1.1 Психолого-педагогічні аспекти вивчення інформатики в початкових класах

Результатом невпинного процесу інформатизації суспільства став той факт, що з засобами комп'ютерних технологій дитина сьогодні зустрічається значно раніше, аніж починається систематичне вивчення у старшій школі курсу «Інформатики». Комп'ютер все більше входить до найближчого інтелектуального оточення дитини, впливає на формування навчального середовища, на процеси інтеріоризації, що означає: внутрішня дія за змістом не відрізняється від зовнішньої, а лише набуває певних суб'єктивних деформацій, загалом кажучи - ідеалізується. Природно, що тут постає проблема визначення етапів переходу зовнішнього у внутрішнє та екстеріоризації - це винесення назовні результатів внутрішніх, розумових дій, навчальну діяльність дитини. Все це вказує на те, що цілеспрямований процес формування інформаційної культури дитини повинен починатися значно раніше, аніж це передбачено існуючими навчальними планами загальноосвітньої школи.

Актуальними стають питання не тільки про застосування ІКТ у основній школі, але i про перенесення початку вивчення основ інформатики на рівень основної школи [46]. Все більшого поширення набирає думка про те, що вивчення деяких питань щодо початкових знань в галузі використання комп'ютерів можуть бути віднесені до початкової школи. Деякі педагоги сміливо впроваджують викладання інформатики у початкових класах[72, 88].

Перелік позитивних моментів, що дає використання засобів інформаційних технологій, стало вже загальним місцем у безлічі публікацій на цю тему. Але характерним для більшості цих публікацій є деяка декларативність, яка, у кращому випадку, підтверджена бажанням авторів застосовувати зазначені технології у все нових галузях діяльності, у тому числі навчальній. Перехід від декларації мети, яку формулюють автори, до процедури реалізації цієї мети неможливий без урахування вікових особливостей молодших школярів. Те, що ми бачимо сьогодні, спонукає зробити висновок: замість глибокого, всебічного вивчення впливу інформаційних технологій на результати навчання та формування психічних якостей дитини, що потребує проведення кропітких, зважених та науково-обґрунтованих психолого-педагогічних досліджень, проводиться «механічне» поширення інформаційних технологій на всю множину навчальних закладів. Обґрунтування такого поширення посилання на те, що «вчителька переконана у впровадженні ІКТ», не може бути підставою для узагальнення результатів таких педагогічних «експериментів».

Треба сказати i про те, що традиційні посилання на «класичні» психолого-педагогічні дослідження не зовсім коректні в силу того, що вони були проведені до появи сучасних засобів інформаційних технологій. Досвід показує, що вдосконалення апаратно-програмних засобів здійснюється скоріше, аніж психолого-педагогічні дослідження щодо їх впливу на процеси навчання та виховання дитини. Таким чином, формується множина проблем щодо з'ясування впливу засобів інформаційних технологій та специфіки їх використання на динаміку психічного розвитку дитини та досягнення кінцевих цілей навчання. Наприклад, як використання засобів інформаційних технологій у молодшому вiцi впливає на формування системи оперативних одиниць сприйняття, сенсорних еталонів, котрі опосередковують сприйняття та перетворюють його з процесу побудови образу в елементарні процеси пізнання? На результатах яких психолого-педагогічних досліджень ґрунтується визначення ролі i місця засобів інформаційних технологій у навчально-виховному процесі початкової шкільної ланки? Чим обґрунтовано перенесення початку вивчення основ інформатики у початкову школу? Чи можна обмежитися тезисом «Не зашкодь» тільки з точки зору дотримання санітарно-гiгiєнiчних норм під час роботи дитини з комп'ютером? Можна пояснити цю думку, підкреслюючи, що ми залишаємося активними прихильниками впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес закладів освіти усіх типів та рівнів акредитації.

Навчальна діяльність з засобами ІКТ пов'язана із самостійним використанням дитиною цих засобів, тобто з процесом управління апаратно-програмним комплексом (за допомогою клавіатури, «миші» тощо) на підставі сприйняття зорової інформації. Особливості процесів сприйняття та опрацювання зорової інформації (розпізнавання, класифікація, категоризацiя тощо) залежать від тієї стадії онтогенезу особистості, на якій всі ці процеси включаються у життєвий цикл суб'єкту навчання [48].

Смислове сприйняття «екранного повідомлення» обумовлене включенням його до активної діяльності дитини щодо управління засобом. Тут виникає питання про урахування впливу психічних якостей дитини та залежності від цього швидкості та правильності виконання операції щодо управління навчальним засобом.

Педагогічні спостереження показали, що при роботі з конкретним програмним забезпеченням, що використовуються для розв'язування навчальної задачі, предметна галузь якої знаходиться за межами власне інформаційних технологій, учень знаходиться в ситуації, коли повинен використовувати дві паралельно-послідовні перцептивнi схеми. Одна схема - основна - дозволяє йому здійснювати діяльність в предметній галузі учбової задачі, інша - додаткова - здійснювати діяльність щодо управління засобами. При звертанні до тієї чи іншої перфективної схеми, одна з них відступає на другий план, тобто переходить в область «затемнення». Переведення уваги, перенесення акцентів діяльності визначає специфіку застосування навчального засобу та відповідного програмного забезпечення в навчальному процесі, впливає на процес прийняття рішення.

Важливим також є питання про те, у якому спiввiдношеннi повинні формуватись теоретичні уявлення, що пов'язані з використанням засобів, та операційно-технічні навички використання цих засобів у дітей молодшого віку. Треба враховувати той факт, що засоби не можуть знайти у дитини дiяльнiсної опори у повсякденній практиці, не виступають як знаряддя праці дитини. Не можна також забувати про те, що штучне поширення сфери використання засобів дитиною обмежується медико-біологічними проблемами [60, 11].

Особливу увагу треба звернути на дослідження операцiонально-технічної компоненти специфічно-перфективних видів навчальної діяльності дитини з використанням засобів інформаційних технологій. Актуальним може бути дослідження динаміки формування смислових відношень, що пов'язують перцептивнi дії дитини при використанні засобів інформаційних технологій з діяльністю, в контексті якої вони здійснюються, враховуючи обмежену множину цієї діяльності, що пов'язано з розумовим віком дитини.

При будь-якій організації навчального середовища, тобто середовища, у якому відбувається навчальна діяльність дитини, використання в ньому програмно-апаратних засобів потребує формування у дитини специфічних структур діяльності, котрі «нав'язуються» цими засобами. Мова йде не про змістовне наповнення навчального курсу, що подається з використанням засобів інформаційних технологій, а про дiяльнiсну складову на рівні управління цим засобом.

Будь-яка операція з засобом ІКТ пов'язана з прийняттям рішення про подальшу діяльність [120], тобто, у нашому випадку, з плануванням дій, спрямованих на використання засобу, на підставі аналізу ситуації, що сформована низкою попередніх дій, та того представлення щодо результату наступних дій, яке виступає як поведінка, що спрямована на реалізацію мети як «образу майбутнього» в самому матеріалі діяльності дитини [138]. При використанні в навчальній діяльності засобу інформаційних технологій ця діяльність багато в чому обумовлена специфікою апаратно програмного комплексу, активне використання якого може здійснюватись тільки у діалоговому режимі. Тут важливим є питання про необхідну i достатню «глибину» аналізу дитиною низки попередніх дій, що привели навчальне середовище «дитина-комп'ютер» до того стану, який повинна аналізувати дитина, та визначення кількості «кроків», яку вона повинна «пройти» до реалізації «образу майбутнього» на екрані комп'ютера. Ці питання пов'язані, з одного боку, з цiлепокладанням проектантів та організаторів навчального процесу, з іншого - з рівнем розумового розвитку дитини, тобто потребують комплексного психолого-педагогічного дослідження.

Як показують педагогічні спостереження, ступінь активності дитини при використанні засобу інформаційних технологій в деякій мiрi може характеризуватися взаємовідносинами, що встановлюються у навчальному середовищі «дитина-комп'ютер» при вирішенні питання «ведений-ведучий» у кожній конкретній ситуації [37]. Зрозуміло, що нижчий рівень активності учня притаманні ситуації, коли ведучим виступає комп'ютер (точніше, те програмне середовище, яким оперує дитина), ведений - учень. Такий рівень характерний для ігрової ситуації, організованої у відповідному програмному середовищі. Перехід засобу інформаційних технологій від рівня «іграшки» до рівня засобу навчальної діяльності визначає якісний ступінь у застосуванні засобу. Тут постає питання про місце, яке організатори навчального процесу відводять засобу ІКТ у цьому процесі.

Існує велика кількість педагогічних програмних засобів (програмного забезпечення), які зводять засіб інформаційних технологій до рівня джерела навчальної інформації, яка візуально подана на екрані комп'ютера або на його аудіо засобах. Активність дитини у цих програмних забезпеченнях визначається її реагуванням на питання, що закладені проектантами відповідного засобу. При такому підході ведучим виступає програмний засіб, «глибина проробки», тобто ретроспективного аналізу дитиною попередніх дій, майже не потрібна, побудова «попереднього плану дій» [92] обмежена одним «кроком». Така ситуація характерна саме для гри, при цьому «правила гри» встановлюються розробниками програмного забезпечення, i є однаковими для всіх користувачів. Питання диференціації тут вирішуються на рівні терміну засвоєння навчального матеріалу, кількістю циклів використання програмного забезпечення або його фрагментів, характером «точок входження» користувача у різні фрагменти програмного забезпечення. Саме такі програмні забезпечення можуть бути використані у навчально-виховному процесі початкової школи. Але використання i таких програмних засобів повинно мати деякі межі, бути змістовно обґрунтовано.

Якщо в старшому шкільному вiцi здійснення діяльності (цiлепокладання, добір засобів, виконання дій, аналіз результатів), зокрема у середовищі «учень - комп'ютер», спирається на достатньо сформовані розумові якості особистості, то у молодшому шкільному вiцi до недоліків зазначеного підходу можна віднести відсутність можливості використання подібних засобів інформаційних технологій для формування у дитини навичок ретроспективного аналізу власних дій, планування подальшої діяльності тобто тих компонентів, без яких неможливо формування продуктивного мислення. Крім того, «мала» компонента самостійності, що притаманна такому підходу, може закріпити у дитини роль веденого у середовищі «людина - комп'ютер», що ніяк не відповідає цілям формування творчої особистості, яка у своїй майбутній діяльності в умовах iнформатизованого суспільства має активно залучати засоби інформаційних технологій для досягнення власних цілей.

Окремого розгляду потребує питання про те, як впливає формування алгоритмічного мислення (на позитивних якостях якого наполягають багато педагогів) на розвиток творчих здібностей учнів. Це важливо хоча б тому, що творчість це, в першу чергу, вихід за межі засвоєного алгоритму. Алгоритм, як система приписів, виконання яких обов'язково приводить до отримання розв'язку задачі, формує, в основному, навички репродуктивної діяльності. Перевантаження алгоритмiчнiстю, стискання рамками приписів саме дитячого мислення може завдати більше шкоди, аніж користі. Врівноваження компонентів різних форм розумової діяльності молодших школярів повинно бути обґрунтовано з урахуванням превалювання формально-логiчнних компонентів в розумовій діяльності при оперуванні алгоритмами. Деякі фахівці навіть наполягають на тому, що постійне оперування з засобами інформаційних технологій накладає свій відбиток на психічну структуру розумової діяльності, на особливості її процесів та виробляє відповідну спрямованість мислення. Аналізуючи професійну діяльність програмістiв, дослідники помітили, що «комп'ютер подібний до дзеркала, яке відображає зворотний бік розумових процесів програміста».

Це далеко не всі питання, що виникають при аналізі даної проблеми, але вивчення цих питань дасть можливість наблизитися до розуміння впливу засобів інформаційних технологій на розвиток дітей молодшого шкільного віку, на формування потрібних, заздалегідь сформульованих та визначених психологічних властивостей дитини. Це, у свою чергу, надасть можливості прогнозувати результати цього впливу, формувати спектр позитивних педагогічних дій при реалізації навчально-виховного процесу з використанням засобів інформаційних технологій Ці питання пов'язані, в першу чергу, з кінцевими цілями навчально-виховного процесу, а не з проблемою використання у цьому процесі того чи іншого апаратного та програмного забезпечення засобів ІКТ.

1.2 Формування інформаційної культури вчителя

2.1 Використання комп'ютера на уроках інформатики в початковій школі

Використання ІКТ у навчальному процесі початкових класів загальноосвітньої школи має широкий спектр, від використання як засобу, що дозволяє вчителю впливати на організацію педагогічної праці, використовуючи у підготовці до проведення уроків, до використанням інформаційні технології у навчанні самими учнями початкових класів, що дозволяє під час опанування роботи з комп'ютером вправлятися у вивченні низки навчальних предметів початкової школи з використанням комп'ютерних програм. Робота з комп'ютером учнів початкових класів, зважаючи на вищезазначені аспекти, може бути чинником впливу на його особистісні якості.

Дослідження зумовлена тим, що в умовах навчальної діяльності особистість молодшого школяра піддається цілому комплексу впливів та знаходиться у середовищі, насиченому дидактичними засобами, що відбиваються на її особистісному розвитку [37].

Велика кількість комп'ютерних енциклопедій, досконалих навчаючих програм, ілюстрованих комп'ютерних книг, навчальних ігор, дають змогу розвивати здібності дитини. Але саме по собі це багатство без участі старших, без праці дорослої людини, залученої до процесу виховання дитини, без консультацій з фахівцями, не навчить дитину [9].

Залучення учнів 1-4-х класів до процесу вивчення елементів комп'ютерної грамотності є, за своєю суттю, досить важливим та актуальним. Чимало психологів у своїх роботах стверджують, що основні логічні структури мислення, а також операційні навички формуються у віці 5-11 років. Саме в молодшому шкільному віці відбувається перше знайомство учнів із шляхами вивчення властивостей і явищ навколишнього світу, зокрема, у математиці вони (властивості та явища навколишнього світу) знаходять відображення в геометричних фігурах, у числових характеристиках величин, що вивчаються, та їхніх відношеннях.

Елементи інформаційних технологій є нині суттєвим компонентом навчання, що формує «нову» грамотність, а тому важливо, щоб кожен учень уже з початкових класів оволодів інформаційними технологіями - ефективним засобом удосконалення й розширення пізнавальної діяльності.

Учні мали б оволодіти такими уміннями при роботі за комп'ютером:

– виділяти загальне в аналізі конкретних задач;

– конкретизувати загальні положення в заданій ситуації;

– проводити дедуктивні міркування;

– переводити текстову задачу на мову інформаційної моделі;

– правильно застосовувати поняття й означення;

– проводити умовні систематизації [63].

Інформатика - один з інноваційних і затребуваних предметів шкільної підготовки, що роблять школу сучасною і наближають її до життя й вимог суспільства. На нинішній день вона є одним з основних шкільних курсів, що сприяють формуванню змістовно-логічного мислення.

Опанування учнями методології комп'ютерного моделювання є ефективним засобом розвитку продуктивного мислення, який сприяє підвищенню мотивації учня й формуванню стійкого інтересу до пошукової дослідницької діяльності. Найбільш природними щодо оволодіння учнями середовищем моделювання для початкового вивчення зазначеного курсу є електронні таблиці. Необхідним фактором успішного опанування курсу комп'ютерного моделювання є забезпечення кожному учневі свободи вибору способів діяльності [126].

Результати досліджень вказують на вплив ІКТ на особистість школяра, що є користувачем названих засобів, та спонукають до необхідності подальшого вивчення особистості дитини молодшого шкільного віку в даному контексті.

Серед індивідуальних особливостей молодших школярів [36] щодо даної проблеми нами виділено такі:

– велика амплітуда в зовнішніх темпераментних проявах (одні експансивні, інші стримані, одні швидкі й поривчасті, інші сповільнені);

– істотні характерологічні відмінності молодших школярів: (з точки зору вольових рис особистості учні даної вікової категорії поділяються на більш рішучих, енергійних і наполегливих, і навпаки - на менш вольових, менш самостійних, таких, які більше піддаються впливу); емоційні риси характеру (імпульсивність, яскравість виявлення почуттів, їх більше чи менше багатство й сила можуть бути досить відмінними);

– особлива категорія рис характеру, яка пов'язана з розумовою діяльністю (серед молодших школярів зустрічаються більш або менш розсудливі, більш схильні все обдумувати і про все розповідати, а також інші, схильні не надто багато роздумувати, а більше діяти);

– у молодшому шкільному віці здібності у більшості випадків ще не бувають чітко вираженими. Тому невдачі учня в тому чи іншому навчальному предметі не слід приймати за відсутність здібностей до нього. Завдання полягає не стільки в тому, щоб встановлювати здібності й нездібності учня, а в тому, щоб по можливості розвивати всі необхідні для засвоєння знань здібності;

– відносно добре розвинута у молодшого школяра наочно-образна пам'ять, але вже є передумови для розвитку словесно-логічної пам'яті;

– ефективність осмисленого запам'ятовування в учнів початкових класів відіграє переважну роль: експериментально доведено, що діти молодшого шкільного віку значно краще (швидше і міцніше) запам'ятовують зрозумілі їм слова та вирази, ніж ті, які їм незрозумілі;

– учень початкової школи вже може в достатньо широких межах здійснювати елементарні розумові операції - порівняння, узагальнення, пробує робити висновки. Дослідження свідчать, що молодші школярі можуть проводити елементарне оперування наочно представленими множинами, розв'язувати і складати найпростіші приклади й задачі;

– особливої уваги потребує організація навчальної праці учнів початкових класів. Як відмічає відомий психолог Н.Д. Левітов (1973), фізичний розвиток дозволяє їм без перенапруження й особливої втоми займатися 3-5 годин);

– необхідно врахувати, що у навчанні учнів початкових класів дуже різко виявляється протиріччя між постійно зростаючими вимогами, які висуває навчальна робота, учителі, колектив до особистості дитини, її уваги, пам'яті, мислення, і наявним рівнем психічного розвитку, розвитку якостей особистості [55].

У молодших школярів за умов спеціально організованого навчання можна формувати творче мислення, що характеризується самостійністю, гнучкістю, ініціативністю, комбінаторно-ігровими проявами, а також задовольняє їхні вищі потреби - у пізнанні, спілкуванні, самореалізації.

Процес розвитку пізнавальної сфери молодшого школяра має гетерохронний характер, що проявляється в кількісних і якісних змінах психологічних детермінант навчальної успішності учнів: протягом навчання дитини у початкових класах зростає ефективність процесу її логічного мислення, операцій узагальнення та автоматизації розумових дій.

Молодших школярів можна підводити до осмислення навчальних умінь, оскільки у дітей починають розвиватися процеси, що призводять до абстрактного мислення [28].

Використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі свідчить про їх впливовість на особистісні особливості учнів різних вікових категорій.

Саме тому було розроблено для ви вченні інформатики в початкових класах серію підручників «Комп'ютерна азбука», «Сходинки до інформатики» для 1-4 класів. У їх змісті визначено систему знань, умінь і навичок, які на думку авторів, доцільно сформувати в учнів. Були поставлені такі цілі:

– Формування початкової системи знань, умінь та навичок користування комп'ютерними засобами.

– Формування основ алгоритмічного мислення учнів.

– Формування системи позитивних відношень до комп'ютерних засобів.

Під час проведення широкомасштабних досліджень, в яких з'ясовували ефективність змісту експериментальних підручників та обраної методики навчання, нами аналізувалися:

- зміст відповідей учнів на поставлені до них запитання для встановлення навчальних досягнень. При цьому обсяг знань визначався, в основному,

- у межах змісту експериментальних підручників;

- якість сформованості й виконання учнями умінь та навичок користування комп'ютером.

Загалом під час проведення першого етапу дослідження було проаналізовано 3130 відповідей учнів. Здійснено оцінку кожної відповіді за 12-бальною системою, а також за ознаками: повна і правильна , неповна й правильна, неправильна, відсутня відповіді. Застосування даної двовимірної шкали дозволяє отримати більш точні й вірогідні судження з урахуванням складності поставленого завдання (запитання). А значить, зробити правильні висновки про дійсний рівень навчальних досягнень учнів.

З метою виконання принципу «не нашкодь» у ході проведення дослідження використовувалися окремі інструментальні методики, які дозволяли у разі дотримання всіх санітарно-гігієнічних вимог визначити та аналізувати динаміку розумової працездатності учнів. Тобто, вчасно запобігати можливому надмірному стомленню.

Результати експерименту отримані й проаналізовані наслідки дослідження дають змогу, на нашу думку, достатньо науково обґрунтовано зробити такі висновки та рекомендації про рівні якості знань, умінь та навичок учнів другого класу у ході формування інформаційної культури за підручником «Сходинки до інформатики».

Зміст закладеної у підручнику системи знань, умінь та навичок їх застосування в основному учнями сприйнято й усвідомлено. Рівень досягнень учнів характеризується отриманням у середньому (див. рис. 1).

Рис. 1. Відображення рівня досягнень учнів

Ці дані, за нашими підрахунками, в середньому відповідають 8,9 балам рівня досягнень учнів за 12-бальною системою. Це дає підстави вважати, що зміст підручника є доступним для учнів другого класу.

Диференційований аналіз досягнень учнів з урахуванням змістових характеристик окремих запитань, дає підстави вважати, що формування системи знань про призначення складових частин комп'ютера, про правила виконання дій з використанням клавіатури, умовно-графічних позначень меню, є посильним для учнів, що підтверджується отриманням 30,9% повних і правильних відповідей. При цьому досягнення учнів у засвоєнні загальнонаукової інформації, зокрема, про елементарні основи інформатики, як науки, нижчі порівняно із знаннями про призначення й роль складових елементів інформаційних технологій. Кількість повних і правильних відповідей на запитання типу: Що таке комп'ютерний клас? Для чого він ризначений? Що таке інформація? Відображення того, як людина сприймає інформацію, зображеного на рис. 2.

- За змістом закладеної у підручнику системи умінь та навичок використання можливостей комп'ютера для використання запрограмованих завдань, досягнення учнів достатньо високі. Це характеризується отриманням повних і правильних відповідей та дій під час виконання запропонованих вправ. При цьому спостерігається з часом стабільна позитивна динаміка удосконалення виконання учнями усвідомлених практичних дій. Інтерес, уважність учнів до навчання, особливо до його практичної частини, на кінець заняття майже не спадає. Бажання працювати більш тривалий час залишається і після закінчення уроку «Інформатика».

- За час проведення заняття негативних змін у динаміці розумової працездатності учнів не помічено. Зокрема, гострота зору за даними таблиці латентного періоду реакції на зорові й слухові подразники порівняно з вихідними рівнями на початок уроку суттєво не змінилися. Суб'єктивні висловлювання вчителів-експериментаторів свідчать, що фізичної стомленості учнів не спостерігається. На кінець уроку їх фізична активність, бажання працювати залишаються на достатньо високому рівні. При наповнюваності навчального приміщення з розрахунку 4-6 м² на одного учня, суттєвих негативах змін у мікрокліматі не спостерігалося.

- Соціологічне опитування учнів про доцільність доведення занять за змістом підручника свідчить, що деякі знання, уміння та навички, закладені у підручнику «Сходинки до інформатики», учням уже знайомі. Особливо це стосується умінь та навичок користування клавіатурою, меню персонального комп'ютера. У окремих випадках знання, уміння та навички деяких учнів набагато ширші. За визначенням учнів ці знання, уміння й навички вони отримали у процесі спілкування з комп'ютером у домашніх умовах. У доцільності та ефективності проведення занять з формування інформаційної культури учнів, зокрема, під час роботи з комп'ютерною технікою, свідчать і суб'єктивні висловлювання практично всіх учителів експериментальних шкіл, де проводилися спеціальні дослідження, а також і традиційна практика використання комп'ютера за варіативними навчальними програмами.

Основні висновки:

- Доцільно розширяти коло практичних завдань, розв'язання яких бажано й доцільно виконувати із застосуванням комп'ютера.

- Зміст вправ необхідно узгодити із програмними навчальними завданнями, які доцільно виконувати на уроках під час вивчення інших предметних дисциплін.

Комп'ютер повинен використовуватися не для підміни (заміни) традиційних засобів навчання, а для інтенсифікації та раціоналізації навчальної діяльності. Тобто, вони можуть застосовуватися тоді, коли учні вже мають знання про сутність поставленої задачі, усвідомлені і сформовані відповідні уміння та навички їх розв'язання за допомогою реальних способів та засобів. Це допоможе встановити органічні зв'язки між реальними й віртуально-абстрактними знаннями, уміннями та навичками, які є найбільш типовими та необхідними у реальній діяльності.

- Із метою оптимізації навчального навантаження учнів протягом навчального дня, тижня, для проведення занять з інформатики бажано виділити обов'язкове предметне заняття у системі інших предметних дисциплін, не змінюючи загального навантаження учнів.

- У кожному навчальному кабінеті бажано з дотриманням санітарно-гігієнічних норм обладнати два-три робочих місця з персональними комп'ютерами, які мають зв'язок із комп'ютером учителя.

- У підручнику слід передбачити низку (систему) вправ, завдань, інструкцій, які дозволять певним чином здійснювати керівництво процесами користування комп'ютером у домашніх умовах. При цьому у підручнику повинна міститися й інформація для батьків, яку вони можуть використовувати для контролю діяльності своїх дітей.

- У зміст підручника «Сходинки до інформатики», бажано включити переліки навчально-методичної літератури, якою рекомендується користуватись учителям, батькам, школярам для досягнення більш вагомих результатів.

2.2 Практика впровадження курсу «Сходинки до інформатики»

Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток. Пріоритетним у початкових класах є виховні, загально-навчальні і розвивальні функції.

У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логіко-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями й навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності. Освітніми результатами цього етапу школи є повноцінні читацькі, мовленнєві, обчислювальні уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ у його зв'язках і залежностях, розвинені сенсорні уміння, мислення, уява, пам'ять, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоров'я, уміння виконувати творчі завдання.

Успішність навчання учнів значною мірою визначається рівнем оволодіння загально навчальними вміннями і навичками. До їх складу входять:

- організаційні (опанування школярами раціональних способів організації свого навчання);

- загально-пізнавальні (уміння спостерігати, розмірковувати, запам'ятовувати й відтворювати матеріал);

- загально-мовленнєві (основні елементи культури слухання і мовлення);

- контрольно-оцінні (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання одержаних результатів).

Види загально навчальних умінь і навичок функціонують у системі міжпредметних зв'язків і формуються безперервно протягом усього періоду початкового навчання відповідно до можливостей програмового матеріалу з різних предметів та обов'язкового обліку попереднього рівня оволодіння ним.

«Сходинки до інформатики» - таку назву мають підручники для 2, 3 та 4 класів, які з'явилися в київських школах, а точніше - в 50 школах, що беруть участь в експерименті. Ця назва не випадкова. Вона зразу ж націлює і вчителя, і учня на те, що йтиметься про ознайомлення з інформатикою та про все, що пов'язане з нею. Саме про ознайомлення, а не про систематичне вивчення предмета.

Крокуючи сходинками, сторінками підручника, учні ознайомлюються з основними поняттями інформатики, оволодівають навичками роботи на комп'ютері, отримують комп'ютерну підтримку для засвоєння таких предметів, як українська та іноземна мови, природознавство та ознайомлення з навколишнім світом, математика тощо. Використання комп'ютера в навчальній діяльності учнів сприяє розвитку розумових здібностей, пам'яті, просторової уяви, творчого нестандартного мислення у розв'язанні завдань, підвищує інтерес до навчання.

Як свідчать дослідження, проведені у школах Канади, США, Франції, «...комп'ютер в початковій школі подвоює час довільної уваги в учнів (20 хвилин замість 10 хвилин на традиційному уроці), а ігровий аспект сприяє кращому сприйняттю моделі учнями або осмисленню необхідності застосування алгоритму». Життя маленького школяра стає цікавішим, а нові яскраві сучасні підручники не тільки допомагатимуть у навчанні, а й створюватимуть гарний настрій. Адже веселіше на душі, коли разом з тобою сторінками підручника крокують інопланетянин Елзік з планети Золотавиків, кияночка Ганнуся, гномик Мудрунчик зі школи детективів та хлопчик Олесь зі своїм другом - роботом.

Працювати з підручником легко і цікаво. Вчителеві можна навіть не писати конспекти уроків, а учням не заводити спеціальні зошити. Кожний урок подано на двох сторінках, тобто на розвороті підручника, що дуже зручно. Навіть якщо учень пропустив урок, він може вдома самостійно опрацювати матеріал у підручнику, який представлено у доступній для сприйняття формі.

Структура уроку відрізняється від традиційних уроків у початковій школі. Перша частина - теоретична. Проводиться у формі бесіди, гри, обговорення ситуацій. Друга частина - це ознайомлення з новою комп'ютерною програмою, її демонстрація, робота учнів за комп'ютерами. Третя частина уроку - це цікавинки, завдання з логічним навантаженням, для розвитку пам'яті, кмітливості, ерудиції «Для розумників та розумниць». Всі частини уроку відображені у підручнику.

Систематизації розвивального впливу на дитину служить впровадження в початкових класах курсу «Сходинки до інформатики».

Потрібно зауважити, що використання комп'ютерних технологій і програм на уроках у початковій школі є те, що за монітором дитина повинна перебувати не більше 15 хвилин. Тому учитель на уроці роботу з комп'ютером повинен поєднувати з іншими формами діяльності, які пов'язані з тематикою уроку . Вчитель повинен пам'ятати про обов'язкове виконання релаксаційних вправ (рухливі ігри , гімнастика, фізкультхвилинки).

У курсі «Сходинки до інформатики» є програми «Як поводитися за комп'ютером», «Де використовується комп'ютер», «Стрільці по яблуках», «Лісова галявина», «Мильні бульбашки», «Розібрані малюнки», «Математичний космодром», «Кіт риболов», , «Слово в лабіринті», «Кубики зі складами», «Незвичайний поїзд», «Незнайко на містку», «Дорога до школи», «Розгорни серветку», «Куди податись вояку», «Туристичний маршрут», «Курчата», «Телевізор», «Мешканці лісу» «Подорож по карті Європи та України», «Ведмедик - поліглот», «Ханойська вежа», «Тетраверкс», «Явища природи», «Магазин», «Розкидайка», «Цифертон», «Виконавець «Садівник», «Виконавець «Навантажувач», «Виконавець «Кенгуру», «Виконавець «Восьминіжка», «Музичний редактор «Мелодія». З допомогою цих програм дається можливість розвивати пізнавальні здібності, розвивати мислення, просторову уяву, фантазію, пам'ять, увагу дітей, допомагає дитині оволодіти вмінням аналізувати, порівнювати, узагальнювати, проявляти кмітливість і винахідливість.

«Сходинки до інформатики» створюють умови для кращого пізнання дітьми себе і людей, взаємодії людини з навколишнім світом, усвідомлення зв'язків з природою, сім'єю, родичами, з самим собою, визначення поведінки в життєвих ситуаціях.

Правильно підібрані і добре організовані завдання, логічні задачі, вправи для розвитку уяви, пам'яті, уваги сприяють все сторонньому, гармонійному розвитку школярів, допомагають виробити необхідні в житті і навчанні корисні навики і якості. Під час гри діти дізнаються, як правильно слід себе вести за комп'ютером, але на мою думку, не варто було авторам вказувати який малюнок правильний, а який ні. Через те що на запитання: «Подумайте, як слід поводитися за комп'ютером» - діти відповідають: «Нам не потрібно думати там написано».

«Де використовується комп'ютер» - ця гра дає можливість дітям зрозуміти, що без комп'ютера зараз не працює жодна галузь, в якій працюють люди.

«Стрільці по яблуках», «Лісова галявина», «Мильні бульбашки», «Розібрані малюнки» - усі ці ігри спрямовані на набуття навичок роботи з двома кнопками миші.

«Математичний космодром» ця гра дає можливість учням перевірити свої знання з додавання та віднімання.

«Кіт риболов», «Слово в лабіринті», «Кубики зі складами», «Незвичайний поїзд», «Незнайко на містку» - з допомогою цих ігор можна навчити дитину користуватися клавіатурою і, головне, мислити, винаходити, доводити. Важливо, що вона є захоплюючою, доступною, що у ній є елемент змагання, якщо не з кимсь, то, принаймні, з самим собою.

«Дорога до школи» - ця гра спонукає дітей до дотримання правил дорожнього руху.

«Розгорни серветку», «Куди податись вояку», «Туристичний маршрут», «Курчата», «Телевізор», «Мешканці лісу» «Подорож по карті Європи та України», «Ведмедик - поліглот», «Явища природи» - ці ігри тісно пов'язанні з тими предметами, які діти вивчають у початковій школі, і допомагають закріпити дитячі знання.

Гра «Розкидайка» сприяє розвитку зорової пам'яті, а гра «Цифертон» - ще й розвитку слухової пам'яті.

«Виконавець «Садівник», «Виконавець «Навантажувач», «Виконавець «Кенгуру», «Виконавець «Восьминіжка» - ці ігри дають можливість учням спочатку продумати послідовність виконання, а потім виконати програму, тобто скласти алгоритм.

Гра «Музичний редактор «Мелодія» дозволяє дітям відчути себе справжніми композиторами, бо вони із захопленням створюють свої мелодії.

«Сходинки до інформатики» вимагають в цьому аспекті особливої обережності. Складні, непосильні завдання можуть дитину злякати. Тут особливо необхідно дотримуватися принципу від простого до складного. Але, зате, коли дитині вдається осмислити завдання, перебороти перші труднощі, вона відчує велику радість і буде готова до більш складної гри чи завдання. В дитини з'являється віра в свої сили, розвивається «розумовий апетит», а це означає, що мета курсу «Сходинки до інформатики» досягнута.