, вчитель не може вважати основним, вирішальним якийсь один із цих факторів, їх потрібно враховувати в комплексі.

Застосовуючи різні методи навчання, вчитель має постійно дбати про те, щоб самостійність учнів поступово підвищувалась. Тому він повинен планувати, до яких міркувань і умовиводів приведе учнів. При цьому чим ретельніше вчитель приховуватиме висновок, до якого підводить учнів, тим з більшим напруженням та інтересом підійдуть молодші школярі до цього висновку і тим краще засвоять матеріал. Розвивати самостійність учнів можна застосовуючи будь-який метод.

Чим різноманітніші методи навчання, тим всебічнішим і осмисленішим буде сприймання учнями навчального матеріалу.

Використання різних методів, зокрема слово вчителя, і демонстрування різних засобів наочності та проведення практичних робіт відіграє значну роль у вивченні природознавства. У дітей молодшого шкільного віку мислення переважно конкретне. Тому навчання в початковій школі повинно бути наочним і предметним. Для формування нових знань учитель повинен використовувати насамперед ті методи, які дозволяють знайомити дітей із тілами та явищами природи шляхом чуттєвих сприймань. Наприклад, демонстрація дослідів, натуральних об'єктів, наочного приладдя, спостереження в природі та в класі, роботи на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці тощо. Це сприяє формуванню у дітей чітких уявлень про об'єкти навколишнього середовища. Але не можна не зважати на роль слова вчителя, яке відіграє значну роль у формуванні природничих уявлень і понять.

У процесі викладання природознавства дуже важливо, щоб кожен метод займав своє місце, тобто використовувався відповідно до змісту предмета в цілому, теми уроку і навіть його окремих етапів, вікових особливостей учнів та умов школи. Вчитель має чітко уявити можливості використання різних видів словесних, наочних і практичних методів, щоб правильно вибирати, поєднати і застосовувати їх. Застосовуючи той чи інший метод у процесі викладання, вчитель привчає учнів до певних логічних операцій, розвиває особистісні якості дітей, пізнавальний інтерес.

Під час вивчення природознавства на одному уроці доцільно застосовувати кілька різних методів навчання, надаючи перевагу використанню практичних та наочних. Специфіка вибору методів для проведення уроків визначається тим, що об'єктом вивчення стає сама природа. Кожний метод по-своєму розвиває учнів, їхнє мислення, уміння і навички.

Найглибше і найміцніше учні засвоюють матеріал тоді, коли активно його сприймають, коли вони зацікавлені предметом і прагнуть здобути знання. Тому одне з найголовніших завдань учителя -- збудити допитливість учнів, навчити їх думати, самостійно шукати відповідь. Здійсненню цього завдання при проведенні експериментальної роботи сприяло використання різноманітних методів і прийомів навчання.

Зокрема, актуалізацію знань, умінь і навичок учнів та повідомлення теми уроку ми здійснювали у вигляді бесід, спрямованих на виявлення раніше набутих знань, які є складовою частиною нових. Враховуючи те, що актуалізація знань повинна створювати емоційний настрій і мобілізувати увагу молодших школярів на сприймання нового матеріалу, на цьому етапі уроку ми застосовували відгадування загадок, розв'язування ребусів, кросвордів, проблемних ситуацій. Під час вивчення нового матеріалу ми використовували різноманітні методи та прийоми навчання, а саме: постановка проблемних запитань, а далі евристична бесіда, вміло поєднана з практичною роботою, з використанням наочності, виконання дослідів та ін. При такій методиці вивчення нового матеріалу учні стають активними учасниками педагогічного процесу. Для закріплення знань, умінь і навичок ми проводили роботу в зошиті з друкованою основою, розв'язування пізнавальних завдань на застосування знань, дидактичні ігри тощо.

Отже, на уроках природознавства треба застосовувати словесні методи у поєднанні з демонструванням наочності (словесно-наочні), а також практичні методи із застосуванням наочності та слова вчителя (словесно-наочно-практичні).

Під час експериментального дослідження доведено, що процес формування природничих знань у молодших школярів буде ефективним за умови оптимального поєднання методів навчання на уроках «Я і Україна. Природознавство». Загальною тенденцією, виявленою під час аналізу результатів формувального експерименту, було збільшення, порівняно з контрольним класом, кількості учнів експериментального класу, що досягли високого рівня навчальних досягнень на кінець навчального року (експериментальний клас -- 46,2 % учнів; контрольний клас -- 39,3 % учнів), та зменшення кількості дітей, що мають низький рівень навчальних досягнень (експериментальний клас -- 7,7 % учнів; контрольний клас -- 14,3 % учнів). Встановлено, що використання різноманітних методів на уроках сприяє позитивному ставленню учнів до цього навчального предмету та підвищенню інтересу школярів до вивчення навколишнього світу.

Результати експериментального класу виявилися вищими в зв'язку з тим, що в проведених нами уроках використовувалися різноманітні методи і прийоми навчання та їх поєднання (бесіда та розповідь із використанням наочності; демонстрація та проведення дослідів; практична робота з колекціями, гербаріями, натуральними об'єктами; повідомлення цікавих фактів тощо), а уроки, проведені в контрольному класі, характеризуються переважанням словесних методів навчання.

Таким чином, застосування вчителем усього набору методів навчання у їх численних комбінаціях і поєднаннях забезпечує високий рівень навчання і розвитку молодших школярів. Тому в процесі підготовки до уроків природознавства вчителеві слід пам'ятати, що вибір і оптимальне поєднання методів, прийомів і засобів повинні вирішувати завдання навчання, розвитку і формування особистісних якостей молодшого школяра.

Список використаної літератури

1. Андрієнко Л.В. Природа України та її охорона. -- К.: Наукова думка, 1983. -- С. 27-35.

2. Алексюк А.М. Педагогіка. -- К.: Вища школа, 1985. -- С. 114-123.

3. Бабанский Ю.К. Педагогіка. -- М.: Просвещение, 1983. -- С. 26-32.

4. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах. -- К.: Веселка, 1998. -- 334 с.

5. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 3 класу. -- К.: Форум, 2003. -- 176 с.

6. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 4 класу. -- К.: Форум, 2004. -- 176 с.

7. Балашова С. Спостереження за природою як засіб екологічного виховання молодших школярів // Початкова школа. -- 2005. -- № 5. -- С. 19-21.

8. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. -- К.: Віпол, 1998. -- 181 с.

9. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна. Віконечко: Підручник для 1 класу. -- К.: Форум, 2003. -- 112 с.

10. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: підручник для 2 класу. -- К.: Форум, 2005. -- 144 с.

11. Біда О. О.Я. Герд -- засновник методики викладання природознавства // Початкова школа. -- 2004. -- № 7. -- С. 59-60.

12. Біда О.А. Природознавство та сільськогосподарська праця. -- К.: Перун, 2000. -- 400 с.

13. Біда О.А. Супутник природознавства: Навчальний посібник для 3 класу чотирирічної початкової школи. -- К.: Знання, 1998. -- 249 с.

14. Біда О.А. Хрестоматія довкілля. -- К.: Перун, 1999. -- 360 с.

15. Божович Л.И. Личность и её формирование в детском возрасте. -- М.: Просвещение, 1968. -- 209 с.

16. Бондар Л.М. Уроки мислення серед природи у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського // Початкова школа. -- 2005. -- № 9. -- С. 12-14.

17. Варзацька Я.О., Шевченко Л.М. Уроки мислення серед природи // Початкова школа. -- 1991. -- № 5-6. -- С. 31-34.

18. Василенко В.А., Фоломкіна Н.О. Природа як засіб розумового виховання у творчій спадщині В.О. Сухомлинського // Початкова школа. -- 1986. -- № 9. -- С. 65-66.

19. Ващенко Г. Виховний ідеал. -- Полтава, 1994. -- 151 с.

20. Вербицька О. Інтерактивні методи предметів навчання природничого циклу // Початкова школа. -- 2007. -- № 6. -- С. 23-25.

21. Верзилін Н.М., Корсунская В.М. Загальна методика викладання біології. -- М.: Просвещение, 1983. -- 118 с.

22. Вихрущ В.О. Методологія та методика наукового дослідження. -- Тернопіль, 2007. -- С. 79-80.

23. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. -- К.: Радянська школа, 1976. -- 272 с.

24. Волкова Л.С. Якщо уважно довкола подивитися. -- Київ: Веселка, 1988. -- С. 3-5.

25. Волкова Н.П. Педагогіка. -- К.: Академія, 2003. -- С. 275-303.

26. Гадецький М.В., Хлебнікова Т.М. Організація навчального процесу в сучасній школі. -- Харків: Ранок, 2003. -- 133 с.

27. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навчальній посібник. -- К., 1995. -- 237 с.

28. Герд А.Я. Избранные педагогические сочинения. -- М.: АПН РСФСР, 1953. -- С. 206-227.

29. Гетьман В.Ф. Екскурсії з природознавства в 2 і 3 класах: Посібник для вчителів. -- К.: Радянська школа, 1983. -- С. 11-18.

30. Голант Е.Я. Методы обучения в советской школе. -- М.: Педагогика, 1957. -- 345 с.

31. Голікова О.Г. Урок мислення серед природи // Початкова школа. -- 1995. -- № 4. -- С. 28-38.

32. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. -- М.: Просвещение, 1977. -- 159 с.

33. Грущинська І.О. Ведення спостережень за природою влітку // Початкова школа. -- 2001. -- № 3. -- С. 59-60.

34. Гуз К.Ж. Дидактика, методика, нові інформаційні технології // Педагогіка і психологія. -- 2000. -- № 3. -- С. 16-18.

35. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения. -- М.: Учпедгиз, 1956. -- 158 с.

36. Дмитрієв Ю.Д. Про природу для великих і маленьких. -- К.: Радянська школа, 1986. -- С. 11-16.

37. Долгозвяга С. Урок -- аукціон знань з природознавства (3 клас) // Початкова школа. -- 2005. -- № 2. -- С. 62-69.

38. Дробноход М. Філософія екологічної освіти // Освіта. -- 1996. -- 29 травня.

39. Дубровина И.В. Об индивидуальных особенностях школьников // Педагогика и психология. -- 1975. -- № 6. -- 64 с.

40. Жаркова І. Тематичний контроль навчальних досягнень учнів 3-4 класів із курсу «Я і Україна. Я і природа» // Початкова школа. -- 2006. -- № 5. -- С. 25-27.

41. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Уроки з курсу «Я і Україна. Природознавство». 3 клас. -- К.: Грамота, 2006. -- 200 с.

42. Замашкіна О. К.Д. Ушинський про взаємозв'язок навчання і розвитку молодших школярів // Початкова школа. -- 2004. -- № 4. -- С. 41-45.

43. Запереченко Н. Цікаві завдання з природознавства // Початкова школа. -- 2006. -- № 1. -- С. 26-29.

44. Ільченко В.Р. Інтеграція змісту освіти // Рідна школа. -- 1993. -- № 7. -- С. 49-50.

45. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). -- М.: Просвещение, 1978. -- 224 с.

46. Каратель Л.М. Методика викладання природознавства в IV класі. -- К.: Радянська школа, 1976. -- С. 19-40.

47. Картель М.В. Ребуси для уроків ознайомлення з навколишнім світом та природознавства // Початкова школа. -- 1990. -- № 3. -- С. 36-38.

48. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. -- К.: Вища школа, 1975. -- С. 30-47.

49. Князева Т. Використання методів проблемного навчання на уроках природознавства // Початкова школа. -- 2002. -- № 2. -- С. 31-35.

50. Коваль Н.С. Люби й бережи рідну природу // Початкова школа. -- 1991. -- № 2. -- С. 18-19.

51. Коваль Н.С. Самостійна робота на уроках природознавства. -- К.: Радянська школа, 1982. -- 92 с.

52. Коменский Я.А. Великая дидактика. -- М.: Педагогика, 1982. -- Т. 1. -- 168 с.

53. Коренева І. Завдання та ігри для розвитку спостережливості школярів у процесі вивчення природничого матеріалу // Розкажіть онуку. -- 2004. -- № 6. -- С. 41-43.

54. Костюк Г.С. Психологічні питання поліпшення якості уроку // Психологічні умови поліпшення якості уроку. Збірник статей / За ред. Г.С. Костюка. -- К.: Радянська школа, 1959. -- С. 3-16.

55. Куцай Т.П. Урізноманітнення форм навчання як засіб гуманізації педагогічного процесу // Початкова школа. -- 1995. -- № 3. -- С. 18-23.

56. Лаптаев С.К. Рассказы о полезных растениях: Пособие для учащихся. -- М.: Просвещение. -- 1984. -- С. 4-6.

57. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. -- М.: Педагогика, 1981. -- 185 с.

58. Лернер И.Я. Процесс обучения и его закономерности. -- М.: Знание, 1980. -- 96 с.

59. Лернер И.Я. Развитие мышления учащихся. -- М.: Просвещение. -- 1982. -- 134 с.

60. Лисенко Н.В. Екологічне виховання дошкільників. -- К.: Освіта, 1993. -- 160с.

61. Логачевська С. Диференційовані завдання на уроках природознавства в 3 класі // Початкова школа. -- 2005. -- № 9. -- С. 33-35.

62. Логачевська С.П. Дійти до кожного учня. -- К.: Радянська школа, 1990. -- С. 99-104.

63. Макогон О.Г., Надворний П.М. Ігри з зоології. Кросворди. Чайнворди. Головоломки. Загадки. -- К.: Радянська школа, 1988. -- 48 с.

64. Мельничук П.Д. Кодовані картки на уроках природознавства // Початкова школа. -- 1991. -- №3. -- С. 28-33.

65. Мечник Л.А., Волошин О.М., Мечник І.І. Дітям про тварин: Книга для читання з природознавства для учнів 3(2) класу. -- Тернопіль: Підручники і посібники, 1995. -- 56 с.

66. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. -- М.: Педагогическое общество России, 2002. -- 360 с.

67. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. -- К.: Вища школа, 2001. -- С. 211-217.

68. Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Байрон О.В. Екологія. Охорона природи: Словник-довідник. -- К.: Знання, 2002. -- 550 с.

69. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. -- К.: Вища школа, 1990. -- 302 с.

70. Нарочна Л.К., Онищук В.О. Уроки природознавства в 3 класі. -- К., 1976. -- 96 с.

71. Онищук В.А. Урок в современной школе. -- М.: Просвещение, 1981. -- 191 с.

72. Павлов И.П. Полное собрание сочинений. -- М.: Изд-во АН СССР, 1951. -- Т. 2. -- 274 с.

73. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. -- М.: Просвещение, 1990. -- 192 с.

74. Паламарчук В.Ф. Як виростити інтелектуала. -- Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000. -- С. 93-100.

75. Педагогічний словник / За ред. М.Д. Ярмаченка -- К.: Педагогічна думка, 2001. -- 377 с.

76. Полтавська Л.Т. Урок -- прес-конференція // Початкова школа. -- 1992. -- № 3-4. -- С. 34-39.

77. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. -- К.: Початкова школа, 2006. -- С. 246-276.

78. Процюк А.Г. Розвиток пізнавальної активності і творчості дітей засобами природознавства // Початкова школа. -- 1991. -- № 9. -- С. 24-25.

79. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. -- К.: Ґенеза, 1999. -- 368 с.

80. Савченко О.Я. Напрямки оновлення початкової школи // Початкова школа. -- 1991. -- № 10. -- С. 6-8.

81. Савченко О.Я. Урок у початкових класах. -- К.: Освіта, 1993. -- 224 с.

82. Сидоренко В.К. Проблема актуальна, різнобічна // Рідна школа. -- 1992. -- № 7. -- С. 30-34.

83. Скаткин М.Н. Совершенствование процесса обучения. -- М.: Педагогика, 1971. -- 208 с.

84. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5-ти т. -- К.: Радянська школа, 1977. -- Т. 5. -- 210 с.

85. Сухомлинский В.А. Об умственном воспитании. - К.: Рад. школа , 1983. - 224с.

86. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. -- К.: Радянська школа, 1988. -- 128 с.

87. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. -- К.: Радянська школа, 1976. -- 504 с.

88. Усова А.В. Формирование у школьников научных понятий в процессе обучения / АПН СССР. -- М.: Педагогика, 1986. -- 173 с.

89. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори. -- М.: Педагогіка, 1974. -- 235 с.

90. Ушинський К.Д. Человек как предмет воспитания. -- М.: Изд-во АПН РСФСР, 1950. -- С. 249-251.

91. Фіцула М.М. Педагогіка. -- К.: Академія, 2002. -- С. 118-145.

92. Функція і структура методів навчання / За ред. В.О. Онищука. -- К.: Радянська школа, 1979. -- 103 с.

93. Хомич Л.О. Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів. -- К.: Магістр - S, 1998. -- 76 с.

94. Чала Г.А. Вчимося бути спостережливими й уважними // Початкова школа. -- 1995. -- № 9. -- С. 27-20.

95. Шандрівська Т., Лясковська М. Я і Україна: Розробки уроків для початкових класів. -- Тернопіль, 2002. -- 96 с.

96. Шарапова А.С. та ін. Навчання в 3 класі чотирирічної і в 2 класі трирічної початкової школи: Посібник для вчителя. -- К.: Освіта, 1995. -- 26с.

97. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. -- М.: Педагогика, 1988. -- 208 с.

98. Юрович В.А. Загадки про природу // Освіта. -- 1993. -- 30 вересня, 25 листопада.

99. Юрович В.А. Фольклор про природу як засіб підвищення ефективності уроків природознавства // Початкова школа. -- 2005. -- № 6. -- С. 34-38.

100. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою. -- К.: Вища школа, 1993. -- С. 3-18.

Додатки

Додаток А

Ігри та завдання для розвитку спостережливості

Розвиваємо спостережливість

Мета: розвиток сприймання, уважності.

Хід гри

Учні діляться на 2 команди. Завдання командам - назвати якомога більше:

а) предметів, які знаходяться поряд і мають червоний колір;

б) предметів, назви яких починаються з букви к;

в) дерев, що зараз оточують дітей;

г) тварин, яких діти бачили під час екскурсії тощо.

Перемагає команда, яка назве більшу кількість об'єктів.

Опиши предмет

Мета: вдосконалення навичок зорового обстеження і аналізу предметів, а також опису їх форми, розвиток зв'язного мовлення, пам'яті.

Ігровий матеріал (для гри можна використовувати різноманітні природні об'єкти): плоди, квіти, пагони рослин, різноманітні тварини, що зустрічаються під час екскурсії.

Хід гри

Вчитель пропонує уважно розглянути об'єкт природи, з уяви описати його. Виграє той, хто правильно назве більшу кількість деталей. У результаті гри діти повинні оволодіти такою послідовністю опису предмета: 1) виділення загальної форми предмета, його контуру; 2) виділення основних частин предмета та їх властивостей (форми, кольору тощо); 3) визначення розміщення основних частин у просторі; 4) виділення більш дрібних частин, їх властивостей та розташування в просторі.

Хто найспостережливіший?

Мета: розвивати спостережливість, пам'ять, увагу.

Хід гри

Вчитель подумки обирає будь-який предмет з довкілля і, не називаючи його, описує дітям. Виграє той, хто першим здогадається, про що йдеться. Гра ускладнюється, коли вчитель описує природне явище (весна, вітер, сніг) чи процес (листопад, ріст, живлення).

Якого кольору?

Мета: розвиток зорового сприймання, пам'яті, закріплення поняття про кольори та відтінки.

Ігровий матеріал: для гри можна використовувати будь-які предмети, що вас оточують, чи то на екскурсії в природі, чи то в класній кімнаті.

Хід гри

Вчитель пропонує дітям уважно роздивитись кольори довкілля. Потім обирає будь-який об'єкт і пропонує учням з уяви назвати, з яких кольорів він складається. Перемагає той, хто першим правильно визначить кольори і відтінки предмета. Право ставити запитання переходить до переможця.

Слід починати гру з більш простих за кольором об'єктів, а потім ускладнювати завдання: обирати предмети з рідкісним сполученням кольорів, з кількома відтінками.

Порівняй предмети

Мета: вчити дітей порівнювати, вдосконалювати навички перцептивного аналізу предметів.

Ігровий матеріал : будь-які об'єкти природи.

Хід гри

Клас ділиться на 2-3 команди. Вчитель обирає два предмети (бажано одного виду або роду) і пропонує дітям порівняти їх. Виграє та команда, яка встановила найбільшу кількість відмінностей та спільних властивостей.

Гра може проводитись і в парах: один учень пропонує об'єкти для порівняння, а другий - називає їх спільні і відмінні риси. Порівнювати треба за кольором, за формою і розміром.

Що в мішку?

Мета: розвиток сприймання на дотик.

Ігровий матеріал: полотняний мішок і 5-6 предметів, наприклад, плоди: шишка, каштан, жолудь, яблуко, китиця горобини; або городина: цибуля, буряк, морква, картопля тощо.

Хід гри

Учасники поділяються на 2 команди. Кожній команді дається зав'язаний мішок із 5-6 предметами. Необхідно на дотик встановити, що знаходиться у мішку. Виграє та команда, яка правильно назве більшу кількість предметів.

Пантоміма для спостережливих

Мета: розвиток спостережливості та уміння «читати» мову жестів.

Хід гри

Учні подумки обирають собі будь-яку тварину і по черзі пантомімою відтворюють її. Решта школярів вгадують. Гра ускладнюється, якщо дітям дати завдання зобразити якесь природне явище (грім, дощ, вітер тощо).

Знайко

Мета: розвиток спостережливості, уваги, вміння бачити.

Хід гри

Вчитель заздалегідь готує запитання на спостережливість. Наприклад:

- Скільки сходинок на шкільному ґанку?

- Які дерева ростуть біля школи?

- Які квіти зараз квітнуть на шкільному подвір'ї?

- Кого більше в паралельному класі: дівчаток чи хлопчиків?

- Зі скількох частинок, як правило, складається листок каштана?

- Скільки чорних цяточок має жук «сонечко»?

- Скільки і які кімнатні рослини ростуть у класі?

Учні поділяються на дві команди і по черзі відповідають на запитання вікторини. Виграє та команда, яка жодного разу не помилилась.

Додаток Б

Народні прикмети щодо погоди на уроках природознавства

Весняні прикмети

* Ранній виліт бджіл - ознака теплої весни.

* Багато хрущів - на засуху.

* Якщо в тиху погоду сонце сильно пече - на грозу або град.

* Зірки падають - на вітер, сильно мерехтять - на негоду.

* Якщо дощ почався на світанку - скоро закінчиться.

* Густа ранкова роса - на гарну погоду.

* Сильно запахла акація - на дощ.

* Пізня весна - на гарне літо.

* У квітні зранку мряка - на теплі сонячні дні.

* Жайворонки високо в небі довго співають - на погоду, а якщо зранку вони мовчать - чекай дощу.

* Надвечір збираються купчасті хмари - на дощ.

* Як спливе на поверхню листя німфеї, водяної лілеї - заморозків більше не буде.

* Зацвіла черемха - можливий останній заморозок.

* Коли дуб розпустився швидше від ясена - на посуху.

* Розпустився клен - буде вже тепло.

* Грім у першій декаді квітня - на тепле і багате літо.

* Крупний квітневий дощ свідчить про його недовготривалість.

* Туман стелиться по воді - на погоду, здіймається вгору - на дощ.

* Жаби не співають на болоті - буде мороз.

* Горобці сидять з розпущеним пір'ям - на дощ.

* Ворони неспокійні на гніздах - на негоду.

* Журавлі літають низько - на негоду.

* Птахи дружно вертаються з вирію - на тепло.

* Вітер вночі - на дощ, а навіть сніг.

* Проліски з розкритими пелюстками - на погоду і тепло.

* Сухий квітень - голодний рік.

* Рано прилетіли жайворонки та граки - буде тепла весна.

* Якщо зайці довго не линяють - бути прохолодній весні.

* Зозуля стала кувати - морозу більше не бувати.

* Ластівка прилетіла - скоро грім загримить.

Літні прикмети

* Купчасті хмари -- на дощ.

* Перисті хмари -- на вітер.

* Тихо і задушливо влітку -- на грозу.

* Дим піднімається стовпом угору -- на ясну погоду.

* Якщо свійські гуси або качки стають на одну ногу, а голову ховають під крило, буде холодно.

* Якщо галки та ворони сідають на верхівках гілок, слід чекати ясну погоду, а сідають на нижні гілки (в крону) -- на вітер.

* Якщо в негоду пташки защебетали - на ясну погоду.

* Ластівки низько літають перед дощем.

* Зранку немає роси - до вечора буде дощ.

* Ворони гуртом пасуться - на сльоту.

* Дощове літо - снігова зима.

* Якщо на ріжок місяця можна умовно повісити відро - погода протримається неменше тижня.

* Павук не тче своїх тенет і заховався кудись - на негоду.

* Жаби завелися дуже гучним хороводом - на дощ.

* Коли хмари у місячному світлі блищать міддю - буде дощ.

* Птахи в'ють гнізда на сонячному боці - на холодне літо.

* Сніг швидко розтає і вода хутко збігає - на вологе літо.

Осінні прикмети

* Дим стелеться по землі -- на непогоду.

* Горобці ховаються під стріху -- на мороз.

* Пізній листопад на сувору і довгу зиму.

* Якщо вранці з'являються темні хмари -- вдень чекай дощу.

* Якщо сонце сідає в хмари -- чекай дощу завтра.

* Якщо вранці трава вкрита рясно росою -- дощу не сподівайся.

* Якщо роси мало або зовсім відсутня -- вдень чекай дощу.

* Ввечері тепліше, ніж уранці, чекай негоди.

* Багато горобини - на дощову осінь і сильні морози зимою.

* Якщо вівці збираються разом і бекають - на погану погоду.

* Якщо в небі літає павутиння - на гарну погоду.

* Сильні північні вітри - на холодну погоду.

* Теплий, сухий вересень - пізня зима.

* Швидкий, дружний листопад - на сувору зиму.

* Який у вересні початок, такий буде і кінець.

* Пізній листопад - на сувору і затяжну зиму.

* Осінь ясна - зима холодна.

* Коли до Покрови (14 жовтня) листя з берези і дуба спаде і дерева будуть голі - очікується легка зима, якщо ж воно тримається на гілках слід чекати сувору зиму.

* Опале листя осики лягло догори зворотною стороною - зима буде тепла, лицьовою стороною - холодна, вперемішку - середня.

* Яка погода на покрову, такою буде зима.

* Якщо бузьки не відлетіли до Покрови - на теплу зиму.

* Якщо на Покрову не випав сніг, то не буде його аж до січня.

Зимові прикмети

* Зима без снігу -- літо без хліба.

* Сніг налипає на дерева -- чекай тепла.

* Якщо дерева вкриті інеєм -- на потепління.

* Закружляли у повітрі лапаті сніжинки -- буде відлига.

* Який перший день грудня, така й уся зима буде.

* Якщо в першому тижні грудня погода стала, то зима буде тривала.

* Якщо у січні - березень, бійся у березні січня.

* Коли першого лютого погода ясна, чекай ранньої весни.

* 14 лютого на нічному небі багато зірок - на пізню весну.

* Великий лапатий сніг - на негоду і відлигу.

* Цвіркун сильно скрекоче у хаті - на тепло і сніг.

* Птахи перед потеплінням сідають на нижні гілки дерев.

* Ворона «купається» - на негоду.

* Собака качається по землі - на сніг.

* Кінь лягає на сніг - чекай потепління.

* Вовки виють біля житла - на мороз.

* Рано випаде сніг - весна буде рання.

* Сніг упаде на вологу землю - залишається, на суху - скоро зійде.

* Багато інею взимку - на мороз.

* Блискавка зимою - буде буря.

* Пухнастий іній - на хорошу погоду.

* Сніг, що випадає вночі, лежить довго, а той, що вдень, швидко розтане.

* Хмари пливуть проти вітру - на сніговицю.

* Уночі іній на дерева ліг - удень не випаде сніг.

* У небі воронячий «хоровод» - чекай снігопаду.

* Голосно пищать синиці - вночі буде мороз.

* Півень хвоста волочить на снігопад.

* Кішка в клубок - мороз на поріг.

* Буде сильний мороз, якщо курка хвостом крутить, рано сідає на сідало, ховає дзьоб під крило, підгинає під себе одну ногу.

* Снігурі під вікнами цвірінькають - на відлигу.

Додаток В

Завдання для підсумкового опитування учнів 3 класу

1 варіант

Низький рівень

1. Нафта -- це гірська порода, яка перебуває у:

а) твердому стані; б) рідкому стані; в) газоподібному стані.

2. Дерево має:

а) кілька соковитих стебел; б) кілька дерев'янистих стебел;

в) одне дерев'янисте стебло.

3. До нервової системи людини належить:

а) кишечник; б) трахея; в) спинний мозок.

Середній рівень

1. З'єднай стрілками.

2. Підкресли назви органів травлення.

Серце, шлунок, тонка кишка, спинний мозок, стравохід, зуби, гортань, ротова порожнина, товста кишка, пряма кишка.

3. Впиши в таблицю назви тварин.

Бджола, черепаха, ящірка, лисиця, мурашка, заєць.



Комахи	Плазуни	Звірі

Достатній рівень

1. Встав пропущені слова.

Влітку довжина тіні від гномона ______________, ніж узимку, тому що Сонце влітку знаходиться __________________ на небосхилі.

2. З'єднай стрілками, якими органами розмножуються такі рослини.

Соняшник	*		*	бульбами.
Виноград	*		*	насінням.
Картопля	*		*	цибулинами.
Тюльпан	*		*	живцями.

3. Яке значення для людини має вода?

Високий рівень

Доведи, що для життя сучасної людини необхідні корисні копалини.

2 варіант

Низький рівень

1. Глина -- це гірська порода, яка знаходиться у:

а) рідкому стані; б) твердому стані; в) газоподібному стані.

2. Кущ має:

а) одне дерев'янисте стебло; б) кілька дерев'янистих стебел;

в) кілька соковитих стебел.

3. До органів дихання людини належать:

а) артерії; б) нерви; в) легені.

Середній рівень

1. З'єднай стрілками.



2. Підкресли, що належить до органів кровообігу.

Шлунок, вени, легені, капіляри, артерії, спинний мозок, серце, нерви, бронхи, череп.

3. Впиши в таблицю назви тварин.

Жаба, щука, сорока, короп, горобець, тритон.

Риби	Земноводні	Птахи

Достатній рівень

1. Встав пропущені слова.

Опівдні довжина тіні від гномона ________________, ніж зранку, тому що Сонце опівдні перебуває ______________________ на небосхилі.

2. З'єднай стрілками, якими органами розмножуються вказані рослини.

Смородина	*		*	бульбами.
Картопля	*		*	насінням.
Горох	*		*	листками.
Кімнатна фіалка	*		*	живцями.

Подобные документы

• Практичні засоби навчання на уроках природознавства

  Активні методи навчання, їх види та роль у педагогічній діяльності: словесні, наочні та практичні. Застосування практичних методів навчання на уроках природознавства. Правила проведення спеціальних екскурсій, евристичні методи в природничих дослідах.
  
  курсовая работа [54,9 K], добавлен 15.06.2010
  

• Розвивальний потенціал бесіди як методу навчання у сучасній початковій школі

  Наукові основи проблеми розвивального потенціалу методів навчання, дидактична сутність словесних методів навчання як педагогічна проблема. Бесіда як метод навчання молодших школярів. Забезпечення розвивального потенціалу бесіди у навчальному процесі.
  
  магистерская работа [204,2 K], добавлен 23.11.2009
  

• Форми організації навчання природознавству в початковій школі

  Урок як основна форма організації процесу навчання. Характеристика позаурочної і позакласної роботи з природознавства в початковій школі. Стан проблеми дослідження у практиці педагогічної діяльності, творчий підхід до процесу вивчення природознавства.
  
  дипломная работа [237,6 K], добавлен 13.11.2009
  

• Методи навчання школярів на уроках іноземної мови

  Головний зміст та етапи розвитку теорії методів навчання в дидактиці. Поняття та специфіка методів, їх класифікація та різновиди в навчанні, визначення практичної ефективності кожного. Закономірності вибору тих чи інших методів навчання в діяльності.
  
  курсовая работа [68,5 K], добавлен 15.05.2011
  

• Особливості поєднання інтерактивних методів навчання з традиційними на уроках у початковій школі

  Сутність інтерактивних методів навчання, особливості їх поєднання з традиційними на уроках освітньої галузі "Людина і світ". Організація групової навчальної діяльності та міжособистісного діалогу. Використання інформаційних технологій на уроках музики.
  
  курсовая работа [1,0 M], добавлен 28.10.2014
  

• Традиційні методи навчання грамоти дітей з ТПМ

  Ефективність процесу навчання. Класифікація основних методів навчання. Особливості використання наочних, словесних, практичних методів в роботі з проблемними дітьми. Відмінні особливості в освітніх та корекційних програмах навчання дітей грамоті.
  
  контрольная работа [67,8 K], добавлен 09.12.2011
  

• Метод проектів як один із сучасних методів навчання

  Розвиток теорії методів навчання у дидактиці. Класифікація методів навчання та критерії їх оптимального вибору. Сутність проектної технології та її значення. Проектування як метод особистісно орієнтованого навчання. Загальні поради до структури проекту.
  
  дипломная работа [66,9 K], добавлен 16.09.2010
  

• Комплексне використання засобів наочності в процесі формування природничих знань молодших школярів

  Принципи і правила навчання. Теоретичні основи використання засобів наочності на уроках "Я і Україна". Системний підхід у реалізації принципів навчання. Класифікація засобів наочності, що використовуються на уроках природознавства та їх характеристика.
  
  курсовая работа [63,3 K], добавлен 11.06.2009
  

• Особливості проведення уроків природознавства з використанням плану і карти в сучасній початковій школі

  Аналіз програми шкільного курсу природознавства у загальній і допоміжній школах. Характеристика основних методів навчання. Методика роботи з планами та картами на уроці у 4 класі. Використання комп'ютерних технологій при викладанні предмету "Я і Україна".
  
  курсовая работа [8,0 M], добавлен 19.03.2014
  

• Використання засобів навчання на уроках природознавства у початковій школі

  Особливості засобів навчання і їх роль у ефективному засвоєнні знань учнями початкових класів. Класифікація засобів наочності, що використовуються на уроках природознавства. Використання опорних схем. Екскурсії, як важливий засіб навчання природознавству.
  
  курсовая работа [1,6 M], добавлен 15.06.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам