Клініко-гемодинамічні та метаболічні ефекти моксонідину у хворих на метаболічний синдром Х

На початку лікування в осіб із МСХ відзначено високі показники ПАТ. При аналізі динаміки ПАТ на фоні терапії виявлено вірогідне зниження цього показника як у денний, так і в нічний час у всіх досліджуваних групах. Так, у 1-й групі ПАТ в денний час знизився на 6,8% (р<0,05), у 2-й групі - на 11,8 % (р<0,01), у 3-й групі - на 13,5 % (р<0,01). Визначено зниження ПАТ вночі в 1-й групі - на 10,8% (р<0,05), у 2-й групі - на 15,4% (р<0,01), у 3-й групі - на16,1% (р<0,01).

Терапія моксонідином не мала істотного впливу на ЧСС, крім пацієнтів 2-ї групи, де зниження ЧСС обумовлювалося застосуванням у цій групі в-адреноблокатора бетаксололу.

У нашому дослідженні ми вивчали вплив монотерапії моксонідином на показники ВРС. Всім хворим (29 осіб) 1-ї групи було проведене добове моніторування ЕКГ до початку терапії, а також через 1 місяць прийому моксонідину.

При повторному моніторуванні зареєстровано вірогідне підвищення показника SDNN за добу на 21,3% і за нічний час на 13,15%, також збільшився триангулярний індекс за всі періоди.

Відзначено зниження активності симпатичної частини ВНС, що виявлялося вірогідним зниженням LF за добу на 11,6 % (р<0,05) і в денний час на 21%. Вірогідно підвищувалася активність парасимпатичного відділу за нічний час (потужність високочастотної компоненти HF збільшилася на 31,2%), що приводило до нормалізації у більшості обстежених пацієнтів симпатико-парасимпатичного балансу (співвідношення LF/HF знизилося в середньому на 36% за добу, на 39,3% в денний період і на 38,5% в нічний час, р<0,05) і збільшенню загальної потужності спектра ТР.

Позитивна динаміка показників ВРС на фоні лікування моксонідином свідчить про коригувальний вплив препарату на дисбаланс автономної регуляції серцевої діяльності.

Вивчена динаміка діастолічних показників під впливом терапії при гіпертрофічному типі трансмітрального кровотоку.

В 1-й групі терапія моксонідином сприяла поліпшенню деяких показників: визначалася тенденція до збільшення максимальної швидкості раннього діастолічного наповнення (Е) - на 10,1%, зменшення максимальної швидкості передсердної систоли (А) - на 7,4%, проте ці позитивні зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки не досягли критерію вірогідності (р >0,05). Спостерігалося вірогідне поліпшення наступних параметрів: збільшувалося відношення Е/А - на 20,5%, збільшилася площа під кривою (інтеграл швидкості) раннього діастолічного наповнення (Е1) на 19,5% (р < 0,05), відношення Е1/А1 збільшувалося - на 38,5%, зменшився час ізоволюмічного розслаблення IVRT на 15,2% (р<0,01).

Комбінація моксонідину і бетаксололу була найбільш ефективною щодо впливу на максимальну швидкість раннього діастолічного наповнення (Е), збільшуючи останню на 25,8% (р<0,001), також ця комбінація більш значно підвищувала відношення Е/А - на 32,6% (р<0,05) і Е1 - на 23,4% (р<0,01). Крім того, в цій групі відзначали тенденцію до зменшення часу уповільнення раннього діастолічного потоку (DT) - на 14,3% і зменшенню IVRT на 10,1% (р>0,05).

У 3-й групі визначалася тенденція до перерозподілу діастолічного кровотоку вбік зменшення внеску передсердної систоли - А зменшилося на 10,3% (р>0,05), при цьому відношення Е/А збільшилося на 16,0% (р<0,05). Спостерігався позитивний, але не вірогідний, вплив на інтегральні показники - на 6,4% збільшувалося значення Е1, на 6,6% зменшувалося А1, що сприяло збільшенню відношення Е1/А1 на 5,98% (р>0,05). Виявлено значне збільшення часу прискорення раннього діастолічного наповнення (АТ) на 26,1%, що в поєднанні з укороченням IVRT розцінювалося як позитивний зсув, непрямо вказуючи на поліпшення активної релаксації. Зменшилися також час уповільнення потоку раннього діастолічного наповнення DT на 13,1% (р>0,05) і скоротився IVRT на 13,4% (р>0,05).

При кореляційному аналізі в групах виявлено, що динаміка максимальної швидкості потоку в систолу передсердя (А) на фоні лікування залежала від зниження рівнів ДАТсер., ДАТніч., ІП ДАТсер., ІП ДАТден., тригліцеридів (ТГ). Визначена вірогідна залежність між підвищенням відношення Е/А і зниженням ДАТніч. у ході терапії. Підвищення рівня Е1/А1 асоціювалося зі зниженням ІП ДАТсер., ІП ДАТден., а зменшення часу уповільнення раннього діастолічного наповнення - з підвищенням ХС ЛПВЩ, зменшенням рівня ХС ЛПДНЩ. Зареєстровано зв'язок між динамікою IVRT та зменшенням ІП ДАТден.

Вивчався вплив терапії на метаболічні показники. Результати нашого дослідження показують, що під впливом як монотерапії моксонідином, так і його комбінацій спостерігається зниження рівня загального холестерину в крові, проте ця динаміка досягла критерію вірогідності тільки в групі з використанням комбінації моксонідину і бетаксололу.

Вірогідно значущого впливу на рівень ЛПВЩ в групах не спостерігалося. В групі хворих, що приймали моксонідин та індапамід, вірогідно знижувалося значення коефіцієнта атерогенності. Рівень ТГ вірогідно знизився в 2-й групі - на 24%. У двох інших групах цей показник не досяг критерію вірогідності. Найбільш ефективною щодо впливу на рівень ЛПНЩ виявилася комбінація моксонідину та індапаміду, в інших групах також була виявлена тенденція до зниження цього рівня, проте, не вірогідно.

При вивченні динаміки вуглеводного обміну виявлено вірогідне зниження рівня глюкози натще у всіх групах: в 1-й - на 11,8%, 2-й - на 22,7%, в 3-й - на 15,6%. Визначалося вірогідне зниження рівня імунореактивного інсуліну (ІРІ) натще у всіх групах: при монотерапії на 21,5%, при комбінованій терапії моксонідином і бетаксололом - на 25,5%, моксонідином та індапамідом - на 21,3%. В групах відзначено вірогідне підвищення індексу чутливості до інсуліну, який розраховували як відношення глюкози крові (натще)/ІРІ (натще), при цьому, в 1-й групі цей показник збільшився на 20,8%, в 2-й - на 21,7%, в 3-й - на 18,5%.

Залежно від ступеня компенсації інсулінорезистентності хворі були розподілені таким чином, що до однієї групи ввійшли особи з компенсованою гіперінсулінемією (рівень глюкози натще і після тесту навантаження залишався в нормі); в іншу - хворі з підвищеним рівнем інсуліну (ГІ) натще в поєднанні з порушенням толерантності до глюкози або ІНСД. При цьому виявлено, що в групах з ГІ та ПТГ/ІНЦД був вірогідно вищим рівень ІРІ натще, порівняно з особами без порушення рівня глікемії.

При монотерапії моксонідином спостерігалося практично рівнозначне зниження рівня інсуліну в цих групах (20,8%, р<0,05 та 18,9%, р<0,05).

Комбінована терапія викликала більш значуще зниження рівня інсуліну в групі осіб з ГІ і порушенням рівня глікемії (ПТГ або ІНЦД), при цьому комбінація з бетаксололом сприяла вірогідному зниженню цього показника на 32,4%, а з індапамідом - на 26,8%. В групі хворих з ГІ без порушення рівня глікемії, визначали менш виражене зниження, так, в групі із застосуванням моксонідину і бетаксололу рівень інсуліну зменшився на 13,4%, а в комбінації з індапамідом - на 8,1%. Із викладеного вище можна зробити висновок, що чим більше виражена гіперінсулінемія, тим більш значущо відбувається зниження інсуліну.

Хворі з ІНЦД без ГІ, у яких визначалася “псевдонормалізація” функції підшлункової залози з “підвищенням індексу чутливості до інсуліну” були виключені із загальної кількості, і, зважаючи на нечисельність даної групи, був проведений узагальнений аналіз впливу терапії. При цьому визначалося вірогідне підвищення на фоні лікування рівня інсуліну натще на 6,4% і зниження глюкози натще на 13,9%. Підвищення рівня інсуліну натще в цьому випадку, очевидно, можна пояснити стимуляцією моксонідином I₁-імідазолінових рецепторів підшлункової залози, що приводить до збільшення секреції інсуліну у відповідь на підвищений рівень глюкози в крові.

Крім того, ймовірно, такий вплив терапії з моксонідином на вуглеводний обмін пов'язаний з тим, що ендогенним лігандом I₁-імідазолінових рецепторів є агматин-декарбоксильована форма амінокислоти аргініну. В експерименті встановлений виражений антигіпертензивний і метаболічний (зниження глікемії) ефекти агматину. Останній має інсуліноподібну дію. На фоні внутрішньовенного введення агматину підвищуються захоплення глюкози клітинами і вміст у них глікогену, при цьому продукування лактату знижується [152].

Одним з ключових чинників, що регулюють баланс між ендотеліальними вазоконстрикторами та вазодилататорами, які відіграють важливу роль в регуляції АТ, є АПФ. У ряді досліджень були отримані результати, які вказують на те, що при лікуванні моксонідином знижуються активність реніну в плазмі і вміст ангіотензину ІІ, альдостерону і норадреналіну в крові [161, 166].

При вивченні динаміки активності АПФ під впливом терапії виявлено, що цей показник знижується в усіх групах (у 1-й групі - на 23,2%, у 2-й - на 24,6%, у 3-й - на 20,1%, р<0,01).

При аналізі впливу терапії на агрегаційні властивості тромбоцитів в групі моксонідину виявлено вірогідне зниження ступеня АДФ-індукованої агрегації на 23,7%, в 2-й групі цей показник знизився на 18,0% (р<0,05), у 3-й групі визначалося невірогідне зниження на 13,3% (р>0,05).

Ступінь адреналін-індукованої агрегації під впливом терапії зменшився у всіх групах, але більш вираже зниження відбулося в 2-й групі (20,3%, р<0,05) в порівнянні з 1-ю (10,9%, р<0,05) і 3-ю (11,6%, р>0,05) групами.

Таким чином, результати нашого дослідження свідчать про позитивний вплив препарату як в монотерапії, так і в комбінаціях з бетаксололом та індапамідом на клініко-гемодинамічні та метаболічні показники у хворих на МСХ та задовільну його переносність.

ВИСНОВКИ

1. У дослідженні вирішене конкретне наукове завдання щодо оцінки ефективності моксонідину (як у монотерапії, так і в комбінаціях з бетаксололом або індапамідом) у хворих на МСХ. Призначення даної терапії у цієї групи пацієнтів забезпечує не тільки зниження АТ, але й збільшує ВРС, покращує діастолічну функцію, метаболічні показники. Вибір оптимальної схеми лікування слід визначати на підставі вихідних показників інструментальних та біохімічних методів дослідження.

2. Встановлено, що у хворих на МСХ (SDNNдоб. 129,38 ± 3,92; SDNNден. 117,84± 2,0) визначаються вірогідно більш виражені порушення ВРС порівняно з хворими на ЕАГ (SDNNдоб. 138,0± 2,55; SDNNден. 126,77± 6,55) і здоровими особами (SDNNдоб. 143,88± 6,35; SDNNден. 129,11± 7,56), про що свідчить більш низька ВРС в денний період та за добу. Встановлено вірогідне зниження загальної потужності (ТР) спектра ВРС, падіння потужності LF (низькочастотної) і HF (високочастотної) складових у хворих на МСХ (ТРдоб. 2475,04 ± 225,18; LFдоб. 552,92 ±67,85, HFдоб. 281,88 ±71,53) і при ЕАГ (ТРдоб. 3257,44 ± 167,37; LFдоб. 765,33 ± 46,58, HFдоб. 272,66 ±76,77) порівняно зі здоровими (ТРдоб. 4917,22 ± 719,84; LFдоб. 1191,78 ± 218,01, HFдоб. 580,88 ±102,23), причому, зниження потужності LF- компоненти у хворих на МСХ було самим значним за всі періоди, відношення LF/HF в денний і нічний періоди як при МСХ, так і при ЕАГ вищим, ніж у здорових осіб.

3. У хворих на МСХ зі збереженою систолічною функцією в 85 % випадків виявляються порушення діастолічної функції, переважно (71%) за гіпертрофічним типом. При цьому ступінь вираженості діастолічної дисфункції залежить від наявності ГЛШ, цифр АТ, пов'язаний з рівнем глікемії і залежить від компенсаторних функціональних можливостей підшлункової залози в умовах інсулінорезистентності.

4. Встановлений вірогідний зв'язок між показниками, що характеризують перебіг АГ (ступінь АГ, показники ДМАТ: варіабельність АТ, індекс часу і площі, добовий індекс), і ступенем порушення діастолічної функції. Більш значна діастолічна дисфункція у хворих на МСХ асоціюється з високим ступенем АГ, підвищеною варіабельністю АТ в денний час, високим рівнем індексів площі і часу та недостатнім зниженням АТ вночі. Порушення параметрів ліпідного обміну у вигляді підвищення рівня загального ХС, корелює з погіршенням діастолічної функції.

5. У хворих на МСХ виявлена більш висока активність АПФ порівнянно з особами із ЕАГ. Найвищий рівень активності АПФ при МСХ асоціюється з тяжким ступенем підвищення АТ, концентричним типом ГЛШ, більш високою стадією серцевої недостатності. Виявлена залежність між метаболічними порушеннями і активністю АПФ, про що свідчить взаємозв'язок між рівнями ЗХС, ТГ, глюкозою - з одного боку, і активністю АПФ - з іншого. Наявність гіперінсулінемії навіть без порушення рівня глікемії супроводжується підвищенням активності АПФ, при цьому рівень активності зростає із прогресуванням порушень вуглеводного обміну. Існує зв'язок між активністю АПФ та станом ДФЛШ - визначається підвищення активності АПФ зі зростанням ступеня діастолічної дисфункції.

6. Моксонідин, як у монотерапії, так і в комбінаціях з бетаксололом та з індапамідом сприяє вірогідному зниженню АТ, поліпшенню діастолічних показників ЛШ. Всі схеми терапії позитивно впливали на підвищену варіабельність САТ, але комбінація моксонідину і бетаксололу найбільш ефективно впливала на підвищену денну варіабельність САТ, а комбінація з індапамідом - нічну варіабельність САТ. Моксонідин сприяв підвищенню ВРС, мав коригувальний вплив на автономний дисбаланс вегетативної нервової системи.

7. Всі вивчені схеми лікування сприяли зниженню підвищеної активності АПФ (у 1-й групі - на 23,2%, у 2-й - на 24,6%, у 3-й - на 20,1%). Моксонідин, як у монотерапії (на 23,7%), так і в комбінації з бетаксололом (на 18,2%) сприяв вірогідному зниженню АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів.

8. Проведена терапія сприяла поліпшенню показників ліпідного і вуглеводного обмінів у хворих на МСХ: зниженню загального ХС на 11,2% та рівня ТГ на 24% - при застосуванні комбінації моксонідину і бетаксололу, зниженню рівня ЛПНЩ на 21,4% при застосуванні моксонідину з індапамідом. При всіх схемах терапії спостерігалося зниження рівня глюкози (у 1-й - на 11,8%, у 2-й - на 22,7%, у 3-й - на 15,6%) та інсуліну натще (у 1-й - на 21,5%, у 2-й - на 25,5, у 3-й на 21,3%), підвищення чутливості тканин до інсуліну.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У схеми обстеження хворих доцільно включати визначення ВРС, і при виборі терапії віддавати перевагу препаратам, які сприяють збільшенню ВРС.

2. Необхідно враховувати початкову варіабельність АТ: хворим, у яких переважає висока варіабельність АТ в денний час, при виборі терапії треба надавати перевагу комбінації моксонідину та бетаксололу, тоді як при підвищенні варіабельності АТ в нічний час - моксонідину та індапаміду.

3. Корекція невиражених порушень вуглеводного обміну може забезпечуватися використанням антигіпертензивних препаратів (моксонідин), які мають позитивний вплив на рівень глікемії, завдяки підвищенню чутливості тканин до інсуліну.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Диденко В.А. Метаболический синдром Х: история вопроса и этиопатогенез // Клинич.медицина. ? 1999. ? №2. ? С.17-21.

2. Kaplan N.M. The deadly quartet: upper-body obesity, glucose intolerance, hypertriglyceridemia and hypertension // Arch. Intern. Med. ? 1989. ? Vol.149. ? P. 1514-1520.

3. Kannel W. Fifty years of Framingham Study contributions to understanding hypertension // J. Hum. Hypertens. ? 2000. ? Vol.14, N 2. ? Р. 83 - 90.

4. Lean M.E. Clinical handbook of weight management // Martin Dunitz. ? 1998. ? Р.113.

5. Мартынов А.Н., Задионченко В.С. Научный симпозиум “Метаболический синдром. Новые подходы к лечению” // Кардиология. ? 2000. ? №8. ? С. 77-80.

6. Целуйко В.Й., Чернышов В.А., Малая Л.Т. Метаболический синдром Х. ? Харьков: Гриф, 2002. ? 247 с.

7. De Fronzo R.A. Insulin resistance, hyperinsulinemia and coronary artery disease: A complex metabolic web // J. Cardiovasc. Pharmacol. ? 1992. ? Vol.20. ? P. S1-S16.

8. Executive summary of the Third Report of the National Cholesterol Education Program (NCEP) Expert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults (Adult Treatment Panel III)// JAMA. 2001. ? Vol.285, N19. ? P. 2486-2497.

9. Insulin resistance and secretory dysfunction as precursors of non-insulin-dependent diabetes mellitus: prоspective studies of Prima Indians/ Lillioja S., Mott D.M., Spraul M. et al. // N. Engl. J. Med. ? 1993. ? Vol.329. ? P. 1922-1988.

10. Relationship of dietary saturated fatty aсids and body habitus to serum insulin concentration: the Normative Aging Study / Parker D.R., Weiss S.T., Troisi R. et al. // Amer. J. Clin. Nutr. ? 1993. ? Vol.58. ? Р. 129-136.

11. Reaven G., Hollenbeck C., Chen Y. Relationshiр between glucose tolerance, insulin secretion аnd insulin action in non-obese individuals with varying degress of glucose tolerance // Diabetologia. ? 1989. ? Vol.32. ? P. 52-55.

12. Kannel W.B. Metabolic risk factors for coronary heart disease in woman: perspective from the Framingham study // Am. Heart J. ? 1987. ? Vol.114. ? P. -413-419.

13. Мамедов М.Н., Метельская В.А., Перова Н.В. Метаболический синдром: пути реализации атеротромбогенного потенциала // Кардиология. ? 2000. ? №2. ? С.83-88.

14. De Fronzo R., Ferranini E. Insulin resistance: a multyfasetid syndrome responsible for NIDDM, obesity, hypertension, dislipidemia and atherosclerotic cardiovascular disease // Diabet Care. ? 1991. ? Vol.14. ? P.173-194.

15. Insulin resistance, hyperinsulinemia and dyslipidemia in non-obese individuals with family history of hypertension/ Facchini F., Chen Y.D., Clinceingbeard C. et al. // Am. J. Hypertension. ? 1992. ? Vol.5. ? P.694-699.

16. Altered insulin sensitivity, hyperinsulinemia and dyslipidemia in individuals with a hypertensive parent/ Ferrari P., Wiedmann P., Shaw S.G. et al. // Am. J. Med. ? 1991. ? Vol.91. ? P. 589-596.

17. Fracesconi U.D. Сахарный диабет и избыточная масса тела // Диабетография. ? 1993. ? №8. ? С.5-7.

18. Kaplan M. Hyperinsulinemia in diabetes and hypertension // Clin. Diabet. ? 1991. ? Vol.9. ? P.2-9.

19. О взаимосвязи избыточной массы тела, артериальной гипертонии, гиперинсулинемии и нарушения толерантности к глюкозе/ Петрова Т.В., Стрюк Р.И., Бобровницкий И.П. и др. // Кардиология. ? 2001. ?№2. ? С.30-33.

20. Hazards of obesity: the Framingham experience / Higgins M., Kannel W., Garrison R . et al.// Acta Med. Scand. ? 1987. ? Vol.723. ? P. 23-26.

21. Central obesity and coronary heart disease in men/ Donahur R.P., Abbot R.D., Вloom E. et al.// Lancet. ? 1987. ? Vol.1. ? P. 821-824.

22. Ducimetiere P., Richard J., Cambien F. The pattern of subcutaneous fat distribution in middle-aged men and the risk of coronary heаrt disease. The Paris Prospective Study // Int. Obes. ? 1986. ? Vol.10. ? P. 229-240.

23. Larsson B., Svardsudd K., Welin L. Abdominal adipose tissue distribution, obesity, and risk cardiovascular disease and death: 13 year follow-up of participants in the study of men born in 1913 // Brit. Med. J. ? 1984. ? Vol.1. ? P. 1401-1404.

24. Distribution of adipose tissue and risk of cardiovascular disease and death: a 12 year follow-up participants in the population study of women in Gothenburg, Sweden/ Lapidus I., Bengtsson C., Larsson B. et al. // Brit. Med. J. ? 1984. ? Vol.28. ? P. 1257-1261.

25. WHO. Prevention and management of the global epidemic of obesity. Report of the WHO consultation on obesity. ? Geneva. ? 1997.

26. Krotkiewski M., Bjomtorp P. Impact of obesity on metabolism in men and women // J. Clin. Invest. ? 1983. ? Vol.72. ? P. 1150-1162.

27. Association of hyperlipidemia, diabetes mellitus and mild obesity/ Avogaro P., Crepaldi G., Enzi G., Tiengo A. // Acta Diabetol. Lat. ? 1967. ? Vol.4. ? P.572-590.

28. Reaven G.M. Role of insulin resistance in human disease // Diabetes. ? 1988. ? Vol.37. ? P.1595-1607.

29. Маньковский Б.Н. Постпрандиальная гипергликемия и подходы к ее коррекции у больных сахарным диабетом // Журн. практ. лікаря. ? 2000. ? №6. ? С.34-39.

30. Felber J. P. Insulin and blood pressure in the obesity // Diabetologia. ? 1995. ? Р. 1220-1228.

31. Caro F. Insulin resistance in obese nonobese men // J. Clin. Endocrin. Metab.-1991. ? Vol.73. ? P. 691-695.

32. Взаимосвязь абдоминального типа ожирения и синдрома инсулинорезистентности у больных артериальной гипертонией/ Мамедов М.Н., Перова Н.В., Метельская В.А, Оганов Р.Г. // Кардиология. ? 1999. ? №9. ? С.18-22.

33. Перова Н.В., Метельская В.А., Р.Г. Оганов. Метаболический синдром: патогенетические взаимосвязи и направления коррекции // Кардиология. ? 2001. ? №3. ? С.4-9.

34. Goldstein D.J. Beneficial health effect of modest weight loss // J. Obesity. ? 1992. ? Vol.16. ? P. 397-415.

35. Blackburn G. Effect of degree of weight loss on health benefits // Obesity res. ? 1995. ? Vol. 3, Suppl. 2. ? P. 211-216.

36. Аметов А.С., Демидова Т.Ю., Целиковская А.Л. Ожирение и сердечно-сосудистые заболевания // Терапевт. арх. ? 2001. ? №8. ? С.66-69.

37. Дильман В.М. Эндокринологическая онкология. ? Л., 1983. ? 408с.

38. Зимин Ю.В. Инсулинорезистентность, гиперинсулинемия и артериальная гипертония // Кардиология. ? 1996. ? №11. ? С.80-91.

39. Hyperinsulinemia, insulin resistance and hyperglycemia: Contributing factors in the pathogenesis of hypertension and atherosclerosis/ Sowers J.R., Standley P.R., Ram J.L. et al. // Am. J. Hyperten. ? 1993. ? Vol.6. ? P.260S-270S.

40. Effect of insulin on renal sodium handling in hypertensive rats/ Finch D., Davis G., Bower J. et al. // Hypertension. ? 1990. ? Vol.15. ? Р. 514-518.

41. Sechi l.A., Griffin C.A., Schambelan M. Effect of dietary sodium chloride on insulin receptor number and mRNA levels in the kidney of the rat // Amer.J. Phуsiology. ? 1994. ? Vol.266, Suppl. F. ? P.32-38.

42. Abnormalities of insulin receptors in spontaneously hypertensive rats/ Sechi L.A., Griffin C.A., Giacchetti G. еt al. // Hypertension. ? 1996. ? Vol.27. ? P. 955-961.

43. Expression of the insulin receptor gene in liver and kidney of rats with genetic hypertension / Sechi L.A., Griffin C.A., Giacchetti G. еt al.// J. Hypertension. ? 1993. ? Vol.11, Suppl. ? P. 68-69.

44. Sechi L.A., Bartoli E. Mechanisms of insulin resistance leading to hypertension: what we can learn from experimental models // J.Invest. Med. ? 1997. ? Vol.45. ? P. 238-251.

45. Sechi L.A., De Carli S., Bartoli E. In situ characterization of renal insulin receptors in the rat // J. Receptor Res. ? 1994. ? Vol. 14. ? P.347-356.

46. Insulin resistance and sympathetic nervous system activity in hypertensive and normotensive premenopausal women/ Nordby G., Moan A., Kjeldsen S.E. et al. // Blood Pressure. ?1995. ?Vol.4. ? P. 287-292.

47. Reaven G.M., Lithel H., Landsberg L. Hypertension and associated metabolic abnormalities - role of insulin resistance and the sympathoadrenal system // New Engl. J. Med. ? 1996. ? Vol.334. ? P. 374-381.

48. Relationship between insulin sensitivity, hyperinsulinemia and insulin-mediated sympathetic activation in normotensive and hypertensive subjects/ Arauz-Pacheco C., Lender D., Shell P.G. et al. // Amer. J. Hypertension. ? 1996. ? Vol.9. ? P. 1172-1178.

49. Shimamoto K., Takizawa H., Ura N. Insulin resistance in elderly patients with hypertension // Jap. J. Geriatrics. ? 1997. ? Vol.34. ? P. 369-374.

50. Iyer S.N., Raizada M.K., Katovich M.J. AT1 receptor density changes during development of hypertension in hyperinsulinemic rats // Clin. Experim. Hypertension. ? 1996. ? Vol.18. ? P. 793-810.

51. Liu H., Wang J. The relationship between insulin resistance and angiotensin ЙЙ and endothelins in patients with essential hypertension and coronary heart disease // Clin.J.Int.Med. ? 1996. ? Vol.35. ? P.520-523.

52. Angiotensin II receptor antagonists: A new approach to blockade of the renin-angiotensin system / Kang P.M., Landau A.J., Eberhardt R.T., Frishman W.H. // Am. Нeart J. ? 1994. ? Vol.127. ? P.1388-1401.

53. Connor W.E., Lin D.S., Colvis Ch. Differential mobilization of fatty acids from adipose tissue // J. Lipid. Res. ? 1996. ? Vol.37. ? P. 290-298.

54. Rosendorf C. The renin-angiotensin system and vascular hypertrophy // J. Am. Coll. Cardiol. ? 1996. ? Vol.28. ? P. 803-812.

55. Blood pressure-independent cardiac hypertrophy induced by locally activated renin-angiotensin system / Mazzolai L., Nussberger J., Aubert J.F. et al. // Hypertension. ? 1998. ? Vol.6. ? P. 1324-1330.

56. Диденко В.А., Симонов Д.В. Особенности гипертонического сердца при артериальной гипертонии, сочетающейся с синдромом инсулинорезистентности // Клинич. медицина. ? 1999. ? №6. ? С.28-32.

57. Vasan R.S., Beniamin E.J., Levy D. Congestive heart failure with normal left ventricular systolic function // Arch. Intern. Med. ? 1996. ? Vol.156. ? P.146-157.

58. Gaasch W.H., Izzi G. Clinical diagnosis and management of left ventricular diastolic dysfunction // Cardiac mechanics and function in the normal and deseased heart. ? Tokyo: Springler-Verlag, 1989. ? P. 291-198.

59. Структурно-функциональные изменения миокарда у больных гипертонической болезнью / Шляхто Е.В., Конради А.О., Захаров Д.В., Рудоманов О.Г. // Кардиология. ? 1999. ? №2. ? С. 49-55.

60. Оценка диастолической функции сердца и ее роль в развитии сердечной недостаточности / Новиков В.И., Новикова Т.Н., Кузьмина-Крутецкая С.Р. и др. // Кардиология. ? 2001. ? №2. ? С. 78-85.

61. Kitzman D.W. Diastolic heart failure in the elderly // Heart Fail. Rev. ? 2002. ? Vol.7. ? P. 17-27.

62. Agabiti-Rosei E., Muiesan M.L. Hypertension and diastolic function // Drugs. ? 1993. ? Vol.46. ? P. 61-67.

63. Ritter M., Jenni R. Doppler echocardiography diagnosis in heart failure // Arch. Intern. Med. ? 1993. ? Vol.150. ? P. 406-410.

64. Little W.C., Downes Th. R. Clinical evaluation of left ventricular diastolic performance // Prog. Cardiovasc. Dis. ? 1990. ? Vol.32. ? P. 273-290.

65. Ohno M., Cheng C.P, Little W.C. Mechanism of altered patterns of left ventricular filling during the development of congestive heart failure // Circulation. ? 1994. ? Vol.89. ? P. 2241-2250.

66. Bonow R.O., Uderlson J.E. Left ventricular diastolic dysfunction as a cause of congestive heart failure // Ann. Intern. Med. ? 1992. ? Vol.117. ? Р. 502-510.

67. Brutsaert D.L., Sys S.U. Systolic and diastolic heart function // J. Cardiovasc. Pharm. ? 1996. ? Vol.28, Suppl 2. ? P. S1-S8.

68. Brutsaert d.L., Rademakers F.E., Sys S.U. Triple control of relaxation: Implications in cardiac disease // Circulation. ? 1984. ? Vol.69. ? P. 190-196.

69. Gilberg J.C., Glants S.A. Determinants of left ventricular fill ing and of the diastolic pressure-volume relation // Circ. Res. ? 1989. ? Vol.64. ? P. 827-852.

70. Glantz S.A., Parmley W.W. Factors which affect the diastolic presse-volume relation // Circ. Res. ? 1978. ? Vol.42. ? P.171.

71. Shabetai R. Progress in cardiac tamponade and constrictive pericarditis: Progress in Cardiology/ P.N. Yu, J.F. Goodwin (eds): ? Philadelphia: Lea and Febieer,1986. ? P. 87-98.

72. Little W.C., Badke F.R., O'Rourke R.A. Effect of right ventricular pressure on the end-diastolic left ventricular pressure-volume relationship before and after chronic right ventricular overload // Circ. Res. ? 1984. ? Vol.54. ? P. 719-730.

73. Тhe influence of acute alterations in coronary blood on left ventricular diastolic compliance and wall thickness / Gaasch W.H., Bing O.H., Franklin A. et al. // Eur. J. Cardiol. ? 1978. ? Vol.7. ? P. 147.

74. Bessen M., Gardin J.M. Evaluation of left ventricular diastolic function // Cardiol. Clin. ? 1990. ? Vol.8. ? P. 315.

75. Appleton C.P., Hatle L.K., Popp R.L. Relation of transmitral flow velocity patterns to left ventricular diastolic function: new insights from a combined hemodynamic and Doppler echocardiographic study // J. Am. Coll. Cardiol. ? 1988. ? Vol.12. ? P. 426-440.

76. Determinants of abnormal left ventricular filling in early hypertension / Phillips R.A., Goldman M.E., Ardeian M. et al. // J. Am. Coll. Cardiol. ? 1989. ? Vol.14. ? P. 979-985.

77. Rosenthal I. Systolic and diastolic cardiac function in hypertension // J. Cardiovasc. Pharmacol. ? 1992. ? Vol.19, Suppl. ? P. 112-115.

78. Kannel W.B. Hypertension as a risk factor for cardiac events-epidemiologic results of long-term studies // J. Cardiovasc. Pharmacol. ? 1993. ? Vol.21, Suppl. 2. ? P. 27-37.

79. Average daily blood pressure, non-office blood pressure determines cardiac dysfunction in left ventricular hypertrophy / White W.B., Shulman P., Deu N.M. et al. // J. Cardiovasc. Pharmacol. ? 1992. ? Vol.19, Suppl 5. ? P. 116-121.

80. Gang S., Feng W., Haibo R. The relationship between left ventricular hypertrophy, diastolic function and ambulatory blood pressure in patients with borderline hypertension // J. Eur. Hyrh. ? 1999. ? Vol.17, Suppl 3. ? P. 120.

81. Echocardiographic and Doppler evaluation of left ventricular hypertrophy and diastolic function in black and white hypertensive patients / Ritto D., Monoghan M., Sadig T. et al. // J. Hum. Hypertens. ? 1990. ? Vol.1. ? P. 113-115.

82. Left ventricular hypertrophy, compliance and ventricular filling / Galderisi M., Celentano A., Tammaro D. et al. // Int. Med. Res. ? 1991. ? Vol.19. ? P. 103-111.

83. Fouad F.M., Tarasi R.S. Left ventricular diastolic function on the heart in systemic hypertension // Am. J. Cardiol. ? 1990. ? Vol.65. ? P. 85-88.

84. Left ventricular diastolic function in hypertensive patients / Shamarin V., Smolensky A., Ektova T. et al. // J. Eur. Hyrt. ? 1997. ? Vol.15, Suppl 4. ? P. 193.

85. Laufer E., Jenigs G.L., Korner D.J. Prevalence of cardiac structural and untreated primary hypertension // Hypertension. ? 1989. ? Vol.13. ? P. 151-162.

86. Douglas P.S., Berko B., Lesh M. Alteration in diastolic function in response to progressive left ventricular hypertrophy // J. Am. Coll. Cardiol. ? 1989. ? Vol.13. ? P. 461-467.

87. Normal diastolic filling patterns of the left ventricule / Van Dam I., Fast T., De Boo J. et al.// Eur. Heart J. ? 1989. ? Vol.9. ? P. 164-171.

88. Changes in left ventricular structure and geometry with treatment of hypertension in the HOT study / Amerena I.V., Zabalgoitia M., Valentini M. et al. // J. Hypertens. ? 1999. ? Vol.3. ? Р. 73.

89. Cardiovascular abnormalities in never-treated hypertensives according to nondipper status / Ferrara A.L., Pasanisi P., Crivaro M. et al. // Am. J. Hypertens. ? 1998. ? Vol.11. ? P. 1352-1357.

90. Алехин М.Н., Седов В.П. Факторы, влияющие на диастолическую функцию левого желудочка у больных с гипертонической болезнью// Терапевт. арх. ? 1996. ? №9. ? С. 23-25.

91. Correlates of diastolic filling abnormalities in hypertension: A doppleroechocardiographic study / Szlachik J., Tubau J.F., O'Kelly B. et al. // Am. Heart J. ? 1990. ? Vol.120. ? P. 386-391.

92. Abnormal left ventricular filling: An early findings in mild moderate systemic hypertension / Inouye T., Massie B.M., Loge D. et al. // Am. J. Cardiol. ? 1984. ? Vol.53. ? P. 120-126.

93. Comparison in systemic hypertension of left ventricular mass geometry with systolic and diastolic function in patients <65 to > 65 years of age / Zabalgoitia M., Rahman S., Haley W.E. et al. // Am. J. Cardiol. ? 1998. ? Vol.82. ? P. 604-608.

94. Myocardial hypertrophy and left ventricular diastolic function in hypertensive patients. An echo-doppler evaluation / Bonaduce D., Breglio R., Conforti G. et al. // Eur. Heart J. ? 1989. ? Vol.10. ? P. 611-621.

95. Jaroch J., Loboz-Grudzien K., Kovalska A. Left ventricular diastolic function in different patterns on left ventricular hypertrophy and geometry in hypertension // Eur. Heart J. ? 1998. ? Vol.19. ? Р. 422.

96. Smith V.E., White W.B., Karimeddini M.K. Echocardiographic assessment of left ventricular diastolic performance in hypertensive subjects // Hypertension. ? 1987. ? Vol.9. ? P. 1181-1184.

97. White W.B., Dey H.M., Shulman P. Assessment of the dialy pressure load as a determinant of cardiac function in patients with mild - to moderate hypertension// Amer. Heart J. ? 1989. ? Vol.113. ? P.782.

98. Beltman F., HeesenW., Smit A. Two-year follow-up study of evaluate the reduction of left ventricular mass and diastolic function in mild to moderate diastolic hypertensive patients // J. Hypertens. ? 1998. ? Vol.16. ? P. 15-19.

99. Heesen W.F., Beltman F.W., Smit A.J. Effect of quinapril and triamterene/hydrochlorthiaside on cardiac and vascular end-organ damage in isolated systolic hypertension // J. Cardiovasc. Pharmacol. ? 1998. ? Vol.31. ? P. 187-194.

100. Effects of losartan on blood pressure and left ventricular mass in essential hypertension / Cuspidi C., Lonati L., Sampieri L. et al. // High Blood Pressure. ? 1998. ? Vol.72. ? Р. 162-164.

101. Diastolic left ventricular pressure-volume and stress-strain relations in patients with valvular aortic stenosis and left ventricular hypertrophy / Peterson K.L., Tsui J., Johnson A. et al. // Circulation. ? 1987. ? Vol.58. ? P. 77-89.

102. Hess O.M., Riffer M., Schneider J. Diastolic stiffness and myocardial structure in aortic valve disease before and after valve replacement // Circulation. ? 1984. ? Vol.69. ? P. 855-869.

103. Fagard R.H., Lijnen P.J., Petrov V.V. Opposite associations of circulating aldosterone and atrial natriuretic peptide with left ventricular diastolic function in essential hypertension // J. Hum. Hypertens. ? 1998. ? Vol.12. ? P. 195-202.

104. Жаринов О.И., Антоненко Л.Н. Нарушение расслабления миокарда: патогенез и клиническое значение // Кардиология. ? 1995. ? №4. ? С. 57-60.

105. Диденко В.А., Симонов Д.В. Связь концентрации инсулина в крови с состоянием ренин-ангиотензин-альдостероновой системы и клинической картины гипертонической болезни // Терапевт. арх. ? 1999. ? №1. ? С. 26-31.

106. Активность ренин-альдостероновой системы и особенности структуры и функции миокарда левого желудочка у больных артериальной гипертонией / Минушкина Л.О., Затейщикова А.А., Хотченкова Н.В. и др. // Кардиология. ? 2000. ? №9. ? С. 23-26.

107. Prognostic value of neurohumoral activation in patients with acute myocardial infarction: Effect of captopril / Ronlean J.L., Parcker M., Moye L. et al. // Am. Coll. Cardiol. ? 1994. ? Vol.24. ? P. 583-591.

108. Cardiac structure-function relationship and the renin-angiotensin-aldosterone system in hypertensive heart disease / Funck R.C., Wilke A., Rupp H. et al. // Herz. ? 1995. ? Vol.5. ? P. 330-339.

109. Kannel W.B. Left ventricular hypertrophy as a risk factor: the Framingham experience // J. Hypertens. ? 1991. ? Vol.9. ? P. S3-S9.

110. Sutsch G., Boesiger P., Hess O.M. From left ventricular hypertrophy to congestive heart failure // Schweizer Rundschau Medizin Praxis. ? 1996. - Vol. 85. - P. 218-226.

111. Target organ damage and non-dipping pattern defined by two sessions of ambulatory blood pressure monitoring in recently diagnosed essential hypertensive patients / Cuspidi C., Macca G., Sampieri L. et al. // J. Hypertension. - 2001. - Vol. 19. - P. 1539-1545.

112. Матова Е.А., Свищенко Е.П. Диастолическая функция левого желудочка у пациентов с гипертонической болезнью: взаимосвязь с суточным профилем и гуморальными факторами регуляции артериального давлении // Укр. кардіол. журн. ? 2003. ? №1. ? С. 60-65.

113. Зимин Ю.В. Метаболические расстройства в рамках метаболического синдрома Х (синдрома инсулинорезистентности): необходимость строгого применения критериев диагностики синдрома // Кардиология. ? 1999. ? №8. ? С.37-41.

114. Зимин Ю.В. Происхождение, диагностическая концепция и клиническое значение синдрома инсулинорезистентности или метаболического синдрома Х // Кардиология. ? 1998. ? №6. ? С.71-81.

115. Инсулинемия и содержание С-пептида натощак и в ответ на нагрузку глюкозой как показатели инсулинорезистентности у больных с гипертонической болезнью / Зимин Ю.В., Родоманченко Т.В., Бойко Т.А. и др. // Клин. вестн. ? 1997. ? №4. ? С. 20-23.

116. Клиническая и гемодинамическая характеристика гипертонической болезни, ассоциированной с инсулинорезистентностью: связь массы миокарда левого желудочка сердца с гиперсекрецией инсулина / Зимин Ю.В., Родоманченко Т.В., Бойко Т.А. и др. // Кардиология. ? 1998. ? №4. ? С. 9-13.

117. Чубучный В.Н., Жаринов О.Й. Вариабельность ритма сердца у больных с хронической сердечной недостаточностью // Укр. кардіол. журн. ? 1995. ? №6. ? С.68-72.

118. Heart rate variability and baroreflex sensitivity in hypertensive subjects with and without metabolic features of insulin resistance syndrome / Pikkujamsa S.M., Huikuri H.V., Airaksinen K.E. et al. // Am. J. Hypertens. ? 1998. ? Vol.11, №5. ? P.523-531.

119. Effect of essential hypertension on cardiac autonomic function in type 2 diabetic patients / Takahashi N., Nakagawa M., Saikawa T. et al. // J. Am. Coll. Cardiol. ? 2001. ? Vol.38, №1. ? P.232-237.

120. Autonomic nervous system abnormalities in the initial phase of insulin resistance syndrome. Value of the study of variability of cardiac rate and blood pressure on a model of nutritional obesity / Verwaerde P., Galinier M., Fourcade J. et al. // Arch. Mal. Coeur Vaiss. ? 1997. ? Vol.90, № 8. ? P.1151-1154.

121. Prospective investigation of autonomic nervous system function and the development of type 2 diabetes: the Atherosclerosis Risk In Communities study, 1987-1998 / Carnethon M.R., Golden S.M., Folsom A.R. et al. // Circulation. ? 2003. ? Vol.107, №17. ? P.2190-2195.

122. Comparison of autonomic withdrawal in men with obstructive sleep apnea syndrome, systemic hypertension and neither condition / Salo T.M., Jula A.M., Piha J.S. et al. // Am. J. Cardiol. ? 2000. ? Vol.85, №2. ? P. 232-238.

123. Acute and chronic effects of a hypocaloric diet on 24-hour blood pressure, heart rate and heart rate variability in mildly-to-moderately obese patients with essential hypertension / Minami J., Kawano Y., Ishimitsu T. et al. // Clin. Exp. Hypertens. ? 1999. ? Vol.21, № 8. ? P.1413-1427.

124. Heart rate variability in systemic hypertension / Huikuri H.V., Ylitalo A., Pikkujamsa S.M. et al. // Am. J. Cardiol. ? 1996. ? Vol.77. ? P.1073-1077.

125. Assessment of Cardiac Autonomic Modulation during Adolescent Obesity / Rabbia F., Silke B., Conterno A., et al. // Obes. Res. ? 2003. ? Vol.11, №4. ? P. 541-548.

126. Heart rate and blood pressure variability in obese normotensive subjects / Piccirillo G., Vetta F., Viola E., et al. // J. Obes. Relat. Metab. Disord. ? 1998. ? Vol.8. ? P.741-750.

127. Twenty-four hour time and frequency domain variability of systolic blood pressure and heart rate in an experimental model of arterial hypertension plus obesity / Pelat M., Verwaerde P., Lazartiques E. et al. // Arch. Mal. Coeur. Vaiss. ? 1998. ? Vol.91, № 8. ? P.999-1002.

128. Cardiac transcriptome analysis in obesity-related hypertension / Philip-Couderc P., Smih F., Pelat M., et al. // Hypertension. ? 2003. ? Vol.41, №3. ? P.414-421.

129. Temporal changes in cardiovascular autonomic regulation in type II diabetic patients: association with coronary risk variables and progression of coronary artery disease / Jokinen V., Ukkola O., Airaksinen K.E., et al. // Ann. Med. ? 2003. ? Vol.35, № 3. ? P.216-223.

130. Does the autonomic nervous system play a role in the development of insulin resistance? A study on heart rate variability in first-degree relatives of Type 2 diabetes patients and control subjects / Lindmark S., Wiklund U., Bjerle P., Eriksson J.W. // Diabet. Med. ? 2003. ? Vol.20, № 5. ? P.399-405.

131. Higashi Y., Oshima T., Sasaki N. Relationship between insulin resistance and endothelium-dependent vascular relaxation in patients with essential hypertension // Hypertension. ? 1997. ? Vol.29. ? P.280-285.

132. Hyperinsulinism, heart rate variability and circadian variation of arterial pressure in obese hypertensive patients / Galinier M., Fourcade J., Ley N., et al. // Arch. Mal. Coeur. Vaiss. ? 1999. ? Vol.92, №8. ? P.1105-1109.

133. Power spectral analysis of heart rate variability during hyperinsulinemia in nondiabetic offspring of type 2 diabetic patients: evidence for possible early autonomic dysfunction in insulin-resistance subjects / Laitinen T., Vauhkonen I.K., Niskanen L.K., Hartikainen J.E. // Diabetes. ? 1999. ? Vol.48, № 6. ? P.1295-1299.

134. Association of hyperglycemia with reduced heart rate variability (The Framingham Heart Study) / Singh J.P., Larson M.G., O'Donnell C.J., et al. // Am. J. Cardiol. ? 2000. ? Vol.86, № 3. ? P.309-312.

135. Diabetic autonomic neuropathy / Vinik A.I., Maser R.E., Mitchell B.D., Freeman R. // Diabetes Care. ? 2003. ? Vol.26, №5. ? P.1553-1579.

136. Рябыкина Г.В., Соболев А.В. Вариабельность ритма сердца. ? М.: Медицина, 1998. - С. 78-82.

137. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике. Возрастные аспекты / О.В.Коркушко, А.В. Писарук, В.Б. Шатило и др. ? Киев, 2002. ? 191 с.

138. Autonomic nervous function in non-dipper essential hypertensive subjects: evalution by power spectral analysis of heart rate variability / Kohara K., Nishida W., Maguchi M., Hivada K. // Hypertension. - 1998. - Vol. 26. - P. 808-814.

139. Дослідження варіабельності серцевого ритму у кардіологічній практиці: Метод. рекомендації. /Укл. Бобров В.А., Жарінов О.Й., Чубучний В.М. та ін. // ? К., ? 1999. ? 38 с.

140. Методы анализа и возрастные нормы вариабельности ритма сердца / Коркушко О.В., Шатило В.Б., Писарук А.В. и др. - К., 2003. ? 191 с.

141. Bellavere F. Heart rate variability in patients with diabetes and other noncardiological diseases / Heart rate variability / Еds: Malik M., Camm A.J. - N.- Y.: Futura Publishing Co, 1995. - P. 507- 516.

142. Iimura O. Pathophysiological significance of sympathetic function in essential hypertension // Clin. and Experimental Hypertension. - 1989. ? Vol. 17. - P.448- 451.

143. Time-domain measurement of heart rate variability / Kleiger R.E., Stein P.K., BosnerM.S. et al. / Heart Rate Variability./Eds. Malik M., Camm A.J. - N-Y: Futura Publishing Company, Inc.,- 1995.- P. 33-45.

144. Altered pattern of circardian neural control of heart period in mild hypertension / Guzzetti S., Dassi S., Pecis M. et al. // J. Hypertens. ? 1991. ? Vol. 9. ? P. 831- 838.

145. Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Heart Rate Variability. Standards of Measurements, Physiological Interpretation, and Clinical Use // Circulation. ? 1996. ? Vol.93. ? P.1043- 1065.

146. Мильто А.С., Толкачева В.В., Кобалова Ж.Д. Моксонидин в комбинированной терапии гипертонической болезни с высоким риском сердечно-сосудистых осложнений // Клинич. фармакология. и терапия. ? 2001. ? №10 (4). ? С. 68-71.

147. Hamilton C.F. Chemistry mode of action and experimental pharmacology of moxonidine // The putative I₁-imidazoline Receptor Agonist Moxonidine/ Eds. B. van Zwieten et al. ? 2^nded. -London: Roy. Soc. Med., 1996. ? P.7-30.

148. Michel M. C., Insel P. A. Are there multiple imidazoline binding sites? // Trends Pharmacol. Sci. ? 1989. ? Vol.10. ? P.342-344.

149. Imidazolin I₁ -receptors Agonists: New Data On Hypertension and Related Pathologies / Ernsberger B. et al. // 18-th Congress of the ESC: Abstracts. ? Birmingham, 1996. ? P. 30-33.

150. Renal imidazoline-guanidium receptive site: a potential target for antihypertensive drugs / Limon I., Coupry I., Teeson F. et al. // J. Cardiovasc. Pharmacol. ? 1992. ? Vol.20, Supp1.4. ? P.21-23.

151. McPherson G.A. Analysis of radioligand binding experiments: A collection of computer programs for the IBM PC // J. Pharmacol. Meth. ? 1985. ? Vol.14. ? P.213-228.

152. Effects of agmatine and moxonidine on glucose metabolism: an integrate approach towards pathophysiological mechanism in cardiovascular metabolic disorders / Kaan E.C., Bruckner R., Frohly P. et. al. // Cardiovasc. Risk Factors. ? 1995. ? Vol.5, №1. ? P. S19-S27.

153. General pharmacology of the novel centrally acting antihypertensive agent moxonidine / Armah B.I., Hofferber E. and Stenzel W. // Arzneim-Forsch. ? 1988. ? Vol.38. ? Р. 1426-1434.

154. Ernsberger B. Moxonidine, a second-generation centrallyacting antihypertensive binds selectively to imidazole sites in ventrolatera1 medula (VLM) and kidney // Pharmacologist. ? 1990. ? Vol.32. ? P.191.

155. Ernsberger B., Westprooks K.L. A second generation of centrally acting antihypertensive agents act on putative I1-imidazo-line receptors // J. Cardiovasc. Pharmacol. ? 1992. ? Vol.20, Suppl. 4. ? Р.1-10.

156. Gothert M., Molderings G.J. Involvement of presynaptic imidazoline receptors in the 2-adrenoceptor-independent inhibition of noradrenaline release by imidazoline derivatives // Naunyn-Schmiedeberg's Arch Pharmacol. ? 1991. ? Vol.343. ? P. 271-282.

157. Ольбинская Л.И., Боченков Ю.В. Опыт применения агониста имидазолиновых рецепторов моксонидина (цинта) при долгосрочной терапии артериальной гипертензии у больных сахарным диабетом 2-го типа // Клинич. фармакология и терапия. ? 2000. ? №9 (3). ? С. 58-60.

158. Тхостова Э.Б., Прошин А.Ю., Белоусов Ю.Б. Гипотензивная эффективность цинта (моксонидина) у больных с мягкой и умеренной гипертензией по данным суточного мониторирования артериального давления // Клинич. фармакология и терапия. ? 1988. ? № 7. ? С. 36-38.

159. Chrip P., Failds D. Moxonidine // Drugs. ? 1992. ? Vol.44, №6. ? P. 993-1012.

160. Ziegler D., Haxhiu M.A., Kaan B.C. Pharmacology of moxonidine, an I₁- imidazoline receptor agonist // J. Cardiovasc. Pharmacol. ? 1996. ? Vol.27, №3. ? P. S26-S27.

161. Ollivier J.P., Christen M.O., Schafer S.G. Moxonidine: a second generation of centrally acting drugs // J. Сardiovasc. Pharmacol. ? 1992. ? Vol. 20, №4. ? P. S31-S36.

162. Подзолков В.И., Брагина А.Е., Маколкин В.И. Патогенетическая роль моксонидина при лечении артериальной гипертензии у женщин в перименопаузе // Кардиология. ? 2002. ? №11. ? С.32-35.

163. Anti-hyperglycemic activity of moxonidine: metabolic and molecular effects in obese spontaneously hypertensive rats / Friedman J.E., Ishizuka T., Liu S. et al. // Blood Pressure. ? 1998. ? Vol.10, №3. ? P.32-39.

164. Моксонидин (физиотенз) корригирует комплекс факторов риска атеросклеротических заболеваний при метаболическом синдроме / Перова Н.В., Олферьев А.М., Мамедов М.И. и др. // Клинич. фармакол. и терапия. ? 2001. ? №10 (3) ? С. 22-25.

165. Lithel H. Moxonidine improves insulin resistance in obese, insulin resistance hypertensive patients // 17 th ISH. ? Amsterdam. June 7. 1998.

166. Jager B., Verboom C., Brunner H. The clinical efficacy of moxonidine in hypertension // Review of Contemporary Pharmacotherapy. ? 1998. ? Vol.9, № 7. ? P. 463-471.

167. Kraft K., Vetter I. Twenty-four-hour blood pressure profiles in patients with mild-to-moderate hypertension moxonidine versus captopril // J. Cardiovasc. Pharmacol. ? 1994. ? Vol.24, №1. ? P. 29-33.

168. Linksventnkulare hypetrophiereeression unter einer therapie mit moxonidin / Eichstadt H., Gatz G., Schroeder R. et. al. // Pharmacol. Ther. ? 1991. ? Vol.1. ? P. 12-17.

169. Физиология и фармакология ренин-ангиотензиновой системы / Преображенский Д.В., Сидоренко Б.А., Сополева Ю.В. и др. // Кардиология. ? 1997. ? №.11. ? С.91-95.

170. Шафер Р. Моксонидин при артериальной гипертензии // Клинич. фармакология. и терапия. ? 1996. ?Т.5, №3. ? С. 64-68.

171. Лутай М., Лысенко А. Новый класс антигипертензивных препаратов: физиотенз (моксонидин) - агонист І?-имдазолиновых рецепторов // Ліки України. ? 2002. ? №4. ? С.40-43.

172. Ernsberger P. The I₁- imidazoline receptor agonist moxonidine: molecular, cellular and organismic actions // Review of Contemporary Pharmacotherapy. ? 1998. ? Vol.9, №7. ? P. 441-462.

173. Структурно-функциональные изменения желудочков у пациентов с гипертонической болезнью в сочетании с метаболическим синдромом и возможности их коррекции с помощью агониста имидазолиновых рецепторов моксонидина / Амосова Е.Н., Мясников Г.В., Бойчак М.П. и др. // Укр. кардіол. журн. ? 2002. ? №2. ? С. 60-64.

174. Зимин Ю.В. Метаболические расстройства в рамках МСХ: необходимость строгого применения критериев диагностики // Кардиология. ? 1999. ? №8. ? С.37-41.

175. Caro F. Insulin resistance in obese and nonobese men // J. Clin. Endocrin. Metab. ? 1991. ? №73. ? P. 691-695.

176. Сіренко Ю.М. Артеріальна гіпертензія. ? К: Моріон, 2002. ?203 с.

177. Camm A.J. Risk stratification following myocardial infarction: heart rate variability and other risk factors / Heart rate variability: Еds: Malik M., Camm A.J., Armonk, N.-Y.: Futura Publishing Co, 1995. - P.369- 392.

178. Echocardiographic assessment of left ventricular hypertrophy: comparison to necropsy findings / Devereux R.B., Alonso D.R., Lutas E.M. et al. // Amer. J. Cardiology. ? 1986. ? Vol.57. ? P. 450-458.