Вдосконалення механізму транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

"Українська академія банківської справи Національного банку України"

Кафедра міжнародної економіки

Дипломна робота

Вдосконалення механізму транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень

Виконав студент 5 курсу

О.В. Явцева

Суми - 2012

Реферат

Зростаюча інтенсифікація виробничої та комерційної діяльності вітчизняних підприємств та їх розвиток у зовнішньоекономічному напрямку зумовили потребу у якісних транспортно-логістичних послугах, зокрема для вантажних перевезень.

Процес загострення конкуренції на ринку міжнародних транспортних послуг вимагає нових підходів до розвитку транспортних відносин, створенню нових технологій, підвищення якості послуг. Комплексне надання транспортно-логістичних послуг в рамках розбудови логістичної інфраструктури країни та інтеграції у європейський простір потребує вдосконалення системи транспортно-логістичного сервісу вітчизняних підприємств при обслуговуванні міжнародних вантажних перевезень.

Мета дипломної роботи полягає у визначенні можливих шляхів вдосконалення механізму транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень.

Об'єктом дослідження в роботі виступає процес здійснення транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень.

Предметом дослідження дипломної роботи є організація механізму транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень українським транспортно-експедиційним підприємством.

У процесі дослідження були використані загальнонаукові підходи до дослідження даної проблеми. Основними методами дослідження були: метод спостереження (при проведенні спостережень за особливостями розвитку національної транспортно-логістичної інфратсруктри), статистичні методи (при виявленні основних тенденцій розвитку досліджуваного об'єкту), системно-структурний аналіз (при аналізі зарубіжного досвіду та систематизації методичних підходів до вдосконалення процесу транспортно-логістичного обслуговування), метод моделювання (при розробці моделі транспортно-логістичного центру).

Теоретичною та методологічною основою дипломної роботи являються наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячені удосконаленню транспортно-логістичного обслуговування та проблематиці впровадження логістичних структур у національну систему транспортно-логістичної інфраструктури. Інформаційною базою роботи послужили дослідження, присвячені проблематиці вдосконалення системи траснпортно-логістичного сервісу для вантажних перевезень, таких вітчизняних вчених, як Є.В. Крикавський, І.Г. Смирнов, В.І. Сергієв, Д.Т. Новикова, В.В. Щербакова, І.В. Заблодська, Л.Г. Зайончик, С.М. Шарай, Є.А. Беляневич, А.Г. Кальченко, а також російських науковців Ю.М. Неруша, А.М. Гаджинського та інших. Вивченню зарубіжного досвіду дослідження особливостей та перспектив розвитку транспортно-логістичного сервісу присвячені публікації М.А. Окландера, М. Джиллингема, К. Лайсонса, А.Харрисона, Д.М.Ламберта, А.Хиллигас, К.Лінкі, Дж. Колінок, П. Сурдин, М.Тейлора, Ю. Тценга, Д. Хаммельса та інших дослідників. Аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних науковців в галузі транспортної логістики підтверджують необхідність вдосконалення механізму транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень.

За результатами дослідження сформульовані наступні висновки:

1) на основі аналізу запропоновано впровадження механізму мультимодальних перевезень:

- для залізнично-автомобільних перевезень пункти перевантаження у Львівській та Закарпатській областях є найбільш вигідними через зручне геостратегічне положення щодо міжнародних транспортних коридорів;

- для комбінованих автомобільно-морських перевезень основний, найбільш доцільний пункт співпраці, - Іллічівський морський торговий порт;

2) іншим напрямком вдосконалення є участь у системі транспортно- логістичних центрів є одним із основних напрямків євроінтеграційного розвитку, що дозволить інтегруватися у міжнародну логістичну мережу за допомогою високоякісного і сучасного сервісу:

-.участь у функціонуванні логістичного центру Чоп-Захонь за німецькою моделлю "логістичного селища";

- створення логістичного парку у Сумській області та інтеграція у його функціонування;

3) стосовно організаційних змін запропоновано:

- виділення митно-брокерського відділу;

- створення служби маркетолог істики;

- запровадження нового інформаційного серверу для мультимодальних перевезень;

- виокремлення функціональних підрозділів з обслуговування різних типів вантажів;

- створення підрозділу з організації супутніх послуг;

4) визначаємо необхідність вдосконалення системи охорони праці на підприємстві відповідно до встановлених змін.

Одержані результати можуть бути використані менеджментом транспортно-логістичного підприємства для вдосконалення процесу реалізації транспортно-логістичного сервісу при обслуговування міжнародних вантажних перевезень.

Основні положення роботи пройшли апробацію на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні погляди розвитку економіки: новації, проекти, гіпотези", що організовувалася науковою організацією "Перспектива" і проводилася 30-31 березня у Дніпропетровську, надруковані за темою "Тенденції та перспективи розвитку транспортно-логістичного обслуговування вантажних перевезень в Україні".

Ключові слова: транспортна логістика, транспортно-логістичне обслуговування, міжнародні вантажні перевезення, транспортно-експедиторська компанія, логістичний центр, транспортно-логістична інфраструктура.

Основний зміст дипломної роботи викладено на 150 сторінках, у тому числі список використаних джерел з 63 найменувань, який розміщено на шести сторінках. Робота містить 16 таблиць, 23 рисунків, а також 13 додатків, які розміщені на 23 сторінках.

Рік виконання дипломної роботи - 2012 рік

Рік захисту роботи - 2012 рік

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи транспортно-логістчиного обслуговування міжнародних вантажних перевезень

1.1 Сутність, поняття та основні форми транспортно-логістичних послуг

1.2 Особливості процесу транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень

1.3 Методичні підходи до оцінки якості транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень

Розділ 2. Механзім здійснення транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень на прикладі ПП "Сумитрансекспедиція"

2.1 Фінансово-господарська діяльність Сумитрансекспедиція"

2.2 Аналіз оргструктури ПП "Сумитрансекспедиція"

2.3 Міжнародна діяльність ПП "Сумитрансекспедиція"

2.4 Аналіз і оцінка якості транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень ПП "Сумитрансекспедиція"

Розділ 3. Вдосконалення механізму транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень

3.1 Шляхи підвищення ефективності транспортно-логістичного обслуговування в рамках розвитку єврологістичного співробітництва

3.2 Шляхи вдосконалення організаційної структури у зв'язку з трансформацією механізму транспортно-логістичного обслуговування на ПП "Сумитрансекпедиція"

Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях на ПП "Сумитрансекспедиція"

4.1 Система управління охороною праці в організації

4.2 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці в організації

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях на досліджуваному об'єкті

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

транспортний логістичний вантажний перевезення

Вступ

Зростаюча інтенсифікація виробничої та комерційної діяльності вітчизняних підприємств та їх розвиток у зовнішньоекономічному напрямку зумовили потребу у якісних транспортно-логістичних послугах, зокрема для вантажних перевезень. На даному етапі транспортно-логістичне обслуговування перевезень забезпечене повною технічною, економічною, інформаційною і правовою підтримкою для координації роботи інших функціональних ланок логістичної системи. Таким чином, розвиток даного виду послуг може бути ефективним інструментом логістичної оптимізації діяльності підприємств і підвищення їх конкурентоздатності. Комплексне надання транспортно-логістичних послуг в рамках розбудови логістичної інфраструктури країни та інтеграції у європейський простір є одним із найбільш пріоритетних напрямків вдосконалення системи транспортно-логістичного сервісу вітчизняних підприємств при обслуговуванні міжнародних вантажних перевезень.

Процес загострення конкуренції на ринку міжнародних транспортних послуг вимагає нових підходів до розвитку транспортних відносин, створенню нових технологій, підвищення якості послуг. Транспортні компанії вимушені надавати комплексні послуги, що забезпечують споживачам зниження витрат і вартості перевезення. Інтенсивне зростання міжнародних перевезень також викликають необхідність в розробці ефективних схем доставки вантажів. При цьому, темпи росту супутніх послуг повинні відповідати темпам росту транспортних послуг, щоб забезпечувати якісне комплексне обслуговування міжнародних вантажних перевезень. Ця потреба породжена інтеграційними процесами в економіках розвинутих країн, що вимагає трансформації транспортної системи, яка б розширювала господарські зв'язки та забезпечувала б злагоджену міжнародну кооперацію.

Цього можна досягти за допомогою впровадження відповідних логістичних структур (комплексів та центрів) та вдосконаливши механізм інтеграції послуг транспортно-логістичних підприємств у міжнародну транспорту кооперацію.

Аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних науковців в галузі транспортної логістики та міжнародних перевезень підтверджують нагальність вдосконалення транспортно-логістичних послуг при здійсненні міжнародних вантажних перевезень. Методологічною основою роботи є підручники, наукові статті, законодавчі акти, публікації у пресі. У даній роботі використовувалися дослідження, присвячені проблематиці вдосконалення системи траснпортно-логістичного сервісу для вантажних перевезень, таких вітчизняних вчених, як Є.В. Крикавський, І.Г. Смирнов, В.І. Сергієв, Д.Т. Новикова, В.В. Щербакова, І.В. Заблодська, Л.Г. Зайончик, С.М. Шарай, Є.А. Беляневич, А.Г. Кальченко, а також російських науковців Неруша Ю.М., Гаджинського А.М. та інших. Роботи даних вчених та дослідників були присвячені, зокрема, визначенню понять і сутності транспортно-логістичної та транспортно-експедиторської діяльності, дослідженню нормативно-правової основи здійснення міжнародних вантажних перевезень, визначенню особливостей процесу транспортно-логістичного обслуговування. Вивченню зарубіжного досвіду дослідження особливостей та перспектив розвитку транспортно-логістичного сервісу присвячені публікації М.А. Окландера, М. Джиллингема, К. Лайсонса, А.Харрисона, Д.М.Ламберта, А.Хиллигас, К.Лінкі, Дж. Колінок, П. Сурдин, М.Тейлора, Ю. Тценга, Д. Хаммельса та інших дослідників.

Змістовне вивчення наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів дало змогу окреслити проблематику дипломної роботи. Разом з цим, не дивлячись на достатню розробленість питань щодо визначення перспектив розвитку транспортно-логістичного сервісу, в вітчизняній практиці досі відсутні розробки інтеграційної моделі розвиту окремого логістичного підприємства у функціонування логістичних центрів та європейської транспортно-логістичної системи.

Мета дипломної роботи полягає у визначенні можливих шляхів вдосконалення механізму транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень.

Основним завданнями дипломної роботи є:

- визначення основних теоретичних засад транспортно-логістчиної системи;

-...аналіз оцінки ефективності транспортно-логістичного сервісу вантажних перевезень;

- аналіз проблем, з якими стикаються транспортно-експедиційні підприємства в процесі здійснення міжнародних вантажних перевезень;

- знаходження шляхів вдосконалення сервісу транспортно-логістичних і транспортно-експедиційних підприємств, можливих напрямків розширення спектру послуг;

- вивчення світового досвіду реалізації підходів до вдосконалення механізму надання транспортно-логістичних послуг;

-...розробка шляхів вдосконалення транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень в рамках розвитку європейського співробітництва;

- оцінка результатів від запровадження нових підходів до вдосконалення системи транспортно-логістичних послуг;

- дослідження оцінка системи охорони праці на транспортно-експедиційному підприємстві.

Об'єктом дослідження в роботі виступає процес здійснення транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень.

Предметом дослідження дипломної роботи є організація механізму транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень українським транспортно-експедиційним підприємством.

У процесі дослідження були використані загальнонаукові підходи до дослідження даної проблеми. Основними методами дослідження були: метод спостереження (при проведенні спостережень за особливостями розвитку національної транспортно-логістичної інфраструктури), статистичні методи (при виявленні основних тенденцій розвитку досліджуваного об'єкту), системно-структурний аналіз (при аналізі зарубіжного досвіду та систематизації методичних підходів до вдосконалення процесу транспортно-логістичного обслуговування), метод моделювання (при розробці моделі транспортно-логісичного центру). Аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних науковців в галузі транспортної логістики підтверджують необхідність вдосконалення механізму транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезене.

У якості основного методу пізнання використано діалектико-системний підхід, згідно з яким усі процеси розглядаються й аналізуються у взаємозв'язку, взаємозалежності та розвитку.

Основний науковий і практичний результат роботи полягає у виявленні можливостей подальшого розвитку траснпортно-логістичної інфраструктури та у знаходженні нових шляхів вдосконалення транспортно-логістичного обслуговування за рахунок впровадження нових способів транспортування, використання європейської мережі транспортних коридорів та впровадження організаційних і функціональних змін у процесі організації обслуговування міжнародних вантажних перевезень.

Одержані результати можуть бути використані менеджментом транспортно-логістичного підприємства для вдосконалення процесу реалізації транспортно-логістичного сервісу при обслуговування міжнародних вантажних перевезень, а саме при реалізації стратегії диверсифікації спектру логістичних послуг, а також при інтеграції у національну і міжнародну систему логістичної інфраструктури.

Розділ 1. Теоретичні основи транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень

1.1 Сутність, поняття та основні форми транспортно-логістичних послуг

Ключовою операцією в сфері транспортно-логістичного обслуговування є транспортування, що і є об'єктом здійснення транспортно-логістичних послуг. Транспортування - логістична операція, що заключається у переміщенні продукції у заданому стані із застосуванням транспортних засобів, починається з завантаження з місця відправлення і закінчуються розвантаженням в місці призначення. Більш загальним поняттям є "перевезення" - переміщення вантажів, товарів або пасажирів. Обидва поняття означають, по суті, одну і ту ж саму дію, передбачають як вантажні, так і пасажирські переміщення, використання різних видів транспорту, але термін "транспортування" є саме логістичним терміном.

А.М. Гаджинський визначає транспортно-логістичне обслуговування як систему доставки, що включає в себе перевезення товарів від постачальника до споживача і виконання пов'язаних з цим завантажувально-розвантажувальних робіт, зберігання (розфасовку, упаковку, складування), страхування, фінансові послуги, інформаційні процеси і ведення відповідної документації [10]. Синонімом транспортно-логістичного обслуговування є поняття "транспортно-експедиційного обслуговування". Теоретично, принципова відмінність цих двох понять в тому, що в першому випадку до транспортного обслуговування додається комплекс послуг з інших сфер логістики - складської, закупівельної, розподільчої, логістики запасів і т.д., а у випадку з транспортно-експедиційним обслуговуванням передбачається надання експедиторських, комерційно-правових, фінансових, інформаційно-консультаційних послуг та інших послуг. На практиці ж, логістичні і експедиційні послуги, що надають фірми, тісно переплітаються.

Інший російський спеціаліст із комерційної логістики Ю.М. Неруш деталізує окремо транспортне і експедиційне обслуговування. Згідно його тверджень, транспортне обслуговування визначається як діяльність транспортно-експедиторських підприємств, що пов'язана з процесом переміщення вантажів у просторі і часі з наданням транспортуючих, завантажувально-розвантажувальних послуг і послуг зберігання. Експедиційне обслуговування він визначає як складову частину процесу руху товарів від виробника до споживача і включає виконання додаткових робіт і операцій, без яких процес транспортування є неможливим [30, с. 56-70].

При цьому, процес виконання (окрім безпосередньо перевезення) цілого комплексу робіт, операцій і послуг, що забезпечують ефективність розподілення товарів називається "доставкою" товарів.

Таким чином, комплекс транспортно-логістичного обслуговування можемо також визначити як систему послуг по плануванню, організації і здійсненню доставки вантажів від місця їх виробництва (постачання) до місця їх споживання із використанням оптимальних способів і методів.

Згідно Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 1 липня 2004 року № 1955-IV, транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Транспортно-експедиторська діяльність, згідно цього закону, визначається як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів [5, c.122].

Транспортно-логістичний менеджмент - це сукупність методів і функцій управління, що спрямовані на найбільш раціональне використання транспортних активів у процесі транспортно-логістичнго oбслуговування вирoбничої і кoмерційної діяльності суб'єктів гoспoдарювання і oдержaння прибутку. По суті, транспортно-логістичний менеджмент представляє собою синтез операційного та логістичного менеджменту.

До основних завдань транспортно-логістичного обслуговування можна віднести:

- підбір оптимального типу і виду транспортного засобу;

- визначення раціонального маршруту перевезення;

- створення транспортних систем і транспортних коридорів;

- сумісне планування транспортних процесів з різними видами транспорту у випадку мультимодальних перевезень;

- забезпечення злагодженого функціонування транспортно-складського процесу і виробничого комплексу;

- високоякісне забезпечення транспортним обслуговуванням виробничо-комерційної діяльності суб'єктів господарювання.

Транспортно-логістичні послуги є сформованим комплексом логістичних операцій, що охоплюють велику кількість напрямків обслуговування вантажних перевезень, в тому числі і в міжнародному масштабі. Дане сервісне обслуговування відрізняється від інших логістичних сервісів масштабністю охоплюваних сфер і напрямків діяльності, значною кількістю операцій технологічного характеру, високими можливостями позитивного економічного ефекту для клієнта. Сфера транспoртно-логістичної діяльності включає цілий ряд послуг (рис. 1.1) [39].



Рисунок 1.1 - Різновиди послуг в рамках транспортно-логістичної діяльності

Кожний вид транспортно-логістичних послуг, в свою чергу включає ряд суто логістичних та змішаних операцій, специфіка виконання яких надає транспортно-логістичному обслуговуванню тієї чи іншої форми. Перелік послуг, що відносяться до тієї чи іншої складової транспортно-логістичної діяльності наведений у табл. В.1.

Слід відмітити, що наведена в Додатку В класифікація демонструє основні види послуг в рамках транспортно-логістичного обслуговування в загальному вигляді, але цей перелік може бути розширений в залежності від наступних умов: специфіки вантажів; характеристики транспорту і рухомого складу, що використовується для перевезення; специфіки формування парку морського, автомобільного, залізничного і авіаційного транспорту, що забезпечують мультимодальне обслуговування перевезень.

Д. Дж. Бауэрсокс пропонує розподіляти сервісні послуги транспортно-логістичного обслуговування в залежності від часу їх здійснення. Таким чином, транспортно-логістичні операції розподіляються на три групи:

1.."Передпродажні" - операції і роботи з формування системи транспортно-логістичного сервісу;

2..Роботи з надання транспортно-логістичних послуг, що здійснюються в процесі економічної діяльності клієнтів;

3. "Післяпродажні" - логістичний сервіс, що надається після здійснення перевезення [3, с.56-60].

Дещо іншу класифікацію пропонує український дослідник Таньков К.М., згідно якої транспортно-логістичні послуги класифікуються за двома критеріями:

1. За характером здійснюваних операцій:

1) транспортно-логістичні послуги, що включають організацію і безпосереднє перевезення вантажів від замовника до отримувача;

2) завантажувальні/розвантажувальні послуги:

- завантаження вантажу на транспортні засоби;

- розвантаження транспортних засобів;

- маркування партій вантажів;

- комплектація і укрупнення вантажних партій поставок;

- перевантаження вантажу з одного транспортного засобу на інший тощо.

3) експедиторські послуги:

3.1) комплексні експедиторські послуги, що включають всі складові транспортно-експедиційного сервісу від моменту прийому вантажів для перевезення до моменту їх розвантаження у клієнта:

- прийом вантажів для перевезення на складі замовника/відправника;

- підготовка вантажу до транспортування;

- завантаження транспортних засобів;

- організація перевезення;

- охорона вантажу;

- розвантаження вантажів та їх складування на території (складі) клієнта;

- здача вантажу та оформлення відповідної документації;

- здійснення розрахунків за послуги;

- зворотній зв'язок з вантажовідправником [37, с. 65].

3.2) локальні експедиторські послуги - послуги, що притаманні певним етапам обслуговування:

- для відправки вантажу - приймання, маркування, пакування вантажів, оформлення необхідної документації;

- для супроводження вантажу - забезпечення цілісності та недоторканості вантажів у дорозі, здійснення необхідних перевантажень тощо;

- для організації прибуття вантажу - інформування про надходження вантажу, контроль за його прибуттям, організація розвантаження, оформлення відповідних документів, інформування вантажовідправника.

2. Залежно від суб'єктів надання транспортно-логістичних послуг:

1) послуги, що надаються власними транспортним відділом з використанням власних транспортних активів;

2) послуги, що надаються власним логістичним відділом з використанням найманих транспортних активів;

3) послуги, що здійснюються спеціалізованими установами та організаціями [21,37].

Суб'єктами надання транспортно-логістичних послуг є різного роду транспортні і транспортно-логістичні компанії. Вони, по суті, є логістичними посередниками - зазвичай юридичними особами, що організовують транспортно-логістичне обслуговування, при цьому можуть самі не приймати безпосередньої участі в процесі перевезення. Такі посередники і є основними учасниками ринку транспортно-логістичних послуг.

Згідно Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" учасниками транспортно-експедиторської діяльності є клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи при перевезення вантажів. Згідно із статтею 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", до міжнародних перевезень вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менш ніж три роки [25, c.126].

Якщо звернутися до практики вітчизняного ринку транспортно-логістичних послуг, то основними типами гравців у цьому сегменті є : транспортні компанії, транспортно-експедиторські компанії і логістичні аутсорсери (аналоги зарубіжних логістичних операторів). Розглянемо особливості кожного з типів компаній.

Транспортна компанія - фірма, що займається вантажними перевезеннями, зазвичай діє в регіональному масштабі або в межах визначеного внутрішнього чи міжнародного напрямку. Як правило, такі компанії є спеціалізованими по виду транспорту. Вони володіють великими транспортними активами, які здають в оренду іншим суб'єктам логістичного ринку або безпосередньо клієнтам [37,38].

Транспортно-експедиторська компанія - компанія, що спеціалізується на організації вантажних перевезень і наданні широкого спектру логістичних послуг. Зазвичай такого роду компанії не мають чіткої галузевої спеціалізації і функціонують у всіх можливих і доступних географічних напрямках, частіше в міжнародних. Географічна експансія є для них пріоритетним напрямком розвитку [45, c.119].

Логістичний аутсорсер - компанія, орієнтована на надання послуг по комплексному аутсорсингу логістики. Принципова відмінність такого роду компаній заключається в наявності галузевих пропозицій, комплексності, складності реалізації послуг, регулярності їх надання і укладанні довгострокових контрактів. Як правило, для FMCG-компаній і рітейлу логістичні аутсорсери забезпечують розподілення товарів, а для промислових підприємств - організацію доставки від постачальників [46, c.39-50].

Для західних компаній більш характерне виділення інших типів компаній. Так, виділяють компанії-логістичні оператори , орієнтовані на галузеві пропозиції фірмам, які перш за все мають потребу у широкій дистрибуції товарів (сектор В2С) або організації ланцюга поставок (сектор В2В). Вони надають комплексні послуги, гнучко підлаштовуються під потреби клієнтів, і відрізняються найбільшим ступенем інтеграції з ними.

Інший тип - переважно експедиторські компанії, що надають широкий спектр послуг по транспортуванню товарів, в першу чергу для промислових підприємств [60].

Ще одним менш розповсюдженим типом є вузькоспеціалізовані компанії, зайняті в сегментах, робота в яких пов'язана володінням власними активами. Наприклад, компанії, що спеціалізуються на перевезеннях негабаритних вантажів, морські контейнерні лінії і т.д.

Стрімкіше, ніж на вітчизняному логістичному ринку, позиції посилюють також і змішані перевізники. Вони здійснюють мультимодальні перевезення, тобто перевезення із використанням двох і більше видів транспорту. Ці перевізники не лише організовують транспортування різними видами транспорту, але і здійснюють широкий спектр послуг як потужні логістичні оператори.

Логістичні оператори, за класифікацією ЄС, розподіляються на п'ять типів в залежності від комплексу послуг, що вони надають (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 - Характеристика типів логістичних операторів

Типи операторів логістичних послуг	Їх компетенція
1PL (First Party Logistics)	Автономна логістика, що передбачає виконання всіх операцій вантажовласником
2PL (Second Party Logistics)	Надання традиційних послуг з транспортування і управління складськими приміщеннями
3PL (Third Party Logistics)	Розширення стандартного переліку послуг нестандартними (складування, перевантаження, обробка вантажів, додаткові послуги із значною доданою вартістю), використання субпідрядників
4PL (Fourth Party Logistics)	Інтеграція всіх компаній, залучених в ланцюг постачань
5PL (Fifth Party Logistics)	Управління всіма компонентами, складовими єдиного ланцюга постачання вантажів, за допомогою електронних засобі інформації

Синтезувавши класифікації учасників ринку транспортно-логістичного сервісу можемо виділити основних учасників даного сегменту,що характерні для вітчизняного і міжнародного ринків, які є продуцентами транспортно-логістичних послуг, а також визначити схему їх взаємодії (рис. Д.1).

Таким чином, можна відмітити, що транспортно-логістичні послуги є синтезом двох основних складових обслуговування перевезень: матеріального забезпечення транспортним засобом і нематеріального забезпечення логістичними і експедиторськими послугами транспортування. Комплекс даних послуг утворився в результаті потреби у більш раціональному і більш економічно ефективному здійсненні логістичного обслуговування.

1.2 Особливості процесу транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень

Для організації міжнародних вантажних перевезень транспортно-експедиторськими компаніями необхідне виконання ряду умов:

- здійснення реєстрації транспортних засобів;

- отримання відповідної ліцензії (дозволу) на здійснення міжнародних перевезень;

- забезпечення необхідної сертифікації транспортних засобів;

- виконання необхідних митних процедур;

- страхування вантажів та відповідальності перевізника;

- забезпечення відповідних умов праці та відпочинку для екіпажів транспортних засобів;

- візове забезпечення водіїв.

Крім того, до міжнародних перевезень вантажів допускаються резиденти України, що мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше, ніж три роки. При виконанні міжнародних перевезень резиденти України повинні мати дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; ліцензійну картку на транспортний засіб; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності щодо безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження вимогам країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень у випадку перевезення вантажів.

Міжнародні перевезення вантажів супроводжуються товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту (державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні).

Такими документами можуть бути:

- авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

- міжнародна вантажна накладна (CMR);

- накладна СМСГ (накладна УМВС)

- коносамент (Bill of Lading);

- накладна ЦІМ (CIM);

- вантажна відомість (Cargo Manifest);

- інші документи, визначені законами України та міжнародними договорами.

Для здійснення транспортно-логістичного обслуговування вантажів автоперевізнику необхідно отримати ліцензію на здійснення вантажних перевезень. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автотранспорт" вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями, під якими, у свою чергу, розуміють автомобілі, які передусім за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення вантажів.

Згідно з наказом Мінтрансу від 02.07.2010 р. № 427, який затвердив Ліцензійні умови для авто перевізників, органом, що видає ліцензії перевізникам є Головавтотрансінспекція. Відповідно до Закону України від 19.10.2010 р. № 2608-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності" було скорочено кількість видів діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України "Про ліцензування". Таким чином, якщо раніше ліцензія була обов'язкова для авто перевізника незалежно від виду вантажу, що перевозиться, то тепер ліцензії автоперевізникам необхідні лише в тому випадку, якщо вони здійснюють вантажні перевезення небезпечних вантажів і багажу (п. 29 ст. 9 Закону про ліцензування). Визначення небезпечного вантажу і регламент його перевезення зазначено в Законі України від 06.04.2000 р. № 1644-ІІІ "Про перевезення небезпечних вантажів" [5, c.122-124].

Відповідно до "Правил планування перевезень вантажів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 9 грудня 2002 р. № 873, перевезення вантажів здійснюються на підставі договорів про організацію перевезень за місячними планами, за пред'явленням, за окремими замовленнями відправників (вантажовласників або за їх дорученням - експедиторських організацій). У разі систематичного здійснення перевезень вантажів між залізницею і відправником укладається договір про організацію перевезень вантажів. Одноразове ж перевезення може здійснюватися також за окремим замовленням без укладення договору на умовах, погоджених залізницею і відправником.

Діяльність підприємств, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та вантажів морським та річковим транспортом також підлягає ліцензуванню. Міжнародні морські перевезення здійснюються за договором перевезення. Умови перевезення визначаються, зокрема, кодексом торговельного мореплавства України, транспортними кодексами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, міжнародними договорами.

Слід зазначити, що організація процесу транспортно-логістичного обслуговування може здійснюватися як централізовано, так і децентралізовано. Децентралізована організація вантажних перевезень передбачає здійснення доставки одержувачем, що замовляє транспортне обслуговування, виконує навантаження, розвантаження та експедирування вантажу. При цьому постачальник вантажу не зацікавлений у механізації вантажних робіт, скороченні простоїв рухомого складу та раціоналізації його використання.

Централізовані ж перевезення є прерогативою спеціалізованих транспортних чи транспортно-експедиційних підприємств. Ці підприємства, по суті, є посередниками між постачальниками і отримувачами вантажу, і централізоване перевезення і обслуговування здійснюється ними на основі договору.

Найбільш повний зміст договору транспортного експедирування для вітчизняних підприємств наводиться у ст. 929 ЦКУ. Під договором транспортного експедирування (ТЕ) розуміється такий договір, за яким одна сторона (експедитор) зобов'язується за винагороду та за рахунок іншої сторони (клієнта-вантажовідправника) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Процес організації централізованого транспортно-логістичного обслуговування вантажних перевезень передбачає:

- укладання договорів з вантажовласником;

- складання змінно-добових планів перевезення і графіків роботи рухомого складу;

- розробку найбільш раціональних маршрутів перевезень;

- розробка оперативних планів перевезень;

- вибір транспортно-технологічних систем для транспортування вантажів;

- підбір найбільш оптимального виду транспортних засобів та необхідної їх кількості;

-…здійснення інших операцій безпосереднього транспортно-експедиційного обслуговування.

Слід відмітити, що одним із найбільш важливих елементів для раціоналізації вантажних перевезень в рамках логістичного обслуговування є змінно-добовий план. Цей план розробляється для розподілення транспортних засобів і замовлень та регламентації їх виконання, він містить:

-.інформацію про найменування замовника, пункт призначення доставки та одержувача вантажу;

- дані про вантаж: тип і назва вантажу, обсяг перевезень, підходящий спосіб навантаження і розвантаження відповідно до типу вантажу і виду транспортного засобу, час подачі рухомого складу для перевезення;

- інформацію про наявні маршрути перевезень;

- інформацію про розподіл транспортних засобів по замовленнях;

- дані про необхідну кількість транспортних одиниць у рухомому складі;

- результати узгодження роботи транспортних засобів у вантажно-розвантажувальних пунктах.

Синтезом вибору оптимального транспортного засобу та способу перевезення вантажу є вибір цілої транспортно-технологічної системи. Ця система передбачає визначення можливого та найбільш ефективного укомплектування вантажу відповідно до обраного транспортного засобу для перевезення. Загальновизнаними транспортно-технологічними системами перевезення вантажів є:

1) контейнерна - найбільш розповсюджена і універсальна система доставки, що використовується для перевезення крупних партій вантажів на залізничних платформах або спеціальних судах-контейнеровозах. Ця система зазвичай застосовується при поєднанні морського транспорту із залізничним, а також при поєднанні автомобільного та водного транспорту. За зовнішніми розмірами (довжина, ширина, висота) та внутрішнім об'ємом контейнери виділяють трьох типів: 1) малотоннажні - для прямих автомобільних перевезень і у критих вагонах; 2) середньотонажні - для прямих автомобільних і змішаних автомобільно-залізничних і залізнично-водних перевезень; 3) крупнотоннажні - як для прямих автомобільних так і для всіх типів змішаних перевезень.

2) ролкерна - система перевезення вантажів, що використовується при горизонтальному способі обслуговування судна; система використовується для здійснення перевезень змішаних вантажопотоків на короткі відстані;

3) пакетна - система доставки вантажів, що потребує спеціального упакування вантажів. Дана система вимагає здійснення витрат на утримання складських приміщень а також на закупку пакувальних матеріалів; ця система може застосовуватися як для перевезення невеликих партій, так і для укрупнених партій вантажів;

4)...ліхтеровозна - ця система передбачає застосування відокремлюваних плавучих ємностей і зазвичай використовується в мілководних портах.

Визначивши основні нюанси централізованої організації транспортно-логістичного обслуговування вантажних перевезень можемо визначити типову структуру процесу вантажних перевезень (рис. Е.1).

Схема здійснення міжнародних вантажних перевезень ускладнюється двома основними факторами:

1) зазвичай більшою відстанню перевезення, що потребує більш складної регламентації роботи водіїв, визначення маршруту та часу доставки;

2) специфікою митного контролю.

Структура процесу здійснення міжнародних вантажних перевезень наведена на рис. Ж.1.

На мою думку, слід детальніше зупинитися на митному аспекті міжнародних перевезень, адже послуги по митному оформленню вантажів є невід'ємною частиною процесу траснпортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень: по-перше, діяльність транспортно-логістичних фірм вимагає знання та дотримання митних вимог та взаємодії з митним органами, адже пов'язана з перетином митних кордонів; по-друге, великі транспортні логістичні компанії самі здійснюють митні функції, можуть функціонувати як митні перевізники або надавати послуги митного брокера, крім того, фірми часто мають в своїй структурі митні пости та ліцензовані митні склади.

Основною митно-логістичною функцією транспортно-логістичних компаній є логістична організація та обслуговування процесу митної переробки вантажів, що включає процеси забезпечення реалізації митних режимів, пов'язаних з фізичним переміщенням зовнішньоторговельних вантажів через митний кордон за участю різних видів транспорту.

Отже, розглянемо особливості міжнародних перевезень різними видами транспорту.

1. Морські перевезення. На міжнародні морські перевезення припадає значний об'єм вантажообігу світової зовнішньої торгівлі - біля 60%. Морські перевезення використовуються в основному для двох типів вантажів: 1)наливні й навальні вантажі, такі як нафта, нафтопродукти, кам'яне вугілля, залізну руду, зернові тощо; 2) генеральні вантажі: промислова продукція, продукти тощо.

В міжнародному судноплавстві виділяють дві основні форми організації міжнародного руху суден: 1) регулярне - лінійне судноплавство; 2) нерегулярне - трапове судноплавство

Лінійне судноплавство представляє собою таку форму транспортних послуг, при якій забезпечуються регулярні перевезення за встановленим розкладом між визначеними наперед портами. Вантажний потік для лінійного судноплавства, в основному, складають генеральні вантажі, що перевозяться невеликими партіями, запаковані тарно-поштучним способом, в основному, готові вироби.

Морське сполучення між портами називаються лінією. Традиційно розрізняють такі типи ліній:

- односторонні - лінії, на яких працюють судна тільки одної країни або однієї судноплавної компанії;

- двосторонні - лінії, на яких функціонують судна двох країн або двох судноплавних компаній (за узгодженням);

- конференціальні - лінії, на яких функціонують судна двох або більше підприємств з одної або різних країн. Згідно до Кодексу проведення лінійних конференцій, який був розроблений в рамках ООН в 1974 році, конференцією вважається група, що складається з двох чи більше перевізників, які надають послуги по міжнародних лінійних перевезеннях у визначеному напрямку.

Конференційні лінії є найбільш навантаженими і найбільш складними в аспекті узгодженості роботи суден, потребують укладання конференційних угод. Головне призначення таких ліній полягає у встановленні однакових тарифів і умов перевезення для всіх учасників конференційних угод.

Головним документом, що є необхідним для здійснення міжнародних морських перевезень є коносамент. Коносамент представляє собою документ, що видається судновласником (капітаном) вантажовідправнику як засвідчення прийняття вантажу для здійснення морського перевезення.

Трампове судноплавство - така форма організації судноплавства, при якій судна здійснюють нерегулярні рейси. Судна не мають чіткого розкладу і направляються судновласником туди, де є попит на тоннаж і пропозиції вантажів. .вантажообіг трапового судноплавства складає, як правило, окремі види масових вантажів, таких як нафтопродукти, вугілля, залізна руда, лісові матеріали, будівельні матеріали, добрива тощо. Також можуть перевозитися генеральні вантажі, обладнання, автомобілі, сільгосптехніку та ін.

Догoвір на перевезeння вантажів в трaмповому судноплавстві підписується у фoрмі чартера. Коносамeнт, в цьому випадку є документом, що допoвнює його.

Для перевезення конкретних товарів у визначеному напрямку укладаються чартери на основі проформ-чартерів, диповиг договорів морських перевезень [9,22].

2. Тепер перейдемо о розгляду особливостей залізничних перевезень. Міжнародні зaлізничні перeвезeння здійснюють на oснові двoхсторонніх і багатосторонніх міждержавних угoд, а також міжнародної зaлізничної накладної, що є договором перевезення. Залізничнa накладна виконує функції підтвердження прийому вантажу до перевезення, товaросупроводжуючого документу і договору про перевeзення. Форма залізничної накладної визначається міжнародними угодами.

В практиці міжнародної торгівлі широко використовується форма накладної, розроблена Міжнародною конвенцією по перевезеннях вантажів залізницею МГК, яка з 1984 р. називається КОТІФ (Угода про міжнародні вантажні перевезення). Учасниками КОТІФ являються 33 держави. Це головним чином країни Європи, а також ряд країн Азії і Північної Африки.

Між кoлишніми сoціалістичними крaїнами Єврoпи й Азії була укладенa багатостoроння конвeнція про міжнарoдну злізничну угоду (СМГС). З дeякими доповнeннями вона викoристовується і в дaний час. Голoвне признaчення багатoсторонньої кoнвенції про міжнaродну залізничну угoду полягає в тoму, що для всіх зaлізниць - учaсниць Угоди вонa встановлює єдині пeревізні дoкументи. Угoда складaється з 8 рoзділів, в яких рeгулюється весь кoмплекс питань трaнспортного прoцесу, доповнюється рядoм тарифів, прaвил тa інструкцій.

3..Міжнародні автомобільні перевезення також регулюються відповідними міжнародними угодами. Основні умови міжнародних автомобільних перевезень регулюються Конвенцією про договір міжнародних перевезень вантажів (КДПВ), укладеній в Женеві в 1956 p., учасником якої був і СРСР [52,53].

Договір перевезення оформляється міжнародною товаротранспортною накладною - автодорожня накладна, що має уніфіковану міжнародну назву накладна ЦМР (CMR). Вона є і договором перевезення, і товаросупровідним документом і розпискою перевізника. Крім автодорожньої накладної з вантажем рухаються товаросупровідні документи, такі як пакувальний лист, відвантажувальні специфікації, сертифікат якості та інші.

4..Перевезення вантажів повітряним транспортом оформляються авіавантажною накладною, що являє собою:

1) договір про повітряне перевезення;

2) товаросупровідний документ;

3) розписку аерофлоту про прийом вантажу;

4) митну декларацію.

В незалежності від обраного виду транспорту для перевезення до транспортно-експедиційної діяльності додається організаційна діяльність по обслуговуванню міжнародного перевезення вантажів, що включає відправлення і одержання, інші операції логістичного обслуговування, що передбачено договором транспортної експедиції. Таким чином, всю сукупність операцій по обслуговування міжнародного перевезення вантажу поділяють на: 1) основні: по території країни-експортера, перевезення по транзитній чи морській ділянці, перевезення по території країни-імпортера; 2) супутні: розвантаження з одних видів транспорту та завантаження на інші в проміжних пунктах, тимчасове складування в проміжних пунктах, переоформлення в проміжних пунктах, виконання митних вимог та формальностей тощо [7,53].

Взaємини між відпрaвниками вaнтажу й вaнтажoодержувачами рeгулюються oсновними діючими нoрмативними aктами й відoбражаютьcя в дoговорах нa перевезeння вантaжу, щo укладaють між автoтранспoртними оргaнізаціями й замoвниками автомoбільного трaнспорту. Від рівня oрганізації перeвезень залeжить якіcть перевізнoго прoцесу, тобто схoронність вaнтажів, свoєчасність (нaдійність) і eконoмічність перевeзень, зручніcть кoристування сиcтемою пeревезень.

1.3 Методичні підходи до оцінки якості транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень

Розроблення і використання системи оцінювання ефективності транспортно-логістичних послуг направлено на оптимізацію і підвищення ефективності діяльності всього підприємства. Здійснення оцінки ефективності направлені на вирішення чотирьох основних завдань: 1) моніторинг логістичних операцій; 2) контроль за процесом виконання транспортно-логістичного обслуговування; 3) оперативне управління на основі виявлених тенденцій; 4) розроблення подальших тактичних та стратегічних дій для вдосконалення логістичного процесу.

Розроблення системи оціночних показників здійснюється поетапно:

1. Формування стратегічних цілей підприємства;

2. Визначення причинно-наслідкових зв'язків між стратегічними і тактичними цілями компанії;

3. Вибір показників і визначення цільових значень;

4. Визначення зв'язків показників з бізнес-процесами на підприємстві;

5. Розробка тактичних і стратегічних заходів.

З точки зору внутрішньої оцінки ефективності діяльності транспортно-логістичного підприємства, головним критерієм є прибуток, що отримує фірма. Розмір прибутку транспортно-логістичного підприємства буде залежати від собівартості перевезень. Собівартість же, в свою чергу визначається через розрахунок витрат на транспортування вантажу. Для визначення таких витрат, зазвичай, застосовують формулу, яка враховує всі основні складові витрат на доставку вантажу від замовника до отримувача. Таким чином, можна розрахувати розмір транспортних видатків фірми, що припадають на одну тонну за наступною формулою (1.1):

С = С₁ + С₂ + С₃ , (1.1)

де С - сумарний розмір витрат на доставку вантажу від замовника до отримувача (за певний період);

С₁ - сума витрат, пов'язаних з доставкою вантажу до магістрального транспорту ( і вивезенням з нього) під'їзним шляхом або змінним видом транспорту; визначається за формулою:

С₁ = Свп * Lп,

де Свп - витрати на перевезення вантажу під'їзним шляхом або іншим видом транспорту до пунктів відправлення і призначення за 1 т/км;

Lп - відстань підвезення вантажу до магістрального транспорті (або його вивезення), км;

С₂ - витрати на навантаження і розвантаження вантажу як на магістральному, так і на транспорті, котрий підвозить вантаж;

С₃ - сума витрат, що пов'язані з перевезенням магістральним транспортом, що розраховуються за такою формулою (1.2):

С₃ = Спк + Ср * Lп, (1.2)

де Спк - сума витрат початкових та кінцевих операцій, пов'язаних з магістральним видом транспорту на 1 тонну вантажу;

Ср - сума витрат на рух вантажу, що перевозиться в потягах (враховуючи витрати на перегонку порожніх вагонів та обслуговування вагонів на технічних станціях), на 1 т/км; Lп - відстань перевезення вантажу на магістральному виді транспорту, км.

Визначити витрати транспортних ресурсів у розрахунку на одиницю виробленої та реалізованої продукції можна за допомогою показника транспортоємності продукції (ф_і), що визначається за формулою (1.3):

ф_і = , (1.3)

де - обсяги транспортної роботи, виконаної для забезпечення виробництва та реалізації продукції і-го виду, т (км);

- обсяги виробленої та реалізованої продукції і-го виду, т;

і =1, …, n - кількість видів продукції.

Повна собівартість за наступною формулою (1.4):

? S_пов = S_пост + S_зм + S_з-р + S_дор , (1.4)

де S_пост - постійні витрати;

S_зм - змінні витрати;

S_з-р - витрати на завантажувально-розвантажувальні роботи;

S_дор - дорожні витрати.

Собівартість 1 т-км S_т-км розраховується шляхом ділення повної собівартості S_пов на загальну кількість виконаних тонна-кілометрів за певний період ? Р (1.5):

S_т-км = S_пов \ ? Р (1.5)

Для ефективної оцінки рівня витрат та собівартості транспортних послуг необхідно визначити сутність кожного виду витрат. До постійних витрат відносимо накладні витрати, заробітню плату водіїв (умовно), а також амортизаційні відрахування (в частині, що призначена для повного відновлення рухомого складу). Ці витрати зазвичай розраховують на 1 годину перебування автомобіля на підприємстві незалежно від того, де він знаходився - на лінії, в ремонтній зоні чи в простої.

Змінними для транспортно-логістичного підприємства є витрати, що залежать від пробігу автомобіля, До них відносять затрати на паливо, мастильні матеріали, технічне обслуговування, ремонт автомобілів, амортизацію рухомого складу (в частині, що призначена для капітального ремонту). Ці витрати розраховуються на 1 км пробігу [48].

Завантажувально-розвантажувальні витрати включають всі затрати на виконання цих робіт (оплата праці грущиків, експедиторів і механізаторів, що обслуговують механізми, вартість електроенергії, матеріалів і т.д.). Ці витрати розраховують на 1 тонну перевезеного вантажу або 1 годину завантажувально-розвантажувальних робіт. Дорожніми називають витрати, пов'язані із будівництвом, ремонтом і утриманням доріг. Ці витрати зазвичай відносять на 1 т-км або на 1 км пробігу.

Тепер розглянемо критерії та показники об'єктивної оцінки якості транспортно-логістичного обслуговування.

Існує безліч підходів до визначення критеріїв ефективності транспортно-логістичних послуг. Використаємо найбільш універсальні підходи, що можуть бути застосовані для будь якого типу транспортно-логістичних підприємств. За методикою П.Р. Нівена, ефективність транспортно-логістичного обслуговування можу бути оцінена за шістьма параметрами: