Медико-соціальне обґрунтування моделі управлінської діяльності охорони здоров’я регіонального рівня на основі її інформатизації

створено систему збору та формування баз даних наукової медичної інформації;

створено документальні та фактографічні бази даних з відповідних підгалузей знань;

створено інформаційні медичні освітні ресурси та електронні медичні бібліотеки;

забезпечено доступ закладів, установ та організацій охорони здоров'я до баз даних наукової медичної інформації.

Створення системи навчання медичних працівників сучасним медичним інформаційним технологіям через реорганізацію системи підготовки й перепідготовки медичних працівників на основі передового світового досвіду і сучасних тенденцій розвитку інформаційних технологій, засобів телекомунікацій та технологій навчання.

Розвиток міжнародного співробітництва з проблем інформатизації. Інформаційне суспільство є глобальним за своєю суттю, і зусилля, що починаються на національному рівні, підтримуватимуться за допомогою ефективного регіонального та міжнародного співробітництва.

Політика міжнародного співробітництва в галузі інформатизації охорони здоров'я сприятиме вивченню і поширенню міжнародного досвіду з питань розвитку інформаційних технологій.

Нами запропоновано наступні принципи формування та виконання програми:

1. Галузева програма інформатизації охорони здоров'я, розроблена як складова частина Національної програми інформатизації.

2. Державним замовником Програми є Міністерство охорони здоров'я України.

3. Програма складається з Концепції, завдань на три роки.

4. Розглядом питань формування і виконання програми займатиметься Координаційна рада з питань інформатизації системи охорони здоров'я МОЗ України.

Виконавцями окремих завдань (робіт) Програми будуть підприємства, установи, організації, визначені МОЗ України за результатами тендеру.

Координаційна рада з питань інформатизації системи охорони здоров'я МОЗ України:

- визначає основні приоритети і критерії оцінки проектів, на основі яких проводимуться тендери;

- погоджує плани-графіки проведення робіт;

- погоджує протоколи інформаційного обміну між суб'єктами системи охорони здоров'я, медичні класифікатори, кодифікатори та довідники регіонального рівня;

- погоджує технічну документацію на створення інформаційно-програмних продуктів чи комунікаційних засобів в сфері охорони здоров'я.

Представники Координаційної ради з питань інформатизації системи охорони здоров'я МОЗ України приймають участь у процедурі прийому-здачі у дослідну чи робочу експлуатацію інформаційно-програмних продуктів та комплексів на місці їх впровадження, здійснюють контроль за відповідністю виконання робіт планам-графікам, протоколам інформаційного обміну і технічній документації.

Реалізація Програми дасть змогу забезпечити:

підвищення ефективності медичного обслуговування, якості надання медичної допомоги та зниження рівня загальної захворюваності за рахунок впровадження сучасних лікувально-діагностичних медичних інформаційних систем та комплексних інформаційних систем охорони здоров'я;

підвищення доступності консультативної спеціалізованої медичної допомоги для населення, яке проживає у віддалених і важкодоступних місцевостях за рахунок впровадження телемедичних методів надання медичної допомоги;

прискорення впровадження в практику нових методів діагностики і лікування, які використовують новітні інформаційні медичні технології;

впровадження доказової медицини за рахунок забезпечення вільного та оперативного доступу до інформації про світові досягнення медичної науки та практики;

поліпшення управління системою охорони здоров'я, включаючи контроль за захворюваністю за рахунок впровадження комплексних ІАС;

поліпшення здоров'я населення внаслідок оптимізації стану довкілля за рахунок впровадження систем соціально-гігієнічного моніторингу;

зменшення витрат на управління галуззю за рахунок скорочення часу на збір, передання та обробку інформації на всіх рівнях управління;

вдосконалення документообігу, управління потоками пацієнтів та підвищення достовірності, валідності, релевантності й пертинентності медичної інформації;

спрощення процесів обробки та аналізу медичної інформації за рахунок створення єдиної системи її кодування;

сприяння впровадженню медичного страхування за рахунок комплексної інформатизації лікувально-профілактичних закладів з автоматизованим підрахунком витрат на утримання та лікування хворих;

поліпшення доступності інформації з різноманітних проблем медицини й охорони здоров'я шляхом створення відповідних баз даних;

підвищення якості медичної освіти за рахунок удосконалення системи підготовки і підвищення кваліфікації медичних працівників на основі новітніх інформаційних технологій та сучасних технологій навчання;

підвищення рівня міжнародної співпраці в галузі охорони здоров'я за рахунок інтеграції у міжнародні медичні мережі.

У рамках кожного напрямку виділені вимоги, які повинні бути реалізовані для досягнення поставленої мети. Ці вимоги умовно можна розділити відповідно до спрямованості їх дії на такі групи:

- законодавство;

- фінанси;

- методологія та здійснення діяльності;

- матеріально-технічне забезпечення;

- персонал;

- інформація (інформування).

Розглянемо вимоги щодо реалізації кожного з напрямків (табл. 5.2).

Таблиця 5.2 Напрямки оптимізації інформаційного забезпечення охорони здоров'я

Збір інформації про діяльність системи охорони здоров'я широко практикується в міжнародній практиці і здійснюється в самих різних цілях. Зібрані показники можуть використовуватися для фінансової звітності, планування діяльності медичних установ, бюджетування, моніторингу та оцінки впливу програм, аналізу розподілу ресурсів, а також для проведення різних досліджень. Основними джерелами даних про діяльність системи охорони здоров'я зазвичай є обстеження закладів охорони здоров'я та споживачів медичних послуг.

Крім того, необхідні показники діяльності медичних установ можуть бути отримані з інформаційної бази державних органів управління охороною здоров'я. Прикладом такого інформаційного ресурсу може служити медична статистика, що збирається органами управління охорони здоров'я на місцевому, регіональному та центральному рівнях. Здійснюваний державними органами моніторинг медико-демографічної ситуації, показників функціонування та ресурсного потенціалу медичних установ служить для інформаційного забезпечення процесу управління в галузі.

Найбільш авторитетною організацією в області охорони здоров'я є Всесвітня організація охорони здоров'я. Методика ВООЗ в оцінці діяльності систем охорони здоров'я була представлена ??ще у 2000 р. в Доповіді про стан охорони здоров'я у світі. Виконавчий комітет на своїй Сто сьомої сесії в січні 2001 р. визнав значення систем охорони здоров'я у справі поліпшення здоров'я та якості життя, а також важливість оцінки їх ефективності (резолюція ЕВ107.R8).

В цілому оцінка ефективності служить для визначення і повідомлення мірою, в якій різні галузі охорони здоров'я досягають намічених цілей. Як правило, ці цілі можуть бути виражені обмеженою кількістю положень, наприклад підтримку здоров'я людей системою охорони здоров'я, відповідність системи громадським перевагам, фінансовий захист надаваних послуг і їх ефективність. У табл. 5.3 наведено універсальні аспекти оцінки ефективності охорони здоров'я.

Таблиця 5.3 Універсальні аспекти оцінки ефективності охорони здоров'я

* SF-36 - багатоцільова коротка анкета про здоров'я, що складається з 36 питань.

** EQ-5D - стандартизований інструмент оцінки результатів при різноманітних захворюваннях і варіанти лікування.

На думку ВООЗ (2009 р.), перша вимога до будь-якої системи оцінки ефективності - розробка чіткої концептуальної схеми, в рамках якої можуть розвиватися методи оцінки ефективності. Ця схема повинна гарантувати, що всі основні сфери системи охорони здоров'я охоплені системою оцінки, що можуть бути визначені пріоритети в розвитку і що зусилля по збору та аналізу даних направлені в потрібне русло і не дублюються. Основна вимога - розробка портфоліо інструментів оцінки ефективності. Прикладом служить Організація Економічного Співробітництва та Розвитку в рамках Проекту індикаторів охорони здоров'я, яка прагне об'єднати набір показників ефективності, звичайних для великої кількості національних схем оцінки ефективності.

Нами запропоновано індикатори для оцінки діяльності системи охорони здоров'я на рівні закладів охорони здоров'я різних рівнів надання медичної допомоги та стану здоров'я населення. Дані індикатори є збалансованими, відповідають цілям ВООЗ та є адаптованими від методики організації CommonWealth Fund (додаток В-1).

На адаптацію даних показників-індикаторів вплинуло наступне:

- організація CommonWealth Fund є благодійною громадською організацією, яка займається різними проектами в галузі охорони здоров'я та фінансує їх. Фінансова незалежність організації обумовлює її високий рейтинг і неупереджену методику оцінки системи охорони здоров'я;

- дана методика дозволяє зв'язати задачі, декларовані на державному рівні, з конкретними групами і значеннями показників;

- групи показників, пропонованих в методиці, відповідають рекомендаціям ВООЗ;

- показники, пропоновані в даній методиці, проектують методологію ВООЗ;

- розглянута методика представляється набором двовимірних таблиць;

- можливість отримання комплексної оцінки рівня охорони здоров'я у вигляді значення одного інтегрального показника;

- методика дозволяє відстежити динаміку розвитку системи охорони здоров'я;

- надійність обраної методики (методика є добре апробованою);

- можливість отримання необхідних вихідних даних (методика базується на даних, що надаються ВООЗ).

На основі вищезазначеного розроблено концептуальну модель складових управлінської діяльності охорони здоров'я на регіональному рівні на основі її інформатизації (рис. 5.1).

В основу побудови концептуальної моделі покладено:

- вимоги ВООЗ (Natіonal eHealth strategy toolkіt: 1. Іnformatіon technology. 2. Medіcal іnformatіcs. 3. Technology transfer. 4. Іnformatіon systems. 5. Natіonal health programs. - І. World Health Organіzatіon; ІІ. Іnternatіonal Telecommunіcatіon Unіon. - WHO, 2012. - 223 р.);

- вимоги вітчизняного законодавства;

- міжнародні стандарти інформатизації;

- результати особистих досліджень.

Загальними підходами при розробці концептуальної моделі управлінської діяльності охорони здоров'я на регіональному рівні є наступні:

Інтегрованість. Система повинна надавати можливість зберігання і обробки інформації усіх процесів організації діяльності системи та її впливу на стан здоров'я населення в єдиному інформаційному просторі. Однією з основних вимог до системи є забезпечення надійної та ефективної міжсекторальної взаємодії із органами влади, зовнішніми організаціями, а також між ЗОЗ та МОЗ України.

Для цього система інформатизації охорони здоров'я повинна забезпечувати:

- єдину систему прав доступу до ЕМЗ, звітів і функцій системи;

- одноразове введення даних;

- відсутність передачі масивів даних між системами, що підвищує ступінь захищеності системи;

- можливість побудови моделей бізнес-процесів «на стику» функціональних компонент (медична інформаційна система, управління кадрами, паспортизація, управління фінансами, управління якістю медичних послуг тощо);

- єдиний набір функціональності для всіх реалізацій системи, що спрощує процеси супроводу та доопрацювання;

- наявність розвинених технологічних засобів інтеграції з іншими прикладними системами та базами даних.

Адаптованість. ЗОЗ різного профілю в своєму виробничому циклі мають характерні тільки для даної конкретної установи технологічні процеси. Подібні технологічні процеси в різних організаціях можуть мати тенденцію до зміни в часі. Тому для національної інформаційної системи гостро стоїть питання про засоби налаштування функціональності системи для кожної конкретної установи та супроводу самостійних рішень (проектів), що реалізують приватні бізнес-процеси медичних установ або галузі в цілому.

Ці засоби повинні в обов'язковому порядку підтримувати технологію перенесення нових рішень з однієї бази даних в іншу, що забезпечить можливості тиражування рішень і нарощування функціональності системи без зупинки її експлуатації.

Крім того, система повинна допускати використання досить широкого спектру обладнання, як в серверній її частини, так і в клієнтській, звідси вимога багатоплатформності. Система повинна функціонувати в різних мережевих середовищах (Іnternet/Іntranet) і при цьому забезпечувати високий ступінь захисту своїх даних від несанкціонованого доступу та руйнування.

Рис. 5.1. Концептуальна модель складових управлінської діяльності охорони здоров'я на регіональному рівні на основі її інформатизації

Розподіленість. Територіальна розподіленість суб'єктів інформаційної діяльності і неможливість, у деяких випадках, забезпечення постійного зв'язку з центром, є характерною особливістю для системи охорони здоров'я. Це вимагає побудови автономних (периферійних) інформаційних вузлів з власними базами даних. Автономність увазі наявність власної клієнт-серверної архітектури в кожному віддаленому підрозділі. Прикладами можуть бути територіальні управління, обласні, районні лікарні, поліклініки. До розряду автономних може бути віднесено також підрозділ, що має таку виділену лінію зв'язку з центром, яка не забезпечує необхідної пропускної спроможності для он-лайнової роботи або не відповідає вимогам надійності:

- зберігання демографічних даних на центральному вузлі;

- передачу даних (ЕМЗ, звітів, класифікаторів та кодифікаторов) між вузлами системи в он-лайн режимі;

- зберігання мультимедіа-даних (DІCOM) на рівні діагностичних центрів;

- реєстрацію знову отриманих документів на вузлі-одержувачі.

Масштабованість. Це стандартна вимога для систем національного масштабу, що гарантує збереження вкладених у розробку і розвиток системи засобів. У даному випадку стоїть завдання автоматизації цілого ряду установ однієї галузі, тому всі пропоновані програмні та апаратні рішення повинні володіти високим ступенем масштабованості у всіх вимірах, зокрема за кількістю користувачів, обсягом збережених даних, інтенсивності обміну даними, швидкості обробки даних, набору послуг, що надаються, способам забезпечення доступу тощо. Національна інформаційна система повинна ефективно функціонувати як в рамках однієї організації, так і в рамках всієї системи охорони здоров'я.

Зв'язність. Для централізації управління описаними вище розподіленими організаційними або виробничими структурами, з технічної точки зору, необхідна надійна синхронізація інформації, наявної в центрі, з інформацією автономних підрозділів, побудована за принципом копіювання транзакцій. На відміну від копіювання таблиць або окремих записів, передача транзакцій дозволяє забезпечити цілісність інформації у одержувача і копіювання тільки змінених даних.

Гетерогенність. Це об'єднання в єдину інфраструктуру баз даних та інших елементів інформаційної системи, що поставляються різними виробниками, є властивістю будь-якої реальної інформаційної системи в силу історичних чинників, а також в силу того, що прикладні системи різної функціональності, можуть бути побудовані на СУБД різних виробників.

Якість. Сучасні умови висувають високі вимоги до якості галузевої інформаційної системи. Безумовно, система повинна будуватися з урахуванням міжнародних стандартів у галузі управління якістю ІSO 9000. Подібні вимоги повинні бути пред'явлені як до фірми-постачальника програмного забезпечення системи, так і до моделей бізнес-процесів, які будуть на її основі реалізовані в організаціях галузі.

Функціональність інформаційної системи. Забезпечення виконання мети і поставлених на державному рівні завдань.

Досвід експлуатації і термін життя. Системна платформа для побудови інформаційної системи повинна відповідати наступним вимогам:

- загальний досвід впровадження та експлуатації - не менше 10 років;

- досвід використання системи на великих медичних установах (не менше 100 робочих місць, не менше 1000 співробітників в організації);

- міжнародний досвід використання системи в медичних установах;

- досвід використання системи в рамках проектів національного рівня;

- технологія та архітектура побудови системи повинна забезпечувати термін служби не менше 20 років, що гарантує ефективне використання вкладених інвестицій як довгострокове капітальне вкладення.

5.2 Сучасна структура функціонально-організаційної моделі інформатизації управлінської діяльності охорони здоров'я на регіональному рівні та її функції

Базуючись на концептуальних підходах до створення єдиної інформаційної системи нами розроблена функціонально-організаційна модель інформаційного забезпечення управлінської діяльності охорони здоров'я на рівні закладу охорони здоров'я та на рівні регіону.

Функціонально-організаційна модель інформатизації управлінської діяльності на рівні закладу охорони здоров'я представлена на рис. 5.2.

Рис. 5.2. Функціонально-організаційна модель інформатизації управлінської діяльності охорони здоров'я на рівні закладу охорони здоров'я

Для здійснення ефективної управлінської діяльності на рівні закладу охорони здоров'я передбачено її наповнення відповідними довідниками (рис. 5.3).

На рівні закладу охорони здоров'я проводиться як первинний збір інформації про стан здоров'я населення, так і про діяльність кожного медичного працівника та використання ресурсів. В автоматизованому режимі відслідковується якість та ефективність лікувально-діагностичного процесу. При цьому первинна інформація про пацієнта вводиться тільки один раз, а в подальшому тільки доповнюється та використовується медичними працівниками при зверненні за медичною допомогою. В узагальненому вигляді дана інформація використовується виключно з статистичною метою.

Рис. 5.3. Нормативно-методичне забезпечення інформаційного забезпечення управлінської діяльності на рівні закладу охорони здоров'я

Вся інформація, крім фінансово-економічної, поступає у відділ статистики, де проводиться її накопичення (ІДС) та аналіз (ІАС) і представлення керівництву для прийняття управлінських рішень.

Передбачено направлення зворотної інформації для рівня як структурних підрозділів так і кожного працівника закладу охорони здоров'я.

Наступною структурою в управлінні охороною здоров'я є територіальні органи управління охороною здоров'я на рівні районних та міських державних адміністрацій. У зв'язку з цим нами розроблено модель інформаційного забезпечення керівників даного рівня (рис. 5.4).

Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в охороні здоров'я характеризується наступними основними етапами:

Рис. 5.4. Функціонально-організаційна модель інформаційного забезпечення керівників охорони здоров'я на територіальному рівні: 1 - Заклади охорони здоров'я первинного рівня; 2 - Заклади охорони здоров'я вторинного рівня; 3 - Спеціалізовані заклади охорони здоров'я (у т.ч. із надання екстреної (швидкої) медичної допомоги)

1. Інформаційний збір і нагромадження інформації. Даний етап включає збір і обробку інформації про структуру системи (основні фонди, ресурси: кадрові, фінансові, матеріальні, інтелектуальні); про медичні та організаційні технології, про результати, досягнуті системою за певний термін (кількість пролікованих пацієнтів, результати лікування, рівень витрат на одиницю послуг тощо); раціональність використання наявних ресурсів системи, діяльність кожного медичного працівника та структурних підрозділів за визначеними на даній території індикаторами.

2. Статистична обробка інформаційних баз, аналіз інформації, виявлення проблем, визначення базових станів за допомогою експертних систем, які мають бути уніфікованими та співставлятися. На цьому етапі проводиться визначення обраних напрямків роботи, потенціалу існуючої структури системи охорони здоров'я на відповідній території і її відповідність поставленим завданням. Визначення витрат, необхідних для функціонування системи, виявлення відхилень від заданого стандарту (норми) по всіх напрямках інформаційної бази, виявлення закладів та їх структур, окремих медичних працівників, які мають відхилення від стандартів серед показників роботи, стандартів якості медичної допомоги. Аналіз ефективності використання наявних ресурсів системи. Створення системи моніторингу ефективності використання ресурсів. Проводиться аналіз ефективності діяльності системи охорони здоров'я та її впливу на стан медико-демографічної ситуації в регіоні, ефективність реформування системи медичної допомоги населенню. Аналіз взаємодії сил, що стимулюють і перешкоджають досягненню поставлених завдань.

3. Вироблення та прийняття рішень. На даному етапі проводиться оцінка обраних напрямків забезпечення ефективної роботи системи та аналізу витрат на її функціонування. Формулювання причинно-наслідкових зв'язків, економічне обґрунтування рішень і, в кінцевому результаті, встановлення цілей та завдань рішень, які приймаються.

Також на даному етапі проводиться визначення сил, засобів, ресурсів і структури системи медичної допомоги на визначеній території, а також стратегічне і поточне плануванням виконання прийнятих рішень.

4. Реалізація і контроль за виконанням рішень. На цьому етапі виконуються заплановані заходи та оцінюється їх ефективність.

Втілення в практичну діяльність інформаційного забезпечення управління діяльністю системою охорони здоров'я раціональністю та ефективністю на визначеній території, використання ресурсів системи охорони здоров'я її впливу на стан здоров'я населення та демографічну ситуацію потребує запровадження автоматизованих експертно-аналітичних систем та формування єдиного інформаційного простору. Система направлена на допомогу органам управління в керуванні системою охороною здоров'я на задоволення потреб населення у якісній та безпечній медичній допомозі при раціональному використанні наявних ресурсів; забезпечити контроль за результатами діяльності; сприяти координації і організації взаємодії всіх зацікавлених сторін у питаннях забезпечення достатнього рівня здоров'я населення визначеної території.

З метою забезпечення процесу управління системою охорони здоров'я на рівні регіону ми виділяємо два головних потоки інформації, що підтримують функціонування системи охорони здоров'я:

- висхідний - інформацію про ефективність та раціональність діяльності ЗОЗ та персонально медичних працівників і плив їх діяльності на стан медико-демографічної ситуації в регіоні;

- низхідний, що забезпечує удосконалення діяльності системи ОЗ на визначеній території та регіоні в цілому.

Розглядаючи процес управління ефективністю діяльності охорони здоров'я можна виділити чотири основні рівні, де відбувається формування та обробка інформації, враховуючи, що свій початок вона бере з АРМ відповідного працівника; рівня ЗОЗ; територіального ІАЦ відповідного управління ОЗ; регіонального департаменту охороною здоров'я. Ці рівні є основними складовими, де здійснюється процес одержання, накопичення інформації та де ця інформація обробляється і приймаються управлінські рішення, які передаються до їх виконувачів. Отже, це чотири основні компоненти, між якими здійснюються інформаційні потоки на регіональному рівні. Функціонально-організаційна модель взаємодії інформації в процесі управління діяльністю охорони здоров'я на регіональному рівні представлена на рис. 5.5.

В межах структурно-функціональної взаємодії елементів в управлінні ефективністю діяльності системи ОЗ, інформаційна система регіону має виконувати наступні задачі: збір інформації; проведення первинного аналізу отриманих даних (первинний статистичний аналіз); отримання узагальненої інформації в електронній версії і зручній для подальшого аналізу формі; проведення інформаційно-аналітичного аналізу одержаних результатів та порівняння їх з існуючими стандартами та плановими завданнями функціонування системи, виявлення відхилень та подачу інформації для прийняття управлінських рішень.

Рис. 5.5. Функціонально-організаційна модель взаємодії інформації в процесі управління діяльністю системи охорони здоров'я на рівні регіону: А1 - первинна інформація з кожного ЗОЗ обласного підпорядкування та ТОУ; Б1 - інформація із кожного ЗОЗ до ІАЦ за затвердженими індикаторами та термінами; Б2 - статистична інформація про всі аспекти діяльності ЗОЗ в цілому та в розрізі підрозділів та лікарів за затвердженими індикаторами; Б3 - аналітична інформація по кожному ЗОЗ і мінімальній структурній одиниці; В1 - порівняння інформації про діяльність на рівні структурних підрозділів ЗОЗ та конкретних медичних працівників до і після впровадження управлінського рішення (ефективність на місцевому рівні); В2 - порівняння інформації до і після прийняття заходів щодо вдосконалення лікувально-діагностичного процесу на рівні ЗОЗ; В3 - порівняння інформації на рівні системи охорони здоров'я регіону до і після прийняття та виконання конкретного управлінського рішення; Г1 - управлінські рішення на рівні конкретного ЗОЗ; Г2 - управлінські рішення на рівні системи охорони здоров'я регіону; ІДС - інформаційно-довідкова система; ІАС - інформаційно-аналітична система.

Доведення управлінських рішень до виконавців та контроль за їх виконанням. Старатегічним напрямком запропонованої моделі управлінської діяльності охорони здоров'я регіонального рівня на основі її інформатизації є забезпечення організаторів охорони здоров'я та управлінців на всіх рівнях достовірною комплексною інформацією про стан здоров'я населення, ефективність діяльності системи охорони здоров'я регіону в цілому та кожного закладу охорони здоров'я і медичного працівника та їх впливу на медико-демографічну ситуацію на визначеній території.

Тактичним напрямком моделі є створення сучасної системи збору, обробки, аналізу та передачі поточної та планової інформації медико-демографічного характеру та про діяльність систем и охорони здоров'я за визначеними індикаторами в розрізі: структура, процес, результат.

Складові структурної побудови моделі наведено в табл. 5.4.

Таблиця 5.4 Складові структурної побудови моделі управлінської діяльності охорони здоров'я регіонального рівня на основі її інформатизації

Таким чином, запропонована модель управлінської діяльності охорони здоров'я регіонального рівня на основі її інформатизації складається з наявних ресурсів (комп'ютеризовані робочі місця в закладах та управліннях ОЗ, доступ до мережі Інтернет), існуючих складових, але частково змінених за рахунок функціональної оптимізації (відділення медичної статистики на рівні закладів охорони здоров'я, ІАЦ органів управління, облікові та звітні статистичні форми) та якісно нових елементів (інженерно-технічні групи по забезпеченню діяльності єдиної інформаційної системи на рівні госпітального округу, єдине програмне ліцензоване забезпечення, єдиний реєстр пацієнтів, система підготовки кадрів для ОЗ з питань використання єдиної інформаційної системи, система електронного документообігу).

5.3 Система управління інформатизацією управлінської діяльності охорони здоров'я на регіональному рівні

Відповідно до програми дослідження нами розроблена система управління інформатизацією управлінської діяльності ЗОЗ на регіональному рівні, яка представлена на рис. 5.6.

Рис. 5.6. Система забезпечення інформатизації управлінської діяльності охорони здоров'я на рівні ЗОЗ

Запропонована система забезпечення інформатизації управлінської діяльності охорони здоров'я на рівні ЗОЗ складається із блоків, які визначають суб'єкт та об'єкт управління і блок наукового регулювання.

Суб'єктом управління на рівні ЗОЗ є головний лікар з організацією діяльності координаційної ради з питань інформатизації, повноваженнями якої є розробка пропозицій з оптимізації використання інформаційних технологій в процесі управління ЗОЗ.

В організаційному плані діяльність суб'єкта управління забезпечує інформаційно-аналітичний відділ ЗОЗ, який працює у професійному взаємозв'язку із зазначених питань з керівниками структурних підрозділів. Важливою складовою суб'єкту управління є провайдер інформаційних послуг, який співпрацює з тимчасовими робочими групами, які затверджені головним лікарем ЗОЗ з напрацювання напрямків та індикаторів інформатизації ЗОЗ за визначеними ним напрямками. Дорадчим органом суб'єкту управління є медична рада ЗОЗ, яка складається із провідних спеціалістів закладу, аналізує стан інформаційного забезпечення, визначає позитиви та проблеми з визначеного питання та дає головному лікарю необхідні рекомендації. Кінцевим продуктом діяльності суб'єкту управління є прийняття управлінських рішень з питань комплексного використання та розвитку інформаційних технологій.

Блок наукового регулювання системи забезпечення інформатизації управлінської діяльності охорони здоров'я на рівні ЗОЗ складається із нормативно-правової бази; довідників, які включають МКХ-10, галузеві стандарти медичної допомоги, клінічні протоколи, довідник медичних процедур та хірургічних операцій та їх собівартість, угоди медичного закладу, довідник цін на медикаменти та лікарські засоби; класифікаторів структури ЗОЗ, медичного персоналу, медичних послуг, фінансування за кодами бюджетної класифікації тощо та локальних клінічних протоколів.

Об'єктом управління системи забезпечення інформатизації управлінської діяльності охорони здоров'я на рівні ЗОЗ являються: організація управлінської діяльності ЗОЗ, розділи економічної діяльності з забезпеченістю ресурсами та раціональністю їх використання. Важливою складовою об'єкту управління є поточний та плановий моніторинг всіх аспектів діяльності ЗОЗ з визначенням проблемних питань. Результатом діяльності інформаційної системи є оцінка за визначеними індикаторами показників діяльності усіх працівників, структурних підрозділів та ЗОЗ в цілому за основними напрямками діяльності: профілактичним, діагностичним, консультативним, лікувальним, а також кадрової, фінансової, економічної та господарської діяльності.

5.4 Розрахунки необхідних видатків на створення єдиної інформаційної системи на рівні регіонів

Вихідні дані для розрахунків включають дані про необхідну кількість АРМів в кожному ЗОЗ госпітального округу; необхідне ліцензоване програмне забезпечення; працівників, які підлягають навчанню; потреби на технічне обслуговування інформаційних систем.

Створення складної інформаційної системи - складний процес, що важко піддається опису та стандартизації, який повинен бути детально спланований.

Архітектура інформаційної системи передбачає створення єдиного центру управління, що відповідає за організацію збору, обробки, зберігання, передачі та аналізу інформації, надання консалтингових послуг. У кожному з 25-ти обласних і 2-х міських центрів передбачається створення центрального інформаційного вузла, що є самодостатнім і забезпечує он-лайн роботу з усіма складовими системи. У базовому варіанті передбачається підключення клієнтських робочих місць до системи, використовуючи інтерфейси, що відповідають за ту чи іншу складову системи.

Розрахунок вартості 1 клієнтської робочої станції (апаратне та програмне забезпечення) наведено в табл. 5.5, при цьому на клієнтських робочих місцях встановлено системне програмне забезпечення, включаючи базові офісні та антивірусні програми.

Таблиця 5.5 Розрахунок вартості клієнтського робочого місця (робочої станції)

Кожне п'яте робоче місце забезпечене багатофункціональним пристроєм (сканування, друк, копіювання), що працюють з A4-форматом паперу (вартість - 2000 грн/од.). Інші робочі місця оснащені лазерними принтерами для друку документів A4-формату (вартість - 1000 грн/од.).

Середня вартість створення структурованої кабельної мережі становить 2500 грн. Для розрахунку вартості комутаційного обладнання для ЗОЗ одного госпітального округу взято наступні дані (табл. 5.6).

Таблиця 5.6 Вартість встановлення комутаційного обладнання в ЗОЗ, тис. грн

Для розрахунку вартості комутаційного обладнання для обласних центрів (центральних інформаційних вузлів) взято наведені в табл. 5.7 дані.

Розрахунки вартості апаратної платформи центральних інформаційних вузлів наведено в табл. 5.8.

Таблиця 5.7 Вартість встановлення комутаційного обладнання у центральному інформаційному вузлі, тис. грн

Подобные документы

• Фінансування охорони здоров'я та необхідність її реформування

  Етапи розвитку системи охорони здоров’я в Україні. Моделі фінансового забезпечення охорони здоров’я. Основні джерела фінансування. Динаміка змін фінансування видатків на охорону здоров’я в Україні за 2006-2011 рр. Структура видатків на охорону здоров’я.
  
  презентация [1,1 M], добавлен 30.11.2015
  

• Всесвітня організація охорони здоров'я

  Налагодження міжнародного співробітництва в галузі охорони здоров'я. Консультації урядам з питань планування системи охорони здоров'я ВООЗ. Структура та напрямки діяльності ВООЗ. Представництво ВООЗ в Україні. Вакцинний скандал та вакцинальна кампанія.
  
  реферат [26,8 K], добавлен 07.02.2012
  

• Наукове обґрунтування та розробка моделі завантаження лікувальних закладів охорони здоров’я пацієнтами

  Особливості надходження та виписки пацієнтів в лікувальних закладах охорони здоров’я Збройних Сил України. Математична модель завантаження, алгоритми та програмне забезпечення комп’ютерної реалізації та її придатність для практичного застосування.
  
  автореферат [1,4 M], добавлен 03.04.2009
  

• Реформа охорони здоров'я

  Історія реформування системи охорони здоров’я. Формування державної політики і її роль в системі охорони здоров’я. Програми медичного реформування, іноземний досвід та рекомендації щодо охорони здоров’я для України з досвіду Словаччини та інших країн.
  
  курсовая работа [57,1 K], добавлен 12.08.2010
  

• Державного регулювання охорони здоров'я в Україні

  Обґрунтування державного регулювання охорони здоров'я та реформування системи охорони здоров'я в Україні. Особливості діяльності фармацептичної компанії "Мікролайф України" при формуванні державного замовлення на виробництво ліків і лікарських засобів.
  
  контрольная работа [34,0 K], добавлен 13.08.2008
  

• Розвиток інфраструктури охорони здоров’я в Донбасі у 20-х рр. ХХ ст.: історичний аспект

  Стан охорони здоров'я в Донбасі на 1920 рік, особливості формування медичних установ та шляхи вирішення їх проблем. Особливості розвитку робітничої медицини в Донбасі. Оцінка внеску держави та керівних органів у сферу охорони здоров'я на Донбасі.
  
  автореферат [35,1 K], добавлен 10.04.2009
  

• Система органів охорони здоров'я

  Закон України "Про заклади охорони здоров'я та медичне обслуговування населення". Організація надання медичної допомоги. Принципи організації надання медичної допомоги. Заклади охорони здоров'я. Організація медичного обслуговування населення.
  
  реферат [17,0 K], добавлен 08.02.2007
  

• Первинна медико-санітарна допомога

  Законодавство України про охорону здоров`я в частині організації та надання первинної медико-санітарної допомоги. Структура системи охорони здоров`я – види медико-санітарної допомоги. Проект впровадження удосконалення ПМСД в Онуфріївському районі.
  
  дипломная работа [981,4 K], добавлен 11.06.2012
  

• Загальні основи соціальної медицини

  Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.
  
  реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
  

• Правда про СНІД

  Узагальнення основних проблем ВІЛ/СНІДу, які є не тільки медичними, а, головним чином, соціальними і духовними. Розповсюдження ВІЛ-інфекції у регіонах України. Як уберегти себе від цієї недуги? Дослідження Світової організації охорони здоров'я щодо СНІДу.
  
  презентация [1,2 M], добавлен 26.02.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам