Методичні розробки з пропедевтики дитячих хвороб для студентів медичного факультету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця Кафедра педіатрії № 1

МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ З ПРОПЕДЕВТИКИ ДИТЯЧИХ ХВОРОБ ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Київ- 1998

В методичних розробках представлені методичні вказівки та учбові матеріали, які будуть сприяти засвоєнню питань клінічного обстеження здорової і хворої дитини з використанням фізікальних та лабораторно-інструментальних даних для оцінки діяльності систем організму у віковому аспекті. В розробках приведені сучасні дані щодо харчування дітей грудного та раннього віку.

Методичні розробки склали викладачі кафедри педіатрії №1 НМУ ім. О.О. Богомольця:

доц. Вінницька О.П.,доц. Лутай Т.Л., доц. Помиткіна Л.Р., ас. Антошкіна А.М., ас.Васюкова М.М., ас. Далецька Л.П. ас.Казакова Л.М., ас.Мартинова Л.Є., ас. Сліпачук Л.В., Мелліна Т.В.

Редактор - завідуюча кафедрою педіатри №1,професор Тяжка О.В.

РЕГЛАМЕНТ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Організаційні питання; 5 хвилин.

Перевірка вихідного рівня знань; ЗО хвилин.

Самостійна робота студентів з пацієнтами під керівництвом викладача; 40 хвилин.

Перевірка викладачем практичних навичок, засвоєних студентами; ЗО хвилин.

Тестовий контроль по темі; 10 хвилин.

Підсумок заняття; 15 хвилин.

Домашнє завдання; 5 хвилин.

Тема: ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ, ЙОГО ОЦІНКА. СЕМІОТИКА ПОРУШЕНЬ

Актуальність теми: фізичний розвиток дитини,як сукупність морфологічних та функціональних показників організму, що характеризують його ріст та біологічне дозрівання, є одним з головних показників стану здоров'я дитини. Простота виконання антропометричного дослідження у дітей будь-якого віку та його висока об'єктивність визначають широке використання цього методу в педіатрії.

Мета заняття: оволодіти методикою основних антропометричних вимірювань у дітей різного віку, уміти дати оцінку фізичному розвитку дитини, використовуючи різні методи, виявити причини відхилень.

В результаті самостійної підготовки студент повинен знати:

1. Методику основних антропометричних вімірювань та необхідні для цього прилади.

2. Показники фізичного розвитку доношеної новонародженої дитини.

3. Закономірність збільшення маси та довжини тіла.окружності грудної клітки та голови в різні вікові періоди.

4. Фактори, що впливають на фізичний розвиток дітей.

5. Семіотика порушень фізичного розвитку.

6.Поняття про акселерацію та децелерацію.

В результаті вивчення теми студент повинен уміти:

1. Вимірювати довжину та масу тіла.

2. Провести орієнтовний розрахунок основних антропометричних показників для дитини будь-якого віку.

3. Дати оцінку фізичного розвитку дитини, використовуючи таблиці центильних та сигмальних стандартів.

Література:

Обов'язкова: 1. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней.М., 1985.С. 29-46.

2. Медицина дитинства /За ред. П.С.Мощича./К.,1994, "Здоров'я".Т.1. С. 189-201

3. Матеріали лекцій.

Допоміжна: Доскін В.А., Келлер X., Мураенко Н.М., Тонкова-Ямпольская Р.М. Морфо-функциональние константи детского организма. Справочник.М., "Медицина". 1997. С.37-79.

Допоміжні матеріали:

* Методи оцінки фізичного розвитку дітей

* Шкала для оцінки фізичного розвитку дітей різними методами

Методи оцінки фізичного розвитку дітей.

Метод сигмальних відхилень: порівнюються результати антропометричних досліджень дитини (довжина та маса його тіла, окружність грудної клітини) з даними таблиць стандартів фізичного розвитку. Порівняння проводиться із середньою арифметичною величиною (М) для даної ознаки тієї ж статево-вікової групи, що і у дитини, яку ми обстежуємо. Фізичний розвиток оцінюється з врахуванням величини 5 - середнього квадратичного відхилення (див. Таблицю). Недоліком методу є відсутність уявлення про взаємозв'язок визначаємих ознак, тобто про гармонійність їх поєднання.

Метод кореляції: довжина тіла, як основний показник в оцінці фізичного розвитку, визначається в сигмальних відхиленнях за методом, який вказано вище; для маси тіла і окружності грудної клітки, тобто визначена залежність від збільшення довжини тіла на 1см. Метод дозволяє одержати інформацію про взаємозв'язок ознак, які ми оцінюємо і, одночасно, про ступінь розвитку кожного з них. При відхиленні ознак в межах ±18 вважають, що маса тіла і коло грудної клітини відповідають даному зросту (гармонійний фізичний розвиток), в протилежному випадку - дисгармонійний фізичний розвиток.

Метод центільних стандартів: дуже простий не потребує розрахунків, потрібно тільки визначити по графіку чи таблицям, якому перцентілю чи області відповідає дана ознака, враховуючи вік та статьпацієнта, і дати заключення( див.таблицю).

Метод орієнтовних розрахунків: дає лише приблизну картину про фізичний розвиток дітей, базується на знанні основних закономірностей збільшення маси і довжини тіла, кола грудної клітини, голови у дітей в різні вікові періоди. Допустимий інтервал відхилень фактичних даних від розрахункових для середніх показників фізичного розвитку становить + 7%

Шкала для оцінки фізичного розвитку дітей за різними методами (остання5 - сыгма @)

Оцінка	Метод сигмальних відхилень	Метод перцентільних стандартів
Дуже високе	-	від 97 центиля
Високе	від М+2,15 і вище	від 90 до 97 центиля
Вище середнього	відМ+ 1,15 до М+25	від 75 до 90 центиля
Середнє	М± 15	від 25 до 75 центиля
Нижче середнього	від М - 1,15 до М -25	від 10 до 25 центиля
Низьке	від М-2,15 і нижче	від 3 до 10 центиля
Дуже низьке	-	до 3 центиля

Питання для самоконтролю:

1. Які материнські фактори можуть впливати на фізичний розвиток плоду?

2. Які причини впливають на фізичний розвиток дитини після народження?

3. Техніка вимірювання довжини та маси тіла дитини перших років життя.

4. Техніка вимірювання довжини та маси тіла у дитини після двох років.

5. Техніка вимірювання окружностей: голови, грудної клітки, плеча, бедра, тощо.

6. Середні значення показників фізичного розвитку новонародженого.

7. Закономірність збільшення довжини тіла у дітей.

8. Закономірніть зростання маси тіла у дітей.

9. Закономірність збільшення окружностей голови та грудної клітки.

10. Методика оцінки фізичного розвитку дітей методом сигмальних стандартів.

11. Методика оцінки фізичного розвитку дітей методом центильних стандартів.

12. Основні форми відхилень фізичного розвитку дітей та їх причини.

13. Що таке акселерація? ЇЇ позитивні та негативні сторони.

14. Поняття" децелерації".

Тести для контролю

1. Фізичний розвиток - це сукупність морфо-функціональних ознак організму, що характеризують:

1.1 довжину,масу, форму тіла дитини

1.2 функції окремих органів та систем

1.3 процеси росту та біологічного дозрівання дитини 2 Допустимий інтервал середніх показників фізичного розвитку для методу приблизних розрахунків становить:

2.1 3%

2.2 7 %

2.3 10%

3. Середні значення щомісячного приросту довжини тіла дитини в першому кварталі життя становлять:

3.1 1см

3.2 2см

3.3 З см

3.4 4см

4. Середні щомісячні значення зростання довжини тіла дитини у третьому кварталі життя становлять:

4.1 1.1.5см

4.2 1.5-2см

4.3 2.5-3 см

4.4 3.5-4 см

5. У другому півріччі життя маса тіла дитини щомісяця збільшується

на:

5.1 700г

5.2 300 г

5.3 400 г

6. Маса тіла дитини у віці від двох до десяти років щорічно збільшується на:

6.1 4кг

6.2 З кг

6.3 2кг

6.4 1 кг

7. Як оцінюється фізичний розвиток дитини,якщо значення показників антропометрії розташовані в інтервалі від 25 до 10 ценгилю?

7.1 середній

7.2 вище середнього

7.3 ніжче середнього

7.4 високий

7.5 низький

8. В якому інтервалі знаходяться показники антропометричного обстеження, якщо фізичний розвиток оцінений як низький?

8.1 75-50 центиль

8.2 50-25 центиль

8.3 75-97 центиль

8.4 10-3 центиль

8.5 25-10 центиль

9. Скільки варіантів оцінок фізичного розвитку може бути при використанні методу сигмальних відхилень?

9.1 3

9.2 5

9.3 7

9.4 9

10. Скільки варіантів оцінок физичного розвитку може бути при використанні методу перцентильних стандартів?

10.1 3

10.2 5

10.3 7

10.4 9

11. Вкажіть середні значення маси тіла новонародженої дитини.

11.1 3100-3400 гг

11.2 2900-3600 гг

11.3 2700-4000 гг

12. За перший рік життя довжина тіла дитини, в середньому, збільшується на:

12.1 15-20см

12.2 20-25 см

12.3 30-35 см

13. Для якого із нижчевказаних синдромів не характерна затримка зросту?

13.1 Дауна

13.2 порожнього турецького сідла

13.3 Шерешевського-Тернера

13.4 Клайнфельтера

14. Який із варіантів оцінки фізичного розвитку є вірним?

14.1 відповідає віку дитини

14.2 середній

14.3 у межах норми

15 Що з нижчевказанного не є ознакою відхилення фізичного розвитку?

15.5. коротка довжина ніг Відповіді до контрольних тестів:

1.3, 2.2, 3.3, 4.2, 5.3, 6.3, 7.3, 8.4, 9.2, 10.3, 11.1, 12.2, 14.2, 15.2.

Тема: АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. НЕРВОВО-ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ. МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ. СЕМІОТИКА УРАЖЕНЬ

Актуальність теми: найголовнішими функціями нервової системи є об"єднання і регуляція різноманітних фізіологічних процесів організму. При народженні дитина має морфологічно і функціонально незрілу нервову систему. Дозрівання відбувається в післяпологовий період. Тривалість цього періоду значна і не має собі подібних в усьому еволюційному ряду. Найбільш відповідальними етапами цього шляху являються перші роки життя. Правильний фізичний розвиток дитини супроводжується відповідним розвитком моторикі і психіки. Лікарю необхідне досконале знання вікових особливостей нервової системи для визначення фізіологічних симптомів, притаманих даному віковому періоду, або патологічних проявів.

Мета заняття: вивчити анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у дітей, навчитися оцінювати нервово-психічний розвиток дитини в різні вікові періоди, роспізнавати семіотику уражень нервової системи.

В результаті самостійної підготовки студент повинен знати:

1. Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у дітей (центральної, периферічної).

2. Фактори, що мають вплив на функціональний стан нервової системи і нервово-психічний розвиток дитини.

3. Методи дослідження нервової системи у дітей різного віку.

4. Основні показники нервово-психічного розвитку дітей у віковому аспекті.

5. Становлення вищої нервової діяльності дитини.

6. Семіотику уражень центральної і периферічної системи у дітей.

В результаті вивчення теми студент повинен уміти:

1. Збирати анамнез, з"ясовувати скарги, що характерні для уражень нервової системи, оцінювати отримані дані.

2. Вміти досліджувати природжені безумовні і набуті умовні рефлекси.

3. Обстежувати здорову дитину і з патологією центральної і периферійної нервової системи: оцінка стану свідомості, чутливості. тонусу м"язів, оцінка рефлекторної діяльності.

4. Оцінювати нервово-психічний розвиток дітей різного віку.

5. Вміти оцінити результати лабораторно-інструментальних обстежень (аналіз спино-мозкової рідини, ренгенограма черепа, УЗД головного мозку).

6. Вміти оцінити координацію рухів(рушійний неспокій, автоматизм рухів, порушення координаційних проб).

7. Вміти оцінити симптоми Керніга, Бабинського, Брудзинського, ригідність потиличних м"язів, черевні рефлекси, рефлекси із слизових оболонок, стан -гім"ячка.

Література:

Обов"язкова: 1. Мазурин А.В. , Воронцов Й.М. Пропедевтика детских

болезней. М. ,1985. С. 47-71. , або

2. Медицина дитинства/За ред. П.С. Мощича. Київ,"Здоров"я". 1994. С. 201-213. Додаткова:!. Детские болезни/Под ред. Л.А. Исаевой. М., "Медицина" 1994. С. 3-21.

2. Бадалян Л.О. Детская неврология. М. "Медицина". 1975. С 5-189.

Допоміжні матеріали:

* Реферат: "Становлення вищої нервової діяльності дитини".

* Реферат: "Оцінка нервово-психічного розвитку дітей".

* Методика обстеження нервової системи у дітей.

Становлення вищої нервової діяльності дитини,

Основний фонд нормальної нервової діяльності складають різноманітні рефлекси. Рефлекторна діяльність дитини встановлюється поступово. У періоді утробного розвитку всі рефлекси носять спинальний характер, відрізняються поширеністю. У новонароджених і дітей перших місяців життя ще залишається схильність до розповсюдження сухожильних рефлексів у вигляді генералізації і перехресту.

Основним проявом діяльності нервової системи новонародженого є природжений безумовний харчовий рефлекс. Це харчова домінанта, що характеризується тим, що під час смоктання всіляка інша діяльність гальмується.

На базі безумовної рефлекторної діяльності поступово формуються безумовні рефлекси, що свідчить про початок функціональної діяльності кори головного мозку. Першим серед безумовних рефлексів на 3-му тижні розвивається умовний харчовий рефлекс на основі тактильних і вестибулярних аналізаторів. Зоровий харчовий рефлекс розвивається на 3-му міс. у вигляді реакції дитини на приготування матері до годування, чи на пляшечку з молоком. Після цього утворюється умовний рефлекс зі слухового аналізатору. Наприкінці 1-ого півріччя дитина має певний ряд не досить закріплених рефлексів.

Розвиток вищої нервової діяльності дитини значною мірою підкоряється впливу зовнішнього середовища. Наприкінці першого року життя в корі головного мозку починає виникати складна аналізаторно-синтетична робота. В результаті діяльності периферічних сприймаючих органів-рецепторів і відповідних груп нервових клітин кори поступово формується вища нервова діяльність дитини. Дитина виявляє відповідні смаки до тієї чи іншої страви, вибирає іграшки. З 7-8 міс. починає розвиватися специфічна функція мозку людинимова. Подразнення першої сигнальної системи вже викликають не тільки емоції-радість, переляк, але й наслідування звукам, на які звернула увагу дитина. Незабаром вона починає промовляти окремі склади, наприкінці року вимовляє біля 10 двоскладових слів. На 2-му році дитина починає розмовляти.

Так формується друга сигнальна система на основі і в тісному зв"язку з першою сигнальною системою.

Подальший розвиток вищої нервової діяльності дитини відбувається у нерозривному зв"язку з першою і другою сигнальними системами.

Утворення умовних рефлексів з різних аналізаторів дає не тільки безпосередню складну реакцію, але ця реакція підкоряється волі дитини, виявляє її індивідуальність. З цього часу особливо важливо встановити правильний виховний режим, створити дитині сприятливе довкілля. В 2-3 роки свідомість дитини переповнена масою вражень зовнішнього світу, які вона не може самостійно аналізувати і постійно звертається за допомогою до оточуючих її людей(стадія питань). З трьох до п"яти років мова поступово ускладнюється, з"являються власні судження. На 5-7 році кора головного мозку в основному закінчує свій морфологічний розвиток і вища нервова діяльність дитини значно змінюється: продовжує удосконалюватись аналізаторна діяльність кори, дитина частково втрачає свою безпосередність, їй стають більш зрозумілими явища навколишнього середовища. В цьому віці починають з"являтися типологічні риси характеру. Водночас мова стає більш досконалою, дитина може передавати свої думки і враження. В цьому віці у дитини легко утворюються умовні рефлекторні зв"язки читання і писання(зоровий і слуховий аналізатор).

Розвиток вищої нервової діяльності безпосередньо зв"язаний з умовами навколишнього середовища, культурним рівнем осіб з якими вона спілкується, ступенем уваги до неї.

Оцінка нервово- психічного розвитку дітей.

Загальний рівень нервово-психічного розвитку відзеркалює ступінь дозрівання центральної нервової системи. Своєчасне виявлення відхилень дозволяє провести корекцію на ранніх етапах.

Інтегральною оцінкою рівня нервово-психічного розвитку є коефіцієнт розвитку(диоїіепі оГаеуеІорпіепї) - QD

QD= ВПРх100 / КВ

ВПР- вік психічного розвитку;

КВ - календарний вік

ВПР - відзеркалює рівень психічного розвитку дитини і є середньою арифметичною величиною вмінь і навичок дитини по кожному показнику основних ліній розвитку. Оцінку⁷ величини 00 проводять за таблицею О. \Уес1і5Іег, 1965.

00	Варіанти психічного розвитку
>130	дуже високий розвиток
120-129	високий розвиток
111-120	високий нормальний розвиток
90-110	середній нормальний розвиток
80-89	слабкий нормальний розвиток
70-79	граничні випадки
<69	дебільність

Нормальним для дитини перших років життя вважається нервово-психічний розвиток, що відстає від паспортного, або випереджає його на один епікризовий строк (Е.С.)

Методика обстеження психомоторного розвитку дітей.

Під час проведення клінічного обстеження дитини звернути

особливу увагу на наступні моменти:

- при вивченні анамнезу встановити фактори, що впливають на формування нервової системи внутрішньоутробно, інтранатально, в

перші місяці і роки життя;

- проаналізувати строки розвитку статичних і моторних функцій, умовнорефлекторної діяльності, мови; для старших дітей відомості про поведінку в сім"ї, школі, успішність;

- під час огляду оцінити поведінку дитини, її реакцію на навколишнє середовище, настрій, вираз обличчя, координацію рухів, ходу, тонус м"язів;

- при обстеженні визначити стан тім"ячка і швів черепа(для дітей 1 року життя), чутливість шкіри, стан периферічних нервів, м"язів; шкірних, сухожильних і рефлексів зі слизових оболонок, з урахуванням особливостей розвитку нервової системи дітей різного віку, особливості дермографізму;

- оцінити результати лабораторних і інструментальних досліджень, а за їх відсутністю, призначити план обстеження.

Питання для самоконтролю:

1. Анатомічні особливості будови головного і спинного мозку, черепно-мозкових і периферічних нервів у віковому аспекті.

2. Безумовні рефлекси новонароджених.

3. Строки згасання безумовних транзиторних рефлексів.

4. Строки і послідовність розвитку умовних рефлексів у дітей.

5. Розвиток другої сигнальної системи і формування психіки дитини.

6. Роль стану здоров"я батьків, перебігу вагітності і пологів для розвитку нервової системи дитини.

7. Значення перинатальної патології, аномалій розвитку, хромосомних захворювань, інфекційних захворювань.

8. Роль довкілля і виховання для правильного психічного розвитку

дитини.

9. Скарги, характерні для уражень центральної і периферічної нервової

системи.

10. Оцінка нервово-психічного розвитку дітей різного віку.

11. Особливості становлення слухового аналізатору у дітей.

12. Особливості становлення зорового аналізатору у дітей.

13. Особливості становлення смаку, нюху у дітей.

14. Становлення різноманітних видів чутливості (тактильної, больової,

температурної, глибокої).

15. Склад спинномозкової рідини у дітей різного віку.

16. Менінгеальні ознаки.

Тести для контролю:

1. Для головного мозку новонародженої дитини характені слідуючи ознаки:

1.1 сформовані основні звивини і борозни

1.2 звивини мають малу висоту і глибину

1.3 кора має багато дрібних борозн

1.4 вискова доля після народження розвинена краще ніж інші частки мозку

2. Для розвитку нервової системи дитини характерні наведені ознаки:

2.1 деяки клітини головного мозку новонародженої дитини зберігають ембріональний характер

2.2 пірамідні клітини не мають належної їм форми

2.3 провідні шляхи досягли повного розвитку

2.4 різні ділянки кори мають неоднаковий ступінь зрілості

3. Шийне і поперекове потовщення спинного мозку починає контуруватися:

3.1 з 6 місяців

3.2 з 1 року

3.3 після 2 років

3.4 після З років

4. До групи стійких довічних автоматизмів відносять слідуючі рефлекси, крім:

4.1 смоктальний

4.2 рогівковий

4. 3 кон"юнктивальний

4. 4 глотковий

4.5 ковтальний

5. До групи транзиторних рудиментарних рефлексів належать нижченаведені, окрім:

5.1 хоботковий

5.2 пошуковий

5.3 сухожилкові рефлекси з кінцівок

5.4 хватальний рефлекс

5.5 рефлекс Моро

6. Дитина починає сидіти в:

6.1 2 місяці 6.2 4 місяці 6.3 6 місяців 6.4 9 місяців

7. Для цереброспинальної рідини дитини 10-14 днів від народження характерні наведені ознаки, окрім:

7.1 цитоз в 1 мкл - 3-30(переважно нейтрофіли)

7.2 колір - ксантохромія

7.3 прозорість- прозора

7.4 проба Панді - від + до ++

7.5 глюкоза -1,7-3, 9ммоль\л

8. Тильне згинання великого пальця стопи при підошвеному згинанні інших пальців у відповідь на подразнення шкіри ступні має назву:

8.1 хоботковий рефлекс 8.2 рефлекс Пейпера 8.3 рефлекс Робінзона 8.4 рефлекс Моро 8.5 Рефлекс Бабинського

9. У новонароджених розвинена:

9.1 тільки поверхнева чутливість

9.2 тільки глибока чутливість

9.3 розвинені поверхнева і глибока чутливість

10. У новонародженої дитини спостерігаються наведені ознаки, окрім:

10.1 зіниці однакові

10.2 реакція зіниць на світло сігівдружня

10.3 періодична косоокість

10. 4 чітка фіксація зору

10.5 симптом "сонця, що заходить" спостерігається протягом 1-ого місяця

11. Особливостями функціонування нервової системи у дітей раннього віку є нижченаведені, окрім:

11.1 диференційована відповідь нервової системи на різноманітні подразнення

11.2 відсутність стабільності нервових реакцій

11.3 швидке виснаження неврологічних реакцій

12. Координицію рухів опреділюють за допомогою проб, окрім:

12.1 проба Ромберга 12.2 пальценосова 12.3 п"яточноколінна 12.4 локомоторні проби 12.5 рефлекса Бабинського

13. Спинний мозок новонародженої дитини має слідуючі ознаки, окрім:

13.1 має більш закінчену морфологічну структуру за

головний

13.2 більш досконалий у функціональному відношенні за головний

13.3 відносно коротший ніж у дорослого

13.4 досягає нижнього краю 3 поперекового хребця

14. В 3 роки дитина вміє, за виключенням:

14.1 вимовляти прості речення

14.2 фіксує увагу протягом 15-20 хвилин

14.3 запитує

14.4 бігає

14.5 грає з дрібними речами

15. Мієлінізація внутрішньочерепних нервів відбувається у віці:

15.1 З місяці 15.2 5-6 місяців 15.3 3-5 років 15.4 8-10 років 15.5 10-12 років Відповіді до контрольних тестів. 1.3; 2,3; 3.4; 4.4; 5.3; 6.3; 7.1; 8.5; 9.1; 10.4; 11.1; 12.5; 13.4; 14.2; 15,3 ;

Тема: АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ШКІРИ ТА ШДШКВРНО-ЖИРОВОЇ КЛІТКОВИНИ У ДІТЕЙ. МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ. СЕМІОТИКА УРАЖЕНЬ.

Актуальність теми: Шкіра та підшкірно-жирова клітковина мають постійний контакт з навколишнім середовищем і першими реагують при зустрічі організму зі шкідливими факторами -інфекційними агентами, хімічними речовинами, фізичними діями. Завдяки своїм анатомо-фізіологічним особливостям у дітей шкіра і підшкірно-жирова клітковина приймають активну участь у всіх обмінних, імунологічних та судинних процесах, які відбуваються в організмі. Через те у дітей дуже рідко зустрічаються ізольовані місцеві ураження шкіри та підшкірно-жирової клітковини. Як правило, їх зміни свідчать про захворювання всього організму і мають велике діагностичне і диференціально-діагностичне значення.

Мета заняття: Вивчити анатомо-фізіологічні особливості шкіри та ігідшкірно-жирової клітковини у дітей різного віку, симптоми їх ураження. Знати, як реагує шкіра та підшкірна клітковина на різні фізіологічні та патологічні процеси, що відбуваються в організмі.

В результаті самостійної підготовки студент повинен знати:

1. Анатомо-фізіологічні особливості шкіри та підшкірно-жирової клітковини.

2. Як змінюються характеристики шкіри та підшкірно-жирової клітковини при певних патологічних та фізіологічних змінах в організмі.

3. Функції шкіри та підшкірної клітковини у віковому аспекті.

4. Особливості шкіри та підшкірно-жирової клітковини у новонароджених, фізіологічні та пограничні (транзиторні) стани шкіри та підшкірно-жирової клітковини в періоді новонародженості.

5. Методи дослідження шкіри та підшкірної клітковини.

6. Семіотика уражень шкіри та підшкірної клітковини.

В результаті вивчення теми студент повинен уміти:

1. Зібрати анамнез, з'ясувати скарги, які характерні для захворювання з ураженням шкіри та підшкірно-жирової клітковини.

2. Обстежити шкіру та підшкірно-жирову клітковину у дітей різного віку та оцінити отримані дані.

3. Оцінити колір шкіри, вологість, еластичність, дермографізм, а при наявності висипу визначити його характеристику.

4. Оцінити стан підшкірно-жирової тканини (тургор, набряки, пастозність, ущільнення, ступінь розвитку).

Література:

Обов'язкова: 1. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. М.Д985.С: 71-83 2. Медицина дитинства (за ред. П.С.Мощича. К., "Здоров'я". 1994. С.:213-215). Додаткова: 1. Детские болезни (Под ред. Л.А. Исаевой, М., "Медицина", 1994,С.:27-31). 2. Н.Г. Зернов, О.Ф. Тарасов, Семиотика детских болезней. Л., "Медицина", 1984. С.: 12-33. 3. В.А. Еренков. Клиническое исследование ребенка. К., "Здоров'я". 1984. С.: 13-22 4. Ю.К. Скрипкин, А.Л. Машкиллейсон, Г.Я. Шарапова, Кожние й венерические болезни: Учебник.- М.: "Медицина", 1997. С.:59-б8, 68-77.

Допоміжні матеріали:

* Елементи шкірного висипу.

* Залози шкіри.

* Визначення нормотрофії, паратрофії, гіпотрофії.

* Послідовність відкладання і зникнення підшкірно-жирового шару у дітей,

* Склерема, склередема.

Елементи шкірного висипу:

Первинні: з'являються на візуально не зміненій шкірі. Пляма (таїшіа) - первинний безпорожнинний елемент шкірного висипу, який змінює тільки колір шкіри, при натисканні зникає. Може бути запального генезу і незапального. Б залежності від розмірів поділяються на розеоли (розміром менше 5мм), власне плями й еритему (більше 20мм). З плям незапального генезу частіше за все зустрічаються геморагічні, які в залежності від розмірів поділяються на: петехії, пурпуру (2-5мм), лінійні (уіЬісек), екхімози ("синці" >5мм), великі безформні плями - сутиляції, гематоми. Плями бувають депігментовані ( вітіліго, альбінізм), гіперпігментовані (веснянки, хлоазма, родимі плями). Розеольозний висип зустрічається при черевному тифі, сифілісі, кіру, краснусі). Мілкоплямистий висип характерний для скарлатини, кіру. До плям також відносять судинні утворення, які мають зірчасту форму - телеангіоектазії. Вони свідчать про ураження печінки.

Папула (рарша) - судинний вузлик, безпорожнинний елемент, який змінює консистенцію та рел'єф шкіри. Виникає внаслідок різних патологічних процесів в епідермісі та верхніх шарах дерми (скупчення клітин інфільтрату, гіпертрофії тканини шкіри, відкладення в ній білкових продуктів). В залежності від розмірів виділяють міліарні, лентикулярні (до 0,5см), нумілярні (1-2см). Бувають запального і незапального (бородавки) генезу. Папули зустрічаються при корості, волосяному лишаї, кіру, краснусі, геморагічному васкуліті).

Горбик (піЬегсишт) - безпорожнинний елемент, знаходиться в сітчастому шарі дерми, до 1см в діаметрі, стирчить над рівнем шкіри. Може бути запальним і незапальним. Зустрічається при сифілісі, вовчаку, лепрі, лейшманіозі.

Вузлик (посіик) - безпорожнинний елемент, розташований в дермі. Може бути незапального походження (атерома, ліпома) і запального (строфулодерма, лепра, гума, фурункул, карбункул, вузлова еритема).

Пухирчик (уезісша) - Первинний порожнинний елемент, який має донце, покришку⁷ та вміст. Розміром до 1см - пухирчик, більше 1см -пухир (Ьшіа). Вміст може бути серозним, геморагічним, гнійним. Може знаходитись в епідермісі та під епідермісом. Пухирчик характерний для таких захворювань, як екзема, вітряна віспа, оперезуючій лишай). Пухир частіше за все зустрічається при опіках.

Пустула (рпзїша) - порожнинний елемент, який має гнійний вміст, розташований в епідермісі, в дермі чи у підшкірному шарі. Буває пов'язаний (остеофолікуліт, фолікуліт, угрі, гідраденіт) і непов'язаний (імпетіго) з придатками шкіри; глибокий та поверхневий.

Піхур (пгїіса) - порожнинний елемент (стоїть на межі порожнинних і безпорожнинних), утворюється в наслідок короткочасного розширення поверхневих кровоносних судин і виходу рідкої частини крові. Прикладом піхурів можуть бути кропивниця, укуси комах, опіки кропивою, алергодерматози).

Вторинні: є стадією розвитку первинного чи іншого вторинного елемента.

Вторинна пігментація - змінення кольору шкіри на місці іншого, раніше існуючого елементу.

Лусочка (кдцата) - елемент, який складається з поверхневих шарів епідермісу, шкірного сала, пилу та бактерій.

Ерозія (егояо) - дефект в межах епітелію. Виразка (шейк) -глубокий дефект шкіри, що сягає сітчастого шару, виникає з глибоких первинних елементів.

Екскоріація (ехсогіатіо) - (розчух, подертість) лінійний дефект шкіри, викликаний механічним шляхом.

Тріщина (гпа^ааея) - лінійний дефект шкіри, який утворюється внаслідок втрати шкірою щільності та еластичності.

Кірка (спізіае) - ексудат, який підсох, виникає на місці усіх порожнинних елементів чи на місці вторинних елементів, які супроводжуються порушенням цілості шкіри.

Рубець (сісаїгіх) - заміщення шкіри сполучною тканиною.

Атрофія - витончення всіх шарів шкіри.

Ліхеніфікація (Ііспепцісаїіо) - потовщення всіх шарів шкіри, підкреслений малюнок (нейродерміт, екзема). Шкіра щільна, груба, підсилений малюнок, багато борозн, погано береться у складку.

Різноманітність елементів шкірного висипу має назву поліморфізм. Справжний поліморфізм представлений декількоа різними первинними елементами, а несправжній - одним первинним елементом на різних стадіях його еволюції.

Залози шкіри:

Сальні залози зустрічаються на всіх ділянках шкіри, крім долонів, подошв і тильної поверхні стопи. Їхні протоки відкриваються в волосяні фолікули, за винятком шкіри губ, препуціального мішка та малих статевих губ, де вони відкриваються безпосередньо на поверхні. Діяльність сальних залоз залежить від андрогенної стимуляції (у плода стимуляція материними андрогенами).

Апокринні залози локалізуються в аксилярних западинах, в ділянці ареол, періанальній та ділянці статевих органів, навколо пупка. Виділяють молокоподібний секрет, який не має запаху. Він виштовхується під дією адренергічних стимулів на поверхню. Розчинення цього секрету бактеріями обумовлює неприємний запах, пов'язаний з перспірацією. До пубертатного періоду залози знаходяться в "неробочому" стані.

Еккринні залози розповсюджені по всій поверхні тіла. На волосяних ділянках вони реагують на температурні стимули та регулюють температуру тіла, доставляючи на поверхню шкіри воду, яка випаровується. Їхні протоки відкриваються на поверхню шкіри. Залози забезпечені симпатичними нервовими закінченнями.

Визначення нормотрофії, паратрофії, гіпотрофії:

Нормотрофія - нормально розвинений підшкірно-жировий шар.

Паратрофія - надмірно розвинений підшкірно-жировий шар у дітей грудного віку. У старших дітей в таких випадках кажуть про ожиріння.

Гіпотрофія - зникнення чи зменшення підшкірно-жирової клітковини (ПЖК). Виділяють три ступеня гіпотрофії:

І ступінь - ПЖК зникає на животі, зменшується на тулубі і кінцівках. Дефіцит маси складає 11-20%.

II ступінь - ПЖК зникає на тулубі і кінцівках, але зберігається на обличчі. Дефіцит маси складає 21-30%.

III ступінь - ПЖК зникає навідь на обличчі. Дефіцит маси понад 30%.

Послідовність відкладання та зникнення ПЖК у дітей:

Відкладання ПЖК: спочатку обличчя, шия та плечі, тулуб, кінцівки, живіт. Зникнення ПЖК: живіт, внутрішня поверхня стегон, тулуб, кінцівки, щоки (грудочки Біша).

Склерема, склередема:

Склерема (вогнищева чи дифузна) - ущільнення підшкірно-жирової клітковини. Зустрічається у недоношених дітей і у ослаблених доношених. Частіше за все з'являється в ділянці щок, стегон, сідниць, тулуба з поступовим розповсюдженням на сусідні здорові ділянки шкіри. Шкіра в цих місцяхи холодна, напружена, бліда чи гіперемована.

Скдередема - ущільнення та набряк певної ділянки ПЖК, який розповсюджується на сусідні ділянки тіла.

Питання для самоконтролю:

1. Анатомо-фізіологічні особливості епідермісу, базальної мембрани, дерми їх клінічне значення.

2. Функції шкіри.

3. Назвіть придатки шкіри. Коли вони утворюються?

4. Особливості волосся новонароджених. Що таке лануго?

5. Які ви знаєте залози в шкірі?

6. Особливості розподілення і послідовність відкладання підшкірно-жирової клітковини у дітей, починаючи з внутрішньоутробного періоду.

7. Особливості біохімічного складу підшкірно-жирового шару у дітей. Яке це має значення?

8. Що таке нормотрофія, паратрофія та гіпотрофія? Ступені гіпотрофії.

9. Які ви знаєте первинні і вторинні елементи шкірного висипу?

10. Що таке склерема і склередема?

11 .Як змінюється шкіра при захворюваннях нирок?

12.Характерні зміни шкіри при патології печінки.

13. Дитяча пітниця. Чому виникає, як її позбутись? 14.Види ціанозу. Коли спостерігаються?

15. Основне біологічне значення бурого жиру. Де він переважно знаходиться?

16. Особливості шкіри новонародженої дитини.

17. Патологічні стани шкіри, які зустрічаються в періоді новонародженості.

18. Що таке фізіологічна еритема, фізіологічний катар шкіри та токсична еритема? Який між ними зв'язок і в чому відмінність? Коли і чому спостерігаються?

19. Фізіологічна жовтяниця. Етіологія, патогенез. Чим викликані зміни шкіри?

Тести для контролю:

1. Що з наведеного не є функцією шкіри:

1.1 Захист.

1.2 Участь в газообміні.

1.3 Терморегуляція.

1.4 Депонування крові.

1.5 Секреція та екскреція.

1.6 Нічого з вищеназваного.

2. Фізіологічна жовтяниця новонароджених наступає внаслідок:

2.1 Атрезії жовчних протоків.

2.2 Гемолітичної хвороби новонароджених.

2.3 Гемолізу еритроцитів з фетальним гемоглобіном.

2.4 Вродженого вірусного гепатиту.

3. Ми говоримо про вроджену гіпотрофію новонародженого, який народився встрок, коли його маса при народженні становить:

3.1 менше 3500 г.

3.2 менше 3000 г.

3.3 менше 2500 г.

3.4 менше 2000 г.

4. Що з наведеного не підходить до характеристики фізіологічної еритеми?

4.1 Виникає в перші дні життя дитини.

4.2 Виникає в наслідок зміни тиску, розширення капілярів шкіри.

4.3 Може переходити у фізіологічний катар (гіперемію).

4.4 Обумовлена алергоадною реакцією (всмоктування білків та токсинів в шлунково-кишковому тракті; відповідь на більш низьку температуру навколишнього середовища).

5. До первинних елементів шкірного висипу відносяться наступні, крім:

5.1 Пляма.

5.2 Папула.

5.3 Пухирчик.

5.4 Горбик.

5.5 Виразка.

5.6 Пустула.

6. До вторинних елементів висипу відносять наступні, крім:

6.1 Рубець.

6.2 Луска.

6.3 Атрофія.

6.4 Горбик.

6.5 Ліхеніфікація.

7. Ділянки шкіри на яких відсутні сальні залози:

7.1 Губи.

7.2 Долоні.

7.3 Шия.

7.4 Плечі.

7.5 Живіт.

8. Що з наведеного не є характерним для епідермісу дитячої шкіри?

8.1 Епідерміс тонкий, ніжний, пухкий.

8.2 Блискучий шар епідермісу визначається тільки на долонях і подошвах.

8.3 В ростковому шарі до 6 місяців відсутній пігмент меланін.

8.4 Камбіальний шар, де відбувається розростання епітеліальних клітин, майже не розвинутий.

8.5 Всі міжклітинні зв'язки дуже слабкі, тому клітини поверхневого шару легко злущуються, травмуються.

9. "Молочниця" - це:

9.1 Нальот на мигдаликах при дифтерії.

9.2 Біла плівка в ротовій порожнині немовляти, яка залишається після годування.

9.3 Грибкове ураження ротової порожнини, переважно у немовлят.

9.4 Біленьки крапочки, які часто з'являються на обличчі новонароджених, і є наслідком тимчасової закупорки протоків сальних залоз.

10. До особливостей дерми у дітей не можна віднести наступні твердження:

10.1 В дермі мало колагенових волокон, вони достатньо тонкі, поєднані в пухкі пучки.

10.2 Еластичні волокна дерми добре розвинуті, вони переважають в дитячому віці.

10.3 Папілярний шар дерми має недостатню вираженість.

10.4 Вміст води у дермі дитячої шкіри значно більше ніж у дорослих.

10.5. Біохімічний склад дерми обумовлює підвищену проникливість шкіри.

11. Яка з наведених особливостей шкіри у дітей сприяє розвитку пухирчатки новонароджених?

11.1 Колагенові волокна дерми тонкі, поєднані в пухкі пучки.

11.2 Шкіра дітей містить значно більше води ніж у дорослих.

11.3 Шкіра дітей ніжна і легко травмується.

11.4 Базальна мембрана недорозвинута.

11.5 Все вищенаведене.

12. Дермографізм - це:

12.1 Відповідна реакція судин шкіри на механічне подразнення тупим предметом.

12.2 Реакція шкіри на зміну температури оточуючого середовища.

12.3 Одна з характеристик підшкірно-жирової основи.

12.4 Все перелічене.

13. Про що свідчить позитивний симптом щипка?

13.1 Про підвищену ламкість судин шкіри.

13.2 Про гіпотонус периферійних судин.

13.3 Про гіпертонус периферійних судин.

13.4. Про знижений тургор шкіри.

13.5 Це фізіологічний стан для шкіри новонародженого.

14. У складі підшкірно-жирової клітковини дітей переважають:

14.1 Кротонова та олеїнова жирні кислоти.

14.2 Стеаринова і арахідонова жирні кислоти.

14.3 Олеїнова і пальмітинова жирні кислоти.

14.4 Капрілова та ліноленова жирні кислоти.

14.5 Пальмітинова і стеаринова жирні кислоти.

15. Що з наведеного не є ознакою ексикозу (збезводнення)?

15.1 Сухість слизових оболонок.

15.2 Підвищення тургору шкіри.

15.3 Зниження тургору шкіри.

15.4 Зниження еластичності шкіри.

15.5 Кінцівки цианотичні, холодні на дотик. Відповіді до контрольних тестів:

1.6; 2.3; 3.3; 4.4; 5.5; 6.4; 7.2; 8.4; 9.3; 10.2; 11.4; 12.1; 13.1; 14,3; 15.2;

Тема: АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КІСТКОВО-М'ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ. МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ. СЕМІОТИКА УРАЖЕНЬ

дитина хворий клінічний обстеження

Актуальність теми: добре розвинена кістково-м'язова система - одна з ознак повноцінного розвитку дитини. Високі темпи росту та перебудови кісткової тканини, що відбуваються за умовами функціональної недосконалості багатьох органів та систем, в тому числі нервової та ендокринної, призводять до особливої уразливості опорно-рухового апарату в ранньому дитинстві, і можуть сприяти виникненню патологічних процесів, наслідки яких часто важко виправити. Тому знання особливостей будови та функції кістково-м'язової системи в дитячому віці має велике значення для лікаря загального профілю.

Мета заняття: вивчити особливості будови та функції кісток та м'язів у дітей різного віку, вміти оцінити стан даної системи та розпізнавати найбільш поширені симптоми її ураження в дитячому віці.

В результаті самостійної підготовки студент повинен знати:

1. Особливості гістологічної будови і хімічного складу кісткової тканини у дітей.

2. Особливості будови черепа, хребта, грудної клітки, кінцівок у дітей.

3. Семіотика найбільш частих уражень скелета.

4. Порядок прорізування зубів.

5. Методи дослідження кісткової системи.

6. Особливості гістологічної будови і тонус м'язів у дітей різного віку.

7. Семіотика уражень м'язів у дітей.

8. Методи дослідження м'язової системи.

В результаті вивчення теми студент повинен уміти;

1. Визначити скарги, характерні для ураження кістково-м'язової системи, зібрати сімейний та індівідуальний анамнез.

2. Провести об'єктивне обстеження кісток та м'язів у дітей різного віку.

3. Оцінити дані, отримані під час об'єктивного обстеження даної

системи.

4. Скласти план лабораторного та інструментального обстеження кістково-м'язової системи та оцінити отримані дані.

Література:

Обов'язкова: І. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. М.1985.С.83-101.

2. Медицина дитинства /За ред. П.С. Мощича. К.,"3доров'я". 1994. С.215-216.

3. Матеріали лекцій.

Додаткова: І.Детские болезни/Под ред. Л.А.Исаевой. М., 1994. С.ЗЗ-38.

2. Л.О. Бадалян. Детская неврология. М., 1984. С.88-101.

3. Пигалов А.П. с соавт.,Схема комплексной оценки здоровья ребенка. Казань. 1994. С.34.

Допоміжні матеріали:

* Методика обстеження кістково-м'язової системи у дітей.

* Строки окостеніння скелета кисті.

* Симптоматика центрального та периферічного параліча.

Методика обстеження кістково-м'язової системи у дітей.

Під час обстеження дітей вивчити дані анамнезу, що мають значення для розвитку кістково-м'язової системи, статики та моторики (стан здоров'я матері під час вагітності, характер її харчування, стан здоров'я дитини, її вигодовування та режим виховання); а також характерні скарги (біль в кістках, м'язах та суглобах, зміна конфігурації та обмеження рухомості суглобів).

Під час огляду звернути увагу на наступні моменти: зміни розмірів і форми голови (мікро- і макроцефалія, баштоподібний, сідницеподібний, сідлоподібний череп, скафоцефалія, оксицефалія, сплощення потилиці); розвиток верхньої та нижньої щелепи, особливості прикусу, кількість зубів, їх характер (молочні, постійні); форму грудної клітки (конічна, циліндрична, плоска) та зміни її (борозна Гаррісона, кілеподібна, воронкоподібна, діжкоподібна, "серцевий горб", сплощення однієї половини чи однобічне випирання грудної клітки); форму хребта (наявність патологічного кіфозу, лордозу, сколіотичних викривлень) та тазу дитини (плоско-рахітичний, "оттовський" таз); конфігурацію кінцівок (акромегалія, брадідактилія, адактилія, афалангія та ін.); форму суглобів (набряк, деформація), рухомість в них та стан шкіри і навкружних тканин біля суглобів (наявність висипів, вузлових та інших утворень); трофіку м'язів (слабкий, середній та хороший ступінь їх розвитку; атрофія, гіпотрофія, гіпертрофія), стан тонусу м'язів (гіпо-, гіпертонус).

За допомогою пальпації кістково-м'язової системи визначають щільність кісток черепа, стан швів і тім'ячок (краніотабес, поддатливість країв тім'ячка, розміри тім'ячок); наявність переломів та деформацій; ознаки гіперплазії остеоідної тканини ("рахітичні чотки", "браслети", "нитки перлів"); температуру шкіри над суглобами, біль в кістках, м'язах та суглобах; силу та тонус м'язів, наявність затверджень (ущільнень) в них.

Визначення трофіки і сили м'язів. Трофіку м'язів, яка характеризує рівень обмінних процесів, оцінюють за ступенем і симетричністю розвитку окремих груп м'язів. Оцінку проводять у спокійному стані і при напруженні м'язів. Розрізняють три ступені розвитку м'язів: слабкий, середній та хороший. При слабкому ступені розвитку м'язів тулуба та кінцівок в стані спокою вони виявляються недостатньо, при напруженні їх обсяг змінюється досить мало, нижня частина живота звисає, нижні кути лопаток відстають від грудної клітки. При середньому ступені розвитку маса м'язів тулуба у спокійному стані виражена помірно, а кінцівок -добре, при напруженні м'язів змінюється їх форма і обсяг. При хорошому ступені розвитку м'язи тулуба і кінцівок розвинені добре, а при напруженні спостерігається виразне збільшення рельєфу м'язів.

Оцінку сили м'язів у дітей проводять за спеціальною шкалою за п'ятибальною системою: 0 балів - відсутність рухів; 1 - активні рухи відсутні, але пальпаторно визначається напруження м'язів; 2 пасивні рухи можливі при подоланні незначного опору; 4 - пасивні рухи можливі при подоланні помірного опору; 5 - сила м'язів в межах норми.

Додаткові методи дослідження: а) визначення вмісту кальцію.фосфору, лужної фосфатази в сироватці крові; б) рентгенологічне дослідження кісток; в) електроміографія; г) хронаксиметрія; д) динамометрія у дітей старшого віку; е) біопсія м'язів.

Симптоматика центрального та періферичного параліча

	Параліч
	Центральний	Периферичний
Локалізація патологічного процесу	передня центральна звивина	передні роги спинного мозку, передні корінці, периферичні нерви.
Локалізація паралічу	моно чи геміплегія	параліч в зоні інервації відповідного сегменту, периферічного нерва.
Трофіка м'язів	атрофія рідко	атрофія
Тонус м'язів	підвищений	гіпотонія, атонія
Сухожильні рефлекси	посилені	послаблені, або цілковите згасання.
Суглобові рефлекси	послаблені на боці паралічу	відсутні
Шкіряні реффлекси	послаблені	послаблені або відсутні
Патологічні рефлекси	викликаються на руках і ногах	відсутні
Клонуси	викликаються	відсутні

і СИНОСТ031В

Ядра скостеніння	Вік дитини
	хлопчики	дівчата
Головчата і крючкоподібна кістки	3-4 міс.	2-3 міс.
Дістальний епіфіз променевої кістки	10 -12 міс.	8 -10 міс.
Епіфізи основних фаланг і п'ясткових кісток	12 -18 міс.	10-12МІС.
Епіфізи середніх і кінцевих фаланг	1,5-2 роки	1-1,5
Тригранна кістка	3-3,5	2-2,5
Напівмісячна кістка	3,5-4	2,5-3
Кістка-трапеція і човновидна кістка	5,5-6	4-4,5
Дістальний епіфіз ліктьової кістки	7-7,	6-6,5
Шиловидний відросток ліктьової кістки	9,5 -10	7,5-8
Гороховидна кістка	12	10
Сесамовидна кістка в першому п'ястково-фаланговому суглобі	13	10-12
Синостоз в 1 п'ястковій кістці	16	14
Синостози в кінцевих фалангах	16	14

Питання для самоконтролю:

1. В чому полягає основна відмінність будови кісток і м'язів дітей та дорослих?

2. Які чинники найбільш суттєво впливають на розвиток кісткової системи у дітей?

3. Сроки скостініння кісток зап'ястя і значення цих термінів для оцінки біологічного віку?

4. Яке значення має оцінка стану- м'язевого тонуса у новонароджених дітей?

5. Які ознаки свідчать про остеомаляцію остеоідної тканини?

6. Які ознаки свідчать про гіперплазію остеоідної тканини?

7. Які ознаки характеризують м'язову гіпо- і гіпертонію?

8. Які симптоми належать до клінічного симптомокомплексу рахіту?

9. Які ознаки є проявами симптомокомплексу артриту?

10. Які нормальні показники кальцію та фосфору в крові?

11. Від чого залежить якість зубів у дітей?

12. Яка роль діяльності лікаря загального профілю в профілактиці патології кістково-м'язової системи у дітей?

Тести для самоконтролю:

1. Прорізування зубів у здорової дитини починаєтья з

1.1 3-4 місяців

1.2 б - 7 місяців

1.3 8-9 місяців

1.4 1 року

2. Велике тім'ячко у здорової новонародженої дитини має розміри

2.1 1- 1,5см

2.2 1,6 - 2 см

2.3 2 - 2,4 см

2.4 2,5 - 3 см

3. Закриття великого тім'ячка у здорової дитини відбувається в віці

3.1 4-6 місяців

3.2 6-8 місяців

3.3 9-11 місяців

3.4 1 -1,5 років

4. Грудна клітка новонародженої дитини має форму

4.1 циліндричну

4.2 діжкоподібну

4.3 воронкоподібну

4.4 конічну

5. Котрий з перерахованих симптомів не є ознакою рахіту?

5.1 краніотабес

5.2 розм'ягшення країв тім'ячок

5.3 чотки

5.4 шаблеподібні гомілки

6. Яка з ознак не свідчить про наявність остеомаляції?

6.1 краніотабес

6.2 квадратна голова

6.3 0-подібні гомілки

6.4 сплощення потилиці

7. Який із симптомів не є ознакою гіперплазії остеоідної тканини?

7.1 чотки

7.2 браслети

7.3 Гаррісонова борозна

7.4 збільшення лобних бугрів

8. Плоскоспопість є фізіологічним станом для дітей віком

8.1 до 6 місяців

8.2 перших 2-3 років життя

8.3 до 5 років

8.4 до 7 років

9. Яка з ознак не є характерною для переломів кісток у дітей?

9.1 швидка регенерація

9.2 часті сміщення

9.3 без розриву окістя

10 Фізіологічний грудний кіфоз формується у дитини

10.1 2 - 3 місяців

10.2 6-7 місяців

10.3 10 - 12 місяців

10.4 1,5 - 2 років

11. Гіпертонус згиначів на верхніх кінцівках утримується у дітей до

11.1 1 місяця

11.2 2 - 3 місяців

11.3 З - 4 місяців

11.4 4 - 5 місяців

12. Гіпертонус згиначів на нижніх кінцівках зникає в віці

12.1 1 місяця

12.2 2-3 місяців

12.3 3-4 місяців

12.4 4 - 5 місяців

13. Який з симптомів не є ознакою підвищеної механічної збудливості м'язів?

13.1 Хвостека

13.2 Труссо

13.3 Люста

13.4 Керніга

14. Який з додаткових методів не використовується для обстеження м'язової системи?

14.1 електроміографія

14.2 хронаксиметрія

14.3 динамометрія

14.4 сканування 15.Який з симптомів не відноситься до симптомокомплексу артриту?

15.1 біль у суглобі

15.2 деформація

15.3 розхитаність суглобів

15.4 місцеве підвищення температури Відповіді до контрольних тестів:

1.2; 2.4; 3.4; 4.2; 5.4; 6.2; 7.3; 8,2; 9.2; 10.2; 11.2; 12.3; 13,4; 14.4; 15.3.

Тема: АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КРОВОТВОРНОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ. МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ. СЕМІОТИКА УРАЖЕНЬ

Актуальність теми: для дитячого віку характерні закономірні фізіологічні зміни в гемопоезі, які обов'язково ураховувати при оцінці гемограми. Кров являється внутрішнім середовищем організму, в якому знаходять відображення усі патологічні зміни,які відбуваються в організмі, тому вмінням оцінити аналіз крові повинен володіти лікар любого фаху.

Мета заняття: Вивчити особливості гемопоезу у дітей різного віку, вміти оцінити стан кровотворної системи в різні періоди дитинства і вміти розпізнати симптоми ураження органів кровотворення.

В результаті самостійної підготовки студент повинен знати:

- етапи внутрішньоутробного кровотворення,

- особливості периферичної крові новонародженої дитині,

- вікові особливості змін червоного паростка крові, поняття про ранню та пізню фізіологічні анемії,

- вікові особливості змін белого паростка крові,

- вікові особливості тромбоцитарного паростка, ШОЕ, ЗО

- вікові зміни мієлограми у дитячому віці,

- основні показники коагулограми.

В результаті вивчення теми студент повинен вміти:

- оцінити гемограму дитини будь-якого віку,

- вміти розпізнати симптоми ураження кровотворної системи,

- виявити патологічні зміни в міелограмі дитини,

- оцінити коагулограму дитини,виявити в ній, при наявності, патологічні відхилення.

Література: Обов"язкова: 1. "Медицина дитинства" під ред. П.С. Мощича, том 3, Київ, 1997, стр. 229-231 2. "Пропедевтика детских болезней" под ред, А.В. Мазурина,М., 1985,стр.238-263. Допоміжна: 1. Н.А. Торубарова, И.В. Кошель, Т.В. Яцик "Кроветворение плода й новорожденного", Москва, 1993, 207 с. 2. Руководство по гематологии, том 1, под ред. А.И. Воробьева, М., 1989,С.:.22-43. 3.'Тематологические болезни у детей" под ред. М.П. Павловой, Минск, 1996,С.:5-22.

Допоміжні матеріали

* Гемограма здорових дітей різного віку,середні числа та коливання

* Показники мієлограми здорових дітей різного віку

* Середній об"єм еритроцитів МСУ (у флеях)

* Середній вміст гемоглобіну в еритроцитах МСН (в ігікограмах)

* Середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах (г\100 мл) МСНС

* Коагулограма (деякі показники) у дітей у віці 1-14 років

* Методика обстеження кровотворної системи у дітей

Середній об"єм еритроцитів МСУ (у флеях)

1-3 дні	95-121
1 місяць	85-123
3-6 місяців	74-108
6міс.-2 роки	70-86
2-6 років	75-87
6-12 років	77-95
12-18 років хлопчики	78-98
дівчатка	78-102

Середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах (г\100 мл)

	мене
Новонароджений	30-36
1-3 дні	29-37
1 тиждень	28-38
3 МІС.-2 роки	30-36
2-18 років	31-37

Гемограма здорових дітей різного віку, середні числа та коливання (за даними О.Н. Мосягіної, Н.А. Торубарової, О.В. Владимирської, 1981)

Показники	Вік дитини
	Новонароджений	6 МІС.	1 рік	2 роки	4-8 років	8-14 років
Гемоглобін	215	123	119	118	128	128
Ерітроцити х 1012 /л	5,7	4,6	4,6	4,0	4,2	4,5
Ретікулоцити/оо	43,0	7,3	9,0	9,0	8,0	4,0-8,0
Тромбоцити х 109 /л	263	.	200-300	.	250-400
Лейкоцити х 109 /л	10-30	9-12	9-12	7,1-15	6,5-13	4,5-11
Нейтрофіли абс. Х 109 /л%	6-12 53-82	-	2-7 26-50	-	2,5-7 40-50	3-7 60-70
Еозінофіли абс. Х ІО^л%	0,895 0,6	-	0,7 1-5		0,6 1-5	0,55 1-5
Базофіли абс. Х 10'' /л%	0,076-0,6 0-4	-	0-0,14 0-1	-	0-0,12 0-1	0-0,5 0-1
Лімфоцити абс. Х 10" /л %	2-8,57 5-56	-	4-0 52-64	-	2,5-6,0 34-48	1,5-4,5 28-42
Моноцити абс. Х 109 /л%	0,69-5,17 15-34	-	0,84 1-6	-	0,75 1-6	0,6 1-6

Показники мієлограми здорових дітей різного віку (М.П.Павлова та ін.1984)__________

Показники	Вік дитини
	до 1 року	1 - 3 роки	3-7 років	7 - 15 років
Бластні клітини	4,1± 0,76	2,4 ± 0,3	2,1 ± 0,3	1,5 ±0,17
Мієлобласти	2,2 ± 0,4	1,9 ±0,2	1,8 ± 0,2	1,99 ± 0,2
Нейтрофільні: промієлоцити мієлоцити метамієлоцити паличкоядерні сегментоядерні	1,97 ± 0,3 8,6 ± 1,6 9,4 ± 1,3 11,1 ± 1,0 11,4 ± 1,9	3,02 ± 0,2 9,2 0,7 11,7 ±0,5 12,2 ±0,8 15,5 ± 1,1	2,03 ± 0.2 8,7 ± 0,4 10,3 ± 0,7 12,6 ± 0,7 17,9 ± 0,8	2,0 ± 0,2 10,4 ± 0,95 9,8 ± 0,5 11,8 ±0,7 18,9 ± 1,1
Еозінофільні: мієлоцити мєтамієлоцити паличкоядерні сегментоядерні	1,1 ±0,3 0,8 ±0,1 0,5 ± 0.1 1,9 ± 0,2	1,2 ±0,1 0,8 ± 0,1 0,4 ± 0,05 1,3 ±0,2	1,6 ± 0,2 0,9 ±0,1 0,5 ± 0,04 1,9 ± 0,2	1,7 ±0,1 0,9 ±0,1 0,4 ± 0,07 1,96 ± 0,2
Базофіли	0,4 ± 0,08	0,4 ± 0,05	0,38 ± 0,04	0,4 ± 0,01
Лімфоцити	22,6 ± 3,03	17,2 ± 0,98	18,0 ± 1,0	12,07 ± 0,8
Моноцити	4,4 ± 1,0	2,7 ± 0,4	3,4 ± 0,33	3,2 ± 0,8
Плазматичні	0,7 ±0,1	1,07 ± 0,2	1,4 ±0,1	1,45 ±0,13
Еритробласти	0,9 ± 0,2	0,7 ± 0.1	0,6 ±0,15	0,67 ±0,1
Пронормоцити	1,4± 0,2	1,1 ±0,2	1,0 ± 0,1	1,1 ±0,1
Нормобласти: базофільні поліхромато-фільні оксифільні	3,3 ± 0,6 11,4 ± 1,4 1,4 ± 0,25	3,2 ± 0,5 8,9 ± 0,7 2,3 ± 0,3	3,0 ±0,3 8,0 ± 0,46 2,1 ±0,3	5,1 ±0,3 10,5 ± 0,5 3,0 ± 0,3
Мегакаріоцити	0,14 ±0,03	0,114 ± 0,014	0,108 ± 0,012	0,118 ±0,01
Мієлокаріоцити	185 ± 38	187 ± 18	153 ± 13	133 ± 11
Лейко -еритроцитарне співвідношення	4,4 : 1	5,5 : 1

Страница:

•  1 
•  2 
•  3 
•  4 

разработка урока "Методичні розробки з пропедевтики дитячих хвороб для студентів медичного факультету" скачать

Подобные документы

• Дефіцитні анемії. Хронічні розлади харчування в дітей раннього віку

  Класифікація, принципи терапії і симптоми залізодефіцитної анемії. Загальна характеристика хронічних розладів харчування в дітей раннього віку. Аналіз дизембріогенетичних стигм за Л.Т. Журбою. Принципи дієтотерапії при гіпотрофії різного ступеня тяжкості.
  
  реферат [532,8 K], добавлен 12.07.2010
  

• Роль дисфункції ендотелію при вроджених вадах серця у дітей раннього віку

  Маркери дисфункції ендотелію у дітей раннього віку з вадами серця залежно від анатомії вади і ступеня недостатності кровообігу. Ранні діагностичні ознаки вторинної легеневої гіпертензії у новонароджених. Аналіз метаболізму ендотеліальних факторів.
  
  автореферат [81,9 K], добавлен 10.04.2009
  

• Радикулярна кіста верхньої щелепи

  Скарги хворого при вступі на стаціонарне лікування. Об'єктивне обстеження хворого (органів та систем). Дані лабораторних, рентгенологічних, інструментальних та інших спеціальних методів обстеження. Встановлення клінічного діагнозу. План лікування.
  
  история болезни [47,5 K], добавлен 09.04.2013
  

• Оцінювання болю за шкалою Г-FLACC у невербальних дітей раннього віку з паралітичними синдромами

  Особливості та умови використання об’єктивного інструменту оцінювання болю у невербальних дітей раннього віку з паралітичними синдромами. Значення даного процесу в удосконаленні діагностики больового синдрому, оптимізації терапевтичного підходу.
  
  статья [22,7 K], добавлен 22.02.2018
  

• Дієти

  Поняття дієти як сукупності правил вживання їжі людиною або іншим живим організмом. Раціональна дієта як режим харчування здорової людини, відповідний професії, статі, віку. Правила по організації раціонального, здорового харчування. Лікувальна дієта.
  
  презентация [1,1 M], добавлен 14.12.2016
  

• Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи в дітей. Нервово-психічний розвиток дитини

  Анатомічно-фізіологічні особливості нервової системи в дітей раннього віку. Методика дослідження нервової системи в дітей, оцінка їх нервово-психічного розвитку. Основні симптоми та синдроми ураження нервової системи в дітей, принципи діагностування.
  
  реферат [26,7 K], добавлен 12.07.2010
  

• Дискінезія жовчно-видільних шляхів по гіпотонічному типу

  На основі скарг хворої, даних анамнезу, даних об'єктивного обстеження, даних ультразвукового дослідження жовчного міхура, враховуючи дані диференціальної діагностики, можна встановити заключний діагноз - дискінезія жовчно-видільних шляхів.
  
  история болезни [18,7 K], добавлен 22.03.2003
  

• Вільні амінокислоти крові в діагностиці спадкових хвороб обміну у дітей високого генетичного ризику

  Визначення діагностичної значимості кількісного аналізу вільних амінокислот крові в поєднанні з оцінкою фенотипу у виявленні спадкових порушень обміну в дітей. Співставлення біохімічного та клінічного фенотипів дітей з ознаками метаболічних захворювань.
  
  автореферат [42,1 K], добавлен 07.03.2009
  

• Хвороба Ходжкіна

  Обстеження хворої за її скаргами: загальне самопочуття, анамнез, лабораторно-клінічні дослідження. Патологоанатомічний діагноз: хвороба Ходжкіна; стадія 2-Б - нодулярний склероз з ураженням лімфатичних вузлів середостіння; змішано-клітинний варіант.
  
  история болезни [26,5 K], добавлен 09.01.2011
  

• Медсестринство у внутрішній медицині

  Вивчення основних розділів внутрішніх захворювань. Характеристика етапів медсестринського процесу в терапії. Сестринське обстеження пацієнта. Пальпація як метод медичного обстеження хворого. Перкусія та аускультація. Опис лабораторних методів дослідження.
  
  презентация [4,3 M], добавлен 15.06.2015
  

Другие документы, подобные "Методичні розробки з пропедевтики дитячих хвороб для студентів медичного факультету"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам