Медико-соціальне обґрунтування моделі управлінської діяльності охорони здоров’я регіонального рівня на основі її інформатизації

Значною є частка звертань до усіх рівнів з питань забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення (регіональний - 73,7±2,8%, районний - 66,5±3,0%, міський рівень - 75,7±2,7%) та медичної статистики (68,4±2,9%, 74,5±2,8% і 71,4±2,9% відповідно), а для районного і міського рівня - з питань матеріально-технічного забезпечення (71,4±2,9% і 65,7±3,0%). На останньому місці за частотою звертань для всіх напрямів знаходяться питання наукового забезпечення діяльності закладів охорони здоров'я.

Таблиця 4.11 Структура інформації, за якою найчастіше звертаються до органів управління охорони здоров'я, %

Результати дослідження щодо оцінки достатності, своєчасності та корисності інформації, яка циркулює в органі управління, наведено в табл. 4.12.

Щодо керівників районного та міського рівня управління, то їх голоси в оцінці розділились від повністю недостатньої інформації до повністю достатньої. Повністю достатньою вважають інформацію, яка циркулює в їх органі управління 12,9±2,1% керівників міського рівня управління. При цьому частина керівників районного та міського рівня управління вважає отриману інформацію не достатньою: 3,1±1,1% і 2,9±1,1% відповідно.

Таблиця 4.12 Рівень оцінки достатності, своєчасності та корисності інформації, яка циркулює в органах управління охорони здоров'я, %

Дослідження показало, що достовірність отриманої інформації керівники регіонального рівня оцінюють як досить достовірну (21,1±2,6%), достовірну (68,4±2,9%) та абсолютно достовірну (5,3±1,4%). 8,7±1,8% керівників районного рівня оцінило інформацію, яка циркулює в їх органі управління як недостовірну. Проте більшість з них вважає, що інформація в їх органі є досить достовірною - 21,7±2,6%, достовірною - 44,7±3,1%, та абсолютно достовірною - 13,7±2,2%. Керівники міського рівня управління у більшості випадків оцінили інформацію, яка циркулює в їх органі управління як достовірну, від досить достовірної (24,3±2,7%), достовірної (40,0±3,1%) до абсолютно достовірної (24,3±2,7%). В цілому 1,2±0,7% керівників різного рівня управління інформацію вважає не достовірною.

Щодо своєчасності отримання інформації з вищого рівня управління то керівники регіонального рівня управління вважають, що вони отримують інформацію досить вчасно в 36,8±3,1%, вчасно в - 10,5±1,9%, та абсолютно вчасно - 5,3±1,4%, а 5,3±1,4% вважає отриману інформацію не своєчасною. Керівники районного рівня управління вважають, що вони отримують інформацію досить вчасно в 26,1±2,8% вчасно в - 37,9±3,1%, та абсолютно вчасно - 11,8±2,0%, а 3,7±1,2% вважає отриману інформацію не своєчасною. Керівники міського рівня управління вважають, що вони отримують інформацію досить вчасно в 31,4±2,9% вчасно в - 28,6±2,9%, та абсолютно вчасно - 15,7±2,3%.

Щодо своєчасності отримання інформації з нижчого рівня управління то керівники регіонального рівня управління вважають, що вони отримують інформацію досить вчасно в 15,8±2,3%, вчасно в 26,3±2,8%. Кращою є ситуація для керівників районного рівня управління: вони вважають, що отримують інформацію від органів нижчого рівня досить вчасно в 34,2±3,0%, вчасно в - 24,2±2,7%, та абсолютно вчасно - 2,5±1,0%. Керівники міського рівня управління вважають, що вони отримують інформацію досить вчасно в 28,6±2,9%, вчасно в - 32,9±3,0%, та абсолютно вчасно - 11,4±2,0%. В цілому 4,0±1,2% опитаних вважає отриману інформацію з нижчих рівнів управління не своєчасною.

Дослідження показало, що корисність інформації, що поступає для прийняття управлінських рішень для керівників регіонального рівня управління охорони здоров'я є досить корисною в 36,8±3,1%, корисною також в 36,8±3,1% та дуже корисною в 15,8±2,3%, у 10,5±1,9% випадках не корисною. Для керівників районного рівня управління охорони здоров'я інформація є досить корисною в 34,2±3,0%, корисною в 24,2±2,7% та дуже корисною в 2,5±1,0%. Для керівників міського рівня управління охорони здоров'я є досить корисною в 28,6±2,9%, корисною в 32,9±3,0% та дуже корисною в 11,4±2,0%, у 2,9±1,1% випадках не корисною.

4.4 Канали розповсюдження інформації про діяльність галузі охорони здоров'я

Дослідження каналів інформації, які керівники різних рівнів управління найчастіше використовують для розповсюдження інформації про свою діяльність та вважають найбільш перспективними, показало, що більшість респондентів найчастіше використовують особисті контакти з іншими спеціалістами (78,4±2,6%) та розміщують інформації в ЗМІ (газети, радіо, телебачення) (75,2±2,7%) (табл. 4.13). Щодо використання такого каналу інформації як виставки, конференції, з'їзди, семінари, то найчастіше з нього користають керівники регіонального та міського рівня управління (68,4±2,9% та 65,7±3,0% відповідно), рідше керівники районного рівня управління, що залежить від їх доступності.

Досить часто керівники використовують такий канал розповсюдження інформації як інформаційні листи, зокрема на регіональному рівні його часто використовує 63,2±3,1% керівників, на міському - 60,0±3,1% та на районному - 57,8±3,1%. Дослідження показало, що наукові видання як канал розповсюдження інформації найчастіше використовують керівники регіонального рівня управління охороною здоров'я (42,1±3,1%), далі керівники міського рівня управління - 34,3±3,0%, а найменше - керівники районного рівня (17,4±2,4%), що залежить від доступності даного джерела для цих керівників.

Щодо такого каналу інформації як інформація на власному веб-сайті, то часто його використовує 57,9±3,1% керівників регіонального рівня управління. Опитування показало, що існує великий відрив від керівників регіонального рівня в користуванні власними веб-сайтами і керівників районного та міського рівнів управління (8,7±1,8% та 8,6±1,8% відповідно).

Таблиця 4.13 Оцінка каналів розповсюдження інформації, які найчастіше використовуються керівниками органів управління охорони здоров'я та вважаються ними найбільш перспективними, %

На думку респондентів найбільш перспективними каналами розповсюдження інформації для керівників регіонального рівня управління охорони здоров'я є виставки, конференції, з'їзди, семінари (68,4±2,9%), інформація в ЗМІ (газети, радіо, телебачення) (63,2±3,1%), а найменш перспективними виявилися наукові видання (15,8±2,3%) при найчастішому використанні цих джерел серед керівників інших рівнів управління.

Найбільш перспективними каналами розповсюдження інформації для керівників районного рівня управління охорони здоров'я є інформація на власному веб-сайті (40,4±3,1%) при низькому показнику використання цього каналу в даний час; виставки, конференції, з'їзди, семінари (39,1±3,1%); особисті контакти з іншими спеціалістами (38,5±3,1%) та інформація в ЗМІ (газети, радіо, телебачення) (37,3±3,1%). Найменш перспективними, подібно до керівників регіонального рівня, виявилися наукові видання (14,9±2,3%).

Найбільш перспективними каналами розповсюдження інформації для керівників міського рівня управління є виставки, конференції, з'їзди, семінари (45,7±3,2%), інформація в ЗМІ (газети, радіо, телебачення) та особисті контакти з іншими спеціалістами (по 44,3±3,1%). Найменш перспективними для керівників міського рівня є інформаційні листи (14,3±2,2%).

Результати дослідження вказують, що керівники всіх рівнів управління погодилися, що найбільш перспективними каналами розповсюдження інформації є на першому місці: виставки, конференції, з'їзди, семінари (43,2±3,1%), на другому: інформація в ЗМІ (газети, радіо, телебачення) (41,2±3,1%) та особисті контакти з іншими спеціалістами (40,0±3,1%).

Далі вивчалося питання комп'ютерного забезпечення та доступності мережі Інтернет як засобу отримання та передачі інформації. Проведене дослідження показало, що найбільш доступною мережа Інтернет є для працівників регіонального органу управління охорони здоров'я, так вільний доступ тут є в 31,6±2,9% працівників, а обмежений ще у 68,4±2,9% (табл. 4.14). Наймеш доступний Інтернет виявився для працівників міського органу управління, зокрема відсутній доступ до мережі Інтернет в 14,3±2,2% працівників. Причому показник вільного доступу до мережі Інтернет на рівні управління в містах найвищим 47,1±3,2%, при 31,6±2,9% на рівні управлінь областей та 46,6±3,2% - районів. Ці дані підтвердив і характер доступу керівників до мережі Інтернет, адже найбільший відсоток керівників міського рівня охорони здоров'я мають доступ до мережі Інтернет на своєму робочому місці (35,7±3,0%), далі йдуть керівники районного рівня (31,7±2,9%) і лише 26,3±2,8% керівників регіонального рівня. Тобто керівники регіональних установ управління охорони здоров'я при 100,0% доступності мережі Інтернет в органі управління мають найменший відсоток доступу саме керівника до мережі Інтернет на робочому місці. Найбільший відсоток респондентів, які визнали, що керівник не має доступу до мережі Інтернет є на районному рівні управління (21,7±2,6%).

Щодо якості зв'язку, то найбільш задоволені якістю керівники регіонального рівня управління охорони здоров'я, так 52,6±3,2% з них вважають зв'язок задовільним, а найменш задоволеними є керівники міського рівня управління, зокрема 34,3±3,0% респондентів визначили якість зв'язку незадовільною.

Як показали дані опитування, забезпеченість комп'ютерною технікою різних рівнів управління охорони здоров'я залишається незадовільною (табл. 4.15). Встановлено достовірну різницю забезпеченості комп'ютерною технікою регіонального рівня управління, де 42,1±3,1% респондентів визначили, що в органі управління є достатня кількість комп'ютерів, більшість з яких є сучасними, і районного та міського рівнів, де такий же стан спостерігається лише у 7,5±1,7% і 10,0±1,9% випадків відповідно. 41,4±3,1% опитаних керівників міського рівня управління та 41,0±3,1% - районного вважають, що кількість комп'ютерів є недостатньою для роботи та більшість з них є застарілими.

Щодо доступності керівників всіх рівнів управління охорони здоров'я до роботи на комп'ютері, то вона є вищою, ніж доступність до мережі Інтернет. Майже 80,0% керівників регіонального рівня управління мають комп'ютер на своєму робочому рівні, 58,6±3,1% керівників міського рівня та половина керівників районного рівня. В іншому місці мають доступ до комп'ютера, ще 30,0±2,9% керівників міського рівня управління, 28,0±2,8% - районного та 10,5±1,9% - регіонального рівня управління. Повністю відсутній доступ до комп'ютера у 11,2±2,0% керівників охорони здоров'я районного рівня.

Щодо ступеня володіння комп'ютером, то практично всі керівники незалежно від рівня управління володіють навичками роботи з комп'ютером від часткового до фахового рівня. Найвищий відсоток керівників (9,3±1,8%), що не володіють комп'ютером, встановлено на районному рівні управління. Це вказує на необхідність проведення спеціальних курсів користувачів ПК на рівні керівників охорони здоров'я районного рівня управління. Найбільший відсоток керівників вважають себе фахівцями на регіональному рівні (15,8±2,3%), постійними користувачами - на регіональному рівні (52,6±3,2% респондентів), на районному таких 30,4±2,9% та на міському - 40,0±3,1%.

Проведене дослідження показало, що локальні комп'ютерні мережі існують в 57,9±3,1% органів управління регіонального, 42,9±3,1% міського та 31,7±2,9% районного рівня.

4.5 Частота, важливість та доступність отримання інформації за напрямком організація охорони здоров'я

Далі вивчався рівень необхідної частоти отримання правниками різного рівня управління охорони здоров'я інформації та її структура (табл. 4.16).

Таблиця 4.14 Рівень доступності для працівників охорони здоров'я мережі Інтернет, %

Таблиця 4.15 Характеристика забезпеченості та рівня володіння комп'ютерною технікою керівниками охорони здоров'я, %

Таблиця 4.16 Необхідна частота отримання керівниками різного рівня управління охорони здоров'я інформації та її структура, %

Під час дослідження встановлено, що на всіх рівнях управління регулярно потрібна інформація з питань організації медичної допомоги населенню (85,6±2,2%). На другій позиції питання медичної статистики (83,2±2,4%), на третій - забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення (78,4±2,6%).

Регулярно потрібна інформація з фінансово-економічної діяльності для 77,2±2,7% респондентів, матеріально-технічного забезпечення (71,2±2,9%), нормативно-правового забезпечення (67,6±3,0%), кадрового забезпечення (66,0±3,0%).

З'ясувалося, що найбільша потреба в регулярній інформації щодо санітарно-епідеміологічного забезпечення є в керівників міського рівня управління (58,6±3,1%), менше у керівників районного рівня (50,9±3,2%), і найменша в керівників регіонального рівня (26,3±2,8%).

Результати дослідження показали, що чим вищий рівень управління тим важливішим є регулярне отримування інформації за напрямом профілактика та лікування соціально-небезпечних хвороб, формування здорового способу життя. Так, на регіональному рівні цей відсоток сягнув 73,7±2,8%, на районному - 61,5±3,1%, на міському - 68,6±2,9%.

Щодо медико-соціальної експертизи, то вища потреба в отримуванні регулярної інформації за цим напрямом є в керівників управління охорони здоров'я районного та міського рівнів (42,2±3,1% і 42,9±3,1% відповідно), ніж у керівників регіонального рівня (21,1±2,6%). Інформацію про наукову діяльність, інформаційні технології медичне страхування, акредитацію та ліцензування більшість керівників бажають отримувати в міру необхідності.

Дослідження важливості отримання інформації показало, що практично усі напрями охорони здоров'я є досить важливими для управління на різних рівнях (табл. 4.17). Про це вказали більше 70% респондентів. При цьому інформацію з питань наукової діяльності вважають важливою 68,4±2,9% керівників регіонального рівня, і лише 34,2±3,0% - районного та 48,6±3,2% - міського.

Таблиця 4.17 Важливість отримання інформації керівниками охорони здоров'я різних рівнів за напрямами, %

Таким чином, на першій позиції по важливості для керівників всіх рівнів управління знаходяться питання організації медичної допомоги населенню і медичної статистики (92,8±1,6%), що корелює з бажанням регулярно отримувати таку інформацію. На другій позиції - фінансово-економічна діяльність (90,8±1,8%), на третій - матеріально-технічне забезпечення (89,2±2,0%).

Санітарно-епідеміологічне забезпечення найбільш важливим є для керівників міського рівня управління (91,4±1,8%), далі для керівників районного рівня - 82,6±2,4% і на регіональному - 63,2±3,1%. Високий рівень важливості для керівників всіх рівнів управління охорони здоров'я має інформація щодо профілактики та лікування соціально-небезпечних хвороб, формування здорового способу життя - 87,2±2,1%.

Щодо медико-соціальної експертизи, то рівень її важливості для управлінців є високим (75,2±2,7%) при бажанні отримувати цю інформацію регулярно лише у половини керівників. Також високою є важливість отримання інформації щодо кадрового забезпечення - 87,6±2,1%.

Респонденти вище оцінили важливість отримання інформації про наукову діяльність (40,8±3,1%), ніж необхідність її регулярного тримання (16,8±2,4%). Для керівників всіх рівнів управління охорони здоров'я практично збіглися показники важливості такої інформації як експлуатація медичних закладів та охорона праці (76,0±2,7%).

Такий напрям інформації, як забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення знаходиться на третій позиції щодо бажання регулярно отримувати таку інформацію, що також корелює з її важливістю для опитуваних (87,2±2,1%).

Такі напрями інформації як нормативно-правове забезпечення, інформаційні технології, медичне страхування, акредитація та ліцензування мають високі позиції по важливості, але майже в 2 рази нижчі за оцінки щодо бажання отримувати таку інформацію регулярно.

Опитування показало, що найбільш доступною для отримання керівниками всіх рівнів управління є інформація з таких напрямів: медична статистика (87,2±2,1%), організація медичної допомоги населенню (79,2±2,6%), профілактика та лікування соціально-небезпечних хвороб, формування здорового способу життя і фінансово-економічна діяльність (78,4±2,6%) (табл. 4.18).

Необхідно зазначити, що найбільш доступні для експертів напрями інформації збігаються з найбільш важливими і такими, які потрібно отримувати регулярно. Це показує, що необхідна і важлива для управлінської діяльності керівників всіх рівнів управління інформація є доступною. Щодо недоступних напрямів інформації, то до них респонденти віднесли інформаційні технології (10,4±1,9%) та результати наукових досліджень (8,0±1,7%).

Далі вивчалося питання використання інформаційних джерел для прийняття управлінських рішень.

Згідно із даними опитування, найчастіше керівники всіх рівнів управління охорони здоров'я використовують такі джерела інформації як журнальні статті (80,0±2,5%), спеціальну літературу (державні стандарти, методичні документи) (70,0±2,9%) та довідкову літературу (67,2±3,0%) (табл. 4.19). Оскільки для ефективної роботи керівникам необхідно отримувати своєчасну інформацію, мережу Інтернет постійно використовує 89,5±7,0% керівників регіонального рівня, 59,0±3,9% керівників районного рівня та 64,3±5,7% - міського, а 5,6±1,5% керівників всіх рівнів ніколи не використовує мережу Інтернет для отримання необхідної інформації.

Керівники охорони здоров'я регіонального рівня часто отримують нову інформацію на конференціях чи семінарах у 84,2±2,3%, а керівники районного і міського рівня відповідно в 49,7±3,2% і 54,3±3,2%, що є в 1,5 разу менше. Тому необхідно сприяти участі в конференціях, семінарах та курсах підвищення кваліфікації для керівників районного та міського рівнів управління. 38,8±3,1% респондентів ніколи не використовують документи, які не публікуються (звіти про НДР, дисертації).

Таблиця 4.18 Доступність отримання інформації управлінцями охорони здоров'я за напрямами, %

Таблиця 4.19 Частота використання управлінцями охорони здоров'я інформаційних джерел, %

З реферативних журналів та збірників найчастіше користають керівники міського рівня - 44,3±3,1%. Щодо матеріалів конференцій, з'їздів, семінарів, то часто з них користає 68,4±2,9% керівників регіонального рівня, 36,6±3,0% керівників районного рівня і 50,0±3,2% - міського, що корелює з їх доступністю.

Другим інформаційним джерелом, що найрідше використовується управлінцями охорони здоров'я після документів, які не публікуються, є описи винаходів, патенти, ліцензії (33,6±3,0%). Автоматизовані бази даних часто використовують керівники регіонального рівня (63,2±3,1%), керівники районного рівня (27,3±2,8%) та міського - 31,4±2,9%.

Проведене дослідження показало, що найбільш важливими видами джерел інформації для керівників всіх рівнів управління охороною здоров'я є журнальні статті (78,8±2,6%), спеціальна література (державні стандарти, методичні документи) (78,4±2,6%) та мережа Інтернет (77,2±2,7%) (табл. 4.20). Найменш важливими для респондентів виявилися документи, які не публікуються (звіти про НДР, дисертації).

Монографії, підручники є важливим джерелом інформації для 68,4±2,9% керівників регіонального рівня управління, 65,2±3,0% районного рівня та 68,6±2,9% міського. Ще більш важливою для керівників усіх рівнів управління є довідкова література (76,8±2,7%).

Крім того опитування підтвердило важливість для управлінців таких джерел інформації, як матеріали конференцій, з'їздів, семінарів. Для регіонального рівня управління показник важливості досяг 89,5±1,9%, для районного - 50,9±3,2%, для міського - 57,1±3,1%. Щодо реферативних журналів та збірників то найбільш важливими вони є для керівників міського рівня управління (48,6±3,2%), дещо менше для регіонального рівня - 42,1±3,1% та районного - 36,6±3,0%. 40,0±3,1% респондентам було важко відповісти на питання про важливість такого джерела інформації як описи винаходів, патенти, ліцензії, що говорить про невикористання їх в роботі.

Таблиця 4.20 Рівень важливості для управлінців охорони здоров'я інформаційних джерел, %

Автоматизовані бази даних є важливим джерелом інформації для керівників регіонального рівня в 89,5±1,9%, для районного - 45,3±3,1%, міського - 45,7±3,2%. В той же час, показники використання цих баз є нижчими.

Як показало опитування респондентів, для керівників всіх рівнів управління охорони здоров'я найбільш доступними джерелами інформації є журнальні статті (78,0±2,6%), довідкова література (70,0±2,9%) та мережа Інтернет (69,6±2,9%), а найменш доступним є документи, які не публікуються (звіти про НДР, дисертації), оскільки недоступними їх визначило 27,6±2,8% експертів (табл. 4.21).

Таблиця 4.21 Доступність для управлінців охорони здоров'я інформаційних джерел, %

Щодо вищезазначених найбільш доступних інформаційних джерел, то прослідковується закономірність, що більш доступними ці джерела є для керівників вищого рівня. Монографії, підручники як джерело інформації є більш доступними для керівників регіонального рівня (78,9±2,6%), для районного - 56,5±3,1% та міського - 72,9±2,8%.

Щодо матеріалів конференцій, з'їздів, семінарів то вони є доступними для керівників регіонального рівня (68,4±2,9%), для районного - 40,4±3,1% та міського - 47,1±3,2%.

Щодо такого джерела як описи винаходів, патенти, ліцензії то 39,6±3,1% респондентів було важко відповісти на це питання. Автоматизовані бази даних найбільш доступними є для працівників регіонального рівня управління охорони здоров'я.

4.6 Канали отримання інформації керівниками органів управління охорони здоров'я різних рівнів

Опитування керівників органів управління охорони здоров'я щодо частоти отримання інформації з різних каналів показує, що більшість респондентів всіх рівнів інформацію з питань організації медичної допомоги отримують на курсах підвищення кваліфікації: від 84,2±2,3% на регіональному рівні до 61,4±3,1% на міському, що також вказує доступність таких курсів (табл. 4.22). Більші можливості доступу до інформації керівників регіонального рівня, підтверджуються і отриманням інформації через такий канал як «Конференції, з'їзди або семінари».

Приблизно однаковим для працівників всіх рівнів управління охорони здоров'я є використання керівниками такого джерела інформації як бібліотека: часто - 38,0±3,1%, рідко - 44,4±3,1%.

Проте із зменшенням рівня управління спостерігається зростання важливості для керівників такого каналу отримання інформації як індивідуальна переплата на науково-практичні журнали. Зокрема керівники регіонального рівня часто користаються для отримання інформації цим каналом у 42,1±3,1% випадків, 65,2±3,0% на районному рівні та 68,6±2,9% на міському рівні управління. Дані дослідження показали, що непопулярним серед керівників охорони здоров'я є отримання інформації через підписку на інформацію по електронній пошті через систему розсилки. Так, 46,0±3,2% респондентів ніколи не використовують такий канал інформації, а 20,4±2,5% користаються ним рідко.

Таблиця 4.22 Частота використання керівниками охорони здоров'я різних каналів отримання інформації, %

Достовірна різниця між різними рівнями управління є в частоті ведення переписки з іншими спеціалістами через електронну пошту: від 63,2±3,1% на регіональному рівні до 14,3±2,2% і 21,4±2,6% відповідно на районному та міському рівнях, що залежить від доступу до електронної пошти та вмінь користування нею. Кращою є ситуація з використання інформаційно-пошукових систем мережі Інтернет: на регіональному рівні - 68,4±2,9% респондентів, на районному - 41,0±3,1%, на міському - 51,4±3,2%.

Результати опитування підтвердили взаємозв'язок між високою частотою використання таких каналів як «Курси підвищення кваліфікації» та «Конференції, з'їзди або семінари» та важливістю цих каналів (табл. 4.23). Так, на думку 92,0±1,7% і 86,0±2,2% респондентів всіх рівнів є важливим отримання інформації на курсах підвищення кваліфікації і на конференціях чи семінарах відповідно. Помітною є різниця в частоті використання керівників такого джерела інформації як бібліотека і розумінням важливості цього каналу інформації. Так, часто бібліотекою користуються 38,0±3,1% керівників, а важливим цей канал інформації вважає 67,6±3,0% опитаних. Щодо важливості індивідуальної передплати на журнали то процент важливості цього каналу є дещо вищим - 75,2±2,7% ніж частота використання його - 64,4±3,0%, що може бути пов'язаним з різними фінансовими можливостями респондентів. Щодо важливості отримання нової інформації через підписку по електронній пошті через систему розсилки, то більшості респондентів було важко відповісти на це питання, що підтверджено тим, що половина керівників всіх рівнів управління ніколи не використовують такий канал інформації, що показує їх непоінформованість з цього питання.

Щодо переписки з іншими спеціалістами через електронну пошту, то експерти визначили її як важливу на регіональному рівні (89,5±1,9%) і в 36,0±3,0% і 47,1±3,2% відповідно на районному та міському рівнях, що корелює з показниками використання цього каналу.

Таблиця 4.23 Важливість каналів отримання інформації, %

Ще вищу важливість для керівників всіх рівнів управління як джерело отримання інформації мають інформаційно-пошукові системи мережі Інтернет - 69,6±2,9% при частому використанні в 46,0±3,2%.

Дані дослідження показали, що респондентам важко відповісти на питання про важливість власних автоматизованих інформаційно-пошукових систем, лише 22,8±2,7% керівників вважають ці системи важливим каналом інформації, що відповідає низькому проценту використання цього каналу.

Як і у випадку використання електронної пошти, так і в випадку використання пошукових систем мережі Інтернет вищий відсоток користувачів є на міському рівні управління, ніж на районному.

Власні автоматизовані інформаційно-пошукові системи на всіх рівнях управління використовують як канал отримання інформації лише 6,8±1,6%, не використовують ніколи в 52,4±3,2%. Ще нижчим є рівень використання такого каналу отримання інформації як контакти з іншими спеціалістами через системи відеозв'язку (часто - 2,4±1,0%), у 68,0±3,0% цей канал не використовується ніколи.

Замовлення електронних копій першоджерел часто використовується керівниками лише в 12,8±2,1%, використовується рідко ще в 24,8±2,7%. Отже, так звані електронні канали отримання інформації використовуються найрідше.

Крім того, опитування показало низький рівень поінформованості керівників всіх рівнів охорони здоров'я щодо таких каналів отримання інформації як «Контакти з іншими спеціалістами через системи відеозв'язку» - важливим його вважає лише 20,4±2,5% респондентів, а ще 46,8±3,2% вибрало позицію «важко відповісти». Щодо «Замовлення електронних копій першоджерел», то 32,0±3,0% опитаних було важко дати відповідь. Наведені дані корелюють з низькими рівнями використання цих каналів інформації - 2,4±1,0% та 12,8±2,1% відповідно.

Опитування показало, що доступними каналами інформації для всіх рівнів управління охороною здоров'я є: курси підвищення кваліфікації, конференції, з'їзди або семінари, бібліотеки, індивідуальна передплата на журнали, переписка з іншими спеціалістами через електронну пошту та інформаційно-пошукові системи мережі Інтернет. Дослідження також підтвердило факт, що найбільш доступними ці канали отримання інформації є на регіональному рівні, потім на міському (враховуючи специфіку регіонального підпорядкування міст), а далі - на районному рівні управління.

Щодо підписки на інформацію по електронній пошті через систему розсилки, то найдоступнішою вона виявилася для керівників міського рівня управління (32,9±3,0%), далі для регіонального (26,3±2,8%) та для районного (24,2±2,7%). Подібна ситуація склалася і щодо замовлення електронних копій першоджерел.

На питання про доступність власних автоматизованих інформаційно-пошукових систем, 19,6±2,5% опитаних вважають їх недоступними, а 34,4±3,0% важко відповісти на це питання, що свідчить про їх неефективність.

Висновки за розділом

1. Інформатизація управлінської діяльності надає можливість здійснювати інформаційне забезпечення та контроль виконання, надавати автоматизовану підтримку процесів прийняття необхідних рішень регіональних органів управління охороною здоров'я.

2. Предметом співпраці регіональних органів управління з МОЗ України є, перш за все, питання організації медичної допомоги населенню (63,2±3,1%), фінансово-економічної діяльності (63,2±3,1%) та кадрового забезпечення (68,4±2,9%). До 10,0% органів управління всіх рівнів співпрацюють час від часу з Верховною Радою України, Адміністрацією Президента і Кабінетом Міністрів України. Незначна кількість органів управління час від часу співпрацюють з науковими установами з питань наукової діяльності. З приватними установами і організаціями органи управління практично не співпрацюють.

3. В органах управління охорони здоров'я для систематизації циркулюючих документів використовують прості класифікатори - за типом документу (66,8±3,0%), за виконавцем (39,6±3,1%) і за кореспондентом (36,4±3,0%).

4. В половині органів управління охорони здоров'я всіх рівнів присутня проста комп'ютерна система документообігу з мінімальним набором функцій архівування та реєстрації документів. Функція кодування та класифікації документів практично не реалізована.

5. В регіональних органах управління охорони здоров'я головну увагу приділяють моніторингу державних програм (73,7±2,8%), основних медико-соціальних показників на території та інформації про діяльність медичних закладів і спеціалізованих служб (по 68,4±2,9%).

6. У 64,4±3,0% органів управління охорони здоров'я формуються комп'ютерні бази даних: передусім представлені статистичні, реєстри медичних кадрів, на інфекційні та соціально-значущі захворювання, системи типу «Стаціонар» і «Поліклініка», бази даних про мережу і ліжковий фонд закладів, а також бухгалтерське програмне забезпечення.

7. За частотою звертань до органів управління охорони здоров'я переважають питання організації медичної допомоги населенню (87,6±2,1%), медичної статистики (73,2±2,8%) та кадрового забезпечення (71,6±2,9%). Ці напрями відповідають спрямованості баз даних, які керівники органів управління охорони здоров'я назвали найнеобхіднішими.

8. Дослідження якості інформації, яка циркулює в органах управління охорони здоров'я, показало, що достатності інформації, достовірності отриманої інформації, своєчасності отримання інформації з вищого рівня управління, своєчасності отримання інформації з нижчого рівня управління, а також корисності інформації, що поступає для прийняття управлінських рішень, третиною керівників органів управління поставлено оцінку «+1», і третиною - «+2» (при максимальній оцінці «+3»).

9. Для розповсюдження інформації про свою діяльність керівники органів управління охороною здоров'я найчастіше використовують особисті контакти з іншими спеціалістами (78,4±2,6%) та засоби масової інформації (75,2±2,7%). Найбільш перспективними каналами інформації респонденти вважають виставки, конференції, з'їзди та семінари (43,2±3,1%), засоби масової інформації (41,2±3,1%) та особисті контакти з іншими спеціалістами (40,0±3,1%).

10. Найбільше забезпечені комп'ютерною технікою регіональні органи управління охороною здоров'я (42,1±3,1%), причому кількість комп'ютерів достатня і більшість сучасні. На районному та міському рівні кількість комп'ютерів недостатня і більшість застарілі.

11. Найбільш регулярно керівники різних органів управління охорони здоров'я бажають отримувати інформацію з питань організації медичної допомоги населенню (85,6±2,2%), медичної статистики (83,2±2,4%) та забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення (78,4±2,6%).

12. За частотою використання керівники органів управління охорони здоров'я віддають перевагу таким інформаційним джерелам, як журнальні статті (80,0±2,5%), спеціальна література (70,0±2,9%), довідкова література (67,2±3,0%), мережа Інтернет (62,8±3,1%). Такі джерела є самими важливими і доступними.

13. Основними каналами отримання інформації для керівників органів управління різних рівнів є: курси підвищення кваліфікації (68,8±2,9%), індивідуальна передплата на журнали (64,4±3,0%) та конференції, з'їзди або семінари (53,6±3,2%).

Основні результати опубліковані в [171, 173].

Розділ 5. Характеристика функціонально-організаційної моделі управлінської діяльності охорони здоров'я на регіональному рівні

5.1 Концептуальні підходи до інформаційного забезпечення та інформатизації охорони здоров'я на регіональному рівні

Результати проведеного дослідження щодо стану інформатизації системи охорони здоров'я на регіональному рівні показали її недоліки в усіх її складових:

Недоліки структури:

- низький рівень забезпеченості зоз комп'ютерною технікою;

- відсутність єдиних програмних засобів;

- відсутність в зоз профільних підрозділів з інформатизації;

- відсутність системи електронного документообігу.

Недоліки процесу:

- відсутність у 22-х регіонах (81,5%) цільових програм інформатизації охорони здоров'я;

- вкрай недостатній рівень фінансування процесу інформатизації охорони здоров'я;

- нераціональне використання комп'ютерної техніки;

- низький рівень підготовки медичних кадрів до застосування інформаційних технологій;

- дублювання інформації на паперових та електронних носіях.

Недоліки результату:

- низький рівень та неефективне прийняття управлінських рішень як результат несвоєчасного та недостатньо повного отримання необхідної інформації.

Крім того, отримані в ході дослідження результати показали невідповідність стану інформаційного забезпечення управлінської діяльності охорони здоров'я міжнародним підходам до інформатизації систем охорони здоров'я.

Концептуальне рішення даної проблеми може бути забезпечено шляхом розробки та прийняття галузевої програми інформатизації охорони здоров'я.

В основу програми має бути покладений аналіз стану інформатизації охорони здоров'я України. Коротко він полягає в наступному.

Побудова інформаційного суспільства є глобальним завданням нового тисячоліття, а рівень інформатизації - одним з істотних критеріїв успішності економічного і соціального розвитку, конкурентоспроможності національної продукції на зовнішніх ринках.

Державна політика в Україні щодо інформатизації системи охорони здоров'я, а також впровадження новітніх інформаційних технологій (телемедицини, дистанційного навчання тощо) спрямована на ліквідацію відставання в цій сфері від передових світових держав і прискорення входження в інформаційний простір міжнародного співтовариства з метою підняття на сучасний рівень управління охороною здоров'я, практичної медицини, медичної освіти і науки.

Для України актуальними є питання розробки стратегії формування та подальшого вдосконалення відомчої інформаційної системи відповідно до вимог єдиного інформаційного простору країни, а об'єкт інформатизації розглядається як складова частина інформаційної структури держави та сукупність різноманітних структур і форм їх взаємодії щодо збору, обробки, збереження, розповсюдження та використання різних видів інформації з метою підтримки прийняття рішень та задоволення інтересів громадян.

У рамках виконання проектів інформатизації охорони здоров'я, в тому числі існуючих регіональних програм інформатизації галузі, за останні роки зроблені істотні кроки з покращення комп'ютерного забезпечення закладів охорони здоров'я (в першу чергу обласного та районного рівнів), підключення їх до мережі Інтернет; створення корпоративної мережі обміну інформацією між установами та медичними закладами на основі електронної пошти; створення локальних мереж в медичних закладах; розвитку та підтримки функціонування медичних веб-сайтів; розвитку інформаційних технологій клінічної та навчальної спрямованості; впровадження автоматизованих робочих місць медичних працівників, медико-статистичних систем, систем типу «Стаціонар» або «Поліклініка» зі створенням персоніфікованих баз даних; впровадження сучасних телекомунікаційних систем та телемедичних технологій; підвищення ефективності і якості всіх видів робіт, пов'язаних зі збором, обробкою, збереженням і поданням медико-статистичної інформації для підвищення оперативності і якості прийняття управлінських рішень.