Методичні розробки з пропедевтики дитячих хвороб для студентів медичного факультету

4. Причини і прояви перехідних (транзиторних, адаптивних станів): а), зменшення первісної ваги; жовтяниця); д). гормональний чи статевий криз; е), особливості функції нирок та неонатального діурезу; ж), дисбактеріоз і фізіологічна диспепсія; з). особливості неонатальної гемодинаміки і гемореології; і), транзиторна гіпервентиляція і особливості раннього неонатального дихання; к). особливості метаболізму; л). особливості гемостазу і гемопоезу.

5. Навести критерії недоношеності.

6. В чому полягає первинний туалет новонародженого?

7. Як проводиться патронаж новонародженої дитини?

8. Як доглядати за доношеною новонародженою дитиною?

9. Особливості догляду за недоношеною дитиною.

10. Як організований санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режим відділень новонароджених?

Тести для контролюя.

1. Новонароджена дитина - це дитина

1.1 першої години життя

1.2 з моменту народження до 7 дня життя

1.3 з моменту народження до 28 дня життя

2. Який гестаційний вік доношеної новонародженої дитини, крім?

2.1 37 тижнів

2.2 38 тижнів

2.3 40 тижнів

2.4 42 тижні

3. Всі ознаки характерні для доношеної новонародженої дитини, крім:

3.1 гарний розвиток підшкірної клітковини

3.2 шкіра рожевого кольору

3.3 лануго зберігається на плечовому поясі і верхньому відділі спини

3.4 волосся на голові довжиною 2-3 см

3.4 хрящі вушних раковин, нігті щільні

3.5 яєчки ще не в калитці

4. Які зміни шкіри не пов'язані з особливостями адаптації?

4.1 запрілості

4.2 злуплювання

4.3 проста ерітема

4.4 токсична ерітема

4.5 пітниця

5. Коли виникає транзиторна гіпербілірубінемія (жовтяниця)?

5.1 у перші години життя

5.2 на 2-3 день життя

5.3 на 2 тижні життя

6. Скільки відсотків становить фізіологічне зменшення первісної ваги у більшості доношених новонароджених?

6.1 більше ніж 10%

6.2 6-10%

6.3 не більше ніж 6%

7. Визначають такі транзиторні особливості функції нирок у новонародженої дитини в кінці 1 тижня життя, крім:

7.1 олігоурія

7.2 протеінурія

7.3 сечокислий інфаркт

7.4 лейкоцитурія

8. Які прояви не відносять до гормонального кризу?

8.1 набряк молочної залози

8.2 метрорагії

8.3 тіїіа

8.4 гіперігігментація новколо сосків і калитки

8.5. фімоз

8.6 набряк зовнішніх статевих органів

9. До транзиторних особливостей обміну у новонароджених не відносять:

9.1 анаболізм

9.2 гіперглікемію

9.3 метаболічний ацидоз

9.4 гіпомагніємію

9.5 збільшення неестерифікованих жирних кислот

10. Транзиторний катар кишкового тракту, що проявляється негомогенним за консистенцією і забарвленям більш водянистим й частим стулом, закінчується:

10.1 до 3 дня життя

10.2 на 1 тижні життя

10.3 до кінця періоду новонародженосгі

11. Відмітьте неправильне твердження:

11.1 недоношеність та незрілість - рівнозначні поняття

11.2 доношена дитина може бути незрілою

11.3 доношений новонароджений - це завжди зріла дитина

12. Які зовнішні ознаки використовуються для оцінки зрілості новонародженої дитини, крім?

12.1 товщина підшкірної клітковини

12.2 набряк кінцівок

12.3 колір, зовнішній стан, прозорість шкіри

12.4 лануго на спині

12.5 складки на підошві

12.6 форма сосків, розмір молочної залози

12.7 форма і щільність вушних хрящів

12.8 стан зовнішніх статевих органів

13. Дитина, яка народилася на 38 тижні з масою 2200 не може бути

13.1 недоношеною новонародженою дитиною

13.2 доношеною новонародженою дитиною

13.3 доношеною незрілою дитиною

14. Коли після народження при наявності голосного крику на пуповину накладають затискачі?

14.1 тієї ж миті після народження

14.2 через 5 хвилин

14.3 через 1 хвилину

15. Які розчини використують для профілактики гонобленореї, крім?

15.1 розчин фурациліну 1: 5000

15.2 30% розчин сульфату натрію

15.3 2% розчин левоміцетину

Відповіді до контрольних тестів:

1. З, . 1, 3. 5, 4. 1, 5. 2, 6. 3, 7. 1, 8, 5, 9. 2, 10. 2, 11. 3, 12. 1, 13. 1, 14. 3, 15.1.

Тема: ПРОФІЛАКТИЧНІ ЩЕПЛЕННЯ

Актуальність теми: профілактика дитячих інфекційних захворю- вань проводиться шляхом проведення профілактичних щеплень; активна імунізація дитини є найдієвішим засобом у запобіганні захворюваності, попередження інвалідізації та смертності внаслідок їх перебігу; організація вакцинопрофілакгики вимагає чіткої співпраці педіатричної, терапевтичної та епідеміологічної служб, проведення повноцінної санітарно-освітньої роботи в сім'ї, компетентності лікаря з питань організації імунопрофілактики.

Мета заняття: вивчити каледарні строки щеплення дітей проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, краснухи, паротиту; вміти складати індивідуальний календар профілактичних щеплень дітям різних вікових груп з урахуванням стану здоров'я дитини; вивчити протипоказання до щеплень, можливі ускладнення та реакції, їх лікування.

В результаті самостійної дготовки студент повинен знати:

1. Розширена програма імунізації ВООЗ.

2. Календар профілактичних щеплень, діючий на Україні.

3. Клінична фармакологія вакцин та анатоксинів, котрі використовуються в Україні.

4. Умови транспортування та зберігання вакцин.

5. Дози та шляхи введення вакцин.

6. Протипоказання до профілактичних щеплень.

7. Ускладнення та поствакцинальні реакції.

8. Профілактика та невідкладна допомога при поствакцинальних Реакціях і ускладненнях.

В результаті вивчення теми студент повинен уміти:

1. Складати індівідуальний календар щеплень дітям різних вікових груп.

2. Складати план щеплення при порушенні календара.

3. Призначити засоби для підготовки дитини з груп ризику до вакцинації.

4. Оцінити характер загальної та місцевої реакції на щеплення.

5. Уміти надати невідкладну допомогу при важких реакціях та ускладненнях після щеплення

Література:

Обов'язкова: 1. Медицина дитинства /за ред. П.С. Мощича. К.,"Здоров'я", 1994.С. 118-129. Додаткова: 1. В.К. Таточенко идр. "Вакцинопрофилактика", М., 1995.

Допоміжні матеріали:

* Календар профілактичних щеплень. Наказ МОЗ України N14, від 12. 02. 1996 року.

* Перелік протипоказань до щеплень.

* Перелік можливих ускладнень.

* Характер та оцінка загальних та місцевих реакцій на профілактичне щеплення.

* Невідкладна допомога при ускладненнях після вакцинації.

Календар профілактичних щеплень

Перелік інфекцій	Строки початку вакцина	Строки ревакцинацій	Примітки
		І	II	III	IV	V
Проти туберкульозу	3-5 день життя	7 років	14 років				Вакцинацію і ревакцинацію Проводять одноразово. Ревакцинації в 7 і 14 років підлягають діти з негативною реакцією на пробу Манту.
Проти поліомієліту	3 міс. з-разово	18 міс.	3 роки	6 років	14 років		Вакцинація Проводиться триразове з інтервалом 1місяць.

Протипоказання до щеплень у дітей. Порушення імунітету.

1. Онкологічні захворювання.

2. Введення живих вакцин (проти туберкульозу, поліомієліту, кору, еігідпаротіту, краснухи) протипоказано при первинних імунодефіцитних станах клітинної ланки, комбінованій імунологічній недостатності, агамаглобулінемії.

3. Імунодепресія внаслідок проведення цитостатичної терапії, вживання кортикостероїдів більше 14 діб. Таких дітей можна щепити через місяць після відміни цих методів лікування.

4. Особам, інфікованим вірусом імунодефіциту людини (серопозитивним) без клінічних проявів протипоказано введення БЦЖ-вакцини.

5. Анафілактичні реакції на:

Яєчний білок, антибіотик, якщо вакцина зроблена на основі курячого ембріона або до її складу входить антибіотик, що викликав реакцію.

- Щеплення протипоказані при тяжких поствакцинальних реакціях у вигляді анафілактичного шоку, енцефаліту, агранулоцитозу.

- Щеплення протипоказано при неврологічних порушеннях:

1. Судоми частіше як 1 раз в 6 місяців.

2. Ранні форми пргресуючих нервово-м'язових захворювань.

3. Хвороби обміну, накопичення, факоматозів, демієлінізуючі та дегенератвні захворювання.

4. Гідроцефалія в стадії декомпенсації.

5. Епілепсія та епілептичний синдром з приступами частіше 1 приступу за 6 місяців. Не вводити вакцину з компонентом проти кашлюку:

6. Органічні пре- і перинатальні ураження нервової системи у стадії декомпесації.

- Гострі захворювання: Щеплення проводять після одужання.

- Хронічні захворювання: При загостренні хронічного захворювання щеплення проводять в стані клініко-лабораторної ремісії.

- Аутоімунні захворювання: Вакцинацію проводять в умовах стаціонару в стані клініко-лабораторної ремісії.

- Недоношеність: Недоношеність 3-го ступеня - діти не прищеплюються до двух місяців життя. Недоношеність 4-го ступеня - до трьох місяців життя.

- Анемії: Протипозанням до щеплень є хворі з рівнем гемоглобіну нижче 80 г/л.

Перелік можлвих ускладнень

1. Анафілаетичний шок, анафілактоідна реакція, колапс.

2. Генералізовані висипання, поліморфно-ексудативна еритема, синдром Лайела.

3. Енцефаліт, енцефалопатія, полірадікулоневрит, мононеврит, менінгіт.

4. Гострий міокардит, гострий нефрит, тромбоцитопенічна пурпура, агранулоцитоз, гіпопластична анемія, системні захворювання сполучної тканини.

5. Ускладнення після щеплень БЦЖ-вакциною: лімфаденіт, регіональний абсцес, келоїдний рубець, остеомієліт.

Характер та оцінка загальної та місцевої реакції на профілактичне щеплення

Невідкладна допомога при анафілактичному шоку.

Анафілактичний шок є одним із небезпечних і тяжких проявів алергії. Частіше виникає у дітей з алергічними захворюваннями.

1. Припинити доступ алергену в організм; при внутрішньом'язовому введенню алергена накласти жгут на 25-30 хвилин, обколоти 0. 1% розчином адреналіна гідрохлоріда або 1% розчином мезатона, розведеного в 3-5 мл ізотонічного розчину натрія хлоріда.

2. Оксигенотерапія.

З Через 10-15 хв. до виведення дитини із шока підшкірно вводити 0. 2-0. 5 мл 0. 1% розчин адреналіна гідрохлоріда.

4. Внутрішньовенне ввести 10% розчин кальція хлоріда або кальція глюконата (1 мл на рік життя), протигістамінні препарати (дімедрол, Діпразін, супрастін, піпольфен) в вікових дозах. ^- Глюкокортикостероїдні гормони - гідрокортізон, преднізолон, дексазон, із розрахунку 2-5 мг/кг по преднізолону.

6. При бронхоспазмі - бронхолітичні препарати (еуфілін, алупент, новодрін).

7. При гострій обструктивній дихальній недостатності необхідно негайно відсмоктати слиз з дихальних шляхів, попередити западіння язика та усунути його, якщо западання виникло.

8. При артеріальній гіпотензії внутрішньовенне капельно! вводять норадреналіна гідротартрат або мезатон.

9. Внутрішньовенне стуйно в ізотонічному розчині натрія хдоріда вводять корглікон, целанід, строфантін К.

Питання для самоконтролю:

1. Планова вакцинація БЦЖ, техніка проведення, урахування реакції.

2. Перелічіть можливі ускладнення вакцинації БЦЖ.

3. Правила проведення ревакцинації БЦЖ, оцінка реакції Манту.

4. Планова вакцинація кашлюка, дифтерії, правця. Техніка проведення, урахування реакцій загальних та місцевих.

5. Перелічіть можливі ускладнення, асоційовані з щепленням проти кашлюка, дифтерії, правця.

6. Термін планової ревакцинації проти кашлюка.

7. Термін планових ревакцинацій І, II, III, IV, V проти дифтерії, правця.

8. Термін проведення планової вакцинації проти кору.

9. Термін проведення ревакцинації проти кору, техніка.

10. Перелічіть можливі ускладнення, асоційовані з щепленням проти кору.

11. Планова вакцинація проти поліомієліту, термін проведення, техніка.

12. Перелічіть можливі ускладнення, асоційовані з щепленням проти поліомієліту.

13. Планова ревакцинація проти поліомієліту І, II, III, IV, термін, техніка проведення.

14. Умови зберігання та транспортування вакцин.

15. Документація кабінета вакцинопрофілакгики.

Тести для контролю:

1. БЦЖ є:

1.1 Живою атгенуірованою вакциною бичачого штаму мікобактерій туберкульозу

1.2 Вбита вакцина людського штаму мікобактерій туберкульозу

1.3 Жива вакцина людського штаму мікобактерій туберкульозу.

2. Вкажіть декретирований термін першої ревакцинації проти туберкульозу:

2.1 10 років

2.2 7 років

2.3 12 років

2.4 14 років

2.5 5 років.

3. Вкажіть декретирований термін вакцинації проти туберкульозу:

3.1 Ірік 3. 2. 3-5 днів 3. 3. 5 років

3.4 7 років

4. Вкажіть декретирований термін другої ревакцинації проти туберкульозу:

4.1 7 років

4.2 10 років

4.3 14 років

4.4 12 років

5. В якій дозі використовується БЦЖ-вакцина для щеплення:

5.1 О, 5 мл (0, 25 мг сухої речовини)

5.2 О, 1 мл (0, 05 мг сухої речовини)

5.3 О, 2 мл (0, 1 мг сухої речовини)

5.4 О, 3 мл (0, 15 мг сухої речовини)

6. Стандартним місцем для введення БЦЖ-вакцини є:

6.1 Латеральна поверхня стегна

6.2 Зовнішня поверхня лівого плеча, верхня третина

6.3 Латеральний верхній квадрант ягодиці

6.4 Внутрішній верхній квадрант ягодиці

7. Стандартна техніка введення БЦЖ-вацини:

7.1 Внутрішньо-м'язово

7.2 Внутрішньо-шкірно

7.3 Підшкірно

7.4 Ентерально

8. Вкажіть декретирований термін початку вакцинації проти дифтерії, кашлюка, правця, поліомієліту в Україні:

8.1 1 місяць

8.2 З місяці

8.3 6 місяців

8.4 4 місяці

9. Вакцинацію АКДП-вакциною проводять:

9.1 Одноразово

9.2 Дворазове

9.3 Триразове

10. Вакцинацію АКДП-вакциною проводять з інтервалом:

10.1 20 днів

10.2 45 днів

10.3 ЗО днів

10.4 50 днів

11. Вакцинацію АКДП-вакциною проводять в дозі:

11.1 1,5мл

11.2 1,0мл

11. 3 0, 5 мл

11.4 2,0мл

12. АКДП-вакцина використовується для щеплення дітей віком до:

12.1 2 роки 11 місяців 29 днів

12.2 З роки 11 місяців 29 днів

12.3 4 роки 11 місяців 29 днів

12.4 5 років 11 місяців 29 днів

13. Другу ревакцинацію проти дифтерії та правця проводять:

13.1 АКДП-вакциною

13.2 АДП-анатоксином

13.3 АДП-м-анатоксином

14. Другу, четверту, п'яту ревакцинації проти дифтерії та правця проводять:

14.1 АКДП-вакциною

14.2 АДП-анатоксином

14.3 АДП-м-анатоксином

15. Вкажіть декретирований термін вакцинації проти кору:

15.1 10 місяців

15.2 12 місяців

15.3 16 місяців

15.4 18 місяців

16. Вкажіть декретирований термін ревакцинації проти кору:

16.1 4 роки

16.2 5 років

16.3 6 років

16.4 9 років

17. Вкажіть декретирований термін першої ревакцинації проти кашлюка, дифтерії, правця:

17.1 Через 1 рік після закінченої вакцинації

17.2 Через 1, 5-2 роки після закінченої вакцинації

17.3 Через 3 роки після закінченої вакцинації

17.4 Через 4 роки після закінченої вакцинації

Відповіді для контрольних тестів:

1. 1, 2. 2, 3. 2, 4. 3, 5. 2, 6. 2, 7. 2, 8. 2, 9. 3, 10. 3, 11. 3, 12. 2, 13. 2, 14. 3, 15. 2, 16. 3, 17. 2.

Тема: ПРИРОДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ

Актуальність теми: Багаторічні дослідження в галузі дитячого харчування довели, що природне вигодовування на першому році життя е основою повноцінного фізичного та розумового розвитку дитини, формування резистентності до всіляких захворювань, а спроби вигодовувати новонароджених та немовлят молоком інших біологічних видів необхідно розцінювати як екологічну катастрофу. Тому вивчення принципів природного вигодовування та заходів , спрямованих на його розповсюдження, є необхідними щодо підвищення стану здоров'я дитячого населення.

Мета заняття: вивчити основні положення про грудне вигодовування дітей, його значення для здоров'я дитини, сучасні погляди на дану проблему, засвоїти принципи проведення даного виду вигодовування.

В результаті самостійної підготовки студент повинен знати:

1. Морфофункціональні особливості органів травлення та обміну речовин у дітей в віковому аспекті.

2. Кількісний та якісний склад жіночого зрілого та перехідного молока,

молозива.

3. Кількісний та якісній склад жіночого та коров'ячого молока, їх порівняльну характеристику та фактори, що обумовлюють біологічну цінність жіночого молока.

4. Розрахунок об'єму добового раціону дитини за різними методами.

5. Потреба дитини в головних харчових інгредієнтах та кілокалоріях в залежності від віку.

6. Строки введення в раціон дитини корегуючих добавок (фруктові та овочеві соки, фруктові пюре, жовток яйця), прикорму.

7. Правила введення прикорму та корегуючих добавок.

8. Особливості харчового раціону матері-годувальниці.

9. Приблизна схема складання раціона харчування дитині першого року життя на природному вигодовуванні.

10. Особливості харчування недоношених дітей.

В результаті вивчення теми студент повинен уміти:

1. Навчитись складати добовий раціон харчування для здорової дитини першого року життя на природному вигодовуванні.

2. Навчитись оцінювати дані анамнезу, що свідчать про якість ^рчування дитини, виявляти помилки в складеному раціоні дитини та проводити їх корекцію за існуючими правилами.

3. Навчитись виявляти та оцінювати клінічні ознаки, що свідчать про неповноцінне харчування немовля.

Література:

Обов'язкова: 1. Мазурин А.В., Воронцов Й.М. Пропедевтика детских болезней. М. , 1985.- С. 360-390.

2. Медицина дитинства, / Під ред. Мощича П.С. К. , "Здоров'я", - 1994.- С.:148 -187 Допоміжна: 1. Детские болезни. Подред. Исаевой Л.А. М., 1994.- С. 99-107. Основи рационального питання детей/ Под ред. Ладодо К. С. К. , "Здоров'я". - 1987. - 254 С.

3. Педиатрия. Руководство для врачей й студентов. Пер с англ. Медизд. "ГОЄТАР". - 1996. - С. 13-17.

4. Морфофункциональние константи детского организма. Справочник. В.А. Доскин, X. Келлер, Н.М. Мурашко, Р.В. Тонкова-Ямпольская, М. : "Медицина", 1997.- С. 253-260.

5. Сушко Е.П.1996. - С. 346-373.. Пропедевтика детских болезней. Минск, "Вишейшая школа".

Допоміжні матеріали

* Добова потреба дітей першого року життя в головних харчових речовинах (на 1 кг ваги тіла).

* Рекомендовані строки введення та приблизна кількість продуктів корекції харчування та прикорму дітям першого року життя.

* Алгоритм розрахунку добового меню дитини.

* Сучасні підходи до грудного вигодовування

Добова потреба дитини першого року життя в головних харчових речовинах та енергії (на 1 кг ваги тіла)_____

Харчові речовини	Вік дитини (місяці)
	О-З*	4-6**	7.12***
Білки (г)	2,5 11,31	3,0 /3,0/	3,5 /2,8/
Жири(г)	6,5	6,0	5,5 /6,0/
Лінолева кислота (%) від загальної калорійності	4-6	4-6	4-6
Вуглеводи (г)	13	13	13
Енергойомкість кДж (ккал)	502 (120)	502(120)	481(115)

// -у дужках указана кількість тваринних білків, та рослинних жирів,

*- як при природньому вигодовуванні

**- при штучному вигодовуванні адаптованими сумішами (біологічна цінність білкового компоненту біля 80%) потреба в білку збільшується до 3. 5 г/кг ваги за добу

*** - при змішаному вигодовуванні

Рекомендовані строки введення та приблизна кількість продуктів щодо корекції харчування та прикорму дітям першого року життя

Назва Продуктів та страв	Місяці життя
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10-12
Фруктовий сік іма)	-	-	5-30	40-50	50-60	60	70	80	90	100
Пюре фруктове М	-	-	5-30	40-50	50-60	60	70	80	90	100
Сяр(г)	-	-	-		5-20	30	40	40	40	50
Жовток яйця (шг)	-	-			1/4	1/2	1/2	1/2	1/2	1/2
Пюре овочеве (гї	-	-	-	-	10-130	150	150	170	180	200
Каша молочна 1г)	-	-	-	-	50-150	150	150	170	170	200
М'ясне пюре (г)	-	-	-	-	-	-	5-30	50	50	60-70
Кефір (мл)	-	-	-	-	-	-	200	200	200	200
Будьон (мл)	-	-	-	-	-	-	20	30	30	30
Хліб (г)	-	-	-	-	-	-	-	5	5	10
Сухарі, печиво й	-	-	-	-	-	-	3-5	5	10	10-15
Рослинна олія Імл)	-	-		-	1-3	3	3	5	5	10
Коров'яче масло (г)					1-4	4	4	5	5	6

Формули розрахунку добового об'єму грудного молока для дітей. Формула Зайцевої використовується для дітей віком до 7 - 8 діб:

Добова кількість молока (мл) - 2% ваги тіла дитини при народженні х п, Де п - день життя дитини.

Формула Фінкельпггейна використовується для дітей віком до 7 -8 діб:

^п х 70 (якщо вага тіла дитини при народженні менше від 3200г) ^п х 80 (якщо вага тіла дитини при народженні більше від 3200г) Об»ємний спосіб використовується для дітей віком від 2 тижд. До 9 міс.:

2-6 тижднів - 1/6 ваги тіла дитини,

6 тижд. - 4 міс. - 1/7 від ваги тіла дитини

4-6 місяців - 1/8 від ваги тіла дитини

6-9 міс. - 1/9 від ваги тіла дитини. Спосіб розрахунку за Шкаріним використовується для дітей віком до 2 місяців: 800-50х(8-п), де п- кількість тижднів життя дитини;

віком старше 2 міс. 800+50х(п-2), де п - кількість місяців життя дитини.

Калорійний (енергетичний спосіб): на 1 кг ваги тіла дитини повинна отримати:

1 чверть року - 120 ккал за добу,

2 чверть року - 115 ккал за добу,

3 чверть року - 110 ккал за добу,

4 чверть року - 100 ккал за добу,

-Якщо відомо, що 1 літр грудного молока містить 700 ккал, легко розрахувати його добову потребу

Алгоритм розрахунку добового меню дитини:

2. Розрахувати добовий об'єм їжі дитині в залежності від віку одним з вищезазначених методів.

3. Визначити об'єм одного годування з урахуванням режиму харчування (7, 6, 5 прийомів їжі), розділивши добовий об'єм їжі на кількість годувань.

4. Визначити об'єм корегуючих добавок пам'ятаючи, що вони не входять в загальний добовий об'єм харчів (приблизну кількість соку та фруктового пюре розраховують за формулою 10 х п, де п-місяць життя дитини).

5. Визначити необхідний об'єм та якість прикорму в залежності від віку дитини, зменшивши добову кількість грудного молока на цей об'єм.

Сучасні підходи до грудного вигодовування:

Для забезпечення повноцінного годування дитини необхідно дотримуватись деяких правил, які сприяють підвищенню лактації у жінки.

1. Строк першого прикладання дитини до грудей має велике значення і найкраще це зробити чрез 2 години після народження, залишивши після цього дитину з матір'ю разом на 1 годину; а потім здорові новонароджені повинні знаходитись з матір'ю в одній палаті.

2. Вільне годування сприяє становленню взаємовідношень між матір'ю та дитиною щодо ритму лактації, тому здоровій дитині не слід накладати обмеження на режим годування, а їх кількість та години проведення повинні регулюватись потребою дитини в їжі.

3. Дослідженнями різних аспектів природного вигодговування доведено, що не можна підгодовувати новонароджену дитину замінниками грудного молока, тому що їх використання призводить до змін процесів колонізації кишок лактобацилами, сприяє сенсибілізації дитини до білків коров'ячого молока, дезорієнтує акт ссання через використання в цих випадках сосок.

4. Головним показником повноцінного годування дитини повинен бути її загальний фізичний розвиток. Дані контрольного зважування є недостатнім критерієм щодо повноцінності вигодовування. Це пов'язано зі значними змінами індивідуальної якості молока різних жінок ( кількість білків в жіночому зрілому молоці коливається в широких межах: віді. О до2. О г/100 мл ), а також з його змінами на протязі годування (концентрація жирів може змінюватись в 4-5 разів від початку до кінця годування).

5. Для стимуляції лактації, з метою запобігання розвитку уражень та тріщин соска, оптимальним засобом є годування дитини з обох молочних залоз за умовою повного випорожнення однієї груді. Годувати треба однією груддю 5-15 хвилин до її повного випорожнення, а якщо немовля ще вимагає їжі- продовжити годування другою, починаючи з неї наступне годування.

6. Зараз вважається недоцільним зціджувати молоко до "останньої краплини", тому що з точки зору фізіології це неможливо:

молочна залоза постійно виділяє молоко і тим більше, чим інтенсивніше проводиться зціджування.

7. За умовами змішаного вигодовування дитини, в перші місяці життя її треба годувати з обох грудей кожне годування, а метод чергування починати використовувати під час введення прикорму. Роботами багатьох дослідників підтверджено, що раціональне харчування матері, часте прикладання дитини до грудей, доброзичливі відношення в сім'ї, позитивна емоціональна орієнтація жінки до природнього вигодовування є головними чинниками покращення у неї лактації та оптимізації вигодовування дитини на першому році життя.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть, які потреби дитини забезпечує природне вигодовування.

2. Які анамнестичні дані та клінічні симптоми свідчать про повноцінність харчування, що отримує дитина?

3. Назвіть потреби дитини в головних харчових речовинах та калоріях в залежності від її віку.

4. Чим відрізняються молозиво, перехідне та зріле жіноче молоко?

5. Вкажіть різницю в білковому складі жіночого та коров'ячого молока, як це відбивається на процесах травлення дитини?

6. Які відмінності жирового складу жіночого молока сприяють кращому його засвоєнню та поліпшують розвиток дитини?

7. Назвіть відмінності складу вуглеводів жіночого та коров'ячого молока, яким процесам це сприяє.

8. Поясніть з чим пов'язане введення корегуючих добавок та різних видів прикорму в раціон дитини.

9. Назвіть правила введення корегуючих добавок та прикормів.

10. Чим відрізняється мінеральний склад жіночого та коров'ячого молока, як це відбивається на процесах травлення та обміну речовин дитини?

11. Які фактори жіночого молока сприяють імунологічному захисту дитини?

12. Назвіть якісні відмінності жіночого та коров'ячого молока відносно вмісту вітамінів.

13. Назвіть які ускладнення спостерігаються при грудному годуванні дитини.

14. Який вплив на зростання та розвиток дитини мають гормони, що містяться в жіночому молоці?

15. Якими є сучасні вимоги відносно режиму харчування дитини на природному вигодовуванні?

16. За якими формулами можна розрахувати добовий об'єм їжі дитині першого року життя?

17. Назвіть особливості харчування недоношених дітей.

Тести для контролю:

1. Коли починається секреція зрілого жіночого молока?

1.1 Одразу після народження дитини.

1.2 На протязі першого тижня.

1.3 1-2 тиждень.

1.4 2-3 тиждень.

1.5 3-4 тиждень.

2. Коли вперше після народження необхідно прикладати до грудей здорову новонароджену дитину?

2.1 Одразу після народження.

2.2 Через 1 годину.

2.3 Через 2 години.

2.4 Через 6 годин.

2.5 Через 12 годин.

3. Вкажіть граничні коливання вмісту білка в жіночому молоці (в розрахунку на 100 мл.).

3.1 0, 1- 1,0г

3.2 1, 1 - 2,0г.

3.3 2, 1 - 3,0г.

3.4 3, 1 - 4, 0 г.

4. Яка речовина грудного молока не відноситься до імунних факторів?

4.1 Альбуміни.

4.2 Глобуліни.

4.3 Макрофаги.

4.4 Лізоцим.

4.5 Лакгоферін.

5. Який фактор жіночого молока сприяє розвитку біфідофлори в кишечнику дитини?

5.1 Лізоцим.

5.2 Лакгоферін.

5.3 р-лактоза.

5.4 5 І§А.

5.5 Поліненасичені жирні кислоти.

6. Вкажіть речовину, яка не міститься в жіночому молоці.

6.1 Амілаза.

6.2 Ліпаза.

6.3 Лакгальбумін

6.4 а-лакгоза.

6.5 р-лактоза.

7. Чим відрізняється жировий склад жіночого молока від коров'ячого?

7.1 Жирів більше в жіночому молоці.

7.2 Жирів менше в жіночому молоці.

7.3 Жирів в жіночому і коров'ячому молоці однакова кількість.

7.4 В жіночому молоці більше насичених жирних кислот.

7.5 В жіночому молоці більше ненасичених жирних кислот.

8. Чим відрізняється білковий склад жіночого молока від коров'ячого?

8.1 Білків більше в жіночому молоці.

8.2 Білків менше в жіночому молоці.

8.3 Білків в жіночому і коров'ячому молоці однакова кількість.

8.4 В жіночому молоці більше альбумінів.

8.5 В жіночому молоці більше казеїну.

9. Які вітаміни містяться в більшій кількості в жіночому молоці ніж в коров'ячому?

9.1 Вітамін А.

9.2 Вітамін О.

9.3 Вітамін В12.

9.4 Вітамін В6.

9.5 Вітамін В 1.

10. В якому секреті визначається найбільша кількість 8 І§ А?

10.1 Зріле жіноче молоко.

10.2 Перехідне жіноче молоко.

10.3 Молозиво.

10.4 Слина ротової порожнини.

10.5 Кишкові випорожнення.

11. Яких мікроелементів більше в жіночому молоці ніж в коров'ячому?

11.1 Кальцій.

11.2 Фосфор.

11.3 Залізо.

11.4 Фтор.

11.5 Мідь.

12. Який з імуноглобулінів міститься в жіночому молоці в найбільшій кількості?

12.1 І§А.

12.2 8 І§ А.

12.3 І§ О.

12.4 І@М.

12.5 І@ Е.

12.6 !§ О.

13. Коли необхідно вводити сік в раціон дитини?

13.1 1 місяць.

13.2 2 місяці.

13.3 З місяці.

13.4 4 місяці.

13.5 5 місяців.

14. В якому віці необхідно вводити перший прикорм дитині, що знаходиться на природному вигодовуванні?

14.1 З місяці.

14.2 4 місяці.

14.3 5 місяців.

14.4 6 місяців.

14.5 7 місяців.

15. Який прикорм в раціоні здорової дитини має бути першим?

15.1 Сир.

15.2 Кефір.

15.3 Молочна каша.

15.4 Овочеве пюре.

15.5 М'ясний бульон.

Відповіді до контрольних тестів:

1.4. , 2.3. , 3.2. , 4.1. , 5.3. , 6.4. . 7.3. ,7.5. , 8.2. , 8.4. , 9.1. ,9.2. , 10.3. , 11.3., 11.5., 12.2., 13.3., 14.3., 15.4.

Тема. ЗМІШАНЕ ТА ШТУЧНЕ ВИГОДОВУВАННЯ

Актуальність теми : у більшості розвинутих країн світу, в тому числі і в Україні, невпинно збільшується кількість дітей, що не отримують грудного молока. Якщо на початку 80-х років штучне вигодовування в Україні отримували 8 - 10% новонароджених, що виписувались з пологового будинку, то в 90-х їх кількість збільшилась до 25 - 30%. В наш час більше як 50% дітей в трьохмісячному віці, та 70-75%- в 6 місячному не отримують грудного молока. Зміна структури дитячого населення за характером вигодовування на першому році життя потребує, з одного боку посилення заходів щодо розповсюдження природного вигодовування, а з іншого - організації найбільш повноцінного харчування дітей, що його не отримують.

Мета заняття: вивчити основні положення стосовно показань та принципів проведення змішаного та штучного вигодовування, засвоїти практичні навички щодо правильної організації цих видів вигодовування дитини першого року життя з урахуванням сучасних вимог, що розроблені провідними дієтологами ВОЗ.

В результаті самостійної підготовки студент повинен знати:

1. Причини призначення та правила переведення дитини на змішане та штучне вигодовування.

2. Приблизний склад та правила призначення основних молочних сумішей (простих, адаптованих, солодких, кисломолочних).

3. Техніку та правила змішаного вигодовування.

4. Техніку та правила штучного вигодовування.

5. Приблизну схему складання раціону дитині першого року життя, що отримує змішане або штучне вигодовування.

В результаті вивчення теми студент повинен уміти:

1. Оцінювати образ життя та стан здоров'я жінки-годувальниці з метою виявлення факторів, що призводять до розвитку гіпогалактії.

2. Навчитись діагностувати гіпогалактію у матері, призначати заходи її профілактики та лікування.

3. Навчитись оцінювати стан здоров'я дитини з метою виявлення неповноцінності харчування яке вона отримує, для його подальшої корекції.

4. За клініко- анамнестичними даними оцінювати якість змішаного та

Штучного вигодовування з метою їх подальшої корекції.

5- Навчитись розраховувати добовий раціон дитині на змішаному

вигодовуванні в залежності від ступеню гіпогалактії та віку дитини.

б. Навчитись розраховувати добовий раціон дитині, що отримує штучне вигодовування.

Література:

Обов'язкова: 1. Мазурин А.В. , Воронцов Й.М. Пропедевтика детских болезней. М. , 1985.-С.391-402.

2. Медицина дитинства/ Під ред. Мощича П.С. К. , "Здоров'я". 1994. С. 148 - 187 Допоміжна: 1. Детские болезни. Под ред. Исаевой Л.А. М. , 1994.- С. 99-107.

Допоміжні матеріали:

* Перелік найбільш уживаних молочних сумішей для штучного вигодовування дитини.

* Адаптовані суміші, особливості їх складу і використання в вигодовуванні дітей грудного віку.

* Особливості побудови раціону дитини при змішаному та штучному вигодовуванні.

* Алгоритм розрахунку добового меню дитини, що отримує штучне вигодовування.

Перелік найбільш уживаних молочних сумішей для штучного________ вигодовування дитини

Прості	Адаптовані
Солодкі
Мають історичне значення, в наш час	1. «Виталакт»
не використовуються	2. «Кі-На»
	3. «Детолакт»
	4. «Пилти»
	5. «Ладушка
	6. «Роболакт»
	7. «Малютка»
	8. «Хайнц»
	9. «Малиш»
	10. «Мипазан»
Кисломолочні
1. В-кефір	1. Ацидофільна суміш «Малиш»
6. «Мацони»	4. «Балдирган»

Адаптовані суміші, особливості їх складу і використання в вигодовуванні грудних дітей. В наш час в усьому світі проводиться розробка молочних сумішей які в значній мірі наближені до складу жіночого молока. Ці суміші 'отримали назву "адаптованих молочних сумішей" або "замінників жіночого молока".

Для виробництва замінників жіночого молока, як правило, використовується коров'яче молоко. При цьому адаптація коров'ячого молока, в першу чергу, проводиться за рахунок корекції основних харчових речовин: зниження вмісту великодисперсних білків та солей кальцію, до зміненім складу ліпідних фракцій, підвищення вмісту вуглеводів, що стимулюють розвиток мікрофлори кишечнику.

З метою кількісної та якісної адаптації білкового складу молока при виготовленні адаїггованих сумішей, окрім розведення сухими відварами круп (суміші "Малиш")використовуються різноманітні технологічні прийоми: гомогенізація молочної основи і вакуумна сушка-розпорошування, додавання цитринокислих солей натрію та калію, зменшення вмісту кальцію ("Малютка"), додавання молочної сироватки ("Виталакт"), обробка протеолітичними ферментами. Всі щ заходи забезпечують ніжне згортання білкового згустку. Це дає можливість знизити вміст білку до 2% за рахунок зменшення вмісту казеїну, збільшити частку сироваткових білків альбумінів та глобулінів, а також наблизити амінокислотний залишок до білків жіночого молока.

Для наближення жирового складу адаптованих сумішей до жіночого молока, в них додають рослинні жири, багаті на поліненасичені жирні кислоти. В суміші "Малютка" і "Малиш" введена дозована кукурудзяна або бавовняна олія, в "Вигалакг" - соняшникова олія Введення в склад сумішей рослинної олії покращує використання білка організмом дитини. Повноцінність засвоєння жиру також забезпечується формуванням тонкодисперсної сталої жирової емульсії, що утворюється в процесі гомогенізації.

Адаптація вуглеводного складу коров'ячого молока забезпечується додаванням лакголакгулози або декстринмальтози, яким властивий біфідогенний ефект, д т; г» г

Всі замінники жіночого молока збагачені вітамінами А, Е, О, С, групи - В та ін. Важливе значення для процесів травлення та обміну речовин має корекція "замінників" відносно їх мінерального складу, особливо це стосується кальцію, фосфору та заліза: співвідношення кальцію та фосфору наближене до такого в жіночому молоці, а заліза міститься навіть більше.

Тести для контролю:

1. При якій недостатності добового об'єму молока у матері вигодовування вважається штучним?

1.1 Менше 25%.

1.2 25- 50%.

1.3 50- 75%.

1.4 Більше 75%.

2. Яку суміш не використовують при вигодовуванні новонародженої дитини?

2.1 "Малютка".

2.2 "Малиш".

2.3 "Детолакт".

2.4 "Препилги"

2.5 "Віталакг".

3. Яку молочну суміш не можна використовувати, як замінник жіночого молока?

3.1 "Малиш".

3.2 "Малютка".

3.3 "Крепиш".

3.4 "Солнишко".

3.5 "Віталакт".

4. При якій недостатності добового об'єму молока у матері вигодовування ще вважається природнім?

4.1 Менше 25%.

4.2 25- 50%.

4.3 50- 75%.

4.4 Більше 75%.

5. В якому віці необхідно вводити перший прикорм дитині, що отримує штучне вигодовування неадаптованими молочними продуктами?

5.1 З місяці.

5.2 4 місяці.

5.3 5 місяців.

5.4 6 місяців.

5.5 7 місяців.

6. Який клінічний симптом у дитини не є ознакою недостатності харчування?

6.1 Неспокій дитини.

6.2 Сплощення вагової кривої.

6.3 Підвищення температури тіла.

6.4 Олігурія.

6.5 Рідкі випорожнення.

7. Який симптом у матері не можна розцінювати, як ознаку гіпогалакгії?

7.1 Підвищення температури тіла під груддю.

7.2 Добре виражена венозна сітка молочної залози.

7.3 Збільшення розмірів молочної залози під час вагітності.

7.4 Зменшення розмірів молочної залози після годування дитини.

8. Вкажіть показання для введення нового прикорму?

8.1 Відсутність захворювань у дитини.

8.2 Недостатня вага дитини.

8.3 Зниження апетиту у дитини.

8.4 Підвищення апетиту у дитини.

8.5 Підвищення температури тіла дитини.

9. Який препарат стимулює лактацію у жінки?

9.1 Ергометрін.

9.2 Бензилпеніциллін.

9.3 Церукал.

9.4. Фуросемід.

9.5 Фенобарбітал.

10. Який препарат пригнічує лактацію у жінки?

10.1 Нікотинова кислота.

10.2 Камфора.

10.3 Глютамінова кислота.

10.4 Оксітоцин.

10.5 Пірроксан.

11. Коли, в порівнянні з природним вигодовуванням, необхідно вводити прикорм дитині, що отримує адаптовані суміші?

11.1 Також, як при природноиу вигодовуванні.

11.2 Раніше на 2 тижні.

11.3 Раніше на 4 тижні.

11.4 Пізніше на 2 тижні.

11.5 Пізніше на 4 тижні.

12. Який з перерахованих станів є відносним, щодо відміни грудного вигодовування?

12.1 Гемолітична хвороба новонароджених.

12.2 Правець у матері.

12.3 Ангіна у матері.

12.4 Нефропатія у матері з ХПН.

12.5 Злоякісна пухлина у матері.

13. При якій хворобі матері її грудне молоко абсолютно протипоказане для вигодування дитини?

13.1 Хронічний сифіліс.

13.2 Неактивна форма туберкульозу.

13.3 Сибірська язва.

13.4 Кір.

13.5 Вітряна віспа.

14. Яке тлумачення є невірним відносно введення прикорму?

14.1 Своєчасність.

14.2 Поступовість.

14.3 Введення одного виду прикорму.

14.4 Введення прикорму дитині для лікування гіпотрофії.

14.5 Введення прикорму здоровій дитині.

15 На розвиток якої хвороби в старшому віці не впливає раннє штучне вигодовування?

15.1 Атеросклероз.

15.2 Остеохондроз.

15.3 Гіпертонічна хвороба.

15.4 Ожиріння.

15.5 Ревматизм.

Відповіді до тестового контролю:

1.4,2.3,3.3,4.1,5.2,6.3,7.3,8.1,9.3, 10.2, 11.2,12.3, 13.3, 14.4, 15.5.

Размещено на Allbest.ru